Реферат: Організація біржової торгівлі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ВНЗ МФ ВМУРоЛ "Україна"

РЕФЕРАТ

По дисципліні "Підприємницькі мережі та торгівельні системи"

Тема: "Організація біржової торгівлі"

Виконав: студент V курсу

групи КД

Перевірил: до. є. н. проф.

Миколаїв - 2010

Зміст

Вступ

Глава 1. Загальні стани про біржову торгівлю

Правила біржової торгівлі іноземними валютами

Учасники біржової торгівлі

Висновок

Література

Вступ

Біржа є організований ринок для торгівлі замінимими цінностями, на якому процес утворення цін протікає під громадським контролем. Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, впорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Сучасний етап розвитку економічних стосунків показує, що біржі і біржовий механізм торгівлі міцно затвердилися в якості одного з найголовніших механізмів здійснення торговельних операцій. Насправді будь-яка біржа є лише логічним розвитком і впорядкуванням іншої допоміжної торговельної структури - ринку. Основна проблема, яка стояла на шляху збільшення торгових обігів ринків, була успішна здолана на біржі. Цією проблемою була наявність товару, що продавався. Торговельний механізм біржі побудований таким чином, що для самого факту укладення оборудки не обов'язкова наявність товару в безпосередній близькості до покупця і продавця. Абстракціонізм торговельних стосунків біржі розвинувся настільки, що на практиці (а на деяких біржах часто тільки так і відбувається) трапляється, що товару, на який полягає угода, не має в розпорядженні продавець або цей товар взагалі не існує в природі. Ця ключова ідея відсутності товару, що продається, дозволила збільшити торгові обіги бірж до приголомшливих розмірів, порівнянних з валовими внутрішніми продуктами розвинених капіталістичних країн.

Предметом роботи є розкриття суті біржової торгівлі на підприємстві, функції сучасної біржі, її учасники, поняття і склад біржового товару, організація біржі, її управління, організація біржового торгу.

Глава 1. Загальні стани про біржову торгівлю

Біржова торгівля - оптова, роздрібна торгівля, що характеризується ув'язненням на біржових торгах договору купівлі-продажу. Стосунки, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їх філій і інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею, регулюються Законом "Про товарні біржі і біржову торгівлю" і іншими актами законодавства, а також засновницькими документами бірж, правилами біржової торгівлі і іншими внутрішніми документами бірж, прийнятими відповідно до законодавства.

Біржова торгівля здійснюється шляхом:

здійснення біржових угод біржовим посередником від імені клієнта і за його рахунок, від імені клієнта і за свій рахунок або від свого імені і за рахунок клієнта (брокерській діяльності);

здійснення біржових угод біржовим посередником від свого імені і за свій рахунок з метою наступного перепродажу на біржі (ділерській діяльності).

У 2002 році Національний банк України підготував зміни в Правила біржової торгівлі іноземними валютами і ліцензування біржової діяльності при здійсненні операцій з нею.

Проект встановлює, що валютні біржі не мають права займатися іншими видами діяльності, окрім біржової торгівлі і надання інформаційних послуг, за винятком випадків, коли виробництво і (чи) торгівля здійснюються для їх власних потреб.

Документ скоротив перелік обов'язкових вимог до Регламенту проведення торгів. Тепер він в обов'язковому порядку повинен містити порядок допуску учасників до біржових торгів і процедуру ув'язнення його учасниками угод купівлі-продажу і конвертації іноземної валюти на валютній біржі.

Крім того, проект розширює права Національного банку. Нацбанк зможе припиняти і поновлювати біржові торги, обмежувати об'єми угод купівлі-продажу, що укладаються, конвертації іноземної валюти, встановлювати граничні значення обмінних курсів, по яких вони здійснюються, і визначати режими біржових торгів, в ході яких може робитися обов'язковий продаж іноземної валюти.

Основою біржової діяльності є біржова торгівля. Виникнення біржової торгівлі пояснюється потребами розвитку, як виробництва, так і торгівлі. При цьому торгівлю слід розглядати в якості сполучної ланки між виробництвом і зовнішнім середовищем. Чітка і злагоджена організація виробництва передбачає забезпечення його усіма необхідними елементами: робочою силою, предметами і засобами праці. В той же час виробництво ніколи не організовується заради самого процесу виробництва. Воно служить для задоволення потреб суспільства, отже, зроблений продукт має бути доведений до кінцевого споживання. Зв'язок виробництва з торгівлею можна представити таким чином (схема 1).

Схема 1. Зв'язок виробництва з торгівлею

Виробництво і торгівля тісно взаємозв'язані між собою. Можна сказати, що торгівля починає і закінчує виробництво. Тому виробництво і торгівля пред'являють один одному певні вимоги. Виробництву необхідно, щоб певні товари в узгодженому об'ємі, асортименті і потрібної якості були поставлені до встановленого терміну.

В той же час торгівля визначає: яку продукцію робити, в якому об'ємі, і до якого терміну, для якого споживача і так далі

Як правило, з виробництвом пов'язана оптова торгівля, основними функціями якої є:

1) вивчення економічної кон'юнктури ринку і прогнозування основних тенденцій її зміни;

2) робота з продукцією по досить широкій номенклатурі;

3) розбиття партій товарів на дрібніші за бажанням споживача;

4) упаковка партій товару;

5) зберігання товару;

6) його доставка (транспортування) до місця призначення;

7) надання кредиту клієнтам і товарній формі;

8) надання орендних послуг;

9) надання інформації і консультаційних послуг (наприклад, цінової і технічної інформації, рекомендацій по установці, обслуговуванню і продажу виробів).

Залежно від особливостей товарних ринків і міри розвитку оптової торгівлі діапазон функцій може мінятися.

У сфері торгівлі засобами виробництва функції оптової торгівлі частенько виконують самі фірми-виробники. Це в основному торкається машинобудівних компаній. Проте, промислові компанії роблять широкий асортимент продукції з урахуванням масштабів і складнощів функціонування товарного ринку, прагнуть скористатися посередницькими послугами незалежних оптових торговельних фірм і агентів.

Кожному виду продукції, що реалізовується, відповідає свій канал збуту і організаційна форма оптової торгівлі. Найбільш поширеними можна рахувати наступні форми оптової торгівлі (схема 2).

Біржова торгівля виросла із звичайного локального (місцевого) ринку і ярмарку. Для ринку характерні такі риси: торгівля робиться регулярно (щодня); її основою є торг, що гласно (публічно) проводиться, і відсутність обмежень для товарів, що є об'єктом купівлі-продажу; товари обов'язково є присутнім при проведенні торгу; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями і, після операцій купівлі-продажу товарів відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, що підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції; покупець товару, як правило, є його ж споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території.

Основними рисами ярмарку є: її епізодичний характер (ярмарки зазвичай проводяться один раз в рік); ведення торгівлі у формі гласного (публічного) торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, не є присутнім). У зв'язку з продажем товару великими партіями з відстроченим терміном передачі його покупцеві потрібні спеціальна документація, що підтверджує передачу прав власності на товар (договори, контракти), особливі норми і правила проведення торгу і органи, регулюючі і дозволяючі спори. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту і пропозиції, на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупник (посередник). Ярмарки обслуговують великі території і є стимулом розвитку міжнародного торгового обігу.

Біржова торгівля увібрала в себе риси як звичайною ринковою, так і ярмаркової торгівлі, вона організовується торговцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її ефективнішого механізму, а згодом для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін. Таким чином, біржова діяльність є самостійною формою комерційної діяльності з метою отримання прибутку.

Вона:

концентрується в місцях виробництва і споживача товарів, тобто у великих промислових і торговельних центрах;

ведеться по специфічних видах товарів, так званих біржових товарах, великими партіями;

ведеться за відсутності товару, за зразками, описом, каталогами, а також контрактами або договорами на їх постачання в майбутньому і правом на укладення таких договорів в майбутньому;

проводяться регулярно, враховує можливість концентрації попиту і пропозиції, продавців і покупців в часі і просторі;

відрізняється гласністю торгів, тобто усі охочі можуть отримати вичерпну інформацію про об'єми укладених в процесі торгів угод і ціни, що складаються;

характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються відповідно до попиту і пропозиції, конкуренції, що має місце, вони непостійні і чуйно реагують на кон'юнктуру ринку, що змінюється;

ведеться біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах безпосередніх виробників і споживачів товарів. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками - брокерськими фірмами, брокерськими конторами і незалежними брокерами. Біржа як така не має права виступати біржовим посередником;

передбачає відсутність прямої державної дії на процес біржового торгу;

ведеться по єдиних такими, що історично склалися і законодавчо затвердженим правилам, дія яких регулює ринок (з використання типових документів для оформлення і здійснення угод), що складається;

здійснюється за наявності певних вимог і умов постачання проданих товарів;

виробляє два основні стандарти, характеризуючу якість і ціну товару, що є об'єктом кулі-продажі.

Біржа як класичний інститут ринкової економіки, що формує оптовий ринок товарів, має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи. Вона є добре обладнаним "ринковим місцем", що надається в розпорядження професіоналів біржового торгу - брокерів і ділерів.

З економічної точки зору біржа - це організований у визначеному місці, регулярно діючий за встановленими правилами оптового ринку, на якому здійснюються торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками і стандартами або контрактами на їх постачання в майбутньому, а також валютою і рідкоземельними металами за цінами, офіційно встановленими на основі попиту і пропозиції. Біржа є юридичною особою, що має відособлене майно, що має майнові і особисті немайнові права і обов'язки. Вона може від свого імені укладати договори і інші угоди, бути позивачем і відповідачем в суді, державному арбітражі, третейському (арбітражному) суді.

Правила біржової торгівлі іноземними валютами

У Україні з 1 серпня 2005г набувають чинності правила біржової торгівлі іноземними валютами і ліцензування біржової діяльності при здійсненні операцій з іноземною валютою. Згідно з правилами, ліцензію на право організації валютної біржі і здійснення біржової торгівлі іноземними валютами може отримати будь-яке відкрите акціонерне товариство, статутний капітал якого сформований в грошовій формі в сумі еквівалентної не менше 500 тис. євро на останню звітну дату.

Нині в Україні біржові торги іноземною валютою проводяться тільки на "Українській валютно-фондовій біржі", основними акціонерами якої є міністерство державного майна і комерційні банки.

Для отримання ліцензії на здійснення біржової торгівлі іноземними валютами заявникові необхідно представити до департаменту валютного регулювання НБУ проект регламенту проведення торгів, а також ряд документів, зокрема, заяву, свідоцтво про державну реєстрацію, ув'язнення зовнішнього аудиту про повноту і законність формування статутного капіталу, фінансову звітність, платіжне доручення на оплату ліцензії.

Згідно з правилами, НБУ повинен розглянути питання про видачу ліцензії впродовж трьох місяців з дня отримання документів від заявника.

Правила встановлюють, що регламент проведення торгів на валютній біржі повинен в обов'язковому порядку містити порядок допуску учасників до торгів, порядок надання заявок на купівлю (продаж) і конверсію іноземної валюти, розміри біржових лотів по тих видах іноземних валют, торги якими здійснюються на валютній біржі, порядок оформлення біржових свідчень за результатами торгів, форми біржових свідчень, порядок припинення і відміни торгів і їх результатів.

За видачу ліцензії стягується сума в гривні еквівалентна 1000 євро.

Правила біржової торгівлі іноземними валютами розроблені відповідно до статті 33 Банківського кодексу України і встановлюють єдиний порядок здійснення біржової торгівлі іноземними валютами

Учасниками торгів можуть бути тільки банки і небанківські кредитно-фінансові організації, що мають ліцензію Національного банку, що надає право здійснення валютно-обмінних операцій, а також Національний банк. Учасники торгів можуть здійснювати операції купівлі-продажу, конверсії іноземної валюти:

від свого імені і за свій рахунок;

від свого імені і за рахунок клієнтів.

Учасники торгів здійснюють операції на валютних біржах через своїх трейдерів. Трейдер здійснює операції в межах повноважень, наданих йому учасником. Учасник торгів несе відповідальність за усі дії, що здійснюються його трейдером. Валютна біржа не несе відповідальності за результати помилкових або несанкціонованих учасником торгів дій трейдерів.

Валютна біржа:

організовує біржові торги іноземними валютами;

робить розрахунок вимог і зобов'язань учасників торгів за результатами торгів;

формує документи, що служать підставою для проведення розрахунків за результатами торгів;

здійснює інформаційне обслуговування учасників торгів.

Стосунки валютної біржі з учасниками торгів будуються на основі договорів.

Регламент проведення торгів визначається валютними біржами самостійно за узгодженням з Національним банком. Право узгодження регламенту проведення торгів мають Голова Правління Національного банку, його перші заступники і заступник Голови Правління Національного банку, що направляє діяльність департаменту валютного регулювання і валютного контролю Національного банку. Про усі зміни в регламенті проведення торгів валютна біржа повинна інформувати усіх учасників торгів не пізніше чим за п'ять днів до дня введення цих змін в дію.

Регламент проведення торгів в обов'язковому порядку повинен містити:

порядок допуску учасників до біржових торгів;

процедуру ув'язнення учасниками біржових торгів угод купівлі-продажу, конверсії іноземної валюти на валютній біржі.

Національний банк має право:

брати участь в біржових торгах;

отримувати повну інформацію про заявки учасників біржових торгів на купівлю, продаж або конверсію іноземної валюти;

отримувати повну інформацію про підсумки біржових торгів на валютній біржі;

приймати рішення про припинення і відновлення біржових торгів;

подавати позачергові заявки перед початком біржових торгів, а також заявки з найвищим пріоритетом виконання в ході біржових торгів;

встановлювати при необхідності обмеження на об'єми угод, що укладаються, купівлі-продажу, конверсії іноземної валюти;

встановлювати граничні значення обмінних курсів і біржових зборів при здійсненні купівлі, продажу, конверсії іноземної валюти;

оголошувати перерву в ході біржових торгів;

оголошувати біржові торги такими, що не відбулися;

визначати режими біржових торгів, в ході яких може робитися обов'язковий продаж іноземної валюти;

встановлювати порядок проведення розрахунків за результатами біржових торгів.

Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками.

Під біржовими посередниками розуміються брокерські фірми, брокерські контори і незалежні брокери. "Брокер" - біржовий посередник, що здійснює ув'язнення в установленому порядку біржових угод від імені клієнта на його рахунок, від імені клієнта на свій рахунок, або від свого імені на рахунок клієнта. Незалежним брокером є фізична особа, зареєстрована в установленому порядку в якості підприємця, що здійснює свою діяльність без утворення юридичної особи.

Брокерською конторою є філія або інший відособлений підрозділ підприємства, установи, організації, що має окремий баланс і розрахунковий рахунок.

Біржова торгівля може здійснюватися на біржах тільки на основі ліцензії, що видається в установленому порядку.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2003 р. № 1380 "Об затвердження положення про ліцензування професійної і біржової діяльності по цінних паперах", діяльністю, що ліцензується, є діяльність, що має наступні складові роботи і послуги,: брокерська діяльність; ділерська діяльність; діяльність інвестиційного фонду; депозитарна діяльність; діяльність по довірчому управлінню цінними паперами; клірингова діяльність; діяльність по організації торгівлі цінними паперами.

Органом, що ліцензується, є Комітет з цінних паперів при Кабінеті Міністрів України. Діяльність, що ліцензується, здійснюється юридичними особами.

Для отримання ліцензії претендент ліцензії представляє в комітет з цінних паперів України:

імені, по батькові, паспортних даних (серія, номер, коли і ким виданий, місце проживання), виду діяльності (робіт або послуг з цього виду діяльності), що ліцензується, який претендент ліцензії має намір здійснювати;

копії засновницьких документів (статуту) юридичної особи, за винятком засновницьких документів іноземної юридичної особи, свідчення про державну реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця без нотаріального засвідчення; копію сповіщення податкового органу про привласнення облікового номера платника податків;

документ про сплату ліцензійного збору за розгляд заяви;

виписку з торговельного реєстру країни перебування (походження) або інший документ, що підтверджує реєстрацію (для іноземної юридичної особи).

Документи, що представляються іноземними юридичними особами, мають бути перекладені на білоруську або російську мову і засвідчені в установленому порядку;

2) окрім вищезгаданих документів ліцензіат надає - копію кваліфікаційного атестата на право діяльності на ринку цінних паперів, виданого керівникові і іншим співробітникам

довідку, підписану керівником, про відсутність у співробітників претендента ліцензії (ліцензіата) непогашеної або незнятої судимості за виготовлення, зберігання або збут підробних цінних паперів або за інші злочини у сфері економічної діяльності;

документ (бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки претендента (окрім банків і небанківських кредитно-фінансових організацій) на перше число місяця подачі документів, а якщо претендент ліцензії - знову створена юридична особа, то документи про формування статутного фонду відповідно до законодавчих актів), що підтверджує фінансову достатність;

копію документу про обрання або призначення сумлінного

органу;

копію свідоцтва про реєстрацію акцій (для акціонерних

суспільств);

копію документу, що підтверджує згоду Національного банку на здійснення операцій з цінними паперами (для банків і

небанківських кредитно-фінансових організацій).

Отже, отримання цієї ліцензії можливе, при наданні в Комітет з цінних паперів при Рада Міністрів РБ вищеперелічених документів за умови, що ліцензіатом буде юридична особа.

У правилах біржової торгівлі мають бути визначені:

порядок проведення біржових торгів;

види біржових угод;

найменування товарних секцій;

перелік основних структурних підрозділів біржі;

порядок інформування учасників біржової торгівлі про майбутні біржові торги;

порядок реєстрації і обліку біржових угод;

порядок котирування цін біржових товарів;

порядок інформування учасників біржової торгівлі про біржові угоди на попередніх біржових торгах, у тому числі про ціни біржових угод і про котирування біржових цін;

порядок інформування членів біржі і інших учасників біржової торгівлі про товарні ринки і ринкову кон'юнктуру біржових товарів;

порядок взаємних розрахунків членів біржі і інших учасників біржової торгівлі при ув'язненні біржових угод;

заходи по забезпеченню безпеки біржових товарів, що реалізовуються на біржових торгах, підлягають відповідно до законів обов'язкової сертифікації і призначених для продажу на території РБ, за наявності сертифікату і знаку відповідності, виданих або визнаних уповноваженим на те органом;

заходи по контролю над процесом ціноутворення на біржі в цілях недопущення різкого денного підвищення або пониження рівнів цін, штучного завищення або заниження цін, змови або поширення помилкових чуток з метою дії на ціни;

заходи, що забезпечують порядок і дисципліну на біржових торгах, а також порядок і умови застосування цих заходів;

заходи, що забезпечують дотримання членами біржі, іншими учасниками біржової торгівлі рішень органів державної влади і управління з питань, що відносяться до діяльності бірж, засновницьких документів біржі, правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі і інших органів управління біржею;

перелік порушень, за які біржею стягаються штрафи з учасників біржової торгівлі, а також розміри штрафів і порядок їх стягування;

розміри відрахувань, зборів, тарифів і інших платежів і порядок їх стягування біржею.

Учасники біржової торгівлі

Учасник біржової торгівлі - юридична або фізична особа, що має право брати участь в біржових торгах і здійснювати біржові угоди.

Учасниками біржової торгівлі є члени біржі, постійні і разові відвідувачі.

Члени біржі, що є брокерськими фірмами або незалежними брокерами, здійснюють біржову торгівлю безпосередньо від свого імені і за свій рахунок, або від імені клієнта і за його рахунок, або від свого імені за рахунок клієнта, або від імені клієнта за свій рахунок.

Члени біржі, що не є брокерськими фірмами або незалежними брокерами, беруть участь в біржовій торгівлі:

безпосередньо від свого імені - тільки при торгівлі реальним товаром, виключно за свій рахунок, без права на біржове посередництво;

через організовувані ними брокерські контори;

на договірній основі з брокерськими фірмами, брокерськими конторами і незалежними брокерами, що здійснюють свою діяльність на цій біржі.

Під відвідувачами біржових торгів розуміються юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі і біржі, що мають відповідно до засновницьких документів, право на здійснення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.

Постійні відвідувачі, що є брокерськими фірмами, брокерськими конторами або незалежними брокерами, мають право здійснювати біржове посередництво в порядку і на умовах, встановлених Законом "Про товарні біржі і біржову торгівлю".

Постійні відвідувачі не беруть участь у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею. Вони користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь в біржовій торгівлі в розмірі, визначеному відповідним органом управління біржі.

Надання постійному відвідувачеві права на участь в біржових торгах на термін більше трьох років не допускається. Число постійних відвідувачів не повинне перевищувати тридцяти відсотків від загального числа членів біржі.

Разові відвідувачі біржових торгів мають право на здійснення угод тільки на реальний товар, від свого імені і за свій рахунок.

Службовцями товарної біржі є фізичні особи, що беруть участь в її діяльності на основі трудового договору у формі контракту. Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту відповідно до Закону "Про товарні біржі і біржову торгівлю" і інших законодавчих актів.

Службовцям біржі забороняється брати участь в біржових угодах і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.

Брокерські фірми, брокерські контори і незалежні брокери зобов'язані вести облік здійснюваних в біржовій торгівлі біржових угод по кожному клієнтові і зберігати відомості про ці угоди впродовж п'яти років з дня здійснення угоди, а також надавати вказані відомості на вимогу Комісії з товарних бірж. Біржа на вимогу учасника біржової торгівлі зобов'язана організувати експертизу якості реальних товарів, що реалізовуються через біржові торги.

Стосунки між біржовими посередниками і їх клієнтами визначаються на основі відповідного договору. Біржа в межах своїх повноважень може регламентувати взаємини біржових посередників і їх клієнтів, застосовувати в установленому порядку санкції до біржових посередників, що порушують встановлені нею правила взаємин біржових посередників з їх клієнтами.

Біржові посередники мають право вимагати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даного йому доручення.

Біржові посередники, біржові брокери мають право створювати брокерські гільдії, зокрема при біржах. Брокерські гільдії можуть об'єднуватися в асоціації. Брокерські гільдії і їх асоціації створюються в порядку і на умовах, встановлених законодавством для громадських об'єднань (організацій).

Біржа в цілях забезпечення виконання здійснюваних на ній форвардних, ф'ючерсних і опційних угод зобов'язана організувати розрахункове обслуговування шляхом створення розрахункових установ (клірингових центрів), що створюються в установленому порядку, або укладення договору з банком або кредитною установою про організацію розрахункового (клірингового) обслуговування.

Клірингові центри можуть створюватися як незалежні від біржі організації біржових посередників.

Клірингові центри мають право:

встановлювати види, розміри і порядок стягування внесків, що гарантують виконання форвардних, ф'ючерсних і опційних угод і відшкодування збитку, що виник в результаті повного або часткового невиконання зобов'язань по цих угодах, а також визначати інші фінансові зобов'язання учасників цих угод;

здійснювати в установленому порядку кредитування і страхування учасників форвардних, ф'ючерсних і опційних угод в межах, необхідних для гарантування цих угод, а також відшкодування збитку у разі їх невиконання.

Біржа має право на самостійне і вільне встановлення:

відрахувань на користь біржі від комісійних, що отримуються біржовими посередниками у винагороду за посередницькі операції на біржі;

зборів, тарифів і інших платежів, що стягуються на користь біржі з її членів і інших учасників біржової торгівлі за послуги, що робляться біржею і її підрозділами;

штрафів, що стягуються за порушення статуту біржі, правил біржової торгівлі і інших правил, встановлених внутрішніми документами біржі.

Біржі забороняється встановлювати:

рівні і межі цін на біржовий товар в біржовій торгівлі;

розміри винагороди, що стягується біржовими посередниками за посередництво в біржових угодах.

Спори, пов'язані з ув'язненням біржових угод, розглядаються в біржовій арбітражній комісії, в суді, арбітражному суді.

Біржова арбітражна комісія створюється як орган, що здійснює примирення сторін або виконує інші функції третейського суду. Положення про біржову арбітражну комісію і про порядок розгляду суперечок затверджуються біржею відповідно до законодавства.

Висновок

На закінчення з'являються певні виводи. Біржа, ще з часів XIII століття є одним з головних двигунів ринку. Біржа дозволила робити процес купівлі-продажу з мінімальними витратами, тому і отримала таку широку підтримку у підприємців.

Формування ринкової економіки зажадало корінної перебудови, як сфери виробництва, так і сфери звернення. До розвитку біржової торгівлі підштовхувало і наявність наднормативних і невживаних запасів, які склалися на той час на складах підприємств. Не можна не враховувати і того, що радянська економіка упродовж багатьох десятиліть була економікою дефіциту, грошовий попит постійно перевищував товарну пропозицію, як засобів виробництва, так і предметів споживання. Надлишок грошових прибутків через фінансово - кредитну систему перетворювався на накопичення великих фінансових ресурсів підприємств у формі невживаних засобів фондів розвитку виробництва, соціального розвитку та ін. Підприємства, отримавши свободу у використанні цих засобів, шукали можливість їх застосування. Одним з напрямів вкладення надмірних грошових ресурсів стала поява біржових структур. Відродження біржової торгівлі неможливо здійснити без відповідних кадрів.

Для формування і розвитку біржових структур потрібні кваліфіковані фахівці, що мають глибокі і різнобічні знання, високий рівень компетентності і професіоналізму у своїй області.

Література

1. Агроскин В. Що таке фондова біржа - 2003г.

2. Алехин Б. Ринок цінних паперів - М.: Справа, 1991 р.

3. Драчев С. Фондові ринки США - М.: Вища школа, - 1991 р.

4. Кейнс Д. Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей, Мн.: Вышэйшая школа, 2002г

5. Комарів Н.М. Біржовий ринок цінних паперів РБ, - Конспект лекцій з экономичскеой теорії.

6. Макконел До., Брю С. Экономикс.

7. Мочерный С. Основи економічної теорії, - С-Пб.: "Расмос", 2001г

8. Окунев В. Керівництво по біржових операціях - М.: Вища школа, - 1999 р.

9. Орлів В. Усе про фондову біржу - М.: Економіка, - 1991 р.

10. Якубов А. Біржі і їх роль в ринковій економіці Мн.: БГЭУ, метод. посібник 2004г