Реферат: Модель покрокового навчання писемного мовлення за психолінгвістичною моделлю висловлювання

Розділ ІІ. Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання

§ 2. Модель покрокового навчання писемного мовлення за психолінгвістичною моделлю висловлювання

Створення методики покрокового навчання писемного мовлення

передбачає, в першу чергу, характеристику запропонованих кроків, операцій, які вони містять, та обгрунтування їхньої послідовно­сті. Крім того, серед завдань, вирішення яких вимагає дана система, виділяють наступні: І/ виявлення особливостей покрокової методики навчання кожної КМФ; 2/ створення си­стеми пам'яток, що містять правила, характеристики явищ, впра­ви, призначені для оволодіння ними, приклади та iн.

При формуванні методичної системи покрокового навчання ПМ та його композиційно-мовленнєвих форм ми свідомо випускаємо з уваги жанри та функціональні стилі. Це пов"язано, з одного бо­ку, з універсальним застосуванням елементів КМФ у різних жанрах письмової комунікації, а з іншого, з тим що метою застосування даної си­стеми є формування у студентів вищої мовної школи комунікативної компетенції з загаль­ної специфіки організації та використання вказаних форм.

Отже, нашим першочерговим завданням є виявлення специфіки кроків писемного мовлення, співвіднесення їх змісту з відповідними мовленнівими діями психолінгвістичної моделі висловлювання та порівняння з аналогічними кроками, що виявлені у методичній літературi /якщо такі аналоги існують/. Ми дотримуємось традиційно ві­домих етапів ПМ, серед яких: етапи підготовки до ПМ, письма та редагування. Грунтуючись на вказаних етапах, ми розробили покрокову систему, окремі кроки якої є складовими цих етапів, зумовлюються характером та послідовністю мовленнєвих операцій психолінгвістичної моделі висловлювання, і тому є необхідними та достатніми для ефективного навчання ПМ студен­тів ІІІ курсу вищої мовної школи. При цьому студенти ознайомлюються з цими етапами у вигляді загального визначення, а потім і з кроками, що їх складають, наочно, у вигляді таблиці 1 (Етапи та кроки писемного мовлення) .

Таблиця 1

Stages and steps of writing process

Розглянемо докладніше загальний перелік кроків, про які вже йшлося у попередньому параграфі. Серед них варто виділити такі:

І/ З'ясування мети, предмета висловлювання та уточнення адресата мовлення (Defining a purpose you want to realize in writing and an object you are going to write about).

Сутність цього кроку полягає у формуванні у студентів навичок з"ясування комунікативних цілей та предмету мовлення, які найадекватніше відповідають поставленому завданню та мовленнєвій ситуації. Відповідно, цей крок є передумовою виявлення ними взаємозв‘язку мети і предмета з конкретною формою ПМ або певною ком­бінацією таких форм. Наслідками вибору певної КМФ писемного мов­лення є можливість ефективного визначення на подальших кроках навчання логіко-композиційної структури майбутнього твору, особливостей його плану­вання, синтаксису, відбору лексики, характеру необхідної додат­кової інформації тощо. Ця думка, як вже зазначалось у попередньому розділі, підтверджується і рядом методистів. Т.Т.Ямчинська, наприклад, зазначає, що семантична та структурна організація тексту підпорядковується реалізаціі його прагматичних цілей, що i зумовлюе домінування його прагматич­них аспектів. Інакше кажучи, уся мовленнєва діяльність мовця спрямована на реалізацію його прагматичних цілей, висунутих на ЇЇ початку /Ямчинська 1997, 144; Шуверова 1990, 5/.

В свою чергу, уточнення адресату мовлення крім мотивуючої функції, яку виконує i процес визначення мети, здійснює певний вплив на вибір стилю, адекватного до створеної мовленнєвоі си­туації, характер лексики тощо. На нашу думку, адресат мовлення повинен подаватись студентам як складова навчального завдання.

Як вже було зазначено, у ряді робіт методистами пропонується впроваджувати цей крок після здійснення студентом ряду інших операцій. Проте, ініціальна позиція кроку з"ясування мети та адресату мов­лення, відповідаючи структурі психолінгвістичної моделі висловлювання, значно підвищує ефективність його застосування та інтен­сифікує навчальний процес. Це пов"язано з тим, що у такій по­зиції даний крок сприяє організації усієї подальшої роботи, відкриває мовцеві її тактику, специфіку та перспективу.

Взаємозалежність між метою, предметом та КМФ писемного мовлення у нашій системі ілюструється уривками текстів, що належать до статичного та динамічного опису, повідомлення, та доказу і умовиводу. Крім того, студентам подаються пари комунікативних цілей та предметів, які відповідають поданим уривкам текстів, і які необхідно зіставити з останніми. Наприклад:

I. Read and listen to five text extracts. Each of them belongs to a definite speech type and can be characterized by a special writer’s purpose and an object which is concerned. Pay your attention to such aspects as: what the writer wants to say, what object he is writing about.

1.Star gazing on a winter night is not necessarily a romantic pastime. Even when your boy-friend is the instructor, learning constellations for your astronomy midterm, it is not necessarily a heart-warming experience. All you can think about is your cold feet, your cold hands, your cold nose. All you want to do is to get someplace warm, and to get there as quickly as possible.

(Melinda G. Kramer)

2.»Apple Cake».

The apples are peeled and chopped and mixed with raisins, sultanas, milk, and sugar. Flour and butter (softened) are mixed together in another bowl. The fruit mixture and the egg are admitted to the flour and butter mixture and mixed carefully. The mixture obtained is put into a buttered 20-centimetre square cake tin. A little white sugar is put on the top. The cake is cooked in the oven at 170 C for 1 hour 45 minutes.

(John & Liz Soars)

3.One night during my junior year of high school I put away my homework, turned out the light, and slipped into bed. But I did not go to sleep. I began to think about Anna. The clock ticked. Sleep would not come. Anna. Anna. She simply would not leave my thoughts. Finally I got up of bed, turned on the light, sat down at the desk and wrote her a letter. She never received it. That was the night Anna died.

(Van Varner)

4.Mark & Spencer, Britain’s favourite store.

There is no special secret about M&S store. It bases its business on three principles: good value, good quality, and good service. Also, it changes with the times - once it was all jumpers and knickers. Now it’s food, furniture, flowers as well. Top fashion designers advise on styles of clothes.

But perhaps the most important key to its success is its happy, well-trained staff. Conditions of work are excellent. There are company doctors, dentists, hairdressers, and even chiropodists to look after the stuff, and all the stuff can have lunch for under 40p. That is why it became so successful.

(John & Liz Soars)

5.France has a population of 38.8 million. It is usual in Europe because it has more single young men than single young women. It has about 20% unemployment but the tourist industry brings high seasonal employment. The people often borrow to buy houses. Many, however, have second holiday homes. Most people cook with gas, not electricity. They like low alcohol drinks.

(John & Liz Soars)

2.Read the pairs of the writer’s purposes and objects given below. Match them with the text extracts by putting the text extract numbers into the boxes opposite to them.

Writer’s Purpose (P) and Object(O).

a .P.: to describe some peculiar features about life in France. O.: France.

b. P.: to describe the stages of preparing a cake. O.: a process of cooking.

c. P.: to make conclusions about trade at M&S. O.: M&S’s business .

d .P.: to retell about past events. O.: strange events which happened to the author in the past.

e .P.: to prove that sitting in the winter night out-of-doors is not at all romantic. O.: a winter night.

3.Read the speech-type-list given below and try to guess what their difference is. Try to decide to which speech types the text extracts above belong. Explain your choice.

Speech Types.

Subject description (SD).

Process description (PD).

Narration (N).

Reasoning-argumentation (RA).

Reasoning-deduction (RD).

Після первинного з‘ясування студентами взаємозалежності мети, предмета та КМФ писемного мовлення на конкретних прикладах відбувається узагальнення таких знань за допомогою, наприклад, наступного завдання.

4.Read the items given below. They all disclose the essential difference between the speech types. Look through the text extracts above once more and decide what this difference is.

1. Writer’s purpose:

* to describe object(s)

* to describe process(es);

* to retell about some order of events in the past;

* to prove that something is true/ false;

* to solve a problem by making conclusions.

2. The object which is concerned:

* subject(s);

* process(es);

* past events;

* question(s)/ problem(s).

3. Text peculiarities:

* arguments;

* order of events;

* process stages;

* conclusions;

* descriptive words.

3.Try to characterize the speech types due to the items above.

Виконання студентами цих завдань дозволяє перейти до наступного кроку навчальної моделі.

2. Вибір КМФ, адекватної до комунікативного наміру та предмета мовлення (Making a decision about an appropriate speech type or their combination to embody the purpose and the object best).

З‘ясування взаємозалежності мети, предмета мовлення та КМФ, що їм відповідає, раціонально, на нашу думку, здійснювати за допомогою розробленої нами таблиці 2 (Взаємозалежність мети, предмета ПМ та комунікативно-мовленнєвих форм).

Таблиця 2

Purpose, Object and Speech Type

Ознайомлення студентів з цією таблицею можна супроводжувати, наприклад таким завданням:

4.Review the Table 2 which shows the interdependence between the speech type, writer’s purpose and object which is concerned (what purposes and objects are typical for different speech types). Read and listen to two more text extracts and define according to the Table 2 their purposes, objects and speech types.

1.And then I saw it. A dim light. I rushed to it and found myself in front of a small window. I lifted it. Surprisingly it slid up easily, unlike the usual paint-sealed windows of old buildings. I leaned out, gasping, filling my lungs with fresh, cold air.

As my head cleared, I looked down to the street at the end of the alley far below. It was alive with the activity of fire pumpers and the clamor of the crowd.

(Jose M. Sandoval).

2.Sister Wendy, TV star!

Sister Wendy Beckett has been a nun for nearly 50 years, but she has a remarkable other life. She writes and presents an arts programme for BBC television called ‘Sister Wendy’s Grand Tour’.

She speaks clearly and plainly, with none of the academic verbosity of art historians. TV viewers love her common-sense wisdom, and are fascinated to watch a kind, elderly, bespectacled, nun who is so obviously delighted by all she sees.

(John & Liz Soars)

5.Imagine yourself a writer or a journalist whose article is demanded by a famous youth magazine. Look through the list of topics given to you to choose one for your article. Decide which of them is the most interesting or promising to you and put a tick into the box.

* Marriage

* Drugs

* Evil

* Youth Culture.

У складі цього ж кроку студентам запропоновується ознайомитись з прийомом звуження теми твору (narrowing the topic) та шляхами комбінування у ПМ різних КМФ з метою повнішого та глибшого розкриття навчального завдання. При цьому встановлюється взаємозв‘язок між характером комбінування КМФ та комунікативних цілей.

Специфіка прийому »narrowing the topic» полягає у звуженні теми твору до її конкретних аспектів, які можуть бути досконально висвітлені у студентській роботі обмеженого обсягу. Сут­ність прийому »narrowing the topic» полягає у конкре­тизації різних аспектів теми за рахунок вичленування її сторін та додавання елементів темпорального, локального та інших планів. Застосування даного прийому вимагає наявності у мовця знань з теми ПМ, різних її аспектів та передбачає їх пошук i поглиблення. Ці знання можуть записуватись на картках або триматись у пам"ятi. Відбір потрібних аспектів теми відбувається згід­но з інтересами мовця, і вони, в свою чергу, конкретизуються за рахунок додавання конкретної інформації за логіко-тематичним взаємозв»язком з ними.

Наприклад:

Як вже зазначалось, деякі методисти /Девід Б. Елліс та iн./ пропонують для звуження теми твору використовувати карт­ки, на яких мовець фіксує ідеї, акумульовані на даному етапі роботи. За допомогою таких же карток він відбирає основну ідею твору i складає план. Ми вважаємо це неекономною витратою навчального часу. Проте при виконанні письмового завдання в домашніх умовах такий прийом може бути індивіду­ально ефективним і тому з ним спід знайомити студентів.

Для формування у студентів навичок звуження теми твору та виявлення характеру комбінування КМФ, адекватного до специфіки навчального завдання та комунікативного наміру студента, можна застосовувати, наприклад, такі завдання, що подаються у комплексі з попередніми, вказаними вище:

6.Each of the topics is too broad so you should decide with which purpose and object in your personal opinion your topic goes best. Sometimes there can be more than one purpose (and more than one object). In this case one of them is main and the other is additional. If you choose a combination of purposes (and objects) typical for reasoning forms and other speech types (e.g. RD+N) reasoning is often the main one as it is more expressive and powerful.

For example, topic ‘Marriage’ can include such main purpose : to clear up the question whether creating a family is egually important for men and women and to make conclusions; the object here is the question concerned (RD). As you see, this time the purpose has been formulated not in an abstract way, but with a definite idea. This purpose (main) can be combined, for example, with an additional purpose ‘to retell some events from the past to illustrate the conclusions’, and the object - some events which happened to you or people you know in the past (N). So the speech type combination is RD+N.

7.Write down the topic, and an idea(s) to formulate the purpose(s) and object(s) you have chosen.

* topic:

* purpose(s):

* object(s):

8.Due to the purpose(s) and object(s) defined, decide what speech type (according to the main purpose) you are going to use (see Table 2) and write it above together with your purpose(s) and object(s).

З метою полегшення цього етапу навчального процесу студентам можна запропонувати таблицю 3: Варіанти комбінування композиційно-мовленнєвих форм в залежності від поеднання тих чи інших комунікативних цілей (Possible Variants of Purpose/ Speech Type Combinations),

Table 3

Possible Variants of Purpose/ Speech Type Combinations

Таблиця 3 може подаватись у супроводі пояснень та, наприклад, таких завдання, спрямованих на затренування цього та попереднього кроків:

9.Review the Table 3. There are 20 variants of the speech types combinations which exist and 5 pure speech types. The abbreviations have already been interpreted.

RA+N, for example, means that you intend to prove an idea/ ideas using some elements of narration as examples, arguments, etc. RA, in this case, is the main speech type and N is an additional one.

It is often preferable in creative writing to combine speech types as this way you have greater possibilities to express yourself and to consider your topic in full measure.

The topic you have chosen, can be considered in many different ways, on the basis of different purposes and objects, due to the result you intend to get. Sometimes it is very useful to try different purposes for a topic to realize how to deal with the task best, which speech types to combine.

10.Let’s play with the topics you have chosen. First, reread your ideas for purpose(s) and object(s), think of some information which can go into the text. Now decide how your topic, purpose and object can be formulated if you choose other speech types. For example, going back to the topic ‘Marriage’, which some of you might have chosen, we can take following main purpose/ object pairs and consequently speech types:

Topic ‘Marriage’

* PD (describing stages of a process).

Purpose: to give some directions to a young couple describing the way the wedding ceremony should be held, as if you are a registry office instructor.

Object: the parts of wedding ceremony.

· SD (describing a person, a place, a scene, a landscape, etc.)

Purpose: to describe the appearence of just married couple in front of the registry office.

Object: the scene concerned.

* N (narrating about past events which happened in some order).

Purpose: to narrate about some events which happened to your neighbours, friends, relatives before, during or after the wedding ceremony.

Object: the order of the events concerned.

* RA (proving/ disproving ideas given as theses).

Purpose: to find arguments and prove that marriage is an important thing/ nonsense.

Object: the problem concerned.

* RD (making conclusions on information analysis basis)

Purpose: to analyse facts that you know and to make conclusions if marriage is important.

Object: the guestion concerned.

What is your opinion? Is any of the speech type examples given above enough for writing a good, complete composition on the topic chosen? Why? Think of some examples of purpose - object combinations due to the items given below on the basis of ‘Marriage’.

RA+N

RA+PD

N+SD

RD+RA

11.Think of some speech type combinations to make your future composition more complete.

e.g.: RA+N (to prove that people should/ shouldn’t marry retelling about a case you know as an argument).

Discuss your ideas for future compositions in pairs and say what topic, speech types and purposes are chosen by your collegue.

12.Make up a short paragraph of your own on the basis of your topic, purpose(s) and object(s). On this stage do not think of correcting mistakes or making your text perfect.

13.Give your purpose and object ideas to the following topics and speech types:

* Music (N)

* Music (RA+N)

* Art (RD+N)

* Sport activities (PD)

* Sport activities (N+SD)

3. З‘ясування специфіки КМФ: логіко-композиційна структура тексту, зміст вступу, основновної частини та висновків, деякі лексичні та граматичні особливості ( Defining the peculiar features of the speech type or their combination chosen (text structure, content of the text parts, necessary lexical and grammar components, etc)).

Серед прийомів, що пов"язані з логічною організацією ідей, можна виділити створений нами прийом використання вер­бальних моделей та схем логіко-структурної організації КМФ. Такі вербальні моделі відображають абстрактний типізований зміст КМФ (див. §2 І розділу), а схеми, в свою чергу, наочно передають розташу­вання структурних їх частин.

Даний прийом застосовується для виявлення логіко-структурної організації майбутнього тексту ПМ з метою по­легшення психологічних і методичних труднощів та дотримання специфіки КМФ.

У відповідності з логіко-структурною організацією КМФ "статичного" та "динамічного опису", "повідомлення" та видів і "міркування", "доказу" та "умовиводу" видається можливим їх абстрактне зображення у вигляді моделей та схем.

1. "Опис" має наступну логіко-структурну організацію:

а/ введення об"єкту;

б/ його характеристика;

в/ її узагальнення/ конкретизація;

Вербальна модель "статичного опису" може виглядати наступним чином:

а/ певний об"єкт знаходиться у певній точці простору та характеризується певними взаємовідношеннями з іншими об'єктами;

д/ даний об"єкт містить ряд специфічних рис, власти­востей;

в/ такі властивості виділяють його з-поміж інших об"єктів і поєднують його з іншими об"єктами певного ви­ду, класу.

Таким чином, базова схема "статичного опису" (див. схема 1) складається з введення об"єкту у просторі / 1/, характеристики його ознак, рис, характеристик та взаємозв"язку об"єкту з іншими об"єктами у просторі (2, a-f) і, нарешті, узагальнення чи конкретизації (3).

Стрілки на схемі вказують на взаємозв"язки, що існують між об'єктом та його властивостями, об'­єктом і іншими об"єктами у просторі, послідовністю елементів схеми: (1), (2) та (3).

Вербальна модель "динамічного опису" у відповідності до логіко-структурної організації КМФ"опис" містить наступні елементи:

а/ певний процес триває певний проміжок часу, у певній точці простору і складається з певних етапів або дій, які певним чином взаємопов"язані;

б/ сам процес та його окремі етапи /дії/ характеризу­ються певними ознаками:,

в/ ознаки цього процесу та його етапів пов"язують/ виділяють його з класу подібних явищ.

Базова схема "динамічного опису" містить основні етапи процесу, що описуються, у їх хронологічному порядку та з характеристикою їх ознак, перша сфера /1/ включає загальну характеристику всього процесу, менші /2: A-D/ - окремі етапи, їхню характеристику /a-g/, а остання /3 / - узагальнення чи конкретизацію (див. схема 2).

2. Логіко-структурна організація "розповіді" містить наступні елементи:

а/ фраза-зачин;

б/ фрази, що розвивають послідовність подій;

в/ заключна фраза.

Відповідно до структури КМФ «розповідь» її вербальна модель може складатися з наступних елементів:

а/ у певній точці простору, у певний час /як правило, в минулому/, за участю певних суб"єктів розпочинаються певні події;

б/ подається ретроспективний огляд подій у послідовно­сті: результат чи наслідок подій - їх розгортання або навпаки, та здійснюється визначення певних причинно-наслідкових зв"язків, що існують між подіями та їх результатом;

в/ розв'язується "конфлікт" сюжетної лінії, робляться висновки з подій на основі їх результатів.

Базова схема КМФ "розповідь" містить введення ситуації /І/, її розвиток у послі­довності подій /2: a-d/ та результати, висновки з цієї події /3/. Стрілки від окремих подій до результатів вказують на їх можливі взаємо­зв'язки (див. схема 3).

3. Логіко-структурна організація КМФ "міркування" диференціюється за його видами: "доказом" та "умовиводом", відповідно:

"доказ"

а/ тези;

б/ речення, що доводять тези;

в/ висновки.

Отже, вербальна модель "доказу»може виглядати наступ­ним чином:

а/ об"єктивно у певних умовах існує певна "проблема", вирішення якої формулюється певним судженням /або рядом суджень/;

б/ існує ряд фактів, аргументів, прикладів, що стверд­жують правдивість/ хибність даного судження /суджень/;

в/ на основі їх аналізу, порівняння, конкретизації, абстрагування та інших операцій формується висновок про прав­дивість/ хибність суджень.

Базова схема складається з таких елементів, як "проб­лема", тези / її вирішення/ у фор­мі суджень або констатації певних положень/, антитези /спростування тез/, також фактів, аргументів, прикладів, які обґрунтовують тези та антитези, і висновки.

Як видно зі схеми 4, перша /1/ сфера містить "проблему" та тези до її вирішення, сфери A та B (2) , відповідно, аргументи, що підтверджують/ спростовують тези, а сфера 3 - висновки (див. схему 4).

Вид "міркування" "умовивід" відрізняється наступною організацією:

а/ засновки;

б/ речення, що передають причинно-наслідковий зв"язок;

в/ висновки.

До складу базової "моделі" "умовиводу" входять наступні елементи:

а/ об"єктивно, у певних умовах існує певна "проблема", яка потребує вирішення;

б/ дана "проблема"' пов"язана з рядом явищ, характеризується певними ознаками, іллюструється прикладами.

Аналіз причинно-наслідкових зв'язків, до яких входить існуюча проблема, а також інші явища призводить до її вирішення, сформульованого у вигляді судження;

в/ результатом аналізу правдивості/ хибності даного судження є висновки.

Базова схема умовиводу складається з таких елементів, як "проблема" /1/, фактів, аргументів, прикладів, заперечень /2: a-f/, причинно-наслідковий зв"язок яких і породжує судження, у якому сфор­мульоване вирішення "проблеми". Це судження після обгрун­тування його правдивості чи хибності складає основу вис­новків /3/.

Засвоєння студентами логіко-композиційних вербальних моделей КМФ раціонально, на нашу думку, здійснювати з використанням таблиці 4 (Зміст елементів логіко-композиційних вербальних моделей КМФ).

Таблиця 4

Text structure components/ speech types

Зразками навчальних завдань, спрямованих на засвоєння студентами цих вербальних моделей різновидів КМФ, можуть бути наступні:

14.Look at the text extracts you have already dealt with and match them with text parts they belong to due to their speech type and the Table 4. For doing this put a correct letter in the box opposite to each number. Explain your choice.

1.

2.

3.

4.

5.

15.Go back to the topic that you chose while doing the exercise 5. Decide what the content of your future text should be due to your topic and speech type combination chosen. Discuss this content in pairs, follow your collegues, contribute your thoughts and be ready to share your general ideas about your future text with your group-mates.

Схема 1

1 - introducing a subject

2 - defining its characteristic features

a-f - the characteristic features of the subject concerned

3 - generalizing/ concretizing the subject characteristics

Схема 2

2

1 A B C D 3

1 - Introducing a process

A - D (2) - Characterizing the main stages of the process

a - g - characteristic features of the stages

3 - Generalizing/ concretizing the process characteristics

Cхема 3

2

1 a b c d 3

1 - Introducting an order of events or giving a judgement about their result

2 - Developing the events in a special order

a-c - the events

3 - Concluding the events order with a judgement

Схема 4

1 c f 3

d e

1 - Introducting a problem

2 - Searching for ideas connected with the problem (a-c), those which are connected with primary ideas, and ordering them due to their cause-and-effect relationships

a - f - ideas which promote the problem solvation

3 - Working out the concluding judgement, based upon the ideas considered, which solves the problem

Схема 5

2

A

1 3

B

1 - Introducing theses to a problem solution

2 - Searching for arguments which prove (A) or disprove (B) the theses and analysing their relationships

3 - Proving/ disproving the theses with a judgement

Each of the Schemes is abstract. For example, in the Scheme 1 (SD) there can be much more or less characteristic features of the subject concerned. In the Scheme 2 (PD) the process concerned can include more or, vice versa, less main stages. The same is with the number of events shown in the Scheme 3 (N). The Scheme 4 (RD) is more complicated than the previous ones. In this Scheme some abstract ideas are shown which are connected with the problem directly, and there are some others connected with the primary ideas to make a final conclusion. The number of them depends on your topic and your ability to generate ideas. At last the Scheme 5 (RA) is the most stable according to its components because each reasoning-argumentation consists of such parts as: introducing some theses to a problem solution, finding arguments which prove/ disprove these theses and making a conclusion which should correspond to the theses.

На основі базових моделей та схем КМФ може здійснюва­тись створення їх комбінованих варіантів у відповідності з вимогами мети конкретних письмових висловлювань. Наприклад, на основі теми ‘My Weekend» "мовець може окреслити ме­ту наступним чином " to tell the true story about my visiting the theatre this week» Такий вибір мети передбачає можливу комбінацію елементів "розповіді" /послідовність певних подій, сюжетна лінія, ретроспективний огляд/, "статичного опи­су" /характеристика інтер"єру театрального холлу, декорацій спектаклю тощо/ та "динамічного опису" /характеристика спек­таклю як процесу, який містить послідовність подій, етапів/.

Для створення комбінованої схеми такого висловлювання необхідно виявити, яка з КМФ домінує та включає елементи решти вказаних форм. У даному випадку домінуючою формою /Д/ є "розповідь"', до якої на певних її етапах залучаються елементи різно­видів "опису". Отже, схема такого висловлювання може складатись, наприклад, з таких елементів:

І. /Д/ - визначення місця, часу, умов, суб"єктів подій та зачин сюжетної лінії; ряд подій у ретроспективному викладі, які призводять до певних змін /місця, умов/ у ситуації, що викладається;

2.- "статичний" опис нового місця, де розгортаються події /та ряд його ознак - незаштриховані сфери/; подія, що змінює умови ситуації /по­чаток спектаклю/,

3. - "динамічний опис" нових умов та суб"ектів ситуації, їх ознак та взаємозв"язкі /незаштриховані сфери/ події, що відбуваються як наслідок зміни умов та суб"єктів ситуації /заштриховани сфери/ та характеристика цих хронологічно розташованих подій та ета­пів певного процесу /не заштриховані сфери/; "конфлікт" /К/, який включають події на даному етапі розвитку ситуації та його вирішення /В/;

4. - виділення об'єкту "динамічного опи­су" з класу подібних явищ за його ознаками, до яких відно­ситься і "конфлікт" сюжетної лінії;

5. - висновки з усієї ситуації, згідно з її результатами.

Прикладом навчальнмх завдань, спрякованих на формування у студентів навичок практичного комбінування КМФ, можуть бути наступні:

17.Read and listen to a short text (see: Arakin V.D. p.251). Divide it into introduction, main part and a conclusion if any. Define what speech type

it belongs to (it is not mainly a combination). Decide what logical Scheme this text can be described by.

As it has already been mentioned, it is preferable to combine speech types in creative writing. The main speech type in this combination makes the text basis and the additional only contributes some information. So the additional speech type does not greatly effect the main type logical text scheme. The visual example is given to you as the Scheme 6. The topic here is ’Visiting a Theatre’ (N+SD). The small circles in the Scheme 6 stand for the main events of the narration and the squares - for subject description elements.

18.Give your ideas on the content of this text due to the knowledge you have already got. The model of how to do it is given to you below.

1. Introducing the events: On Sunday my parents and I decided to visit a theatre. My father likes ‘Hamlet’ and the theatre schedule included it. So we decided to watch it and

2. Main Part:

a - went to the theatre. The Opera Theatre is actually a great building with columns and attics. As the weather was hot, we were pleased at the feeling of cool obscurity inside.

b - As we were not pressed for time we had ice-creams in the theatre cafe.

c - We took our seats inside the hall after the bell had rung. ‘Hamlet’ is a serious play, which demands precise vision, deep understanding, which not every actor has. This play demands the efforts of decorators, costumiers and many other people.

d - After the 3rd bell the orchestra started the prelude showing that the perfomance began.

e - The first act was marvellous but the actor who played Hamlet seemed to be loosing his voice. He looked ill.

f - At the end of the scene connected with his and Ofelia’s last conversation the actor started to whisper and finally lost his voice.

g - It happened so suddenly that the actor kept silent for several seconds.

h - But then Hamlet made a sign to somebody behind the curtains

i - and a young girl came up to him and started so speak Hamlet’s words while

Scheme 6

1

2

a b

c

j

d

i

h

e

f

g

her father was walking, gesticulating, and doing everything he had to.

j - We were shocked. All the audience applauded standing to the actors and especially to Hamlet, who appeared so self-confident and contrivant.

3. Conclusion: My parents and I were pleased with this weekend. It is not true that the theatre is unworth attention, because it is hardly possible to get such a pleasure watching TV. However, tastes differ.

Прийом використання схем КМФ на основі їх логіко-струк­турної організації доцільно застосову­вати безпосередньо перед генеруванням ідей ПМ, коли загальний зміст майбутнього твору вже усвідомлений студентом.

Специфіка використання моделей та схем КМФ полягає в тому, що всі ідеї, що генеруються і розвиваються на подальших кроках, розташовуються у відповідності до змісту моделей, а потім на основі типізованої схеми конкретної форми ПМ створюється схема твору. Елементи цієї схеми відповідають елементам вербальної моделі i, отже, ідеям, організованим за цією моделлю. Створені нами типізовані схеми КМФ формально грунтуються на прийомі «clustering», що розглядатиметься далі, схеми якого мають також назви »mind map» (Crowell, Kolba І990), «Textkarte» (Hasenkamp І995) та "карти думки" (Леонтьєв І975). Різниця між схемами вказаних прийомів полягає в тому, що так звана "карта думки"' відображає лише наявні зв"язки між певними ідеями, а схема логіко-структурної організації у поєднанні з вербальними моделями - характер інформації, яку типологічно міс­тять елементи мовленнівих форм та взаємозв"язки між цими елементами, їх посдідовність у структурі КМФ.

Результатом застосування типізованих моделей та схем логіко-структурної організації КМФ є три блоки ідей, відіб­раних за специфікою елементів типізованого змісту обраної форми ПМ та схема твору. У тому випадку, якщо мета висловлювання, вимагає певної комбінації КМФ, перед студентом постає завдання виявити домінуючу форму ПМ, усвідомити, у якій ча­стині твору елементи іншої форми повинні вводитись, та відобразити це у схемі. До виконання цього завдання можна залучити додаткову обробку інформації, організованої за типізованою моделлю. Вона може включати, наприклад, організацію ідей, що виражають етапи процесів або аргументи на користь певного положення в адекватну послідовність.

4. Генерування ідей ПМ ( Generating ideas to form the text with the help of special techniques, chosen according to the main speech type).

Крок генерування ідей передбачає активізацію мнемічних та розумових процесів cтудента у визначений навчальним процесом час та в умовах, не завжди сприятливих для нього, і зумовлює доцільність оволодіння студентами відповідними прийомами прийомами.

Сутність даного кроку полягає у створенні студентом первинного «банку ідей», що складається у залежності, від КМФ, переважно з усвідомлення властивостей об"єкта, етапів та подій процесу чи життєвої ситуації, або із загальних положень, фактів тощо.

На даному етапі роботи з'ясовуються взаємозв"язки між частинами об"єкту або між ним та іншими об"єктами, етапами чи подіями процесу, досліджуються загальні тенденції явища тощо. В залеж­ності від того, якими прийомами користуватиметься студент, одержані ідеї можуть бути організовані у переліки, схеми, таблиці або вичленовуватись із спонтанно створених уривків тексту. Ми поділяємо точку зору Я.М.Колкера з приводу того, що свідоме став­лення мовця до генерування ідей та ретельне його здійснення є перед­умовою ефективності всього подальшого навчального процесу. Да­ний крок відрізняється від планування.

Переваги застосування на даному етапі роботи цього кроку в порівнянні зі створенням плану очевидні. Планування твору за своєю природою також є генеруванням ідей, проте його результати, що визначають зміст та структуру майбутнього твору, як правило, не вирізняються виваженістю і тому потребують подальшого до­опрацювання.

У сучасній методичній літературі можна зустріти ряд спе­цифічних прийомів, які інтенсифікують процес генерування ідей. Серед них «freewriting».

Прийом «freewriting» застосовується для полегшення пси­хологічних труднощів студента на початку роботи та для генерування ідей. Його сутність полягає в тому, що студенти спонтанно пишуть за даною темою протягом короткого визначеного проміжку часу. До цього виду діяльності не готуються заздалегідь, а роботи, які є результатом впровадження прийому " freewriting " не перевіряються ні викладачем, ані студентами на предмет їх гра­матичної правильності. Одержані твори використовують для акумуляції ідей. Прикладом такого твору може вважатись наступне:

Okay, here I go, I’m writing, but my mind hasn’t caught up yet. I suppose it will, I can’t imagine how I’m going to keep doing this for time of five minutes. Anyway, rushing across this page is the last thing I need today, because I have been rushing ever since I woke up this morning. The damp radio alarm just played soft music instead of jarring me awake the way it should. I mean, the music was the kind that puts you to sleep, not the kind that wakes you up. Did people ever exist without making music for themselves? What was the first music anyway? Did it come from the animals that make sounds almost like music, like birds? I read somewhere that our sense of rhythm actually comes from our heartbeats. But what about all the other rhythms in life besides our own heartbeats? What about rain hitting leaves, waves on a beach, crickets, frogs, thunder? Now this is getting somewhere. It’s interesting to try to put myself in the place of the original inventor of music. My favourite music, of course, is jazz. Oh, no, wouldn’t you know it. I’ve just gotten rolling and my time’s up. Faster than I thought.

Вправи та інструкції до застосування прийому " freewriting», а також інших прийомів, про які йтиметься далі, подані в Додат­ках / Див. Додатки 1-10/.

Наступним прийомом, призначеним для полегшення процесу генерування ідей, є прийом «brainstorming».

Даний прийом призначений не тільки для генерування ідей, але й первинного з"ясування їх взаємозв"язків між собою. Цей прийом ши­роко застосовується при пошуці шляхів вирішення конкретних пи­тань. Метою прийому «brainstorming», є акумуляція якомога більшоі кількості ідей, повязаних з конкретною темою, питанням, проблемою, тому його ефективність є досить високою /Ackley І985, І78-І79/. «Brainstorming« застосовується у двох своїх основних різновидах: переліковому /list format/ та схематичному /clustering format /пер. наш Н.Щ./ / Ellis 1986, І2-ІЗ/. Переліковий формат уявляє собою неуніфікований перелік ідей, пов"язаних з даною темою, які мовець записує на аркуші паперу в стопчик. Такі ідеї можуть мати вигляд мовних та неповних речень, питань, окремих слїв.

Схематичний формат виглядає як схема, до якої входять геометричні фігури /наприклад, кулі/, в які вписуються слова та словосполучення. Ці фігури пов'язуються стрілками, які відобра­жають взаємозв"язки вписаних ідей.

Приклад перелікового формату може виглядати наступним чином:

What makes a professional photographer different from an amateur?

personal feeling of accomplishment in capturing significant moment on film

great photographers - Margaret Bourke-White, Diana Arbus.

different kinds of photography: art photography; sophysticated magazine photography; advertizing and commercial photography

special problems of photography: technical knowledge; expenses of camera, film, processing, enlargement, etc.

special experiments in photography; photographing for yearbook, for newspaper, home games for school bulletin board.

Прикладом схематичного формату може бути така схема:

heartbeat wind

in me waves

instruments

music

rhythm

Серед прийомів, призначених для полегшення процесу генерування ідей виділяються i такі як " observing" та «charting».

Перший з них призначений для систематизації ідей, отрима­них у результаті спостереження і втілюється у таблиці. Даний прийом застосовується, як правило, при здійсненні опису примі­щення, предмета тощо. При цьому таблиця, яка створюється, міс­тить три колонки. В першу включаються елемент об'єкту опису, в другу - його вигляд та розташування у просторі, а в третю - асоціації, пов"язанi з ним, його можливе застосування, а також ідеї, які можна застосувати для написання твору / Ackley 1986, І5-І6/.

Подана нижче таблиця може бути прикладом прийому "observing":

Прийом «charting» призначений для генерування їдей, пов"язаних з темою твору, яка обирається самим мовцем. Даний прийом допомогає зконцентрувати увагу на певних аспектах життє­вого досвіду. Він також передбачає створення таблиці, яка також складається з трьох колонок: сфера життєвого досвіту; його окремі моменти, випадки, враження, можливі ідеї, які можуть викори­стовуватись у ПМ.

Наприклад:

Всі вказані прийоми носять проективний характер /термін Р.П.Мільруда/, оскільки на відміну від прийомів, спрямованих на затренування певних мовних явищ, вони призначені для творчого вирішення поставленого завдання. Крім того, вони у тій чи іншій мірi спрямовані на подолання мовцем психологічних проб­лем, які виникають на початку ПМ та актуалізують знання, спо­стереження, пов"язанi з темою висловлювання.

5. Відбір та опрацювання найважливіших та найперспективніших ідей (Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen).

Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити системати­зацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, се­ред яких «playing with data».

Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснен­ня певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.

Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:

Ідеї:

Їх організація/ реорганізація

2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору

/Див. Додаток б/.

Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інте­ресів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.

4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.

Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'яз­ків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприя­ють підвищенню ефективності такого дослідження.

Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо прикла­ди цих чотирьох типів таблиць.

Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /прик­лади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхід­ний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт досліджен­ня. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається се­редня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:

/Див. Додаток 7/.

Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийо­мів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».

Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доціль­но використовувати додаткову тематичну літературу з метою по­шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба­чати виявлення мовцем

підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.

Результатом застосування прийомів дослідження та розвит­ку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без­посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумов­лює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.

5. Формування основної ідеї.

Основна ідея е смисловим центром твору, а, отже, пов'я­зана з його логіко-структурною організацією i, відповідно в певній мірі. залежить від форми ПМ, яку обрав мовець, основною ідеєю твору можуть бути висновки «міркування», констата­ція особливості, одиничності об"єкту "опису" або вияв­лення його належності до певного класу об"єктів тощо. Основ­на ідея, звичайно, виступає у вигляді судження, загального положення, яке ілюструється, розвивається та обгрунтовується іншими ідеями. Тому ефективним прийомом для створення основ­ної ідеї твору е «playing with data» (Ellis І985, І978), сутність якого полягає у виявленні або створен­ні взаємозв"язків між окремими ідеями / Див. Додаток 6/. Застосування цього прийому до наявного "банку ідей", пов'я­заних з конкретизованою темою твору, може розкрити неочікувану перспективу смислової організації висловлювання, виявити потенційно цікаві взаємозв'язки. За рахунок аналізу, абстрагування від незначних елементів, комбінування окремих ідей мовець може не тільки окреслити основну ідею, а й в певній мірі уявити канву твору, його сюжетну лінію.

б. Організація ідей у відповідності з логіко-структурною специфікою КМФ

Здійснення кроку організації ідей, акумульованих завдя­ки прийомам «exploring subjects» та «FRIEDs» і відіб­раних у процесі конкретизації теми твору, тісне пов'язанє з плануванням письмового висловлювання і завершує етап підготов­ки до ПМ. Загальною метою операцій, що входять до складу да­ного кроку, е з"ясування мовцем шляхів організації ідей у відповідності з логічною та структурною специфікою обраної форми ПМ.

Логічна організація змiсту майбутнього твору передбачає, в першу чергу, систематизацію ідей за критеріями, які відо­бражають їхній взаємозв'язок зі специфічними смисловими еле­ментами конкретної КМФ. Як вже зазначалось, серед таких смислових елементів виділяються:

І/ в "описі" - локалізація об'єкта у просторі й часі i відображення його взаємозв"язкiв з іншими об"єктами; ха­рактеристика його ознак та властивостей; висновки про його специфічність у групі подібних об"єктів чи навпаки, належність до певного їх класу;

2/ у "розповіді" характеристика ситуації за її локальними та темпоральними ознаками, суб"єктами, умовами, яка вводить сюжет "розповіді»; ретроспективний огляд подій, ви­падків, що розвивають сюжетну лінію, включають "конфлікт", його розвиток та вирішення; висновки з даної ситуації за її результатами та іноді наслідки, до яких привели вказані по­дії;

3/ у "міркування":

а/ "доказ" «- загальні положення, які можуть являти собою вирішення певної проблеми чи питання і вимагають обгрун­тування: факти, приклада, аргументи, які обґрунтовують істинність чи хибність даних положень; висновки про істинність чи хибність положень, що грунтуються на аналізі приведених фактів, аргументів, прикладів;

б/ "умовивід" - характеристика певної проблеми, пи­тання, які' потребують вирішення; факти, аргументи, докази, приклади, організовані за певним причинно-наслідковим зв'яз­ком і призначені для вирішення проблеми; констатація припу­щення у вигляді судження про шляхи вирішення проблеми та його обгрунтування на основі аналізу фактів, прикладів тощо.

Систематизація ідей за критеріями, які співвідносяться зі змістом смислових елементів логіко-структурної організацій окремих КМФ може здійснюватись за прийомами "FRIEDs» і «observing» та їх модифікаціями.

7. Створення плану.

Необхідність застосування цього кроку залежить від того, якими прийомами користувався мовець для організації ідей у відповідності з логіко-структурною організацією КМФ.

Створення плану, як відомо, призначене для структурування змісту твору. Тому при застосуванні логіко-структурних типізованих схем та моделей КМФ, які одночасно організовують семантичний та композиційний аспекти твору, необхідність у складанні плану відпадає, а три-елементний розподід "банку ідей" зумовлює можливість створення вступної, заключної та основної частин висловлювання.

Виділення окремого кроку "створення плану" пов"язане з його традиційним використанням у процесі здійснення ПМ i, відповідно, з тим, що студент може вважати його простішим засобом організації. Крім того, створення плану може відрізнятись високою індивідуальною ефективністю. Тому, якщо студент вибирає саме створення плану, а не схеми КМФ, доцільним є ознайомлювати його ще й з логіко-структурною специфікою КМФ для правильної його організації. Проте, на нашу думку, ефек­тивність застосування моделей та схем є вищою.

8. Розширення частин плану в абзаци.

Даний крок є першим серед кроків етапу письма і харак­теризується роботою не тільки над змістом та струк­турою твору, але й початком його оформлення лінгвістичними засобами. Його сутність полягає в тому, що зібрані раніше ідеї тепер перетворюються у повні речення /за рахунок їх доповнення, комбінації/, а пункти плану чи елементи схеми - в абзаци. При цьому окремими абзацами виділяються перший та останній пункти плану, або перший та третій елементи моделі.

Основна частина твору може налічувати в середньому 2-3 абзаци, кіпькість яких залежить від характеру та логічного розподілу Інформації.

Результатом здійснення даного кроку є отримання неоформле-ного тексту, що складається з певних абзаців, логічно пов"язаних між собою. Центром логічної організації окремих абза­ців е, як правило, ключові речення.

9. Створення або виявлення в абзацах ключових речень.

Ключове речення, як відомо, виражає основну ідею абзацу. Якщо це речення знаходиться на початку абзацу, то в наступ­них реченнях воно розвивається, ілюструється, пояснюється; якщо ж воно знаходиться в кінці абзацу /concluding sentence/, то у ньому резюмуеться все повідомлене в аб­заці, і якщо ж такого речення немає, то інші розташовуються за ступенем наростання їх важливості. Ключове речення може виконувати такі функції: а/ узагальнення змісту абзацу; б/ пропозиції для вирішення проблеми, поставленої в абзаці; в/ прогнозування ситуації, що може виникнути як результат подій, викладених в абзаці; г/ висновків з приводу інформа­ції, викладеної в абзаці i таке iн. Очевидно, що зміст клю­чових речень пов"язаний, в першу чергу, зі змістом конкрет­них абзаців.

Розташування ключових речень обирається мовцем у від­повідності зі специфікою твору та особливостями його твор­чого задуму.

Взагалі, сутність даного кроку полягає у прогнозуванні мовцем відсутності логічного центру у певних абзацах та створенні ключових речень або у встановленні логічної єдно­сті абзаців за рахунок виявлення у них ключових речень.

10. Діагностика та ліквідація порушень логічної єдності абзаців.

Операції, що входять до складу даного кроку, здійсню­ються переважно по відношенню до основної частини твору, ос­кільки саме вона, як правило, містить основні логічні зв'яз­ки твору.

Логічна єдність абзацу виражається у наявності логічного зв"язку між його елементами-реченнями.

Як вже зазначалось, логічний зв'язок між реченнями мо­же мати часовий, просторовий, причинно-наслідковий та кау­зальний характер. В свою черту, мовцем може застосовуватись різна тактика організації речень в абзаці, яка забезпечує чітке викладення ідей. Тактика розміщення матеріапу "від важливішого - до менш важливого", "зліва - направо", "звер­ху - вниз" та iн. вже згадувалась нами. Серед її різновидів виділяються: І/ хронологічний або обернено-хронологічний порядок; 2/ послідовність від відомого до невідомого; З/ від причини до наслідку; 4/ від загального до конкретного чи навпаки; 5/ від проблеми до її розв"язання; 6/ від части­ни до цілого; 7/ від подібності до відмінностей тощо.

Сутність процесу діагностики мовцем логічних порушень в абзаці полягає в усвідомленні ним найадекватніших логіч­них зв"язкiв, які повинен містити в собі певний абзац у від­повідності до його задуму та логіко-структурної організації КМФ, з"ясуванні найраціональнішої тактики /чи їх певної ком­бінації/, порівняння цієї тактики з наявною в абзаці та з"ясування конкретних вад,

В свою чергу, процес виправлення вад логічної організації абзацу може містити зміну послідовності речень, їх певне комбінування, вичленування непотрібних елементів тощо. Засто­сування мовцем на попередніх етапах роботи прийомів створення моделей та схем зумовлює чітку логічну організацію послідовно­сті абзаців твору, тому даний аспект не розглядається нами де­тально.

II. Лінгвістичне формулювання твору.

Даний крок включає в себе операції урізноманітнення син­таксичних структур тексту, змін та доповнення лексики і діаг­ностики браку інформації та її доповнення.

Ці операції об"єднані нами не випадково, оскільки Їх реалізація взаємопов"язана, а послідовність не е детерміно­ваною. Наприклад, брак інформації може проявлятися у відсут­ності певних лексичних одиниць чи цілих речень. Введення таких елементів у текст може зумовити необхідність синтаксичної реорганізації суміжних речень. І навпаки, результатом уріз­номанітнення синтаксичних структур може стати заміна лексики та її доповнення.

Необхідність урізноманітнення синтаксичних структур тек­сту пов"язана, в першу чергу, зі стилістичними недоліками. Серед них можна виділити такі, як відсутність динамізму у висловлюванні /однотипність речень/ /Демиденко 1977, 18/ невиправдано довгі речення, наявність груп речень, які можуть комбінуватись у складі однієї структури тощо. Крім того, необхідно враховувати й специфіку синтаксису КМФ /Див. Табл.І, І розділ, § 2/. Ефективними засобами урізноманітнення синтак­сичних структур можна вважати введення паралельних конструк­цій, чергування простих та складних речень тощо.

Здійснення операцій зміни та доповнення лексики зумовлює­ться діагностикою відхилень від обраного стилю мовлення на рівні окремих лексичних одиниць, невиправданого повтору слів /не ключових/, недоліків лексичного зв"язку між реченнями та їх частинами та iн. Виявлення мовцем таких вад дозволяє їх усунути.

Нарешті, операція діагностики браку інформації та її доповнення передбачає перегляд тексту та введення до нього

прикладів, подій, фактів, які пригадав мовець, які можуть ілюструвати, доповнювати певні його елементи.

Три розглянуті кроки завершують етап письма та розпочина­ють етап редагування. Його метою е всебічна корекція тексту.

Кроки етапу редагування використовуються для усунення вад тексту, які мовець не помітив на попередньому етапі. Ефек­тивне здійснення цих кроків передбачає сформованнсть у студен­та вмінь та навичок ПМ, співвідносних з окремими кроками ПМ,

а також наявність бази знань. Окреслимо коротко зміст окремих кроків етапу редагування.

12. Перевірка відповідності тексту меті та адресату висловлювання.

На даному кроці передбачається, що мовець звіряє текст з поставленою метою: вносить до нього певні корективи, за допомогою яких можна усунути можливу невідповідність. Крім того, переглянувши семантичний зміст тексту та його мовне оформлення, мовець діагностує вплив, який його твір може спричинити на адресата мовлення, співвідносить його з метою твору, i як результат, підсилює його певні сторони чи вида­ляє непотрібні елементи.

ІЗ. Перевірка відповідності змісту речення, що передає основну ідею, змістові тексту.

Здійснення цього кроку передбачає співставлення мовцем

змісту тексту і основного речення, що містить основну його ідею та корегує невідповідності або у самому реченні, або у всьому тексті, в залежності від власного задуму та мети висловлювання.

14. Перевірка відповідності, логіко-структурної організації обраній КМФ та перевірка логічності у послідовності абзаців тексту.

Здійснення даного кроку зумовлюється співвіднесенням тек­сту, зокрема його абзаців, з моделлю i схемою конкретної КМФ та корекцією невідповідності змісту чи форми.

15. Перевірка стилістичної та граматичної єдності тексту.

Корекція стилістичного аспекту на даному етапі роботи но­сить переглядовий характер, оскільки вона була частково здій­снена ще на етапі письма, а, отже, основна увага тут належить граматичному аспекту. Він містить корекцію таких моментів, як єдність часових форм, їх узгодження, граматичне вираження мо­дальності тощо.

16. Перевірка адекватності підбору слів, синтаксичних структур.

Даний крок передбачає ретельний лексичний і синтаксич­ний аналіз тексту на предмет правильного, стилістичного та гра­матично зумовлєного вибору окремих слів і синтаксичних структур.

Останнім кроком етапу редагування є

17. Перевірка граматичної правильності елементів тексту, який передбачає корекцію помилок, пов"язаних з граматикою та

правописом. Як вже підкреслювалось, в процесі здійснення ПМ певні групи явищ можуть викликати у студентів початкового етапу деякі труднощі. В залежності від рівня сформованості мовної

та мовленнєвої компетенції конкретної групи перепік таких явищ може відрізнятись, раціональним шляхом виявлення труднощів, з якими зустрічається конкретна група студентів, є застосування ком­плексу текстів, який докладніше розглядатиметься нами в Розділі ІІІ.

Як вже підкреслювалось, ми не виділяємо окремих кроків для здійснення певних форм ПМ. Специфічність методичних систем навчан­ня КМФ писемного мовлення полягає у різному змісті загальних кроків при здійсненні кожної з цих форм. Наприклад, в основі кроку створення моделей та схем логіко-структурної організації КМФ лежать різні моделі та схеми, які викори­стовуються окремо при навчанні, кожної з форм.

Т,-нарешті, останнім етапом покроковоі системи навчання ПМ є етап організації зворотнього зв"язку.

Його метою є, з одного боку, задоволення комунікативної

-й^го

потреби мовця, аз іншого * самокорекція на основі реакції "співрозмовника".

Отже, зв"ясування основних питань, пов"язаних з етапами та кроками здійснення писемного мовлення, і його окремих форм, доз­воляє схематичне зображення усієї покроковоі системи у вигляді таблиці. Для підвищення рівня ілюстративності такої таблиці до її складу, на нашу думку, необхідно внести проміжні цілі, що реалізуються завдяки здійсненню кожного з кроків та основні типи вправ, призначені дня їх оволодіння студентами. Виділєння таких типів вправ найраціональніше, на нашу думку, здій­снювати за критеріями їх співвідносності з рецептивним, репродуктивним чи продуктивним характером навчальної діяльності, а також ступенем їх детермінованості /залучення опор/ /див. табл. І/.

З усього сказаного вище можна зробити наступні висновки:

І. Розроблена нами покрокова система відповідає чотирьом основним етапам: підготовки до ПМ / кроки з"ясування мети та адресату ПМ, генерування ідей, їх відбору та опрацювання, дослід­ження та розвитку, формулювання основної ідеї, організації ідей у відповідності зі схемами КМФ, створення плану/, ПМ /кроки розширення частин плану в абзаци, створення ключових речень, діагностики та ліквідації порушень логічної єдності, лінгві­стичного формулювання тексту/, редагування / кроки перевірки відповідності тексту його меті та адресату, основній ідеї, логіко-композиційній стрктурі КМФ, логічної, стилістичної та гра­матичної єдності тексту, адекватності лексичних та синтаксичних засобів вираження та граматичної правильності/ та організації зворотнього зв"язку.

Кожен крок релізується за допомогою спеціально органі­зованих вправ, спрямованих на формування вищезгаданих вмінь. Даному питанню присвячено § І наступного розділу.