Реферат: Антикризове фінансове управління підприємством

.

Антикризове фінансове управління на даний час є одним з основних елементів для ефективної господарської роботи будь-якого підприємства.Для підтримання фінансової рівноваги, забезпечення стабільної ліквідності, платоспроможності та прибутковості фінансовий менеджмент повинен організувати фінансове господарство на підприємстві таким чином, щоб операційна, інвестиційна та фінансова діяльність здійснювалися з врахуванням вимог політики антикризового фінансового управління. В загальному вигляді антикризове фінансове управління - це система прийомів та методів управління фінансами спрямована на попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства. Антикризовий фінансовий менеджмент у значній мірі повинен спиратися на функціональний та методологічний інструментарій контролінгу, а також враховувати вимоги Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом”, який визначає механізм фінансової санації та банкрутства підприємств. Антикризове фінансове управління підприємством можна розглядати в двох ракурсах:по-перше, - це система профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи: постійний аналіз сильних та слабких сторін підприємства, прогнозування банкрутства, управління ризиками (мінімізація та нейтралізація), впровадження системи попереджувальних заходів тощо;по-друге, - це система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання. Враховуючи ту обставину, що одним із головних факторів виникнення фінансової кризи та неефективності заходів щодо оздоровлення багатьох вітчизняних підприємств є низький рівень менеджменту і фінансового менеджменту зокрема, елементи системи антикризового управління доцільно запроваджувати як на підприємствах, які є порівняно благополучними і функціонують успішно, так і на тих, які опинилися у фінансовій кризі. У першому випадку, основне завдання системи полягає в недопущенні фінансової кризи, а в другому - подолання фінансової кризи, тобто фінансове оздоровлення підприємства.Отже, на основі проведеного аналізу фінансового стану ВАТ “Рудхім”, під час якого було здійснено оцінку майнового стану та ділової активності підприємства, його фінансової стійкості та платоспроможності та здійснено прогнозування і оцінку ризику банкрутства за вітчизняними і зарубіжними методиками, ми прийшли до висновку, що на протязі досліджуваного періоду підприємство перебувало у стані важкої кризи, яка поглибилася у 2007-2008 роках із появою катастрофічної заборгованості. Майновий стан ВАТ “Рудхім” погіршується з кожним наступним періодом. Частка основних виробничих фондів в обігових коштах неухильно зменшувалася, також знижувалася частка коштів, інвестованих у основні засоби, у валюті балансу. Загрозливо зріс рівень фізичного і морального зносу основних фондів, оновлення основних засобів повністю відсутнє. Вже на основі лише одного показника: відсутності коефіцієнта оновлення можна судити про те, що ні про яку довгострокову перспективу діяльності підприємства не йдеться: з кожним роком воно все більше буде заглиблюватися в борги і отримувати збитки. Зменшилася частка оборотних виробничих активів, таким чином зменшилася мобільність виробничих фондів, проте за рахунок росту дебіторської заборгованості зріс коефіцієнт мобільності активів, що визначає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Проте, на нашу думку, варто реально підходити до оцінки даного показника і до імовірності погашення дебіторської заборгованості підприємства, адже, на жаль, гарантій своєчасного погашення дебіторської заборгованості підприємство не має.При аналізі ділової активності підприємства було виявлено, що оборотність активів (коефіцієнт трансформації) ВАТ “Рудхім” постійно зменшується під впливом незначного зменшення чистої виручки та росту активів за рахунок появи дебіторської заборгованості. Фондовіддача стабільно перебувала на низькому рівні, що говорить про неефективність діяльності основних фондів, які вже зносилися і потребують оновлення. Протягом 2007 року значно зменшився коефіцієнт оборотності обігових коштів, тобто кількість виручки на одиницю обігових коштів зменшилася, що, звичайно, є загрозою для функціонування підприємства. Період погашення кредиторської заборгованості у 2007 році зріс порівняно з 2006 роком в 33 рази, що є, без сумніву, ознакою кризи неплатежів на підприємстві, загрозою повної втрати ВАТ “Рудхім” своєї платоспроможності і подальшого банкрутства.Негативною ознакою для ВАТ “Рудхім” є перебування протягом всього досліджуваного періоду співвідношення виручки від реалізації продукції та власного капіталу на стабільно низькому рівні, що говорить про те, що обсяг виручки від реалізації продукції знаходиться на низькому рівні, його потрібно підвищувати, паралельно реалізуючи зношені основні фонди.Оцінка рентабельності діяльності підприємства не проводилася, адже ВАТ “Рудхім” є збитковим підприємством, відповідно воно нерентабельне і з кожним періодом поглиблює свої збитки.При оцінці фінансової стійкості ВАТ “Рудхім” було виявлено, що на підприємстві існують в незначному обсязі власні обігові кошти, проте з кожним наступним періодом вони зменшуються, таким чином здатність підприємства платити поточні борги та розширювати виробництво майже відсутня, адже величина поточних боргів більш ніж в 30 разів перевищує величину робочого капіталу.З різким ростом дебіторської заборгованості в 24 рази зменшилася абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні кошти, яка і до того перебувала на вкрай низькому рівні, що говорить про те, що підприємство потрапило у фінансові лещата, і йому загрожує повна втрата платоспроможності.Маневреність робочого капіталу стабільно зменшувалася, різко збільшившись тільки у 2007 році, дана загальна тенденція - це позитивне явище, адже розширилася свобода маневру ВАТ “Рудхім” власними коштами. Відбувалося коливання коефіцієнта забезпечення запасів власними обіговими коштами, проте протягом всього періодувін загалом зріс, це також говорить про позитивний ефект, проте, на нашу думку, слід структуризувати оборотні активи на ті, які реально мають здатність забезпечувати запаси та на ті, які не мають такої здатності, адже може виникнути така ситуація, що дебіторська заборгованість виявиться абсолютно неліквідною, і відповідно, не забезпечить запасів.Коефіцієнт покриття запасів дуже різко зріс майже в 40 разів, характеризуючи підприємство таким чином, що величина дебіторської і кредиторської заборгованості зросла в 2007 році при майже незмінній величині запасів, що за умови вчасного погашення заборгованості було б позитивною характеристикою, проте гарантії такого погашення заборгованості відсутні.Негативно характеризує фінансову стійкість підприємства і коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує постійне зменшення частки власних обігових коштів у власному капіталі. Зменшилася і забезпеченість заборгованості підприємства власними коштами, протягом 2007-2008 років обсяг позикових коштів перевищував величину власних, тому фінансова стійкість у ВАТ “Рудхім” відсутня.Що стосується аналізу платоспроможності ВАТ “Рудхім”, то коефіцієнти поточної і швидкої ліквідності, які знаходяться протягом всього досліджуваного періоду на межі своєї критичної величини, говорять про те, що підприємство могло б погасити свої борги протягом року тільки в тому випадку, коли б йому довелося реалізувати всі обігові кошти. Коефіцієнт абсолютної ліквідності виявилося обрахувати неможливим через те, що на підприємстві абсолютно немає коштів. Тому його готовність негайно ліквідувати короткострокову заборгованість відсутня, за даним параметром підприємство є повністю неплатоспроможним.Зменшилася здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року у зв’язку зі зміною структури заборгованості