Реферат: Полиграфия

Міністерство освіти України

Національний технічний університет України

“КПІ”

Видавничо - поліграфічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

Виконавець: ст. гр. зе - 3

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ - 1999

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................ 2стр.

Характеристика підприємства та загальний

аналіз його показників . .................................................. 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства

та аналіз його показників . ........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та

заробітної плати ........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва

та використання основних фондів ............................... 21 стр.

Аналіз випуску продукції .......................................... 29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію

продукції ............................................. .......................... 32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр.

Висновки ....................................................................... 37 стр.

Додатки ......................................................................... 41 стр.

ВСТУП

Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.

Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту .

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм .

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .

Таблиця 1:

1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .

У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.

Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

протравлюють .

Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)

Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній стаж роботи одного робітника :

( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (199 9 -2000 р.).

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 р р.).

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих

людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна

Таблиця 9:

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт

трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .

Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого .

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о

АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)

де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.

Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .

Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн.

Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.

Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.

Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.

Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)

Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .

Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та 2000 роки.

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %

Кон(-98)=33/16367=0,2%

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ'97)= 126/9225= 1,4%

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %

КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %

На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до 0,23 % .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 17:

Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .

В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .

В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці

характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду .

Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів .

Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .

На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :

Таблиця 19:

На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника фондовіддачі.

Таблиця 20:

Загальний вплив факторів склав :

0,1 -0,11 +0,02=0,01

Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в загальній вартості основних фондів .

Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної чисельності робітників .

Таблиця 21:

Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку накладу.

На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.

Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу невиправного браку.

Аналіз випуску продукції.

Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку зі зміною обсягів випуску продукції.

Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки.

У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком , збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року . Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5 % від випуску попереднього року .

В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони , спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01 , так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на 1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску 1999 року .

Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку , найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 % . Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже складала 89,65 % .

Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .

Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою методу середнього відсотку .

Таблиця 23:

Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54

Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний обсяг випуску за базовою структурою .

Таблиця 24:

Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на обсяг випуску у 2000 році.

На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:

зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .

Таблиця 25:

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.

Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000 р

Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році , порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на 47 тис. грн.

Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн. Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27 тис. грн., що є позитивним моментом .

Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .

Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000 р.

З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості займають витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони складають 30,25 % від загальної суми витрат . На другому місці - основні та допоміжні матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат .

Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх величини на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних періодів . Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ "Зоря" за 1999 та 2000 роки .

Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)

Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох

років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без змін витрати на основну заробітну плату

Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:

1997=3740,1/4145=0,9

1998=3812,5/4974=0,77

Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :

у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.

у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1 грн. товарної продукції збільшується .

Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.

1997= 1437,3/1218,94= 1,42

1998= 1260,3/1180,34= 1,07

Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000 році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки , що впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими на 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але залишається негативною .

Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про собівартість товарної продукції по цеху .

Аналіз прибутку та рентабельності.

1. Аналіз прибутку.

Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по підприємству за два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.

Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).

У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не тільки зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис. грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на 162,7 тис. грн. Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були більшими за доходи .

Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000 роки .

Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації , порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є позитивним , бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку .

Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку . Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .

Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми

балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:

ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн.

Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий прибуток у 1998 році мав від'ємне значення .

На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних цінах по підприємству.

2. Аналіз показників рентабельності.

Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники рентабельності по підприємству , дані зведемо в табліцю .

Таблиця ЗО: Показники рентабельності.

Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000 році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності не має.

Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :

зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .

ВИСНОВКИ

Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.

Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є офсетний цех .

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт інвестування лежать в межах норм , що є позитивним .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту показника обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 тис. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % , але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. . Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту , середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не завадило б підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників молодшого віку .

Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999 році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 - 0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у 2000 - 1,06

При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .

Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась . Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % , середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % . Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.

На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його економію .

Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці - “Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з 1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття у 2000 році підвищилися . Але негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення , і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання був вищим за коефіцієнт вибуття . Були розраховані показники озброєності праці по підприємству , які показали , що у 2000 році показник фондоозброєності праці підвищився . Зростає проказник технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни свідчать про назначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частковий вплив може мати зміна чисельності працюючих . Розраховано показник фондовіддачі . Аналіз впливу факторів на фондовіддачу показав , що позитивний вплив мали зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативно вплинули зміни продуктивності устаткування . Загальний вплив факторів склав 0,01тис. грн.

Аналіз випуску продукції . У 2000 році випуск непарафінованих та парафінованих етикеток в натуральному та грошовому виразі збільшився . Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск парафінованих етикеток . За допомогою методу середнього відсотку проаналізовано випуск по асортименту . Оцінка міри впливу структурних зрушень на обсяг ТП показала , що дані зміни мали вплив . Аналіз впливу факторів на обсяг випуску продукції показав , що зміни чисельності працюючих , зміна кількості відпрацьованих роб. днів та зміна виробітку мали позитивний вплив на обсяги випуску продукції . Загальний вплив факторів склав : 77295,2 грн.

Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції показав , що у 2000 році сума витрат зросла , порівняно з минулим роком , на 829 тис. грн. Збільшення витрат відбулося за рахунок збільшеня цін на сировину та матеріали . Зросли витрати на соціальнвїі заходи . Зменшились витрати на оплату праці та на амортизацію . Найбільшу питому вагу у собівартості продукції займають витрати на сировину , на другому місці - осн. та допоміжні матеріали . Розраховані по підприємству затрати на одну гривню ТП впродовж двох років не змінились , не змінився й прибуток , що стримує підприємство на одну гривню ТП .

Аналіз прибутку та рентабельності показав , що у 2000 році балансовий прибуток не тільки не зменшився , а й переріс у збитки . Такі зміни відбулися , перш за все , в результаті скорочення прибутку від реалізації . Розраховано чистий прбуток за 1999 рік. Наведено розрахунки деяких показників рентабельності .

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про підприємницьку діяльність"// Закони України, т 1.

2. Закон України "Про підприємства в Україні"// Закони України: Київ, 1996, т 1, С.310-332.

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"// Закони України: Київ, 1997, т 7, С.462-489.

4. Грачова Р. Аналіз фінансового стану// Галицькі контракти- 1999- №4- С.56-66.

5. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства// Дебет-Кредит- 2000- №34- С. 18-27.

6. Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 1997-272с.

7. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.- Львів: Світ, 1998-206с.

8. Никольская З.В. Технико-зкономический анализ хозяйственной деятельности полиграфических предприятий: Учебник- М.: Мир книги, 1995.

9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий- Минск: Вьіш. школа, 1999-686с.