Реферат: Землезнавство і краєзнавство

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Факультет підготовки вчителів початкових класів

Кафедра природничих і математичних дисциплін початкового навчання

«Затверджую»

Проректор з навчальної роботи

________________________________

«______» __________________ 2009р.

Землезнавство і краєзнавство

Програма навчальної дисципліни

Тернопіль–2009

УДК

Розробник: доцент кафедри природничих і математичних дисциплін початкового навчання ТНПУ імені Володимира Гнатюка, кандидат сільськогосподарських наук Мечник Л.А.

Рецензенти:

Затверджено вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Протокол № ____ від _________________ 2005 р.

Землезнавство і краєзнавство. Програма навчальної дисципліни.— ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005.— 12с.

© ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005

Структура програми навчальної дисципліни «Землезнавство і краєзнавство»

Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: Землезнавство і краєзнавство

Мета навчальної дисципліни

Курс «Землезнавство і краєзнавство» належить до обов’язкових фахових дисциплін факультету підготовки вчителів початкових класів педагогічних вузів.

Програма складена з урахуванням професійної орієнтації студентів на викладання навчальних курсів «Я і Україна. Навколишній світ» та «Я і Україна. Я і природа» в початкових класах. Збережена наступність цієї програми з попередніми, проте суттєво змінився зміст розділів з урахуванням досягнень науки та сучасних вимог до природничої освіти в початкових класах. Основна увага у програмі приділяється вивченню тих особливостей географічної оболонки, які мають місце в Україні і значною мірою впливають на життя і діяльність її населення.

Мета курсу — сформувати у студентів необхідний обсяг теоретичних знань, практичних умінь та навичок, які дозволять майбутнім вчителям викладати предмет «Я і Україна» в початкових класах на рівні сучасних вимог до навчально–виховного процесу.

У результаті вивчення матеріалу курсу студенти повинні засвоїти основні фізико–географічні поняття, вивчити сутність основних процесів, що відбуваються в географічній оболонці Землі, мати чіткі уявлення про взаємозв’язок процесів в атмосфері, гідросфері, літосфері та біосфері, усвідомити необхідність раціонального природокористування і природоохоронних заходів, знати особливості природи рідного краю.

Студенти повинні набути навичок практичної роботи з атласами, картами, глобусом, телурієм, метеорологічними приладами, колекціями мінералів та гірських порід. Вони повинні навчитися шукати за допомогою показника географічні об’єкти на картах атласів, вимірювати відстані та визначати географічні координати на картах, аналізувати спеціальні карти. Студенти повинні оволодіти простими і доступними методами визначення основних гірських порід і мінералів, навчитися аналізувати атмосферні явища, які спостерігаються протягом року, вміти застосовувати отримані знання для пояснення явищ, що відбуваються в географічній оболонці Землі, виявляти вплив господарської діяльності людини на природне середовище, взаємодію природних компонентів.

Основні вимоги до знань і вмінь студентів

Студенти повинні знати:

· визначення та зміст основних фізико–географічних понять;

· місце Землі у Всесвіті та вплив космічних факторів на природу планети;

· сутність основних процесів, які відбуваються у географічній оболонці Землі;

· внутрішню будову Землі та її вплив на географічну оболонку, життя і господарську діяльність людей;

· сутність картографічного методу відображення дійсності;

· геосфери планети, особливості їх виникнення, розвитку та взаємодії між собою;

· основні мінерали, гірські породи, корисні копалини та їх властивості;

· закономірності географічної оболонки;

· сучасний стан взаємодії людського суспільства та природи, його наслідки;

· глобальні екологічні проблеми сучасності, причини їх виникнення та перспективи вирішення;

· особливості природи свого краю;

· основну фізико–географічну номенклатуру.

Студенти повинні вміти:

· проводити спостереження за об’єктами та процесами географічної оболонки і фіксувати одержані результати;

· застосувати теоретичні знання для пояснення явищ, які відбуваються у географічній оболонці;

· володіти науковою термінологією;

· працювати з різними видами географічних карт: аналізувати їх зміст, вимірювати відстані, знаходити об’єкти, визначати географічні координати, складати фізико–географічну характеристику території за однією і багатьма картами;

· складати схематичні плани місцевості;

· розрізняти основні гірські породи та мінерали, описувати їх властивості;

· працювати з телурієм, глобусом, метеорологічними приладами;

· поводиться у природі.

ПРОГРАМА

Вступ

Географічна оболонка Землі — предмет загального землезнавства (загальної фізичної географії). Завдання загального землезнавства. Місце загального землезнавства в системі географічних наук. Зміст і завдання курсу «Землезнавство і краєзнавство» на факультетах підготовки вчителів початкових класів.

Змістовий модуль 1. Земля і Всесвіт. Загальна характеристика Землі як планети

Тема 1: Земля і Всесвіт

Сучасні уявлення про склад, будову і походження Всесвіту (Метагалактики). Галактика і місце в ній Сонячної системи. Сонячна система і місце в ній Землі. Гіпотези про походження планет Сонячної системи. Сонце і Місяць та їх вплив на процеси, що відбуваються в географічній оболонці. Космічні методи дослідження та їх значення.

Тема 2: Загальна характеристика Землі як планети

Зміна уявлень про форму Землі як кулю, еліпсоїд обертання, трьохосьовий еліпсоїд, геоїд. Докази кулястості Землі. Роль штучних супутників в уточненні форми Землі. Географічне значення форми і розмірів Землі та їх вплив на нерівномірність нагрівання на різних широтах, величину прискорення сили тяжіння, можливість утримання атмосфери.

Обертання Землі навколо осі і його наслідки: зміна дня і ночі, зональність у розподілі тепла, стиснення Землі по осі обертання, відхилення тіл, що рухаються, виникнення припливної хвилі, різниця в часі на різних меридіанах, добові ритми у природі. Час місцевий, поясний, літній. Лінія переміни дат. Календар.

Рух Землі навколо Сонця: орбіта, напрям і швидкість руху, положення земної осі в просторі та відносно Сонця. Дні рівнодення та сонцестояння, тропіки, полярні кола, полярний день і полярна ніч. Географічні наслідки річного руху Землі: зміна пір року, сезонні ритми в природі, теплові пояси.

Змістовий модуль 2. Літосфера

Тема 3. Внутрішня будова Землі. Рельєф земної поверхні

Методи дослідження внутрішньої будови Землі. Земна кора, мантія, ядро та їх вплив на географічну оболонку. Поняття про літосферу. Земний магнетизм та його значення. Вік Землі. Геологічне літочислення.

Поняття про рельєф. Головні фактори рельєфоутворення: внутрішня енергія Землі, сила тяжіння, космічний вплив, сонячна енергія. Основні процеси рельєфоутворення.

Внутрішні процеси, що змінюють поверхню Землі. Тектонічні рухи земної кори: коливні, складчасті, розривні. Основні структурні зони земної кори: геосинкліналі та платформи, їх розвиток. Землетруси, вулканізм, закономірності їх поширення на Землі та значення для розвитку географічної оболонки.

Зовнішні процеси, що змінюють поверхню Землі. Вивітрювання та його роль у зміні земної поверхні. Рельєфоутворююча роль вітру, снігу, льоду, текучих і підземних вод.

Тема 4: Мінерали та гірські породи

Мінерали, їх фізичні властивості. Різноманітність мінералів та їх господарське значення.

Гірські породи. Класифікація гірських порід за способом утворення: магматичні (інтрузивні та ефузивні); осадові (уламкові, органогенні, хімічні); метаморфічні.

Тема 5: Форми рельєфу земної поверхні

Рельєф, як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Головні планетарні форми рельєфу — виступи материків і западини океанів.

Рельєф океанічного дна: шельф, материковий схил, ложе океану (серединні хребти, глибоководні западини і рівнини).

Головні форми рельєфу материків: гори і рівнини. Гори. Основні форми гірського рельєфу: гірські хребти, долини, гірські вузли. Складчасті, складчасто–брилові та вулканічні гори. Класифікація гір за абсолютною висотою: низькі, середні і високі. Рівнини. Класифікація рівнин за способом утворення: денудаційні, пластові, акумулятивні; за абсолютною висотою: западини, низовини, височини, плоскогір’я; за характером поверхні: плоскі, хвилясті й горбисті.

Змістовий модуль 3. Гідросфера

Тема 6: Поняття про гідросферу. Світовий океан

Поняття про гідросферу як одну із сфер Землі. Фізичні та хімічні властивості води. Походження води. Кругообіг води на Землі. Значення води в природі і житті людини.

Світовий океан, його складові частини (океани, моря, затоки, протоки). Склад і властивості океанічної води: солоність, насиченість газами, прозорість, температура, густина.

Течії в Світовому океані та їх географічне значення. Життя в Світовому океані. Біологічні та геологічні ресурси океану, їх використання та охорона.

Тема 7: Води суші

Підземні води, їх класифікація за способом утворення: ґрунтові, міжпластові. Джерела. Мінеральні води. Термальні води і гейзери. Роль підземних вод у природі: живлення рік, рельєфоутворення, заболочування території, перенесення речовин. Використання людиною підземних вод.

Ріки. Річкові системи та басейни, вододіли. Живлення та режим рік. Робота річок: ерозійна, транспортуюча, акумулятивна. Річкові долини, дельти. Значення річок.

Озера. Класифікація озер за походженням котловини, ступенем мінералізації, характером водообміну. Еволюція озер. Значення озер.

Болота. Умови утворення боліт. Типи боліт за живленням. Значення боліт у природі.

Значення гідросфери в житті і розвитку географічної оболонки. Охорона вод суші і океану від забруднення.

Змістовий модуль 4. Атмосфера

Тема 8: Поняття про атмосферу. Нагрівання атмосфери. Вода в атмосфері

Поняття про атмосферу. Склад і будова атмосфери.

Нагрівання атмосфери. Поняття про сонячну радіацію та її види: пряма, розсіяна, сумарна, відбита, ввібрана. Альбедо Землі. Залежність кількості сонячної радіації від кута падіння сонячних променів та прозорості атмосфери. Температура повітря, її зміна з широтою і висотою. Температурна інверсія. Розподіл температур біля земної поверхні. Ізотерми. Теплові пояси.

Вода в атмосфері. Абсолютна та відносна вологість повітря. Конденсація і сублімація водяної пари біля земної поверхні, утворення роси, інею, туману, ожеледі. Конденсація і сублімація водяної пари у вільній атмосфері. Хмари, їх типи. Види атмосферних опадів, їх утворення і вимірювання. Основні закономірності розподілу опадів на земній поверхні. Коефіцієнт зволоження.

Тема 9: Тиск атмосфери. Циркуляція атмосфери. Погода і клімат

Тиск атмосфери, його вимірювання. Залежність тиску від температури і руху повітря. Зміна тиску з висотою. Особливості розподілу тиску біля земної поверхні.

Циркуляція атмосфери. Вітер, його швидкість та напрям. Загальна циркуляція атмосфери, її особливості в тропічних і помірних широтах.

Поняття про погоду. Повітряні маси і фронти. Спостереження та передбачення погоди.

Клімат. Кліматоутворчі фактори: сонячна радіація, підстилаюча поверхня, циркуляція атмосфери. Типи клімату.

Охорона атмосфери від забруднення, проблеми озонового шару Землі.

Змістовий модуль 5. Біосфера. Географічна оболонка. Людина і природа

Тема 10: Біосфера. Географічна оболонка. Людина і природа

Сучасні уявлення про біосферу на основі концепції В.І. Вернадського. Роль живих організмів у розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.

Ґрунт. Ґрунтоутворюючий процес. Роль живих організмів, мінеральної речовини, клімату і рельєфу в утворенні ґрунту. Класифікація ґрунтів за механічним складом. Ґрунти на території України.

Диференціація географічної оболонки на великі ландшафтні комплекси: географічні пояси і географічні (природні) зони. Фактори, що зумовлюють та порушують зональність. Висотна поясність (на прикладі Українських Карпат).

Природні зони України: мішані ліси, лісостеп, степ. Характеристика зон: географічне положення, особливості рельєфу і клімату, зональний тип ґрунтів, загальна характеристика рослинного і тваринного світу, проблеми раціонального використання і охорони природних ресурсів зон у процесі господарської діяльності.

Населення земної кулі, його кількість та розміщення. Людські раси, їх рівноцінність. Роль природи та її ресурсів в розвитку суспільства. Взаємодія людського суспільства і природи.

Змістовий модуль 6. Краєзнавство

Тема 11: Природа Тернопільської області

Завдання і зміст краєзнавства. Географічне краєзнавство. Фізико–географічна характеристика природи Тернопільської області: географічне положення, геологічна будова і рельєф, корисні копалини, клімат і погода, характер сезонів, ріки і озера, ґрунти, рослинний і тваринний світ.

Населення Тернопільської області. Головні галузі промисловості і сільського господарства області, їх стан та перспективи розвитку. Заходи по охороні природних ресурсів Тернопільської області.

Структура залікового кредиту курсу

Теми практичних занять

Завдання для самостійної роботи

1. Географічні наслідки річного руху Землі: зміна пір року, сезонні ритми в природі, теплові пояси. — 2 год.

2. Зовнішні процеси, що змінюють поверхню Землі. Вивітрювання та його роль у зміні земної поверхні. Рельєфоутворююча роль вітру, снігу, льоду, текучих і підземних вод. — 2 год.

3. Мінерали, їх фізичні властивості. Різноманітність мінералів та їх господарське значення. Гірські породи. Класифікація гірських порід за способом утворення: магматичні (інтрузивні та ефузивні); осадові (уламкові, органогенні, хімічні); метаморфічні. — 7 год.

4. Рельєф, як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Головні планетарні форми рельєфу — виступи материків і западини океанів. — 2 год.

5. Біологічні та геологічні ресурси океану, їх використання та охорона. — 2 год.

6. Значення гідросфери в житті і розвитку географічної оболонки. Охорона вод суші і океану від забруднення. — 2 год.

7. Основні закономірності розподілу опадів на земній поверхні. Коефіцієнт зволоження. — 2 год.

8. Клімат. Кліматоутворчі фактори: сонячна радіація, підстилаюча поверхня, циркуляція атмосфери. Типи клімату. Охорона атмосфери від забруднення, проблеми озонового шару Землі. — 4 год.

9. Природні зони України: мішані ліси, лісостеп, степ. Характеристика зон: географічне положення, особливості рельєфу і клімату, зональний тип ґрунтів, загальна характеристика рослинного і тваринного світу, проблеми раціонального використання і охорони природних ресурсів зон у процесі господарської діяльності. — 4 год.

10. Фізико–географічна характеристика природи Тернопільської області: географічне положення, геологічна будова і рельєф, корисні копалини, клімат і погода, характер сезонів, ріки і озера, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Населення Тернопільської області. Головні галузі промисловості і сільського господарства області, їх стан та перспективи розвитку. Заходи по охороні природних ресурсів Тернопільської області. — 9 год.

Навчальний проект

ІНДЗ: заповнення контурних карт та вивчення географічної номенклатури материків і України (гори, рівнини, моря, затоки, протоки, ріки, озера, острови, півострови). Виконання практичних завдань (визначення напрямів та вимірювання відстаней на плані і карті, визначення географічних координат, знаходження об’єктів за даними координатами, характеристика карт, побудованих у різних картографічних проекціях) на основі самостійного опрацювання теоретичного матеріалу за темою «План і карта».

Поняття про географічну карту і план. Подібність і відмінність між планом та картою. Значення карт та планів у наукових дослідженнях та практичній діяльності людини. Масштаб, види масштабу. Градусна сітка карти та її елементи. Географічні координати: широта та довгота, їх визначення.

Сутність картографічних проекцій. Спотворення, що виникають при переході від поверхні еліпсоїда до площини. Класифікація проекцій за способом побудови.

Способи зображення об’єктів та явищ на планах і картах. Умовні позначення на плані і фізико–географічних картах. Типи карт за змістом.

Методи навчання: лекції із застосуванням наочних посібників, географічних карт, виконання практичних завдань.

Методи контролю: поточне тестування, оцінка за ІНДЗ, підсумковий письмовий тест.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, методичні розробки до проведення практичних занять, навчальні посібники, інтерактивний комплекс навчально–методичного забезпечення дисципліни, нормативні документи, ілюстративні матеріали, навчальні відеофільми, навчальні комп’ютерні програми.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Шкала оцінювання:

90–100 балів — відмінно (А);

75–89 балів — добре (ВС);

60–74 балів — задовільно (DE);

35–59 балів — незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1–34 бали — незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Література

1. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство.— К.: Либідь, 2000.

2. Боярченко І.Ф. Астрономія.— К.: Вища школа, 1976.

3. Воінственський М.А. Природно–заповідний фонд УРСР.— К.: Урожай, 1986.

4. Галант Т.Г., Гуревич Е.М. Практические заняття по землеведению и краеведению.— М.: Просвещение, 1988.

5. Геренчук К.І. Природа Тернопільської області.— Львів: Вища школа, 1979.

6. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение.— М.: Высшая школа, 1984.

7. Заставний Ф.Д. Географія України.— Львів: Світ, 1990.

8. Колесник С.В. Общие географические закономерности Земли.— М.: Мысль, 1970.

9. Кудло К.К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению.— Минск: Высшая школа, 1984.

10. Мельчаков Л.Ф. Общее землеведение з основами краеведения.— М.: Просвещение, 1981.

11. Музафаров В.Г. Определитель минералов, горных пород и окаменелостей.— М.: Недра, 1979.

12. Ратобыльский Н.С., Лярский П.А. Общее землеведение и краеведение.— Минск: Университетское, 1987.

13. Савчук Р.І. Загальне землезнавство.— Рівне: Ліста, 1998.

14. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство.— К.: Вища школа, 1995.

Автор програми: Мечник Л. А.

Завідувач кафедри: Мечник Л. А.