Дипломная работа: Складання патенто-правових документів на "Машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера"

ВСТУП

Одним з основних показників цивілізованості суспільства в усі часи була і залишається увага, яка приділяється в ньому розвитку науки, культури і техніки. Від того наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв’язання посталих перед ним економічних проблем.

Технологічно провідні країни світу останніми роками в основу своєї економічної ( а в ряді випадків і політичної) стратегії на перші позиції поставили науку та її результати як основу основ базису високих технологій.

Розвиток інтелектуальної діяльності та її результатів – інтелектуальної власності в цілому світі засвідчив їх, безперечно, чи не найвагоміше значення для соціально-економічного зростання будь-якої країни, в тому числі і для України. Проте пріоритетне значення цих факторів має бути визнано не на словах, а на ділі.

Пріоритетність інтелектуальної діяльності та її результатів – інтелектуальної власності має бути офіційно визнаною на вищому державному рівні з відповідним матеріально-фінансовим забезпеченням. Інтелектуальна діяльність за сучасних умов є суб’єктивно необхідним процесом, і будь-яка держава, суспільство обминути його не зможе. Світовий досвід показує, що там, де вищий рівень інтелектуальної діяльності, там більш успішно розвивається виробництво та інші види соціально-економічної діяльності.

Високий рівень інтелектуальної діяльності – це суверенітет держави, її політична, економічна, територіальна та будь-яка інша незалежність. Це авторитет держави в міжнародних відносинах, її престиж. Нарешті, високий рівень інтелектуальної діяльності – це високий рівень добробуту народу, заради чого кажучи, здійснюється ця діяльність.

Тема дипломної роботи є актуальною, як в галузі промисловості щодо обладнання для виробництва первинного алюмінію, так і значенням патентних досліджень в визначенні охороноздатності об’єктів промислової власності в процесі проведення дослідно – конструкторських робіт. Правова охорона технічних рішень, а також художньо – конструкторських рішень, що використані в розроблених ОГД сприяє підвищеню їх конкурентоспроможності, а також відкриває можливості реалізації виключних прав шляхом ліцензування, що дуже важливо в умовах формування в Україні ринку ІВ.

Метою дипломної роботи є розробка патентно-правових документів, які пов’язані з виявленням охороноздатних об’єктів права ІВ, врегулюванням відносин суб’єктів права щодо майнових прав на службовий твір, а також документів щодо набуття прав, а саме: Звіт про патентні дослідження, заявка на промисловий зразок, заявка на корисну модель, повідомлення авторами роботодавця про створення корисної моделі, договор про передачу права на одержання патенту на корисну модель, договор між співавторами про вклад у створення та розподіл винагороди, що використаний в об’єкті господарської діяльності – “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "МАШИНА ДЛЯ ВИЙМАННЯ АНОДНИХ ШТИРІВ АЛЮМІНІЄВОГО ЕЛЕКТРОЛІЗЕРА" ЯК ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ”

1.1 Призначення машини

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера призначена для витягу штирів з анода алюмінієвих электролізерів з бічним підведенням струму.

Машина являє собою пневмогідравличну машину ненаголошеної дії (рис. 1).

Технічні дані:

Робочий тиск, мПа(кГс/див² ) 0,4-0,63 (4-6,3)

Витрата повітря, м³ /хв 5

Тиск масла в робітнику

циліндрі, мПа(кГс/див² ), не менш 15 (150)

Діаметр робочого циліндра, мм 160

Хід упору робочого органа, мм 274±2

Зусилля що розвиває

на упорі, кН (кГс), не менш 300 (30000)

Маса машини, кг 1400

Габаритні розміри, мм:

довжина 2410

ширина 650

висота 1635

Швидкість пересування, км/год не більше 5

Припустимий кут повороту робочого органа

у горизонтальній площині від поздовжньої

осі, градус ±120

Склад машини

Машина складається з наступних складових частин: самохідного шасі, поворотної стовпчика, пневмогідроприводу, органів керування й сидіння.

1.1.1 Пристрій і робота машини і її складових частин

1.1.1.1 Пристрій і робота машини

По конструктивному компонуванню (рис. 1) машина являє собою чотиреколесну самохідний візок - шасі, на рамі 21 якої встановлені передній - керований міст 20, задній - ведучий міст 18 і поворотний стовпчик 10. На колонку у свою чергу змонтований робочий орган 5, сидіння 12, пневмоциліндри підйому й подачі робочого органа, пневмодвигуна повороту стовпчика, органи керування.

Машина працює за рахунок енергії стисненого повітря, преутвореної пневмопривідом у поступальний рух машини й технологічні рухи поворотного стовпчика, робочого органа, витяг штирів з анода здійснюється ізвлікачем.

Рисунок 1.1 – “Конструктивне компонування машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”

1-автоматичне захоплення; 2-пнемоцилиндр автоматичного захоплення; 3-робочий орган; 4-педальний золотник; 5-пневмоцилиндр підйому напрямних; 6-кран керування автоматичним захопленням; 7-кермове колесо; 8-кран керування роботою ізвлекателя; 9-золотник подачі робочого органа; 10-поворотний стовпчик; 11-стійка; 12-сидіння; 13-черв'ячне колесо; 14-теплообмінник; 15-керований міст; 16-провідний міст; 17-пневмодвигатель; 18-рама; 19-напрямна; 20-золотник підйому напрямної; 21-маслюка.

Схема пневмогідросистеми наведена на рис. 2.

Пневмогідросистема дозволяє здійснювати наступні операції:

-рух машини вперед, назад;

-повороти стовпчика вправо, уліво;

-підняття, опускання робочого органа;

-робота ізвлікачем.

Стиснене повітря з магістралі надходить у теплообмінник, з якого розподіляється в агрегати пневмогідропривода. При необхідності руху вперед або назад натискається права або ліва педаль лівого золотника ЗР1. При русі педалі спочатку відкривається випускний клапан золотника, що з'єднує магістраль, що відводить, пневмодвигуна Д1 з атмосферою, потім відкривається впускний клапан золотника з'єднуючу магістраль, що підводить, пневмодвигуна Д1 з теплообмінником.

При необхідності повороту стовпчика вправо або вліво натискається права або ліва педаль правого золотника ЗР2 при цьому стиснене повітря підводить до однієї з магістралей пневмодвигуна Д2. Плавність повороту стовпчика досягається за допомогою регулювання дроселя ДР3.

Для опускання або підняття напрямної впливають на рукоятку золотника З1, при цьому стиснене повітря підводить до верхньої або нижньої порожнини пневмоциліндра Ц1.

Для висування вперед або назад робітника органа впливають на рукоятку золотника З2, при цьому стиснене повітря підводить у штокову або поршневу порожнину пневмоциліндра подачі робочого органа Ц2. Плавність висування робочого органа досягається за допомогою регулювання дроселя ДР1 і дроселя зі зворотним клапаном ДР2. Для захоплення штиря впливають на рукоятку крана РК2, при цьому стиснене повітря підводить у штокову або поршневу порожнини пневмоциліндра Ц3.

Масло для змащення золотників і пневмоциліндрів розпорошується з масельнички М.

Для витягу штиря впливають на рукоятку крана РК1, причому середнє, положення рукоятки відповідає неодруженому (прискореному) ходу упору, положення „на себе" відповідає робочому ходу упору, а положення „от себе" відповідає зворотному ходу упору.

Рисунок 1.2 – “Схема пневмогідросистеми”

1.1.1.2 Пристрій і робота складових частин

Рама шасі машини являє собою збірну конструкцію із прокатних профілів і є підставою для монтажу всіх механізмів машини.

У задній частині рами встановлений керований міст 15 (рис. 1). Він складається з поперечної балки, із установленими в торцях поворотними кулаками з колісьми. Поворотні кулаки за допомогою важільної системи й ланцюгової передачі з'єднані з валом кермового колосся. Поворот колеса щодо поздовжньої осі машини становить 3ПРО.

У передній частині рами встановлений провідний міст 16. Він являє собою диференціал із черв'ячною передачею. Диференціал забезпечує перерозподіл крутного моменту по колесах, що виключає їхнє прослизання при повороті машини. Це значно знижує зношування гумового бандажа. Корпус диференціала провідного мосту з'єднаний з півосями, на яких за допомогою підшипників установлені колеса. Півосі, своїми постелями центрують провідний міст щодо вала маршового пневмодвигуна 17. Для компенсації перекосів і забезпечення демпфірування ударних навантажень, вал пневмодвигуна й вхідний вал провідного мосту з'єднані пружною муфтою.

У центральній частині шасі розміщена стійка 11, на яку за допомогою двох конічних підшипників монтуються поворотний стовпчик 10. У нижній частині стійки жорстко закріплене черв'ячне колесо 13 приводу обертання стовпчика.

Поворотний стовпчик складається зі звареної металоконструкції. Металоконструкція являє собою набір зварених елементів і несе на собі основне статичне й динамічне навантаження, виконана вона „двохярусної", тобто має два полики, у зв'язку із цим, робоче місце анодчика розміщається на верхньому полику, що сприяє підвищенню оглядовості робочого органа й зони обробки электролізера.

У передній частині металоконструкції розміщені місця кріплення циліндра підйому 5 і напрямної 19, а в задній частині встановлений фланець кріплення пневмодвигуна повороту.

Напрямна, за допомогою тяг і циліндра підйому має можливість обертання щодо шарнірів. Це дає можливість змінювати положення робочого органа 3 у вертикальній площині залежно від висоти розташування штиря, що витягає. У напрямної встановлений робочий орган, що складається з каретки й ізвлікачем. Кріплення ізвлікачя до каретки здійснюється за допомогою горизонтального шарніра й групи пружин, установлених вертикально. Пружини компенсують можливий перекіс ізвлекателя, що виникає внаслідок погрішності установки штиря в анод. Крім цього вони сприймають вертикальну складову зусилля, що виникає при витягу. Тим самим значно розвантажують напрямну й металоконструкцію від перевантажень.

Ізвлікач складається з корпуса, автоматичного захоплення, упору й пневмогидроциліндру. Автоматичне захоплення 1 кліщового типу приводиться в дію, через систему важелів від пневмоциліндру 2.

У задній частині поворотного стовпчика, під сидінням, розміщена насосна станція. Вона складається з гідронасоса й гідробака.

У якості пневмодвигуна використається пневмомотор П12-12. Такий же пневмомотор використаний і як маршовий двигун, що розміщений на шасі 18.

Сидіння 12 анодчика перебуває над пневмодвигуном.

Пневмогидропривід машини складається із пневматичної й гідравлічної систем, взаємозалежних між собою. Пневмосистема управляє рухом машини, обертанням поворотного стовпчика, підйомом напрямної, подачею робочого органа, роботою автоматичного захоплення й забезпечує функціонування гідросистеми. Гідросистема є силовий, тому що працює на високих тисках 200-230 кГс/див² . Це тиск і створює зусилля на захопленні ізвлекателя, необхідне для витягу штиря.

Пневмогидропривід містить два пневмомотора, педальний золотник керування рухом машини, педальний золотник обертання поворотного стовпчика, кран керування роботою ізвлекателя, кран керування автоматичним захопленням, гідробак, золотник подачі робочого органа, золотник підйому напрямних, пневмоциліндр автоматичного захоплення, пневмоциліндр підйому напрямних, пневмоциліндр робітника органа, гідронасос, масельничка, теплообмінник,

Гідронасос і пневмоциліндр подачі робочого органа розміщені в нижньому „ярусі" металоконструкції поворотного стовпчика. Педальний золотник пересування машини встановлений з лівої сторони на верхньому полику, а педальний золотник обертання стовпчика перебуває із правої сторони на верхньому полику (по ходу руху машини). У задній частині поворотного стовпчика, під нижнім поликом перебуває теплообмінник.

На правій щоці металоконструкції стовпчика розміщений кран керування ізвлекателя, а на лівій щоці - золотник подачі робочого органа. На пневмоциліндрі підйому робочого органа розташований золотник підйому й кран включення автоматичного захоплення. По осі обертання стовпчика встановлені вал і кермове колеса.

Гідробак призначен для забезпечення прискорення хід упор ізвлекателя (вперед, назад), створен підпір в усмоктувальній магістралі гідронасос і для зберігання масла. Гідробак являє собою циліндр із поршнем, що розділяє внутрішній простір циліндра на дві порожнини: повітряну й масляну.

2. ВИДИ РОБІТ ПРИ ПАТЕНТНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОБ’ЄКТУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАДІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ "РОЗРОБЛЕННЯ ОГД"

Відповідно до стандарту ДСТУ 3575—97 суб'єкт господарської діяльності виконує патентні дослідження протягом життєвого циклу ОГД.

Життєвий цикл ОГД — це сукупність взаємопов'язаних процесів його створення, використання та послідовного удосконалення.

Стандарт ДСТУ 3278—95 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво» регламентує стадії, з яких складається життєвий цикл:

— дослідження та обґрунтування розробки;

— розроблення продукції;

— виробництво продукції;

— експлуатація (споживання) або застосування продукції.

Кожна стадія життєвого циклу являє собою творчий або виробничий процес, який виконується суб'єктом господарської діяльності та, природно, закінчується створенням відповідної продукції, що має корисні властивості і призначена для використання споживачами.

ОГД, до якого належать продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин), спосіб, позначення товарів і послуг, є частиною продукції — матеріального результату трудової діяльності або виробничих процесів, що має також корисні властивості і призначений для використання споживачем.

Процеси створення, використання та послідовного удосконалення на кожній стадії життєвого циклу ОГД передбачають застосування заходів, націлених на забезпечення його конкурентоспроможності, тобто його здатності бути проданим на конкретному ринку в певні терміни за наявності аналогічних товарів-конкурентів. Ця найважливіша комплексна ринкова характеристика властива як ринку зовнішньому, так і внутрішньому Тому суб'єкту господарської діяльності необхідно провести маркетингові дослідження, тобто виконати комплекс дій, спрямованих на систематичне збирання, відображення та аналізування даних з проблем, пов'язаних з маркетингом ОГД.

Стадія «Розроблення ОГД» полягає у зміні стану ОГД — від формулювання вимог технічного завдання щодо виконання НДР, ДКР (ДТР) на створення (модернізацію) ОГД до втілення їх у нових (модернізованих) дослідних зразках, матеріалах, послугах, тобто до їх матеріалізації. На цій стадії суб'єктом господарської діяльності виконуються наступні види робіт: НДР, ДКР (ДТР). Необхідно прийняти до уваги, що коли на попередній стадії приймається рішення про купівлю ліцензії щодо ОГД в цілому, то розроблення ОГД не здійснюється.

ДКР — це сукупність робіт над створенням конструкторської та технологічної документації, виготовленням та випробуванням дослідного або головного зразка ОГД.

ДТР — це сукупність робіт над створенням нових речовин, матеріалів та (або) технологічних процесів.

На етапах, що входять до складу ДКР (ескізний проект, технічний проект, розробка робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка, виготовлення дослідного зразка і проведення попередніх випробувань, проведення державних випробувань дослідного зразка, коректування робочої конструкторської документації та доопрацювання дослідного зразка), здійснюється втілення задуму в реальний ОГД. При цьому техніко-економічні, екологічні та естетичні показники створюваного ОГД повинні забезпечити його конкурентоспроможність.

Маркетингові дослідження, які продовжує проводити суб'єкт господарської діяльності в процесі виконання НДР, ДКР (ДТР) із врахуванням результатів, одержаних на попередній стадії, включають: визначення ключових чинників успіху та позиціювання ОГД на ринку; проведення дослідження ринків збуту; формування бюджету маркетингу; визначення кон'юнктури ринку та дослідження попиту; формування та реалізацію тактики маркетингу; визначення попиту та портфеля замовлень; рекламу тощо.

Саме в процесі виконання НДР з'являються об'єкти промислової власності, стосовно яких необхідно вирішити питання правової охорони.

При виконанні ДКР (ДТР) ОГД вже достатньо деталізований, тому і об'єкти промислової власності дуже конкретні. Вже, як правило, з'являються промислові зразки, знаки для товарів та послуг, програми для ЕОМ та ін.

Слід зауважити, що ОГД, розроблені на цій стадії, не повинні порушувати права власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності.

Тому на цій стадії життєвого циклу ОГД з урахуванням попередніх результатів продовжується проведення патентних досліджень у складі таких робіт: формування замовлення виконавцям, проектування, вибору напрямів дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД, науково-технічного співробітництва, придбання обладнання та ліцензій, продажу, експонування на виставках, ярмарках, продажу ліцензій, правової охорони об'єктів промислової власності. Виконання патентних досліджень здійснюють в такому обсязі: визначення патентоспроможності ОГД; визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності; виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності (далі — виявлення порушення прав).

За результатами патентних досліджень складається звіт, матеріали якого використовуються під час розроблення тематичних карток, заявок на розроблення ОГД, вихідних вимог замовника, звітів про проведення НДР, ДКР (ДТР), технічних умов, стандартів, карт технічного рівня та якості, заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, патентних формулярів.

Остаточним результатом цієї стадії є: науково-технічні звіти про НДР, ДКР (ДТР); технічна документація, до якої належать конструкторська, технологічна, програмна документація тощо; дослідні зразки; нові речовини; матеріали; технологічні процеси у формі охоронних документів, ноу-хау та ліцензійних договорів.

2.1 Виявлення об’єктів промислової власності в об’єкті господарської діяльності “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”

Патентоспроможність — це властивість, якої набуває ОГД, його складові частини в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об'єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави

2.1.1 Визначення патентоспроможності корисної моделі

Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Корисна модель визнається новою, якщо вони не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу та конструкції для визначення новизни корисної моделі можуть враховуватись лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Правила розгляду заявки на корисну модель визначають коло джерел інформації, які містять загальнодоступні відомості: опубліковані описи до охоронних документів, викладені заявки, вітчизняні друковані видання і друковані видання СРСР, депоновані рукописи, статті, огляди, монографії тощо, звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських робіт та інша конструкторська, технологічна і проектна документація, яка є в органах науково-технічної інформації, нормативно-технічна документація, матеріали дисертацій, виданих на правах рукопису тощо.

Згідно з ДСТУ 3575—97 вся відібрана документація, що . стосується ОГД в цілому або його складових частин, систематизується у такому порядку.

Патентну документацію, відібрану для подальшого аналізу, наводять у формі Г.1.1.

У графі 1 форми Г.1.1 вказують ОГД та його складові частини.

У графі 2 — наводять такі бібліографічні дані відібраного охоронного документа: держава видачі, вид документа (А.с. — авторське свідоцтво, А.з. — акцептована заявка, В.з. — викладена заявка, 3. — заявка, Пат. — патент, С. — свідоцтво), номер документа, класифікаційний індекс (МПК, НПК), відомості про заявника та власника охоронного документа (найменування, держава заявника та власника), номер заявки, дата подання заявки, дата публікації, відомості щодо конвенційного пріоритету (дата та номер пріоритету, держава), назва об'єкта промислової власності.

У графі 3 подаються відомості щодо дії охоронних документів на момент проведення патентних досліджень (діє/не діє із зазначенням джерела інформації про припинення дії охоронного документа).

Форма Г.1.1. Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

До даної форми доцільно включити графу 4, яку можна назвати «Примітка» і наводити в ній коротку суть відібраного технічного рішення.

Іншу науково-технічну документацію, відібрану для подальшого аналізу, наводять у формі Г.1.2.

У графі 1 форми Г.1.2 подають ОГД та його складові частини.

У графі 2 — наводиться назва відібраного джерела інформації. Назви зарубіжних джерел інформації подаються мовою оригіналу. Якщо попередні відомості про ОГД, його складові частини одержані з джерел сигнальної інформації, наприклад реферативного журналу РЖ ВІНІТІ, то в цій графі зазначаються не тільки вихідні бібліографічні дані та номер рефератeу, а й основний його зміст; якщо знайдено промисловий каталог чи фірмовий проспект — подається його назва мовою оригіналу.

У графі 3 подають такі бібліографічні дані: автор, вихідні бібліографічні дані першоджерела, в якому документ опубліковано, місце, орган та рік видання, номер, сторінки. Стосовно фірмової інформації подають назву фірми мовою оригіналу її національну належність та вихідні бібліографічні дані джерела інформації. Далі наведено приклад заповнення форми Г.1.2.

Форма Г.1.3 заповнюється в тих випадках, коли в процесі пошуку виявлено посилання на документацію, яка необхідна для аналізу, але з тих чи інших причин вона не була проаналізована.

У графі 1 вказують бібліографічні дані джерела посилання, в якому були виявлені відомості про документ, що становить інтерес.

У графі 2 вказують назву документа, на який посилаються, та його бібліографічні дані. Нижче наведено приклад заповнення форми Г.1.3.

Форма Г.1.3. Документація, що відома з джерел посилання, але не виявлена в процесі пошуку

Характеристики технічної досконалості створюваних ОГД базуються на зіставлені значень техніко-економічних показників. Зокрема, на стадії життєвого циклу «Дослідження та обґрунтування розробки», необхідно визначити ті техніко-економічні показники, які повинні забезпечити в майбутньому створення ОГД з покращеними показниками, що становлять інтерес для споживачів; на стадії життєвого циклу «Розроблення ОГД» необхідно визначити його місце у представленому рівні техніки (форми Г.1.1—Г.1.3 основної частини звіту про патентні дослідження), виявити техніко-економічні показники об'єктів аналогічного призначення (об'єктів-аналогів) та порівняти їх з техніко-економічними показниками ОГД. Для цього визначають номенклатуру показників, які необхідні та достатні для порівняння; формують групу об'єктів-аналогів та виявляють значення їх показників; проводять зіставлення розроблюваного ОГД з об'єктами-аналогами; складають висновки за результатами оцінки.

Номенклатура показників повинна забезпечити можливість зіставлення різних об'єктів аналогічного призначення, тому приймається однаковою для всіх об'єктів-аналогів та ОГД, що створюється. Номенклатура показників включає класифікаційні та оціночні показники: класифікаційні — характеризують призначення та галузь застосування ОГД і об'єктів аналогічного призначення, а оціночні — відзначають їх функціональні, ресурсозберігаючі, природоохоронні, ергономічні та естетичні якості. Всі техніко-економічні показники об'єктів-аналогів необхідно привести до єдиної системи одиниць вимірювання.

Відомості, що характеризують техніко-економічні показники ОГД та об'єктів аналогічного призначення, заносяться у форму Г.1.4.

У графі 1 форми Г.1.4 вказують найменування та одиниці виміру основних техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння.

У графах 2—7 подають техніко-економічні показники: об'єкта за стандартом або технічними умовами; об'єктів-аналогів. Якщо такі об'єкти під час пошуку не виявлені, у графі 2 зазначають — «Не виявлено». Як правило, об'єкти-аналоги мають бути промислове освоєними, а як виняток, ними можуть бути технічні рішення за охоронними документами; ОГД та перспективного зразка. Кількість граф визначається кількістю об'єктів-аналогів, а в кожній графі подаються такі відомості: держава, фірма або організація, модель, рік освоєння.

Удосконалення навантажувача повинне передбачати заходи, які дадуть змогу досягти значень техніко-економічних показників, що не нижчі, ніж показники перспективного зразка.

Як було наведено вище, саме на стадії життєвого циклу «Розроблення ОГД» з'являються об'єкти промислової власності і суб'єкт господарської діяльності має вирішувати питання щодо їх правової охорони.

Для одержання правової охорони необхідно здійснити аналіз розроблюваного ОГД на відповідність умовам патентоспроможності. Визначення патентоспроможності полягає у визначенні її критеріїв, тобто новизни та промислової придатності корисної моделіу який буде створено.

Аналіз новизни здійснюють шляхом порівняння сукупності ознак корисної моделі, що передбачається, з сукупністю ознак виявленого найбільш близького аналога (прототипу).

Корисна модель є промислове придатним, якщо його може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності.

Аналіз можливості використання корисної моделі здійснюється на основі відомостей про його призначення, відомостей про засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення корисної моделі, а також відомостей про те, що реалізація вказаного призначення дійсно можлива в разі здійснення корисної моделі.

У графі 1 форми Г.1.5 подається назва ОГД або тих його складових частин, на які подано заявку на видачу патенту накорисну модель, а також тих його складових частин, які вже мають правову охорону.

У графі 2 вказують сукупність ознак винаходу який створено в процесі розроблення ОГД або його складових частин.

У графі 3 подають бібліографічні дані прототипу. У графі 4 вказують сукупність ознак прототипу.

У графі 5 вказують очікуваний технічний результат. При цьому під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, розуміють виявлення нових технічних властивостей об'єкта винаходу, що обумовлені введенням до нього нових суттєвих ознак.

У графі б наводять відомості про можливість використання корисної моделі в промисловості або інший сфері діяльності, тобто промислову придатність.

У графі 7 подаються відомості стосовно об'єкта промислової власності, на який подано заявку або одержано патент. А якщо заявці ще не присвоєно номер, то вказуються вихідні дані матеріалів заявки.

Результати аналізу новизни, винахідницького рівня та промислової придатності машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера наведені у формі Г.1.5.

2.1.2 Визначення патентоспроможності промислового зразка

На стадії «Розроблення ОГД» можливе створення також художньо-конструкторських рішень, які стосуються зовнішнього вигляду ОГД, що розроблюється. Вони можуть одержати правову охорону як промислові зразки.

Для того, щоб одержати патент на промисловий зразок. треба провести дослідження зовнішнього вигляду ОГД на відповідність його умовам патентоспроможності. Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до ДП “Укрпетенту” або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Необхідно пам'ятати, що промисловому зразку надається правова охорона, якщо він не суперечить суспільним інтересам принципам гуманності і моралі. Не можуть одержати правову охорону об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм) промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Зовнішній вигляд виробу характеризується сукупністю ознак, які зумовлюють зоровий образ, тобто суттєвими ознаками. Суттєві ознаки промислового зразка мають бути пов'язані з художньою інформаційністю виробу, цілісністю композиції, раціональністю його форми через естетичні та/або ергономічні особливості.

Для того, щоб упевнитись у новизні зовнішнього вигляду ОГД для одержання його правової охорони, проводять порівняння сукупності суттєвих ознак, які характеризують зовнішній вигляд ОГД, з відомими аналогічними рішеннями того самого призначення. Порівняння проводять шляхом співставлення кожної суттєвої ознаки зовнішнього вигляду ОГД з відповідною ознакою кожного відомого аналога.

Промисловий зразок не є новим, якщо всі суттєві ознаки збігаються з ознаками одного з аналогів. Порівняння зовнішнього вигляду ОГД з аналогами стосовно несуттєвих ознак не проводяться.

Якщо під час співставлення ознак зовнішнього вигляду ОГД з відомими аналогами не буде знайдено аналогів, ознаки яких збігаються з ознаками зовнішнього вигляду ОГД, що досліджується, можна дійти висновку, що розроблений промисловий зразок є новим.

Оцінювання новизни здійснюється за такими суттєвими ознаками:

— наявністю нового елемента;

— геометричною новизною форми;

— новим композиційним рішенням;

— новим взаємним розташуванням елементів;

— новим конструктивним рішенням;

— новим пластичним рішенням;

— новим колористичним рішенням;

— новим декоративним оформленням (новим декором);

— новими матеріалами.

Таке оцінювання здійснюється як за естетичними ознаками, так і за ергономічними. Оцінюють як зовнішній вигляд ОГД в цілому, так і окремі елементи ОГД.

При визначенні відповідності розробленого промислового зразка ергономічним вимогам необхідно приймати до уваги такі основні показники:

— зручність керування виробом;

— зручність обслуговування (ремонт, наладка) виробу;

— безпечні умови використання виробу.

Ергономічні показники можуть бути виражені якісними і кількісними характеристиками.

Результати аналізу машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера як промислового зразка також наведені у табл.. 1.5.

2.2 Звіт про патентні дослідження

ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________

«__»___________2005 р.

ЗВІТ

про патентні дослідження

09.07.2005 р. № 19/2005

«Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера»

Етап: Розроблення ОГД

Виконавець

«__»_____________2005 р.

Харків 2006

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Загальні дані про машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Г.1 Визначення патентоспроможності ОГД (новизни, винахідницького рівня та промислової придатності).

Форма Г.1.1 – Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

Форма Г.1.2 – Інша науково-технічна документація, відібрана для подальшого аналізу

Форма Г.1.3 – Документація, що відома з джерел посилання, але не виявлена в процесі пошуку

Форма Г.1.4 – Техніко-економічні показники машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера та об’єктів аналогічного призначення

Форма Г.1.5 – Аналіз новизни, винахідницького рівня та промислової придатності ОГД

Висновки до розділу Г.1

ДОДАТОК А. ЗАВДАННЯ

ДОДАТОК Б. РЕГЛАМЕНТ ПОШУКУ

ДОДАТОК В. ДОВІДКА ПРО ПОШУК

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Черняєва О.Л.

Загальні данні про машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Підприємство-розробник – КП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (КП ХКБМ)

Підприємство-виробник – КП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (КП ХКБМ)

Початок розробки – 21.07.2004

Дата постановки на виробництво – 23.11.2005

Призначення, галузь застосування, Стислий опис конструкції

Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму.

Машина складається із самохідного шасі, поворотного столу, робочого органу на шарнірній підвісці, механізмів повороту і подання, механізму підйому на – 30...+15º і захвату.

Основними вимогами, що запропоновані до поданих машин є швидкодія, яка пов´язана з оперативним настроюванням робочого органу на захват штирів та їх швидке виймання, щонайменші габарити та безпека у роботі.

Машина працює за рахунок енергії стисненого повітря, преутвореної пневмоприводом у поступальний рух машини й технологічні рухи поворотного стовпчика, робочого органа, витяг штирів з анода здійснюється ізвлекателем.

Пневмогідросистема дозволяє здійснювати наступні операції:

-рух машини вперед, назад;

-повороти стовпчика вправо, уліво;

-підняття, опускання робочого органа;

-робота ізвлекателем

Г. 1.1 Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

Продовження Г 1.1

Продовження Г 1.1

Продовження Г 1.1

Продовження Г 1.1

Продовження Г 1.1

Продовження Г 1.1

Г.1.2 Інша науково-технічна документація, відібрана для подальшого аналізу

Г.1.3Документація, відома з посилальних джерел, але не виявлена в процесі пошуку

Г.1.4 Техніко-економічні показники ОГД та об’єктів аналогічного призначення

Форма Г.1.5 Аналіз новизни, винахідницького рівня та промислової придатності ОГД

Висновки до розділу Г.1

Пошук за патентною документацією був проведений по відношенню охоронних документів України, Російській Федерації, СРСР, інших країн світу, а також патентних документів Європейського патентного відомства (ЄПВ) та міжнародних заявок, виданих за процедурою РСТ (PatentCooperationTreaty – Договір про патентну кооперацію). Ретроспективність пошуку була прийнята в межах 30 років (1976-2005рр.). Для пошуку було використано офіційний бюлетень “Промислова власність” Державного патентного відомства України, описи винаходів СРСР та тематичні добірки “Винаходи країн світу”, які доступні у Харківській державній науковій бібліотеці ім. Короленко (ХДНБ ім. Короленко). Також пошук по патентній документації проводився у мережі Internet по електронних базах даних патентного відомства Російської Федерації (“Федеральний інститут промислової власності”), ведучих країн світу, Європейського патентного відомства та міжнародних заявок РСТ. Пошук проводився за допомогою класифікаційних індексів Міжнародної патентної класифікації (МПК): С25С 3/10, С25С 3/12.

Результати пошуку за патентною документацією наступні:

1) Російська Федерація – 28 документи;

2) СРСР – 22 документів;

3) Австрія – 3 документи;

4) Бразилія – 3 дркументи;

5) Норвегія – 1 документ;

6) Канада – 1 документ;

7) Китай – 2 документ;

8) Німеччина – 5 документ;

9) Нова Зеландія – 3 документа;

10) США – 7 документ;

11) Франція – 1 документів;

12) ЄПВ – 6 документів;

Взагалі було знайдено81 охоронних документів, релевантних предмету та меті пошуку.

На основі відібраних охоронних документів було заповнено форму по країнах із наведенням бібліографічних даних щодо охоронних документів (форма Г.1.1). Патентна документація систематизована за державами видачі охоронних документів.

Пошук по науково-технічній документації був проведений по статтям журналів „Бюллетень иностраннойкоммерческой информации” та реферативних журналів „Металургія”, які доступні у ХДНБ ім. Короленко та бібліотеці НТУ „ХПІ”. Пошук був проведений з 1990 року до 2005 року включно. У результаті було виявлено 17 джерел науково-технічної інформації (форма Г.1.2) і 13 джерел, відомих з джерел посилання, але не виявлених у процесі пошуку (форма Г.1.3).

Також у даному розділі були розглянуті техніко-економічні показники машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера та об’єктів аналогічного призначення (форма Г.1.4). За своїми техніко-економічними показниками ця машина відповідає аналогами.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ З НАБУТТЯ ПРАВ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

3.1 Корисна модель як об ' єкт правової охорони

3.2.1 Корисна модель як службовий твір

Ч. 1 статті 462 ЦК встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом.

Суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на службовий винахід, визначається у ч. 2 ст. 429 ЦК, яка говорить про об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, а також відповідно у ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон про винаходи), яка присвячена праву на одержання патенту на службовий винахід роботодавцем.

Слід зазначити, що ст. 429 ЦК передбачає, що в разі створення об'єкта у зв'язку з виконанням трудового договору, особисті немайнові права належать працівникові-творцеві, а майнові права належать спільно працівникові-творцеві та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором.

Наведені норми законів та ЦК стосуються майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, створену працівником, але мають різний понятійний апарат та не співпадають за колом правовідносин, що регулюють, а тому виникає необхідність їх поглибленого правового аналізу з метою правильного застосування.

Отже, почнемо з визначення об'єкта регулювання. Так, ст. 429 ЦК, говорячи про об'єкт права інтелектуальної власності, оперує поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору". В той же час, ст. 9 Закону говорить про "службовий винахід". Ст. 1 Закону, визначаючи поняття "службового винаходу", відносить до нього три категорії об'єктів, створених винахідниками-працівниками: 1) створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 2) створені за дорученням роботодавця; 3) створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Чи охоплюються ці категорії винаходів (корисних моделей) поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору", що містить ст. 429 ЦК?

Ст. 21 Кодексу законів про працю України , даючи поняття трудового договору, вказує, що за ним працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, виконанням трудового договору з боку працівника є виконання роботи, що є його трудовою функцією, яка може бути визначена як в самому трудовому договорі, так і в локально-нормативних документах роботодавця (зокрема, посадовій інструкції чи положенні), додержуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі виконуючи встановлений режим праці та відпочинку.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що норма ЦК, яка аналізується, охоплює перші дві категорії службових винаходів, оскільки доручення роботодавця в межах спеціальності, професії працівника стає його трудовим обов'язком, а тому його виконання здійснюється в межах виконання трудового договору. Що ж стосується третьої категорії службових винаходів (створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця), то вони залишаються поза межами об'єкта регулювання ст. 429 ЦК.

Віднесення до службових винаходів, створених з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, має на меті охоплення тих винаходів, що не підпадають під створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків та за дорученням роботодавця. В тому числі, якщо створено винахід поза робочим часом або не в межах трудових обов'язків.

Підсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок, що ст. 429 ЦК може застосовуватись лише щодо винаходів, створених на виконання службових обов'язків та за дорученням роботодавця. А відносини стосовно винаходів, які створені звикористанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, регулюються лише Законом про винаходи.

Частина 2 ст. 429 ЦК встановлює презумпцію, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю і працівнику спільно, що право на одержання патенту на службовий винахід належить роботодавцю.

Виходячи із ч. 1 ст. 462 ЦК, яка встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, засвідчується патентом, можна говорити, що "право на одержання патенту", що міститься в Законі про винаходи по суті є правом на набуття права інтелектуальної власності на винахід. Саме власник патенту є носієм майнових прав інтелектуальної власності. Звідси випливає, що норми ч.1 ст. 9 Закону про винаходи, першого речення ч.1 ст. 8 регулюють ті ж самі правовідносини по відношенню до винаходів, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, а тому виникає конкуренція норм.

Норма ч. 2 ст. 429 ЦК не носить відсилочного характеру та не встановлюєможливості зміни її спеціальним законом. Вона дозволяє змінити порядок розподілу прав лише за договором між роботодавцем та творцем-працівником; Враховуючи те, що ЦК прийнятий пізніше, ніж Закони, і ЦК має вищу юридичну силу порівняно із Законами, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК він є основним актом цивільного законодавства України, пріоритет повинен надаватись нормі ч. 2 ст. 429 ЦК, порівняно з ч.1 ст. 9 Закону про винаходи.

Отже, ч. 2 ст. 429 ЦК встановлює, що якщо роботодавець і творець не домовились про інше, то майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать їм спільно. Що стосується порядку реалізації спільного права, то тут мають застосовуватись абз. З ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи , оскільки ч. З ст. 429 ЦК встановлює, що законом можуть встановлюватись особливості здійсненнямайнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто, кожен із суб'єктів спільних майнових прав інтелектуальної власності, якщо інше не обумовлено між ними, може використовувати винахід на свій розсуд, але розпоряджатись майновими правами чи надавати дозволи іншим особам на використання винаходу можуть лише за взаємної згоди.

Необхідно зауважити, що ст. 429 ЦК, визначаючи суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності, регулює правовідносини між роботодавцем і працівником, починаючи з моменту виникнення права інтелектуальної власності. Говорячи про винахід, цим моментом є дата публікації відомостей про видачу патенту.

Що ж стосується відносин між цими суб'єктами до моменту виникнення права інтелектуальної власності, то вони ЦК не врегульовані. Ці відносини регулюються частинами 2, 3,4, 5 ст. 9 Закону про винаходи,

які встановлюють умови набуття права інтелектуальної власності (права на одержання патенту) роботодавцем.

Умови набуття роботодавцем права на одержання патенту на винахід:

1. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу.

2. Протягом 4-х місяців роботодавець повинен вчинити наступні дії:

а) прийняти одне з таких рішень:

-подати заявку на одержання патенту до Укрпатенту;

-передати право на одержання іншій особі;

-зберігати винахід як конфіденційну інформацію.

б) укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати винагороди, відповідно до вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

В разі, якщо роботодавець не виконає дій, вказаних в п. а) чи б), а також якщо роботодавець протягом більше, як 4-х років зберігав винахід як конфіденційну інформацію і не використовував його, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника, тобто винахідник буде єдиним суб'єктом права інтелектуальної власності на винахід (в тому числі і майнових прав). Роботодавець, не виконавши умов для набуття ним майнових прав інтелектуальної власності на винахід, втрачає свою частку права.

Якщо ж роботодавець виконав вказані у ч. З ст. 9 Закону про винаходи умови і приймає рішення запатентувати винахід, то враховуючи ч. 2 ст. 429 ЦК, він зобов'язаний включити до кола заявників і винахідника, в разі, якщо винахідник за договором не передав йому свої майнові права інтелектуальної власності.

Виникає питання, якщо роботодавець приймає рішення зберігати винахід як конфіденційну інформацію, то чи означає це, що не виникають права інтелектуальної власності на винахід?

Винахід, який зберігається як конфіденційна інформація, є об'єктом правової охорони та підпадає за своїм змістом під визначення такого об'єкта права інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, правовідносини з приводу якої регулюються гл. 46 ЦК.

Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

— це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

— вона повинна мати комерційну цінність;

— є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об’єкта промислової власності.

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору.

4. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

4.1 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель

4.3 Опис

Машинадля виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

МКВ⁶ С25СЗ/10

Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму.

Відома машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з бічним підводом струму (а.с. СРСР № 187316), що складається із самохідного шасі, поворотного столу, робочого органу на шарнірній підвісці, механізмів повороту і подання, механізму підйому на -ЗО...+ 15°і захвату.

Основними вимогами, що запропоновані до поданих машин є швидкодія, яка пов'язана з оперативним настроюванням робочого органу на захват штирів та їх швидке виймання, щонайменші габарити та безпека у роботі.

Недоліками поданої машини є мала швидкодія, яка пов'язана з обмеженим регулюванням робочого органу у вертикальній площині, великі габарити, низька безпека роботи оператора.

Найближчим до технічного рішення, що заявляється, є машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з боковим підводом струму (а.с. СРСР № 330206).

Машина містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розташовані робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмогідроперетворувачь, гідропривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом.

Повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється за допомогою гідравліки.

Відома машина дозволяє робити налагодження робочого органу в горизонтальній і вертикальній площині, уздовж фронту робіт -перпендикулярно електролізеру.

Проте, машина має малу швидкодію, пов'язану з недостатньою оперативністю настроювання робочого органу і повільним ходом упору робочого органу, великі габарити і небезпечна в роботі, бо повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється гідравлікою, що небезпечно в умовах електролізних цехів.

В основу теперішнього винаходу поставлена задача створення машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, де за рахунок введення нових вузлів: пневмогідроперетворювача, який виконаний у вигляді циліндра, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну, і зворотного клапану, що керується, а також новому виконанню вузлів машини (клапанного розподільника і насоса) і зв'язків між вузлами і їхнім новим розташуванням, дозволило збільшити швидкодію, зменшити габарити і підвищити безпеку роботи оператора.

Для цього, у теперішній машині для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, відповідно до винаходу, машина забезпечена пневмогідроперетворювачем, а клапанний розподільник -зворотним клапаном, що керується, до того ж пневмогідроперетво-рювач через клапанний розподільник підключений до насоса.

Також, у машині, відповідно до винаходу, пневмогідроперетворювач виконано як циліндр, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну.

Крім того, у машині, відповідно до винаходу, насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин та пневматичної частини .

Також, у машині, відповідно до винаходу, клапанний розподільник виконаний з чотирьох зворотних клапанів і зворотного клапану, що керується, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю перепуска рідини в лінії пневмогідроперетворювач—клапанний розподільник— гідравлічні порожнини насосу і робочий орган, а два інших зворотних клапана, по черзі, у лінії гідравлічна порожнина насосу—клапанний розподільник—робочий орган, з одночасним перепуском рідини в лінії пневмогідроперетворювач—гідравлічна порожнина насосу.

До того ж, у машині, відповідно до винаходу, механізм подачі робочого органу, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим.

І нарешті, у машині, згідно до винаходу, робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.

Введення пневмогідроперетворювача і зворотного клапана, що керується, до нової конструкції, розміщення один над другим вузлів машини та їх нове приєднання, дозволяє зменшити габарити, а також підвищити швидкодію за рахунок прискорення хода упору та оперативності настроювання робочого органа.

До того ж операція повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється завдяки використанню пневматики, що вважається кращим з боку безпеки роботи в умовах електролізних цехів .

Також, додатковою перевагою є те, що зменшені габарити машини дозволяють виймати штирі по всьому периметру електорлізе-ра.

Сутність винаходу пояснюють креслення, де на Фіг. 1 показаний загальний вигляд машини на Фіг. 2 - пневматична і гідравлічна схеми машини; на Фіг.З - вигляд машини позаду; на Фіг. 4 - вигляд машини зверху.

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електорлі-зера містить чотириколісне самохідне шасі 1, де встановлена двох'ярусна поворотна платформа 2, сполучена з шасі 1 за допомогою підшипникового вузла.

На платформі 2 розміщені: робочий орган 3 з механізмами переміщення у вертикальній і горизонтальній площинах, як уздовж фронту робіт, так і перпендикулярно електролізеру 4, механізми керування з сидінням 5 для оператора і механізмами для замикання і розмикання автоматичного захвату.

Робочий орган 3 змонтований на каретці 6 і пересувається разом з нею, наприклад, за допомогою роликів по опорно-направляючому пристрою 7, перпендикулярно електролізеру 4.

Каретка б кінематично сполучена з механізмом подачі робочого органа 3 - пневмоциліндром 8, розташованого в нижньому ярусі платформи 2. Опорно-направляючий пристрій 7 закріплений у передній частині платформи 2 за допомогою горизонтального шарніра 9 і фіксується щодо платформи 2 за допомогою тяги 10, сполученої з механізмом підйому робочого органа 3 - пневмоциліндром 11.

Пневмоцилиндри 8 та 11 призначені для настроювання робочого органу 3 у вертикальній площині і перпендикулярно злектролизеру 4.

Робочий орган 3 містить корпус, що виконаний у вигляді циліндра високого тиску з поршнем усередині, що утворює дві порожнини: пневматичну 12 і гідравлічну 13. Поршень з боку пневмопорожнини 12 механічно сполучений з упором 14, який проходитьчерез корпус, де закріплений захват 15, а гідропорожнина 13 че рез гідромагістраль 16 підключена до гідровузла 17 машини.

Захват 15 виконаний у вигляді двох горизонтальних такі сполучених поперечною брущатою платформою (на мал. не показані) .

Пневмогідропривід машини містить гідровузол 17, що включа плунжерний насос 18 подвійної дії і розподільник 19, пневмогідроперетворювач 20, механізми переміщення машини та робочого органу, а також органи керування, які мають систему гнучких жорстких магістралей.

Насос 18 виконаний з двох гідравлічних порожнин, де кожний має розміщений в собі плунжер і пневматичної частини з золотником, що включає в роботу ту або іншу гідропорожнин насоса 18.

Насос 18 призначений для створення тиску на його виходах

у з'єднуючих трубках 21 і передає тиск через розподільник 19 по

гідромагістрали 16 робочому органу 3. Гідровузол 17 розташований у нижньому ярусі платформи 24.

Пневмогідроперетворювач 2 0 виконаний у вигляді циліндра, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня 22 розділена ш пневматичну 23 і гідравлічну 24.

Порожнина 23, як і порожнина 12 робочого органу 3, сполучена через кран керування 25 робочим органом 3 з джерелом тиску, що надходить від заводської пневмосіті, через теплообміню-вач 26. Теплообмінювач 2 6 призначений для обігріву стиснутогс повітря, що потрапляє в систему холодної пори року і виглядає, наприклад, як радіатор куди покладено розпеченого стрижня.

Гідравлічна порожнина 24 пневмогідроперетворювача 20 спо
лучена з насосом 18 через розподільник 19.

Розподільник 19 включає до себе зворотний клапану що керується 27 і блок з чотирьох зворотних клапанів 28, що сполучені за допомогою гідромагістралей 2 9 з гідропорожниною 2 4 пневмогідроперетворювача 2 0 і гідропорожниною 13 робочого органа 3, аза допомогою з'єднуючих трубок 21 розподільник 19 з'єднаний з гідропорожнинами насоса 18. Магістралі 16 і 29 при подачі тиску до робочого органу 3 діють як напорні, а при поверненні робочого органу у вихідне становище, як усмоктувальні. Зворотний клапан, що керується, 27 і пневматична частина насоса 18 через кран 25 підключені до джерела повітряного тиску від заводської магістралі.

Пневмодвигун ЗО є механізмом переміщення машини, а пнев-модвигун 31 є механізмом повороту платформи 2.Вони можуть бути, наприклад, типу ПІ2-12.

Органи керування складаються з керма 32, що пов'язане з шасі 1 за допомогою, наприклад, вала і ланцюгової передачі, правого 33 і лівого 34 педальних золотників, золотників подачі 35 і підйому 3 6 каретки б, сполучених за допомогою магістралей з відповідними механізмами подачі - пневмоциліндром 8 і підйому - пневмоциліндром 11; крана автоматичного захвату 37 сполученого з пневмоциліндром захвату 38, що через шток 3 9 та систему тяг з'єднується з захватом 15, і крана керування 25 робочим органом 3.

Кран 2 5 розташований на вході подачі тиску повітря від заводської магістралі послідовно за теплообмінювачем 26. Через кран 25, за допомогою пневматичних магістралей 4 0, джерело повітряного тиску від заводської магістралі підключено до розподільника 19, пневмопорожнини 12 робочого органу 3, пневмопорожнини 23 пневмогідроперетворювача 20,. насоса 18.

Пневмогідроперетворювач 20, механізм повороту платформи -пневмодвигун 31, органи керування і сидіння для оператора 5 розташовані у верхньому ярусі платформи 2, до того ж робочий орган 3 і сидіння для оператора 5 розміщені на одній лінії перпендикулярно електролізеру 4.

Машина працює таким чином. Машину підключають через гнучкий шланг до заводської магістралі стиснутого повітря. Оператор, що розташований на робочому місці (сидінні 5), натискає налівий педальний золотник 34, завдяки чому стиснуте повітря подається через теплообмінювач 2 6 до пневмодвигуна 3 0, що приводить до пересування машини. Користуючись кермом 32, оператор встановлює машину на потрібне місце. Внаслідок впливу на правий педальний золотник 33, здійснюють подачу повітряного тиску в пневмодвигун 31, що приводить до повороту платформи 2 так, щоб опорно-направляючий пристрій 7 з кареткою 6 і закріпленим на ній робочим органом 3 був розміщений біля електролізера 4.

Золотником підйому 3 6 опорно-направляючого пристрою 7, що сполучений з платформою 2 завдяки горизонтальному шарніру 9 і закріпленому на ній за допомогою тяги 10 і пневмоциліндра 11, настроюють робочий орган 3 у вертикальній площині. Потім, керуючи золотником подачі 35 каретки 6, за допомогою пневмоциліндра 8 висувають робочий орган 3 доти, доки захват 15 не розташується на головці штиря 41.

Внаслідок керування краном автоматичного захвату 37, що з'єднаний за допомогою магістралей з пневмоциліндром захвату 38, Захоплюють штир 41.

Далі оператор, повертаючи кран керування 25, подає стисну-те повітря (під тиском ж 5 кгс/см² ). У пневматичну порожнину 23 пневмогідроперетворювача 20. Зусилля, що виникає пересуває поршень 22 пневмогідроперетворювача 20 у бік гідравлічної порожнини 24, звідкіля масло по магістралях 2 9 надходить у розподільник 19, відкриває два зворотних клапана 28, заповнює гідравлічну частину гідровузла 17, відкриває зворотний клапан, що керується 27 і через магістраль 16 надходить у гідравлічну порожнину 13 циліндра робочого органа 3. Внаслідок цього упор висувається на холостім ходу до його торкання з електролізером 4.

Потім довертають кран 25, і стиснуте повітря потрапляє, крім порожнини 2 3 пневмогідроперетворювача 20, у пневматичну частину насоса 18, що включає його.

У залежності від положення золотника насоса 18 створюється робочий тиск в одній з гілок 21 гідровузла 17.Внаслідок цього,масло під робочим тиском проходить по відповідній з'єднуючий трубці 21, закриває два зворотних клапана 2 8 і зворотний кла-панд/ що керується 27, відчиняє один (той що не діє) зворотний клапан 2 8 розподільника 19. Масло по магістралі 16 надходить у гідропорожнину 13 робочого органу 3. Після виштовхування порції масла з функціонуючої гілки 21 гідровузла 17, відбувається переключення золотника насоса 18, що призводить до початку роботи іншої гілки гідровузла 17 і повторення циклу, що приведений вище . Одночасно відбувається усмоктування масла з гідравлічної порожнини 24 пневмогідроперетворювача 20 через магістраль 29 у непрацюючу гілку 21 гідровузла 17. При цьому, масло відчиняє четвертий (той, що не діє) зворотний клапан 28 розподільника 19, що функціонує одночасно з іншими.

Цикли, що приведені вище, повторюються доти, доки робочий орган 3 не створить зусилля на упорі 14, яке необхідне для виймання штиря 41.

Для повернення робочого органу 3 у вихідне становище, оператор повертає ручку крана 2 5 у другий бік, що приводить до подачі стиснутого повітря в повітряну порожнину 12 робочого органу 3 і на зворотний клапан, що керується 27, відкриваючи його. Одночасно припиняється подача стиснутого повітря в порожнину 2 7 пневмогідроперетворювача 20 і в повітряну частину насоса 18, що призводить до його відключення. Зусилля, що утворюється в пневматичній порожнині 12 робочого органу 3, виштовхує масло з гідравлічної порожнини 13 по магістралі 16 через відкритий зворотний клапан, що керується 27 і магістраль 2 9 у порожнину 2 4 пневмогідроперетворювача 20, що приводить до повернення упора 14 робочого органу 3 у вихідне становище.

Після цього, машину встановлюють навпроти іншого штиря 41, що підлягає вийманню, і операція повторюється.

Заступник начальника КП ХКБМ Л.Г.Луценко

4.4 Формула корисної моделі

Формула винаходу

1.Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, яка відрізняється тим, що машина обладнана пневмогідро-перетворювачем, а клапанний розподільник – зворотним клапаном, що керується, до того ж пневмогідроперетворювач через клапанний розподільник підключений до насоса.

2.Машина за п.1, яка відрізняється тим, що пневмогідро перетворювач виконаний як циліндр, внутрішня порожнина якого за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну.

3. Машина за одним з п.1, 2, яка відрізняється тим, що насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин і пневматичної частини.

4. Машина за одним з п.1, 3, яка відрізняється тим, що клапанний розподільник виконаний з чотирьох зворотних клапанів і зворотного клапану, що керується, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю пере пуску рідини в лінії пневмогідроперетворювач - клапанний розподільник - гідравлічні порожнини насоса і робочий орган, а два інших зворотних клапана встановлені з можливістю перепуску рі дини, по черзі, у лінії гідравлічна порожнина насоса - клапанний розподільник - робочий орган, з одночасним перепуском ріди ни в лінії пневмогідроперетворювач - гідравлічна порожнина насоса ..

5. Машина за одним з п. 1, 4 яка відрізняється тим, що механізм подачі робочого органу, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим.

6. Машина за одним з п.1,5 яка відрізняється тим, що робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.

Заступник начальника

КП ХКБМ Л.Г. Луценко

4.5 Креслення

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Фіг. 1

Фіг. 2

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Фіг. 3

Фіг. 4

4.6 Реферат

Реферат

1. Об'єкт винаходу. Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера.

2. Галузь застосування. Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн з боковим підводом струму.

3. Сутність винаходу. Машина, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган з захватом, який закріплений на опорно-направляючому пристрою, пневмопривід, гідровузол, що складається з плунжерного насосу, який має дві гідравлічні порожнини і пневматичну частину та клапанного розподільника, який включає до себе чотири зворотних клапана та клапан, що керується, пневмогідроперетворювач, механізм повороту платформи, механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні та пневматичні магістралі, сидіння для оператора. Пневмогідроперетворювач виконаний як циліндр, де внутрішня порожнина за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну, до того ж два зворотних клапана і зворотний клапан, що керується, встановлені з можливістю перепуску рідини в лінії пневмогідро перетворювач—клапанний розподільник—гідравлічні порожнини насосу і робочий орган, а два інших зворотних клапана встановлені з можливістю перепуску рідини, по черзі, в лінії гідравлічна порожнина насосу— клапанний розподільник—робочий орган, з одночасним перепуском рідини в лінії пневмогідроперетворювач—гідравлічна порожнина насосу. Крім того, механізм подачі робочого органа, гідровузол, механізм повороту платформи, пневмогідроперетворювач і сидіння для оператора встановлені один над другим, а робочий орган і сидіння для оператора розміщені на одній лінії.

5. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

5.1 Вимоги щодо документів заявки на промисловий зразок

5.1.1 Загальні вимоги до змісту документів заявки

5.3 Опис

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Автори: Лізунов К. М.

Журавльов С. В.

Липовець В. В.

Косолапенко В. О.

Гращенков Г. П.

Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначенного для використання в електрометалургії, зокрема для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера при виробництві первинного алюмінію.

Суть промислового зразка, що заявляється, відобрадена на зображеннях і кресленнях.

Зображення 1 – загальний вигляд;

Зображення 2 – вигляд ззаду;

Зображення 3 – вигляд спереду;

Зображення 4 – вигляд зправа;

Зображення 5 – вигляд зліва;

Зображення 6 – зверху;

Фіг. 1 – креслення.

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера являє собою розвинену об ємно-просторову композицію, основними формоутворюючими елементами якої є шасі 1, поворотна колонка 10, робочий орган 3, сиденья 4.

Основою шасі 1 є лита рама складної форми з прямокутною передньою частиною, на якій установлені рама 18, пневмодвигун 17, ведучий міст 16, керуємий міст 15.

Поворотна колонка 10 установлена на стійці в середній частині рами і являє собою зварену конструкцію. В нижній частині колонки 10 закріплений циліндричний робочий орган3.

Напрямні 19 робочого органу 3 також являють собою зварену конструкцію, мають прямокутну форму, з’єднані з пневмоциліндром під’йому напрямних 5, на якому знаходиться кран керування автоматичним захватом 6 і золотник під’йому напрямної 20. Між напрямними розташований робочий орган.

Знизу робочого органу 3 знаходиться автоматичний захват 1. Над робочим органом 3 знаходитьсяпневмоциліндр автоматичного захвату 2.

Зверху на поворотній колонці 10 встановлене кермо 7, в основі якого знаходиться масленка 21. Інші органи керування розміщені ліворуч кран керування роботою ізвликачем 8 розміщені ліворуч і праворуч від керма

Сидіння 12 для оператора має м’яку горизонтальну основу в формі квадрата з заокругленними кутами, яка розміщена на вертикальних стійках, закріплених на спільній з поворотною колонкою 10 підлозі. Рішення зовнішнього вигляду машини характеризується функціональною пристосованістю, інформаційною виразністю, симетричним конпонуванням, є врівноваженим і доцільним.

На лівій бічній поверхні поворотної колонки 10 угорі розташована табличка, на якій зображений знак для товарів і послуг підприємства – виробника, тип машини, дата випуску і т.п.

Колір не є суттєвою ознакою промислового зразка, що заявляється.

Заступник начальника Л.Г. Луценко

КП ХКБМ

5.4 Креслення

Фіг. 1

6. РОЗРОБКА СХЕМИ ДАНИХ ЩОДО ПІДТРИМКИ ПОШУКУ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

6 .1 Концептуальна схема бази даних

База даних для роботи з заявкоюскладається з 8 таблиць. На рис. 6.1 показана концептуальна схема бази даних

Рисунок 6.1 – Концептуальна схема бази даних

Реалізація даного проекту була проведена без залучення могутніх засобів роботи з базами даних, які дуже громіздкі, тому що носять універсальний характер і розраховані на зберігання і обробку великих і надвеликих об'ємів інформації. Для реалізації проекту бази даних була вибрана СУБД Microsoft Access.

Система управління базами даних надає можливість контролювати задання структури і опис своїх даних, роботу з ними і організацію колективного користування цією інформацією. СУБД також істотно збільшує можливості і полегшує каталогізацію і ведення великих об'ємів що зберігається в численних таблицях інформації. СУБД включає три основні типи функцій: визначення (задання структури і опис) даних, обробка даних і управління даними. Всі ці функціональні можливості повною мірою реалізовані в Microsoft Access. В практиці, як правило, необхідно вирішувати і задачі з використанням електронних таблиць і текстових процесорів. Наприклад, після підрахунку або аналізу даних необхідно їх відрекомендувати у вигляді певної форми або шаблони. У результаті користувачу доводиться комбінувати програмні продукти для отримання необхідного результату. В цьому значенні все істотно спростять можливості, надані Microsoft Access.

Microsoft Access - це функціонально повна реляційна СУБД. В ній передбачені всі необхідні засоби для визначення і обробки даних, а також для управління ними при роботі з великими об'ємами інформації. Що стосується легкості використовування, то Microsoft Access вчинив тут справжній переворот, і багато хто для створення своїх власних баз даних і додатків звертається саме до нього.

Фізична структура бази даних розроблялася вже з урахуванням синтаксису СУБД Microsoft Access, результат фізичного проектування зведений в наступних табл.. 6.1 – 6.8.

Таблиця 6.1 – Заява

Прдовдення Таблиці 6.1

Таблиця 6.2 – Автори

Таблиця 6.3– Заявник

Таблиця 6.4 – Країна

Таблиця 6.5 – Особа

Таблиця 6.6 – Місто

Таблиця 6.7 – МПК

Таблиця 6.8 – Патентний повірений

Продовження Таблиці 6.8

Графічний інтерфейс користувача реалізований з використанням форм MicrosoftAccess. Форми - це об'єкти, в які розташовуються інші об'єкти для створення призначеного для користувача інтерфейсу будь-якого додатку. Модулі складаються з коду, який реалізує функціонування додатку, обробники подій для форм і їх компонент.

В програмі присутні 2 форми, «Пошук», і «Бібліографічні дані», що наведені на рис. 6.2

Рисунок 6.2 – Форма «Бібліографічнідані»

Форма «Пошук», містить поля (критерії), за якими операторвиконує пошук потрібних йому заявок. Форма «Пошук» показана на рисунку 6.3

Рисунок 6.3 – Форма «Пошук»

Були створені запити, за якими оператор веде пошук потрібних йому заявок:

- Знайти заявку за “датою подачі”

- Знайти заявку за “датою публікації”

- Знайти заявку за “номером публікації”

- Знайти заявку за “регістраційним номером”

- Знайти заявку за “назвою”

- Знайти заявку за “МПК”

6 .2 Опис функціональності програмного приложення

6 .2.1 Діаграма варіантів використання

Для опису функціональних можливостей даного програмного забезпечення використовується діаграма варіантів використання (діаграма прецедентів) мови UML і текстовий опис прецедентів. Діаграма варіантів використання, що представлена на мал. 6.4, показує взаємодію оператора із системою у процесі перегляду заявок на корисну модель.

Рисунок 6.4 –Діаграма варіантів використання

Дана діаграма є вихідним концептуальним представленням або концептуальною моделлю системи в процесі просмотру заявок на корисну модель.

6 .2.2 Опис прецедентів

6.2.2.1 Потік подій для прецеденту «Введення інформації»

1. Передумова. Оператор вибрав режим «Введення інформації»

2.Головний потік. Система відображає діалогове вікно, що містить меню для вибору режиму роботи оператора – добавлення інформації, редактування (правка) інформації, видалення інформації. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йому дії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.

2.1 Подпотік “Додання інформації о заявке”.

Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Додання інформації о заявке” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.

2.2 Подпотік “Правка інформації”.

Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Правка інформації” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.

2.2 Подпотік “Видалення інформації о заявке”.

Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Видалення інформації о заявке” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.

6.2.2.2 Потік подій для прецеденту «Перегляд інформації»

1.Передумова. Оператор вибрав режим « Перегляд інформації ».

2.Головний потік. Система відображає діалогове вікно, що містить меню вибору. Користувач вибирає необхідний фільтр. Система фільтрує зображення і надає користувачу. При необхідності користувач запитує інший фільтр. Після закінчення роботи користувач дає запит на закінчення роботи з зображенням. Система зберігає зображення. Прецедент завершується.

6.2.2.3 Потік подій для прецеденту «Друк»

1.Передумова. Оператор вибрав режим «Друк».

2.Головний потік. Користувач дає запит на друк заявки на корисну модель. Система видає оператору параметри друку і запитує дію. Оператор вибирає необхідні параметри. Система роздруковує інформацію о заявке. Оператор дає запит на закінчення роботи. Прецедент завершується.

6.3 Рекомендації до розробки бази даних

Основні відомості

Додаток Microsoft Access 97/2000 (далі Access) є потужною й високопродуктивною 32-розрядною системою керування реляционной базою даних (далі СУБД).

Системні вимоги пропоновані СУБД Access

· Intel 486DX2 – 66 +

· Windows 98/2000/XP або Windows NT (версія не нижче 4.51)

· Не меньш 64 Мб оперативної пам'яті (для спільної роботи з іншими додатками не менш 128 Мб)

· Близько 300 Мб дискового простору (тільки для Access і нових баз даних).

· СУБД розробляються з метою забезпечення ефективної обробки більших обсягів інформації.

· СУБД може легко зв'язувати будь-яка кількість таблиць так, що для користувача вони будуть представлятися однією таблицею. Реалізувати таку можливість в електронних таблицях практично неможливо.

· СУБД мінімізують загальний обсяг бази даних. Для цього таблиці, що містять повторювані дані, розбиваються на кілька зв'язаних таблиць.

Як реляційна СУБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє одночасно використати кілька таблиць бази даних. Працюючи в середовищі Microsoft Office, користувач одержує у своє розпорядження повністю сумісні з Access текстові документи (Word), електронні таблиці (Excel), презентації (PowerPoint). За допомогою нових розширень для Internet можна прямо взаємодіяти з даними з World Wide Web і транслювати подання даних мовою HTML, забезпечуючи роботу з такими додатками як Internet Explorer і Netscape Navigator.

Access спеціально спроектований для створення многопользовательских додатків, де файли бази даних є поділюваними ресурсами в мережі. База даних зберігатися в одному файлі, але професійні користувачі воліють розділяти базу даних на два файли: в одному зберігаються об'єкти даних (таблиці, запити), в іншому об'єкти додатка (форми, звіти, макроси, модулі).

В Access реалізована надійна система захисту від несанкціонованого доступу до файлів.

Висновки по розділу

У даному розділі дипломної роботи був розроблен проект бази даних для документів заявки. Функціональні можливості проекту представлені у виді діаграми варіантів використання із описом прецедентів, що демонструє взаємодію оператора із системою в процесі роботи з інформацією про заявки. Архітектурна частина представлена у виді таблиць, що ілюструють загальну архітектурну схему проекту бази даних для роботи з інформацією про заявках.

Запропонована модель повинна бути уточнена на етапі проектування.

7. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ВИНАГОРОДИ АВТОРАМ ЗА СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

7.1 Нормативне регулювання виплати авторської винагороди

Виплата винагороди авторам об’єктів промислової власності проводиться відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, “Тимчасового положення про охорону об´єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні” №479/92, а також відповідно з “Медодичними рекомендаціями по виплаті винагороди авторам об´єктів промислової власності”, ухваленими Методичною радою Держпатента України 07.08.1997р.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” роботодавець використовує право на отримання патенту на об´єкт промислової власності (ОПВ), а його автори – на отримання винагороди. Розмір і порядок виплати винагороди за використання ОПВ визначаються умовами письмового договору між роботодавцем та авторами.

У разі, якщо автором використованого ОПВ є особа, яка не знаходиться у трудових відносинах з роботодавцем (керівник підприємства, особи, які пішли на пенсію, звільнені згідно з зкороченням штату і т.п., а також особи, які не є працівниками на період створення ОПС) стосунки між авторами та патентовласниками, використавшими ОПВ, регулюються договором про винагороду за використання ОПВ. (п. 54 “Тимчасового положення про охорону об´єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозиціях в Україні” №479/92)

Розмір авторської винагороди за використання ОПВ визначаються умовами Договору між автором і роботодавцем.

Розрахунок прибутку від використання ОПВ і/або собівартості продукції проводиться планово – економічною службою підприємства згідно методичним рекомендаціям Держпатенту України “Визначення прибутку від використання об´єктів промислової власності”.

Порядок виплати винагороди також визначається умовами Договору між авторами і роботодавцем, але винагорода сплачується не пізніше 3-х місяців після закінченнякожного року, в якому використовувався ОПВ і не пізніше 3-х місяців після отримання виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту.

Дата початку використання ОПВ і технічний об’єкт, в якому він використан, визначається “Актом про використання об’єкту промислової власності” за типовою формою №ІВ – 6.

В КП ХКБМ діє Положення про порядок виплати винагороди за створення та використання ОПВ, згідно якомудля виплати авторської винагороди за використання ОПВ повинні бути представлені наступні документи:

- Патент (свідоцтво);

- Акт технічної та патентно – правової експертизи на відповідність використання технічного рішення формулі винаходу (корисної моделі);

- Акт за типовою формою №ІВ – 6;

- Договір між автором та роботодавцем про винагороду;

- Розрахунок собівартості ОПВ, прибутку, виручки від використання у власному виробництві, або від продажу ліцензії на використання ОПВ, засвідчений керівником планово – економічної служби;

- договір співавторів про вклад у створення об’єкта права інтелектуальної власності (ОПІВ) та розподіл винагороди.

7.1.1 Визначення прибутку, одержуваного від використання корисної моделі „Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”

Корисна модель, яка розглядається, використовується у власному виробництві. Виготовляється продукція згідно з положенням підприємства та договіром між авторами та підприємством.

Згідно “Медодичними рекомендаціями по виплаті винагороди авторам об´єктів промислової власності”, ухваленими Методичною радою Держпатента України 07.08.1997р. пибуток від реалізації продукції – це різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах без податку на додану вартість та витратами на її виробництво та реалізацію;

П = Д - В, (7.1)

де Д – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг (далі – продукція) без ПДВ, гривень;

В – витрати підприємства на виготовлення і реалізацію продукції, гривень.

Виручка від реалізації продукції (далі – доход) визначається за наступною формулою

Д = Ц ´ А, (7.2)

де Ц – ціна одиниці продукції, гривень;

А – обсяг реалізації, натуральних одиниць.

Таблиця 7.1 – Калькуляція вартості на виготовлення одиниці продукції (машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера)

На підприємстві було виготовлено 17 одиниці продукції корисної моделі. Ціна одиниці продукції дорювнює 10150 грн. Таким чином виручка від реалізації продукції складає:

Д = 10150 ´ 17=172550 (грн.)

Витрати підприємства на виготовлення і реалізацію одиниці продукції дорівнюють 9229,10 гривень, отже витрати на 17 одиниць продукції дорівнює 156894,7 гривень.

Таким чином прибуток від реалізації продукції буде:

П = 172550 - 156894,7 = 15655,3 (грн.)

Таким чином чистий (ЧП) прибуток буде складати:

ЧП=(172550 - 156894,7)´ 0,75=11741,475 (грн.)

Розрахунок винагороди за створення та використання корисної моделі

Сума винагороди складає 7 % згідно Договору між авторами і роботодавцем про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору (Додаток Г) від чистого прибутку, отриманого від використання корисної моделі в одиниці продукції, визначеного згідно з Положенням про порядок виплати авторської винагороди за створення та використання ОПІВ. Авторський колектив, який розробляв корисну модель нараховує 5 авторів. Згідно Договору між співавторами про вклад у створення об'єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (Додаток Д) розмір творчого вкладу у створення корисної моделі відображен у табл. 7.2 – “Про авторський вклад у створення винаходу”

Таблиця 7.2 – Про авторський вклад у створення винаходу

Отже, прибутки, отримані від продажу корисної моделі рахуються наступним чином:

Як вже було зазначено вище винагорода за створення та використання складає 7 % від чистого прибутку, тобто 821,90 гривень. Суму винагороди кожному автору буде розраховано виходячи з їх внеску у створення корисної моделі. Результати розрахунків буде внесено у табл. 7.3. – “Виплата авторської винагороди” , яка буде приведена нижче.

При розрахунку суми авторської винагороди, яку отримають автори необхідно враховувати той факт, що законодавством України передбачене оподаткування доходів, які були отримані фізичними особами, що складає 13 відсотків від суми отриманих доходів.

Дані по виплаті винагороди і нарахованому податку буде приведено в таблиці.

Таблиця 7.3 – Виплата авторської винагороди

7.2 Заохочувальна винагорода

7.2.1 Нормативне регулювання виплати авторської винагороди

В цілях стимулювання винахідницької діяльності співробітників, створення охороноспроможних технічних рішень, які використовуються в розробках підприємства, підприємством передбачене одноразове заохочувальна винагорода авторам ОПВ не пізніше двох місяців після одержання охоронного документа на створений ними об’єкт, відображений у конструкторській документації.

Розмір винагороди визначається згідно Договоруміж авторами і Роботодавцем про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору (Додаток Г), у залежності від вида ОПВ (винахід, корисна модель, промисловий зразок), від вида охоронного документу, а також техніко – економічної значущості ОПВ.

Згідно Положенню гл. Iv розмір единоразової заохочувальної винагороди за винахід, корисну модель визначаеться за формулою

В= З*К1*К2*К3*К4 (7.3)

Де:

З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, до отримання охоронного документу;

К1 – коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту;

К2 – коефіціент складності рішення технічної задачи;

К3 – коефіціент новізни;

К4 – коефіцієнт значущості (вагомості).

Значення коефіцієнтів К1, К2, К3, К4 приведені в табл. 7.4 – 7.7.

Таблиця 7.4 – Коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту К1

Продовження Таблиці7.4

Таблиця 7.5 – Коефіцієнт складності рішення технічної задачі К2

Продовження Таблиці7.5

Таблиця 7.6 – Коефіцієнт новизни К3

Таблиця 7.7 – Коефіцієнт значущості (вагомості) К4

Для визначення розміру заохочувальної винагороди прийняті наступні значення коефіцієнтів:

Значення З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, отриманню охоронного документу дорівнює 1000 (грн).

Корисна модель є новою і обладає більш високими основними технічними показниками серед аналогічних відомих видів, тому значення

К1= 1,5;

Корисна модель є конструкцією машини, тому значення К2=1,3;

Значення К3=1,3 , тому що меншість суттевих ознак якого збігається з прототипом;

Ступень значущості складових частин виробу, які містять корисну модель є основними, тому значення К4=2;

Значення З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, до отримання охоронного документу дорівнює 1000 (грн).

Визначення розміру заохочувальної винагороди

В=К1*К2*К3*К4*З

В=1,5*1,3*1,3*2*1000=5070 (грн.)

Доля кожного співавтора буде складати 20% від загальної суми одноразової заохочувальної винагороди за корисну модель 8640 гривень.

20% від 8640 = 1014 (грн).

Висновки до розділу

В даному розділі була розглянута нормативно – правовая база щодо відносин працівника та роботодавця на службовий твір при передачі прав на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору. Розглянуте нормативне регулювання виплати авторської винагороди за створення і використання корисної моделі. Також була розглянута виплата заохочувальної винагороди, яка не передбачена Законодавством ы не э обов’язковою, а виплачується за власним бажанням роботодавця.

Була виконана практична частина розділу. Був визначений розмір чистого прибутку, одержуваного від використання корисної моделі, на основі якого був розрахований розмір авторської винагороди. Також був розрахований розмір заохочувальної винагороди згідно їх творчого вкладу у створення корисної моделі.

8. ОХОРОНА ПРАЦІ

Вимоги до основних елементів конструкції що забезпечують безпечну експлуатацію (відповідно ДО ГОСТу 12.2.003 - 74. Система стандартів безпеки праці «Устаткування виробниче»)

8.1. Вимоги до основних елементів конструкції що забезпечують безпечну експлуатацію:

8.1.1. Конструкція виробничого встаткування, що має пневмосистему, виконана відповідно до вимог безпеки, що діють для цієї системи з урахуванням специфічних умов її роботи в складі комплексів і технологічних систем;

8.1.2. Елементи конструкції виробничого встаткування не мають гострих кутів, крайок і поверхонь із нерівностями, що представляють джерело небезпеки;

8.1.3. Сидіння, що входять у конструкцію встаткування, виконані відповідно до ергономічних вимог;

8.1.4. Виробниче встаткування має засобу гальмування, ефективність дії якої, достатня для забезпечення безпеки й відповідає вимогам стандартів на виріб;

8.1.5. Застосовуваний для забезпечення безпеки, екстрений останов, не створює небезпеки в результаті спрацьовування засобів екстреного останова;

8.1.6. Робочі органи виробничого встаткування, а також захоплюючий пристрій обладнані засобами, що запобігають виникнення небезпеки при повнім або частковому припиненні подачі стисненого повітря до приводів цього пристрою, а також засобами, що виключають самовключення приводів робочих органів при відновленні подачі стисненого повітря.

8.2. Вимоги до органів керування:

8.2.1 Органи керування виробничим устаткуванням відповідають наступним основним вимогам:

- мають форму, розміри й поверхню, безпечні й зручні для роботи;

- розташовуються в робочій зоні так, щоб відстань між ними, а також стосовно інших елементів конструкції не утрудняє виконання операцій;

- розміщаються з обліком необхідних для їхнього переміщення зусиль і напрямків; компонування органів керування враховує послідовність і частоту їхнього використання, а також значимість їхніх функцій;

- приводяться в дію зусиллями, що не перевищують установлених стандартом СЭВ норм, з урахуванням частоти користування.

- Форма, розміри, характер, поверхні й вказівки по розміщенню органів керування, відстаням між ними й припустимими зусиллями відповідають нормам, установленим у галузях для відповідних груп устаткування.

8.3. Вимоги до засобів захисту, що входить у конструкцію виробничого встаткування:

8.3.1 Знімні, відкидні й розсувні огородження робочих органів, що запобігаютьнебезпеку при роботі виробничого встаткування, а також, що відкриваються дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях або в корпусі встаткування мають пристрою, що виключають їхнє випадкове зняття й відкривання, а також мають блокування, що забезпечують припинення робочого процесу при зніманні або відкриванні огородження.

9. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Оказання медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуацій є однієї з найважливіших функцій держави при забезпеченні національної безпеки й стійкості розвитку країни.

В практичній частині були розроблені документи щодо набуття прав, а саме: Звіт про патентні дослідження, заявка на промисловий зразок, заявка на корисну модель, повідомлення авторами роботодавця про створення корисної моделі, договор про передачу права на одержання патенту на корисну модель, договор між співавторами про вклад у створення та розподіл винагороди, що використаний в об’єкті господарської діяльності – “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”.

Тема дипломної роботи розкрита в повному обсягу.

1. Патентні дослідження: Методичні рекомендації / За ред. В.Л.Петрова. — К.: Видавничий дім "Ін Юре", 1999. — 264 с.

2. Скорняков Э.П. Информационное обеспечение патентных исследований. – М.: ВНИИПИ, 1990.

3. Скорняков Э.П., Шведова В.В., Мельникова Л.И. Оценка технического уровня продукции – необходимое условие выхода на рынок. – М.: ВНИИПИ, 2000.- 92 с.

4. Скорняков Э.П. Методические ДСТУ 3574-97. Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення. — Чинний від 01.01.98. — Держстандарт України, 1997. — 6 с.

5. ДСТУ 3574-97. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення. — Чинний від 01.01.98. — Держстандарт України, 1997. — 14 с.

6. Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності. Порядок складання та оформлення патентного формуляра. Методичні рекомендації / За ред. В. Л. Петрова. — К.: Нора-прінт, 2000. — 127 с.

7. Киселева Т.С. Исследование технического уровня объектов техники на различных этапах их создания и освоения: Учебное пособие. – М.: ВНИИПИ, 1990. – 73 с.

8. Кравец Л.Г. Патентно-информационный анализ. – М.: ИНИЦ, 2000. – 45 с.

9. Кравец Л.Г. Патентно-информационный анализ. — М.: ВНИИПИ, 1997.

10. Мельникова Л.И., Романова Н.И., Столяров А.М. Патентные исследования на различных этапах создания и освоения объектов техники: Учебное пособие. — М.: ВНИИПИ, 1987.

11. Методические рекомендации по проведению патентно-конъюнктурных исследований. – М.:ВНИИПИ, 1990. – 40 с.

12. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація та документація. Патентні дослідження. - К.:ЗАТ Інститут інтелектуальної власності і права, 2000.- 84 с.

13. Скорняков Э.П., Смирнова В.Р., Гаврилов С.В. Использование Интернета при проведении патентных исследований.-М.: ИНИЦ, 2003.-61 с.

20. Скорняков Э.П. Предплановые патентные исследования //Вопросы изобретательства. – 1981. - №7. – С.48 – 52.

21. Ненахов Г.С. Кекишева Н.П., Максимова В.В. Проведение патентных поисков в удаленных базах даных.-М.:ИНИЦ, 1999.-104 с.

22. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 22.05.2003

23. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” в редакції від 22.05.2003

24. Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001р. за №173/5364 (із змінами від 26 лютого 2004 р.)

25. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 р. за №364/6652

26. Правила складання і подання заявки на промисловий зразок. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за №226/6514 (із змінами від 11 листопада 2003 р.)

27. Правила розгляду заявки на промисловий зразок. Затвержено наказом Міністерства освіти і науки України 18.03.2002 №198.

28. Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. №1716.

29. Тофило А.В., Левичева Е.Д.. Експертиза объектов промышленной собственности. Часть 2. - К.: Институт интеллектуальной собственности и права , 2002. – 140 с.

30. Промислова власність: Офіційний бюлетень Державного Департамента Інтелектуальної власності.

31. Журнал “Інтелектуальна власність”

32. Журнал “Інтелектуальний капитал”

33. Журнал “Промышленная собственность»

34. Журнал “Патенты и лицензии”

35. www.fips.ru

36. Конституція України

37. Цивільний кодекс