Курсовая работа: Курсовая работа: Бюджетний процес

КУРСОВА РОБОТА

на тему

«Бюджетний процес»

Вступ

Суть даної курсової роботи полягає в розгляді та аналізі бюджетної системи України вцілому, розгляду окремих його складових, механізму діяльності та функціонування, його законодавче регулювання, аналіз законодавчої та нормативної бази бюджетної системи.

Курсова робота складається з трьох розділів: розділ 1 – правове регулювання бюджетного процесу в Україні; розділ 2 – організація та проблеми і виконання бюджету в сучасних умовах; розділ 3 – дослідження динаміки доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів.

В першому розділу «Правове регулювання доходів Державного бюджету України» дається повна та змістовна характеристика питання регулювання доходів Державного бюджету України, нормативні та законодавчі акти, що регулюють доходи Державного бюджету, визначає класифікацію, затвердження та виконання доходів. В даному розділі проаналізовано наступні правові акти, які регулюють доходи Державного бюджету України – Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо забезпечення виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів» тощо.

В другому розділі «Організація та проблеми і виконання бюджету в сучасних умовах» обгрунтовується теоретична база по питанню процедури бюджетного планування в Україні. Змістовно викладено суть даного питання, подається огляд навчально – методичної, періодичної та монографічної літератури.

Третій розділ «Дослідження динаміки доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів» складається з трьох пунктів, а саме динаміка доходів Державного бюджету, динаміка видатків Державного бюджету та міжбюджетні трансферти. В розділі наведена статистична інформація по кожному з пунктів, наведена динаміка доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів Державного бюджету. Також в розділі подано коментарі відомих фінансистів та економістів стосовно питання про Державний бюджет.

1. Правове регулювання бюджетного процесу в Україні

Таблиця 1. Правові акти, що регулюють доходи Державного бюджету України

2. Організація та проблеми планування і виконання бюджету в сучасних умовах

Процедура бюджетного планування в Україні

Основні категорії, поняття, характеристики

Процедура бюджетного планування – послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законом.

1. Складання проекту бюджету:

– направлення Президентом Верховній Раді бюджетного послання;

– розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

– розроблення Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту Державного бюджету;

– узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;

– розроблення Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;

– розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;

– розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:

– розгляд проекту Закону про Державний бюджет у комісіях

і комітетах Верховної Ради;

– доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;

– обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;

– прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:

а) затвердити Закон про Державний бюджет України;

б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;

в) відхилити і направити на перероблення. [11]

Завдання бюджетного планування:

1. достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;

2. оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;

3. збалансування бюджету.

Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Достовірність їх планування забезпечує реальність бюджетного процесу. Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві.

Збалансування бюджету найбільш складне завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.

Бюджетний надлишок може виступати однією з форм бюджетних резервів. З позицій планування він не може бути значним за розміром, адже тоді краще або зменшити доходи, або збільшити видатки.

Існують наступні методи бюджетного планування:

а) загальний метод – балансовий;

б) окремих статей – нормативний:

– прямого рахунку,

– аналітичний,

– коефіцієнтів [10, c. 45].

Бюджетні права державних і місцевих органів влади і управління визначаються у відповідності до розподілу між ними економічних і управлінських функцій.

Бюджетні права розподілені між законодавчою і виконавчою владою загальнодержавного і місцевого рівня. Вони закріплені в Конституції України і в Бюджетному кодексі України. Учасники бюджетного процесу наділені законодавством відповідними повноваженнями, основний зміст яких полягає в праві отримувати доходи, розподіляти бюджетні кошти, використовувати їх за цільовим призначенням [10, c. 47].

Процедура бюджетного планування в Україні подана в табл. 1.

Таблиця 1. Процедура бюджетного планування в Україні

дохід видаток бюджет планування

Основні проблеми на сучасному етапі

В Україні, як і в будь-якій іншій країні, питання про зменшення затрат бюджету є досить актуальним. Тому положення Бюджетного кодексу України повинні визначити такий регламент прийняття рішень, який би дав змогу забезпечити досягнення ефективних результатів. Стосовно процесу бюджетного планування це означає, що процес розгляду і затвердження бюджету необхідно розбити на два етапи, Перший етап – затвердження ключових параметрів бюджету, до яких входять доходи бюджету, бюджетний дефіцит (в абсолютному вираженні та в процентах до ВВП), загальний обсяг витрат державного бюджету, в тому числі – трансферти місцевим бюджетам. Другий етап – затвердження витрат державного бюджету в розрізі розділів функціональної класифікації.

Найбільш проблемною ланкою державного бюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Але їх все одно не достатньо для оптимального фінансування соціальної сфери. У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов'язань, розміри якого свідчать про невідповідність цих зобов'язань реальним фінансовим можливостям держави, точаться розмови щодо необхідності згортання (скорочення) або відміни конкретних соціальних програм. Крім того такі законопроекти не раз розглядались в Верховній Раді. Але така постановка питання не завжди коректна. Так, затримка у виплаті заробітної плати або допомог із безробіття, на дітей не достатня підстава для їх скорочення або зовсім відмови від них. З огляду на це, існують думки, що частину соціальних зобов'язань держави доцільно розглядати як певні орієнтири, які можуть бути повністю досягнуті лише при сприятливому стані економіки.

Ступінь вирішення проблем

Для розробки пропозицій, щодо підвищення ефективності бюджетного планування, наступним етапом дослідження є аналіз виконання плану видаткової частини Державного бюджету України. Загалом можна зробити висновок, що процес бюджетного планування в Україні не є досконалим, про що свідчить суперечності його в процесі реалізації. Наприклад, розробка прогнозних показників щодо видатків державного бюджету в Україні залишається формальністю та досить рідко дотримується реалій. Відповідно до статті 38 Бюджетного кодексу України до Верховної Ради України разом з проектом закону про державний бюджет на планований рік подають показники зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні роки. Водночас на практиці така робота проводиться формально, що по-перше, пов’язано з ненадійністю макроекономічного прогнозування, частим коригуванням податкового законодавства, зміною під впливом різних політичних сил раніше обраних пріоритетів у бюджетних видатках, по-друге, такі прогнози насправді не використовують у роботі з формування показників бюджету на наступні роки. [11, ст. 84]

З метою посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за недосягнення встановлених цілей, упорядкування і підвищення результативності та ефективності видатків державного бюджету передбачається запровадження стратегічного планування в практику роботи

головних розпорядників бюджетних коштів і складання ними планів своєї діяльності на поточний і наступних три бюджетних періоди, орієнтованих на результат, виходячи з прогнозованих обсягів видатків і надання кредитів, доведених Міністерством фінансів України. Виконання цього завдання потребує удосконалення нормативно-правової бази. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів встановлених цілей. [11, ст. 86]

Єдність і відмінність у поглядах на проблему різних авторів

Розглянемо деякі думки щодо планування Державного бюджету України.

Автор книги «Фінансове право» Орлюк О.П. вважає, що проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури. На жаль, як свідчить практика останніх років, парламент країни не додержується процесуальних вимог щодо прийняття та затвердження зазначеного закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, так і стабільного функціонування всієї бюджетної системи України.

Овчарова Наталія Вікторівна з ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» вважає, що наявність широкого спектру нормативно-правового і організаційного забезпечення при організації бюджетного планування видатків в соціальну сферу призводить до відсутності чіткої координації між прийняттям важливих державних рішень, формування заплутаної, непослідовної нормативної бази, що унеможливлює здійснення ефективного процесу стратегічного планування бюджетних видатків в соціальну сферу.
Завіновська Г.О. вважає, що необхідно знаходити оптимальне співвідношення між напрямами витрат із бюджету. Зараз не існує певної математичної моделі, яка б визначала чіткі параметри оптималь-ності. Але, як і загалом у фінансових відносинах, є опосередковані і водночас дуже точні критерії. Це – економічне зростання і соціальна гармонія у суспільстві. Основна проблема в тому, що ці критерії певною мірою суперечать один одному. Можна досягти значного економічного зростання, але при цьому спричинити соціальне напруження у суспільстві. Або, навпаки, спрямувавши переважну частину коштів у соціальну сферу, підірвати економіку. Однак пріоритет усе-таки має належати завданням забезпечення економічного розвитку, оскільки тільки це може гарантувати реальні соціальні блага і гарантії.

3. Дослідження динаміки доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів Тернопільської області

Таблиця 3. Доходи бюджету за статтею «Податкові надходження»

дохід видаток бюджет планування

З рис. А.3.1. бачимо, що загальна величина доходу Державного

бюджету України зростає. Доходи за статтею «Податкові надходження» також зростають.

Аналізуючи рис. А.3.2., можемо зробити висновок, що питома вага статті, що аналізується, у загальній сумі доходу за 2004–2008 роки коливається від 17,9 до 43,9%. Також бачимо, що якоїсь конкретної тенденції у цій зміні виділити не можна. З 2004 до 2006 року спостерігається зростання, а у 2005 році значний спад, після чого у 2008 році знову значне зростання.

З графіка, зображеного на рис. А.3.3., бачимо, що і за ланцюгового, і за базового темпу зростання у 2005 році доходи статті зростають на 17,9%. Розглянувши ланцюговий темп спостерігаємо зростання у 2006 році, трохи помірніше зростання у 2007 році (тобто у цьому році менш значний ріст доходів). Та трохи більш стрімкіше зростання у 2008 році. Базовий темп вказує на помірне зростання у 2005–2007 роках та більш стрімке зростання у 2008 році.

Таблиця 4. Видатки бюджету на охорону здоров`я

Аналізуючи суму видатків Державного Бюджету на охорону здоров`я за 2004–2008 роки, можна виявити чітку тенденцію їх зростання (рис. Б.3.4.). Аналізуючи рис. Б.3.5., можна зробити висновок, що питома вага статті, що аналізується, у загальній сумі видатків за 2004–2005 роки коливається від 10,8 до 12,0%. Також бачимо, що конкретної тенденції у цій зміні виділити не можна. В 2005 році спостерігаємо значний спад, в порівнянні з 2004 роком. Та до 2007 року іде стабільне зростання статті. Після чого у 2008 році знову можемо спостерігати спад. Такі коливання свідчать проте, що на охорону здоров`я кошти виділяються не стабільно і фінансуються не всі статті по охороні здоров`я. Як бачимо з рис. Б.3.6. фінансування статті з кожним роком стрімко зростає, що дає підставу говорити що на охорону здоров`я стабільно виділяються кошти з Державного бюджету України.

Таблиця 6. Динаміка міжбюджетних трансфертів Тернопільської області

*Даних в Законі «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 31.12.2003 немає.

**Даних в Законі «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 30.12.2004 немає.

***Даних в Законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 немає.

Як бачимо з рис. В.3.7. загальна величина дотацій з Державного бюджету України зменшується у 2005 році, після чого зростає майже вдвічі в 2006 та 2007 роках.

Аналізуючи рис. В.3.8., можемо зробити висновок, що питома вага дотацій Державного бюджету Тернопільської області у загальній сумі дотацій з Державного бюджету коливається від 1,19% до 5,44%. Також можемо сказати, що після різкого спаду в 2005 році, спостерігається тенденція зростання на протязі 2006 та 2007 років.

Виходячи з даних наведених у табл. 6, можемо сказати, що% значення загальної суми обсягу надходжень до Державного бюджету всіх адміністративно-територіальних одиниць з 2006 по 2008 рік спадає з 1,32% до 0,66%, тобто сума надходжень з Державного бюджету Тернопільської області до Державного бюджету України з кожним роком спадає по відношенню до інших областей.

Висновки

В даній курсовій роботі було розглянуто та проаналізовано основні засади бюджетної системи України, її складових, основні функції бюджету, його складові, етапи його формування, проблеми затвердження розподілу бюджетних коштів, контроль за ними, механізм формування дохідної та видаткової частини бюджету. Також було проведено аналіз та огляд законодавчої та нормативної бази України щодо бюджетниї сфери.

Було проведено вибірковий аналіз питання доходів Державного бюджету України, механізм регулювання даного питання зі сторони виконавчої влади.

Процедура планування Державного бюджету України розглядалася в наступному розділі. В даному розділі було проаналізовано та дано оцінку сучасному стану процедури бюджетного планування в Україні, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Також було подано коментарі економістів та фінансистів стосовно проблеми бюджетного планування.

В наступному розділі було проаналізовано структуру Державного бюджету України, його складові, механізм його затвердження та розподілу бюджетних коштів, механізм утворення дохідної та видаткової частин бюджету, механізм надання дотацій та субвенцій тощо.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. №2542 – ІІІ.

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

6. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

7. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

8. Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік»

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо забезпечення виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів» від 29 жовтня 2009 р. №1181

10. Гаркавенко О.С. Бюджетне планування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 271 с.

11. Лютий І., Савич Л. «Суперечності планування видаткової частини Державного бюджету України». – Формування ринкової економіки в Україні, №19/2009 р.

12. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 1999. – 164 с. (studentbooks.com.ua).