Реферат: Маткові засоби та їх застосування

ПЛАН

1. Визначення маткових засобів.

2. Класифікація маткових засобів.

3. Окситоцин, його дія і застосування.

4. Простогландини, їх дія та застосування.

5. Препарати маткових ріжків.

6. Токолітичні засоби.

7. Засоби для знеболювання пологів.

Засоби, що впливають на тонус і скоротливу діяльність матки (маткові засоби) – це лікарські препарати, які вибірково діють на біометрій. Вони сприяють збереженню вагітності або збільшують силу і частоту ритмічних скорочень матки під час пологів, забезпечують зупинку маткових кровотеч, прискорюють зворотний розвиток (інволюцію) цього органа після пологів чи викидня.

Розрізняють дві групи цих препаратів: 1) засоби, що стимулюють мускулатуру матки (окситоцин, пітуінтрин, гіфотоцин, простагландини, препарат маткових ріжків тощо); 2) засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки (токолітики – партусистен, сальбутамол та ін.)За характером стимулюючого впливу на матку і практичного використання препарати першої з цих груп ділять дві підгрупи: 1) засоби, що викликають ритмічні скорочення міометрія (окситоцин, пітуінтрин, гіфотоцин, простагландини та ін.). і 2) засоби, що викликають тонічні (спастичні, тетанічні) скорочення матки (препарати маткових ріжків тощо).

Препарати, що викликають ритмічні скорочення біометрія, призначають при слабкій пологовій діяльності, переношеній вагітності, внутрішньоутробній загибелі плода з метою викликання пологів. Лікарські засоби, що викликають тонічні скорочення матки, використовують для зупинки післяпологових та інших кровотеч з матки. Як відомо, після народження дитин і відділення плаценти, завдяки тонічному скороченню мускулатури матки, післяпологова кровотеча припиняється у зв’язку із стисканням кровоносних судин і їх трамбуванням. При недостатньому скороченні цієї мускулатури кровотеча не припиняється. У таких випадках призначають препарати, які спричинюють спастичні скорочення матки. Засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки, застосовують при надмірній родовій діяльності, яка може призвести до стрімких пологів, а при наявності перешкод для нормальних пологів – до розриву матки. Вони призначаються також при наявності ознак передчасних пологів.

Окситоцин – синтетичний препарат, ідентичний гормону задньої частки гіпофіза. Випускається в ампулах по 1 мл (5 ОД).

Головною фармакологічною властивістю окситоцину є здатність викликати ритмічні скорочення матки, що сприяє пологовій діяльності. Препарат збільшує також секрецію молока (стимулює синтез лактогенного гормону передньої частки гіпофіза та скорочення гладенької мускулатури молочних ходів, що сприяє відходженню молока).

Застосовують окситоцин для викликання і стимуляції пологової діяльності при слабкості її, при гіпотонічних маткових кровотечах, а також для штучного викликання пологів при ускладненнях вагітності.

Вводять препарат в/в або в/м.

Із побічних реакцій і ускладнень можливий анафілактичний шок (дуже рідко), гіпертонус матки, її розрив, тахікардія, аритмія серця, нудота, блювання, асфіксія і загибель плода. Усі ці явища зумовлені передозуванням.

Застосування окситоцину для стимуляції пологів протипоказане при невідкладності розмірів таза і плода, при поперечному і навскісному положеннях його, наявності рубців на матці після кесаревого розтину.

Пітуітрин для ін’єкцій - гормональний препарат задньої частки гіпофіза великої рогатої худоби і свиней. Випускається в ампулах по 1 мл (5 ОД).

Препарат у великих дозах, особливо при швидкому введенні в вену, може викликати спазм судин головного мозку, колапс.

Пітуітрин протипоказаний при значному атеросклерозі, міокардиті, гіпертонічній хворобі, тромбофлебіті, нефропатії вагітних, наявності рубців на тілі матки, при загрозі розриву матки, неправильному положенні плода.

Гіфортоцин – максимально звільнений від вазопресину препарат задньої частки гіпофіза. Випускається в ампулах по 1мл (5 ОД).

Показання до застосування ті ж, що й для окситоцину. Для стимуляції пологової діяльності в першому періоді пологів вводять у м’язи по 0,2-0,4 мл через кожні 30 хв (4-6 разів на день) а в другому – до 1 мл у м’язи або у вену краплинно в 500 мл 5% розчину глюкози, або повільно в 40 мл 40% розчину її.

Протипоказання до застосування відповідають окситоцину.

На сучасному етапі як стимулятори скорочень міметрія застосовують простагландини. Це група біогенних фізіологічно активних речовин (“Місцевих” гормонів), які містяться в різних органах і тканинах у дуже малих кількостях. Назву отримали від найменування простати, де вперше були виявлені. Попередниками простагландинів є арахідонова і деякі інші ненасичені жирні кислоти, які знаходяться у фосфоліпідах клітинних мембран.

Простагландини груп Е і F проявляють сильний стимулюючий вплив на біометрій як невагітної матки, так і в будь-який термін вагітності. Практичне значення в акушерсько-гінекологічній практиці набули простагландити F_2a (динопрост) і Е₂ (динопростон).

Динопрост – основний представник простагландинів, що використовуються як стимулятори пологової діяльності. Випускається в ампулах по 0,00 г і 0,005 г. Застосовують його тільки в умовах стаціонару.

Як стимулятор скоротливої діяльності матки динопрост застосовується для викликання і стимуляції її моторики в будь-який термін вагітності і для викликання штучного аборту. Для збудження пологової діяльності препарат вводять у вену краплинно в дозі 0,005 г, для чого вміст ампули розчиняють в 500 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду.

Простагландини можуть викликати нудоту, блювання, пронос, тахікардію, бронхоспазм, а при ін’єкції у вену – флебіт, лихоманку.

Ці препарати протипоказанні вагітним із рубцями на матці, при звуженому тазі, тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки, кровотворних органів, при схильності до бронхопазму, галукомі.

Для стимуляції біометрія застосовують також гангліоблокуючі засоби, зокрема, пахікарпіну гідро йодид, димеколіг тощо. Для посилення пологової діяльності як допоміжні засоби використовують хінін і прозерин.

До маткових засобів. Які використовують для зупинки кровотеч із матки, належать препарати маткових ріжків (ерометрин, ерготамін тощо), деякі синтетичні речовин (ергометри, ерготамфін тощо), деякі синтетичні речовини (котарніну хлорид), багато препаратів із рослин.

Із метою зупинки післяпологових кровочет здавна використовуються препарати маткових ріжків. Вони є міцелієм (грибницею) гриба Claviceps purpurea, що паразитує на злакових рослинах, особливо на житі. Містять більше 12 алкалоїдів – похідних лізергінової кислоти, а також гістамін, ацетилхолін. Із цих алкалоїдів в акушерскьо-гінекологічній практиці використовуються лише ерготамін і ергометри. Вони вже не в малих дозах викликають сильне і тривале тетанічне скорочення мускулатури матки, що є результатом їх прямого впливу на скоротливі елементи міометрія.

Передозування препаратів маткових ріжків призводить до гострої інтоксикації. З’являються біль у животі, нудота, блювання, пронос, спрага. Порушується координація рухів і мови. Можливе запаморочення, задишка, марення, судоми, кома. Таким хворим проводиться негайне промивання шлунка, форсований діурез, введення в шлунок 100 мл 30% розчину магнію сульфату, при наявності судом – у вену мл 0,5 % розчину сибазону. Показані серцево-судинні засоби.

Препарати маткових ріжків протипоказані при вагітності, захворюванням печінки, недостатності серцево-судинної системи, гіпертиреозі. Раніше використовували головним чином галенові препарати маткових ріжків (порошок, настій, екстракт), тепер – препарати алкалоїдів, зокрема, ергометри, ерготамін тощо.

Ергометрину малеат – один із найбільш ефективних препаратів маткових ріжків. Випускається в ампулах по 1 мл 0,02% розчину і в таблетках по 0,0002 г.

Застосовується для профілактики і лікування маткових кровотеч у зв’язку з гіпотонією і атонією біометрія після пологів і абортів, кесаревого розтину. Для безпосередньо в стінку тіла матки (після кесаревого розтину), або в шийку матки (після переривання вагітності). Всередину призначають по 1 таблетці 3 рази на добу. Дія розвивається швидко і продовжується декілька годин.

При передозуванні ергометри ну мале ату можуть виникнути головний біль, запаморочення, нудота, блювання, пронос, тахікардія, задишка, інколи галюцинації.

Менш активний за впливом на тонус біометрія другий алкалоїд маткових ріжків – ерготамін.

Котарніну хлорид – синтетичний засіб, що має тонізуючий вплив на мускулатуру внутрішніх органів, особливо матки. Випускається в таблетках по 0,05 г.

Механізм його дії на матку полягає в підвищенні чутливості ї функціональних елементів до природних стимуляторів – ацетилхоліну і окситоцину. Призначають всередину по 1 таблетці 3 рази на день при наявності кровотеч при фіброміомі, метриті, клімаксі, після абортів.

Крім цих препаратів, в акушерсько-гінекологічній практиці застосовуються рослинні препарати, так звані “Малі” кровоспинні засоби. Серед них: рідкий екстракт грициків звичайних, калини, гірчака перцевого, настойка барбарису звичайного тощо. Ці препарати також тонізують мускулатуру матки і підвищують згортання крові. Призначають їх по 20-30 крапель 3-4 рази на день.

При загрозі передчасного переривання вагітності у зв’язку з гормональною недостатністю яєчників або плаценти, рекомендується прогестерон – препарат натурального гормону жовтого тіла. В останні дві третини вагітності цей гормон в значних кількостях продукується плацентою, що забезпечує нормальний перебіг вагітності, тому що він гальмує спонтанні скорочення міометрія.

Прогестерон – синтетичний гормон жовтого тіла. Випускається в ампулах ао 1 мл 1% і 2,5% розчину в олії. Призначають його при аменореї, неплідності, недоношеній вагітності тощо. При загрозі викидня (аборту) прогестерон уводять під шкіру або в м’язи по 1 мл 1% розчину щоденно або через день до повного зникнення проявів, які вказують на можливість викидня, а при звичному аборті – до 4 місяців вагітності.

У процесі лікування прогестероном можуть з’являтися набряки, підвищуватись артеріальний тиск. Протипоказане застосування його при гепатитах, раку молочної залози і статевих органів, схильності до тромбозів. При частому використанні прогестерону під час вагітності може спостерігатися вірилізація (надмірне оволодіння) плода жіночої статі.

При загрозі передчасних пологів використовують також β-адреноміметики, зокрема партусистен і сальбутамол.

Партусистен – активний токолітичний засіб. Випускається в таблетках по 0,005 г і в ампулах, які містяться пл. 0,0005 г препарату. Розчин для введення у вену готують ех tempore, розчиняючи вміст ампули в мл 5% розчину глюкози. Розчин уводять протягом 2-3 хв при лежачому положенні жінки.

Препарат знижує тонус і скоротливу активність біометрія, покращує матково-плацентарний кровообіг. Токолітичний ефект розвивається через 4 хв після введення у вену і продовжується понад 10 хв.

Партусистен показаний при наявності диско ординації пологової діяльності, внутрішньоутробній гіпоксії плода, невідкладних акушерських станах (випадіння пуповини, загрозі розриву матки тощо), необхідності термінового розслаблення матки перед операцією кесаревого розтину.

Після уведення препарату може виникнути неспокій, тремор рук, пітливість, запаморочення, нудота, блювання, тахікардія тощо. У таких випадках призначають кисень, діуретини, серцево-судинні засоби.

Протипоказане застосування партусистену при захворюваннях серцево-судинної системи, гіпокаліємії, тиреотоксикозі.

Сальбутамол як β₂ -адреноміметичний засіб проявляє не тільки бронхолітичну дію, але й знижує тонус і скоротливу активність біометрія. У зв’язку з цим, він використовується при загрозі передчасних пологів.

При надмірній пологовій діяльності для послаблення і нормалізації пологового акту застосовуються інгаляційні наркозні засоби, особливо закис азоту. Використовується й ефір для наркозу.

Для зниження тонусу шийки матки застосовують атропіну сульфат (по 0,5-1 мл 0,1% розчину під шкіру).

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ:

1. Що таке маткові засоби?

2. Як поділяються маткві засоби?

3. Яка дія окситоцину на матку?

4. Застосування окситоцину.

5. Як простогландини діють на матку?

6. Вкажіть застосування препаратів маткових ріжків.

7. Які препарати застосовують для знеболення пологів?

ЛІТЕРАТУРА:

- Скакун М.П.; Посохова К.А. “Основи фармакології з рецептурою”

- Западню В.Г.; Гарбарець М.О. “Фармакологія з рецептурою”.