Скачать .docx  

Реферат: ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ В УКРАЇНІ

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ В УКРАЇНІ

План

1. Особливості виробництва чавуну й продуктів прямого відновлення заліза.

2. Особливості виробництва сталі у світі та в Україні.

3. Особливості розливання сталі.

4. Особливості виробництва сортового прокату.

1. Особливості виробництва чавуну й продуктів прямого
відновлення заліза

Перші роки нового сторіччя для металургійних підприємств України були спри-
ятливими. За даними Держкомстату, частка чорної металургії в промисловому ви-
робництві у 2004 р. становила 26,5 %. При обсягах експорту України в тому ж році
в розмірі 32,7 млрд. дол. експорт продукції чорних металів досяг 10,8 млрд. дол.
Таким чином, чорна металургія продовжує залишатися найбільшим джерелом ва-
лютних надходжень країни.


Однак фахівцями стан справ у вітчизняній чорній металургії розцінюється як
близький до критичного.

Розглянемо головні причини такого стану справ в одній із головних експорт-
них галузей нашої держави.

Перша стадія металургійного виробництва — це виробництво чавуну іі про-
дуктів прямого відновлення заліза. Ця стадія в порівнянні з наступними є енер-
гоємною й характеризується високим рівнем витрат.

Незважаючи па існування кількох альтернативних процесів виробництва ча-
вуну, доменпс, на думку експертів, буде відігравати певну роль, принаймні, ще
15-20 років.

Виробництво чавуну за регіонами світу (у мли. т)

Регіон

2004 р.

і»

Регіон

2004 р.

снд

85,7

Африка

8.2

Україна

31,1

Влизький Схід

2.1

Північна Америка

53,7

Азія

399,3

Південна Америка

38.8

Океанія

6,4

Доменне виробництво, незважаючи на багатовікову історію, має значні резерви
для поліпшення.

Основні зусилля вчених спрямовані на зниження енергоємності, підвищення
продуктивності доменних печей і забезпечення їхньої відповідності вимогам щодо
v охорони навколишнього середовища.

X В Україні чавун випускають 11 металургійних підприємств. Використання по-
тужностей 200-1 р. у країні все ще не досягло рівня 1990 р.

За станом на 1 січня 2005 р. із загальної кількості наявних в Україні домен-
них печей 7 перебувало на капітальному ремонті і 7 простоювали через відсутність
ринків збуту чавуну. Причому це було обумовлено не відсутністю попиту на ньо-
го, а недостатньою економічною ефективністю виробництва чавуну на відповідних
підприємствах.

Осповні технологічні покпзиики доменного виробництва в Україні істотно ни-
жчі від показників, досягнутих на передових закордонних підприємствах. Якщо
в середньому по галузі в Україні питома витрата коксу становить 534,5 кг/т, то
па провідних підприємствах світу — 300-340 кг/т.

У сучасному металургійному виробництві доводки чавуну поза ніччю обов'язкові.
Практично на всіх українських підприємствах організовано цей процес. Однак по-
задоменна обробка чавуну, яка дозволяє видалити кремній, фосфор, сірку, в межах
єдиного процесу на вітчизняних підприємствах не застосовується.

Часта виробництва чавуну найбільшими підприємствами
в загальному обсязі (%)

МК «Криворіжсталь» 20,40
МК ім. Дзержинського — 9,80
ММК ім. Ілліча — 16.70
Алчевский МК — 9,30
МК «Азовсталь» — 15,40
Єнакіївський МЗ — 7,00
МК «Запоріжсталь» — 10,80


Особливості виробництва сталі у світі та в Україні

Друга стадія в технологічному ланцюжку виробництва чорної металурги — ц©
виробництво сталі.

У сталеливарному виробництві домінують два основних процеси: киснево-кон-
верторний і електронічний.

Мартенівське виробництво як морально застаріле повністю ліквідовано в біль-
шості країн світу. Лише деякі країни (Індія, Боснія й Герцеговина, Філіппіни) збе-
регли в незначних обсягах мартенівське виробництво. На відміну від них, у країнах
СНД і. насамперед, в Україні, цей процес усе ще відіграє вагому роль.

Україна аутсайдер серед усіх металургійних країн світу за темпами і мас-
штабами ліквідації морально застарілою мартенівського виробництва. В Україні,
на Донецькому МЗ, зберігся дотепер навіть такий релікт металургії, як бессмерів-
ський процес. Завдяки усе повнішому використанню наявних потужностей ста-
леплавильного виробництва підприємствами галузі, починаючи з 1998 р. вдалося
неухильно збільшувати виробництво сталі, довести його обсяги в 2004 р. до рівня
38,72 млн. т. Однак техиологічна структура виробництва сталі істотно відрізняєть-
ся від середньосвітової й свідчить про вкрай низький рівень вітчизняного стале-
ливарного виробництва. Так, мартенівська сталь 75 %, конверторна — 52 %,
електросталь - 3 %.

Кпснево-конвергорний спосіб виробництва сталі у світі основний, тому що
відрізняється високим рівнем виробництва конверторів і низьким вмістом домі-
шок у готовому продукті.

Продуктивність і ефективність електропічного процесу в значній мірі визна-
чається складом вихідної сировини й ефективністю використання енергоресурсів
(спочатку електропечі працювали на сталевому ложі).


Особливості розливання сталі

Третя технологічна стадія ииробництна чорних металів — це розливання
сталі. У цей час у чорній металургії застосовуються дві основні груии технологій
розливання сталі: розливання сталі у виливниці й безперервне розливання сталі
за допомогою спеціальних машин безперервного лиття.

Впровадження методів безперервного розливання столі кардинально вплинуло
на структуру металургійного виробництва. Наприклад, із застосуванням цих тех-
нологій відпала необхідність у цехах підготовки виливниць, скоротилися витрати
електроенергії.

В Україні з 14 металургійних підприємств, що ииготовляють сталь, усього по-
ловина має у своєму розпорядженні установки безперервного лиття, і тільки три
підприємства (МК «Азовсталь», Донецький МЗ і ЗАТ 4Істіл») розливають безпе-
рервним способом більш ніж половину виробленої сталі.

Усього в Україні на машинах безперервного лиття розливається близько 27 %
сталі від загального обсягу її виробництва, у порівнянні з показниками серед-
ньосвітового рівня 90,9 %.


Особливості виробництва сортового прокату

Четверта стадія у виробництві чорних металів — це прокат, тобто внробниц-
тво сортового (фасонного) прокату.

Ііа 1 січня 2007 р. потужність сортопрокатних станів оцінюється в 17,7 млн. т.
Уведення в експлуатацію сортопрокатних станів в Україні в основному припало на
60-70 pp. минулого сторіччя. Рівень їхнього фізичного зносу коливається в діа-
пазоні від 29 до 90 %.

У 2004 р. металургійні підприємства України зробили всього 33,4 млн. т про-
кату, у тому числі готового 32 млн. т. Експортовано продукції на суму 36,2 млрд,
грн. ІІрн цьому чистки експорту становила 52,65 %.


Вітчизняна чорна металургія успадкувала від колишнього СРСР третину ви
робничото й лві третини науково-технічного потенціалу. На початку 70 х років
XX ст. українська металургія у складі металургії СРСР посідала поряд з Німоччи
ною А США провідне місце у світі.

У цей час. зберігаючи позиції одного з найбільших виробників металопродукші
у світі. Україпа з погляду науково-технічного рівня виробництва е аутсайдером.
Технологічну відсталість виробництва в чорній металургії України доповнює ви-
сок** рівень фізичного зносу устаткування (на окремих підприємствах до 90 %).
Лише зивдяки сприятливій кон'юнктурі на зовнішньому ринку металопродукціі
вдалося забезпечити гарні показники господарської діяльності.