Реферат: Економічний аналіз

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З КУРСУ “економічний аналіз”

для студентів усіх форм навчання , усіх спеціальностей

Затверджено на засіданні кафедри аналізу господарської діяльності

Протокол № від 2006 р.

Усі цитати, цифровий і фактичний

матеріал, бібліографічні зведення

перевірено, написання сторінок відповідає

стандартам. Зауваження рецензентів ураховані

(підписи укладачів)

ОДЕСА ОДЕУ

2006

Опорний конспект лекцій з курсу «економічний аналіз» для студентів усіх форм навчання , усіх спеціальностей (Укл. А.В.Сосновський, Л.О. Бойко - Одеса ОДЕУ, ротапринт, 2006 р. – ___ с.)

УКЛАДАЧІ: А.В.Сосновський , канд. екон. наук, професор

Л.О. Бойко, канд.екон.наук, доцент

РЕЦЕНЗЕНТИ: Б.І.Валуєв, доктор. екон. наук, професор

(зовнішній рецензент)

О.П.Крижанівська , канд. екон. наук, професор

А.В.Коверда, канд. екон. наук, доцент

КОРЕКТОР:

Зміст

Тема 1. Предмет,зміст та види економічного аналізу

Тема 2. Метод , методика та спеціальні прийоми економічного аналізу

тема 3. Організація та інформаційна база економічного аналізу.

ТЕМА 4. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг

Тема 5. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Тема 6. Аналіз ефективності використання основних засобів виробничого призначення

ТЕМА 7. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

ТЕМА 8. Зведений підрахунок резервів збільшення обсягу виробництва та реалізаціїї продукції

Тема 9. Аналіз собівартості основної операційної діяльності

Література

Тема 1. Предмет , зміст та види економчного аналізу

План

1.1. Суть та необхідність економічного аналізу

1.2. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками

1.3. Предмет та об’єкти економічного аналізу

1.4. Задачі економічного аналізу на сучасному етапі розвитку народного господарства

1.5. Види економічного аналізу

Література : 1, 4, 7, 10, 11, 16, 17.

1.1. Суть та необхідність економічного аналізу

Економічний аналіз - система спеціальних знань, пов’язанних з дослідженням економічних процесів та явищ.

Зміст економічного аналізу полягає в дослідженні процесів та явищ господарської діяльності в їх взаємозв’язку та взаємообумовленості та спрямовано на виявлення непродуктивних витрат трудових, матеріальних, фінансових ресурсів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Мета економічного аналізу сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів ; сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Економічний аналіз складається

Теорія економічного аналізу – це

система знань про предмет і об’єкт

аналізу, суб’єкти аналізу, метод і

методику, прийоми та інформаційну

базу аналізу.

Практична організація алітичної

роботи – це спеціальні знання, що

забезпечують процес аналітичної

роботи.

Місце економічного аналізу у системі управління підприємством

Інформаційна система управління

Оперативний Бухгалтерський Статистичний Зовнішня

облік облік облік інформація

Економічний аналіз

Проекти управлінських рішень

Система управління

1.2. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками.

За змістом економічний аналіз має зв’язок з:

політичною економією

фінансами економікою підприємств

бухгалтерським обліком

статистикою менеджментом

інше

1.3.Предмет та об’єкти економічного аналізу

Предмет економічного аналізу - фінансово-господарська діяльність підприємств і установ.

Предмет економічного аналізу визначається сукупністю його об’єктів

Об’єкти економічного аналізу:

- товаровиробники,підприємства різних форм власності;

- існуючі ринки (фондові біржі,комерційні банки,товарні біржі,біржі праці та інш.)

- економічні процеси та явища

Суб’єкти економічного аналізу - фізичні та юридичні особи, забезпечуючі аналітичний процес

1.4. Задачі економічного аналізу на сучасному етапі розвитку народного господарства

Задачі економічного аналізу:

- об’єктивна оцінка роботи підприємтсва І його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

-виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

- пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

- опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

- узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

1.5. Види економічного аналізу

Види економічного аналізу

Принципи класіфікації Види аналізу

За аспектами дослідження

- фінансово-економічний

- техніко-економічний

- функціонально-вартісний

За метою дослідження - оцінка діяльності підприємства

- виявлення резервів і шляхів їхньої

мобілізації

- прогнозування фінансово-

господарської діяльності

- розробка стратегії “виживання”

підприємства на ринку

По охопленню досліджуваних

питань - комплексний

o технічний

За шириною вивчення резервів

- внутрішнньозаводський

- порівняльний

По досліджуваних об’єктах - міжгалузевий

- галузевий

- заводський

- цеховий

- регіональний

- за функціональними службами

За періодичністю проведення - попередній

- оперативний (поточний)

- наступний (ретроспективний)

За напрямками дослідження - загальноекономічний

- техніко-економічний

За застосуванням технічних

засобів - не механізований

- з застосуванням ЕОМ

Різні види аналізу використовують різну економічну інформацію, технічні прийоми і є базою для прийняття управлінських рішень різного характеру.

Питання до теми :

1. Яку роль відіграє економічний аналіз в управлінні народним господарством і підвищенні ефективності виробництва?

2.Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного аналізу з іншими науками.

3.Що вивчає економічний аналіз?

4.Перелічте об'єкти економічного аналізу.

5.Які задачі стоять перед економічним аналізом на сучасному етапі розвитку народного господарства?

6.Дайте характеристику основних видів економічного аналізу.

Тема 2. Метод, методика та спеціальні прийоми економічного аналізу

План

2.1. Метод та методика економічного аналізу.

2.2. Основні категорії економічного аналізу : фактори, показники, резерви та їх класіфікація.

2.3.Спеціальні прийоми економічного аналізу .

Література : 1. 4, 7, 10, 11, 12, 16, 17.

2.1. Метод та методика економічного аналізу

Метод економічного аналізу це система прийомів та засобів комплексного, взаемопов'язанного і безперервного дослідження господарської діяльності для встановлення існуючих факторів, тенденцій, закономірностей розвитку з метою виявлення можливих резервів поліпшення господарської діяльності та розробки рекомендацій по їх мобілізації.

Метод дослідження реалізується через методику.

Методика економічного аналізу це сукупність аналітичніх засобів та правил дослідження економіки підприємств, підпорядкованіх меті аналізу.

Схема методики економічного аналізу

1.Визначення мети дослідження;

2.Збір і попередня обробка інформації;

3. Аналітичні розрахунки по виявленню впливу факторів на зміни результативних показників з метою виявлення можливих резервів підвищення економічного рівня;

4. Висновки та пропозиції

2.2. Основні категорії економічного аналізу: показники, фактори, резерви та їх класіфікація.

Усі процеси господарської діяльності відображаються показниками

Показники - це числове вимірювання об'єкта чи його економічного змісту

Показники поділяються на:

1. Абсолютні та відносні.

Абсолютні показники - характеризують господарську діяльність в абсолютному вимірі (наприклад, об'єм продукції, затрати на виробництво і т.ін..)

Відносні показники - характеризують співвідношення одних показників до інших (наприклад, продуктивність праці, матеріаловіддача та ін.)

2.Якісні та кількісні

3.Натуральні та стоімостні

Фактори – це активні діючі сили , які призводять до відповідних позитивних або негативних змін в стані об'єкту аналізу

Фактор завжди має не лише величину , а й напрям дії.

Фактори класіфікують згідно з певними ознаками :

1. По моментам виробничого процесу :

· фактори праці ;

· фактори средств праці;

· фактори предметів праці.

2.По характеру дії :

-внутрішні

-зовнішні

Між факторами і кінцевим результативним показником може бути функціональний чи вероятностний зв'язок.

Функціональний зв'язок – передбачає, що зі зміною фактора відповідно змінюєтся результативний показник.

В економічному аналізі для дослідження функціональних зв'язків використовують функціональні моделі.

Резерви це невикористані чи перспективні можливості суб'єкта господарювання по поліпшенню своєї діяльності.

Резерви поділяються на :

1.резерви підвищення випуску продукці;

2.резерви збільшення об'єму реалізації;

3.резерви зниження собівартості продукції.

2.3. Спеціальні прийоми економічного аналізу.

2.3.1. Порівняння та його використання в економічному аналізі.

2.3.2. Статистичні прийоми : группування, середні величини, відносні величини, ряди динамики, індекси.

2.3.3. Балансовий та сальдовий прийоми.

2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.

2.3.5. Графічні методи.

2.3.6.Економіко-математичні методи.

2.3.1. Порівняння та його використання в економічному аналізі.

Порівняння це прийом, за допомогою якого предмет (явище) ,що вивчається, характеризується через співвідношення з іншими одноякісними предметами або явищами.

Основними базами порівняння є :

o нормативні показники ;

o дані попередніх періодів;

o середні галузеві показники;

o планові показники;

o показники предових підприємств або міжнародні стандарти.

Головна умова використання прийома порівняння – забезпечення порівнюваності порівняних показників.

Порівнювальність забезпечується через :

· нейтрализацію цінового чинника ( перерахунок показників в однакову оцінку);

· нейтрализація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва)

· нейтрализація відмінностей у структурі;

· використання при порівнянні однакових періодів часу;

· виключення інших відмінностей.

2.3.2. Статистичні прийоми : группування, середні величини, відносні величини, ряди динамики, індекси.

Группування є одним із найпоширеніших прийомів єкономічного аналізу.

Группування - розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками.

Группування уможливлює вивчення тих чи інших економічних явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи інших закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам.

Середні величини використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників ( середня заробітна плата робітника, середня численність працівників, середня ціна реалізації, тощо.)

Через середні величини характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань.

Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та факторів, що вивчаються .

Середні величини:

- прості арифметичні,

- зважені арифметичні,

- середні хронологічні,

- середні геометричні.

- середні гармонічні,

- середні квадратичні

Найбільш поширені в економічному аналізі відносні величини : % виконання планового завдання, темпи росту та ін.

Відносні величини - величини, що виражають кількісне відношення між соціально –економічними явищами.

За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.

Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.

Ряд динаміки - часова послідовність значень економічних показників.

Це хронологічні, або часові ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища.

Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Для досягнення необхідного ступеня вирогідності, показники повинні бути обчислені за єдиною методикою, охоплювати ту саму сукупність об'єктів і єдиний часовий інтервал. Побудовані в такий спосіб динамічні ряди дозволяють застосувати до них відповідні методи математичної статистики. Якщо динамічний ряд, побудований на основі якого-небудь процесу , представити в системі координат, можна одержати криву, функції якої досить точно відображають динаміку даного процесу. Із цією метою найчастіше використовуються парабола, експонента, гіпербола, логістична функція й т.і. Розробка динамічного ряду на основі функцій використовується, як правило, у прогнозуванні.

Простим, але ефективним методом вивчення економічних процесів є індексний, що дозволяє бачити темпи й тенденції розвитку. Для цього можуть використовуватися базисні і ланцюгові індекси.

2.3.3. Балансовий та сальдовий прийоми.

Балансовий прийом використовується для перевірки правильності та повноти розрахунку впливу окремих факторів на зміни результативного показника.

Балансовий прийом - зіставлення взаємопов'язаних показників господарської діяльності

Наприклад :

баланс товарної продукції = залишки готової продукції на початок року + вироблено продукції за рік – залишки готової продукції на кінець року

Сальдовий прийом - різновид балансового прийому. Цим прийомом визначають величину одного фактора, коли відомий вплив усіх інших факторів.

2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.

Якщо взаємозв'язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичний практиці викоростовують прийоми елімінування.

Наприклад:

Обсяг товарної продукції = кількість випущеної продукції х ціна одиниці пр.

Обсяг товарної продукції= матеріальні витрати х матеріаловіддачу

Елімінування - усунення, виключення впливу всіх, крім одного , факторів на величину результативного показника

В аналітичній практиці широко застосовують такі прийоми елімінування :

- спосіб ланцюгових підстановок;

- спосіб абсолютних різниць;

- спосіб відносних різниць.

Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника за допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді

Факторна модель : У = х1 х2 х3

Таблиця 1

Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом ланцюгових підстановок

Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів , крім одного , та уможливлює визначення впливу змінного фактора на нього.

Підстановок буде стільки, скільки факторів у моделі.

Спосіб абсолютних різниць - вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базісне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі , і на фактичну величину факторів,розміщених ліворуч від нього.

Факторна модель : У = а1 х а2 х а3

Вплив першого фактору а1 розраховується множенням абсолютного відхилення по даному фактору а1(ф) – а1(б) на базисний рівень інших факторів а2(б), а3(б).

[ а1(ф)-а1(б)] х а2(б)х а3(б) ф.1

Вплив другого фактору а2 розраховується множенням відхилення по даному фактору а2(ф)-а2(б) на фактичну величину першого фактора а1(ф) та базисні величини послідуючих факторів а3(б).

[ а2(ф)-а2(б) ] х а1(ф) х а3(б) ф.2

Вплив третього фактора а3 розраховується множенням відхилення по даному фактору а3(ф)-а3(б) на фактичні величини попередніх факторів та базові величини послідуючих факторів а1(ф), а2(ф).

[ а3(ф)-а3(б)] х а1(ф) х а2(ф) ф.3

таблиця 2

Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом абсолютних різниць

Спосіб відносних різниць - розрахунки впливу факторів на результативний показний проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках

Методика розрахунку впливу факторів за допомогою способа відносних різниць для моделі У= а1 х а2

Розрахунки представлені на конкретному прикладі в таблиці 3.

Таблиця 3

Аналіз впливу факторів на результативний показник за допомогою способу відносних різниць

Перевірка правильності впливу факторів : алгебраїчна сума % впливу факторів повинна дорівнювати темпу зміни результативного показника.

+10 % – 27.5% = 82.5% -100%

-17.5% = - 17.5%

2.3.5. Графічні методи.

В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність. Графіки , на відміну від табличного матеріалу, дають узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища. На графіку виразніше виявляються тенденції й взаємозалежність досліджуваних показників.

Основні форми графіків, що використовуються в економічному аналізі - діаграми. Діаграми за формою бувають стовпчикові, кругові, лінійні,фігурні, тощо.

За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні, дінамічні, графіки зв’язку, тощо.

2.3.6.Економіко-математичні методи.

Ефективність застосування економіко-математичних методів у моделях реалізації завдань аналітичного дослідження базується на широкому використанні засобів автоматизованої обробки відповідних інформаційних даних, що створює передумови одержання якісної інформації, потрібної для розробки науково обгрунтованих управлінських рішень

Питання до теми :

1. Що розуміють під методом економічного аналізу?

2. Що таке середні та відносні величини, їх види та особливості використання в економічному аналізі?

3. Що таке ріди динаміки? Які показники використовуються для аналізу рядів динамики? Методика їх розрахунку?

4. У чому полягає суть балансового способу та сфера його застосування в економічному аналізі?

5. Що таке елімінування? Які прийоми відносяться до прийомів елімінування?

6. У чому полягає суть та значення способу ланцюгових підстановок?

Яка техніка використання даного способу?

7. У чому полягає суть та значення способу абсолютних різниць?

8. У чом полягає суть та значення способу відносних різниць?

тема 3. О рганізація та інформаційна база економічного аналізу

План

3.1. Організація аналітичної роботи.

3.2. Інформаційна база економічного аналізу.

Література : 7, 8, 10, 11,16, 17.

3.1. Організація аналітичної роботи.

Етапи проведення аналітичної роботи:

- підготовчий

- аналітичний

- завершальний

Підготовчий етап :

1. Розробка плану та програми аналітичної роботи;

2. Вибір і визначення загального стану об’єкта дослідження;

3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його

результатів;

4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників;

5. Розподіл роботи між аналітиками;

6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць,графіків,схем;

7. Перевірка достовірності джерел інформації;

Аналітичний етап:

1. Збирання та опрацювання необхідної інформації;

2. Перевірка повноти і вірогідності звітних даних;

3. Визначення загальних відхилень величин показників виконання завдань від базових;

4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників;

5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей підвищення ефективності виробництва.

Завершальний етап:

1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу;

2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу;

3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів;

4. Контроль за виконанням висунутих пропозицій.

3.2. Інформаційна база економічного аналізу.

Класіфікація інформації яка використовується у економічному аналізі, проводиться по джерелам її формування та напрямкам використання.

Джерела формування економічної інформації

Законодавство Нормативно- бухгалтерський статистичний

України справочні облік та звітність облік та

документи звітність

директивні плани,проекти позаоблікові

документи прогнози, джерела

калькуляції

Виходячи з джерел формування інформація класифікується за слідуючими видами:

- законодавча;

- директивна;

- нормативно-справочна;

- планова;

- облікова;

- позаоблікова.

Уся інформація, яка використовується в аналітичній роботі повинна бути перевірена і достовірна.

ТЕМА 4. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг

План

4.1. Задачі аналізу виробництва продукції, робіт, послуг та інформаційна база аналізу.

4.2. Загальна оцінка динаміки і виконання бізнес-плану по виробництву та реалізації продукції.

4.3. Аналіз впливу факторів на відхилення від плану по обсягу реалізації продукції.

4.4. Аналіз виконання бізнес-плану по асортименту та структурі

випуску продукції.

4.5. Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг виробництва продукції

4.6. Аналіз якості продукції.

4.7. Аналіз ритмічності виробництва.

Література: 2, 4, 7, 10, 12, 13, 14, 16, 17.

4.1. Задачі аналізу виробництва продукції, робіт, послуг та інформаційна база аналізу.

Задачі аналізу виробництва

продукції, робіт, послуг:

1. Оцінка напруженості та обгрунтованості завдання щодо виробництва та реалізації;

2. Аналіз рівня і динаміки виконання плану виробництва та реалізації;

3. Аналіз впливу факторів на відхилення від плану по обсягу реалізації продукції;

4. Аналіз виконання бізнес-плану по асортименту та структурі

випуску продукції.

5. Аналіз якості продукції.

6. Аналіз ритмічності виробництва.

Інформаційна база аналізу :

- ф. №1 – Підприємство;

- ф. 1-П “Звіт з випуску продукції;

- ф.№2 “Звіт про фінансові результати”; планові дані.

4.2. Загальна оцінка динаміки і виконання бізнес-плану по виробництву та реалізації продукції.

Загальна оцінка виконання плану виробництва та реалізації продукції і аналіз динаміки дозволяє дати оцінку виконання планового завдання, визначити відхилення від попередніх періодів, а також визначити існуючі тенденції у виробництві та реалізації продукції і зробити належні висновки.

Загальна оцінка виконання плану виробництва та реалізації продукції проводиться при дослідженні таких показників :

- показник обсягу продукції у порівняних цінах і діючих цінах;

- показник обсягу реалізації за попередній, звітний період і за планом.

Таблиця 4

Загальна оцінка виконання плану виробництва та реалізації продукції

Висновок: за період, який аналізується підприємство планувало підвищити обсяг виробленої продукції у порівняних цінах на 26.6 т.грн або на 3.8%,

Фактично по відношенню до плану обсяг виробництва виріс на 36.6 т.грн, або на 5.0%, а порівняно з попереднім роком – на 63.2 т.грн, або на 9.0%.

Також підприємство планувало підвищити обсяг реалізованої продукції на 33.6 т.грн.,або на 4.8%, фактично у порівнянні з планом він виріс на 31 т.грн ,або на 4.2%, а у порівнянні з попереднім роком, реалізація збільшилася на 64.6 т.грн, або на 9.1%.

Аналіз впливу факторів на відхилення від плану по обсягу реалізації продукції.

На відхилення фактичного обсягу реалізації від планового впливають такі чинники :

- зміна обсягу виробництва;

- зміна залишків нереалізованої продукції.

Для аналізу використовують дані :

- форми № 1 – Підприємство,

- форми 1- П “Звіт з випуску продукції” ,

- форми №2 “Звіт про фінансові результати”,

- відповідні планові дані.

При розрахунку впливу чинників на обсяг реалізації слід ураховувати, що з ростом обсягу випуску продукції зростає обсяг реалізації, а збільшення залишків нереалізованої продукції знижує обсяг реалізації.

Методика розрахунку впливу факторів на обсяг реалізації наведена у таблиці 5.

Таблиця 5

Аналіз впливу факторів на зміну обсягу реалізації продукції

Висновок : проведений аналіз встановив, що фактично порівняно з планом обсяг реалізації зріс на 31 т.грн. Це збільшення відбулося за рахунок росту обсягу товарної продукції на 36.5 тис.грн., однак збільшення залишків нереалізованої продукції на 5.5 тис.грн. привело до зниження обсягу реалізації на 5.5 тис.грн.

Перевірка : +36.5 + (-5.5)= 31

4.4. Аналіз виконання бізнес-плану по асортименту та структурі випуску продукції

Асортимент - сукупність різновидів продукції кожного окремого найменування , які відрізняються відповідними техніко-економічними характеристиками

Структура - питома вага кожного виду продукції у загальному обсязі виробництва продукції

Для оцінки виконання завдання по асортименту використовують коефіцієнт асортиментності або середній відсоток виконання плану по асортименту.

У рахунок виконання плану по асортименту зараховується фактичний випуск продукції, але в розмірі не вище прийнятого в плані. Такий порядок розрахунку необхідний , щоб перевиконання плану по одних виробах не перекривало невиконання по інших.

Завдання по асортименту враховується виконаним у тому випадку, коли кожний вид продукції випущено згідно з плановим завданням.

Невиконання плану по одному виробу означає невиконання плану по асортименту в цілому.

Основними причинами невиконання плану по асортименту можуть бути : незабезпеченість матеріальними ресурсами за провиною постачальників, допущення підприємством перевитрат матеріалів проти встановленої норми, порушення структури випуску продукції,незабезпеченість підприємства робочою силою відповідної кваліфікації, неефективне використання обладнання, недоліки в організації планування виробничої програми та інших показників діяльності підприємства.

Змінення асортименту продукції приводить до асортиментних зрушень, а змінення структури – структурних зрушень, що впливає на основні показники діяльності підприємства.

Для аналізу використовують дані :

- ф. №1-Підприємство;

- ф.1-П “Звіт з випуску продукції;

Методика аналізу виконання плану по асортименту і структурі наведена в таблиці 6.

Таблиця 6

Аналіз виконання плану по асортименту і структурі продукции

Процент виконання плану по асортименту 94.4%

Висновок: Аналіз виконання плану по асортименту продукції свідчить, що невиконання плану по асортименту составило 41,2 тис.грн. (688,8-730,0) або на 5,6% (94,4-100,0), це відбулося за рахунок невиконання плану по випуску блоків дверних на 22,1 тис.грн. або на 13,5% (86,5-100,0) та по випуску оконних блоків на 19,1 тис.грн.(164,5-183,6) або на 10,4% (89,6-100,0) В той же час ми бачимо, що план по асортименту по іншим виробам значно перевиконаний. Так по товарному пиломатериалу план перевиконаний на 50,0 тис.грн. (151,5-101,5) або на 49,3 % (151,5/101,5*100,0-100,0); по щитам заборним на 6,2 тис.грн. (26,3-20,1) або на 30,8%(26,3/20,1*100,0-100,0); по строганному пиломатериалу на 21,5 тис.грн. (161,9-140,4) або на 15,3%.

В структурі випуску продукції мають місце відхилення по всім виробам.

Так, по пиломатеріалу строганому і товарному має місце збільшення випуску в порівнянні з планом , а по іншим виробам –зменшення , в порівнянні з планом. Тобто мають місце структурні зміни в випуску продукції.

4.5. Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг виробництва продукції

Дані для аналізу: ф№1-Підприємстмо,Ф.1”Звіт з випуску продукції”, дані зведеної калькуляції собівартості продукції.

Таблиця 7

Аналіз виконання плану по випуску продукції з урахуванням змін трудомісткості

Вплив на обсяг продукції розраховується за формулою:

(стр1,гр3-стр2,гр.3)/100*стр1,гр1= ⁼ (105,0-105,96)/100*730,0= -7,0 тыс.грн.

Висновок:

Аналіз показує, що збільшення витрат основної зарабітної плати на 1,0 грн. товарної продукції на 0,14 коп.(16,0—15,86) або на 0,88% (10,88-100,0), тобто в обсязі виробленої продукції збільшилася частка більш трудоємістських виробів і внаслідок цього підприємство недовипустило продукції на 7 тис.грн.

Приріст нормованої заробітної плата перевищує приріст випуску товарної продукції на 0,96 % (105,0-105,96) – це дуже негативне становище, тому що приріст заробітної плати повинен бути нижче. Це свідчить про недостатній контроль за співвідношенням цих двох показників з боку підприємства.

4.6. Аналіз якості продукції.

Показники якості продукції - питома вага продукції за знаком якості;

- питома вага продукції вищої якості;

- сортність;

- марочність;

- строк служби і надійність;

- інше.

Також показниками якості є :

- кількість і вартість гарантійних ремонтів;

- наявність рекламацій;

- кількість і сума штрафів;

- відсоток браку;

- пониження сортності;

- відсоток повернення продукції;

- наявність і рівень попиту на вироб;

- інше.

4.7. Аналіз ритмічності виробництва.

Ритмічність - ступінь відповідності випуску готової продукції плановому графіку.

Неритмічна робота призводить до незадовільного використання виробничих ресурсів, невиробничих витрат ( плата за простої, понаднормовані години роботи, роботи у вихідні дні), збільшення втрат від браку, штрафів та неустоєк за несвоєчасне постачання продукції, погіршення фінансових результатів та фінансового положення підприємства.

Для аналізу використовують дані форми № 1-Підриємство, форми 1- П “Звіт з випуску продукції”, форми №2 “Звіт про фінансові результати, добова та декадна звітність про випуск та відвантаження продукції, дані синтетичного та аналітичного по виробництву та реалізації продукції, про витрати на виробництво.

Показником оцінки ступеня ритмічності роботи підприємства є коефіцієнт ритмічності. Він розраховується як відношення фактичного випуску у декаду в межах плану до планового завдання.

Розрахунки представлені в таблиці 8.

Таблиця 8

Розрахунок коефіцієнту ритмічності

Висновок: проведений аналіз свідчить, що коефіцієнт ритмічності склав 98.4%.

Це невиконання плану було зумовлене невиконанням плану випуску продукції у першу декаду –95%.

Питання до теми :

1.За якими показниками проводиться аналіз виробництва продукції?

2.Назвіть можливі причини зміни обсягу виробництва продукції?

3.Як проводиться аналіз асортименту та структури випуску продукції?

4.Як розраховується коефіцієнт асортиментності?

5.Які показники використовують аналізуючи якістьт продукції?

6.Як розраховується коефіцієнт ритмічності виробництва продукції?

7.Назвіть можливі причини зміни обсягів реалізації продукції.

Тема 5. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

План

5.1. Значення , задачі та джерела інформації для аналізу використання трудових ресурсів.

5.2. Аналіз забезпечення підприємства робочою силою.

5.3. Аналіз використання робочого часу.

5.4. Аналіз продуктивності праці.

5.5. Аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва продукції, та визначення резервів його збільшення за рахунок більш раціонального використання трудових ресурсів.

Література: 4, 7, 8, 10, 11, 12, 16, 17.

5.1. Значення , задачі та джерела інформації для аналізу використання трудових ресурсів.

Трудові ресурси – найбільш активний і вирішальний фактор виробництва.

Задачі аналізу використання:

- аналіз состава, структури, руху та трудових ресурсів забезпечення підприємства трудовими ресурсами;

-аналіз використання робочого часу;

- аналіз продуктивності праці;

- аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва продукції;

- визначення резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок більш раціонального використання трудових ресурсів.

Джерела інформації:

–ф. 1-пв «Звіт з праці»;

–ф.3-пв «Звіт про використання робочого часу»;

–ф 1-п «Звіт по продукції»;

- дані бухгалтерського обліку.

5.2. Аналіз забезпечення підприємства робочою силою.

Працівники підприємства за характером участі у виробничому процесі розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших сферах.

Методика аналізу забезпеченості підприємства працюючими представлена в таблиці 9.

Таблиця 9

Аналіз забезпеченості працюючими

Для вивчення руху робочої сили на підприємстві розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та звільнення .

Коефіцієнт обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової численності ПОД :

5

КПп = ------ х100 = 11.1%

45

Коефіцієнт обороту зі звільнення (КПз) – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової численності ПОД :

6

КПз = ------ х100 = 13.3%

45

5.3. Аналіз використання робочого часу.

Аналіз використання робочого часу проводиться у двох напрямках:

- виявлення втрат робочого часу;

- виявлення непродуктивного використання робочого часу.

Використання робочого часу для всіх категорій робітників аналізується за допомогою таких двох показників:

-середня кількість днів,відпрацьованих одним робітником за звітний період;

-середня тривалість робочого дня.

Фактори, які впливають на показник середня кількість днів відпрацьованих одним робітником:

· втрати робочого часу і в тому числі

· прогули;

· невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації;

· масові невиходи на роботу (страйки);

· кількість днів чергових відпустки;

· кількість вихідних і святкових днів;

· кількість днів тимчасової непрацездатності;

· відпустки у зв”язку з навчанням.

Фактори, які впливають на показник тривалість робочого дня:

· величина нормативно встановленого робочого тижня;

· часи надурочної роботи;

· часи простоя протягом робочої зміни;

· скорочений робочий тиждень;

· інше.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч.) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою :

Ф р.ч. = ЧР х Д х Т

Аналіз впливу факторів на зміни фонду робочого часу наведений у таблиці 10

Таблиця 10

Аналіз впливу факторів на зміни фонду робочого часу

Перевірка : -0.584 + 0.954 = + 0.37 тис. людино-годин

Висновок : фонд робочого часу у порівнянні з планом зріс на 0.37 тис. людино-годин. Це було зумовлено збільшенням тривалості робочого дня на 0.954тис. людино-годин, але зменшення кількості днів, відпрацьованих одним робітником призвело до зниження фонду робочого часу на 0.584 тис. людино-годин.( тобто, мали місце цілоденні простої).

5.6. Аналіз продуктивності праці.

Продуктивність праці - якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції

Показники продуктивності праці:

- середньогодинна( товарна продукція :кількість відпрацьованих людино-годин);

-середньоденна (товарна продукція :кількість відпрацьованих людино-днів);

-продуктивність праці одного робітника;

-продуктивність праці одного працюючого.

5.7. Аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва продукції, та визначення резервів його збільшення за рахунок більш раціонального використання трудових ресурсів.

Обсяг товарної продукції (ТП) залежить від численності робітників (ЧР), середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником (КД), середньої тривалості робочого дня (ТД) та середньогодинної продуктивності праці (ПР).

Ця залежність виражається формулою:

ТП = ЧР х КД х ТД х ПР

Аналіз впливу факторів праці на обсяг виробництва продукції представлен в таблиці 11.

Таблиця 11

Аналіз впливу факторів праці на обсяг виробництва продукції

Висновок: обсяг виробництва товарної продукції перевиконан у порівнянні з планом на 36.5 тис.грн , чи на 5%. Це відбулося за рахунок збільшення тривалості робочого дня на 10.0тис.грн та збільшення часової продуктивності праці на32.6 тис.грн.

Однак зменшення числа днів відпрацьованих одним робітником призвело до зменшення обсягу виробництва на 6.1 тис.грн.

Таким чином, на підприємстві мали місце цілоденні простої, тому резервом збільшення обсягу виробництва є ліквідація цілоденних простоїв, що може підвищити обсяг виробництва на 6.1 тис.грн.

Питання до теми :

1.За якими показниками аналізується використання робочого часу?

2.Назвіть непродуктивні витрати робочого часу.

3.Дайте визначення продуктивності праці. Назвіть фактори, що впливають на продуктивність праці одного працюючого, одного робітника.

4.Які фактори впливають на зміни фонду робочого часу?

5.Які фактори праці впливають на обсяг виробництва продукції?

Тема 6. Аналіз ефективності використання основних засобів виробничого призначення

План

6.1. Задачі та інформаційне забезпечення аналізу стану і використання основних виробничих фондів.

6.2. Аналіз складу та структури основних фондів.

6.3. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами.

6.4. Аналіз руху та технічного стану основних засобів.

6.5. Аналіз ефективності використання основних засобів.

6.6.Аналіз впливу використання основних засобі на обсяг виробництва продукції та визначення резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок покращення використання основних засобів.

Література : 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17.

6.1. Задачі та інформаційне забезпечення аналізу стану і використання основних виробничих фондів.

Основні фонди - це сукупність матеріально - речових цінностей,що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв”язку з фізичним та моральним зносом.

Задачі аналізу:

- виявлення забезпеченості підприємства основними фондами;

- визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього;

- з”ясування ефективності використання основних фондів;

- розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

-виявлення резервів збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок покращення використання основних фондів.

Джерела інформації:

· Ф. 1 “Баланс підприємства”;

· Ф.4 “Звід про власний капітал;

· Ф.1-П “Звіт з продукції”

· Ф.11-)Ф “Звіт про наявність та рух основних фондів”;

· Інше.

6.2 Аналіз складу та структури основних фондів.

Основні фонди поділяються:

- виробничі

- невиробничі

Основні виробничі фонди поділяються:

· активні

· пасивні

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин та обладнання – темпи зростання інших видів активної частини основних фондів.

6.3. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами.

Показники забезпеченості підприємства основними засобами

- фондоозброєність праці одного робітника основної діяльності

- технічна озброєність праці одного робітника

Фондоозброєність = середньорічна вартість ОПФ : середньорічна численність робітників основної діяльності

Технічна озброєність = середньорічна вартість машин та обладнання : середньорічна численність робітників

При аналізі зіставляються показники звітного та попереднього періодів. Якщо фондоозброєність та технічна озброєність праці випереджують показники попередніх періодів, то підприємство забезпечено основними засобами.

6.4. Аналіз руху та технічного стану основних засобів.

Аналіз починається з розрахунку величини вартості ОФ на початок та кінець періода. Далі розраховується їх темп росту шляхом зістевлення зачень показників на кінець періода зі значеннями показника на початок періоду, виражене у відсотках.

Показники руху та стану основних засобів:

- коефіцієнт зносу

- коефіцієнт придатності

- коефіцієнт оновлення

- коефіцієнт вибуття

К зносу = сума нарахованого зносу : вартість ОФ

К придатності = 1 – К зносу

К оновлення = вартість нових ОФ : вартість основних фондів на кінець періоду.

К вибуття = вартість ОФ, які вибули : вартість ОФ на початок періоду

Для розрахунків використаємо дані ф. №11-ОФ , ф.№5

К вибуття == 20.4 / 1614.9 =0,013

К оновлення = 0

К зносу на початок року = 1337.1 / 1614.9 = 0,828

К зносу на кінець року = 1369.1 / 1549.5 = 0. 859

Розраховані коефіцієнти свідчать , що у продовж року на підприємстві вибуло основних фондів на 20.4 тис.грн. і коефіцієнт вибуття склав 1.3%. Оновлення основних фондів не проводилося , а коефіцієнт зносу впродовж року збільшився з 82.8% до 85.9%. Це свідчить про те , що основні фонди зношені на 85.9%.

6.5.Аналіз ефективності використання основних засобів.

Фондовіддача - узагальнюючий показник використання основних засобів.

Відрізняють :

1. Фондовіддача ОПФ = обсяг виробництва продукції : середньорічну

вартість ОПФ

2. Фондовіддача активної частини фондів =

=обсяг виробництва продукції: середньорічну вартість машин та обладнання

Фактори ,які впливають на зміну фондовіддачі:

- зміна питомої ваги активної частини ОПФ

- зміна фондовіддачі активної частини ОПФ

Аналіз впливу факторів на зміну фондовіддачі представлен в таблиці 12.

Факторна модель має наступний вигляд:

Фопф = питома вага активної частини фондів х фондовіддачу активної частини фондів

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок розрахуємо вплив факторів на зміну фондовіддачі ОПФ.

Таблиця 12

Аналіз впливу факторів на зміну фондовіддачі ОПФ

перевірка : - 0.124 +0.297 = +0.173

Висновок: фондовіддача ОПФ у порівнянні з планом збільшилася на 0.173 грн., у тому числі за рахунок збільшення фондовіддачі активної частини фондів на 0.279грн. Однак зменшення питомої ваги активних фондів у загальному обсязі усіх фондів призвело до зниження фондовіддачі ОПФ на 0.124грн., що не змінило загальної тенденції до збільшення фондовіддачі ОПФ.

6.6.Аналіз впливу використання основних засобі на обсяг виробництва продукції та визначення резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок покращення використання основних засобів.

На обсяг виробництва продукції впливають :

· зміна середньорічної вартості ОПФ;

· зміна питомої ваги активної частини фондів;

· зміна фондовіддачі активної частини фондів.

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок розрахуємо вплив засобів праці на зміну обсягу виробництва продукції.

Факторна модель має слідуючий вигляд:

Обсяг виробництва продукції = фондовіддача активної частини фондів х доля активної частини фондів х середньорічна вартість ОПФ.

Розрахунки представлені в таблиці 13.

Таблица 13

Аналіз впливу засобів праці на виробництво продукції

Висновок : аналіз впливу засобів праці на виробництво продукції виявив , що перевиконання плану обсягу виробництва на 36.5 тис.грн. було забезпечено за рахунок збільшення фондовіддачі активної частини основних засобів на 44.5 тис.грн. Тоді як два інші фактори зменшили обсяг виробництва. Зниження середньорічної вартості основних фондів на 10.2.тис.грн призвело до зниження обсягу виробництва на 4.6 тис.грн., а зменшення питомої ваги активної частини основних фондів на 0.1% зменшило обсяг виробництва на 3.4 тис.грн.

Питання до теми :

1. Якими джерелами інформації необхідно користуватися при аналізі забезпеченості та використанні основних фондів ?

2. Як проводиться аналіз динаміки та структури основних засобів ?

3. Як пов”язана структура основних фондів з виробничою потужністю ?

4. За допомогою яких показників надається характеристика стану та руху основних засобів ?

5. Які показники характеризують забезпеченість підприємства основними засобами та як вони розраховуються ?

6. Як розраховується фондовіддача та які чинники пливають на її зміну?

7. Як розраховується вплив основних фондів на обсяг виробництва продукції?

ТЕМА 7. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

План

7.1. Значення, задачі та джерела інформації для аналізу.

7.2. Аналіз показників, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів.

7.3. Аналіз матеріалоємкості та вплив її зміни на обсяг виробництва продукції. Розрахунок резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Література : 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17.

7.1. Значення, задачі та джерела інформації для аналізу.

Матеріальні ресурси - запаси предметів праці ,які включають сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для потреб виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб.

Задачі аналізу:

1. Вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунку обсягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами, оцінка обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси;

2.Визначення характеру складських запасів, оцінка руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці;

3.Систематизація факторів,які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозних у звітному періоді;

4. Оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів;

5.Аналіз динаміки оптових цін на матеріальні ресурси та транспортно-заготівельні витрати, а також норм витрачання матеріальних цінностей;

6. Підрахунок резервів економії матеріальних ресурсів;

7.Визначення резервів збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Джерела інформації:

- дані первинного бухгалтерського обліку;

- Ф-1 “Підприємництво”;

- Ж/О № 5, 6.

7.2.. Показникі, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів.

Показники використання матеріальних ресурсів:

- матеріаловіддача

- матеріалоємкість

Матеріаловіддача = обсяг виробництва продукції : матеріальні витрати

Матеріалоємкість = матеріальні витрати : обсяг виробництва продукції

Для підприємства дуже важливою є тенденція до зниження матеріалоємкості, бо це призводить до економії матеріальних ресурсів та збільшенню обсягів виробництва.

7.3. Аналіз матеріалоємкості та вплив її зміни на обсяг виробництва продукції. Розрахунок резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Аналіз виконання плану з матеріалоємкості та її вплив на обсяг виробництва продукції представлен у таблиці 14.

Таблиця 14

Аналіз матеріалоємкості продукції та її вплив на обсяг виробництва

Висновок : аналіз виконання плану з матеріалоємкості продукції показав , що перевиконання плану з обсягу продукції та в зв”язку зцим збільшення матеріальних витрат призвело до росту коефіцієнта матеріалоємкості на 4.65% та зменшенню матеріаловіддачі на 10.5 коп. Збільшення коефіцієнта матеріалоємкості призвело до перерасходу матеріальних ресурсів на 14.6 тис.грн., та зменшенню обсягу продукції на 33.9 тис.грн. Тому при доведенні матеріалоємкості до планового рівня підприємство зможе додатково збільшити обсяг виробництва на 33.9 тис.грн. Ця сума і є резервом збільшення обсягу виробництва за рахунок підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Питання до теми:

1.Для чого аналізується забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами?

2.Як впливає зміна матеріалоємкості на потребу матеріалів?

3.Який зв”язок існує між матеріалоємкістю та матеріаловіддачею?

4.Як впливає та як розраховується вплив матеріалоємкості на обсяг виробництва?

ТЕМА 8. Зведений підрахунок резервів збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції.

План

8.1. Методика визначення резервів збільшення обсягу виробництва продукції.

8.2. Методика визначення резервів збільшення обсягу реалізації.

Література : 10, 12, 13, 15, 16, 17, 19.

8.1. Методика визначення резервів збільшення обсягу виробництва продукції.

Використовуя результати проведеного аналізу впливу факторів праці (таблиця 11 ), факторів засобів праці (таблиця 13 ), та предметів праці (таблиця 14 ) на зміну обсягу виробництва продукції, вираховується величина комплектного резерву збільшення обсягу виробництва продукції.

В економічному аналізі комплектний резерв вираховується як мінімальна величина одного резерву з трьох, тому що у цьому обсязі збільшення обсягу виробництва забезпечується усіма трьома видами ресурсів одночасно.

Таблиця 15

Зведений підрахунок резервів збільшення обсягу виробництва

Висновок: за результатами проведеного аналітичного дослідження виявлен можливий резерв збільшення обсягу реалізації продукції в сумі 3.4 тис.грн.

8.2. Методика визначення резервів збільшення обсягу реалізації.

Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції:

- зміна обсягу виробництва;

- зміна залишків нереалізованої продукції на складі.

Методика визначення резерву збільшення обсягу реалізації продукції базується на цих двох факторах.

В таблиці 15 був розрахован резерв збільшення обсягу виробництва продукції у розмірі 3.4 тис.грн., який є також резервом збільшення обсягу реалізації.

В резерв включаються також і зменшення поднармованих залишків готової продукції на складі. (фактичні залишки готової продукції – норматив)

Оскільки в бухгалтерському обліку залишки готової продукції по балансу (розд.2 актива) відображаються по собівартості необхідно перерахувати їх у оптові ціни.

Для перерахування використовується коефіцієнт перерахунку ,який розраховується як відношення вартості продукції до собівартості продукції.

Розрахунок резерву збільшення обсягу реалізації продукції представлен у таблиці 16.

Таблиця 16

Розрахунок резервів збільшення обсягу реалізації продукції

Висновок : на аналізуємому підприємстві обсяг реалізації продукції може бути збільшений на 9.3 тис.грн. за рахунок збільшення обсягу виробництва на 3.4 тис.грн., та зменшення понаднормованих залишків готової продукції на 5.9 тис.грн.

Питання до теми:

1.Поясніть методику розрахунку резервів зростання товарної продукції.

2.Як розраховується сума понаднормованих залишків готової продукції ?

3.Як розраховується резерв збільшення обсягу реалізації продукції?

ТЕМА 9. Аналіз собівартості основної операційної діяльності.

План

9.1. Задачі та інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції.

9.2. Показники, які характеризують собівартість продукції.

9.3. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.

9.4. Аналіз витрат по елементам.

9.5. Аналіз собівартості по статтях калькуляції.

9.6. Аналіз матеріальних витрат.

9.7. Аналіз витрат на оплату праці.

9.8. Аналіз витрат на управління та обслуговування підприємства.

9.9. Методика розрахунку резервів зниження собівартості продукції.

Література : 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 24, 28.

9.1. Задачі та інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції.

Собівартість продукції - показник , який відображає у вартісному вираженні витрати матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів, пов”язаних з підготовкою, організацією та веденням випуску та реалізацією продукції

Собівартість – вирішальний фактор впливу на показники прибутку та рентабельності підприємства.

Рівень собівартості продукції відображає недоліки та досягнення усього підприємства і його підрозділів. Зниження витрат дає можливість отримати більше прибутку на кожну затрачену гривню, підвищує конкурентноспроможність продукції підприємства та має велике народногосподарське значення , бо сприяє стабілізації цін на ринку.

Діяльність усякого підприємства можна розділити на :

Звичайна діяльність Чрезвичайна діяльність

Операційна Фінансова Інвестиційна

діяльність діяльність діяльність

Основна операційна Інша операційна

діяльність (ООД) діяльність (ПОД)

З операційною діяльністю пов”язані основні витрати підприємства з випуску та реалізації продукції.

Операційні витрати основної діяльності плануются

та обліковуються по двум напрямкам

по економічним елементам по статтям витрат

Задачі анализу операційних витрат основної діяльностї:

- дати оцінку операційних витрат основної діяльності;

- дати оцінку зміни виробничої собівартості продукції в цілому та по статтях витрат;

- визначити причини, які обумовили відхилення по статтях витрат;

- виявити резерви економії як по окремим витратах, так і в цілому операційних витрат підприємства;

- розробити заходи по реалізації виявлених можливостей та здійснити контроль за їх упровадженням.

Джерела інформації :

- дані бухгалтерського обліку : платіжні відомості,табелі робочого часу,накладні на матеріали,інвентарні картки та інш..

- Фінансова звітність : ф.2, ф5

- Статистична звітність : ф 1 – підприємництво,ф 1-ПВ –звіт з праці.

-Планово-нормативна документація : смети, калькуляції, норми витрат, інш.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про затрати відображені в фінансовій звітності визначаються Положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку № 16 “витрати”.

Відповідно цього положення підприємства з 1.01.2000р. самостійно вираховують бюджет витрат і оцінюють ефективність своєї роботи.

9.2. Показники, які характеризують собівартість продукції.

Починаючи з 2000р. згідно з П(С)БО №16 “Витрати” у відкритій звітності відображаються слідуючи показники:

1.Виробнича собівартість;

2.Адміністративні витрати;

3. Витрати на збут;

4. Операційна собівартість товарної продукції;

5. Інші операційні витрати;

6. Операційні витрати основної діяльності;

7. Собівартість реалізованої продукції;

8. Витрати на 1 грн. товарної продукції;

9. Собівартість порівняної продукції.

9.3. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.

Витрати на 1 грн. товарної продукції – найбільш узагальнюючий показник,який обчислюється за формулою:

В = С / Т

Де С – собівартість товарної продукції;

Т – вартість товарної продукції.

На показник витрат на 1 грн. товарної продукції впливають слідуючи фактори :

- зміна структури та асортименту;

- зміна собівартості окремих виробів;

- зміна цін на сировину, матеріали, паливо;

- зміна цін на готову продукцію.

9.4. Аналіз витрат по елементам.

Елементи витрат - однорідні за складом витрати підприємства.

До них належать :

- матеріальні витрати;

- оплата праці;

- відрахування на соціальні потреби;

- амортизаційні відрахування;

- інші грошові витрати.

Це витрати, пов”язані з основною діяльністю підприємства за певний проміжок часу, незалежно від того відносять їх на собівартість продукції у цьому періоді чи ні.

Методика аналізу по економічним елементам складається в порівнянні питомої ваги кожного елементу в усіх витратах. Фактична питома вага кожного елементу витрат порівнюється з плановою. Це дозволяє зробити висновки про зміну структури витрат, визначити причини та дати оцінку впливу цих причин на загальний обсяг витрат.

Результати аналізу за економічними елементами використовуються для :

- планування собівартості на майбутній період;

- визначення розміру нормованих оборотних засобів;

- проведення внутрішньогалузевого аналізу.

9.5. Аналіз собівартості по статтям калькуляції.

Аналіз по статтях витрат дозволяє:

- проаналізувати витрати по місцях їх виникнення;

- розділити прямі та накладні витрати;

- постійні та змінні;

- виявити перевитрати та резерви зниження собівартості.

Аналіз за статтями калькуляції представлен у таблиці 17.

Таблиця 17

Аналіз собівартості по статтях витрат ( тис.грн.)

Висновок : аналіз операційної собівартості по статтях витрат виявив, що фактична собівартість перевищила планову на 24.1 тис.грн, або на 3.5%, прицьому виробнича собівартість продукції біль за планову на 21.6 тис.грн, або на 3.61%. По статтям адмінистративні витрати має місце перевищення планових вират на 1.0 тис.грн, по витратам на сбут – на1.5 тис.грн.

Найбільші перевитрати мають місце по статтях : сировина та матеріали- 13.1 тис.грн, паливо та енергія – 3.0 тис.грн, та інш.

9.6. Аналіз матеріальних витрат.

Матеріальні витрати займають найбільшу питому вагу у собівартості продукції.

До матеріальних витрат належать :

- сировина та матеріали за вирахуванням зворотних відходів;

- купівельні вироби та напівфабрикати;

- паливо та енергія на технологічні цілі.

Фактори, які впливають на зміну матеріальних витрат :

· зміна обсягу виробництва продукції;

· зміна структури виробництва продукції;

· зміна рівня витрат.

У процесі аналізу матеріальних витрат необхідно виявити суми перевищень планових витрат по кожному конкретному виду матеріальних ресурсів по видах продукції.

У першу чергу виділяються та аналізуються найбільш поширені види матеріалів.

Виявляються відхилення фактичної величини витрат від планової у тому числі за рахунок факторів:

- норм витрат;

- ціни на матеріальний ресурс.

Для розрахунків використовують калькуляції окремих виробів.

Розрахунки впливу факторів на відхилення в рівні матеріальних витрат представлені у таблиці 18.

Таблиця 18

Аналіз впливу факторів на відхилення матеріальних витрат по окремим виробам

Висновок: аналіз впливу факторів на відхилення собівартості по окремим виробам виявив, що по виробу :

-полова доска по матеріалу сосна фактична собівартість перевищила планову на 37 коп., у тому числі за рахунок збільшення норми витрат матеріала на 39 коп.,однак зниження закупівельної ціни матеріалу призвело до зниження собівартості на 2 коп.

- товарному пиломатеріалу фактична собівартість перевищила планову на 55 коп, в т.ч. за рахунок збільшення норми витрат матеріалу на 51 коп., а збільшення закупівельної ціни сировини- на 4 коп.

Перевірка 1.57= 0.906 +0.668

При аналізі матеріальних ресурсів також необхідно :

- проаналізувати зміни матеріальних витрат за рахунок якості матеріалів;

- розрахувати резерв зниження собівартості за рахунок ліквідації понадпланових зворотних відходів;

- проаналізувати зміну транспортно-заготівельних витрат.

9.7. Аналіз витрат на оплату праці.

Задачі аналізу витрат на оплату праці:

- загальна оцінка використання коштів на оплату праці;

- факторний аналіз використання коштів на оплату праці:

а) робітників;

б) керівників,спеціалістів. службовців.

При поведені загальної оцінки використання коштів на оплату праці необхідно розрахувати абсолютне відхилення по фонду оплати праці усіх категорій персоналу, а по фонду оплати праці робітників визначити відносне відхилення.

Абсолютне відхилення розраховується як різниця між фактичним і плановим фондом оплати праці , а відносне , як різниця між фактичним фондом і плановим фондом скоригованим на відсоток виконання плану по обсягу товарної продукції.

Крім того на відносне відхилення фонду оплати праці робітників впливають два фактори:

- зміна середньорічної виробітки;

- зміна середньою заробітної плати.

Розрахунок впливу факторів на відносне відхилення фонду заробітної плати робітників представлено у таблиці 19.

Таблиця 19

Аналіз впливу факторів, обумовівших відносне відхилення фонду заробітної плати робітників

Висновок : аналіз впливу факторів обумовивших відносне відхилення у фонді заробітної плати робітників показав, що фактичний фонд заробітної плати перевищив плановий на 1.1 тис.грн, у тому числі за рахунок збільшення середньої заробітної плати одного робітника на 6.9 тис.грн., а за рахунок підвищення середньої виробітки фонд заробітної плати знизився на 5.8 тис.грн.

Аналіз витрат на оплату праці керівників, службовців, спеціалістів.

Фактори, які впливають на оплату праці керівників, службовців, спеціалістів:

- зміна численності;

- зміна середньорічної заробітної плати

При аналізі фонду оплати праці керівників, службовців, спеціалістів необхідно розрахувати абсолютне відхилення фактичного фонду від запланованого. За допомогою прийому ланцюгових підстановок проводиться розрахунок впливу факторів на абсолютне відхилення фонду оплати праці перелічених категорій персоналу.

Розрахунок :

1. Зміна ФОП за рахунок численності = (численність фактична – численність планова) х середня заробітна плата за планом

2. Зміна ФОП за рахунок середньої заробітної плати =

(з/п фактична – з/п за планом) х численність фактична

Примітка.

Згідно з даними відділу праці на підприємстві в звітному році малі місце невиробничі витрати:

- доплати за роботу понаднормово - 735 грн.,

- оплата внутрішньозмінних простоїв 212 грн. ;

- доплати до середнього заробітку 153 грн..

Загальна сума невиробничіх виплат дорівнює 1100 грн. (735+212+153).

9.8. Аналіз витрат на управління та обслуговування підприємства.

Витрати на управління та обслуговування підприємством

- адміністративні витрати;

- інші операційні витрати;

- загальновиробничі витрати;

- витрати на збут.

За економічним змістом це комплексні статті витрат і поділяються на:

- умовно- постійні;

- умовно – змінні

Адміністративні витрати - витрати, пов”язані з обслуговуванням та управлінням підприємством. Умовно - постійні ( не залежні від зміни обсягу виробництва)

При аналізі адміністративних витрат розраховується абсолютне відхилення фактичних витрат від запланованих.

Таблиця 19

Аналіз адміністративних витрат (в тис.грн.)

Висновок : фактично адміністративні витрати збільшилися у порівняні з плановими на 1,0 тис.грн. (28,0-27,0) . Перевитрати мають місце майже по всіх статтях.

Інші операційні витрати це умовно- постійні витрати. Аналіз цих витрат провидиться так само, як і адміністративних витрат.

Таблиця 20

Аналіз інших операційних витрат

Висновок: фактично інші операційні витрати перевищили планові на 0.5 тис.грн. Анализ прочих операционных расходов показывает, что фактические расходы превысили плановые на 0,5 тыс.грн.Це відбулося за рахунок перевищення витрат по статтях :

- витрати на дослідження і розроблення – 0.3 тис.грн.;

- інші операційні витрати – 0.2 тис.грн.

Загальновиробничі витрати

за економічним змістом поділяються на:

- умовно-постійні

- умовно - змінні

Статті витрат, що належать до умовно - постійних аналізуються як і адміністративні витрати.

Статті витрат, що належать до умовно-змінних аналізуються зіставленням фактичної величини витрат з плановими, перерахованими на процент виконання плану по обсягу виробництва продукції.

Аналіз загальновиробничих витрат представлен в таблиці 21.

Таблиця 21

Аналіз загальновиробничих витрат

Висновок: загальновиробничі витрати перевищили заплановані на 2.0 тис.грн. За рахунок збільшення умовно-постійних витрат по статтях:

- витрати на службові відрядження – 0.5 тис.грн;

- амортизація основних засобів – 0.5 тис.грн;

- витрати на охорону праці – 0.3тис.грн;

По умовно-змінним витратам перевитрати мають місце по статтях:

- витрати на експлуатацію та ремонт основних засобів – 0.1 тис.грн;

- витрати на обслуговування виробничого процесу – 0.1 тис.грн.

Витрати на збут пов”язані з реалізацією продукції. Тому при аналізі необхідно порівняти фактичні витрати на збут з плановими, перерахованими на відсоток виконання плану з обсягу реалізації продукції.

На аналізуємому нами підприємстві виконання плану з обсягу реалізації продукції дорівнює 106.9%.

Таблиця 22

Аналіз витрат на збут

Висновок : фактичні витрати перевищили заплановані на 1.5 тис.грн за рахунок перевитрат по статтях:

- витрати на транспортні засоби – 0.4 тис.грн;

- витрати на тару – 0.1 тис.грн;

- витрати на оплату праці й комісійні продавцям –0.1 тис.грн;

- витрати на відрядження –0.9тис.грн.

9.9. Методика розрахунку резервів зниження собівартості продукції.

За результатами проведеного аналітичного дослідження собівартості продукції необхідно розрахувати резерви можливого зниження собівартості.

В економічному аналізі пошук резервів зниження собівартості продукції проводиться по двом напрямкам:

1.Зниження невиправданих перевитрат по кожній статті витрат.

2. Відносна економія на умовно-постійних витратах при умові мобілізації резерву збільшення обсягу виробництва.

Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції представлен в таблиці 24.

Таблиця 24

Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції

Для розрахунку економії на умовно-постійних витратах необхідно:

1. Розрахувати відсоток збільшення обсягу виробництва продукції.

% ТП = резерв збільшення обсягу виробництва : фактичний обсяг виробництва продукції х100= 3.4 :766 =0.44

2. Розрахувати суму умовно-постійних витрат за планом

(сума ряд. 1-9 з таблиці 21, сума ряд.1-10 з таблиці 15)

27,0 + 85,1 = 112,1 тис.грн.

Економія на умовно-постійних витратах = 0,44*112,1/100=0,5тис.грн.

Таким чином, за результатами проведеного аналітичного дослідження виявлен можливий резерв зниження собівартості продукції у сумі 24.2 тис.грн.

Питання до теми :

1.Які завдання розв”язують при аналізі собівартості продукції?

2.Які показники собівартості та джерела інформаціїї ви знаєте?

3.Як групуються операційні витрати на виробництво за економічними елементами?

4.Охарактеризуйте основні статті калькуляції операційної собівартості товарної продукції.

5.Які чинники впливають на зміну витрат на 1 грн. та як розраховується їх вплив?

6.Які чинники впливають на зміну фонду оплати праці робітників?

7.Як проводиться аналіз витрат по управлінню та обслуговуванню виробництва?

8.На які групи підрозділяються загальновиробничі витрати? Методика їх аналізу.

9.Яка методика розрахунку резервів зниження операційних витрат основної діяльності?

Список літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV / Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. Кавторева Я. – 9-е вид.,перероб. і доп.–Х.: Фактор, 2003.–с. 5-18.

2. Наказ Мінфіна України “Про примітки до річної фінансової звітності” від 29.11.2000 р. № 307 / Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. Ковторева Я. – 9-е вид., перероб. і доп.– Х.: Фактор, 2003.–с. 5-18.

3. План рахунків від 30.11.99 р. № 291 // Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. Кавторева Я. – 9-е вид., перероб. і доп.– Х.: Фактор, 2003.–с. 59-81.

4. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітність в Україні, затверджене постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, зі змінами та доповненнями / Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. Кавторева Я. – 9-е вид., перероб. і доп.– Х.: Фактор, 2003.–с. 198-212.

5. Большой экономический словарь / Под ред. А. Н. Зриляна. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 864 с.

6.Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т. 2 / Вип. ред. С. В. Мочерний. - К.: Вид. Центр „Академiя", 2001. - 848 с.

7. Баканов Н.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 416с.

8. Ковалев В.В. Финансовый анализ. –М.,2000.

9. Ковалев А.И.,Войтенко В.В. Маркетинговый анализ. –М.,2000.

10.Ковалев В.В.,Волкова О.Н. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: ПБОЮЛ Грішенко, 2000.

11. Чумаченко М.Г. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. –К.:Видавницький дім “Скарби”,2002.-450с.

12. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник.–2-ге вид.–К.: КНЕУ,2003.–555 с.

13. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник.–2-ге вид., Стереотип.–К.: МАУП, 2001.–147 с.

14. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник.–М.: ИНФРА–М,2002.–335 с.

15. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие.–6-е изд.–М.: ООО «Новое знание»,2001.–703 с.

16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – Київ, 1999.

17.Берр, Раймон. Политическая экономия: В 2-х томах. – М.: Международные отношения. – 1995г. – 675с.

18. Бондар І.Ю. , Пахомов В.І. Управління витратами виробництва і собівартістю продукції: Навч. посібник – К.: Київ держ.торг. – 2000. – 65с.

19.Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБУ НБУ, 2000. – 485с.

20. Факторный анализ эффективности производства./ Под.ред. В.Ф. Палия. М.: Финансы, 1973. – 112с.

21.Янковой О.Г. Моделювання парних зв’язків в економіці./ Навч. посібник. – Одеса: Оптимум, 2001. – 198с.

22.Банщиков П.Г., Задорожная Н.В. Издержки производства. // Экономика предприятия. – 2000. – № 4 – с.36.

23.Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Гересимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: “Рута”, 2000.

24. Буфатина И. Особенности учета расходов по национальным стандартам // Все о бухгалтерском учете – 2000 - №12 – с. 4.

25. Гнилицкая Л. Апробация новой (журнальной) формы бухгалтерского учета. //Бухгалтерский учет и аудит – 2001. - №3 - с. 3.

26. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях. – К.: А.С.К., 2000. – 624с.

27. Макконелл, Брю, Кемпбелл, Стенли. Экономикс: проблемы и политика./ Пер. с англ. – К.: Хагар – Десмос, 1993. – 785с.

28. Мякота В. Себестоимость продукции: от выпуска до реализации. – Х.: Фактор, 2002. –264с.