Доклад: Життя і творчий шлях Рея Бредбері

Життя і творчий шлях Рея Бредбері

Реферат з історії світової літератури виконала: Студентка ФФП- 11с Техова А.Е.

Львівський Національний Університет ім. Івана Франка

2001 р.

План.

І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.

ІІ. Передумови творчості

ІІІ. Загальний огляд творчості.

Біографія Рея Дугласа Бредбер і.

Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11, в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я - Реймонд Дуглас (друге ім*я на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея, нащадки першопоселенців - англійців, прибувших до Америки в 1630 році, в кінці 19 сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це визначене положення в суспільстві і відомість). Батько - Леонард Сполдінг Бредбері. Мати - Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме завдяки цьому був написаний роман «Кульбабове вино» і пов*язаний з ним спільними героями цикл оповідань. Взагалі з дитинства Бредбері багато що перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам. Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник віршів "Коли слони останній раз в подвір*ї квітли" він наділив такою присвятою: “Ця книга - в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, і мого дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, і мого брата Семюела, і сестри Елізабет. Всі вони давно померли, але я і зараз їх пам*ятаю”. Часто він вставляє їх імена в свої оповідання. Спогадами про родину також навіяні оповідання з циклу про чарівне сімейство(реально існуючий дядько Ейнар).

Сім*я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїзджала. В кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але остаточно Уокіган не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але грошей на подальшу освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про те, як він вчився в бібліотеках… В біографіях Бредбері написано: освіта середня, з 1943 року – професійний письменник.

Рей працює продавцем газет, а вільний час присвячує самовдосконаленню. Він стає членом “Ліги наукових фантастів”.

В 1942 році вже починає жити на “письменницькі” гроші. 1947 рік стає переламним в житті Бредбері – він одружується на продавщиці з книжкового магазину – Меггі Маклюр.

Але напевне піком життя Рея стають 50-53 роки, коли два його твори – “Марсіанські хроніки” і “451º за Фаренгейтом” виходять в друк. Починається інше життя – тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає всесвітньо відомим.

Можна хіба що додати, що зараз Бредбері живе в Лос-Анджелесі, і в свої 81 досі боїться літаків і машин. Доктор литератури коледжа Уітье ( Каліфорнія). Досі плідно працює і далі дивує світ талантом, дитячою душею, правдивістю…

Передумови творчості.

“Жюль Верн був моїм батьком. Уелс – мудрим дядьком. Едгар Алан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось і вся моя рідня.

Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка “Франкенштейна”.

Рей Бредбері.

Магія книги захопила Рея з різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому фантастичний комікс “Жив-був якось”. Потім вона прочитала хлопчині книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила з оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза з його захоплюючими романами про пригоди Тарзана в джунглях. А світ наукової фантастики відкривається Рею в 1928 р., коли йому в руки потрапляє перший випуск журнала Хьюго Гернсбека “Дивовижні історії” і він з захопленням читає оповідання “Світ гігантських мурах”. З цього моменту його уява стає заручницею “країни фантазії”…

Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка сестричка Елізабет. В подальшому смерть стає однією з про-відних тем письменника. «Смерть, - признається Бредбері, - це мій постійний бій. Я вступаю з нею в бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі… Смерть! Я буду змагатися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми дітьми, які можливо залишаться після мене».

Бредбері є одним з тих письменників, які в своїй фантастиці намагаються спиратися на деякі вже розроблені технічні новинки. В молододості його цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою. Це твори високоосвіченої людини, яка цікавиться всім. Не дивно, адже судячи з біографій, письменник ніколи не шкодував сил і часу на духовне…

В одному з інтерв*ю на питання: «В якому віці ви почали писати?» - йде відповідь: «В 12 років. Я не міг купити продовження «Марсіанського воїна» Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… і тоді я написав свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго з найвидатніших письменників ХХ століття…

Загальний огляд творчості.

Ранні (в основному, "страшні") оповідання Бредбері склали збірник "Темний карнавал"(1947), частина їх увішла в збірник "Жовтнева країна" (1955). Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: "Вітер", "Карлик", "Коса", "Маленький вбивця", "Вогнений стовп", "Урочна година", "Електростанція", служать світлі оповідання з цикла про чарівне сімейство: "Дядько Эйнар”, "Квітневі чари", "Повернення додому". До теми інфернального Зла (зображується в поэтичному образі "людей осені"), протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій "карнавальній" феєрії "Щось страшне насувається". Дія її розвивається в заштатному американському містечку, куди прибуває зловіщий власник "смертельніх атракціонів" зі своєю свитою; ім*я власника - Dark (Темрява) - не залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені герої Бредбері - підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.

Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників, пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, "Марсіанські хроніки". Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох культур , почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії ; про "першопрохідницьку" діяльність зневажливих до чужої культури американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла - наприклад, "Буде ласкавий дощ", в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, - стали класикою НФ. Особливий інтерес викликають новела "Ешер 2" і оповідання “Вигнанники”; в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До "марсианського" циклу відносяться також окремі оповідання: "Бетономішалка", "Були вони смуглі і золотоокі", "Суничне віконечко", "Синя пляшка", "Посмішка" .

Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія "451º по Фаренгейту”. Тема захисту культури від американського прагматизму доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна , О.Хакслі и Д.Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и замінені в побуті "говорячими стінами" . Фіналом світу, спалюючого Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники ("люди-книги") зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання "Фенікс".

Однак талант Бредбері-письменника з найбільшою силою проявляється в жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники: "Людина в картинках", "Золоті яблука Сонця", "Ліки від меланхолії", "Р - значить ракета","Машини щастя", "Найкраще у Бредбері", "К - значить космос", "Я співаю тіло електричне", "Запівніч", "Духі назавжди", "Казки про динозаврів", "Тойнбі", "Класичні історії" та “ Класичні історії 2".

Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їх, а намагається показати обидві їх сторони, добру и злу. В класичному оповіданні "Вельд” діти є маленькими потворами, які не зупиняться перед вбивством батьків заради можливості і далі дивитися в "телеящик" майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях "Дитячий майданчик” та "Все літо в один день"); в останньому - як і в оповіданні "Нескінчений дощ" – події розгортаються на вічно дощовій Венері. Навпаки, віра в дітей, любов и гуманізм пронизують інші оповідання- "Канікули", "Берег на заході, "Здраствуй і прощавай", "Хлопчик-невидимка", "Ракета”, "Подарунок”, "Про тіло електричне я співаю". Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене оповідання "Дитина завтра”. Дітям присвячені також ліричні мініатюри - "Озеро" і "Подарунок" .

В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним "космістом", зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід або перейнятий з американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені оповідання: "Ікар Монгольф*е Райт", "Кінець початкової пори", "Космонавт", "Золоті яблука Сонця". Разом з тим освоєння космосу може закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв "Калейдоскопа" ; в оповіданні "Тут можуть водитися тигри" "жива" планета має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їх також можуть підстерігати автоматичне "Мертве місто" і чужа кривава історія , - "Сплячий в Армагедоні".

В гострому памфлеті "Вітер з Геттисберга" вбивця здійснює замах на робота - копію Авраама Лінкольна ; а в "Пішоході" людину арештовують тільки за те, що він вздумав вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі присвячені: класичне оповідання "И грянув грім" герой якого, роздусив метелика в доісторичному минулому, трагічно і невідворотньо змінив власне теперішнє; "Про скитання вічні і про Землю": американський письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерті перенесений в майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати чудом, "відкритість" його тільки для бессрібників розуміють герої "Диковинного дива". Одна з найбільш трагичних новел Бредбері - "Ревун", в якій останній залишившийся в океані викопний ящер пливе на зов маяка, бачачи в ньму раптово знайденного родича…

Талант Рея Бредбері незвичайний і багатогранний. В кожному з його героїв він сам- немолода вже людина з душею дитини…

Список литературы

Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». К.: «Дніпро»,1988 р.

«Фантастика Рея Бредбери» М.: «Знание», 1963 г.

Рэй Бредбери (Серия научной фантастики) Кишинев: «Штиинца», 1985 г.

Рэй Брэдбери «В дни вечной весны» М.: «Известия», 1982 г.

Рэй Брэдбери «О скитаньях вечных и о Земле» М.: «Правда», 1987 г.

Сайт офіційного фан-клубу Рея Бредбері: www.bradbury.nm.ru

Бредбері Рей “Найкращий із часів” К.: “Молодь”, 1987р.

Бредбері Рей Дуглас “451º за Фаренгейтом” К.: “Веселка”, 1985 р.