Реферат: Індустрія інформації і знань

Зміст

Вступ

1. Компоненти інформаційних систем.

2. Індустрія інформаційних систем.

3. Індустрія інтелектуальних систем.

Висновок

Література

Тема №5. Індустрія інформації і знань

Вступ

В даній роботі розглянуто визначення й опис компонентів інформаційних систем, індустрію інформаційних систем і індустрію інтелектуальних систем.

В роботі доведено, що деяку інформаційну систему можна розглядати як об'єднання вхідної мови, інформаційної бази, компонентів - обслуговуючих і обробляючих керуючих програмних модулів.

В роботі також описано про корпорації-розробники ІС і компанії-провайдери рішень в області електронного бізнесу, які забезпечують технологічну інфраструктуру торгових Інтернет-майданчиків і беруть безпосередню участь в їх створенні і підтримці, а також створюють інформаційні системи на базі WEB-технологій.

Також визначено, що заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення інтерфейсу користувача.

1. Компоненти інформаційних систем

Деяку інформаційну систему можна розглядати як об'єднання вхідної мови, інформаційної бази, компонентів - обслуговуючих і обробляючих керуючих програмних модулів.

Оброблюючи модулі виконують перетворення даних, що складають інформаційну базу пакета.

Щоб забезпечити взаємодію пакету з користувачем і керуючих модулів пакета з інформаційною базою й обробними модулями, до складу пакета включаються обслуговуючі модулі.

Сукупність обробляючих модулів часто називають функціональним наповненням пакета. Керуючі й обслуговуючі модулі називаються системною частиною пакета, чи системним наповненням пакета.

Взагалі, Інформаційна система (ІС ) - це з'єднання інформаційних ресурсів, процесів і людей, що збирають, перетворять і поширюють облікову інформацію в організації. Узагальненою метою ІС є трансформація "сировинних" ресурсів даних в інформаційні "продукти", необхідні конкретним користувачам. Інформаційну систему обліку (ІСО) деякі розуміють як синонім ІС, інші - як чітко регламентовану систему постачання стандартних звітів бухгалтерам. У сучасній системі знань про обліковий й фінансовий менеджмент і про ІС мається термін "інформаційна система менеджменту", що розуміється розширено - як коло різноманітних ІС, що забезпечують робітникам й керівникам ефективне прийняття рішень щодо розвитку керованого об'єкта. При цьому ІСО за замовчуванням розуміється як комп’ютеризована система.

Для збереження відомостей про множину однотипних об’єктів використовуються довідники. Наприклад, в окремих довідниках зручно зберігати дані про співробітників, контрагентів, номенклатуру продукції і товарів тощо.

Управлінські інформаційні системи також повинні формувати звіти, тому в них маються компоненти складання звітності.

Інформаційні задачі також зручно формувати та вирішувати за допомогою управлінських пакетів прикладних програм (ППП). По сучасних поглядах, пакети прикладних програм АРМ (ППП) - це сукупність сумісних програм для рішення визначеного класу задач, наприклад, фінансових, інформаційних чи облікових.

Сполучність програм, що складають ППП, означає можливість їхнього взаємного використання, спільність структури керуючих даних і використовуваних інформаційних масивів і баз даних. Крім того, ППП варто розглядати як самостійний програмний виріб, як особливий вид прикладного ПЗ.

У залежності від функціонального призначення виділяють ППП, що розширюють можливості ІС.

Серед пакетів, призначених для рішення прикладних задач фінансистів, бухгалтерів та взагалі менеджерів, виділяють методо-орієнтовані і проблемно-орієнтовані пакети.

Проблемно-орієнтовані пакети призначені для рішення груп задач, що використовують загальні дані. Це найбільш численна група пакетів. Проблемна орієнтація може виражатися в загальному характері операцій, виконуваних пакетом.

Проблемна орієнтація може бути представлена і загальною прикладною проблемою, рішення якої розпадається на окремі задачі (пошук рішення, розробка текстового шаблону, розробка електронної таблиці, розробка реляційної БД), для кожної з який у пакеті передбачений свій алгоритм.

Опис конкретного завдання користувача вхідною мовою пакета (наприклад, JAVA, Object Pascal, С++ чи формальної мови баз даних) називають програмою вхідної мови (ПВМ).

Оброблюючи модулі виконують перетворення даних, що складають інформаційну базу пакета.

2. Індустрія інформаційних систем

В даний час існують корпорації-розробники ІС і компанії-провайдери рішень в області електронного бізнесу, які забезпечують технологічну інфраструктуру торгових Інтернет-майданчиків і беруть безпосередню участь в їх створенні і підтримці, а також створюють інформаційні системи на базі WEB-технологій. По спрямованості рішень такі компанії діляться на горизонтальних операторів-провайдерів апаратно-програмного комплексу (eMarketplace Platform Providers/Operators) і вертикальних операторів (Vertical eMarketplace Operators). Провайдери апаратно-програмного комплексу надають технологічну базу для ведення електронного бізнесу – рішення, загальні для всіх компаній і галузей промисловості. Найбільшими представниками цього сектора індустрії інформаційних технологій є компанії Ariba (www.ariba.com/) і CommerceOne (www.c ommerceone.com/ ).

Серед вертикальних провайдерів відома компанія PaperExchange (www.purchasepro.com/Main.jsp ) – організатора аукціону з продажу устаткування для целюлозно-паперової промисловості. Прикладами в області горизонтальних провайдерів служать FreeMarkets (www.freemarkets.com ) або TradeOut (www.tradeout.com).

Компанія Oracle (www.oracle.com) – провідний виробник систем управління базами даних і ERP-систем, поставляє також власні рішення для створення систем електронного бізнесу і електронних торгових майданчиків. Технології і вирішення для створення систем електронного бізнесу поставляють і інші провідні постачальники системного і прикладного програмного забезпечення, такі як Microsoft (www .microsoft.com ), SAP AG (www.sap.com ), IBM (www.ibm.com ) та інші.

Постачальники програмних рішень для торгових Інтернет-майданчиків:

Ariba (www.ariba.com)

Компанія Ariba була заснована в 1996 році, і серед її 200 клієнтів такі компанії, як FedEx, BMW, Hewlett-Packard, Cisco Systems, Dell Computer і Buzzsaw.com. Одне з крупних досягнень компанії – союз з IBM і i2 Technologies в цілях створення всестороннього програмного забезпечення для онлайнових майданчиків В2в. Додатково Ariba придбала новий ринок збуту в особі сотень тисяч клієнтів IBM і дістала доступ до технологій автоматизації мережі постачань компанії i2.

CommerceOne (www.commerceone.com)

Основними стратегічними партнерами Commerce One є компанії General Motors, British Telecom і Shell International, а серед її крупних клієнтів можна назвати Wells Fargo, Boeing, BellSouth і Eastman Chemical. Ключові операції – участь в розробці порталу TradXchange компанії GM, роль одного з основних технологічних партнерів в створенні автомобільної біржі Covisint, ініціаторами якого виступили Ford, GM, DaimlerChrysler і Oracle.

VerticalNet (www.verticalnet.com)

Компанія була створена в 1995 році і в даний час об'єднує 57 онлайнових співтовариств. Співтовариства охоплюють понад 10 промислових галузей, високі технології, комунікації, екологія, охорона здоров'я, науки, фінансові служби, сфера послуг, і так далі Кожне співтовариство пропонує своїм учасникам інформацію, що містить новини ринку, відомості про продукцію, промислові каталоги і списки вакансій.

Крім того, торгові співтовариства VerticalNet надають професіоналам можливість спілкування на дискусійних форумах. Спочатку реклама була для VerticalNet головним джерелом доходу, але надалі вона почала отримувати більше прибули від здійснюваних транзакцій і продажу програмного забезпечення. Ключовими партнерами компанії є Microsoft, IBM.

e-STEEL (www.e-steel.com)

Компанія заснована в 1998 році і спочатку фінансувалася групою інвесторів на чолі з Bessemer Venture Partners, Greylock і Kleiner Perkins. Біржа e-STEEL Exchange призначена для потреб сталеливарної промисловості, чий річний оборот складає 700 млрд. дол. Хоча на сайті www.e-steel.com учасники ринку можуть знайти всю необхідну ним інформацію про дану галузь промисловості, головна стаття доходу для e-steel - комісії за транзакції, які платять продавці. Число зареєстрованих клієнтів торгового майданчика зараз перевищує 600. Нова назва компанії NewView Technologies.

Електронні торгові|торгівельні| майданчики, що грають помітну роль в світовій економіці:

Covisint ( )

Найбільший торговий майданчик компаній автомобільної промисловості, організований консорціумом найбільших автомобілебудівників: GM, Ford, DaimlerChrysler, Renault, Nissan і Meritor. Вона об'єднує більше 250 учасників в Північній Америці і Европе, які контролюють більше 64% світового ринку в своїй області. Провайдером апаратно-програмного комплексу є Commerce. Електронний майданчик підтримує об'єднані каталоги покупців, дозволяє проводити різні типи торгів, а також автоматизує ланцюжок постачань і взаємодії між покупцями і постачальниками. За час з початку праці в лютому 2000 року до червня 2001 року партнерами через даний торговий майданчик були проведені транзакції на загальну суму більше 1,5 млрд. доларів.

Pantellos (www.pantellos.com )

Торговий майданчик, організований консорціумом 15 лідируючих енергетичних компаній Північної Америки. Майданчик об'єднує близько 1500 учасників по всьому світу, контролюючих 45% світового ринку, і прагне розширити свою глобальну присутність. Майданчик дозволяє проводити різні типи торгів, а також управляти ланцюжками постачань. Провайдером апаратно-програмного комплексу є Commerce One.

FreeMarkets ( )

Провідний електронний торговий майданчик, забезпечує B2B-взаємодію. FreeMarkets надає високоякісні послуги на технологічній платформі, що лідирує в комп'ютерній індустрії. До сьогоднішнього дня FreeMarkets вже провела більше 5000 інтерактивних (on-line) аукціонів товарів і послуг на суму понад 7,6 млрд. доларів, дозволивши своїм клієнтам заощадити, по приблизних оцінках, близько 1,5 млрд. доларів. Електронний торговий майданчик FreeMarkets дозволяє закупівельним організаціям набувати продуктів більш ніж 130 вертикалей постачальників. У її роботі бере участь понад 5600 постачальників із понад 50 країн. Компанія також забезпечує роботу FreeMarkets Asset Exchange, що лідирує в світі електронних торгових майданчиків B2B для реалізації зайвих активів і матеріальних запасів. FreeMarkets можна знайти по web-адресу http://www.freemarkets.com .

Europe-Steel Plc. ( )

Інтернаціональний електронний торговий майданчик, що представляє інтереси металургійних підприємств Росії і СНД. Майданчик відкрився в лютому 2001 року, її організатором виступає компанія Europe-Steel., що має трьох засновників: Газпромінвестхолдінг (дочірня компанія РАО «Газпром»), Middlesex (британський металотрейдер|, що продає на Заході продукцію ряду російських підприємств), Інтерфакс (російське інформаційне агентство, що випускає спеціалізоване видання «Гірничометалургійний огляд»).

Товарна номенклатура – продукція російських підприємств чорної металургії. Торговий майданчик має форму порталу, що складається з двох частин, – інформаційно-довідковою і торговою. Перша частина включає інформацію про учасників ринку, новини, результати аналітичних досліджень. Друга частина представляє послуги з організації торгівлі або за принципом дошки оголошень, що дозволяє сторонам в реальному часі домовлятися за всіма умовами операції, або за аукціонним принципом: торгова заявка (на покупку або продаж) виставляється на встановлений термін в очікуванні якнайкращої цінової пропозиції. У Росії проект представляє ТОВ «Інтелектуальні ресурси», розробник електронної системи постачання і збуту підприємств металургійного комплексу "Русмет-трейд".

Мережа Інтернет представляє унікальні можливості для здійснення операцій продажу і придбання товарів і послуг, і ці можливості можуть значно розширитися у міру розвитку унікальних провідників електронного бізнесу – торгівельних майданчиків. Дані компанії Forrester| Research показують об перспективи зростання обороту систем класу B2B і збільшення відносної частки електронних торгівельних майданчиків в цьому обороті (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка річного обсягу B2B електронної комерції і електронних торгових майданчиків (джерело: Forrester Research).

3. Індустрія інтелектуальних систем

Заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення інтерфейсу користувача. Інформаційні системи, котрі містять у собі елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами.

До інформаційних систем, котрі повністю базуються на знаннях і правилах маніпулювання з ними, належать експертні системи, які описані далі. Створені також окремі продукти на базі комерційних технологій штучного інтелекту. Зокрема, продукт INTELLECT фірми АІ Corp. дає змогу збирати, показувати і аналізувати дані завдяки запитанням англійською мовою. Таких продуктів щодня стає все більше.

Останніми роками створено нові засоби інформаційної технології, зокрема OLAP, сховища даних, програмні агенти, котрі застосовуються як самостійно, так і в компонентах інформаційних систем. Безумовно, використання їх в інформаційних системах має комплексний характер, проте вони можуть розглядатися як окремі типи програмних засобів, право на розробку яких виборюють десятки найбільших фірм світу.

На даний час розроблено досить багато аналітичних систем, сконструйованих з використанням OLAP- технології (Hyperion OLAP, Elite OLAP, Oracle Express та багато інших). Ринок програмних OLAP- продуктів постійно розширюється. Сучасні системи оперативної аналітичної обробки дають користувачам змогу вирішувати ключові задачі управління бізнес-процесом, зокрема прикладні програми Hyperion OLAP дозволяють виконувати аналіз прибутковості; аналіз напрямків розвитку продукції; аналіз продажу; аналіз становища на ринку; аналіз асортименту продуктів; аналіз ризику; аналіз конкурентоспроможності; складання звітів з продуктивності; моделювання сценарію; аналіз бюджету і прогнозів тощо. Зауважимо, що згідно із сучасними поглядами на створення інформаційних систем OLAP- системи мають базуватися на спеціальній базі даних — сховищі даних.

Сховище даних (Data WarenHouse) як особлива форма організації бази даних, котра призначена для зберігання в погодженому вигляді історичної інформації, що надходить з різних оперативних систем та зовнішніх джерел, в останній час набуває широкого розповсюдження в інформаційних системах, зокрема в системах підтримки прийняття рішень. І хоча з формального погляду сховище даних являє собою різновид звичайної БД, проектують їх по-різному.

Для звичайних БД процес створення відбувається за схемою: вивчення предметної області; побудова інформаційної моделі; розробка на основі інформаційної моделі проекту бази даних; створення бази даних. Обов'язкові етапи створення сховищ даних інші, а саме:

· визначення інформаційних потреб користувачів стосовно даних, котрі нагромаджуються в базах даних операційних систем — систем обробки трансакцій OLTP-систем, що є джерелами оперативних даних;

· вивчення локальних баз даних OLTP-систем;

· виокремлення для кожної бази даних підмножини даних, необхідних для завантаження у сховище даних;

· інтегрування локальних підмножин даних і розробка загальної погодженої схеми сховища.

Для виконання створення сховищ даних за поданою схемою існують різні інструментальні засоби, зокрема програмний продукт Oracle Designer та його спрощена версія Oracle Data Mart Designer, де вираз Data Mart означає вітрину даних як спеціалізоване сховище, що обслуговує один з напрямків діяльності компаній, наприклад облік запасів чи маркетинг. У вітрини даних інформація надходить або зі сховища (залежні вітрини), або безпосередньо з джерел даних, проходячи попередні узгодження та перетворення (незалежні вітрини).

Схему формування та використання сховища даних в СППР зображено на рис. 3.1. Дані беруться з різноманітних джерел оперативних даних. Після їх переміщення відбираються дані для гарантування того, що вони мають сенс, є неперервними і точними. Потім дані завантажуються в реляційні таблиці, здатні підтримувати різноманітні види аналізу та запитів, і оптимізуються для тих таблиць, котрі, як очікується, найчастіше використовуватимуться. І нарешті дані зберігаються для подальшого використання в інтелектуальної системі.

Рис. 3.1. Схема формування і використання сховища даних у інтелектуальної системі

Коли сховища даних уже створені та оптимізовані, необхідно ефективно завантажувати нові дані в систему, завантажувати їх без переривання процесу підтримки прийняття рішень. Проте зі збільшенням кількості даних розробники змушені визначати нові синтаксичні формати та формат запитів, які є більш швидкими та легкими, а також вишукувати нові підходи до поєднання реляційних таблиць і добування даних із цих дуже великих баз даних з використанням різновиду програмних агентів — інтелектуальних («розумних») агентів (Intelligent agents).

Наявність величезної кількості джерел інформації в мережі Інтернет викликає необхідність спеціального пошуку даних ( у спеціальній літературі цей пошук отримав назву data mining ). Це використання спеціальних програм для сортування і організації наявної або отримуваної інформації. Такі програми, наприклад, можуть з анкет, що заповнюються при реєстрації відвідувачів сайту, з'ясувати демографічні характеристики відвідувачів в певний період. Наприклад, що більшість відвідувачів сайту компанії в літні місяці були старші 50 років. Якщо ця інформація не відповідає звичайному профілю відвідувачів сайту компанії в інші місяці, перед організацією встає питання про зміну комунікацій компанії залежно від пори року.

Інтернет дозволяє маркетологові використовувати додаткові переваги в швидкості отримання інформації. Проте основною проблемою пошуку вторинної інформації в Інтернет стає питання про те, де і яким чином отримати інформацію, щоб вона задовольняла основним вимогам (достовірність, повнота, відповідність запиту, темі пошуку). Як правило, недосвідчений користувач приходить в Інтернет з базовим поняттям про каталоги або пошукові системи, реклама яких все частіше з'являється в традиційних ЗМІ.

Тут же хотілося б відзначити тільки загальні рекомендації по отриманню вторинної інформації з мережі Інтернет, до яких відносяться:

- пошукові системи;

- сайти фірм, що працюють на тих же товарних ринках, так звані «Тематичні сервери»;

- сайти некомерційних організацій;

- інформаційні сервери;

- сайти видавництв;

- сайти фірм, що займаються on-line торгівлею в цілях придбання друкарських видань, які, у свою чергу, можуть стати джерелами вторинної інформації;

- сайти агентств, що спеціалізуються на проведенні маркетингових досліджень;

- бази даних.

Збір інформації в Інтернет може здійснюватися по трьом напрямам (дослідником, респондентом і реєстратором) в двох ситуаціях (коли респондент знає, що його опитують, і коли він цього не знає).

Висновок

Проектування і реалізація систем для роботи з базами й сховищами даних в Інтернет припускає структуризацію бази даних, організацію доступу до даних, їх використання, оновлення і виведення (у вигляді звітів або відповідей на запити) безліччю різних менеджерів-користувачів. В результаті того, що програмні пакети для роботи з базами даних стали більш дружніми по відношенню до користувачів, а місткість зовнішньої пам'яті персональних комп'ютерів стала дуже великою, відбувся різкий стрибок у використанні систем баз даних в бізнесі.

Спостерігається масове впровадження реляційних баз даних в корпораціях. У таких системах на кожного клієнта заводиться один комплексний запис, постійний доступ до якої можливий з будь-якого вузла розподіленої корпоративної мережі.

В роботі також було описано про корпорації-розробники ІС і компанії-провайдери рішень в області електронного бізнесу, які забезпечують технологічну інфраструктуру торгових Інтернет-майданчиків і беруть безпосередню участь в їх створенні і підтримці, а також створюють інформаційні системи на базі WEB-технологій.

Також в роботі було визначено, що заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення інтерфейсу користувача.

У сучасних умовах розвитку інформаційних технологій змінюється і значущість найважливішої функції маркетингу, організовуваної компаніями на постійній основі – функції маркетингових досліджень. В умовах доступності інформаційних ресурсів і відвертості економіки відділи маркетингових досліджень компаній розглядають Інтернет не тільки як засіб отримання вторинної інформації про ринки, конкурентів, поведінку споживачів, представлених на ринках товарах, але як канал організації отримання первинної маркетингової інформації. При цьому вигоди Інтернет кореллируются з трьома найважливішими складовими процесу маркетингових дослідження: пошуку інформації, її зберігання і використання для ухвалення управлінських рішень. Інтернет дозволяє маркетологам не тільки користуватися величезною кількістю інформаційних ресурсів, але і отримувати додаткові переваги в швидкості отримання інформації.

Література

1. Грейди Минс, Дэвид Шнайдер. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке/ Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2001, - 280 с.

2. Эймор Дэниэл, Электронный бизнес: эволюция и /или революция.:Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс».2001 г. -752 с: ил.. Электронная коммерция. – СПб: Питер, 2001. – 336 с.

3. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368 с.

4. Петров В.Н. Информационные системы. С-Пб.: Питер, 2002. – 686 с.

5. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

6. По материалам сайта http://www.e-commerce.ru/biz_tech/implementation/b2b/emarketplaces.html#2

7. По материалам сайтов www.e-commerce.ru, http://www.microsoft.nn.ru/news.new?ext=862