Дипломная работа: Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Дипломна робота

Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Зміст

Вступ

1. Особливості мовної концептуалізації світу

1.1 Мовна та концептуальна картина світу

1.2 Концепт як одиниця інформації про світ

1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення

2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)

2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження

змісту концепту та його структури

2.2 Структура концептів «good»/ «добро»

2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»

2.4 Моделювання концепту

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

мова концепт good evil добро зло

Вступ

В основі вивчення будь-якого предмету або явища знаходиться певна парадигма, яка визначає науковий напрям дослідження. Зміна наукової парадигми сучасної лінгвістики в бік антропоцентризму призвела до появи досліджень, які реалізуються на стику з іншими дисциплінами.

Дана наукова робота виконана в руслі міждисциплінарного підходу на основі досягнень сучасної лінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. У дослідженні розглядаються вербалізовані асоціативні реакції як мовні форми відображення знань у людській свідомості. Звернення до мови на сьогоднішній день є найлегшим способом доступу до людської свідомості, вивчення якої допомагає з’ясувати особливості світогляду певної етнічної групи.

Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивчення мовного матеріалу в цілому є думка про те, що неможливо вивчати мову у відриві від когнітивної діяльності, пам’яті, уваги, соціальних зв’язків особистості та інших аспектів досвіду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.).

Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують інформативний потік, який надходить із навколишнього світу.

Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнітивної лінгвістики є концепт – категорія ментальна, що дає простір для її тлумачень (Попова, Стернін). У нашому дослідженні, слідом за представниками когнітивної лінгвістики (О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), під концептом розуміється одиниця оперативної свідомості, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатів усієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у вигляді певних одиниць – “квантів” знання. Головна роль, яку відіграють концепти у мисленні, – це категоризація, “важливий спосіб упорядкування інформації, яку отримує людина”[19, 57]. У нашому дослідженні сукупність вище наведених принципів являє собою когнітивний підхід до вивчення мовних форм відображення знання. Проблема вивчення структури та змісту концепту через мовну репрезентацію специфічних для певного мовного колективу ознак концепту на сьогоднішній день активно вивчається.

Наше наукове дослідження являє собою опис структури та змісту концептів «добро» та «зло», об’єктивованих в англійській та українській мовах словами good and evil, добро та зло відповідно, та зіставлення вербальних характеристик цих концептів з метою виявлення спільних та відмінних рис у моделі концептів, обумовлених специфікою світогляду американців та українців, а також їх культурними відмінностями.

Актуальність теми. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою у всебічному висвітленні ключових концептів світової культури, до яких можна віднести концепти «good» and «evil» в американському варіанті англійської мови та «добро» і «зло» в українській мові, результати якого сприятимуть оптимізації міжкультурного діалогу.

Підвищений інтерес до вивчення людини як мовної особистості став поштовхом до вивчення універсальних форм зберігання знання, однією з яких є концепт. Дана робота актуальна тому, що у ній аналізуються репрезентанти «віковічних» концептів добро та зло, представленні сучасними носіями англійської та української мов. Це дозволяє виявити деякі особливості національного менталітету та моральні установки різних лінгвокультур.

Стан розробки проблеми. Дослідники відзначають високий рівень інтересу до вивчення понять «добро» і «зло», про це свідчать численність їх інтерпретацій в різних науках. Разом з тим визнано й той факт, що «добро» і «зло» як феномени мовної картини світу певного народу на сьогодні вивчені ще недостатньо. Крім Лисицької О.П., питання мовної репрезентації добра досліджували О.А. Егорова, А.Д. Шмельов, Л.В. Лотря, Ю.М. Караулов та А. Вежбицкая. Концепт зла в сучасній культурі досліджував Федоров Ю.В. Однак дотеперішні дослідження були обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту та вивченням концептів «добро», «зло» на матеріалі однієї мови. Постала потреба докладно розглянути мовно-когнітивне представлення концептів «добро», «зло» у зіставному аспекті.

Наукова новизна дослідження визначається поставленою метою та обумовлена принципами когнітивного підходу до опису мовної семантики. В дослідженні аналізується новий емпіричний матеріал, отриманий в ході асоціативного експерименту, вперше виявляються та аналізуються вербальні характеристики концептів«good» and «evil», «добро» і «зло». Опис структури концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії дозволив вперше виявити спільне та відмінне у розумінні універсальних понять «добро» і «зло» носіями англійської та української мов. Реконструкція польової моделі концепту дозволила зробити висновок про пересувні межи та про мінливість ознак всередині концепту. Це свідчить про те, що концепт – це «живе» утворення, яке постійно розвивається та збагачується.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступають концепти «good» and «evil», «добро» і «зло», як когнітивні структури та як універсалії людського мислення та, зокрема, як феномени національної картини носіїв англійської та української мов.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають вербальні характеристики концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» .

Мета роботи. Метою роботи є опис структури і змісту концептів «добро» і «зло» на основі мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих під час проведення вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту, та виявлення універсальних та специфічних рис в моделі досліджуваних концептів як проявів відмінностей у менталітетах американців і українців.

Мета передбачає розв’язання наступних завдань :

· описати когнітивну структуру знань, представлену морально-оцінними категоріями «добро» і «зло»;

· виявити експериментально мовні засоби означення та відображення етичних уявлень представників двох лінгвокультур, співвіднесених з поняттями «добро» і «зло»;

· проаналізувати та описати структуру концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;

· виділити на основі експериментально отриманих даних ядерні та периферійні ознаки концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;

· провести аналіз еквівалентних концептів «добро» і «зло», вербалізованих в англійській та українській мовах словами good та evil, добро і зло; встановити їх асоціативну відповідність та розбіжності;

· встановити в рамках когнітивного підходу специфіку мовних репрезентацій об’єктів і феноменів навколишнього світу представниками різних лінгвокультурних соціумів.

Методи дослідження . При дослідженні концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» були використані вільний асоціативний психолінгвістичний експеримент, описово-аналітичний та зіставний методи.

Матеріалом для аналізу обрано системні засоби мовного вираження концептів «добро» і «зло»: лексеми і фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах. У дослідженні використано дані вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.

Теоретична цінність роботи полягає у подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивного методу досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Уперше багатогранні та складні концепти «добро» і «зло» проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалі двох, неспоріднених мов, на базі даних вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях концептів, у тому числі пов’язаних з концептом «добро» і «зло» або подібних до них будовою. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації між культурного спілкування.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків (59с.), списку використаної літератури (55 позиції на 5с.) та додатків (18с.) загальний обсяг роботи 82 сторінки.

Перший розділ «Особливості мовної концептуалізації світу» присвячений дослідженню проблеми концепту в когнітивній лінгвістиці. У другому розділі «Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)» ми аналізуємо структуру та зміст концептів «добро» і «зло» в американській мовній картині світу у порівнянні з їх еквівалентами в українській мовній картині світу на основі експериментально отриманих даних, та моделюємо концепт в термінах ядра та периферії.

1. Особливості мовної концептуалізації світу

1.1 Мовна та концептуальна картини світу

Розширення меж лінгвістичної науки відбулось завдяки залученню суспільного контексту знань про внутрішній світ людини, центр лінгвістичних досліджень, таким чином, зсунувся в сферу когнітивних інтересів. Когнітивний підхід до вивчення мови полягає на сьогоднішній день у тому, що людина як носій певного досвіду та знань відіграє важливу роль у формуванні мовних значень. Саме аспект когніції, коли важливі структури знань об’єктивовані в мовній формі, визначає ряд завдань когнітивної лінгвістики, однією з яких є «вивчення відображеної в мові системи знань» [4, 3].

Мова – основна форма, у якій відображені наші уявлення про світ, вона також є найважливішим інструментом, за допомогою якого людина отримує і узагальнює свої знання, фіксує їх та передає соціуму. Людина як суб’єкт пізнання є носієм певної системи знань, уявлень міркувань щодо об’єктивної дійсності. Ця система має різні назви – картина світу, концептуальна картина світу, модель світу, образ світу – та розглядається в різних аспектах.

Термін «картина світу» можна віднести до фундаментальних, які відображають специфіку людини, її існування в світі, взаємостосунки зі світом, найважливіші умови її існування в світі. В свідомості людей, які належать тому чи іншому національному колективу, складається та передається із покоління в покоління свій образ картини світу, навколишньої об’єктивної дійсності. Картина світу, на думку багатьох лінгвістів, – вихідний глобальний образ світу, який репрезентує сутнісні властивості світу у розумінні її носіїв, лежить в основі світогляду людини та є результатом усієї її духовної активності. «Картина світу – створений людиною суб’єктивний образ об’єктивної дійсності – це не дзеркальне відображення світу, а завжди певна його інтерпретація» [28, 37].

Ціннісний образ світу складають два основних типи картини світу – концептуальний та мовний. Концептуальна картина світу значно ширша від мовної ,тому що в її створенні беруть участь різні типи мислення, в тому числі невербальні.

Поняття «концептуальна картина світу» досліджується різними науками, кожна з яких розглядає сутність цього явища в рамках своїх проблем та категорій. У лінгвістиці вона отримала назву картина світу (Б.О. Серебренніков, О.С.Кубрякова). Лінгвістика встановлює зв'язок картини світу з мовою, вивчає способи фіксації мисленнєвого змісту засобами мови. Мова – це не лише частина картини світу, як одна з презентованих у свідомості семіотичних систем, але й на ній формується мовна картина світу. Нарешті, за допомогою мови знання, отримані індивідом, мають можливість брати участь у комунікативних процесах, перетворюючись в інтерсуб’єктивні. Вчені вважають, що мова завжди була і залишається єдиною та універсальною мисленнєвою базою, на якій вибудовуються різні концептуальні системи.

Поняття мовної картини світу базується ще на ідеях В. фон Гумбольдта та неогумбольдтіанців (Л. Вайсгерберг та ін.) про внутрішню форму мови, з одного боку, та на ідеях американської етнолінгвістики, зокрема так званій гіпотезі Сепіра – Уорфа, – з іншого.

Сучасні уявлення про мовну картину світу у викладі Ю.Д. Апресяна виглядають таким чином. Кожна мова віддзеркалює певний спосіб сприйняття та концептуалізації світу. Відображені в ній значення створюють цілісну систему поглядів, свого роду певну колективну філософію, яка стає обов’язковою для всіх носіїв мови. Властивий певній мові спосіб концептуалізації дійсності – частково універсальний, частково національно специфічний, тому носії різних мов можуть бачити світ по-різному, крізь призму своїх мов. З іншого боку, мовна картина є «наївною» в тому сенсі, що в багатьох випадках вона відмінна від «наукової» картини [1, 43].

Отже ідея мовної картини світу включає в себе дві пов’язані між собою, проте відмінні думки: 1) картина світу, яку пропонує мова, відмінна від «наукової» (для позначення цього явища використовується термін «наївна картина світу») та 2) кожна мова «малює» свою картину, яка відображає дійсність не так .як це роблять інші мови.

Реконструкція мовної картини світу – одне з основних завдань сучасної лінгвістики. Дослідження мовної картини світу проводяться в двох напрямах відповідно до зазначених вище двох складових цього поняття. З одного боку, на основі системного семантичного аналізу лексики певної мови реконструюється цілісна система уявлень, відображена в цій мові, безвідносно до того, чи є вона специфічною для цієї мови або універсальною, тобто відображає «наївний» світогляд у протиставленні «науковому». З іншого боку, досліджуються окремні, лінгвоспецифічні концепти, характерні лише певній мові.

Останнім часом набув актуальності метод, що інтегрує обидва підходи. Його метою є відтворення мовної картини світу, спираючись на комплексний (лінгвістичний, культурологічний, семіотичний) аналіз лінгвоспецифічних концептів в міжкультурній перспективі (роботи В.Ф.Старко, Н.Д.Арутюнової, А. Вежбицкої, О.Д. Шмельова та ін.)

Звідси можна зробити висновок про те, що існує певна домінанта, яку визначають національні, культурні та соціальні традиції, саме вона дає можливість виділити в загальній мовній картині світу її ядерну, загальнозначущу частину. Маємо на увазі той факт, що мовна картина світу є «прихованим регулятивом поведінки і через розвиток відповідного концепту формується культурно-національний стереотип» [10, 40].

Культура народу вербалізується в мові, саме мова акумулює ключові концепти культури. Створена мовою картина світу – це суб’єктивний образ об’єктивного світу, вона несе в собі риси людського світосприйняття, тобто антропоцентризму, який пронизує всю мову.

Тоді концепти, ніби згустки національно-культурних смислів, «ланки культури», за словами Ю.С. Степанова. Їх вивчення допомагає виявити особливості світосприйняття народу, уявити концептуальну та національну картини світу.

1.2 Концепт як одиниця інформації про світ

Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, через яку носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують потік інформації, що надходить з оточуючого світу.

Головна роль, яку відіграють концепти в мисленні, – це категоризація, яка дозволяє групувати об’єкти, що мають спільні риси, у відповідні класи. Таким чином, одним із компонентів, які виступають посередниками у мисленнєвому процесі, що відбувається не просто в формах думки, а есплікується в вербальних формах, є , на думку вчених, концепт. Концепти (поняття) – це дискретні складові свідомості, які групуються у складні структури, так звані понятійні категорії.

У російській лінгвістиці термін «концепт» отримав статус базисного терміну ще наприкінці XIX ст.., і з того часу з’явилась велика кількість його визначень. Термін «концепт», його сутність та структура розглядаються в роботах Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Аротюнової, Ю.С. Степанова, О.С. Кубрякової, О.О. Леонтьєва, Й.А. Стерніна та ін.

Ще на початку століття вчений С.О.Аскольдов-Алєксєєв вказав на те, що концепт у свідомості людини виконує специфічну замісну функцію: «…концепт є мисленнєве утворення, яке заміщає в процесі думки безліч предметів того самого роду… Не слід, однак, вважати, що концепт завжди виступає в ролі замісника реальних предметів. Він може бути замісником деяких сторін предмету або реальних дій… Нарешті, він може заміщати різного роду хоча б і вельми точні, але чисто мисленнєві функції» [32, 56].

Розвиваючи це твердження, Д.С. Ліхачов зауважив, що концепт « являє собою сукупність всіх значень і понять, що виникають під час проголошення й осмислення певного слова у свідомості індивіда. Концепт можна визначити як систему уявлень, образів та асоціацій, які народжуються під час свідомого та несвідомого сприйняття інформації та асоціювання» [25, 5].

Концепти зводять усі існуючі явища та факти навколишньої дійсності до єдиного поняття. Таким чином, на думку багатьох вчених, у концепті сконцентровано багатовіковий досвід, культура та ідеологія народу, які синтезуються та фільтруються в тезаурусі мовної особистості. Концепт можна визначити як одиницю, за допомогою якої ми мислимо про світ, «як ланку між мисленням та мовою» (С.А. Борисова), «комплексну мисленнєву одиницю» (Й.А. Стернін) «спосіб бути означеним у мові образу, уявлення про світ» (М.В. Піменова) «оперативну змістову одиницю пам’яті ментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу» (О.С.Кубрякова); концепт – це «всі знання людини про об’єкт, в усій екстенції його значень (В.Н. Телія). Людина подумки співвідносить необхідний їй концепт з рядом взаємопов’язаних концептів. Концепт, який людина відшукує, займає певну ланку в свідомості людини та, якщо це необхідно, включається в існуючу класифікацію.

Згідно думки багатьох вчених, концепт являє собою не чітко структуровану організацію, а є польовим утворенням, в якому існує базовий шар, представлений певним чуттєвим образом, який формується на рівні універсально-предметного коду свідомості (Й.А. Стернін). Базовий шар, або ядро концепту, як правило, представлений ключовими лексемами. Ближню периферію концепту утворюють стилістично нейтральні й доволі частотні за використанням лексеми. Дальня периферія концепту складається зі стилістично маркованої, зрідка вживаної лексики.

Дослідники вважають, що доволі складною є проблема типології концептів. Загалом виділяють такі типи концептів: конкретно-чуттєві образи, поняття, уявлення, схема, прототип, пропозиційна структура (пропозиція), фрейм, сценарій (крипт), гештальт [32, 4]. А.П. Бабушкін запропонував наступну класифікацію концептів, розділивши їх на мисленнєві картинки, схеми, гіпероніми та лексико-структуровані концепти, фрейми, інсайти, сценарії та «калейдоскопічні» концепти. А.П. Бабушкін розглядає концепт як «будь-яку дискретну одиницю колективної свідомості, яка віддзеркалює предмет реального або ідеального світу та зберігається у національній пам’яті носіїв мови у вигляді пізнаного вербально означеного субстрату» [3, 95-96]. Далі автор пише : «Кожна концептуальна одиниця займає відповідну ланку в національно обумовленій «концептосфері» … Колективний характер концептів пояснюється єдністю світу, який пізнає індивідуальна свідомість носія мови, хоча формування того чи іншого концепту в голові людини залежить від рівня її знань конкретного предмета думки…» [3, 96].

Ряд взаємообумовлених концептів являє собою «концептосферу». Поняття «концептосфера» має яскраво виражену багатошарову структуру. Поле, де відбувається «ідентифікація» того чи іншого явища, – поле когнітивного/індивідуального, свідомого та/або несвідомого, іншими словами – не «реальна дійсність», а культурний смисловий простір. Кожний окремо виділений концепт буде мати свою «концептосферу», яка в свою чергу, буде одним із складових елементів загальної концептосфери особистості і всього народу. Елементи концептосфери не можуть існувати окремо один від іншого та характеризуються динамічністю структури та взаємопроникненням.

Для того, щоб отримати уявлення про зміст концепту в свідомості мовця, необхідно розглянути всю сукупність мовних засобів вираження концепту, а також тексти, в яких розкривається зміст концепту. На думку вчених , неможливо дати повний опис концепту, це завжди буде лише частина концепту, тому що жоден концепт не може бути відображений у мовленні повністю. З.Д. Попова та Й.А. Стернін вважають, що концепт – це результат індивідуального пізнання, узагальнення, категоризації та являє собою нечітко структуровану об’ємну одиницю, та «жоден дослідник, жоден лінгвістичний аналіз не може виявити та зафіксувати повністю всі засоби мовної та мовленнєвої репрезентації концепту в мові, завжди що-небудь залишається незафіксованим та, відповідно, не уточненим» [32, 14].

Припущення про те, що концепт має багатошарову та багатокомпонентну організацію, яка проявляється через аналіз мовних засобів її репрезентації, можна зробити враховуючи польову організацію значення слова, а саме архісему в ядрі, диференційні семи у ближній периферії та приховані семи дальньої периферії.

Таким чином, виділяються наступні структурні компоненти концепту : ядро, під яким розуміємо сукупність прототипних когнітивних шарів з найбільшою чуттєво-наочною конкретністю; когнітивний шар, як сукупність когнітивних ознак, які являють собою дискретну одиницю концепту на певному рівні абстракції; когнітивний сектор – сукупність когнітивних ознак у структурі когнітивного шару які являють собою характеристики окремого аспекту, сторони когнітивного шару концепту; когнітивний параметр – група близьких за змістом когнітивних ознак, які можна виділити в структурі концепту; когнітивна ознака, як мінімальний структурний компонент концепту, яка віддзеркалює окрему рису, або ознаку концепту; когнітивна категорія – когнітивна ознака, яка проходить через усі сектори і є узагальнюючою [32, 60].

Відповідно, концепт складається з компонентів(когнітивних ознак), які утворюють різні концептуальні шари, де кожен наступний шар, по відношенню до попереднього, характеризується більшим рівнем абстрактності. Периферія на думку Й.А. Стерніна складається зі слабо структурованих предикацій, що відображають інтерпретації окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді стверджень настанов свідомості, що обумовленні в певній культурі менталітетом різних людей [32, 61].

Кожний концепт, виражений вербальними засобами, має певну семантичну форму, детерміновану його семантичними значеннями, яка характеризується етнокультурною обумовленістю, оскільки «в ній відображені всі конототивні, модальні, емоційні, експресивні, прагматична та інші оцінки, все індивідуальне, властиве цій мові» [28, 35].

Ми уявляємо концепт як складне утворення, тобто як сукупність концептуальних ознак, організованих у структуру і таких, що складають зміст концепту, тобто як множину уявних ознак та сукупність аспектів дійсності, які впливають на наші відчуття(емоційно-оцінні характеристики), які складають концепт. Ми погоджуємося з думкою дослідників, щодо існування двох планів у концепті – когнітивного, який відображає фрагмент об’єктивної дійсності, та прагматичного, що містить суб’єктивно-емоційну оцінку людиною фрагменту навколишньої дійсності. Когнітивний план, або презентація смислової специфіки концепту базується на певних знаннях про світ. Вказана складова концепту є основною ознакою, “активним” шаром концепту, що існує для всіх людей, які послуговуються цією мовою [38, 48].

Ю.Д. Апресян виділив три основні частини прагматичної інформації: ставлення до дійсності, до змісту повідомлення та до адресата [1, 8]. Застосувавши цю формулу до результатів нашого дослідження, можемо сказати, що прагматичний план концепту – це компонент концепту, який символізує ставлення мовця до дійсності та до змісту повідомлення. Ідея виокремити прагматичний план концепту виникає, якщо під концептом розуміти безмежно складну структуру, яка вбирає в себе весь запас лінгвістичних та екстралінгвістичних даних.

Вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда, нашаровується базовий шар, актуальний для всіх носіїв цієї мови. Цей шар перекриває ядро та ближню периферію концепту, складається з концептуальних ознак, які в середині цього шару утворюють різні шари. Навколо базового шару знаходиться дальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значущих концептуальних ознак, та інтерпретаційного поля.

Структуру, як внутрішню організацію концепту, як сукупність усіх ознак, властивих тому чи іншому концепту, ми сподіваємось дослідити за допомогою вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту. Вважаємо, що мовні реакції реципієнтів, отримані в ході експерименту, являють собою достовірний матеріал для опису структури та моделювання концепту. На нашу думку, реконструювати структуру концепту можна шляхом виявлення всіх можливих ознак концепту, які можуть бути об’єднані за спільним для них зв’язком з вихідним словом.

Незаперечним є той факт, що саме в слові відображається знання про концепт, що саме мова є тим джерелом, з якого ми отримуємо знання про концепти. Оскільки слово, або лексема, є одиницею вивчення когнітивної організації концептів в їхньому мовному вираженні, проблема значення слова отримує нове звучання.

1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення

Об’єктивний світ сприймається людиною з точки зору його ціннісного характеру. «По суті все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин та включених в цей круг природних явищ може сприйматися в якості об’єктів ціннісного ставлення, тобто оцінюватися з погляду етичних категорій добра та зла, істини та не істини, краси чи потворності, дозволеного або забороненого, справедливого та несправедливого тощо» [43, 345].

Ціннісний аспект тісно пов'язаний з пізнавальною діяльністю людини, «в самих ціннісних категоріях відображені орієнтації знань, інтересів та уподобань різних суспільних груп та особистостей» [43, 345].

Важливою складовою ціннісних відношень у суспільстві є ціннісна орієнтація особистості. Одним із найважливіших компонентів змісту ціннісних орієнтацій індивіда є його моральні переконання та принципи поведінки. Ціннісна орієнтація особистості є підставою для вирішення складних питань, в тому числі питання вибору між добром і злом.

Образ світу індивіда зумовлюється « способом життя» в предметному світі» [23,10]. Предметний світ, навколишня дійсність, сприймаються як культурно-історичне буття людини, а сприйняття й усвідомлення людиною світу виявляється, таким чином, похідним від культурно-історичного буття [31,12].

Хоча поняття «добро» і «зло» є абстрактними, за ними приховано предметну дію, ставлення індивіда до інших людей, особистісна оцінка навколишньої дійсності. Іншими словами, все різноманіття предметної діяльності людини може виступати в якості «предметних цінностей» як об’єктів ціннісного відношення.

Ціннісні відношення закріплені в мовних структурах. Оцінка, як ціннісний аспект, присутня в різних мовних виразах. «Слово «оцінка» використовується зазвичай для означення встановлення ціннісного відношення між суб’єктом та предметом. Під цінністю, зазвичай розуміємо все те, що є об’єктом прагнень, потреб, бажань, інтересів тощо» [22, 25]. Оцінка, як правило, надається за різними ознаками, основна сфера оцінних значень пов’язана з ознакою «гарне» – «погане». Людина неоднозначно ставиться до навколишнього світу. оцінює світу термінах, притаманних її системі цінностей.

Вибір морально-оцінних категорій, представлених у свідомості концептами «добро» і «зло», для дослідження базується на тому, що ці поняття можна віднести до невеликої кількості загальних понять, які притаманні всім людям, адже ці поняття присутні в усіх культурах. Поняття «добро» і «зло» належать «персонально-ціннісних» категорій, вони існують у свідомості кожної людини, кожної групи людей у кожного народу, тобто ці поняття – загальнолюдські [42, 15]. Однак межі цих понять відносні та залежать від багатьох факторів: від особистого та культурного досвіду індивіда, від ступеня розвитку суспільства та науки та ін. Той факт, що більшість концептів не має чітко окреслених меж, говорить, перш за все, про те, що немає чіткості у рамках людського мислення.

Слід також зазначити, що поняття «добро» і «зло» знаходяться в опозиції та являють собою філософську дилему. Ця дилема базується на світоглядних позиціях, тому ми можемо сказати, що це питання тісно пов’язане з мораллю, культурою та національною свідомістю.

В рамках різних релігій та систем поглядів поняття «добро» і «зло» розглядаються з різних позицій: наприклад, з позиції походження добра і зла, з позиції зв’язків між цими двома поняттями, з позиції ставлення людини до добра і зла та ін. Із наведених вище рівнів дослідження цього питання, нас, перш за все, цікавить ставлення людини до добра і зла, тому що ці поняття тісно пов’язані з системою поглядів людини, в залежності від чого людина вибудовує своє ставлення до явищ навколишньої дійсності.

Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» базуються на особистісному та груповому розумінні тих або інших явищ, відповідно до цього усвідомлення відбувається перенесення понять безпосередньо на що-небудь, як, наприклад, на особистість, народ, владу, релігію та ін. Виходячи з особистісного усвідомлення того, що є добром, а що злом, відбувається розуміння того, що коїться в світі.

Федоров Ю.В. цілком справедливо зауважив, що «простір діалогу цивілізацій у всесвіті насичений особливими «тонкими» видами соціокультурних імпульсів, інтерпретувати які, мобілізуючи раціональні типи знання, практично неможливо: їх витоки приховані в глибинах людського духу, у таємницях культури…» [42, 7].

Наша внутрішня картина світу. наша система цінностей, наше уявлення про гарне чи погане, наші життєві висновки віддзеркалюються в мові. Перед нами стояло завдання прослідкувати, які характеристики морально-оцінних категорій «добро» і «зло» відображені у свідомості носіїв англійської та української мов та репрезентовані у мові.

Поняттєві категорії«добро» і «зло» у вищому ступені релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Сама наявність слів добро і зло в українській мові та good і evil в англійській вказує на наявність відповідних концептів у концептосфера цих культур. Аналіз концептів «добро» і «зло» передбачає звернення до світогляду людини, тому що ці концепти лежать в основі світогляду та, певною мірою, «створюють» особистість.

Дані концепти протилежні за змістом і утворюють антонімічну пару. Добро і зло – це, ніби, дві сторони однієї медалі. Саме тому дослідження характеристик поняття «зло» може дати більш чітке уявлення про поняття «добро» і навпаки.

Отже, в основі нашого дослідження лежить думка про те, що концепти «добро» і «зло» універсальні та вербалізуються в усіх мовах, однак специфічні в кожній культурі. На нашу думку, відображення цих концептів у лексичних одиницях відбувається в американській та українській лінгвокультурах по-різному.

Примітним є той факт, що А. Вежбицька вважає «гарний» та «поганий» – елементарними концептами, що «належать універсальному «алфавіту людської думки»; і мають відповідники в усіх мовах світу» [7, 20].

Будь-яку культуру можна описати через «ключові слова». Які вбирають в себе ключові для цього суспільства концепти. «У використанні таких слів, як обов’язок, провина, виправдання, гарний, правильний та ін., можна шукати ключ до етичних уявлень того чи іншого народу» [2, 24].

Ми вважаємо важливим вивчення характеристик морально-оцінних категорій «добро» і «зло» та аналіз вербальних репрезентантів концептів «добро» і «зло», представлених сучасними носіями англійської та української мов. Це ті причини, які спонукали нас до вивчення змісту концептів «добро» і «зло», представлених у концептосферах носіїв англійської та української мов, а потім здійснити лінгвокогнітивний аналіз з метою виявлення національної специфіки змісту концептів та виявлення спільних рис та розбіжностей у семантичному змісті цих концептів.

2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)

2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження змісту концепту та його структури

З’ясування змісту концепту тісно пов’язане з методом, який дозволяє цей зміст встановити. Методика лінгвокогнітивного аналізу, обрана нами в якості методу дослідження, передбачає два основні напрями: логічний шлях від змісту до мови та від мови до змісту [38, 93].Обраний нами другий напрям дозволяє реконструювати відповідні концепти за набором семантичних ознак, які з’ясовуються за допомогою експериментальних психолінгвістичних методів, зокрема, вільного асоціативного експерименту. Експериментальний метод дозволяє виявити актуальний зміст концепту у вигляді сукупності концептуальних ознак, організованих у структурі, до складу якої входять ядро концепту, ближня периферія, дальня периферія та інтерпретаційне поле концепту.

Дослідники вважають, що мовна здатність мовця базується на асоціативно-вербальній мережі, яка розглядається як один із засобів репрезентації мови. Д.О. Добровольський та Ю.Н. Караулов відзначають, що асоціативно-вербальна мережа додатково має одну важливу особливість, а саме – психологічну реальність. Асоціативно-вербальна мережа фіксує психологічно релевантні зв’язки у відношеннях, які не відображені у системній та текстовій іпостасях мови [13, 69].

Метод асоціативного експерименту досить давно використовують у лінгвокогнітивних дослідженнях. Особливістю такого експерименту є те, що він дає вагомі результати для характеристики асоціативних смислових зв’язків та можливість детально дослідити семантичне поле пред’явленого слова. Результати асоціативних експериментів допомагають досліднику з’ясувати, яким чином та які мовні форми та чи інша лінгвокультура накладає на сприйняття навколишньої дійсності.

Асоціативний експеримент відображає певну лінгвістичну реальність, яка складається в тому, що між словами в мові існують різноманітні асоціації. Асоціації, які виникають у людини під час пред’явлення їй слова, являють собою невід’ємні складові мислення та дозволяють встановити ментальну сутність морально-оцінних понять. Асоціація – це зв'язок між певними об’єктами та явищами, в основі якого лежить особистий, суб’єктивний досвід. Досвід цей може співпадати з досвідом культури, до якої вона належить, проте в той же час завжди залишається особистим, вкоріненим у минулому окремої особистості.

На думку Лурія, асоціативні відповіді не бувають випадковими, їх можна поділити на «зовнішні» та «внутрішні за типами асоціативних зв’язків. «Під «зовнішніми» асоціативними зв’язками ми розуміємо «асоціації за суміжністю», під «внутрішніми» зв’язками ми розуміємо такі зв’язки, які виникають внаслідок віднесення слова до певної категорії [27, 92]. Асоціативні стійкі зв’язки між словами та словосполученнями, які існують у нашій свідомості, утворюють відтворювані в експерименті ланцюжки, які інколи називають «ментальним тезаурусом».

Отже, в основі будь-якої мови лежать асоціативні зв’язки, «під час використання мови у звичайних умовах, представники мовної спільноти не створюють мову, а відтворюють ті сполучення, які чули в певних умовах та які в цих ситуаціях природно (для цього суспільства) використовуються. Іншими словами, мовець у більшості випадків відтворює ті словосполучення, які були створені до нього в певному суспільстві відповідно до потреб суспільного життя» [6, 59].

Після встановлення асоціативних зв’язків між словами, можна визначити особисту семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам’яті людини, виявити ступінь актуальності вербальних зв’язків всередині мови, усталену в традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієї чи іншої мови.

Процес асоціювання включає в себе операцію добра слова. Л.В. Сахарний, під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі, зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних» найменувань, потім – все більш периферійних, та, відповідно таких , що викликають слабші асоціації» [34, 128]. На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділити як область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, з точки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області, з переважною більшістю культурно-обумовлених зв’язків між лексемами.

У кожного народу уявлення про добро та зло, «як і будь-яке ключове для культури поняття, вкорінене в свідомості від народження, та відображається словесно-образно» [32, 64]. Припускаючи, що в означенні понять «добро» і «зло» існують різні думки та, відповідно, спостерігається концептуальне різноманіття в характеристиці понять «добро» і «зло», нами був проведений вільний психолінгвістичний асоціативний експеримент з носіями англійської та української мов, для якого було обрано два слова-стимула good, evil та ,відповідно, добро, зло.

З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізовані реакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознаки слова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціати як відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.

За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети, де вони мали записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень), які спадають на думку, на пред’явлене слово-стимул добро та зло для носіїв української мови та слово good і evil для носіїв англійської мови. В експерименті взяли участь 200 осіб: 100 американців та 100 українців, вік реципієнтів – від 16 до 60 років. Отримано 200 асоціативних реакцій, з яких 200 перших реакцій.

2.2 Структура концептів « good »/ «добро»

Отримані в ході асоціативного експерименту мовні реакції американських респондентів на слово-стимул good були розподілені на 4 тематичні групи на підставі їх екстралінгвістичної спільності: група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики складають асоціати, які відображають головні загальнолюдські цінності: моральні та етичні. Good для американців передає сукупність моральних цінностей (61 відповідь), моральних якостей особистості (57 відповідей), найвищі цінності (10 відповідей), стосунки між людьми, турботу про інших (16 відповідей), сприяння іншим (щедрість) (32 відповіді), а також норму поведінки (31 відповідь). Загальна кількість реакцій складає групу з 214 відповідей.

Групу суб’єктивно-психологічної лексики складають асоціати 112 відповідей, пов’язаних із суб’єктивною оцінкою, представленою з різними стилістичними та експресивними відтінками, враховуючи негативну оцінку – поганий. В рамках цієї групи ми виділили три види оцінок, в термінах яких респонденти описують свої асоціати: емотивна оцінка (43 відповіді), етико-моральна (34 відповіді), естетична оцінка (17 відповідей). Добро як ступінь вияву позитивної якості визначили 17 чоловік.

Релігійно-філософська лексика складає окрему тематичну групу асоціатів. Асоціати, що увійшли до складу цієї групи (42 відповіді), відбивають світогляд і світовідчуття людей, засноване на вірі в існування Бога. В цьому випадку добро для носіїв англійської мови представлене як релігійна складова їхньої свідомості.

До тематичної групи прагматичної лексики ми віднесли 132 відповіді. Які можна схарактеризувати як символічні, асоціати, пов’язані з діяльністю людини, з її оцінкою навколишнього світу і її інтересами, а також гастрономічними уподобаннями. Отримані реакції відображають соціальну орієнтацію і соціальну активність людини.

Всередині вище зазначеної групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація добра (4 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків (37 відповідей), асоціати, які описують явища природи (7 відповідей); символічні асоціати (10 відповідей), асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю (21 відповідь), добро, як насолода життям (15 відповідей), асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда (20 відповідей), добро як сенсорна оцінка (8 відповідей), літературні асоціати (5 відповідей), асоціати, що не увійшли до жодної групи (5 відповідей). Всього було отримано 500 відповідей.

Результатом першого етапу аналізу концепту good в американській лінгвокультурі є висновок про те, що в цьому концепті носії англійської мови виділяють такі смисли: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родинні зв’язки, соціальні потреби.

На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремих асоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смислових рядів. Слід зауважити, що ми аналізували всі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складають дальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультури вважаються ознаки концепту властиві більшій частині її представників.

Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польову структуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваних концептів були покладені наступні критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.

Отже, структура концепту «good» за результатами нашого аналізу виглядає наступним чином:

ядро: honest – 42, kind – 37, generous – 32, God – 26, family – 18, nice – 18, well-behaved – 15, caring – 15;

ближня периферія: pleasant – 14, love – 14, enjoyment – 13, helpful – 12, happiness – 12, friends – 10, compassion – 9, virtuous – 8, food – 8;

дальня периферія: fair – 5, trustworthy – 5, pure of heart – 5, right – 5, positive – 5, children – 5, healthy – 4, taste – 4, good job – 4, wonderful – 4, peace – 4, excellent – 4, selflessness – 4, sun – 3, truthful – 3, Mother Theresa – 3, angels – 3, success – 3, smile – 3, truthful – 3, warm – 3, willingness to help other people – 2, it is good to be alive – 2, a positive world view – 2, well – 2, not excellent – 2, best for all – 2, ok – 2, opposite of bad – 2, good-better-best – 2, humility – 2, white – 2, polite – 2, peaceful – 2, patience – 2, good morning – 2, good work – 2, my country – 2, freedom – 2, harmonious – 2, bad – 2, friendly – 2, comfortable – 2, thoughtful – 2, sunshine – 2, vocation – 2, education – 2, life – 2, hope – 2, humor – 2, good thought – 2, a good boy – 2, Jesus – 2, religion – 2, light earth – 1, well done – 1, a job well done – 1, have a good: day, time, life – 1/3, a good day – 1, a good weather – 1, decent – 1, likeable – 1, valuable – 1, useful – 1, conversation – 1, strong – 1, terrific – 1, warm heart – 1, innocence – 1, neat – 1, cool – 1, exciting – 1, interesting – 1, satisfactory – 1, of high quality – 1, absence of bad – 1, correct – 1, I will take it – 1, good and plenty – 1, it is difficult to be good – 1, I’ve had better – not the best – 1, emotionally acceptable – 1, a person who thinks of others before yourself– 1, holy – 1, blessed – 1, Heaven – 1, Madonna-like – 1, my parents, wife, mother, husband – 1/4;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3, golden rule – 2, makes one feel enriched inside – 1;

Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості реакцій (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.

Тематична група морально-етичної лексики 214 відповідей (42,8%): моральних якостей особистості – 57 відповідей (10,4%; 57%) найвища цінність – 10 відповідей (2%; 10%)сукупність моральних цінностей – 61 відповідь(12,2%; 61%), стосунки між людьми, турботу про інших – 16 відповідей(3,2%; 16%), сприяння іншим (щедрість) – 32 відповіді (6,4%; 32%), а також норму поведінки – 31 відповідь(6,2; 31%).

Груп суб’єктивно-психологічної лексики 112 відповідей(22,4%): емотивна оцінка – 43 відповіді(8,6%; 43%), етико-моральна – 34 відповіді(6,8%; 34%), естетична оцінка – 18 відповідей(3,6%; 17%) добро, як ступінь вияву позитивної якості – 17 відповідей(3,4%; 17%).

Група релігійно-філософської лексики – 42 відповіді(8,4%).

Тематична група прагматичної лексики – 132 відповіді(26,4%):

персоніфікація добра – 4 відповіді(0,8%; 4%), персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків – 37 відповідей(7,2%; 37%), асоціати, які описують явища природи – 7 відповідей(1,4%; 7%); символічні асоціати – 10 відповідей(2%; 10%), асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю – 21 відповідь(4,2%; 21%), добро, як насолода життям – 15 відповідей(3%; 15%), асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда – 20 відповідей(4%; 20%), добро як сенсорна оцінка – 8 відповідей(1,6%; 8%), літературні асоціати – 5 відповідей(1%; 5%), асоціати, що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей(1%; 5%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподілені всередині структури концепту і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля та було підраховане їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 37% до 15 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: honest – (8,4%; 42%), kind – (7,4%; 37%), generous – (6,4%; 32%), God – (5,2%; 26%), family – (3,6%; 18%), nice – (3,6%; 18%), well-behaved – (3%; 15%), caring – (3%; 15%);

ближня периферія: pleasant – (2,8%; 14%), love – (2,8%;14%), enjoyment – (2,6%; 13%), helpful – (2,4%; 12%), happiness – (2,4%; 12%), friends – (2%;10%), compassion – (1,8%; 9%), virtuous – (1,6%; 8%), food – (1,6%; 8%);

дальня периферія: fair – (1%; 5%), trustworthy, pure of heart, right , positive, children, healthy(0,8%; 4%), taste, good job, wonderful, peace, excellent, selflessness, sun – 3(0,6; 3%), truthful, Mother Theresa, angels, success, smile, truthful, warm, willingness to help other people – 2(0,4%; 2%), it is good to be alive, a positive world view, well, not excellent, best for all, ok, opposite of bad, good-better-best, humility, whit, polite, peaceful, patience, good morning, good work, my country, freedom, harmonious, bad, friendly, comfortable, thoughtful, sunshine, vocation, education, life, hope, humor, good thought, a good boy, Jesus, religion, light earth – 1(0,2%; 1%), well done, a job well done, have a good: day, time, life, a good day, a good weather, decent, likeable, valuable, useful, conversation, strong, terrific, warm heart, innocence, neat, cool, exciting, interesting, satisfactory, of high quality, absence of bad, correct, I will take it, good and plenty, it is difficult to be good, I’ve had better – not the best, emotionally acceptable, a person who thinks of others before yourself, holy, blessed, Heaven, Madonna-like, my parents, wife, mother, husband;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3(0,6; 3%), golden rule – 2(0,4%; 2%), makes one feel enriched inside – 1(0,2%; 1%).

За даними аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів ми дійшли висновку, що ознаками концепту «good» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: honesty, kindness, nice God, family, care, help, generosity, well behaved, pleasing, happiness, love, friends, enjoyment, virtuous, compassion, taste.

У підсумку, можна сказати, що в концепті «good» носії англійської мови виділяють наступні значення: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родина, суспільні потреби, норму суспільної поведінки.

Аналіз вербальних репрезентантів концепту «добро» виявив, що мовні реакції, отримані від українських інформантів на слово-стимул добро, можуть також бути розподілені за тематичними групами на основі їх екстралінгвістичної спільності. Ми виділили 3 тематичні групи, властиві представникам української лінгвокультури: група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічної лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики (184 відповіді) складають асоціати, які відображають найвищі загальнолюдські цінності. Під добром носіям української мови розуміють найвищу цінність (3 відповіді), сукупність моральних цінностей (41 відповідь), моральні якості особи (67 відповідей), характеристику людини (16 відповідей), характеристику стосунків між людьми (32 відповіді), добрі вчинки (22 відповідь), щедрість (6 відповідей).

Вважаємо, що в рамках цієї групи як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро, як щось, що відповідає моральному закону особистості. Зазначене поняття пов’язується інформантом з моральними цінностями, а також з модальністю необхідності.

До групи суб’єктивно-психологічної лексики (120 відповідей) увійшли емотивні асоціати (77 відповідей), етико-моральні асоціати (22 відповіді), естетичні (8 відповідей), асоціати, що відображають стан душі (13 відповідей).

До тематичної групи прагматичної лексики (190 відповідей), семантика якої містить прагматичний фактор, увійшли асоціати пов’язані з природними явищами (28 відповідей), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі (9 відповідей), символічні асоціати (58 відповідей), релігійно-філософські (6 відповідей), інтелектуальні асоціати(14 відповідей), добро як насолода ( 3 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин(43 відповіді), соціальні асоціати (9 відповідей), а також літературно-фольклорні асоціати (20 відповідей). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 3 відповіді.

Результатом першого етапу аналізу концепту «добро» в українській лінгвокультурі є висновок про те, що носії української мови в концепті «добро» виділяють наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, «емотивне добро», родина, природні явища, соціальні потреби, літературне добро.

На другому етапі ми узагальнили асоціати та сформулювали когнітивні ознаки, що дало нам можливість описати структуру концепту термінах ядра,

ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля.

Таким чином, структура концепту «добро», за результатом аналізу мовних реакцій носіїв української мови, сформувалася наступним чином:

ядро: порядність – 29, кохання (любов) – 29, добродушність – 22, добрі вчинки – 18, щастя – 17;

ближня периферія: сонце – 16, мама – 15, радість – 15, посмішка – 14, доброзичливість – 13, добра людина – 13, тепло – 12, піклування (турбота) – 11, доброта – 8, світло – 7, щирість – 7, спокій – 6, людинолюбство – 6, природа – 6;

дальня периферія: мир – 5, діти – 5, співчуття – 5, шляхетність – 5, друзі – 5, краса – 5, затишок – 5, безкорисливість – 5, справедливість – 4, свобода – 4, Бог – 4, душа – 2, людяність – 4, бабуся – 4, розум – 4, родина – 4, багатство – 4, гармонія – 4, чуйність – 4, благо – 3, надія – 3, гарний – 3, сердечність – 3, щедрість – 3, творчість – 3, мудрість – 3, чистота – 3, добрий день – 3, тато – 2, материнська любов – 2, здоров'я – 2, розумний – 2, близькі люди – 2, сонячні промені – 2, робота – 2, небо – 2, добродушна людина – 1, інтелігентність – 2, дідусь – 2, почуття – 2, добра людина не може бути байдужою до горя іншого – 2, добрі стосунки – 2, дружба – 2, вдячність – 2, хоробрість – 2, повага – 2, взаєморозуміння – 2, увага – 2, вміння пробачати – 2, велич душі – 2, сміх – 2, білий колір – 2, творити добро – 2, казка – 2, благочинність – 2, серце – 2, з доброї волі – 1, альтруїзм – 1, меценатство – 1, любов і повага до інших – 1, доброта і піклування матері – 1, впевненість – 1, увічливість – 1, терпіння – 1, донька – 1, дім – 1, ніжність – 1, сестра – 1, коханий – 1, зорі – 1, спів птахів – 1, ласка – 1, життя – 1, дар – 1, абстрактне поняття – 1, оптимізм – 1, кошеня – 1, соціальний захист – 1, пільги – 1, податки – 1, культура – 1, істина – 1, задоволення – 1, бажання – 1, приємні відчуття – 1, стан душі – 1, фея – 1, ласкавий погляд – 1, рідкісне явище – 1, корисне явище – 1;

інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло – 7, добра добувши, кращого не шукай – 3, доброго ранку – 2, не відповідай на добро злом – 1, від злого добра не жди – 1, чим більше добрих людей, тим менше криміналу – 1, добро випромінює світло – 1, добра слава краща за багатства – 1, в старі добрі часи – 1, доброго вам здоров’я – 1.

Третій етап аналізу концепту є завершальним при моделюванні його структури. Було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, що складають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій ( перше число в дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількості реципієнтів ( друге число в дужках).

Тематична група морально-етичної лексики 184 відповіді(36,8%):

найвища цінність – 3 відповіді(0,6%; 3%), сукупність моральних цінностей – 41 відповідь(8,2%; 41%), моральні якості особи – 67 відповідей(13,4%; 67%), характеристика людини – 16 відповідей (3,2%; 16%), характеристика стосунків між людьми – 32 відповіді(6,4%; 32%), добрі вчинки – 22 відповіді(4,4%; 22%), щедрість – 6 відповідей(1,2% ;6%).

Тематична група суб’єктивно-психолгічної лексики – 120 відповідей (24%):

емотивні асоціати – 77 відповідей(15,4%; 77%), етико-моральні асоціати – 22 відповіді(4,4%; 22%), естетичні – 8 відповідей(1,6%; 8%), асоціати, що відображають стан душі – 13 відповідей(2,6%; 13%).

Тематична група прагматичної лексики – 192 відповідей (38,4%):

асоціати пов’язані з природними явищами – 28 відповідей (5,6%; 28%), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі – 9 відповідей(1,8%; 9%), символічні асоціати – 58 відповідей(11,6%; 58%), релігійно-філософські – 6 відповідей(1,2%; 6%), інтелектуальні асоціати – 14 відповідей(2,8%; 14%), добро як насолода – 3 відповіді(0,6%; 3%), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин – 43 відповіді(8,6%; 43%), соціальні асоціати – 9 відповідей(1,8%; 9%), а також літературно-фольклорні асоціати – 22 відповідей(4,4%; 20%). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 4 відповіді(0,8%).

Потім був проведений підрахунок процентного співвідношення когнітивних ознак, розподілених всередині концепту за ступенем яскравості і поданих у вигляді ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. До ядра ми віднесли реакції , кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількості реципієнтів варіюється від 29% до 17% ( перше число в дужках – % від загальної кількості реакцій, друге число – % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: порядність(5,8%; 29%), кохання (любов) (5,8%; 29%), добродушність (4,4%; 22%), добрі вчинки(3,6%; 18%), щастя(3,4%; 17%), мама(3,2%; 16%);

ближня периферія: сонце(3,2%; 15%), радість(3%; 15%), посмішка(2,8%; 14%), доброзичливість(2,6%; 13%), добра людина(2,6%; 13%), тепло(2,4%; 12%), піклування (турбота)(2,2%; 11%), доброта (1,6%; 8%), світло(1,4%; 7%), щирість(1,4%; 7%), спокій(1,2%; 6%), людинолюбство (1,2%; 6%), природа (1,2%; 6%);

дальня периферія: мир(1%; %5), діти, співчуття, шляхетність, друзі, краса, затишок, безкорисливість, справедливість (0,8%; 4%), свобода, Бог, людяність, бабуся, розум, родина, багатство, гармонія, чуйність, благо (0,6%; 3), надія, гарний, сердечність, щедрість, творчість, мудрість, чистота, добрий день, душа (0,4%; 2%), тато, материнська любов, здоров'я, розумний, близькі люди, сонячні промені, робота, небо, інтелігентність, дідусь, почуття, добра людина не може бути байдужою до горя іншого, добрі стосунки, дружба, вдячність, хоробрість, повага, взаєморозуміння, увага, вміння пробачати, велич душі, сміх, білий колір, творити добро, казка, благочинність, серце, меценатство (0,2%; 1%), альтруїзм, любов і повага до інших, доброта і піклування матері, з доброї волі, добродушна людина, впевненість, увічливість, терпіння, донька, дім, ніжність, сестра, коханий, зорі, спів птахів, ласка, життя, дар, оптимізм, кошеня, соціальний захист, пільги, податки, культура, істина, задоволення, бажання, приємні відчуття, стан душі, фея, ласкавий погляд, рідкісне явище – 1, корисне явище;

інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло (1,4%; 7%), добра добувши, кращого не шукай (0,6%; 3), доброго ранку (0,4%; 2%), не відповідай на добро злом, від злого добра не жди, чим більше добрих людей, тим менше криміналу, добро випромінює світло, добра слава краща за багатства, в старі добрі часи, доброго вам здоров’я.

Зробивши аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій, можна зробити висновок, що ознаками концепту «добро» для когнітивної свідомості української лінгвокультури є: порядність, кохання, людинолюбство, добродушність, доброзичливість, піклування, співчуття, доброта, щирість, добрі вчинки, добра людина, щастя, мати, радість посмішка, , тепло, світло, спокій, природа, сонце.

Слід також зазначити, що як для носіїв української мови, так і для носіїв англійської мови поняття «добро», перш за все, – це моральні цінності та моральні якості індивіда. Вважаємо, що представники української лінгвокультури в концепті «добро» виділяють також наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, почуття, «символічне добро», «соціальне добро».

Виходячи з того, що слово існує в свідомості людини у вигляді концепту, в якому закладені семи, що відображають нескінченну кількість якостей предмета або явища, ми виявили через аналіз мовних засобів його структурні компоненти.

Спираючись на отримані результати можна зробити наступні висновки: 1) досліджувані концепти чітко структуровані як свідомості носіїв англійської мови, так і в носіїв української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця 2); 2) як носії англійської мови, так і носії української мови виділяють у концепті «good», «добро» ряд змістів ( таблиця 3), що дають уявлення про основні світоглядні позиції у розумінні добра; 3) у досліджуваних концептах чітко виділяється ядро та ближня периферія (таблиця 1), дальня периферія та інтерпретаційна частина концепту.

Таблиця 1

Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «good»/«добро».

Наступним етапом нашої роботи є співставлення виявлених когнітивних ознак концепту.

Спільними ознаками концептів «добро» та «good» для когнітивної свідомості представників української та американської лінгвокультур є: 1) доброчесність – virtue,2) доброта – kindness, 3)порядність(щирість) – honesty, 4)співчуття – compassion, 5) допомога іншим – help, generosity, 6) піклування – care.

Особливими ознаками концепту «добро» є: радість, посмішка, тепло, світло, спокій, мати, природа, сонце; концепту «good»: God, nice, pleasing, friends, enjoyment, taste.

Таблиця 2

Таблиця 3

В українській мовній свідомості поняття «добро» має багате фольклорно-літературне вираження. Наявність значної кількості прислів’їв та приказок свідчить про тривалий культурно-історичний розвиток концепту в свідомості народу.

Спільним в усвідомленні добра носіями англійської та української мов є, по-перше, апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особистості. Добро в такому розумінні є добром моральним та етичним. По-друге, розуміння добра як допомоги, піклування про інших, вчинків та дій, свідомо співвіднесених з моральним стандартом. По-третє, асоціювання добра з почуттям любові та щастя, які являють собою емоційно позитивні переживання. Принцип любові та щастя, як змістової частини поняття «добро» - це те, що надає всесвіту можливість гармонійно існувати.

Зважаючи на той факт, що як у представників англійської лінгвокультури, так і представників української лінгвокультури існує уявлення про добро, як щось високоморальне, доброчесне, правильне, ми вважаємо, що суттєвою характеристикою цього концепту є його універсальність.

Відмінності полягають в наступному. Звертає на себе увагу виділення носіями англійської мови таких ознак: pleasing (приємне), а отже, цінне лише для певної людини; enjoyment (насолода) – цінність, яка може бути і добром і злом в залежності від ставлення людини до вищого блага. Ознака радість, яку виділили носії української мови, психологічно близька до ознак щастя, кохання, happiness, love, пов’язаних з емоційними переживаннями, що містять у собі моральний зміст, який вкладається в рамки означення добра.

Для представників американської культури однією з характеристик добра є божественне добро, тобто добро, що являє собою шлях до Бога. Бог у душі віруючих виступає втіленням добра. Для сучасних українців значний період масової секуляризації свідомості змінив ціннісну релігійну складову, яку українські респонденти не виділяють в якості характеристики добра.

З’ясувалось, що когнітивна ознака родина , яка займає важливе місце у структурі концептів «good»/«добро», в українській свідомості звужується до ознаки мати; носії англійської мови виділяють ознаку друзів, яка відображає реальну практику спілкування в США «у американців дружні зв’язки багато чисельні, але не глибокі та не постійні»[18, 15].Для українців поняття «друг» вагоміше та підпорядковано деяким умовностям. В свою чергу українці інформанти виділяють в якості ознаки концепту посмішку , яка засвідчує пріоритет дружніх стосунків в українській традиції спілкування. «В западном мире улыбка – формальный знак культуры…у славян – только биологическая реакция на положительные эмоции» [18, 16].

Численні реакції американських респондентів пов’язані з ознакою taste, food. Насправді такі цінності не співвідносяться безпосередньо з добром, однак вони обумовлені психофізичною взаємодією людини та світу та більш-менш виявляють певне розуміння добра представника американської лінгвокультури. Яскравим прикладом, що відображає специфіку української національної культури, є образ природи, а саме образ сонця, який являє собою культурно-міфологічним концептом слов’янської свідомості, а також відчуття тепла і світла, які можна інтерпретувати в рамках концепту «сонце».

Таким чином, добро як явище внутрішнього світу відображається в мові за допомогою ознак зовнішнього світу, тобто відбувається уподібнювання (порівняння) добра явищам природи та предметам навколишньої дійсності [29, 118]. Наприклад українці асоціюють добро із сонцем, сонячним світлом, природою (море, ліс і т.д.), гарною погодою, чистим небом, землею, пташиним співом, зірками і американці з сонцем, сонячним світлом, гарним небом, гарною погодою, метеликами. Така схожість ми кваліфікував як ознаку концепту. Символічні асоціати українських респондентів, на нашу думку, можна інтерпретувати крізь призму фольклорних та міфологічних уявлень. В середині дальньої периферії була виділена група лексики з фразеологічними характеристиками. Найбільш яскраво ця група представлена в мовних реакціях носіїв української мови .

У підсумку можна констатувати пріоритет моральних цінностей, моральних якостей особистості та норм поведінки у визначенні поняття «добро» в обох культурах, в той час як в українській традиції нормативний зміст концепту «добро» визначається через почуття та образ, а в американській традиції – через оцінку та життєві інтереси. Проведений інтерпретаційний аналіз відображає не тільки концептуальність спільності та відмінності, але й деякі ментальні риси українців та американців. Американці більш раціональні та прагматичні, а українці чуттєві та мрійливі.

2.3 Структура концептів « evil »/ «зло»

У житті поняття добро і зло тісно переплітаються. Ідея зв’язку добра зі злом проходить через усю історію існування людини. Добро та зло не просто взаємо визначені, пізнаються у єдності, одне через інше, вони функціонально взаємообумовлені: добро нормативно вагоме в протиставленні злу та практично стверджується у запереченні зла [47, 247].

Ми розподілили мовні реакції отримані від американських інформантів на слово-стимул evil за тематичними групами. Їх вийшло 4 для представників американської лінгвокультури: група лексики, яка описує морально-негативні цінності; група суб’єктивно-оцінної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають 290 реакцій. Зло носії англійської мови визначають як те, що протилежне добру, а саме щось погане, лихе (93 відповіді), відсутність моральних цінностей (56 відповідей), негативні моральні якості (65 відповідей), егоцентризм (13 відповідей), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності (63 відповіді). Тож, зміст поняття «зло» в рамках цієї тематичної групи визначається американськими реципієнтами як те, що перешкоджає добру, те, що заважає людині творити добро.

Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають асоціації, пов’язані з оцінкою, а також такі, що відображають антипатії людини. Всього цю групу складають 47 відповідей. Релігійно-філософська лексика складає також окрему групу, до якої увійшли асоціації, що описують відхилення від Божественного веління. В цій групі 68 відповідей. Всередині тематичної групи прагматичної лексики ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (23 відповіді) соціальне зло ( 51 відповідь), символічні асоціати (16 відповідей), та асоціати, що не увійшли до жодної групи ( 5 відповідей). Загальна кількість асоціацій на слово-стимул зло, отриманих від представників американської лінгвокультури становить 500 відповідей.

Перший етап аналізу досліджуваного концепту – це рас поділення реакцій за тематичними групами та виділення всередині груп смислових рядів, які дають підстави для вважати, що представники американської лінгвокультури виділяють наступні смисли в концепті «evil»: відхилення від загальних моральних норм, егоцентризм, ганебне у вчинках людей, оцінка, яка відображає антипатії людини, відхилення від Божественного веління, персоніфікація зла, «соціальне зло».

Завдання другого етапу аналізу – описати структуру концепту в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля:

Ядро концепту «evil»: bad – 59, Devil – 36, mean – 30, hurtful – 26;

ближня периферія: hate – 18, sinister – 18, cruel – 16, sinful – 15, dishonest – 15, dark – 14, immoral – 13, selfish – 13, a person who does bad things – 13;

дальня периферія: uncaring – 9, harmful – 8, deceitful – 7, anger – 7, harm – 7, murder – 6, more than just bad – 6, wrong – 6, heartless – 6, crime – 6, war – 6, unfair – 5, horrible – 5, terrible – 5, unjust – 4, liar – 4, pain – 4, malicious – 4, Satan – 4, sin – 4, negative – 4, inhuman behavior – 4, unworthy – 3, unkind – 3, evil – 3, people – 3, not good – 3, racism – 3, Hitler – 3, greedy – 3, death – 3, dangerous – 2, bad intentioned – 2, hell – 2, man – 2, terror – 2, drugs – 2, suffering – 2, dirty – 2, Jack the Ripper – 2, Osama bin Laden – 2, gang – 2, government – 2, ugly – 2, trickery – 2, untrustworthy – 2, jealous – 2, painful – 2, politics – 2, rage – 2, hateful – 2, breaking common rules of humanity – 2, good – 2, demonic – 2, no concern for others – 2, causing pain – 2, Rasputin – 2, hurt people’s feelings – 1, enjoy hurting others – 1, thoughtless of others – 1, inconsiderate – 1, abuse – verbal and physical – 1, suppressing others – 1, causing unhappiness – 1, without shame – 1, lacks conscience – 1, unhappy – 1, frightening – 1, despicable – 1, mafia – 1, empire – 1, tyrant – 1, corrupt – 1, repression – 1, nasty – 1, my mother in law – 1, Saddam Hussein – 1, Stalin – 1, Ivan the Terrible – 1, evil women low – 1, possessed by evil – 1, devilish – 1, destruction – 1, black – 1, thief – 1, violence – 1, slavery – 1, illness – 1, famine – 1, sadness – 1, monster – 1, spirits – 1, witch – 1, cry – 1, cross – 1.

Під час проведення третього етапу аналізу з’ясувалось, що тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають реакції 290 відповідей (58% від загальної кількості відповідей): протилежне добру, а саме щось погане, лихе – 93 відповіді (18,6%), відсутність моральних цінностей – 56 відповідей (11,2%), негативні моральні якості – 65 відповідей(13%), егоцентризм – 13 відповідей(2,6%), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності – 63 відповіді(12,6%). Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають 47 асоціацій (9,4% від загальної кількості відповідей). До групи релігійно-філософської лексики увійшло 68 відповідей (13,6 % від загальної кількості відповідей). Тематична група прагматичної лексики – 95 відповідей (19%): персоніфікація зла – 23 відповіді (4,6%), соціальне зло – 51 відповідь (10,2%), символічні асоціати – 16 відповідей (3,2%), та асоціати, що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей (1%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості були розподілені всередині структури концепту у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії та було підраховано їх відсоткове співвідношення від загальної кількості реакцій та загальної кількості реципієнтів. Близькість концептуальних ознак до ядра концепту свідчить про важливість таких ознак для носіїв мови, в той час як віддаленість від ядра вказує на їх другорядність.

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 60% до 25% (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге – % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: bad – (11,8%; 59%), Devil – (7,2%; 36%), mean – (6%; 30%), hurtful – (5,2%; 26%);

до ближньої периферії ми віднесли реакції, відсоток яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від18% до 13%;

ближня периферія: hate – (3,6%;18%), sinister – (3,6%;18%), cruel – (3,2%;16%), sinful – (3%; 15%), dishonest – (3%; 15%), dark – (2,8%;14%), immoral – (2,6%; 13%), selfish – (2,6%; 13%), a person who does bad things – (2,6%; 13%);

дальня периферія включає в себе реакції, кількість яких складає 9% і менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:

дальня периферія: uncaring – (1,8%; 9%), harmful – (1,6%; 8%), deceitful – (!,4%; 7%), anger, harm, murder, more than just bad – (1,2%; 6%), wrong, heartless, crime, war, unfair – (1%; 5%), horrible, terrible, unjust – (0,8%; 4%), liar, pain, malicious, Satan, sin, negative, inhuman behavior, unworthy – (0,6%; 3%), unkind, evil, people, not good, racism, Hitler, greedy, death, dangerous – (0,4%; 2%), bad intentioned, hell, man, terror, drugs, suffering, dirty, Jack the Ripper, Osama bin Laden, gang, government , ugly, trickery, untrustworthy, jealous, painful, politics, rage, hateful, breaking common rules of humanity, good, demonic, no concern for others, causing pain, Rasputin, hurt people’s feelings – (0,2%; 1%), enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, without shame, lacks conscience, unhappy, frightening, despicable, mafia, empire, tyrant, corrupt, repression, nasty, my mother in law, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible, evil women low, possessed by evil, devilish, destruction, black, thief, violence, slavery, illness, famine, sadness, monster, spirits, witch, cry, cross.

Результат аналізу кількісного та відсоткового співвідношення дозволив зробити висновок про те, що ознаками концепту «evil» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: bad/mean, immoral, deceit, dishonest, Devil, sinister, hate, cruel, selfish, hurtful, uncaring, inhuman behavior, crime, darkness; оцінка зла та його персоніфікація.

Смислові ряди концепту носіями англійської мови вибудовуються наступним чином: відхилення від норми, заподіяння шкоди, емотивна оцінка, Диявол, персоніфікація зла, «соціальне зло».

На основі аналізу реакцій, отриманих від українських реципієнтів, на слово-стимул зло, можна зробити висновок про те, що відповіді інформантів групуються в наступні тематичні групи:

тематична група до складу якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності; тематична група суб’єктивно-оцінної лексики; тематична група прагматичної лексики.

У рамках тематичної групи, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, можна виділити такі смислові ряди: низька мораль (76 відповідей), протилежне добру (7 відповідей), щось аморальне (91відповідей), релігійно-аморальне (10 відповідей), негативні якості людини (30 відповідей), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності (60 відповідей).Загальна кількість реакцій в групі 274.

Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають 67 асоціацій, які пов’язані з оцінкою почуттів і відображають ставлення людини до того, що є зло.

До тематичної групи прагматичної лексики увійшло 159 асоціацій. В рамках цієї групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (13 відповідей), символічні асоціати (26 відповідей), природні асоціати (4 відповіді),соціальне зло (94 відповіді), фольклорне зло (15 відповідей), та реакції, що не увійшли до жодної групи (7 відповідей).

Другий етап аналізу дозволив нам описати структуру концепту «зло» польовим способом:

ядро концепту: злодіяння/лихі вчинки – 47, лиха/зла людина – 28, ненависть – 27, заздрість – 22;

ближня периферія: жорстокість – 19, зрада – 18, війна – 17, неправда/обман/брехня – 16, злість – 15, пітьма – 11, підступність – 10, підлість – 10;

дальня периферія: помста – 8, вбивство – 7, гроші – 7, сльози – 7, біль – 7, лихослів'я – 6, агресія – 6, гнів – 6, лють – 6, ницість – 6, блюзнірство – 5, несправедливість – 5, ворог – 5, вбивця – 5, непорядність – 4, жадібність – 4, пияцтво – 4, морок – 3, зловтіха – 5, гріх – 4, шкодити – 4, диявол – 4, безсердечність – 4, хвороба – 4, шкода – 4, погано – 4, злопам'ятний – 4, люди – 3, образа – 3, уряд – 3, лихо – 3, хамство – 3, ніч – 3, бюрократизм – 3, голод – 2, неповага – 3, тероризм – 2, наклеп – 3, смерть – 3, страх – 3, приниження – 3, коїти лихо – 3, чорний колір – 3, наркотики – 2, корінь зла – 2, егоїзм – 2, зловмисник – 2, лиходій – 2, негідник – 2, зарозумілість – 2, байдужість – 2, неприязнь – 2, презирство – 2, нехтування – 2, пекло – 2, ґвалтівник – 2, грязь – 2 , США – 2, сила – 2, жах – 2, негода – 2, полум’я – 1, рок – 1, руйнування – 1, злісний – 1, низький – 1, паскудство – 1, небажання допомагати іншим – 1, наче бумеранг – 1, звір – 1, плач дитини – 1, скалічена тварина – 1, сварлива людина – 1, холод – 1, темна вулиця – 1, гроза – 1, темне небо – 1, президент – 1, Ленін – 1, світове зло – 1, геноцид – 1, отрута – 1, тупість – 1, брак розуму – 1;

інтерпретаційне поле: погань – 2, змій – 2, любов зла – 1, темні сили – 1, злидень – 1, мегера – 1, Баба Яга – 2, «редиска» – 1, лють бере – 2, злий, наче собака – 1, буде покарано – 1, злом зла не виправиш – 1, із двох зол обирають те, що менше – 1, зло породжує зло – 1;

Заключним, третім етапом моделювання структури концепту став кількісний підрахунок мовних реакцій (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).

Тематична група асоціацій, що відображають морально-негативні цінності – 274 відповіді (54,8%):

низька мораль – 76 відповідей (15,2%; 76%), протилежне добру – 7 відповідей (1,4%; 7%), щось аморальне – 91 відповідей (18,2%; 91%), релігійно-аморальне – 10 відповідей (2%; 10%), негативні якості людини – 30 відповідей (6%; 30%), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності – 60 відповідей (12%; 60%).

Тематична група суб’єктивно-оцінної лексики 67 асоціацій (13,4%).

Тематична група прагматичної лексики 159 асоціацій (31,8%):

персоніфікація зла – 13 відповідей (2,6%; 13%), символічні асоціати – 26 відповідей (5,2%; 26%), природні асоціати – 4 відповіді (0,8%; 4%),соціальне зло – 94 відповіді(18,8%; 94%), фольклорне зло – 15 відповідей (3%; 15%), та реакції, що не увійшли до жодної групи – 7 відповідей (1,4%; 7%).

Таблиця 4

Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «зло»/«evil»

Ознаки, що складають ядро та ближню периферію (див. таблицю 4), дальню периферію та інтерпретаційне поле були переведені у процентному співвідношенні від загальної кількості реакцій та від загальної кількості реципієнтів (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких в процентному співвідношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 50% до 22%:

злодіяння/лихі вчинки (9,4%; 47%), лиха/зла людина (5,6%; 28%), ненависть (5,4%; 27%), заздрість (4,2%; 22%).

До ближньої периферії ми віднесли реакції, % яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від 20% до 10%:

жорстокість (3,8%; 19%), зрада (3,6%; 18%), війна (3,4%; 17%), неправда/обман/брехня (3,2%; 16%), злість (3%; 15%), пітьма (2,2%; 11%), підступність (2,2%; 11%), підлість (2%; 10%).

До дальньої периферії увійшли асоціати кількість яких становить 8% та менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:

помста (1,6%; 8%), вбивство (1,4%; 7%), гроші, сльози, біль, лихослів'я (1,2%; 6%), агресія, гнів, лють, ницість, блюзнірство (1%; 5%), зловтіха, несправедливість, ворог, вбивця, непорядність (0,8%; 4%), гріх, шкодити, диявол, безсердечність, хвороба, шкода, погано, злопам'ятний, жадібність, пияцтво, морок (0,6%; 3%),люди, образа, уряд, лихо, хамство, ніч, бюрократизм, неповага, наклеп, смерть, страх, приниження, коїти лихо, чорний колір, тероризм (0,4%; 2%), голод, наркотики, корінь зла, егоїзм, зловмисник, лиходій, негідник, зарозумілість, байдужість, неприязнь, презирство, нехтування, пекло, ґвалтівник, грязь, США, сила, жах, негода, полум’я (0,2%; 1%), рок, руйнування, злісний, низький, паскудство, небажання допомагати іншим, наче бумеранг, звір, плач дитини, скалічена тварина, сварлива людина, холод, темна вулиця, гроза, темне небо, президент, Ленін, світове зло, геноцид, отрута, тупість, брак розуму;

Інтерпретаційне поле концепту «зло» представлене фольклорними реакціями: погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, із двох зол обирають те, що менше, зло породжує зло, любов зла.

Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношення реакцій дозволили нам зробити висновок про те, що ознаками концепту «зло» для когнітивної свідомості представників української лінгвокультури є: брехня, зрада, підступність, підлість, ненависть, заздрість, грубість, жорстокість, злість, гріх, зла людина, злодіяння, пітьма, злочин, війна/тероризм.

Смислові ряди концепту носіями української мови вибудовуються наступним чином: відхилення від моральних норм, заподіяння шкоди, ставлення людини до сутності зла, символічне зло, «соціальне зло» та характеризують світоглядний напрям в усвідомленні зла представниками української лінгвокультури (див. таблиця 5).

Таблиця 5

Якщо зіставити набір ознак концептів «зло» та «evil» (див. Таблицю 6) можна виділити такі спільні риси та розбіжності в когнітивних ознаках досліджуваних концептів: спільними ознаками концептів «зло» та «evil» є: 1) зрада – deceit, 2) підступність – dishonest, 3) жорстокість – cruel, 4) злодіяння –inhuman behavior, 5) злочин – crime, 6) злість – sinister, 7) пітьма – darkness;

Особливими ознаками концепту «зло» є: 1) підлість, 2) заздрість, 3) зла людина, 4) війна/тероризм, 5) грубість; концепту «evil»: 1) bad/mean, 2) Devil, 3) selfish, 4) immoral, 5) hurtful, 6) uncaring.

Таблиця 6

Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концептів «evil» та «зло» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 1, таблиця 2, додаток 3, діаграми 5-8).

Сучасне розуміння зла як в американській, так і в українській лінгвокультурах виникло на основі смислового зсуву у бік персоніфікації зла: Hitler, Jack the Ripper, Osama bin Laden, Rasputin, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible; Ленін та соціалізації зла – порівняймо в американській лінгвокультурі: murder 6, crime 6, war 6, pain 4, racism 3, death, terror 2, drugs 2, suffering 2, government 2, politics 2, mafia, gang, empire, destruction, violence, slavery, illness, thief, famine, sadness, repression, law; та в українській лінгвокультурі – соціальне зло: війна 17, вбивство 7, гроші, сльози, біль, агресія 6, ворог 5, вбивця, пияцтво 4, хвороба, уряд, бюрократизм 3, смерть, голод 2, тероризм, сила, США, жах, наркотики, президент, світове зло, геноцид.

Ми вважаємо, що в основі цього зсуву лежать сучасні процеси, які відбуваються як у соціальному житті, так в політичній сфері і призводять до змін у свідомості і відповідно, відбиваються у ментальності людей – свідомість сучасної людини сконцентрована на соціальній складовій дійсності.

Увага як американських, так і українських реципієнтів до дій, які є ганебними як для людини, так і для суспільства в цілому, підкреслює важливу роль людини у його особистій відповідальності за поведінку та мотиви його вчинків. У відповідях американських інформантів наступне відображення evil: hurtful 26, uncaring 9, harm 7, inhuman behavior 4, bad intentioned 2, hateful, no concern for others, breaking common rules of humanity, law breaker, causing pain, hurt people’s feelings, enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, causes Troubles

для українців зло це – злодіяння/лихі вчинки 47, шкодити 4, шкода 4, коїти лихо 3, паскудство, образити кого-небудь, усілякі пакості, небажання допомагати іншим.

Під час проведення експерименту з’ясувалось, що в американській та українській лінгвокультурах має місце збіг поведінкових ходів, але разом з тим спостерігається їх різна вербалізація, що характеризується специфічними ознаками, актуальними для носіїв порівнюваних культур. Однак різне словесне позначення явищ, які мисляться однаково не перешкоджає взаєморозумінню у ставленні до аморального у вчинках людей, тому що, як американці, так і українці вважають злом скоєння поганих учинків по відношенню до інших.

Виділяючи негативні якості особистості, представники обох лінгвокультур вказують на наявність певної нормативно-ціннісної системи, більше того, визначають нормативність і дотримання моральної програми людиною як необхідність. Зло, порок і все, що асоціюється з цими поняттями відкидається моральною свідомістю як українців, так і американців.

Асоціації, які відображають відхилення від релігійних норм, Божого веління, склали велику групу реакцій з 68 відповідей у носіїв англійської мови. Devil 36, sinful 15, Satan 4, sin 4, evil 3, hell 2, demonic 2, possessed by evil, devilish. У представників української лінгвокультури асоціати релігійного змісту майже відсутні.

В якості ознаки концепту «зло» представники американської лінгвокультури 13 інформантів виділяють поведінку, яка в ціннісному плані є егоцентричним, а саме нехтування суспільними інтересами, що протистоїть моральній позиції американців – принципу альтруїзму.

Символічні асоціати ( 26 відповідей ), які описують зло як пітьму 11, морок 4, ніч 3, чорний колір, грязь 2, полум’я, холод, темна вулиця, рок досить вагомі для української лінгвокультури. Характеристика поняття «зло» через символ у представників української лінгвокультури, на нашу думку, має етнокультурні підстави і може бути інтерпретована крізь призму давніх релігійних вірувань та міфологічних уявлень. У символічному розумінні зла носіями української мови закріплені узагальнені характеристики, стереотипізовані у свідомості та закріплені в народній культурі.

Носії англійської мови (15 асоціацій) також відображають зло через символ, але кількість реакцій значно менше, ніж в україномовних інформантів: dark 15, black 1.

Україномовні респонденти (17 асоціацій) часто визначають зло через фольклорну складову, що свідчить про тривалий період культурно-історичного розвитку ціннісної свідомості народу. В результаті якого в мові сформувалися вирази, які відбивають характерні ознаки та особливості поняття «зло»: любов зла, погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, «из двух зол выбирают меньшее», зло породжує зло. На нашу думку в основі фольклорної складової в українських інформантів лежать асоціативні народні уявлення про зло, які відображають міфологічні та казкові уявлення, закріплені в свідомості відповідними образами.

2.4 Моделювання концепту

Моделювання концепту – це, фактично, спроба реконструювати аналог певного фрагменту дійсності, відображеного у свідомості в формі концептуального утворення. « Цей аналог створюється з метою збереження та поширення знань (інформації) про оригінал… та завжди виконує пізнавальну роль, виступаючи засобом пояснення»[43, 382].

Під моделюванням, ми слідом за А.А. Леонтьєвим розуміємо конструювання реального або уявного об’єкту, ізоморфного даному у яких-небудь суттєвих ознаках[23, 189].

В нашому дослідженні ми моделювали концепт в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії, інтерпретаційного поля (див. схема 1). Ми вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда, накладається базовий шар, актуальний для всіх носіїв мови. Цей шар покриває ядро та ближню периферію концепту, складається з компонентів або концептуальних ознак, які в середині цього шару утворюють різні концептуальні шари. Базовий шар оточує дальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значимих ознак та інтерпретаційного поля концепту.

Мисленнєву картинку або певний яскравий образ, які кодуються у свідомості людини, розуміємо як чуттєву складову концепту. Зазначений чуттєвий образ являє собою одиницю універсального предметного коду [19, 187].

Компонент концепту, який описує ставлення мовця до дійсності, до змісту повідомлення, є не що інше, як відображення цього ставлення у вигляді яскраво вираженої оцінки, тобто його оцінна складова або прагматичний компонент. Компонент концепту, який відображає фрагмент об’єктивної дійсності, який базується на знаннях людини про світ та актуально існує для носіїв мови, є його смисловою складовою, або його когнітивним компонентом. Прагматичний та когнітивний компоненти містять у собі оцінний аспект та аспект актуальності відповідно.

На схемі 1 відображено авторське уявлення моделі концепту, структурними елементами якого є:

1. образ/ мисленнєву картинка, одиниця універсального предметного коду;

2. ядро концепту, базовий шар;

3. ближня периферія концепту;

4. дальня периферія > інтерпретаційне поле концепту;

5. когнітивна рамка;

6. прагматична рамка;

7. модальна рамка = основний зміст концепту.

Схема 1

Експеримент виявив, що як представники американської, так і української лінгвокультури демонструють однаковий підхід в усвідомленні морального закону або морального добра і зла як ми їх визначили, в ядрі концептів «добро» та «зло» і виявляють можливі відмінності у приєднаних до нього додаткових моральних положеннях, принципах, оцінках, судженнях, почуттях, які складають периферію концептів. Таким чином, поняття морального закону, моральні уявлення складають спільну частину концептів, а саме ядро концепту та базовий шар, в той час, як периферія та інтерпретаційне поле утворюють варіативну складову концептів. Зазначене нами явище характерне як для структур концептів «добро» і «зло», так і для структури концептів «good» та «evil».

Висновки

Проведене нами дослідження в руслі лінгвокогнітивного підходу мало на меті з’ясувати та описати структуру і зміст концептів «добро» та «зло», а також виявити універсальні та специфічні риси у моделі досліджуваних концептів. З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту.

Понятійні категорії «добро» і «зло» релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Факт наявності слів «добро» і «зло» в українській мові та «good» і «evil» в англійській мові вказує на присутність відповідних концептів у концептосфера цих культур.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

· Морально-оцінні категорії «добро» і «зло», які є категоріями індивідуальної свідомості, об’єктивуються в мові і віддзеркалюють індивідуальний та колективний досвід представників лінгвокультурних спільнот.

· Результати нашого дослідження підтверджують принципове положення про те, що концепти «добро» і «зло», «good» та «evil» включають всі ментальні характеристики явищ «добро» і «зло», які відображені в свідомості представників досліджуваних лігвокультур.

· Експеримент виявив, що до складу досліджуваних концептів входять моральні, релігійно-філософські, суб’єктивно-психологічні, прагматичні характеристики відповідних понять, які відображені в свідомості носіїв англійської та української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак концептів.

· Проведений нами асоціативний експеримент дозволив встановити спільні та відмінні риси в ознаках концептів «добро» і «зло», «good» та «evil»: бути добрим, чесним, щедрим, творити добро, дотримуватися загальноприйнятих норм моралі є загальнолюдською потребою, актуальною для будь-якого віку та статі, та займає в ієрархії його цінностей чільне місце; не дотримуватися моральних норм, чинити шкоду, бути злим, жорстоким, брехливим, війна, тероризм, злочин описують ставлення людини до зла та характеризують світоглядне спрямування в усвідомленні зла представниками як американської, так і української лінгвокультури.

· Нами експериментально встановлено, що як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро як те, що відповідає моральним законам та пов’язують добро з модальністю необхідності. На базі моральних цінностей представники обох лінгвокультур кваліфікують зло як щось аморальне, протилежне добру. Очевидно, що розуміння добра як добра морального представниками американської та української лінгвокультур є ціннісний вектор у світогляді, який визначає успіх міжкультурної комунікації.

· Наше дослідження підтверджує можливість опису концептів «добро» і «зло» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджувані концепти. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, по мірі віддалення від ядра ступень вагомості концептуальних ознак зменшується.

· Всередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, в той час як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв’язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.

· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна встановити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки слова . Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.

· Результати експерименту свідчать про те, що обидва концепти є прикладами «фреймового типу» (Ю.С. Степанов). Кожний з них має сукупність актуальних ознак, які складають основний зміст досліджуваних концептів або його «рамку», завдяки яким концепт є культурно та соціально вагомим.

· Концепти «добро» і «зло» формуються під впливом не тільки абстрагування і узагальнення явищ навколишньої дійсності, але й чуттєвого досвіду. Різне співвідношення еквівалентних концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» всередині мисленнєвих категорій у американців та українців пояснюється певними відмінностями в рівні та об’ємі отриманих індивідом знань.

Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil», а також зробити детальний опис моделі досліджуваних концептів. Результати дослідження підтверджують думку проте, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.

Наша робота може бути використана у подальших наукових дослідженнях концептів «добро» і «зло» та проведенні зіставного аналізу досліджуваних концептів у різних лінгвокультурах. До вивчення зазначених концептів можуть бути також залучені лексикографічні данні, данні етимологічного характеру, тексти різних жанрів. Комунікативний аспект функціонування концептів також становить велике поле для досліджень. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації міжкультурного спілкування.

Список використаних джерел

1. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-65.

2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры,1999. – 896 с.

3. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. – Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. –

4. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.

5. Босова Л.М. Концептуальная картина мира как основа понимания смысла речевого произведения // http://www.dialog-21.ru.

6. Буйнова Р.А. Универсальные и специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летию профессора В.Г.Гака – Дубна: Феникс+, 2001. – С. 49-66.

7. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272с.

8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411с.

9. Великий тлумачний словник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. – Х.: ФОЛІО, 2005. – 766с.

10. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. – М.: Гнозис, 2004. – 240с.

11. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение // Труды Кубанского государственного технологического университета. Сер. Гуманитарные науки. Т. 17, вып. 2. – Краснодар, 2003. – С. 268-276.

12. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. – М. : Изд. группа "Прогресс"-"Культура", 1995. – 480с.

13. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. – М.:Помовский и пертнеры, 1994. – 116с.

14. Егорова О.А. Вербальные характеристики образа понятия «добро» у представителей американской и русской лингвокультур// http://www.ulsu.ru/conference/2006/

15. Залевская А.А. Введение в психолингвистику: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по филол. спец.] – М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. – 381с.

16. Зализняк А.А., Левонтина И.Б., Шмелев А.Д. Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. ст. – М.: Языки славянской культуры, 2005. – 544с.

17. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Наука, 1987. – 261с.

18. Кочетков В.В. Социологический анализ межкультурных различий: Автореф. дис. канд. соц. наук. 20.06.00 / Саратов. гос. техн. . ун-т. – Саратов, 2000. – 22с.

19. Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? – М.: Гнозис, 2003. – 375с.

20. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке и речи: Язык и порождение речи. – М.: Наука, 1991. – 260с.

21. Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке/ Н.Д. Арутюнова (отв.ред.), И.Б. Левонтина (отв.ред.). – М. : Индрик, 1999. – 422с.

22. Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного / Н.Д. Арутюнов (сост.,отв.ред.). – М. : Индрик, 2004. – 717с.

23. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Учебник. – М. : Смысл, 2003. – 286с.

24. Лисицька О.П. Концепты "добро" и "зло" в русской языковой картине мира : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Харьк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороды. – Харьков, 2001. – 18 с.

25. Лихачев Д.С. Русская культура// http://www.den-za-dnem.ru.

26. Лотря Л.В. Концептуальная оппозиция "добро - зло" в этноязыковой картине мира (на материале русского и чувашского языков) : автореф. дис. … канд. филол. наук / Чуваш. гос. ун-т им. И. Н. Ульянова. – Чебоксары, 2004. – 26 c.

27. Лурия А. Р. Язык и сознание. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1979 – 320 с.

28. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: учебное пособие. – Минск: Тетра Систем, 2004 – 256с.

29. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т.: 42000 сл.: [Для студентів вищ. та серед. навч. закладів] / Уклад.: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т.1. – 910с.

30. Панасова Е.П. Концепт «солнце» в русской языковой картине мира: Автореф дис. канд. фил. наук: 10.02.01. – Екатеринбург, 2007. – 26с.

31. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Изд. МГУ, 1988 – 207с.

32. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Истоки, 2001. – 191 с.

33. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.:Наука, 1988. – 261с.

34. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л.:Изд-во Ленинградского университета, 1989. – 181с.

35. Селіванова Олена Олександрівна. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси : Брама, 2004. – 276с.

36. Серебренников Б.А. К проблеме «язык и мышление» (всегда ли мышление вербально?) // Сравнительное лингвистическое языкознание. – 1977. – № 1. – С. 9-17.

37. Слышкин Г.Г. К проблеме составления лингвокультурологического концептуария // http://www.vspu.ru

38. Степанов Ю.С. Константы: словарь русской культуры. – М.: Академический Проект, 2001. – 989с.

39. Суворова Л.Я. Синонимия прилагательных с доминантой «good» в современном английском языке: Автореф. дис… канд. филол. наук 07.02.1989. – Одесса, 1989 – 26с.

40. Телия В.Н. Русская фразеология: Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Шк. «Яз. рус. культуры», 1996. – 284с.

41. Теремова Р.М. Российская ментальность и проблема ее инокультурного восприятия // http://www.ideashistory.org.ru.

42. Федоров Ю.В. Концепт зла в сучасній культурі: Автореф. дис… канд. філософ. наук 09.02.04 / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2002. – 24с.

43. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф.Губский и др. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 574с.

44. Філософський енциклопедичний словник/ В.І. Шинкарук та ін. – К.: Абрис,2002. – 816с.

45. Шишкина С.А. Лингвокогнитивная и культурная интерпретация концепта «интерес» в русском и английском языках // http://www.tmnlib.ru

46. Шмелев А.Д. Русская языковая модель мира: материалы к словарю. М.: языки славянской культуры, 2002. – 224с.

47. Этика: Учеб. для студентов филос. фак. вузов / Под общ. ред. А.А.Гусейнова, Е.Л.Дубко. – М.: Гардарики, 1999. – 493 с.

48. Язык и структуры представления знаний. – М.: РАН, 1992 – 286с.

49. Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковой картины миар. – М.:Гнозис, 1994. – 344с.

50. Gould P. Mental maps. – New York: Random House, 1988. – 213p.

51. Islahi Amin Ahsan. Good and Evil // http://www.crescentlife.com

52. Johnson-Laird P.N. Mental models. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – 418p.

53. Rawls, John. A Theory of Justice. – Cambridge: Belknap Press, 1999. – 456p.

54. The American Heritage Dictionary of the English Language: Fourth Edition. New York: Houghton Mifflin Company, 2000 – 836p.

Додатки

Таблиця 1 Аналіз вербальних репрезентантів концептів «добро» та «good» за тематичними групами та смисловими рядами

Таблиця 2 Аналіз вербальних репрезентантів концептів «зло» та « evil » за тематичними групами та смисловими рядами

Додаток 2

Діаграма 1 Характеристика концептів «добро»/ «good» у групі морально-етичної лексики

Діаграма 2 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі суб’єктивно-психологічної лексики

Діаграма 3 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі релігійно-філософської лексики

Діаграма 4 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі прагматичної лексики

Діаграма 5 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі лексики, що відображає морально-негативні цінності

Діаграма 7 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі релігійно-філософської лексики

Діаграма 8 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі прагматичної лексики

Діаграма 6 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі суб’єктивно-оцінної лексики