Скачать .docx |
Реферат: Облік малоцінних та швидкозношуючих предметів
Коломийський економіко-правовий коледж
ім. Гарарук Л.В.
Курсова робота
НА ТЕМУ:
ОБЛІК МАЛОЦІННИХ
ТА ШВИДКОЗНОШУЮЧИХ ПРЕДМЕТІВ
Виконав: ст. гр. Б-23
Лєбєдєв Артем
Перевірив: Слободян Г.
Зміст
Вступ | |
1. | Облік малоцінних та швидкозношуючих предметів. |
а) | Визначення МШП та їх обліку. |
2. | Облік повернення МШП з експлуатації на склад. |
3. | Облік МШП зі строком використання менше одного року. |
4. | Первісна вартість МШП. |
5. | Відпуск МШП зі складу. |
6. | Облік вибуття МШП. |
7. | Інвентаризація МШП. |
8. | Нестача МШП. |
Висновок | |
Додаток |
3
ВСТУП
До 1 січня 2000 року відповідно до пункту 47 Положення №250 до малоцінних та швидкозношуваних предметів належали предмети терміном служби менше одного року або вартістю, що не перевищує 500 грн. за одиницю за ціною придбання.
При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку.
У новому Плані рахунків для обліку МШП передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", який має таку назву, як старий рахунок 12.
Більше того рахунок 22 у новому Плані рахунків належить до рахунків класу 2 "Запаси", а отже у формі №1 "Баланс" буде відображатися в розділі II "Оборотні активи".
МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси.
Інструкцією №291 крім вище уточнено, що до МШП належать зокрема, такі предмети як: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг.
Отже, термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго , довго (місяць, два місяця, рік….).
Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такми засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШПта обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:
1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
2) предмети вартістю за одиницю;
3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;
4) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);
5) спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;
6) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).
4
7) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;
8) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.
Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.
По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.
По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.
Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.
Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.
Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації ( в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.
За своїм складом малоцінні предмети поділяються таким чином (схема 3.13).
Для обліку всіх цих предметів у плані рахунків передбачено рахунок № 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.
Аналітичний облік МШП повинен будуватися:
1) за відповіднимии субрахунками;
2) за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;
3) за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).
Основні форми бухгалтерських документів, що використовуються при обліку МШП наведені в розділі 4 п. 4.1 ч. І.
Розглянемо одну з них. Форма № МШ-6 “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів” затверджена наказом Міністерства статистики України № 145 від 22.05.1996 року. В цій формі вказується прізвище, ім’я та по-батькові, табельнй номер, цех, дільниця, відділ, професія, посада та інше. На звороті форми № МШ-6 позначається видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.
При автоматизованій обробці даних з обліку МШП особова картка не ведеться.
Основним завданнями обліку МШП є:
1) визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;
5
2) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;
3) контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;
4) виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.
Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.
При надходженні МШП і оприбуткуванні на склад робиться запис в обліку.
7
У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад.
При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку: “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації”.
Повернення МШП з експлуатації на склад оформлюється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною бухгалтерським проведенням:
Дебет субрахунка “МШП на складі”, субрахунок другогопорядку “МШП, які були в експлуатації”.
Кредит рахунка “Затрати на виробництво”.
Кредит рахунка “Адміністративні затрати”.
Кредит рахунка “Загальновиробничі витрати”.
Кредит рахунка “Затрати на збут” (або інші рахунки, на які раніше було списано вартість таких предметів).
При відпуску таких предметів в експлуатацію знос по них нараховується за раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу).
Особливості обліку окремих видів МШП на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять іструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне коритсування на більш чи менш тривалий час, інші –– через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).
Інструменти і пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника при видачі відображають у його особистій інструментальній картці – книзі. Видаючи інструменти на короткий час, застосовують спеціальні металеві жетони-марки без облікових записів у документах або регістрах.
На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально-відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спеццодяг виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.
Як зазначалося вище МШП зі строком корисного використання більше року включаються до складу необоротних активів, а їх вартість капіталізується, тобто відноситься на витрати звітного періоду шляхом нарахування амортизації. Організація обліку МШП регулююється Інструкцією, в якій говориться, що на субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи ” відображається вартість предметів строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством
8
ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного використання таких об’єктів. Підприємства одержали свободу не тільки у визначенні норм зносу МШП, але й щодо віднесення необоротних нематеріальних активів до малоцінних необоторних активів.
При організації обліку МШП, які відносяться до необоротних активів вартісну межу віднесення активів до МШП можна визначити виходячи з конкретних умов господарювання.
Щодо методу нарахування амортизації МШП найоптимальнішим є метод прямолінійного списання, враховуючи інтенсивність експлуатації МШП, відсутність у більшості випадків необхідності їх ремонту інші основні методи нарахування амортизації (метод залишку, що зменшується, метод суми років та інші) для нарахування амортизації МШП мало підходять.
Проблему низького рівня суми амортизаційних відрахувань МШП, яка нараховується щорічно, можна вирішити шляхом групування МШП, наприклад, за призначенням (що використовуються на виорбничі та невиробничі цілі) і строками їх експлуатації. У цьому випадку нарахування зносу (амортизації) буде проводитись, виходячи з вартості групи МШП у цілому, а не кожного об’єкта окремо. Таким чином можна вирішити проблему низького рівня амортизації вартості МШП.
Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року повинна повністю групуватись на Положенні 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складаєтьсяз з таких фактичних затрат:
– суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;
– суми ввізного мита;
– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;
– транспортно-заготівельні витрати, за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання;
– інші витрати безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Первинною вартістю встановлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визначається фактична собівартістьїх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками – справедлива вартість, узгоджена сторонами.
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів, установленими виходячи з потреб підприємства.
Згідно з пунктом 8 П (С) БО 9 придатні (отримані) або встановлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість МШП, придбаних за плату – це їх собівартість (п.9 П (С) БО 9. Собівартість, у свою чергу включає такі фактичні витрати:
9
– суми, що підприємство сплачує за договором безпосередньо продавцеві або постачальнику;
– суми, що сплачуються за послуги, пов’язані з пошуком і придбанням МШП (інформаційні, посередницькі та інші);
– суми непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;
– суми ввізного мита;
– заготівельні, вантажно-розвантажувальні транспортні затрати;
– інші затрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП (прямі: матеріальні, на оплату праці тощо).
Первісна вартість МШП, встановлених власними силами підприємства – це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П (С) БО 16 “Витрати”.
Первісна вартість МШП, внесених до статутного фонду (капіталу) – підприємства – це узгоджена з усіма замовниками підприємства їх справедлива вартість.
Визначення справедливої вартості поведе у П (С) БО 19: сума за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. За справедливою вартістю прибуткуються МШП отримані підприємством безоплатно або в результаті обміну. Але при отриманні МШП в обмін на інші матеріальні цінності є свої особливості, які слід враховувати.
Якщо МШП, отримані в результаті обміну на подібні МШП, то їх первісна вартість буде відповідати балансовій вартості переданих. Але якщо балансова вартість переданих МШП більші від справедливої, первісна вартість отриманих МШП повинна відповідати справедливій.
Якщо МШП отримані в обмін на подібні запаси, то їх первісна вартість дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.
Частина витрат до яких відносяться такі, як проценти за користування позиками, витрати на збут, ….. загальногосподарські та інші, до первісної вартості МШП не включаються. Вони відносяться до витрат того періоду, у якому здійснені.
Згідно з пунктом 15 П(с) БО 9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків:
– якщо знизилась їхня ціна;
– якщо вони зіпсовані;
– якщо вони застаріла або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Згідно з новим планом рахунків надходження (оприбуткування) МШП на склад і передання їх в експлуатацію.
Приклад 1.
Підприємство придбало спеціальний інструмент, у зв’язку і з чим направило у відрядження співробітників відділу постачання (на службовому автомібілі):
– вартість інструмента - 8700 грн.;
– сплачено посередникові за інформаційні послуги, пов’язані з пошуком цього спеціального інструмента – 84 грн.;
10
– транспортні витрати (на автомобіль) – 170 грн.;
– витрати на відрядження – 105 грн.
Крім того, підприємство за безготівковим рохрахунком прибдало канцтовари на суму 100 грн., частина яких на суму 80 грн. була видана співробітникам офісу.
Приклад 2.
Підприємство самостійно виготовило МШП, у результаті чого ним понесені такі затрати:
– використано матеріалів на суму 1500 грн.
– нарахована заробітна плата бригаді, що виконувала МШП, у сумі 340 грн.;
– використані напівфабрикати власного виготовлення на суму 850 грн.;
– надані послуги допоміжним виробництвам на суму 170 грн.;
– частина встановлених МШП (15 шт.) видана для потреб цеху.
11
Приклад 1. Придбання МШП за плату.
№ | Зміст операцій | Дт | Кт | Сума грн. |
1. | Відображена вартість інформаційних послуг посередника. | 22 | 377 | 70 |
2. | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ. | 641 | 377 | 14 |
3. | Відображені витрати на відрядження: - витрати на відрядження співробітників відділу збуту; - транспортні витрати. |
22 22 |
372 372 |
105 170 |
4. | Перерахована недоплата за інструменти постачальника. | 371 |
311 |
8700 |
5. | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ. | 641 |
644 |
1450 |
6. | Оприбуткування інструментів на склад підприємства (200 од.). | 22 |
341 |
7250 |
7. | Відображення рохрахунків по податковому кредиту з ПДВ. | 644 |
371 |
1450 |
8. | Сплачено посереднику за інформацію, послуги. | 377 |
311 |
84 |
9. | Перерахована передоплата за канцтовари продавцем за розрахунком. | 371 |
311 |
120 |
10. | Відображену суму надають кредит з ПДВ. | 641 | 644 | 120 |
11. | Оприбуткування канцтоварів на склад. | 22 | 371 | 100 |
12. | Відображений розрахунок по податковому кредиту з ПДВ. | 644 | 371 | 20 |
13. | Передана частина канцтоварів зі складу в експлуатацію. | 92 |
22 |
80 |
14. | Списані на фінансовий результат адміністративні витрати. | 791 |
92 |
80 |
15. | Передан частина інструментів зі складу в цех (20 од.). | 23 |
22 |
759,50 |
Списаний на загальне виробництво готова продукція:
- Оскільки канцтовари вписані зі складу для потреб адміністративно-управлінського апарату, їх вартість списана на адміністративні витрати.
- Оскільки інструменти вписані безпосередньо для встановлення продукції його вартість списується на витрати виробництва.
- [(70 грн.+150 грн.+170 грн.+7290) : 200 од.* 20 од.] = 759,50 – вартість переданого інструменту.
12
Приклад 2. Виготовлення МШП на підприємстві.
№ | Зміст операцій | Дт | Кт | Сума |
1. | Списана вартість використаних напівфабрикатів. | 237 | 25 | 850 |
2. | Списана вартість використання матеріалів. | 237 | 201 | 1500 |
3. | Нарахована заробітна плата працівникам, які виготовляли МШП. | 237 |
661 |
340 |
4. | Нарахові обов’язкові збори на суму заробітної плати. | 237 | 651 | 127,50 |
5. | Відображено вартість послуг допоміжного виробництва. | 237 |
232 |
120 |
6. | Оприбуткування на склад МШП виготовлених власними силами підприємства (80 штук). | 22 |
237 |
2937,5 |
7. | Видані в експлуатацію МШП кількістю 15 штук (2975, 5 грн. : 80 шт.) * 15 штук. | 91 |
22 |
550,80 |
8. | Списані загальногосподарські витрати. | 90 | 91 | 550,80 |
9. | Відображення фінансового результату робітників. | 79 | 90 | 550,80 |
Крім передачі МШП в експлуатацію, що не передбачає прямого вибуття МШП з підприємства, МШП можуть вибувати в результаті:
- операції реалізації;
- безоплатної передачі;
- передачі як внеску до статутного капіталу (фонду) іншого підприємства;
- ліквідації.
В усіх випадках вартість МШП на складі списується на субрахунки рахунків класу 9 “Витарти діяльності”.
- 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” – при реалізації.
- 947 “Інші витрати операційної діяльності” – у разі безоплатної передачі або внеску до статутного фонду.
Приклад 6.(3).
На підприємстві прийняте рішення про продаж частини МШП, що знаходиться на складі з причини їх незатребуваності.
Покупець був знайдений за допомогою посередника.
Ціна продажу МШП за договором купівлі-продажу склала 4800 грн. Вартість посередницьких послуг 200 грн.
Приклад 4.
Підприємством прийняте рішення про:
1. Безоплатну передачу МШП зі складу на суму 20 грн. у вигляді благодійної акції дитячому будинку.
2. Внесені до статутного фонду іншого підприємства частини внеску у вигляді МШП на суму 1500 грн.
Приклад 3. Реалізація МШП зі складу.
№ | Зміст операцій | Дт | Кт | Сума |
1. | Відображення реалізації МШП. | 361 | 712 | 4800 |
2. | Відображені податкове зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 800 |
3. | Списана облікова вартість МШП | 973 | 22 | 3500 |
4. | Списана вартість посередницьких послуг | 949 | 377 | 116,7 |
13
Продовження прикладу з.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
5. | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ | 641 | 377 | 33,3 |
6. | Списаний дохід на фінансовий результат. | 712 | 791 | 4000 |
7. | Отримано кошти від продажу МШП | 311 | 361 | 4800 |
8. | Списана варість на фінансовий резульат. | 791 | 943 | 3500 |
9. | Оплачено вартість послуг посередникові. | 377 | 311 | 200 |
10. | Списані витрати на оплату послуг посередникам на фінансовий результат. | 791 | 949 | 166,7 |
Приклад 4. Передача МШП.
1. Безоплатна передача МШП зі складу.
№ | Зміст операцій | Дт | Кт | Сума |
1. | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ на безоплатно передані МШП (метод “Сторно”) | 641 |
644 |
4 |
2. | Віднесена сума ПДВ за рахунок власних коштів. | 22 | 644 | 4 |
3. | Відображена безоплатна передача МШП, що числиться на складі. | 949 |
22 |
4 |
4. | Відображена сума ПДВ нарахована на безоплатно передані МШП (24 грн.* 20%). | 949 |
641 |
4,8 |
2. Внесок МШП до статутного фонду.
1. | Відображена балансова вартість МШП, що передається. | 14 |
22 |
1500 |
2. | Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ. | 945 | 641 | 300 |
3. | Відображена різниця між балансовою і справедливою вартістю |
14 949 |
746 14 |
- - |
У цьому конкретному випадку балансова вартість відповідає справедливій вартості.
При відпуску МШП зі складу, у разі передачі для подальшої експлуатації, їх вартість відповідно до пункту 23 П (С) БО 9 виключається зі складу активів (списується з балансу). Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцем експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання.
Бухгалтерські проводки здійснюються по кредиту рахунку 22 і дебету нижченаведених рахунків:
- 15 “Капітальні інвестиції” – у випадку, якщо МШП передаються для цілей капітального будівництва або для цілей виготовлення основних засобів і інших необоротних активів.
- 23 “Виробництво” – у випадку якщо МШП передаються безпосередньо для цілей виготовлення продукції або виконання робіт, послуг.
Або по дебету одного з даних рахунків класу 9:
14
- 91 “Загальновиробничі витрати” – у випадку якщо МШП використовується при організації виробництва й управлінні цехами.
- 93 “Витарти на збут” – у випадку якщо МШП використовується для операцій, пов’язаних зі збутом (реалізацію продажем) продукції, товарів.
Нижче на грошових числових прикладах розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку.
Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. В усіх випадках на вибуття з експлуатації МШП комісія складає акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.
На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і в межах однієї матеріально відповідальної особи.
На предмети, на які нараховано амортизацію (знос) 100% доцільно складати окремий акт.
В актах має бути зазначена сума відображеного в обліку на день ліквідації зносу (амортизації) щодо кожного об’єкта.
Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія – для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу ШП.
На підставі актів про вибуття зношених або непридатних ШП з експлуатації робляться відповідні записи.
Кредит рахунку “Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації”.
Субрахунок “Швидкозношувані предмети”.
Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.
Статтею 10 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов’язані провести інвентаризацію активів і зобов’язань. Тому МШП (тобто не списані з обліку) як на складі так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації.
Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан і оцінка МШП на складі та наявність і стан МШП в експлуатації.
Якщо в ході інвентаризації виявляються надлишки (неоприбутковані предмети) МШП на складі або в експлуатації, то їх необхідно оприбуткувати.
Не враховані на складі МШП з 1 січня 2000 р. слід оприбуткувати з одночасним визнанням доходу. Планом рахунків для цих цілей передбачений субрахунок 719 “Інші доходи від операційної діяльності” рахунка 71 “Інший операційний дохід”. В субрахунку 719 прямо зазначено, що на ньому відображаються доходи від інвентаризації.
Якщо в ході інвентаризації виявляється недостача МШП на складі, то починаючи з 1 січня 2000 року відопражати її необхідо відповідно до пункту 27
15
П (С) БО 9, а саме вартість повністю втрачених (зіпсоватих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду. До прийняття рішення про конкретних вищих осіб зазначена вартість відображається в забалансовому обліку.
Планом рахунків для таких випадків передбачений субрахунок 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей” рахунка 94 “Інші витрати операційної діяльності”.
Згідно з інструкцією №291 на субрахунку 947 ведеться облік недостач і втрат від псування цінностей, у тому числі якщо винуватець не встановлений. Одночасно зі списанням таких МШП на витрати балансова вартість списаних МШП відображається на забалансовому рахунку 07 “Списані активи” на субрахунку 072 “Невідшкодовані недостачі і втрати від псування цінностей”.
Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до статуту дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду.
А дохід, що буде отриманий підприємством у результаті відшкодування втрат від недостачі МШП, відображається на передбаченому для таких випадків субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” рахунка 71 “Інший операційний дохід”.
Якщо у процесі інвентаризації виявляється недостача МШП в експлуатації (що облічується кількісно), то тоді інвентаризаційна комісія сама встановлює вартість предмета з урахуванням первісної вартості і ступеня зношеності.
Організація обліку МШП, які використовуються протягом не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше одного року повинна повністю грунтуватися на положеннях П(С)БО 9.
Згід з П(С)БО 9 (пункт 9) первинною вартістю таких МШП у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачується за договором постачальнику (продавцю);
- суми, що сплачується за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням МШП, які не відшкодовуються підприємству;
- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування МШП до місця їх використання, включаючи витрати на страхування і відсотки за комерційний кредит постачальників;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
- П(С)БО 9 (пункт 10) передбачено, що первинною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгальтерського обліку 16 “Витрати”.
Крім того первинною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визначається узгоджена засновниками підприємства, їх
16
справедлива вартість (п.11) і первинною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість (п.12).
Порядок організації обліку МШП, при передачі в експлуатацію встановлений пунктом 23 П(С)БО 9: “Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідним особам протягом строку їх фактичного використання”.
Згідно з інструкцією до плану рахунків для обліку та узагальнення інформації про про наявність і рух МШП, що належать підприємству і знаходяться у складі запасів, призначений рахунок 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.
Облік передачі МШП в експлуатацію можна визнати відносним нововведенням, оскільки і раніше застосовувався метод обліку МШП, при передачі в експлуатацію яких нарахувався знос у розмірі 100% первинної вартості об’єкта обміну. Зараз тільки уточнено, що аналогічний порядок списання МШП по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” використовується при передачі в експлуатацію МШП зі строком корисного використання менше року.
При вивченні нестач (втрат) від псування МШП на складі, така нестача попередньо враховується як витрати звітного періоду у складі інших витрат операційної діяльності, що також певною мірою можна визначити нововведенням. У свою чергу, повернення МШП у експлуатацію не зменшує витрат, а визначається іншим операційним доходом. Те ж саме відноситься до випадків нестач і втрат від псування МШП, що знаходяться в експлуатації, коли винна особа встановлена.
При передачі МШП, що відносяться до запасів, експлуатацію необхідно організовувати їх оперативно-кількісний облік, облік за місцем їх експлуатації і відповідними особами. Регістром такого оперативного обліку може бути аналітична відомість, яка розробляється підприємством самостійно. Єдиною вимогою, яку можна вважати загальною для створення відомості оперативного обліку МШП, є склад показників, які відображають у ній подібний регістр оперативного обліку повинен включати: найменування МШП, їх кількість і первинну вартість, місце експлуатації, прізвище відповідальної особи, дані про надходження та вибуття МШП з експлуатації, а також причину вибуття. Виключення МШП з регістру оперативного обліку може здійснюватися тільки на підставі документів, що підтверджують повернення МШП на склад підприємства або на підставі акта списання МШП при їх ліквідації або нестачі.
Реформування бухгалтерського обліку, що почалося в Україні з прийняттям Положень (стандартів) бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. Однак при більш глибокому вивченні нових нормативних актів виникає багато питань, відповіді на які знайти бухгалтером поки що важко. Це стосується і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, яке регламентує, зокрема, облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).
17
Основною зміною щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП, яка передбачена новими нормативними документами є їх класифікація за ознакою оборотності. Починаючи з 1 січня 2000 року МШП можуть відноситися або до необоротних активів, або обліковуватись у складі запасів, тобто можуть вважатися оборотними активами. Віднесення МШП до необоротних або оборотних активів встановлено пунктом 6 П(С)БО 9.
З метою бухгалтерського обліку запаси включають:
- малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше одного року.
Тобто до МШП належать засоби праці, які мають відносно строк корисного використання.
Саме такі засоби праці, не залежно від вартості цілком справедливо вважаються швидкозношувані і їх необхідно обліковувати як запаси.
З іншого боку, МШП строк корисного використання яких більше одного року, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків повинні обліковуватись у складі інших необоротних матеріальних активів.
Отже, основна проблема пов’язана з відображенням у бухгальтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.
Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгальтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій.
18
ЛІТЕРАТУРА
1. Сопко В.В. “Бухгалтерський облік”, ст.298-303.
2. Навчально-практичний посібник. Курсом реформ – Облік, 2000р. ст.57-63.
3. Газета “Все про бухгалтерський облік” ст.4.
4. Додаток до “Галицьких контрактів” ст.82.
5. Журнал “Дт – Кт” №52, ст.26.