Курсовая работа: Організація та методика проведення уроку з теми: "Професійна робота з табличним редактором MS Excel"

Міністерство освіти і науки України

Українська інженерно-педагогічна академія

Гірничий факультет

Кафедра соціально-економічних та педагогічних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліні

«Дидактичні основи професійної освіти»

Організація та методика проведення уроку з теми:

«Професійна робота з табличним редактором MS Excel» (Спеціальність: «Оператор комп’ютерного набору» ;дисципліна: «Виробниче навчання»)

Керівник роботи

Карчевська Н.В.

Фіногєєва Т.Є.

29 вересня 2009 р.

Виконавець

Студент гр. ДГ-К7-1

Коновалов С. Г.

Стаханов, 2009

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить: 38 арк., 6 табл., 1 додаток, 13 джерел.

В даній курсовій роботі був виконаний аналіз учбової документації по підготовці фахівця; розроблений порядок організації і методики уроку, дані рекомендації по удосконаленню розробки уроку.

ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ, УЧБОВИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА, КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МОТИВАЦІЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ, ОСНОВИ ПОБУДОВИ ДІАГРАМ У MS EXCEL, «ГРУПА РИЗИКУ», РОДИНА «ГРУПИ РИЗИКУ», ФОРМИ І МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ

Форма № У-6.01

Затв. наказом Мінвузу УССР

від. 3 серпня 1984 р. №253

_____________________________________________________________

(найменування вищого навчального закладу)

Кафедра________________________________________________

Дисципліна_____________________________________________

Спеціальність___________________________________________

Курс________Група_____________Семестр__________________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

_____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту_______________________________________________

2. Термін здачі студентом закінченого проекту_____________________

3. Вихідні дані до проекту______________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягає розробці)

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)__________________________________________________________

6. Дата видачі завдання_________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент____________________________________(підпис)

Керівник__________________________ _________________________

«____» ________________________ _______ р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1 АНАЛІЗ УЧБОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни

1.2 Кваліфікаційна характеристика

1.3 Аналіз учбового плану

1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця

1.4 Міжпредметні зв’язки

1.5 Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану

1.6 Розробка переліку комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми

1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення вибраної теми

1.8 Висновок

2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА УРОКУ ОБРАНОЇ ТЕМИ

3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ОДНОГО З АСПЕКТІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ. Особливості виховної роботи з учнями «групи ризику»

3.1 Поняття про «групи ризику»

3.2. Особливості учнів «групи ризику»

3.3. Основні чинники формування «групи ризику»

3.4. Форми і методи соціально-педагогічної підтримки

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Професійно-технічна освіта є формою професійної освіти, що має на меті підготовку кваліфікованих робітників для галузей народного господарства в професіонально-технічних навчальних закладах. Це сукупність систематизованих знань, умінь та навичок, що дозволяють кваліфіковано виконувати роботу з певної робітничої професії, спеціальності.

Педагогічне проектування — це вищий рівень педагогічної діяльності, що виявляється у творчості вчителя, у постійному вдосконаленні мистецтва навчання, виховання та розвитку людини. Вона передбачає наявність у педагога сукупності творчих здібностей, якостей, дослідницьких умінь, серед яких важливе місце займають ініціативність та активність, глибока увага і спостережливість, мистецтво нестандартно мислити, багата уява та інтуїція, дослідницький підхід до аналізу навчально-виховних ситуацій, розв'язання педагогічних задач, самостійність суджень і висновків.

Педагогічне проектування з технологічної точки зору — це система, основними компонентами якої є висока загальна культура, гуманістична спрямованість, професійні знання та вміння, творчість і педагогічні здібності.

Мета даної курсової роботи : на основі аналізу початкових даних (учбових документів, матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення дисципліни) і умов розробити порядок організації і методику проведення уроку з заданої теми.

Об'єкт дослідження : професійне навчання в професіонально-технічних навчальних закладах.

Для досягнення заданої мети необхідно виконати наступні задачі:

- виявити роль і місце учбової дисципліни «Виробниче навчання» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;

- визначити міжпредметні зв'язки та виявити, які дисципліни і теми забезпечують вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»; виявити, вивчення яких дисциплін і тем забезпечує дана тема;

- скласти поурочно-тематичний план вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- розробити комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;

- виконати аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- розробити порядок організації і методику теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- дати рекомендації по удосконаленню розробки уроку.

1 . АНАЛІЗ УЧБОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни

Дисципліна «Виробниче навчання» відноситься до професійно-технічного циклу та має професійну спрямованість. Це планомірно організований процес спільної діяльності майстра виробничого навчання та учнів, направлений на оволодіння учнями на основі отриманих теоретичних знань. Практичними уміннями та професійними навичками, відповідними сучасному рівню розвитку техніки а технологій промислового виробництва, на виховання у учнів професійно важливих і соціально значущих якостей особи в процесі їх практично-трудової діяльності.

Виробниче навчання своєю головною метою ставить практичне навчання професійній продуктивній праці, тобто доцільній діяльності по створенню необхідних для життя людей матеріальних цінностей. Воно здійснюється в учбово-виробничих майстернях ПТУ і (оскільки небагато ПТУ можуть похвалитися їх належною оснащеністю, а іноді і наявністю) безпосередньо на підприємствах.

Производственная (профессиональная) практика студентов – важная составляющая часть основной образовательной программы среднего профессионального образования. Её целью является закрепление и углубление знаний, полученных студентами в процессе теоретического обучения, приобретение необходимых умений, навыков и опыта практической работы по специальности.

1.2 Кваліфікаційна характеристика

Спеціальність: «Оператор комп’ютерного набору»

Розряд: 4-й

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Оператор комп’ютерного набору» (код: 4112) — повинен вміти:

· виконувати операції з базами даних на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація, виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань;

· готувати до роботи устаткування, магнітні диски, стрічки, картки, папір;

· працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням;

· оперувати файлами, записувати текст на дискету чи переносити на папір за допомогою матричного принтера;

· виконувати інші операції технологічного процесу: опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо);

· керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо);

· своєчасно застосовувати корекційні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування;

· доповідати відповідальному працівникові про виявлені відхилення від установлених норм функціонування комп'ютерного устаткування;

· використовувати обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань відповідно до вимог призначених для цього програм;

· постійно удосконалювати уміння та навички праці з клавіатурою;

· у разі необхідності виконувати обов’язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), вести діловодство.

Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, макети, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах): стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації: діловодство; правила орфографії та пунктуації; технічні вимоги до магнітних дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера; основи організації праці, трудового законодавства, правила і норми охорони праці.

Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.

Елементи предмета діяльності: пакет офісних програм, прикладні програми, електронна пошта, Інтернет.

Види діяльності: набір тексту, робота з електронною поштою, пошук інформації в Інтернет, побудова електронних таблиць та баз даних.

Сфера діяльності: документознавство, системна інтеграція, автоматизація бізнес-процесів, інформативна та технічна підтримка, бухгалтерський облік.

1.3 Аналіз учбового плану

Наступним етапом є аналіз основних розділів учбового плану стосовно початкових даних.

Термін навчання робітника: 3 роки.

Тривалість учбового року, його структура: учбовий рік триває 10 місяців.

У Вищому професійному училищі виділяють три цикли дисциплін:

1) професійно-технічний — 2125 годин;

2) загально-технічний — 171 година;

3) загальноосвітній — 1623 години.

Основною характеристикою для оцінювання рівня професійної підготовки в ПТЗО є відношення часу, який відводиться на теоретичне навчання, до часу, який відводиться на виробниче навчання. Даний показник має назву показник інте-летуалоємкості професійної підготовки.

— час, що відводиться на теоретичне навчання;

— час, що відводиться на практичне навчання.

Показник загальноосвітньої бази професійної підготовки визначається за формулою:

, де

— час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу;

— час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу;

1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця

Дисципліна: Виробниче навчання.

Час на вивчення: 1072 години.

Дисципліна «Оператор комп’ютерного набору» — одна із профілюючої дисципліни комп’ютерного напрямку.

Виробниче навчання — це практичне і теоретичне навчання за обраною професією в процесі виробничої діяльності; це складова частина професійно-технічної освіти (в навчальних планах професійно-технічних навчальних закладів на Виробниче навчання відводиться близько 50% навчального часу) та середньої спеціальної освіти (20-30% навчального часу).

Виробниче навчання є головним компонентом процесу навчання в закладах професійної освіти, основною метою якого є закріплення теоретичних положень, отриманих студентами при вивченні загально-професійних і спеціальних дисциплін, та придбання практичних знань в умовах діючого виробництва. Основа виробничого навчання — виробнича праця. Її зміст визначається законами педагогіки професійної освіти, характером і змістом праці робітників (фахівців), що беруть участь у виробничому процесі. Характер праці з плином часу зазнає докорінних змін, що впливають на характер процесу навчання.

З метою забезпечення високого рівня виробничого навчання особливе значення надається зв’язку з індустрією. Виробниче навчання здійснюється під керівництвом майстрів, інструкторів, кваліфікованих робітників та ін. як у навчально-виробничих майстернях, лабораторіях, навчально-дослідних господарствах і т. п., так і безпосередньо на робочих місцях (на підприємствах, транспорті, будівництві, в радгоспах, колгоспах та ін.) Виробниче навчання завершується виконанням кваліфікаційних (пробних) робіт, здачею кваліфікаційних іспитів. За успішно пройдене Виробниче навчання присвоюється відповідний кваліфікаційний розряд, клас, звання і т. п.

Обсяги виробничого навчання за ступенями безперервної професійної освіти залежать від рівня освіти, галузевої або ринкової специфіки професій, освітніх та професійно-кваліфікаційних вимог, що пред'являються до фахівця. Крім того, практичні заняття (семінари, курсові роботи, диспути, екскурсії, закріплення теоретичних знань в майстернях, на полігонах, макетах, тренажерах, навчальних формах і інші подібні організаційні форми) по суті є частиною виробничого навчання, організація і зміст якого визначається організацією, змістом і характером праці в сфері матеріального виробництва.

Для подальшого дослідження вибираємо тему «Основи побудови діаграм у MS Excel».

Кількість годин на вивчення даної теми – 4 години.

Ця тема має важливе значення длякваліфікованого робітника професії «Оператор комп’ютерного набору». Зокрема для формування наступних умінь:

• виховання інформаційної культури;

• практичне застосування вивченого матеріалу;

• закріплення знання загальних принципів роботи табличного процесора MS EXCEL та вміння створити найбільш оптимальну структуру таблиці для вирішення конкретного завдання;

• формування уявлення про обчисленнях в електронних таблицях як важливої, корисної та широко застосовується на практиці структурі.

1.4 Міжпредметні зв’язки

Міжпредметні зв’язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні.

Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв’язків

Методичними прийомами при встановленні конкретних міжпредметнихзв’язків можуть бути: нагадування, єдині вимоги, абстрагування, конкретизація, узагальнення, постановка пізнавальних питань.

Далі розглянемо дисципліни і питання, які забезпечують вивчення даної теми (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 – Перелік основних дисциплін і питань, які забезпечують вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»

В таблиці 1.4 представлені дисципліни і питання, вивчення яких забезпечує дана тема.

Таблиця 1.4 – Перелік дисциплін і питань, вивчення яких забезпечує дана тема.

1.5 Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану

Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичний план. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годин на їх проведення, теми уроків і короткий їх зміст, мета уроку.

Тема уроку – це його головна думка; зміст – основні питання, що виражають єство учбового матеріалу.

Мета уроків при підготовці до теми намічається орієнтовно.

В поурочно-тематичному плані фіксуються основні об’єкти матеріально-технічного оснащення по кожному уроку. Він є, як правило, довготривалим документом, розрахованим на 4-5 років.

Іноді в поурочно-тематичному плані фіксуються і інші підготовчі елементи організації:

· позакласні заходи;

· види кружків роботи по предмету;

· завдання що вчаться по виготовленню учбово-наочних посібників.

Досвід показує, що застосування поурочно-тематичного планування забезпечує більш високу якість учбово-виховного процесу.

Тема: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel».

Кількість годин на дисципліну: 1072 години.

Таблиця 1.5 – Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни: «Виробниче навчання»

1.6 Розробка переліку комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми

Перелік комплексно-методичного забезпечення для вивчення теми «Основи побудови діаграм у MS Excel»

1. Підручники:

а) Microsoft Office 2000. Шаг за шагом: Практ. пособ. / Пер. с англ. – М.: Издательство ЭКОМ, 2002. – 792 с.: илл.

Книга являє собою навчальний курс, який знайомить з можливостями пакета Microsoft Office 2000, і з успіхом може використовуватися і при навчанні в групі, і як самовчитель.

Теми уроків: Word 2000 — створення документів; від найпростіших до найскладніших, прийоми їх ефективного редагування та професійного оформлення. Excel 2000 — введення і аналіз даних, їх сортування та пошук необхідної інформації, обмін даними. PowerPoint 2000 — розробка та демонстрація слайд-фільмів. Access 2000 — створення реляційних баз даних, введення та організація інформації; відбір інформації по заданому критерію; управління базами даних. Outlook 2000 — робота з електронною поштою, складання календаря для планування часу; координація розкладу з іншими користувачами. Internet Explorer 5 — самий популярний веб-браузер. FrontPage 2000 — розробка і створення привабливих веб-сторінок. Publisher 2000 — дизайн, верстка і виведення на друк рекламних листків, брошур, буклетів, візитних карток і т. д.

Книга призначена для школярів, студентів, домашніх користувачів — всіх тих, хто бажає самостійно освоїти програми, а також для учнів і вчителів IT-академій.

В даному підручнику тема розглянута в частині 2 «MicrosoftOfficeExcel 2000», розділ 6 «Побудова діаграм».

б) Симонович С.В. и др. Информатика: Базовый курс. – СПб.: Питер, 2002. –640с.: ил.

У підручнику розглянуто основні категорії апаратних і програмних засобів обчислювальної техніки. Зазначено базові принципи побудови архітектури обчислювальних систем. Забезпечено методичне обґрунтування процесів взаємодії інформації, даних і методів. Наведено ефективні прийоми роботи з поширеними програмними продуктами. Розглянуто основні засоби, прийоми і методи програмування.

Книга призначена для студентів технічних вузів, що вивчають інформаційні технології в рамках дисципліни «Інформатика», для викладацького складу, установ системи підвищення кваліфікації та для осіб, які вивчають засоби обчислювальної техніки самостійно.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки Російської Федерації як навчальний посібник для студентів вищих технічних навчальних закладів.

Тема розглянута у главі 12 «Обработка данных средствами электронных таблиц» підглаві 12.5 «Построение диаграмм и графиков».

2. Навчальний посібник.

3. Методичні рекомендації до виконання лабораторних (практичних) робіт.

4. План-конспект уроку.

5. Поурочно-тематичний план.

1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення вибраної теми

Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання.

Як учбово-виробничі бази можуть виступати:

· учбово-виробничі майстерні;

· учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві;

· учбові полігони;

· учбові господарства і ін.

Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні.

В таблиці 1.6 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»

Таблиця 1.6 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу.

1.8 Висновок

В першому розділі курсової роботи був виконаний аналіз початкових умов:

· аналіз учбового плану;

· аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовки молодшого фахівця;

· розробка фрагмента поурочно-тематичного плану.

На основі аналізу перспективно-тематичного плану, для подальшої розробки вибираємо тему уроку: «Основи побудови діаграм у MS Excel».

2 . ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА УРОКУ ОБРАНОЇ ТЕМИ

ПЛАН

Уроку виробничого навчання групи: ДГ-К7-1

Спеціальність: Оператор комп’ютерного набору

Майстер ВН: Іванов П.В.

Досліджувана тема: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»

Тема уроку: «Основи побудови діаграм у MS Excel»

Ціль уроку:

1. Виробнича: формування вмінь та навичок побудови діаграм за допомогою графічних засобів табличного процесора MS Excel; оформлення результатів завдань у діаграмах, вдало поєднуючи тип, вид, форматування і параметри діаграм, формування уявлення про обчислення в електронних таблицях як важливої, корисної на практиці структури, що широко застосовується.

2. Виховна: виховання інформаційної культури; виховання творчого підходу до роботи, бажання експериментувати; професійна орієнтація і підготовка до подальшого самонавчання майбутньої трудової діяльності.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА УРОКУ:

ХІД РОБОТИ

I . Організаційний момент (15 хв.)

1. Перевірка облікового складу учнів, функціонування ОС та пакетів програм;

2. Перевірка наявності учнівських приналежностей;

3. Загальні організаційні питання дня.

II . Вступний інструктаж (55 хв.)

1. Повідомлення теми та цілі заняття.

2. Перевірка знань і умінь з теми попереднього заняття.

3. Пояснення нового матеріалу.

Конспект ввідного інструктажу до теми

Уміння будувати діаграми є невід'ємною частиною будь-якої професійної діяльності фахівця. Графічні методи подання числової інформації допомагають опису, а потім аналізу даних. За допомогою діаграм легко з'ясувати і наочно представити закономірності, які важко буває вловити з таблиці. Використання діаграм для викладу показників дозволяє надати останнім наочність і виразність, полегшує їх сприйняття, а в багатьох випадках усвідомити досліджувані явища, їх закономірності та особливості, побачити тенденції розвитку, взаємозв'язок, що характеризує його показників. Уміння будувати діаграми вам необхідно при вивченні таких дисциплін як «Інформатика», «Математика» та ін.

Засоби програми Excel дозволяють створити діаграми та графіки, що ґрунтуються на даних з електронної таблиці, і поміщати їх у тій же самій робочій книзі.

Діаграми в табличному редакторі будуються за допомогою Майстра діаграм . Робота Майстра складається з 4 кроків.

Для того, щоб викликати Майстер діаграм , слід в першу чергу виділити будь-яку комірку таблиці, яка містить вихідні дані діаграми, яку треба побудувати. Після цього в меню Вставка потрібно обрати команду Діаграма або натиснути на кнопку Майстер діаграм на панелі інструментів Стандартна .

У результаті з'явиться перше вікно Майстра діаграм .

Після запуску Майстра діаграм на екрані з'являється перше діалогове вікно. За допомогою чотирьох діалогових вікон Майстер діаграм збере всю інформацію, необхідну для побудови діаграми.

Крок 1: вибір типу діаграми.

Якщо таблиця вже містить дані, то на першому кроці потрібно вибрати тип діаграми. Це вікно містить дві вкладки: Стандартні і Нестандартні . До останніх відносяться типи діаграм, які користувач може створювати сам, налаштовуючи вбудовані діаграми, а також змішані діаграми. До змішаних діаграм належать, наприклад, гістограма до графіка, гістограми з областями і графік з двома осями значень.

Для того, щоб обрати один із стандартних типів діаграм, слід у вкладці Стандартні у групі Тип вказати потрібну вам діаграму. У групі Вид можна вибрати один із запропонованих варіантів зображення діаграми даного типу.

Якщо ви хочете побачити, яка діаграма у вас виходить, то слід натиснути на кнопку Перегляд результату . Якщо побудована діаграма вас влаштовує, то слід натиснути кнопку Готово . Для продовження побудови діаграми слід натиснути на кнопку Далі . В результаті ви потрапите до другого діалогового вікна Майстра діаграм .

Крок 2: завдання вихідних даних діаграми.

У другому вікні Майстра діаграм вказується, які дані будуть використані при побудові діаграми. Це вікно містить дві вкладки: Діапазон даних і Ряд .

Якщо перед запуском Майстра діаграм була виділена одна клітинка, то у полі Діапазон буде вказано адресу всіх заповнених клітинок стовпця, який містить виділену клітинку. Якщо перед запуском Майстра діаграм був виділений інтервал комірок, то у полі Діапазон буде вказана адреса виділеного інтервалу.

У вкладці Ряд містяться адреси і назви рядів даних (тобто рядків таблиці), які при бажанні можна змінити. Якщо вихідна таблиця не містила назв рядків і стовпців, то Excel присвоїть кожному ряду стандартне ім'я: першому рядку – Ряд 1, другому – Ряд 2 і т. д. Щоб змінити стандартне ім'я слід в полі Ім'я ввести потрібний вам текст.

У тому випадку, коли вихідна таблиця містить заголовки рядків або стовпців, в полі Ім'я відображається посилання на клітинку, в якій міститься це ім'я.

Для переходу в наступне вікно Майстра діаграм потрібно натиснути на кнопку Далі .

Крок 3: завдання параметрів діаграми.

Третє вікно містить шість вкладок, в яких містяться команди, що дозволяють задавати характеристики осей, назви діаграми, заголовки для осей, легенду, назви міток на осях, підписи значень на осях і т. д.

На цьому кроці ви можете підібрати, як краще буде виглядати діаграма. Наприклад, у деяких випадках можна прибрати одну з осей діаграми. Для цього у вкладці Осі слід скасувати галочку для однієї з осей.

У вкладці Заголовки можна задати заголовок діаграми. Текст заголовка можна переміщати, редагувати, форматувати після створення діаграми.

У вкладці Підписи даних Майстер діаграм може приєднувати до маркерів даних різні написи. Наприклад, у секторах кругових діаграм можна додати написи часток (у відсотках).

Вкладка Таблиця даних дозволяє додати до діаграми таблицю значень, які використовувалися при побудові діаграми.

У вкладці Легенда можна розмістити в потрібному місці діаграми легенду. Легенда — це позначення різними кольорами колонок, відповідних різних стовпців таблиці.

Крок 4: розміщення діаграми.

В останньому вікні Майстра діаграм можна вибрати, чи помістити діаграму до робочого аркушу або створити її на окремому.

3. Закріплення матеріалу вступного інструктажу.

III. Поточний інструктаж і самостійна робота (2 год.)

1. Учні займаються виконанням учбово-виробничих завдань згідно графіка переміщення по навчальних роботах.

2. Обходи робочих місць виробляються з питань інструкційно-технологічних карт.

IV. Заключний інструктаж (15 хв.)

1. Підведення підсумків дня згідно інструкційно-технологічних карт з указівкою позитивних моментів: ______________________________

Негативних моментів: ______________________________

2. Домашнє завдання.

Перерви: 35 хвилин. Всього: 4 годин.

_________________підпис

3 . ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ОДНОГО З АСПЕКТІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»

3.1 Поняття про «групи ризику»

Група ризику — це група осіб (найчастіше підлітків), які в силу певних обставин свого життя більше за інших схильні до негативних зовнішніх впливів з боку суспільства та його кримінальних елементів, що призводить до соціальної та психологічної дезадаптації [12]. Це така категорія дітей, яка вимагає особливої уваги зі сторони педагогів, вихователів та інших фахівців.

Слово "ризик" означає можливість, велику ймовірність чого-небудь, як правило, негативного, небажаного, що може відбутися або не відбутися; ризику звичайно піддаються діти з-за відсутності нормальних умов їх повноцінного розвитку.

Більша частина осіб «групи ризику» має особливості фізичного, психічного, соціального розвитку, до яких, як правило, відносять проблеми зі здоров'ям, труднощі у вихованні та навчанні, обмеження можливостей фізичного розвитку, сирітство та інші. У відповідності з цими особливостями до «групи ризику» можна віднести учнів, розділивши їх на 4 групи за різними критеріями:

1. Медичні:

• мають хронічні захворювання внутрішніх органів;

• мають проблеми з органами слуху, зору, мови;

• часто і тривало хворіють;

• перебуває на обліку у психоневропатолога;

• перенесли складні медичні операції;

• перенесли стреси;

• ліворукі діти (лівша).

2. Соціальні:

• живуть в асоціальної сім'ї (зневажливе або агресивне) відношення до дитини;

• живуть в малозабезпеченій сім'ї;

• в сім'ї біженців, переселенців (проблеми адаптації та мовні);

• проблеми адаптації при зміні місця проживання, школи, класу;

• самовільного відходу з будинку.

3. Навчально-педагогічні:

• мають стійку неуспішність;

• пропуски занять без поважних причин;

• пропускають окремі предмети без поважних причин.

4. Поведінкові:

• порушення поведінки;

• труднощі у взаєминах з однолітками та батьками;

• підвищена тривожність;

• вживання наркотичних речовин;

• тютюнопаління;

• токсикоманія;

• гіперактивність.

Категорія дітей «групи ризику» є предметом дослідження різноманітних галузей наукового знання, внаслідок чого має міждисциплінарний характер вивчення.

У психології, педагогіці, соціальної педагогіці до даної категорії дітей відносять тих, хто відчуває труднощі у навчанні, психічному розвитку, соціальної адаптації, взаємини з дорослими й однолітками, соціалізації в цілому.

3.2 Особливості учнів «групи ризику»

За даними соціологічних і психологічних досліджень, підлітки «групи ризику» мають такі специфічні особливості особистості та життя: [18]

1) відсутність цінностей, прийнятих у суспільстві (творчість, пізнання, активна діяльність); переконання у своїй непотрібності в суспільстві, неможливості досягти в житті чогось своїми силами, своїм розумом і талантом, зайняти гідне положення серед однолітків, досягти матеріального благополуччя;

2) відчуття емоційного відкидання з боку батьків і одночасно психологічна автономія;

3) удавана недоступність цінностей в житті (серед цінностей на першому місці щасливе сімейне життя, на другому — матеріальне благополуччя, на третьому — здоров'я). Висока цінність у поєднанні з недосяжність породжує внутрішній конфлікт — одне з джерел стресу;

4) підкріплення втрати цінності освіти в реальному житті — приклад тих, хто погано вчився або не вчився зовсім, а в житті досяг успіху (має намет, гараж, машину і т. д.) — без знання справжніх шляхів досягнення таких «цінностей»;

5) підвищений рівень тривожності та агресивності;

6) переважання цінності красивого, легкого життя, прагнення отримувати від життя одні задоволення;

7) зміна спрямованості інтересів — вільне проведення часу (в під'їзді, на вулиці, подалі від будинку і т. п.), відчуття повної свободи (ухід із дому, втікання, подорожі, ситуації переживання ризику і т. д.);

8) невміння спілкуватися з людьми поза установи, труднощі з встановленням контактів з дорослими й однолітками, відчуженість і недовіра до людей, відстороненість від них;

9) порушення у розвитку почуттів, що не дозволяють розуміти і приймати інших, опора тільки на свої бажання і почуття;

10) низький рівень соціального інтелекту, який заважає розуміти суспільні норми, правила, необхідність відповідати їм, знаходити собі подібних і своє коло спілкування;

11) слабо розвинуте почуття відповідальності за свої вчинки, байдужість до долі тих, хто пов'язав з ними своє життя, яскраво проявляється почуття ревнощів до них;

12) споживча психологія ставлення до близьких, державі, суспільству і небажання відповідати самому за свої вчинки, що виражається в рентних установках;

13) невпевненість у собі, низька самооцінка, відсутність постійних друзів і підтримки з їхнього боку;

14) несформованість вольової сфери, відсутність цілеспрямованості, що спрямована на майбутнє життя; найчастіше цілеспрямованість виявляється в досягненні найближчих цілей: отримати бажане, привабливе і т. д., що призводить до жертовності у поведінці;

15) несформованість життєвих планів, потреба в життєвих цінностях, пов'язаних із задоволенням насущних потреб (в їжі, одягу, житло, розваги);

16) низька соціальна активність, прояв бажання бути непомітним чоловіком, не привертати до себе уваги;

17) схильність до адитивної поведінки (що саморуйнує) — зловживання одним або кількома психоактивними речовинами без ознак залежності. Вона може служити своєрідною регресійною формою психологічного захисту (куріння, вживання алкоголю, легких наркотиків, токсичних і лікарських речовин і т. д.).

Сенс життя і ціннісні орієнтації у дітей групи ризику відрізняються за багатьма проявам від сенсу життя і ціннісних орієнтацій у дітей, що виховуються в нормальних умовах. Реалізація цінностей у групи ризику здійснюється шляхом самоствердження в тому, що видається особливо важливим, прояви незалежності і сміливості що межує з порушенням закону, а також шляхом прийняття особливої життєвої позиції в суспільстві; для підлітків, що входять в дану групу, характерна пасивність у їх досягненні.

У ціннісний ряд підлітків і старших юнаків «групи ризику» не входять такі якості, як чесність, відповідальність, терпимість, чуйність. Вони впевнені в тому, що від них нічого не залежить, і тому завжди шукають собі покровителя, їх цікавить не суспільне визнання діяльності, а лише власний статус у суспільстві.

Схильність до свободи, незалежності призводить до пошуку такої діяльності, яка приносить тільки матеріальне задоволення, і в способах «добування» коштів вони проявляють нерозбірливість. Особливо чутливими до зміни цінностей і сенсу життя серед групи ризику опиняються юнаки, вік яких коливається від 16 до 23 років.

Особливістю підлітків групи ризику є переживання самотності і безпорадність. Поняття «безпорадність» розглядається в даному випадку як такий стан підлітка, коли він не може впоратися зі своєю проблемою сам, не отримує та не може попросити допомоги у інших або знаходиться в дискомфортному стані.

У підлітків «групи ризику» це стан пов'язаний з конкретними життєвими ситуаціями: неможливістю змінити взаємини з батьками, дорослими, педагогами, однолітками; з важкими положеннями, в яких вони опиняються; з неможливістю приймати самостійні рішення або робити вибір, при знаходженні в установах соціально-педагогічної підтримки.

3.3 Основні чинники формування «групи ризику»

Діти «групи ризику» — це ті діти, які перебувають у критичній ситуації під впливом деяких небажаних чинників.

Небажаними факторами, які впливають на дітей з особливостями розвитку та обумовлюють велику ймовірність їх несприятливої соціалізації, є фізичні недоліки, соціальна і педагогічна занедбаності, і т. п.

Одним з факторів, який переводить учня в учня «групи ризику» — це дисгармонійний сім'я.

Поза всяким сумнівом, вирішальне значення у формуванні особистості, її світогляду має сім'я. Саме в сім'ї дитині прищеплюються певні уявлення, принципи, ціннісні установки, якими він керується. Тут дуже важливий особистий приклад батьків, а також їхні погляди на виховання. Але далеко не завжди дії сім'ї і вузу узгоджені. Шкідливі звички (або навіть залежність від психоактивних речовин) у батьків, відсутність взаєморозуміння, формальний стиль спілкування в сім'ї [2], легковажне ставлення до дитини, «виховання неправильної поведінки» [3] сприяють загостренню у людини негативних якостей (агресивність, емоційна неврівноваженість, низька стресостійкість, депресивність, замкнутість). Такі підлітки і молоді люди, в тому числі й студенти вузів, потрапляють до «групи ризику».

Другим фактором можна назвати тривалі захворювання і важкі травми. Для допомоги такій дитині можна підключити однокласників, які допомогли б засвоїти пропущений матеріал.

Третій фактор ризику — неблагополучна ситуація у відношенні підлітка з однолітками. Сьогодні ринкові відносини пріоритетним утворенням розглядають особистісно-орієнтовану освіту, тоді й педагоги у своїй роботі повинні спиратися на зону найближчого розвитку школяра і на його індивідуальні особливості. Особистісно-орієнтоване виховання, суть якого полягає в подоланні суперечностей між вихованням «для всіх» і вихованням «для кожного» на основі повороту до особистості, її індивідуальної свідомості, життєвому досвіду, індивідуальному творчому потенціалу. Необхідність індивідуального підходу до дітей у процесі навчання і виховання визнається всіма, але здійснення його на практиці справа не проста.

Серед факторів соціального ризику, виділяють такі, що мають найбільше значення в плані виховання дітей та підлітків: [23]

1) Соціально-економічні фактори;

2) Медико-соціальні фактори;

3) Соціально-демографічні;

4) Соціально-психологічні фактори.

Соціально-педагогічна занедбаність багато в чому визначається особливостями сімейної соціалізації дітей, особливо в період дитинства. Основними факторами її формування є педагогічна неспроможність батьків, низький культурний рівень сім'ї, небажання помічати особливостей розвитку дітей, неувага до розвитку дітей, відсутність розвиваючого середовища, адекватної віку. У таких дітей не сформований провідний вид діяльності, порушено спілкування з дорослими й однолітками, внаслідок чого їх психічний розвиток має особливості розвитку як у особистісної, так і в інтелектуальній сферах. [16]

Сім'я — це мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність побуту, взаємно залежний спосіб життя її старших і молодших членів, певна структура ролей і норм взаємодії, емоційно-етичні зв'язки, відносини допомоги, підтримки та захисту. Це базисна основа первинної соціалізації особистості. Саме з родини починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей.

Соціологічними дослідженнями виявлено, що вплив сім'ї на дитину сильніший, ніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Отже, від соціального клімату у своєчасній родині, духовного і фізичного становлення в ній дітей найбільшою мірою залежить успішність процесів розвитку та соціалізації дитини.

В даний час сім'я як соціальний інститут переживає важку кризу. Втрачена значна кількість сімейно-моральних традицій, змінилося ставлення батьків до дітей, зруйнований психологічний мікросоціум сім'ї. У нових кризових умовах родина не готова взяти повну відповідальність за виховання своїх дітей, так як змінилися економічні умови, що змушують батьків більшу частину свого часу шукати джерела для існування, на шкоду виховання дітей.

Пильний інтерес до сім'ї пояснюється і рядом інших обставин: погіршенням демографічної ситуації в країні; ускладненням виховних завдань і зростанням кількості дітей з девіантною поведінкою; ускладненням психологічного, емоційного, духовного світу сучасної людини, зростанням його потреб, які також формуються в сім'ї.

Соціальному педагогу доводиться стикатися з різними типами сімей. Але першочергове завдання соціального педагога в роботі з сім'єю групи ризику — це вирішення кризових ситуацій, які найчастіше зустрічаються у сім’ях, в яких не забезпечуються умови для розвитку кожного члена сім'ї. Така сім'я має назву «неблагополучна» або сім'я «групи ризику». В наш час поняття «сім'я групи ризику» вживається досить часто в педагогіці та психології.

Сім’я «групи ризику» — це та категорія сімей, яка в силу певних обставин схильна до негативних зовнішніх впливів з боку суспільства та його кримінальних елементів, що є причиною дезадаптації дітей і дорослих. Категорія сімей соціального ризику потребує високопрофесійної діяльності багатьох фахівців: психологів, наркологів, юристів. Однак соціальному педагогу відводиться основна діагностична, правозахисна роль, тому що саме він може надавати допомогу і дітям, і батькам.

Робота з сім'єю дитини «групи ризику» виявляється найчастіше більш важливим засобом профілактики, ніж робота з групою учнів і з вчителями. Фахівцями, які надавали допомогу і підтримку дітям і підліткам група ризику, відчували великі труднощі в роботі з неблагополучними сім'ями, у яких живуть ці діти. Рекомендації до можливих дій фахівців при вирішенні проблем таких важких дітей і підлітків спираються на припущення, що сім'я є провокуючим фактором їхньої поведінки та особливості розвитку.

Вплив несприятливих, а часто нелюдських умов життя дітей в сім'ях досить тривалий час викликають негативні психічні, фізичні та інші зміни в організмі дитини, що призводять до важких наслідків. Основними причинами є наступні обставини:

• пияцтво одного або обох батьків; їх асоціальна поведінка (дармоїдство, жебракування, крадіжки, проституція та ін.);

• виникнення на квартирі притонів для кримінальних і асоціальних елементів;

• сексуальне розбещення батьками власних дітей, торгівля ними;

• вбивство одного з батьків на очах дітей горілчаними братами або іншим батьком;

• відбування одним з батьків терміну тюремного ув'язнення; лікування одного з батьків від алкоголізму, психічного захворювання;

• жорстоке поводження з дітьми (побої, побиття з нанесенням тяжких травм, голод і т. ін.);

• залишення малолітніх дітей самих без їжі і води;

• відсутність у сім'ї даху над головою, поневіряння разом з батьками без засобів до існування і відсутність постійного місця проживання;

• втечі дітей з дому, конфлікти з однолітками і т. ін.

Аналіз умов життя таких родин показує, що неможливо виділити одну головну причину, що послужила чинником ризику.

Сімейне неблагополуччя породжує масу проблем у поведінці дітей, їх розвиток, спосіб життя і призводить до порушення ціннісних орієнтацій. Проживання в асоціальних сім'ях призводить до зниження у дітей здатності розуміти інших і співчувати їм, а в деяких випадках до емоційної «глухоти». Все це ускладнює в подальшому вплив педагогів та інших спеціалістів на дитину, приводить до активного опору з його боку. Такі діти виростають в страху перед життям, вони відрізняються від інших перш за все агресивністю, невпевненістю в собі. У дітей виникають значні відхилення як в поведінці, так і в особистісному розвитку:

• відсутність навичок гігієни, невміння вести себе в громадських містах;

• нездатність адаптуватися до незнайомого середовища, до нових обставин;

• гіперсексуальність, порушення статевої орієнтації;

• крадіжки, брехливість, втрата цінності людського життя, жорстокість, агресивність, втрата інтересу до праці, ледачість;

• відсутність ціннісних орієнтацій, відсутність норм моралі і нравственності, прийнятих у суспільстві, бездуховність;

• втрата інтересу до знань;

• погані звички (вживання алкоголю, наркотиків, паління, токсикоманія, нецензурна лайка і т. ін.).

Соціальна невлаштованість батьків призводить до психологічної напруги, що в свою чергу породжує сімейні конфлікти, загострення не тільки подружніх, а й дитячо-батьківських відносин. Обмеженість або відсутність необхідних матеріальних коштів не дозволяє задовольняти багато з насущних потреб, негативно позначається на фізичному і психічному здоров'ї дорослих і дітей, а часом штовхає членів сім'ї на аморальні й асоціальні дії та вчинки. Педагогічна некомпетентність дорослих призводить до порушень психічного і особистісного розвитку дітей.

У психологічній літературі виділяються різні типи неправильного виховання:

1. Неприйняття. Це ті сім'ї, де народження дитини було небажаним, або у випадку, якщо планувався хлопчик, народилася дівчинка, тобто коли дитина не задовольняє початкові очікування батьків. Або такі сім'ї, де піклуються про дитину, але немає душевного контакту.

2. Гіперсоціальное виховання. Причина його в невірної орієнтації батьків. Це занадто «правильні» люди, що намагаються педантично виконувати всі рекомендації щодо «ідеального» виховання. Гіперсоціальна дитина змушена постійно придушувати емоції, стримувати свої бажання. Звідси може виникнути агресія або замкнутість.

3. Тривожно-недовірливі виховання. Спостерігається у тих сім'ях, де дитина єдина або є дуже хвороблива тривога за дитину. У такому випадку дитина несамостійна, уразлива, боязка.

4. Егоцентричний тип сприйняття. Дитині, часто єдиній, довгоочікуваній нав'язують уявлення про себе як ідеальної дитині. У результаті дитина не бере до уваги інтереси оточуючих.

3.4 Форми і методи соціально-педагогічної підтримки

Робота з дітьми групи ризику повинна будуватися за принципом надання підтримки у важкій, кризовій ситуації. Вона завжди повинна припускати два на-правління: надання допомоги дитині та зміна відносин у родині.

Вся виховна робота з соціально-педагогічної підтримки дітей «групи ризику» будується на наступних принципах: [10]

• принцип поваги індивідуальності особистості (якщо придушувати індивідуальність, то особистість не розкриється, її схильності і здібності не розвинуться);

• принцип колективної діяльності (особистість повинна вміти узгоджуватися з іншими);

• принцип розумної вимогливості (можна все, що не суперечить закону, правилам шкільного розпорядку, не шкодить здоров'ю, не принижує гідність інших);

• принцип вікового підходу (кожен віковий період позитивно відкликається на свої форми і методи виховного впливу);

• принцип діалогу (зрівняння позицій педагога і школяра, дорослого і дитини допомагає досягти довірчих відносин. Дитина інстинктивно знаходить іноді більш оригінальні і оптимальні шляхи вирішення багатьох проблем, завдань, проектів);

• принцип педагогічної підтримки (дитина не повинна відчувати до себе нелюбов, навіть якщо вона погано вчиться. Дитина повинна бачити в педагога вчителя, який захистить її від незнання, від стресу у зв'язку з цим незнанням);

• принцип стимулювання самовиховання (кожен школяр повинен знати себе, навчитися критично розглядати свої вчинки, виховати в собі почуття відповідальності. Завдання педагогів створити такі умови, де дитина придбає досвід планування та рефлексії своєї діяльності);

• принцип зв'язку з реальним життям (справи, що організовуються і проводяться в школі, повинні стикатися з реальними справами селища, району, області, країни. Діти повинні відчувати себе громадянами, діяти на благо країни);

• принцип узгодження (всі дії педагогів повинні бути узгоджені між собою, підпорядковані одній спільній меті. Крім того, кожен педагог повинен пам'ятати, що його педагогічний обов'язок полягає в тому, щоб створювати умови для узгодження дітей один з одним, дітей та їх батьків).

Таким чином, цілями виховної системи з соціально-педагогічної підтримки дітей «групи ризику» є:

1) Формування базової культури особистості та забезпечення кожній дитині рівних умов для духовного, інтелектуального та фізичного розвитку, задоволення його творчих і освітніх потреб.

2) Формування соціально активної особистості, здатної до прийняття само-самостійних рішень, до зміни соціальних та економічних ролей в умовах постійно мінливого суспільства.

Концепція виховної системи з соціально-педагогічної підтримки дітей «групи ризику» передбачає наступні функції:

• розвивати, що спрямована на зміну мотивації дітей «групи ризику» до навчальної діяльності, розвиток творчої особистості, здатної до самовираження, самореалізації;

• розважальну, що створює сприятливу атмосферу на уроці, що перетворює його з нудного заняття в захоплюючу подорож;

• інтегруючу, що забезпечує взаємодію всіх підрозділів як єдиного виховного простору, розширення та поглиблення шкільних і позашкільних зв'язків;

• управлінську, що орієнтована на оптимізацію функціонування і розвитку школи, створення умов для позитивних змін у навчально-виховному процесі, професійного зростання педагогів, взаємодії всіх учасників виховної системи;

• захисну, що сприяє створенню обстановки співчуття, співпереживання, взаєморозуміння;

• компенсуючу, комунікативну, що передбачає створення у школі умов для самовираження, демонстрації творчих здібностей, установлення емоційних контактів;

• коригуючу, що спрямована на корекцію поведінки та спілкування дитини з метою попередження негативного впливу на формування особистості.

У вузі необхідно за допомогою спостереження, бесіди, спеціальних діагностичних методик виявляти студентів групи ризику та проводити психолого-педагогічну роботу з метою формування у них твердої антинаркотичної позиції. Завданнями цієї діяльності є виховання і розвиток соціально значущих якостей особистості.

Трудове виховання у вузі є спеціально організованим і контрольованим процесом залучення студентів до професійного праці. Воно реалізується в процесі навчання, проходження виробничої практики і сприяє розвитку працелюбності, відповідальності, вміння працювати в колективі, творчих здібностей та інших необхідних фахівцеві якостей. За допомогою трудового виховання у студентів розвивається прагнення до раціональної організації вільного часу, тобто культура дозвілля, — на противагу дозвільному способу життя.

Естетичне виховання має яскраво виражену антинаркотичне направлення, надаючи численні можливості організації дозвілля: прилучення до культурної спадщини за допомогою театру, кіно, літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва. Воно передбачає участь у діяльності художнього клубу, гуртків художньої самодіяльності; відвідування установ культури. Естетичний аспект присутній також у трудовому вихованні (акуратність, чіткість) і у фізичному вихованні (самовдосконалення).

Правове виховання залучає людину до норм права, недотримання яких є кримінальним злочином, і здійснюється у процесі вивчення правових дисциплін.

Економічне виховання включає вивчення економічної теорії, формування дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, здатність передбачати й оцінювати економічні наслідки своєї діяльності.

Процес виховання у вузі повинен мати психологічну підтримку. За допомогою спостереження, бесід, спеціальних методик куратори виявляють студентів «групи ризику». З цими студентами буде працювати психолог. Спочатку необхідно проводити індивідуальні консультації для загальної оцінки проблеми і визначення подальших методів впливу. Це можуть бути індивідуальні або групові тренінги, психоаналіз.

Навчання, виховання та психологічний супровід педагогічного процесу у вузі повинні бути тісно взаємопов'язані. В результаті їх взаємодії у студента (випускника вузу) повинні сформуватися соціально-значущі якості (комунікативність, самостійність, адекватність, активність, емоціональна врівноваженість, стресостійкість) і загальна культура особистості (моральна, фізична, екологічна, трудова та дозвільна, естетична, правова, економічна).

Сформованість цих рис обумовлює «життєздатність» [4] випускника вузу, його подальшу самореалізацію в кар'єрі і в особистому житті. Вона припускає особисту відмову від соціально неприйнятних форм поведінки, зловживання тютюном і алкоголем; тверду негативну позицію по відношенню до наркотиків і небайдуже ставлення до цих соціальних проблем.

Основними напрямками роботи соціального педагога з сім'єю «групи ризику» є:

1) Виявлення актуальних проблем життєдіяльності дитини в сім'ї «групи ризику».

2) Соціально-педагогічна підтримка дитини, що потрапила у важку життєву ситуацію.

3) Гармонізація взаємовідносин між дитиною та батьками, виховання толерантності.

4) Розробка індивідуального маршруту соціально педагогічної підтримки сім'ї.

У роботі з «сім'єю групи ризику» соціальний педагог керується наступними основними принципами:

• дотримання пріоритету інтересів дитини: «першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини» (Конвенція про права дитини, ст. 3);

• максимально можливу співпрацю з біологічними батьками дитини: не ігнорування їх, а партнерство;

• захист права дитини на виховання по можливості у своїй біологічній сім'ї, його «право знати своїх батьків, право на їх захист, право на спільне з ними проживання» (Сімейний кодекс, ст. 54);

• тісна взаємодія з іншими зацікавленими органами і службами, що здійснюють роботу з сім'ями і дітьми: медичними, правозахисними, опіки та піклування, освіти і т. ін.

Одна з форм роботи з сім'ями групи ризику, які потребують соціально-економічного та соціально-психологічної допомоги та підтримки є соціальний патронаж, що є відвідуванням сім'ї вдома з діагностичними, контрольними, адаптаційно-реабілітаційними цілями, що дозволяють встановити та підтримувати тривалі зв'язки з родиною, своєчасно виявляючи її проблемні ситуації, надаючи оперативну допомогу. [2]

Патронаж може проводитися з наступними цілями:

• діагностичні: ознайомлення з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику (медичних, соціальних, побутових), дослідження проблемних ситуацій, що склалися;

• контрольні: оцінка стану сім'ї та дитини, динаміка проблем (якщо контакт з сім'єю повторний); аналіз ходу реабілітаційних заходів, виконанню батьками рекомендацій та ін.;

• адаптаційно-реабілітаційні: надання конкретної освітньої, посередницької, психологічної допомоги.

Регулярний патронаж необхідний відносно неблагополучних і перш за все асоціальних сімей, постійне спостереження за якими в якійсь мірі дисциплінує їх, а так само дозволяє своєчасно виявляти і протидіяти кризовим ситуаціям, що виникають.

Разом з патронажем слід виділити консультаційні бесіди як одну з форм роботи з сім'єю. Консультування, за визначенням, призначене в основному для надання допомоги практично здоровим людям, що відчувають труднощі при вирішенні життєвих завдань.

Працюючи з родиною, можна використовувати найбільш поширені прийоми консультування: навіювання, переконання, художні аналогії, міні-тренінг і т. і.

ВИСНОВОК

В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:

- виявлено роль і місце учбової дисципліни «Виробниче навчання» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;

- визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);

- складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;

- виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- розроблено порядок організації і методику теми: «Професійна робота з табличним редактором MS Excel»;

- розглянуто форми організації педагогічного процесу;

- визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Дидактичні основи професійної освіти».Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.

2. Скакун В.А. Введення в професію майстра виробничого навчання: Метод. допомога. – 2-е вид., перепрац. і доп. – М.: Висш.шк., 1988. – з. 239.

3. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно – педагогічних спеціальностей. 3- є вид., перепрац . – Харків, 2003. – 151 с.

4. Обучение и воспитание детей «группы риска»: Хрестоматия / Сост. В.М. Астапов, Ю.В. Микадзе. – М., 1996.

5. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением: Учеб.-метод. пособие / Под ред. М.И.Рожкова. – М., 2001.

6. Пушкина Т.В. Лазарева О.В. Терентьева Н.П. Влияние семьи на интеллектуальное развитие социально - педагогически запущенных детей. – М., 2005.

7. Шульга Т.И., В. Слот, X. Спаниярд. Методика работы с детьми «группы риска». – М., 2001.

8. Шульга Т.И., Олиференко Л.Я., Дементьева И.Ф. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска, 3-е изд., испр. и доп. – М.: Academia, 2008.

9. Воспитание детей в неполной семье: Пер. с чеш. /общ. ред Н.Е. Щуркова. - М., 1989.

10. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание: Учебник для студ. сред. пед. учеб, заведений. – 2 изд., испр. и доп. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 232 с.

11. Вопросы оптимизации воспитательной работы с «трудными» подростками/Под ред. Д. И. Фельдштейна. – Душанбе, 1970. – 370 с.

12. Воспитание трудного ребенка / Под ред. М.И.Рожкова. – М.: Владос, 2003. – 240 с.

13. Грищенко Л.А., Алмазов Б.Н. Психология отклоняющегося поведения и задачи педагогической реабилитации трудновоспитуемых учащихся. – Свердловск: СИПИ, 1987. – 90 с.