Реферат: Атестація державних службовців 2

Сьогодні в Україні встала необхідність побудови такого державного апарату, діяльність якого була б спрямована повністю на створення реальних умов для всебічного розвитку особистості, покращання її матеріального і морального благополуччя, захисту прав, свобод і законних інтересів державних службовцив.

Верховною Радою України вже прийнято ряд важливих нормативних актів, спрямованих на вирішення названих проблем. До них слід віднести Конституцію України, а також Закони України: "Про державну службу", "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про суддів" та інші.

Дослідженням державної служби в трудовому праві присвячені роботи Авер’янова В.Б., Атаманчука Г.В., Бахраха Д.Н., Дубенко С., Анохіна В.М., Ніжніка Н.Р., Петрішина А.В., Пахомова І.М. та інших вчених-юристів. Наявні теоретичні розробки є науковим фундаментом аналізу і досліджень атестації державних службовців як спеціальної категорії робітників України.

1. Визначення поняття “атестація державних службовців”.

Для визначення рівня професійної підготовки і відповідності державного службовця займаної посади державної служби, а також для рішення питання про присвоєння державному службовцю кваліфікаційного розряду здійснюється його атестація . [3]

Атестація державного службовця - необхідний етап роботи з кадрами, це визначення кваліфікації, рівня знань працівника, відгук про його здібності й інші якості.

Іншими словами - це деякий закінчений, оформлений, зафіксований результат його оцінки. Удосконалювання й упорядкування проходження державної служби неможливо без періодичної атестації службовців. Атестація проводиться з метою перевірки й оцінки професійних, дійових і особистих якостей державного службовця, встановлення його службово-посадової відповідності пропонованим вимогам до служби, займаної державної посади. державної служби.[5]

Атестація проводиться на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1922 “Положення про проведення атестацій державних службовців” .

Відповідно до цієї Постанови, з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідність за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, які виявляють працівники при виконанні службових обов’язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993р. та інших нормативно-правових актах.[2]

З організаційної точки зору результати атестації вводяться у форми збереження, розробляються схеми роботи з інформацією. Необхідно відзначити, що атестація державних службовців, як правовий інститут, містить норми, що регулюють відносини в системі проходження державної служби. Таким чином, атестація державних службовців виконує наступні функції: оцінки; контролю; поліпшення роботи з персоналом; економічну; організаційну; комунікативну; інформаційну; функцію стимулювання .[4,5]

Проблемам державної служби приділялось достатньо уваги, що сприяло накопиченню великого теоретичного матеріалу. Було опубліковано велику кількість статей, збірників, монографій про державну службу. Але питанням атестації державних службовців з погляду на специфічність їх правового положення, практично не приділялось відповідної уваги, а через це відсутні спеціальні монографічні та дисертаційні дослідження цієї проблеми.

2. Порядок проведення атестації дер жавних службовців.

Атестації підлягають державні службовці всіх рівнів, в тому числі ті, які в наслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов’язки не змінилися.[1,2]

Особливості проведення атестацій державних службовців, посади яких віднесені до 1 та 2 категорій, визначаються органами, що призначають їх на посади.

Існують такі категорії службовців, які не підлягають атестації. Це державні службовці патронажної служби, а також ті, що перебувають на займаній посаді менше ніж один рік. Жінки, які перебувають у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною, проходять атестацію не раніше, ніж через рік після виходу на роботу.[2]

У період між атестаціями проводиться щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов’язків у порядку, визначеному керівником, який призначає на посади та звільняє з посад зазначених осіб з урахуванням Положення та особливостями кожного державного органу. Так оцінка проводиться безпосередньо керівниками структурних підрозділів, де працюють державні службовці під час підбиття підсумків роботи за рік.

Загальні методичні рекомендації щодо проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов’язків розробляються Головдержслужбою.

Уся робота по атестації складається з трьох етапів:

1) підготовка проведення атестації;

2) проведення атестації;

3) прийняття рішень по результатам атестації.

В підготовчий період проводяться наступні заходи:

¨ складається перелік працівників, які підлягають атестації;

¨ складається графік проведення атестації;

¨ встановлюється кількість та склад атестаційних комісій;

¨ здійснюється підготовка необхідних документів на тих, хто проходить атестацію;

¨ проводиться роз’яснювальна робота про мету та порядок проведення атестації.

Початком підготовки і атестації є видання керівником наказу, у якому встановлюється термін проведення атестацій, посади працівників, які підлягають атестації, склад атестаційної комісії, графік проведення атестацій. Для організації та проведення атестації утворюється атестаційна комісія.[2]

Залежно від кількості державних службовців і специфіки державного органу, в якому вони працюють, може утворюватися декілька комісій, кількісний та персональний склад комісії затверджується керівником. Комісія складається з голови, секретаря та членів комісії. Головою комісії, як правило, призначається заступник керівника державного органу. До складу комісії включаються керівники структурних підрозділів, де працюють державні службовці, представники кадрової та юридичної служб. Керівник може залучати до роботи комісії незалежних експертів.

Атестаційна комісія повинна забезпечувати об’єктивний розгляд і професійну оцінку діяльності державного службовця, який атестується, зокрема щодо виконання покладених на нього службових обов’язків, а також принциповий підхід у підготовці рекомендацій для подальшого використання його досвіду і знань у роботі державного органу.

Термін і графік проведення атестацій затверджується наказом керівника і доводяться до відома державних службовців, які атестуються не пізніше ніж за місяць до проведення атестації. Графік повинен передбачати атестацію керівників після атестації їх підлеглих. Такий порядок забезпечує найбільш повний аналіз діяльності підрозділів в цілому та сприяє всебічній та об’єктивній оцінці роботи їх керівників. [2]

Підготовка документів на того, хто атестується, заключається у частковому заповненні атестаційних листів та складанні характеристик на кожного робітника; в бланки атестаційних листів вносять дані про того, хто атестується.

Службова характеристика, що підписується його безпосереднім керівником, затверджується керівником вищого рівня і подається до комісії не пізніше, ніж за тиждень до проведення атестації.

Службова характеристика на керівника державного органу підписується керівником державного органу вищого рівня.

Службова характеристика повинна містити аналіз виконання державним службовцем посадових обов’язків; відомості про обсяг, якість, своєчасність і самостійність виконання роботи, ділові якості (ініціативність, відповідальність), стосунки з колегами, інформацію про підготовку, підвищення кваліфікації, тощо.

Державний службовець ознайомлюється із службовою характеристикою до атестації під час співбесіди з безпосереднім керівником. У разі незгоди з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, державний службовець може подати до комісії відповідну заяву, обґрунтування, додаткові відомості щодо своєї службової діяльності.

Під час кожної атестації до комісії подаються щорічні оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов’язків за період, що минув після попередньої атестації, а також атестаційний лист попередньої атестації. [2]

Роз’яснювальна робота про мету та порядок проведення атестації здійснюється у підрозділах їх керівниками та членами атестаційної комісії. Суть роботи заключається у роз’ясненні мети атестації, її процедури, вимог, яким повинні відповідати працівники, що займають ті чи інші посади.

Засідання атестаційної комісії проводяться у дні та години, що вказані у графіках проведення атестації. Комісія розглядає документи, представлені на того, хто атестується, і вислуховує його повідомлення про зміст та результати виконаних робіт, організацію праці, недоліки у роботі та можливості їх усунення, участь у суспільній праці, підвищення кваліфікації. Після цього члени комісії ставлять питання тому, хто атестується, стосовно його діяльності або вимог, що до нього висуваються. На засіданні комісії обов’язкова присутність керівника особи, яка атестується.

При оцінюванні роботи особи, що атестується, вираховується повнота, якість та своєчасність виконання посадових обов’язків, особистий внесок у виконання планів роботи, дотримання трудової дисципліни, підвищення кваліфікації, виконання обов’язків, участь у суспільній роботі, особисті якості, що впливають на успішність виконання обов’язків на займаній посаді.

На підставі всебічного аналізу виконання основних обов’язків, складності виконуваної роботи та її результативності, комісія приймає одне з таких рішень:

¨відповідає займаній посаді;

¨відповідає займаній посаді, за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму і набуття навичок роботи на комп’ютері;

¨не відповідає займаній посаді.

Особами, яких атестують, вважаються державні службовці, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді або відповідають займаній посаді за певних умов.

У разі прийняття рішень про відповідність працівника займаній посаді, комісія може рекомендувати керівникові зарахувати його до кадрового резерву; дозволити пройти стажування на більш високій посаді, присвоїти черговий ранг державного службовця; встановити надбавку, передбачену законодавством, або змінити її розмір, порушити в установленому порядку клопотання про продовження терміну перебування на державній службі, тощо.[2]

У разі прийняття рішення про відповідність займаній посаді за певних умов комісія рекомендує керівникові призначити через рік повторне атестування, якщо державний службовець погодиться виконати дані йому рекомендації.

У разі прийняття рішення про невідповідність державного службовця займаній посаді комісія рекомендує керівникові перевести його за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню або звільнити з займаної посади.[1]

Кожна рекомендація повинна мати відповідне обґрунтування.

Рішення комісії може бути оскаржене державним службовцем в установленому порядку керівникові, протягом 10 днів з дня його прийняття без урахування терміну тимчасової непрацездатності.

За дорученням керівника комісія повторно проводить атестацію, приймає рішення і виносить на розгляд керівника для прийняття остаточного рішення.

Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ¾ її складу. Рішення комісії приймається стосовно кожного державного службовця, який атестується, простою більшістю голосів членів комісії. Голосування проводиться у відсутності особи, яка атестується.

У разі однакової кількості голосів членів комісії приймається рішення на користь державного службовця.

Результати атестації заносяться до протоколу засідання комісії та атестаційного листа. Протокол та атестаційний лист підписується головою та членами комісії, які брали участь у голосуванні. Результати повідомляють державному службовцю, який атестувався, та його керівнику одразу після проведення атестації.

Результати атестації та щорічного оцінювання виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов’язків заносяться до особової справи державного службовця. Вони розглядаються під час вирішення питань просування по службі, присвоєння чергового рангу, встановлення передбачених законодавством надбавок або зміни її розміру, у разі порушення в установленому порядку клопотання про продовження терміну перебування на державній службі, а також інших питань проходження державної служби.

Про результати кожного засідання комісії її голова повідомляє керівника. Керівник видає відповідний наказ (розпорядження) та у термін не більш, ніж два місяці з дня атестації може прийняти рішення про переведення державного службовця за його згодою на іншу посаду або про звільнення з посади.

До виходу відповідного наказу службовець може звільнитися за власним бажанням.

По закінченню двохмісячного терміну переведення працівників на іншу роботу або розтягнення з ними трудового договору за результатами атестації не допускається.

Рішення керівника, прийняті за результатами атестації, можуть бути оскаржені до суду. Трудові спори по питанням звільнення та відновлення в посаді працівників, визнаних не відповідними займаній посаді, розглядаються у звичайному порядку.

Зміна керівника або складу державного органу не може бути підставою для проведення позачергової атестації державних службовців.

Висновок.

Тобто можна зробити висновок, що атестація державних службовців у механізмі проходження служби пов’язана з двома його основними елементами наступним чином: за результатами оцінки і перевірки якості і ефективності виконання службовцями посадових обов’язків визначається можливість просування по службі і зміни правового положення службовця.

Таким чином, атестація виконує наступні функції: оцінки, контролю, політичну, покращення роботи з персоналом, економічну, організаційну, комунікативну, інформування, стимулювання.

Тобто, за результатами атестації може бути прийняте рішення про просування службовця по службі, присвоєння йому чергового рангу.

Атестація покликана сприяти удосконалюванню діяльності по підборі, підвищенню кваліфікації, розміщенню державних службовців, визначенню рівня їхньої професійної підготовки і відповідності посади, що заміщається, а також рішенню питання про присвоєння конкретному обличчю чергового кваліфікаційного розряду.

Як недолік в роботі по проведенню атестації державних службовців можна відзначити п оширення атестаційного досвіду. Сутність даного недоліку полягає в відсутністі зіставлення нових методик проведення даного заходу, складанні порівняльних таблиць атестації (з метою простежування динаміки результатів), виявлення негативних і позитивних моментів, обміні досвідом між різними підрозділами, організаціями, структурами, у більш широкому змісті – країнами, для того, щоб удосконалити процедуру атестації, як одного з ключових моментів проходження державної служби.

Використана література.

1. Закон України від 16 грудня 1993 р. “Про державну службу”. – Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – ст. 490

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922 “Про затвердження Положення про проведення атестації державних
службовців”. / / Офіційний Вісник України. – Київ. – 2001. – №1 – 2. – с.476

3. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – Киев: Наукова думка. –
1990. – 124 с.

4. Балабан В.А. Основы организации труда служащих. Учебное пособие. – Владивосток. – 1986. – 192 с.

5. Дубенко С. Проблеми реформування державної служби в Україні // Вісник державної служби в Україні. – 1995. – № 4 – 5. – 117 с.