Курсовая работа: Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі

1.1Загальна характеристика пам’яті

1.2 Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

2.1 Організація експериментального дослідження

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження пам’яті молодших школярів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми . Багато відомих психологів займалися дослідженням вікових особливостей дітей вивчаючи пам‘ять учнів молодшого шкільного віку. Проблемами пам‘яті займалися нейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке пам‘ять?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" – людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам‘яті. А.О. Смирнова, З.М.Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїх працях говорили, що запам‘ятовування не є відбитком предмета [3;42]. В.І.Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам‘ятовування [2;114]. За даними С. Г. Бархатової міцність запам‘ятовування зростає в період від 2^го до 5 ^го класу. За А. Біне, А.А. Смірновим, Є.Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова пам‘ять має великі переваги порівняно з механічною. Нас зацікавили такі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна пам‘ять учнів молодшого шкільного віку.

Об‘єкт дослідження - процес розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці.

Предметом дослідження вибрано особливості короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів молодших класів.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей короткочасної та опосередкованої пам’яті у різних вікових групах молодших школярів (2 -4 класи).

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що в учнів 2,3 і 4 класів середній розвиток короткочасної та опосередкованої пам’яті.

Відповідно до мети дослідження визначаємо такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати проблему розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці у психолого – педагогічній літературі.

2. Визначити рівень впливу пам’яті на учнів 2-4 класів у навчальній діяльності.

Теоретична значущість дослідження полягає в узагальненні наукової літератури з проблеми розвитку.

Практичне значення дослідження :

матеріали дослідження можуть бути використаними вчителями для молодших класів.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі

1.1 Загальна характеристика пам’яті

Запам’ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам’яттю. Пам’ять – це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Жодна дія не можлива поза процесом пам’яті, без неї людина „залишилася б, за словами Сєченова, завжди у стані новонародженого ”. Єдність і цілісність особистості забезпечується пам’яттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв’язок з попереднім і наступним.

Сучасні дослідження в галузі фізіології пам’яті показали, що механізми її дуже складні. Запам'ятання, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини – пластичністю, що зв’язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук. Роль асоціацій у діяльності пам’яті показав ще старогрецький філософ Аристотель, хоч під цим він розумів зв’язки, що їх суб’єктивно встановлює сама людина. Тобто такі, які вона вносить в навколишній світ, а не ті, що відображають суб’єктивні відношення між явищами. Характеризуючи пам’ять вчені виділяють види, типи, форми, процеси пам’яті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвиди пам’яті – це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту, який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну пам’яті. Також залежно від особливостей зв’язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняють так звану механічну, логічну пам’ять. Залежно від аналізатора, за допомогою якого сприймається зорова, слухова і рухова пам’яті.

Охарактеризуємо пам’ять за її видами. Два найголовніших види пам’яті – образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логічна пам’ять. Третій вид – емоціональна пам’ять, та четвертий – рухова. Образна пам’ять – це пам’ять на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників.

Словесно логічна пам’ять – це пам’ять на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважає у науковців і вчених. Під емоціональною пам’яттю розуміють пам’ять на почуття, переживання, та різні емоції. Вперше її ввів у психологію П. Станіславський [3;68].

Рухова ж пам’ять – це відповідно пам’ять рухи, яка генетично виникає найпершою. Вона переважає у людей, які займаються спортом, танцями. Залежно від протікання процесу пам’яті вона є мимовільна та довільна. За тривалістю закріплення і зберігання виділяють короткочасну, довготривалу та оперативну.

Зі слів психолога П.П. Блонського процеси пам’яті подібні містку, перекинутому від порівняно простих психічних процесів (зір, слух...) до складних функцій мовлення, мислення, волі [3;26].

Робота пам’яті людини залежить від характеру людини і від складених звичок, і від засвоєних нею способів роботи над собою.

У психології виділяють такі процеси пам’яті: запам’ятання, збереження, відтворення та забування. Запам’ятання – це процес самого “народження”, відбивання згадувань. Або, як кажуть фізіологи, “виникнення слідів пам’яті” в мозку людини. Процес збереження не досить вивчений, не досягнутий на сьогодні – процес збереження сліду. Наш сон – одна із форм цього процесу пам’яті. Якщо ми щось пригадуємо, згадуємо, впізнаємо, то це працює на процес пам’яті – відтворення. Усі ці процеси відносяться до будь-якого виду пам’яті, до будь-якої форми. Запам’ятання проходить ціле направлено, але може йти і саме по собі. Збереження проходить під час сну уночі, а під час неспання не бере ніякої участі у нашому особистому я. Цей процес має такі форми: пізнавальна, згадування, пригадування, спогади. Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. Під впливом навчання в неї формується логічна пам’ять. Дослівність запам’ятання, що спостерігається в дітей цього віку зумовлюється не віковими особливостями, а рядом факторів їх життєвого досвіду Позитивне в дослідженні запам’ятання – важливий засіб нагромадження словникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної пам’яті. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучування і відтворювання. Зростає продуктивність запам’ятання. У цьому віці продуктивність запам’ятовування підвищується – конкретного матеріалу на 28%, абстрактного – на 68%, емоційного – на 55% [8;54]. Ефективність запам’ятовування матеріалу зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими немічними прийомами. Порівняно менше зростає продуктивність запам’ятання конкретного матеріалу, його зображення. Інтенсивність розвиває точність запам’ятовування тексту.

Розвиток пам’яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно – логічної пам’яті. При вмілому керуванні учні можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні пункти, головні думки, пов’язувати їх між собою і завдяки цьому успішно їх запам’ятовувати. У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток довільної пам’яті, довільне запам’ятовування, відтворення. Розвиток довільної пам’яті не означає послаблення мимовільних видів запам’ятовування. Вони відіграють важливу роль у збагаченні досвіду молодших школярів. У дітей довільне запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам’ятовуваний матеріал стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність і не має спеціального немічного спрямування.

Дослідження С.Г. Бархатової, П.П. Пальцевої, В.І. Самохванової показують, що є певні але дуже варіативні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам’ятовування та їх зміною на різних вікових ступенях розвитку дітей [8;63]. Спеціальні вивчення міцності і швидкості запам’ятання показують, що в цілому за цими показниками пам’ять школярів поліпшується з віком. Проте за даними Є. Меймана, здатність до заучування з віком зростає, а міцність запам’ятання спадає. За даними С.Г. Бархатової міцність запам’ятання зростає в період від 2 до 5 класу [8;67].

У молодшому шкільному віці істотні якісні зміни відбуваються в тому що і як зберігає пам’ять. Переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвиватися в них уміння запам’ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. Переважання запам’ятання наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початкового навчання. Найбільш різко зростає можливість запам’ятання словесного матеріалу внаслідок застосування спеціальних немічних прийомів. Найменш різко зростає продуктивність пам’яті при запам’ятанні конкретних предметів і їх зображення. Змістова пам’ять має великі переваги порівняно з механічною і виявляється в особливостях відтворення засвоєного матеріалу (А. Біне, Е. Меймана, А.А. Смирнов, О.П. Нечаєв та інші) [2;102]. Ці особливості зводяться до таких:

1) діти змінюють малознайомі важкі слова або поняття більш звичними (будова – будинок, огорожа – тин);

2) пропускають деякі деталі, подробиці, передають основне;

3) можуть змінити порядок викладу, послідовність окремих епізодів, не порушуючи логіки;

4) доповнюють сприйнятий текст від себе рядом подробиць і деталями, які прикрашають відтворюване;

5) можуть узагальнено викладати факти, подробиці, характеристики, доповнюючи власним міркуванням, оцінками.

Змістове запам’ятання підвищує процес пам’яті. Час збереження матеріалу подовжується, тобто міцність пам’яті підвищується. Змістова обробка сприйнятого матеріалу істотно змінює й хід процесу забування. Якщо матеріал заучується але не осмислюється, він швидко забувається, і до кінця латентного періоду учень зберігає в пам’яті лише безладні клапті сприйнятого тексту. Перехід до змістової пам’яті здійснюється в процесі загального розумового розвитку школяра. Зберігається в пам’яті такий конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність, яка є необхідною для розуміння того що запам’ятовується. Абстрактний матеріал дає краще запам’ятовувати загальний ряд факторів (наприклад взаємозв’язки між окремими географічними явищами). Конкретно – образний характер пам’яті молодших школярів виявляється в тому, що діти вирішують з такими складними завданнями як співвідношення, ділення тексту на частини, якщо при цьому є опора на наочність . Щодо довільного та мимовільного запам’ятання в учнів молодшого шкільного віку, то мимовільне запам’ятання, яке здійснюється в активній розумовій діяльності дітей, продуктивніше, ніж довільне запам’ятання, що відбувається в звичайних умовах і не має немічної спрямованості. Деякі психологи вважають, що у дітей молодшого шкільного віку на першому місці стоїть механічне запам’ятання. С. Меймана вважає, що логічна пам’ять починає переважати тільки в 13 – 14 років. В. Штерн думав, що розуміння слів для дітей не має великого значення [1;96].

Відтворення представляє труднощі у зв’язку з тим, що воно потребує уміння ставити – ціль, активізувати мислення, яким молодші школярі починають користуватися при заучуванні. З віком діти при відтворені підсилюють мислительну обробку в плані систематизації та узагальнення. В результаті вони відтворюють навчальний матеріал більш вільно та зв’язано. Процес забування залежить від того як діти запам’ятовують, які прийоми використовують.

1.2 Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку

пам'ять молодший школяр дослідження

Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільно запам’ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшій мірі базується на довільній пам’яті. Молодші школярі, як і дошкільнята, володіють добре розвинутою механічною пам’яттю. Велика кількість молодших школярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбові тексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовий матеріал стає складнішим і більшим за об’ємом. Такі діти схильні дослівно відтворювати те, що запам’ятовують. Удосконалення змістової пам’яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам’ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр може запам’ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому дорослі повинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес - як, яким чином учень запам’ятав матеріал. Одна із найважливіших задач вчителя в початкових класах - навчити дітей використовувати певні немічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення в слух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напам’ять. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі. В молодшому шкільному віці пам’ять, як і всі інші психічні процеси, перебуває суттєві зміни. Суть цих змін полягає в тому, що пам’ять дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. Перетворення мімічної функції зумовлені значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мімічних задач, що виникають в ході учбової діяльності. Тепер дитина повинна багато запам’ятовувати: заучувати матеріал дослівно, вміти переказувати його близько до тексту або своїми словами, крім того пам’ятати завчене і вміти відтворити його через тривалий час. Невміння дитини запам’ятовувати відбивається на її учбовій діяльності і впливає в кінцевому результаті на відношення дитини до навчання і школи. У першокласників (як у дошкільнят) добре розвинута мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події її життя. Але багато з того, що приходиться запам’ятовувати першокласнику в школі, є для нього цікавим і привабливим. Тому мимовільної пам’яті тут недостатньо. Немає сумніву в тому, що зацікавленість дитини в шкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація являються необхідними умовами розвитку пам’яті. Доречним являється твердження, що для розвитку пам’яті корисні не стільки спеціальні вправи на запам’ятовування, як формування зацікавленості до занять, до окремих учбових предметів, розвиток позитивного відношення до них. Практика показує, що одного інтересу до навчання недостатньо для розвитку довільної пам’яті як вищої психічної функції. Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними. Здатність дітей молодшого шкільного віку до довільного запам’ятовування неоднакова протягом навчання в початковій школі і суттєво відрізняється у учнів І-ІІ і ІІІ – ІV класів. Так, для дітей 7-8 років “характерні ситуації, коли запам’ятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запам’ятати, усвідомлюючи і організовуючи матеріал... Діти на запитання : “Як запам’ятав? Про що думав в процесі запам’ятовування? І т.д. ” – найчастіше відповідають: “Просто запам’ятав, і все”. Це відображається на результативному боці пам’яті. Для молодших школярів простіше виконати настанову “запам’ятати”, ніж настанову “запам’ятати з допомогою чогось ” При удосконаленні учбових завдань настанова "просто запам’ятати" перестає себе оправдовувати і це спонукає дитину шукати прийоми організації пам’яті. Найчастіше таким прийомом виявляється багаторазове повторення - універсальний спосіб, що забезпечує механічне запам’ятовування. В молодших класах, де від учнів вимагається тільки просте відтворення, невеликого за об’ємом матеріалу, такий спосіб запам’ятовування дозволяє справлятись з учбовим навантаженням. Але дуже часто він залишається у школярів єдиним на весь період навчання в школі. Це пов’язано перш за все з тим, що в молодшому шкільному віці дитина не засвоїла прийоми змістового запам’ятовування, її логічна пам’ять залишилась недостатньо сформованою.Основою логічної пам’яті є використання розумових процесів, як опори, засобу запам’ятовування. Така пам’ять базується на розумінні. В якості розумових прийомів запам’ятовування можна використати: змістове співвідношення, класифікацію, виділення змістових опор, складання плану та ін. Спеціальні дослідження , які вивчали можливості формування цих прийомів у молодших школярів, показують, що вивчення немічного прийому, в основі якого закладена розумова дія, повинне включати два етапи: а) формування самої розумової дії; б) використання її як немічного прийому, тобто засобу запам’ятовування. Таким чином, перш ніж використовувати, наприклад, прийом класифікації для запам’ятовування матеріалу, необхідно оволодіти класифікацією, як самостійною розумовою дією. Процес розвитку логічної пам’яті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам’ятовування використовують повторення. Але навіть успішно засвоївши в процесі навчання спосіб змістового аналізу і запам’ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування в учбовій діяльності, для цього необхідне спеціальне спонукання з боку дорослих. У розвитку довільної пам’яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект, пов’язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш за все письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді, коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати. У молодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості - складання найбільш адекватний вид творчості - складання казок. Молодший шкільний вік сенситивний для формування вищих форм довільного запам’ятовування, тому цілеспрямована робота по розвитку і оволодінню немічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування індивідуальних характеристик пам’яті дитини: її об’єму, модальності (зорова, слухова, моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам’ятовування: щоб запам’ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином.

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті. Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня пам ‘ яті учнів початкових класів

2.1 Організація експериментального дослідження

Ми вирішили організувати експериментальне дослідження короткочасного та опосередкованого запам‘ятовування учнів 2-4 класів вибравши такі методики: "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятання слів", "Запам‘ятання геометричних фігур" та "Запам‘ятання чисел". Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. Дані методики використовують для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного.

Методика №1. „Піктограма"

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Хід проведення : Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.

Для запам’ятання було дано такі слова:

велике свято;

тяжка робота;

смачна вечеря;

хвороба;

печаль;

щастя;

розлука;

дружба;

ворожість;

подвиг;

перемога.

Через 40 хвилин учні відтворили матеріал, підписуючи малюнки. Проводилася методика на уроці читання (2-В клас) та української мови (4-В клас).

Методика №2. "Асоціації"

Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.

Необхідний матеріал: Набори з 30 карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.

Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати ”. Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку.

Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.

На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.

Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.

Дослідження проводилось у 3-А класі на уроці української мови.

Методика №3. "Запам‘ятання геометричних фігур"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.

Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.

Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.

Методика №4. "Запам‘ятання”

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше ”.

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.

Методика №5. „Запам’ятання чисел”

Мета: Дослідження короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати ”.

Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження пам’яті молодших школярів

За методикою "Піктограма" проводилося експериментальне дослідження опосередкованої пам’яті учнів – 2-Б (25 учнів) та 4-Б (26 учнів) класів. Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнках часто зображуються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті.

Результати подано в таблиці 1:

Таблиця 1

В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.

Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).

В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.

Таблиця 3

З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4^ро чоловік з 16^ти . Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень. Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність.

При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур ”, а також методику “Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні).

З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол (Додаток №1).

Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм короткочасної

пам’яті (А) за такими формулами:

(Додаток №2).

Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам‘ятання геометричних

фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами (Додаток №5).

Інтерпретуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах

учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів. З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні.

З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9.

Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі – 55,5 %.

Провівши методику "Запам‘ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).

Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).

Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.

Таблиця №4

Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.

Висновки

У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання і за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена нами підтвердилася – результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів.

У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при наочності. Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запам’ятання. Легше зберігається в пам’яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується. У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті.

На нашу думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.

Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.

Дані методики доцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідження опосередкованого запам‘ятання можна застосовувати на уроках читання і української мови. вони добре розвивають види пам‘яті та логічне і абстрактне мислення. А методики дослідження короткочасної пам‘яті можна використовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови або читання. Вони також мають неабиякий вплив на психічні процеси учнів молодшого шкільного віку.

Список використаної літератури

1. Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. № 2121 “Педагогика и методика начального обучения.”/ М.В.Матюхин, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Пронина и др. Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение 1984 г.-256 с.

2. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.

3. Жариков Е.С., Крушельницкий Е.Л. “Для тебя и отебе”: Книга для учащихся.- М.: Просвещение 1991 г.- 223 с.

4. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. Кн.3: ПД (полное) Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 3е изд.- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС. 1998 г.- 632 с.

5. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.

6. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1972 г.- 167 с.

7. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).

8. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія. За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. Видавництво Радянська школа. Київ 1976 р. – 268 с.

9. Иппалитов Ф.В. Память школьника. - М.: “Знание” 1978 г. – 48 с.

Додатки

Додаток №1.

"Запам‘ятання геометричних фігур”

Додаток №2

"Запам‘ятання геометричних фігур ”

Додаток №3

«Запам‘ятання слів »

Додаток №4

"Запам‘ятання геометричних фігур ”

Додаток №5

"Запам‘ятання геометричних фігур ”

Додаток №6

"Запам‘ятання слів"

Размещено на http://www.