Скачать .docx |
Реферат: Планування стадії і процедури аудиту 2
ПЛАН
Планування, стадії і процедури аудиту
1. Порядок розробки планів та програм аудиту
2. Стадії, етапи і процедури аудиту
ПЛАНУВАННЯ, СТАДІЇ І ПРОЦЕДУРИ АУДИТУ
1. Порядок розробки планів та програм аудиту
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.
Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 № 73 затверджено систему Національних нормативів аудиту (ННА). Норматив № 9 "Планування аудиту" визначає основні напрями підготовки плану і програми аудиту з урахуванням масштабів діяльності та особливостей об'єкта аудиту.
Обсяг планування може змінюватися залежно від величини суб'єкта підприємницької діяльності, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності. Планування діяльності аудиторської фірми чи окремого аудитора має бути скероване на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, ритмічне завантаження аудитора роботою, на перевірку виконання договірних зобов'язань, формування портфеля замовлень.
У популярній книзі "Аудит Монтгомері" [21] вказано, що аудиторська перевірка має відповідати загальноприйнятим стандартам, виконуватись ефективно і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання.
Планування — це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.
Програма аудиторської перевірки — це основа детального планування часу і витрат.
Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.
Якщо клієнт використовує комп'ютери, аудиторській групі, можливо, будуть потрібні спеціальні навики. Аудитор повинен володіти достатніми знаннями в комп'ютерній сфері.
План аудиту має бути повідомлений аудиторській групі. Графіки, процедури, які необхідно виконати, і тип звіту головного аудитора слід повідомити групі аудиторів на самому початку перевірки. Аудитор повинен обговорити загальну стратегію перевірки з керівництвом клієнта. Деякі деталі планування (чи треба використовувати роботу внутрішніх аудиторів та ін.) необхідно обговорювати і узгоджувати заздалегідь (наперед).
При плануванні вивчаються напрями бізнесу замовника, історія його діяльності, нинішні умови, майбутня перспектива, територіальне розміщення, вид продукції, ринки її збуту, перспективи розвитку виробництва в майбутньому, зміни у структурі виробництва і управління, останні зміни у функціонуванні бухгалтерського обліку, ефективність контролю, сутність облікової політики і сфера облікового ризику, організація аудиту на підприємстві, труднощі в його проведенні. Аудитор повинен мати рівень знань про галузь і підприємство клієнта, який дав би йому змогу визначити операції та види діяльності, що, на його погляд, можуть здійснювати суттєвий вплив на фінансову інформацію. Слід також встановити рівень довіри до даних внутрішнього контролю, викласти у плані та програмі характер, терміни і глибину аудиторських процедур.
Після укладання договору на аудит і вивчення необхідної допоміжної інформації про підприємство-клієнта аудитор складає повний план аудиту і програму.
Першочерговому плануванню підлягають баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Надання аудиторських послуг планується за допоміжними договорами.
Протягом всього терміну проведення аудиту його загальний план і програма переглядаються і уточнюються аудитором у зв'язку з імовірністю змін умов і напрямів аудиту і можливістю отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур.
У нормативі № 9 не передбачено попереднього планування аудиту. А тому ми поділяємо пропозицію доктора економічних наук Н. До-рош щодо того, що процес планування може бути подано трьома етапами*:
• попереднє планування аудиту;
• підготовка і складання загального плану аудиту;
• підготовка і складання програми аудиту. Основними питаннями загального плану аудиту є:
• обізнаність аудитора з бізнесом клієнта;
• розуміння обліку і системи внутрішнього контролю;
• визначення ризиків і їхньої суттєвості;
• види, час проведення і повнота процедур;
• координація, керівництво, супровід і нагляд;
• інші питання.
При підготовці загального плану і програми аудиту важливо, насамперед, вивчити особливості системи бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності й дати оцінку системи внутрішнього контролю.
Загальний план аудиту включає такі питання:
• умови договору на виконання аудиту;
• зміст аудиторського звіту (висновку), строк його подання;
• відповідальність аудитора згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність";
• відповідальність замовника (клієнта) за подану фінансову звітність;
• система і форма бухгалтерського фінансового обліку;
• фінансова звітність, використана для аудиту;
• виконавці аудиту;
• тривалість аудиторської перевірки;
• бюджет часу і затрат;
• вплив на аудит Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", нового Плану рахунків та Інструкції щодо його застосування, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових і законодавчих актів;
• визначення найбільш важливих етапів і завдань аудиту;
• ступінь довіри до системи бухгалтерського фінансового обліку і внутрішнього контролю;
• робота внутрішніх аудиторів і масштаби їх залучення;
• сутність і обсяг аудиторських доказів;
• умови, що вимагають особливої уваги (можливість помилки, обману тощо);
• аудиторський ризик;
• залучення експертів. Об'єктами аудиту можуть бути:
• засновницькі (установчі) документи (статут, ліцензія, патент тощо);
• формування і зміни статутного (пайового) капіталу;
• наявність і використання кредитних ресурсів;
• необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції);
• запаси (виробничі запаси, готова продукція, товари);
• кошти (каса, рахунки в банках, короткострокові векселі, інші активи);
• власний капітал (статутний, пайовий, додатковий, резервний, не-оплачений капітал);
• довгострокові й поточні зобов'язання;
• витрати, доходи, фінансові результати.
Нижче подано план аудиторської перевірки господарсько-фінансової діяльності фірми "Маяк".
План аудиторської перевірки господарсько-фінансової діяльності фірми «Маяк»
Найменування виконаних робіт | Термін виконання | Тривалість, днів | Контрольні процедури | Виконавці | |
Аудит основних засобів і нематеріальних активів | 25.06—27.06 | 3 | Вибіркова перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит касових операцій | 28.06—29.06 | 2 | Суцільна перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит операцій на рахунках у банку | 30.06—01.07 | 2 | Суцільна перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит товарно-матеріальних цінностей | 02.07—06.07 | 5 | Вибіркова перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит власного капіталу | 07.07—10.07 | 4 | Суцільна перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит довгострокових і поточних зобов'язань | 11.07—13.07 | 3 | Вибіркова перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук | |
Аудит витрат, доходів і фінансових результатів | 13.07—15.07 | 3 | Суцільна перевірка | Аудитор О.Л. Яківчук |
і т. ін. Аудитор О.Л. Яківчук
Крім того, складається програма аудиту господарсько-фінансової діяльності фірми "Маяк".
Програма аудиту господарсько-фінансової діяльності фірми «Маяк»
№ з/п | Показник | Контрольні процедури |
1 | Стан бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності | Вибірково |
2 | Реальність оцінки основних засобів і нематеріальних активів | Вибірково |
3 | Аудит касових операцій | Суцільно |
4 | Аудит операцій на рахунках у банку | Суцільно |
5 | Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці | Вибірково |
6 | Аудит власного капіталу | Суцільно |
7 | Аудит витрат і результатів діяльності | Суцільно |
Аудитор О.Л. Яківчук
Складені плани аудитор погоджує з керівництвом фірми "Маяк" для координації взаємних дій.
2. Стадії, етапи і процедури аудиту
За умов ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком. Висновки незалежних аудиторів мають відповідати загальноприйнятим стандартам, що можуть опиратися на економічні нормативи.
Сукупність організаційних, методичних і технічних процедур становить аудиторський процес.
Аудиторська діяльність спрямована на дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності відповідно до замовлень, виданих за договорами між аудиторськими організаціями і суб'єктами господарювання. Основне завдання аудиторських служб — перевірка дотримання законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність підприємств, ведення бухгалтерського фінансового обліку, складання фінансової звітності та забезпечення державних органів і власників інформацією про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності.
Аудиторські служби на договірних засадах надають також консультації, розробляють рекомендації щодо ведення і організації обліку, збільшення прибутків, оздоровлення фінансового стану. Залучені до аудиту висококваліфіковані зовнішні консультанти найбільш об'єктивно і фахово вирішують досліджувані питання.
Основними структурними ланками, які безпосередньо займаються аудиторською діяльністю, є аудиторські фірми і фізичні особи (підприємці), що мають право на здійснення аудиторської діяльності. Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність згідно зі статутними документами, затвердженими і зареєстрованими у встановленому порядку.
На підставі замовлень і відповідно до укладених договорів між підприємствами й аудиторськими фірмами формується портфель замовлень. Портфель замовлень служить підставою для складання планів діяльності аудиторської фірми на календарний рік із розбиванням на квартали.
Аудиторський процес складається з таких стадій: початкова, дослідна і завершальна.
Початкова стадія включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. При виборі об'єктів аудиторська фірма використовує складений план своєї діяльності. Для здійснення аудиту формується бригада або підбирається окремий аудитор, після чого видається наказ або розпорядження керівника аудиторської організації, в якому зазначаються найменування підприємства, що підлягає перевірці, період, за який воно обстежується, прізвище, ім'я, по батькові членів бригади (окремого аудитора), призначається керівник, котрий має кваліфікаційний сертифікат.
До виїзду на перевірку бригада вивчає економічний стан об'єкта аудиту, знайомиться з планами виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та їх виконанням, з річною і періодичною фінансовою звітністю, актом (висновком) попередньої аудиторської перевірки, аналізує фінансовий стан, вивчає акти (довідки) перевірок з боку банків, податкових та інших державних органів, після чого керівник бригади складає програму аудиту, яку затверджує директор аудиторської фірми. У програмі вказуються об'єкт аудиту, зміст перевірки, періоди суцільного та вибіркового контролю. Конкретизується аудит у плані-графіку, де відображено строки перевірки кожного розділу теми і виконавців робіт. Завершується початкова стадія процесу аудиту складанням робочого плану аудитора, де передбачено об'єкт контролю, обсяг роботи і час її виконання (початок і закінчення).
Дослідна стадія аудиту проходить безпосередньо на підприємстві. Для здійснення якісної та своєчасної аудиторської перевірки мають бути створені відповідні умови, аудиторам надані засоби обчислювальної техніки тощо.
Завершальна стадія аудиту включає узагальнення і реалізацію результатів аудиту. На цій стадії аудиту слід згрупувати виявлені недоліки, скласти нагромаджувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки, узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському висновку, форму якого подано нижче (Дод. 11).
Таким чином, аудиторський процес і сам аудиторський висновок активно впливають на суб'єкт підприємницької діяльності у справі її оптимізації та нормативно-правового регулювання.
У процесі аудиторської перевірки слід використовувати такі матеріали: річні звіти, інформацію про збори акціонерів, засідання ради директорів, внутрішні фінансові звіти підприємства, аудиторські звіти (висновки) за попередній період, матеріали внутрішнього аудиту тощо.
Необхідною умовою успішного виконання аудиторських робіт є договір на проведення попередньої експертизи (Дод. 7).
Програма аудиту містить перелік питань за окремими темами, видами і напрямками очікуваних робіт, що підлягають перевірці, час проведення, види аудиторських процедур (за який період часу слід перевіряти, спосіб контролю). Наявність програми, крім того, забезпечує контроль за своєчасним і якісним виконанням аудиторських процедур (МНА 4. — С. 13—16).
Пропонується така робоча програма аудиторської перевірки підприємства (фірми) у вигляді переліку питань, що складається з трьох етапів.
Робоча програма аудиторської перевірки (додаток до договору)
Етап 1. Експертиза організації і стану бухгалтерського фінансового обліку, якості фінансової звітності, оцінка внутрішнього аудиту фірми.
Об'єкти експертизи:
• реальність балансових даних за статутним капіталом;
• вибіркова перевірка реєстрів синтетичного й аналітичного обліку;
• матеріали інвентаризації необоротних активів, запасів, коштів і розрахунків, зобов'язань, дебіторської і кредиторської заборгованості;
• акти податкової адміністрації й аудиторські висновки за попередні періоди;
• організація внутрішнього аудиту;
• дотримання законодавчих актів з обліку і фінансової звітності. Етап 2. Аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності Об'єкти контролю:
• засновницькі (установчі) документи, у т.ч. статут підприємства;
• наявність і використання кредитних коштів;
• кошти у касі, на рахунках у банках;
• основні засоби і нематеріальні активи;
• товарно-матеріальні цінності;
• розрахунки з оплати праці, за податками і платежами та з підзвітними особами;
• власний капітал, витрати, доходи і фінансові результати та їх використання.
Етап 3. Консультаційні послуги і рекомендації щодо усунення виявлених недоліків з питань:
• організації і методології бухгалтерського фінансового обліку;
• використання поточного і перспективного аналізу для прогнозування подальшого функціонування підприємства.
Зарубіжний досвід передбачає такі етапи аудиторської перевірки.
1. Ознайомлення з персоналом і планом.
2. Отримання і документування інформації про клієнта, структуру контролю, у тому числі в окремих випадках про засоби контролю для оцінки внутрішнього ризику і ризику під час контролю.
3. Розробка плану проведення перевірок у рамках аудиту.
4. Проведення допоміжних перевірок засобів контролю (після проведення перевірок на суттєвість), що дають змогу підвищити рівень впевненості стосовно окремих цілей аудиторської перевірки і бухгалтерських рахунків.
5. Проведення перевірок на істотність, оцінювання і реєстрація достатньо переконливих доказів того, що судження управлінської ланки, відображені у бухгалтерських балансах і фінансових документах, є обґрунтованими і дають змогу досягти відповідних цілей, що стоять перед аудиторською перевіркою.
6. Використання кінцевих аналітичних та інших процедур, а також аналіз і оцінювання результатів аудиту.
7. Складання аудитором звіту і надання інформації про недоліки у структурі контролю.
За результатами попередньої експертизи між аудиторською фірмою і клієнтом укладається угода. За угодою одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати відповідну роботу на завдання іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Угода вважається укладеною з часу досягнення сторонами згоди з усіх суттєвих пунктів, і від цього часу виникають права і обов'язки сторін. Виконуючи прийняту на себе за угодою роботу, виконавець зберігає самостійність, тобто сам організує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість окремих операцій тощо.
Угода визначає основні права й обов'язки виконавця. Виконавець повинен організувати роботу і керувати нею. Він зобов'язаний виконати роботу протягом обумовленого терміну, який встановлюється згодою сторін. Основним обов'язком замовника є прийняття виконаної підрядником роботи відповідно до угоди. Замовник зобов'язаний оплатити виконавцю передбачену угодою винагороду. Дія угоди припиняється від часу її виконання. Зразок угоди, акта здавання-приймання робіт і відомості одержання винагороди подано нижче (Дод. 2.4).
Процедури аудиту. Аудиторські процедури — це сукупність відповідних дій аудитора щодо перевірки фінансово-господарської діяльності, стану обліку і фінансової звітності юридичних і фізичних осіб, зайнятих підприємництвом. Аудитор спочатку збирає й аналізує інформацію, необхідну для оцінювання достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, вивчає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємства від того, який передбачено статутними документами. Відтак він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, що до них висуваються. Потім аналізу підлягають записи у Головній книзі й, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.
Перевіряючи первинні документи і регістри бухгалтерського фінансового обліку, слід виходити з таких вимог: повнота обліку, точність записів, правильність вартісних оцінок, об'єктивність, дотримання прав і обов'язків посадовими і матеріально відповідальними особами, відкритість даних (тобто аудитор не повинен сумніватись, що окремі господарські операції не записані на рахунках і в облікових регістрах).
Глибина і спосіб дослідження залежать від складності форми і методики обліку, а також від того, якою мірою аудитор може покладатися на дані внутрішнього контролю. Аудитору слід оцінити вплив змін у законодавстві на організацію і методику обліку, на аналіз звітів, визначити рівень роботи внутрішніх аудиторів.