Реферат: Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

Контрольна робота

слухача курсів підвищення кваліфікації

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Зміст

1. Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі

2. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури:

· систематичне залучення учнів у процес рішення пізнавальних і проблемних завдань;

· різноманітність форм і методів по активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів;

· ігрові ситуації – один із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів.

3. Висновок. Ефективна робота словесника – міцні знання учнів.

4. Бібліографічний опис літературних джерел.

5. Додатки:

Додаток 1.Урок позакласного читання „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників” (11 клас).

Додаток 2. Урок української мови (8 клас) „Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення”.

Додаток 3. Урок позакласного читання «Біблія – книга людства» (5 клас).

Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі

Навчання рідної мови та літератури має бути спрямоване на формування особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення. Виховання такої особистості здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різними способами навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення, інтелектуальні здібності, збагачують духовність.

Освіта XXI ст. – це, передусім, освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культурно творча домінанта виховання відповідальної особистості, здорової психічно, фізично і морально, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбувається і перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховного процесу. Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв’язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.

„Завдання школи, - писав В.О. Сухомлинський, - побачити в кожному вихованцеві „живинку”, корінь, що живить його духовні сили, а це значить якомога більше уваги індивідуальній роботі з кожним учнем, повага до думок і почуттів вихованців, коректна допомога в особистісному самовизначенні, ціленапрямлена особистісна підготовка до самостійного життя... Безперечно, що розвиток особистості учня – це його рух від незнання до знання, збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду, відмирання старих якостей і зародження нових. Відповідно до цього особистісно орієнтоване навчання визнає самобутність і самоцінність кожного учня, який володіє неповторним суб’єктивним досвідом, спираючись на який, організується і саме учіння. Все це може реалізуватися через діяльність, яка має не тільки зовнішні атрибути спільності, а й своїм внутрішнім змістом передбачає співпрацю, саморозвиток суб’єктів навчально-виховного процесу, виявлення особистих функцій вчителя, вихователя і учня-вихованця.

Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Кожен вчитель має право не вибір рівня активізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якості підготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих і виховних завдань уроку. За достатньої кількості часу можна забезпечити найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови та викликає позитивні емоції від досягнутого. Для прикладу візьмемо правопис заперечної частки Не (7 кл). Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом частки Не майже при вивченні кожної частини мови. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, або утворює нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрім правопису НЕ з різними частинами мови, можна повести мову й про стилістичне забарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонується запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певні знання з теми, семикласники пропонують речення про випадки вживання НЕ і формують висновок: стилістична роль НЕ неоднозначна - окрім заперечення частка НЕ може й стверджувати.

НАПРИКЛАД

ЗАПЕРЕЧНА ЧАСТКА НЕ СТВЕРДЖУВАЛЬНА ЧАСТКА НЕ

1. Ой п’є Байда мед, горілочку 1. Цієї книжки не можна не читати.

Та не день, не нічку та не 2. Перебендя старий, сліпий-

годиночку (Нар.тв.) Хто його не знає (Т.Шевченко)

2. Цей гай не великий.

Провівши дослідження і опрацювавши певну літературу, учні складають картки, які потім можна використати на уроках. Таким чином, учні вчаться відшукувати потрібну інформацію, узагальнювати прочитане, що активізує їхню пізнавальну, розумову і самостійну діяльність.

Шестикласники вивчають тему „Написання НЕ з прикметниками”. Після вступного слова пропоную пригадати "Написання НЕ з іменниками", проводжу бесіду - актуалізацію знань. Потім школярі опрацьовують матеріал підручника, а я на дошці будую таблицю, де є тільки приклади про написання прикметників з часткою НЕ та префіксом НЕ-, з НЕ - частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матеріал, розглянувши таблицю, учні формулюють правила, добирають приклади з відповідної вправи, з орфографічного словника, складають їх самостійно. І така пошукова дослідницька діяльність спонукає до активної самостійної роботи, розвиває здібності, розкриває творчі можливості кожного учня.

Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці. Розглянемо деякі приклади:

Дев'ятикласники вчать тему „Складне речення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному тексті розглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основи їх; смислові зв’язки.

ТЕКСТ 1.

Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золоте
море хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся.

Д.Ткач

ТЕКСТ 2.

Книги - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки, які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватиме перед нею все нові й нові грані краси душі людської.

В.О.Сухомлинський

Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле.

На уроці української літератури шестикласники вивчають вірш П.Г.Тичини „Гаї шумлять”. Розповідаю про історію написання поезії, а потім, щоб зацікавити дітей, збудити інтерес до творчості поета, даю завдання пригадати раніше вивчені поезії цього автора: „Хор лісових дзвіночків”, „А я у гай ходила”. Шестикласники порівнюють їх із віршем „Гаї шумлять”, визначають тему, основну думку і доводять, що П.Тичина у цих поезіях виступає як поет-лірик. Чому? При цьому використовуються знання учнів, набуті раніше (наприклад, поняття про пейзаж), ведеться літературний пошук, активізується розумова діяльність і самостійність дітей, удосконалюється виразне читання.

Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якого проблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійну навчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основні зусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальну і розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на які немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складне речення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:

- що спільного і відмінного між складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною і простим реченням з дієприкметниковим зворотом?

- як відрізнити складнопідрядне речення з займенниково-означальною частиною від складнопідрядного з підрядною з'ясувальною частиною?

- з-поміж складних речень визначити речення сполучникові та безсполучникові, пояснити розділові знаки та смислові відношення у складних безсполучникових реченнях;

- яке із запропонованих речень можна замінити складнопідрядним? А яке складносурядним? (учні зроблять висновок, що за характером смислових зв'язків між складними частинами безсполучникові речення поділяються на 2 групи, а саме: з однорідними і неоднорідними частинами) тощо.

Такі запитання спонукають дітей самостійно міркувати, аналізувати і робити висновки. Знання, таким чином, не даються в готовому виді, а є результатом активної розумової діяльності учнів.

На уроках літератури доцільне використання порівняльної характеристики персонажів, відповіді на питання типу:

- Чим сподобався літературний герой?.

- Що найбільше вразило у творі? Чому ?

- У чому полягає символізм назви твору?

- Навіщо письменник описує минуле?

- Чи типовий цей герой?

- Яка роль архаїзмів і діалектизмів у творі? тощо.

Наприклад, вивчивши з п’ятикласниками оповідання «Федько-халамидник» В.К.Винниченка, проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу – з Толею:

покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором’язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.

Вдома діти можуть скласти цитатний план до образів Федька і Толі, що дасть можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкрити їх внутрішній світ.

Наприклад, вивчаючи повість „Захар Беркут” І.Я.Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка; повість „Захар Беркут” І.Франка порівняти з повістю „Микола Джеря” І.С. Нечуя-Левицького; розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у повістях, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, ці твори втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.

Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови та літератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом і т.д. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М.Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.

Урок позакласного читання «Біблія – книга людства» проводимо разом з учителем музики і співів, бо використовуємо «Токату» І.С.Баха, матеріали про його творчість і вплив на слухачів (див.додаток 3).

Вчитель-словесник не має права забувати, що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини. Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, яка забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумову діяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяє розвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові форми проведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії, конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі тощо.

Наприклад, план-схема уроку-подорожі з української мови в 6 класі

Тема . Прийменник як службова частина мови

Мета : узагальнити і систематизувати знання з теми «Прийменник»; удосконалювати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливість, логічне мислення.

І. Оголошення теми, мети уроку «Гра-подорож по Сіверському Дінцю»

ІІ. Актуалізація знань про прийменник

1. Перша пристань «Знайко»:

· прийменник – це…;

· прийменники похідні – це…;

· прийменники непохідні – це;

· написання прийменників.

2. Друга пристань «Кмітливі»:

· міні-диктант (завдання: знайти прийменники-синоніми);

· вправа-переклад (завдання-спостереження: прослідкувати зміни у прийменниках).

3. Третя пристань «Відпочинок»:

· мовні ігри;

· вікторина «Чому так?» (завдання: у словосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);

4. Четверта пристань «Пізнайко»:

· вибірковий розподільний диктант (завдання: пояснити написання прийменників);

· синтаксичний розбір речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членів речення).

ІІІ. Підсумок уроку: зв’язна розповідь про враження від подорожі з використанням прийменників.

IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

V. Домашнє завдання.

Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»

Мета : поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.

Ділова гра:

клас ділиться на 3 групи:

перша і друга – рекламодавці,

третя – члени експертної комісії.

Завдання рекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.

Завдання членам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.

Учитель виконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.

Додаткове завдання (картки роздати учням):

-Визначити, який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:

· Індивідуальні заняття з математики та фізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: 771-71-02.

· Національний палац “Україна” 19-21 березня – сольний концерт Павла Зіброва. Початок о 18.00.

· Питимеш “Росинку” – виростеш, дитинко.

· Пийте з насолодою воду Кремосодову!

Після виконання завдань члени експертної групи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.

Я переконана, що ніхто із словесників не стане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського – енциклопедія народознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поеми та зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побуту українського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:

„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайти назви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти про специфіку приготування якоїсь страви);

„ботаніки” (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки, замалювати їх);

„забавники” (знайти описи козацьких ігор, забав, продемонструвати одну гру);

„модельєри” (вибрати описи українського чоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).

Кожна група обирає спікера (капітана), секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев’ятикласники приступають до командного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїми думками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з твору та додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогу зробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі – виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведуть дослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо.

На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанно і уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне і занадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес до навчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюють навчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови і літератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і нн в прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора” з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, які пишуться з н , знаком – позначають прикметники з нн : сонний, незрівнянний, усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповідна таблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу – групою, або самостійно, або використовується взаємоперевірка.

На закріплення стилів і типів мовлення для ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:

Р О З П О В І Д Ь П ОР Т Р Е Т

П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й О П И С

Н А У К О В И Й Р О З М О В Н И Й

С Т И Л І С Т И К А X У Д О Ж Н І Й

Р О З У М

М О В А

У Р О К

Д І Є С Л О В О

П Р А Ц Я

О Й

О Б С Т А В И Н А

О Ф І Ц І Й Н О -

Д І Л О В И Й

ГО Р Ь К И Й

Вправи-загадки (значущі частини слова)

2. Який твір вивчаємо?

Розвивають творчу активність школярів і вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова” можна, наприклад, використати вправи-ігри:

Відгадайте слово, яке я задумала:

1)У нього корінь такий, як у слова ліки, суфікс – як у слова поштар (лікар).

2)У нього корінь, як у слова закордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс – як у слова годинник. Що означає це слово? Складіть з ним речення.

Як бачимо, кожна з наведених вправ потребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активність учнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Досвід показав: використання таких завдань сприяє тому, що уроки української мови стають цікавими, бажаними для учнів.

Актуалізації розумової діяльності сприяють також тестові завдання з мови і літератури, які може скласти сам вчитель або залучити до цього сильніших учнів (тестові завдання публікуються в журналі „Дивослово”); доцільним є використання лінгвістичних ігор, мовних загадок, шарад, чайнвордів тощо. Так, під час вивчення теми "Омоніми" можна використати загадки-жарти:

1. Яке місто ширяє над головою? (Орел).

2. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут).

З. Яку державу влітку можна носити на голові! (Панама).

4. Що спільного між неслухняним хлоп'ям і подорожнім будинком?(І хлопчик і будинок пустують).

5. 3 якого крана не набереш води ?(З підйомного) і т.д.

А це чайнворд, складений за творчістю Л.І.Глібова. У ньому слід відгадати слова - назви героїв байок Глібова. Остання буква одного слова є першою буквою наступного. Форма побудови чайнворда довільна (знак питання, ланцюжок, коло...).

1. Велике листяне дерево з плодами-жолудями (Дуб).

2. Рослина - бур’ян з колючками (Будяк).

3. Різновид хліба із загорнутими до середини краями і залитого жиром

(Книш).

4. Перелітний птах (Шпак).

5. Дрібна комаха, що болюче жалить (Комар).

6. Прісноводна або морська тварина з клешнями (Рак).

7. Свійська домашня тварина (Кіт).

8. Багаторічна кущова рослина (Троянда).

Ефективним є використання „сигнальних карток”. Наприклад, коли треба перевірити знання учнями правил про буквосполучення - ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префіксах слів, написання слів разом і окремо, закріплення життєвого і творчого шляху письменника тощо. Часто використовую, так звані, мовні та літературні ланцюжки, вчу дітей складати їх самостійно. Наприклад, під час закріплення частин мови можна використати такий ланцюжок: Морфологія. Ями. Множина. Активний. Йод. Дієслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник. Кількість і порядок при лічбі. Іменник. Коси. Сполучник. Кріп. Прислівник. Ключ. Частка. Алфавіт. Тип. Прийменник. Коми.

Мовний ланцюжок (за темою «Мовні терміни» 10-11кл.)

Мова. Антоніми. Мовознавство. Омоніми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата. Алфавіт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синоніми. Мак. Корінь. Науковий. Йод. Дієслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема. Азбука. Архаїзми…

Літературний ланцюжок (за темою «Літературні терміни» 10-11кл.)

Автобіографія. Ямб. Бард. Гумор. Реалізм. Монолог. Гротеск. Кіноповість. Тропи. Псевдонім. Мадригал. Літопис. Сюжет. Тавтологія. Ява. Антитеза. Архаїзми. Міф. Фейлетон. Новела…

Літературні ланцюжки (за творчістю А.Ю.Тесленка)

1.Архип Тесленко. Осінь. Ніч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповідь. Діалог. Грім. Миколка. Автор. Рано. Оповідання. Ями .Мир. Руш. «Школяр». Роман. Ніс. Скрипка.

2. «Школяр». Роман. Наука. «А-ба-ба-га-ла-ма-га».Автор. Рано. Оповідання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповідь. Діти. Тесленко. Осінь. Науковий. Йод. Діалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фініш.

(Бачите, що дітям ставиться запитання, вони дають відповідь, кожна з них починаєтеся останньою ж буквою попереднього слова; закінченим вважається той ланцюжок, який починається і закінчується тією ж самою буквою). Запитання ланцюжків складнішають по мірі врахування вікових особливостей, знань учнів.

Вдало організований на уроці літератури конкурс на кращого читця поезії, наприклад, дає тільки позитивні результати, поглиблює любов та інтерес до рідного слова, вдосконалює декламаторські здібності дітей, розвиває їхні творчі нахили. У кожному класі, як правило, є діти, які пишуть вірші, оповідання, складають казки або загадки. Вміло організована з ними робота приносить відчутні результати. Ось, наприклад, вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора:

Є дивовижне місце на Вкраїні

серед полів безкраїх і лісів -

село, що зветься Старий Салтів милий,

І про яке складаються пісні.

Воно чарує подихом природи,

приваблює красою назавжди,

І хто тут побував, шука нагоди

Хоча б ще раз потрапити сюди.

Ніколи позабути він не зможе,

як у діброві листя шелестить,

І як верба, неначе на сторожі,

на березі Дінця самісінька стоїть.

Але земля ця дивна не забуде

великої, печальної війни,

коли в боях вмирали мирні люди,

Її хрещені доньки і сини.

Вони поклали голови за віру,

щоб не віддати Салтів ворогам,

вони зробили все для цього миру,

щоб в спадщину цей край дістався нам.

І можу я лише одне сказати:

- Любіть свій край, як я його люблю,

навіки це я буду відчувати,

для нього - що завгодно я зроблю.

Або вірш „Наш Київ” учня 8 класу Печенізького Сергія:

Моя Вкраїна – дивовижна,

Її столиця теж розкішна.

Наш Київ – місто ділове

І в Україні головне.

Чудова річка в місті є,

Що користь й радість всім дає.

А через річку чудо – міст,

Ученого Патона хист.

Найкраща вулиця – Хрещатик,

Каштани скрізь на ній ростуть

І насолоду всім несуть.

Там Лавра є, собор Софійський,

Колись був табір запорізький,

Музеї, студії та храми,

Театри, виставки, реклами –

Усе в столиці нашій є

І все величне й чарівне.

Тож закликаю, друзі любі,

Поїдьте в Київ, подивіться,

Чогось нового там навчіться,

Щоб Україною гордиться!

Я був у Києві два дні,

Так любо й хороше мені!

Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційним у школі стало проведення уроку - зустрічі з місцевим поетом С.І.Ступаком (на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович - цікава людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив і знав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючому поколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори Станіслава Івановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізують прочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.

Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива і корисна справа, яку обов’язково і необхідно правильно організувати, вчасно підтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси «Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гурткової роботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», які пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О., Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчої письменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі з письменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художні твори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикувати словесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це не тільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культуру почуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве бачення навколишнього світу.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодійність мови, використовую такий матеріал:

Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць:

- Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.

- Ні в якім разі, - гордовито промовив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць посміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.

- Хай буде буква «П», - сказав той.

- Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь».

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою – премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора – попросили пообідати.

Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

- А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. – Наприклад букву «С».

- Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

- Геніально! Незрівнянно! – закричали англієць та італієць.

Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.

Подобаються учням і нестандартні форми пояснення і опрацювання нового матеріалу. Наприклад, «Вживання літер з-с у префіксах з-, с-, зі-» (5 клас):

Вчителька. Є у мене знайома бабуся, та от тільки ім’я у неї незвичне – Капетеха.

Учні (здивовано). Як-як?

Учителька. Ось давайте запишемо бабусине ім’я на дошці та в зошитах, і, щоб швидше вимовити, розіб’ємо його на склади.

Учні. Цими літерами є: к п т х.

Учителька. Ой, а оце днями у бабусі Хапетехи випав передній зуб, і вона вимовляє: «Ф-ф, ф-ф». То ви діти добре запам’ятали. як звати мою бабусю і який приголосний найчастіше повторює вона відтоді, як втратила зуб?

Учні. Т-а-к!

Учителька. А якщо так, то ви швидко запам’ятаєте приголосні, перед якими вживається на письмі префікс с- (к, п, т,+ф), у решті випадків пишеться префікс з-. Вживання цих префіксів і є темою сьогоднішнього уроку.

Скажімо, на уроці вивчається «Ялинка» М. Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет оповідання, обминаючи при цьому і описи природи, і душевні переживання героїв. Я запропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку. Нехай учні перекажуть близько до тексту епізод оповідання Яким і Василько в саду». Зосереджую увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як жива істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне. Варто, щоб учні поміркували над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг, що міг почувати він у цю хвилину і як це характеризує хлопця.

Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів «Василько у лісі». Нехай вони уявлять зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки, бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопчика, який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові. Вдома діти можуть зробити ілюстрації.

Вивчення теми уроку рідної мови чи літератури розпочати вправою-загадкою, що дає можливість учням у цікавій формі самостійно визначити цю тему та одночасно закріпити раніше набуті знання.

Наприклад, у 5 класі розглядаємо тему «Лексикологія». Після організаційного моменту звертаюся до п’ятикласників:

- Діти, щоб з’ясувати тему уроку, необхідно виконати вправу-загадку. Якщо усі відповіді будуть правильними, одержимо тему, над якою будемо працювати кілька уроків. Умови: відповіді записувати в стовпчик, першу літеру підкреслити (можна одного учня запросити до дошки, він буде виконувати завдання на звороті дошки для подальшої самоперевірки або взаємоперевірки).

Л ітература

Е рудит

К нига

С интаксис

К орінь

О значення

Л ист

О пис і т.д.

Важко уявити нині наше письмо без розділових знаків, з якими, на жаль, не завжди дружать учні. К. Паустовський писав: «Розділові знаки – це як нотні знаки, які міцно тримають текст і не дають йому розсипатися». Заперечити потрібність і важливість цих маленьких значків неможливо. А дізнатися про них якомога більше природно. І тому намагаюсь при нагоді ознайомлювати учнів з походженням назв розділових знаків.

От, скажімо, чи кожний знає походження їхніх назв? Виявляється, кома, тире, апостроф – слова-чужинці. Назва « кома» прийшла до нас із латинської мови. У латинській мові слово comma («кома») мало значення: «ударяю», «кую», «б’ю», «відсікаю», «відрубую», «відділяю». І справді, схожу роль кома виконує в реченнях нашої мови. Назва кома споріднена також із праслов’янським «копати».

Крапка – найбільш уживаний наш розділовий знак. Слово «крапка» в латинській мові звучить як punctum («пунктум»). Звідси слова – родичі: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Деякі вчені вважають, що назва крапка запозичена з польської мови (пор. кропити). А як із «кропки» стала крапка здогадатися неважко.

Тире – слово французьке. Перекладається як «тягти». І справді. Тире ніби тягне за собою другу частину речення.

Є в українській мові ще один цікавий знак – апостроф. Помітили: слово має подвійний наголос? І в усіх слов’янських мовах у нього таке ж звучання і значення, як і в нашій. Це слово, як і сам знак, прийшло до нас через посередництво французької мови із грецької. У грецькій мові слово «апостроф» (зверніть увагу на наголоси!) означало «повернутий у бік, кривий, зігнутий». Так воно і є! Поставили вгорі перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф повернутий у бік, кривий, зігнутий знак – і вже знаємо: приголосні у слові вимовляються твердо, роздільно, а букви я, ю, є, ї передають по два звуки.

А ще є знак, який завжди передає на письмі захоплення. Так, це знак оклику. Його знають усі школярі, але не всі використовують його можливості.

Працюючи з п’ятикласниками, я помітила, що в 10-12 років наші діти відчувають чужий біль, вболівають за долю скривджених, жаліють їх, вірять у добро, правду і справедливість. Так, вивчаючи оповідання «Школяр» Архипа Тесленка, майже всі п’ятикласники сподіваються на кращу долю головного героя Миколки, а саме: частина дітей залишає хлопчика у вчителя, з допомогою якого дитина закінчує школу і продовжує вчитися в інституті; інші вважають, що Миколка з вчителем переїздять до міста, де учитель працює і допомагає довчитися хлопчику, потім знайти роботу, щоб допомагати батькові. Отже, треба робити все, щоб наші діти залишалися милосердними, добрими, щирими і в старшому віці, щоб не відбувалося негативних і небезпечних змін у їхніх характерах. Вагомими і необхідними для вирішення цієї проблеми можуть бути уроки позакласного читання, які необхідно планувати уважно, враховувати інтереси та вікові особливості учнів. Так, після вивчення у 5 класі оповідання «Федько-Халамидник» В. К. Винниченка проводжу разом з учителем музики і співів урок позакласного читання на тему: «Біблія – книга людства».

Ніколи не будуть результативними знання учнів з рідної мови без регулярної копіткої роботи над підвищенням їхньої грамотності, без ціле напрямленої роботи над помилками. Після кожної письмової роботи обов’язково проводжу її аналіз та роботу над помилками. Для більш успішної роботи повторюємо види помилок, акцентую увагу на вмінні учнів бачити, пояснювати і обґрунтовувати і свої помилки, і помилки однокласників. Як правило, після загального аналізу учнівських робіт, проводжу колективне опрацювання типових орфографічних та пунктуаційних помилок (словникові диктанти, коментоване письмо, вправи «Хто уважніший?» тощо) Індивідуальна робота здійснюється учнями за таблицею.

Наприклад:

№	*Орфограма або пунктограма*	*Правило*	*Приклади*
1	Висна	Перевірочне слово ве сни	Сестра-се стри
2	Мати подарувала тобі життя навчила говорити і пробудила в душі вічне світло доброти	Кома між однорідними членами речення	Петрик любить читати, малювати і грати в футбол

Обов’язково опрацьовуються й інші види помилок (граматичні, мовленнєві…) з використанням і групової роботи, і роботи «в парах», і самостійної роботи. Доцільним при цьому є редагування текстів чи речень, вправи-переклади, робота із словниками та «ключем дешифратора», використання таблиць-опор, сигнальних карток тощо. Видів роботи над помилками багато, усі вони по-своєму ефективні. Але слід уникати одноманітності, постійно шукати і впроваджувати щось нове. Тільки за цієї умови, безумовно, прийде успіх. Підвищенню грамотності, збагаченню словникового запасу, розширенню кругозору учнів допомагають комп’ютерні ігри з мови та літератури (якщо є комп’ютерний клас і сам словесник володіє комп’ютером). Цікаві та оригінальні програми допомагають молодшим школярам в оволодінні знаннями, старшокласники мають можливість використати Internet: взяти участь у web-олімпіадах з різних предметів, дистантно опанувати найважливіші розділи шкільної програми, дібрати необхідні матеріали до рефератів, позакласних заходів тощо.

Хочу нагадати крилатий вираз: «Учитись важко, а учить ще важче». Це, безперечно, так. Та професіонально підготовлений і проведений урок не буде тягарем ні для учнів, ні для вчителя. Структура уроку має бути продуманою і чіткою, а значить і результативною. Неабияку роль відіграють фізкультхвилинки, які можуть бути якнайрізноманітнішими, при чому обов’язково пов’язаними з мовними чи літературними темами чи термінами. Наприклад, закріплюємо тему «Самостійні та службові частини мови». Учні встають, учитель чи фізорг класу (підготовлений раніше вчителем) пропонує учням «політати»: називаючи різні частини мови, учитель (фізорг) постійно піднімають руки і «летять», а учні «літають» тоді, коли чують, наприклад, самостійні частини мови, а коли чують службові частини мови, стоять. Така фізкультхвилинка дає можливість закріпити відповідну тему, приносить позитивні емоції, створює мікроклімат для співпраці.

При цьому важливу роль мають відігравати домашні завдання. Вони повинні бути посильні для учнів, але не прості, бо їх головна мета – викликати пізнавальний інтерес, активність учнів. А це можливо тільки тоді, коли завдання становить для них такі труднощі, які вони спроможні подолати.

Викладання рідної мови в загальноосвітній школі має сприяти саморозвиткові, самовдосконаленню підсвідомості дітей, її впорядкуванню, а на цій основі формуванню здібностей, а може, й талантів. Не здобування знань основне в навчанні мови (знання, зрештою, забуваються, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а активна пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння вичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні висновки і таким чином самостійно доходити до істини, правильно орієнтуватися в сучасному світі.

Висновки

Ефективна робота вчителя – міцні знання учнів

Форм і методів роботи по активізації пізнавальної і розумової діяльності учнів надзвичайно багато. Вчитель шукає і знаходить свої способи, варіанти такої роботи. Бо тільки продумана, творча робота вчителя викликає інтерес учнів до його предмета, спонукає їх до творчості, сприяє розвитку особистості, забезпечує якість знань. За методичним, науковим та ідейним рівнем усі уроки, як правило, неоднакові. І це природно: різний вік і прагнення до знань у дітей, різні теми уроків і бачення їх словесником. Та всі уроки повинні забезпечувати і вчителю, і учням позитивні емоції, моральне здоров’я; виховувати у дітей прагнення досконало знати українську мову і літературу, бути національно свідомим громадянином незалежної України.

Література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К., 1991.

2. Вайсен Р., Олі Дж., Еванс В., Лі Дж. Та ін. Навчання життєвим навичкам у школах. – М.:Вита-Пресс, 1996.

3. Вихованець І. У світі граматики. – К., 1995.

4. Житник Б. О. Актуалізація особистісно-орієнтованого навчання. – Х., ТОРСІНГ, 2001.

5. Падалка О.С. Педагогічні технології. – К., "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1995.

6. Пастушенко Н. Нетрадиційне навчання і викладання української літератури. – К., "Дивослово" №2, 1998.

7. Пензлик М. Особливості технології уроку мови. – К., "Дивослово" №4, 1998.

8. Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры в обучении и развитии. – М.: Роспедагенство, 1996

9. Розенберг А. Розвиток пізнавальної активності старшокласників. – К., 1990.

Русанівський В. Мова в нашому житті. – К., 1991.

Додаток 1

Урок позакласного читання "Проблеми екології природи і "душі людської" у творчості сучасних українських письменників" (бінарний урок)

МЕТА: ознайомити учнів з деякими творами сучасних українських письменників, де порушуються проблеми екології (природи і душі людської), розвивати і удосконалювати уміння учнів самостійно працювати з текстом, вибирати головне, визначати тему та ідею художнього твору, виразно читати поезії та уривки з прозових творів; виховувати в учнів небайдуже відношення до рідної землі, до природи, до духовності.

ОБЛАДНАННЯ: портрети українських письменників; виставка творів; плакат „Планета Земля”; рослини - символи України - калина, гілочка верби; рушники, грамзапис пісень „Два кольори”, „Хай завжди буде мир”.

ДЕВІЗ УРОКУ: „Пам'ятай: ти на Землі - людина!” В.Симоненко

На дошці :

ЕКОЛОГІЯ - (слово грецького походження ) - середовище, місце проживання;

вчення - розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин організмів з навколишнім середовищем.

Коли вже народився ти поетом,

За все відповідай у всім житті

Б.Олійник

Ой, люди, люди, божа подобизна,

до чого ви цю землю довели?..

Л.Костенко

Урок позакласного читання ми присвячуємо темі „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників,а саме: Василя Симоненка, Бориса Олійника, Івана Драча, Олексія Коломійця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара, Ліни Костенко ... На прикладі конкретних творів ми маємо з'ясувати роль природи в нашому житті, роль і місце кожного з нас на землі, щоб не стати людьми без роду і племені, без свого коріння, щоб не зникла наша прекрасна планета Земля, а, отже, і все живе на ній!

Слово „екологія” (багатозначне) грецького походження, що в перекладі означає „дім, безпосереднє середовище, місце проживання людини”. Проблема екології сьогодні дуже актуальна, бо планета людей в небезпеці, а доля природи - наша доля! Тут немає перебільшень. Вдумайтесь в такі цифри:

а) людство щорічно забирає у природи десятки мільярдів тонн речовин і матеріалів для своїх потреб, повертаючи їй 20 млрд. тонн різноманітних забруднень атмосфери, що призводить до екологічної катастрофи;

б) в минулому році в Україні смертність перевищила народжуваність на 70 тис. чоловік;

в) у 2,4 рази збільшилося хворих; стан здоров'я людей надзвичайно загрозливий, бо навколишнє середовище - забруднене;

г) 20% населення проживають в зонах екологічного бідування, а ще 40% - в екологічно неблагонадійних умовах.

Уже ці приклади свідчать про те, що людям необхідно бути більш розумнішими і милосердними у відношенні до природи. Необхідно зберегти багатство планети - повітря, воду, землю - в ім'я життя усього живого.

Девізом нашого уроку є слова Василя Симоненка: „Пам’ятай: ти на Землі – людина!”. Мусимо їх пам'ятати, адже сьогодні поряд з проблемою екології природи існує ще одна проблема - проблема – „душі людської”. Саме люди мають піклуватись про красу рідної землі, про духовність, рідну мову, історію нашого народу. На думку Бориса Олійника, у розв'язанні цих проблем беруть безпосередню участь і митці слова, бо

Коли вже народився ти поетом,

За все відповідай у цім житті.

А Володимир Моляко вважає, що ніщо так не очищає нашої душі, та й усієї природи, як поезія - орган життя. Він пише:

Людині потрібен хліб.

Людині потрібне повітря.

Людині потрібна правда.

Поезія не замінить хліба.

Поезія не замінить повітря.

Поезія не замінить правди.

Але, щоб людина цінувала хліб,

Щоб людина дихала чистим повітрям,

Щоб людина була правдивою, -

I щоб була Людиною, -

Їй, як хліб, повітря і правда необхідна поезія.

Саме тому майстри слова і розробляють у своїх прекрасних творах усі життєво важливі проблеми. А проблема екології природи і "душі людської" є однією з провідних у творчості митців. Готуючись до уроку, ви опрацювали певний матеріал, вивчили поезії, перечитали прозові твори сучасних українських письменників, де висвітлені проблеми екології природи або проблеми екології „душі людської”. В ході уроку ми будемо виразно читати художні твори, аналізувати їх, визначати головне, з'ясовувати роль і значення. В зошитах ви у вигляді плану запишете авторів і їхні твори, тематику; усно дасте відповідь на питання „Який твір найбільше вразив, чому?”

1-й варіант плану:

І. Доля природи, доля душі - наша доля!

II. Проблема екології природи і душі людської у творчості сучасних українських письменників.

1.Поезії Василя Симоненка - прекрасна мудрість :

а) „Світ який ....”

б)„Я не бував за дальніми морями”

в) „Люди прекрасні”

г) „Скільки б не судилося страждати”....

2.Поема - казка Б.Олійника „Крило”, вірші „Село”, „Рідне село”:

а) твір-мініатюра „Моє село - моя маленька Батьківщина”;

3.Чорнобильська трагедія у творчості І.Драча:

а) „Баба в целофані”.

4.Родина в нашій державі (за п'єсою „Дикий Ангел” О.Коломійця, романом „Собор” О.Гончара.)

5. „О рідне слово, хто без тебе я?”Дм. Павличко.

6. „Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар”. (М.Шолохов).

7. „Спасибі, земле за твої щедроти!” (Ліна Костенко).

ІІІ. „Пам'ятай: ти на землі - Людина!” (В.Симоненко).

2-й варіант плану:

1.Актуальність екологічної проблеми навколишнього середовища і людської душі.

2.Сучасні українські письменники про екологію природи та екологію „душі людської”:

а) „Воскресайте, камінні душі”...

В.Симоненко

б) Коли вже народився ти поетом -

За все відповідай у всім житті

Б.Олійник

в) Жити. Творити. Світ берегти.

І.Драч

г) родина - осередок суспільства

(за п'єсою О.КоломІйця „Дикий Ангел”)

д) О рідне слово, хто без тебе я? Д.Павличко.

є) „...бережіть собори своїх душ”

(за романом "Собор" О.Гончара)

ж) Спасибі, земле, за твої щедроти!Л.Костенко

З.Ти - на землі Людина (за творами В.Симоненка)

(Учні можуть також скласти список почутих творів, зазначивши авторів і тематику).

Вчитель.

Одним із талановитих і вірних синів України був Василь Симоненко (показати портрет). В одній із поезій він закликав:

Воскресайте, камінні душі....

Щоб не сказали грядущі:

- Їх на землі не було...

(бесіда : - Як розумієте ці слова ?

- До кого звертається і до чого закликає автор?

- А як розумієте слова В.Симоненка, які є девізом уроку?

Після бесіди слово надається учням, які готували повідомлення про поета, про його твори).

Учень.

Василя Симоненка називають вічно юним, закоханим у людину, в життя. Поет прожив 28 літ. Мало це чи багато? Він любив рідну землю ,Вітчизну, народ ,мальовничу природу неньки України. Його поезії змушують мислити, вчать жити і любити життя, бути небайдужим, небезмовними, небезправними, непригніченими, тобто бути Людьми, а не тінями. Симоненко писав:

Ми народились в муках, щоб родити,

Синами обезсмертнили свій рід,

Щоб квітував на диво всього світу

Козацький геніальний родовід.

На питання, хто обікрав, обскуб людську душу, хто совість і руки зв'язав, хто нищить матінку природу, сам поет відповідає:

Ми винуваті, що міліють ріки

І лисинами світять береги,

Ще десь духовні лупляться каліки

І виростають наші вороги.

Все коротке життя поета - боротьба. Боротьба за людину, за красу, за вічність, за життя.

(Учні читають поезії В.Симоненка, з'ясовують тему, ідею поезій „Світ ясний”, „Люди прекрасні”, „Я не бував за дальніми морями” , „Скільки б не судилося страждати” інші).

Вчитель .

Отже, робимо висновок, що поезія Василя Симоненка – то прекрасна мудрість, яка звеличує людське в Людині, рідну природу, Вітчизну, життя.

Борис Олійник... Поет-громадянин, поет-політик, поет-лірик. Звеличенню милосердя, любові до природи і засудженню зла, ненависті до усього живого присвятив поет свої твори. Поетичне кредо Б.Олійника становлять слова:

Коли вже народився ти поетом,

За все відповідай у цім житті.

І дійсно, поет ніколи не стоїть осторонь громадського життя. Всі проблеми сьогодення знайшли відображення у його багатоплановому поетичному доробку, в чому ми і переконаємось, опрацювавши деякі поезії поета, (виступи-повідомлення учнів):

Учень .

Мене вразила поема-казка Бориса Олійника „Крило”, в якій автор оригінально розкриває тему взаємовідносин між людиною і природою, висвітлює загальнолюдські істини, засуджує обмеженість, звироднілість окремих людців та їхні чорні справи. В Україні були і є багато образів-символів. Вони як правило, використовуються в літературі. Один з них - це образ журавля - символ весни, миру, благодаті, розлуки та повернення. У поемі-казці Б.Олійник розповідає про взаємовідносини журавля з людьми: людьми добрими - провісниками краси і життя, людьми-убивцями - носіями горя і смерті (учень переказує зміст, зачитує окремі епізоди; аналізують почуте, роблять відповідні висновки).

Учениця.

У Бориса Олійника, закоханого в рідний край, є цілий цикл поезій про рідне село, дорогі серцю куточки землі, де ми народились, живемо, про прекрасних трудівників - працелюбних селян, які годують усю планету (читаються учнями поезії „Село”, „Рідне село”, з'ясовуються тема, основна думка тощо).

Вчитель.

Ми з вами теж живемо в селищі. Це наша маленька Батьківщина, яку ми любимо, гордимося нею, бережемо і збагачуємо.

2000 рік - рік 300-річчя нашого села. Що ж можете сказати ви про своє село, про людей наших? Що слід зробити, щоб рідне село стало ще кращим?

(Діти відповідають на питання, читають вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора; учня 8 класу Печенізького Сергія « Старий Салтів»).

Таким чином, бачимо що у своїх творах Б.Олійник оспівує рідний край, звеличує людину-творця, засуджує обмеженість і злочинність деяких перебувальців на землі, носіїв зла і ненависті до усього живого.

Так, жити в рідному краї, творити на мир, на добро - це прекрасно. Тільки б не спалахнув вогонь на нашій планеті, такий як у квітні 1986 року в Чорнобилі, бо

Тоді не буде нікого і нічого!

Ані Братських могил тоді, ані обелісків.

Ані маків, ні жита, ні села, ні тебе самого...

І ніхто не поїде де мами до рідного дому,

Бо не буде кому і не буде дому ні в кого..

О горе ! О Боже !

Не дай же нікому !

Трагічну проблему чорнобильської катастрофи розробляє Іван Драч, про якого ми й послухаємо зараз.

Учень.

Для творів І.Драча характерні незвичайність, відвертість, розкутість думки, сумніви й тривоги за долю планети, за долю кожної людини. В одній з поезій поет пише:

Жити. Творити. Світ берегти.

Світити людині на цілі світи.

Холонуть зірки. Але чуйно і зірко

Лиш ти не холонь - ти, людиненько - зірко!

Смертоносним страховиськом є для людства атомна бомба, а для нас, українців, зловісним і смертоносним страховиськом став Чорнобиль. Є у Івана Драча твір „Чорнобильська мадонна”. Автор назвав його поемою, але це і трагедія і скорботна пісня одночасно. Жахлива мертва чорнобильська зона - Пустка. З болем і розпачем поет пише:

Всі криниці в целофанових капшуках,

Всі колодязі затушковані.

Питали тоді одне-однісіньке:

- Де знайти кілометри целофану

На рукотворне київське море

Чи бодай на Десну зачаровану,

З якої весь Київ п’є воду?!

Я пропоную вашій увазі розділ „Баба в целофані”, послухайте і скажіть: сміх чи сльози викликає він?

(Учень напам'ять читає уривок, діти діляться своїми думками про почуте, роблять відповідні висновки).

Отже, хто ж винуватий у тому, що сталось на Чорнобильській АЕС?

( Відповіді учнів).

Вчитель.

Так, у поемі „Чорнобильська мадонна” Іван Драч стверджує, що Чорнобиль - наш біль, який слід лікувати громадою. Він порівнює нашу планету (використати плакат) з „хворим дитям”, яке несе сива чорнобильська мати:

Несе сива чорнобильська мати

Цю планету... Це хворе дитя !

Наша пам'ять і пам'ять багатьох поколінь знов і знов повертатиметься до квітневої трагедії 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і не живому. Хай краще завжди цвітуть квіти, сміються щасливі діти і радіють матері, хай живе і квітне наша планета, хай буде мир, хай згинуть війни і руйнації.

(Пісня „Хай завжди буде сонце!”у виконанні шкільного ансамблю «Лілея»)

Чудова пісня. Оптимістична. Саме так і повинно бути в нашому житті: сонце, мир, щасливі діти і їхні батьки. Над проблемою, що залишимо ми наступним поколінням, розмірковує Олексій Коломієць у п'єсі „Дикий Ангел”. Прослухайте повідомлення і дайте відповідь на питання , що ж допомогло Петру прийняти правильне рішення ?

Учениця.

П’єса „Дикий Ангел” О.Коломійця порушує проблему родини - основи суспільства. Друга її назва „Повість про сім'ю”. Автор дотримується думки, що „яка родина - така й господа, яка господа - така й країна, яка держава - така й земля”. П'єса вчить правильно будувати відносини між батьками і дітьми, вчить бути на своїй землі дбайливими господарями, а не „временщиками”. Багато епізодів драми розкривають злободенні питання сучасності. Одне з них - це помилкове рішення звести багатоповерховий будинок у такому місці, де через кілька років жити буде неможливо. Відповідальні керівники знають, що тисячі невинних людей, що поселяться тут, приречені, але мовчать, і тільки Петро Ангел зумів визнати помилку, бо вчасно згадав і душею сприйняв одну з батьківських заповідей.

(3 учнів читають уривок розмови батька з сином; учні дають відповідь на питання).

Вчитель .

Так, батьківська мудрість, совість, любов до людей допомогли Петру уникнути помилки і не приректи людей де каторжного життя у власних квартирах. Бачимо, що сім'я, родина - це велика сила у вихованні людини, душі її, її характеру. Отчий дім, мати - то одвічні наші обереги. Про це пісня „Два кольори” на слова Дм.Павличка, музика О.Білаша (включити грамзапис пісні). Вже ця лірична пісня свідчить про те, що Дм.Павличко зробив великий внесок у розв'язання проблем екології природи і душі людської. Чим це можна довести?

(відповіді учнів, їхні повідомлення про творчий шлях поета, читання поезій, їх аналіз).

Учениця.

Поезії Дм. Павличка не можуть не схвилювати. Автор, засуджуючи відчуженість від рідної материнської мови, історії, культури, виступає захисником святості душі, хоче зупинити її деградацію. Він намагається повернути силу і значимість святим словом, а саме: Мати, Вітчизна, Хліб, Мова, Земля... Поет переконаний, хто зрікся мови рідної, отчого дому, хто забув колискову ненину, той став безбатченком, чужинцем на своїй землі.

.... наше слово,

те - щоденне чудо,

те - сонця зір ....

то - дух народу ....

все в нас беріть,

лиш мови не дамо, -

пише поет, бо на його думку "там, де мові загрожує смерть, настає хворобливий розклад нації; там, де мова гине, помирає народ!" Великий знавець і шанувальник рідного слова, поет з силою і ніжністю пише свої поезії.

(Учні читають поезії "Хліб", "Батьки", "Сива ластівка", "Пахне хлібом земля", "Лелеченьки", "О рідне слово, хто без тебе я?", роблять висновок, що поезії Д.Павличка прекрасні та життєво-мудрі).

Вчитель.

Отже, твори Дм. Павличка утверджують загальнолюдські цінності, без яких неможливе наше життя; вони є справжніми порадниками у вирішенні різних життєвих проблем і ситуацій.

Широко і всебічно розкриває проблеми екології природи і душі людської "славний і справжній прозаїк" (М. Шолохов) Олесь Терентійович Гончар у романі "Собор".

Учениця.

Ім'я О.Гончара, на мою думку, відоме всім. Він написав безліч прекрасних творів. А його роман "Собор" називають "багатостраждальним", бо в ньому письменних на повний голос підніс тему боротьби проти духовного браконьєрства, кар'єризму, прислужництва, проти варварського відношення людини до природи. Г.Тютюнник назвав роман "орлиним, соколиним", своєрідним набатом, що мусить знищити усю гидь, усю нечисть на нашій прекрасній і такій нещасній планеті Земля. Собор у романі виступає символом безсмертя народу, якому загрожує знищення.

Цей твір багатоплановий, бо порушує різні теми, схвалює позитивне і розвінчує негативне не тільки в конкретних образах, а й у суспільних явищах. Цікаво читати про непрості стосунки старшого покоління і молоді Скарбного, про складну долю Ельки, Баглая, пре взаємини між батьками і дітьми в родині... У романі багато повчального.

Звертаючись до молоді, Олесь Гончар писав: "Хто пам'ятає про минуле, хто любить і береже природу, той зуміє краще оцінити сьогоднішнє, більш осмислено трудитиметься в ім'я прийдешнього". І цю глобальну проблему автор глибоко розкриває у романі "Собор".

(Учні переказують чи зачитують епізоди з роману, які найбільше вразили, аналізують, роблять висновки).

Вчитель

Таким чином, Олесь Гончар - ще один письменник, який прекрасно знає сучасне життя, усі його "плюси" й "мінуси". Він закликає нас не бути черствими камінними душами ні у спілкуванні з людьми, ні у стосунках з матір'ю-Природою, ні у вирішенні питань національної культури українців.

Не можна, дорогі діти, бути байдужими, не відчувати своєї причетності до всього, не відчувати відповідальності за все: за державу, за землю, де живеш, за себе і своїх рідних... Саме цим питанням служить неповторна поезія неповторної поетеси Ліни Костенко, яка з вдячністю звертається до планети Земля, проголошуючи:

Спасибі, земле, за твої щедроти!

За білий цвіт ,

За те, що довші дні....

Цвіте земля, задивлена в свободу.

І жити знову хочеться мені!

Учні слухають повідомлення про творчість Ліни Костенко, її поезії, уривки з поеми "Маруся Чурай", дають відповіді на питання:

- Що найголовніше можете виділити у творчості поетеси?)

Учениця .

Ліна Костенко - справжній майстер слова, талановита поетеса епохи. Вона щира до всіх і до всього, чесна і мисляча, самобутня і безкомпромісна, сильна і ніжна. Поезія для неї – «це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Тому її твори йдуть від її чистої душі до наших душ. У поетеси є цілий ряд поезій, де вона "кричить, волає" про екологію, про духовність, про людину. Вона прохає:

Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Вона впевнена, що тільки дійова любов до природи, тільки краса врятують світ, врятують нас і життя на нашій планеті.

Вчитель

Отже, творчість Ліни Василівни Костенко спрямована на правду, якою б вона гіркою не була. Її поезії розкривають і утверджують велич людини, її розум і високу духовність.

- А що ж вимагається від кожного з нас, щоб земля наша квітла, щоб душа співала, щоб відчували ми себе людьми?

(відповідь учнів, підсумок; учням пропонується зачитати варіанти планів, які вони склали в ході уроку; підсумки і оцінювання планів).

Вчитель .

Дорогі старшокласники !

На уроці сказано багато суттєвого. І як би хотілося, щоб земля наша стала родючою і чистою, криниця - джерельною, слово - високим, душа - глибокою, поезія - величною, мова - солов'їною, мати - безсмертною, а людина - вічною.

І ми, люди, живучи на цій Землі, мусимо очищати її від скверни і пам'ятати завжди, в будь-яких обставинах, що ми - люди, що ти - Людина.

Ти знаєш, що ти - Людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Сьогодні усе для тебе -

Озера, гаї, степи

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба,

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі - людина,

І хочеш того - чи ні –

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

В.Симоненко

(Цю поезію напам'ять читає вчитель або використовує фонохрестоматію).

І поки в Україні живе Людина, звучить рідна мова, лине народна пісня, є надія, що Україна є і буде, житиме її культура і традиції, що врятуємо і збережемо нашу чудову планету Земля!

(Вчитель коментує домашнє завдання на наступний урок позакласного читання, виставляє оцінки).

Додаток 2

Урок української мови (8 клас)

Тема: "Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення"

МЕТА: узагальнити і систематизувати знання учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення ; удосконалити вміння виділяти їх у реченнях інтонацією і розділовими знаками; розвивати зв'язне мовлення; виховувати почуття національної гідності, поваги і шани до великого поета України Т.Г.Шевченка.

ОБЛАДНАННЯ. Автопортрет Кобзаря; репродукції з його картин, дидактичний матеріал на шевченківську тему.

На дошці: автопортрет Т.Шевченка, під ним епіграф уроку:

В Україні своїй,

Славній, вольній, новій,

Ми тебе не забули, Тарасе!

Народна творчість.

XІД УР0КУ:

І. Оголошення теми, мети уроку в ході бесіди:

- Що ми вивчали на останніх уроках рідної мови? (Звертання, вставні слова, словосполучення, речення).

- Пригадайте визначення, наведіть приклади.

- Сьогодні ми працюємо над узагальненням знань про звертання, вставні слова, словосполучення і речення; удосконалимо навички виділення їх у реченні розділовими знаками, інтонаційно виділимо у реченні синтаксичні одиниці.

- Звернемо увагу на епіграф уроку (учитель читає епіграф, учні записують тему уроку та епіграф).

БЕСІДА:

- Як розумієте слова епіграфа?

- Що знаєте про Шевченка ?

- Які поезії пам'ятаєте ?

Отже, граматичне завдання ми пов'язуватимемо з творчістю видатного письменника України Т.Г.Шевченка. Ім'я талановитого поета, прозаїка, драматурга, художника відоме в усьому світі.

2.Пояснювальний диктант (дібрати заголовок, визначити тему, основну думку; пояснити пунктограми та вивчені орфограми).

Великий Кобзар.

Стоголоса слава лине над світом про Т.Г.Шевченка. Його твори, безумовно, знають усі. Кривавою і тернистою була твоя доля, Тарасе, та зійшла вона невгасимою зіркою над планетою. Хай живе у віках твоє пророче слово, великий Кобзарю. Твоя слава - то слава України!

3.Індивідуальна робота (біля дошки працюють 3 учні з картками)

Картка №1. Визначити в реченні частини мови, підкреслити граматичну основу, пояснити пунктограми.

Геніальні твори Т.Г.Шевченка знають, безумовно, усі українці.

Картка №2 . Підкреслити члени речення, пояснити пунктограми, охарактеризувати звертання.

Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай!

Картка №3. Пояснити розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення, виписати словосполучення і розібрати його за будовою

Орися ж ти, моя ниво, долом та горою....

(Поки учні працюють з картками, для учнів класу пропоную завдання творчого характеру).

Завдання: за репродукціями картин Т.Г.Шевченка

"Кара шпіцрутенами?",

"Казашка Катя",

"Циганка - ворожка",

"Видубецький монастир",

"Державний кулак"

скласти речення із звертаннями чи вставними словами (цю роботу можна провести за варіантами, використати взаємоперевірку).

Кару шпіцрутенами Шевченко, як відомо, спостерігав на засланні.

О люди! Невже можна голодним дітям-жебракам показувати грізного кулака?

Поет, напевно, добре знав казашку Катю.

Я думаю, що Видубецький монастир Т.Шевченко, безперечно, намалював, перебуваючи у Києві.

Картина "Циганка-ворожка", шановні, вражає глядача, по-перше, яскравістю фарб, а, по-друге, змістом.

(У складених реченнях учні пояснюють пунктограми, орфограми, відповідають на додаткові питання з граматики).

4.Фізхвилинка або "Мовний ланцюжок".

"Кобзар", Речення. Явір. Ревучий. Йосип. Підмет. Тарас. Словосполучення. Ями. Мова. Алфавіт. Так.

5.Робота з підручником(учні повторюють визначення, розділові знаки при звертанні та вставних словах, за поданими схемами усно складають речення).

6.Списати речення, розставити і пояснити розділові знаки, підкреслити граматичну основу в реченнях; зробити синтаксичний розбір 4 речення.

1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

2.Думи мої, думи мої, лихо мені з вами.

З. Світ, бачся, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.

4. Ми тебе не забули, Тарасе (прост, двоскл., пошир., розпов., ускл. звертан.)

7.Самостійна творча робота (включити грамзапис класичної музики).

І Варіант: описати автопортрет Шевченка, використовуючи вставні слова.

II варіант: написати розповідь з елементами роздуму, застосовуючи звертання і вставні слова.

Зразки.

І. Переді мною автопортрет Т.Г.Шевченка.

Ясне, привітне, відкрите обличчя. Високе чоло. Здається, в темних очах причаїлася туга поета. Мабуть, це і власний біль, і біль народу, що терпів муки кріпацтва.

Автопортрет Шевченка, на мою думку, - свідчення неабиякого хисту молодого художника.

2. Пам'ять про тебе, великий Кобзарю, безперечно, незгасна. Ми тебе не забули, Тарасе. Хоч ти не бував на Харківщині, але ім'я твоє увічнене і на нашій землі. У місті Харкові тобі, Кобзарю, гордо височить пам'ятник. І ти, поете наш славний, безумовно, житимеш у наших серцях.

(Творчі роботи перевіряються).

II. Підсумкова бесіда. Оцінювання роботи учнів на уроці.

ІІІ. Домашнє завдання:

з "Кобзаря" Т. Шевченка виписати 5-6 речень із звертаннями і вступними словами; зробити розбір і словосполучення, і речення.

ДОДАТОК 3

Урок-бесіда з позакласного читання (5 клас)

Тема: «Біблія – книга людства» (інтегрований урок)

Мета: ознайомити п’ятикласників із стародавньою пам’яткою писемності, на якій базувалось морально-етичне життя людства; формувати вміння працювати з довідковою літературою, робити повідомлення на задану тему; виховувати прагнення дотримуватися загальнолюдських моральних норм добра, милосердя, справедливості, поваги, чесності.

Обладнання: виставка літератури, епіграф, малюнки учнів, «Токата» Баха, 10 заповідей, молитва «Отче наш».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф уроку (мотто):

Зло існує для того, щоб

людина ставала Людиною,

переборюючи його, щоб

вона могла усвідомити

добро і робити добро.

В. Прохоренко, «Незбагнений ангел».

Діти, сьогоднішню розмову я хочу почати словами нашого великого пророка, вірного сина України Тараса Шевченка:

Один у другого питає,

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

Справді, кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина – добра чи зла?» Запитання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. А оточуючі оцінюють нас за вчинками, поведінкою, ставленням до людей. Про одних говорять: це добродій, добра людина, вихована дитина; про других - це людина зла, нікчемна, чи, може, й злочинець.

Зі свого, хай і невеличкого досвіду, ви знаєте, що в житті зустрічаються і добрі, і злі люди, а у світі панують Добро і Зло. З цими категоріями зустрічаємося в УНТ і в художній літературі. Давайте наведемо приклади з вивчених творів, згадаємо і проаналізуємо вчинки героїв, хто з літературних персонажів подобається, а кого засуджуємо? (діти наводять приклади з вивчених у 5 класі творів, з прочитаних самостійно).

Отже, бачимо, що в художній літературі, так як і в житті, зустрічається і добро, і зло. Літературознавець Василь Прохоренко у своїй книжці про Шевченка «Незбагненний апостол» писав:

Зло існує для того, щоб

людина ставала Людиною.

переборюючи його, щоб

вона могла усвідомити

добро і робити добро.

Ці слова і будуть епіграфом до уроку. Діти, а тепер скажіть, будь ласка. Якщо вам погано, чогось бракує, вас образили, у вас щось болить, до кого ви звертаєтесь? (діти відповідають, наприклад:

- до батьків;

- до вчителя;

- до лікаря;

- до Бога.)

А чому? Тому що Бог – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити.

Такої думки був і великий Кобзар, бо мав Бога в душі і в серці, переносив своє ставлення до Спасителя у твори. Сьогодні ми вже згадували поезію «Мені 13-ий минало», пригадайте як тут Шевченко згадує Бога?

Так, саме цими рядками з автобіографічного вірша Т. Шевченко підкреслює свою нерозлучність з Богом з дитинства і до кінця днів своїх.

Тож і ми всі, віруючі і невіруючі, звертаємося до Бога, бо Господь Бог захищає, оберігає від скверни та біди, а лихих людей карає.

Сьогодні на уроці позакласного читання ми й поговоримо про Книгу книг, книгу Добра, яка розкриває зловісну смерть зла, назва якої Біблія. Поглиблюючи знання про стародавню пам’ятку писемності, будемо вчитися жити і діяти за її святими заповідями, щоб бути добрими, чесними, милосердними, трудолюбивими християнами.

- Що ж дізнались про Біблію, готуючись до уроку, наші юні спецкори?

- Спасибі за цікаві повідомлення, художникам за ілюстрації до Біблії. Я хочу ще додати, що Михайло Ломоносов, підкреслюючи значення Біблії, писав: «Бог дав людству дві основні книги: перша – це природа, в якій сила і мудрість, а друга – це Біблія, написана мудрими людьми з його допомогою».

У Новому Заповіті мудрі пророки розповідають про життя Ісуса Христа. Хто ж він, Ісус Христос? (слухаємо повідомлення учениці Дорош Христини)

Дякую, Христина, добре. Дійсно, Ісус – неординарна особистість. Французький письменник Ернест Ренан у книзі «Життя Ісуса» писав:

«Ісус – найвизначніший релігійний геній за всю історію людства. Краса його вічна, царству його немає кінця. Ісус – унікальний в усіх відношеннях, в усій історії немає жодної особистості, яку можна було б поставити поряд з ним». (учитель музики і співів вмикає «Токату» І.С. Баха; робить повідомлення.)

- Спасибі, Ірино Леонідівно.

Продовжуємо гортати сторінки священної книги – Біблії, які вв\и самі читали, або чули від когось. (виступи дітей).

- А які чудеса творив Ісус Христос? (діти називають)

Отже, діти, Біблія утверджує добро, а Ісус Христос – Син Божий є носієм добра. Саме Біблія стверджує, що ми маємо так ставитися до оточуючих нас людей, як би самі хотіли, щоб до нас ставилися. На добро спрямовані і 10 біблійних заповідей. Які з них ви знаєте? (діти називають).

Біблія вчить законам добра. Бути добрим – найвища мудрість. Бути добрим нелегко. Треба не тільки говорити про добро, а постійно його творити. Життя тоді буде в сто крат кращим, про що ми можемо сказати словами Шевченка:

Боже милий!

Як хочеться жити…

І любити твою правду,

І весь світ обняти!

Розширити свої знання про Біблію допоможуть книги! (виставка перед дітьми).

Щоб закріпити опрацьований матеріал, проведемо аудіювання за текстом О. Степанова «Найвідоміша книга».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

б а а а в в а б б а б в

Оцінювання знань учнів

Д/З:

- «Отче наш» - напам’ять

- Поезії Д. Білоуса, О. Олеся. Музика: Ірина Леонідівна -

- повідомлення про творчість І. С. Баха.

Реферат: Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

Похожие рефераты: