| Скачать .docx |
Курсовая работа: Сучасне інтерактивне спілкування
Курсова робота
Тема
«Сучасне інтерактивне спілкування»
Зміст
Сучасне інтерактивне спілкування
Огляд популярних програм для спілкування
Спілкування в чатах як один із видів електронного спілкування (вікова група «підлітки»)
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В МЕРЕЖІ
Список використаної літератури
Сучасне інтерактивне спілкування
Сучасні інформаційні технології швидко опановують широке коло діяльності в галузі індустрії дозвілля. Серед спектру ефектів, що спостерігаються внаслідок цього поширення є позитивні та негативні, як і в більшості видів людської діяльності. Кожен з цих наслідків заслуговує на дослідження. Наша робота присвячена одному з негативних ефектів, який супроводжує активне поширення доступу до Інтернету. Дискусії про комп'ютерну психологічну залежність виникли одночасно з виникненням комп'ютерів і особливо активізувалися після поширення персональних комп'ютерів. Але якщо десять років тому більшість досліджень була присвячена залежності від роботи з програмним забезпеченням і захопленню комп'ютерними іграми, то зараз на перший план виходять дослідження, присвячені проблемі Інтернет-залежності.
Феномен залежності від Інтернет вже одержав у медичній літературі статус явища, що діагностується. В міжнародній класифікації — це Internet Addiction Disorder, чи скорочено — IAD.
Більшість дослідників визнає, що розвиток залежності буває не тільки від речовин, що вводяться в організм, але й від вироблених суб'єктом емоційно забарвлених дій. Існують паралелі між закономірностями виникнення Інтернет-залежності і закономірностями формування залежностей курців, наркоманів, алкоголіків та патологічних гравців.
Айвен Голдберг (Ivan Goldberg) одним із перших запропонував набір діагностичних критеріїв Інтернет-залежності. Розроблені ним основні критерії Інтернет-залежності, поняття й опис основних характеристик Інтернет-залежності.
Вже функціонує ряд дослідницьких і консультативно-психотерапевтичних Web-служб з проблематики IAD. На жаль, для користувачів Інтернет, що проживають в Україні, жодна з цих служб не представлена українською чи російською мовою.
Вирізняють такі варіанти психологічних розладів, що можуть виникнути у користувачів комп'ютерів та Інтернет:
· Обсесивна пристрасть до роботи з комп'ютером: до ігор, програмування, інших видів діяльності з комп'ютером.
· Компульсивна навігація за WWW.
· Патологічна пристрасть до опосередкованих Інтернет азартних ігор, онлайнових аукціонів.
· Залежність від «кіберсексу», від порнографічних сайтів в Інтернет, від обговорення сексуальної тематики у чатах.
· Залежність від соціальних застосувань Інтернет: від «кібервідношень», від спілкування в чатах і від телеконференцій. Заміна реальної родини, друзів, і взагалі людей віртуальними фігурами.
На теперішньому етапі розвитку комп'ютеризації і розширення доступу до Інтернет в Україні усе ще мало поширеною є патологічна пристрасть до опосередкованих Інтернет азартних ігор, онлайнових аукціонів. Порівняно нечасто зустрічається заміна людей віртуальними фігурами. Частіше зустрічається компульсивна навігація за WWW, пошук у різних базах даних. Усі інші варіанти зустрічаються досить часто серед усіх вікових груп українських користувачів Інтернет.
Одним із найпоширеніших варіантів Інтернет - залежності є залежність від еротичних стимулів. Закономірність подібного явища пов'язана з особливостями сексуальної поведінки людини. Судячи з різноманітних описів, кількість відвідувань сайтів еротичного змісту постійно залишається високою, причому в усіх країнах та поза залежністю від особливостей культури. Цікаво, що існуючі в деяких країнах жорсткі закони стосовно демонстрації еротики і порнографії на телебаченні й кіно не стосуються демонстрації матеріалів цього ж змісту в Інтернет, оскільки у даному випадку абсолютний контроль практично неможливий. Замість заборони демонстрації вводять заборону перегляду. Та чим жорсткіші такі закони, тим більший інтерес до теми, і вища активність у пошуку заборонених матеріалів. У даній роботі ми не торкаємося питання про диференціацію еротики і порнографії. Кількість існуючих варіантів такого поділу зростає, і не останню роль у цьому відіграє поширення матеріалів через Інтернет.
Сайти еротичного змісту в Інтернет представляють користувачу еротичну і порнографічну графіку, еротичні й порнографічні відеофільми, а також еротичні і порнографічні тексти. Сьогодні у зв'язку з загальною тенденцією одержання полегшеного для сприймання матеріалу домінує у даному секторі Інтернет графіка і відеопродукція.
Сприймання матеріалів еротичного змісту значною мірою залежить від особливостей соціально-культурного оточення й умов формування особистості. Негативне ставлення декларується в межах стандартного варіанта подвійної соціальної моралі — вголос вимовляються фрази, що це з різних причин погано, для себе ж (особливо при наявності влади чи грошей), зберігається досить високий рівень інтересу і дозволу. Страх перед проявами сексуальності в різних країнах набуває різних форм, по відношенню до Інтернет це може виражатися у вигляді заборон перегляду деяких сайтів. Заборони можуть існувати на загальнонаціональному рівні, на рівні організації, на рівні родини чи в межах релігійної конфесії. При існуючих технічних можливостях реалізація таких заборон можлива у вигляді блокування доступу до даного виду ресурсів. Існують спеціальні програми, що дозволяють блокувати подібний доступ. Необхідність таких заходів виправдовується, найчастіше, турботою про суспільне здоров'я. Але якщо говорити про світову практику, то в останні роки формується тенденція до зменшення кількості заборон для осіб, старших 18-ти років.
Незважаючи на децентралізацію світової мережі, існує приклад успішного спільного рішення загального завдання. У зв'язку з прийнятою міжнародною нормою і наявністю законів про кримінальну відповідальність за поширення матеріалів, у яких наявна сексуальна експлуатація неповнолітніх, вдалося практично повністю видалити такі матеріали із загальнодоступних ресурсів Інтернет. При проведеній у межах дослідження у вересні-грудні 2003 року звичайної навігації по Інтернет (спеціалізований пошук не проводився) сайтів з подібним змістом не було виявлено. На перших сторінках більшості сайтів з еротичним змістом міститься вказівка на те, що в матеріалах, представлених на сайті немає неповнолітніх моделей. Цікаво, що такі написи найчастіше випереджають вхід на сайти, у назві яких прямо чи непрямо згадуються підлітки.
Нами було проведено в жовтні-грудні 2003 року дослідження статистичних показників відвідуваності і копіювання інформації на декількох сайтах з еротичною інформацією і порівняння даних з аналогічними даними відвідування і копіювання інформації на сайтах із програмним забезпеченням. Вибір іншого елемента порівняння — «комп'ютерні програми й інформація» — обумовлена тим, що, за даними R. Slander (2001 р.), саме ці джерела інформації найчастіше запитуються з мережі. Статистична обробка результатів виявилася неможливою у зв'язку з різним представленням статистики, що пропонується авторами сайтів. Але навіть просте порівняння динаміки зміни кількості відвідувачів за цей період наочно показало, що інтенсивність перегляду еротичних сайтів значно вища, ніж сайтів із програмним забезпеченням.
Дещо менша різниця в кількості інформації, що копіюється. На жаль, вірогідність цього параметра виявилася ще нижчою — при експериментальному копіюванні з першого і другого типу сайтів, часто не спостерігалося змін показань лічильника копіювання даного матеріалу. Часто зміни відбувались через деякий час, коли вже немає сенсу відносити ці зміни до конкретного випадку. У цьому пілотажному дослідженні порівняння проводилося тільки за даними, що вказуються біля ресурсу, що копіюється. Вірогідність показань лічильників є досить умовною — власники ресурсів мають цілу низку прийомів для «розкручування» сайту, в тому числі — накручування популярності у пошукових системах за рахунок великої кількості «псевдовідвідувань». Тому більш повну і вірогідну інформацію, у тому числі й про можливі національні тенденції, могли б надати тільки власники ресурсів, оскільки саме на їх рівні можливе дослідження джерел запитів. Досить відомий факт про домінування в мережі двох тем — комп'ютерної й еротичної, підтверджується і зараз, незважаючи на інтенсивний розвиток світової мережі Інтернет і збільшення розмаїтості пропонованих у ній сервісів.
Відеоеротика і відеопорнографія в Інтернет практично не досліджені з погляду виникнення залежності. Велика кількість відеоматеріалів різного рівня за якістю та професіоналізмом зйомки, привертає увагу користувачів. У більшості випадків ці матеріали використовуються тільки для перегляду. У зв'язку з великим обсягом інформації (зазвичай це десятки та сотні мегабайт) копіювання даної продукції в українському сегменті Інтернет не має масового характеру. Судячи з даних опитування, проведеного в листопаді 2003 року, респонденти усіх вікових груп (18–25 років, 25–35 років, 35–45 років, 45–55 років) воліють купувати (якщо взагалі купують) подібну відеопродукцію на відеокасетах, CD-дисках та на DVD-дисках.
Особливості презентації еротики в Інтернет і вплив особливостей подачі матеріалу на залучення в залежність практично не досліджувалося. При цьому, закономірності подачі інформації відомі більшості користувачів мережі Інтернет і навіть стали основою для літературної творчості. Наприклад, сюжет розповіді «Акіко» Пелевіна В.О. побудований на описі однієї з типових послідовностей подачі матеріалу для залучення в споживання.
За даними пілотажного дослідження, сайти еротичного змісту привертають увагу користувачів практично усіх вікових груп. Статистично достовірних розходжень за цим параметром не виявлено. Відзначається тенденція до підвищення відвідуваності таких сайтів підлітками та зниження відвідуваності людьми після 50-ти років, але ці дані мають потребу в подальшій перевірці. Підлітки часто не мають вільного доступу до Інтернет, а багато людей старшого віку не вміють користуватися комп'ютером і, досить часто мають страхи, що сформувалися за радянських часів щодо проявів сексуальності.
Чітко виявляється розходження у ставленні до сексуальної тематики користувачів різної статі. Практично в усіх вікових групах серед учасників опитування, що позитивно відповіли на запитання про часте відвідування еротичних сайтів, переважають чоловіки. При зіставленні самооцінки тривалості часу, проведеного в навігації по сайтах даної групи, виявилося що, у середньому чоловіки проводять в Інтернет у три рази більше часу, ніж жінки. Цікавою виявилася тенденція (хоч статистично не значущою) до зменшення часу, проведеного в еротичному сегменті Інтернет у чоловіків віком 45–55 років, і збільшенням цього показника серед жінок 45–55 років. Судячи з даних опитування, саме гендерні розходження в сприйманні еротики впливають на формування залежності. У жінок і дівчат істотно нижчою є залежність від подібної стимуляції, тому ймовірність розвитку Інтернет-залежності даного типу набагато менша, ніж у юнаків і чоловіків.
Найчастіше залежність від Інтернет виникає в людей, що мають проблеми у спілкування, вікові проблеми, проблеми у родині та занижену самооцінку. Звичайно, саме для людей з такими проблемами характерне переживання суб'єктивних труднощів у встановленні взаємин з іншими людьми, особливо у встановленні відносин із представниками протилежної статі. Інтернет створює можливість для заміни незадоволених реальних потреб задоволенням за допомогою заміни об'єкта.
Необхідно відзначити, що Інтернет може бути джерелом глибоких особистісних переживань. Можливе формування дружби в Інтернет, особливо серед підлітків, що надалі при оптимальному розвитку подій переходить у реальну.
Значно рідше можна спостерігати вдалий розвиток відносин кохання в Інтернет. Розміщені на сайтах знайомств дані часто не відповідають дійсності, багато з тих, хто надав свою інформацію, не збираються укладати шлюб чи вступати у тривалі стосунки. Частина сайтів знайомств є насправді електронними публічними будинками. Причому багато які з них, наприклад, московські, відкрито публікують умови, варіанти сексу і ціни для кожного варіанта.
На сьогодні розроблено кілька психологічних тестів, що допомагають визначити наявність патологічної залежності користувача від Інтернет. Тест К. Янг, що визначає загальну залежність від Інтернет, можна знайти на сайті www.netaddiction.com/caught_in_the_net.htm. Пропонується для самостійної діагностики комплекс тестів: психологічний тест (Internet Addiction Test) для визначення патологічної залежності від Інтернет, тест (Cybersexual Addiction Quiz) для визначення патологічної залежності від сексу в Інтернет, психологічний тест (Quiz for Compulsive Online Gamblers) для визначення патологічної залежності від участі в іграх Інтернет, психологічний тест (The Parent-Child Addiction Test) для визначення патологічної залежності дитини від Інтернет, психологічний тест (The Partner's Addiction Test) для визначення патологічної залежності одного з партнерів від Інтернет.
Залученню в залежність сприяє також і низка неспецифічних факторів, імовірність залучення в залежність суттєво зростає при епізодичному чи систематичному вживанні алкоголю і наркотичних препаратів під час навігації в Інтернет. Подібне явище пов'язане з тим, що різні емоції, як і інші функціональні стани, що є основою актів поведінки, виникають у результаті встановлення визначених взаємозв'язків між корою великих півкуль і підкіркових центрів. Центральним утворенням, що здійснює керування емоціями, є гіпоталамус. Провідними нервовими шляхами гіпоталамус пов'язаний з передневентральним ядром таламуса і через нього з поясною звивиною, що є специфічною проекційною зоною кори великих півкуль, відповідальною за сприймання й усвідомлення емоцій.
У п'ятдесятих роках минулого століття проводилося вивчення нейрофізіологічних механізмів емоцій у тварин. Дослідження проводилось за допомогою самоподразнення тваринами структур мозку електричним струмом. Експерименти проводилися на пацюках, кішках і мавпах. У залежності від локалізації електродів тварина сама стимулювала старт-зони мозку з частотою до 5 000 стимулів за годину і до 200 000 стимулів за 20 годин безупинного експерименту, після чого наставала повна знемога.
В науковій літературі не описані подібні експерименти за участю людини. Та поведінка людини в Інтернет багато в чому нагадує поведінку піддослідних тварин при самостійній стимуляції. Постійна наявність стимулу дозволяє його використовувати багаторазово, але, на відміну від експериментів з подразненням зон мозку електричним струмом, інтенсивність стимулів недостатньо велика, щоб викликати виснаження. Додаткова стимуляція за допомогою алкоголю, наркотиків (у тому числі і звичайного паління) значно прискорює формування психофізіологічного комплексу залежності. Емоційні переживання, обумовлені впливом стимулу, формують рефлекс мети, за І.П. Павловим, що обумовлює пошук чергового емоційно-позитивного підкріплення поведінки індивіда. З кожним новим підкріпленням функціональна система, що створюється в мозку, все більше закріплюється, що може призвести до розвитку стійкого патологічного стану залежності.
Інтернет активно трансформує сучасну дійсність. Немає сенсу дискутувати про позитивні та негативні сторони цього явища. На наш погляд, для того, щоб запобігти більшості з негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків та дорослих до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернет.
Огляд популярних програм для спілкування
Microsoft Office Outlook 2007 - Українська версія може використовуватися з кількома службами обміну миттєвими повідомленнями. Ці служби дозволяють переглядати поточну доступність інших осіб і розпочинати спілкування з ними в режимі онлайн, у реальному часі.
Про служби обміну миттєвими повідомленнямиСлужби обміну миттєвими повідомленнями вийшли за межі простих текстових чатів у реальному часі. Тепер чати роблять можливим відео- й аудіоспілкування, спільне використання застосунків, передавання файлів та інші можливості.
Візуалізація доступності інших людей, яка називається присутність в онлайні або стан підключення, дозволяє миттєво дізнатися, чи перебуває особа в онлайновому режимі й чи доступна вона для спілкування в реальному часі. Функціональність конкретних клієнтів обміну миттєвими повідомленнями різниться, вона може включати текстовий чат, аудіо- та відеоконференції, спільне використання файлів і віддалену спільну роботу, для якої можна дозволити іншим тимчасово керувати комп’ютером.
Ви керуєте відображенням свого стану підключення для інших. Наприклад, якщо ви зайняті й не маєте змоги розмовляти, можна змінити стан підключення на Зайнятий. Microsoft Office Communicator можна також підключити до телефонної системи організації, що дозволить отримувати екранні оповіщення про дзвінки в міру надходження та переспрямовувати їх на інший телефон. Коли ви розмовляєте по телефону, ваш стан підключення може автоматично змінюватися, сповіщаючи інших про те, що ви недоступні.
Примітка Варіанти вибору стану підключення різняться для кожної служби. Для отримання відомостей про доступні варіанти вибору зверніться до довідки щодо відповідної служби.
Якщо відкрити повідомлення в Outlook, або коли воно відображається вобласті читання, стан підключення відправника відображається поруч із його іменем. Крім того, для кожного імені в полях Кому та Копія можна переглянути стан підключення, якщо затримати курсор над іменем.
Office Outlook 2007 можна використовувати з кількома службами обміну миттєвими повідомленнями, які включають Microsoft Windows Live Messenger і Microsoft Office Communicator. За допомогою цих служб можна спілкуватися з контактами в реальному часі так само, як у розмові віч-на-віч. Також кожна служба включає додаткові функції спільної роботи.
· Microsoft Windows Live Messenger Цей наступник MSN Messenger 7.5 дає змогу спілкуватися в режимі онлайн за допомогою тексту, голосу або проводити відеоконференцію — в реальному часі — з друзями, сім’єю або колегами. Віддалений помічник дозволяє зв’язуватися з другом або підтримувати зв’язок із працівником служби підтримки, який може бачити робочий стіл вашого комп’ютера через Інтернет і показати, як вирішити проблему. У деяких ситуаціях можна також спілкуватися з людьми за допомогою інших служб обміну миттєвими повідомленнями. Windows Live Messenger доступний на веб-сайті Microsoft Office Communicator Microsoft Office Communicator — це інтегрований клієнт для спілкування, який дозволяє ІТ-працівникам спілкуватися в реальному часі. Як рекомендований клієнт для Microsoft Office Live Communications Server 2005, Communicator інтегрується із застосунками Microsoft Office System і телефонною інфраструктурою підприємства. У деяких ситуаціях можна також спілкуватися з людьми за допомогою інших служб обміну миттєвими повідомленнями, включно з MSN Messenger, а також від компаній на зразок Yahoo! або AOL.
· Microsoft MSN Messenger За допомогою MSN Messenger можна розмовляти в режимі онлайн за допомогою тексту, голосу або проводити відеоконференцію — в реальному часі — з друзями, сім’єю або колегами. Віддалений помічник дозволяє зв’язуватися з другом або підтримувати зв’язок із працівником служби підтримки, який може бачити робочий стіл вашого комп’ютера через Інтернет і показати, як вирішити проблему.
· Microsoft Windows Messenger Windows Messenger входить до складу Microsoft Windows XP. Windows Messenger дає змогу миттєво спілкуватися з друзями та сім’єю по всьому світу з комп’ютера за допомогою текстового чату або навіть голосу чи відео. Віддалений помічник дозволяє зв’язуватися з другом або підтримувати зв’язок із працівником служби підтримки, який може бачити робочий стіл вашого комп’ютера через Інтернет і показати, як вирішити проблему. Windows Messenger надає можливість керувати, з ким і коли розмовляти, блокуючи певних користувачів, а також переглядати стан вводу контактів, які перебувають у режимі онлайн, і контролювати те, хто додає вас до свого списку контактів.
Для контакту Outlook стан підключення відображається, коли користувач затримує курсор над адресою електронної пошти відповідної особи. У новому запрошенні на нараду стан підключення відображається, коли користувач затримує курсор над іменем запрошуваного.
Стан підключення відображається для будь-якого користувача, чия адреса електронної пошти для обміну миттєвими повідомленнями занесена до списку контактів. Крім того, відображається стан підключення користувачів, які використовують службу Microsoft Office Communicator, незалежно від того, чи занесені вони до списку контактів обміну миттєвими повідомленнями.
Увімкнення та вимкнення стану підключення в Outlook
В Outlook можна додавати адреси для обміну миттєвими повідомленнями кожного з контактів Outlook до поля Мит. повідомлення. Коли контакт надсилає вам повідомлення електронної пошти з адреси, збереженої в списку Контакти, адреса для обміну миттєвими повідомленнями використовується для визначення стану підключення.
1. У меню Знаряддя виберіть команду Параметри, а потім відкрийте вкладку Додатково.
2. У розділі Імена встановіть прапорець Відображати стан присутності поруч із іменем.
3. За бажанням можна встановити прапорець Відображати стан присутності в полях "Кому" та "Копія" тільки тоді, коли вказівник миші розташовано поруч із іменем.
Примітка Ця функція дозволяє бачити інформацію про стан підключення, але тільки якщо затримати вказівник над іменем.
Надсилання миттєвого повідомлення
Можна надіслати миттєве повідомлення будь-якому контакту, чий статус підключення — не Автономний режим.
1. Клацніть індикатор стану підключення поруч із іменем користувача.
2. Виберіть команду Надіслати миттєве повідомлення.
3. Складіть повідомлення, відтак натисніть кнопку Надіслати.
Якщо у вас відкрите повідомлення електронної пошти, можна надіслати миттєве повідомлення відправнику або відправнику та всім одержувачам цього повідомлення. На вкладці Повідомлення в групі Відповісти виберіть пункт Мит. повідомлення, відтак виберіть один із варіантів Відповідь миттєвим повідомленнямабо Надіслати миттєве повідомлення всім.
Примітки
Стан підключення доступний для будь-якого користувача, чию адресу електронної пошти для обміну миттєвими повідомленнями ви додали до списку контактів. Крім того, стан підключення відображається для користувачів Office Communicator, незалежно від того, чи є вони у списку контактів.
Під час відкриття повідомлення в Microsoft Outlook або відображення його в області читання стан підключення 
відповідної особи відображається поруч із іменем відправника. Крім того, якщо ви увімкнули відповідний параметр, кожне з імен у полях Кому та Копія відображатиме стан підключення, якщо затримати вказівник над іменем.
ICQ-мережа - безплатний пейджер в Iнтернеті
Основні функції ICQ.
Електронна пошта, Web-сайти, телеконференції і дошки оголошень, чат-розмови через мережу - здавалось би, цього цілком достатньо для всебічного спілкування з іншими користувачами Iнтернета. Та виявилось, що послуги, які надає пейдженговий зв'язок, настільки зручні, що у користувачів Iнтернета виникло ще одне бажання - користуватися в глобальній мережі Iнтернет-пейджером. Це бажання задовольнила компанія ICQ, створивши однойменний програмний продукт, який ще називають Iнтернет-пейджером. Він надає Iнтернет-розмовам більше динаміки порівняно з поштою і конкретності порівняно з чатами.
Взагалі кажучи, ICQ-пейджер - це значно більше, ніж звичайний пейджер. Ця програма може відправляти і одержувати не тільки короткі повідомлення, а й окремі файли, перетворюючи Iнтернет-сервіс на повноцінну поштову систему.
За необхідності можна знайти потрібного абонента в глобальному каталозі ICQ за номером, за коротким іменем, під яким реєструюються всі користувачі, або ж за будь-яким іншим параметром, що задається користувачами під час реєстрації. Тому й така назва програми "Ай сік ю" - "я шукаю тебе".
Перерахуємо коротко ті основні функції, які може виконувати ICQ:
· ведення адресної книги;
· робота в режимі реального часу;
· обмін короткими повідомленнями;
· операції з електронною поштою;
· "текстові переговори" у вигляді чату;
· пряма передача файлів;
· інформаційний менеджер - органайзер: нотатки на екрані,"будильники" і нагадування, ведення списку справ ToDo List, номери телефонів Follow Me, листівки, поздоровлення;
· ігри телефоном або через інтенрнет;
· розміщення своїх Web-сторінок на сервері ICQ; інтерфейс з HTML-текстом.
Налаштування програми ICQ.
Після інсталяції програми ICQ, яка відбувається так само як і інсталяції будь-якої іншої Windows95/98-програми, та її запуску, наприклад, з робочого столу, необхідно зареєструватися. При цьому можна не вказувати про себе ті відомості, які не бажано оприлюднювати. Наприклад, достатньо ввести коротке ім'я, прізвисько (nickname) - ваше символічне ім'я, яке буде вказуватися в записниках інших користувачів ICQ. Пройшовши процедуру реєстрації, користувач одержує свій унікальний номер. Цей номер стає номером вашого ICQ-пейджера. Як і звичайний номер пейджера чи телефону його можна повідомити своїм знайомим або вказати на візитці.
Після запуску ICQ на панелі задач, поряд з годинником, з'явиться маленька квіточка. Подвійне клацання мишею на ній викличе головне вікно програми. Це пульт керування ICQ.
Натиснувши кнопку з написом ICQ в лівому нижньому кутку головного вікна програми, вибравши пункт меню Preferences(налаштування), одержимо на екрані діалогове вікно для налаштування роботи програми.
Під час налаштування слід звернути увагу на розділ Security & Privacy (безпека, таємниця листування). Якщо встановити прапорець Do not publish IP-address на закладці Security, то це дозволить не показувати вашу IP-адресу іншим користувачам ICQ. Також бажано встановити режим авторизації занесення вашого ICQ до списку контактів інших користувачів ICQ - My authorization is requried. Це означає, що коли хто-небудь захоче додати ваші координати до свого списку ICQ-адресатів, то ICQ автоматично відправить вам запит на дозвіл виконання такої операції. Ви можете дозволити чи заборонити її виконання. Таким чином можна контролювати, хто, коли і навіщо використовує вашу ICQ-адресу. Пункт Web Aware дозволяє іншим користувачам "бачити" вашу присутність в мережі. Це означає, що коли ви запустите ICQ на своєму комп'ютері, всі користувачі ICQ, які занесли вашу адресу до своїх списків ICQ, будуть повідомлені про те, що ви увійшли в мережу. Якщо ви взагалі не хочете спілкуватися з певним адресатом - занесіть його до списку Ignore List. Менш жорстке обмеження - адресати Invisible List. Для таких користувачів спілкування з вами не заборонене, але вони не бачать вашої присутності в мережі.
Головне меню програми ICQ.
Роботу із ICQ розпочинайте із поповнення своєї записної книжки. Для цього вибираємо пункт меню Find/Add Users | Add To List. На екрані з'явиться діалогове вікно, в якому задаємо режим для пошуку. Увівши відповідні параметри, натискаємо кнопку Next. Якщо адресата знайдено, то його адреса буде додана до списку ваших контактів. Якщо ж знайдений адресат встановив у себе спеціальний режим My authorization is required - з'явиться діалогове вікно, в якому потрібно написати коротке повідомлення з проханням дозволити додати знайдену адресу до списку. і якщо адресат дозволить у( нього з'явиться ваше повідомлення з двома варіантами відповіді: "Дозволити" або ж "Заборонити"),- ваш список поповниться новою адресою.
Клацніть мишею на будь-якій адресі. "Випливе" меню, яке дає можливість працювати з вибраним конкретним адресатом, якому можна надіслати коротке повідомлення, звичайний лист електронною поштою, окремий файл, організувати "живу" розмову в режимі чату. Можливості Iнтернет-пейджера цим не обмежуються. Крім перелічених вище послуг, ICQ надає зручне середовище персонального інформаційного менеджера - органайзера. Можна залишити на екрані електронну записку, "приклеївши" її в будь-якому місці екрану, причому так, щоб вона завжди залишалася поверх усіх вікон. Записки можна групувати за темами чи іншими ознаками. Крім того, є можливість перетворити записку в нагадування - в заданий день і час вона автоматично з'явиться поверх усіх вікон, нагадуючи про заплановану вами справу. Нагадування задається і безпосередньо з пункту меню Services. Програма ICQ дозволяє вести список запланованих або незакінчених справ - ToDo List. До цього списку заносяться короткі замітки-нагадування. Зверніть також увагу на функцію забезпечення оперативного зв'язку - Phone - Follow me. Можна вказати в налаштуванні ICQ місця, де ви часто буваєте і які часто змінюєте. Вашого колегу проінформують, за яким телефоном вас можна знайти саме зараз.
На завершення короткого опису програми ICQ зауважимо, що в глобальній мережі існує декілька систем Iнтернет-пейдженгу, але на даний час найбільшу популярність у користувачів має "Аська", - так любовно назвали ICQ її шанувальники. Таким чином, встановивши у себе на комп'ютері ICQ- пейджер, ви можете приєднатись до світу інтерактивного спілкування.
Спілкування в чатах як один із видів електронного спілкування (вікова група «підлітки»)
Спілкування в чатах є одним із видів так званого електронного спілкування. Останнє, як відомо, набуло окремих специфічних рис – лексичних, граматичних та синтаксичних, - що дає нам змогу «виокремити стиль електронного спілкування в окремий мовний стиль»
Науково-технічний прогрес, беззаперечно, має значний вплив влив на людину. Одним із проявів такого впливу є зростання кількості людей, «які живуть у нереальному світі певний час. Збільшується кількість громадян, які проживають своє свідоме і несвідоме життя суцільно у вимислі. Свою роль тут відіграють радіо, кіно, телебачення та Інтернет». Останній, на нашу думку, відіграє головну роль у житті сучасної людини. Адже всесвітня мережа поглинула майже всі сфери людського життя, наприклад, бізнес, освіту і, головне, - спілкування.
До групи користувачів всесвітньої мережі Інтернет входять носії мови, що належать до різних прошарків суспільства – як ті, що мають різний віковий, професійний та соціальний статус, так і ті, що відрізняються рівнем освіти, виховання тощо.
Важливо зазначити, що деякі особливості електронного спілкування вже стали узуальними. Вони прийняті до вжитку більшою частиною користувачів (наприклад, використання скорочень, смайликів тощо). Звичайно поряд із узуальними з’являються і оказіональні, які беззаперечно можуть перейти до розряду узуальних. При цьому спостерігається така тенденція в спілкуванні користувачів вікової групи «підлітки» - масове використання граматично некоректних форм слів та графічно невірного оформлення слів. І, на нашу думку, вживання таких форм уже стало узусом для цієї вікової групи. І цей факт не може не турбувати. Адже таке спрощення мови за принципом «як чую так і пишу» може призвести до необоротних наслідків – до повального отупіння носіїв мови та до симпліфікації мови, що, вважаємо, не завжди є доречним. Хоча мова і змінюється з плином часу, але ж не настільки глобально, щоб зовсім нехтувати її правилами.
Вважається, що люди в мережі поводяться далеко не так як у реальному житті – вони реалізують те, що не можуть реалізувати в реальному житті. Але, необхідно додати, що при цьому обов’язково відображаються їх знання, набуті в реальному житті. Зазвичай говорять, що при віртуальному спілкуванні зникають багаточисленні соціальні бар’єри у вигляді віку, зовнішності, соціального статусу, манер тощо. Погодитися з цим твердженням можна частково. Бар’єри дійсно зникають для користувачів‑підлітків, але не для тих, хто з ними спілкується. Адже стиль, граматика, орфографія, лексика одразу ж видають вікову категорію опонента (користувачів-підлітків нескладно виявити, наприклад, за великою кількістю помилок). А розуміння віку опонента, підсвідомо змінює ставлення інших людей до нього.
Манери, на нашу думку, часто переносяться з реального життя в електронне спілкування. Адже позбавитися звичок не так то вже й легко. Хоча, можна погодитись із тим, що користувач намагається в багатьох випадках змінити щось у своїй поведінці навмисно для того, щоб, наприклад, здаватися старше, більш розкутим, або навіть приховати свою стать. Остання, у свою чергу, теж дуже легко виявляється опонентами, які вже певний час залучені до електронного спілкування. Адже манера спілкування чоловіків відрізняється від манери спілкування жінок, і найбільш яскраво ці відмінності проявляються саме у віковій категорії «підлітки». Дівчата, на відміну від хлопців, мають більш коректне мовлення, вони принаймні намагаються дотримуватись граматичних правил мови, правил вживання та написання лексичних одиниць, і навіть стилю.
Для підтвердження зазначеного вище надамо приклади повідомлень, залишених хлопцями та дівчатами у мережному чаті.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В МЕРЕЖІ
Мережа Інтернет являє собою глобальне об'єднання комп'ютерних мереж і інформаційних ресурсів, що належать безлічі різних людей і організацій. Це об'єднання є децентралізованим, і єдиного загальнообов'язкового зведення правил (законів) користування мережею Інтернет не встановлено. Існують, однак, загальноприйняті норми роботи в мережі Інтернет, направлені на те, щоб діяльність кожного користувача мережі не заважала роботі інших користувачів. Фундаментальне положення цих норм таке: правила використання будь-яких ресурсів мережі Інтернет (від поштового ящика до каналу зв'язку) визначають власники цих ресурсів і тільки вони.
Цей документ описує загальноприйняті норми роботи в мережі Інтернет, дотримання яких є обов'язковим для всіх користувачів. Дія цих норм розповсюджується на порядок використання ресурсів Мережі. Тут і далі словом Мережа позначені мережа Інтернет і доступні з неї інші мережі.
1.Обмеження на інформаційний шум (спам)
Розвиток Мережі привів до того, що однією з основних проблем користувачів став надлишок інформації. Тому мережеве співтовариство виробило спеціальні правила, спрямовані на обгороджування користувача від непотрібної інформації (спаму). Зокрема, недопустимі:
1.1. Масова розсилка не узгоджених заздалегідь електронних листів (mass mailing). Під масовою розсилкою мається на увазі як розсилка до багатьох одержувачів, так і численна розсилка одному одержувачу. Тут і далі під електронними листами розуміються повідомлення електронної пошти, ICQ та інших подібних засобів особистого обміну інформацією.
1.2. Неузгоджена відправка електронних листів об'ємом більше за одну сторінку, або таких, що містять вкладені файли.
1.3. Неузгоджена розсилка електронних листів рекламного, комерційного або агітаційного характеру, а також листів, що містять грубі і образливі вирази і речення.
1.4. Розміщення в будь-якій конференції Usenet або іншій конференції, форумі або електронному списку розсилки статей, які не відповідають тематиці даної конференції або списку розсилки (off-topic). Тут і далі під конференцією розуміються телеконференції (групи новин) Usenet та інші конференції, форуми і електронні списки розсилки.
1.5. Розміщення в будь-якій конференції повідомлень рекламного, комерційного або агітаційного характеру, крім випадків, коли такі повідомлення явно дозволені правилами такої конференції або їх розміщення було узгоджено з власниками або адміністраторами даної конференції заздалегідь.
1.6. Розміщення в будь-якій конференції статті, що містить додані файли, крім випадків, коли вкладення явно дозволені правилами такої конференції або таке розміщення було узгоджено з власниками або адміністраторами даної конференції заздалегідь.
1.7. Розсилка інформації одержувачам, що висловили раніше явне небажання отримувати цю інформацію.
1.8. Використання власних або наданих інформаційних ресурсів (поштових ящиків, адрес електронної пошти, сторінок WWW і т.д.) як контактні координати при здійсненні будь-якої з вищеописаних дій, незалежно від того, з якої точки Мережі були здійснені ці дії.
2. Заборона несанкціонованого доступу і мережевих атак
Не допускається здійснення спроб несанкціонованого доступу до ресурсів Мережі, проведення або участь в мережевих атаках і мережевому зломі, за винятком випадків, коли атака на мережевий ресурс проводиться з явного дозволу власника або адміністратора цього ресурсу. У тому числі заборонені:
2.1. Дії, направлені на порушення нормального функціонування компонентів Мережі (комп'ютерів, іншого обладнання або програмного забезпечення), що не належать користувачеві.
2.2. Дії, направлені на отримання несанкціонованого доступу, в тому числі привілейованого, до ресурсу Мережі (комп'ютера, іншого обладнання або інформаційного ресурсу), подальше використання такого доступу, а також знищення або модифікація програмного забезпечення або даних, що не належить користувачеві, без узгодження з власниками цього програмного забезпечення або даних, чи адміністраторами даного інформаційного ресурсу.
2.3. Передача комп'ютерам або обладнанню Мережі безглуздої або некорисної інформації, що створює паразитне навантаження на ці комп'ютери або обладнання, а також проміжні дільниці мережі, в об'ємах, що перевищують мінімально необхідні для перевірки взаємозв’язку мереж і доступність окремих її елементів.
3. Дотримання правил, встановлених власниками ресурсів
Крім вищепереліченого, власник будь-якого інформаційного або технічного ресурсу Мережі може встановити для цього ресурсу власні правила його використання.
Правила використання ресурсів або посилання на них публікуються власниками або адміністраторами цих ресурсів в точці підключення до таких ресурсів і є обов'язковими до виконання всіма користувачами цих ресурсів.
Користувач зобов'язаний дотримувати правила використання ресурсу або негайно відмовитися від його використання.
4. Неприпустимість фальсифікації
Значна частина ресурсів Мережі не вимагає ідентифікації користувача і допускає анонімне використання. Однак в ряді випадків від користувача потрібно прийняти інформацію, що ідентифікує його і метод доступу, що використовуються ним до Мережі. При цьому користувачеві забороняється:
4.1. Використання ідентифікаційних даних (імен, адрес, телефонів і т.п.) третіх осіб, крім випадків, коли вони уповноважили користувача на таке використання. У той же час користувач повинен вжити заходів по запобіганню використанню ресурсів Мережі третіми особами від його імені (забезпечити збереження паролів і інших кодів авторизованого доступу).
4.2. Фальсифікація своєї IP-адреси, а також адрес, що використовується в інших мережевих протоколах, при передачі даних в Мережу.
4.3. Використання неіснуючих зворотних адрес при відправці електронних листів.
5. Настройка власних ресурсів
При роботі в мережі Інтернет користувач стає її повноправним учасником, що створює потенційну можливість для використання мережевих ресурсів, що належать користувачеві, третіми особами. У зв'язку з цим користувач повинен вжити належні заходів по такій настройці своїх ресурсів, яка перешкоджала б несумлінному використанню цих ресурсів третіми особами, а також оперативно реагувати при виявленні випадків такого використання.
Прикладами потенційно проблемної настройки мережевих ресурсів є:
відкритий ретранслятор електронної пошти (SMTP-relay); загальнодоступні для неавторизованої публікації сервери новин (конференцій, груп); засоби, що дозволяють третім особам неавторизовано приховати джерело під'єднання (відкриті proxy-сервери і т.п.); загальнодоступні широкомовні адреси локальних мереж; електронні списки розсилки з недостатньою авторизацією підписки або без можливості її скасування.
Список використаної літератури
1. Глинський Я.М. Практикум з інформатики.- Львів: Підприємство Деол, 1998.- 168 с.
2. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Современный самоучитель работы в сети Интернет. - М.: Триумф, 1997.- 400 с.
3. Миллер М. Использование Windows 98: Пер. с англ.- К.; М.; СПб.: Издат. дом "Вильямс", 1998.- 336 с.
4. Проект програми курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки" для загальноосвітньої школи (автори: Жалдак М.і., Морзе М.В., Науменко Г.Г.). Електронний варіант.
5. Homepage с помощью бортовых средств.// Chip, №5-6, 1996, с. 70-73.
6. Internet для "чайников". К.: Диалектика, 1996.- 288 с.
7. Журнал "Компютер + Программы", 1998-2000 р.р.
8. Журнал "Чип", 1996-2000 р.р.
9. Газета "Про", 1998-2000 р.р.