Скачать .docx |
Реферат: Ароматичні вуглеводні
Опорний конспект
на тему:
"Ароматичні вуглеводні"
Виконав:
учень 10 - А класу
середньої школи № 96
Коркуна Дмитро
1. Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки, що складають ся з Карбону і Гідрогену, в яких атоми Карбону не повністю насичені атомами Гідрогену.
Загальна формула етиленових вуглеводнів – Cn H2n
Загальна формула ацетиленових вуглеводнів Cn H2n-2
2. Гомологи етилену Гомологи ацетилену:
С2 H4 – етилен; C2 H2 – ацетилен;
С3 H6 – пропен; C3 H4 – пропин
C4 H8 – бутен; C4 H6 – бутин
І т .д І т д
Радикали: СН3 – метил; С2 Н5 – етил; С3 Н7 пропіл;
Радикал – це атом або група атомів, що містить неспарені електрони
3. Етилен:
С2 Н4 Н2 С – СН2 Н : С : :С : Н
Н Н
молекулярна струтурна електронна формули
Ацетилен:
С2 Н2 НС ºCH H : C C : H
H H
Молекулярна структурна електронна формули
Фізичні властивості:
Етилен – безбарвний газ, майже без запаху, малорозчинний у воді, трохи легший за повітря
Ацетилен – безбарвний газ, без запаху, малорозчинний у воді.
Хімічні властивості:
1. як і інші вуглеводні, етилен і ацетилен горять на повітрі з утворенням оксиду карбону (ІV) і води:
СН2 = СН2 +3 О2 ® 2СО2 + Н2 О
2СН ºСН+5О3 ®4СО2 +2 Н2 О ▲Н = 1307 к Дж.моль
СН4 – W( C) =75%; C2 H4 – W( C) =86 %; C2 H2 - W( C) = 92%
Чим менша кількість С, тим світліше полум'я
2. Гідрування – приєднання водню
Н2 С = СН2 +Н2 (t0, pt, N) H3 C – CH3
3. Гідратація – приєдання води
4. Н2 С = СН2 + Н2 О (t0 , H2 SO4 ) CH3 – CH2 OH
4. Якісні реакції
Неповне окиснення Н2 С = СН2 +[O] CH2 – OH
|
CH2 – OH
5. Галогенування – приєднання галогеноводню
Н2 С = СН2 +Сl2 ® CH2 Cl –CH2 Cl
6. приєднання галогеноводню, правило Марковніка. При взаємодії ненасичених вуглеводнів з галогеноводнями атом Гідрогену приєднується до більш гідрогенізованого атома Карбону а атом Хлору – до менш гідронізованого
Н3 С – СН º СН2 +HCl ® HC3 –CHCl –CH3
6. Дегідрування
7. Н2 С = СН2 Н º СН + Н2
4. Характерна ізомерія за місцем розташування подвійного зв'язку:
а) ізомери
СН3 – СН = СН2 – СН3 – 2 бутен
СН2 = СН – СН2 – СН3 – 1 бутен
б) Ізомерія карбонового скелету
СН2 = С – СН3
|
CH3
-1-
Добування ецителену і ацетилену
Етилен та його гомологи утворюють в процесі переробки вуглеводнів, що містяться в нафті. Утворення може відбуватися у результаті термічного розщеплення ненасичених вуглеводнів,.
СН3 –СН2 – СН2 – СН2 – СН3 СН2 = СН2 + СН3 –СН2 – СН3
Ацетилен, що використовуэться для зварювальних робіт, добувають часто на місці в результаті взаємодії карбіду кальцію з водою: СаС2 + 2Н2 О ® НС º СН +Са(ОН)2
Карбід кальцію добувають в результаті нагрівання в електропечах суміші вапна СаО та коксу до температури 2500 0 С: СаО + 3С ®СаС2 +СО
Економічно вигідніше добувати ацетилен з метану нагріванням до температури 15000 С.
2СН4 ® НС º СН + 3Н2
Застосування етилену і ацетилену
З етилену добувають поліетилен, етиловий спирт. Продукт приєднання хлору до етилену –1,2 -дихлорометан є розчинником і засобом знищення шкідників. А продукт приєднання хлороводню – хлороетан є анестезійною речовиною.
Ацетилен використовують для освітлення, для газового різання і зварювання металів. Ацетиленове кисневе полум'я має температуру 2800о С і легко плавить сталь. З ацетилену добувають вихідні речовини для виготовлення пластмас і синтетичних каучуків, він є сировиною для синтезу оцтової кислоти.
-2-
1. Ароматизовані вуглеводні – органічні сполуки, що містять у своєму складі бензольні ядра , у яких можуть бути насичені або ненасичені бічні ланцюги.
Загальна формула – Сn H2n-6
1. гомологи бензолу:
бензол – C6 H6 ;тонуол – C7 H8 ; ксилол – C8 H10 ; стирол – C9 H12 .
3. Бензол:
С6 Н6 СН2 = СН –С º С–СН = СН2 або СНºС–СН2 –СН2 –cºCH
Молекулярнаструктурні формули
Формула А. Кекуле
У 1845 р. німецький учений А. Кекуле зппропонував формулу, що найкраще відобразила рівноцінність і атомів Карбону, і атомів гідрогену
Після з'ясування електронної будови молекули бензолу, формулу почали записувати так:
2. Фізичні влстивості бензолу:
За звичайних умов бензол – рідина зі специфічним запахом, tкип. 80о С, уводі практично нерозчинний, хоча є розчинником багатьох органічних речовин.
5. Хімічні властивості:
Бензолу характерні реакції заміщення і приєднання:
3. реакція горіння
2С6 Н6 +15О2 ®12СО2 ↑ + 6Н2 О
4. Бромування:
Б-Н +Br2 Б- Br +HBr;
5. Нітрування:
Б-Н + НО–NO2 ®(Н2 SO4 ) Б- NO 2 + H2 O
4. Реакції приєднання:
а) Хлорування:
б)Б+3Н2 ( k,H2C) C6 H12
5. Добування
1. меридизація ацетилену:
3НСºСН®([C], 600o ) Б
2. Дегідрування циклогексану
С6 Н12 3Н2 + Б
6. Застосування
Бензол є вихідною речовиною речовиною для синтезу величезної кількості неорганічних речовин. Серед них – барвники, лікарські препарати, пахучі речовини, полімери, отрутохімікати, вибухові речовини. Бензол – базова сировина для прмислового органічного синтезу
-1-