Курсовая работа: Розробка бази даних Магазин побутової техніки

Уява про те, що таке база даних, ми можемо отримати, заглянувши в свою записну книжку, заповнену однотипними записами, що зберігають інформацію про фамілії, імена, адреси і телефони друзів, родичів і знайомих. При необхідності ми звертаємось до цієї “ Бази даних ”, щоб отримати ту чи іншу інформацію.

Бази даних, що створюються в запам’ятовуючих пристроях комп’ютера, подібні картотекам, але на відміну від записної книжки можуть містити сотні і тисячі записів, що зберігають сукупність взаємопов’язаної інформації про ті чи інші об’єкти. Головна перевага, яку нам дає перехід до автоматизованого ведення бази даних – швидкий пошук необхідної інформації і представлення її в потрібній формі.

Так, автоматизована картотека обліку робітників підприємства дає можливість співробітнику відділення кадрів за кілька секунд отримати інформацію на такі запити:” Видати список співробітників, що знаходяться у відпустці в тому числі: в чергових, учбових, за дозволом адміністрації…чи видати список співробітників, що закінчують в наступному році вищі навчальні заклади ” і т.д.

1 Розробка бази даних «Магазин побутової техніки»

1.1 Особливості розробки баз даних

Програми для роботи з базами даних являються чи не самим поширеним видом програмного забезпечення. Вони мають більш ніж тридцятилітню історію розвитку зі збереженням наслідування та стійких традицій. Їх ідеологічна цілісність пояснюється тим, що в основі програм такого роду лежить концепція моделі даних, тобто деякої абстракції представлення даних. У більшості випадків передбачається, що дані представлені у вигляді наборів, що складаються із записів. Структура всіх записів в наборі однакова, а кількість записів являється змінною. Елементи даних, з яких складається кожний запис, називають полями.

При розробці бази даних переслідуються такі основні цілі:

· задоволення особистих потреб чи потреб організації в періодичному чи регулярному одержанні інформації довідкового чи економічного характеру;

· усунення чи мінімізація дублювання даних. Для досягнення цієї мети у великих організаціях необхідно використовувати розподілені бази даних, у яких для збереження інформації використовуються кілька серверів. На кожному із серверів зберігається окрема база даних, але усі вони зв'язані між собою за допомогою локальних чи глобальних мереж таким чином, щоб їх можна було використовувати як єдину базу даних;

· забезпечення групам користувачів швидкого доступу до окремих інформаційних елементів бази даних відповідно до їхніх прав і потреб.

· забезпечення можливості наступного розширення бази даних для задоволення постійно зростаючих потреб організації. Під розширенням у даному випадку мається на увазі установка додаткового програмного забезпечення, приведення у відповідність вимогам державних стандартів, що змінюються, впровадження нових програм обробки документів і програм підтримки прийняття рішень;

· підтримка цілісності бази даних, що дозволяє забезпечити використання тільки правильної, попередньо перевіреної інформації;

· запобігання доступу до бази даних неавторизованих користувачів;

· дозвіл доступу тільки до визначених інформаційних елементів бази даних, необхідних окремим категоріям користувачів в процесі їхньої роботи. Наприклад, права перегляду чи зміни визначених таблиць бази даних можуть бути надані тільки конкретним групам користувачів;

· додавання чи редагування інформації бази даних тільки авторизованими користувачами.

Всі програми для роботи з БД підтримують в тій або іншій формі чотири основні операції:

· додати в базу даних один або декілька записів;

· видалити з бази даних один або декілька записів;

· знайти в базі даних один або декілька записів, що задовольняють заданим умовам;

· обновити в базі даних значення декількох полів в одному або декількох записах.

Більшість таких програм підтримують, окрім цього, механізм зв‘язків між різними наборами, що входять в базу. Наприклад, зв‘язок може встановлюватись явним чином, коли значенням деяких полів є посилання на дані що містяться в іншому наборі, такі БД називаються мережевими; або ж зв‘язок може встановлюватись неявним чином, наприклад по спів паданню значень полів в різних наборах, такі БД називаються реляційними .

Тепер практично неможливо уявити сучасний світ без повсякденного і широкого застосування комп’ютерних технологій. Комп’ютер став неодмінним атрибутом робочого місця багатьох професій.

1.2 Основні поняття бази даних Microsoft Access

База даних – це єдине, централізоване сховище даних певної предметної області (під предметною областю тут розуміють, наприклад школу, університет, підприємство, район та ін.), до якої мають доступ багато програм. Процес створення комп’ютерної бази даних складається з переносу інформації з традиційних паперових документів (картотек, таблиць ) на магнітні диски комп'ютера. Послідовність даних, що записуються на магнітний диск комп’ютера, називають файлом бази даних. Файл бази даних складається з окремих записів, кожен з яких вміщує інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Запис файлу складається з окремих полів, кількість яких відповідає числу граф таблиці чи числу стрічок, що заповнюються. Створення бази даних починається з опису структури записів, що в ній зберігаються. Термін ведення бази даних характеризує операції, що виконуються над базою даних для підтримки її в актуальному стані. Процес внесення змін і виправлення помилок в документах бази даних називається редагуванням. Використання бази даних припускає виконання дій по пошуку й одержанню в заданому вигляді збереженої в ній інформації.

Під базою даних (БД) розуміється велика кількість однорідних даних, організованих певним чином, що відносяться до деякої предметної області і зберігаються на комп'ютерних носіях. БД створюються за необхідністю обробки великих об'єктів однорідних даних. Таких як: списки абітурієнтів, співробітників підприємств (анкетні дані), пропозиція товарів на ринку, облік товарів на складах і т.д.

Робота в БД містить у собі такі етапи:

· створення структури БД;

· введення даних;

· редагування структури і даних;

· пошук інформації в БД;

· оформлення звітів.

У Access БД – файл, містить дані у вигляді однієї чи декількох таблиць. Таблиця в БД складається з рядків (записів) і стовпців (полів). Запис містить інформацію про один елемент БД: людину, книгу, одиницю продукції і т.д. і складається з полів, що формують структуру запису .

Поле – це мінімальна (найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення і т.д. Кожне поле має своє значення, ім'я, характеризується типом. Розглянемо типи даних, які можна зберігати в таблицях Access 2003.

Текстовий. Текстові дані складаються з букв цифр і спеціальних символів. Їх можна тільки записати, але з ним не можна робити ніякі дії. (Приклади: імена, адреси, назви міст, назви виробів). МЕМО. У полі МЕМО можуть зберігатися тексти великого розміру. Поля МЕМО займають багато місця, тому їх вводити в таблицю рекомендується тільки за необхідності.

Числовий – зберігаються звичайні числа. Ці поля використовуються для проведення обчислень. Поля дата / час – зберігаються значення дат і часу (у форматі, аналогічному формату Excel 2003. Access 2003 дозволяє використовувати встановлені в Windows стандарти і вводити дані у форматі необхідної країни.)

Грошовий – зберігаються грошові значення, округлені і вирівняні по десятковому роздільнику. Розпізнаються національні стандарти і використовується національна грошова одиниця.

Поле лічильника – зберігаються наступні номери, по одному номеру для кожного запису в таблиці. (При додаванні записів у таблицю Access автоматично поновлює значення цього поля.)

Логічне поле Так/ні використовується, щоб показати наявність чи відсутність елемента, або дати відповідь на питання.

Об'єкти OLE – це вбудовані об'єкти типу діаграм, створених Excel 2003. У базах даних Access 2003 можуть зберігатися всі типи OLE- сумісних впроваджених об'єктів. (Object Linking & Embedding – зв'язування і впровадження об'єктів з інших програм, які можна вставити в таблицю Access 2003.

Гіперпосилання. Наприклад адреса вузла Web сторінки в Internet. У кожній таблиці БД Access має задаватися первинне ключове поле. Первинне ключове поле - це поле в якому не міститься однакових записів. Таке поле має бути унікальним для кожного запису. Користувач може сам призначити ключове поле, а може доручити Access автоматично додати ключове поле в таблицю. У цьому випадку до ключового поля буде застосована автоматична нумерація, щоб у кожному ключовому полі містилися різні значення. Поняття ключового поля використовується в Access для швидкого й однозначного пошуку необхідних значень.

Існує кілька способів створення структури БД у Access 2003:

· використання майстра БД;

· використання конструктора таблиці.

Існує цілий набір майстрів БД, що дозволяють будувати БД по наборах існуючих шаблонів. Такі майстри можуть побудувати цілий спектр БД таких як:

· адресна книга;

· бібліотека;

· основні фонди;

· тренування і т.д.

Однак у більшості випадків майстри не можуть створити точно такий тип бази даних, який потрібний користувачу і її буде необхідно змінювати після закінчення роботи майстра. Змінити існуючу БД не маючи досвіду роботи з Access досить складно, тому варто створювати свою БД вручну. Запустивши Access і вибравши параметр Нова база даних – OK, необхідно ввести назву нової БД і натиснути кнопку Створити, щоб вивести на екран вікно бази даних. У вікні БД перелічуються назви об'єктів вашої майбутньої БД і відображається центральна панель керування для роботи з Access. Об'єкт БД - це частина БД Access. Наприклад таблиця Access – об'єкт, звіт БД у якому надруковані дані це теж об'єкт. Але самі дані не є об'єктами. В якості об'єктів Access 2003 можуть використовуватися:

1. Таблиці – це зв'язані дані в базі.

2. Запити – записані в пам'ять інструкції з вибору даних для складання звітів, аналізу і керування даними.

3. Форми - це екранний варіант паперових форм чи бланків, що використовується для введення даних у таблицю.

4. Звіти – надруковані списки вибрані з бази даних.

5. Макроси – списки команд, що зберігаються в пам'яті, які повинна виконати для вас програма Access

6. Модулі – програми, написані мовою Visual Basic для програм, за допомогою яких можна автоматизувати будь-яку процедуру, що виконується в БД.

1.3 Побудова бази даних магазин побутової техніки

1.3.1 Створення таблиці

Базу даних в Access створюють у вигляді однієї чи декількох таблиць. Для цього після запуску програми треба виконати таку послідовність команд:

Файл - Створити (рис. 2.1.1) - На закладці Створення вибрати Нова база даних (рис. 2.1.2) - ОК - Вибрати потрібну папку і надати файлу назву (р ис.2.1.3) - Створити - Активізувати закладку Таблиці- Створити.(рис.2.1.4)

Рис. 2.1.1 – Створення бази даних

Рис. 2.1.2 - Створення бази даних

Рис. 2.1.3 - Створення бази даних

Рис. 2.1.4 – Створення таблиці

Для створення таблиці в Access потрібно виконати такі операції:

· вибрати режим конструктора при створенні таблиці (рис.2.1.4)

· в режимі конструктора потрібно задати імена полів та тип даних для них (рис. 2.1.5).

Рис. 2.1.5 – Створення полів

По аналогії створення даної таблиці ми створюємо ще 2 таблиці.

1.3.2 Установлення зв’язків між таблицями

Для того щоб установити зв’язки в Ассеss потрібно натиснути сервіс-схема даних (рис. 2.5.1). В новому вікні будуть відображені всі таблиці створені в цій базі даних (рис. 2.5.2). Подвійним клацанням миші на вільному місці схеми викликається вікно створення зміни зв’язку (рис. 2.5.3).

Натискаємо на кнопку нове в даному вікні, з’явиться вікно створення, в ньому вибираємо таблиці між якими потрібно установити зв’язок та поля за якими таблиці будуть зв’язані (рис. 2.5.4). Додаємо ще зв’язки якщо потрібно(рис. 2.5.5).

Рис. 2.5.1 – Установлення зв’язків

Рис. 2.5.2 – Схема даних

Рис. 2.5.3 – Створення зміна зв’язку

Рис. 2.5.4 – Створення

Рис. 2.5.5 – Установлення

Рис. 2.5.5 – Схема даних з зв’зками

1.3.3 Створення запитів

Для створення запитів в Access потрібно виконати наступні дії:

· переключити режим Ассеss на запити, натиснути кнопку створити, вибрати режим конструктора для створення запиту (рис 2.2.1).

· додати таблиці по яких потрібно зробити запит (рис. 2.2.2)

· додати поля з якими потрібно працювати в запиті (рис. 2.2.3)

· заповнити умови відбору(рис. 2.2.4)

Рис. 2.2.1 – Створення запиту

Рис. 2.2.2 – Додавання таблиць в запит

Рис. 2.2.3 – Додавання полів таблиці у запит

Рис. 2.2.4 – Введення умов відбору

1.3.4 Створення форм

Для створення форм в Access потрібно виконати такі операції:

· переключити режим Ассеss на форми, натиснути кнопку створити, вибрати режим майстер форм для створення форми (рис 2.3.1).

· вибрати поля, які потрібно використовувати в формі та натиснути далі(рис 2.3.2).

· вибрати зовнішній вигляд форми та натиснути далі (рис. 2.3.3).

· вибрати стиль форми та натиснути далі (рис. 2.3.4).

· задати ім’я форми та натиснути готово (рис. 2.3.5).

Рис. 2.3.1 – Створення форм

Рис. 2.3.2 – Вибір полів

Рис. 2.3.3 – Вибір зовнішнього вигляду

Рис. 2.3.4 – Вибір стилю

Рис. 2.3.5 – Введення ім’я форми

· Для створення кнопок на формі в Ассеss потрібно виконати такі дії:

· натиснути вкладку кнопка на панелі інструментів (рис. 2.3.6).

· вибрати категорію, дію кнопки та натиснути далі(рис. 2.3.7).

· вибрати вигляд, вписати текст кнопки та натиснути далі(рис. 2.3.8)

· задати ім’я кнопки та натиснути готово (рис. 2.3.9)

Рис. 2.3.6 – Створення кнопки

Рис. 2.3.7 – Вибір категорії та дії

Рис. 2.3.8 – Вибір вигляду кнопки

Рис. 2.3.9 – Введення ім’я кнопки

1.3.5 Створення звітів

Для створення звітів в Access потрібно виконати такі операції:

· переключити режим Ассеss на звіти, натиснути кнопку створити, вибрати режим майстер звітів для створення звіту (рис 2.4.1).

· вибрати таблицю з якої потрібно взяти дані, а потім вибрати поля, які потрібно виводити в звіті та натиснути далі(рис 2.4.2).

· додати рівні якщо потрібно та натиснути далі (рис. 2.4.3).

· задати сортування в полях якщо потрібно та натиснути далі (рис. 2.4.4)

· вибрати макет для звіту та натиснути далі (рис. 2.4.5).

· вибрати стиль звіту та натиснути далі (рис. 2.4.6).

· задати ім’я звіту та натиснути готово (рис. 2.4.7).

Рис. 2.4.1 – Створення звіту

Рис. 2.4.2 – Вибір таблиці та полів

Рис. 2.4.3 – Додавання рівнів

Рис. 2.4.4 – Задавання сортування

Рис. 2.4.5 – Вибір макету для звіту

Рис. 2.4.6 – Вибір стилю звіту

Рис. 2.4.7 – Введення ім’я звіту

2 Охорона праці та гігієна користувача ЕОМ

Помешкання

- При виборі помешкань для розміщення на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед робочих місць із ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски ними, особливо влітку й у сонячні дні.

- Помешкання з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. У випадках переважної роботи з документами (рукописні, друкарські тексти і т.п.) рекомендується застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково установлюються світильники місцевого освітлення). При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (користувача) ПЕОМ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

- Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПЕОМ повинно відповідати ДЕРЖСТАНДАРТ 22269-76 "Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места".

- Не припускається розташування робочих місць із ПЕОМ у підвальних і для навчальних закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.

- Площа на одного працюючого за ПЕОМ повинна складати не менше 6,0 кв. м , об'єм - не менше 20 куб. м.

- Неприпустимо розташування ПЕОМ, при якому працюючий звернений обличчям, або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПЕОМ, у якій умонтовані вентилятори.

- Помешкання з ПЕОМ для операторів (користувачів) повинні бути ізольовані від джерела шуму.

- Забороняється застосовувати для оздоби інтер'єра помешкань із ПЕОМ полімерні матеріали (деревно-тирсові плити, шпалери, що миються, плівкові і рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично допустимі концентрації.

Робоче місце

- Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватися від стіни з віконними отворами на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані -2 м, відстань між столами повинна складати не менше 2,5 м.

- Екран монітору повинний знаходитися від очей оператора (користувача) ПЕОМ на відстані 600+700 мм, що повинний мати гостроту зору на відстані 500 мм.

- Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно викопувати роботи двома руками.

- Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу або спеціальної підставці на відстані 100+300 мм від краю, зверненого до оператора (користувачу) ПЕОМ. Кут нахилу до панелі клавіатури повинний бути в межах від 5 до 25 град.

- Принтер повинний бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПЕОМ положенні та до, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувало довжину витягнутої руки.

- Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості і конструктивних особливостей і характеру виконуваної роботи.

- Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися в межах 680-800 мм» при відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівної 725 мм.

- Крісло повинно забезпечувати користувачу раціональну робочу позу і забезпечувати тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.

- Крісло повинно створювати умови для підтримки корпуса оператора у раціональному положенні і попередження стомлення у випадку зміни пози, і не повинно утрудняти робочих рухів.

- Крісло оператора ПЕОМ повинно включати наступні основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент - підставку для ніг.

- В конструкції крісла повинні регулюватися висота поверхні сидіння і кут нахилу спинки, висота спинки, висота і кут нахилу підлокітників, висота і кут нахилу підставки для ніг.

- Конструктивні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними.

- Розташування екрана монітору повинно передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 градусів від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПЕОМ.

- При експлуатації ПЕОМ необхідно додержуватися правила особистої гігієни.

- У випадку аварії або виникненні пожежі, працюючий повинний ужити заходів до їхнього усунення, якщо це не погрожує його життю і життю навколишніх. Про випадок негайно повідомити майстру.

Вимоги безпеки перед початком роботи

- Оглянути робоче місце

- Переконатися, що на робочому місці відсутні сторонні предмети

- Переконатися, що всі устрої і блоки ПЕОМ приєднанні до системного блока за допомогою кабелів.

- Перевірити:

- відсутність зламів і ушкоджень в ізоляції дротів живлення;

- відсутність відкритих струмоведучих частин у пристроях ПЕОМ;

- Підготувати робоче місце для роботи:

- відрегулювати сидіння робочого стільця (крісла) на оптимально зручну висоту; кут нахилу спинки стільця повинний змінюватися в межах 90-220 град, до площини сидіння;

- розташувати крісло і монітор, так щоб кут зору на екрані складав 25 град., а відстань до екрану була 600-800 мм;

- Протерти злегка зволоженою серветкою (із бязі або марлі) клавіатуру (для зниження рівня статичної електрики), зовнішню поверхню екрану

- Перед умиканням штепсельної вилки кабелю електроживлення в розетку 220V переконатися в тому, що усі вимикачі мережі на усіх пристроях ПК знаходяться в положенні "виключене", а корпуса пристроїв "заземлені"

Вимоги безпеки під час роботи

- Не лишати працюючі ПЕОМ і його пристрої без спостереження

- Входити в клас в верхньому одязі

- Самостійно, без дозволу вчителя включати і виключати прилади

- Якщо при вмиканні на екрані монітору не з'являється ніякої інформації (екран порожній) або в центрі екрану висвітиться яскрава біла смуга, необхідно виключити його і повідомити про несправність

- Регулювати яскравість і контрастність моніторів, звук і т.п. а також відкривати захисні кожухи

- Торкатися пальцями, авторучками чи іншими предметами екранів моніторів, а також розеток електроживлення

- Ходити по класу під час уроку без дозволу вчителя, а також голосно розмовляти чи виражати свої емоції

- Класти різні предмети чи одежу на монітори, системний блок та інші прилади

- Натискати клавіші ПЄОМ за допомогою авторучок та інших предметів

- Торкатися приладів вологими руками

- Вставляти ручки, лінійки та т.п. у вентиляційні отвори приладів

- Прикладати значні зусилля при натисканні на клавіші

- При виявленні запаху гару в пристроях ПЕОМ, необхідно негайно виключити апаратуру, удруге не включати і звернутися до майстра

- Під час роботи на ПК необхідно робити через кожні 40 - 45 хвилин 3-5-хвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи на ПК за день не повинна перевищувати 4 годин, а за тиждень - 20 годин.

- У період виконання трудового процесу користувачу ПК для підтримки загального м'язового тонусу під час перерв рекомендується проводити гімнастичні вправи для кистей рук та комплекс вправ для очей.

Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях

У випадку аварії електричних мереж або короткому замиканні (КЗ), і як слідство можливості виникнення пожежі оператор зобов'язаний:

- негайно припинити роботу.

- залишити небезпечну зону

- вжити заходів по попередженню подальшого розвитку аварії (відключити електроенергію, шляхом вимикання загального рубильника).

- Повідомити про те, що трапилося майстру.

- При нещасних випадках зробіть першу (до лікарську) медичну допомогу постраждалому:

Вимоги безпеки по закінченні роботи

- Працюючі програми

- Вимкнути ПК

- Зробити вологе прибирання робочого місця

- Екран монітору протерти від пилюки

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі було проведено аналіз методів автоматизації обробки облікової інформації і, як результат, було розроблено комплекс програм по швидкому пошуку інформації про товар, який відповідає основним вимогам до сучасних програмних розробок, для забезпечення автоматизації роботи товарів на складі: точність розрахунків, можливість оновлення нового товару, зручний інтерфейс, який мінімально спрощений для користувача. Це дає нам право говорити про конкурентоспроможність розробленої програми і можливість практичного її використання для вирішення реальних завдань.

На невеликих фірмах працівники власноруч створюють свої бази даних, які притаманні тільки цій фірмі, цим самим відкидаючи купівлю дорогого програмного забезпечення у інших фірм. Для створення своєї бази даних необхідно мати хоча б один ПК із в строєним в ньому необхідним для цього пакетом програм.

Список літератури

1. А. Хомоненко. База даних: учебное пособие, - М.: Корона

Принт, 2003. – 103с.

2. О.Н. Романюк. Організація баз даних і знань. – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 103с.

3. Шевченко Н.А. Access 2003. Искуство создания баз данных.- М.: НТ Пресс, 2005.- 160с.