Главная / Рефераты / Информатика, программирование

Курсовая работа: Розробка дизайну та друкування оригінал-макету брошюри спеціальності "Монтаж і експлуатація гідроенергетичних установок"

Реферат

ПЗ: 34 с., 6 джерел.

Тема курсової роботи: Розробка дизайну та друкування оригінал-макету брошюри спеціальності „Монтаж і експлуатація гідроенергетичних установок".

Мета: Закріплення та поглиблення знань, одержаних при вивченні курсу "Дизайн друкованої продукції", а також набуття навичок самостійно вирішувати конкретні інженерні питання, вміння користуватися спеціальною літературою.

В ході роботи був опрацьований та розроблений двохсторонній оригінал-макет буклету та листівки в кольоровому варіанті.

Для розробки оригінал-макета календарю були використані програми – Microsoft Word, Adobe InDesing, Adobe Photoshop CS3. Буклет створений з матеріалів, що були видані, та з матеріалів, які були здобуті в ході роботи. Для набору тексту для листівки та складання пояснювальної записки використана програма – Microsoft Word, матеріал використаний з літературних джерел, а також з мережі Internet.

Курсова робота виконана на українській мові.

БРОШЮРА, ПЛАКАТ, ОРИГІНАЛ-МАКЕТ, ТЕКСТ, ШРИФТ, ГРАФІКА, РЕПРОЦЕНТР, ДИСКИ, ГАРНІТУРА, ДРУК.

Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень, термінів

авт. – авторський;

вид.- во – видавництво;

друк. – друкований;

кн. – книжковий;

літ.-ра – література;

ор.-м. – оригінал-макет;

кг. – кегль;

п. – пункт;

лін. – лінійка;

ПК – персональний комп’ютер;

полігр. – поліграфічний;

екз. – екземпляр;

dpi – dots per inch;

lpi – lines per inch;

CD – компакт-диск;

Мб – мегабайт;

HP – Hewlett Packard.

Вступ

Основною метою курсової роботи є розробка календарю. Перед початком будь-якої творчої роботи необхідно визначити точні розміри і вихідні дані роздільної здатності. Такі дані були задані: розмір – А3 та роздільна здатність 600dpi, в нашому випадку монохромний оригінал-макет створений відразу за розмірами і роздільною здатністю, необхідними для виводу на друк.

Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом і потреб людини, як утилітарних так і естетичних.

Дизайн (англ. design) — задум, план, ціль, намір, творчий задум, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.

Дизайн — специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.

Метою дизайну може виступати вирішення проблем проектування від найменшого елементу конструкції до глобальних великих і навіть утопічних ідей. У зв'язку із різким зростанням населення планети, ще однією метою дизайну стає соціальна привабливість. Тобто дизайн стає інструментом комунікації між людиною та об'єктом дизайну. Мета ж дизайну має значущість лише для дизайнерів як керівників проектування.

Отже, об'єкт дизайну— річ, що модифікується завдяки дизайну у напрямку вирішення проблем проектування або соціальної привабливості. Так, під час автотюнингу об'єктом дизайну є авто, яке може видозмінюватися як у бік кращих технічних характеристик, так і у бік кращого "сучаснішого" вигляду.

1. Технологічна частина

1.1 Розробка технічної характеристики видання, що проектується

Брошура — категорія друкарської продукції, яка не визначається конкретним виглядом, але має загальну характеристику, многополосность (друкарська смуга — сторінка з розміщеною на ній інформацією, ліфлет з 1 згином є 4 смуговим виданням). Брошюри зазвичай виготовляють на папері з аркуша формату А4 або А5, з 1 або 2 згинами. Брошюра не включає таку друкарську продукцію як: листівка, візитка, газета.

Плакат — вигляд агітаційно-політичної або інформаційної літератури, аркуш паперу з текстом і інколи з ілюстраціями. Плакати застосовуються в революційній діяльності, політичних кампаніях, під час військових дій. Плакати підкладаються, передаються з рук в руки, навіть розкидаються з літаків.

У кінофільмах про революціонерів герої часто розкидають листівки спраглому натовпу, поки їх не скрутять жандарми. Листівки застосовувалися з давніх часів, на початку як засіб поширення інформації, зазвичай політичній або іншій суспільно-значимій: релігійною, військовою і ін. Застосовувалися свого часу для поширення офіційних урядових розпоряджень.

З розвитком технологій друку, ЗМІ і рекламній галузі, стало переважати рекламна функція листівки. У сучасній поліграфії і рекламі, під плакатом розуміють аркуш, зазвичай з однобічним розташуванням повідомлення, формату А4 (210х297 мм). Близькі родичі плакату — брошюра (двостороння листівка складена для зручності в 1-2-3 рази), флаєр (маленький плакат), наклейка (плакат, що самоклеящаяся, совр. "стікер") і ін.. Плакати є широко використовуваним рекламним матеріалом.

У рекламі розрізняють плакат, як рекламний засіб і методи і способи її поширення: роздають на вулиці, розсилають поштою, поширюють через спеціальні роздавальні стійки.

Розробка дизайну та друкування оригінал-макету брошури спеціальності "Монтаж і експлуатація гідроенергетичних установок".

Розмір брошури – 65мм x 90мм, формат видання – А5.

Розробка оригінал-макету – готовий календар у цифровій формі на CD, відповідні паперові варіанти.

Графічні елементи брошюри – присутні. Кількість ілюстрацій в брошюрi складає 7 штуки. Зображення у форматі TIFF.

Шрифт – Times New Roman Cyr., ARIAL

Роздільна здатність – 300 dpi.

Кольори – CMYK: C – голубий, M – пурпуровий, Y – жовтий, K – чорний.

Спосіб друку – офсетний.

Розробка дизайну та друкування оригінал-макету плакату .

Розмір плакату – 210мм х 400мм,формат видання – А3.

Розробка оригінал-макету – готовий плакат у цифровій формі на CD, відповідні паперові варіанти.

Графічні елементи плакату – присутні. Кількість ілюстрацій в листівкі складає 8 штуки. Зображення у форматі TIFF.

Шрифт – Times New Roman Cyr..

Роздільна здатність – 300 dpi.

Кольори – CMYK: C – голубий, M – пурпуровий, Y – жовтий, K – чорний.

Спосіб друку – офсетний.

1.2 Вибір і обґрунтування основних технологічних рішень, устаткування, матеріалів

Для виконання курсової роботи були використані такі устаткування і матеріали:

1.Комп’ютер AMD Athlon(tm)XP1700+. Цей комп’ютер найбільш підходить по усім параметрам для виготовлення різних друкарських виробів.

2.Монітор (дисплей) комп'ютера IBM PC, призначений для виводу на экран текстової і графічної інформації. Монітор - це стандартний пристрій виведення, призначений для візуального відображення текстових та графічних даних.

Монітор TFT 17` PHILIPS 170S6FB використовується для рішення професійних задач. В ньому вмонтовано абсолютно плоский екран. Цей монітор ідеально підходить для роботи з графікою та роботи з корекції ілюстрацій.

3.Принтер HP Photosmart Express. В струменевих принтерах зображення формується мікроскопічними краплями спеціальних чорнил, вилітаючих на папір через маленькі дірочки. В якості елементів, які виштовхують чорнила, використовуються п’єзокристали. В основі їх роботи полягає ефект розширення під дією електричного струму.

4.Сканер HP Photosmart Express. Цей пристрій передбачений для введення графічної інформації. Відсканований кольоровий оригінал засвітлюється білим світлом, а відбите світло потрапляє на ПЗС-матрицю через систему спеціальних фільтрів, які розкладають його на три компоненти: червоний, зелений, блакитний, кожний із яких розпізнається своїм набором фотоелементів.

Накопичувач на жорсткому диску (вінчестер), призначений для постійного зберігання інформації, яка використовувалась при роботі з комп'ютером: програм операційної системи, часто використовуваних пакетів програм.

5.CD-диски. Принцип роботи дисковода нагадує принцип роботи звичайних дисководів для гнучких дисків. Поверхня оптичного диска (CD-ROM) переміщається відносно лазерної головки з постійною лінійною швидкістю, а кутова швидкість міняється залежно від радіального положення головки. Промінь лазера прямує на доріжку, фокусуючись при цьому за допомогою котушки. Промінь проникає крізь захисний шар пластика і потрапляє на шар алюмінію, що відображає, на поверхні диска. При попаданні його на виступ, він відображається на детектор і проходить через призму, що відхиляє його на світлочутливий діод. Якщо промінь потрапляє в ямку, він розсіюється і лише мала частина випромінювання відображається назад і доходить до світлочутливого діода. На діоді світлові імпульси перетворяться в електричні, яскраве випромінювання перетвориться в нулі, слабке – в одиниці. Таким чином ямки сприймаються дисководом як логічні нулі, а гладка поверхня як логічні одиниці.

6.Клавіатура - основний пристрій введення інформації в комп'ютер. У технічному аспекті цей пристрій є сукупністю механічних датчиків, що сприймають тиск на клавіші, замикаючих тим або іншим способом певний електричний ланцюг.

7.Миші є координаторними пристроями введення інформації в комп'ютер. Зрозуміло повністю замінити клавіатуру вони не можуть. В основному цей пристрій має дві - три кнопки керування. Використовується для створення та переміщення елементів.

1.3 Вибір і обгрунтування матеріалів, що використовуються

В ході виконання курсового проекту використовувались такі матеріали як диски CD-R/RW, DVD-R/RW, Flash-Memory, папір.

Компакт-диск (розм. кружальце, розм. диск, англ. compact disc) або КД (англ. CD) — переносний оптичний диск для збереження цифрової інформації, діаметром 12 см (стандарт) або 6-8 см (міні-CD), використовується для запису значних обсягів інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо.

DVD (ді-ві-ді́, англ. Digital Versatile Disc— цифровий чи багатоцільовий диск англ. Digital Video Disk— цифровий відеодиск)— носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків.

DVD як носії бувають чотирьох типів:

- DVD-ROM— штамповані на заводі диски;

- DVD+R/RW— диски одноразового (R— Recordable) і багаторазового (RW— ReWritable) запису;

- DVD-R/RW— диски одноразового (R— Recordable) і багаторазового (RW— ReWritable) запису;

- DVD-RAM— диски багаторазового запису з довільним доступом (RAM— Random Access Memory).

Основними характеристиками CD-ROM є:

- швидкість передачі даних - вимірюється в кратних долях швидкості програвача аудіо компакт-дисків (150 Кбайт/сек) і характеризує максимальну швидкість з якою накопичувач пересилає дані в оперативну пам'ять комп'ютера, наприклад, 2-швидкісний CD-ROM (2x CD-ROM) буде зчитувати дані зі швидкістю 300 Кбайт/сек., 50-швидкісний (50x) - 7500 Кбайт/сек.;

- час доступу - час, потрібний для пошуку інформації на диску, вимірюється у мілісекундах.

Основний недолік стандартних CD-ROM - неможливість записування даних, але існують пристрої однократного записування CD-R та багаторазового записування CD-RW.

Матеріали для друку.

Основним матеріалом, на якому відбувається друкування, є папір для друку. Папір представляє собою тонкий шар дрібних рослинних волокон, що переплетені між собою. У папір також вводять, так звані, наповнювачі - тонкі подрібнені мінеральні речовини. Наповнювачі вводять для підвищення властивості паперу: білизни, щільності, гладкості і т. д. Для підвищення вологостійкості паперу у його масу додають клейку речовину. Для отримання більшої гладкості папір піддають каландруванню ( тобто вигладжуванню за допомогою циліндрів під великим тиском ). Папір для друку ділять на декілька видів, що позначені відповідними номерами. Папір №1 найбільш міцний та білий, на ньому друкують видання, що призначені для довгого строку використання (енциклопедії, збірники поезій і т. д.), на папері №2 - значну кількість підручників та інших видань порівняно обмеженого строку використання (вибілений на половину), папір №3 - переважно видання невеликого об'єму, що призначені для короткого терміну використання, наприклад, відомчі інструкції).

По гладкості папір розрізняють матовий, крейдяний, каландрований. Чим гладкіший папір, тим, як правило, можна краще віддрукувати на ньому ілюстрації. Тому книжки з ілюстраціями, особливо відтінковими, видавництва друкують на крейдяному папері. Вибір необхідного паперу для друку здійснюється в залежності від виду і характеру друкованої продукції.

Для всіх існуючих видів друку ( високий, глибокий, офсетний ) випускаються різні сорти паперу, відповідно до їх особливостей. Для високого друку - типографський, для офсетного - офсетний, для глибокого - папір для глибокого друку. Фарби для офсетного та високого способу близькі за своїми властивостями. Кожному кольору фарби присвоюється відповідний номер. Найбільш широке розповсюдження мають чорні фарби. Для цього кольору застосовуються різноманітні сорти сажі.

Для виготовлення кольорових фарб застосовують різноманітні мінеральні та органічні пігменти. Фарби для глибокого друку містять у собі плівкоутворювач, розріджувач та пігмент.

1.4 Основні правила розробки технологічного процесу за операціями

Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка).Виробництво друкованої продукції в більшості випадків складається з трьох або чотирьох роздільних, але взаємозалежних процесів:

- обробка текстової й образотворчої інформації – оригіналів, що підлягають поліграфічному відтворенню. У результаті виконання цього процесу одержують негативи або діапозитиви на прозорій плівці, що містять інформацію друкарських форм;

- виготовлення з негативів або діапозитивів комплекту друкарських форм, необхідних для розмноження інформації;

- друкування тиражу – одержання з друкарських форм певної кількості ідентичних видрукуваних аркушів, зошитів і т.ін. (власне розмноження інформації);

- виконання брошурувальних або брошурувально-палітурних робіт, оздоблювальних процесів.

На цій стадії продукція набуває зручний для використання інформації вид. Перші два процеси часто називають додрукарськими процесами, третій і четвертий можуть бути об’єднані і виконуватися як єдиний процес на спеціалізованому друкарському устаткуванні. В останні роки з розвитком обчислювальної техніки з’явилася можливість об’єднати в єдиний технологічний цикл усі чотири процеси. Сучасні цифрові друкарські машини і комплекси дозволяють в автоматичному режимі виконувати всі операції, починаючи з обробки оригіналу і закінчуючи готовою продукцією. До додрукарських процесів включають операції, спрямовані на обробку авторських або видавничих оригіналів з метою одержання в кінцевому результаті друкарської форми. Ці процеси є принципово однаковими як для великої, так і для малої поліграфії, але залежно від виду оригіналів, обраної схеми процесу обробки, вимог до якості результатів та ін. вони можуть бути більш чи менш розвиненими та ускладненими. Для сучасної поліграфії характерним є використання у до друкарських процесах комп’ютерних технологій.

На цьому і побудована схема додрукарських процесів. Одним з основних етапів додрукарської підготовки видання є створення макета. Процес створення макета у свою чергу складається з взаємозалежних етапів:

- макетування (начерк макета, вибір формату й орієнтації сторінки, задання полів, розробка модульної сітки, підбору елементів дизайну);

- підготовка тексту (підбор основного тексту, заголовків, таблиць);

- підготовка ілюстрацій (сканування графічних зображень, редагування розмірів, яскравості, контрастності, кольоровості, усунення муару й інших дефектів, вибір формату);

- вибір шрифтів (гарнітури, кегля, накреслення);

- верстка видання (визначення довжини рядка, ширини стовпчика, способів вирівнювання, формування переносів, завдання міжлітерних, міжслівних і міжрядкових інтервалів);

- друк оригінал-макету (вибір принтера і параметрів друку, спуск шпальт, калібрування принтера).

Перед здійсненням тиражного друкування необхідно перевірити якість проведених перетворень інформації шляхом синтезу кольорової репродукції методом пробного друку.

1.4.1 Основні принципи дизайну у видавництві

Основні принципи дизайну:

1. Доречність - елементи дизайну необхідно вдало застосовувати разом або взагалі не застосовувати. Необхідно переконатися що оформлення документа сприяють передачі інформації яку він містить. Необхідно врівноважувати темні тони достатньою кількістю вільного простору. Необхідно підбирати тип шрифту у відповідності з шириною колонок, правильно розподіляти пріоритети між інформаційними блоками.

2. Пропорції. Розмір графічних елементів необхідно визначати відповідно до їх відносної значимості та взаємним розташуванням. Великий розмір шрифту для заголовка визначає його значимість і відділяє його від сусідніх текстових блоків ілюстрації та інших елементів. Якщо великий заголовок буде розташований близько до тексту то він може викликати осушення скупченості й насилля. Тому великий заголовок необхідно відокремлювати від тексту великими відбиття. Маленький заголовок без відбиття може загубитися на тлі основного тексту. Необхідно правильно підбирати товщину підкреслюючих ліній.

3. Напрямок - ефективний графічний дизайн повинен вести читача по публікації, переводити погляд від одного об'єкта до іншого зліва направо і зверху вниз.

4. Едінство стилю - стилістична цілісність створюється однаковістю оформлення. Єдність стилю тримається на деталях. І воно накладає певні обмеження на вибір гарнітур і розміру шрифтів, а також колірних рішень. Всі елементи в композиції повинні бути взаємопов'язані, вони повинні так взаємодіяти один з одним, щоб композиція виглядала єдиним гармонійним цілим. Всі частини композиції повинні бути супідрядні один одному.

5. Контраст - це головний і найпотужніший засіб для залучення уваги глядача, надає публікації живопис. Контраст досягається поєднанням світлих і темних областей документа.

6. Гармонія. Симетрія, пропорції, ритм, контраст, цілісність, рівновагу - всі ці категорії утворюють гармонію. Гармонія здійснює зв'язок між усіма елементами вашої роботи, примирює форму і зміст, предмет і простір, зводячи все воєдино.

Гармонія - це естетична категорія і її не можна зводити лише до понять пропорції, симетрії та іншим. Гармонія включає в себе особистісне, ваше ставлення до своєї роботи. Якщо вам неприємно те, що ви створюєте - це так чи інакше відбитися в тому, що ви створюєте. Гармонія і єдність відіграють досить важливу роль, дизайнер повинен вміти збалансувати візуальну інформацію у своїй композиції. Все розмаїття елементів повинно бути приведене до нікому єдності.

7. Цілісний образ. Зміни, пов'язані за змістом і функціям елементи необхідно об'єднувати в групи. Наприклад можна об'єднувати назва компанії, логотип, адресу та телефон; кілька пов'язаних між собою малюнків. угруповання елементів і деталей відбувається послідовне сприйняття частин цілого, і в той же час всі елементи нашої композиції ми сприймаємо, як щось єдине ціле, а не дробове.

8.Сдержаность. завдання дизайнера полягає в тому щоб створити єдиний образ з окремих частин при цьому не повинна бути зайвих деталей. Всі елементи повинні бути гармонійно пов'язані між собою. Під стриманістю розуміється обмеження дизайнера у використанні інструментальних засобів та ефектів різних програм, а також колірних рішень.

9. Рівновага. Кажучи про рівновагу, не мається на увазі не лише чітко збудовану симетричну композицію, немає, рівновага – це умова стійкості зорової композиції, це стан, коли всі елементи збалансовані між собою.

Симетрія.

Це лише найбільш очевидний і простий спосіб досягти в композиції рівноваги. Симетрія передбачає собою якийсь певний порядок, математичну закономірність розташування елементів відносно один одного і в просторі. Симетрія зустрічається не лише в об'єктах, створених людиною, ми часто-густо зустрічаємо симетрію в природі, саме звідти спочатку брав приклад чоловік, створюючи які або об'єкти і предмети, саме тому древні вважали симетрію умовою краси і гармонії. Симетрію можна вибудовувати довкола крапки (радіальна), довкола однієї осі, довкола декількох осей.

Асиметрія – це повне порушення симетрії, це коли елементи, що повторюються, відсутні або розташовані так, що їх не можна поєднати шляхом зрушення або повороту.

1.4.2 Основи роботи з текстом

Текст - це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфрізних єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність

Найістотнішими текстовими ознаками є :

1) цілісність;

2) зв'язність;

3) структурна організованість;

4) завершеність.

Текст обробляємо керуючись основними правилами набору:

- Нормальний розмір пропуску між словами під час набору рівний одному символу.

- У наборі не повинно бути коридорів, тобто поєднання пропусків між словами по вертикалі (або лінії, похилої) в трьох і більше суміжних рядках.

- Абзацні відступи повинні бути однаковими у всьому тексті.

- Останній рядок абзацу повинен бути довшим за абзацний виступ не менше, ніж в 1,5 разу.

- Якщо набір виконується без абзацного виступу, то останній рядок повинен бути неповним.

- Довжина рядка повинна бути не більше 60-65 символів.

- На сторінці повинне бути 30 - 40 рядків.

- Нижня межа тексту на попередній сторінці повинна бути нижче, ніж початок тексту на наступній або не менше 5 рядків.

- Остання сторінка глави (якщо глави починаються з нової сторінки) повинна виглядати заповненою хоч би наполовину.

- Правила переносу:

- Не допускаються переноси, які спотворюють сенс слова.

- Не можна розривати перенесенням такі скорочення, як і т.ін., і т.п. та подібні до них.

- Не можна розривати перенесенням цифри, які складають одне число. При необхідності можна розривати числа, сполучені знаком тире, але тире залишається в попередньому рядку: 1985-1990, Х-ХІ ст.

- Не бажано відокремлювати ініціали від прізвищ.

- Не бажано відокремлювати скорочені слова від імен і прізвищ:

- проф. Петренко, т. Іванов.

- Не можна відокремлювати цифру з дужкою або крапкою від наступного слова.

- Не бажано відокремлювати цифри від наступних скорочених слів і назв одиниць вимірювання.

- Не можна відокремлювати для перенесення знакові позначення від наступних або попередніх цифр: 50%, $10, №25.

- Не бажано, щоб знаки перенесення були більш, ніж в двох суміжних рядках.

- Не можна, щоб між знаком переносу і частиною слова був пропуск.

- Не можна, щоб знаком переносу починався рядок.

- Не можна переносити розділові знаки.

- Правила для знаків та цифр:

- Не можна, щоб між розділовими знаками, окрім тире, і словом був пропуск.

- Три крапки перед словом не можна відокремлювати пропуском.

- Тире між цифрами не можна відокремлювати пропусками: 20-30.

- Тире між словами відділяється пропуском. У комбінаціях типу, - або - пропуск відсутній.

- У прямій мові тире справа відділяється пропуском.

- Не можна розривати перенесенням такі скорочення, як і т.ін., і т.п. та подібні до них.

- Не бажано відокремлювати ініціали від прізвищ.

- Не бажано відокремлювати скорочені слова від імен і прізвищ: проф. Петренко, т. Іванов.

- Не можна відокремлювати цифру з дужкою або крапкою від наступного слова.

- Не бажано відокремлювати цифри від наступних скорочених слів і назв одиниць вимірювання.

- Не можна відокремлювати для перенесення знакові позначення від наступних або попередніх цифр: 50%, $10, №25.

- Не бажано, щоб знаки перенесення були більш, ніж в двох суміжних рядках.

- Не можна, щоб між знаком переносу і частиною слова був пропуск.

- Не можна, щоб знаком переносу починався рядок.

- Не можна переносити розділові знаки.

- Правила для знаків та цифр:

- Не можна, щоб між розділовими знаками, окрім тире, і словом був пропуск.

- Три крапки перед словом не можна відокремлювати пропуском.

- Тире між цифрами не можна відокремлювати пропусками: 20-30.

- Тире між словами відділяється пропуском. У комбінаціях типу, - або - пропуск відсутній.

- У прямій мові тире справа відділяється пропуском.

- Дефіс не повинен відділятися пропусками.

- Лапки не можна відокремлювати пропусками від слів.

- Лапки набираються тим же шрифтом, що і текст.

- Між знаком номера і параграфа і цифрами обов'язковий пропуск: №10.

- Знаки градусів, відсотків, хвилин, секунд не можна відокремлювати пропуском від цифри: 6%. Скорочення, що йдуть за знаком градуса, відділяються пропуском: 20°С. Два знаки номера або параграфа пишуться разом: №№, §§.

- Між цифрами, які позначають різні одиниці – сотні і тисячі, тисячі і мільйони робиться пропуск: 4655210. Позначення номера і дробу потрібно набирати без пропуску: №125, 3.456.

- Знаки + і - не відбиваються від цифри: +10.

Введення тексту.

Текст в документ можна ввести або вручну, або імпортувати з файлу текстового процесора. У багатьох проектах використовується як перший, так і другий спосіб додавання тексту. Звичайно короткі елементи, на зразок заголовків, колонтитулів, вказівки авторських прав, вводяться вручну. Довші текстові фрагменти – колонки газет, глави книг, статті – оформляються в текстовому редакторі (наприклад, в Microsoft Word), де процес створення і редагування істотно зручніший і ефективніший.

У Microsoft Word виконується тільки введення тексту і його редагування. У програмі макетування завданням є форматування і позиціонування тексту.

Введення тексту в текстовому процесорі легше для очей і для голови, тому що ця програма розроблювалась спеціально для ефективного виконання даного завдання.

Досягається велика гнучкість на кінцевих етапах роботи. Після створення текстового файлу, його можна відформатувати в програмах QuarkХРress, PageMaker або в інший програмі, що розуміє даний тип файлів. Файли Microsoft Word є найбільш прийнятним текстовим форматом.

Інструменти редагування Word – перевірка орфографії і граматики, тезаурус і словарі. Word незамінний, якщо текст потрібно зберегти в різних форматах текстових файлів, наприклад RTF, ASCII або WordPerfect. Word може виконувати збереження в 16 різних текстових форматах, тоді як QuarkХРress – тільки у 13, PageMaker – в 9, а InDesign – в 4.

1.4.3 Основи роботи з графікою

Розрізняють такі види комп’ютерної графіки: растрова, векторна, фрактальна.

Для растрової графіки використовуються програми Adobe Photoshop, Corel PHOTO-PAINT. Растрові зображення абсолютно протилежні векторній графіці. Замість того щоб визначати математичні параметри окремої області, як це реалізовано у векторних зображеннях, растрові малюнки складаються з мільйонів маленьких квадратиків – пікселів. В світі графічних додатків для редагування растрових малюнків частіше використовується програма Adobe Photoshop.

Засоби створення зображень: ряд графічних редакторів Paint, Matisse, Adobe Illustrator. Вони орієнтовані на процес малювання. У них зроблений акцент на використання інструментів малювання, наприклад, простий редактор Paint.

Засоби каталогізації зображень: ці програми дозволяють проглядати графічні файли різних форматів, створювати на жорсткому диску зручні альбоми, документувати, коментувати ілюстрації: ACDSee, PolyView, Imaging QRW386 – для DOS.

Програми, подібні Illustrator, Corel DRAW, FreеHand, призначені для редагування векторної графіки. Це означає, що інформація про зображення представлена математично, промасшабована і підготовлена до відображення у високому дозволі. Цей тип зображень має цілий ряд переваг.

Векторна графіка основана на кривих Без’є.

Векторні зображення масштабуються до будь-якого рівня без втрати даних, якості. Це робить їх стандартом створення малюнків, наприклад логотипів.

Векторні малюнки повністю редаговані. Ви можете змінювати їх як вам завгодно. При цьому не загубиться жоден байт важливих даних.

Фрактальну графіку рідко застосовують для створення друкованих документів, але часто використовують в розважальних програмах.

Якщо в проект треба помістити зображення, фотографію, необхідно перевести його в цифровий вигляд. Існує декілька джерел отримання ілюстрацій для вашої публікації:

· скановані зображення;

· колекції цифрових фотографій на CD-дисках;

· зображення, одержані за допомогою цифрових камер;

· зображення, одержані з екрану комп'ютера;

· оригінальні векторні або графічні малюнки.

Найпоширенішим способом отримання зображень є сканування зображень з фотографій, слайдів, газет, журналів та ін. друкарських видань, але він є в той же час і найскладнішим, оскільки вимагає певних знань.

Коли ви скануєте оригінал будь-якого зображення, інформація про його відтінки перетворюється в набір пікселів, чи "сітку", яка складається з маленьких кольорових квадратиків. В цьому випадку виходить ефект, схожий на мозаїку. Під час виводу зображення він ще раз перетворюється в код PostScript, який зрозумілий принтеру.

Основними будівельними блоками кожного зображення є пікселі. У векторних програмах кожен графічний елемент існує у вигляді окремого графічного об'єкту. Наприклад, якщо зображення складається з круга, розташованого поверх квадрата, то ви можете вибрати одну з цих форм, клацнувши по ній за допомогою відповідного інструменту, а потім внести в ній зміни, тобто відредагувати її, незалежно від іншої форми. Проте, якщо те ж зображення буде піксельним, то окремі пікселі "не мають а ні найменшого уявлення" про все зображення. Вони і не підозрюють, що їх зібрали разом не просто так, а для формування окремих форм – круга або квадрата. Кожен піксель жорстко прив'язаний до свого квадратика в "сітці", із-за чого в даному випадку спосіб редагування повністю відрізняється від всіх тих, що використовуються в програмах обробки векторних зображень або в програмах макетування. Замість незалежних елементів зображення, таких як круг чи квадрат має відбутися оброблення безлічі кольорових пікселів, які разом створюють ілюзію цих форм.

Там, де створюється друкарська продукція, пікселі існують з двох причин: щоб описувати складні відтінки і відтворювати найдрібніші деталі зображень. За допомогою векторних форм майже неможливо створити реалістичне зображення на рівні фотографії; якщо ви не маєте надприродного таланту, то векторні програми не підійдуть для відтворення такого зображення, як малюнок пером.

Через те що кожен піксел може потенційно містити колір, відмінний від кольору сусіда пікселя, всі разом вони в змозі відтворювати найдрібніші зміни кольору і текстури, які тільки існують в природі. Можна змінити роздільну здатність, тобто розмір кожного пікселя зображення, а отже, можна створити пікселі, достатньо малі, щоб мали привабливість чорно-білі зображення.

Роздільна здатність растрового файлу повинна бути визначена виходячи з використаної лініатури друку, і звичайно складає 300 dpi для більшості стандартних робіт. Проте, мінімальна допустима роздільна здатність, з якою можливий якісний друк, в загальному випадку можна підрахувати, помноживши лініатуру друку на коефіцієнт 1,41 (квадратний корінь з двох). Тобто, для лініатури 150 lpi достатньо дозволу в 220 dpi. Якщо графічні дані представлені в колірній моделі Bitmap, то їх дозвіл не повинен бути менше 800-1200 крапок на дюйм, на відміну від інших форматів графіки.

Зображення в чорно-білому режимі служать для відтворення чорно-білих зображень. В даному випадку пікселі бувають одного з двох кольорів – чорний або білий. Причина, по якій ми називаємо ці файли "файлами одно бітового кольору", полягає в тому, що для опису кожного пікселя резервується тільки один біт.

Чорні пікселі описуються одиницею, а білі – нулем. Із-за того, що для відображення кольору потрібно так мало інформації, файли чорно-білих зображень мають об'єми, мінімальні в порівнянні з файлами зображень з тими ж лінійними розмірами, але в інших режимах.

Зображення в режимі півтонів відображаються у вигляді діапазону тонів або цілої послідовності сірих тонів від чорного до білого. В даному випадку для опису кожного пікселя використовується вісім бітів. У послідовності з восьми символів можливі 256 комбінацій одиниць і нулів, внаслідок чого можливі 256 рівнів полігонів (серед яких чисто білий і чисто чорний кольори) Оскільки в 8-бітовому зображенні в кожному пікселі знаходиться у вісім разів більше даних, ніж в одно бітовому, то аналогічно конфігуровані 8-бітові зображення виходять у вісім разів об'ємнішими одно бітових.

При обробці повнокольорових матеріалів не рекомендується використовувати набір кольорів RGB (блакитний, червоний, зелений). Оскільки, після віддачі матеріалу в поліграфію і після верстки буде дуже істотна колірна відмінність між тим макетом, який вийшов після друку і який видно на моніторі (у всіх поліграфічних виробництвах використовується не RGB, а CMYK), що може привести до втрати замовника рекламної продукції і до небажаної втрати грошей. Щоб уникнути всього цього, потрібно використовувати CMYK, бажано рекламний макет роздруковувати на принтері, і лише після проглядання замовником – відправляти рекламний макет на поліграфію.

2. Вибір і обгрунтування засобів розробки

2.1 Вибір і обґрунтування програмного забезпечення

Для виконання курсової роботи було обрано наступне програмне забезпечення: InDesing, Adobe Photoshop CS3.

InDesing, одна з найпотужніших видавничих систем, призначена для верстки газет, журналів, книг та іншої печатної продукції, в якій переважає текстова інформація. Програма дозволяє зберігати документи в форматах PDF та HTML (для Web-вузлів). Програма PageMaker достатньо популярна. Про це свідчить той факт, що зараз в ній верстається 20% кольорової та біля 50% чорно-білої продукції.

InDesing має потужні інструменти для роботи з текстом. Програма PageMaker і зараз незамінна при роботі з виданнями, які мають велику кількість тексту: об’ємними буклетами, книгами, друкованою продукцією довідникового характеру. PageMaker добре себе зарекомендував при роботі з публікаціями, які мають велику кількість тексту, при великій кількості таблиць, але гірше при верстці повнокольорових насичених ілюстраціями документів.

Adobe Photoshop - є безумовним лідером серед професійних графічних редакторів за рахунок своїх найширших можливостей, високої ефективності й швидкості роботи. Програма надає всі необхідні засоби для корекції, монтажу, підготовки зображень до печатки й високоякісного висновку. Основне призначення програми Adobe Photoshop - створення фотореалістичних зображень, робота з кольоровими сканованими зображеннями, ретушування, цветокоррекция, коллажирование, трансформації, кольороподіл і інше. Adobe Photoshop має у своєму розпорядженні всі методи роботи із крапковими зображеннями, при цьому має можливість роботи із шарами й використовує контури. Програма дозволяє легко змінювати колірну виставу документів (бітове, у градаціях сірого, дуплекс, індексовані кольори, RGB або CMYK). Adobe Photoshop CS3 - ключовий додаток для ідеальної обробки зображень, що включає засобу підвищення продуктивності роботи й оптимізації робочих процесів, нові потужні засоби редагування й революційні можливості для компонування. Інноваційні творчі інструменти цього універсального графічного редактора допомагають досягати екстраординарних результатів.

Ключові можливості Adobe Photoshop CS3:

- Редагування 3 D-Об'єктів;

- Аналіз зображень;

- Редагування перспективи елементів зображень;

- Редагування відеоматеріалів;

- Створення композицій;

- Засобу для корекції, монтажу, підготовки зображень до печатки й високоякісного висновку;

- Можливість використання в Adobe Photoshop smart- фільтрів, що значно спрощують роботу з накладенням ефектів;

- Кнопки для згортання панелей інструментів;

- Швидкісна обробка Raw- Зображень;

- Висока якість кодування Raw- Зображень у формати JPEG і TIFF;

- Створення й редагування 32- х бітних графічних файлів;

- Цифровий негатив (формат DNG);

- Перехід у режим швидкої маски натисканням однієї кнопки;

- Економія рабочего простору;

- Спливаючі панелі інструментів;

- Спрощені операції виділення (Quick Selection Tool).

2.2 Опис алгоритму створення оригінал-макету

Я зробив два оригінал-макети: брошура та плакат. Якісно виготовив оригінал-макет щоб він відповідав принципам рівноваги та дотримання балансу.

В даний час в поліграфії найчастіше застосовуються електронні види оригінал-макетів.

Для подальшого тиражування в друкарні придатність оригінал-макету може визначатися як його якістю, так і якістю допечатних і технологій накладів.

Видавничим оригінал-макетом є набраний, такий, що верстає на комп'ютері і віддрукований на лазерному принтері текстової оригінал, що є точним прообразом майбутнього видання (по числу сторінок [смуг], абзаців, малюнку шрифту).

Смуга і сторінка видання не одне і те ж. Смугою видання називають місце на сторінці, де поміщається текст і ілюстрації.

Сторінка видання — це весь аркуш цілком, включаючи смугу і поля.

Висота всіх смуг видання незалежно від вживаних кеглів (розмірів) шрифту має бути однакова, тобто розмір полів на всіх сторінках має бути однаковим.

Виняток становлять ілюстровані видання, в яких передбачено розташування малюнків в край сторінки (навиліт). Міжрядкові інтервали (інтерліньяж) в основному тексті видання мають бути постійними.

Неспівпадання міжрядкових інтервалів в колонках (у двох і більш колоночном виданні) і на розвороті категорично не допускається.

При роботі над багатосторінковим періодичним виданням слідує один раз вибрати стиль, набір гарнітур (шрифтів) і строго дотримуватися його в майбутньому.

Не слід використовувати у виданні надто багато шрифтів різних зображень, максимум три. Це в рівній мірі відноситься і до їх розміру.

Інакше сторінки будуть погано читані. Примітка. Не слід прагнути максимально заповнити різнорідними ілюстраціями всю площу сторінки. Як правило, це приводить до поганого зорового сприйняття. Про такі сторінки говорять "переобтяжена".

Міжбуквений інтервал впливає на зовнішній вигляд і легкість для читання видання. Тому не слід робити його дуже "рідким" або дуже "щільним".

Наприклад: рядок рідкого тексту рядок щільного тексту Щільність міжбуквеного інтервалу і самого шрифту оцінюється візуально і має бути однаковою для всіх рядків і сторінок. Пропуски між словами мають бути рівними.

Слід уникати "коридорів" (збіги пропуску в одному і тому ж місці в декількох рядках, що йдуть підряд).

Найчастіше це виникає при виключенні тексту по формату і вирішенням цієї проблеми є розставляння перенесень (автоматично або уручну).

Примітка. Виключення буває по лівому краю, коли лівий край рівний, а правий — ні; по правому краю; виключення по формату, коли правий і лівий краї рівні; повне виключення, коли правий і лівий краї рівні, але останній рядок розтягується управо до кінця. Абзацні відступи мають бути однаковими по всьому виданню незалежно від кегля шрифту окремих частин тексту. При багатоколонній верстці пропуски між колонками (средникі) мають бути однаковими по всьому виданню і пропорційні розміру шрифту. Інколи між колонками розміщують лінійки або прикраси. Для надання в друкарню оригінал-макет роздруковують на лазерному принтері на одній стороні паперового аркуша або плівки.

Висновки

Видання — це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період.

Видавництво — спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції.

Видавнича продукція — це сукупність різноманітних за формою, змстом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період. Видавнича продукція включає книги, журнали, газети, буклети, календарі тощо.

Видавничий бізнес сьогодні немислимий без комп'ютерних видавничих систем, які розсовують горизонти творчості, дозволяючи реалізувати всі ваші задуми. Видавничі програми легко піддаються освоєнню навіть непрофесіоналам у видавничій роботі. Проте недостатньо всього лише оволодіти інструментами, які вони пропонують. Потрібно володіти, крім іншого, базовими поняттями видавничої справи, мати уявлення про видавничий процес. Без цих знань немислимо створення повноцінної поліграфічної продукції. В ході виконання курсової роботи був створений буклет на тему: "ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСОБІВ ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЇ" та листівка "коледжу". Для його створення використовувались програми: Adobe Photoshop CS3, Adobe InDesing.

Список використаної літератури

1. Германиес Э. Справочная книга технолога-полиграфиста. - М.: Книга, 1982 .

2. Лапенко Б. Предполиграфическая подготовка изданий. - Ж. Компью-теры+Программы, 5(13), 1994.-с.50-52.

3. Донни О’Квін "Додрукарська підготовка. Керівництво для дизайнера" Москва 2001р.

4. А.О. Коцюбинський, С.В. Грошев Компьютерная графика. Практическое пособие. М.: "Технолоджи – 3000", 2001 р. – 752 с

5. Ю.А. Гурский Самоучитель Illustrator CS. – СПб.: Питер, 2004. – 237 с.

6. Н.В. Комолова Компьютерная верстка и дизайн. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 512 с.