Реферат: Предмет та метод економічного аналізу

Зміст

Тема 1. Предмет та метод ек/а-зу.

1.Економічний аналіз як галузь економічної науки. Етапи розвитку аналізу.

2.Предмет. задачі ек/аналізу.

3.Метод ек/а і його специфічні особливості.

4.Зв'язок ек/а з іншими науками і дисциплінами.

Тема 2: Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом.

1.Класифікація видів ек/аналізу.

2. Особливості організації і методики оперативного, поточного і перспективного а-зу.

3. Особливості організації і методики а-зу діяльності підприємств внутригосподарського і галузевого а-зу.

Тема 3. Технічні прийоми економічного а-зу.

1-КласиФ-я технічних прийомів і їх характеристика.

2.М-ди елімінювання і їх викор-ня.

Тема 4. Організація економічного аналізу.

1.Планування і проведення аналітичної роботи.

2.Джерела ек/а і перевірка їх на достовірність і узгодженість.

Тема 5. Аналіз виконання виробничої програми.

1.Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми і задачі а-зу.

2.Аналіз асортименту і структури продукції.

З.Аналіз якості продукції.

4.Аналіз комплектності і спеціалізації продукції.

5.Аналіз ритмічності вир-ва.

Тема 6. Аналіз трудових показників.

1.Аналіз чисельності працюючих і їх руху.

2.А-з викор-ня робочого часу.

3.Аналіз продуктивності праці і її вплив на обсяг випуску продукції.

Тема 7. Аналіз стану і використання основних фондів.

1.Задачі аналізу викор-ня ОФ.

2.Аналіз технічного стану ОФ.

З.Аналіз забезпеченності підп-ва ОФ.

4.Аналіз загальних показників в використанні ОФ.

5.Аналіз впливу забезпеченності і використання ОФ на обсяг випуску продукції.

Тема 8. Аналіз виконання плану забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та їх використання.

1.Задачі і джерела аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і використання матеріалів.

2.Перевірка обгрунтованості плану матеріально-технічного постачання.

3.Аналіз забезпеченності підприємства матеріалами.

4.Аналіз використання матеріалів.

5.Аналіз впливу матеріальних ресурсів на обсяг ВП.

Тема 9. Аналіз реалізації продукції.

1.Задачі і джерела аналізу виконання плану реалізації.

2.Перевірка правильності встановленого плану по обсягу реаліз-ї і аналіз виконання плану по обсягу реалізації.

3. Аналіз ритмічності реалізації продукції.

4. Аналіз виконання плану по поставкам окремих видів продукції і основним покупцям.

5. Визначення показників резервів обсягу реалізації.

Тема 10.Аналіз собівартості товарної продукції.

1.Задачі і джерела інформації аналізу с/в продукції.

2. Аналіз елементів витрат на в-во.

3. Загальна оцінка виконання плану по с/в товарної продукції.

4.Аналіз витрат на 1-у грн. товарної продукції.

5.Аналіз матеріальних витрат в с/в продукції.

6.Аналіз витрат на з/п.

7.Аналіз витрат по обслуговуванню і управлінню вир-вом.

8.Аналіз позавиробничих витрат.

Тема 11. Аналіз прибутку і рентабельності.

1.Аналіз складу балансу прибутку.

2.Аналіз прибутку від реалізації товарної прод-ї.

3.Аналіз прибутку від іншої реалізації.

4.Аналіз позареалізаційних результатів.

5.Аналіз загальної рентабельності.

6.Аналіз рентабельності окремих видів прод-ї.

Тема 12. Аналіз фінансового стану підприємства.

1.Задачі аналізу Фінансового стану і джереда інф-ції.

2.Склад бухгалтерського балансу. Групування засобів та їх джерел по цільовому призначенню.

3.Загальна оцінка фін. стану і його зміна за звітний рік.

4. Аналіз фінансової стійкості підп-ва.

5.Аналіз ліквідності балансу.

6.Аналіз фінансових коефіцієнтів.

7. Аналіз дебеторської і кредиторської заборгованності.

8. Аналіз оборотності оборотних зас-в.

9. Аналіз ділової активності.

Тема 1. Предмет та метод ек/а-зу

1. Економічнийаналізякгалузьекономічної'науки. Етапирозвиткуаналізу.

Економічний аналіз вивчає діяльність підприємств, організацій, установ, вищестоящих організацій з специфічної особливої їх сторони, тобто ек/а вивчає діяльність з об'єктивної оцінки роботи підприємства, повного визначення факторів, які вплинули на відхилення фактичного показника від плану кошторису минулого року або якихось завдань; кількісного визначення факторів, підрахунки невикористаних резервів і розробки управлінських рішень для ліквідації недоліків в роботі підприємства.

Ек/а здійснюється в такій послідовності:

1. А-з виробничої програми підприємств

2. А-з ефективного використання ресурсів (трудові, матеріальні, 03, фінансові)

3. А-з собівартості промислової продукції вцілому, в тому числі і окремих видів продукції

4. А-з прибутку і рентабельності

5. А-з фінансового стану підприємства

Історія виникнення ек/аналізу

А-з в самостійну наукову дисципліну визначився в кінці XIX на поч. XX вв.

Етапи розвитку:

І етап 1900-1930 рр.

У цей період ек/а називався балансоведення. так як в основному аналізувався фінансовий стан підп-ва. Для цього періоду було характерно:

• Відсутні розробки по теорії аналізу підприємства.

• Значний розвитокток мала методика аналізу баланса, вивчалась ліквідність і платоспроможність підп-ва.

• Не використовувалась планова нормативна інформація, а використовувалась тільки звітня.

• Були відсутністі розробки по методиці аналізу виробничої програми, використання ресурсів, витрат на виробництво та ін.

II етап 1930-1960 рр.

Для цього періоду були характерні особливості:

• Джерелами інформації для аналізу виступає система планових показників, нормативна, бухгалтерська, оперативна, статистична звітність.

• Одержала розвиток методика поточного аналізу, однак були відсутні розробки перспективного і оперативного аналізу.

• Значний розвиток набула методика факторного аналізу.

• Розвививаються теоретичні розробки методики ек/а по промисловості, будівництву, с/г, торгівлі, транспорту та ін.

III етап 1960-1999рр.

Для цього періоду характерно:

• Одержала розвиток методика оперативного аналізу.

• Широке впровадження в практику ек/а одержали економіко-математичні методи і комп'ютерна техніка.

• Була розроблена методика внутрішньо- і міжгосподарського порівняльного аналізу.

• Розроблялась методика системнофункціональновартісного аналізу.

2.Предмет. задачі ек/аналізу

Предметом аналізу являється дослідження інформаційного потоку господарської діяльності підп-ва для обгрунтування управлінських рішень. В процесі проведення аналізу вирішуються наступні задачі:

1) оцінка обгрунтованості і оптимальності базових і планових показників ( обгрунтованість базових і планових показників дає можливість виявити невикористані резерви вир-ва);

2) оцінка виконання планових показників і досягнутих результатів ( в процесі рішення цієї задачі розраховується рівень виконання планів, темпів росту і темпів приросту);

3) розрахунки факторів, які впливають на відхилення фактичних показників від базисних або планових;

Фактори - це явища, які визначають у процесі а-зу зміни рівня різних показників.

Резерви - це використані можливості підп-ва по збільшенню випуска продукції, кращого використання ресурсів, зниженню собівартості і т.д.

4) Розробка управлінських рішень по ліквідації недоліків і мобілізації невикористаних резервів.

3.Метод ек/а і його специфічні особливості.

Метод ек/а являє собою сукупність прийомів і способів для досягнення вибраної цілі. Теоретичною основою методу ек/а як і інших економічних наук являєтьсядіалектичний матеріалізм і економічна теорія. Найбільш загальними категоріями діалектичного матеріалізму є:

• Аналіз

• Синтез

• Індукція

• Дидукція

А-з категорії економічної теорії - це економічні закони.

Метод ек/а має свої специфічні особливості:

І Використання системи показників, які характерізують господарську діяльність, при цьому всі показники підрозділяються на розрахункові і директивні.

Директивні показники - це ті, які затверджуються вищими організаціями (нормативи податків, обсяг держзаказів по випуску продукції, нормативи вирахування з прибутку, обсяг капвкладнень, норми амортизації і т.д.).

Розрахункові показники - це ті, які розраховуються підприємствами (чисельність робітників, продуктивність праці, обсяг матеріальних ресурсів, рівень рентабельності та ін.).

Показники підрозділяються на :

• Натуральні

• Умовнонатуральні

• Вартісні

Показники діляться на:

• Абсолютні - які виоажаються сумою і вартістю.

• Відносні — %, питома вага, коефіцієнти.

• Кількісні - ті, які характерізують величину явищ (чисельність робітників, вартість основних фондів...)

• Якісні - ті які характерізують міру явищ (продуктивність праці, матеріалоємність продукції, фондовіддача, рентабельність ...).

Ділення показників на кількісні і якісні необхідні для факторного аналізу.

I I Комплексне взаємопов'язане вивчення господарських явищ і процесів. Всі показники знаховуються в тісному взаємозв'язку, тобто на змінення впливають фактори техніки, технології, організації вир-ва і тому вивчення їх повинно бути комплексне.

III Вивчення явищ і процесів в динаміці, тобто за декілька періодів, років.

IV Деталізація показників по місту і часу їх виникнення.

V Визначення впливу окремих факторів і підрахунки резервів вир-ва.

VI Узагальнення результатів а-зу - результати а-зу повинні бути представлені в аналітичних висновках по окремим підрозділам і всього по всьому підп-ву.

4.Зв'язок ек/а з іншими науками і дисциплінами.

Ек/а тісно пов'язаний з слідуючими науковими дисциплінами:

• Управління вир-вом

• Бухгалтерський облік

• Планування

• Статистика

• Математика

• Економіко-математичні методи

• Галузеві економічні науки

Зв'язок ек/а і управління вир-вом проявляється в тому, що а-з виступає однією з головних ф-цій управління. Ек/а - це специфічна ф-ція управління, результати якої використовуються для інших функцій управління.

Зв'язок ек/а з б/о проявляється в тому, що ек/а використовує інформацію б/о. Питома вага економічної інформації, одержаної через систему б/о досягає 60-65%. Б/о відображає госп-кі операції в документації, складає звітність, через бухгалтерські операції проходять всі види ресурсів.

Зв'язок зі статистикою проявляється в тому, що статистичний облік і статистична звітність служать джерелами інф-ції, статистична наука розробила багато економічних методів, які використовуються в ек/аналізі.

Ек/а тісно зв'язаний з математикою. Цей зв'язок визначається тим, що тій чи іншій області знання властиве вивчення кількісних співвідношень. Математичні моделі, моделі факторного дослідження - все це тісно пов'язано з математикою.

Тема 2: Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом

1.Класифікація видів ек/аналізу

В основі видів ек/а лежать ф-ції управління, так як ек/а являється необхідним виконанням чинності кожної ф-ції.

Класифікація видів ек/а розділ-ся по признакам:

1) в залежності від змісту в процесі управління виділяються:

• поточні

• оперативні

• перспективні

2 ) в залежності від характеру об'єктів управління а-з здійснюється:

• по галузевій структурі (промисловості, с/г, будівництву, транспорту,невиробничій сфері...)

• по рівню суспільного вир-ва і управлінню а-з ділиться:

н/г

регіональний

галузевий

підприємств

організацій

3 ) по суб'єктам, які проводять а-з (ек/ні служби, суспільні організації, кредитні органи, фінансові, контрольні, налогові органи, аудиторські фірми)

4) по періодичності а-з проводиться: за добу, декаду, місяць, рік...

5 ) по змісту повноти вивчаємих питань:

• повний

• локальний

• тематичний

6) по методам вивчення об'єкту:

• комплексний

• системний

• функціональнов^ртісний

• порівняльний

• вибірковий

7) по рівню механізації і автоматизації.

2.Особливості організації і методики оперативного, поточного і перспективного а-зу.

Поточний а-з найбільш розроблений, вивчений а-з. Проводиться, як правило, по звітним періодам господарської діяльності, по даним офіційної звітності та б/о. Він базується на бухгалтерській і статистичній звітності і дозволяє оцінити роботу підп-в за місяць, квартал, рік з нарастаючими підсумками.

Головна задача поточного а-зу - об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, комплексне вивчення і виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення ефективності вир-ва.

Результати поточного а-зу використовуються для рішення стратегічного управління. Цей вид а-зу має і суттєві недоліки - виявлені резерви означають назавжди загублені можливості росту ефективності вир-ва оскільки вони відносяться до минулого періоду.

Оперативний аналіз - головною задачею являється постійний контроль за раціональним функціонуванням господарської системи, за виконанням планових завдань процесами вир-ва і реаліз-ї прод-ї, а також своєчасним виявленням резервів. Оперативний а-з на відміну від поточного найближчий до моменту здійснення господарських операцій. Він грунтується на даних первинного обліку (оперативно-бухгалтерського, оперативно-технологічного і статистичного). Доцільне значення має при оперативному а-зі використання комп'ютерної техніки. Оперативний а-з корисний при проведенні його за час, день, добу, декаду в межах одного місяця.

Перспективний (прогнозуючий) а-з відображає ф-цію планування.

Особливість йогозаключаеться в тому, якщо розглядати явища і процеси господарськоїдіяльності з позиції майбутнього, тобто перспективи розвитку. Важливіші завдання прогнозуючого а-зу: •

• прогнозування господарської діяльності

• обгрунтування науковоперспективних планів

• оцінка майбутніх планів

Прогнозування - складний процес і тому необхідно застосовувати економіко-математичніметоди.

3.Особливості організації і методики а-зу діяльності підприємств внутригосподарського і галузевого а-зу.

В спеціальній літературі і на практиці найбільш розроблені методи а-зу підп-ва. Підп-во є об'єктом а-зу. А-з проводиться на підп-ві по тим питанням, які цікавлять ті органи, якім потрібна аналітична інформація і інформаційне забезпечення - це, як правило, узагальнююча звітність, аналітичні показники господарчої діяльності підп-ва.

Внутрішньогосп-й а-з необхідно розглядати з точки зору виробничих об'єднаннь, які складаються з підп-в, науково-дослідних об'єктів, управлінських відділів, обслуговуючих господарств та інших підрозділів.

А-з здійснюється вцілому по об'єднанню і в розділі самостійних підп-в, які входять до його складу. Цей а-з необхідно розглядати і з точки зору структурних підрозділів підп-ва (а-з діяльності цехів, участків, бригад). Цей а-з часто називають внутризаводським. По своєму змісту цей а-з суттєво відрізняється від а-зу діяльності підп-ва. Різниця, по-перше, в показниках, потім внутригосп-кий більше пов'язаний з технікою, технологією і відрізняється інформаційною базою.

По цехам не аналізуються показники прибутку, фінансового стану і система інформації внутригосп-го а-зу значно менша по обсягу чим на підп-ві, тобто ця система не включає дані бух-кої і статистичної звітності і базуються на місячних звітах внутригосп-х піднрозділів. Це в основному звіти про випуск прод-ї, звіти про працю, звіти про цехову собівартість, витрати на утримання обладнання і цехові витрати.

Галузевий а-з - цей вид а-зу охоплює всі види упр-ня залуззю від основної ланки до вищої. При провед-ні ек/а діяльності галузі використовується зведена бух-ка, статист-на, оперативна звітність. Зведена звітність одержується шляхом складання показників звітів підп-в. Цей вид а-зу часто називаютьміжзаводським порівняльним а-зом.

Призначення цього а-зу - порівнювати досягнуті результати господарської діяльності одного підп-ва з результатом інших підп-в, а також вивченні причин відмінностей у використанні основних фондів, матеріальних ресурсів та інш.

Важлива умова - зіставлення підприємств і показників. Коли показники не зіставлені, то існує багато різних способів приведення їх у порівняльний вид:

• поправочні коефіцієнти

• перерахунки показників

Функціонаяьновартісний а-з - а-з системного дослідження ф-цій окремого вибору, окремого виробничого господарського процесу, управлінської стр-ри, направлений на мінімізацію витрат в сферах проектування, засвоєння вир-ва, збуту, промислового або побутового споживання при високій якості прод-ї.

Основні етапи функціональновартісного а-зу:

• інформаційно-підготовчий

• аналітично-творчий

• пуско-накладний

• поточно-виробничий

• комерційнозбутовий

• контрольно-експлуатаційний

Тема 3. Технічні прийоми економічного а-зу

1-КласиФ-я технічних прийомів і їх характеристика.

Аналітична обробка ек-ї інф-ції проводиться за допомогою різних технічних прийомів, вибір яких визначається метою а-зу і джерелами інф-ції. Діяльність промислових підп-в, об'єднань та їх кінцеві результати характерізуються різними показниками, які формуються під впливом великої сукупності взаємопов'язаних факторів, які відображають технічні, економічні, соціальні умови. До технічних прийомів ек/а віднос-ся:

1) порівняння

2) групування

3) деталізація

4) індексні м-ди

5) вибіркові м-ди

6) елімінювання (усунення) і його види:

• ланцюгові підстави

• абсолютні різниці

• відносні різниці

• перерахунки планових показників

• балансовий м-д

• сальдовий м-д

• графічний м-д

• економіко-математичні м-ди

Вся сукупність технічних прийомів зведена до слідуючого:

1) технічні прийоми, які використовуються для оцінки результатів господарської діяльності,

виявлення динаміки показників, розрахунку абсолютних і відноснихпоказників використовуються м-ди:

порівняння

групування

індексний

вибірковий

деталізація

2) м-ди, за допомого)".. яких здійснюються факторний а-з показників:

м-д ланцюгових підстав абсолютних і відносних величин....

3) м-ди, за допомогою яких здійснюється обгрунтування базисних і планових показників і розрахунки оптимальних варіантів рішень:

симплекс м-д

кореляційний а-з

регресивний а-з

теорія ігр

теорія масового обслугов-ня.....

Одним із основних прийомів а-зу є порівняння. За його -допомогою проводиться оцінка виконання плану, кошторису, завдань, змінення показників за якийсь період часу, порівняння з відповідними показниками інших підприємств. Необхідна умова цього прийому - співставленість показників. Результати порівняння можуть виражатися в абсолютних і відносних величинах. Коли результати порівняння виражаються у абсолютних величинах викор-ся спосіб різниць (звітні дані порівнюються з планом, з базисом або за декілька років). Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників, динаміку вир-ва, його стр-ру, темпи росту і темпи приросту.

ПРИКЛАД:

В процесі а-зу використовується також порівняння з середніми показниками: середньоарифметичні, середньо-хронологічні, середньо-геометричні. Важливим технічним прийомом а-зу явл-ся групування. Групування дозволяє розкрити взаємозв'язок явищ - залежність рівня з/п від стажу роботи, зв'язок між рівнем з/п і виробіткою.

Одним із м-дів, який використовується а-зом є індексний метод, індекс характерізуе зміну показника на протязі якогось періоду, відображає відношення досліджуємого показника до базисного або до попереднього.

ПРИКЛАД:

4980/4210=1,18; 5930/4980=1,20

Тобто у 1995 р. темп росту знизився в порівнянні з 2-ма минулими роками на ….

На практиці часто застос-ся прийом деталізації.

ПРИКЛАД:

Слідуючих технічний прийом, який застосовується в ек/а - це балансовий прийом, який використовується для відображення 2-х груп взаємозв'язаних і рівнозважених ек-х показників. Він викор-ся в а-зі: при складанні балансу робочого часу і часу роботи обладн-ня, матеріального балансу, балансу доходів і витрат, балансу товарної прод-ї, балансу фінансового стану підп-ва (актив і пасив).

ПРИКЛАД .'Баланс товарної продукції.

Графічний м-д служить головним чином для масштабного відображення показників за допомогою ліній, прямокутників, кругів. Цей м-д має ілюстроване значення, тобто вивчаючи матеріал, становиться більш зрозумілим і дохідливим. Графіки дають загальний малюнок положення або розвитку явища,що вивчається дозволяють наглядно побачити ті закономірності, які показує числова інформація.

Табличний спосіб відображення аналітичних даних - таблиці найбільш виразні і наочні словесного тексту. Показники в ній розміщуються у більш логічній і послідовній формі, займають меньше місце в порівнянні текстовими викладками. Сальдовий прийом використовуються в тих випадках, коли відомо вплив на досліджуємий показник всіх факторів, крім одного і прямий розрахунок цього одного фактору складний. Вплив цього фактору визнач-ся як різниці (сальдо) між всією сумою факторів і абсолютним відхил-ням по досліджуємому показнику.

Ек-математичні м-ди. які застос-ся для ек/а:

• класичні м-ди математичного а-зу (диференційні і інтегральні вичислювання, варіаційні вичеслення)

• м-ди матем-ї статистики (вивчення одномірних і багатомірних статистичних сукупностей)

• м-ди матем-го програмув-ня (лінійне, блочне, нелінійне, динамічне).

2.М-ди елімінювання і їх викор-ня.

До м- дів елімінювання віднос-ся:

• м-д ланцюгових підстав

• м-д абсолютних різниць

• м-д відносних різниць

• перерах-ня планів показників.

М-д ланцюгових підстав. При цьому прийомі розрахуки починаються з виявлення об'єктуа-зу, тобто величини, яка хар-є загальне відхилення фактичного рівня, вивчаючого явищаабо процесу від базисного (планового) рівня.

Розрах-ки ведуться в певній послідовності - від кількісних факторів до якісних.

Якісні фактори вираж-ся в показниках, розрахованих на одиницю. Вони виникають від показників кількісних або кількісні фактори - первинні, а якісні - похідні.

ПродуктивністьПраці=Обсяг ВП/чисельність

Фонди (якісний)=0бсяг ВП (кількісний)/ОФ (якісний)

Розрах-ки заключаються в послідовній зміні планових показників на фактичні. Рез-тат кожного послідуючого розрах-ку співставляється з попередніми, таким чином визнач-ся вплив окремих факторів. У першому розрахунку всі показники приймаються в плановому (базисному) значенні. В останньому - всі показники приймаються в фактичному значенні.

ПРИКЛАД:

Початковий (плановий) рівень

План*П*П*П*П=Початковий

1-а підстановка:

Фактичний*П*П*П*П=А₁

Вплив 1-го фактору –А₁ - Початковий=х₁

2-га підстановка:

Ф*Ф*П*П*П =А₂

Вплив 2-го фактору –А₂ - А₁ = x₂

3-я підстановка:

ф*ф*ф*П*П=А₃

Вплив 3-го фактору–A₃ - A₂ =x₃

4- та підстановка

ф*ф*ф*ф*П=А₄

Вплив 4-го фактору –A₄ - A₃ =x₄

5-та підстановка

ф*ф*ф*ф* ф =А₅

Вплив 5-го фактору–A₅ - A₄ =x₅

X₁ +X₂ +X₃ +X₄ +X₅ = Абсолютне відхилення

A₅ – Поч. = Абсолютне відхилення (метод ланцюгових підстав)

ПРИКЛАД:

Розрах-ти вплив обсягу прод трудових с закторів:

1, 2, 4, 7 - основні показники

З, 5, 6, 8, 9 - похідні, розрах-ві показники

План в-ва прод-ї перевиконаний на 20 тис грн (2961-2941) або на 100,68%.

На зміну обсягу прод-ції впливають 4 фактори:

1. зміна числа робочих

2. зміна к-ті відпрацьованих днів

3. зміна довгостроковості робочого дня

4. зміна середньочасової виробітки Існує така залежність:

Обсяг ВП = Чисельність робітників*ЧД*ДГд*ППчасов.

М-д ланцюгових підстав.

Початковий (плановий) рівень

350*221,14*8,0*4,75 = 2941,0

1-а підстановка

349*221,14*8,0*4,75 = 2932,6

Вплив фактору зміни чисельності робочих:

2932,6-2941,0 =-8,4

2-га підстановка 349*230,37*8,0*4,75 = 3055

Вплив зміни відпрацьованих робочим днів:

3055-2932,6=122,4

3-я підстановка

349*230,37*7,91*4,75=3019,8

Вплив зміни довгостроковості робочого дня:

3019,8-3055 =-35,2

4-а підстановка

349*230,37*7,91*4,657 = 2961 Вплив зміни ПП

2961-3019,8 =-58,8

Загальний вплив:

-8,4+122,4-35,2-58,5 = 20.000

Із розрах-в видно, що на підп-ві були внутрішньо-змінні витрати часу, неукомплектованість підп-ва робочими, низька ПП(часова).

М-д абсолютних різниць.

Цей прийом явл-ся різновидом прийому ланцюгових підстав. Він базується на вичисленні різниць між фактичними і плановими (базисними) показниками і помноженому їх по кожному показнику на абсолютне знач-ня 2-го взаємопов'язаного з ним показника:

1.За рах-к зміни чисельності робітників

(349-350)*221,14*8,0*4,75=-8,4

2.За рах-к зміни відпрацьованих робітниками днів

(230,37-221,14)*349*8,0*4,75=122,4

3.За рах-к зміни довгостроковості роб-го дня

(7,91-8,0)*8,04*4,75=-35,2 або

(7,91-8,0)*349*230,37*4,75=-35,2

4. За рах-к зміни середньочасової виробітки

(4,657-4,75)*б35,8=58,8 або

(4,657-4,75)*349*230,37*7,91 =58,8

М-д відносних різниць (елімінювання)

При визнач-ні факторів необхідно зробити слідуюче:

1 ) Розрахувати % виконання плану по кожному показнику

2) Визначити різницю в % між минулими і послідуючими показниками

3) Сума впливу кожного фактору визнач-ся як добуток одержаної різниці в % на базисне (планове) знач-ня досліджуємого показника

4) Для розрахунку факторів м-дом відносних величин використовуються первинні або основні показники без залучення цих похідних показників

5) Останній розрах-к в цьому м-ді розрах-ся так: беремо % викон-ня плану по обсягу прод-ї і віднімаємо минулий (попередній) %.

ПРИКЛАД :

Визначити вплив факторів засобів праці на обсяг випуску прод-ї.

М-д ланцюгових підстав.

Початковий (плановий) рівень

15680*2,7002=42339,13

1 -а підстановка

15753*2,7002=42536,1.

Вплив зміни чисельності маси ОФ:

42536,1-42339,13= 197,0

2-га підстановка

15753*2,7248=42923,77

Вплив зміни фондовіддачі

42923,77-42536,1 = 387,0

Заг. вплив :

387+197=584

М-д абсолютних різниць.

Вплив зміни вар-ті ОФ

73*2,7002=197

За рах-к зміни фондовіддачі

0,0246*15753=387

М-д відносних величин.

За рах-к зміни вар-ті ОФ

42339,13*(100,4655-100)/100 = 197

За рах-к зміни фондовіддачі:

42339,13*(101,3816-100,4655)/100 = 387

Тема 4. Організація економічного аналізу

1.Планування і проведення аналітичної роботи.

Орг-цію аналіт-ї роботи можна звести до слід-х етапів провед - ня а-зу:

1) Склад-ня програми роботи - розробка програми повного ек/а або тематичного а-зу. На цьому етапі визначаються об'єкти, цілі, строки виконання.

2) Збирання економічної інф-ції. На цьму етапі визначаються виконавці проведення ек\а і перевіряється достовірність інф-ції.

3) Вибір технічних прийомів і використання комп.техніки. Технічні прийоми ми повинні вибрати такі, де можна визначити максимальну кількість факторів і точно визначити їх вплив. Коли а-з проводимо комплексний і за ряд років і використовуємо економіко-математичні методи, то в такому разі потрібно використовувати компьютерну техніку.

4) Рішення задач а-зу (аналітична обробка інф-ції) - тут в основному провод-ся вимір факторів і причин відхилень, виявлення недоліків у роботі і виявлення резервів.

5) Оформлення результатів а-зу - складається аналітична інф-ція, визначення дії основних показників, передача аналітичної інф-ції керівникам для ефективного управління вир-вом.

2.Джерела ек/а і перевірка їх на достовірність і узгодженість.

Для раціональної орг-ції аналітичної роботи, для забезпечення простоти і повноти а-зу, виключення дублювання - необхідно встановити склад і перелік залучених джерел інф-ції. Важливе значення для цього мають документи, які поєднують у собі дані плану, обліку, контролю та а-зу.

Інф-ція для а-зу поділ-ся на групи:

1) Планові і нормативні - планові відображені в техпромфін плані, виробничо-фінансові плани, держ заказ, добові і змінні завдання. Нормативна інф-я - система норм і нормативів, які діляться на поточні і тривалі.

Поточні норми розраховуються по використанню виробничих потужностей, витрат робочого часу на одиницю продукції, матеріальних витрат, витрати по орг-ції вир-ва і управління. Нормативи тривалої дії це такі: амортизаційні відрахування, відрахування від прибутку, утворення фондів розвитку вир-ва.

2) Звітня інф-ція — показники діяльності підп-ва відображаються у звітності.

А-з по даним річного звіту е найбільш глибоким, повним і всебічним. До річного звітудодається пояснююча записка, де відображаються деякі показники, яких немає у звітності,але проведення а-зу по річній звітності має недоліки - він не оперативний

Поряд з бухгалтерською звітністю широко використовуються дані статистистичної звітності іоперативної звітності.

3) Позаоблікова інф-ція - це дані постійно діючих вир-чих нарад, дані ревізій, матеріалів і фінансового контролю, матеріали преси і т.д.

Тема 5. Аналіз виконання виробничої програми

1.Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми і задачі а-зу.

Показники обсягу вир-ва прод-ї - товарна, реалізована, норматино-вартісна обробка (поліграфічне, швейне), реалізована прод-я в розрахунку договорів на постачання. В деяких галузях зустрічається валова прод-я.

Головними задачами, які ставляться перед а-зом обсягу вир-ва і реалізації прод-ї є:

• Перевірка обгрунтованості і оптимальності задач по обсягу випуску прод-ї

• Оцінка виконання планових завдань по обсягу вир-ва

• Розрахунки темпів росту і темпів приросту по обсягу вир-ва

• Кількісне визначення факторів, які впливають на зміну обсягу вир-ва

• Виявлення причин невиконання планових завдань і розрахунки резервів вир-ва

• Розробка заходів по ліквідації недоліків і мобілізації резервів вир-ва. В чому заключається перевірка обгрунтованості і оптимальності плану? Коли ми розробляємо виробничу програму ми кладемо в основу потужність підп-ва.

Потужність підп-ва - це максимальна можливість випуску прод-ї при ефективному використанні ресурсів.

При перевірці обгрунтованості планових завдань необхідно мати такі дані:

1) Номенклатура випуску прод-ї та її кіль-ть

2) Дійсний фонд часу і роботи обладнання

3) Трудомісткість одиниці прод-ї

Необхідна інф-ція для проведення а-зу обсягу вир-ва знаходиться у звітних формах: звіт

про випуск прод-ї, звіт про працю, звіт наявності руху і використання 03, баланс вир-чої

потужності, собівартість товарної прод-ї.

А-з потрібно виконати з загальної оцінки вир-ва.

Дані таблиці показують, що планові задачі вир-ва перевиконані. В абсолютних одиницях перевикон-ня склало 20.000 грн, у відносних - 4,8%. Після оцінки показників обсягу вир-ва потрібно розрахувати вплив факторів на відхилення цих показників.

На обсяг вир-ва впливають 3 групи факторів:

• Трудові

• Фактори засобів праці

• Фактори матеріальних ресурсів

2.Аналіз асортименту і структури продукції.

Асортимент хар-є відповідну сукупність виробленої прод-ї за різними особливостями, призначенням і кількістю.

При а-зі асортименту прод-ї необхідно визначити причини порушення планового асортименту і визначити його вплив на обсяг випуску прод-ї. Зміна планового асортименту пов'язана з метою підп-в виробляти прибуткову високорентаб-у прод-ю. Дані про випуск прод-ї по всій номенклатурі беруться із звітної форми (звіт про прод-ю) Для а-зу виконання плану по асортименту прод-ї використовуємо дані.

Суть визнач-ня коефіцієнта по асортименту полягає в тому, що у виконання плану по асортименту беруться суми не вище плану. В нашому випадку виконання плану по асортименту =99% (1 1986/12056*100), тобто плани не виконані на 1%, а обсяг реаліз-ї прод-ї зменш-ся на 120.000 грн по виробу Г. Поруш-ня планового асортименту прод-ї можуть виникати по різним причинам: несвоєчасний запуск прод-ї у вир-во, зменшення їх в незакінченому вир-ві, брак прод-ї, простої обладнання... Крім асортименту склад прод-ї характерізується структурою - це співвідношення окремих видів виробів в загальному випуску прод-ї. Структурні здвиги впливають на ряд важливих показників, в т.ч. на виконання плану по кіль-ті прод-ї, продуктивності праці, викор-ня ОФ, собівартість прод-ї, прибутку...

При порушенні запланованої стр-ри необхідно встановити вплив її на обсяг випуску прод-ї.

ПРИКЛАД:

Для того, щоб визначити відхилення від плану фактичного випуску прод-ї за рахунок зміни планової стр-ри необхідно помножити факт-й випуск тов-ї прод-ї на різницю зміни питомої ваги і поділити на 100.

ПРИКЛАД:

Вплив на загальний обсяг товарної прод-ї за рахунок випуску вироба А складе:

22062 * (-0,7)/100 =-154

Аналогічно розраховуються впливи відхилень планової стр-ри і по іншим видам виробів.

З.Аналіз якості продукції

Серед головних причин підвищення ефективності вир-ва найбільш гострою і невідкладною є якість прод-ї.

Якість - це економічна категорія, яка характерізується сукупністю якостей прод-ї, яказдатна задовольняти відповідні потреби за її призначенням.

Для оцінки якості застосовують різні показники. Зараз існує дві категорії якості:

1) Вища

2) Перша.

До вищої відноситься прод-я, яка відповідає кращим світовим зразкам і використовується попитом на світовому ринку. До першої категорії якості відноситься прод-я, яка відповідає ГОСТам і стандартам і користується попитом на внутрішньому ринку.

При а-зі якості необхідно:

1) Дослідити динаміку відхилень якості прод-ї

2) Розрахувати питому вагу прод-ї, що відправляється на експорт в загальному випуску прод-ї і визначити причини зміни якості

3) Розрахувати вплив зміни якості на обсяг випуску прод-ї і на прибуток. В теперішній час використовується характеристика якості прод-ї через сертифікати якості. Є внутрішні і міжнародні сертифікати. В різних галузях вир-ва використовуються свої показники якості:

Сортність (легка пром-ть)

Зольність (вугільна пром-ть)

Марочність (цемент)

Надійність, довговічність (машинобудування)

Бальність (виноробство)

Побічно якість прод-ї характерізується браком. При а-зі необхідно оцінити зміни в рівні браку і його вплив на випуск прод-ї. Необхідно по браку розрізнять:

1) Вартість браку - витрати на остаточний брак і на виправлення його;

2) Витрати від баку - вар-ть остаточного браку "+" витрати на виправл-ня браку "-" утримання з постач-ків за доставку неякісного матеріалу "-" утрим-ня з робочих за допущений брак і "-" вартість браку по ціні можливого використання. Брак аналізується по причинам і місцем виникнення.

Розрахунки впливу браку на випуск тов-ї прод-ї:

1) Вартість браку - 12.000 грн.

2) Вир-ча собівартість товарної прод-ї - 410.000 грн.

3) Загально-заводськи витрати - 20.000 грн.

4) Фактична вартість товарної прод-ї - 520.000 грн.

5) Рівень браку - 12/410-20=0,031 чи 31%

6) Вартість недополученої товарної прод-ї в результаті допущеного браку - 0,031*520=15,7 т. грн.

4.Аналіз комплектності і спеціалізації продукції.

Додержання комплектності забезпечує синхронну роботу цехів і в цілому підп-ва.При а-зі перевіряється стан комплектності вир-ва деталей і напівфабрикатів. Неможливо допускати надмірний випуск одн.:х і недолік інших деталей, це явище не рідко пов'язане з недоліками організації матеріального постачання і порушення технологічної дисципліни. Для а-зу комплектності виробів залучаються дані оперативного обліку.

Коефіцієнт комплектності визначається :

Кк=1-(Од/Нд) ,де

Кк - коеф-т комплектності

Од - залишені деталі на початок місяця

Нд - номенклатура деталей цеху

Спеціалізація хар-є ступінь однорідності в-ва прод-ї. Її можна визначити:

Сп=(По/Пв)*100,де Сп - спеціалізація

По - обсяг основної (профільної) прод-ї в вартісному або натуральному виразі Пв - заг вираз прод-ї в вартісному або натуральному виразі.

Аналізується спеціалізація шляхом порівняння звітних даних з минулим роком або з базисним періодом. На практиці спеціалізація вважається високою, якщо вона = 70% івище.

5.Аналіз ритмічності вир-ва.

Ритмічність - це рівномірність випуску прод-ї в порівнянні з планом.

При а-зі ритмічності оцінюється рівень виконання плану. Ритмічність впливає на собів-тьпрод-ї, поставки прод-ї, на фінансові розрахунки. Для оцінки виконання плану поритмічності використовується коеф-т ритмічності:

Кр = (100+140+170) / 500 = 0,080 - береться найменшез 2-х колонок

Причини неритмічності роботи підп-ва підрозд-ся на 2 групи:

1) Внутрішні

2) Зовнішні

Внутрішні:

• Поруш-ня технологічної дисципліни

• Недоброякісний ремонт обладнання

• Незабезпеченість транспортом

• Несвоєчасна доставка сировини ....

Зовнішні:

• Недостаток в орг-ції матеріально-техніч-го постачання

• Зміна в плані вир-ва

Тема 6. Аналіз трудових показників

1.Аналіз чисельності працюючих і їх руху.

Головними задачами а-зу трудових показників є:

1. Оцінка завдань по праці підпр-ва і забезпеченість його труд-ми рес-ми;

2. Оцінка труд-х показників в динаміці;

3. Виявлення причин змін рівня труд-х показників і визначення ступіня їх впливу на обсяг вир-ва;

4. Визначення укомплектованості підп-ва труд-х ресурсів і їх ефективне використаня;

5. Оцінка використання робочого часу;

6. Оцінка рівня ПП і їх вплив на обсяг вир-ва.

Загальна оцінка забезпеченості підп-ва робітниками характерізується порівнянням фактичної їх чисельності з встановленим планом, лімітом, минулим роком, базисним роком. Шляхом їх порівняння визначається перевищення або нестача, а також зміни чисельності роб-ків по всьому складу, по категоріям, в абсолютній кіль-ті або в %. При а-зі труд-х рес-в важливе місце займає вивч-ня працюючих кожної категорії промислово-в-чого персоналу (ПВП). З цією метою вони групуються по різним ознакам:

• професіям

• спеціальностям

• посадам

• віком

• освітою

• стажем роботи та ін.

Ступінь руху кадрів хар-ся коеф-ми обороту по прийняттю та плинності кадрів. А-з полягає у визнач-ні рівня показників, плинності та їх змінах в порівнянні з показ-ми минулого року або за декілька років.

Коеф-т обороту по прийняттю хар-е долю прийнятих робітників за звітний рік в загальній їх чисельності.

Коеф-т обороту по звільненню показує долю вибувших роб-ків за звітний рік в загальній їх чисельності.

Коеф-т плинності кадрів визнач-ся як віднош-ня числа роб-ків, звільнених по особистому бажанню за поруш-ня труд-ї дисципліни, а також в рез-ті невідповідності кваліф-ції до загального списку чис-ті працюючих.

2.А- з викор-ня робочого часу.

Робочий час нормується і являє собою встановлену законом тривалість перебуванняробітника на підп-ві для виконання службових обов'язків.

Одиниця виміру робочого часу е чоловікодні та чоловікочаси.

Показником використання труд-х рес-в за якийсь період є фонд робочого часу. Він включає в себе число чоловікоднів, роб-ків, факт-но працюючих на підп-ві в цей період з урахуванням його тривалості; число чоловікоднів, робітників, зайнятих на підп-ві неповний робочий день; працюючих понаднормове і в вихідні дні; працюючих поза підп-вом і перебуваючих у службових відрадженнях.

Найбільш повне представлення про використання трудових рес-в підп-ва дає фонд робочого часу в чоловікочасах. Його величина залежить від кіль-ті робочих, тривалості роб-го дня в днях і в часах. Порівняння факт-го рівня вищезгаданих показ-ків з планом або з минулим роком дасть можливість виявити втрачені робо-ми часи або дні в абсол-х одиницях або в %.

А-з даних цієї таблиці дозволяє зробити такі висновки, що на підп-ві роб-й час викор-ся задовільно. Про це говорить збільшення відпрацьованих чол. днів і чол. часів 1-м роб-м, однак, тривалість роб-го.дня фактично була нижча від планової тривалості, що привело до понаднормованих робіт. Для хар-ки викор-ня роб-го часу 1-м робочим склад-ся баланс робочого часу, де вивчаються такі показники:

• невиходи на роботу по причинам

• неоправданий витрачений роб-й час

• календарний фонд роб-го часу

• відпустки

• лікарняні

• тривалість роб-го дня ...

3.Аналіз продуктивності праці і її вплив на обсяг випуску продукції.

Основним показником ПП на підп-ві явл-ся виробіток прод-ї в розрах-ку на 1-го робітника ПВП і робочого за якийсь період.

Виробіток характеризує рівень ПП у вартісному виразі і визначається як відношення обсягу вир-ва пр'од-ї вироблений за якийсь період в оптових цінах підп-ва до середньоспискової чисельності роб-ків ПВП.

ПП = обяг випущ-ї прод-ї / чисельність ПВП або робочих

При визнач-ні факт-ї виробітки викор-ся дані факт-го випуска прод-ї і факт-ї чисельності. При визнач-ні планової виробітки в рах-к беруться планові дані по обсягу і чисельності. Важливою задачею а-зу ПП є вивчення зміни рівня її за рах-к впливу факторів.

На ПП впливає велика к-ть факторів:

• прямі і побічні

• залежні і незалежні від підп-ва

• такі, які можна визначити к-тю, та які не можна (настрій роб-ка, рівень з/п, моральні, естетичні, природні фактори). На ПП на підп-ві впливають такі фактори (прямі, які виражають к-ть і залежні від підп-ва):

• зміна питомої ваги робочих в заг-й к-ті ПВП

• зміна числа днів роботи робочого

• тривалість роб-го дня

• середньочас-й виробіток одного роб-го.

ПРИКЛАД:

Для ріш-ня цієї задачі застосуємо м-д ланцюгових підстав.

Плановий (початковий) рівень

0,748*225*7,96*3,225=4320

1-а підстановка

0,746*225*7,96*3,225=4309 Вплив зміни питомої ваги:

4309-4320=-11

2-а підстановка

0,746*227*7,96*3,225=4348 Вплив зміни відпрацьованих днів:

4348-4309=+39

3-я підстановка

0,746*227*7,98*3,225=4358 Вплив зміни трив-ті роб-го дня:

4358-4348=+10

4-а підстановка

0,746*227*7,98*3,315=4480 Вплив зміни сер.часової виробітки:

4480-4358=+122

Загальне відхилення:

(-11)+39+10+122=+160

Результат ПП по факторам показує, що рівень сер.річної виробітки в порівнянні з планом збільшився на 160 грн., в т.ч. на 122 грн. за рах-к підвищення інтенсивності праці робочого. Підп-ву потрібно збільшити питому вагу робочих. При а-зі п.п. необх-но визначити і її вплив на обсяг виробленої прод-ї.

За рах-к зміни чис-ті роб-ків:

4*4238,6=16954,4 грн.

За рах-к впливу сер. річного виробітку 1-го роб-ка:

224,2*1236=277111,2

Заг-й вплив: 16954,4+277111,2= 294000 грн.

Тема 7. Аналіз стану і використання основних фондів

1.Задачі аналізу викор-ня ОФ.

Розток вир-ва завжди викликає необхідність зосереджувати увагу на проблемі ефективного

викор-ня основних вир-чих фондів.

Будь-яке підп-во в частині викор-ня ОФ повинно йти по таким напрямкам:

1) прискорення темпів НТП

2) насичувати підп-ва ОФ високого техніч-го рівня

3) найкраще використання ОФ.

Задачі а-зу викор-ня ОФ на підп-ві:

• перевірка забезпеченості підп-ва ОФ;

• перевірка техніч-го стану ОФ;

• встановлення рівня викор-ня ОФ;

• виявлення причин недоліків викор-ня ОФ;

• розрахування впливу викор-ня ОФ на обсяг випуску прод-ї.

Починати а-з ОФ треба із знайомства з складом вцілому і по групах. При цьому виявляється рух і направлення в зміні ОФ, виявлення питомої ваги пром.-вир-х ОФ ін. галузей в загальній їх вартості на початок і кін. періоду.

На виконання вир-чої програми безпосередньо впливають склад, стр-ра, забезпеч-ть і викор-ня пром.-вир-х ОФ. По хар-ру участі у вир-ві прод-ї ОФ підрозділяються на :

активні;

пасивні.

У процесі а-зу розраховується питома вага активної і пасивної частини ОФ в загальній вартості пром.-вир-х ОФ.

2.Аналіз технічного стану ОФ.

На змінення фондовіддачі чинить вплив техніч-й стан ОФ. Техн-й стан ОФ хар-ся коеф-том зносу, а по обладн-ню - строками експлуатації.

К зносу = сума зносу/первісна вар-ть ОФ

На тех-й стан ОФ чинять вплив 3 групи факторів:

1) введення в дію нових ОФ і потужностей - розраховується як відношення вартості нових введених ОФ до первинної вартості ОФ на кінець періоду;

2) вибуття ОФ внаслідок старості і повного ізносу - як відношення вартості вибувших ОФ до первісн. вартості ОФ на початок періоду;

3) ремонт обладнання (капітальні, поточні і технічний огляд) При а-зі технічного стану облад-ня весь парк обладнання групується по строкам його експлуатації ( до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 15 ...) і розраховується питома вага кожної групи в загальній кіль-ті облад-ня. Оптимальним явл-ся показник, який наближається до кінцевого строку служби облад-ня, який передбачається для начислення аморт-ї.

З.Аналіз забезпеченності підп-ва ОФ.

Забезпеченніть підп-ва ОФ хар-ся показниками фондоємності, фондоозброєності праці, енерго- і електроозброєності праці наявністю, спадом і порівнянням факт-го составу облад-ня потрібному для виконання вир-чої програми.

Фондоємність = сума ОФ/обсяг ВП

Фондоозброєність = сума ОФ/чис-ть робочих

Фондоозбр-ть техніч. = сума ОФ (акт-і частини)/чис-ть робочих

Порівняння факт-х показникіів з планов-ми або з факт-ми показниками за мин-й рік визначся темпи і направлення зміни цих показників. Темпи росту фонду та техніч-ї озброєності порівнюються з темпами росту п.п. При цьому темпи росту п.п. повинні випереджати темпи росту фондо- і техн-ї озброєності, т.я. вони явл-ся одним із факторів підвищення п.п.

4.Аналіз загальних показників в використанні ОФ.

Заг-м показ-ком ефек-ті викор-ня ОФ є фондовіддача , яка розраховується як:

Фондовіддача = обсяг ВП/ОФ = ПП*чис-ть/фондоозбр-ть*чис-ть = ПП/фондоозброєність

Найбільш об'єктивну оцінку фондовіддачі можна одержати, коли розглядати її у взаємозв'язку з показниками п.п. і фондоозброєності.

ПП= обсяг ВП/чис-ть; Обсяг ВП= ПП*чис-ть

З наведеної формули видно, що фондовіддача знаходиться в прямій залежності від ПП і в зворотній - від фондовіддачі праці. Це означає, що збільшення фондовіддачі буде мати місце тільки в тому випадку, коли зріст п.п. випереджає зріст фондооздброєнності. На практиці часто вивчають зміну фондовіддачі під впливом 2-х факторів:

1. зміна питомої ваги активної частини ОФ;

2. зміна фондовід-чі на 1-ну грн. акт-ї частини ОФ.

Розрах-ки факторів, які впливають на фондовіддачу:

1) зміна питомої ваги акт-ї частини ОФ

0,70*3,213/100=+0,022

2) за рах-к зміни фондовіддачі на 1-у грн. акт-ї частий ОФ:

-0,013*64,39/100=-0,008

Загальний вплив: 0,022+(-0,008)=0,014

Вирішальний вплив на фондовід-чу здійснює викор-ня облад-ня по часу (екстенсивне) і по потужності (інтенсивне).

Викор-ня облад-ня по часу знаходиться в прямій залежності від коефіцієнту змінності роботи облад-ня - який визнач-ся: К змін-ті = кіль-ть відпрац-х машиноднів (або станко-часів) / загальна кіль-ть станків.

Аналізується коеф-т змінності шляхом порівняння факт-го коеф-ту зм-ті з план-м або з минулим роком. Ефективне викоо-ня облад-ня по потужності хар-ся коеф-том інтенсивної загрузки та визначається : К інтенс. Загрузки= факт-на часова продуктивность обдлад-ня / планова або нормативна продуктивність обладнання.

5.Аналіз впливу забезпеченності і використання ОФ на обсяг випуску продукції.

Використовуючи дані таблиці 1 необхідно визначити вплив забезпеченості і викор-ня ОФ на обсяг ВП.

Методи:

І метод

а) за рахунок зміни середньої вартостіті ОФ

11*2,046=22,5

б) за рахунок зміни фондовіддачі

0,014*9101=127,5

Загальний вплив: 22,5 + 127,5 = 150тис.

II метод

а) зміна кіль-ті облад-ня

5*42,759=213,0

б) зміна продуктивності 1-го станка

-0,145*440= -63,8

Загальний вплив: 213,0 + (- 63,8) = 150 тис.

III метод

а) за рахунок зміни відпрацьованого часу

-86,3*11,296=-974,8

б) за рахунок зміни продуктивності за 1 час

0,721*1560,2=1124,8

Загальний вплив: -974,8 + 1124,8 = 150тис.

При а-зі викор-ня облад-ня по часу (екстенсивні загрузки) і по потужності (інтенсивні загрузки) також треба визначити вплив їх на обсяг прод-ї:

Припустимо, що плановий коеф-т змінності роботи облад-ня становить 1,8; фактичний -1,82. Плановий обсяг прод-ї становить 18600 тис. грн.; факт-й - 18750. Відхилення факт-го обсягу прод-ї від планового виникло під впливом 2-х факторів:

1) за рахунок зміни часу роботи облад-ня (екстенсивний фактор):

(Обсяг ВП(пл) * Кзм(ф) / Кзм(пл)) - Обсяг ВП(пл) = (18600*1,82/1,8)-18600=206,6

2) за рахунок зміни продуктивності роботи облад-ня (інтенсивний фактор):

Обсяг ВП (ф) - Обсяг ВП (пл) * Кзм (ф) / Кзм (пл) = 18750-18600*1,82/1,8=-56,6

Загальний влив: 206,6-56,6=150 тис. грн.

Тема 8. Аналіз виконання плану забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та їх використання

1.Задачі і джерела аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і використання матеріалів.

Ефективність вир-ва в значній степені залежить від управління матер-ми рес-ми - планув-ня, нормув-ня, забезпеченість, викор-ня, а також орг-ція їх зберігання. Значення матер-х рес-в в в-ві полягає в слідуючому:

1) витрати на матер-ні рес-си - головна частина с/в прод-ї;

2) у вир-чі запаси входить основна частина суми власних оборотних коштів, тому прискорення їх обіговості значний резерв в підвищенні ефект-ті;

3) правильна орг-ція в управ-ні матер-ми рес-ми - важливий фактор ритмічності вир-ва;

4) правильне нормув-ня потреби в матер-х рес-х приводить до значної економії їх, тому головна задача для удосконал-ня упр-ня матер-ми рес-ми - це зниження їх витрат на 1-цю прод-ї, зниж-ня матеріалоємності.

В зв'язку з цим треба покращити нормув-ня, знизити норми витрат матер-в, упровадж-ти безвідходне вир-во, ширше викор-ти нові мат-ли, зменшити наявність неліквідів, підвищити швидкість оборотів. Основними задачами матеріальних ресурсів є:

1) оцінка обгрунтованості планової потреби у матер-х рес-х;

2) визнач-ня викон-ня плану НТП;

3) визнач-ня забезпеченності вир-ва матер-ми рес-ми;

4) оцінка показників викор-ня матер-х рес-в;

5) розрах-ки впливу матер-х рес-в на випуск прод-ї;

6) оцінка упр-ня вир-чими запасами та ін.

Джерела інф-ції:

-звіти про надходж-ня, витрати сировини і матеріалів, надходж-ня і витрати палива;

-звіти про рухи комплектуючих готового виробу;

- дані оператив-го обліку відділу постач-ня, претензійні акти, переписки з постачальниками, звіт про с/в прод-ї, калькуляції, баланс .

2.Перевірка обгрунтованості плану матеріально-технічного постачання.

Потреби на сировину і мат-ли в вир-ві визнач-ся, виходячи з плану вир-ва прод-ї у встановленому асортименті і передових технічно-обгрунтованих норм, їх витрат на 1-цю прод-ї. Вичислення кіль-ті матер-в, необхідних для підп-ва на план-й рік визнач-ся слід-м способом:

Кіль-ть матер-в за планом = нормат-на потреба в матер-х на обсяг ВП + плановий запас на кінець року - залишок матер-в на поч-к року.

ПРИКЛАД:

Розрах-ти неохідну кіл-ть металу, який повинен бути одержаний на плановий період підп-вом.

1. потреби по нормативам для викон-ня вир-чої програми - 4600 т.

2. план-й запас на кінець року - 240 т.

3. залишок матер-в на поч-к року - 200 т.

4. необхідно одержати від постачальників в план-му році (1+2-3) - 4640 т.

Дані розрах-ку показують, що підп-ву необхідно на план-й рік для викон-ня вир-чої програми4640 т. матеріалу, що приймається в плані матер.-технічного постачання.

3.Аналіз забезпеченності підприємства матеріалами.

А-з викон-ня плану забезпеч-ті підп-ва матер-ми необхідно вести в такому

напрямку:

1) вивч-ня даних надходжень від постачальників матер-в в порівнянні з виділеними фондами;

2) перевірка рівномірності надходж-ня (кварталам, місяцям, тобто відповідно з строками поставок);

3) встановлення комплектності постач-ня;

4) визнач-ня якості надходж-ня матер-в.

4.Аналіз використання матеріалів.

Аналіз використання матеріалів провод-ся в 2-х напрямках:

- по окремим видам виробів, а також вцілому по всьому випуску тов-ї прод-ї. При а-зі викор-ня матер-в на 1-цю виробів викор-ся показник матеріалоємності. Для а-зу матеріалоємності 1-ці вироба залучають звітну кальк

ПРИКЛАД:

Матеріалоємність вироба в порівнянні з планом не змінюється. Це говорить про те,

що підп-во довго не переглядало норм витрат на цю прод-ю. А може ще застосовувало більш дорожчий вид сировини і матер-в хоча с/в знизилась на 20 коп. і підп-во одержало більше прибутку чим було заплановано. Зниж-ня с/в було за рахунок інших калькул-х статей. Загальним показником викор-ня матер-в на всю прод-ю служить також показник матеріалоємності як віднош-ня мат-х витрат на обсяг прод-ї. Зворот-й показник матеріалоємності є матеріаловіддача.

ПРИКЛАД:

Дані таблиці показують, що мат-ні витрати зросли в порівнянні з планом на 165 тис. грн.

Відповідно зросла матеріалоємність на 0,004 коп.

Щодо впливу факторів на змінення окремих видів матер-х рес-в, то тут треба аналізувативитрати мат-лів під впливом норм і цін.

ПРИКЛАД:

5.Аналіз впливу матеріальних ресурсів на обсяг ВП.

Як завжди ми проводимо а-з рес-в, а потім розраховуємо вплив фактів на обсяг в-ва. З браку забезпеч-ня і викор-ня мат-х рес-в та їх вплив на обсяг ВП розглянемо 2 варіанти (див.табл.1) І варіант а ) вар-ть мат-х рес-в 165*1,492=+259,7

б) матеріаловіддача -0,009*12636=-109,7

Сума: +150.000

II варіант а) вар-ть мат-х рес-в (12636/0,67)-18600=+259,7

б) зміна матеріалоємності 18750-(12636/0,67)=-109,7

Сума: +150.000

Зведені підрах-ки резервів збільш-ня обсягу в-ва:

Ми розглянули а-з 3-х видів рес-в: трудові рес-си, ОФ, матер-ні рес-си. По кожному із 3-х видів рес-в підрахували вплив факторів на обсяг ВП. Задача стоїть в тому, щоб підрахувати зведені резерви вип-ку прод-ї за рахунок 3-х видів рес-в.

Резерв випуску прод-ї 10т. грн. Додатковий випуск прод-ї при умові ліквідації браку 15 т. грн. За рах-к підвищ-няякості 20 т. грн. Комплектний (комплексний) резерв випуску прод-ї 45т. грн. (10т.грн. + 15т. грн. +20т. грн. = 45т. грн.)

Тема 9. Аналіз реалізації продукції

1.Задачі і джерела аналізу виконання плану реалізації.

Задачі аналізу:

1.Визнач-ня обоснованості плану реаліз-ї;

2.Оцінка викон-ня плану по обсягу реаліз-ї і строкам реаліз-ї;

3.Визнач-ня факторів, які впливають на зміну реаліз-ї;

4.Виявлення резервів збільш-ня обсягу реаліз-ї;

5.Розробка заходів по ліквідації недоліків і викор-ня виявлених резервів. Джерела аналізу:

•Звіт про продукцію;

•Баланс;

•Додаток до балансу;

•Дані про відгрузку прод-ії;

•Розрахунки з покупцями.

2.Перевірка правильності встановленого плану по обсягу реаліз-ї і аналіз виконання плану по обсягу реалізації.

При а-зі обсягу реаліз-ї необхідно розрізняти такі поняття як реалізація, поставка і відгрузка.

Реалізація - це момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підп-ва завідгружену прод-ю.

Поставка - це дата в накладной на сдачу прод-ї транспортними органами або органамизв'язку або дата накладної на відпустку готової прод-ї споживачу на місці.

Відпустка - дата на накладной на сдачу готової прод-ї.

Особливих різниць між поставкою і відгрузкою нема, але є різниця в обліку, тому рівнянняміж ними ставити не можна.

Перед тим, як приступити к а-зу спочатку визнач-ся наскільки правильно в плані закладенообсяг реаліз-ї, як він узгоджений з планом випуску прод-ї і зміною його залишків.

Перевірка правильності даних по реаліз-ї прод-ї і її випуску проводиться шляхом складаннябалансу готової прод-ї.

Складений баланс тов-ї прод-ї показує, що план по обсягу реаліз-ї сформований правильно. Він узгоджений з випуском прод-ї та її залишками, тобто, як бачимо, тут є рівність між залишками на початок року і обсягом прод-ї та залишками на кінець року і обсягом реаліз-ї.

А коли не буде цієї рівності, то можна сказати, що план помилковий або підп-во не правильно провело інвентаризацію гот-ї прод-ї, дооцінки або зниж-ня ціни на цю прод-ю або на підп-ві є приписки.

На зміну обсягу реаліз-ї вплив-ть 2 фактори:

1. Зміни обсягу випуску тов-ї прод-ї;

2. Зміна залишків нереаліз-ї прод-ї.

ПРИКЛАД:

З приведених даних видно, що збільш-ня обсягу реаліз-ї на 480 т.грн. було досягнуто за рахунокк росту тов-ї прод-ї, тобто на 362 т.грн. і зниж-ня залиш-в нереаліз-ї прод-ї на 118 т.грн.

А-з приведених даних дозволяє зробити висновок, що основним резервом збільш-ня обсягу реаліз-ї є покращення орг-ції в-ва і, перш за все, забезпеч-ня ритмічності випуску прод-ї на протязі всього року.

3. Аналіз ритмічності реалізації продукції.

При умовах ритмічності випуску прод-ї, особливо в 4-му кварталі звітного року, за рахунок доведення залишків гот-ї прод-ї до встановленого нормативу і зниж-ня залиш-в товарів відгружених, обсяг реаліз-ї міг би значно зрости на 162 т.грн. (1662-1500=162 - з балансу тов-ї прод-ї).

Ритмічність реаліз-ї тов-ї прод-ї хар-ся коеф-м ритмічності, як віднош-ня суми факт-го обсягу реаліз-ї в межах не вище планового рівня до суми планового обсягу реаліз-ї. При а-зі обсягу реаліз-ї також треба звернути увагу на іншу реаліз-ю. Ця реаліз-я на підп-ві планується і витікає із вир-чої діяль-ті, направленої на допомогу послуг непромислового хар-ру і на реаліз-ю зверхнормат-х і зайвих матер-х цінностей.

4. Аналіз виконання плану по поставкам окремих видів продукції і основним покупцям.

При а-зі викон-ня плану реаліз-ї враховується виконання плану по всьому обсягу реаліз-ї прод-ї, а й викон-ня плану реаліз-ї по можливим видам прод-ї. А-з цих показників проводиться по матеріалам бухгалтерського або оперативного звіту.

Крім викон-ня плану поставок окремих видів прод-ї необх-о розглянути івикон-ня плану реаліз-ї по окремим покупцям

5. Визначення показників резервів обсягу реалізації.

Закінчується а-з обсягу реаліз-ї визнач-ням резервів збільш-ня реаліз-ї прод-ї. Резерви треба шукати по таким показникам :

1) Викор-ня резервів по обсягу ВП;

2) Скорочення запасів гот-ї прод-ї на складі;

3) Зниження залиш-в товарів відгружених, неоплачених в строк покупцями;

4) Зниж-ня залишків відгружених товарів на відповідному збереж-ні у покупців.

Тема 10.Аналіз собівартості товарної продукції

1.Задачі і джерела інформації аналізу с/в продукції.

Собівартість представляє собою витрати підп-ва на вир-во і реаліз-ю прод-ї.

В цьому показникові зараховуються витрати використання труд-х, матер-х, основних фондів, фінансових ресурсів, витрати підп-ва, направлені на упровадження нової тех-ки, удосконал-ня вир-ва і праці, ліквідацію збитків.

В плануванні і обліку с/в прод-ї застос-ся групування по елементам витрат і калькулним статтям витрат.

В групув-ні по елементам всі витрати включно і комплексні, розподіл-ся по видам, що характерізують їх економ-й зміст, тобто групув-ня витрат по економ-м елементам показує, які види засобів витрачені на вир-во. Таке групув-ня явл-ся одинаковим і обов'язковим для застос-ня у всіх галузях пром-ті. Витрати на в-во груп-ся по елементам:

• Сировина і основні матеріали;

• Допоміжні матеріали (4-5%);

• Паливо (4-5%);

• Енергія (3-4%);

• Амортизація (6-8%);

• 3/п(14-15%);

• Інші витрати (2-3%).

Групув-ня с/в по калькул-ним статтям показує місце і ціль виникнення тих чи інших витрат. Вона показує, які витрати йдуть на виготовл-ня одиниці прод-ї і вцілому на весь випуск. Для кожної галузі, враховуючи особливості техніки, технології і орг-ції вир-ва класиф-я по статтям витрат буде різна. Типове групув-ня с/в по статтям витрат вкл-є види витрат:

· Сировина і матеріали;

· Зворотні відходи (віднім-ся);

· Покупні вироби і напівфаб-ти;

· Паливо, енергія на технол-і потреби;

· Основна з/п в-чих роб-ків;

· Допоміжна з/п в-чих роб-ків;

· Відрах-ня на соц-е страх-ня;

· Витрати на освоєння в-ва;

· Витрати на утрим-ня і експлуат-ю обладнання;

· Цехові витрати;

· Загально-заводські витрати;

· Збитки від браку;

· Інші в-чі витрати;

· Позав-чі витрати.

Задачі аналізу с/в про-ї:

1) Оцінка обгрунтов-ті плану по с/в прод-ї вцілому, по статтям витрат і окремим виробам;

2) Вичвлення впливу на с/в прод-ї окремих факторів;

3) Виявлення невикористаних резервів подальшого зниження витрат на вир-во і встановлення шляхів їх використання.

Джерела інф-ціїдля а-зу с/в прод-ї:

1) Форми річної і періодичної звітності по с/в прод-ї;

2) Норми витрат сировини і матеріалів;

3) Норми витрат на з/п;

4) Калькуляція виробів.

2. Аналіз елементів витрат на в-во.

Дані про витрати на вир-во за якийсь період показують всі витрати підп-ва по економічним елементам. Плановий кошторис витрат на в-во по екон-м елементам склад-ся по підп-ву на рік з розшифровкою по кварталам. Фактичні витрати на вир-во визначаються по підп-ву кожний місяць.

Кошторис витрат на вир-во склад-ся по підп-ву без поділу по виробам. В зв'язку з цим відсутня можливість перерахунку кошторису на факт-й обсяг і асорт-т прод-ї. По цій причині абсолютна різниця витрат по кожному елементу не може роздивлятися як економія або перевитрати по с/в прод-ї. Разом з цим дані про витрати дозволяють аналізувати зміни стр-ри с/в прод-ї по економ-м елементам. Вивч-ня стр-ри затрат на вир-во дозволяє вияснити зміни, які виникають на даному підп-ві в порівнянні з планом.

ПРИКЛАД:

. . . . . . . .

. . . . . . . .

. . . . . . . .

Порівняння факт-ї питомої ваги ек-х елементів на в-во з плановою стр-рою, а також з мин-м роком дозволяє виявити основні причини зміни стр-ри. Відхил-ня можуть виникати за рах-к змін:

· Номенклатури прод-ї;

· Норм витрат.

З таблиці видно, що навіть по 2-м елементам витрат, підп-во планує підвищ-ня спеціалізації і кооперування. Видно це з того, що питома вага покупних виробів і напівфаб-в у звіт-у році значно збільшилось у порівнянні з минулим.

3. Загальна оцінка виконання плану по с/в товарної продукції.

Загальна оцінка с/в всієї тов-ї прод-ї за рік вцілому або за інші переіоди оцінюється по даним наявності економії або перевитрат.

ПРИКЛАД:

На підп-ві звітні дані по с/в були такими:

1.Повна с/в по плану - 14864 т. грн.

2.Повна планова с/в тов-ї прод-ї перерах-на на факт-й випуск і асорт-т - 14926 т. грн.

3.Факт-а с/в тов-ї прод-ї - 14896 т. грн.

4.% викон-ня плану по тов-й прод-ї - 100,833 т. грн.

Загальна зміна с/в тов-ї прод-ї за рік = 14896-14864 =+32 - перевитрати

На зміну с/в прод-ї впливають фактори:

• зміна обсягу в-ва (14864*0,833)/100 =+124

• зміна стр-ри і асорт-ту прод-ї 14864-14926=-62т. грн.

• зміна рівня витрат с/в одиниці прод-ї кожного виду 14896-14926 =-30

Загальний вплив: -30+(-62)+ 124 =+32

4.Аналіз витрат на 1-у грн. товарної продукції.

Одним із узагальнюючих показників характерізуючих господарську діяль-ть підп-ва, рівень с/в і рівень рентаб-ті явл-ся Витрати на 1-у грн. тов. прод-ї = с/в тов. прод-ї в оптових цінах \ тов-ї прод-ї в оптових цінах.

Цей показник забезпечує узв'язку плану і звіту по с/в прод-ї з прибутком, дозволяє слудкувати за динамікою зниж-ня с/в за ряд років.

Відхил-ня факт-х витрат на 1 грн. тов-ї прод-ї від план-х залежить від:

• зміни стр-ри виготовленої прод-ї,

• рівня витрат с/в 1-ці прод-ї,

• зміни оптових цін на готову прод-ю, сировину, мат-ли, паливо, напівфаб-ти.

ПРИКЛАД:

1. Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї по плану - 82,58 коп.

2. Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї, виходячи з факт-го випуску та асорт-ту - 82,23

3. Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї в цінах, прийнятих в плані - 82,17

4. Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї в факт-о діючих цінах - 82,16

А-з витрат на 1 грн. тов-ї прод-ї поч-ся з співставлення факт-х показ-ків з план-ми. З наших даних видно, що факт-і витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї знизились в порівн-ні з планом на величину - 0,42 (82,16-82,58).

Фактори:

1) за рах-к зміни стр-ри прод-ї

82,23 - 82,58 = -0,35

2) за раз-х зміни впливу зміни рівня витрат у с/в од-ці кожного виду прод-ї

82,17-82,23 =-0,06

3) за рах-к зміни опт-х цін на гот-у прод-ю, сировину, мат-ли і т.і.

82,16-82,17 =-0,01

Загальний вплив: -0.35 + (-0.06) + (-0.01) = -0.42

5.Аналіз матеріальних витрат в с/в продукції.

Витрати сировини і осн-х мат-в віднос-ся безпосередньо на с/в прод-ї, а витрати додоміж-х мат-в розпод-ся між окремими видами прод-ї пропорційно. Матеріальні витрати с/в вісієї тов-ї прод-ї, а також 1-ці виробів представлені калькул-ми статтями:

1) сировина і мат-ли, зворотні відходи (віднім-ся),

2) покупні вироби і напівфаб-ти,

3) паливо і енергія на технол-ї цілі.

Осн-ми факторами, які впливають на розмір прямих мат-х витрат - зміна обсягу випуску прод-ї, зміна стр-ри прод-ї, зміна рівня витрат с/в од-ці п род-ікожн ого виду.

З таблиці видно, що всього по мат-м витратам на підп-ві допущено перевитрат на суму 115 тис.грн., основна доля витрат припадає на сировину і мат-ли - 187 тис.грн. Скороч-ня мат-х витрат відбулося за рах-к покупних виробів і, напівфабрикатів на суму 92 тис.грн. Якщо розглядати окремо фактори по всім прямим мат-м витратам, то видно, що за рахунок фактору зміни обсягу прод-ї відбулися перевитрати на 120,6 тис.грн. По змінній стр-рі прод-ї була економія мат-лів на 15,6 тис.грн. А по факторам рівня витрат також були перевитрати на 12 тис.грн.

Висновок: Збільш-ня прямих мат-х витрат пояснюється ростом випуску прод-ї.

6.Аналіз витрат на з/п.

В с/в-ті товарної прод-ї з/п-та показана в таких статтях:

• основна з/п вир-чих роб-ків,

• допоміжна з/п вир-чих роб-ків,

• відрахування на соціальне страхування.

В 1-й статті план-ся і враховується з/п відрядних роб-ків, почасових роб-ків, ІТР зайнятих безпосередньо виготовленям прод-ї.Сюди вкл-ся доплати по відрядно-преміальним сис-мам оплати праці і премії робочих почасовиків. По цій статті також враховується плата за додаткові операції, непередбачені технологічним процесом.

По 2-й статті врахов-ся виплати, передбачені законод-вом по праці за невідпрацьований на вир-ві час, оплата відпусток, плата пільгових часів підліткам, плата часів за викон-ня держ зобов'язань.

Пропорційно основній і додатковій з/п провод-ся відрах-ня на соцстрахування. В першу чергу аналізуються показники осн-ї і додатк-ї з/п роб-ків в порівнянні факт-х даних з плановими.

ПРИКЛАД:

З показ-в таблиці видно, що на підп-ві у звітньому році фактичні дані абсол-ї величини основної і допом-ї з/п вир-чих роб-ків перевищили планові відповідно на 13 тис.грн. і 9 тис.грн.

По статті на соцстрахування видно зменш-ня факт-х даних в порівнянні з план-ми на Зтис.грн.

Висновок: не всі показники впливають позитивно на зинж-ня с/в прод-ї.

На відхил-ня рівня факт-хвитрат від рівня планових по вказаним статтям впливають

слідуючі фактори -

• зміна обсягу прод-ї,

• зміна стр-ри прод-ї,

• зміна рівня витрат с/в прод-ї кожного виду.

Приведені дані показують, що підвищ-ня обсягу в-ва прод-ї збільшило витрати на з/п, поряд з цим зміни стр-ри прод-ї викликало зниж-ня внаслідок чого виникла економія по з/п. Вся сук-ть впливу факторів, на основі яких рівень факт-х витрат на з/п вир-чих робітників можна звести до наступних загальних положень:

відхилення факт-ї трудомісткості від планової, - відхил-ня від діючих технологій і нормативних умов роботи при вир-ві прод-ї, неврах-і док-ми відхил-ня в обліку виробітки, помилкове визначення кіл-ті виробленої прод-ї, неврахований брак, загублені вироби, приписки.

7.Аналіз витрат по обслуговуванню і управлінню вир-вом.

Серед статей витрат значне місце займають витрати по обслуг-ню в-ва і упр-ня.

До них віднос-ся:

• витрати на утрим-ня та експлуат-ю обладнання,

• цехові витрати,

• загальнозаводські витрати.

Об'єднання цих витрат в одне поняття зв'язано з тим, що всі вони явл-ся комплексними і належать розподілу між видами виробленої прод-ї посереднім умовним шляхом.

Якщо виходити з техніко-еконо-го. змісту цих витрат, то перший з них - витрати на утрим-ня та обслуг-ня обладн-ня зв'язані з утрим-ням засобів праці, які беруть участь у вир-чому процесі і тому віднос-ся до основних витрат. А інші - цехові і загальнозаводські витрати зв'язані з упр-кими і госп-ми витратами і тому віднос-ся до основних витрат.

Для оцінки заг. розділів комплексних витрат, стр-ри необх-о викор-ти їх динаміки і показники:

1. стр-ра витрат по обслуг-ню в-ва і упр-ня,

2. витрати по упр-ню і обслуг-ню в-ва на 1 грн. тов. прод-ї,

3. пит. вага у повній с/в тов. прод-ї,

4. співвіднош-ня темпів росту, комплексних витрат і темпів обсягу вир-ва,

5. витрати по обслуг-ню і упр-ню в-ва в кальк-них статтях окремих виробів

Дані таблиці показують, що витрати на обслуг-ня вир-ва і упр-ня займають значну пит. вагу у с/в прод-ї (4). Так за 2 роки витрати по плану були 20,68 і 20,78. Фактично вони зменшились і були 19,09 і 19,84 у повній с/в тов-ї прод-ї. Це позитивне явище, т.я. ці витрати зменшились. Однак, коли розглядати окремі статті, то зниження було по цеховим і заг.заводським витратам, а витрати на обслуг-ня та експл-ю обладн-ня перевищили планові.

Склад статей по комплексним витратам:

1) витрати на утримання і експл-ю облад-ня

• амор-я облад-ня і тр-ртних

зас-в не залежить від обсягу в-ва

прод-ї і вони явл-ся умовнопостійними,

• експл-я, поточний ремонт

облад-ня і тр-ртних зас-в,

• внутрішнє переміщ-ня вантажів,

• знос малоцінних і . швидкознош-х інструментів.

2) цехові і заг.заводські витрати

• з/п роб-ків апарату упр-ня,

• утрим-ня осн. зас-ь,

• витрати на поточний ремонт, досліди і випробування,

• утрим-ня транспорту,

• витрати на відрадження,

• витрати на охорону праці.

Серед цехових і заг.заводських витрат при а-зі необхідно виділити непродуктивні витрати інеоправдані витрати.

Непродуктивні витрати в цехових витратах - збитки від простоїв, від псування матер. цінностей при зберіг-ні їх в цехах, нестача матер. цінностей і незаверш-ї прод-ї.

Непрод-і витрати в заг.заводських витратах - псування матер. цінностей при зберіг-ні на заводських складах, нестача матер. цінностей на цих же складах.

Неоправдані витрати - перевитрати на утрим-ня і поточний ремонт будівель і споруд, інвентаря заг.заводського признач-ня.

8.Аналіз позавиробничих витрат.

Позав-чі витрати склад-ся з статей:

1. витрати на тару і упаковку прод-ї, рекламу, вивчення ринку,

2. витрати на тр-ровку прод-ї, завантажно-розвантажувальні роботи, доставка,

3. комісійни й збір - відрахування збутовим організаціям.

Тема 11. Аналіз прибутку і рентабельності

1.Аналіз складу балансу прибутку.

Прибуток - це грошових доход, який утворюється в результаті вир-чо-господ-ї. діяль-ті.

ПРИБУТОК = обсяг реаліз-ї - витрати на вир-во прод-ї.

На підп-ві прибуток виконує такі основні ф-ції:

• ф-ція для оцінки підсумків діяль-ті підп-ва,

• ф-ція розподілу (розподілу доходу між підп-вом і державою, підп-вом і галуззю, підп-вом і його роб-ми, між сферою матер-го вир-ва і нев-чою сферою),

• ф-ція джерела утворення фондів еконо-го. стимулювання.

Загальна сума прибутку - балансовий прибуток підп-ва, одержаний в рез-ті всієї його в-чої, госп-ї і фін-ї діяль-ті.

Це якісний показник і він склад-ся з прибутку від реаліз-ї тов-ї прод-ї, прибутку від ін. реаліз-ї і послуг непром-го хар-ру, позареаліз-х рез-тів (прибутків, збитків). Вказані складовічастини балансового прибутку мають самостійне знач-ня для оцінки д-ті підп-ва, т.я вониформ-ся по різним причинам.

Дані таблиці показують, що прибуток від реаліз-ї прод-ї явл-ся головним елементом в складі балансового прибутку. По підп-ву балансовий прибуток збільш-ся в порівнянні з планом на 116 тис.грн., а з мин. роком на 129 тис. грн., але збитки від позареаліз-х резуль-тів понизили балансовий прибуток на 21 тис.грн., хоча за позареаліз-ні прибутки підп-во одержало 36 тис.грн. А-з балансового прибутку за 2 роки показує, що підп-во і в рівній мірі постачальники не достатньо сурово викон-ть договірну дисципліну і тому мають збитки

2.Аналіз прибутку від реалізації товарної прод-ї.

Ведуча роль в формув-ні балансового прибутку належить

Прибутку від реаліз-ї тов-ї прод-ї = обсяг реалізації - с/в реалізованої прод-ї.

ПР= V -с/в

Для а-зу показників прибутку від реаліз-ї викор-ся такі дані.

План V реаліз-ї (шт.) 2.000

Собівартість 1 шт., грн. 12,50

Опт. ціна 1 шт., грн. 14,00

ПРза 1 шт... грн. 1,50

Звіт V реаліз-ї, шт. 1.900

Собівартість 1 шт., грн. 12,00

Опт. ціна, грн. 14,00

ПР за 1 шт.2,00

Графа 1 "По плану"

Собівартість - 2000*12,50=25.000

Виручка - 2.000*14,00=28.000

Прибуток - 28.000-25.000=3.000

Графа 2 "По плану на факт-й випуск"

Собівартість - 1.900*12,50=23.750

Виручка - 1.900*14,00=26.000

Прибуток - 26.000-23.750=2.850

Графа 3 "По звіту"

Собівартість - 1.900*12,00=22.700

Виручка - 1.900*14,00=26.600

Прибуток - 26.600-22.700=3.800

Зміна прод-ї від реаліз-ї тов. прод-ї аналіз-ся під впливом наступних факторів:

1. зміна обсягу реаліз-ї

2. зміна с/в реаліз-ї прод-ї, в т.ч. за рах-к зміни позав-чих витрат і в-чої с/в

3. зміна асортименту і стр-ри прод-ї

4. зміна оптових цін

У нашому прикладі на 101 тис. грн. (2.352-2.254)

Розрах-ки факторів:

І Вплив зміни обсягу реаліз-ї на прибуток визн-ся множеннямпоказ-ків план. сумиприбутку на % відх-ня обсягу реаліз-ї від плану

(19.479/19.250)*100=101,2 (2.251*1,2)/100=+27.000 грн.

Такий зріст прибутку за рах-к збільш-ня обсягу реаліз-ї ставиться в позит. підп-ву.

II Вплив на розмір прибутку с/в реаліз-ї прод-ї визнач-ся порівнянням показників факт.с/в з показ-ми по плану на факт-о реаліз-ну прод-ю (графа 2).Приа-зі визнач-ся окремовплив вир-чої с/в і позав-чих витрат.

III Вплив в-чої с/в

16.918-17.070=+152 ПР = Vреаліз-ї - с/в

Від позав-чих витрат прибуток зменш-ся на 25 тис. грн. (209-184). всього за рах-к зниж-ня повн. с/в реаліз-ї прод-ї одержано зверхплан. прибуток 127 тис. грн. (152-25).

Одержаний прибуток за рахунок зниж-ня с/в прод-ї розцінюється позитивно і ставиться в заслугу підп-ва.

IV На розмір прибутку впливають структурні зрушення в складі прод-ї. Внаслідок зміни стр-ри прод-ї прибуток зменш-ся на 49 тис. грн.

2.229 - (2.251 *101,21 )/100=-49.тис. грн.

Якщо стр-рні зрушення ведуть до збільш-ня суми прибутку, то це ставиться в позит. підп-ву, лише при умовах повного викон-ня плану по асортименту.

V На прибуток впливають і оптові ціни. Цей фактор розрах-ся як різниця між показ-ми звіт. і план. виручки від реаліз-ї, перерах-ї факт. випуск, за рах-к цього фактору Прибуток зменш-ся на 4 тис. грн. (19.479-19.483).

збільш-ня або зменш-ня прибутку за рахунок зміни цін на ставиться підп-ву в провину.

Заг. сума прибутку чи вплив становить 101 тис. грн. (127+27+(-49)+(-4)).

3.Аналіз прибутку від іншої реалізації.

Прибуток від ін. реаліз-ї планується. Він включає в себе дані про: реаліз-ї, прод-ю с/г, прод-ю виготовлену з відхил-нями від стандарту і технологій виготовлення заготівельними органами, реаліз-ю зверхнормат-х і лишкових мат. цінностей.

Прибуток (збиток) від ін. реаліз-ї представляє собою різницю між обсягом і с/в про-ї.

4.Аналіз позареалізаційних результатів.

Позареаліз-і рез-ти представляють собою різні доходи і витрати підп-ва.

В склад позареаліз-го підп-ва входять:

• доходи від експлуатації житл. комун, госп-ва; від сдачі в оренду осн. засобів,

• суми, одержані від штрафів, пені, неустоєк у зв'язку з невикон-ням договірних зобов'язань; за поруш-ня умов перевозок всіма видами тр-рту і по недопоставкам прод-ї.

До складу позареаліз-х збитків входять:

витрати і Зб-ки як Зб-ки від реаліз-ї прод-ї, викликані збільшенням норм витрат на її реаліз-ю, а також штрафи, пені, неустойки у зв'язку з невикон-ням договірних зобов'язань нами.

5.Аналіз загальної рентабельності.

Існує декілька показ-ків рентаб-ті:

• заг. рентаб-ть реаліз-ї прод-ї

• рентаб-ть окрем. видів прод-ї.

Показник заг. рентаб-ті визнач-ся як віднош-ня баланс, прибутку до вар-ті ОФ і оборотних фондів:

R е заг. =БП / ОФ + ОбФ * 100

На змінення заг. рентаб-ті впливають слід. фактори:

• зміна баланс, прибутку

• зміна ОФ і обор. Фондів

Для розрах-ку факторів викор-ся м-д ланцюгових підстав.

План. (початк.) рівень рентаб-ті:

(2251/(9146+2724)) * 100 =18,96%

1-а підстановка. В формулу початк. рівня рентаб-ті підставл. замість план. прибутку факт-й:

(2367/(9146+2724)) * 100 = 19,94%

Порівнюємо одержаний рез-тат з початк. рівнем рентаб-ті, який покаже вплив суми рентаб-ті на заг. рентаб-ть:

19,94-18,96=0,98%

2-а підстановка. В одержану формулу підставл. факт. вар-ть ОФ

(2367/(93+2724)) * 100 = 19,52%

Порівнюємо-з попередн. рез-том

19,52-19,94= -0,42% - вплив зміни вар-ті ОФ

3-я підстановка. Підставл. факт. знач-ня обор. фондів

(2367/(9398+3228)) * 100 = 18,74%

Вплив зміни вар-ті обор. фондів

18,74-19,52=-0,78%

Загальний вплив: 0,98+(-0,42)+(-0,78) = -0,22

6.Аналіз рентабельності окремих видів прод-ї.

В практ. діяль-ті підп-ва велике знач-ня має визнач-ня рівня рентаб-ті окремих виробів, яка визнач-ся як віднош-ня прибутку одержаного від кожного виробу до повн. с/в цього вироба. R евироба = (Опт. ціна - с/в) / с/в виробу * 100

Пр / с/в виробу * 100

На зміну рівня рентаб-ті виробів впливають 2 фактори:

· зміна с/в

· зміна ціни

При пост. опт. ціні рентаб-ть вироба залежить від с/в: чим нижча с/в, тим вище рентаб-ть.

ПРИКЛАД:

З даних таблиці видно, що рентаб-ть виробу на підп-ві різна і коливання рентаб-ті дужевелике.

Проаналіз-ти рентаб-ть виробу А м-дом ланцюгов. підстав.

План. рівень ((990 - 48,19) / 48,19) * 100 = 86,76

1-а підстановка ((90 - 50,90) / 50,9) * 100 = 76,8

факт. с/в. Заг. вплив 76,8 - 86,76 = - 9,96

ПРИКЛАД:

План (41,81 /48,19) * 100 = 86,76

1-а підстановка (39.1 /48,19) * 100 = 81,14

Вплив за рах-к зміни прибутку 81,14 - 86,76 = -5,62

2-а підстановка (39,1 / 50,9) * .100 = 76,8

Вплив за рах-к зміни с/в 76,8-81,14 = -4,34

Загальний вплив (-5,62) + (-4,34) = -9,96

Резерви збільш-ня прибутку:

· зниж-ня с/в тов. прод-ї

· змінення цін (на гт. прод-ю, мат. рес-си, грузові перевозки)

· підвищ-ня якості прод-ї

· збільш-ня обсягу прод-ї

· збільш-ня прибутку від ін. реаліз-ї і позареаліз-х опер-й

· збільш-ня прибутку від змен-ня нереаліз-х залишків прод-ї.

Резерви збільш-ня рентаб-ті:

- ефективне викор-ня 03 і обор. зас-в

- прискор-ня оберненості цих зас-в

- зниж-ня с/в прод-ї

- підвищ-ня спеціалізації.

Тема 12. Аналіз фінансового стану підприємства

1.Задачі аналізу Фінансового стану і джереда інф-ції.

При а-зі фін. стану треба мати на увазі:

1) треба розрізнювати, що таке фін. д-ть і фін. стан підп-ва.

Фінансова діяльність - орг-ція рівномірного надходж-ня і викор-ня засобів в процесі вир-чої діяль-ті.

Фін. стан - рез-тат фін-во-виробничої діяль-ті. Він хар-ся розміром засобів підп-ва, їх розміщ-ням і джерелами.

Фін-ва діяль-ть - це орг-ція поповнення, руху і викор-ня засобів по цільовому їх признач-ню, планув-ня фін. рес-в і контроль за їх формув-ням і викор-ням. Забезпеченість фін. рес-ми - головна величина фін. стану, залежить від викон-ня планів матер.-технічн. постач-ня вир-ва, реаліз-ї і прибутку. Існує і зворотн. зв'язок - відсутність грош. зас-в може привести до перебоїв в постач-ні і в-ві, тому а-з фін. стану повинен оператися на попередн. а-з вир-ва і реаліз-ї прод-ї, її с/в і прибутку.

2) існує декілька видів (методів) проведення а-зу фін. стану:

• горизонтальний а-з - вивч-ня окрем. показ-ків за якийсь період

• структурний (вертикальний) а-з - питома вага окремих показ-ків

• порівняльний а-з - співставлення з середньогалузевими показ-ми конкурентів, з плановим періодом

• інтегральний а-з - викор-ся тільки окремі показ-ки.

Ми будемо викор-ти порівняльний а-з з доповненням стр-ри, динаміки, структурної динаміки.

Осн. задачі а-зу фін. стану:

- заг. оцінка фін. стану

- перевірка виконання зобов'язань по платежам у бюджет, банкам, кредиторам та викор-ня засобів по цільовому призначенню

- викор-ня права на кредитування, забезпеченість і ефективність кредиту

- виявлення можливостей покращення фін. стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних коштів.

Фін. стан характерізується системою гтоказ-ків, які відображ-ся у фін. плані, оперативному і бухгалтерському обліку і звітності підп-ва.

Головним джерелом даних є бух-кий баланс (форма №1). Крім балансу викор-ся і ін. форми бух. звітності (форма № 2,3), а також баланс доходів і витрат як бази порівняння. При а-зі використовуються акти і справки перевірок фін. стану підп-ва, проведених фін. органами, установами банків, органами контролю, представниками вищестоящих орг-цій.

2.Склад бухгалтерського балансу. Групування засобів та їх джерел по цільовому призначенню.

В бух. балансі показ-ть наявність, стан зас-в підп-ва в грош. виразі на певну дату. Ці зас-би класифікують по складу, джерелам фінансування, розміщенню, юридичній належності. Господ, засоби по складу підрозд-ся на:

основні

оборотні

позаоборотні

По джерелам формув-ня господ, засоби підрозд-ся на :

• власні

• заємні

Суть власних зас-в видно з їх назви. Заемні засоби на явл-ся власністю підп-ва, викор-ся тимчасово, напротязі певного строку, після закінчення якого вони повертаються їх власнику.

В активах балансу підп-ва відображають вартість майна і договірних зобов'язань.

Пасиви - джерела зас-в - зобов'язання підп-вам по позикам і кредиторській заборг-ті, погашення яких приведе до зменш-ня вартості майна або поступаючих доходів.

Перевищ-ня вар-ті активів над пасивами складає вар-ть власних активів підп-ва, вона відображ-ся в пасиві звіт. балансу в розділі "Джерела власних зас-в" включно і прибуток підп-ва.

Коротка хар-ка деяких статей балансу.

Осн. засоби записані по їх первіч.вар-ті незалежно від того, де вони знаходяться - в складі діючих, на консервації, в запасі або відданні в аренду. Забалансовою строкою записані знос і залишкова вар-ть основних зас-в. Вар-ть осн. зас-в, переданих в довгострокову фін. аренду (фін.лізінг) відображ-ся по статті "Довгострокові фін. вкладення".

"Нематер. активи" включають вар-ть зас-в, які не мають предметної форми, але вони приносять прибуток підп-ву. Немат. активи включають вартість патентів, авторських прав, торгов. марок...

"Кап. вкладення і аванси" включ-ть вар-ть незакінч-го будівництва та інші невведені в дію об'єкти, а також аванси підрядчикам неперекрити вартістю виконаних робіт. "Довгостров-і фін. вклад-ня" включ-ть витрати на придбання цінних паперів в розрах-ку, що їх будуть держати більше року, вкладнення в стат. фонд і паєвий фонд сумісних підп-в, суми виданих довгострок-х кредитів ін. підп-вам.

В статті "Використання прибутку" відображ-ся суми прибутку, які призначені для виплати податків та іншіх платежів в бюджет, відрахування у фонд економ-го стимулювання та суми дивидендів акціонерам та інші витрати за рахунок чистого прибутку.

"Розрахунки за майно" - це дебеторська заборгованість.

В розділі 2 активу балансу "Запаси і витрати" відображ-ся дані про вар-ть матер-х оборотних зас-в, незакінч-го в-ва, гот. прод-я і товари, МШП - вони відображ-ся у вир-чих запасах по первіч. вар-ті. Забалансові строки - знос ОФ і МШП.

В розділі 3 активу балансу "Грош. засоби, розрах-ки та інші активи" - привод-ся дані про залишки грошей в касі і на банк-х рах-х, витрати за придбані ц/п та ін. фін. вкладення, заборг-ть дебіторів за товари і послуги.

В статті "Інші рах-ки в банках" разом з грош. зас-ми відображ-ся вар-ть заощаджених сертифікатів, які були придбані в установах банку.

В статті "Викор-ня заемних засобів" показ-ся викор-ня кредитів банку і викор-ня ін. заємних зас-в.

"Векселя одержані" - показуються суми дебет-кої заборг-ті (-- комерційні кредити).

В розділі 1 пасиву балансу привод-ся інф-ція про джерела власних активів підп-ва, показ-ся дані величини статутного фонду, спец-х фондів і цільове фінансування, амортиз-го і ремонтного фондів, пс-^бутку майбутніх періодів, балансового прибутку і кредитної заборг-ті по розрах-кам за майно і фінансув-ня кап. вкладень.

В статті "Розрахунки за майно" арендні підп-ва показ-ть заборг-ть арендодателю за оборотні зас-би.

В статті "Амортиз-й і ремонт-й фонди" запис-ся залишки невикористаних зас-в амортиз-х і ремонтних фондів.

В розділі 2 пасиву балансу відображ-ся інф-ція про кредити банків та інші заємні засоби. Банківські кредити в балансі діляться на 3 статті:

• короткострокові (до 1 року)

• середньострокові (від 1 до 3)

• довгострокові (більше 3)

В 3 розділі пасиву балансу - дані про кредит, заборг-ть короткострок-го хар-ру, строки погашення яких закінчився на протязі року. Тут також відображаються позики під векселя видані строком погашення менше 1-го року.

3.Загальна оцінка фін. стану і його зміна за звітний рік.

А-з балансу поч-ся з визнач-ня зміни суми валюти балансу за вивчаємий переод та побудови балансу по осн. розділам і деяким важливим статтям.

Валюту балансу на кін. року порівн. з валютою балансу на поч. року (4127 - 3841). Вона склала 286 тис. грн. Таке співставлення дозволяє визначити заг. направлення руху балансу. Збільш-ня суми балансу на кін. періоду - позитивне явище. Найбільш повну і глибоку інф-цію про фін. стан підп-ва і його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі балансу спец. порівняльного аналітичного балансу. Порівнянні аналіт. балансу будується на основі бух. балансу - доповнюючі показники стр-ри, динаміки і стр-рної динаміки, вкладів і джерел засобів підп-ва. Ця аналітична таблиця дає загальну хар-ку всіх змін в абсол-х і порівняльних величинах статей і груп.

Актив порівняльного аналітичного балансу. Табл. 1

Пасив порівняльного аналітичного балансу. Табл. 2

Аналіз стану запасів і витрат. Табл. З

В графі 1 показані статті і розділи активу і пасиву підп-ва. В залежності від проводимого виду а-зу статті балансу можуть бути агреговані впритул до розглядання в , першу чергу, підсумкових розділів активу і пасиву.

В графах 2 і 3 відображ-ся абсол. величини статей активу і пасиву балансу на поч. і кінець звітного періоду.

В графах 4 і 5 відображ-ся пит. вага величин статей в підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.

В графі 6 показані зміни абсол. величини статей за звітний рік.

В графі 7 показана зміна пит. ваги величини статей за звітний період.

В графі 8 показані зміни абсол. величин статей у % до величини на поч. періоду.

В графі 9 показані зміни абсол. величин, статей у % до змінення підсумку балансу.

Порівняльний аналіт. баланс зводить в одне і систематизує ті розрах-ки і прикидки, які виконує кожн. аналітик, читаючи баланс, тобто при початковому ознайомленні з балансом.

Схемою порівняльного балансу охоплені майже всі показники, які хар-ть статику і динаміку фін. стану.

Порівн. баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу.

При провед-ні гориз-го а-зу визнач-ся абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу, а метою вертикального а-зу явл-ся розрах-ки пит. ваги окремих статей в підсумках балансу.

Всі показники порівняльного балансу можна розділити на 3 групи:

1. показники структури балансу

2. показники динаміки балансу (початок, кінець)

3. показники структурної динаміки балансу.

Найбільш важливим явл-ся показники структурної динаміки балансу, які представлені в графі 9.

Співставлення структурних змін в активі і пасиві можна зробити висновки, через які джерела, в основному, був приплив нових засобів, і в які активи ці нові засоби були вкладені.

На основі даних таблиць 1,2,3 можна зробити слідуючі аналітичні висновки, за звітний рік майно підп-ва збільшилось на 286 тис. грн. і становить на кінець року 4187 тис. грн. Одержане змінення обумовлено збільшенням 03 і позоборотних активів на 136 тис. грн., запасів і витрат на 19 тис. грн., а також збільшились грошові засоби на 137 тис. грн. Але, якщо подивитись по питомій вазі, то видно, що 03 і позоборотні активи, запаси і витрати зменшились в порівнянні з початком року відповідно на 0,943% і 1,52%. А грошові засоби і інші активи збільшились на 2,463 %. Із них збільш-сь дебет-ка заборг-ть на 5,008%, але грош. засоби і короткострокові фін. вклад-ня зменшились на 2,546%. збільшення майна підп-ва на 286 тис. грн. було забезпечено ростом власних засобів на 12,587% (табл. 2, строка 1 ), і на 87,413% (110,489 - 23,076) (табл.2) покривалось збільшенням зобов'язань підп-ва.

Не дивлячись на те, що зросло джерело власних засобів на 36 тис. грн., доля майна підп-ва, яка покривається власними засобами зменшилась в порівнянні з поч. року і встановила 58,421% на кінець, а на початок 61,833 % (табл. 2). Пит. вага довгострокових пасивів зменшилась на 2,914 % (табл. 2), але пит.вага короткострокових кредитів і займів, а також кредит-ка заборг-ть збільш-ся відповідно на 2,737 і 3,589 (табл. 2). Треба зауважити, що доля запасів і витрат на кінець року зменш-сь. Вона хоча і позитивна, але невелика - 6,643% (табл. 1). Її приріст був в основному за рах-к в-чих запасів, які збільшились на 28 тис. грн. (табл. 3), які становили на кінець року 58,377% від загальної суми запасів і витрат. НЗВ виросло на 16 тис. грн. по віднош-ню до рівня на початок року, але гот. прод-я знизилась на 23 тис. грн., пит. вага якої встановила 12,892% від загальної суми запасів і витрат.

4. Аналіз фінансової стійкості підп-ва.

Слідуюча важлива задача а-зу фін. стійкості явл-ся дослідж-ня абс. показників фін. стійкості підп-ва. Тут має принципове значення питання про те, які абс. показники відображ-ть суть стійкості фін. стану.

Найб. заг. показником фін. стійкості є залишки або нестачі джерел зас-в для формув-ня запасів витрат, що одерж-ся у виді різниці вел-ни джерел засобів і величини запасів і витрат.Заг. величина запасів і витрат підп-ва = підсумкам II розділу активу баланса.Для хар-ки джерел формування запасів і витрат викор-ся декілька показ-ків.що відображ-ть різну ступінь видів джерел:

І наявність власних обор. засобів -визнач-ся як різниця величини джерел власних зас-в і величини осн. зас-в і позаобор. активів

Об. вл. зас-в = 1 розділ пасиву - 1 розділ активу (1)

II наявність власних і довгострок. заємних джерел формув-ня запасів і витрат -

визнач-ся як різниця джерел власних засобів + довгострок. пасиви - ОФ і позаобор. активи

Заємні власні і довгострок. пасиви = (І розділ П + II розділ П) - I розділ А (2)

III заг. величина осн. джерел формув-ня запасів і витрат визнач-ся:

Заг. вел-на осн. дж. формув-ня зап-в і витрат = (1) + довгострок. П + Короткострок. к-ти і займи (3)

Цим показникам наявності джерел формув-ня запасів і витрат відповідають 3показники забезпеч-ті запасів і витрат джерел їх формув-ня:

1) залишки "+" або нестачі "-" власних обор. зас-в

+ D Об. власні засоби (залишки або нестачі) = Об. власні засоби (1) - Запаси і витрати

2) залишки "+" або нестачі "-" власних засобів і довгострок. заємних джерел формув-ня запасів і витрат

+ D Заємні засоби і довгострок. П = Заємні власні засоби і довгострок. П (2) -Заг. вел-на запасів і витрат

3) залишки "+" або нестачі "-" заг. величини осн. джерел формув-ня запасів і витрат

+ D Заг. вел-на осн. джерел формув-ня зап-в і витрат = Заг. сума осн. джерел

формув-ня зас-в і витрат (3) - Заг. вел-на зап-в і витрат

Розрах-ки 3-х показ-ків забезпеч-ті запасів і витрат джерелами їх формув-ня дозволяють класиф-ти фін. ситуації по ступені їх стійкості.

Для визнач-ня фін. стійкості викор-мо трьохмірний показник:

І абс. стійкість фін. стану, яка задається наст. умовами: (1,1,1)

• Обор. власні засоби ³0

• Заємні засоби³0

• Заг. величина запасів і витрат ³0

II норм. стійкість фін. стану підп-ва, яка гарантує його платоспром-ть: (0,1,1)

• Обор. власні засоби £ 0

• Заємні засоби £ 0

• Заг. величина запасів і витрат £ 0

III нестійке фін. полож-ня пов'язане з поруш-ням платоспром-ті, при якій ще існує можливість встановл-ня рівноваги за рах-к поповнення джерел власних засобів і збільш-ня власних обор. зас-в, а також за рахунок додатк-го залучення довгострок-х кредитів і заємних зас-в: (0,0,1)

• Обор. власні засоби £ 0

• Заємні засоби £ 0

• Заг. величина запасів і витрат £ 0

Примітка: Фін. нестійкість вваж-ся в даній ситуації допустимою, якщо величина, що залучується для формув-ня запасів і витрат, короткострок. кредитів і заємних зас-в не перевищує сумарну вар-ть в-чих запасів, гот. прод-ї і товарів (найб. ліквідної частини запасів і витрат), тобто викон-ся слідуючі умови:

1) в-чі запаси + гот. прод-я і товари ³ частині короткострок. кредитів і заємних зас-в, які прийм-ть участь у формув-ні запасів! витрат

2) вар-ть НЗВ + витрати майб. періодів £ сумі заємних власних і довгострок. заємних джерел формув-ня запасів і витрат.

Якщо ці умови не не викон-ся, то фін. нестійкість явл-ся ненормальною.

IV кризисний фін. стан, при якому підп-во знах-ся на грані банкрутства, коли грош. засоби, коротк. фін. вклад-ня і дебет-ка заборг-ть підп-ва не покриває навіть його кред-ку забг-ть:(0,0,0)

• Обор. власні засоби < 0

• Заємні засоби < 0

• Заг. величина запасів і витрат < 0

Складемо по нашому балансу аналіт. табл., що хар-є фін. стійкість:

Табл.4

Фін. стан підп-ва треба охар-ти як кризисний.

На кін. звітного періоду мале місце незначне збільш-ня джерел власних зас-в. Але була нестача довгострок. кредитів і заємн. зас-в для формув-ня запасів і витрат.

Якщо на поч. року кризисний стан тільки почався (про це говорять строки 7 і 8 : 1091 < 1098), то на кін. року кризисний стан був більший (1063 < 1117). Але підп-во ще буде деякий час існувати, т.я. величина частини короткострок. кредитів, які викор-ся для форм-ня запасів і витрат (строка "6"-"11" : 256-(-7) на поч. року і 388-(-54) на кін. року) не перевищує в-чі запаси і гот. прод-ю - див, табл. З - (630 і 658 - в-чі запаси; 167 і 144 - гот. прод-я). Але заг. величина (строка 7) осн. джерел форм-ня запасів і витрат на кін. року зменш-сь на 28 тис. грн. в той час, як заг. величина запасів і витрат збільш-сь на 19 тис. грн. Якщо така тенденція буде продовжуватись, то підп-во не вижеве.

Стабіліз-ми м-дами в цій ситації мужуть бути: реаліз-я лишкових запасів ТМЦ, збільш-ня джерел власних зас-в, додаткове залуч-ня довгострок. і заємних зас-в.

Висновки. А-з абсол. показників фін. стійкості безпосередньо пов'язаний з вивч-ням стану зап-в і витрат, які є одними із самих важливих факторів стійкості фін. стану.

Перше знайомство з станом запасів і витрат визнач-ся за доп. побуд-ї табл. З порівняльного аналіт-го балансу. Але, щоб поглибити а-з стану запасів і витрат треба провести внутрішній а-з фін. стану, оскільки треба викор-ти інф-цію про запаси і витрати, які не відображ-ся в бух. звітності, а в деяких випадках віднос-ся до комерц. таємниці.

До внутрішн. а-зу фін. стану віднос-ся такі проблеми, які треба дослідити:

1. вивч-ня невикор-х ТМЦ - невикор-і залежалі МЦ, які погіршують фін. стан. підп-ва, т.я вони не вкл-ся в план кредитув-ня;

2. вивч-ня зверх планових запасів МЦ і їх рух (вони вивч. по карточкам складського обліку).

5.Аналіз ліквідності балансу.

А-з ліквід-ті балансу виникає в умовах ринку в зв'язку з посил-ням жорсткості бюджетного обмеж-ня і необхід-ті давати оцінку кредитоспром-ті підп-ва.

Кредитоспром-ть підп-ва - це його хар-ка як суб'єкта кредитних відношень, виражена здібністю підп-ва своєчасно і повністю повертати ссуди.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов'язань підп-ва його активами, строк перетвор-ня яких в гроші повинен відповідати строку погаш-ня зобов'язань.

Примітка. Від ліквідності баланса треба відрізняти ліквідність активу, яка визнач-ся як величина, зворотня часу, необх-му для перетвор-ня їх в грош. засоби. Чим менше часу, яке необх-о для перетвор-ня даного виду актива в гроші, тим вище його ліквідність.

А-з ліквідності балансу заключ-ся в порівн-ні зас-в по активу, згрупованих по ступіню їх ліквідності і розміщені в порядку зменш-ня ліквідності в зобов'яз. пасиву, згрупованими по строку їх погашення і розміщені в порядку росту строків.

В залеж-ті від ступіня ліквідності, тобто швидкості перетвор-ня в грош. засоби, активи підп-ва розділ-ся на такі групи:

1) найбільш ліквідні активи А1 - до них віднос-ся всі статті грош. зас-в підп-ва і короткострок. фін. вклад-ня (ц/п);

2) швидко реалізуєм! активи А2 - дебет-ка заборг-ть і ін. оборотні активи;

3) повільно реалізуєм! активи АЗ - статті розділу II активу "Запаси і витрати" та статті "Довгострок. фін. вклад-ня" і "Розрах-ки з засновниками" з розділу І актива;

4) важко реалізуєм! активи А4 - в статті І розділу актива "03 і вклад-ня" за винятком статей, які були включені у попередню групу АЗ.

Пасиви балансу груп-ся по ступіню терміновості їх оплати:

1) найб. строчні зобов'яз-ня П1 - до них віднос-ся короткострок. кред-ка заборг-ть і ін. короткострокові пасиви по позділу II пасива "Розрах-ки і ін. пасиви";

2) короткострок. пасиви П2 - короткострок. кредити і заємні засоби;

3) довгостроковіпасиви ПЗ - довгострок. кредити і заємні засоби та статті "Арендні зобов'з-ня" і "Розрах-ки з засновниками" з розділу І і II пасиву баланса;

4) постійні пасиви П4 - статті розділу І пасива "Джерела власних зас-в" за виключ-ням статей, віднесених до попередн. групи із вкл-ням статей "Доходи майб. періодів", "Резерви по сумнівним зобов'яз-ням" із розділу II пасиву.

Для визнач-ня ліквід-ті балансу треба співставити підсумки привед-х даних по активу і пасиву і баланс буде абсол-о ліквідним, коли має місце слід. співставлення:

А1 П1

А2 П2

АЗ ПЗ

А4 П4

Примітка. В деяких джерелах автори говорять, що баланс буде абсол-о ліквідний тоді, коли у всіх 4-х групах активи повинні перевищ-ти пасиви, але це не обов'язково, 4-а група виступає як балансуюча. У випадку, коли одно або декілька нерівенств с-ми мають знак протилежний, тоді баланс у більшій абсол-й ступені відрізн-ся від абсол-го.

А-з ліквідності балансу можна представити у вигляді таблиці.

Табл.5

В графах 2, 3, 5, 6 дані підсумки груп активаі пасива, розрах-ні на поч. і кін. звіт. періоду. В графах 7, 8 представлені абсол. велични платіжних лишків або нестач на поч. і кін. звіт. періоду, а в графах 9, 10 відповідно їх величини у % до підсумків груп пасива.

Співставл-ня найбільш ліквід-х зас-в і швидко реаліз-х активів з найб. отрочними зобов'яз-нями і короткострок. пасивами дозволяють виявити поточну ліквідність.

Порівн-ня повільно реаліз-х активів з довгострок. пасивами відображають перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність показує про платоспром-ть (неплатоспром-ть) підп-ва до розгляд-го моменту відрізок часу.

Перспективна ліквідність - це прогноз платоспром-ті на основі порівн-ня майб. надходжень і платежів.

Виходячи з даних тр^п. 5 необх-о відмітити, що за звіт. період спостеріг-ся нестача найбільш ліквідних активів на кін. періоду для покриття найб. строчних зобов'язань. Він складає 539 тис. грн.. В кін. періоду очікуване надходж-ня від дебеторів перевищили короткострок. кредити і заємні засоби, хоча нестача величини найб. ліквідних і швидкореаліз-ї активів в порівн-ні з заг. величиною коробкострок. зобов'язань не могло суттєво їх зменшити.

Повільно реаліз-і активи (тобто в осн. запаси і витрати) перевищ-ме довгострокові пасиви в кін. періоду на 455 тис. грн,

проте даний платіжний лишок по причині його низької ліквідності не може бути неправлений на покриття короткострок. зобов'язань.

Таким чином недостатня ліквідність балансу підтвердж-ся раніше зробленими висновками про нестійкий фін. стан підп-ва.

6.Аналіз фінансових коефіцієнтів.

Фінансові коефіцієнти - відносні показники фін. стану підп-ва. А-з відносних показ-в фін. стану підп-ва заключ ся в порівнянні їх знач-ня з базисними величинами та вивч-ня їх в динаміці, тобто за декілька років.

Баз. величинами можуть викор-ні середньогалузеве значення показ-ків, показ-ки найб. вдалого конкурента і показники цього підп-ва за якийсь мин. рік. В сучасний час набір відносних показ-ків для а-зу фін. стану неупорядкований і їх на сьогодняшній день дуже багато.

Деякі коментарії до коефіцієнтів.

Коеф-т автономії означає, що всі зобов'язня підп-ва можуть бути покриті його власними засобами. Нормальне знач-ня коеф-та автономії оцін-ся на рівні 0,5. Таке огранич-ня важливе не тільки для підп-ва, а для його кредиторів. Зріст коеф-та автономії свідчить про збільш-ня фін. незалеж-ті підп-ва.

Коеф-т співвідношення заємних і власних коштів повинен бути менше 0,5.

Коеф-т маневреності показує, яка частина власн. зас-в підп-ва знах-ся у мобільній формі. Дозволяє відносно вільно маневрувати цими зас-ми.

Коеф-т забезпечення запасів і витрат власними джерелами формування. Сама назва свідчить про його признач-ня.

Коеф-т автономії джерел формування запасів і витрат - при розрах-ку даного коеф-та власні оборотні засобу беруться за різницею і мобілізацією по статтям розділу III актива.

Коеф-т абсолютної ліквідності показує яку частину короткострок. заборг-ті підп-во може погасити в найближчий час.

Коеф-т ліквідності показує прогнозуючі платіжні можлив-ті підп-ва при умовах провед-ня розрах-ків з дебіторами.

Коеф-т покриття показує платіжні можливості підп-ва при умовах не тільки своєчасних розрах-в з дебіторами і при сприятливій реаліз-ї гот. прод-ї, але й від продажі у випадку необх-ті ін. реалізуємих елементів зап-в і витрат. Цей коеф-т залежить від галузі вир-ва, тривалості вир-чого циклу, стр-ри зап-в і витрат.

Коеф-т співвідношення дебеторської і кредиторської заборгованності хар-є платоспром-ть підп-ва в порядку його розрахунків з контрагентами. Для даного коеф-та оптимальним є знач-ня близько 1.

7. Аналіз дебеторської і кредиторської заборгованності.

Дебет-. і кред. заборг-ть виникає внаслідок розрах-ків підп-ва з покупцями, постач-ми, фін. органами, підрядчиками, роб-ми і службовцями, органами соц. страху, депанентами і ін. Значні розміри дебет, і кред. заборг-ті призводять до самовільного перерозподілу обор. зас-в між підп-ми.

Дебеторська заборгованість - відволікання з діяль-ті підп-ва обор. зас-в, що є причиною фін. ускладнень.

Кредиторська заборгованість - е рез-том напруженого фін. полож-ня в результаті нестачі необхідних засобів, що призводять до затрим-ня Платежів. Строгий контроль за своєчасною виплатою кред. заборг-ті має велике знач-ня, т.я. затрим-ня платежів може стати причиною фін. ускладненя підп-в. Дебет, заборг-ть показана в розділі III балансу; кред-ка заборг-ть - в розділі III пасива балансу.

А-з дебет, і кред. заборг-ті починається з вивченння даних балансу, по яким визнач-ся ступінь збільш-ня або зменш-ня їх напротязі звіт. періоду. Потім визн-ся неоправдана заборг-ть і причини їх виникн-ня.

Необх-о відрізняти допустиму заборг-ть від неоправданої.

Допустима заборг-ть - заборг-ть, яка виникає згідно з пред'явленими претензіями і заборг-ть підзвітних осіб.

До неоправданої заборг-ті належать: заборг-ть конкретн. осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; відділа кап. будівництва внаслідок поруш-ня фін. дисципліни; нестачі і витрати від зіпсув-ня ТМЦ, які не списані з балансу у встановл. порядку, а також вся прострочена дебет-ка заборг-ть.

Допустима кред. заборг-ть вваж. заборг-ть постач-ми по платіжн. вимогам, непростроч. заборг-ть фін. органам за платежі в бюджет.

До неоправд-ї кред. ^аборг-ті віднос-ся простроч-, заборг-ть до бюджету за податок на прибуток, суди ,не погашені в строк, простроч, заборг-ть постач-ка.

8. Аналіз оборотності оборотних зас-в.

Еф-ть викор-ня обор. зас-в вимір-ся швид-тю оборота обор. зас-в. Чим швидче обор. засоби проходять всі стадії круглого оборота (постач-ня, в-во, реаліз-я), тим більше можна одержати прод-ї на кожну ф-ціонуючу гривню, тим більше можна збільшити обсяг в-ва.

ПРИКЛАД:

Дані таблиці показ-ть, що обор-ть обор. зас-в у звіт. році сповільнилась на 16 днів в порівн-ні з таким же періодом мин. року і в рез-ті додатково вивільнено з обороту 105,408 (6,588*16).

9. Аналіз ділової активності.

Коеф-ти рентабельності.

1) Рентаб-ть продаж - як віднош-ня прибутку від реаліз-ї прод-ї до виручки від реаліз-ї прод-ї.Ця рентаб-ть показує, скільки прибутку приход-ся на од. реаліз-ї прод-ї. Зріст рентаб-ті продаж є слідством росту цін при пост-х затратах на в-во або зниж-ня затрат на в-во при пост-х цінах.

2) Рентаб-ть всього кап-лу підп-ва - показ, еф-ть викор-ня всього майна підп-ва і розрах-ся як віднош-ня баланс-го прибутку до підсумків балансу.

3) Рентаб-ть 03 і ін. позаобор-х активів - як віднош-ня прибутку від реаліз-ї до 03 і позаобор. активів; показує еф-ть викор-ня 03 і позаобор. активів.

4) Рентаб-ть власного кап-лу - як віднош-ня прибутку від реаліз-ї до сер. величини джерел власн. зас-в підп-ва по балансу; показує еф-ть викор-ня власн. кап-лу.

Коеф-ти ділової активності.

Коеф-т загальної обіговості капіталу =

Коеф-т обіговості мобільних засобів =

Коеф-т обіговості готової прод-ції =

Коеф-т обіговості дебіторської заборгов-ті =

Коеф-т обіговості кредиторської заборг-ті =

Коеф-т обіговості власного капіталу =