Курсовая работа: Планування врожайності сільськогосподарських культур ВАТ Зелений Гай

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

1.1. Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура ВАТ «Зелений Гай»

1.2. Землекористування та структура земельних угідь

Розділ 2 Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль рослинництва в економіці ВАТ «Зелений Гай»

2.2. Площі, породний і сортовий склад сільськогосподарських культур

2.3. Врожайність культур та валові збори продукції

2.4. Використання продукції

2.5. Матеріально-технічне забезпечення галузі

2.6. Економічна ефективність виробництва продукції

Розділ 3 Обгрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування врожайності сільськогосподарських культур

3.2. Планування валових зборів продукції

3.3. Планування собівартості і рентабельності продукції

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Народне господарство країни є сукупністю галузей, які забезпечують виробництво і постачання населенню різноманітних матеріальних засобів, необхідних для нормального життя і розвитку суспільства. Основними з цих галузей є промисловість, сільске господарство, транспорт і зв"язок, торгівля.

Сільське господарство - друга за обсягом (після промисловості) галузь матеріального виробництва. Його завданням є забезпечення зростаючих потреб населення в продуктах харчування, промисловості у сировині, інших потреб країни у сільськогосподарській продукції.

Плодоводство набуває все більшого значення для поповнення продовольчих ресурсів населення. В царськой Росії плодівництво знаходилося на дуже низькому рівні. Основна маса сілян не мали землі, тому і не займалисяплодовництвом. У садах вирощували малоцінні та низькоурожайні сорта плодів. Споживання плодів було доступно тільки багатим. У наш час плодівництво стало важливою галуззю сільского господарства.Значно розширився та поліпшився асортимент плодів, підвищілася урожайність садів, зросла товарна масса плодів. Збувається мрія Мічурина - зробити плоди продуктами масового споживання.

Плодові культури вирощують для одержання цінних продуктів харчування - фруктів, ягід, винограду, горіхів та ін. Плоди, ягоди, виноград і продукти їх переробки містять цінні для організму людини цукри, білки, кислоти, вітаміни, мінеральні речовини. Деякі плоди містять багато жиру. Одній людині на рік потрібно 100 - 120 кг плодів, ягід і винограду. Крім поживності, деякі плоди та ягоди мають велике значення. Плоди та ягоди завдяки утриманню смакових та ароматичних речовин сприяє якісному перетравлюванню їжі. Плоди та ягоди, крім споживання в свіжому вигляді, є особливо для кондитерської, консервної та виноробної промисловості: їх використовують для готування джему, повидла, сухих фруктів, соків, вина, баночних консервів. Видовий склад плодових культур дуже різноманітний. До них належать: зерняткові - яблуня, груша, айва, горобина; кісточкові - слива, вишня, черешня, алича, абрикос, персик. До ягідних культур належать полуниці, малина, смородина, порічки. У промисловому плодівництві України використовується близько 40 плодових культур. Найбільш поширені з них яблуня, груша, вишня, черешня, слива, абрикос, персик, суниці, смородина, малина.

Але в останні роки ефективність виробництва плодів знизилася. Тому робота, ціль якої є визначення шляхів підвищення ефективності виробництва плодів є достатньо актуальною.

Для досягнення цілі дослідження були поставлені та вирішені такі основні завдання:

- вивчені теоретичні основи з теми дослідження;

- проаналізовані природно-економічні умови господарства;

- проведено фінансовий аналіз підприємства;

- визначено місце плодівництва в економіці господарства;

- проведено аналіз ефективності виробництва плодів;

- визначені основні напрямки підвищення ефективності виробництва плодів.

Об”єкт дослідження –ВАТ “Зелений Гай”.

Терміни дослідження – 4 роки.

Методи дослідження економіко-статистичні.

РОЗДІЛ 1 Коротка організаційно-економічна характеристика ВАТ «Зелений Гай»

1.1. Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

ВАТ «Зелений Гай»

Необхідність оцінки природноекономічних умов пояснюється тим, що земля в сільськогосподарському виробництві є основним засобом виробництва. Від результатів її використання та природних умов залежатиме виробнича діяльність підприємств. Тому необхідно систематично аналізувати природноекономічні умови. Джерелами аналізу грунтово-кліматичних умов є ґрунтовий нарис, а також дані грунтово-кліматичних довідників. Допоміжними є дані агрохімічних лабораторій і місцевих метеостанцій.

При оцінці природно-кліматичних умов використовується прийом текстового описання.

Природні умови підприємства характеризуються:

- кліматом, під яким розуміють багаторічний режим погоди даної місцевості, зокрема: атмосферний тиск, вологість, температура повітря, частота снігу, дощу, граду, туману та ін.;

- ґрунтами підприємства, які вивчаються в розрізі бригад, сівозмін;

- рельєфом території підприємства, який може бути рівнинний, горластий, хвилястий, що впливає на способи обробітку ґрунту, швидкість руху агрегату, а отже, й продуктивність техніки.

Вивчивши природно-кліматичні умови підприємства, приходимо до висновку, що вони є сприятливими для вирощування плодів, овочів та винограду.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежатиме від його розмірів, кількості населених пунктів. Для великих підприємств більш оправданою буде 3-ступінчата організаційно-виробнича структура, а невеликих 2-ступінчата.

ВАТ „Зелений Гай” розташований на лівому березі річки Південний Буг у північно-західній частині Миколаївської області і в 2км від м. Вознесенська і в 95 км від обласного центру – м. Миколаїв.

Транспортне сполучення залізничною станцією Вознесенськ, розташоване в 3км, здійснюється по залізниці, з обласним центром – по асфальтованому шосе.

Територія ВАТ „Зелений Гай” знаходиться у центральній частині південно-західного степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень – жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4 см.

Переважне направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв, утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду особливо винограду.

Земельний масив товариства розташований у проймі річки Південний Буг, яка складається з трьох терас. Перша проймена тераса являє собою рівнину з великою кількістю мезо-мікровпадин, в яких ґрунтова вода знаходиться близько від поверхні; ґрунти цієї тераси відносяться до четвертої лугово-наносної солонцеватої агро-виробничої групи. Перехід до другої піщаної тераси відбувається різко. На межі переходу від пройденої тераси є вузька лінія пониження, де ґрунтові води часто виходять на поверхню. Частина цієї тераси, розташована ближче до третьої дерново-піщаної і п’ятої лугово-болотної. Ґрунтове покриття третьої тераси представлене звичайним та піщаним чорноземами, які відносяться до першої і третьої агро виробничої групи.

Джерелом зрошення являється річка Південний Буг, на березі якої побудована насосна станція, подаюча воду для зрошення.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежить від його розмірів, кількості населених пунктів. Організаційно-виробнича структура ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району трьохступенева. В господарстві є три відділення: одне – на центральній садибі; друге – у с.Пряме; третє – на Бурських хуторах.

На центральній садибі є дитячий садочок, будинок культури, медпункт, холодильники, винзавод, автопарк, реммайстерня. На першому відділенні розташовані – молочно-товарна ферма; ферма по відгодівлі ВРХ, свині; бригади садівництва і виноградарства, багаторічних насаджень. На другому відділенні – рільничі бригади; бригади садівництва і виноградарства. На третьому – бригади садівництва і бригади ягідників.

Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: основний – обсяг виробництва продукції; допоміжні – площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.

Основними методами, які дають змогу оцінити розмір господарства і його вплив на результатні показники, є методи порівняння, розрахунковий, групування.

Таблиця 1.1

Визначення розміру виробництва ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Аналіз даних таблиці 2.1 дозволяє зробити висновок, що досліджуєме господарство є одним з найбільших господарств району. Так, вартість валової продукції у ВАТ “Зелений Гай” в 2,5 рази вище середньорайонного показника господарств з колективною формою господарювання.

В два раза вище сума грошової виручки від реалізації. Середньорічна чисельність працюючих, зайнятих в сільськогосподарському виробництві у 2006 році в 3,2 рази вище середньорайоного показника. В 1,8 разів вище середньорічна сума основних виробничих засобів, а поголів”я тварин в досліджуємому господарстві перевищує середньорайоний показник у 2,2 рази. Нижче середньорічного показника лише площа сільськогосподарських угідь.

Якщо порівняти показники розміру господарства у динаміці, то спостерігається тенденція зростання розмірів по основному показнику – вартості валової продукції, яка у 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросла на 26,5%, майже в два раза зросла сума грошової виручки. По інших показниках розміру спостерігається зниження показників. Так, чисельність працюючих знизилась на 10,8%, середньорічна сума основних виробничих засобів знизилась на 0,9%, а поголів”я худоби знизилося на 14,3%.

Спеціалізація сільськогосподарських підприємств являє собою процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до грунтово-кліматичних і економічних умов кожного господарства.

Роздивимося структуру товарної продукції в ВАТ „Зелений Гай”.

Таблиця 1.2

Структура та склад товарної продукції в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

Проаналізувавши данні таблиці бачимо, що питома вага виручки від реалізації продукції рослинництва складає 75,5%, а тваринництва –24,5%. Це говорить про те, що господарство в основному реалізує продукцію рослинництва. Але якщо взяти данні по всьому господарству, то бачимо, що найбільше реалізується промислової продукції. Так як в ВАТ „Зелений Гай” є винзавод, то більша частина продукції іде на переробку, а потім її реалізовують.

1.2. Землекористування та структура земельних угідь в ВАТ

«Зелений Гай»

Земля, як відомо, - найважливіший засіб виробництва в сільському господарстві, її не можна замінити нічим іншим. Основними джерелами інформації для аналізу складу, структури і використання земельних угідь є: Земельнокадастрова книга підприємства, грунтові карти, паспорт поля, річний звіт господарства (додаток А), виробничо-фінансовий план, економічний паспорт підприємства з яких беруть дані про землекористування, виробничу програму в галузі рослинництва та її виконання, перелік заходів щодо поліпшення земельних угідь. Крім того використовують заключну статистику.

Земельні угіддя ВАТ «Зелений Гай» об’єднують у дві основні групи – сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. При аналiзi структури земельного фонду необхiдно вивчити змiни у спiввiдношеннi угiдь сiльськогосподар­ського i несiльськогосподарського призначення, тенденцiї i темпи цих змiн. Це дасть змогу не допустити або обмежити використання сiльськогосподар­ських угiдь.

Обсяг валової продукцiї значною мiрою залежить вiд структури земельних угiдь (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Склад і структура земельних угідь ВАТ «Зелений Гай»

З даних таблиці видно, що в ВАТ «Зелений Гай» загальна земельна площа за 3 роки не змінилася. В 2005р. площа під сільськогосподарськими угіддями трошки скоротилася, але не значно. Кожен з аналізованих років площу під ріллю не зменьшували і вона всі ці роки складала 600 га. Під пасовищами теж залишали однакову кількість га – 604 га. А ось під багаторічними насадженнями ми бачимо скорочення площі. У період з 2004р по 2006р площа під садами та ягідниками значно скоротилася. Це сталося в наслідок несприятливих природних умов. В той рік взимку були сильні заморозки. І це сприяло знищенню багатьох дерев та кустарників. А так як на той момент підприємство потерпало фінансові труднощі, то закупити нові дерева та кустарники не було можливості. Тому площа в 2005р. під багаторічними насадженнями значно скоротилася. В 2006р. теж було скорочення площі під багаторічними насадженнями, але не таке велике, як в минулі роки. Це скорочення сталося за рахунок виведення старих дерев. А закупівля молодих провелася лише частково.

Для найкращих результатів треба забезпечити органічну єдність всіх галузей, підпорядковуючи їх розвиток найбільш раціональному використанню виробничого потенціалу, безумовному виконанню завдань продажу продукції, подальшому задоволенню потреб трудівників.

Найважливішою складовою ресурсного потенціалу є земельні ресурси. Аналіз земельних ресурсів проводиться за даними “Балансу землекористування” та довідки до форми бухгалтерського звіту “Виробництво і собівартість продукції рослинництва”. Використовуючи дані балансу землекористування і прийоми відносних величин та порівняння, аналізують структуру земельних угідь. В підметі таблиці при цьому перелічують види земельних угідь, а в присудку порівнюють планову і фактичну площу та структуру земельних угідь. Причому за 100% можуть приймати або сільськогосподарські угіддя, або загальну земельну площу, в яку, крім сільськогосподарських угідь, включають площу лісу, болота, чагарників, ставків, водойомищ. Крім того, що в розпорядженні підприємства можуть бути і землі тимчасового користування. В процесі аналізу обгрунтовують зміни, що мають місце в складі землекористування. Звертається увага на заходи по корінному поліпшенню природних угідь, які на підприємстві останнім часом не проводяться.

Поглиблення аналізу забезпечується розрахунком показників разореності земель:

Сільськогосподарські угіддя

1) Рівень освоєння земель = *100% (2.1)

Загальна земельна площа

2) Розораність сільськогосподарських угідь =

рілля

= *100% (2.2)

сільськогосподарські угіддя

3) розореність орних земель, до яких включають ріллю і перелоги =

рілля

= *100% (2.3)

рілля +перелоги

4) питома вага природних кормових угідь в площі сільськогосподарських угідь =

сіножаття + пасовища

= *100% (2.4)

сільськогосподарські угіддя

Ці показники тривалий час вважались бажаними, оптимальними. Але з переходом до ринкових відносин економісти стали порівнювати ці показники з розореністю в західних господарствах, і виявилось, що на Заході половина площ не розорюється, не засівається, а зайнята природними кормовими угіддями.Це робиться з метою захисту грунтів від водної, вітрової ерозії.

Отже, необхідно і в наших умовах підвищити врожайність сільськогосподарських культур в 1,5-2 рази і різко знизити процент розореності земель. Але це можливо лише при сучасній високоефективній агротехніці, інтенсивній технології.

Таблиця 1.4

Динаміка і структура землекористування в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

З наведених даних видно, що земельна площа за останні 3 роки не змінилася. А площа під сільгоспугіддями кожен рік змінюється за рахунок збільшення площ під багаторічними насадженнями.

Структуру посівних площ можна аналізувати в декількох варіантах:

- в розрізі всіх сільськогосподарських культур;

- всередині кожної групи сільськогосподарських культур;

- по 4 групах сільськогосподарських культур.

Ефективність використання землі визначатиметься декількома показниками. Виробництво валової продукції на 1га земельних угідь характеризує економічну цінність землі як основного засобу виробництва в цілому. Вартість валового і чистого доходу характеризує відносну цінність землі, тобто в порівнянні з затратами; урожайність характеризує ефективність використання землі під окремими культурами. В підметі таблиці при цьому перелічуються названі показники, а в присудку порівнюються планові дані з фактичними.

Розділ 2 Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль рослинництва в економіці ВАТ «Зелений Гай»

За допомогою даних ВАТ «Зелений Гай» визначимо питому вагу валової і товарної продукції, затрат праці, витрат виробництва, а також прибутку галузі, у загальних обсягах за 3 роки (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Місце рослинництва в економіці ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Аналізуючи дані таблиці 3.1 можна засвідчити, що продукція рослинництва складає третину вартості валової продукції в співставних цінах 2003р. Так, питома вага рослинництва у вартості валової продукції в середньому за 3 роки склала 33,3%. Так як рослинництва трудомістка галузь, то 32,6% витрат праці господарства припадає в середньому за 3 роки на рослинництва. За іншими показниками питома вага значно нижче. Так на долю рослинництва припадає лише 8,6% виробничих витрат, 2,4% грошової виручки, 6,1% прибутку від реалізації, через низький рівень товарності, тому що більша частина продукції йде на переробку.

2.2. Площі, породний і сортовий склад сільськогосподарських

культур

Впродовж дослідження визначимо яку питому вагу в сільськогосподарських угіддях займають багаторічні насадження (таб.2.2).

Таблиця 3.2

Розмір і структура сільськогосподарських угідь у ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Як свідчать дані таблиці 2.2 сільськогосподарські угіддя за останні три роки знизилися на 85га за рахунок зниження площі багаторічних насаджень на 2,2%.

Як видно з даних таблиці 2.2 багаторічні насадження займають у структурі сільськогосподарських угідь найбільшу питому вагу з 43,4 до 44,14. Рілля займає від 27,8 до 28,2%, а пасовища займають з 27,3% до 28,4%.

Поглиблюючи аналіз визначимо склад багаторічних насаджень. Як видно з таблиці 2.2. багаторічні насадження досліджуємого господарства складається з садів, виноградників, ягідників і горіхоплідних.

Таблиця 2.3

Структура багаторічних насаджень за видами в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Коментуючи дані таблиці 2.3 можно зробити висновки, що в структурі багаторічних насаджень найбільшу питому вагу займають сади від 59,8 до 78,9%. Виноградники складають від 18,3 до 37%.

2.3. Врожайність культур та валовий збори продукції

Проведемо аналіз врожайності та валових зборів продукції сільськогосподарських культур. При цьому будемо використовувати данні економічного паспорту ВАТ «Зелений Гай» (додаток В).

Таблиця 2.4.

Врожайність і валові збори продукції ВАТ «Зелений Гай»

З даних таблиці бачимо, що найбільше зібрали продукції плодівництва. Це підприємство базується на вирощуванні садів та ягідників. Данні цієї таблиці ще раз доказують, що основний прибуток ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району залежить від урожайності та валового збору отриманого від збору плодів та ягід. Також в цьому підприємстві неплохий показник по кукурудзі на силос. ВАТ «Зелений Гай» вирощує її для годівлі тварин, т.як на цьому підприємстві є декілька тваринних ферм. Для цієї цілі були виділені також поля під багаторічні та однорічні трави. У них показники трохи нижчі, ніж всі інші, але нашому підриємству достатньо, щоб утримувати тварин на власних фермах.

2.4. Використання продукції

У нашому підприємстві основними каналами реалізації продукції є:

- реалізація згідно договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям;

- експорт;

- поставки по бартеру;

- реалізація на ринках, у власних магазинах.

Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва це:

- видача і продаж продукції працівникам відповіднодо чинного в підприємстві положення про оплату праці;

- виділення для громадського харчування та у фонд допомоги;

- використання для переробки безпосередньо в підприємстві.

ВАТ «Зелений Гай» реалізовує частину своєї продукції Вознесенському консервному заводу на підставі договору. А іншу частину пускає на переробку на власному винзаводі. Це підприємство випускає алкогольні вироби, які мають великий попит на світовому ринку. ВАТ «Зелений Гай» - це підприємство з великими можливостями. У його власності є багато фірмових магазинів, в яких продукція підприємства доходить до споживача. Робітники ВАТ можуть виписати собі, за рахунок заробітної плати, продукцію яка вирощується та виготовляється на підприємстві. На центральній садибі Зеленого Гаю знаходиться столова, де кожен робітник може замовити собі обід за невелику ціну. Ціни тут низьки тому, що всі продукти харчування виробляються на підприємстві.

2.5. Матеріально-технічне забезпечення галузі

Для того, щоб побачити як забезпечене підприємство в окремих видах матеріально-технічних ресурсах: тракторах, сівалках, машинах, добривах, засобах захисту рослин необхідно розглянути табл. 2.5.

Таблиця 2.5.

Рівень забезпеченності галузі матеріально-технічними ресурсами

Виходячи з даних таблиці, ми бачимо, що підприємство в 2004 році було повністю забезпечене технікою. А ось добрив було внесено меньш ніж запланували. Органічних добрив внесли з невеликою різницею, а мінеральних лише 26,7 % ніж запланували. В 2005 – 2006 роках техніки в господарстві було меньше на 1,3% від запланованої кількості, з них в 2005 – 2006 роках тракторів та комбайнів було використано стільки, скільки запланували. А автомобілів з 2005 року поменьшало на 1 автомобіль. В 2005 році органічних добрив було внесено 93,9 %, мінеральних – 30%. В 2006 році – органічних – 12,5%, а мінеральних – 90,7%. Ми бачимо, що за аналізовані роки одних добрив було внесено більше, а других – меньше. В наступному році – навпаки. Підприємство не було спроможним робити закупки в такому обсязі, в якому було заплановано, тому що не дозволяло фінансове становище господарства. Якщо б вони закупили добрива в повному обсязі, то не хватило б розрахуватися по податкам, заробітній платі, не хватило б і на ремонт техніки, без якої неможливо обробляти посівні площі, сади, виноградники та ягідники. Тому вони виходили з зкрутного становища таким чином.

2.6. Економічна ефективність виробництва продукції

Спочатку визначимо виробничу собівартість 1ц плодів, на яку впливає два фактори: прямі витрати на виробництво плодів і кількість виробленої продукції. У наступній таблиці надаються вихідні дані для визначення впливу факторів на виробничу собівартість 1ц плодів (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Вихідні дані для визначення впливу факторів на виробничу собівартість 1ц плодів у ВАТ “Зелений Гай”

Розрахунок проведемо методом прямих та обернених зв”язків:

1271300 951900

- = 66 – 49,4 = 16,6

19269 19269

1271300 1271300

- = 73,3 – 66,0 = 7,3

17345 19269

Разом 23,9 грн.

Перевірка: 73,3 – 49,4 = 23,9 грн

Розрахунки показали,що у 2006р. в порівнянні з 2005р. виробнича собівартість 1ц плодів зросла на 23,9 грн. Це сталося за рахунок :

- прямих витрат на виробництво плодів – на 16,60 грн.;

- обсягу виробленої продукції – на 23,90 грн.

Поглиблюючи аналіз визначимо за рахунок яких статей це сталося за допомогою таблиці 2.7, в якій надається структура виробничої собівартості 1ц плодів.

Таблиця 2.7

Структура виробничої собівартості 1ц плодів

Як видно з даних таблиці 2.7 найбільшу питому вагу у структурі виробничої собівартості 1ц плодів займають витрати на оплату праці – 52,6% у 2005р., 51,8% у 2006р. Це свідчить про високий рівень ручної праці, особливо на обрізанні дерев та збиранні врожаю. На другому місці витрати на роботи і послуги, які у 2005р. склали 17,2% у 2006р. – 11,3%.

Наочніше структуру собівартості видно з кругової діаграми (додаток Г).

Як видно з таблиці 2.7 і додатка Г виробнича собівартість 1ц плодів зросла у 2006р. в порівнянні з 2005р. на 23,90 грн за рахунок зростання питомої ваги витрат на паливо-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту, послуги, витрати на ремонт необоротних активів, загальновиробничих витрат.

Впровадження аналізу розраховуємо собівартість 1ц реалізованої продукції і визначимо вплив факторів на ії зміну за допомогою наступної таблиці (табл. 2.8)

На собівартість 1ц реалізованої продукції впливають два таких фактора як собівартість реалізованої продукції та обсяг реалізованої продукції.

Таблиця 3.13

Визначення впливу факторів на собівартість 1ц реалізованої продукції у ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Розрахунки, проведені в таблиці 2.8 показують, що собівартість 1ц реалізованої продукції у 2006р. в порівнянні з 2005р. зросла на 10,3 грн. Це сталося за рахунок таких факторів:

-собівартості реалізованої продукції на –20,8 грн.;

-кількості реалізованих плодів на 31,1 грн.

Тобто собівартість 1ц реалізованої продукції зросла на 10,3 грн. за рахунок кількості реалізованої продукції на 31,1 грн., а зниження собівартості реалізованої продукції нейтралізовало негативний вплив першого фактора на 20,80 грн.

Наступний показник ефективності виробництва плодів – трудомісткість 1ц плодів. В наступній таблиці розраховуємо трудомісткість 1ц плодів за останні три роки (табл. 2.9)

Таблиця 2.9

Трудомісткість виробництва плодів в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Як свідчать дані таблиці 2.9 спостерігаються тенденція зниження трудомісткості 1ц плодів. Так, трудомісткість 1ц плодів у 2004р. склала 10,5 л.-год., у 2005р.- 8,3 л.-год., у 2006р. – 8,7 л.-год. На трудомісткість 1ц плодів впливають два основних фактора: затрати праці на виробництво плодів і обсягвиробленої продукції. У наступній таблиці визначимо вплив факторів на трудомісткість 1ц плодів (табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Визначення впливу факторів на зміну трудомісткості 1ц плодів в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Розрахунки, проведені в таблиці 2.10 показують, що трудомісткість 1ц плодів у 2006р. в порівнянні з 2005р. зросла на 0,4 л.-год. Це сталося за рахунок двох факторів. За рахунок кількості вироблених плодів трудомісткість 1ц зросла на 0,9 л.-год., але зниження витрат праці на виробництво плодів нейтралізувало негативний вплив першого фактора на 0,5 л.-год.

В наступній таблиці узагальнимо визначені показники ефективності виробництва плодів такі як трудомісткість 1ц, урожайність, собівартість 1ц реалізованої продукції і розрахуємо прибуток в розрахунку на 1ц та на 1га і рівень рентабельності (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Показники ефективності виробництва плодів у ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Коментуючи дані таблиці 2.11 можна зробити висновок, що виробництво плодів у досліджуваному господарстві ефективна і рівень ефективності по більшості показників, але урожайність плодів у 2006р. зросла в порівнянні з 2004р. на 61,6%, а в порівнянні з 2005р. на 4,8%. Трудомісткість 1ц плодів в порівнянні з 2004р. знизилася на 17,1%. Рівень рентабельності у 2006р. в порівнянні з 2004р. підвищівся на 5,5 в.п. По інших показниках ефективність виробництва плодів знизилася. Так знизився прибуток в розрахунку на 1ц в порівнянні з 2004р. на 26,3%, а в порівнянні з 2005р. на 15,5%. Це сталося за рахунок зростання собівартості, яка в порівнянні з 2004р. зросла на 35,9%, а в порівнянні з 2005р. – на 14,8%. Трудомісткість 1ц плодів у 2006р. в порівнянні з 2005р. зросла на 4,8%, а рівень рентабельності знизився на 20,4 в.п. Прибуток в розрахунку на 1га у 2006р. в порівнянні з 2004р. знизився на 20,9%, а в порівнянні з 2005р. – на 39,9%. Це сталося за рахунок прибутку, урожайності, рівня товарності.

Розділ 3 Обгрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування врожайності сільськогосподарських культур в

ВАТ «Зелений Гай»

За допомогою таблиці 3.1. прослідкуємо, як наше підприємство запланувало врожайність культур.

Таблиця 3.1.

Розрахунок планової врожайності культур в 2006р.

За допомогою таблиці ми побачили, що фактично зерна було зібрано 630 т, а підприємство планувало замінити сорт і цим збільшити виробництво зерна на 35т, за рахунок додаткового внесення добрив збільшити – на 70 т, за рахунок гіпсування грунтів – на 40 т. в нашому прикладі є цукрові буряки та овочі, які господорство взагалі не запланувало на 2006 рік, але їх посадили і отримали незначну кількість овочів. Це сталося за рахунок того, що у господарстві залишилися поля без посівів і насіння з минулого року, тому на засіданні вирішили спробувати посадити ці культури на вільних полях. З соняшником інша ситуація. Його посадили, але була засуха і вирішили не вкладати кошти у те, що може бути збитковим. Але на початку року було заплановано зібрати 40 т, а зібрали 155 т. Врожайність плодів та ягід вирішили поліпшити за рахунок збільшення заміни сорту, додаткового внесення добрив, гіпсування грунтів та ліквідації зрідженності насаджень на 429 т, а отримали 4058 т. аналогічними методами рішили поліпшити врожайність винограду на 169 т.

3.2. Планування валових зборів продукції

Більшість громадських господарств області характеризуються низькою ефективністю виробництва плодів. Плодівництво низькорентабельне або збиткове у зв”язку з низькою врожайністю і низькою якістю продукції. Це обумовлене застарілими технологіями вирощування садів та тим, що більшість насаджень морально застаріли і за сортовим складом і за конструкцією. У досліджуваному господарстві площа садів у плодоносному віці складає 73,7 – 80,6%. А зрідженість садів складає 20%, що що сказується на валових зборах плодів.

Перш ніж визначити ефективність виробництва плодів у ВАТ “Зелений Гай” приведемо аналіз виробництва плодів, так як ефективність виробництва залежить від обсягів виробництва, урожайності.

Таблиця 3.2

Виконання плану валового збору плодів в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

У таблиці надається інформація щодо виконання планів валових зборів плодів в ВАТ “Зелений Гай”. Аналіз показує, що досліджуєме господарство плани валових зборів не виконує. Найвищій процент виконання плану – відмічався у 2006р. – 42,9%, найнижчий у 2004р. – 38,7%.

3.3. Планування собівартості і рентабельності продукції

Розрахункова урожайність впливає на зміну трудомісткості 1ц плодів, що видно з наступної таблиці (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Вплив урожайності на собівартість 1ц плодів у 2006році в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Як видно з таблиці 3.3 розрахункова собівартість 1ц плодів у 2006р. складає 77,50 грн. Так як між собівартістю 1ц і урожайністю існує обернений зв”язок, то чим вище урожайність, тим нижче собівартість 1ц. Фактична урожайність плодів у 2006р. в ВАТ “Зелений Гай” склала 41,2 ц/га, затрати на 1га – 3287,80 грн. Тому фактична собівартість 1ц плодів склала 79,80 грн. (3287,8 : 41,2). При зростанні урожайності до 42,4 ц/га собівартість 1ц плодів знижується до 77,50грн. (3287,8 : 42,4).

Такий же обернений зв”язок існує між урожайністю і трудомісткістю 1ц, що видно з наступної таблиці (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Вплив урожайності на трудомісткість 1ц плодів в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району

Як свідчать дані таблиці 3.4 розрахункова трудомісткість 1ц плодів складає 8,5 люд.-год. При фактичній урожайності 41,2 ц/га трудомісткість 1ц плодів складала 8,7 л.-год. (358,44 : 41,2), а при зростанні урожайності до 42,4 ц/гатрудомісткість 1ц плодів знизилася до 8,5 л.-год. (358,44 : 42,4).

За допомогою наступної таблиці визначимо, як зменьшиться прибуток внаслідок залучення резервів валових зборів, що призвели до зростання урожайності і зниження собівартості 1ц. Рівень товарності і ціну реалізації лишимо на фактичному рівні 2006р. (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну прибутку в результаті залучення резервів валових зборів у ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району за 2006р.

Як видно з таблиці 3.5 за рахунок залучення резервів валових зборів плодів прибуток в розрахунку на 1ц підвищівся з 45,2 до 47,5 грн., а в розрахунку на 1га з 471,2 до 509,5 грн.

В наступній таблиці узагальнимо всі розрахункові і фактичні показники ефективності виробництва і реалізації плодів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Порівняння фактичних і розрахункових показників ефективності виробництва плодів в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району у 2006р.

Коментуючи дані таблиці 3.6 можна зробити висновки, що за рахунок резервів валових зборів плодів знизилася трудомісткість 1ц на 0,2 л.-год. та собівартість 1ц на 2,3 грн. зросли урожайність на 1,2 ц/га, прибуток в розрахунку на 1ц – на 2,3 грн., в розрахунку на 1га – на 38,3 грн. А рівень рентабельності підвищівся на 4,7 в.п.

І все це сталося лише за рахунок збирання урожаю в оптимальні строки. Іншими резервами збільшення валових зборів плодів і підвищення ефективності виробництва є дотримання оптимального розміру саду, дотримання нормальної густоти насаджень, яка залежить від типу саду, поліпшення агротехніки в т.ч. якісної обрізки крон, зменьшення зрідженості насаджень, підвищення якості садівного матеріалу, вдосконалення породно-сортового складу культур, вибір оптимальних напрямків реалізації плодів, вирощування саджанців безпосередньо в господарстві.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки. Досліджуване господарство – ВАТ “Зелений Гай” за своїми розмірами є одним з найбільших господарств району. Вартість валової продукції якою у порівняльних цінах 2003р. склала у 2006р. 5 млн. 391 тис.грн., що в 2,5 разів більше середнього районного показника серед господарств з колективною формою господарювання. Організаційно-виробнича структура ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району трьохступенева. Досліджуване господарство спеціалізується на виробництві промислової продукції, яка займає в структурі виручки 86,0%. У сільськогосподарському виробництві найбільшу питому вагу займають плоди (56,6%). Господарство забезпечене земельними, трудовими ресурсами і основними виробничими засобами, які зношені на 58%. Господарство отримує прибутки, які мають тенденцію до збільшення. Проте фінансовий стан ВАТ “Зелений Гай” незадовільний.

Плодівництво в економіці господарства грає суттєву роль. Продукція плодівництва складає третину вартості валової продукції в співставних цінах 2003року. Так, як плодівництво трудоміська галузь, в якій використовується багато ручної праці, 32,6% затрат праці припадає на плодівництво. Але через низький рівень товарності на долю плодівництва припадає лише 2,4% грошової виручки, 6,1% прибутку від реалізації. Більша частина продукції плодівництва йде на переробку.

В структурі багаторічних насаджень найбільшу питому вагу (59,8 – 78,9%) займають сади, з них зерняткові (85%). Дослідження показало, що існує тенденція зниження площі садів, в т.ч. в плодоносному віці. Знижується питома вага садів в плодоносному віці з 80,6% у 2004р. до 76,2% у 2006р. Динаміка валових зборів плодів показує, що існує тенденція до зниження з 1997р. І у 2006р. валові збори плодів складали лише 28,2% валових зборів 1995р. На валові збори плодів вплинуло як зниження площі садів так і урожайність плодів, яка у 1996р. складала 105,4 ц/га, у 1998р. – 70,7 ц/га, а у 2006р. – 41,2 ц/га. А виробнича собівартість 1ц плодів у 2006р. склала 73,3 грн., що на 23,9 грн. вище, ніж у 2005р. Це сталося за рахунок зростання питомої ваги витрат на паливо-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, витрат на ремонт необоротних активів.

Аналіз ефективності виробництва плодів показав, що за останні три роки виробництво плодів було ефективним, але рівень ефективності має тенденцію до зниження по більшості показників. Так, зросла собівартість 1ц, знизився прибуток і рівень рентабельності.

Проте дослідження виявило невикористані резерви валових зборів плодів за рахунок збирання 35% врожаю не в оптимальні строки збирання, що призводить до перебору врожаю. Залучення цих резервів валових зборів призводить до зниження трудомісткості 1ц плодів на 0,2 л.-год., собівартості 1ц – на 2,3 грн., а також до зростання урожайності на 1,2 ц/га, прибутку в розрахунку на 1ц на 2,3 грн., в розрахунку на 1га – на 38,3 грн. та зростання рівня рентабельності на 4,7 в.п. Іншими резервами підвищення ефективності виробництва є дотриманна оптимального розміру садів, дотримання нормальної густоти насаджень, поліпшення агротехніки, підвищення якості садівного матеріалу, вдосконалення породно-сортового складу культур, вирощування садженців безпосередньо в господарстві.

Список використано джерел

1. Андрієнко М.В., Роман І.С. Малопоширені ягідні і плодові культури. – Урожай, 1991. – 166с.

2. Антоненко Л.А. Снижение энергоемкости продукции растениеводства. //Экономика 1997. - №2. – с.49-52.

3. А.Г.Богатов. Основні тенденції виробництва та реалізації плодів //Вісник аграрної науки Причорномор”я. – 2000. №2 (9). – с.86-89.

4. Бурмистров А.Д. Ягодные культуры. – М.: Агропромиздат, 1925. – с.270.

5. Варламов Ч.П., Четвертаков А.В. Механизация уборки и товарной обработки фруктов. – М.: Колос, 1984. – 285с.

6. Велков В. Обрезка плодових деревьев: Перевод с болгарского. – М.: Колос, 1969. – 271с.

7. Власюк С.Г. Слива та алича. – К.: Урожай, 1985. – 150с.

8. Глебова А.И., Мандрыкина В.И. Смородина. – М.: Россельхозиздат, 1944. – 8с.

9. Денисюк О.Л., Федченкова Г.О. Абрикос. – К.: Урожай, 1977. – 76с.

10. Зелинская Е.А., Шепельская А.Г. Основы питания и удобрения плодовых деревьев. – К.: Урожай, 1973. – 283с.

11. Интенсивное садоводство на юге Украины. /Сост. В.М. Якушев – Симферополь: Таврия, 1985 – 252с.

12. Карпейчук Г.К. Частное плодоводство. – К.: Вища школа, 1985. – 295с.

13. Колесников В.А. Частное плодоводство. – М.: Колос, 1973. – 455с.

14. Коломиец И.А. Преодоление периодичности плодоношения яблони. – К.: Урожай, 1976. – 238с.

15. Костюк Л.А. Економічна та енергетична оцінка нових сортів яблуні вітчизняної й зарубіжної селекції у насадженнях інтенсивного типу. //Економіка АПК – 2003. - №7. – с.69-72

16. Куян В.Г. Плодівництво. – К.: Аграрна наука. 1998. – 472с.

17. Куян В.Г. Агротехніка ягідних культур. – Ужгород: Карпати 1969. – 104с.

18. Куян В.Г. Інтенсивне плодівництво Полісся УРСР. – К.: УСГА, 1974. – 48с.

19. Лесик Ф.Л. Біологічні основи і методика вирощування садивного матеріалу плодових культур. – К.: Радянська школа, 1970. – 191с.

20. Метлицкий З.А. Агротехніка плодових культур. – М.: Колос, 1973. – 519с.

21. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодовоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві. /За ред. О.М. Шестопаля. – К.: 2002. – 136с.

22. Муромцев И.А. Активная часть корневой системы плодовых растений. – М.: Колос, 1969. – 245с.

23. Плодівництво /Під ред. М.В. Андрівина. – К.: Хрещатик, 1992. – ч.1. – 144с.

24. Плодовый питомник. Пер. с немецкого. /Х. Мюллер, Х. Альберт и др. – М.: Колос, 1978. – 351с.

25. /Под ред. М.В. Андриенка. – К.: Урожай, 1992. – 351с.

26. Попович П.Д. Садівництво на схилах. – К.: Урожай, 1975. – 200с.

27. Придатність грунтів під сади і ягідники. /П.Д. Попович, В.А. Джамаль, Н.Г. Ольчишина та ін. – К.: Урожай, 1981. – 158с.

28. Примпшев И.Н. Развитие эффективного плодоовощеводства и виноградарства в Крыму. //Экономика АПК. – 1999. - №11. – с.81-84.

29. Промышленное садоводство. /Под ред. В.И. Сенина, П.В. Клочко. – К.: Урожай, 1987. – 222с.

30. Романовська Н.І. Реалізація плодоовочевої продукції громадськими господарствами. //Економіка АПК. – 1997. - №1. – с.83-86.

31. Романовська Н.І. Визначення вартості плодовоовочевої продукції з урахуванням показників якості. //Економіка АПК. – 1996. - №3. – с.60-62.

32. Рубин С.С. Содержание и удобрение в интенсивных садах. – М.: Колос, 1983. – 272с.

33. Рульєв В.А. Перспективи вирощування черешні в Україні. //Економіка АПК. – 2003. - №1. – с.49-53.

34. Семаш Д.П. Орошение плодового сада. – К.: Урожай, 1975. – 183с.

35. Симиренко В.Л. Часткове сортознавство плодових рослин. Т1: Яблуня. – К.: Аграрна наука, 1995. – 454с.

36. Слободянюк Н.І. Ефективність виробництва плодів у спеціалізованих господарствах Вінницької області. //Економіка АПК. – 1994. - №7. – с.50-52.

37. Слободянюк Н.І. Інтенсифікація плодівництва у державних господарствах Вінничини. //Економіка АПК. – 1998. - №8. – с.52-54

38. Татаринов А.Н. Садоводство на клопових подвоях. – К.: Урожай, 1988. 205с.

39. Татаринов А.Н., Зуев В.Ф. Питомник плодовых и ягодных культур. – М.: Россельхозиздат, 1984. – 270с.

40. Требушенко Є.І. Тривале зберігання плодів. – К.: Урожай, 1992. – 104с.

41. Трусевич Т.В. Интенсивное плодоводство. – М.: Россельхозиздат, 1978. – 203с.

42. Трусова Н.В. Методи дослідження та методологічні підходи до оцінки ефективного виробництва продукції садівництва. //Вісник аграрної науки Причорномор”я. – 1999. - №2(7). – с.36-39.

43. Чендлер У. Плодовый сад. Пер. с анг. – М.: Сельхозиздат, 1960. – 597с.

44. Шумейко Л.С. Формування ринку овочевництва, садівництва, виноградарства. //Економіка України. – 1990. - №7. – с.67-73.

45. Шумейко А., Погорілець Є. Ринок фруктів і ягід України. //Економіка України. – 2003. - №10. – с.55-58.

46. Шестопаль О.М. Відтворення плодових і ягідних насаджень. //Економіка АПК. – 1997. - №2. – с.41-44.

47. Шурихт Р. Производство плодов: Пер. с нем. – М.: Колос, 1984. – 302с.