Дипломная работа: Жіноча зачіска на основі моди Японії

Зміст

Вступ

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

1.2 Характеристика історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски

1.3 Розробка моделі зачіски (стрижки) відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації праці в перукарні

2.2 Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

2.3 Визначення підготовки даних для виконання розроблення зачіски (стрижки), розробка, технологічна послідовність виконання зачіски

2.4 Обґрунтування вибору і характеристика парфумерних і косметичних засобів, інструментів та обладнання необхідних для виконання зачіски

Висновок

Література

Вступ

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода нестримна. Вчора - африканські кучері і гладенький шовк, сьогодні - розвіяні текстурні локони і начіси, тупіровки. Що буде завтра? У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції та тільки одиниці виявляються на гребені хвилі.

На сучасному етапі більшість людей прагнуть кардинально змінити свій імідж. Зараз в іміджі важливо все: від усмішки до самих кінчиків нігтів. Враховується простота та легкість у виконанні. На даний час не є проблемою підбір зачіски для клієнтів, різноманітних стрижок, та навіть форми брів, губ, макіяжу. Це все можна зробити за допомогою комп’ютерної графіки. І це зменшує ризик неправильного виконання роботи при обслуговуванні клієнта.

Сучасний розвиток мистецтва доповнює красу людського тіла незвичайними, стильними прикрасами - це пірсінг і татуїровки, але це дуже екстравагантно та екстримально. Проте і цьому знайшли заміну. Є інше мистецтво для створення фантастичного іміджу - боді-арт - одне із самих модних і популярних на сьогодні направлень дизайну, і методика створення особистого, оригінального іміджу, що дає можливість по-іншому подивитися на людське тіло, людський образ і стиль.

Впроваджуються нові технології, нові види послуг, організовуються українські школи перукарів, конкурси, майстер-класи моделюванні зачісок і макіяжу та розвитку сучасної моди.

До розвитку перукарського мистецтва і декоративної косметики можна віднести відкриття великої кількості спеціалізованих кваліфікованих шкіл, де викладають спеціалісти своєї справи і навіть відкриття вищих закладів з поглибленим вивченням перукарського мистецтва, декоративної косметики.

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарському мистецтві, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходив з безпосереднім зв'язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними умовами, загальним художнім стилем, модою.

Сьогодні в моді асиметрія, де поєднується класика, авангард, настройка контрасту, колорування, різні трикутники, а також стрижки у формі бахроми - рвана структура. В сучасній моді велике значення має маленький штрих, який придає особливий шарм зачісці - це може бути гофрована прядь на волоссі, чолка, неслухняний локон. Екстрамодним можна назвати сяюче волосся, що досягається за допомогою лаків, емульсій. В моді африканські косички, короткі зачіски, довгі локони, заколки із металу... Сучасна мода така багатогранна, неосяжна, що кожний може вибрати собі зачіску, яка йому подобається і підходить. Кожний може виділитись.

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

Мода в умовах сучасного суспільства виконує важливу соціальну роль і торкається усіх сфер діяльності людини. Більш яскраво її вплив відображається в одязі та зачісках. Своєю мінливістю мода відповідає естетичним потребам людей, враховуючи напрямки суспільного прогресу. Не існує людини поза модою або сьогоднішньою, або вчорашньою, або авангардною, тобто ти або сучасний, або старомодний, або випереджуєш час.

З кожним роком, століттям, тисячоліттям мода розвивається, удосконалюється як в одязі, так і в зачісках, стрижках, макіяжі. Кожна жінка, дівчина і без виключення чоловіки, юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо. Для того, щоб кожному догодити, перукарі-модельєри надзвичайно уважно і довго працюють над волоссям, тобто, щоб створити нові зачіски чи стрижки треба обов’язково враховувати індивідуальні властивості клієнта, приховати чи навпаки відкрити деякі риси обличчя, а також підібрати зачіску до одягу, характеру, віку людини.

Провідні вітчизняні і зарубіжні майстри та центри моделювання створюють та диктують нам напрям моди. Провідними українськими майстрами можна вважати: В’ячеслава Дюденка, Ірину Павлюк, Марину Каніковську, Олександра Кирилюка, Тетяну Шинкаренко. Із зарубіжних: Патрік Камерон, Мартіна Ахт. Центри моделювання розміщені в Києві, Львові, Сімферополі, Харкові та інших великих містах.

Перспективні і сучасні напрямки в моді допомагають розвиватися декоративній косметиці і удосконалювати методи роботи. Декоративна косметика стає настільки потрібною і незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг. Завдяки макіяжу можна підкреслити естетичну красу, витонченість, гармонійне поєднання, макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, доповнює зачіску та одяг. Найголовнішим напрямком моди є натуральна краса людини, а макіяж служить для підкреслення та відтворення цієї краси. Ми міняємо фасон, форму, колір в прагненні красивого.

У сьогоденному моделюванні велика увага приділяється зачіскам. Мистецтво виконання зачісок широко розвивається, і зачіски, що нагадують силует стародавніх зачісок видозмінились зі зміною сучасних напрямків моди.

Щоб надати зачісці сучасності в ній використовують сучасні елементи, сучасні декоративні прикраси, сучасні вирішення колорування. Вони не потребують великої кількості шпильок і не припудрюються, бо існують засоби різної фіксації і фарбуючі матеріали.

Зачіска відображає прагнення до ідеалу, базується на простоті. Сучасна мода неоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся і характер деталей зачіски. Художні особливості залежать від соціального психологічного образу. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок, плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щоб створити відповідний стиль.

Моделювання форм зачіски тісно пов’язане з технологією модної стрижки. У формоутворюючому задумі укладка відходить на другий план. Форма стрижки вишукана і витончена, перевага надається чітким лініям.

Геометрія також не залишається без уваги: гострі кути, відтіночність прямих ліній. Все в єдиному пориві створює враження досягнутого ідеалу. Графічне зображення, деякі декоративні прийоми є особливістю тенденцій. Усі стрижки базуються на основному методі градуювання: саваж та сессун.

У модельних стрижках другим основним методом є філірування. Сучасних методів філірування є декілька: слайсінг (стрижка від кореня до кінців); пойтінг (зрізання і філірування сухого волосся) є класичний і вільний; карвінг (слайсінг, що утворює окремі прядки); пунктирна стрижка (обробка кінців волосся звичайними ножицями), метод надріз (це стрижка кінців волосся закриваючи відкриваючи ножиці); вільна виїмка (ножицями вихоплюють кінці волосся); метод скользіння (проріджування волосся для досягнення послідовних змін довжини).

Сьогоднішній сезон диктує найбільш актуальні відтінки, які надають волоссю виразності та не залишають при цьому натуральності. Стилісти-перукарі цього року роблять ставку на натуральні відтінки та особливу техніку мілірування, надаючи волоссю м’який блиск: в моді гармонія, але ніяк не радикальні тони. У тонуванні головною задачею є спробувати нові кольори.

Модний колір волосся сезону-2009 – яскраве та, безумовно, чисте. Найбільш популярне - молочний блонд, рудий блонд, мідно-червоний і натуральний (будь-який).

Контрастне класичне мелірування вийшло з моди, популярність набирають колірні дотики, м'яке тонування, коректування основного кольору пасмами трошки світліше.

Блонд - універсальний колір. Причому підходить він як молоденьким дівчатам, так і дорослим жінкам. Якщо дівчина юна, їй більше підійдуть холодні відтінки, з віком же цей колір нагадує сивину, тому дамам потрібно переходити до більш теплих тонів.

Зараз дуже модні різні короткі стрижки з довгими чубчиками. Саме головне в цих зачісках, щоб волосся лежало недбало. Для цього потрібно помити волосся й укласти їх феном, можна навіть не використовувати гребінець, а лише трохи скуйовдити. Особливо такі стрижки підходять повненьким жіночкам та дівчатам.

Сама актуальна зачіска - біб і відповідно стрижки на його основі. Нова форма - біб із закругленими краями. Подібна зачіска достатньо відкриває обличчя, підкреслюючи його достоїнства. Але такий біб протипоказаний круглолицим.

Модні чубчики тепер стрижуться по косій. Вони повинні бути середньої густоти з дуже глибокою асиметрією або вкорочені. У зв'язку з модою на асиметричність актуальний бічний проділ. Головна тенденція - достатня чіткість ліній.

Дуже актуальним буде хвилястий біб. Образ виходить задерикуватим, молодим, природним.

Зачіски можуть бути класичними, екстравагантними, художніми й елегантними. Усе, що буде продовженням вашого «Я» - стане прикрасою й буде по достоїнству прийняте не тільки оточенням, але й цінителями модних тенденцій.

Якщо ви обираєте гладкі форми й туго стягнуті пучки волосся, то повинні пам'ятати, що ніякого волосся, яке стирчить, і пушка бути не повинно. Численні засоби для укладання будуть у цьому кращими помічниками. Гладкі голівки й акуратні хвостики будуть виглядати гарно й лаконічно скрізь, особливо в строгій офісній обстановці.

Якщо ж така строгість - не для вас, то можна вибрати що-небудь більш вільне, так звану легку богемну недбалість.

Укладання робиться за допомогою будь-якого фіксуючого засобу й ваших рук. Збити й розтерти прядки волосся - так, щоб вийшла «розпатлана елегантність», а потім - все це зафіксувати. Додати стилю й вишуканості такій зачісці можна за допомогою випущених прядок. Вони обов'язково повинні бути довгими, обпадати із двох сторін по всьому овалі обличчя. Гладкі, акуратні, вони доповнять образ і додадуть йому деяку зібраність.

Що не модно в цьому сезоні - так це завивка й численні пишні кучерики. Куди більш елегантно й модно буде виглядати хвиляста голлівудська зачіска. Струмливі хвилясті локони, довгі і акуратні, будуть ефектно виглядати особливо на довгому волоссі. Хоча й при середній довжині волосся така зачіска також підійде.

До речі, занадто довге волосся в 2009 році не так популярне, краще віддати перевагу середній довжині.

Що стосується чубчика, то про нього краще взагалі забути. Відкрите чоло - це зараз модно й актуально.

Якщо ж ви не представляєте себе без чубчика, то краще віддати перевагу французькому чубчику, що починається із середини голови.

Використовувати начіс можна, але краще це робити тільки у випадку світського прийому й створенні вечірньої зачіски. У звичайному ж житті, це буде виглядати атавізмом, що тільки покаже вашу старомодність.

Зараз у моді будуть природність і легкість, тому користуватися різними засобами укладання й фіксації треба дуже обережно. Якщо перестаратися, то навіть чудова зачіска, зроблена вранці, дуже швидко втратить свою форму. Відновити колишню пишноту буде дуже складно, а то й неможливо.

Власникам кучерявого волосся можуть допомогти засоби, які розгладжують. З їхньою допомогою можна легко зробити голлівудське хвилясте укладання, що актуально в цьому сезоні.

Саме така зачіска додає жіночності і робить молодшими. Легкі завитки, кокетливі кучерики - те, що допоможе бути стильною. Головне правило краси довгого волосся - належний догляд і здоров'я.

Тим, у кого волосся пряме, можна порадити строгі пучки або недбалі розпатлані зачіски.

У 2009 року можна сміливо експериментувати із зачісками й укладаннями. Змінити зачіску - це набагато швидше й простіше, ніж обновити гардероб. А виходить, саме нова зачіска, відкриває майже безмежні можливості по створенню нового образу.

Зачіска для жінок одна з складових іміджу, яка просто необхідна для того, щоб жінка відчувала себе упевненої в сучасному суспільстві. Тому мати зачіску, яка не відстає від тенденцій моди дуже важливо для кожної жінки.

Все нове - це добре забуте старе, так вирішили дизайнери цього сезону. Тому особливу перевагу віддали зачіскам в стилі ретро. Якщо ви хочете виглядати модно, візьміть за зразок фотографії легендарної Одрі Хепберн, саме такі зачіски міцно увійшли до моди в новому сезоні. Використовуйте утюжки і засоби для додання сяйва волоссю, щоб створити ідеальний образ.

Довге волоссяв моді давно, але зараз дизайнери зробили ставку на натуральність. Тому варто відмовитися від нарощеного волосся і подумати про те, щоб відпустити свої локони. До моди увійшло довге волосся, оброблене засобами, які додають їм ефект мокрого волосся. Довге волосся може бути гладким або об'ємним, але особливо актуально зачісувати передні пасмочки назад, закріплюючи їх шпильками. Решта волоссяповинна вільно спадати на плечі.

Сучасна жінка не рідко не знаходить час на довге укладання. Стиль життя диктує напрями, в яких рухається мода. Тому зараз популярні зачіски, що не вимагають особливих зусиль для їх створення. Пасмочки, що стирчать, недбало укладене волосся, пучки, з яких стирчить декілька волосків - це модні тенденції для найзайнятіших.

Дизайнери створили культ здорового сяючого волосся, тому варто купити засоби, які додають волоссю блиск. Маски, спреї, лаки, ламінування - все це особливо актуально.

Багато що залежить від зачіски, але не менш важливий і колір волосся. Цього сезону дизайнери рекомендують виглядати природно. Для брюнеток необхідно максимально природно підкреслити красу темного або каштанового волосся, використовуючи фарбу максимально наближену по тону до натурального відтінку. Блондинкам - легке мелірування і натуральні речовини, що освітлюють, наприклад, сік лимона. Цього року «міняти масть» кардинально - не модно, тому хай експерименти почекають.

Зачіскивиходять з моди дуже швидко, і зовсім не обов'язково сліпо слідувати порадам популярних дизайнерів. Досить доглядати за своїм волоссям, вибрати стиль, який до вподоби, підтримувати натуральний блиск і силу волосся. Цього цілком вистачить для того, щоб завжди бути на крок попереду моди.

1.2 Характеристика історичної епохи і обґрунтування вибору базової моделі зачіски

Японія – це держава, яка розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку та інших (усього близько 4000), оточених Тихим океаном, Японським, Охотським і Східнокитайським морями. Панівна віра — буддизм і синтоїзм. Держава утворилася у VII-VIII ст. До 1868 р. Японія була закритою від усього світу країною, куди не допускали іноземців. Чимало запозичивши у Китаю, японська культура відрізнялася своєрідністю, вірністю історичним традиціям; японське мистецтво вражало європейців благородним лаконізмом і вишуканістю художніх засобів.

У XX ст. Японія стала високорозвиненою індустріальною державою із власним неповторним обличчям, визначеним поєднанням західних впливів із національними особливостями.

Не дивлячись на активний взаємозв'язок з сусідніми державами — Кореєю і Китаєм, - Стародавня Японія створила свою самобутню культуру.

Зачіски Стародавньої Японії вражають своєю оригінальністю і складністю. У японців від природи чорне волосся, колір якого вони ніколи не змінювали. Всі зачіски відрізнялися незвичайною акуратністю виконання. Вражає чистота волосяних бантів в нарядних високих жіночих зачісках. Силуети зачіски чоловічої і жіночої для всіх верств населення були однотипні. Багаті японці користувалися послугами перукарів. Процедура причісування тривала декілька годин і коштувала дорого. Чоловічі зачіски робили з напівдовгого волосся, піднятого вгору у вигляді невеликих башточок. Жіночі зачіски нагадували екзотичні квіти.

Жіночі зачіски виконували з довгого прямого, жорсткого, чорного волосся. Характерна риса їх — комбінація об'ємів, спрямованих догори, складність, симетрія. Всередині об'єми заповнювали чорними оксамитовими валиками, наповненими сухою травою. Спеціальні шпильки, стрічки, гребені, зроблені з дерева, дорогоцінних металів, коралів, панцира черепахи, слугували кріпленням для зачісок. Зовні зачіски нагадували китайські, але їхні відмітні риси — відсутність асиметрії, чілок, проділів.

Жіночі зачіски складалися з декількох елементів. Для стійкості у високі зачіски підкладали оксамитові вали, подушечок, застосовували овальні гребені, на які намотували волосяні пасма. Майстри часто підкладали у волосяні петлі легкий картон. Закінчену зачіску покривали розтопленим маслом або воском, щоб волосся блищало. Для збереження зачіски голову на ніч клали на спеціальні дерев'яні підставки, вірніше, підголовники, на зразок тих, якими користувалися індійці. Зачіски виконувались з природного волосся, але знатні пані іноді використовували парики. Парики також були багатоярусні. Звичайно нижній ярус від верхнього відокремлювали шовковим шарфом або великим гребенем.

Високі складні зачіски носили жінки з вищої знаті, які у святкових випадках покривали волосся фіолетовим напиленням. Щоб отримати справжні витвори мистецтва, перукарі годинами чаклували, споруджуючи вигадливі башти з волосся. Такі зачіски створювали на декілька днів і навіть тижнів.

Жінки нижчих шарів також носили високі зачіски, але в спрощених варіантах, але при цьому національний колорит зберігався. Банти і петлі були менших розмірів і не так пишні.

Зачіски гейш виконувалися найретельніше. Гейшами називали вільних, освічених, красивих жінок, яких запрошували на банкети, прийоми, чайні церемонії як своєрідну прикрасу. Вони були розумні, музичні, пластичні, володіли мистецтвом віршування і каліграфії. Існувала зачіска, яку носили тільки гейші: потиличне волосся утворювало напуск, при цьому шия була гола, стійка коміра значно відставала від шиї. Відмінністю також служили увіткнені в зачіску шпильки з крихітними віялами на кінці, які кріпили до шпильок боа і встромляли у вільний простір валиків, паперові квіти. Шия завжди залишалася відкритою.

Черниці голили голови, оскільки релігійні звичаї вимагали принесення в жертву волосся. Дівчатка носили коси.

Характерною рисою японських чоловічих зачісок були «хвости», петлі з волосся, зібрані переважно на маківці, а також поголена повністю або частково скронево-тім'яна зона.

Зустрічалися зачіски, в яких залишали невеликий пучок волосся на маківці, укладали його у вигляді петлі й зав'язувалистрічкою. Кінець пучка був спрямований до потилиці. Навколопучка волосся голили, а від середини потилиці залишали пряме волосся, яке рівненько підрізали на рівні шиї. Доповнювали подібні зачіски пишні від скронь до підборіддя бакенбарди.

Серед знаті популярними були зачіски з джгутоподібно скрученого волосся, яке кріпили шпилькою. Пасма зачісували догори маківки. Іноді таку зачіску прикривали шовковим або оксамитовим чохлом.

Імператриця у святкових випадках носила розплетене волосся або робила «хвіст» на потилиці, доповнюючи його штучним волоссям, щоб зробити довшим.

Усі валикоподібні зачіски складалися з чотирьох головних пасом: двох на скронях, тім'яного і потиличного. Саме з них робилися валики й петлі, які розміщували на маківці.

Зачіска імператора і знатних чоловіків представляла скручене в джгути волосся, укладене на верхівці в пучки. Іноді на них надягали невеликі оксамитові або шовкові мішечки. Поширеною чоловічою зачіскою серед знаті була так звана «зачіска самурая». У цій зачісці волосся з тім'яної частини збривали, а волосся з скронь і потилиці піднімали вгору і згортали джгутом, який пропускався крізь невеликий футляр. Для футляра використовували бамбукові палички, позолочений картон, парчу. Носили зачіску «щітка». Обличчя чисто виголювали, тільки в старості відпускали вуса і бороду.

З появою мандрівників з Європи символом європеїзації Японії стала зачіска дзангирі — коротко обстрижена голова. Вона змінила теммаге (голені лоби і пучки на потилиці) - зачіску, яку носили чоловіки у феодальні часи. У дитячих зачісках волосся на голові виголювалося, залишались тільки невеликі кухлі над скронями. Ці волосяні пасма у підстави зв'язували стрічками, шнурами, гумками.

Серед чоловіків літнього віку можна було побачити зачіску з прямим проділом і двома невеликими «хвостами» на скронях. Таку ж зачіску носили хлопчики до повноліття.

Своєрідними були зачіски самураїв: подовжене волосся на скронях і потилиці збирали на маківці, протягали через бамбукову або картонну трубочку (іноді замість трубочки використовували тканину) й укладали створений «хвіст» на голену тім'яну зону. Носили також зачіски, зібрані знизу на потилиці у «хвіст», перев'язаний у кількох місцях стрічкою і спрямований до Маківки, де він закінчувався петлею.

Серед чоловіків — представників знатної верхівки — особливо популярними були щіткоподібні зачіски різних варіантів. Деякі чоловіки обмежувалися оформленням щітки тільки в тім'яній зоні, а зі скронь і потилиці збирали подовжене волосся на маківці у вигляді петлі, підв'язуючи стрічкою.

Вишуканими були дитячі зачіски.

Одягом як чоловіків, так і жінок були довгі кімоно, які надягали часто по декілька — одне на інше. Кімоно шили з різних сортів шовку, іноді з виляску, декорованого рослинним орнаментом. Доповненням жіночого наряду був широкий пояс — обі, який на спині зав'язувався бантом.

Довгі рукави кімоно давали можливість ховати в них віяла, носові хустки, предмети косметики, маленькі іграшки. На японських гравюрах рідко можна побачити японців в головних уборах. Можливо, їх надягали рідко. Імператор і його сім'я носили високі шапочки чорного шовку, круглої форми або низькі, плоскі. Ззаду вони закінчувалися як би козирком. Були також капелюхи конусоподібної форми з широкими полями — з очерету, соломки, бамбука, покриті лаком. Капелюхи були яскравих кольорів — фіолетового, червоного, жовтого. Середні і нижчі стани в основному носили капелюхи з очерету або рисової соломки. Аристократи, прагнучи відрізнитися від простолюддя, користувалися менш розкішними головними уборами, чим імператор, але достатньо дорогими і недоступними для бідняків. По всій Японії була поширена мода на китайські накидки, якими закривали голови. Нареченій окрім довгих золотих шпильок надягали налобник — цуно-какуси — з білого шовку. По повір'ю він повинен був приховувати «роги ревнощів», що нібито прорізуються у кожної дівчини, як тільки вона стане дружиною. Старі жінки носили стьобані пов'язки.

Прикраси доповнювали зачіску і часто служили її опорою. Вони позначали характер святкування, пору року, станову приналежність. Голови прикрашали гірляндами витончено звитих кольорів лепехи, сакури — вишні, берізки, мальви, бузини. Популярна була хризантема. Але найпоширенішою прикрасою зачісок були гребені і шпильки. Їх робили з сандалового дерева, панцира черепахи, слонячої кістки, багато інкрустували перлами і перламутром. Кожна шпилька або гребінь ставав справжнім витвором мистецтва. Поверхня виробу покривалася лаками, ретельно шліфувалася, розписувалася.

Після революції Мейдзі розпочався процес модернізації країни, що певною мірою загальмував розвиток аксесуарів для жіночого вбрання. Урядом країни було затверджено європейський тип одягу в якості офіційного вбрання, що зумовило спрощення традиційної зачіски.

Вилучення прикрас для зачіски з модного світу мало би означати занепад цього виду мистецтва, однак воно продовжило своє існування у світі „ханаматі”, або „вербових кварталів”, як ще часто називали квартали розваги.

Надзвичайний підйом ханаматі надав нового імпульсу майстрам текстилю, ювелірам, живописцям – всім тим, чиє мистецтво було тісно пов’язане з національним вбранням, заможними та високоосвіченими клієнтами, що розуміють мову жіночих прикрас та вміють цінувати найвитонченіші нюанси оздоблення.

У більшості творів доби Мейдзі простежується повторювання прийомів попередніх часів, але у більш стриманому, скромному варіанті. Прикраси для зачіски стають меншими за розміром, простішими за формою та матеріалом виконання. Разом з тим, відбувається вдосконалення функціональних якостей прикрас для зачіски.

Так, когай – пласка шпилька, на яку накручувалося волосся, стає розкладною, через що нею стало користуватись значно зручніше.

Серед принципово нових, та безсумнівно, високохудожніх рішень, слід визнати твори, виконані в естетиці модерн. Як не дивно, японці із захопленням запозичували від європейців власне надбання, що набуло в Європі логічного та надзвичайно ефектного завершення. Тогочасні гребінці та шпильки з гнучкістю та летючістю графічної лінії милують зір елегантними силуетами, утворюючи образ витончений та сильний.

За часів Тайсьо виникає нова загроза існуванню традиційних прикрас, як, власне, і всьому комплексу національного вбрання. Все європейське постає синонімом сучасності, у той час як національне мислиться відсталим, застарілим. У столиці з’являються нові ідоли моди – так звані мога та мобі (від англ. modern girl та modern boy). Мога носили коротку стрижку з відкритими вухами та шиєю, шокуючи короткі спідниці з кричущими візерунками, туфлі на високих підборах та прозорі панчохи. Не менш епатажно виглядали й мобі у блакитних сорочках із зеленим галстуком, в широких брюках, капелюсі-казанці та окулярах в роговій оправі.

На відміну від доби Мейдзі, коли зачіски навіть бідних городянок прикрашали якнайменше простий гребінець та пара шпильок, жінки Тайсьо практично перестали вживати ці традиційні аксесуари японського вбрання.

Художні рішення цієї доби відзначаються елегантністю, смаком до чистих ліній, лаконічного декору з помітним наслідуванням Ар Деко, який дуже нагадував японцям стилістику школи Рімпа. Крім того, Ар Деко охоче сприйняли і майстри-текстильники, що виготовляли тканини для кімоно.

Дизайн аксесуарів, звісно, мав відповідати загальній стилістиці вбрання. У порівнянні із скромними прикрасами Мейдзі, здається іноді, що наче повертаються едоські часи, але в дизайні Тайсьо ніколи декоративний ефект не переважає над функцією, він завжди підпорядкований логіці форми.

Нова епоха Сьова виявилась карколомною для Японії. Коштовні кімоно та прикраси вийшли із вжитку не тільки через незручність, а й з моральних міркувань.

Після війни відкрились знову ханаматі, але багато кімоно та прикрас було втрачено, в країні панувала розруха. Саме тоді набули популярності паперові прикраси. Переважно то були сезонні канзасі, розраховані на тимчасове використання, але й серед них зустрічаються цікаві рішення.

Більш ретельна розробка „сезонних” прикрас для зачіски пов’язана з ростом популярності майко (учениці гейші), які починають відігравати особливу роль в культурі „вербових кварталів”. Ансамбль прикрас для зачіски майко поступово здобуває більш детальної розробки. Характерною прикметою учениці гейші стає хана-канзасі (шпилька, прикрашена квітами), які ще наприкінці доби Токугава носили молоді гейші. Хана-канзасі існують двох типів: пів-обруч та шпилька. Приблизно з 1920-х років і в повоєнні роки поступово складався сезонний репертуар шпильок для майко, що імітував квітіння відповідних рослин, які уособлювали певні пори року.

З аксесуарів, що виникли відносно нещодавно, слід згадати обі-доме – декоративну бляшку-зажим для обідзіме – поясу, що фіксує обі. Звичай прикрашати обідзіме у такий спосіб виник у ХХ столітті.

Більшість створеного в межах японської культури можна назвати мистецтвом. Жіноча мода — не виняток. Нанесення гриму вважалося знаком поваги до старших осіб, наділених владою. Для дами з'явитися перед батьком або чоловіком ненабіленою, ненарум'яненою, із зубами, не пофарбованими у чорний колір, вважалося непристойним.

Косметику використовували всі японці. Етикет імператорського двору зобов'язував всіх придворних бути на прийомі набіленими і нарум'яненими. Іноді пані так зловживали білилами, що їх лиця здавалися масками. Губи, на відміну від європейців, японки підфарбовували зеленою фарбою. Серед аристократок була поширена мода на повне збривання брів. Замість них малювали фарбою великі кольорові плями округлої форми, що доходять до лобових горбів.

У Японії жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця нібито оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.

1.3 Розробка моделі зачіски (стрижки) відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

В розробці даної моделі зачіски посприяла мода Японії та напрям сучасної моди.

Японська культура значно впливає на європейський стиль. Все більше створюється зачісок на основі східного фольклору.

За основу цієї фантазійної зачіски був взятий модний силует ідеалу моди Японії, що й послужив еталоном зразка.

Вивчивши досконало цю епоху, побачивши декілька зразків, які надійшли до сучасності, я уявила художній образ, а точніше потрібні деталі цього образу. Також я відновила в уяві раніше побачену зачіску в сучасному варіанті. Пофантазувавши, я підібрала потрібний сюжет та реальні елементи, придумала декілька можливих варіантів. Внаслідок цього з’явився задум, потім ідея, а потім мотив. Отримавши чіткий образ про майбутньої моделі, я виконала декілька ескізів у різних ракурсах.

Продумуючи модель зачіски, рахувала масштабність та пропорційність зачіски, а точніше, продумала особливості підбору костюму, макіяжу, прикрас. Я визначила колір та одяг - це сучасне плаття, у вигляді туніки. Також це яскравий макіяж.

Враховуючи композиції зачіски, окремо рахувала художню побудову форми, побудову елементів, їх гармонійний зв’язок, взаємовідношення, поєднання неоднорідності. Не менш важливим є врахування пропорцій величини голови.

Не забула продумати вплив та зв’язок, важливість кольору, адже він здатний збільшувати чи зменшувати об’єм. Визначилась з фактурою волосся, адже в цій зачісці використовуються накладні елементи, тому підбір і поєднання фактури є дуже важливим.

Перша деталь, що свідчить про аналогічність базової моделі історичної зачіски – це пропорційність.

Зараз існує безліч різних видів плетіння, переплетень, плетіння косичок, джгутів, вплітання різних декоративних прикрас. І взагалі, будь-яку історичну зачіску можна видозмінити, поєднавши її з сучасними декоративними прикрасами. Це можуть бути сучасні різноманітні стрічки, бісер, бусинки, шнурки, декоративні квіти, пір’я різного забарвлення.

Незвичайним для історичних деталей та елементів і розробці нової моделі є поєднання кольорів, як природних так і неприродних відтінків для волосся.

Вирішення та задум цієї зачіски незвичайний, неординарний. Вона складна у виконанні, але підходить для використання у повсякденному житті.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1. якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;

2. вік людини;

1. індивідуальні особливості;

2. професія, характер, стиль особи;

3. тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

4. співвідношення тіла з головою та зачіскою;

5. зріст людини відповідно до зачіски.

Обрана модель відповідає всім вищезазначеним нормам. Це молода дівчина. Волосся довге, природне, що полегшує виконання колорування, піддається потрібній укладці, тобто легко вкладається. Риси обличчя, правильні і при виконанні цієї зачіски з корекцією проблем не виникне. Зачіска ідеально підходить до цього типу обличчя, підкреслює його позитивні риси. У поєднанні зачіски з будовою тіла та зростом є відповідна пропорційність, масштабність, для створення потрібного образу.

Щоб виконати макіяж немає чітких правил, вимог. Кожен наступний крок при нанесенні макіяжу акцентується на потрібній ділянці обличчя.

Робота потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинні бути задіяні: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур, флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення.

Потрібне постійне вдосконалювання своєї майстерності, збільшення досвіду, вивчення нових технологій, що допоможе створити нові оригінальні образи, схеми макіяжу. Тому необхідно час від часу брати участь у конкурсах для власного розвитку та самовдосконалення.

Завдяки косметиці, навіть в малій кількості, можна створити надзвичайні образи, справжню красу.

Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це образний макіяж, який доповнює зачіску, але для повсякденного використання. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.

Перш ніж придумати образ макіяжу визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики. Продумаємо поєднання макіяжу і зачіски. В загальному це природний образ.

Потрібно створити стиль макіяжу, для цього необхідно вивчити клієнта – модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому візажистові в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись, майстер повинен визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти, я прийшла до висновку, що саме такий макіяж підходить для створення потрібного образу.

Щоб відчути і відобразити ідею образу, візажист повинен бути креативщиком, майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло підбирати косметику, яка потрібна для створення потрібного образу.

Також створити потрібний образ ідеальний можна при наявності великого асортименту декоративної косметики, її різноманітності, великої гами кольорів, високого рівня якості.

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально підкреслити цю красу, а не заховати її за “шторою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, у даному випадку яскравим, відкривати всю сутність очей.

Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана.

Продумавши всі деталі макіяжу, його модель схематично втілюють на малюнок. Створений ескіз допоможе остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть якщо щось не подобається - можна змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес не може обійтися.

Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності і загальному задуму. Також відповідати сучасним напрямкам моди.

Як уже вище сказано, у макіяжі використовуються яскрава гама свіжих відтінків: яскраво-жовтий, абрикосово-оранжевий, відтінки зелених та рожевих кольорів.

Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.

В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Макіяж і зачіска мають поєднуватись, відповідати моді Японії, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель.

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації праці перукарні

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода “нестримна”.

У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції, та тільки одиниці виявляються на “гребені хвилі”. Багатий вплив на дохід дає репутація. Головним девізом майстра-модельєра є: ”Першокласне обслуговування по розумних цінах.”. Дуже велика плата, чи занижена за послуги насторожує і відвертає людей. Якщо насправді у майстра “золоті руки” він завжди буде мати велику кількість клієнтів. Потрібно оцінити і розрахувати всі можливі доходи. Правильний і розумний розрахунок заробітку збільшить доходи.

Високий рівень обслуговування, розширений асортимент послуг, відмінна репутація також сприяє покращенню репутації.

Але все ж таки, найважливішою задачею є правильний підбір кадрів, що забезпечує половину успіху.

Завідуючий салоном краси повинен завжди у коректному вигляді нагадувати своїм працівникам про ввічливість, привітність, витримку, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, елегантність, ерудованість, оперативність, кмітливість, майстерність, самозадоволення. Найголовніше, при обслуговуванні клієнтів вміння користуватися посмішкою, звичайно в оціненій ситуації.

Отже, робота майстрів-перукарів пов’язана з обслуговуванням працюючих, покращення побуту тисяч наших громадян, тому праця перукаря така ж популярна, заслужена й потрібна нашому населенню, як і праця представників інших професій.

Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23. 08. 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень їх площі наведено в таблиці.

Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень

Назва приміщення	Розрахунок площі	Площа кв м
Зал очікування	на одне робоче місце	1,5 але не менше 0,75
Гардероб для відвідувачів	на одне робоче місце	не менше 0,3
Жіночий зал	на одне робоче місце	не менше 8 0
Чоловічий зал	на одне робоче місце	не менше 6,0
Універсальні зали	на одне робоче місце	не менше 8 0
Манікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6 0
Педікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6,0
Склад	на одне робоче місце	не менше 1,0
Кімната персоналу	на одне робоче місце	не менше 0,75
Приміщення для прання	на перукарню	за розрахунком
Санвузол дія персоналу	на перукарню	не менше 2 0
Санвузол для відвідувачів	на перукарню	не менше 2,0
Косметологічний кабінет	на одне робоче місце косметолога	не менше 12,0

Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою Із застосуванням дезинфікуючих засобів Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.

Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити у гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.

2.2 Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

Постижерні виробизастосовуються у перукарській справі здавна. Різноманітні перуки, шиньйони, штучні коси, накладки, окремі пасма, локони, вії, брови застосовуються і сьогодні не тільки як експонати музеїв чи історичний матеріал для вивчення, не тільки на театральній та естрадній сценах, демонстраціях і конкурсах, не тільки під час рекламних кампаній, на манекенах, у вітринах магазинів, а й у повсякденному житті сучасної людини.

Прикраси, клеєні з волосся, постижерні доповнення до зачісок забезпечують утілення найфантастичніших задумів модельєрів, досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок як витворів мистецтва.

У перукарській теорії та практиці постижерна справа виокремлюється як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю — від початківця до досвідченого фахівця.

Штучне волосся люди застосовували ще в давні часи. Якщо спочатку це було доцільним засобом захисту, то згодом вироби із штучного волосся стали предметом розкоші і водночас ознакою певного становища в суспільстві.

Тепер ця галузь промисловості працює в основному на охорону здоров’я та мистецтва. Багато і літніх, і молодих людей, яким неспроможні допомогти лікарі, звертаються до тих чия професія - виготовлення перук.

Штучне волосся оберігає голову від будь-якого фізичного впливу і красиво обрамляє обличчя. В ряді випадків воно виявляє деяку психологічну дію, дозволяючи більш упевнено почуватися в товаристві. Волосся може служити матеріалом для виготовлення штучних виробів. Найбільше для цього підходить довге жіноче волосся, з посеред якого перевага віддається білявому і натурального білого кольору.

Коса традиційна як в Росії, так і на Україні. Це жіночі прикраси з волосся. Коса це три прядки однакової довжини і товщини. Гарною рахується коса зроблена із довгого волосся. Постижні вироби такі як шиньйони також входять в моду і використовуються у зачісках.

Для виготовлення штучних виробів найбільш придатне натуральне довге жіноче волосся природного кольору. Кращим для постижерних робіт вважається зрізане волосся. На відміну від вичесаного, воно відокремлене від здорової основи, менше заплутується, довше зберігає свої основні властивості — гнучкість, м'якість, шовковистість, блиск, здатність до миття, завивання, фарбування.

З волосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки; з волосся завдовжки менше 15 см — накладки, клеєні постижерні прикраси.

Окрім натурального волосся людини, використовують шерсть тварин, штучне волосся з целюлози та поліамідних волокон. Останнє має перевагу завдяки значній міцності й тонкості, здатності до фарбування у будь-який колір.

На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природного і кольорова гама дуже велика.

Популярність шиньйонів проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об’ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.

Для виготовлення перук, шиньйонів, кіс, клеєних прикрас потрібні допоміжні матеріали:

— тюль або спеціальна еластична тканина сітчастої структури для виготовлення основи перуки — монтюра;

— тасьма, нитки — для обкантування й пошиття монтюра, надання йому стійкості та збереження форми;

— желатин, клеї — для побудови форми монтюра, клеєних виробів;

— антистатичні препарати, барвники — для зняття статичної електрики та фарбування виробу;

— декоративні доповнення — бісер, стрази, блискітки, тасьма, стрічки тощо.

Шиньйони розрізняються за формою їхніх основ і за розмірами, так і за конструктивними особливостями побудови. Шиньйони виготовляють на монтюрі або без нього. Причому шиньйони на монтюрі може бути виготовлений методом тамборування або тресування, а без монтюра - методом тресування, або збиранням в пучок.

Використовують два способи закріплення волосся на основу постижерних виробів.

Тресування— виготовлення тресу вплетенням пасом волосся за певною системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів.

Тамбурування— безпосереднє закріплення волосся тамбурною петлею способом «вив'язування гачком» на основі виробу.

Обидва способи, однаково важливі залежно від виду й призначення виробів, широко застосовуються під час виготовлення постижу.

Основні пристрої, які використовують для виготовлення пстижного виробу – тресбанк, карда.

Тресбанк — основний пристрій для тресування. Складається з двох дерев'яних або металевих стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори — гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками. На другу (ліву) закріплюють кінці ниток основи для тресу.

Карда — пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

До пристроїв, необхідних для виготовлення постижів, належать пружинні апарати та спеціальні рами для закріплення основи для тамбурування волосся, виготовлення перук, постижерні гачки, голки, шильця — для тамбурування волосся, шарнірний пристрій та голова-форма — для закріплення монтера.

Але перш ніж приступити до виготовлення постижного виробу, волосся, з якого його виготовлятимуть повинно пройти технологічний цикл (обробку натурального волосся), який складається із таких операцій:

— сортування за кольором, довжиною, якістю,

— дезінфекція,

— визначення положення головок і кінців,

— складання волосся в одному напрямку,

— розчісування на карді,

— знебарвлення, тонування або фарбування;

— промивання після фарбування;

— просушування;

— розчісування закатаних головок;

— змішування волосся різного кольору;

— зв'язування пасом.

Головками називають ту частину волосся, яка розташована від його коренів. Під час попередньої обробки стежать за тим, щоб не переплутати головки волосся з кінцями.

Підготовлене волосся можна зберігати у паперових або целофанових пакетах.

Для запобігання появи конденсату бажано не допускати різких перепадів температури та відносної вологості повітря у приміщенні. Сприятливими є температура 20°С, відносна вологість 65-75%.

Всі ці операції мають свою технологію. Наприклад: така операція як розчісування волосся на карді.

Волосся розчісують на карді, яка закріплена на робочому столі. Для спрощення процесу чистки карди від вичесаного і бруду, на її зубці рекомендується накласти лист чистого паперу і проколоти його до основи зубців. Головна ціль первинного розчісування - це вичісування спутаного і короткого волосся, яка є вже непотрібне для подальшої роботи. Прядку волосся, масою 20-30 гр. потрібно взяти головками в праву руку, потім покласти половину довжини прядки на зубці карди, протягуємо прядку на себе. Цю операцію повторюємо декілька раз до тих пір доки волосся почне проходити крізь зубці карди вільно.

Окреме спутане волосся, яке знаходилося в прядці, залишиться на карді, а решта прийме паралельне положення з загальною масою волосся. Після того як волосся почне вільно проходити крізь зубці карди, прядки потрібно перевернути і взяти її кінцями в праву руку. Потім операцію розчісування другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні головок прядок із неї попри спутане волосся випадає більш коротке волосся, яке вже не буде використовуватися. Для того, щоб разом з коротким волоссям на карді не залишилося і довге потрібно сильно тримати прядку на деякій відстані від головок.

Головки прядки потрібно розчісувати до тих пір, доки волосся не буде вільно проходити крізь зубці карди. Чим більше короткого волосся буде вичесано із прядки, тим рівніше буде прядка, тим легше потім буде працювати з нею. По мірі забруднення основи карди і накопичення вичесаного волосся на лист паперу, попередньо закладений на карду, потрібно замінити новим.

Заправлення ниток тресу. Укріплений тресбанк з рівномірно натягнутими нитками вважається готовим до роботи.

Нитки намотують на кожний з трьох кілків тресбанка і вставляють ці кілки в отвори правої стійки. Кінці ниток для кожного кілка протягують до зачіпки лівої стійки та закріплюють на ній простим вузлом. Знімають верхній кілок — усі три нитки разом — на відстані 2-3 см від зачіпки лівої стійки. Роблять два або три таких вузли — вони і будуть початком тресу. Після цього верхній кілок установлюють на місце.

Для того, щоб усі нитки були натягнені рівномірно, кожний із кілків прокручують у гнізді в бік намотування.

Провівши мілірування волосся, можна приступати до виготовлення постижного виробу.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду. За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

Головне завдання перукаря зводиться до того, щоб максимально прикрасити жінку зачіскою: підкреслити природні якості обличчя і приховати його недоліки.

Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки.

Красу людини формує не тільки природа, а й результати творчої роботи модельєрів одягу, перукарів, косметологів, які прагнуть завдяки своїм знанням підкреслити індивідуальність.

Споживацька цінність зачіски як і любого іншого об’єкта моди своєрідна і оригінальна. Але багаторазове копіювання нищить оригінальність. Тому особливо актуально на сьогодні - оновлення і розширення зачісок, які надають населенню і які виготовлені в творчих лабораторіях держав. Кожна нова композиція - це свіжий штрих на картині моди, а мода відповідає естетичним вимогам людини враховуючи напрям суспільства вона дуже примхлива.

Моделювання та художнє оформлення зачісок - це мистецтво, його особливий вид. Воно підпорядковане тим же законам і логіці що у минулому. Перукарі модельєри постійно повинні впроваджувати в життя нові розробки зачісок зважаючи на індивідуальний тип клієнта, його бажання вміло надавати послуги консультативного характеру. Розуміння ритму і композиції смаку відчуття кольору і форм дозволяє їм втілювати в зачіски ідею сучасної моди.

Вибирати зачіску жінці з правильними рисами і овалом обличчя, з красивою шиєю, природно, простіше. Але таке поєднання зустрічається не так уже часто.

У зачісці дуже важливий силует, який більше ніж решта деталей виражає напрям моди. Майстер має композиційно правильно об’єднати всі елементи зачіски. Це досягається в першу чергу тупіруванням волосся. З урахуванням усіх індивідуальностей клієнтки, володіючи повним багажем знань сучасних силуетів, новинок моди (при різній довжині волосся), майстер повинен запропонувати варіант зачіски, який зробить жінку красивішою, чарівнішою, підкреслить її індивідуальність.

Майстер, виявляючи терпіння і витримку, в тактовній, доброзичливій формі, щадячи самолюбність клієнтки, повинен переконати її змінити вибрану раніше зачіску. Модна, до лиця зачіска, що гармоніює з костюмом, робить жінку молодшою, чарівнішою. Переконавшись у цьому, вона буде вдячна майстрові, стане його незмінною клієнткою.

Щоб максимально відтворити модель зачіски, тобто перенести її з ескізу у натуральний вигляд потрібно якомога точніше продумати технологію. Не потрібно у зачісці використовувати хімічну завивку чи укладку на бігуді, але необхідно продумати технологію колорування.

Перед технологічним виконанням роботи визначаємо стан та діагностику волосся. За допомогою його огляду потрібно визначити його потреби, також, якість волосся, його структуру, кучеряве, пряме, м’яке, жорстке, фарбоване чи природне. У моєї клієнтки волосся природне, не фарбоване, русявого кольору, середньої жорсткості, пряме, укладці піддається.

Враховуються і індивідуальні особливості: чи є у клієнток чілка, на якій стороні проділ, особливості росту волосся (лінія росту волосся, напрямок росту волосся, вихри, проділи).

Модель була підібрана з потрібними особливостями без дефектів, що в деякій мірі полегшує роботу.

Так, як у зачісці багато накладних елементів, більш за все підійде волосся середньої довжини. Можливо різної довжини, тобто низ довший, верх коротший. Густота волосся середня.

На волоссі вже виконана попередня стрижка тому цієї операції не потребується. Можливе виконання сучасних технологій колорування. У клієнтки природній колір волосся, темно русяве. Колоровка виконуватиметься в трьох відтінках: білому, попелясто-русявому і натурально-коричневому.

Проводимо підготовчі роботи, приготовляємось до колорування. Розводимо фарби, приготовляємо фольгу.

Виділяємо тонкі пасма волосся. Під пасмо підставляємо полосу фольги притримуючи її за допомогою твердої основи, за допомогою кісточки наносимо одну із фарб, ховаємо його з фольгою. Відділяємо наступну прядку і залишаємо так як є. Наступну прядку зафарбовуємо в інший колір. Дальше проводимо роботу, чергуючи між собою кольорами. Виконавши колорування по всій голові залишаємо на 35-45хв. При необхідності 5-10хв. з додатковим теплом.

Змиваємо фарбу ретельно, наносимо бальзам. Якщо необхідно, бальзам змиваємо, протираємо волосся рушником.

Виконуємо укладку за допомогою щітки браш і повітряного фена, але без фіксуючих матеріалів.

Технологічна послідовність виконання зачіски.

2.4 Обґрунтування вибору і характеристика парфумерних і косметичних засобів, інструментів та обладнання, необхідних для виконання зачіски

Інструменти — це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

— для розчісування волосся:

— ріжучі інструменти для стрижки волосся;

— для укладання волосся;

— для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся — це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся — це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Ріжучі інструменти: ножиці, бритва, машинка. Інструменти для укладки: бігуді, електрощипці, електрофен, гофре. Для фарбування волосся: кісточка, пластмасовий гребінець, пластмасова мисочка, резинові рукавички, ковпачок. Для хімічної завивки: коклюшки, пластмасовий гребінець, мисочка, резинові рукавички. Для фарбування і хімічної завивки волосся, потрібно: гребінці з пластмаси, тому що вони м'які, хімічно інертні. Для стрижки і укладки волосся необхідні гребінці виготовлені з дюралюмінію тому, що дюралюміній твердий сплав металу, легкий і не створює статичної електрики і волосся не електризується.

Гребінці та щітки є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування — тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. Довжина зубчиків у щітках коливається від 10 до 20 міліметрів. За формою робочої поверхні щітки бувають прямі, круглі, овальні.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок — скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

— металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

— пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

— пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

— металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

— для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

— гребінця;

— щітки;

— щипців;

— форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);

— дифузора.

Матеріали в роботі перукаря займають важливе місце. В перукарні використовують такі матеріали як: миючі засоби по догляду за шкірою і волоссям, лаки для волосся, одеколони, туалетні води, фарбуючи засоби, хімічні препарати. До миючих засобів відносимо: мила, шампуні, мильний крем і порошок для бриття і манікюрних робіт.

До допоміжних матеріалів відносимо: вату, папір, марлю, фольгу.

Вата використовується в перукарській роботі для витирання підтьоків фарби при фарбуванні волосся, використовує вату перукар при стрижці волосся. Також використовують при травмах. Використовують звичайну бавовняну вату. Розрізняють вату (бавовняну, шерстяну і синтетичну).

Існує велика кількість засобів, що надають волоссю блиск. Та нажаль, вони не забезпечують надійну фіксацію укладки або швидко роблять волосся жирним. З серію Wellaflex „Блиск і надійна фіксація” можна досягнути подвійного ефекту: натурального блиску і шовковистості та еластичної фіксації протягом 24 годин.

Закріплюючий блиск-лак та мус „Блиск і надійна фіксація” не пересушують волосся та легко зчісуються. З мусом „Блиск і надійна фіксація” волосся переливається блиском і легко моделюється. Віск „Блиск і надійна фіксація” допомагає розставити сяючі акценти та особливо підходить для довгого, тонкого волосся, оскільки не обтяжує його. Гель-спрей „Блиск і надійна фіксація” – це універсальний засіб. Його можна наносити на вологе або на сухе волосся, висушуючи волосся феном або на відкритому повітрі. Гель-спрей завжди забезпечить неймовірний блиск та сильну фіксацію. До засобів для укладки волос належать різноманітні гелі, пінки, муси, лосьйони лаки й інші спеціальні засоби. Ці всякі хитрощі можуть зробити наше волосся слухняним і захистять їх від пошкоджень при укладці.

Пінка. Швидко укласти волосся й уберегти зачіску від вітру вам допоможе пінка (мус). Перед використанням балончик варто струснути, потім видавити пінку на долоню, зігріти її своїм теплом і нанести на вологе волосся, моделюючи форму. Вибирайте пінки у відповідності зі своїми намірами й за типом волосся (для рідких, кучерявих, фарбованих, після хімічної завивки) - сильної, середньої або слабкої фіксації. Тоді зачіска вийде саме такою, яку ви задумали. Причому пінки не роблять важким і не склеюють волосся. Для фарбованих - рекомендується використовувати пінки слабкої фіксації. Для ушкодженого волосся (рідкого, мелірованого, після хімічної завивки) необхідні пінки-бальзами. Вони обволікають кожну волосинку, підживлюючи його й створюючи захисну плівку, котра вберігає від шкідливого впливу сонячних променів. Після нанесення на волосся пінку не змивають.

Гель ідеальний для створення гладких зачісок і для створення ефекту мокрого волосся. У використанні він напрочуд простий: нанесіть гель на сухе або вологе волосся (гребінцем або пальцями), розчешіть їх і дайте волю фантазії - укладіть прядки в спіральки, завитки, хвильки...

Гель-спрей - такий самий гель, але більш рідкої консистенції, має пульверизатор, що рівномірно розподіляє гель на волоссі. Використовують його для укладки на бігуді й для створення ефекту мокрого волосся після перманенту. Гель-спрей допоможе підняти волосся біля кореня, виділити окремі пасма. Залежно від ступеня фіксації він закріпить отриманий результат: злегка (слабка фіксація), щоб зберегти природність, або дуже сильно (сильна фіксація), щоб жоден волосок не колихнувся.

Гель-віск створює гладкі "блискучі" зачіски, ним можна ефектно підкреслити окремі пасма або змоделювати хвилі. Кінчиками пальців потрібно взяти невелику кількість воску й розподілити по довжині волосся.

Лаки для волосся останнього покоління мають різні ступені фіксації, не перетворюють зачіску в "шолом", зовсім нешкідливі для волосся, але вимагають індивідуального підходу. Для "рухливих" зачісок досить лаку слабкої фіксації. Для укладання "на весь день" необхідна сильна. Якщо ви любите волосся, яке не розлітається, зачіску потрібно закріпити лаком нормальної фіксації.

Блискуче доглянуте волосся – справжнє багатство любої дівчини чи жінки. Але щоб стати по справжньому гарною прикрасою волосся потребує постійного догляду і піклування.

При виконанні зачісок дуже важливим є структура волосся, форма природної хвилі, тобто тип волосся. Красиве волосся привертає завжди захоплюючі погляди. Але щоб волосся було красиве, необхідно доглядати його. Програма догляду за волоссям включає в себе шампунь, бальзам-ополіскувач, інтенсивний догляд або маски.

Парфумерно-косметичні засоби, тобто миючі і зміцнюючі матеріали обирались відповідно до стану та структури волосся, також по бажанню клієнта.

Шампунь дає можливість очистити волосся від бруду і капіляру. Волосся потребує захисту, зволоження. Цьому сприяють цінні ароматичні екстракти шампуню Harmony авокадо і апельсин від Londa. Цей шампунь підібраний точно по структурі та стану волосся. Він покращує стан волосся укріплює, надає блиску та об’єму. Кількість витрат його при даній роботі 75 гр. Ніжно ставиться до волосся, м’яко покращує загальний стан бальзам-ополіскувач, він надає волоссю інтенсивного блиску, після його використання волосся стає м’яким і здоровим. Ефективнішою буде дія бальзаму від Londa. Його кількість витрат становить 20 гр.

Інтенсивний догляд або маска дають можливість відновити пошкоджене волосся, в цьому краще підійде інтенсивний догляд від Pantine pro V “Основне живлення” з унікальним Аміно+Pro V комплексом. Ідеальний вибір. Маски можна також виготовляти з окремих компонентів. Це можуть бути овочі, фрукти, різні рослини та ін. Витрата маски у даній роботі становить від 70 до 95 гр.

Із фарбуючих речовин, щоб не помилитись краще використати LondaColor від Londa. Це м’яка фарба з блиском, а точніше стійка доглядаюча крем-фарба. Вона не псує загального вигляду волосся мінімально пошкоджує структуру, не вигорає на сонці, не шкодить здоров’ю, волосся зберігається живим і еластичним, у роботі зручна, легко наноситься і не розтікається, добре змивається, не зафарбовує шкіру, немає різкого запаху. Розхід 75-95 гр. Для виконання зачіски з фіксуючих матеріалів доведеться використати гель і лак.

Гель – це речовина яку використовують для укладки хвилею а в нашому випадку буклі. Гель сильної фіксації є незамінний при моделюванні креативних зачісок. А такий гель здатний закріпити волосся так, що розчесати його не можливо. Його не наносять у надто великих кількостях, бо він створює ефект мокрого волосся, довго сохне і в результаті прядка падає. Розхід 1 банка. Його використовують для фіксації зачіски краще підійде лак ультра сильної фіксації. З його допомогою можна створити навіть неможливу зачіску. Прядку можна зафіксувати у будь-якому стані, розхід 1,5 банки. Потрібно також використати: невидимки для кріплення прядок та шпильки, резин очки, накладні декоративні елементи.

З інструментів, апаратури та обладнання використовують такі:

Гребінчики виготовлені з матеріалу, який не електризує, не тягає і не плутає волосся. Мають бути такі гребінчики: для фарбування з рідкими зубчиками і хвостиком, гребінчик з хвостиком та гребінчик для начосу з вилкою.

Знадобляться і щітки: звичайно для розчісування та браш. Вони мають бути з натуральних чи синтетичних речовин.

Кісточка для фарбування. Вона повинна бути зручною.

Посуд для розмішування повинна бути з пластмаси або скла, щоб не реагувало з фарбою, має бути зручним.

Зажими та клеми. Залізні та пластмасові.

Повітряний електрофон для укладки волосся регулювання температури повітря та спеціальною насадкою.

Умивальник та відкидне крісло для миття голови.

Білизна: пеньюар або пелеринка. Для того, щоб покрити клієнта, вафельні рушники.

У роботі при хлоруванні також використана фольга. На шиї комірець.

Декоративна косметика своє використання знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.

Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об’єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.

Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.

Макіяж доповнює зачіску та костюм від чого й залежить.

Макіяж - це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.

При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам’ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.

Дана модель макіяжу носить образний зміст. Його мета створення певного потрібного образу, який можна було б поєднати з зачіскою і несе в собі внутрішній характер, який можна передати за допомогою фарб, роблячи акцент на потрібних деталях. Тенденції сьогоднішнього сезону пропонують свободу вибору. Зараз в іміджі важливо все, всі деталі макіяжу. Мода настоїть на місці і райдуга кольорів міняється із швидкими темпами, так взагалі міняється тенденція в цілому.

Виконувати макіяж необхідно почати з повторного вивчення ескізу замальовок. Підготовлюємо робоче місце і інструменти, косметику та потрібні матеріали. Підготовлюємо фарби потрібного кольору для того щоб виконати макіяж необхідно: крем для обличчя, загальний тон, румяна, олівці, тіні, помада, блиск для губ, туш для вій, аплікатори. З інструментів необхідні: помазки, щіточки, губки, серветка, алігнін, вата, кісточки, гребінці...

Підготовчі роботи: покрити клієнта серветкою чи пеньюаром, вкладаємо зручно голову. Очищуємо шкіру обличчя від бруду лосьйоном, промокуємо обличчя серветкою. Якщо шкіра у поганому стані: суха, подразнена, втомлена, можна зробити компрес, маску, чи масаж обличчя.

Технологія макіяжу: технологія починається з чіткої послідовності читання обличчя. Вивчають розміщення кісток черепа і м’язи, що впливають на вираз обличчя. Визначаємо форму брів, при потребі робимо корекцію для надання їм правильної форми.

Попередньо визначивши тип шкіри підбираємо потрібний денний крем, наносимо його на шкіру обличчя та шиї по масажним лініям.

Основним у макіяжі є крем. Краще використати крем від Oriflame. Він особливо цінний тим, що захищає шкіру від ультрафіолетових променів.

Основою макіяжу є загальний тон. Підбираємо загальний тон по кольору шкіри. Краще використати тональний крем Visions від Oriflame, це зволожуючий тональний крем надає шкірі гарний натуральний колір, золотисто-бежевий тон. Наносимо його тонким шаром по масажних лініям за допомогою губки, яка має бути невеликою і м’якою. Тональний крем повинен рівномірним шаром гладко лягати на шкіру і створювати враження натуральності.

За допомогою контурного олівця підкреслюємо форму брів, олівець повинен бути коричневим. По напрямку росту волосся брів цим олівцем проводимо переривисті штрихи.

Оформляємо макіяж очей так, що б їх зробити чіткішими, виразнішими, підкреслити їхню форму та колір. За допомогою аплікатора на внутрішній кут ока наносимо жовті тіні, роблять плавний перехід до оранжево-абрикосового відтінку. Абрикосовими тінями зафарбовуємо середину повік, а зовнішні кутики зафарбовують салатовими тінями, які переходять у зелені. Нижню повіку як можна ближче до вій покриваємо жовто-лимонними відтінком тіней, підбрівний простір покриваємо жовто-перламутровими тінями. Лінії границі розташовуємо.

Робимо макіяж губ. За допомогою контурного олівця наводимо контур губ, підкреслюємо форму. По кольору контурний олівець темно-рожевий. Помадою, за допомогою спеціального помазка фарбуємо губи. Колір помади рожевий. Для того, щоб помада довше зберігалася і легше наносилась губи спочатку можна припудрити, тоді помада буде мати кращий вигляд. Коли ми вже намалювали помадою покриваємо її безколірним блиском. Це надає губам ефекту рельєфності, на бокову частину скул наносимо румяна, золотисто-бежевого кольору, на верхню частину скул і на підборіддя наносять бежево-рожеві рум’яна. Румяна Pure Blush від Oriflame.

Після закінчення оформлення макіяжу необхідно провести заключні роботи. При роботі над макіяжем потрібно весь час придивлятись до обличчя, щоб не допустити помилки, підкресливши непотрібні деталі і відкривши недоліки особи, а навпаки, постаратися якомога чіткіше відтворити ідеальний образ.

Висновок

Поняття краси змінювалися протягом століть, і те, що здавалося прекрасним в один період, пізніше виглядало потворним і навпаки. Найбільше помітним це виявлялося в костюмі і зачісках, що тісним чином зв’язане із зовнішнім виглядом людей.

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Що ж до тенденцій і напрямків у сучасному перукарському мистецтві, то вони характеризуються стильовою різноманітністю зачісок і технік виконання стрижок. На основі однієї базової стрижки виникають різні її варіанти.

Елементи зачісок збереглися від середньовіччя до сьогодні. Можливе використання минулих зачісок, але не у повсякденному житті, як це було за часів її популярності, а у різноманітних конкурсах, театрі, кіно, фотосесій для журналів. Майстри також використовують зачіски минулих років додаючи, щось нове, якийсь елемент сучасності.

Зараз моди на зачіски можна сказати, що не існує, багато, що залежить від стилю жінки її характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби,а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві.

З швидкими змінами в моді змінюється і темп, рух життя людини. Впроваджуються прогресивні технології, обладнання, інструменти та засоби, парфумерно-косметичні засоби, необхідних для розробки перукарського мистецтва та візажу.

Можна сказати, що вибрана модель зачіски призначена не для індивідуального моделювання, а більш для конкурсного моделювання.

У виконанні ця зачіска складна, вона не виконується нашвидкуруч, потребує вміння технології, знання сучасних прогресивних технологій. Без професійних навилків, фантазії і без знань історичних стилів, напрямків моди зачіску виконати практично неможливо.

Отже, волосся - це сама чарівна прикраса і гордість кожної жінки. Хто із них не мріє про ідеальну сучасну зачіску? Про модну, практичну, стильну зачіску, і бажано щоб підкреслювала багаточисельні прекрасні вирази обличчя.

Зачіску потрібно підбирати в залежності від форми і типу обличчя. Не варто зразу ж обрізати своє волосся або робити хімічну завивку, не продумавши спочатку все до кінця. Сім раз поміряй - один раз відріж. Всього лиш варто звернутися до кваліфікованого перукаря і стиліста, і вони порадять, що робити, допоможуть у виборі зачіски, адже саме зачіска зробить образ завершеним і підкреслить чарівність та індивідуальність.

Список літератури

1. Ветров А. Парикмахер-стилист. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 254 с.

2. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. – Харків: Фоліо, 1997. – 367 с.

3. Дэлби Л. Гейша. – М.: Крон-Пресс, 1999. – 383 с.

4. Ивасаки М., Браун Р. Настоящие мемуары гейши. – СПб.: Амфора, 2007. – 350 с.

5. Козлова І.В. Перукарські послуги. – К.: Знання, 1997. – 236 с.

6. Константинов А.В. Парикмахерское дело. – М.: Высшая школа, 1999. – 227 с.

7. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. – К.: Знання, 2001. – 294 с.

8. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. – М.: Наука, 2001. – 258 с.

9. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. – М.: Академия, 2002. – 234 с.

10. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. – М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.

11. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. – Ростов-на-Дону: Март, 2002. – 309 с.

12. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. – К.: Будівельник, 2002. – 255 с.

13. Мак-Клейн Дж.Л. Япония. От сегуната Токугава – в ХХІ век. – М.: АСТ, 2007. – 895 с.

14. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. – Минск: Высшая школа, 1996. – 541 с.

15. Мисима Ю. Золотой храм. – М.: Терра, 1996. – 512 с.

16. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. – К.: Знання, 2000. – 459 с.

17. Накамура К. Исповедь Гейши. – М.: ЭКСМО, 2002. – 480 с.

18. Панченко О.А. Мелирование и прическа. – СПб.: Корона-принт, 2000. – 399 с.

19. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. – СПб.: Папирус, 1999. – 261 с.

20. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. – СПб.: Парителы, 2002. – 304 с.

21. Сокол Е. Дезинфекция как наука// Ногтевая эстетика. – 2004. – №1. – С. 48-50.

22. Энциклопедия парикмахерского искусства. – М.: Веге, 1999. – 691 с.

Дипломная работа: Жіноча зачіска на основі моди Японії

Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень

Похожие рефераты: