Курсовая работа: Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення (на матеріалах АКБ "Правекс-Банк")

КУРСОВА РОБОТА

Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення

(на матеріалах АКБ «Правекс-банк»)

Вступ

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних операцій. Операції, завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають назву пасивних.

Згідно з джерелами утворення банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та запозичені.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб'єктів підприємницької діяльності норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною.

Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою. Депозитна операція – операція із залучення коштів на вклади (з відкриттям іменованих клієнтських рахунків) та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів (з відкриттям чи без відкриття іменованих клієнтських рахунків).

Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.

До запозиченого капіталу комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучення (запозичення).

Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції при отриманні валового доходу банка.

Об’єкт дослідження курсової роботи – на макрорівні система комерційних банків України і на мікрорівні комерційний банк АКБ «Правекс-Банк».

Предмет дослідження курсової роботи – механізм операцій залучення вкладів населення комерційним банком АКБ «Правекс-Банк» (м. Київ).

Цілями дійсної курсової роботи є:

– вивчення основних нормативних документів, які визначають правове та операційне поле діяльності комерційних банків по роботі з залучення вкладів населення;

– аналіз поточного стану структури ресурсів в банківській системі України та місця вкладів населення в ній;

– аналіз політики залучення вкладів фізичних осіб в АКБ «Правекс-Банк» в 2002–2005 роках;

– аналіз перспектив поліпшення роботи по залученню вкладів населення в АКБ «Правекс-Банк».

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях дипломної роботи –

методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної дипломної роботи – з вітні документи АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки, статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

1. Залучені кошти комерційного банку

1.1 Сутність та структура вкладних(депозитних) коштів комерційного банку

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою [24].

Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:

- вид та статус вкладника;

- валюта вкладу(депозиту);

- термін залучення вкладу(депозиту);

- особливості поточної суми вкладу(депозиту);

- вид депозитної ставки проценту;

- особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);

За першою ознакою виділяються:

- вклади(депозити) юридичних осіб – резидентів;

- вклади(депозити) фізичних осіб – резидентів;

- вклади(депозити) юридичних осіб – нерезидентів;

- вклади(депозити) фізичних осіб – нерезидентів;

- анонімні вклади (в Україні – ліквідовані після 3 років функціонування);

- депозити на пред'явника;

- міжбанківські депозити банків-резидентів;

- міжбанківські депозити банків – нерезидентів;

За валютою вкладу виділяються:

- вклади(депозити) в національній валюті;

- вклади(депозити) в вільноконвертованій валюті(ВКВ);

- вклади(депозити) в неконвертованій валюті (НКВ);

За терміном залучення вклади(депозити) поділяються на:

– до запитання;

- на визначений строк (строкові – короткострокові (до 1 року з статистичним розподілом по строкам – до 1 місяця, 1–3 місяця, 3–6 місяців, 6–12 місяців) та довгострокові (більше 1 року)) [23];

- на невизначений строк по умові (ощадні вклади по умові – досягнення визначеного віку, одруження, народження дітей, страховий випадок, тяжке захворювання, смерть та інш.);

За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити)

розподіляються на:

- вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;

- вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;

- вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на:

- постійна ставка депозиту без права корегування;

- плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;

- плаваюча ставка депозиту, автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі (інвестиційні вклади

АКБ «Аркада» – в одиницях інвестування);

За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту)

існують наступні схеми:

- нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;

- щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення («сложні проценти»);

- щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;

- авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада (депозиту);

- щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

Депозити до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків.

Депозити на визначений строк – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.

Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших комерційних банків як депозит (вклад) на конкретний строк.

Вклади(депозити) до запитання розміщуються в банку на поточному рахунку клієнта, який відкривається згідно Інструкція НБУ «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» [6].

Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує 1 місяця). Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім (якщо залишок на рахунку є меншим, ніж обумовлено в договорі між клієнтом та банком). Кошти поточних рахунків є найбільш дешевими, тому банки намагаються залучити найбільшу кількість клієнтів, що дає можливість за рахунок разночасовості сплат з поточних рахунків оперувати часткою статистичного загального залишку коштів на поточних рахунках як короткочасними кредитними ресурсами («овернайт»), а другу частку використовувати як обов'язкову норму резервування залучених коштів на кореспондентському рахунку в НБУ [12].

Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків клієнтів, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може стягуватися з депозитного процента, який банк повинен виплачувати клієнту за середній залишок коштів на поточному рахунку. Деякі банки використовують цей механізм для безкоштовного виконання поточних операцій клієнта за умови стабільного залишку на його поточному рахунку не нижче обумовленої в договорі суми.

Строкові вклади(депозити) – це кошти, що розміщені у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період (як правило не менше 1 місяця по окремій статті депозитного договору). Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний рахунок або видачею готівки через касу банка. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні у банківському плануванні активних операцій банків. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Однією формою строкових вкладів, які, як правило, не передбачають дострокового вилучення коштів вкладником є депозитні та ощадні сертифікати.

Депозитні сертифікати надаються юридичним особам, а ощадні – фізичним особам. Сертифікати, згідно Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» [4], віднесені до цінних паперів, тому їх можна ласифікувати за такими ознаками:

1) спосіб випуску

- разовий порядок;

- випуск серіями;

2) спосіб оформлення

- іменні;

- на пред'явника;

3) термін обертання

- термінові (строкові);

- до запитання;

4) умови сплати відсотків

- з регулярною сплатою відсотків за період обертання (купонні);

- із виплатою відсотків при погашенні сертифіката;

Завдяки вторинному ринку цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час зберігання, при цьому обсяг залучених ресурсів банку не змінюється.

Сума, строки та умови приймання строкових депозитів визначаються банком-позичальником відповідно до його фінансових можливостей за погодженням з вкладником. Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб оформлюється банком шляхом:

– відкриття строкового депозитного рахунку з укладенням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки);

– видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

За договором про банківський депозит (вклад) комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони як у національній, так і в іноземній валюті, зобов'язується виплатити вкладнику суму депозиту (вкладу) та нараховані проценти у відповідній щодо залучення валюті на умовах та в порядку, що передбачені договором. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово.

Особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки і випуску ощадних (депозитних) сертифікатів комерційних банків регулюються їхніми внутрішніми положеннями.

1.2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами

Положенням [19] регулюється загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

Терміни депозитних операцій банків вживаються в такому значенні:

– безкупонний ощадний (депозитний) сертифікат – це сертифікат, який не має окремих відривних купонів, проценти сплачуються разом з поверненням суми вкладу (депозиту);

– вклад (депозит) – це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

– вклади (депозити) на вимогу – це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку;

– вклади (депозити) строкові – це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк;

– вкладна (депозитна) операція – операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами. Операції банків з банківськими металами здійснюються або з фізичною поставкою банківських металів, або без фізичної поставки банківських металів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з банківськими металами;

– вкладник – юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах;

– купонний ощадний (депозитний) сертифікат – це ощадний (депозитний) сертифікат, що має окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати процентної плати. У разі настання цього строку банк відриває купон і виплачує власнику сертифіката дохід згідно з визначеним процентом;

– ощадний (депозитний) сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав;

– процентний ощадний (депозитний) сертифікат – це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою;

– суб'єкти вкладних (депозитних) операцій – банки і власники грошових коштів або банківських металів.

Вклади (депозити) поділяються на:

– вклади (депозити) на вимогу;

– строкові вклади (депозити).

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) обліковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу.

Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначаються між банком та вкладником на договірних засадах.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

– договором банківського рахунку;

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.

Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти:

– у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;

– у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника – в іншій іноземній чи в національній валюті;

– у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника – у національній валюті.

Проценти на вклад (депозит), залучений відповідно до договору банківського вкладу (депозиту), якщо інше не передбачено договором, нараховуються від дня, наступного за днем надходження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику або списанню з вкладного (депозитного) рахунку вкладника з інших підстав.

Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі.

Особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положеннями банків, розробленими відповідно до законодавства України.

Банки мають встановлювати основні умови залучення банківського вкладу (депозиту) відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації.

Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником.

Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

За договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом.

Проценти сплачуються банком у розмірі, який установлюється в договорі банківського рахунку. Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Для вкладників – фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України.

Договір банківського рахунку укладається для відкриття вкладнику чи визначеній ним особі поточного рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з юридичною або фізичною особою, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законодавству України та банківським правилам.

Банки можуть укладати з фізичними та юридичними особами договори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

У разі неможливості одержання вкладу (депозиту) особою, на користь якої внесені грошові кошти або банківські метали, до досягнення нею повнолітнього віку, за умови виникнення форс-мажорних обставин, за яких грошові кошти відшкодовуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вклади (депозити) повертаються особі, що здійснила цей внесок.

Укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку – юридичної особи за наявності дозволу, наданого головним банком цього підрозділу, погодженого з територіальним управлінням Національного банку України, та за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.

Одностороння зміна (або вкладником, або банком) умов договору банківського рахунку або договору банківського вкладу (депозиту) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законодавством України.

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бу-ти внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) перераховувати фізичним особам нараховані проценти за вкладами (депозитами) на їх поточний рахунок, для поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.

Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту). Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклад (депозит) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад (депозит) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (депозиту), унесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Установлений банком відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад (депозит) на строк або на вклад (депозит), унесений на умовах його повернення в разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законодавством України.

Проценти на банківський вклад (депозит) виплачуються вкладникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у договорі банківського вкладу (депозиту).

Якщо відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений вищий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Оподаткування доходів від вкладних (депозитних) операцій юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.

Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися за ініціативою банку:

– одноразово або серіями;

– іменними або на пред'явника;

– на вимогу або на строк.

Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані як у національній валюті, так і в іноземній валюті.

Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.

Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки – юридичні особи. Ощадними (депозитними) сертифікатами на пред'явника, номінованими як у національній, так і в іноземній валюті, оформляються лише вклади (депозити) на строк більше ніж 30 днів.

Розміщуючи ощадні (депозитні) сертифікати, банки зобов'язані залучати лише ту валюту, у якій номіновані ощадні (депозитні) сертифікати.

Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів установлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).

Ощадні (депозитні) сертифікати мають містити реквізити, визначені законодавством України. Виготовлення бланків ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється відповідно до вимог законодавства України.

Бланк ощадного (депозитного) сертифіката заповнюється банком за допомогою відповідних технічних засобів або від руки – чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення під час заповнення сертифіката не допускаються. Якщо під час заповнення бланка сертифіката допущено помилки, то він уважається зіпсованим і підлягає знищенню.

Сума вкладу (депозиту) зазначається словами і пишеться з великої літери на початку рядка. Назва валюти, у якій номінований ощадний (депозитний) сертифікат, у відповідному відмінку пишеться після зазначеної словами суми впритул. У разі виникнення розбіжностей між сумами, зазначеними словами та цифрами, дійсною вважається та сума, яка зазначена словами.

Ощадний (депозитний) сертифікат має підписувати керівник банку або уповноважена на це особа.

Іменні ощадні (депозитні) сертифікати можуть мати корінці. За умови випуску іменного ощадного (депозитного) сертифіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, до якого включаються реквізити, що відповідають тим, які передбачені для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити.

Розміщення та погашення ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється лише банком-емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали ощадних (депозитних) сертифікатів.

Сертифікат, що виписаний на користь фізичної особи, отримує особа, яка внесла грошові кошти на вклад (депозит), або інша уповноважена на це особа згідно із законодавством України.

За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката.

Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками лише в національній валюті.

Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, – у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитному) сертифікаті, або на дату дострокового викупу сертифіката.

За умови дострокового подання ощадного (депозитного) сертифіката до погашення банк сплачує власнику сертифіката суму вкладу (депозиту) та проценти, які виплачуються в розмірі як за вкладом (депозитом) на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.

У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника, номінованого як у національній, так і в іноземній валюті, до погашення грошові кошти зараховуються банком на поточний рахунок вкладника, відкритий у цьому банку, і можуть бути видані або перераховані за розпорядженням вкладника на інший рахунок не раніше ніж через п'ять робочих днів після їх зарахування.

Банк перевіряє справжність ощадного (депозитного) сертифіката і його відповідність записам на корінці або в реєстраційному журналі. Якщо дані збігаються, то в реєстраційному журналі власників сертифікатів робиться позначка про погашення (для іменного ощадного (депозитного) сертифіката).

Після цього на підставі заяви власника ощадного (депозитного) сертифіката, у якій обов'язково мають зазначатися дані про документ, що згідно із законодавством України засвідчує особу (назва, серія та номер документа, дата видачі, повна назва органу, що видав документ), грошові кошти перераховуються на зазначений у заяві рахунок або видаються готівкою фізичним особам, також здійснюється погашення сертифіката шляхом написання слова «Погашено» у правому верхньому його куті.

Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними для фізичних осіб здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі.

1.3 Депозитні послуги залучення вкладів населення в АКБ «Правекс-Банк»

Першорядними задачами Банку є підвищення рівня обслуговування вкладників, поліпшення сервісу для клієнтів, доброзичливе відношення до кожного з них у сполученні з високим професіоналізмом здійснення банківських операцій.

Банк має гнучку систему поточних та строкових депозитних внесків, розраховану на те, щоб задовольнити потреби різних шарів населення. Розробка кожного нового виду внеску здійснюється з обліком реальних фінансових можливостей і потреб тієї чи іншої категорії потенційних вкладників.

В даний час більш 300 філій і відділень Банку надають Клієнтам високоякісне обслуговування незалежне від місця перебування за рахунок цілеспрямованого розвитку і впровадження нових видів банківських послуг.

Для фізичних осіб – резидентів і нерезидентів України Правекс-Банк пропонує відкриття поточних рахунків у гривні і валюті. За допомогою поточного гривневого рахунка можна здійснювати наступні види операцій:

· можливість безготівкових розрахунків з юридичними і фізичними особами;

· оплата комунальних послуг;

· розрахунки за покупку товарів (квартири, автомобіля і т.д.);

· приватний переклад;

· плата за мобільний телефон, пейджер, ін.;

· інші операції, що не суперечать законодавству України.

За допомогою поточного валютного рахунка можна здійснювати наступні операції:

· здійснювати грошові перекази як фізичним, так і юридичним особам на території України і за кордон;

· одержувати грошові перекази через границю і по території України;

· оформити «Довідку на вивіз іноземної валюти за кордон»;

Перелік документів, необхідних для відкриття поточного рахунка фізик-ній особі:

· резиденту України:

o паспорт громадянина України з усіма необхідними уклеєними фотографіями;

o оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

· нерезиденту України:

o паспортний документ з оцінками про легальне перебування на території України;

o документ, що підтверджує місцезнаходження нерезидента на території України (імміграційна картка, договір оренди і т. п.).

Оформлення рахунка проходить у найкоротший термін. Ви можете почати здійснення операцій по Вашому поточному рахунку безпосередньо в день оформлення необхідного пакета документів на його відкриття в Банку.

Правекс-Банк пропонує розмістити тимчасово вільні кошти під вигідні відсотки. Розміри процентних ставок по депозитних внесках є на сьогоднішній день найбільш обґрунтованими й оптимальними, що в сполученні з високою надійністю внесків робить депозит у Правекс-Банку однієї із самих вигідних форм вкладення вільних коштів.

Основні види депозитних внесків фізичних осіб в АКБ «Правекс-Банк» [37]:

· Вклади на поточні рахунки для проведення розрахунків депозитними пластиковими картками з нарахуванням процентів на вільний залишок коштів на картковому рахунку;

· «Скарбничка» – накопичувальний вклад з поповненням;

· Строкові вклади в національній валюті;

· Строкові вклади в іноземній валюті

17 травня 2004 року набрало сили рішення Фонду гарантування внесків фізичних осіб від 22.04.2004. №30 «Про збільшення розміру відшкодування засобів по внесках» [18].

Тепер Фонд гарантує кожному вкладнику фізичній особі банків-учасників Фонду (банків, що є тимчасовими учасниками, якщо внески були притягнуті до моменту переводу їх у цю категорію) відшкодування засобів по внесках, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми внесків, але не більш 5 000 грн.

Правекс-Банк є банком-учасником Фонду гарантування внесків фізичних осіб з 1999 року і, як винятково стабільний і надійний партнер, не один раз залучався Фондом до виплат відшкодувань вкладникам інших банків.

Детальну інформацію про систему гарантування внесків фізичних осіб в Україні Ви можете одержати, звернувшись по наступним реквізитах Фонду гарантування внесків фізичних осіб: 01034, м. Київ, вул. Ярославов Вал, 32-а, тел. (044) 495–24–15, 495–24–16, 495–24–13, e-mail: fgvfo@fg.org.ua, http://www.fg.org.ua/

1.3.1 Залучення вкладів населення в національній валюті

Умови розміщення залежать від терміну і суми розташовуваних засобів.

«Правекс-Банк» пропонує більш двадцяти видів різних депозитів, що дозволяє клієнтам Банку вибрати найбільш оптимальний для них з погляду фінансової вигоди і відповідності індивідуальним вимогам. Кожному вкладнику для одержання відсотків і суми внеску відкривається картковий чи поточний рахунок.

Таблиця 1.1. Умови вкладів в національній валюті

Сума вкладу	1 міс.	2 міс.	3 міс.	6 міс.	9 міс.	1 рік і 3 дні	15 міс.	18 міс.	24 міс.
от 500 грн.	-	8,5%	11,0%	12,5%	13,0%	13,7%	14,0%	14,2%	14,5%
	Сплата%% щомісячно
	6,0%	9,0%	11,5%	13,0%	13,5%	14,2%	14,5%	14,7%	15,0%
	Сплата%% по закінченню строку договору
	-	-	-	12,0%	12,5%	13,2%	13,5%	13,7%	14,0%
	З правом пополнения вклада, сплата%% по закінченню срока договора, поповнення вклада – не менше 100 грн.

ДЛЯ ЧЛЕНІВ КЛУБА ПОСТІЙНИХ КЛІЕНТІВ АКБ «ПРАВЕКС-БАНК»*

Сума вклада	1 міс.	2 міс.	3 міс.	6 міс.	9 міс.	1 рік і 3 дні	15 міс.	18 міс.	24 міс.
от 500 грн.	-	-	11,2%	12,7%	13,2%	14,0%	14,2%	14,4%	14,5%
	Сплата%% щомісячно
	-	-	11,7%	13,2%	13,7%	14,5%	14,7%	14,9%	15,0%
	Сплата%% по закінченню срока договора
	-	-	-	12,2%	12,7%	13,5%	13,7%	13,9%	14,0%
	З правом поповнення вклада, сплата%% по закінченню срока договора, поповнення вклада – не менше 100 грн.

Документи, необхідні для відкриття депозитного рахунка:

· паспорт вкладника;

· довідка з ідентифікаційним номером фізичної особи.

При внесенні коштів на депозит фізична особа укладає з Банком депозитний договір. Договір передбачає зміна (збільшення/зменшення) процентної ставки за узгодженням сторін. Усі зміни умов депозитного договору оформляються додатковою угодою.

1.3.2 Залучення вкладів населення в іноземній валюті

Умови розміщення залежать від терміну і суми залучених коштів. «Правекс-Банк» пропонує більш двадцяти видів різних депозитів, що дозволяє клієнтам Банку вибрати найбільш оптимальний для них з погляду фінансової вигоди і відповідності індивідуальним вимогам. Кожному вкладнику для одержання відсотків і суми внеску відкривається картковий чи поточний рахунок.

Таблиця 1.2. Умови залучення вкладів в іноземних валютах

У доларах США:

Сума вклада	1 міс.	2 міс.	3 міс.	6 міс.	9 міс.	1 рік і 3 дні	15 міс.	18 міс.	24 міс.
від 300 до 10 000, USD	-	-	-	8.3%	8.8%	9.5%	9.8%	10.0%	10.3%
від 10 000 и более, USD	-	-	-	8.5%	9.0%	9.7%	10.0%	10.2%	10.5%
Сплата%% поквартально
від 300 до 10 000, USD	5.3%	6.3%	7.8%	8.8%	9.3%	10.0%	10.3%	10.5%	10.8%
від 10 000 и более, USD	5.5%	6.5%	8.0%	9.0%	9.5%	10.2%	10.5%	10.7%	11.0%
Сплата%% по закінченні сроку
Від 300, USD	-	-	-	8.0%	8.5%	9.2%	9.5%	9.7%	10.0%
З правом поповнення вкладу, сплата%% по закінченні сроку договора.

В Євро:

Таблиця 1.3. Новий вид вкладу – «ЄВРОДОЛАР»

Внесок може бути зроблений у доларах США чи ЄВРО.

Після закінчення терміну дії договору про депозитний внесок сума внеску і нараховані відсотки, за бажанням Клієнта, можуть бути виплачені з конвертацією в одну з валют (долари США чи ЄВРО) з використанням курсу НБУ, що діє в день закінчення договору.

Документи, необхідні для відкриття депозитного рахунка:

· паспорт вкладника;

· довідка з ідентифікаційним номером фізичної особи.

При внесенні коштів на депозит фізична особа укладає з Банком депозитний договір. Договір передбачає зміна (збільшення/зменшення) процентної ставки за узгодженням сторін. Усі зміни умов депозитного договору оформляються додатковою угодою.

Таблиця 1.4. Для членів клуба постійних клієнтів АКБ «Правекс-Банк»

У доларах США:

1.3.3 Залучення вкладів населення за допомогою ощадних сертифікатів

Переваги ощадного сертифіката як форми вкладу:

· абсолютна анонімність депозитного внеску фізичної особи;

· незмінна процентна ставка в період обертання сертифіката;

· поступка вимоги коштів здійснюється передачею сертифіката новому власнику;

· виплата відсотків виконується в момент внесення засобів на депозит (покупки сертифіката).

Таблиця 1.5. Умови залучення вкладів на Депозитні сертифікати

ДЕПОЗИТНІ СЕРТИФІКАТИ НА ПРЕД'ЯВНИКА

ДЕПОЗИТНІ СЕРТИФІКАТИ НА ПРЕД'ЯВНИКА

1.3.4 Умови залучення вкладів на накопичувальний депозитний вклад з поповненням «Скарбничка»

Опис послуги – вклад на термін 3, 6, 12, 15, 18 і 24 місяці в гривнях, доларах США і євро з щомісячним нарахуванням відсотків. Передбачена можливість збільшення суми засобів на рахунку шляхом довкладень. Видача частини суми внеску не передбачена. При розірванні договору до настання його терміну дії сума раніше виплачених відсотків утримується із суми внеску.

Кожному вкладнику для одержання відсотків і суми внеску відкривається картковий чи поточний рахунок. Ви одержите унікальну можливість скористатися нарахованими відсотками, а по закінченні терміну договору – і сумою внеску в будь-який день і будь-який час доби, використовуючи банкомати і термінали торгово-сервісної мережі, що обслуговують міжнародні пластикові карти по усьому світі.

По закінченні терміну депозиту Ви зможете користатися міжнародною пластиковою картою до кінця терміну дії карти. Мінімальна сума внеску – 500 гривень, 300 доларів США чи 300 євро.

Таблиця 1.6. Процентні ставки по вкладу «Скарбничка»

по внесках у гривнях

по вкладах в гривнях для членів клуба постійних клієнтів АКБ «Правекс-Банк» *

* – ставки діють в період проведення акции «Клуб постоянных клиентов» (з 06.06.2005 по 01.09.2005)

по вкладам в доларах США

по вкладах в доларах США для членів клубу постійних клієнтів АКБ «Правекс-Банк» *

* – ставки діють в період проведення акції «Клуб постоянных клиентов» (з 06.06.2005 по 01.09.2005)

по вкладах в євро

по вкладах в євро для членів клуба постійних кліентів АКБ «Правекс-Банк» *

* – ставки дію в період проведення акції «Клуб постійних клієнтів» (з 06.06.2005 по 01.09.2005)

Додаткові послуги.

До договору може бути складене заповідальне розпорядження чи доручення на розпорядження своїм внеском іншій особі.

Необхідні документи для оформлення внеску.

Для оформлення внеску клієнт повинний надати паспорт і довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера.

1.3.5 Залучення вкладів населення на поточні карткові рахунки

Плата за відкриття карткового рахунку і розрахунково-касове обслуговування вноситься клієнтом в день заповнення заявки-договору.

Якщо рахунок відкритий в гривні, комісія стягується в гривні по офіційному курсу НБУ до долару США.

Якщо рахунок мультивалютний і рахунок відкритий в т.ч. у ЕВРО комісія стягується в гривні по офіційному курсу НБУ до ЕВРО.

У випадку, якщо сума комісії вноситься готівкою в касу, оплата здійснюється в гривнях по офіційному курсу НБУ на день внесення оплати до відповідної валюти.

У випадку, якщо сума комісії списується з карткового рахунку, то списання здійснюється по курсу (НБУ або платіжної системи в залежності від країни проведення операції) на дату списання.

При знятті готівки по картках клієнтів АКБ «Правекс-Банк» комісія списується автоматично в системі емісії за розрахунковим курсом, встановленим Банком.

Оформлення додаткової карти співкладнику здійснюється безкоштовно.

Картки платіжної системи MasterCard International (Cirrus Maestro, Master Card Standard/ Electronic/Gold/ Platinum можуть оформлятися в €. Картки Visa Electron / Cirrus Maestro можуть оформлятися як міжнародні (рахунок в USD/ EURO), так і локальні (рахунок в UAH).

Додаткова картка може бути такої платіжної системи, як і основна, а також іншої платіжної системи.

Вартість розрахунково-касового обслуговування карткового рахунку щомісячно відраховується АКБ «Правекс-Банк» із нарахованих процентів.

Величина незнижувального залишку для мультивалютних карток встановлюється на кожний рахунок у відповідній валюті (наприклад, для мультивалютного рахунку в USD, EUR або UAH незнижувальний залишок для картки Master-Card Standard по рахунку USD – 100, по рахунку EURO – 100, по рахунку UAH – еквівалент 100 USD по курсу НБУ).

В окремих випадках Банк залишає за собою право встановлювати не знижувальний залишок на картки Visa Electron та Cirrus Maestro у розмірі $10 /€10 для міжнародних карток, 50 UAH для локальних.

У випадку виникнення шахрайських операцій картковий рахунок може бути переоформлений за ініціативою Банка або клієнта. Плата за переоформлення карткового рахунку за ініціативою Банка – $ 1.

Нова картка виготовляється на період дії попередньої, у випадку виготовлення картки на новий період дії стягується плата у відповідності до тарифів при подовженні терміну дії картки.

Блокування коштів на картковому рахунку здійснюється з метою попередження виникнення несанкціонованого овердрафту. Розблокування відбувається автоматично при списанні коштів з карткового рахунку (через декілька днів).

2. Оцінка вкладних операцій в політиці управління ресурсами та фінансовим станом АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2005 роках

2.1 Загальні організаційні та фінансові характеристики банку в банківській системі України

За станом на 1 серпня 2005 року в Державному реєстрі банків значиться 184 банки, з них 163 банки мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 133 банки – акціонерні товариства (з них: 92 – відкриті акціонерні товариства (2 банки – державні), 41 – закриті акціонерні товариства), 30 банків – товариства з обмеженою відповідальністю [39].

З початку року в Державному реєстрі банків зареєстровано 4 банки (ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк», ТОВ КБ «Євробанк», ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)», ТОВ КБ «Фінансова Ініціатива»).

В стані ліквідації перебуває 20 банк (10,8% від загальної кількості банків у Державному реєстрі банків), з них 14 банків ліквідуються за рішенням Національного банку України, 5 банків – за рішенням господарських (арбітражних) судів та 1 банк – за рішенням зборів акціонерів (власників) банку.

З початку 2005 року продовжувала тривати тенденція зростання основних показників діяльності банків (Додаток А).

Регулятивний капітал банків порівняно з початком року збільшився на 18,6% і становить 21571,1 млн. грн.

Капітал (балансовий) банків збільшився на 13,8% і становить 20961,4 млн. грн.

Зростання капіталу банків відбулося за рахунок збільшення статутного капіталу – на 1433,1 млн. грн. або на 12,3%, загальних резервів, резервного фонду та інших фондів банку – на 582,5 млн. грн. або на 31,7%, емісійних різниць – на 43,9 млн. грн. або на 10,5%.

Капітал (балансовий) банків має таку структуру. Статутний капітал складає 62,2% від капіталу, результат минулих років – 7,7%, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – 10,0%, результат поточного року – 5,7%, загальні резерви та фонди банків – 11,5%, емісійні різниці – 2,2%, результат звітного року, що очікує затвердження – 0,7%.

З початку року зобов’язання банків України збільшилися на 25,0% (за відповідний період минулого року – на 22,5%) і на 01.08.2005 становили 144904,4 млн. грн., в т.ч. нерезиденти – 14,2% від зобов’язань.

Збільшення зобов`язань банків відбулось за рахунок збільшення вкладів фізичних осіб – на 16144,2 млн. грн. або на 39,2%, коштів суб`єктів господарювання – на 9001,8 млн. грн. або на 22,4%, кредитів, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – на 401,1 млн. грн. або на 24,3%, цінних паперів власного боргу – на 273,5 млн. грн. або на 43,6%, субординованого боргу – на 675,5 млн. грн. або на 48,7%, нарахованих витрат до сплати – на 419,2 млн. грн. або на 41,9%, кредиторської заборгованості за операціями з банками та клієнтами банку – на 378,8 млн. грн. або на 31,6% та інших зобов’язань – на 1032,4 млн. грн. або на 53,3%.

Зобов`язання банків мають таку структуру. Вклади фізичних осіб складають 39,6% від загальної суми зобов’язань банків; кошти суб’єктів господарської діяльності – 33,9%; міжбанківські кредити та депозити – 12,8%; кошти Національного банку України – 0,6%; кошти небанківських фінансових установ – 2,9%; кошти бюджету та позабюджетних фондів – 1,1%; субординований борг – 1,4%; цінні папери власного боргу – 0,6%; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – 1,4%, інші зобов`язання – 5,7%.

Банки мають таку структуру вкладів населення з точки зору строковості. Строкові вклади складають 43444,5 млн. грн. або 75,8% від загальної суми вкладень, а вклади до запитання – 13906,5 млн. грн. або 24,2%. Населення віддає перевагу вкладам в національній валюті, які складають 58,0% від загальної суми вкладів фізичних осіб.

«Правекс-Банк» входить у десятку найбільших комерційних банків України, обслуговує близько 35 тис. юридичних і більш 350 тис. фізичних осіб.

Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк» заснований як відкрите акціонерне товариство відповідно до законів України і зареєстрований Національним банком України 29 грудня 1992 р. На 31 грудня 2000 р. 98,1% випущеного акціонерного капіталу Банку були у власності чотирьох акціонерів.

В даний час банк здійснює свою діяльність на підставі загальної банківської ліцензії, виданої НБУ 3 грудня 2001 р. Відповідно до цієї ліцензії Банк може надавати повний спектр банківських послуг клієнтам, включаючи надання компаніям розрахунково-касових послуг, здійснення документарних операцій, кредитних операцій і операцій з валютами, операцій з цінними паперами, банківськими металами й іншими операціями.

Головний офіс Банку розташований у Києві. Банк має 22 самостійних філії по всій території України. На початок 2005 року Банк та його філії мають 350 без-балансових відділень по Україні (у 2001 р. – 128 відділень, у 2000 р. – 73 відділення). На початок 2004 року в Банку працювало 3213 працівників (на початок 2003–2630 працівників, на початок 2002–2261 працівник, на початок 2001 р. – 1638 працівників, на початок 2000 р. – 1370 працівників).

Банк входить до складу відомої української групи підприємств. Підприємства групи мають взаємну участь в акціонерному капіталі, однак здійснюють свою діяльність незалежно. Група має диверсифіковану структуру діяльності, працюючи у фінансовій, виробничій і комерційній галузях. Група розглядає Банк як організацію, що здійснює незалежну діяльність.

На рис. 2.1 наведена оцінка положення (рейтинг) АКБ «Правекс-Банк» по власному капіталу та активам в банківській системі України станом на 01.01.2005 (за даними [38]).

В табл. 2.2 – 2.4 наведені обсяги депозитів фізичних осіб та рейтингове місце АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України станом на 01.07.2005 року, 01.01.2005, 01.01.2004.

Таблиця 2.1. Основні етапи та події розвитку банку

2.2 Аналіз ефективності управління банківськими операціями

В додатку Б наведені баланси АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки та звіти про фінансові результати за 2001–2005 роки.

На рис. 2.2 наведена динаміка росту валюти активів балансу банку та джерел капіталу за 2001–2005 роки.

Рис. 2.2 Динаміка джерел ресурсів та майнових активів балансу АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2005 роках

Як показує аналіз графіків рис. 2.2 при поступовому рості власного капіталу банку у 2001–2003 роках на + 8,5% обсяги залучених коштів у 2001–2003 роках зросли на + 114,6%. У 2004–2005 роках банк пройшов кризисну стадію:

- за перших три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились на – 23%, а власний капітал зріс на + 37,8% за рахунок додаткових емісій (розширення акціонерного капіталу);

- у четвертому кварталі 2004 та першому кварталі 2005 року обсяги залучених коштів поступово зросли на + 6%, а власний капітал зріс на +9,9% за рахунок додаткової емісії;

- з 2002 року банк розпочав політику різкого нарощення вкладів населення як основи ресурсної бази залучених коштів і у 2004–2005 році структурна доля вкладів населення в залучених коштах перевищила 60%, тобто банк став – спеціалізованим ощадним банком;

Як показує аналіз графіків структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки (рис. 2.3):

- з 2003 року банк стратегічно змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб, за стабілізувавши, а потім у 2005 році і зменшивши обсяги кредитування юридичних осіб;

- у 2004 році банк вийшов з ринка цінних паперів і активізував свою присутність на ньому тільки в 2005 році;

- з 2004 року банк мінімізував міжбанківське кредитування;

- зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з 2001 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів фізичним особам;

Рис. 2.3 Динаміка обсягів та структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках

На рис. 2.4 – 2.7 наведені результати структурно-статистичного аналізу доходів та витрат АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2002 роках побудовані на основі даних Додатку Б.

Аналіз графіків рис. 2.4 – 2.7 показує, що структура витрат та її динаміка характеризується:

- тенденцією до невеликого зниження рівня відносних витрат на загально-адміністративні цілі обслуговування інфраструктури банку з 46% (2002) до 41% (2005);

- тенденцією до невеликого підвищення рівня відносних витрат на утримання персоналу банку з 30%(2003) до 35%(2005);

- тенденцією до підвищення відносного рівня витрат на інші цілі з 15% (2005) до 18%(2005);

- зниження відносного рівня операційного прибутку з 12% (2002) до 10 –11%(2005) при відрахуванні частини прибутку до страхових резервів на відносному рівні 8 – 9%;

Рис. 2.4. Структура та динаміка абсолютних доходів в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках

Рис. 2.5. Структура та динаміка абсолютних витрат та прибутку в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках

Рис. 2.6. Структура та динаміка відносних (до операційного сумарного доходу) доходів в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках

Рис. 2.7 Структура та динаміка відносних (до операційного сумарного доходу) витрат та прибутку в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках

- відносним рівнем прибутку до оподаткування в 3–4% від сумарного операційного доходу;

Відповідно, структура доходів та її динаміка характеризується:

- зниженням долі чистого процентного доходу з 32%(2003) до 20%(2005);

- підвищенням долі чистого комісійного доходу з 50%(2003) до 60%(2005);

- підвищенням долі доходу від торгівлі валютою та банківськими металами з 10%(2003) до 15%(2005);

Отримані данні показують, що переорієнтація банку на дорогі ресурси (строкові депозити фізичних осіб) привела до зниження традиційного процентного доходу банку і його переорієнтацію на доходи від комісійних операцій.

На рис. 2.8 наведені результати аналізу положення АКБ «Правекс-Банк» у ринковому середовищі банківської системи України. Оцінка проведена по відносним долям агрегатів балансу банка до загальних сум агрегатів балансів всієї банківської системи України у 2001–2005 роках.

Рис. 2.8 Питома вага агрегатів балансу та фінансових результатів АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України

Як показує аналіз графіків рис. 2.8 відносне фінансове положення АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України характеризується зменшення сектору обслуговування ринку з рівня 2% (2001) до 0,8 – 1,2% (у 2005 році). При цьому показовою являється присутність АКБ «Правекс-Банк» на ринку депозитів фізичних осіб, де його доля дорівнює 2,8%(2001) – 2,4%(2005), тобто підтверджується напрямок розвитку банку як спеціалізованого ощадного банку.

2.3 Аналіз управління нормативами власного капіталу банку як страхового резерву залучених вкладів населення

На рис. 2.9 наведена динаміка обсягів статутного та балансового капіталу АКБ «Правекс-Банк» в євро, яка характеризує виконання банком нормативів мінімального статутного та регулятивного капіталу для виконання всіх операцій [8].

Рис. 2.9 Динаміка статутного та балансового капіталу АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках

На рис. 2.10, 2.11 наведена порівняльна динаміка виконання АКБ «Правекс-Банк» нормативів Н1, Н2, Н3 у групі найбільших комерційних банків України. При цьому рівень фактичного значення нормативів Н1, Н2, Н3 характеризує АКБ «Правекс-Банк» як – «добре капіталізований банк» [8].

Рис. 2.10 Динаміка виконання нормативу Н1 АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках у порівнянні з банками «першої» групи рейтингу

Рис. 2.11 Динаміка виконання нормативів Н2, Н3 АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках у порівнянні з банками «першої» групи рейтингу

3. Шляхи удосконалення вкладних(депозитних) операцій комерційних банків

Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992–2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів:

- законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [5];

- нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку [8];

- диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

- зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною «ціною на гроші» в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків;

Законодавче підвищення захищеності депозитів вкладників дозволяє подолати негативні тенденції вкладників – фізичних осіб до банківських вкладів (на досвіді гучного краху АКБ «Слов'янський», АКБ «Україна» та інших) та зменшити і легалізувати обсяги готівкової валюти, яка схороняється чи функціонує поза банківською системою в Україні (особливо в ВКВ).

3.1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Законом України [5] встановлені засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

а) Учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) є банки – юридичні особи [5], які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність [13]. Участь у Фонді зазначених банків є обов'язковою.

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Банки – учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, до категорії тимчасових учасників Фонду. Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, вклади фізичних осіб до якого залучені до дня його переведення до цієї категорії, зобов'язаний сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення цього банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Виключення банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення його з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до цього Закону.

б) Гарантії за вкладом

Фонд гарантує кожному вкладнику банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

У разі розміщення вкладником в одному банку – учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.

Якщо вкладник має вклади у кількох банках – учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк – юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

в) Обмеження гарантії

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3 цієї статті;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

г) Інформація для вкладників

Банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:

а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;

б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.

Банкам – учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.

Фонд зобов'язаний двічі на рік за станом на 1 січня та 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації реєстр банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

д.) Надання інформації для Фонду

Фонд має право одержувати від Національного банку України інформацію, необхідну для виконання ним функцій, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний у тижневий строк інформувати Фонд про:

1) надання банку банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність;

2) застосування до банку заходів впливу;

3) відкликання банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність.

Банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

Ліквідатор банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду зобов'язаний надати Фонду інформацію та передбачені законодавством документи, необхідні для виконання Фондом функції щодо забезпечення відшкодування коштів вкладникам. Для виконання власних функцій Фонд визначає обов'язкові форми звітності для банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Посадові особи Фонду зобов'язані додержувати вимог законодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної із зазначених у цій статті джерел.

ж) Правовий статус Фонду

Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства. Місцезнаходження Фонду – місто Київ.

з) Нормативно-правові акти Фонду

Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Нормативно-правові акти видаються у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються рішенням адміністративної ради Фонду.

Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України.

З метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду обов'язкові стандарти – вимоги до банків щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

Двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність.

Один раз на рік діяльність Фонду перевіряється незалежною аудиторською фірмою, яка визначається згідно з рішенням його адміністративної ради.

Фонд подає річний звіт разом з аудиторським висновком Кабінету Міністрів України і Національному банку України до 1 липня року, наступного за звітним.

Річний звіт Фонду, достовірність якого має бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою, підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

і) Адміністративна рада та виконавча дирекція Фонду

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду діє у складі п'яти осіб, які є громадянами України, постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників Національного банку України, одного представника асоціації банків.

Очолює адміністративну раду голова, який щорічно обирається адміністративною радою з числа її членів. Члени адміністративної ради не можуть бути членами органів управління або акціонерами будь-якого банку. Строк повноважень члена адміністративної ради становить чотири роки і може бути продовжено на наступний строк, але не більше ніж на два строки.

Виконавчу дирекцію очолює директор-розпорядник Фонду. Директор-розпорядник Фонду та члени виконавчої дирекції призначаються на посади та звільняються з посад адміністративною радою.

Директором-розпорядником та членами виконавчої дирекції можуть бути громадяни України, які постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

к) Джерела формування коштів Фонду

Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з банків – учасників Фонду;

2) регулярні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;

3) спеціальні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;

4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;

5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

7) пеня, яку сплачують банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Фонд має право придбавати та орендувати майно, необхідне для виконання його функцій, у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою і погодженого з Міністерством фінансів України та Національним банком України. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

Початковий збір до Фонду в розмірі одного відсотка зареєстрованого статутного капіталу банку перераховується банками – учасниками на рахунок Фонду протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від сплати початкового збору та набувають усіх прав і обов'язків реорганізованих банків щодо участі у Фонді.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі на рік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року.

Встановлення спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України. Загальний розмір спеціальних зборів, сплачених банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду протягом року (в разі вичерпання фінансових можливостей Фонду для виконання покладених на нього завдань), не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору з банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду.

Національний банк України має право надавати Фонду кредит під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції строком на п'ять років.

л) Порядок та право на відшкодування коштів за вкладом

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

Ліквідатор банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників[12], які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Закону.

На підставі одержаного від ліквідатора банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду переліку вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням вимог статті 4 цього Закону та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам. Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації. З дня настання недоступності вкладів припиняється нарахування відсотків за ними.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців. Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.

3.2 Нормативне регулювання діяльності спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків України

Національний банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків [8].

Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу, пов`язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, – якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Спеціалізованим банкам та уповноваженим банкам, що спеціалізуються на здійсненні однієї чи декількох банківських операцій, залучають кошти фізичних осіб для довгострокового кредитування будівництва житла, у зв`язку із концентрацією ризиків установлюються спеціальні (підвищені) значення економічних нормативів для забезпечення більш високого, порівняно з універсальними банками, рівня адекватності регулятивного та основного капіталу, рівня ліквідності та запобігання надмірному перекладанню банками ризиків на своїх кредиторів (вкладників).

Для спеціалізованих ощадних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) – не менше ніж 30 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – не більше ніж 5 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), – не більше ніж 2 відсотки;

нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), – не більше ніж 20 відсотків.

Для спеціалізованих інвестиційних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) – не менше ніж 20 відсотків;

нормативу адекватності основного капіталу (Н3) – не менше ніж 12 відсотків;

нормативу загальної суми інвестування (Н12) – не більше ніж 90 відсотків;

залучення вкладів фізичних осіб має бути не більше 5 відсотків регулятивного капіталу банку.

Для уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) – не менше ніж 35 відсотків від суми залучених коштів фізичних осіб та одночасно не менше ніж 5 млн. євро;

нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) – не менше ніж 18 відсотків;

нормативу адекватності основного капіталу (Н3) – не менше ніж 12 відсотків;

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) – не менше ніж 30 відсотків.

Нормативні значення інших економічних нормативів для спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі, як для універсальних банків.

Залежно від виду спеціалізації вищезазначених спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, рівня капіталу банку Національний банк може висувати до них додаткові вимоги з метою забезпечення фінансової стійкості цих банків.

Залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками не може становити більше 5 відсотків регулятивного капіталу банку.

До зобов`язань банку за вкладами фізичних осіб належать:

поточні рахунки фізичних осіб;

кошти фізичних осіб у довірчому управлінні;

кошти в розрахунках фізичних осіб;

кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками;

нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб;

короткострокові депозити фізичних осіб;

довгострокові депозити фізичних осіб;

нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб;

ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком (тільки у частині іменних ощадних сертифікатів);

нараховані витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком (тільки в частині іменних ощадних сертифікатів).

3.3 Аналіз впливу динаміки ставок обов‘язкового резервування та облікових ставок НБУ на процентну політику залучення вкладів населення

Облікова ставка НБУ, як єдиного емісійного банка України, є фактичною мінімальною ціною «на гроші» [2] в державі, оскільки кредитна емісія – надання кредитів комерційним банкам, а, відповідно, і залучення депозитів виконується на її основі. Резервна норма обов'язкового резервування [12] – це дисконтний механізм регулювання Національним банком грошового мультиплікатора, тобто відношення загальної грошової маси, функціонуючої в державі – М3 до емітованого фактично Національним банком грошового агрегату – М1.

Як показують дані табл. В.1 – В.2 Додатку В за 2002–2005 роки:

– офіційна ціна на «гроші» – облікова ставка НБУ зменшилась з 12,5%

річних до 8–9% річних;

– ставки обов'язкового резервування залучених коштів зменшились з 14%

до 6–7%, при цьому для залучення довгострокових коштів в періоді

2003–2004 роки ставка обов'язкового резервування дорівнювала 0;

Відповідно, за даними табл. Г.1 – Г.4 Додатку Г ставки депозитів для вкладів фізичних осіб в національній валюті зменшились:

- з рівня 22% для 2001 року

- до рівня 18% у 2002 році

- до рівня 16% у 2003–2004 році

Подальше зниження ставок є неможливим, оскільки доходи вкладників стають альтернативно невигідними на фоні фактичної цінової інфляції на товари першої необхідності (15 – 30% на рік).

Таким чином, депозитна політика банків по залученню вкладів населення має певні протиріччя:

- вкладники вимагають якнайбільші ставки депозитів;

- позичальники кредитів вимагають зниження ставок кредитування, що відповідно не дає можливості підняття ставок на депозити;

- банки розпочали масову компанію залучення поточних низькопроцентних депозитів з використанням пластикових платіжних карток з незнижувальним залишком («псевдодепозит»);

- підвищення долі залучених високопроцентних строкових вкладів населення веде до зниження рентабельності роботи банків.

Висновки

Аналіз фінансових характеристик діяльності досліджуємого в курсовій роботі АКБ «Правекс-Банк» на фоні загальних характеристик та тенденцій розвитку банківської системи України виявив наступні особливості його розвитку за 2001–2005 роки:

1) При поступовому рості власного капіталу банку у 2001–2003 роках на +8,5%, обсяги залучених коштів у 2001–2003 роках зросли на + 114,6%, а у 2004–2005 роках банк пройшов кризисну стадію:

- за перших три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились на – 23%, а власний капітал зріс на + 37,8% за рахунок додаткових емісій (розширення акціонерного капіталу);

- у четвертому кварталі 2004 та першому кварталі 2005 року обсяги залучених коштів поступово зросли на + 6%, а власний капітал зріс на +9,9% за рахунок додаткової емісії;

2) Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки показав:

- з 2003 року банк стратегічно змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб, за стабілізувавши, а потім у 2005 році і зменшивши обсяги кредитування юридичних осіб;

- у 2004 році банк вийшов з ринка цінних паперів і активізував свою малу присутність на ньому тільки в 2005 році;

- з 2004 року банк мінімізував міжбанківське кредитування;

- зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з 2001 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів фізичним особам;

3) Аналіз портфелю залучених та запозичених коштів в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки показав:

- з 2001 року банк практично за стабілізував строкові кошти юросіб;

- підвищив обсяги залучених коштів юросіб до запитання на +124,6%;

- підвищив обсяги залучених коштів фізосіб до запитання на + 105,8%;

- різко наростив у 2001–2003 році обсяги строкових депозитів фізичних осіб на + 284%, а у 2004–2005 роках ще додатково наростив обсяги строкових депозитів фізичних осіб на + 37%;

Враховуючи наведену зміну структури залучених коштів, АКБ «Правекс-Банк» у 2004–2005 роках практично став ощадним банком, оскільки строкові депозити фізичних осіб перевищили частку у 50% (65,6% – у 2004–2005 роках).

4) Структура витрат та їх динаміка в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки характеризується:

- тенденцією до зниження рівня відносних витрат на загально-адміністративні цілі обслуговування інфраструктури банку з 46% (2002) до 41% (2005);

- тенденцією до підвищення рівня відносних витрат на утримання персоналу банку з 30%(2003) до 35%(2005);

- тенденцією до підвищення відносного рівня витрат на інші цілі з 15% (2005) до 18%(2005);

- зниження відносного рівня операційного прибутку з 12% (2002) до 10 –11%(2005) при відрахуванні частини прибутку до страхових резервів на відносному рівні 8 – 9%;

- відносним рівнем прибутку до оподаткування в 3–4% від сумарного операційного доходу;

5) Структура доходів та їх динаміка в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки характеризується:

- зниженням долі чистого процентного доходу з 32%(2003) до 20%(2005);

- підвищенням долі чистого комісійного доходу з 50%(2003) до 60%(2005);

- підвищенням долі доходу від торгівлі валютою та банківськими металами з 10%(2003) до 15%(2005);

Отримані данні показують, що переорієнтація банку на дорогі ресурси (строкові депозити фізичних осіб) привела до зниження традиційного процентного доходу банку і його переорієнтацію на доходи від комісійних операцій.

Загальна оцінка положення АКБ «Правекс-Банк» у ринковому середовищі банківської системи України, проведена по відносним долям агрегатів балансу банка до загальних сум агрегатів балансів всієї банківської системи України у 2001–2005 роках показала, що:

– відносне фінансове положення АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі

України характеризується зменшення сектору обслуговування ринку з

рівня 2% (2001) до 0,8 – 1,2% (у 2005 році);

– при цьому показовою являється присутність АКБ «Правекс-Банк» на ринку

депозитів фізичних осіб, де його доля дорівнює 2,8%(2001) – 2,4%(2005),

тобто підтверджується напрямок розвитку банку як спеціалізованого

ощадного банку;

– накопичення значної частки залучених коштів фізичних осіб в 65,6% (у

порівнянні з середнім показником 35,6% по БС України) супроводжується

переважною орієнтацією на видачу кредитів фізичним особам в частці 66%

кредитно-інвестиційного портфелю (у порівнянні з середнім показником

15% по БС України);

– використання «дорогих» залучених ресурсів привело до появи в структурі

доходів АКБ «Правекс-Банк» низької долі чистих процентних доходів 20-

34% та високої долі чистих комісійних доходів 54 – 65%, що не відповідає

загальній тенденції структур доходів в БС України (67,6% та 23%,

відповідно);

– аналіз нормативів діяльності АКБ «Правекс-Банк» за 2002–2005 роки

показав, що менеджмент банку суворо дотримується стилю управління

банківськими процесами, який характеризується постійним виконанням

нормативних вимог НБУ до організації діяльності економічними процесами в банках, при цьому рівень фіктивного значення нормативів Н1, Н2, Н3 характеризує АКБ «Правекс-Банк» як – «добре капіталізований банк».

– частка резервів на ризики кредитування перевищує 92% загальної суми резервів, при цьому в АКБ «Правекс-Банк» – найнижчий рівень ризикових активів, який належить до резервування (0,1 – 4,1% та 8,2% по нарахованим доходам).

– у 2003–2004 роках АКБ «Правекс-Банк» відносився до низькорентабельних банків (ROA=0,475%, ROE=8,22%), у 2005 році – менеджмент банку почав програму доведення рівней рентабельності банку ROA, ROE до рівнів, які відповідають вимогам для достатньорентабельного банку (достатньо рентабельні банки – рентабельність активів – від 1% до 2%, рентабельність капіталу – більше 7%);

Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992–2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів:

- законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку;

- диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

- зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною «ціною на гроші» в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків.

Як показали результати дослідження за 2002–2005 роки:

– офіційна ціна на «гроші» – облікова ставка НБУ зменшилась з 12,5% річних до 8–9% річних;

– ставки обов'язкового резервування залучених коштів зменшились з 14% до 6–7%, при цьому для залучення довгострокових коштів в періоді 2003–2004 роки ставка обов'язкового резервування дорівнювала 0;

Відповідно, ставки депозитів для вкладів фізичних осіб в національній валюті зменшились:

- з рівня 22% для 2001 року

- до рівня 18% у 2002 році

- до рівня 16% у 2003–2004 році

Подальше зниження ставок є неможливим, оскільки доходи вкладників стають альтернативно невигідними на фоні фактичної цінової інфляції на товари першої необхідності (15 – 30% на рік).

Таким чином, депозитна політика банків по залученню вкладів населення має певні протиріччя:

- вкладники вимагають якнайбільші ставки депозитів;

- позичальники кредитів вимагають зниження ставок кредитування, що відповідно не дає можливості підняття ставок на депозити;