| Скачать .docx |
Реферат: Управління Державного казначейства
ВСТУП
Для повноцінного функціонування і виконання своїх завдань, державі необхідно для цього кошти. Як усім нам відомо, основним планом формування і використання таких коштів для кожної країни є бюджет.
У своїй роботі ми розглядатимемо таку важливу для нашої держави структуру як Державне казначейство України. Державне казначейство України – це самостійна одиниця, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційну політику розвитку казначейської системи. Відповідно, казначейська система України має трирівневу структуру і складається з:
1) Державного казначейства України, яке розташоване у столиці країни;
2) управлінь Державного казначейства обласного значення;
3) районних управлінь Державного казначейства.
Ми вивчатимемо саме третій рівень – управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі Закарпатської області.
На органи Державного казначейства загалом покладено відповідальність за оперативне управління бюджетними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби.
Управління наявними коштами Державного бюджету, організація його касового виконання, здійснення контролю над цим процесом – це лише невелика частина основних функцій, які повинні здійснювати органи Державного казначейства України.
Удосконалення системи управління наявними коштами актуальне у будь-якій країні. Актуальність проходження практики і полягає в тому, щоб вивчити всі завдання та функції, покладені на органи Державного казначейства України, недоліки в їх роботі. Адже від того, як правильно здійснюватиметься управління бюджетними коштами залежить подальше майбутнє нашої держави, її розвиток чи занепад.
Метою проходження практики в управлінні Державного казначейства є ознайомлення з діяльністю цієї установи, роботою його окремих відділів та обов’язками кожного з працівників.
Завдання практики полягає у тому, щоб якомога детальніше вивчити роботу здійснювану управлінням Державного казначейства України, його структурних підрозділів.
Вивчаючи теорію, ми можемо дізнатися в загальному про діяльність органів Державного казначейства України. Проте без практики, без конкретного прикладу, не знаючи «проблемні місця» та невирішені питання, не можна говорити про вдосконалення, покращення роботи цієї установи.
Об’єктами дослідження в даній роботі виступають взаємовідносини управління Державного казначейства України з розпорядниками бюджетних
коштів, установами банків, органами державної податкової служби, місцевими фінансовими управліннями, виконавчими органами, Національним банком України тощо.
Джерелом інформації виступають усі нормативно-правові документи, які надходять до управління Державного казначейства як вхідна документація: постанови, накази, закони, рішення, роз’яснення, листи і таке інше. А також технічно-інформаційна база, комп’ютерні програми.
Дана робота складається з трьох розділів.
У першому розділі ми ознайомлюємось з завданнями та функціями Головного управління Державного казначейства України, структурою його підрозділів, роботою окремих відділів та обов’язками працівників кожного з них. Вивчається робота управління Державного казначейства по забезпеченню контролю за надходженням і використанням коштів державного бюджету, прогнозуванням і касовим плануванням цих коштів. Також розглядається порядок ведення бухгалтерського обліку руху бюджетних коштів, порядок складання та подання органами Державного казначейства фінансової звітності про виконання державного бюджету.
Другий розділ передбачає ознайомлення з роботою Державного казначейства по касовому виконанню державного бюджету. Розглядається порядок оплати витрат, здійснюваних розпорядниками та одержувачами коштів державного бюджету. Також вивчається облік та звітність за операціями касового виконання бюджету, функції установ банків при казначейській формі виконання державного бюджету.
У третьому розділі поряд з органами Державного казначейства ми досліджуємо функції районного фінансового управління у забезпеченні бюджетного процесу, ознайомлюємось з його структурою та функціональними обов’язками працівників. Також вивчається робота фінансового управління по складанню проектів місцевих бюджетів, по забезпеченню перевірки правильності складання і затвердження кошторисів
бюджетних закладів; ведеться аналіз діючої системи оподаткування тощо.
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ ТА ЙОГО УПРАВЛІНЬ У РАЙОНАХ, МІСТАХ, РАЙОНАХ МІСТ ПО ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
1.1. Знайомство з роботою Головного управління Державного казначейства по керівництву територіальними органами Державного казначейства
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства Фінансів України і йому підпорядковується. Воно було створене на виконання Указу Президента України від 27 квітня 1995 р. № 335 «Про Державне казначейство України» Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 31.07.1995р.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. № 1232 (Додаток 1) було затверджене Положення про Державне казначейство України. Згідно з цим положенням на Головне казначейство України покладаються такі завдання:
1)забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;
в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевого бюджетів;
2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;
3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського облік і звітності про виконання державного та місцевого бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.
4. Державне казначейство України відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного Банку;
2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;
3) відкриває, веде та затверджує рахунки в органах Державного казначейства України;
4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;
5) повертає кошти, помилково або надміру зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень;
6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;
7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;
8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;
9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;
11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевого бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевого і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсягах та у строки, визначені бюджетним законодавством;
12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;
13) у випадках передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;
14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів щодо захисту інформації;
15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов’язані із:
здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;
відповідністю платежів узятих зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;
витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки
відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;
дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Державного казначейства;
дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участю у лотереї в режимі реального часу;
дотримання єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;
здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;
16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу відповідно до законодавства;
17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;
18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов’язані із роботою його територіальних органів;
19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Державного казначейства України;
20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Кожний територіальний орган Державного казначейства України керується в своїй роботі окремим Положенням, затвердженим у відповідності до Наказу Міністерства Фінансів України від 04 квітня 2006р. № 332 (Додаток 2).
Так, Управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі, яке ми будемо розглядати у своїй роботі, діє згідно « Положення про Управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській
області» (Додаток 3).
Відтак, відповідно до завдань та функції, які виконує управління
Державного казначейства у Великоберезнянському районі ми можемо виділити такі його структурні підрозділи:
Відділ обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів;
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності.
Оскільки в управлінні немає операційного відділу, функції, які він зазвичай виконує, покладені на відділ обліку лімітів видатків та контролю.
Кожен з відділів має окреме положення, згідно якого виконує свою роботу.
Відділ обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів виконує такі функції:
1) забезпечує відповідно до встановлених розмірів асигнувань та касового плану цільове фінансування видатків бюджету;
2) веде облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів;
3) здійснює прогнозування та касове планування коштів державного бюджету;
4) проводить роботу, пов’язану із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходження та використання коштів державних позабюджетних фондів;
5) приймає безпосередню участь у відкриті рахунків Держбюджету згідно бюджетної класифікації;
6) забезпечує за дорученням вищестоящих органів Державного казначейства виконання інших функцій в межах своїх повноважень;
7) здійснює постійний фінансовий контроль за обігом документів, особливо тих, що стосуються платіжно-розрахункових операцій, а також документів, що пов’язані з рухом грошових коштів в особливо великих розмірах;
8) здійснює постійний контроль за надходженням коштів до державного та місцевого бюджетів та своєчасне проведення висновків по зайво сплачених сумах та відшкодуваннях ПДВ;
9) здійснює контроль за залишками та оборотами на особових рахунках, річного та індивідуального помісячного розписів по установах;
10) перевіряє місячні та квартальні звіти від установ, що обслуговуються в управлінні в частині кошторисних призначень;
11) формує особові справи розпорядників коштів 3-го ступеня та одержувачів коштів;
12) здійснює облік зобов’язань розпорядників коштів по загальному фонду державного бюджету;
13) приймає та вносить реєстри зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядників коштів;
14) здійснює безспірне списання коштів з реєстраційних рахунків, спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ і організацій та рахунків інших клієнтів;
15) обслуговує клієнтів по реєстраційних рахунках:
- перевірка платіжних доручень на предмет правильності заповнення реквізитів, відповідності зразків підписів і відбитків печатки, наявності коштів на рахунку;
- введення платіжних доручень в базу даних АС «Казна-Видатки» з подальшою пересилкою їх в «Клієнт-Банк» та передачею на підпис;
- перевірка заяви на видачу готівки на предмет наявності коштів;
Згідно штатного розпису у відділі обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів працює троє чоловік: Рац М.І. – начальник відділу, Рунянин Г.А. – провідний казначей, Реблян Н.І. – провідний казначей.
Працівники відділу відповідають за приймання, оплачування, а також накладання особистого підпису та штампу «Підлягає оплаті на розрахунково-платіжних документах та передачу їх на оплату. Вони зобов’язані зберігати державну таємницю, не надавати інформацію про рух грошових коштів державного бюджету громадянам, котрі не мають доступу до таких даних, а також не розголошувати інформацію, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню.
До відділу бухгалтерського обліку та звітності входять: Шостак Г.М. - начальник відділу, головний бухгалтер і заступник начальника управління ДКУ у Великоберезнянському районі; Івановчик М.І. – провідний казначей відділу; Крив’яник О.П. – головний спеціаліст відділу; Герзанич М.В. – спеціаліст першої категорії.
Функції та завдання відділу бухгалтерського обліку та звітності наступні:
1) здійснює контроль за повним поступленням платежів до Державного бюджету, правильним розподілом платежів до бюджетів усіх рівнів;
2) приймає безпосередню участь у відкритті рахунків Державного бюджету згідно бюджетної класифікації;
3) приймає участь у перевірці правильності оплати за розрахунково-касове обслуговування органів державної влади підприємств та організацій, які використовують кошти Державного бюджету;
4) у своїй роботі керується розпорядженнями та вказівками своїх керівників та керівників органів виконавчої влади.
Працівники відділу зобов’язані зберігати державну таємницю, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи та підвищувати свій професійний рівень, сумлінно виконувати свої службові обов’язки.
У зв’язку з переходом єдиного казначейського рахунку по видатках Державного бюджету та рахунків по позабюджетних коштах на обслуговування в НБУ м. Ужгород по системі «Клієнт-Банк» на працівників відділу покладені ще й такі функції:
- забезпечення конфіденційності та зберігання інформації, що проводиться через систему «Клієнт-Банк» НБУ м. Ужгород;
- здійснення постійного фінансового контролю за обігом документів,
особливо тих, що стосуються платіжно-розрахункових операцій, а також документів, що пов’язані з рухом грошових коштів в особливо великих розмірах (вище 10,0 тис.грн.);
- виконання всіх умов договору № 8 від 13 червня 2000р. «Про банківське обслуговування з використанням програмного забезпечення технічного комплексу «Клієнт-Банк».
З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом начальника управління Державного казначейства України встановлені графіки документообігу, в яких зазначена дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача на опрацювання до архіву [11, ст. 38].
Графік документообігу в управлінні Державного казначейства забезпечує оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через яких проходить кожен первинний документ, визначається мінімальний термін його перебування в підрозділі, а також графік сприяє поліпшенню облікової роботи, посилює контрольні функції бухгалтерського обліку, підвищує рівень його автоматизації. Графік документообігу оформлений у вигляді переліку робіт зі створення, перевірки та опрацювання документів, що виконується кожним з відділів, а також усіма виконавцями із зазначенням їхнього взаємозв’язку і термінів виконання робіт.
Працівники кожного з відділів створюють і подають первинні документи, які належать до сфери їхньої діяльності, за графіком документообігу.
Так, графіком документообігу у відділі обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів з початку року є план їхньої роботи на 1-й квартал 2007 року (Додаток 4).
1.2. Контроль Державного казначейства за надходженням і використанням коштів державного бюджету
У зв’язку з набуттям Державного казначейства України статусу учасника системи електронних платежів НБУ і розгортанням роботи розрахункових палат Державного казначейства, змінюються функції органів ДКУ і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету.
У процесі виконання державного бюджету за доходами органи Державного казначейства здійснюють таку функції:
- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в управліннях ДКУ для зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів;
- ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету;
- здійснюють розподіл платежів до державного бюджету відповідно до нормативів відрахувань;
- готують розрахункові документи і проводять повернення надміру або помилково сплачених платежів до бюджету та відшкодування ПДВ на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів тощо;
- складають щоденну, періодичну та річну звітність за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів.
Платежі до бюджету, які відповідно до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік є доходами до загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управлінні ДКУ за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» Плану рахунку бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Інформація щодо надходжень та повернення надміру або помилково сплачених платежів до бюджету одночасно відображається на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 6111 «Доходи загального фонду державного бюджету».
Кредитовий залишок за рахунком 6111 дає інформацію про надходження з урахуванням відшкодування ПДВ та повернення платежів до загального фонду державного бюджету з початку року.
Для щоденного перерахунку платежів, які надійшли до загального фонду державного бюджету з обласного управління до ДКУ, в обласному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3112
« Загальний фонд державного бюджету» відкриваються два рахунки.
В управлінні ДКУ відкриваються аналогічні рахунки за балансовим рахунком 3112.
Суми коштів, зарахованих на перший рахунок, відкритий за балансовим рахунком 3112, обласні управління Державного казначейства розподіляють за нормативами, встановленими законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та цього самого дня у регламентований час перераховують суми дотацій на відповідні рахунки місцевих бюджетів. Дебетовий залишок за рахунком 8311 дає інформацію про перераховану з початку року суму дотацій місцевим бюджетам.
Облік розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в управлінні Державного казначейства України у Великоберезнянському районі здійснюється за допомогою інформаційної системи АС «Казна». В цій програмі ведеться реєстр всіх існуючих розпорядників, відкриті рахунки по кожній установі та організації. Інформація про всіх клієнтів відображається у пункті меню «Мої клієнти». Реєстр розпорядників бюджетних коштів здійснюється після того, як остані заповнюють і передають до відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів реєстраційну картку (Додаток 5), в якій міститься вся необхідна інформація про них. Так формується мережа розпорядників коштів бюджету. Детальніше про порядок формування мережі розпорядників бюджетних коштів йтиметься в розділі 2.
Порядок відкриття рахунків регламентує взаємовідносини між органами ДКУ і клієнтами. Відкриваються тільки спеціальні реєстраційні рахунки з обліку коштів, які надійшли як за послуги, що надаються бюджетними установами згідно чинного законодавства[3,ст.2]. Для відкриття цих рахунків до управління Державного казначейства подаються такі документи:
а) заява про відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера або іншої посадової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (Додаток 6);
б) копія довідки про включення до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;
в) копія належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчена нотаріально чи органом, який реєструє;
г) копія документа, що підтверджує взяття клієнта на податковий облік, засвідчена податковим органом, у випадках, передбачених чинним законодавством;
д) картка із зразками підписів і відбитка печатки (Додаток7), засвідчена нотаріально або підписом керівника установи/організації, до складу якої входить відокремлений підрозділ. До картки включаються зразки підписів уповноважених осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавством України і відповідними документами установи/організації надано право розпоряджатися рахунком та підписання розрахункових документів;
Якщо в картці зразок підпису першого керівника не наведено, то управління Державного казначейства має право витребувати письмове підтвердження про надання права іншим особам розпоряджатися рахунком, засвідчене підписом першого керівника та відбитком печатки клієнта.
Також між клієнтом та управлінням державного казначейства обов’язково укладається договір (Додаток 8);
е) дозвіл на відкриття рахунка від розпорядника бюджетних коштів із зазначенням його місцезнаходження та ідентифікаційного коду;
є) документ за формою кошторису про суми власних надходжень відокремленого підрозділу та напрямки його використання.
1.3. Прогнозування та касове планування коштів держбюджету
Під бюджетним прогнозуванням розуміють визначення основних показників бюджету на перспективу. У процесі цієї роботи управління Державного казначейства (відділ обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів) визначає концепцію, основну мету, головні напрямки розвитку й основні цілі, які мають бути досягнуті. Основними методами прогнозування є екстраполяція, моделювання та експертні оцінки.
Бюджетне планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. До методів бюджетного планування входять:
- метод коефіцієнтів, який базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів; за основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановому році;
- нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховується економічний стан підприємств, організацій, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії;
- балансовий метод, за допомогою якого вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;
- предметно-цільовий метод використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку, а також дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм. Цей метод використовується як основний при формуванні Державного і місцевих бюджетів.
Система бухгалтерського обліку повинна також надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджету шляхом порівняння показників балансу з показниками, затвердженими в бюджетах та аналізу їх динаміки тощо.
Управління Державного казначейства України, яке ми розглядаємо у своїй роботі здійснює відшкодування податку на додану вартість відповідно до Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 зі змінами у реєстрації від 21.05.2001р. №200/86. Роботу по відшкодуванню ПДВ проводить начальник відділу лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, оперативно-аналітичного обліку державних доходів.
Повернення надміру та/або помилково сплачених платежів до загального фонду державного бюджету здійснюється обласним управління Державного казначейства в місті Ужгороді на підставі висновків органів податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів. У разі надходження до управління Державного казначейства рішення судових органів копія рішення передається до Великоберезнянського відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому зареєстровані платники податків.
Відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції передає районному управлінню державного казначейства висновки на повернення надміру та/або помилково сплачених коштів. В свою чергу управління Державного казначейства готує Реєстр висновків про повернення надміру або помилково сплачених платежів до бюджету, про відшкодування ПДВ та щоденно засобами електронного зв’язку передає його до обласного управління Державного казначейства, яке платіжними дорученнями перераховує кошти із свого рахунку на поточні рахунки платників податків, відкриті в установах банку, в яких зазначені платники обслуговуються. Повернення платежів здійснюється в межах поточних надходжень за день. У разі недостатності абр відсутності коштів на відповідному аналітичному рахунку повернення здійснюється за рахунок поточних надходжень на балансовий рахунок 3111 за день. У разі якщо повернення здійснюється за такими видами доходів, від яких проводиться відрахування дотацій місцевим бюджетам, то сума, яка повертається не повинна перевищувати суми загальних надходжень за день за всіма аналітичними рахунками, з яких відраховується дотація.
У разі недостатності або відсутності коштів на аналітичних рахунках у цілому в області повернення надмірно або помилково сплачених платежів здійснюється на підставі рішення Державного казначейства України. У цьому разі з рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3112, розрахунковим документом Державного казначейства України кошти перераховуються на відповідний рахунок обласного управління, відкритий за балансовим рахунком 3112, з наступним зарахуванням на аналітичний рахунок, з якого здійснюється повернення .
1.4. Порядок ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету за рахунками управлінь Державного казначейства
Бухгалтерський облік в органах Державного казначейства – це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення зберігання та обміну інформації про операції в органах та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.
Бухгалтерський облік виконання бюджетів є основою інформаційної системи органів Державного казначейства, за допомогою якого здійснені операції відображаються за відповідними рахунками в автоматичному режимі.
Активи і зобов’язання мають бути відображені таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу бюджету, на наступні звітні періоди. Активи і зобов’язання обліковуються за вартістю їх придбання чи виникнення.
Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники будь-якого відділу управління Державного казначейства, якщо це не передбачено їх функціональними обов’язками. Бухгалтерський облік виконання бюджетів в управлінні Державного казначейства ведеться безперервно.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій по виконанню бюджетів в управлінні Державного казначейства є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операцій, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Списання коштів з рахунку клієнта за розпорядженням його власника здійснюється за дорученням клієнта протягом 10-ти календарних днів з дня його виписки. День заповнення не враховується.
Розрахункові документи, на підставі яких в управлінні Державного казначейства здійснюється перерахування коштів з одних рахунків на інші, повинні мати дату проведення та підписи посадових осіб управління ДКУ,
які оформили та перевірили документ; документи, що підлягають додатковому контролю – підпис виконавця, на якого покладено обов’язок здійснювати первинний контроль операцій.
На розрахунковому документі у день його отримання управлінням Державного казначейства і не прийнятого ним до виконання, на зворотній стороні документа робиться напис про причину повернення без виконання за підписами головного бухгалтера (його заступника) та виконавця з проставленням штампу управління Державного казначейства.
Прийом та оплата документів здійснюється за наступною схемою:
- перевірка первинного документу на правильність складання;
- повідомлення особи, що надала первинний документ про його прийом до виконання або відхилення;
- виконання дій, вказаних у первинному документі із записами в облікових регістрах;
- складання звіту про виконання операцій;
- отримання, при необхідності, повідомлення від ініціатора операції про прийом ним звіту (протокол підтвердження).
Якщо підписи, відбиток печатки на документі викликають сумнів, управління Державного казначейства не приймає до виконання платіжне доручення та не несе ніякої відповідальності за такий документ.
Орган Державного казначейства приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом його роботи в договорі на розрахункове обслуговування. В управлінні Державного казначейства, яке ми розглядаємо в своїй роботі операційний час триває з 900 до 1500 к.ч.
Загалом бухгалтерський облік повинен забезпечувати виконання таких основних функцій:
- запис інформації про операції по виконанню бюджетів, що здійснюються органами Державного казначейства та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу та управління;
- відображення детальної інформації про контрагентів кожної операції та параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.
На підставі розглянутих інструктивних матеріалів, ми дійшли висновку, що основними нормативними документами, які регламентують ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету є: нова редакція кодів економічної класифікації, затверджена наказом ДКУ від 08.12.2006р. №330; План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом ДКУ від 28.11.2000р. №119 зі змінами та доповненнями тощо.
Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів. Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків четвертого порядку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджету та забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються управлінням Державного казначейства і відображаються у фінансовій звітності.
План рахунків розроблено для забезпечення потреб бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевого бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності. План рахунків дає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів.
В своїй роботі відділ бухгалтерського обліку та звітності користується також Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів.
1.5. Збирання, контроль, зведення та подання вищим органом Державного казначейства фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету регіонів
Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнювальних показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою її складання є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень.
Основними формами фінансової звітності є: баланс, звіт про виконання бюджету, звіт про рух грошових коштів і примітки до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною [2, ст.49]. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів.
Форми фінансової звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог МФУ відповідно до особливостей процесу виконання бюджету у поточному бюджетному році.
Так у 2007р. управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі складало на підставі наказу ДКУ від 15.01.2007р. №7 та згідно Інструкції про порядок заповнення форм річної звітності звіти в такому обсязі:
- форма №1-1 «Сальдовий баланс рахунків»;
- форма №2дб «Звіт про виконання державного бюджету України»;
- форма №7дб «Звіт про бюджетну заборгованість»;
- Звіт про використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України за 2007 рік;
- Довідка про перераховані кошти державного бюджету транзитивним управлінням Державного казначейства на здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів за 2007 рік;
- Довідка установи банку, що підтверджує залишки коштів на рахунках, відкритих на ім’я органів Державного казначейства за 2007 рік;
- Пояснювальна записка до річного звіту тощо.
Для виконання повноважень по контролю за дотриманням чинного законодавства Державне казначейство України: здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень і витрат Державного бюджету України; встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з питань та здійснює контроль за їх дотриманням; здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням [2, ст.93].
З метою дотримання чинного законодавства Головне управління Державного казначейства України здійснює перевірки територіальних органів Державного казначейства. В разі виявлення порушень Головне управління Державного казначейства України надсилає начальникам управлінь Державного казначейства роз’яснення в залежності від виду порушення. Так, в управлінні Державного казначейства у Великоберезнянському районі після проведеної перевірки було виявлено ряд порушень щодо «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». В результаті Державне казначейство України надіслало до управління Роз’яснення від 12.12.2007 №1.3.-07/519-12906, в якому пояснювався порядок приймання готівки в каси, порядок правильного заповнення прибуткових касових ордерів і квитанцій до них, а також висвітлювалися деякі інші проблемні питання.
Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного та місцевих бюджетів з моменту зарахування їх на єдиний казначейський рахунок державного бюджету [2, ст.43]. Тобто інформацію про надходження до державного та місцевих бюджетів Державної податкової адміністрації та інші органи адміністрування податків і зборів у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів можуть отримати лише від органів ДКУ.
Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами затверджено спільним наказом ДКУ та ДПА від 25 квітня 2002 року за № 74/194 [12, ст. 172].
Для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів відділення Ужгородської МДПІ до 1 грудня щороку подає управлінню Державного казначейства в електронному вигляді списки платників податків, які перебувають на податковому обліку у Великоберезнянському районі, за:
- юридичними особами та їхніми філіями;
- фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.
Після прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, затвердження місцевих бюджетів та відкриття в установленому порядку рахунків з обліку доходів Державного та місцевих бюджетів управління Державного казначейства передає до відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Великому Березному інформацію про реквізити відкритих рахунків. Після того, відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції повідомляє реквізити аналітичних рахунків платникам.
Також управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі щомісячно, не пізніше 4 числа місяця, наступного за звітним, проводить з відділенням Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції звірку доходів за всіма кодами бюджетної класифікації на підставі даних про надходження до державного та місцевих бюджетів і відомостей розподілу коштів станом на 1 число місяця, наступного за звітним. За результатами складаються акти звірки, які в подальшому передаються до органів вищого рівня.
Ми ознайомилися з порядком взаємодії управління Державного казначейства з органами державного податкової служби. Проте, у своїй роботі управління Державного казначейства співпрацює також з фінансовим відділом, Національним Банком України (СЕП НБУ), установами інших банків тощо. Детальніше порядок взаємодії управління Державного казначейства з цими органами ми розглядатимемо в наступних розділах.
РОЗДІЛ 2. КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ
2.1. Організація роботи по виконанню державного бюджету за видатками
Організація роботи по виконанню державного бюджету за видатками розпочинається із формування єдиної бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів. Наказом Державного казначейства України від 20.05.2004р. №89 визначено, що починаючи з 2007р. внесення мережі розпорядників коштів та змін до неї здійснюється на рівні управління Державного казначейства в Закарпатській області.
Головні розпорядники бюджетних коштів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями чітко визначившись із статусом кожної установи, яка обслуговується в управлінні Державного казначейства. Установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. До мережі розпорядників бюджетних коштів (Додаток 9) можуть бути включені установи чи їх відокремлені підрозділи які, розташовані на різних адміністративних територіях, включені до реєстраційної справи суб’єкта господарювання та занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у порядку визначеному законодавством.
Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають на паперових і електронних носіях до управління Державного казначейства дані про розташування мережі установ та організацій, погоджені з фінансовим відділом.
Про зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, які виникли в процесі виконання місцевих бюджетів, головні розпорядники коштів та розпорядники коштів нижчого рівня повідомляють про це на паперових та електронних носіях управління Державного казначейства тощо.
Міністерство Фінансів України у визначений законодавством термін направляє Державному казначейству на паперових та електронних носіях затверджений розпис асигнувань державного бюджету, помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету, річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету.
Державне казначейство України реєструє дані зазначених документів, про що на оригіналі документів ставиться відбиток штампа. Дані річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячний розпис асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету Державне казначейство України протягом 3-х робочих днів після отримання від МФУ зазначених документів доводить до головних розпорядників коштів витяги з річного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету, з розподілом за видами надходжень. Отримані головними розпорядниками від Державного казначейства витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів асигнувань спеціального фонду державного бюджету та планів використання бюджетних коштів одержувачів.
Головні розпорядники протягом 3-х робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають управлінню ДКУ розподіл показників зведених кошторисів, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на паперових та електронних носіях. Показники зведених кошторисів, зведених планів асигнувань, а також відповідні дані розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів обліковуються в управлінні Державного казначейства України на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
Розпорядники бюджетних коштів подають до управління Державного казначейства затверджені кошториси, плани асигнувань загального та спеціального фонду державного бюджету. Одержувачі бюджетних коштів подають до управління Державного казначейства плани використання бюджетних коштів. Зазначені документи звіряються з даними бухгалтерського обліку.
Унесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випадках та порядку, установлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та іншими нормативно – правовими актами.
Державне казначейство України отримує від МФУ в установленому порядку оригінал та одну копію довідок про зміни річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального та спеціального фонду державного бюджету. Зміни щодо зменшення планових показників можуть вноситися тільки в межах залишку невикористаних планових показників. Зміни до річного та помісячного розпису асигнувань оформлені іншими документами, ДКУ не приймає.
Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та відображає інформацію про суми змін на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку в автоматизованому режимі, про що на оригіналі та копії довідки ставиться відбиток штампа. Копія довідки протягом одного робочого дня з моменту реєстрації надсилається головному розпоряднику і є підставою для внесення в установленому порядку змін до кошторисів, планів асигнувань, зведених кошторисів та зведених планів асигнувань, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Управління Державного казначейства щоденно формує базу даних уточнених показників річного розпису асигнувань державного бюджету , уточненого помісячного розпису асигнувань загального та спеціального фонду державного бюджету з урахуванням отриманих від Міністерства фінансів України довідок. Протягом 3-х робочих днів після отримання довідок головні розпорядники надають ДКУ реєстр змін розподілу показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань в розрізі розпорядників коштів на паперових та електронних носіях. Дані про зміни подаються управлінням Державного казначейства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення звітного місяця. Подані реєстри змін Державне казначейство України протягом двох робочих днів перевіряє на відповідність даних позабалансового обліку та мережі. У разі зменшення або збільшення загальної суми плану використання бюджетних коштів одержувач бюджетних коштів подає в установленому порядку до управління Державного казначейства України інформацію щодо внесення змін до обліку зобов’язань.
2.2. Фінансування розпорядників коштів органами Державного казначейства
Відповіднодо статей 73 та 74 Бюджетного кодексу України Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради АРК чи відповідної ради можуть отримувати короткострокові позички на покриття тимчасово касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевих бюджетів, та здійснювати запозичення до бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Короткострокові позички, отримані Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за рішеннями Верховної Ради АРК чи відповідної ради для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, зараховуються на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3252 «Рахунок для зарахування до загального фонду місцевих бюджетів інших кредитів». У регламентований час засобами програмного забезпечення, на підставі меморіальних документів, кошти перераховуються
(списуються) на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 «Кошти загального фонду місцевих бюджетів».
Запозичення, які здійснено за рішенням Верховної Ради АРК чи відповідної ради, до бюджету розвитку місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3254 «Рахунок для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів інших кредитів». У регламентований час засобами програмного забезпечення, на підставі меморіальних документів, кошти перераховуються (списуються) на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 «Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки».
Повернення позичок, отриманих на покриття тимчасово касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевих бюджетів здійснюється управлінням Державного казначейства України з окремого рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3252 «Рахунок для зарахування до загального фонду місцевих бюджетів інших кредитів» за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету. Повернення ж запозичень до бюджету розвитку місцевих бюджетів здійснюється управлінням Державного казначейства України з окремого рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3254 «Рахунок для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів інших кредитів», за рахунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету».
Що ж стосується розпорядників бюджетних коштів, то для фінансування їх органами Державного казначейства України затверджується спеціальний План фінансування на поточний рік. Цей План складається з урахуванням коштів, виділених у бюджеті в розрізі кварталів. Нажаль, у своїй роботі ми не маємо змоги розглянути порядок фінансування розпорядників бюджетних коштів органами ДКУ, оскільки управління Державного казначейства у Великоберезнянському районі не виконує такої функції. Фінансування розпорядників коштів проводиться на рівні Головного управління Державного казначейства у Закарпатській області.
2.3. Порядок оплати витрат розпорядників коштів
Оплата видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється управлінням Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в управлінні Державного казначейства за групою рахунків балансового обліку 354 «Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів», шляхом проведення платежів з цих рахунків. Інформація щодо проведення видатків одночасно відображається на відповідних рахунках, відкритих за рахунками бюджетного обліку 7211 «Видатки загального фонду місцевих бюджетів» та 7221 «Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів».
Оплата рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється лише за наявності в обліку управління Державного казначейства їх зобов’язань, фінансових зобов’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків, відповідно до Реєстру фінансових зобов’язань (Додаток 10) та Довідки про суми фінансових зобов’язань (Додаток 11). Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення розпорядників та одержувачів коштів і зареєстровані в управлінні Державного казначейства зобов’язання та фінансові зобов’язання, які підтверджують цільове спрямування коштів. Управління Державного казначейства приймає платіжні доручення (Додаток 12) і підтвердні документи на здійснення видатків. Платіжні доручення подаються до управління Державного казначейства в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів встановлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День оформлення не враховується.
На розрахунковому документі у день його отримання управлінням Державного казначейства, коли він не прийнятий до виконання, на зворотному боці документа працівники відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів роблять напис про причину повернення без виконання з проставленням відбитка штампа управління Державного казначейства. Усі операції управління ДКУ оформляються відповідними документами, які містять інформацію про характер операції та є підставою для відображення в обліку. Управління казначейства перевіряють подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки відповідного зразка. У разі виявлення неправильного заповнення реквізитів платіжного доручення воно повертається розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів з відміткою на зворотному боці про причину повернення, завіреного підписом казначея. Управління Державного казначейства при здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів надає їм виписки з рахунку про здійсненні операції за результатами попереднього операційного дня.
Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших готівкових коштів, що направляються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до управління Державного казначейства заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (Додаток 13). Заявки подаються до управління Державного казначейства в двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику бюджетних коштів з відповідним відбитком штампа казначея та зберігається як обов’язковий документ і додається до бухгалтерських документів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів. Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки виписуються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими у них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти. У заявках на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки вказуються суми податку з доходів фізичних осіб, суми нарахувань до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші обов’язкові платежі. У заявках на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відмічають наявність чи відсутність заборгованості із сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
На підставі перевіреної заяви та за умови наявності залишку на рахунках розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів управління Державного казначейства виписує на осіб указаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки. На підставі належно оформлених грошових чеків уповноважені особи розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім’я управління Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.11.1997р. №388, зі змінами та доповненнями. Невикористана готівка повертається уповноваженими особами розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів на їх рахунки. Повернення невикористаної готівки відбувається за рахунок розпорядника та/або одержувача. Проте управління Державного казначейства може за певних причин відмовити розпорядникам бюджетних коштів у здійсненні оплати, про що повідомляє у Відмові (Додаток14).
2.4. Облік і звітність за операціями касового виконання Державного бюджету
Говорячи про оплату витрат розпорядників бюджетних коштів, ми маємо на увазі, що останні беруть на себе певне бюджетне фінансове зобов’язання. Воно здійснюється відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто кредиторська заборгованість та / або попередня оплата, яка передбачена законодавством.
Фактичними витратами є справжні витрати бюджетних установ, оформлені відповідними документами, а також витрати з несплачених рахунків кредиторів, з нарахованої заробітної плати та стипендій. Облік видатків ведеться в розрізі кодів бюджетної класифікації.
Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов’язання протягом 3-х робочих днів з дати його виникнення подають до управління Державного казначейства Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових та електронних носіях і оригінал документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов’язання.
Особливості обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів місцевого самоврядування застосовуються при взятті бюджетних фінансових зобов’язань за такими кодами економічної класифікації видатків:
1111 «Заробітна плата», 1120 «Нарахування заробітної плати», 1138 «Послуги зв’язку», 1161 «Оплата теплопостачання», 1162 «Оплата водопостачання і водовідведення», 1163 «Оплата електроенергії», 1164 «Оплата природного газу», 1165 «Оплата інших комунальних послуг».
Бюджетні фінансові зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг за оплатою за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються управлінням Державного казначейства незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень і бюджетних асигнувань.
Для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ застосовують рахунки класу 8 «Витрати»:
- 80 «Видатки із загального фонду»;
- 81 «Видатки із спеціального фонду»;
- 82 «Виробничі витрати».
2.5. Функції установ банків при казначейській формі виконання державного бюджету за видатками
Для проведення операцій із застосування банківських платіжних карток бюджетним установам відкривається картковий рахунок. Карткові рахунки відкриваються в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи установи, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків. Довірена особа може використовувати банківську платіжну картку, як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов’язаних з господарською діяльністю установи, у тому числі на представницькі потреби та витрати на відрядження.
Для проведення операцій із застосування банківських платіжних карток на картковий рахунок платіжним дорученням зараховуються кошти шляхом їх переказу з відповідних рахунків бюджетної установи.
Кошти, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи бюджетної установи. Оприбуткування отриманих коштів та включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунку або, у разі отримання готівки у банкоматі, чека банкомату.
Відповідальність за здійснення усіх господарських операцій з використанням карткових рахунків покладається на керівництво бюджетних установ відповідно до чинного законодавства.
Також через установи банків сплачуються платежі до державного бюджету платниками податків, у яких останні обслуговуються. Банк платника перераховує кошти через Систему електронних платежів Національного банку України на рахунки, пов’язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік. Окремі видатки розпорядників коштів, яких відкриті в установах банків, подають Державному казначейству зведені кошториси, відповідно до яких Державне казначейство здійснює контроль за відповідністю вказаних сум у зазначених документах сумам, зазначеним у розписі видатків бюджету. Державне казначейство відповідно до затверджених у межах планових показників пропозицій відкриває асигнування на здійснення видатків та інформує відповідних розпорядників про відкриті асигнування у загальновстановленому порядку. На підставі отриманої інформації розпорядники формують та подають Державному казначейству розподіл відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях. Державне казначейство відповідно до розпорядження перераховує бюджетні кошти з відповідних рахунків, відкритих у ДКУ на відповідні рахунки, відкриті в установах банків. Також банк надає розпоряднику бюджетних коштів виписки з їх рахунків (Додаток15,16).
Для обліку руху і наявності коштів, які перебувають на особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунках, відкритих в установах банків і використовуються у встановленому порядку, застосовується рахунок 31 «Рахунки в банках» з розподілом на субрахунки:
- 311 «Поточні рахунки на видатки установи»;
- 312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам»;
- 313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
- 314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
- 315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум»;
- 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;
- 318 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;
- 319 «Інші поточні рахунки».
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ МІСЦЕВОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Організація роботи по складанню проектів місцевих бюджетів
У цьому розділі ми ознайомимось з роботою місцевого фінансового управління, його структурою, функціями, які на нього покладені тощо.
Фінансове управління райдержадміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним голові районної державної адміністрації, Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації [5, ст.1]. Фінансове управління діє згідно з Положенням про фінансове управління Великоберезнянської районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Великоберезнянської районної державної адміністрації (Додаток 17). Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах ДКУ, печатку тощо.
Основними завданнями управління є: а)забезпечення реалізації державної бюджетної політики на відповідній території; б) складання розрахунків до проекту місцевого бюджету і подання їх на розгляд відповідної місцевої держадміністрації; в) підготовка пропозиції щодо фінансового забезпечення заходів соціально – економічного розвитку району; г) розроблення пропозицій з удосконалення методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат; д) здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями законодавства щодо використання ними бюджетних коштів та коштів цільових фондів, утворених відповідною радою; е) здійснення загальної організації та управління за виконанням місцевого бюджету, координації діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Фінансове управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів; 2) визначає порядок та терміни
розроблення бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів; 3) проводить на будь - якому етапі складання і розгляд проекту місцевого бюджету аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, щодо його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів; 4) бере участь у розробленні балансу фінансових ресурсів району, аналізує соціально-економічні показники розвитку району та враховує їх під час складання районного бюджету; 5) забезпечує протягом бюджетного періоду відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням; 6) складає розпис доходів і видатків районного бюджету;
7) перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів та планів використання коштів установами та організаціями, які фінансуються з районного бюджету тощо.
Фінансове управління включає наступні відділи:
1) бюджетний відділ, де працюють:
- начальник відділу – здійснює загальне керівництво цим відділом; організацію бюджетного планування і аналізу виконання бюджету; поточне фінансування видатків бюджету, планування і контроль видатків бюджетних установ, що фінансуються з Державного бюджету;
- ревізор-інспектор по бюджету проводить планування і контроль видатків установ культури і управління; аналіз заборгованості бюджетних установ; контрольно-інспекторську роботу з питань бюджетної діяльності позабюджетних фондів;
- ревізор-інспектор по соціальному захисту веде облік і обробку матеріалів по виплаті допомог сім’ям з дітьми, пільг інвалідів війни.
2) відділ доходів включає:
- начальника відділу, який проводить розробку дохідної частини районного, селищного та сільських бюджетів на основі аналізу фінансової діяльності підприємств, організацій, установ району; відповідно до рішень судових і адміністративних органів забезпечує повернення коштів громадянам за незаконно конфісковане майно та компенсацію втрат реабілітованим громадянам; бере участь у проведенні приватизації майна загальнодержавної та комунальної власності;
- економіста відділу, котрий веде облік та аналіз виконання дохідної частини бюджету; подання інформаційних матеріалів органам державної виконавчої влади, а також пропозиції про збільшення доходів бюджету; відповідно до поданих списків державної податкової інспекції проводить оформлення документів по поверненню прибуткового податку по перерахунку за попередній рік;
- економіста по фінансуванню народного господарства, що здійснює контроль за використанням та своєчасними розрахунками бюджетних установ та організацій за спожиті енергоносії; реєстрацію товарно-касових книг суб’єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; контрольно-інспекторську роботу по видатках, пов’язаних з наданням населенню житлових субсидій і таке інше.
3) бухгалтерський відділ, до якого входять:
- головний бухгалтер, що здійснює методику керівництва бухгалтерським обліком і звітністю, контроль за дотриманням ведення і достовірності обліку; розробку планів роботи бухгалтерії; прийом та перевірку звітів бюджетних установ, звітів по виконанню бюджету селищної та сільських Рад народних депутатів, встановлення строків їх здачі;
- бухгалтер І категорії складає і представляє в установлені строки бухгалтерську звітність по виконанню кошторису на утримання апарату районного фінансового управління; проведення інвентаризації грошових коштів, нарахування та виплату у строк заробітної плати працівникам;
- бухгалтер ІІ категорії, який веде бухгалтерський облік по виконанню районного бюджету.
Також в управлінні працюють інженер-програміст, що несе відповідальність за експлуатацію вузла електронної пошти у фінансовому управлінні; секретар - друкарка, котра друкує інформації, запити, листи та здійснює доставку службової кореспонденції тощо.
Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік [2, ст.60].
Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною МФУ та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів фінансове управління розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання до фінансового управління в терміни та порядку, встановлені цим органом.
Фінансове управління на будь-якому етапі складання і розгляду проекту місцевих бюджетів проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу начальник фінансового управління приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд районній державній адміністрації.
Районна держадміністрація подає фінансовому управлінню пропозиції щодо показників проектів відповідного бюджету.
Районний бюджет виконується за розписом, який затверджується начальником фінансового управління. Останній протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису районного бюджету встановленим бюджетним призначенням. Розпис районного бюджету надсилається також до управління Державного казначейства.
3.2. Робота фінансового управління по забезпеченню перевірки правильності складання і затвердження кошторисів бюджетних закладів
Районне фінансове управління доводить до головних розпорядників бюджетних коштів відомості про граничні обсяги видатків та надання кредитів з бюджету загального фонду проекту районного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.
Для правильної та своєчасної організації роботи, пов’язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись вказівками фінансового управління щодо складання проектів районного бюджету на наступний рік:
1) встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;
2) розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні дотримуватись відповідно до законодавства, і які необхідні для правильного визначення видатків або надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів;
3) забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми, що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.
На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються фінансовому управлінню для включення до проекту районного бюджету у встановленому ним порядку. Термін розгляду показників кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
У разі обмеження терміну формування бюджетних запитів головними розпорядниками, фінансове управління надає дозвіл головним розпорядникам самостійно визначати порядок та обсяг одержання необхідних даних для забезпечення своєчасного формування і подання бюджетних запитів.
Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки та/або надання кредитів з бюджету. У частині надходжень проектів кошторисів зазначаються планові обсяги, які передбачається спрямувати на здійснення видатків або надання кредитів з бюджету із загального та спеціального фондів проекту районного бюджету.
Під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсяг виконуваної роботи, штатної чисельності тощо. Обов’язковими є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ.
Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбаченні законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Розпорядники бюджетних коштів складають такі звіти про виконання кошторису установи : Форма №2мд, Форма №4-1мд, №4-2мд (Додаток18,19,20).
Асигнування на централізовані заходи, які здійснюються головними розпорядниками, включаються до кошторисів тільки у разі, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству.
У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Міністерству фінансів України, Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування, форму якої затверджує Мінфін [6, ст.8].
Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників бюджетних коштів, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду тощо.
Розпорядники свої витрати приводять і відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи (в нашому випадку – фінансове управління), що пропонується до затвердження за штатним розписом (Додаток 21), повинна бути приведена і відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
3.3. Аналіз діючої системи оподаткування підприємств, установ, організацій та фізичних осіб
Районнефінансове управління у процесі виконання районного бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.
До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки та збори (обов’язкові платежі):
1) податок з доходів фізичних осіб;
2) державне мито в частині, що належить відповідному бюджету;
3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, що справляється виконавчими органами;
4) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання патентів пунктами продажу нафтопродуктів);
5) плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами;
6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями;
7) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.
Зазначені податки і збори (обов’язкові платежі) складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Види доходів Зведеного бюджету України – податок на прибуток підприємств і організацій, податок на додану вартість, акцизний збір, державне мито, відрахування на геологорозвідувальні роботи, надходження до Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, надходження до Пенсійного фонду, податок з доходів фізичних осіб, плата за землю тощо.
Виконання державного бюджету аналізується обчисленням відносних величин виконання плану за доходами та видатками в цілому, а також за окремими їх видами і цільового призначення. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання бюджету, а й охарактеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів і видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих, установити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих.
Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин: зростання податкової бази і зміни в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів прийнято називати автоматичним ефектом, другий – дискреційним. Ці зміни пов’язані з видами фіскальної політики.
Дискреційна фіскальна політика – це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки.
За недискреційної (автоматичної) фіскальної політики дефіцит і бюджетний надлишок виникають автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
Для аналізу динаміки основних показників державного бюджету може бути використана система індексів. Вона є прикладом для застосування кореляційно-регресійного аналізу. Методологій індексного аналізу податкових надходжень полягає у виявленні впливу приростів, середніх приростів і швидкості руху на всю сукупність податкових надходжень.
Надходження податкових платежів можна охарактеризувати за всіма структурними елементами системи показників: 1) річний приріст надходжень окремого виду податкових надходжень, що визначається як різниця між річними надходженнями; 2) середня сума надходжень податкових платежів за видами, що розраховується за середньою арифметичною;
Визначення впливу окремих факторів на зміну загальної суми кожного податку. До таких факторів можна віднести кількість платників податків (Q), податкову базу (В) та податкову ставку (t). Добуток трьох зазначених факторів означає суму сплаченого податку (Т): Т = Q * B * t
Розглядаючи випадки застосування індексних методик при аналізі податкових надходжень до бюджету, треба зазначити, що при визначенні динаміки деяких показників, нерідко виникає необхідність визначити і зміну їх середніх характеристик. Не всі фізичні та юридичні особи сплачують належні їм податки за юридично встановленими рівнями податкових ставок, що насамперед стосується практики надання державою податкових пільг. У таких випадках використовують середню ставку на податок, зміни якої характеризують за допомогою індексів середніх величин.
Суть економіко-математичного моделювання встановлених ставок податків полягає в розробці математичної моделі, яка враховує всі інтереси держави та платника податку і визначені фактори, що діють у сфері стягнення того чи іншого податку. Цей метод орієнтується головним чином нарегулюючу функцію податків, бо критерієм оптимізації податкової ставки виступає саме найвищий рівень впливу податку на поведінку платника.
Для прогнозування податкових доходів державного бюджету можуть бути використані різноманітні методи, наприклад екстраполяції трендів. Проте ці методи, передбачаючи збереження минулої тенденції розвитку, не враховуючи змін у податковій базі, а також ставок податків. Через це їх застосування може призвести до помилок у прогнозах. Обґрунтованішою є побудова функції залежності податків від податкової бази.
За допомогою коефіцієнта еластичності обчислюють автоматичний ефект (збільшення надходжень до бюджету внаслідок зростання бази оподаткування). Коефіцієнт еластичності демонструє, на скільки відсотків збільшиться сума податкового доходу при рості валового внутрішнього продукту на 1%.
Важкодоступність інформації може іноді призвести до прогнозування податкових надходжень шляхом екстраполяції сучасних тенденцій. Однак такі оцінки не зовсім точні, оскільки передбачають, що майбутні доходи просто відтворюватимуть минулі, незалежно від змін податкової бази або податкової системи. Таким чином, для більшої надійності прогнозів треба застосовувати методи, які пов’язують доходи від податків з їх базою. Практичнішим є інший, так званий метод часткової рівноваги, що являє собою можливість розраховувати доходи на основі функції, побудованої для різних видів податків з використанням прогнозів для різних баз оподаткування.
Для елімінування дискреційного ефекту використовують метод пропорційного коригування, що базується на даних про фактичні податкові надходження і розрахункові рівні впливу дискреційних заходів. Метод пропорційного коригування дозволяє розрахувати величину скоригованих податкових надходжень, яка дорівнює кількості податків, що були б зібрані у попередніх роках, якщо б податкова система базового року діяла протягом усього цього періоду.
ВИСНОВКИ
Таким чином у свої роботи ми дізналися, що єдину централізовану систему, яка містить центральне управління Державного казначейства України та його територіальних управлінь на місцях, було створено з метою:
· підвищення дієздатності державної бюджетної політики;
· ефективного управління доходами та витратами у процесі виконання державного бюджету;
· підвищення відповідальності учасників бюджетного процесу та забезпечення належної бюджетної звітності;
· оперативності реалізації державних програм;
· посилення контролю за надходженням, цільовим і ефективним використанням державних коштів.
У своєму розвитку Державне казначейство України пройшло кілька етапів, які супроводжувалися:
1) заснування організаційної структури органів Державного казначейства, функціональність яких у процесі розвитку змінювалася;
2) перерозподіл функцій і між банківською та фінансовою системою, галузевими міністерствами та відомствами, і між підрозділами центрального апарату Міністерства Фінансів України, його місцевими фінансовими органами та органами Державного казначейства:
3) запровадження казначейського обслуговування бюджетів, яке передбачало:
- оптимізацію процесу управління грошовими ресурсами, який ґрунтується на принципі функціонування єдиного казначейського рахунку;
- здійснення попереднього і поточного контролю первинних документів розпорядників бюджетних коштів;
4) входження усієї системи Державного казначейства України до системи електронних платежів Національного банку України.
Отже, ми бачимо, що Державне казначейство України досягло певного рівня розвитку. Але говорити про досконалість у роботі органів Державного казначейства ще зарано. На сьогодні склалася парадоксально ситуація: є необхідність у подальшому розвитку Державного казначейства і з огляду на його функціональне навантаження, і з огляду розширення охоплення казначейським обслуговуванням, виходячи з реальної ситуації, але немає для цього законодавчо закріплених актів. Законодавчо-нормативні документи про Державне казначейство застарілі і не відповідають реальності.
Також із Службового розпорядження Державного казначейства України № 48 від 29 вересня 2006 року ми дізналися, що за результатами перевірки складання та подання звітності про виконання бюджетів за 2005 рік і І півріччя 2006 року було засвідчено про недостатній рівень фахових знань керівників і спеціалістів бухгалтерських служб органів Державного казначейства та низьку якість складання і прийому фінансової звітності про виконання бюджетів. Недоліки було виявлено і в роботі управлінь Державного казначейства по касовому виконанню державного бюджету, обслуговуванню розпорядників бюджетних коштів.
Гостро стоїть і кадрове питання. Молоді, перспективні люди не мають бажання влаштовуватись на роботу до управління Державного казначейства через низький рівень заробітної плати. Отже, завданням Державного казначейства України є покращення роботи його територіальних управлінь.
Одним із нагальних питань, які потребують вирішення найближчим часом, є увідомлення до фактичної функціональності Державного казначейства законодавчо-нормативних актів, що обумовлюють створення його структури та функціонування. Це надасть можливість закріпити специфіку роботи Державного казначейства, наголосити на його відмінності від інших органів виконавчої влади, а також стане підставою для подальшого розвитку, вдосконалення та легітимності його діяльності.
Державне казначейство впродовж свого існування змушене було оперативно вирішувати проблемні питання, пов’язані і з охопленням у найкоротші терміни казначейським обслуговуванням якомога більше бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів, і з отриманням звітності, тобто створенням достовірної бази даних про виконання бюджету за допомогою різних механізмів з використанням сучасних технологій, у тому числі Національного банку України. Ці фактори зумовили фактично виконання ним нових функцій, не передбачених основоположними документами про його створення
Якщо підсумувати результати існування Державного казначейства України, то, незважаючи на те що на момент його створення не існувало теоретичного підґрунтя реалізації функцій, можна стверджувати про позитивні досягнення у здійсненні ним контрольних функцій, створенні передумов для поліпшення управління доходами та витратами бюджету. При цьому слід враховувати, що будь-яка стратегія розвитку, пов’язана з роботою державного органу виконавчої влади, повинна відповідати меті створення та її фактичним можливостям.
Подальший розвиток системи Державного казначейства передусім має бути пов'язаний із пошуком і створенням нових механізмів або подальшим їх вдосконаленням у напрямах:
1) зосередження фінансових ресурсів в єдиній структурі для успішної реалізації бюджетної політики держави. Саме через державний бюджет держава організовує перерозподіл фінансових ресурсів між виробничою та невиробничою сферами діяльності, між адміністративно-територіальними одиницями, галузями тощо;
2) посилення контролю функцій держави за своєчасним і повним надходженням до бюджету фінансових ресурсів та їх ефективним використанням.
Викладені перспективні напрямки передбачають, по суті, реформування й удосконалення управління бюджетними коштами та казначейської системи виконання бюджетів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України. Прийнята 28.06.1996р. – К.: Преса України, 1997р.
2. Бюджетний кодекс України. Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. – 104с.
3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999р. №996 – ХVІ.
4. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах ДКУ: затверджено наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119.
5. Положення про фінансове управління Великоберезнянської районної державної адміністрації: затверджене розпорядженням голови державної адміністрації від 26.05.2003 №105.
6. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: затверджено постановою КМУ від 28.02.2002 №228
7. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів: затверджено наказом Державного казначейства України від 04.11.2002р. №205.
8. Порядок казначейського обслуговування Державного бюджету: затверджено наказом Державного казначейства України від 25.05.2004р. №89 зі змінами та доповненням.
9. Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства: затверджено наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. №221.
10. Інструкція про порядок заповнення органами Державного казначейства України форм річної звітності про виконання державного бюджету у 2006 році: затверджено заступником голови Державного казначейства України Чечуліною О.О. від 19.01.2007 р.
11. П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова,
К.М. Огродський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко. Казначейська справа.
У 2-х т. - Т.1. – Київ: НВП «АВТ», 2004. – 288с.
12. П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова, К.М. Огродський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко. Казначейська справа.
У 2-х т. – Т.2. – Київ: НВП «АВТ», 2004. – 496с.
13. В.Т. Александров, О.І. Ворона, П.К. Германчук, О.І. Назарчук, Н.І.Сушко, П.Г. Петрашко, І.Б. Стефаник, О.О. Чечуліна. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі. – Київ: НВП «АВТ», 2004. – 593с.
14. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч.
посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 523.