Реферат: Основные аспекты реформирования системы налогообложения

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОДАТКОВОГО

РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

Вступ

Податковий механізм, що склався в Україні, має в своїй основі модель оподаткування, яка застосовується у розвинутих країнах. Але ця модель не враховує історичні особливості та нинішній специфічний етап економіки країни, а лише копіює елементи загальноприйнятих податкових систем. Податкова реформа, що нині відбувається в Україні, має за мету подолати недоліки існуючого податкового механізму, зумовлені складними економічними, соціальними та політичними умовами. Складність економічних умов полягає у тому, що економіка України перебуває на перехідному етапі від планової до ринкової економіки; складність соціальних умов – в успадкуванні від минулого системи соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет, а не на заощадження громадян; складність політичних
умов – відсутності політичної єдності щодо напрямів економічних реформ.

Сучасний стан податкової системи України

Нині цілі податкової політики в Україні не є остаточно визначеними, до кінця не вирішені практичні проблеми реформування податкового механізму, немає достатньо обґрунтованої правової бази оподаткування, досі не прийнятий Податковий кодекс України. Тому вітчизняна податкова політика орієнтована поки що переважно на фіскальну функцію податків. Тож на сьогодні головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулювальна функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом із тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. Тож, регулювальна й фіскальна функції податків повинні бути раціонально збалансованими.

Однією з очевидних загальних цілей податкової реформи є спрощення існуючої податкової системи, оскільки надмірно ускладнений податковий механізм породжує неефективність, несправедливість, високі витрати із забезпечення використання норм та ухилення від сплати податків. Також існує необхідність підсилення нейтральності податкової системи та скорочення навантаження на податкову адміністрацію. Як правило, досягати цих цілей можна або за рахунок спрощення структури існуючих податків, або введення нових і простих податків на зміну попередніх складних податків. Адже
податки – це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає та які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і насамкінець – позбавленою будь-якого сенсу.

Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні потреби, а натомість одержувати від держави безкоштовні блага та послуги. Досконалість форм і методів передачі цих доходів свідчить про рівень розвитку країни, її економічних і правових інститутів.

Для нашої держави дуже важливо враховувати і детально дослідити всі тенденції, притаманні країнам Європейського Союзу, де накопичено величезний досвід використання податків у забезпеченні сталого економічного розвитку. Податкова система повинна грунтуватися на засадах стабільності та максимального задоволення основних потреб держави, задля яких вона створена.

Глибоке розуміння проблем сучасної податкової системи та їх розв’язання може допомогти в подоланні наслідків економічної кризи, стимулюванні економічного зростання, захисті інтересів вітчизняного бізнесу, підвищенні добробуту громадян.

Аналіз публікацій, присвячених проблемам оподаткування, свідчить, що пропозиції та дослідження у частині реформування податкової системи України здебільшого стосуються законодавчого поля. Водночас не звертається увага принаймні на дві не менш важливі складові – на принципи оподаткування як початок побудови системи оподаткування і на систему взаємовідносин між платниками та контролюючими органами, тобто поведінку всіх учасників податкового процесу. Серед фахівців-економістів, які досліджували це питання, хотілося б зазначити вітчизняних учених – М.Азарова, С.Лондаря, В.Андрущенка, В.Федосова та ін. Віддаючи належне цим напрацюванням, слід відзначити, що на сьогодні у функціонуванні системи оподаткування держави існує ряд невирішених проблем, що потребує продовження теоретичних досліджень, доповнення їх аналізом практики з метою визначення напрямків її вдосконалення.

Зміни у податковій систем у минулому році

Хотілося б звернути увагу на те, що як і у всьому світі 2009 рік став для України роком фінансової та економічної кризи. У зв’язку із цим природнім було очікування на внесення системних змін до податкового законодавства, спрямованих на подолання кризи та стимулювання розвитку української економіки. Але системних змін у податковому законодавстві, нажаль так і не було. Проте слід зауважити, що в кінці року набули чинності зміни до законодавства, спрямовані на подолання кризи у фінансовій і банківській сфері. Також варто згадати, що у 2009 році набув чинності закон, що надавав низку податкових пільг промисловим підприємствам, але пізніше цей закон було визнано неконституційним.

Порівняно із минулими роками, цього року Кабінет Міністрів приймав більш активну участь у регулюванні податкових питань. Позитивним для бізнесу було запровадження Кабінетом Міністрів мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання до 31 грудня 2010 року. На жаль, мораторій не поширюється на планові податкові перевірки. Тим не менше, 15 грудня 2009 року Парламент прийняв закон, який встановлює мораторій на проведення також планових податкових перевірок до 1 січня 2011 року. В той же час, цього року Кабінет Міністрів, часто виходячи за межі своїх повноважень, видав низку нормативних актів з питань податкового адміністрування (переважно щодо ПДВ, зокрема, щодо введення реєстру податкових накладних) та інших податкових питань (зокрема, щодо сплати фізичними особами - платниками єдиного податку пенсійних внесків та віднесення до складу валових витрат сум від’ємного значення об’єкта оподаткування податку на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті).

Президент України згодом зупинив дію більшості з цих актів.

Також, можна констатувати, що на фоні фінансової та економічної кризи контролюючі органи збільшили фіскальний тиск на український бізнес.

Так, податкові органи посилили роботу по боротьбі із схемами податкової оптимізації, зокрема, почали більше звертати увагу на економічну обґрунтованість (сутність) операцій. Вони також стали займати більш фіскальну позицію щодо тлумачення податкового законодавства, зокрема, щодо оподаткування заробітної плати нерезидентів. Те ж саме стосується і митних органів, які, зокрема, зайняли фіскальну позицію щодо включення роялті до митної вартості товарів.

Крім того, у ІV кварталі 2009 року з метою виконання Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.09 №1217-р, ДПА України розроблено План заходів щодо реалізації Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків (наказ ДПА України від 10.11.09 №628), спрямований на удосконалення адміністрування ПДВ, податку на прибуток, контрольно-перевірочної роботи, організації роботи з великими платниками податків, а також поліпшення ефективності роботи щодо стягнення податкового боргу.

Відходячи від теми фінансової та економічної кризи, дійсно важливим було прийняття закону щодо надання низки податкових пільг в сфері виробництва та використання біопалива (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» від 21 травня 2009 року. Цей закон набуває чинності з 1 січня 2010 року.). Окрім цього, позитивним було запровадження податкових пільг у зв’язку із проведення Євро – 2012 в Україні (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших законодавчих актів України» від 5 червня 2009 року). Протягом 2009 року Україна ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з Марокко, Сінгапуром, Пакистаном та Лівією.

Для забезпечення ефективного контролю за надходженням платежів до бюджету від великих (визначальних) платників податків та дотриманням ними вимог податкового законодавства у складі Департаменту економічного аналізу було утворено відділ аналізу надходжень до бюджету від визначальних платників податків з покладанням функцій організації роботи з методологічного та аналітичного супроводження великих платників податків.

Також вжито комплекс заходів щодо удосконалення організаційної структури та упорядкування покладених на територіальні органи ДПС функцій. Зокрема, внесено зміни до наказу ДПА України від 25.12.04 №722 „Про організаційну структуру органів державної податкової служби” у частині утворення на регіональному рівні підрозділів по відшкодуванню ПДВ.

Протягом минулого року ДПА України здійснено комплекс заходів щодо модернізації органів ДПС відповідно до Детального плану дій за реструктуризованим проектом „Програма модернізації державної податкової служби України”.

ДПА України спільно із Світовим банком продовжено роботу щодо впровадження Проекту, метою якого є створення стабільної системи державних доходів.

Недоліки системи оподаткування України

Не можна не наголосити на тому, що попри все Система оподаткування України розвивається поступово, зміни, які відбулися за роки незалежності, були позитивними: кількість податків було зменшено, податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилася база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків.

Що стосується недоліків податкової системи, то насамперед це:

- нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

- перетворення податкової системи на чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон;

- велика кількість нормативно-правових актів із питань оподаткування, нормами яких повинні володіти та керуватись на практиці як платники податків, так і працівники органів державної податкової служби України;

- неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

- неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих та ефективних механізмів захисту прав платників податків;

- проблема подвійного оподаткування;

- велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, що перевищують доходи бюджету;

- значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

- діяльність Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин.

Як зазначалося вище податкова система надмірно фіскальна спрямована і невраховує інших завдань, таких як стимулювання виробництва, інновацій, інвестування у розвиток підприємницької діяльності.

Тут слід зауважити, що ПДВ відіграє важливу роль у наповненні бюджету не тільки серед податків на споживання, а й серед усіх видів податкових надходжень.

Багато сьогодні невирішених проблем в оподаткуванні податком на додану вартість. Головна з них – проведення бюджетного відшкодування ПДВ.

Заборгованість держави з повернення ПДВ підприємствам вперше перевищила 25 млрд грн і продовжує зростати. Кабінет міністрів відмовляється вирішувати цю проблему і скоротив у січні-лютому обсяги відшкодування до мінімальних рівнів за останні роки, повідомляє.

Вимивання обігових коштів змушує підприємства підвищувати ціни і брати кредити. У компаніях розуміють, що держава затягує відшкодування через брак коштів у бюджеті, тому пропонують реструктуризувати борг з відшкодування ПДВ облігаціями.

Обсяг заявленого до відшкодування ПДВ у 2009 році зріс на 70,8%, або рекордні 9,05 млрд грн, досягнувши 21,84 млрд грн. Борг держави перед бізнесом збільшився незважаючи на те, що ще в квітні 2008 року податківці отримали можливість оперативно перевіряти заявлені підприємствами до повернення суми ПДВ завдяки розшифровці операцій з контрагентами у додатку 5 до податкової декларації. Скорочення експорту товарів і послуг у 2009 році на 37,5% також не зупинило накопичення боргу. При цьому уряд не відшкодував навіть те, що планував. За рахунок скорочення завдання на 2 млрд грн, до 34,5 млрд грн, були збільшені доходи держбюджету. Сума ПДВ, яку податківці не мають права не відшкодувати, виросла за минулий рік на 3,3 млрд грн. У Київської податкової адміністрації найбільший обсяг неперевірених за 60 днів сум - 336,4 млн грн (16%).

Забезпечення прозорості, відкритості в цьому питанні є свідченням реальних прагнень уряду нашої країни здійснити кардинальні зміни в покращенні адміністрування цього податку. Перший крок, який було зроблено урядом, – це скасування вексельної форми розрахунків при імпорті товарів.

Таким чином, гостро стоїть проблема вдосконалення податку на прибуток підприємств, тобто визначення того оптимального рівня оподаткування, який відповідав би соціально-економічним інтересам держави й був би прийнятним для податкоплатників.

У сучасних економічних умовах становлення та розвитку ринкових відносин в Україні важливе місце належить державному регулюванню фінансово-господарської діяльності підприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств.

У 2009 році надходження податкових платежів, що контролюються Державною податковою адміністрацією (ДПАУ), знизилися на 6% у порівнянні з 2008 роком і склали 171,811 млрд. гривень.

Одним із резервів збільшення надходжень податку на прибуток є залучення платників до сплати податку шляхом зменшення кількості збиткових підприємств та сум збитків.

Через падіння обсягів виробництва і зростання енерговитрат у 2009 році об'єктивно зменшилися доходи підприємств і громадян. Кількість збиткових компаній подвоїлася. Позички підприємствам від банків у реальному обчисленні скоротилася на 14,3%. Прямі надходження до бюджету зменшилися приблизно на 50 мільярдів гривень, або на 20%. Це позначилося на
2,5-кратному падінні державних інвестицій. Уряд не мав таких резервів, як сусіди України на Сході і Заході.

Саме покращення сучасного стану податку на прибуток підприємства знаходиться серед найважливіших соціально-економічних проблем, від швидкого вирішення яких великою мірою залежить подальший розвиток бізнесу в Україні.

До основних негативних явищ можна віднести і те, що законодавство з податку на прибуток підприємств нестабільне, часто змінюється. На цей податок встановлена пропорційна ставка, однакова для підприємств, не залежно від виду їхньої діяльності (цілком зрозуміло, що отримати прибуток в ігровому бізнесі або в посередницькій діяльності можна при мінімальних витратах і при менших зусиллях при цьому). У більшості випадків цей податок виконує, головним чином, фіскальну функцію. Стимулювальна функція виконується через надання пільг, яких досить багато і які недостатньо обґрунтовані. Відсутній пріоритет при наданні пільг або взагалі зменшення податкового тягаря для підприємств виробничої сфери. Невизначеність у більшості випадків із приводу віднесення витрат на окремі статті та на прибуток призводить до того, що за рахунок збільшення витрат (наприклад по заробітній платі) є можливість підприємству зменшити базу оподаткування, а відповідно, і суми податку на прибуток. Практично відсутня можливість застосування прискореної амортизації. У податковому обліку існує непорозуміння при визначенні валового доходу та валових витрат у зв’язку з настанням першої з подій: або оплати, яка надійшла на розрахунковий рахунок платника, або відвантаження готової продукції. Це зумовлює ухилення від сплати податку на прибуток підприємств.

Цілісність податкової системи України порушує і спрощена система оподаткування. Головною проблемою цієї системи є те, що вона не ув’язана із чинними законами у сфері оподаткування. Зокрема, єдиний податок відсутній у переліку загальнодержавних податків і зборів, наведеному в Законі України від 18 лютого 1997 р. "Про систему оподаткування". Така ситуація зумовлює протиріччя в застосуванні до єдиного податку загальних принципів податкового адміністрування, передбачених Законом України від 21 грудня 2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» й іншими фінансовими законами.

Гострою сьогодні залишається проблема повноти та своєчасності проведення розрахунків із бюджетом.

В 2009 році до загального фонду державного бюджету мобілізовано 172 206,5 млн грн (з урахуванням відшкодування ПДВ), що становить лише 93,3% від встановленого Законом річного завдання., недоотримано 12 421,7 млн грн. У порівнянні з 2008 роком доходи загального фонду державного бюджету зменшилися на 13 646,5 млн грн або на 7,3 %.

Також повідомляється, що заплановані показники до загального фонду істотно не виконані за основними бюджетоформуючими податками, зокрема:

- податком на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 15,7%. Недоотримано 12791,8 млн грн;

- податком на прибуток підприємств на 23,4%. Недоотримано 9274,8 млн грн;

- податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 7,4%. Недоотримано 3688,8 млн грн.

Невиконано також планові завдання бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на 1981,2 млн. грн. (на 5,4%), відшкодовано коштами менший обсяг, визначений у Законі.

З місцевих бюджетів вилучено до державного бюджету (офіційні трансферти) 7584,0 млн. грн, що становить 86,8% від встановленого Законом річного завдання.

Фактичний недобір доходів загального фонду державного бюджету становить не 12,4 млрд грн, а 28,1 млрд грн. Для поліпшення показників доходної частини бюджету урядом зараховано до складу доходів залучені зовнішні ресурси МВФ у вигляді конвертованих СПЗ в сумі 15,7 млрд. грн. Без цього фактора реальне виконання плану становить лише 84,8%.

Крім того, дефіцит загального фонду державного бюджету в сумі 16,1 млрд грн, реальний розрив між отриманими в 2009 році доходами з економіки та профінансованими по загальному фонду витратами становить 31,8 млрд грн.

Однією з найбільших вад української податкової системи є чинна система податкових пільг, яка, по-перше, зумовлює нерівномірний розподіл податкового тягаря, і отже, несправедливий характер оподаткування, по-друге, обмежує можливості зниження податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання. Пільги, на нашу думку, потрібно надавати лише тим підприємствам, які постійно спрямовують фінансові ресурси на реконструкцію й оновлення технологічного процесу виробництва, проведення науково-дослідних робіт, природоохоронну діяльність, утримування об’єктів соціально-культурного призначення.

До вад чинної податкової системи треба віднести також нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження на різних платників податків. Невирішеною залишається проблема зниження податкового навантаження, яке передбачає зменшення не лише ставок податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб, але й скорочення нарахувань до фонду оплати праці, удосконалення адміністрування непрямих податків, зниження податку на додану вартість.

Висновки

Виконаний огляд й аналіз сучасної податкової системи дозволяє окреслити такі шляхи й конкретні заходи щодо її реформування:

- вирішити питання реформування податкового законодавства можна шляхом прийняття Податкового кодексу України. Чинні закони про оподаткування приймаються впродовж останніх п’ятнадцять років за різними принципами, й Україна досі не має єдиного Податкового кодексу. 29 листопада 2001 року проект Податкового кодексу України був затверджений у другому читанні, але він і досі не прийнятий Верховною Радою України. Цей проект покликаний забезпечити всебічне регулювання податкових відносин, визначити принципи системи оподаткування, встановити перелік податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, методи нарахування податків, встановити ставки оподаткування, інструменти роботи податкової служби, а також процедури та умови фінансових санкцій щодо платників податків, які порушують податкове законодавство.

Комплексне й швидке врегулювання всіх існуючих проблем в оподаткуванні можливе лише в разі прийняття відповідного цілісного законодавчого акта або Податкового кодексу України;

- розглянувши недоліки у функціонуванні податку на прибуток підприємств, ми пропонуємо такі напрями реформування щодо податку: усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визначення й оцінки доходів та витрат із метою створення умов для складення декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку; поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб’єктів господарювання; реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектора економіки; забезпечення стимулювальної ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу "прискореної амортизації" до пріоритетних інноваційних технологій;

- зменшення податкового навантаження шляхом зниження ставки податку на прибуток підприємств. Хоча ставка оподаткування була знижена до 25 %, у деяких країнах колишнього соціалістичного простору ця ставка ще нижча: у Росії та Сербії – 14 %, Латвії – 15 %, Грузії – 20 %. Доцільно було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб. На думку деяких експертів, це зменшить стимул для мінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємства, спростить систему оподаткування. Зниження податкового навантаження на національну економіку сприятиме прискоренню кумулятивного зростання ВВП уже починаючи з 2009 р. Під впливом перелічених заходів позитивного стимулювання прогнозований на наступні роки середньорічний приріст реального ВВП на рівні 5-6 %, може відбутися починаючи з 2009 року;

- нагальною потребою сьогодення є прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування", у якому доцільно зберегти існуючий підхід до оподаткування малого бізнесу. У згаданому законі слід деталізувати перелік видів суб’єктів малого підприємництва за рахунок законодавчого визначення категорії "мікропідприємство". При цьому потрібно враховувати, що фактично критерії мікропідприємства наведені в Указі Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", але вони потребують корегування. Також у законі необхідно передбачити не лише процедуру переходу від спрощеної системи оподаткування до загальної і навпаки, а також відповідальність за порушення в зазначеній сфері.

Таким чином, побудова сучасної податкової системи України повинна визначатися науково обгрунтованими принципами оподаткування, спрямованими на те, щоб за допомогою податків забезпечувалась мобілізація певної частини ВВП до державного бюджету з метою фінансування державних витрат і здійснювалося регулювання доходів господарських суб’єктів та громадян.

Реалізація податкової реформи в нашій державі повинна бути цілеспрямованою, системною, відкритою, виваженою, поступовою в часі. Метою реформування є досягнення якісно нового стану податкової системи України, за якого будуть створені сприятливі умови ведення бізнесу, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку при одночасному динамічному збільшенні сукупних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

У завершення слід додати, що в підсумку, 2009 рік був не надто продуктивним у сфері реформування української податкової системи та покращення українського податкового середовища. Залишається сподіватись на суттєві зрушення в цьому напрямку наступного року.

Задача 1 (варіант 6)

Фірма протягом податкового періоду одержала такі показники

Для виготовлення вказаних товарів фірмою закуплено сировини і матеріалів на 100132 грн. ( в т.ч. ПДВ), які використані у виробничому процесі.

На підставі наведених даних необхідно визначити:

а) податкове зобов’язання;

б) податковий кредит;

в) суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет;

г) скласти податкову декларацію на бланку встановленої форми.

Рішення.

1. Знайдемо суму податкового зобов’язання.

Товар А: 1610·46,18=74349,8 грн.

Товар Б: 2930·55,55=162761,5 грн.

Товар В: 1330·32,28=4293,4 грн.

S под. зобов.=74349,8+162761,5+4293,4=280043,7 грн.

ПДВ у под. зобов.= грн.

2. Знайдемо податковий кредит.

Для виготовлення вказаних товарів фірмою закуплено сировини і матеріалів на 100132 грн. ( в т.ч. ПДВ), які використані у виробничому процесі.

ПДВ за нал. кред.= грн.

3. Знайдемо суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет.

ПДВ в бюд. = Под. зобов’язання – Под. кредит =
46673,95–16688,67=29985,28 грн.

Висновок: підприємство протягом податкового періоду отримало прибуток у розмірі 280043,7 грн. З цієї суму ПДВ за податковим зобов’язанням складає 46673,95 грн. Підприємство витратило на закіпвлю сировини і матеріалів 100132 грн.; ПДВ за податковим кредитом складає 16688,67 грн. Виходячи з цього, підприємство в податковому періоді повинно сплатити до бюджету 29985,28 грн.

Задача 2 (варіант 6)

На підприємстві “А” станом на 01 січня 2010 року на складі обліковувалась готова продукція:

За січень 2010 року підприємством “А” здійснювались наступні господарські операції:

1. Вироблено та оприбутковано:

Продукції А – в кількості 165 шт. по ціні собівартості 1,18 грн.

Продукції В – в кількості 210 шт. по ціні собівартості 1,29 грн.

2. Реалізовано покупцям

Продукції А – в кількості 145 шт. по ціні продажу 5,85 грн.

Продукції В – в кількості 170 шт. по ціні продажу 4,95 грн.

3. Витрати виробництва, що підтверджені первинними документами:

по придбанню сировини і матеріалів – на суму 125,00 грн., в т.ч. ПДВ;

витрати на оплату праці – 82,50 грн.;

витрати на обов’язкове державне страхування – 18,98 грн.;

сума інших податків та зборів – 7,75 грн.;

інші виробничі витрати – 164,57 грн., в т.ч. ПДВ;

амортизація основних засобів – 10,20 грн.

4. Покупець – підприємство “Б” – повернуло підприємству “А” готову продукцію С в кількості 10 штук по ціні продажу 4,00 грн. на загальну суму 40,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Визначити за січень 2010 року:

а) валові доходи та валові витрати;

б) об’єкт оподаткування;

в) податок на прибуток до сплати в бюджет;

Заповнити Декларацію з податку на прибуток підприємства за січень 2010 року.

Рішення.

1. Знайдемо прибуток від реалізації продукції А:

145·5,85=848,25 грн. ( у т.ч. ПДВ)

Знайдемо ПДВ у сумі прибутку від реалізації продукції А:

ПДВ = грн.

Знайдемо чистий прибуток від реалізації продукції А:

Чистий прибуток = весь прибуток – ПДВ

Чистий прибуток = 848,255 – 141,37 = 706,87 грн.

2. Знайдемо прибуток від реалізації продукції В:

170·4,95=841,5 грн. ( у т.ч. ПДВ)

Знайдемо ПДВ у сумі прибутку від реалізації продукції В:

ПДВ = грн.

Знайдемо чистий прибуток від реалізації продукції В:

Чистий прибуток = 841,5 – 140,25 = 701,25 грн.

3. Знайдемо загальний чистий прибуток від реалізації продукції А і В:

706,87+701,25=1408,12 грн.

4. Знайдемо чисту вартість поверненої готової продукції С:

10·4,00=40,00 грн. ( у т.ч. ПДВ)

ПДВ= грн.

Чистий прибуток=40,00-6,67=33,33 грн.

5. Знайдемо скоректований валовий дохід:

Скор.ВД=1408,12-33,33=1374,79 грн.

6. Знайдемо валові витрати:

1) по придбанню сировини і матеріалів на суму 125,00 грн. в т.ч. ПДВ

ПДВ= грн.

Витрати на сиров. і матер. без ПДВ=125,00 – 20,83=104,17 грн.

2) інші виробничі витрати 164,57 грн в т.ч. ПДВ

ПДВ= грн.

Виробничі витрати без ПДВ=164,57 – 27,43=137,14 грн.

З інших видів витрат ПДВ не визначаємо, бо вони на підлягають обкладанню на цей податок.

7. Визначаємо суму валових витрат:

S вв=104,17+82,50+18,98+7,75+137,14=350,54 грн.

8. Визначаємо об’єкт оподаткування:

Об’єкт оподаткув.=скоректовані валові доходи – валові витрати – амортизація

Об. опод=1374,79 – 350,54 – 10,20 = 1014,05 грн.

9. Знайдемо суму податку на прибуток до сплати в бюджет:

SПпр=1014,05·25%=253,51 грн.

10. Визначемо чистий прибуток:

Чистий прибуток = 1014,05 – 253,51 = 760,54 грн.

Висновок: підприємство за січень 2010 року отримало прибуток від реалізації продукції А у розмірі 848,25 грн; з цієї суми ПДВ складає 141,37 грн.; чистий прибуток від реалізації продукції А складає 706,87 грн. Прибуток від реалізації продукції В – 841,5 грн; з цієї суми ПДВ складає 140,25 грн.; чистий прибуток від реалізації продукції В складає 701,25 грн. Загальний чичстий прибуток від реалізіції продукції А і В складає 1408,12 грн. Чиста вартість поверненої готової продукції С дорівнює 40 грн.; з цієї суми ПДВ складає 6,67 грн.; чистий прибуток дорівнює 33,33 грн. Сума валових витрат підприємства склала 350,54 грн. Сума, яка підлягає оподаткуванню податку на прибуток, дорівнює 1014,05 грн. Сума на прибуток до сплати в бюджет складає 253,51 грн. Чистий прибуток підприємства за січень 2010р. складає 760,54 грн.