Курсовая работа: Особливості бухгалтерського обліку в кредитних спілках

Курсова робота

Особливості бухгалтерського обліку в кредитних спілках

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 5

1.1 Поняття та сутність кредитної спілки. 5

1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок. 8

1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках. 17

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ. 25

2.1 Створення кредитної спілки, складання установчих документів. 25

2.2 Державна реєстрація кредитної спілки. 26

2.3 Практичні питання бухгалтерського обліку кредитній спілці 32

2.3.1 Облік внесків членів кредитної спілки. 32

2.3.2 Облік розрахунків за кредитами. 36

2.3.3 Фінансові інвестиції 38

2.3.4 Облік доходів та витрат. 39

ВИСНОВКИ.. 48

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 51

Додаток 1. 54

Додаток 2. 58

Додаток 3. 59

Додаток 4. 72

Додаток 5. 73

Додаток 6. 74

Додаток 7. 78

Додаток 8. 80

ВСТУП

Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської системи, а банки є практично найважливішою складовою кредитної системи. Кредитування населення України в сучасних умовах є надзвичайно важливим питанням через те, що соціально-економічний рівень його життя дуже низький.

Певна особа, щоб підвищити свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну діяльність, а на це потрібні чималі кошти. І тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитування.

Крім того, такого роду допомоги потребують часто й ринкові структури, товарне виробництво, торгівля, тобто усі сфери народного господарства.

Формування дієздатної ринкової економіки в Україні постійно потребує певної фінансової підтримки. Комерційні банки не зацікавлені і не завжди готові працювати із дрібними позичальниками (фізичними особами) через високий ризик неповернення кредиту. З іншого боку фізичні особи не прагнуть отримувати позики в банках через високі відсотки та короткотерміновість, що ще більше погіршує їх скрутне матеріальне становище і складність оформлення кредиту, завищені є вимоги до застави.

Ці умови сприяли створенню кредитних спілок, які стають корпоративними членами кредитних організацій, таких як комерційні банки, ломбарди тощо. Кредитні спілки в основному функціонують у поселеннях з невеликою чисельністю населення, де люди переважно знають одне одного.

Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної спільноти людей, які об’єднані відповідно до їх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання. Така спільнота виступає в якості поля членства для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні громади.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

Мета даної курсової роботи – висвітлити теоретичні питання стосовно особливостей бухгалтерського обліку в кредитних спілках та на основи опрацьованого матеріалу зробити практичне завдання на прикладі умовного підприємства.

Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:

· розглянути економічну сутність кредитної спілки як неприбуткової організації;

· проаналізувати основні ресурси формування кредитної спілки;

· порядок створення кредитної спілки;

· розглянути складання установчих та реєстраційних документів.

· ведення бухгалтерського обліку у кредитних спілках;

· звітність кредитної спілки;

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

1.1 Поняття та сутність кредитної спілки

Саме слово “кредит” походить від латинського “creditum”, що означає “позика”, “борг”. А також цей термін можна перекласти як “вірю”, ”довіряю”. Звідси ми можемо дати визначення КС.

Кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.

Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Отже, головну мету діяльності кредитної спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг [21, 97].

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник спілки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників спілки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитної спілки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками спілки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитної спілки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки [21, 112].

В основному КС об’єднують осіб зо місцем роботи, або за місцем проживання. Для відкриття кредитної спілки основні матеріали можна отримати у НАКСУ (Національна Асоціація Кредитних спілок України) та у Представництві Канадської Кооперативної Асоціації в Україні.

Для заснування КС засновники укладають угоду, яка визначає порядок та принципи створення спілки, склад засновників, порядок підготовки проекту Статуту спілки та його затвердження. Для створення КС потрібно не менше 50 осіб-засновників. Особи – засновники (організаційний комітет) проводять збори, на яких власне й засновують кредитну спілку.

Кредитна спілка як і будь-яка громадська організація в Україні діє на основі статуту. Статут містить:

· назву КС, її зміст, юридичну адресу і банківські реквізити;

· права та обов’язки членів спілки;

· умови прийняття та вибуття з неї;

· розмір сплати вступних та членських внесків;

· порядок використання коштів спілки, в тому числі порядок та умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахувань та порядок формування фондів, утворюваних спілкою,

· порядок звітності та контролю;

· порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов’язаних з її ліквідацією.

У статуті КС можуть бути передбачені інші положення, які стосуються окремих видів її діяльності. Статут КС не повинен суперечити чинному законодавству України.

Для державної реєстрації КС її засновники подають заяву до Державної податкової інспекції. До заяви додається угода про заснування КС, статут, відомості про склад статутних органів, загальну чисельність членів кредитної спілки, документи про сплату реєстраційного збору. КС свою діяльність з питань кредитування та розрахунків погоджує з Національним банком України. КС охоплюють ті верстви населення, які в силу економічних причин не можуть отримати позику в банку [18, 25]..

Головною метою КС є забезпечення регулярних заощаджень та надання позичок своїм членам. Кредитна спілка також є джерелом кредиту, що надається її членам для будь-якої мети, яка заслуговує на увагу. За позичку сплачується помірно низька процентна ставка. Кінцевою метою кредитної спілки є підвищення соціально-економічного стану її членів. Покращення економічного становища громадян забезпечується їх спроможністю заробляти гроші, розумно їх витрачати, частину доходу заощаджувати для отримання майбутніх благ і мати доступ до джерел кредиту, що забезпечує умови для продуктивної прибуткової діяльності.

Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, не обмежені судом у дієздатності та не перебувають у місцях позбавлення волі.

Заява кандидата про вступ до Спілки складається письмово за формулою, встановленою Правлінням та розглянута на його засіданні [Додаток 5].

1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок

В основному ресурси КС формуються за рахунок вступних пайових внесків членів, а також їхніх наступних періодичних внесків. КС може приймати внески, які наведено в таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1 Види внесків у кредитну спілку

Схема 1.2.2 Види рахунків у кредитних спілках

Відкриття рахунків членам кредитної спілки, як правило здійснюється на підставі заповненої заяви, крім пайового рахунку, який відкривається на основі рішення про прийом у члени. для відкриття рахунку потрібно такі документи:

· Заява на відкриття рахунку;

· Касовий документ;

· Ощадна книжка;

· всі інші операції проводять за допомогою персонального комп’ютера (ПК) [16, 62]..

При прийняті коштів на рахунок обумовлюється відсоток під який його приймають. Наприклад, КС прийняла на рахунок кошти під 17% річних, а видала позику під 25% річних. З різниці 25%-17%=8% є прибуток для КС. Який іде на споживчі цілі Спілки, формується резервний фонд і залишок розподіляється між членами спілки.

Для нарахування відсотків за 1 повний місяць здійснюється за формулою:

де

S% - відсоток за повний місяць;

S - сума вкладу;

Р % - річна відсоткова ставка.

Розрахунок відсотків за кілька повних місяців

здійснюється за формулою:

де:

S%-відсоток за повний місяць;

S-сума вкладу;

n - к-ть місяців.

Для розрахунку та дорахування відсотків за неповний місяць. скористаємося формулою:

S%-відсоток за повний місяць;

S-сума вкладу;

k-кількість днів.

Таке донарахування здійснюється перед проведенням будь-якої операції з рахунком: приймання коштів на рахунок, отримання коштів з рахунку та ін.

Особовий рахунок члена закривається у випадках виходу або виключення його із кредитної спілки. При закритті рахунку члену повертаються його ощадні внески.

Розглянемо такий приклад. Нехай член кредитної спілки вніс на ощадний безтерміновий рахунок 8000 грн., під 18% річних, з умовою отримувати відсотки кожного місяця.

За перший місяць відсотки становитимуть. S=8000 х 18/100 х 12 =120 грн.

Так як відсотки нараховуються кожного місяця, і член спілки їх отримує, то при закриті рахунку йому повертають відсотки за останній місяць і суму вкладу. І другий варіант, коли член спілки не отримував відсотків кожного місяця, і закриває рахунок через шість місяців, то відсотки становитимуть. S=8000 х (18/100 х 12) х 5 =600 грн. Виплачується сума вкладу і відсотки за всі місяці [16, 71]..

Активні операції КС полягають у видавані позик своїм членам на різноманітні споживчі потреби. Види позик наведено у таблиці 1.2.3

Таблиця 1.2.3 Види позик у кредитних спілках

Позички – це основне джерело доходів кредитної спілки хоч ці активи не є високоліквідними.

Ліквідність – властивість позичальника забезпечити своєчасне виконання боргових зобов’язань і платоспроможності.

Позичка надається члену КС на основі підстави письмової заяви Члена Спілки.

При прийняті кредитним комітетом або уповноваженими особами рішення про надання позики між КС та позичальником укладається кредитний договір. У якій визначається термін та умови повернення позички. Позичка у частині, яка перевищує грошовий внесок члена спілки, надається під заставу заробітної плати, майна, або майнових прав, гарантії або поручительства в установленому порядку [Додаток 6].

Юридична особа має право виступити гарантом по позиках (для своїх працівників) фізичних осіб – членів Спілки.

На період кредиту, внески гаранта та нараховані відсотки блокуються. Придбане під заставу майно кредитна спілка повинна в 3-х місячний термін після закінчення дії кредитного договору (в разі невиконання по ньому зобов’язань) продати на аукціоні, а виручені кошти додати до Позичкового фонду, або ж взяти майно на баланс Спілки.

Сума кредиту неповинна перевищувати 70% вартості заставленого майна або майнових прав.

Чим більший термін позички, тим вона є менш ліквідною. Розрізняють поточну, короткотермінову і загальну ліквідність. Для визначення показників ліквідності в основу покладено принцип співвідношення зобов’язань кредитної спілки до її активів в залежності від терміну їхньої поточної ліквідності.

Поточна ліквідність – це співвідношення поточних зобов’язань КС до її поточних активів. Цей показник визначається формулою:

p – поточна;

Lp - поточна ліквідність КС;

Zp - поточні зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до одного місяця, кредиторській заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані кредитною спілкою третім особам за своїх членів;

Ap - поточні ліквідні активи кредитної спілки (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів; високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до одного місяця; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи). Ідеальним варіантом є коли Lp не перевищує 1,0. Хоча на практиці цього дуже важко досягти.

Короткострокова ліквідність – це співвідношення; короткострокових зобов’язань КС до її короткострокових активів. Визначаємо його за формулою:

де:

k – короткострокова;

Lk –коефіцієнт короткострокової ліквідності;

Zk-короткострокові зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до трьох місяців, кредиторської заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані КС третім особам за своїх членів;

Ak-короткострокові ліквідні активи (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів) високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до трьох місяців; депозити строком до трьох місяців, вкладені у комерційні банки; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи з терміном до трьох місяців хорошим варіантом для Lk коли він менший

Загальна ліквідність КС – це співвідношення загальних зобов’язань КС до загальної суми її активів визначаємо його за формулою:

де:

z – загальна;

Lz-коефіцієнт загальної ліквідності КС;

Zz-сукупність усіх зобов’язань КС;

Az-загальний розмір всіх активів КС.

Lz – не повинен перевищувати 0,95 звідси випливає ,що активи КC повинні бути більшими за її зобов’язання з певним запасом.

Слід зауважити, що збільшення цього показника впливає на дохідність КС. Ми бачимо, що між ліквідністю та дохідністю існує обернено пропорційний зв’язок: чим вища ліквідність – тим нижча дохідність.

Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка). Після першого дня майбутня вартість позики від відсотків, що має бути повернена становитиме.

Наприклад: КС надала позику 1000 гривень, річна відсоткова ставка 72% .

· 1000+720=1720(грн.) – кредит +проценти

· 1720/12=143,33(грн.) – погашення кредиту разом з відсотками

· 720/12=60(грн.) – чистий % за 1 місяць річної ставки

· 143,33-60=83,33 – погашення боргу.

Аналогічно використовуються формули коли видають довгострокову позику (на кілька років). Припустимо, що Кс надає позику певну суму грошей S. Подивимось якою буде сума грошей S1 через n років (тобто позика з відсотками при повернені КС) за умови, що річна процентна ставка p% . Для нарахування простого відсотку використовується формули;

Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка).

Відсотки мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку заборгованості за позичкою. Якщо сума що вноситься позичальником, недостатня для погашення строкового платежу, простроченої заборгованості, сплати нарахованих відсотків, то в першу чергу погашаються відсотки,

потім прострочена заборгованість, а на суму, що залишається після цього, погашається строковий платіж. Тому сума сплачуваних відсотків частками через певні проміжки часу нараховується так:

КС самостійно встановлює відсоткову ставку за користування позичками будь-якого виду і враховує найрізноманітніші фактори: попит на позички, облікова ставка НБУ, процентні ставки інших фінансових установ, напрям використання кредиту, рівень і темпи інфляції, термін позички, розмір [16, 77]..

1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках

Бухгалтерський облік у кредитних спілках ведеться відповідно до Плану рахунків, Інструкції №291 та Національних стандартів бухгалтерського обліку. Інструкція №291 передбачає, що рахунок 41 “Пайовий капітал” призначено для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків кредитної спілки. У цьому випадку під пайовим капіталом мається на увазі сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. На рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться облік розрахунків за позиками членів кредитних спілок. Зокрема, субрахунок 376 рахунка 37 має відповідну назву “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”.

Рекомендовано єдиний підхід щодо ведення бухгалтерського обліку та відображення кредитними спілками фінансово-господарських операцій.

Кредитні спілки використовують для обліку фінансово-господарських операцій План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291.

Для ведення бухгалтерського обліку кредитним спілкам рекомендується використовувати такі рахунки та відкривати до них субрахунки [27, 34]:

Порядок подання звітності кредитною спілкою врегульований Звітом №233. відповідно до нього, кредитні спілки здають Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ. Звіт заповнюють і подають до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням кредитної спілки у терміни, передбачені для подання податкової декларації. При складанні Звіту особливу увагу необхідно звернути на рядок 24, де зазначається загальна сума одержаних неприбутковою організацією (установою) пасивних доходів, що звільняють від оподаткування. Крім цього, при заповнення рядка 27 Звіту потрібно зазначити суму внесків, які надійшли до кредитних спілок. Якщо кредитна спілка одержує доходи не за основною діяльністю, визначеною Положенням №377,їй потрібно вказати про це в рядку 32. При цьому кредитна спілка повинна провадити окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку, і сплачувати податок від неосновної діяльності у загальному порядку. Основна діяльність кредитної спілки в цьому випадку – це діяльність, що записана в її статуті [27, 39]

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ

2.1 Створення кредитної спілки, складання установчих документів

Для створення КС потрібно не менш 50 осіб, що, відповідно до Закону про кредитні спілки, можуть бути членами КС і які об’єднані хоча б по одній з наступних ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або відносяться до одного професійного союзу, об’єднання професійних союзів, іншої суспільної чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Всі члени КС мають рівні права, в тому числі і у випадку голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків.

Майбутні засновники (члени) КС проводять установчі збори, на яких:

1) приймається рішення про створення КС, що оформляється протоколом, підписаним головою і секретарем зборів; У протоколі вказуються дата і місце проведення зборів, після того дається денний пордок поставлених питань. По кожному питання фіксуються виступи членів зборів і результати голосування по висунутим пропозиціям і питанням [Додаток 1].

2) складається реєстр осіб, що брали участь в установчих зборах (список засновників). Реєстр є невід’ємною частиною протоколу, у ньому обов’язково вказуються: П.І.П. особи, дані його паспорта чи документа, що його заміняє (а для іноземців і осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, - дані національного паспорта чи документа, що його заміняє), адреса й інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених у частині першій діючої статті. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом [Додаток 2];

3) затверджується статут КС [Додаток 3] ;

4) обираються органи управління (наглядова рада, ревізійна комісія);

5) призначаються особи для проведення державної реєстрації;

6) розглядаються інші питання, пов’язані зі створенням кредитного союзу. 1) заява за формою, згідно з додатком 1 до Положення №140, підписана не менше ніж 3-ма засновниками об’єднання громадян чи їхніми

У свою чергу наглядова рада обирає правління КС і призначує кредитний комітет КС.

Узгодження статуту в територіальному керуванні НБУ – норма тимчасова і встановлена вона п. 2 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону про кредитні спілки. Там зазначено, що процедуру узгодження статуту повинні проходити ті КС, що створюються в період між днем вступу в силу Закону про кредитні спілки і днем створення державного реєстру фінансових установ. Після створення Держреєстру кредитні спілки повинні будуть проходити іншу процедуру - одержання ліцензії.

У Постанові №133 зазначено, що узгодження статуту КС здійснюється в двотижневий термін, за умови, що статут відповідає чинному законодавству.

Узгодження статуту КС – послуга платна. Тариф на таку послугу затверджений Постановою №311 і складає 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (без обліку ПДВ – 136 грн.).

Обов’язкові положення статуту КС визначені в п. 2 ст.7 Закону про кредитні спілки [27, 51].

2.2 Державна реєстрація кредитної спілки

На сьогодні реєстрація кредитних спілок здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації громадських організацій, і так буде продовжуватися аж до створення Держреєстра (див. п. 2 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону про кредитні спілки). Порядок реєстрації об’єднань громадян, регламентований ст.14 Закону про об’єднання громадян і Положенням №140. Зокрема там зазначено, що для реєстрації об’єднання громадян в4 орган, що реєструє, подається:

1) заява за формою, згідно з додатком 1 до положення №140, підписана не менше ніж 3-ма засновниками об’єднання громадян [Додаток 4];

2) статут у 2-х екземплярах;

3) протокол загальних зборів, на якому прийнятий статут;

4) відомості про склад керівництва центральних установчих органів (із указівкою П.І.П, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи);

5) дані про наявність місцевих центрів (додаток №2 до Положення №140), підтверджені протоколами зборів;

6) відомості про засновників кредитного союзу (для громадян - із указівкою П.І.П, року народження, місця постійного проживання; для спілок об’єднань громадян - назви об’єднання, місцезнаходження вищих установчих органів, надається копія документа про легалізацію);

7) документ про сплату реєстраційного збору.

Громадська організація є не що інше, як окремий випадок об’єднання громадян (див. ст. 1 Закону про об’єднання громадян).

На сьогодні КС реєструють управління юстиції - див. п. 2 Положення №140, п.п. 11 п.4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, затверджене наказом Мінюсту від 30.08.2000 г. №36/5.

Постановою №143 затверджений розмір збору за реєстрацію об’єднань громадян:

1) всеукраїнських - 340 грн.

2) міжнародних - 85 грн. і $ 500 (при наявності ліцензії НБУ) чи еквівалент цієї суми у валюті України за курсом НБУ на дату оплати;

3) міжобласних, обласних, Київських і Севастопольських міських - 170 грн.

4) міжрайонних, районних, міських, сільських, селищних - 85 грн.

5 Постановою №143 органам, які здійснюють реєстрацію об’єднань громадян надано право зменшувати розмір збору, але не більше, ніж на 50%.

Однак, імовірніше всього, що протягом 2003 р. процедура реєстрації КС повинна змінитися, тобто, порядок реєстрації буде здійснюватися відповідно до вимог ст.8 Закону про кредитні спілки [27, 56].

Реєстрація за Законом про кредитні спілки можлива тільки після введення Держреєстра. Відповідно до Закону про фінансові послуги, ввести Держреєстр повинен уповноважений орган протягом одного року з моменту його створення. Уповноваженим органом є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія), створена вона Указом Президента України від 11.12.02 р. №1153/2002, положення про Комісію затверджене Указом Президента України від 04.04.2003 р. №292/2003 (далі - Указ №292/2003).

Таким чином, уже зовсім незабаром кредитні спілки будуть реєструватися за правилами свого "профільного" закону. Розглянемо їх докладніше.

Згідно зі ст.8 Закону про кредитні спілки, державна реєстрація КС повинна здійснюватися спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг, яким є Комісія.

Для державної реєстрації кредитної спілки подаються наступні документи:

1) заява встановленого зразка про державну реєстрацію кредитної спілки;

2) протокол установчих зборів, до якого додається реєстр осіб, що брали участь в установчих зборах (список засновників кредитної спілки;)

3) статут кредитної спілки, скріплений підписом голови наглядової ради КС, вірогідність якого засвідчується нотаріально;

4) копія платіжного документа про сплату реєстраційного збору.

Реєстрація кредитних союзів здійснюється протягом одного календарного місяця шляхом внесення відповідного запису в Держреєстр. Уповноважений орган видає кредитній спілці посвідчення про державну реєстрацію за установленою формою. Кредитна спілка розміщує у відповідних засобах масової інформації, визначених Комісією, дані про його державну реєстрацію.

Протягом трьох місяців із дня державної реєстрації кредитна спілка зобов’язана розробити і затвердити, з урахуванням вимог Закону про кредитні спілки, інших законів і нормативно-правових актів уповноваженого органа, відповідні внутрішні положення і процедури для забезпечення ефективної і безпечної діяльності кредитного союзу відповідно до переліку, визначеного нормативно-правовими актами уповноваженого органа, і статуту кредитного союзу.

Кредитні спілки, зареєстровані до дня створення Держреєстра, повинні привести свої статути й інші внутрішні документи у відповідність до Закону про кредитні спілки, а також пройти перереєстрацію й одержати відповідні ліцензії. Усе це необхідно здійснити протягом року з моменту створення Держреєстра (див. п. 3 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону про кредитні спілки).

Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (внесків) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності, відповідно до закону.

Поки що кредитні спілки працюють без ліцензій, і це буде продовжуватися до моменту створення Держреєста. Однак після його створення одержувати ліцензію повинні будуть як уже зареєстровані КС, так і новостворювані.

Порядок одержання ліцензії встановлений ст. 34-38 Закону про фінансові послуги. Для одержання ліцензії в орган ліцензування (Комісії) надаються:

1) заява встановленого зразка;

2) копія посвідчення про державну реєстрацію чи копія посвідчення про внесення в ЄДРПОУ, завірена нотаріально чи органом, що видав оригінал документа.

Документи приймаються по опису, копія якого видається заявнику.

Рішення про видачу ліцензії чи про відмову приймається уповноваженим органом у термін, не пізніше ніж 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії.

5. Реєстрація в органі статистики, у податковому органі, у соціальних фондах.

Для включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України й одержання ідентифікаційного коду кредитна спілка повинна надати у відповідний орган державної статистики:

1) облікову картку встановленого зразка;

2) статутні документи.

Документи подаються протягом 10 днів з моменту держреєстрації (див. п.9 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, затверджене постановою КМУ від 22.01.1996 р. №118).

Згідно з п.4.5 Інструкції №80, неприбуткові організації до початку своєї діяльності (протягом 20днів з моменту держреєстрації) повинні стати на облік у податковому органі по своєму місцезнаходженню, згідно з Положенням про Реєстр неприбуткових організацій, затвердженим наказом ГНАУ від 11.07.1997 р. №232 (далі - Положення №232).

Для внесення до Реєстру неприбуткових організацій у податковий орган надаються:

1) заява за формою 1-РН (див. додаток до Положення №232);

2) копії статутних і установчих документів.

Податковий орган кредитної спілки присвоює код ознаки неприбуткової організації - 0010 (див. п. 3.2 Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій), затвердженого наказом ДПАУ від 03.07.2000 р. №355).

Після узяття кредитної спілки на облік, податковий орган видає йому довідку по ф. №4-ОПП (див. додаток 4 до Інструкції №80).

Реєстрація в соцфондах здійснюється протягом 10 днів з моменту держреєстрації. Порядок реєстрації регламентований (див. таблицю 2.1.1):

Таблиця 2.2.1 Порядок реєстрації в державних організаціях

Для виготовлення печатки необхідно одержати відповідний дозвіл в органі внутрішніх справ. Порядок одержання такого дозволу регламентований Інструкцією №17.

Для відкриття банківського рахунка кредитному союзу необхідно зібрати документи, що зазначені в п.2.2 Інструкції про порядок відкриття і використання рахунків у національній і іноземній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 18.12.1998 р. №527. Серед них: заява за встановленою формою, копія статуту, довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, завірені у встановленому порядку, копія посвідчення про держреєстрацію, копія ф. №4-ОПП, картка зі зразками підписів і зразком печатки, копія довідки про внесення КС у Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, копія страхового посвідчення про реєстрацію у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 4.12 Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. №69, банк не встановлює кредитним спілкам ліміт каси. Кредитні спілки встановлюють ліміт каси самостійно, і повідомляють про нього банки, що здійснюють їхнє касове обслуговування.

2.3 Практичні питання бухгалтерського обліку кредитній спілці

2.3.1 Облік внесків членів кредитної спілки

Внески членів кредитної спілки класифікують за такими ознаками:

за власністю:

· внески, що є власністю членів кредитної спілки;

· внески, що є власністю кредитної спілки;

за обов'язковістю:

· обов'язкові внески;

· необов'язкові внески;

за характером формування ресурсної бази:

· внески, що формують капітал кредитної спілки;

· внески, що відносяться до зобов'язань кредитної спілки;

за зворотністю:

· зворотні внески;

· незворотні внески;

за можливістю розподілу доходу / нарахування плати (процентів) на внески членів:

· внески з обов'язковим нарахуванням;

· внески з необов'язковим нарахуванням;

· внески, по яких проценти не нараховуються.

До кредитної спілки можуть надходити такі види внесків її членів:

1) вступний внесок - обов'язковий незворотний внесок, що вноситься особою одноразово при її вступі до кредитної спілки у розмірі, визначеному загальними зборами членів кредитної спілки. На вступний внесок проценти не нараховуються. Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного капіталу і є власністю кредитної спілки;

2) обов'язковий пайовий внесок - обов'язковий зворотний внесок, що вноситься особою при її вступі до кредитної спілки у розмірі, визначеному загальними зборами членів кредитної спілки. За підсумками фінансового року на обов'язковий пайовий внесок може розподілятися нерозподілений доход у вигляді плати (процентів) у розмірі та порядку, які визначені загальними зборами кредитної спілки. Підставою для повернення обов'язкового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці. Обов'язкові пайові внески формують пайовий капітал кредитної спілки та є власністю кредитної спілки;

3) додатковий пайовий внесок - необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, режим залучення якого визначається положенням про фінансове управління. За підсумками фінансового року на додатковий пайовий внесок може розподілятися нерозподілений доход у вигляді плати (процентів) у розмірі та порядку, які визначені загальними зборами кредитної спілки. Крім цього, на додатковий пайовий внесок може протягом року нараховуватись плата (проценти) у розмірі та порядку, визначених загальними зборами кредитної спілки, але не частіше ніж один раз у квартал. Підставою для повернення додаткового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці. Додаткові внески пайового типу також можуть бути повернені за заявою члена кредитної спілки за умови дотримання кредитною спілкою нормативів капіталу. Додаткові пайові внески формують пайовий капітал кредитної спілки та є власністю кредитної спілки;

4) цільовий внесок в додатковий капітал - необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки цільового призначення, який формує додатковий капітал та є власністю кредитної спілки. Нарахування плати (процентів) на ці внески не здійснюється. Підставою для повернення цільового внеску в додатковий капітал є припинення членства у кредитній спілці;

5) благодійний внесок в додатковий капітал - необов'язковий незворотний внесок фізичних та юридичних осіб, який спрямовується на формування додаткового капіталу кредитної спілки та є власністю кредитної спілки. Нарахування плати (процентів) на цей внесок не здійснюється;

6) внесок (вклад) на депозитний рахунок - кошти в готівковій або у безготівковій формі, внесені до кредитної спілки її членами на договірних умовах, на визначений строк або без зазначення такого строку і підлягають виплаті члену кредитної спілки відповідно до умов договору та законодавства України. Нарахування плати (процентів) на внесок (вклад) на депозитний рахунок здійснюється згідно умов укладеного договору. Внесок (вклад) на депозитний рахунок є власністю члена кредитної спілки та відноситься до її зобов'язань.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України [16, 121].

Внески (вклади) на депозитні рахунки поділяються:

1. за строком залучення:

а) строкові;

· короткострокові (до 3 місяців);

· середньострокові (від 3 до 12 місяців);

· довгострокові (більше 12 місяців);

б) до запитання (без визначення у договорі строку залучення);

2. різновидом внеску (вкладу) на депозитний рахунок є блокований рахунок;

Внесок (вклад) на блокований рахунок - зворотний внесок (вклад) члена спілки, який залучається на договірних умовах для забезпечення зобов'язань члена перед кредитною спілкою. Можливість нарахування процентів визначається умовами договору. Внесок (вклад) на депозитний рахунок - блокований рахунок є власністю члена кредитної спілки та відноситься до її зобов'язань;

7) внесок до благодійного фонду – це необов'язковий незворотний внесок цільового призначення, що вноситься членом кредитної спілки та іншими особами на формування благодійного фонду та безпосередньо використовується та спрямовується на фінансування кредитною спілкою благодійної діяльності. Внесок до благодійного фонду є власністю кредитної спілки. Нарахування плати (процентів) на ці внески не здійснюється.

Наведемо приклади проведення господарських операцій у рахунках бухгалтерського обліку на умовному підприємстві.

Члени кредитної спілки сплатили щорічний членський внесок у розмірі 1000 грн. відобразимо господарські операції кредитної спілки на рахунках бухгалтерського обліку (таблиця 2.3.1.1)

Таблиця 2.3.1.1 Відображення господарських операцій на рахунках обліку

Наведемо інший приклад: Член кредитної спілки вніс гроші в сумі 10000 грн., розраховуючи в майбутньому одержати проценти за вкладом. Ці проценти було виплачено в сумі 1000 грн. господарські операції прикладу на рахунках бухгалтерського обліку будуть відображені таким чином (таблиця 2.3.1.2).

Таблиця 2.3.1.2 Відображення господарських операцій на рахунках обліку

2.3.2 Облік розрахунків за кредитами

Облік розрахунків за кредитами здійснюється відповідно до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237.

Для обліку кредитів застосовується рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" - субрахунок 376 "Розрахунки за кредитами членам кредитних спілок".

На субрахунку 373/1 "Розрахунки за нарахованими доходами" ведеться облік розрахунків за нарахованими процентами за кредитами, які надані членам кредитної спілки.

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

Для обліку кредитів та процентів, за терміном користування, кредитна спілка, виходячи з потреб управління, контролю та аналізу, використовує субрахунки другого та третього порядку.

Кредитна спілка зобов'язана вести аналітичний облік за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

На субрахунку 378 "Розрахунки за безнадійними кредитами" кредитна спілка відображає розрахунки за кредитами, які були визнані безнадійними.

Формування та використання резерву забезпечення втрат від неповернених кредитів, відповідно до нормативів, встановлених Держфінпослуг, здійснюється на субрахунку 381 "Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів". За рахунок цього резерву здійснюється списання тільки основної суми кредиту за простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами [16, 128].

Зменшення сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернення кредитів відображається у складі доходів проведенням Дт 381 - Кт 716 на суми необхідного зменшення.

Таблиця 2.3.2.1 Рахунки бухгалтерського обліку по кредитам

Розглянемо практичний приклад. Член кредитної спілки під заставу одержує позику в розмірі 5000 грн. експертна комісія оцінила заставу в 7000 грн. після закінчення строку користування позикою член кредитної спілки повертає її, сплативши при цьому 10%. Бухгалтерський облік господарських операцій прикладу 2 буде відображений на рахунках бухгалтерського обліку таким чином (таблиця 2.3.2.2)

Таблиця 2.3.2.2 Відображення операцій у рахунках бухгалтерського обліку

2.3.3 Фінансові інвестиції

Облік інвестиційної діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. N 91. (табл.2.3.3.1)

Таблиця 2.3.3.1 Зміст операцій П(С)БО 12

2.3.4 Облік доходів та витрат

Доходи кредитної спілки, які отримані в процесі її діяльності, відображаються на рахунках 7 класу Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291. Рахунки 7 класу "Доходи і результати діяльності" призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної та фінансової діяльності кредитної спілки. Склад доходів та порядок їх визнання регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290.

Нарахування процентів за користування кредитами та визнання їх доходом здійснюється відповідно до вимог П(С)БО на останній день кожного місяця, відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Облік витрат, які виникли у кредитній спілці в процесі провадження своєї діяльності протягом звітного періоду, здійснюється відповідно до П(С)БО 16 "Витрати операційної діяльності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318 [16, 133].

Відповідно до Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємствами і організаціями N 291 від 30.11.99 р. кредитні спілки, для обліку своїх операційних витрат, використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами" Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291. По дебету класу 8 відображається сума визнаних витрат, по кредиту - списання на субрахунок 79 "Результат фінансових операцій" (табл. 2.3.4.1).

Таблиця 2.3.4.1 Кореспонденція рахунків

Кредитна спілка веде аналітичний облік розрахунків з кожним членом кредитної спілки. Для цього в паперовому та/або електронному вигляді ведеться особовий рахунок, який є об'єднаною єдиним реєстраційним номером сукупністю даних про члена кредитної спілки, відомості про рух внесків, вкладів, нарахованих процентів, розрахунки за отриманими кредитами.

Перед тим, як записати господарську операцію в бухгалтерському обліку, необхідно визначити їх кореспонденцію і скласти бухгалтерське проведення. Для того. щоб відобразити на рахунку бухгалтерське проведення необхідно скласти меморіальний ордер (2.3.4.2).

Меморіальний ордер №1 за _________р.

Додаток ______1________

(аркушах)

Головний бухгалтер _________________

(підпис)

Рис. 2.3.4.2 Зразок меморіального ордеру

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку - контрольно-шаховою.

У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суми оборотів по дебету і кредиту рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків. Приклад запису господарських операцій на рахунку Головної книги наведено нижче (рис. 2.3.4.3).

Рис. 2.3.4.3 Зразок головної книги

Кожне господарське явище і процес реєструється у спеціальному журналі. Процес реєстрації супроводжується присвоєнням кожній контировці певного номера (рис. 2.3.4.4.).

Рис. 2.3.4.4. Журнал реєстрації господарських операцій за _____р.

Господарські операції на рахунках відображають на підставі бухгалтерських проведень. Наприклад, перша операція:

дебет рахунка „301”– 15000 грн.

кредит рахунка „41” – 15000 грн.

Друга операція:

дебет рахунка „952” – 500 грн.

кредит рахунка „301” – 500 грн.

Відповідно до розглянутого порядку відкривають рахунки, на яких відображають наведені господарські операції. Балансова інтерпретація наведених бухгалтерських проведень дає змогу з’ясувати економіко-матеріальний характер господарських процесів.

В кінці місяця по кожному рахунку підраховуються обороти, визначаються кінцеві залишки (сальдо), після чого дані за місяць відповідних рахунків узагальнюються в оборотних відомостях.

В першу чергу складають оборотну відомість за синтетичними рахунками головної книги.

У цій відомості відображають рівності підсумків залишків на початок місяця за дебетом та кредитом, оборотів дебету та кредиту, залишків на кінець місяця за дебетом та кредитом.

Аналогічно складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками (рис. 2.3.4.5).

Рис. 2.3.4.5 Оборотна відомість рахунків синтетичного обліку за травень __________р.

Залишки та обороти по аналітичних рахунках повинні відповідати даним відповідного синтетичного рахунку. Остаточне узагальнення даних поточного обліку синтетичних рахунків здійснюється в головній книзі – основному обов’язковому реєстрі.

Узагальнення даних рахунків у балансі відбувається наступним чином. Для цього активні рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активі балансу, а пасивні рахунки, що мають кредитові залишки, - у пасиві.

Отже, з місяця в місяць облік господарських операцій починається і закінчується балансом. Баланс, складається на кінець звітного періоду, у наступному періоді розкладається на рахунки, за ними протягом червня обліковуються господарські операції, а в кінці місяця рахунки з їх залишками узагальнюються в „Баланс” форми №1 і форми №2 „Звіт про фінансові результати” [Додаток 7, 8].

ВИСНОВКИ

Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.

Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Отже, головну мету діяльності кредитівки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитівки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки.

У 2006 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації. В урядовому документі подано модель одного із сегментів фінансового ринку, спрямовану на далеку перспективу. Такий крок, йдеться в концепції, здійснено «з метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану».

Актуальним є проблема створення системи кредитної кооперації. Об’єднавшись, кредитні спілки стануть значно сильнішими. Вони міцнішають у співробітництві одна з одною на різних рівнях. Згідно з Концепцією розвитку кредитної кооперації, в Україні буде побудована трирівнева банківська кооперативна система. У цій системі члени кредитних спілок – приватні особи та малі підприємства – співпрацюватимуть у межах своєї кредитної спілки, а кредитні спілки являтимуть собою перший рівень системи. На другому її рівні кредитні спілки співпрацюватимуть у межах обласних чи регіональних асоціацій та об’єднаних кредитних спілок (ОКС), до складу яких вони входять. Об’єднані кредитні спілки (згодом вони перетворяться на регіональні кооперативні банки) співпрацюватимуть у рамках об’єднаної ОКС (у перспективі – центрального кооперативного банку) і разом сформують національну асоціацію кооперативних організацій. Завдяки такому об’єднанню ресурсів можна буде значно розширити коло послуг, які надаються нині кредитними спілками. Крім того, це сприятиме зміцненню всієї системи та підвищенню її надійності й стабільності.

Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

Ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою робиться відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 (зі змінами та доповненнями).

Кредитні спілки, як одна із форм небанківських фінансових інститутів, засвідчили свою життєздатність. На сьогодні пріоритетними напрямами кредитування є споживчі та соціальні кредити – понад 40% кредитного портфелю; кредити на підтримку малого і середнього бізнесу майже 20%; кредити на підтримку сільгоспвиробників – близько 40%. В середньому за рік кредитні спілки України надають майже 150 тис. кредитів на загальну суму понад 300 млн. грн.

Кредитні спілки поширені в усіх розвинених країнах. На відміну від інституційних інвесторів, їхній розвиток не залежить від ступеня сегментації фінансових ринків. З огляду на це створення нових кредитних спілок – справа перспективна.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 р. №2908-ІІІ. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002. – N 15. – С. 101.

2. Постанова №133 - постанова Правління НБУ "Про порядок узгодження територіальними управліннями Національного банку України статутів чи змін до статутів кредитних спілок з питань кредитування і розрахунків" від 09.04.2002 р. №133.

3. Постанова №311 - постанова Правління НБУ "Про затвердження переліків і тарифів банківських операцій (послуг), що надаються установами і територіальними управліннями Національного банку України з операцій (послуг), пов’язаних з діяльністю клієнтів і банків - кореспондентів Національного банку України" від 08.08.2000 р.№311.

4. Закон України "Про об’єднання громадян" від 16.06.1992 р. №2460-ХII. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. – N 34. – С. 504.

5. Положення №140 - Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене постановою КМУ від 26.02.1993 р. №140.

6. Постанова №143 - постанова КМУ "Про порядок стягування і розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян" від 26.02.1993 р. №143.

7. Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ.

8. Інструкція №80 - Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. №80, у редакції наказу від 17.11.1998 р. №552.

9. Інструкція №17 - Інструкція про порядок видачі міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17.

10. Бедринець М.Д. Кредитні спілки в системі фінансового забезпечення діяльності малого бізнесу // Фінанси України. – 2001. - №7. – С. 149-155.

11. Березовик В. Кредитні відносини банків з агропромисловим комплексом України// Економіка України. – 2003. - №1. – С.18-23.

12. Березовський К. В. Кредитні спілки на фінансовому ринку України // Економічні науки. – 2007. – № 8. – С. 5 – 11.

13. Богомолов С. М. Процент за кредит // Москва. Финанси и статистика. – 1990. – С. 16.

14. Васюта І. Західноукраїнська кооперація: досвід господарської діяльності (1883 – 1939р.р.) // Економіка України – 1994. – № 3. – С. 27 – 31.

15. “Вісті” // Тижневик Центральної спілки споживчих товариств України. Діловий випуск. – 2007 – № 12 . – 3 - 10 травня.

16. Войцехівський С. В. Бухгалтерський облік в кредитних спілках.. – К.: Міжнародний інститут інноваційних наукових та освітніх технологій, 2004. – 320 с.

17. Все про документообіг в КС. // Видання Національної асоціації кредитних спілок України. – К., 1996. – С. 39.

18. Гончаренко В. Кредитні спілки в системі суб’єктів фінансового ринку // Банківська справа. – 2000. - № 4. – С. 24-28.

19. Гончаренко В. Кредитні спілки і кооперативні банки та особливості їх розвитку в Україні // Вісник НБУ. – 2000. – № 1. – С.47-50.

20. Гончаренко В. Фінанси кредитних спілок України: положення і процедури (Канадська Програма розвитку кредитних спілок в Україні). – К: 1996. – 165 с.

21. Гроші та кредит / Авт. кол. під. кер. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 2002. – 325 с.

22. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. – К., 2001. – 140 с.

23. Коцовська Р. Р. Кредитні спілки як джерело підтримки економічного розвитку держави // Вісник соціально-економічних досліджень / Одеський державний економічний університет. – 2001. – Вип. 8. – Част. 2. – С. 186–189.

24. Кредитні спілки в Україні. Навчальний посібник.. – К.: Київський нац. екон. Університет, 2005. – 270 с.

25. Мочерний С., Устенко О. Кредит і кредитні відносини в контексті економічної власності // Банківська справа. – 2000. - № 5. – С.3-6.

26. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування.: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 271с.

27. Ткаченко І. С. Кредитні спілки України – аспекти функціонування. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 75 с.

Додаток 1

Зразок протоколу установчих зборів кредитної спілки

ПРОТОКОЛ №1

Установчих зборів

кредитної спілки «___________»

Місто

Дата

Присутні:

Згідно з реєстром осіб (реєстр засновників додається)

Порядок денний:

1. Про обрання голови та секретаря установчих зборів.

2. Про створення кредитної спілки «____________________».

3. Про затвердження статуту кредитної спілки «______________».

4. Про затвердження Положення про спостережну раду, Положення про ревізійну комісію, Положення про кредитний комітет, Положення про Правління кредитної спілки «_________________»

5. Про обрання органів управління кредитної спілки «_________________»

По першому питанню:

Слухали:

1. _________, який запропонував обрати голову та секретаря установчих зборів. ______ запропонував на посаду голови установчих зборів _________та на посаду секретаря -___________

Постановили:

3. Обрати головою установчих зборів, - _______та секретарем установчих зборів -________

Результати голосування:

«За» -

«Проти» -

«Утримались» -

По другому питанню:

Слухали:

1. ________, який розповів, що з метою задоволення потреб членів у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об’єднання грошових внесків необхідно створити кредитну спілку «________», яка діятиме на території ___________________.

Постановили:

3. Створити кредитну спілку «___________»

Результати голосування:

«За» -

«Проти» -

«Утримались» -

По третьому питанню:

Слухали:

1. __________який розповів про основні положення статуту кредитної спілки «________». _________ розповів про законодавство України, що регулює діяльність кредитних спілок.

Постановили:

1. Затвердити статут кредитної спілки «____________» у поданій редакції.

2. Доручити_________провести реєстрацію кредитної спілки «_________».

Результати голосування:

«За» -

«Проти» -

«Утримались» -

По четвертому питанню:

Слухали:

1. ________, яка розповіла про основні внутрішні документи документи кредитної спілки .________, розповіла та винесла на розгляд Положення про спостережну раду, Положення про ревізійну комісію, Положення про правління, Положення про кредитний комітет.

Постановили:

3. Затвердити Положення про спостережну раду, Положення про ревізійну комісію, Положення про правління, Положення про кредитний комітет.

Результати голосування:

«За» -

«Проти »

-«Утримались» -

По п’ятому питанню:

Слухали:

1. _________, яка запропонувала вибрати органи управління кредитною спілкою «_________». _______ запропонувала вибрати склад спостережної ради у кількості п’яти осіб та ревізійної комісії у складі трьох осіб.

2. _________ який запропонував вибрати до складу спостережної ради таких осіб:___________________. _________. Запропонував вибрати головою спостережної ради -____________та секретарем -____________.

3. ___________, який запропонував вибрати до складу ревізійної комісії таких осіб: ___________- головою ревізійної комісії,________- заступником голови ревізійної комісії,_____________- секретарем ревізійної комісії.

Постановили:

1. Обрати спостережну раду кредитної спілки «____________» у складі п’яти осіб:____________________________.

2. Обрати головою спостережної ради - _________ та секретарем спостережної ради –

3. Обрати ревізійну комісію у складі трьох осіб: - голова ревізійної комісії ________- заступник голови ревізійної комісії, _______- секретар ревізійної комісії.

Результати голосування:

«За» -

«Проти» -

«Утримались» -

Голова установчих зборів _____________(П.І.Б.)

Секретар установчих зборів _____________(П.І.Б.)

Додаток 2

Зразок реєстру осіб, які брали участь в установчих зборах кредитної спілки (список засновників)

Додаток до Протоколу № 1

Установчих зборів

кредитної спілки «_____________»

від «___»________200_ року

РЕЄСТР

осіб, які брали участь

в установчих зборах (список засновників) кредитної спілки «___________»

Цей реєстр є невід'ємною частиною Протоколу №1 Установчих зборів кредитної спілки «_______________»

Додаток 3

ТИПОВИЙ СТАТУТ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Ця Кредитна спілка діє на підставі Тимчасового Положення про Кредитні спілки в Україні, затвердженого Указом Президента України N 377/93 від 20 вересня 1993 року, Закону України про об'єднання громадян та цього Статуту.

РОЗДІЛ 1

Мета, види діяльності та правовий статус Кредитної спілки

Стаття 1. Мета створення Кредитної спілки

1.1. Кредитна спілка (надалі - Спілка) має на меті фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Кредитна спілка не має на меті одержання прибутку.

Стаття 2. Види діяльності Кредитної спілки

2.1. Кредитна спілка відповідно до вимог законодавства:

- приймає внески від членів Спілки;

- надає позички членам Кредитної спілки та іншим Кредитним спілкам;

- засновує засоби масової інформації;

- продає пропагандистські матеріали та вироби із власною символікою;

- проводить навчальні семінари, лекції;

- проводить фестивалі, свята, інші культурно-масові заходи.

Стаття 3. Правовий статус та назва Кредитної спілки

3.1. Спілка з моменту прийняття цього Статуту загальними зборами має назву "_________________".

3.2. Після реєстрації місцевими органами державної влади Кредитна спілка є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки та інші реквізити.

3.3. Адреса Кредитної спілки

Юридичною адресою Спілки є:_____________________________.

3.4. Члени Спілки несуть фінансову відповідальність щодо її зобов'язань перед державними установами, кооперативними, громадськими об'єднаннями та фізичними особами в межах своїх членських внесків.

РОЗДІЛ 2

Склад, порядок утворення і діяльності органів управління Спілкою

Стаття 4. Загальні збори Кредитної спілки

4.1. Вищим органом Кредитної спілки є загальні збори. Чергові загальні збори Кредитної спілки проводяться не рідше ніж раз на рік, не пізніше місяця після кінця фінансового року. Місце та час проведення загальних зборів визначає Правління.

4.2. Повідомлення про час та місце проведення загальних зборів вивішується не пізніше ніж за тиждень до їх проведення на дошці об'яв Кредитної спілки. Повідомлення про Надзвичайні збори має містити причину їх скликання, а порядок денний таких зборів повинен передбачати розгляд зазначеного питання.

4.3. Порядок денний чергових загальних зборів має передбачати:

- звіт Правління;

- звіт бухгалтерії (при наявності такої);

- звіт Кредитного комітету;

- звіт Наглядового комітету;

- затвердження змін до Статуту;

- вибори керівних органів.

Більшістю голосів, присутніх на загальних зборах, до цього порядку денного може бути внесено також інші питання.

4.4. До виключної компетенції загальних зборів належать:

- прийняття рішень про створення філій (відділень) Кредитної спілки;

- затвердження змін та доповнень до Статуту;

- прийняття рішення про ліквідацію Кредитної спілки.

Стаття 5. Правління Кредитної спілки

5.1. Правління здійснює керівництво Кредитною спілкою у період між загальними зборами. Компетенції Правління стосуються вирішення таких питань:

- зміна відсотків за членськими внесками та встановлення порядку їх сплати, встановлення відсотків, які виплачуються членами на позички, а також максимальної суми, що можна позичати одному членові під заставу або без такої;

- здійснення нагляду за сплатою позичок і прийняття рішення про скасування ненадійних позичок;

- встановлення розміру та санкціонування виплати доходів на вклади членів спілки;

- прийняття рішення про прийом нових членів до Кредитної спілки;

- визначення у разі необхідності зарплати Голови Правління, а також інших платних працівників Кредитної спілки;

- страхування ощадностей вкладників шляхом формування резервного фонду;

- прийняття рішення щодо купівлі та продажу майна Кредитної спілки, розміщення тимчасово вільних коштів на позички іншим Кредитним спілкам або в межах регіону асоціаціям кредитних спілок або Національному банку України;

- затвердження Положень про філію - відділення Кредитної спілки;

- визначення банку або банків для утворення коштів Кредитної спілки;

- прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду.

5.2. Правління складається із осіб, що обираються з членів Спілки загальними зборами. Члени Правління працюють на громадських засадах, за винятком Голови Правління, який за рішенням загальних зборів може працювати на платній основі.

5.3. Член Правління обирається на один рік і виконує обов'язки до наступних загальних зборів. Член Правління не може обиратись на посаду більше ніж три роки підряд.

5.4. Засідання Правління відбуваються у разі необхідності, але не рідше ніж раз на місяць, причому час та місце проведення засідання визначає Голова або в його відсутність його заступник. Окрім того, Голова або в його відсутність заступник може скликати надзвичайне засідання Правління за письмовим зверненням не менше третини членів Правління, при цьому визначивши час та місце проведення засідання.

5.5. Засідання Правління є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини його членів. У разі відсутності кворуму засідання переноситься і проводиться, тільки якщо є змога зібрати кворум.

5.6. Рішення Правління набуває чинності та обов'язкове до виконання всіма членами та виборними органами Кредитної спілки, тільки якщо воно доведено до відома відповідних виконавців.

5.7. Правління складається з:

- Голови Правління;

- одного або більше заступників Голови;

- секретаря;

- членів Правління,

обраних на першому після річних загальних зборів засіданні Правління із числа його членів. На цьому ж засіданні визначаються персональні обов'язки членів Правління.

Члени Правління, якщо їх повноваження не зупинені в випадках, визначених цим Статутом, виконують свої обов'язки до першого після чергових загальних зборів засідання Правління та обрання членів Правління.

5.8. Голова Правління, якщо його повноваження не припинені Наглядовим комітетом,

- головує на всіх загальних зборах та засіданнях Правління;

- підписує всі майнові договори Кредитової спілки;

- звітує перед загальними зборами від імені Правління;

- приймає на роботу та звільняє платних працівників Спілки;

- представляє Кредитну спілку у зовнішніх відносинах.

5.9. Заступник Голови Правління виконує обов'язки та несе відповідальність Голови в разі непрацездатності або відсутності останнього.

5.10. Секретар відповідальний за ведення протоколів засідань Правління, їх належне зберігання та за виконання інших обов'язків, передбачених для нього Правлінням. Секретар готує або доручає підготування та вивішує на дошці об'яв інформацію про засідання Правління, розглянуті на них питання та прийняті ним рішення.

Стаття 6. Кредитний комітет

6.1. Кредитний комітет створюється за рішенням загальних зборів та складається не менше ніж із 3-х членів Кредитної спілки. Він відповідає за реалізацію кредитної політики, визначеної Правлінням, та приймає рішення про надання позичок або готує відповідні подання до розгляду Правління (залежно від величини позички).

6.2. У разі відкриття вакансії в Комітеті вона заповнюється згідно з порядком, викладеним у Статті 20 (п. 20.2).

6.3. Повноваження члена Кредитного комітету тривають один рік до наступних загальних зборів та виборів іншого.

6.4. Кредитний комітет на своєму засіданні обирає Голову Комітету та секретаря.

6.5. Засідання Кредитного комітету відбуваються у разі необхідності, але не рідше ніж раз на місяць. Повідомлення про засідання Комітету надсилаються його членам секретарем не пізніше ніж за три дні до засідання.

Стаття 7. Наглядовий комітет

7.1. Наглядовий комітет звітує перед загальними зборами про дотримання керівними органами та службовими особами Спілки вимог чинного законодавства та Статуту. Наглядовий комітет складається з трьох членів Спілки, обраних загальними зборами. Члени Наглядового комітету мають доступ до всіх бухгалтерських та інших документів Кредитної спілки.

7.2. До Наглядового комітету не можуть входити члени Правління, Кредитного комітету та платні працівники Кредитної спілки.

7.3. Члени Наглядового комітету обирають на першому засіданні Голову Комітету та секретаря. Голова Комітету головує на всіх його засіданнях, організує його роботу та звітує від імені Комітету перед загальними зборами. Секретар веде та зберігає всі протоколи та інші документи про діяльність Комітету.

7.4. Наглядовий комітет не рідше ніж раз на квартал проводить ревізію діяльності Кредитної спілки, включаючи ревізію всіх книг та документів бухгалтерської звітності. Комітет може залучати інших працівників або незалежних аудиторів для виконання цієї роботи та може звертатись до Правління із проханням про оплату такої допомоги.

7.5. За одностайним рішенням Наглядовий комітет може зупинити повноваження будь-якого члена Правління до розгляду цього питання на наступному засіданні. Якщо рішення Правління розходиться із позицією Наглядового комітету, останній має право скликати позачергові загальні збори для розгляду цього питання. Збори призначаються у строк від 7 до 21 доби після відповідного рішення Правління. Повідомлення про такі збори вивішуються на дошці об'яв не пізніше ніж за три доби до зборів. Головує на таких зборах Голова Наглядового комітету.

7.6. За одностайним рішенням Наглядовий комітет може припинити повноваження члена Кредитного комітету. Таке рішення разом із відповідним обґрунтуванням оголошується Правлінню з тим, щоб воно призначило іншу особу до загальних зборів.

РОЗДІЛ 3

Умови членства та порядок прийняття нових членів Спілки, права та обов'язки членів Кредитної спілки

Стаття 8. Порядок прийняття нових членів

8.1. Заява кандидата про вступ до Спілки складається письмово за формою, встановленою Правлінням, та має бути розглянутою Правлінням на наступному його засіданні. Якщо на розгляд вступних заяв призначено одного із членів Правління, на наступному засіданні Правління прийняті ним заяви підлягають затвердженню.

8.2. Кожному членові Спілки видається членська книжка, до якої заносяться всі внесені членом вклади, отримані позички та доходи, нараховані за членськими вкладами. За відновлення втраченої членської книжки член спілки сплачує встановлений Правлінням грошовий збір.

Стаття 9. Умови членства у Кредитній спілці

9.1. Членами Спілки можуть бути лише працівники підприємства, установи, навчального закладу та члени їх сімей, пенсіонери, що закінчили свою трудову діяльність на підприємстві, а також члени їх сімей.

(або визначити іншу спільність інтересів, передбачену Положенням)

9.2. Якщо член Спілки перестає відповідати вимогам, викладеним у пункті 9.1, він може залишатись членом Спілки та не обмежується у правах.

9.3. Кандидат набуває прав члена Кредитної спілки при виконанні таких умов:

- кандидат відповідає вимогам до членства, що викладені у пункті 9.1;

- Правління схвалило на своєму засіданні заяву кандидата про вступ до Спілки;

- кандидат сплатив вступний та принаймні один членський внесок, розмір яких визначається Правлінням.

9.4. Член Спілки, що забрав усі свої членські внески, втрачає права членства.

Стаття 10. Права та обов'язки членів Спілки

10.1. Член Кредитної спілки незалежно від суми вкладених ним коштів має право:

- знайомитись із Статутом та Угодою про заснування Кредитної спілки;

- брати участь у вирішенні всіх питань діяльності Кредитної спілки шляхом голосування на загальних зборах;

- обирати та бути обраним до органів правління Кредитної спілки;

- мати інформацію про стан своїх вкладів, про фінансовий стан Кредитної спілки та рішення, прийняті її статутними органами;

- отримувати позички у порядку, визначеному цим Статутом, та на умовах, визначених Правлінням та Кредитним комітетом;

- користуватись усіма послугами, пропонованими Кредитною спілкою;

- припинити своє членство у Спілці у порядку, визначеному цим Статутом.

10.2. Член Кредитної спілки зобов'язаний:

- сприяти популяризації принципів діяльності кредитних спілок;

- дотримуватись вимог Статуту;

- сплачувати вступний та членські внески;

- сплачувати позички, отримані у Кредитній спілці на умовах, передбачених Кредитною угодою;

- не пізніше як за місяць повідомляти Правління про свій намір забрати (частково чи повністю) свої членські внески або припинити членство.

Стаття 11. Порядок припинення членства

11.1. Член Кредитної спілки може вибути з неї у будь-який час за бажанням. Він повинен подати письмову заяву про це до Правління принаймні за місяць.

11.2. Правління на наступному засіданні повинно розглянути заяву члена Спілки та прийняти рішення про припинення його членства.

11.3. Членові Спілки, який вибуває, Кредитна спілка виплачує всі його членські внески разом із належним доходом після відрахування його заборгованостей перед Спілкою. Розрахунки виконуються на дату подачі заяви.

11.4. Член Кредитної спілки може бути позбавлений членства 2/3 голосів членів Правління. Але перед голосуванням йому обов'язково надається можливість висловитись. В цьому разі Кредитна спілка розраховується із виключеним членом Спілки, як вказано у пункті 11.3.

РОЗДІЛ 4

Кошти та фінансові послуги Кредитної спілки

Стаття 12. Вступний та членський внески

12.1. Вступний внесок становить ______ відсотків мінімальної заробітної плати та сплачується членом одноразово при прийнятті в члени Кредитної спілки. Цей внесок при припиненні членства не повертається.

12.2. Членський внесок становить _____ відсотків мінімальної заробітної плати. Він належить членові Кредитної спілки на правах власності. Кількість сплачених членських внесків визначає частку члена Кредитної спілки в її майні та його особисту фінансову відповідальність за зобов'язаннями Спілки.

12.3. В умовах інфляції розмір вступного та членського внесків може змінюватись Правлінням, але не частіше ніж раз на два місяці.

Стаття 13. Кошти Кредитної спілки

13.1. Кошти Кредитної спілки утворюються із вступних та членських внесків її членів, а також за рахунок інших надходжень, передбачених Положенням про Кредитні спілки в Україні.

Стаття 14. Позичковий фонд

14.1. Позичковий фонд формується із коштів Кредитної спілки (окрім вступних внесків) та використовується для надання позичок.

Стаття 15. Резервний фонд

15.1. Резервний фонд належить Кредитній спілці і використовується для покриття втрат від неповернення позичок і підлягає розформуванню та розподілу між членами лише в разі ліквідації Кредитної спілки.

15.2. Резервний фонд формується за рахунок вступних внесків та частки доходів членів Кредитної спілки шляхом щоквартальних відрахувань у визначених Правлінням відсотках до моменту, коли його розмір становитиме 5 - 15 % суми наданих позичок.

Стаття 16. Інші фонди Кредитної спілки

16.1. Окрім резервного та позичкового фонду Правління може створити інші фонди (навчальний, культурно-освітній, видавничий і т. ін.), встановивши порядок їх формування та використання.

Стаття 17. Позички членам

17.1. Кредитна спілка надає позички лише її членам на умовах та на строк, визначений Кредитним комітетом.

17.2. Боржник може сплатити свою позичку рівними частками або одноразово до строку, обумовленого Кредитною угодою.

17.3. Заява про надання позички подається за формою, встановленою Кредитним комітетом, і повинна містити дані про мету отримання позички, її забезпечення, строк та джерела її повернення.

17.4. При прийнятті Кредитним комітетом рішення про надання позички між Кредитною спілкою та позичальником укладається Кредитна угода, в якій визначаються строк та умови повернення позички.

17.5. Одному членові Кредитної спілки не може бути надано позичку, що перевищує 10 % від Позичкового фонду Кредитної спілки (на момент подачі заяви).

17.6. Одноразова позичка, що перевищує ____ мінімальних заробітних плат, надається обов'язково під заставу майна або майнових прав.

17.7. Якщо одноразова позичка, або якщо сума позичок, гарантій та поручительств одного члена перевищує ____ мінімальних заробітних плат, рішення про її надання затверджується Правлінням.

17.8. Усі члени Правління, Наглядового та Кредитного комітетів та інші працівники Спілки можуть отримати позичку за умови:

- кожна така позичка надається на підставах та згідно з умовами, що діють для всіх інших членів Кредитної спілки;

- працівник керівних органів Спілки, що особисто зацікавлений у вирішенні питання, не може бути присутнім при розгляді цього питання.

17.9. Придбане під заставу майно Кредитна спілка повинна в тримісячний термін продати на аукціоні, а виручені кошти додати до Позичкового фонду.

Стаття 18. Порядок використання вільних коштів Кредитної спілки

18.1. У разі наявності в Кредитній спілці вільних коштів та відсутності незадовільненого попиту на позички Кредитна спілка має право надавати позички іншим Кредитним спілкам та асоціаціям кредитних спілок.

Стаття 19. Фінансовий рік

19.1. Фінансовий рік Кредитної спілки закінчується 31 грудня кожного року.

РОЗДІЛ 5

Загальні положення

Стаття 20. Загальні положення

20.1. Працівники Правління, Кредитного та Наглядового комітетів, а також інші працівники Кредитної спілки мають зберігати у таємниці інформацію про всі рахунки та справи членів, за винятком випадку, якщо за рішенням Правління дані про надану позичку та її сплату оголошуються у зв'язку із порушенням членом Спілки умов Кредитної угоди.

20.2. У разі припинення повноважень члена Правління, Наглядового або Кредитного комітетів, Правління своїм рішенням заповнює вакансію, призначивши одного з членів Кредитної спілки на виконання відповідних обов'язків до наступних загальних зборів.

20.3. Вся інформація про стан вкладів членів та інші документи Кредитної спілки мають бути доступними для вивчення членами Правління та Комітетів Кредитної спілки.

Стаття 21. Філії (відділення) Кредитної спілки

21.1. У разі потреби загальні збори Кредитної спілки можуть прийняти рішення про відкриття її філії (відділення) для надання послуг групам членів Спілки, що мешкають або працюють у географічній віддаленості від її офісу.

21.2. Філія Кредитної спілки не є юридичною особою, діє під керівництвом статутних органів управління Спілки, користується правами та виконує функції, передбачені для неї Положенням про філію, що затверджується Правлінням.

Стаття 22. Ліквідація Кредитної спілки

22.1. Рішення про ліквідацію Кредитної спілки може бути прийняте загальними зборами. Ліквідація Спілки проводиться відповідно до чинного законодавства.

22.2. При ліквідації Кредитної спілки кожному її членові виплачуються членські внески разом із належним доходом, а також пропорційна кількості його членських внесків частина Резервного фонду, але лише після того, як Кредитна спілка розрахується за своїми зобов'язаннями перед третіми особами.

Додаток 4

ЗАЯВА

_____________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові засновників або їх уповноважених, представників, рік народження, місце постійного проживання, N телефону)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

подають установчі документи на реєстрацію____________________________

(назва об'єднання громадян і територія, в межах якої діє об'єднання)

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Статут (положення) прийнятий_________________________________

(рік, місяць, число, назва органу, який прийняв статут)

_____________________________________________________________

Основна мета діяльності об'єднання______________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Назва та юридична адреса постійно діючого центрального статутного

органу об'єднання громадян_____________________________________

_____________________________________________________________

Прізвища засновників Підписи

Дата

Додаток 5

ЗАЯВА

Прошу прийняти мене в члени Кредитної спілки «Калина». Із Статутом ознайомлений(на), повністю погоджуюсь з його положеннями і зобов’язуюсь їх виконувати.

Зобов’язуюсь сплатити вступний внесок в розмірі____________________

Домашня адреса_______________________________________________

Паспорт серія ________ №_________ виданий____________________

Місце роботи__________________________________________________

Посада_______________________________________________________Телефон: робочий _______________домашній___________________

Дата народження

Стать____(чол.., жін.) Сімейний стан___________

Утриманці (П. І. Б., рік народження)_____________________________________

Додаткова інформація

Дата прийняття заяви______________ Підпис________

Підпис приймаючого

Рішення кредитного комітету ___________________________________

Відмовити по причині____________________ Члена спілки_____________

№................... Ощадна книжка №

“.......................... ”............. р. Сума вкладу:_____

Додаток 6

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №

м. Ужгород «___ »________200_р.

Кредитна спілка « », надалі Спілка, в особі

Голови правління_____ , що діє на підставі Статуту та Положень з однієї сторони, та громадянина___ ____ який проживає: вул.___________ буд.____________________________ кв.___ Паспорт № ________________________ виданий________________________________ надалі Позичальник, з другої сторони, уклали цей Договір про наступне.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Спілка надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі (

………….) гривень. На термін з «.…….»…………………… 200…року до

«…….»……………… ………р із сплатою…………% річних (відповідно за шкалою нарахування відсотків).

2. СПІЛКА ЗОБОВ’ЯЗУЄТЬСЯ

2.1. Видати на протязі трьох банківських днів Позичальнику позику у сумі, передбаченій цим Договором.

2.2. Аналізувати кредитоспроможність Позичальника, перевіряти забезпеченість і вносити пропозиції про подальші відносини з Позичальником.

3. СПІЛКА МАЄ ПРАВО

3.1. Дозволяти за клопотанням Позичальника в окремих випадках перенесення строків повернення кредиту.

3.2. Проводити перевірку на місці забезпечення позичок Спілки, а в разі потреби - і попередню перевірку заставних можливостей Позичальника.

3.3. У разі недотримання Позичальником умов цього Договору розірвати договір і достроково стягнути

кредит із сплатою штрафу у розмірі 2 відсотки від суми кредиту.

3.4. Нарахування та стягнення процентів за позичками, які видані індивідуальним

позичальникам, здійснюється з урахуванням таких умов:

а) проценти за кредит нараховуються щомісячно з01 числа по останнє число поточного місяця на суму основного боргу за кожен день користування позикою;

б) в разі ненадходження платежів від індивідуального позичальника у встановлені даною угодою строки, суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунки прострочених позичок;

в) при внесенні платежу індивідуальним позичальником, проценти нараховуються на залишки заборгованості за рахунком строкової позички відповідного індивідуального позичальника;

г) з дня перерахування простроченого платежу на рахунок прострочених позичок сплачується процент розмірі подвійної відсоткової ставки Спілки.

3.5. У випадку порушення строків повернення кредиту чи сплати відсотків за кредит Спілка достроково розриває даний договір та пред’являє суму заборгованості до сплати шляхом стягнення заборгованості через заставлене майно. Кошти, отримані від реалізації заставленого майна Спілка направляє на погашення прострочених сум: нарахованих відсотків та заборгованості по кредиту (після покриття всіх заборгованостей надлишок повертається боржнику).

4. ПОЗИЧАЛЬНИК ЗОБОВ’ЯЗУЄТЬСЯ

4.1. Забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків до

«……..»……………… ……….. року.

5. ПОЗИЧАЛЬНИК МАЄ ПРАВО

5.1. Порушувати перед Спілкою питання про перенесення строків платежу у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

5.2. Достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за кредит шляхом перерахування коштів з

особистого вкладу, депозитного, розрахункового рахунку, переказами через пошту або готівкою. 5.3. Достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи відсотки за користування кредитом, повідомивши про це Спілку не пізніше за 7 днів.

6.УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ

6.1. Кредит, наданий Спілкою забезпечується.………………………………………………………

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ

7.1. У випадку відсутності коштів у Позичальника відшкодування боргів Спілці здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку.

7.2. У випадку зміни кредитної політики згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, а також Спілкою в договір за погодженням з Позичальником вносяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту введення нових положень. При розбіжностях сторін Спілка пред’являє кредит до стягнення. У випадку відсутності коштів кредит виноситься на рахунок прострочених позичок з нарахуванням відсотків і пені відповідно до п.3.5.

7.3. Плата за кредит підлягає коригуванню при зміні кон’юнктури на ринку кредитних ресурсів.

7.4. Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством.

7.5. Зміни в договорі оформляються додатковою угодою сторін і є невід’ємною частиною угоди.

7.6. Строк дії цього договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним.

7.7. Особливі умови

8. ЮРИДИЧНА АДРЕСА ТА Реквізити сторін:

КРЕДИТНА СПІЛКА « »: (адреса, реквізити);

м.п............................. / голова правління/

ПОЗИЧАЛЬНИК______________________

Ідентифікаційний номер фізичної особи____________

ПІДПИСИ:

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ____________________

ПОЗИЧАЛЬНИК___________________________«___»_______200 __ р.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР КС ______________________________«___ »_______200_р.

Додаток 7

Зразок складання балансу кредитної спілки (Форма №1)

Головний бухгалтер____________

Додаток 8

Зразок звіту про фінансові результати кредитної спілки (Форма №2)

Головний бухгалтер____________