| Скачать .docx | Скачать .pdf |
Реферат: Питання державного комитету по нагляду за охороною праци
Цей реферат я вирішив зробити з однієї маленької книжиці
“ Законодавство України про охорону праці. Том 4.”.
От що з цього вийшло:
Отож: ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328
Кабінет Міністрів України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1 Затвердити Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, що додається.
2. З метою створення необхідних умов для роботи працпівників органів Державного комітету по нагляду за охороною праці та його територіальних органів підприємствам, установам і організаціям, підконтрольним цьому Комітетові, місцевим державним адміністраціям:
безкоштовно забезпечувати посадових осіб при виконанні своїх обов'язків службовими приміщеннями, телефонним зв'язком, діючою відомчою нормативно-технічною документацією з питань охорони праці, необхідним спецодягом, захисними засобами на період обстеження, транспортом для доставки їх на об'єкти, що перевіряються;
виділяти на договірних засадах приміщення для службового і спеціального автотранспорту; .
забезпечувати зазначених працівників житловою площею з комунальними послугами, паливом, телефонним зв'язком, усіма видами соціально-побутового, культурного і медичного обслуговування, в тому числі надавати місця в дошкільних виховних зак'ладах, дитячих оздоровчих таборах, будинках відпочинку та профілакторіях у порядку, встановленому чинним законодавством.
3. Підприємствам залізничного, авіаційного, автомобільного, морського та річкового транспорту при виконанні посадовими особами Державного комітету по нагляду за охороною праці та його територіальних органів своїх обов'язків забезпечувати першочергово їх квитками для проїзду.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1991 р. № 218 «Питання Державного комітету України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду» (ЗП України, 1991, № 11, ст.106).
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ
ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328
1. Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Комітет реалізує державну політику в галузі охорони праці, здійснює державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці і при користуванні надрами.
2. Держнаглядохоронпраці у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Комітет узагальнює практику застосування-актів законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є:
комплексне управління охороною праці на державному рівні;
здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт по геологічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів .і засобів виробництва;
координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці;
розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.
4. Держнаглядохоронпраці відповідно до покладеник на нього завдань;
1) розробляє за участю міністерств, інших центральник органів державної виконавчої влади і профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та. виробничого середовища і контролює її виконання;
2) здійснює управління Державним фондом, охорони праці;
3) координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
4) організує і здійснює державний нагляд за:
додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці;
відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і приладів, а також придбаних за кордоном;
безпекою і технічним станом будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва;
своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими .засобами індивідуального захисту і утриманням їх відповідно до чинних нормативних актів;
виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;
відповідністю вимогам правил і норм з охорони праці об'єктів виробничого, соціально-культурного та побутового призначення, а також тих, що будуються і реконструюються;
виготовленням, транспортуванням, зберіганням, використанням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі;
повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки, умов будівництва та експлуатації підземник споруд, захоронення шкідливих речовин, відходів виробництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння;
додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину, розробці родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці, найбільш повним і комплексним вилученням наявних корисних компонентів;
проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;
роботою служб внутрівідомчого контролю за станом охорони праці, служб охорони праці та інших структурних підрозділів підприємств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;
готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації й ліквідації аварій.
Держнаглядохоронпраці здійснює в межах своєї компетенції державний нагляд на підприємствах, в установах й організаціях незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю окремих підприємців. Порядок здійснення нагляду та перелік таких, що контролюються, об'єктів Міноборони, МВС, Служби безпеки. Прикордонних війск. Національної гвардії та інших військових формувань, де працюють особи за трудовими договорами, визначаються угодами між Держнаглядохоронпраці та зазначеними міністерствами і відомствами.
Періодичність обстеження підприємств та об'єктів встановлюється Комітетом залежно від стану умов праці та потенційної небезпеки виробництва;
5) реєструє об'єкти газового комплексу, котельні установки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гарячої води, підйомні споруди, склади вибухових матеріалів та інші об'єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних нормативних актів;
6) проводить:
експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Бере участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об'єктів;
вибіркову перевірку наявності і виконання проектів ведення робіт по геологічному вивченню надр, розробки родовищ корисних копалин і будівництва підземних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкідливого впливу гірничих робіт на будинки та споруди, а також установленого порядку обліку, стану і руху запасів корисних копалин, перероблюваної сировини та їх втрат;
технічний огляд і випробування об'єктів котлонагляду, газового комплексу, підйомних споруд та інших об'єктів на їх відповідність встановленим вимогам, контролює
своєчасність проведення такого нагляду і випробувань підприємствами, установами та організаціями;
7) видає:
дозволи на введення нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, а також на початок роботи створених підприємств, виготовлення і передачу у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, на впровадження нових технологій; виготовлення, випробування, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження та експлуатацію парових і водогрійних котлів і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари й гарячої води, підйомних споруд, устаткування і технологічних об'єктів газового комплексу;
гірничі відводи на всі види користування надрами (крім видобування корисних копалин місцевого значення);
свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами й організаціями, дозволи на проведення підривних робіт і виготовлення найпростіших вибухових речовин на місцях робіт;
8) розробляє із залученням міністерств і відомств та затверджує нові, переглядає, скасовує, припиняє чинність державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, а також інші нормативні акти відповідно до своїх повноважень;
9) погоджує:
стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби виробництва і технологічні процеси, що містять вимоги з охорони праці, а також правила та інструкції стосовно робіт по вивченню, використанню і охороні надр, переробці мінеральної сировини;
норми відбору і втрат корисних копалин на підприємствах, що займаються видобуванням твердих, газоподібних корисних'копалин і гідромінеральних ресурсів;
.питання забудови родовищ корисних копалин і списання їх запасів з балансу підприємств (крім корисних копалин місцевого значення);
заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників і населення у разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або перевищення допустимих об'ємів їх зберігання;
10) організує разом з Держстандартом проведення сертифікації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів і робіт, стандарти на які містять вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей;
11) приймає нормативні акти-про навчання з питань охорони праці;
12) здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на виробництві, розробляє на цій основі пропозиції про .профілактику аварійності й виробничого травматизму;
13) забезпечує проведення дослідницької роботи з питань охорони праці й підвищення ефективності державного нагляду, координує і погоджує тематичні плани науково-
дослідних робіт; здійснює контроль за реалізацією науково-технічних програм з питань, що входять до його компетенції;
14) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через пресу, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог .Закону України «Про охорону праці», про стан аварійності й травматизму в суспільному виробництві;
15) видає технічну, інформаційно-довідкову (в тому числі інформаційний бюлетень) та іншу літературу з безпеки праці, охорони надр, наглядової діяльності;
16) розглядає пропозиції і запити з питань, що входять до компетенції Комітету;
17) бере участь в міжнародному співробітництві в галузі охорони праці та використання надр, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід, організує виконання міжнарод-
них договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
18) розробляє пропозиції про матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників Комітету, підприємств, установ і організацій, що входять до його сфери управління, та вносить Їх на розгляд відповідних органів;
19) здійснює управління майном, що є у загальнодержавній власності підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Комітету:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їх статути (по ложення), контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ та організацій;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна;
дає згоду орендодавцю на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, а також нежилих приміщень, погоджує істотні умови договору оренди .вказаних об'єктів;
дає згоду Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких оргпиігїаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавного власністю;
готує разом а відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною. республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;
здійснює інші функції управління майном, передбачені чинним законодавством. Держнаглядохоронпраці має право:
1) безперешкодно в будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
2) залучати за Погодженням з відповідними міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами (об'єднаннями підприємств) їх спеціалістів для проведення перевірок підконтрольних підприємств та об'єктів;
3) надсилати (надавати) керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузях охорони праці та користування надрами;
4) зупиняти експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, пехів і дільниць, робочих місць та обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання .надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
б) притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт;
6) 'надсилати (подавати) власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення Їх до кримінальної відповідальності;
7) брати участь в перевірці знань з охорони праці у посадових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично один раз на три роки;
8) перевіряти додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання безпечних методів праці, перевірки знань з питань охорони праці. Відстороняти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права;
9) заслуховувати посадових осіб міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій з питань охорони праці та використання надр;
10) припиняти випуск або вилучати дозволи на виготовлення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, технологічні процеси і ведення підривних робіт у разі невідповідності їх вимогам нормативних актів про охорону праці;
11) проводити в установленому порядку технічне розслідування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, розкрадання, розкидання і втрат промислових вибухових матеріалів, приймати за результатами розслідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції Держнаглядохоронпраці;
12) призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення міністерствами, підприємствами, установами й організаціями контрольних випробувань устаткування та матеріалів, контрольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації;
13) одержувати безплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Держнаглядохоронпраці завдань;
14) створювати в складі територіальних органів госпрозрахункові підрозділи для проведення діагностики устаткування, експертизи проектів, ліцензування і сертифікації виробів, робіт і послуг, навчання та атестації спеціалістів.
6. Держнаглядохоронпраці при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також відповідними органами інших держав.
7. Держнаглядохоронпраці в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Комітет у разі необхідності видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади спільні акти.
Рішення Комітету з питань охорони праці та використання надр, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами, установами й організаціями.
8. Державний комітет України по нагляду за охороною праці очолює голова, який призначається Кабінетом Міністрів України.
Голова має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою.
Голова Держнаглядохоронпраці несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників голови, керівників підрозділів Комітету.
9. Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи Комітету і вказаних територіальних органів,
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держнаглядохоронпраці, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Комітеті утворюється колегія в складі голови (голова колегії), заступників голови за посадою, а також інших керівних працівників Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів.
Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Комітету.
11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо перспективних напрямів розвитку науки і техніки, спрямованих на поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вироблення єдиної політики державного нагляду за охороною праці у Держнаглядохоронпраці створюється науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.
Для координації робіт, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів у суспільному виробництві, при Держнаглядохоронпраці утворюється міжвідомча рада з вибухової справи.
Склад науково-технічної ради і міжвідомчої ради з вибухової справи і положення про них затверджуються головою Комітету.
12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Держнаглядохоронпраці затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Комітету затверджується віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
13. Держнаглядохоронпраці і безпосередньо підпорядковані йому територіальні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Печатку з своїм найменуванням мають також інспекції територіальних органів.
СТРУКТУРА
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ «ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ»
Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26 вересня 1994 року № 93
В зв'язку з утворенням Держнаглядохоронпраці і введенням в дію «Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці», яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 328.
НАКАЗУЮ:
І. Затвердити «Положення про науково-технічну раду Державного комітету України по нагляду за охороною праці».
2. Визнати таким, що втратило чинність, «Положення про науково-технічну раду ДержгіртехнаглядуУРСР», яке затверджене наказом Держгіртехнагляду УРСР від 9 червня 1983 року № 65.
3. Затвердити секретарем науково-технічної ради помічника Голови Комітету Руценського А.Г.
Голова Комітету
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЕРЖАВНОГО
КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ
ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26 вересня 1994 р. № 93
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Науково-технічна рада Державного комітету Укра- їни по нагляду за охороною праці створюється у відповідності до Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328, і е дорадчим органом Держнаглядохоронпраці України з питань використання досягнень науки і техніки для, без-печного ведення робіт в суспільному виробництві і охоро-ни надр. До складу ради входять бюро та галузеві секції.
1.2. У своїй діяльності рада керується Положенням про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, наказами, вказівками Голови Держнаглядохоронпраці, а також цим Положенням.
1.3. Керуючим і координуючим органом ради є бюро на- уково-технічної ради. До складу бюро входять:
Голова науково-технічної ради (Голова Держнаглядохоронпраці), заступник Голови науково-технічної ради (переший заступник Голови Держнаглядохоронпраці), члени бюро науково-технічної ради (заступники Голови Держнаглядохоронпраці, члени колегії, начальники галузевих управлінь та відділів Комітету, директор Національного, науково-дослідного інституту охорони праці, директор науково-інформаційного та навчального центру Держнаглядохоронпраці), секретар науково-технічної ради, представники інших організацій.
Персональний склад бюро, галузевих секцій ради і Положення про раду затверджуються Головою Держнаглядохоронпраці України.
1.4. Головами секцій ради та їх заступниками можуть бути начальники управлінь та відділів, їх заступники, головні та провідні спеціалісти Комітету. Обов'язки секретарів секцій ради покладаються на працівників галузевих управлінь та відділів.
2. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ
Основним завданням ради є:
сприяння впровадженню в суспільне виробництво науково-технічних досягнень, які підвищують рівень охорони праці;
розглядання шляхів реалізації Національної програми щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
опрацювання єдиної політики державного нагляду за охороною праці. З цією метою рада:
розглядає і дає рекомендації та пропозиції з найбільш актуальних питань покращання стану техніки безпеки, повноти видобування запасів корисних копалин при експлуатації родовищ;
оцінює досягнення в розвитку вітчизняної і зарубіжної науки і техніки в області забезпечення безпечних умов пралі, рекомендує основні напрямки наукових досліджень в цій області;
заслуховує з питань, які входять в її компетенцію, доповіді і повідомлення представників міністерств, відомств, асоціацій, корпорацій та інших об'єднань, керівників підприємств і організацій, науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій;
розглядає питання перспективного розвитку технічних засобів для забезпечення безпечних умов праці, приймає відповідні рішення і рекомендації;
сприяє впровадженню закінчених науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт з охорони праці;
розглядає методичні вказівки з організації нагляду за безпечним веденням робіт, пропозиції по їх вдосконаленню, аналізує причини виробничого травматизму і аварійності, дає рекомендації по вдосконаленню державного нагляду за безпечним веденням робіт у суспільному виробництві, при використанні надр і геолого-маркшейдерському забезпеченню гірничодобувних підприємств;
бере участь в підготовці міністерствами, відомствами та іншими організаціями пропозицій до Національної програми щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і вироб
ничого середовища, а також проведення актуальних наукових досліджень, що відносяться до компетенції Держнаглядохоронпраці України;
розглядає подані на узгодження перспективні плани науково-дослідних робіт галузевих інститутів, спеціалізованих а техніки безпеки і геолого-маркшейдерських робіт, сприяє прискоренню впровадження нової техніки.
3. СТРУКТУРА
Рада в своєму складі має такі секції:
вугільної промисловості;
гірничорудної, нерудної промисловості та підривних робіт;
металургійної Промисловості;
охорони надр, геолого-маркшейдерських робіт і переробки мінеральної сировини;
енергетики, будівництва, експлуатації підйомних споруд та об'єктів котлонагляду;
машинобудування, металообробки та оборонного комплексу;
транспорту і зв'язку;
хімічної і нафтогазопереробної промисловості;
газової промисловості та житлово-комунального і побутового господарства;
АПК, лісової, легкої, текстильної та переробної промисловості;
галузей невиробничої сфери;
засобів захисту працюючих та виробничої санітарії;
систем управління, планування, навчання трудящих та пропаганди охорони праці.
4. ПРАВА
Для вирішення поставлених завдань і виконання покладених обов'язків раді надається право:
4.1. Залучати у встановленому порядку до участі в підготовці питань, які підлягають розгляду радою, працівників центрального апарату і органів Держнаглядохоронпраці на місцях, а також представників міністерств, відомств, науково-дослідних, проектно-конструкторських та учбових інститутів, заводів-виготовлювачів устаткування і окремих спеціалістів по узгодженню з їх керівниками.
4.2. Отримувати від управлінь та відділів Комітету, теруправлінь та інших установ Держнаглядохоронпраці матеріали, пропозиції та проекти рішень з питань, що підлягають розгляду на засіданні ради, а також відомості щодо виконання рішень ради.
4.3. Скликати наради з питань, які входять до компетенції ради, а також утворювати тимчасові комісії і призначати експертів для підготовки висновків з питань, що розглядаються.
4.4. Ставити перед колегією Комітету питання про прийняття постанов за рішеннями ради, обов'язкових для виконання відповідними міністерствами, відомствами і організаціями.
4.5. Направляти матеріали, які розглядаються на засіданнях ради та її секцій, для публікації в журналі «Охорона праці» та інших засобах масової інформації.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
5.1. Діяльність науково-технічної ради здійснюється у відповідності з річним планом роботи, .який розглядається на засіданні бюро і затверджується Головою Держнаглядо-хоронпраці України.
В план роботи ради включаються питання, які розгля- даються на засіданнях бюро і галузевих секцій.
5.2. Рішення бюро і галузевих секцій приймаються відкритим голосуванням і визнаються прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на засіданні.
5.3. Прийняті на засіданнях бюро і галузевих секцій рішення та рекомендації направляються для виконання зацікавленим міністерствам, інститутам та іншим організаціям.
5.4. Голова науково-технічної ради:
керує роботою ради, доручає членам ради виконання окремих завдань, пов'язаних з діяльністю ради, вносить, при необхідності, для розгляду на бюро непланові питання, скликає позачергове засідання бюро.
У відсутності Голови ради роботою науково-технічної ради керує заступник Голови ради.
5.5. Секретар науково-технічної ради:
організує підготовку матеріалів до розгляду на засіданнях бюро науково-технічної ради, проектів планів роботи ради, веде документацію ради, сповіщає членів бюро та зацікавлених осіб про час проведення засідання, направляє їм підготовлені до розгляду матеріали, готує проекти листів міністерствам і відомствам, здійснює оперативний контроль за роботою секцій ради, виконує інші доручення, пов'язані з діяльністю ради.
5.6. Члени бюро науково-технічної ради:
систематично беруть участь в засіданнях бюро, вносять пропозиції про внесення в план роботи окремих важливих питань.
5.7. Керівники галузевих секцій ради:
забезпечують підготовку матеріалів до розгляду на засіданнях секцій ради, проводять ці засідання, здійснюють контроль за реалізацією прийнятих рішень.
5.8. Питання, що, торкаються декількох секцій, розглядаються на об'єднаних засіданнях.
5.9. Витрати, пов'язані з діяльністю ради, передбачаються в загальному кошторисі Державного комітету України по нагляду за охороною праці.
5.10. Підготовлені міністерствами, відомствами, інститутами та іншими організаціями матеріали, доповіді і проекти рішень до засідань бюро і секцій ради передаються секретареві ради або керівникам секцій за десять днів до засідання.
5.11. Засідання бюро науково-технічної ради та й секцій оформлюються протоколами. Рішення засідання секцій ради затверджуються заступником Голови Держнаглядохо-ронпраці з відповідних галузей промисловості.
5.12. Секретар ради зобов'язаний у тижневий термін після засідання бюро подати рішення на розгляд Голові науково-технічної ради.
Керівники секцій зобов'язані у тижневий термін після засідання секції передати рішення секції на затвердження.
5.13. Матеріали щодо рішення ради, які необхідно розглянути на колегії Комітету, надаються секретарем за десять днів до засідання відповідальному секретареві колегії Комітету.
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ ІНСПЕКЦІЮ
ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА
ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці, від 19 червня 1995 р. № 92
Відповідно до Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типове положення про державну інспекцію охорони праці Державного комітету України по нагляду за охороною праці, що додається.
2. Начальникам територіальних управлінь в місячний .термін переглянути чинні положення про державні інспекції, привести їх у відповідність до Типового положення з урахуванням місцевих особливостей і напрямків нагляду, затвердити і ознайомити з ними інспекторський склад.
Голова Комітету
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ДЕРЖАВНУ ІНСПЕКЦІЮ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ
УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ)
Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 р. № 92
1. Державна інспекція охорони праці (надалі - держін-спекція) є структурним підрозділом територіального управління Держнаглядохоронпраці, що здійснює функції державного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (користування надрами) на підприємствах, в установах і організаціях (надалі — підприємство) незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю підприємців у галузі на території регіону (вказати) і не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів державної виконавчої влади.
Держінспекція утворюється, реорганізується і ліквідується Держнаглядохоронпраці за поданням теруправління.
2. У своїй діяльності держінспекція керується законодавчими та іншими нормативними актами про охорону праці, наказами і рішеннями Держнаглядохоронпраці, територіального управління. Положенням про Держнаглядохоронпраці, Порядком організації державного нагляду в системі Держнаглядохоронпраці та цим Положенням.
3. Держінспекція відповідно до покладених на неї функцій:
3.1. Організовує і здійснює державний нагляд за:
функціонуванням системи управління охороною праці на підприємствах;
додержанням на підконтрольних підприємствах вимог законодавчих, державних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів про охорону праці;
відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, а також придбаних за кордоном;
безпекою і технічним станом будівель, споруд, устаткування, інших засобів виробництва;
своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та
іншими засобами індивідуального та колективного захисту і утриманням їх відповідно до чинних нормативних актів;
виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;
додержанням вимог законодавства про охорону праці праці укладенні трудового договору (угоди);
санітарно-побутовим забезпеченням працюючих на підприємствах, проведенням обов'язкових медгчних оглядів окремих категорій працівників;
охороною праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці об'єктів виробничого, соціально-культурного та побутового призначення, а також тих, що будуються чи реконструюються;
виготовленням, транспортуванням, зберіганням, використанням, випробуванням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі;
повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки,, умов будівництва та експлуатації підземних споруд, похованням шкідливих речовин, відходів виробництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння;
додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленню кондицій на мінеральну сировину, розробці родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці, найбільш повним і комплексним вилученням наявних корисних компонентів;
проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;
роботою служб внутрішньовідомчого контролю за станом охорони праці, служб охорони праці та інших структурних підрозділів підприємств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;
готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації й ліквідації аварій;
правильним і ефективним використанням коштів фонду охорони праці підприємств, а також надходженням Їх до регіонального та галузевого фондів охорони праці;
додержанням порядку зберігання, транспортування і ви-
користання отруйних, вогненебезпечних та шкідливих речовин;
своєчасним забезпеченням працівників, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та наданням інших пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці у відповідності до чинного законодавства;
правильністю сплати підприємствами штрафів за нещасні випадки і професійні захворювання, які сталися на виробництві з їхньої вини.
3.2. Проводить вибіркову перевірку наявності і виконання проектів ведення робіт по геологічному вивченню надр, розробки родовищ корисних копалин і будівництва підземних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкідливого впливу гірничих робіт на будинки та споруди, а також установленого порядку обліку, стану і руху запасів корисних копалин, перероблюваної сировини та їх втрат.
3.3. Реєструє об'єкти газового комплексу, котельні установки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гарячої води, підйомні споруди, склади вибухових матеріалів та інші об'єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних нормативних актів.
3.4. Видає:
свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами й організаціями, а також на експлуатацію місць зберігання вибухових матеріалів;
дозволи на початок роботи підприємств, в межах її повноважень, проведення підривних робіт, робіт з вибуховими матеріалами, виготовлення найпростіших вибухових речовин; і
висновки про можливість надання гірничих відводів та; ліцензій на користування надрами;
висновки на запити органів, які розглядають трудові спори в разі відмови власника складати акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта;
підтвердження про факт наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працюючого в разі виникнення конфлікту.
3.5. Бере участь у:
роботі приймальних комісій щодо прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного і побутового призначення;
роботі комісій щодо атестації робочих місць відповідно до встановленого порядку;
опрацюванні програм та комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці або підвищення існуючого рівня охорони праці та контролює їх виконання;
зборах трудових колективів, засіданнях комісій з питань охорони праці підприємств.
3.6. Погоджує заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників і населення у разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або перевищення допустимих об'ємів Їх зберігання.
3.7. Здійснює облік та аналіз аварій, нещасних випадків та порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надає власникам пропозиції щодо про філактики аварійності і виробничого травматизму.
3.8. Аналізує разом з місцевими закладами охорони здоров'я і санітарно-епідеміологічної служби стан профзахво-рюваноеті на підприємствах і вносить пропозиції щодо їх попередження.
3.9. Веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через пресу, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог Закону «Про охорону праці», про стан аварійності й травматизму на підконтрольних підприємствах.
3.10. Інформує трудові колективи про результати обстеження, стан охорони праці та охорони надр.
3.11. Розглядає пропозиції і запити підприємств і громадян з питань, що входять до компетенції інспекції.
4. Держінспекція має право:
4.1. Безперешкодно в будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства та інших нормативних актів про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію.
4.2.3алучати за. погодженням з відповідними об'єднаннями, підриємствами місцевими органами державної виконавчої влади їхніх спеціалістів для проведення перевірок підконтрольних підприємств і об'єктів.
4.3. Надсилати; (подавати) керівникам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці та користування надрами.
4.4. Зупиняти експлуатацію з .накладанням пломби підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та устаткування до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих чи еуперечать законодавству про надра, або в разі відсутності дезволуорганів Держнаглядохоронпраці на початок роботи підприємства.
4.5. Накладати на підприємства штрафи за результатами комплексних перевірок та в разі невиконання розпоряджень (приписів) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці та користування надрами.
4.6. Притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт.
4.7. Надсилати (надавати) власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
4.8. Перевіряти додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання без-печним методам праці, перевірки знань з питань охорони праці. Відстороняти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права.
4.9. Перевіряти знання з питань охорони праці у посадових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично згідно з чинними нормативними актами..
4.10. Вилучати дозволи на право проведення підривних робіт, свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів і виготовлення найпростіших вибухових речовин в разі порушень вимог нормативних актів про охорону праці.
4.11. Припиняти випуск або вилучати дозволи на поча- ток виробничої діяльності підприємств, виготовлення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших
засобів виробництва, технологічні процеси у разі порушення умов дії дозволів або невідповідності вимогам нормативних актів про охорону праці вказаних об'єктів і обладнання.
4.12. Заслуховувати звіти, посадових осіб об'єднань, підприємств, організацій, установ та інших місцевих органів державної виконавчої влади з питань охорони праці та використання надр і приймати обов'язкові для виконання рішення.
4.13. Проводити у встановленому порядку розслідування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, випадків розкрадання, розкидання і втрат промислових вибухових матеріалів, приймати за результатами розслідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції органів Держнаглядохоронпраці.
4.14. Приймати іспити й оформляти відповідні посвідчення особам, які готуються для виконання спеціальних робіт та робіт з підвищеною небезпекою, що передбачені нормативними актами про охорону праці.
4.15. Проводити вибіркову перевірку знання правил, норм і технологічних регламентів посадовими особами і спеціалістами, а також нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту працівниками.
4.16. Призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення підприємствами контрольних випробувань устаткування та матеріалів, контрольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації.
4.17. Одержувати безкоштовно від місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на держінспекцію завдань,
4.18. Контролювати додержання спеціальних вимог, що встановлені для .осіб, які приймаються на роботу, пов'язану з зберіганням, використанням та обліком вибухових матеріалів.
4.19. Перевіряти і припиняти самовільне користування надрами і самовільну забудову площ залягання корисних копалин (крім загальноцоширених), а також обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти скидання в надра стічних вод, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, підземне зберігання речовин і матеріалів у випадках порушення вимог законодавства про надра.
Права,-передбачені п.4, надаються працівникам інспекції в обсязі, що визначається Переліком прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету України по нагляду за охороною праці.
5. Держінспекція при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з іншими органами державного нагляду за охороною праці, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування.
6. Держінспекцію очолює начальник, який призначається начальником територіального управління за погодженням з Комітетом.
Начальник держінспекції може мати заступника, який призначається територіальним управлінням.
7. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції держінспекції, в інспекції утворюється рада, склад якої затверджується наказом територіального управління. Діяльність ради здійснюється у відповідності з положенням про неї, що затверджується територіальним управлінням.
8. Рішення держінспекції з питань охорони праці та використання надр, видані в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами.
9. Начальник держінспекції зобов'язаний:
забезпечити ефективний державний нагляд на підконтрольних підприємствах за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці, своєчасне і якісне виконання інших функцій, що покладені на держінспекцію;
керувати роботою інспекторів, забезпечувати підбір, розстановку по підконтрольним підприємствам і підвищення кваліфікації інспекторського складу, перевіряти контрольно-профілактичну роботу інспекторів, аналізувати її і на підставі цього вживати заходів, які спрямовані на підвищення ефективності нагляду;
координувати обстеження, що проводяться інспекторами усіх видів нагляду на підконтрольних підприємствах;
забезпечувати своєчасне й кваліфіковане розслідування випадків травматизму, аварій, втрат вибухових матеріалів і інформування територіального управління про такі випадки;
вимагати від керівників підприємств якісної розробки додаткових заходів, що забезпечують безпеку праці на термін, який потрібен для усунення виявлених порушень правил і норм;
вирішувати з керівниками підприємств питання безкоштовного забезпечення інспекторського складу службовими приміщеннями, телефонним зв'язком, чинною відомчою нормативно-технічною документацією з питань охорони праці, необхідним спецодягом, захисними засобами на період обстеження, транспортом для доставки їх на об'єкти, що перевіряються;
використовувати в повному обсязі надані права, забезпечувати дотримання підпорядкованими працівниками трудової та виконавської дисципліни, покращання організації праці і ефективності використання робочого часу;
знати основні вимоги нормативних документів про охорону праці та охорону надр, до технологічних процесів та їх параметрів, до устрою машин, механізмів і контрольно-
вимірювальної апаратури на підконтрольних підприємствах.
10. Начальнику держінспекції для здійснення своїх функцій надаються відповідні права згідно з Законом України «Про охорону праці» і «Положенням про Держнаглядохорон-праці», що визначені затвердженим 12.11.93 Головою Комітету «Переліком прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету України по нагляду за охороною праці», а також:
в межах компетенції видавати письмові розпорядження і давати вказівки, які обов'язкові для виконання працівниками інспекції;
організовувати перевірки знань інспекторським складом нормативних актів про охорону праці, контроль за додержанням яких .входить до їх службових обов'язків;
розглядати і вирішувати спірні питання, які виникають між власником та державним інспектором під час перевірки підприємств, а також відміняти (переглядати) в разі необхідності рішення та висновки державного інспектора;
вносити керівництву теруправління пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад інспекторів, заохочення, преміювання або притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством.
11. Начальник держінспекції несе персональну відповідальність за виконання покладених на інспекцію функцій та своїх обов'язків.
Інші працівники держінспекції несуть відповідальність за повне і своєчасне виконання своїх обов'язків, що передбачені посадовими інструкціями.
12. Держінспекція'має круглу печатку із своїм найменуванням.
Начальник управління організації
державного нагляду.
ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В
СИСТЕМІ ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ
Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31 травня 1995 р. № 82
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 1995 р. за № 211/747
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Органи Держнаглядохоронпраці здійснюють державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, а також державний гірничий нагляд згідно з Законом України «Про охорону праці» і Кодексом України про надра.
1.2. Порядок проведення нагляду за охороною праці і надр на кожному підприємстві, в організації, установі (далі - підприємство) встановлюється залежно від стану умов і безпеки праці, рівня аварійності і травматизму, додержання вимог щодо охорони надр.
1.3. Основним методом роботи при здійсненні державного нагляду є проведення періодичних перевірок підприємств і об'єктів, на що інспектор зобов'язаний витрачати не менше половини свого робочого часу.
1.4. Кількість перевірок підприємств, об'єктів встановлюється Комітетом, теруправлінням або начальником інспекції, залежно від складності галузі, місцевих умов і стану охорони праці на підконтрольних підприємствах.
1.5. Інспекторські перевірки, залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види:
оперативні, цільові і комплексні.
2. ОПЕРАТИВНІ ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ
2.1. Оперативна перевірка - це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо охорони надр, відповідності споруд, устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів про охорону праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою Держнаглядохоронпраці (надалі - державний інспектор) на визначеному об'єкті протягом робочого дня (зміни).
2.2. Оперативні перевірки проводяться, як правило, згідно з планом (графіком), яким передбачається здійснення нагляду у різні зміни, у тому числі нічні, і у загально-вихідні дні з метою перевірки безпечного проведення безперервних, підготовчих і ремонтних робіт тощо, а також резерв часу для проведення позапланових (раптових) перевірок.
2.3. Перед початком перевірки державний інспектор повинен ознайомитися з технічною та технологічною документацією об'єкта (маршруту), що перевіряється, матеріалами з його перевірок підрозділами (спеціалістами) підприємства, у тому числі службами охорони праці і технічного нагляду, а також із заходами щодо створення безпечних умов праці, що були опрацьовані на підприємстві за результатами попередньої комплексної перевірки та комісіями з розслідування нещасних випадків.
2.4. Під час перевірки конкретних робочих місць слід обов'язково перевіряти виконання останнього по цьому об'єкту (маршруту) припису, знання працівниками технологічних регламентів, правил та інструкцій з охорони праці, у тому числі і правил поведінки під час аварій, а також уміння користуватися приладами газового контролю і засобами індивідуального й колективного захисту.
Державним інспектором чи за його вимогою спеціалістами підприємства повинні виконуватись контрольні виміри (стосовно виду нагляду), а також випробування працездатності захисних і блокувальних пристроїв та іншого обладнання і приладів щодо техніки безпеки.
Перевірка повинна проводитись у присутності керівника об'єкта або особи, яка відповідає за стан охорони праці на цьому об'єкті.
2.5. Кожна оперативна перевірка повинна завершуватися видачею керівнику (власнику) підприємства (надалі -власник) або його структурного підрозділу розпорядження (припису) за встановленою формою (додаток № 1). У випадках, коли припис оформлюється на бланку, державний інспектор залишає у себе один примірник припису для аналізу і контролю за його виконанням, а також подальшого узагальнення й використання під час цільових і комплексних перевірок.
У припису також робиться запис про кількість виявлених і усунених порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці безпосередньо під час перевірки, щоб була можливість дати оцінку стану безпеки й роботи з охорони праці, що проводиться на підприємстві (об'єкті), а також врахування їх в звітах.
2.6. Якщо на об'єкті виявлені серйозні порушення нормативних актів з охорони праці, державний інспектор має право запропонувати власнику провести перевірку фахівцями підприємства усіх інших подібних об'єктів і надіслати йому повідомлення про вжиті заходи.
2.7. Виходячи з Положення про службу охорони праці на підприємстві і посадових інструкцій працівників, державний інспектор повинен встановити і відобразити у приписі основні причини порушень нормативних вимог, що були виявлені під час перевірки, а також визначити осіб, які допустили ці порушення, або з вини яких вони були допущені.
2.8. При забороні роботи на об'єкті (маршруті), як правило, провадиться зупинка і пломбування устаткування, що експлуатується з порушеннями вимог безпеки, відповідно до вимог Інструкції про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від ЗО грудня 1994 р. № 133. У приписі вказується місце і час накладання пломб, а також посада і прізвище особи під відповідальність якої здана на збереження пломба.
2.9. Відновлення робіт, що були заборонені державним інспектором, може починатися тільки після одержання на це його дозволу або дозволу начальника державної інспекції охорони праці за повідомленням власника про усунення порушень і вжиття заходів щодо їх недопущення. Таке повідомлення може бути викладено безпосередньо на бланку припису чи на окремому офіційному бланку підприємства.
2.10. Достовірність усунення порушень, як правило, перевіряється на місці робіт державним інспектором, що припинив роботи, або за дорученням начальника інспекції - іншим державним інспектором. Дозволяється за згодою державного інспектора перевірку усунення виявлених порушень доручати фахівцям служб охорони праці підприємства.
2.11. Якщо подано неправдиве повідомлення про усунення порушень вимог нормативних актів з охорони праці чи самовільно відновлено роботи, державний інспектор зобов'язаний заборонити експлуатацію об'єкта і доповісти про це начальнику інспекції. Дозвіл на відновлення робіт у таких випадках видається тільки начальником держав
ної інспекції охорони праці або керівником теруправління з одночасним притягненням винних у цьому осіб до адміністративної відповідальності.
3. ЦІЛЬОВІ ПЕРЕВІРКИ
3.1. Цільова перевірка - це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, раціонального використання та охорони надр для поглибленого їх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або декількох днів (не більше п'яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (теруправління). Такі перевірки можуть проводитися державними інспекторами самостійно або під керівництвом начальника інспекції, посадової особи теруправління чи Комітету.
3.2. Цільові перевірки можуть проводитись одночасно на одному або кількох підприємствах (об'єктах).
3.3. Для участі у таких перевірках доцільно залучати працівників інших органів державного нагляду, а також, в разі потреби, і фахівців науково-дослідних і проектно-конструктррських організацій.
3.4. Цільові перевірки за темами і напрямками, що передбачені планами Комітету і теруправлінь, проводяться за методичними вказівками цих органів.
3.5. Під час цільових перевірок аналізується робота відповідних підрозділів і служб підприємства, вживаються заходи щодо усунення інших наявних порушень вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці. Цільовими перевірками перевіряється також стан підготовки дитячих оздоровчих таборів, таборів відпочинку тощо перед початком їх функціонування.
3.6. ТІрїіписи щодо усунення порушень нормативних актів про охорону праці, що виявляються під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) протягом робочого дня (зміни), оформляються і вручаються власнику підприємства або керівнику його структурного підрозділу у тому ж порядку, як і при проведенні оперативних перевірок. Так само провадиться заборона робіт і їх відновлення.
3.7. По закінченні цільової перевірки за її результатами власнику видається узагальнений припис щодо усунення недоліків з тих питань охорони праці, що перевірялися й вивчалися. В разі потреби керівникам відповідних об'єднань, міністерств, відомств, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади надсилаються копії таких приписів і пропозицій для здійснення заходів щодо усунення аналогічних недоліків на усіх підвідомчих підприємствах.
4. КОМПЛЕКСНІ ПЕРЕВІРКИ
4.1. Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підприємстві (на великих підприємствах — на окремих виробництвах, цехах, об'єктах тощо). Головна її мета - оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також здійснення опрацьованих комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.
Під час кожної оперативної перевірки, яка провадиться в ході комплексної перевірки, керівнику (власнику) підприємства або керівнику його структурного підрозділу видається розпорядження (припис).
4.2. Основні завдання комплексної перевірки:
виявлення і усунення на підприємстві порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також недоліків в організації роботи щодо управління охороною праці;
оцінка технічного стану будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва та технологій, що застосовуються;
опрацювання заходів щодо поліпшення на підприємстві роботи з питань охорони праці і попередження нещасних випадків, профзахворювань та аварійності.
4.3. Комплексні перевірки проводяться згідно з графіком, що складається органом Держнаглядохоронпраці (інспекція, теруправління. Комітет) і погоджується з іншими органами державного нагляду за охороною праці, якщо представники цих органів беруть участь у цих перевірках. У разі, коли ці органи не беруть безпосередньої участі в перевірці, вони можуть подавати відомості про стан охорони праці з їх питань. Вказані графіки повинні бути узгоджені і скоординовані між галузевими і спеціалізованими інспекціями, а також відділами (спеціалістами) теруправління. Підприємства або об'єднання попереджаються про проведення комплексної перевірки за місяць до ії початку.
4.4 Про погіршанні на підприємстві стану охорони праці, внаслідок чого сталися аварії, групові чи смертельні
нещасні випадки, за рішенням органу Держнаглядохоронпраці може проводитися позачергова комплексна перевірка. Такі перевірки проводяться, як правило, водночас із спеціальним розслідуванням нещасного випадку або аварії.
4.5. Тривалість перевірки встановлюється органом, що її призначив, при цьому загальний час обстеження не повинен перевищувати 10 днів. Голова комісії призначається органом Держнаглядохоронпраці одночасно з затвердженням графіку проведення комплексних перевірок.
Персональний склад комісії визначається її головою за згодою з керівниками інспекцій та інших органів, що беруть участь у перевірці. До складу комісії включаються державні інспектори і можуть включатися представники:
інших органів державного нагляду за охороною праці (державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, органів державного нагляду за'об'єктами ядерної енергії Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки);
виробничих об'єднань, центральних або місцевих органів державної виконавчої влади, якщо підприємство входить до їх складу;
профспілок (технічні інспектори праці) та служби охорони праці підприємства;
воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань та аварійно-диспетчерських служб.
У разі необхідності до комісії включаються представники відомчих інспекцій, а також фахівці науково-дослідниз» і проектно-конструктореьких організацій.
4.6. Перед початком перевірки голова комісії утворює із членів комісії і представників підприємства робочі групи по кожному напрямку (питанню), що буде перевірятися.
Перевірка об'єкта (маршруту, напрямку, питання) проводиться робочою групою чи членом комісії у присутності одного з керівників підприємства або відповідних служб, виробництв, цехів, дільниць тощо.
4.7. На підприємствах, що ровташовані у невеликих містах або сільській місцевості, комплексні перевірки можуть проводитися в цілому по місту, району групою державних інспекторів з видів нагляду (будівництво, енергетика, підйомні споруди, об'єкти газового комплексу тощо) на чолі з начальником державної інспекції охорони праці провідного для умов району виду нагляду.
4.8. Перед початком кожної перевірки складається план-завдання, в якому вказується перелік підрозділів (служб), об'єктів, маршрутів і питань, що підлягають перевірці, а також визначаються конкретні державні інспектори, посадові особи та фахівці, які братимуть участь у цій роботі.
План перевірки розглядається спільно з власником і доводиться до відома керівників служб, цехів, дільниць тощо.
4.9. Приписи щодо усунення виявлених на підприємстві під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці оформляються і видаються власнику у тому ж порядку, як і при проведенні окремих оперативних обстежень. Так само проводиться заборона робіт та видача дозволів на їх експлуатацію після усунення наявних порушень.
4.10. За результатами комплексної перевірки складається акт за встановленою формою (додаток № 2), який підписується представниками організацій, що брали участь у перевірці, і вручається власнику (керівнику) підприємства. Цей акт, в разі потреби, є підставою для накладання штрафу на підприємство. Акт комплексної перевірки стану безпеки і умов праці (використання надр) повинен вміщувати узагальнюючі дані перевірки і конкретні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
4.11. Комісія, що проводила перевірку може запропонувати власнику розробити і здійснити план заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, що потребують виконання за етапами або виділення капітальних вкладень, впровадження нового обладнання (додаток, № 3). Строки виконання цього плану узгоджуються з органами державного нагляду за охороною праці, що запропонували здійснення цих заходів.
4.12. Результати перевірки повинні обговорюватись на нараді за участю усіх членів комісії, керівників і посадових осіб підприємства, а також доводитись до відома трудового колективу.
4.13. Хід виконання вимог і пропозицій, що викладені в акті комплексної перевірки, а також своєчасне усунення недоліків у роботі щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці повинні постійно контролювати спеціально призначені відповідальні особи підприємства і державні інспектори.
4.14. Підприємства повинні комплексно перевірятися не рідше вказаних нижче термінів:
4.14.1. Вугільна промисловість і торфодобування.
діюуі шахти, шахти-новобудови, об'єкти реконструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлуатації) -щоквартально.
Вугільні розрізи, збагачувальні й брикетні фабрики, тор
форозробки, підрозділи гірничорятувальних частин - 1 раз на 2 роки.
Заводи, що виготовляють гірничо-шахтне і гірничотранс-портне устаткування, ремонтні та інші підприємства - 1 раз на 3 роки.
4.14.2. Гірничорудна, нерудна промисловість та підривні роботи.
Діючі шахти, рудники (рудоуправління), гірничо-збагачувальні комбінати, виробничі об'єднання та кар'єри потужністю 1 млн. м3 та більше гірничої маси на рік - 1 раз на рік.
Шахти, рудники і кар'єри, що будуються, об'єкти реконструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлуатації, проходка стволів) - 1 раз на рік.
Кар'єри (кар'єроуправління) з видобутку усіх видів корисних копалин потужністю від 100 тис. м3 до 1 млн. м3 гірничої маси на рік, а також організації метробуду, будівництва тунелів та інших підземних споруд - 1 раз на 2 роки.
Управління «Вибухпром» - 1 раз на 2 роки. Перевірка стану зберігання вибухових матеріалів на складах проводиться теруправлінням або державною інспекцією - щоквартально;
4.14.3. Хімічна, нафтохімічна, нафтогазопереробна, медична, мікробіологічна, лісохімічна, целюлозо-паперова, олієжирова промисловості, підприємства по виготовленню синтетичних шкір, забезпеченню нафтопродуктами, магістральні нафто-, нафтопродукте- і аміакопроводи, аміачні холодильні установки.
Об'єкти І категорії вибухо- і пожежонебезпеки, сховища рідкого хлору у танках та їх зливоналивні пункти, а також виробництва вибухових речовин та виробів на їх основі. Сховища і склади хлору, хлораторні установки у системах водопідготовки, насосно-фільтрувальних станцій і очисних споруд, що підпорядковані місцевим органа державної виконавчої влади, аміачні холодильні установки з об'ємом аміаку Юті більше - 1 раз на рік.
Інші підприємства і виробництва цих галузей - 1 раз на З роки.
4.14.4. На підприємствах металургійної промисловості -не рідше 1 разу на 3 роки.
4.14.5. Об'єкти спеціалізованих підприємств газового господарства, технологічні об'єкти підготовки до дальнього транспортування газу і газового конденсату, газотранспортні підприємства - 1 раз на рік.
Об'єкти газових господарств великих промислових пілприємств, що мають цехові газові служби - 1 раз на 2 роки.
4.14.6. Машинобудування, металообробка та оборонний комплекс.
Об'єднання підприємств - 1 раз на 3 роки.
4.14.7. Транспорт та зв'язок.
Об'єднання підприємств:
авіаційного і автомобільного транспорту - 1 раз на 2 роки;
залізничного, морського і річкового транспорту - 1 раз на 3 роки;
зв'язку — 1 раз на 5 років.
4.14.8. Аграрно-промисловий комплекс.
Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.
4.14.9. Лісова, текстильна, легка та переробна промисловості. Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.
4.14.10. Енергетика і будівництво. Об'єднання організацій і підприємств енергетики - 1 раз на 2 роки, будівництва - 1 раз на 3 роки.
4.14.11. Нафтогазова промисловість і геологорозвідка. Підприємства по видобутку нафти, газу й конденсату, геологорозвідувальні і бурові організації - 1 раз на 3 роки.
4.14.12. Охорона надр та переробка мінеральної сировини.
Підприємства з видобутку або переробки корисних копалин — не рідше 1 разу на 2 роки.
Підприємства, організації та об'єкти а видобутку будівельних матеріалів - 1 раз на 5 років.
4.14.13. Воєнізовані та інші професійні аварійно-рятувальні формування; аварійно-диспетчерські служби - 1 раз на 2 роки.
4.15. Періодичність комплексних перевірок підприємств, закладів, об'єктів тощо виробничої та невиробничої сфери економічної діяльності, що не зазначені в пункті 4.14, визначається наказами територіальних управлінь залежно від їх потенційної небезпеки, стану охорони праці.
5. КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБ'ЄКТІВ
5.1. Контроль технічного стану об'єктів здійснюється експертно-технічними центрами (госпрозрахунковими підрозділами) Держнаглядохоронпраці у відповідності до Положення про ці центри, яке затверджено наказом Комітету від 24 листопада 1994 р. № 116 і зареєстровано в Мінюсті України 5 січня 1995 року за № 4/540, у терміни, що встановлені нормативними актами з охорони праці.
Кінець.
Використана література:
Законодавство України про охорону праці. Том 4.