Курсовая работа: Курсовая работа: Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"

Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"

Гоненко А. О.

ЗОШ №6

Технічний редактор:

Ніщук Н. І.- вчитель інформатики загальноосвітньої школи №6

м. Шепетівки.

Рецензенти:

Пасічник З. В.- заступник директора з навчально-виховної роботи

ЗОШ №6

Малько В. Г.- вчитель української мови та літератури ЗОШ №6.

м. Шепетівка

2008

Дорогі друзі!

У 8- му класі, вивчаючи курс «Біологія тварин», слід використовувати інтерактивні методи навчання, адже вони базуються на постійній активній взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. Це співнавчання, взаємонавчання, тісна взаємодія у міні-колективі (групі, парах, командах), коли і учні і вчитель є рівноправними та рівнозначними суб’єктами навчання. Використання інтерактивних технологій дає змогу розвивати і виховувати активну, мислячу, комунікативну, впевнену у собі особистість.

Сподіваюся, що цей збірник стане Вам у пригоді при вивченні теми «Молюски».

Матеріали збірника поділено на розділи, які Ви можете знайти, скориставшись «Змістом».

Отже, успіху Вам у роботі.

Тема: Загальна характеристика типу Молюски. Різноманітність молюсків

Клас Черевоногі. Лабораторна робота №8. Вивчення зовнішньої будови та способів руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).

Мета: 1.З’ясувати основні ознаки типу Молюски, класу Черевоногі.

Особливості їх будови та процесів життєдіяльності. Вивчити

особливості зовнішньої і внутрішньої будови характерних

представників .Розглянути різноманітність молюсків.

2.Розвивати вміння аналізувати і робити висновки, пізнавальний

Інтерес в учнів.

3.Виховувати працелюбність, активність і любов до природи.

Основні терміни: молюски, мантія, черевоногі, черепашка.

Обладнання: Таблиця ″ Молюски. Черевоногі″, черепашки черевоногих

молюсків, вологі препарати молюсків, фотографії , малюнки із зображенням черевоногих молюсків.

Тип уроку: Комбінований.

План уроку

Хід уроку:

1. Розминка "Впізнай себе".

Любі друзі, у кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

2. Інтерактивна вправа «Вірю - не вірю».

тіло дощового черв’яка складається із сегментів;

дощовий черв’як веде активний спосіб життя( рухається, живиться тощо);

поясок у дощового черв’яка слугує для розмноження;

дощовий черв’як належить до класу Малощетинкові черви;

дощовий черв’як є представником кільчастих червів;

у кільчастих червів немає порожнини тіла.

3. Інтерактивний прийом «Зацікав».

Чи цікаво вам, які організми знаходяться на другому місці відносно поширення після Членистоногих ?

Цих тварин є приблизно 80000 видів на Землі. У деяких з них є 1 нога, в інших – стулки, а ще в інших – черепашка. Одні мешканці морів і океанів інші озер та річок. Про їх будову способи живлення і життєдіяльності ми і поговоримо на сьогоднішньому уроці . Напевно ви вже здогадалися, що урок буде цікавим. Темою сьогоднішнього уроку є « Загальна характеристика типу молюски. Різноманітність Молюсків. клас Черевоногі».

Учні висловлюють свої думки щодо застосування на практиці здобутих ними знань на уроці і їх доцільності.

Учитель. Давайте розглянемо будову Молюсків.

Ті з вас у кого вдома є акваріум, знайомий з молюском великим ставковим. Вивчивши цю тварину ви зрозумієте, чому клас до якого він належить, називають Черевоногі, у який спосіб вони переміщуються, яку будову мають їх системи органів і як вони працюють.

Тип Молюски за кількістю видів поступається лише членистоногим. Серед молюсків є водні і наземні тварини. На відміну від членистоногих , у молюсків тіло не розчленоване на сегменти, у більшості з цих тварин воно складається з голови, тулуба і мускулистої ноги.

Усе тіло молюска або значна його частина вкрита мантією – спинною шкіряною складкою. у більшості тварин клітини покривного епітелію мантії виділяють речовини, за допомогою яких будується черепашка. Зазвичай вона складається з кальцій карбонату, покритого із зовнішнього боку рогоподібною речовиною. У багатьох молюсків на внутрішньому боці черепашки кристали кальцій карбонату розташовані так, що світло в їх шарі заломлюється, надаючи йому перламутрового забарвлення.

Внутрішній бік мантії трохи відстає від тіла молюсків, тому між тулубом і мантією утворюється проміжок, який називають мантійною порожниною. Вона сполучена з навколишнім середовищем, до неї виходять отвори статевої системи, системи виділення і анальний отвір. У більшості водних молюсків є й такі, що дихають легенями, як і всі наземні молюски. Легені містяться в мантії.

У всіх молюсків кровоносна система незамкнена, травна система наскрізна, органами виділення є нирки і сечовід.

Як добувають собі їжу тварини з такою дивною будовою тіла? Як пересуваються молюски, що мають лише одну ногу? Якою є внутрішня будова тіла молюска, як вони розмножуються? Яка роль належить молюскам в екосистемах?

Проте сьогодні юними дослідниками будете саме ви. Нам необхідно обрати чотирьох головних дослідників, які будуть головувати піл час вивчення молюсків. Отже, хто хоче бути головним? Дуже добре. Тепер кожна дослідна група має складатися з 4-5 осіб. Об’єднуємося в дослідні групи. Дуже добре.

Завдання для груп. Розглянути з допомогою підручника, таблиць, зображень молюсків, особливості будови і життєдіяльності молюсків. Скласти конспект.

Питання над якими працюють групи:

1-ша група - зовнішня будова черевоногих молюсків;

2-га група – внутрішня будова черевоногих молюсків;

3-тя група – характерні представники черевоногих молюсків;

4-та група – розмноження черевоногих молюсків.

Звіти груп.

Кожен член групи доповідає про питання над яким працював з допомогою таблиць, малюнків.

Звіт першої групи.

Черевоногий молюск великий ставковик. Цей молюск живе в річках, озерах і ставках. Його конусоподібна черепашка скручена спіраллю в 4-5 обертів і закінчується гострою як голка, верхівкою. Черепашка сягає висоти 4-5 см.

Розміри черепашки такі, що туди вміщується все тіло молюска. але висунути з неї через устя(отвір у черепашці)ставковик може лише голову, ногу і передню частину тулуба: решта тулуба вкрита мантією, яка щільно з’єднана з черепашкою.

На голові можна роздивитися два щупальці – органи дотику і нюху, а біля їх основи – пару очей. Рот розташований на нижній поверхні голови. Його можна побачити, придивившись до молюска, який повзе по склу акваріума, відскрібаючи наліт з водоростей.

Велика м’язиста нога цього молюска формою нагадує праску. Завдяки хвилеподібному скороченню її м’язів ставковик повільно рухається по поверхні каміння, водних рослин. Великий ставковик може рухатися із нижнього боку поверхневої плівки стоячої води перебуваючи «униз головою». Полегшує пересування молюска слиз, що виділяється епітелієм ноги. Розглянути, як рухається ставковик, можна за допомогою лупи, коли молюск переміщується по скляній стінці акваріума.

Звіт 2-гої групи.

Травна система.Загальна схема травної системи ставковика така: рот – ротова порожнина – глотка – стравохід – шлунок – кишечник – анальний отвір. У ротовій порожнині і глотці їжа обробляється речовинами слинних залоз. Перетравлення їжі в шлунку відбувається за допомогою речовин, які виділяються травною залозою(печінкою).

Великий ставковик – тварина рослиноїдні. Як він добуває їжу?

У ротовій порожнині ставковика є м’язистий орган, укритий хітиновими зубчиками, - його називають терткою або радулою. Радулою і зіскрібає молюск м’які частини рослин і нальоти з водоростей на камінні чи інших предметах.

Дихальна система. Ставковик живе у воді, але дихає атмосферним повітрям за допомогою легень. Щоб одержати нову порцію повітря, ставковик змушений підніматися до поверхні води, де він відкриває розташований на тулубі дихальний отвір. Через нього атмосферне повітря потрапляє в легеню, де і відбувається газообмін.

Кровоносна система великого ставковика незамкнена. У ній є серце, короткі судини і капіляри, що обплітають легеню. короткі судини ,по яких кров переміщується до серця, називають венами, аті, по яких кров рухається від серця – артеріями. Серце складається з двох камер: передсердя і шлуночка. Двокамерне серце працює як насос, що перекачує кров.

Система виділення ставковика це нирка з сечоводом. З нирки продукти виділення рухаються до сечоводу і виводиться назовні через видільний отвір, розташований біля анального отвору.

Нервова система і органи чуття. До складу нервової системи входять нервові вузли, нервові стовбури, що їх з’єднують, і нерви. Кожний вузол відповідає за певну ділянку тіла, їх спільна робота регулює і координує життєдіяльність усього організму.

Окрім органів зору, нюху і дотику, у ставковика є орган рівноваги, який допомагає молюску визначати положення тіла в просторі.

Звіт 3-ої групи

Різноманітність черевоногих, їх роль у природі. Це найчисленніший клас типу Молюски. Більшість видів черевоногих мають спірально подібну черепашку. Черевоногі – єдині з молюсків, що освоїли не тільки водне середовище, але й суходіл.

В Україні мешкає виноградний слимак. У наших водоймах живуть молюски, менші за розмірами, ніж великий ставковик. це зокрема живородка річкова, органами дихання якої є зябра. Усі ставковики виконують важливу роль у ланцюгах живлення водойм. Деякі є проміжними хазяями паразитичних плоских червів.

Молюск рапана, що мешкає в Чорному морі, є переселенцем. Він потрапив сюди з Японського моря на днищах кораблів після Другої світової війни. Не зустрівши в чорному морі природних ворогів, цей молюск не тільки «прижився», але6 й став причиною зникнення чорноморської устриці та інших промислових молюсків.

Серед черевоногих є види, які не мають черепашки. Багато слимаків залюбки селяться на капустяних і суничних грядках, завдаючи шкоди цим рослинам. У Карпатах живуть великі слимаки ( до 8 см), що мають темно-фіолетове, темно-зеленувате і навіть червонувате забарвлення.

Безліч черевоногих мешкає у тропіках на суходолі і в морі.

Звіт 4-тої групи

Розмноження. Великі ставковики – гермафродити, вони розмножуються статевим шляхом. Їм власне внутрішнє запліднення. Яйця, об’єднані в драглисті кокони, ставковик прикріплює до підводних рослин. Розвиток у великого ставковика прямий, з яйця розвиваються маленькі ставковики з тонкою черепашкою.

Організовуємо міжгрупову роботу.

5. Приступаємо до виконання лабораторної роботи та інструктивною карткою після нагадування ПТБ

Лабораторна робота №8.

Тема. Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).

Мета. Вивчити особливості зовнішньої будови та спосіб руху черевоногих молюсків.

Обладнання та матеріали: живі акваріумні молюски, предметне скло, лупа, скальпель.

Хід роботи:

1*.Проведіть спостереження за черевоногими молюсками в акваріумі ( банці з водою), їх рухом, живлення. Почекайте, доки молюск висуне з мушлі тіло. Коли молюск підніметься до поверхні води, спостерігайте, як через дихальний отвір він випускає бульбашки повітря, потім набирає його і спускається на дно.

2. Розгляньте мушлю молюска, її форму і забарвлення.

3.Знайдіть голову і ногу. Які органи знаходяться на голові?

4.Помістіть молюска на предметне скло, проведіть спостереження за його рухом. Чи залишається слід на склі?

5*.Поставте перед молюском в якості перепони лезо скальпеля. За рахунок чого молюск здатний подолати таку перепону?

6.Схематично зобразіть будову черевоногого молюска і зробіть відповідні підписи.

7.Зробіть висновок про особливість зовнішньої будови черевоногих молюсків.

6. Інтерактивний метод «Прес».

Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.

Ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…

7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу на уроці своїх однокласників.

8.Д/З.

1.Опрацювати параграф 27(початковий і середній рівень).

2. Дати порівняльну характеристику травної системи молюсків і членистоногих, скласти діаграму Вена (достатній рівень).

3.Повідомлення на тему «Цікавинки про двостулкових молюсків» (високий рівень).

Тема: Клас Двостулкові. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Лабораторна робота №9. Визначення молюсків за допомогою черепашок

Мета: 1.Ознайомити учнів із загальним ознаками класу. Розглянути особливості будови, життєдіяльності, різноманітність і поширення.

Навчитись визначати види молюсків за черепашками.

2.Розвивати критичне мислення, вдосконалювати практичні навички визначення видів.

3.Виховувати любов до природи і екологічну культуру.

Основні поняття: двостулкові молюски, стулки, мантія, мідії, устриці.

Обладнання: Малюнки до теми, картки визначення, таблиця "Двостулкові молюски", схеми, черепашки молюсків, вологі препарати.

Тип уроку: комбінований.

План уроку

Хід уроку:

1.Інтерактивна вправа «Відгадай загадку»

Ми чарівні скриньки.

На морському дні живемо,

Коли до нас піщинка потрапляє,

То назад вже не вертає.

Одягається, прикрашається,

На чарівну принцесу перетворюється,

Яка Перлиною називається.

Відгадайте, не зволікайте, як ці чарівні

Скриньки називаються.

2. Інтерактивна вправа «Складання асоціативного куща».

Мантійна порожнина

Мантія Молюскирадула

целомногащупальцяочі

3. Інтерактивна вправа «Уявна подорож до морського дна».

Пропоную учням поглянути на дошку, на зображення двостулкових молюсків. Любі діти уявіть собі, що ви знаходитесь біля водойми, наприклад озера або на морському дні. Ось ви побачили дивовижних істот, які зображені на цих малюнках. Ці тварини належать до типу молюски. Отже, ми сьогодні продовжимо вивчати тип Молюски, дізнаємося про особливості будови тварин, які вас зацікавили під час подорожі. Чи хотіли б ви навчитися визначати до якого виду належить той, чи інший молюск самостійно? На всі ці запитання ми зможемо відповісти вивчивши нову тему, а якою вона буде це вже ви мабуть здогадалися (учні формулюють тему, мету, завдання уроку, якщо необхідно. З допомогою вчителя). Пропоную учням висловитися щодо застосування здобутих ними знань на уроці у майбутньому.

4.Вивчення нового матеріалу.

Запитую: що вас зацікавило в тих молюсків, яких ви побачили на малюнках?

Учень: вони ніби складаються з двох частин.

Так дійсно, ці частини називаються стулками.

То як ви вважаєте, чому цих тварин називають двостулкові? ,- через будову тіла.

Зараз ми з вами детальніше розглянемо будову тіла молюсків.

За допомогою таблиці молюсків з’ясовуємо зовнішню будову молюсків двостулкових.

Жабурниця живе у водоймах по сусідству з великим ставковиком, але побачити її ви можете не так часто. Вона веде більш прихований спосіб життя, частково зариваючись у мулисте дно.

Черепашка жабурниці має довжину близько 10 см, передній її кінець закруглений, а задній трохи загострений. Вона складається з двох симетричних стулок. Як і в черепашці великого ставковика, внутрішня поверхня стулок перламутрова, а зовнішня утворена роговою речовиною. Молюск росте протягом усього життя, збільшується й черепашка: на її зовнішній поверхні видно «кільця» - це шари річного приросту.

На спинному боці стулки черепашки з’єднані пружною гнучкою зв’язкою й двома м’язами – замикачами. Зв’язка пружинить, і тому стулки зазвичай трохи відкриті. Коли м’язи- замикачі скорочуються, стулки дуже щільно закриваються. Коли замикачі розслаблюються, стулки відкриваються, і в щілині, що утворилася на черевному боці, з’являється нога. За формою нога жабурниці нагадує язик. Висунувши її вперед, жабурниця закріплюється в ґрунті. Скорочуючи м’язи ноги, молюск підтягує все тіло до місця закріплення. Жабурниця пересувається ривками зі швидкістю 20-30 см на годину.

Уся решта тіла завжди схована під стулками черепашки. У жабурниці немає голови, є тільки тулуб. Від його спинного боку в обидва боки відходять дві складки мантії. Між ними утворюється мантійна порожнина. Так тулуб з ногою опиняються в мантійній порожнині. З обох боків тулуба в ній розміщені зябра.

Проте, дуже цікавою є внутрішня будова двостулкових молюсків. Давайте розглянемо її. Пропоную вам роботу в групах. Скажіть, хто у вас любить рожевий колір? Дуже добре. Отже ви працюватимете в 1-й групі. Хто любить зелений? Чудово. Ви об’єднуєтесь в 2-гу групу. Хто надає перевагу жовтому кольору – об’єднуєтесь в 3-тю групу . Кому до вподоби фіолетовий – формуєте четверту групу. Ті хто люблять оранжевий – 5-ту групу.

Отже, групи сформовані. Отримуйте питання і завдання, за якими працюватимете. Завдання: опрацювати текст підручника, з допомогою малюнків і таблиць, з’ясувати особливості молюсків відповідно до опрацьовуваних питань.

Питання над якими працюють групи.

1 група – травна система;

2 група – кровоносна і дихальна системи;

3 група – видільна система;

4 група – нервова система;

5 група - ріст, розвиток і розмноження молюсків.

Звіти груп

Звіт першої групи

Живиться жабурниця органічними рештками, дрібними водними організмами. Як така їжа може потрапити в травну систему тварини, що не має жодного органу захоплення? Тільки з потоком води через організм. Його створюють війки, що рухаються: ними покриті зябра й внутрішні боки мантійних складок. Травна система молюсків складається із 3-х відділів.

Звіт другої групи

Дихання. Не лише їжею забезпечує тварину безперервна робота війок. Разом із потоком води до зябер постійно надходить кисень. У зябрах, що огорнуті густою мережею капілярів, і відбувається газообмін.

Кровоносна система в жабурниці незамкнена . її відрізняє від кровоносної системи черевоногих тільки трикамерне серце. Воно складається з двох передсердь і шлуночка.

Звіт третьої групи

Завдяки цим рухам вода безперервно надходить через один отвір (ввідний сифон) й виходить через інший (вивідний сифон), протікаючи через мантійну порожнину. Разом із водою рухається і їжа жабурниці, потрапляючи в розташований в основі ноги рот і далі в травну систему. Так, безперервно фільтруючи воду, двостулкові молюски забезпечують себе їжею.

Звіт четвертої групи

Через відсутність голови в жабурниці нервових вузлів менше, ніж у ставковика. Органи чуття в жабурниці відсутні. Є в неї лише чутливі клітини в нозі й у зябрах, що фіксують зміну складу й температури води.

Звіт п’ятої групи

На відміну від ставковика, жабурниці є роздільностатевими тваринами. Розмножуються ці молюски лише статевим шляхом. Статеві продукти самців із проточною водою виносяться назовні, їх частина потрапляє через нижній сифон у мантійну порожнину самок, де на зябрах розташовані статеві органи. Там і формуються яйця. Личинки, що вийшли з яєць виводяться у воду через верхній сифон. Вони плавають, відкриваючи й закриваючи стулки.

Щоб розселитися якомога ширше, жабурниці використовують як перевізників і «годувальників» риб. Личинки прикріплюються до них, проникають під шкіру, де продовжують розвиватися. З часом молюск, що дозрів, розриває шкіру риби й падає на дно.

Вислухавши доповідачів, які показували органи молюсків на таблиці і доповнивши їх відповіді приступаємо до питання: «Різноманітність молюсків».

Любі друзі, о скільки є цікавого і чарівного на світі. Думаю ви зі мною погодитесь.Чи знаєте ви, що молюски, зокрема двостулкові ( перлівниці ) можуть утворювати перлини. Як саме це відбувається ми з вами і розглянемо. Пропоную учням заслухати повідомлення учня про утворення перлин.

Повідомлення учня.

Багато двостулкових мають чудову здатність утворювати перли. Якщо між мантією і внутрішньою поверхнею черепашки потрапляє піщинка, вона покривається по черзі то шаром рогової речовини, то перламутру. Так формується перлина. Її колір і розмір залежать від того, який саме молюск є «автором» цього витвору. В основному перлини «виготовляють» морські молюски, але раніше в північних річках Європи у великій кількості жили перлівниці (перлові скойки), перли яких були дуже цінними.

Потім заслуховуємо повідомлення про різноманітність двостулкових, цікавих представників цього класу.

У наших річках поряд із жабурницею живуть перлівниці. Черепашка в них міцніша, і форма трохи інша. Є в прісних водоймах і дрібні двостулкові, розміром 2-25 мм.

Найвідомішими морськими молюсками є мідії, устриці. Це невеликі тварини, усім їм властивий прикріплений спосіб життя. Мідії за допомогою речовин, які виділяють їх залози, приліплюються до підводних предметів, а устриці до таких предметів приростають.

Річкову дрейсену можна зустріти в багатьох водоймах України. Її численні поселення інколи забивають водоводи гідротехнічних споруд, що завдає великої шкоди господарській діяльності людини. У Чорному морі живе двостулковий молюск, який майже втратив черепашку. Це так званий «корабельний черв» - молюск-свердлильник. Коли кораблі робили в деревини, він оселявся ній, пророблюючи довгі ходи. Нині його «улюблені» місця – дерев’яні палі на причалах.

В океанах у тропічних широтах зустрічаються різноманітні двостулкові, серед них є дуже великі. Черепашки гігантського морського молюска тридакни сягає 1,5 м у діаметрі, її маса сягає 300 кг.

5. Визначення за визначними картками, за черепашками видів молюсків двостулкових(виконання лабораторної роботи).

Після нагадування ПТБ при виконані лабораторних робіт приступимо до виконання лабораторної роботи з допомогою інструктивних карток.

Лабораторна робота №9.

Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків.

Мета. Навчитися визначати молюсків за їх черепашками.

Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.

Хід роботи

1. Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки).

2. За допомогою визначної картки визначте назву молюсків.

1. Черепашка не має стулок – 2.

0. Черепашка з двох стулок -5.

2. Устя черепашки закрите кришечкою – 4.

0. Устя черепашки не закрите кришечкою – 3.

3. Черепашка закручена в спіраль – Котушка рогова.

0. Черепашка закручена у вигляді башти – Ставковик великий.

4. Черепашка велика понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами – Калюжниця, або Живородка.

0.Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки – Бітинія.

5. Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчиками – Шаровка.

0. Черепашка овальна, довгасто-яйцевидна, з двома стулками -6.

6. Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з’єднують стулки, немає – Беззубка.

0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка – Перлівниця.

3.Розгланьте черепашки двох молюсків. Встановіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю «Порівняльна характеристика черепашок молюсків»

4.У висновку вкажіть назви молюсків, які ви визначили за їх черепашками._____________

Учні за допомогою вчителя визначають види і записують до таблиці

6. Інтерактивний метод «Прес».

Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.

Ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Ми дізналися…

Отже,…

7.Проводжу оцінювання і мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу своїх однокласників на уроці.

8. Д/З. 1.Опрацювати параграф 28 (початковий і достатній рівень).

2. Опрацювати питання: «Доведіть, що двостулкові є двосторонньо-симетричними тваринами»(достатній рівень).

3.Опрацювати питання: «Чому, на вашу думку, жабурниця живиться безперервно?» (високий рівень).

Тема: Клас Головоногі. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини

Мета. 1.Розглянути особливості головоногих, з’ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини.

2. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес в учнів.

3. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.

Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.

Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця «Головоногі молюски».

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

План уроку

Хід роботи:

Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.

2.Біологічна задача: опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.

3. Інтерактивний метод «Зацікав».

Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку, якщо не хотіли, то з допомогою вчителя.

4.У формі бесіди з учнями розглядаємо особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків.

Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, я к пов’язані вони зі способом життя? Чому їх вважаю найбільш розвиненими безхребетними тваринами?

Особливості будови тіла й життєдіяльності. Тіло кальмара складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець – видозмінена передня частина ноги кальмара. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими – їх щупальця-ноги дійсно розташовані на голові.

На голові кальмара розміщені також рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око може стежити за «своїм» об’єктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар-хижак. Наздогнавши здобич, він охоплює її щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.

За головою розташований тулуб - м’язовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні органи кальмара, окрім зябер, розташовані в «мішечку», який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою лійкоподібного сифона – видозміненою задньою частиною молюска. Широкий кінець сифона відкривається в мантійну порожнину, а вузький –у воду. Пригадаймо, що таке реактивний рух. Він характерний головоногим молюскам.

Мантійний мішок та сифон є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через щілину між сифоном і мантією воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує м’язи тулуба і викидає через сифон воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Так, убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км./год. і навіть вистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.

Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи з сифону струмінь води, каракатиця спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.

Є в головоногих і третій спосіб руху – за допомогою щупалець. Восьминіг не тільки ходить ними по дну, але й плазує по підводних скелях.

Щупальця головоногих м’язисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок(а в кальмара є ще гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися з них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг засовує креветку до рота і в той самий час під каменями шукає наступну жертву, чешеться і прибирає в нірці, вигрібаючи з неї недоїдки. Щупальця беруть участь і в запліднені: за їх допомогою однієї з ніг восьминіг-самець доправляє свої статеві продукти до статевої системи самки. А самка в одних щупальцях носить запліднені яйця, а іншими щупальцями миє їх і чистить.

Головоногі-роздільностатеві тварини. Більшість з них розмножується один раз в життя. Із яйця виходить маленький молюск, зовні схожий на дорослу особину. Отже, розвиток у головоногих прямий.

Повідомлення учнів.

Поведінка головоногих. Нервова система у головоногих молюсків має значно складнішу будову, ніж в інших безхребетних тварин. Їх головні нервові вузли містять приблизно 170 млн. нейронів і утворюють справжній головний мозок. Тож не дивно, що в головоногих складні програми поведінки; ці тварини здатні до суспільних дій, до навчання. Зграї кальмарів здійснюють далекі сезонні міграції. Каракатиці й кальмари виконують складні шлюбні танці, рухаючись у воді.

Восьминіг є домовласником: зазвичай на дні існує схованка, куди він повертається після прогулянок, чудово запам’ятовуючи дорогу. Учені відшукали восьминогів у схованках і переносили їх якнайдалі від домівок. Але молюски постійно повертались до свого притулку.

У головоногих є пристосування, які вони використовують для захисту або нападу. Так, деякі головоногі можуть миттєво змінювати своє забарвлення. Вони зливаються з кольором дна, стаючи непомітними для переслідувача. Восьминіг, причаївшись на якому-небудь ґрунті або серед каміння, повністю здатен повторити їх кольори. Він може і злякати переслідувача, раптово змінивши забарвлення на яскраве. Захищаючись, головоногі викидають рідину з чорнильного мішка-резервуара, створюючи непрозору «хмару». У неї потрапляє переслідувач, а молюск швидко тікає або ховається.

Незвичайні головоногі. Головоногі молюски жили у Світовому океані з найдавніших часів. Сьогодні в крейдяних породах можна знайти рештки вимерлих видів цих тварин. Найдавніші головоногі молюски белемніти мали черепашки подовженої форми. Скам’янілі рештки белемнітів у давнину називали «чортовими пальцями». Існували і прадавні головоногі із закрученими черепашками, їх називають амонітами. Геологи знаходять черепашки амонітів діаметром до 4 м.

І в наш час в океанах живуть молюски, що нагадують давніх тварин. Це наутілуси, в яких збереглася масивна черепашка. Усередині вона розділена на численні повітряні камери, що служать для регулювання положення тіла у воді. Але з устя черепашки можуть виглянути характерні для головоногих щупальця.

Серед сучасних головоногих є справжні велетні. Так, довжина тіла гігантського тихоокеанського спрута може сягати 9 м.

З’ясовуємо значення молюсків у природі і в житті людини, розглядаємо спосіб їх харчування. Складаємо схеми опори

Розглянемо молюсків як індикаторів забруднення водойм

Пропоную учням скласти схему

6.Інтерактивний метод «Прес»

Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

Сьогодні ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…

7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок.

Д/З. 1) опрацювати параграф 29 (початковий і середній рівень).

2) Назвіть три відмінності між головоногими, черевоногими двостулковими молюсками, складіть діаграму Вена (достатній рівень).

3) Чому на території нашої країни знаходять залишки черепашок амонітів і белемнітів? (високий рівень).