Реферат: Украинский язык 10 класс Заболотный стандарт

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ

«Генеза»

2010

Дорогі десятикласники!

Цим підручником починається вивчення української мови на рівні стандарту в старшій профільній школі.

Ви матимете змогу поглибити й систематизувати отримані раніше знання з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, морфології, стилістики. Навчитеся доцільно використовувати мовні засоби в різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету, знайдете точки дотику мови як з літературою та історі єю, так і з математикою, біологією, географією тощо. Отримаєте задоволення від самостійного дослідження мовних явищ, виконання творчих проектів, створення власних висловлювань, роботи з додатковими інформаційними джерелами, а також мандрівок рубриками «Культура мовлення », «Моя сторінка », «Мовленнєва ситуація ».

Перш ніж розпочати роботу за підручником, зверніть увагу на узагальнювальні схеми в додатках – тут представлені основні теоретичні відомості з курсу української мови 5–9-х класів. Цей матеріал допоможе вам у навчанні в 10-му класі.

Під час опрацювання кожного параграфа радимо спочатку ознайомитися з ключовими питаннями теми, пригадати вивчене та виконати вступне завдання дослідницького характеру, щоб зробити хоча й невелике, але власне відкриття. Потім доцільно уважно прочитати теоретичні відомості, осмислити їх та виконати різноманітні тренувальні вправи. Завершуються параграфи висновками, у яких стисло подаються основні положення теми. Завдання рубрики «Самооцінка і самоперевірка » стануть вам у пригоді під час повторення вивченого та підготовки до підсумкової атестаційної роботи.

Вправи з позначками «Попрацюйте в парах », «Два – чотири – всі разом », «Мозковий штурм », «Мікрофон » виконуються колективно й за окремими правилами, ознайомитися з якими можна в додатках наприкінці підручника. Тут ви знайдете чотири словнички, скорочені відповіді до вправ, покажчик термінів і понять.

Бажаємо вам успіхів у набутті знань, в оволодінні вмінням їх застосовувати, а також самостійних творчих пошуків і відкриттів.

ВСТУП

Функції мови і мовлення.

Роль мови у формуванні й самовираженні особистості

Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

К. Мотрич

1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит.

* * *

Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! У тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; у тобі, мово, неосяжна душа народу – його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його...

Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого (С. Плачинда) .

І. Марчук . Пробудження

Вступ

* * *

Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людств а, бо кожна мова доповнює іншу, а разом – вони витвір світового колективного людського розуму (Г. Нудьга) .

* * *

Слово – наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні і естетичні оцінки та вподобання (І. Вихованець) .

* * *

У народу є чаша, яку можна назвати оберегом вічності. Ту криницю живить по-

Марини Макарчик , 14 років

чості. Народи, які не оберігають чашу пам’яті, неминуче гинуть (О. Бердник) .

* * *

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід (Панас Мирний) .

* * *

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (О. Гончар) .

* * *

Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжність у щасті, ніжність у сумі, ніжність у щемну годину. З ніжної душі – у слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня, у слово-диво, у слово сонячно-кларнетне. Дивиться мудрими очима ніжність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневоцвітною весною, червоним осіннім зойком клена – і ніжністю слова (І. Вихованець) .

Поміркуйте

• Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування?

• Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом?

• Які факти свідчать про те, що мова – засіб пізнання?

• Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкуючись із ними за допомогою мови?

Вступ

• Чи правильно кажуть, що мова – це носій культури?

• Чому мова – це скарбниця? Що треба зробити, щоб вона поповнювалася?  Чи може суспільство функціонувати без мови?

Мова і мовлення належать до унікальних явищ людськ ого життя і виконують у суспільстві різноманітні функції.

Найважливіша з них – функція спілкування (комунікативна) . Завдяки мові люди спілкуються між собою, публічно висловлюють свою волю, бажання, прагнення й перестороги. Ще видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав, що найбільша у світі розкіш – це розкіш людського спілкування.

Крім того, мова є важливим засобом пізнання навколишнього світу, адже в ній нагромаджено досвід попередніх поколінь, який закодовано у слові. У кожній мові таким чином фіксується неповторна картина світу, багата інформація, яка потім засвоюється людиною.

Мова є носієм культури . Через мову відбувається засвоєння людиною культури свого та інших народів. Разом з мовою ми сприймаємо пісні, казки, жарти, звичаї й традиції народу.

Якщо в побутовому мовленні мова виконує переважно функцію спілкування, то в художньому вона є засобом образотворення, виконує естетичну функцію, тобто є джерелом естетичної насолоди від сприйняття художнього образу. Мова допомагає сприймати й розуміти світ крізь призму прекрасного. Отже, вона є першоелементом культури й лежить в основі розвитку різних видів мистецтва, які мають естетичне значення в суспільстві.

Експресивна функція мови полягає в тому, що завдяки слову кожен з нас розкриває для інших людей свій неповторний внутрішній світ, світ своєрідних думок і почуттів. «Заговори, щоб я тебе побачив», – казали античні мудреці.

2. Мозковий штурм. Що є спільного для всіх функцій мови?

3. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями.

* * *

Рідна мова – це найособистіша й найглибша сфера обстоювання свого «я», коли воно є, своєї особистості і національної гідності (І. Дзюба) .

* * *

Мова єднає між собою представників певного народу в часі і в просторі. Прилучення людини до рідної мови – це входження її в суспільств о, підключення до колективного розуму. Усвідомлення себе як людини здійснюється через мову рідних дитині людей, а тому протягом усього свого життя кожен сприймає цю першу мову в оточенні

Вступ

спогадів про батька й матір, братів і сестер, про рідний дім. Позбавити людину рідної мови – чи то згідно з її волею, чи всупереч їй – аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (В. Русанівський) .

* * *

Наша мова – найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися Плакат Соломії Старак , 14 років впливам середовища, якщо воно затягує (Д. Лихачов) .

* * *

Мовою не тільки визначається національний характер людини, її закладено в нас генетично, вона виступає тим успадкованим інструментом, який поєднує теперішні покоління з попередніми. Науковці стверджують, що сучасна електроніка дозволяє розрізнити національні особливості плачу новонародженої дитини. Здогад про генетичну спадковість мови ще в XVIII ст. висловив німецький філолог Вільгельм фон Гумбольдт . Він вважав, що мову закладено у вигляді коду в нейроклітинах людського мозку, що цей код генетично передається від батьків дітям. Теорія Гумбольдта знаходить підтвердження й у наш час. Сучасні вчені спостерегли, як чужа мова, насаджена в ранньому віці, гальмує розумовий розвиток людини (Г. Стульська).

Поміркуйте

• Серед учених існує думка про те, що людина може найбільше розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’язано?

• Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову?

• Чому мову називають генетичним кодом народу?

• Як мова впливає на формування особистості?

• Яку роль відіграє мова в житті кожної людини?

Збагачуючись знаннями, відображеними в мові, людина формує себе як особистість. А під час повсякденного спілкування ми реалізовуємо себе, виявляючи своє ставлення до навколишнього світу. Насамперед мова сприяє національному самоототожненню. Так, українці Росії, Канади, Америки та інших країн, де є українська діаспора, виражають належність до українства українською мовою. Особливо зростає роль мови в наш час, коли на неї покладається важливе завдання прилучення якнайбільшої кількості наших співгромадян до виявлених у слові національної духовності, моралі й культури.

4. Колективне завдання. Дайте кожен відповіді на подані запитання однимдвома словами. Узагальніть колективом усі учнівські відповіді і впишіть найвлучніші з них у заздалегідь накреслені на дошці схеми.

Вступ

1. Чим для людини є мова? 2 . Чим збагачується людина, вивчаючи мову?

Безсмертя мови є часточкою безсмертя людини і її народу. Тому потрібно берегти свою мову , в якій відбилася душа народу, щоб донести до майбутніх поколінь найзапов ітніші думки наших предків і сподівання наших сучасників:

Нас далеко чути, нас далеко видно, Дмуть вітри історії в наші паруси.

Розвивайся й далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси.

(О. Підсуха)

1. Які функції виконує мова в суспільстві?

2. Яка основна функція мови? Які структурні одиниці мови виконують її?

3. Розкажіть про роль мови у формуванні й самовираженні особистості.

4. Аргументовано доведіть, що мова є найдивовижнішим явищем у світі.

5. Яким шляхом, на вашу думку, треба йти Україні, будуючи мовну політику?

6. Проведіть у класі конкурс на знання прислів’їв, приказок, афоризмів про мову, слово. Після закінчення конкурсу запишіть 2–5 таких висловів у свій зошит.

7. Складіть вірш або підготуйте усне повідомлення про функції мови в суспільстві.

МОЯ СТОРІНКА

Славетні імена

Агатангел Кримський

Найвідомішим поліглотом України є, безперечно, академік Агатангел Кримський – видатний український сходознавець, історик, мовознавець, письменник і громадський діяч, людина універсальних знань і колосальної творчої спромоги. Він навіть не міг назвати точної кількості тих мов, які знав (а це були не тільки живі мови, але й мертві), проте приблизно окреслював їх число шістдесятьма. Головна спеціалізація вченого – східні мови, з яких він залишив дуже багато перекладів, а також досліджував їхні особливості.

Найбільше цей видатний поліглот вивчав саме українську мову.

Про його феноменальні мовні здібності ходили легенди, сучасники переказували численні комічні випадки, пов’язані з дивомовником. Ось один із таких випадків. Якось до Агатангела Кримського прийшов студент і під час розмови поцікавився, чи прийняв би професор його на роботу, якби він почав вивчати всі азійські мови, що їх знає Кримський. На це Агатангел Юхимович відповів: «Ні, але дуже радо прийняв би вас на роботу тоді, коли б ви вивчили всі ті європейські мови, яких я не знаю». Зрозуміло, що це було неможливо, оскільки таких мов у природі не існувало.

Цікаво знати

Дослідники українських прізвищ з’ясували, що найчисленнішою групою серед найменувань є ті, що утворилися від власних імен. Найпоширеніші прізвища, які походять від імені Іван (близь ко 130 форм), – Іваненко, Іванишин, Іванів, Іванців, Івас, Іваниця, Іванченко ... Більше як півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків .

Як це було

Синус і затока

Слово синус латинського походження і означає «затока». Який же зв’язок має затока із синусом?

Дугу кола можна уподібнити до зігнутого лука, а хорду, що її стягує, – до тятиви цього лука. Один індійський математик саме так і назвав свого часу півхорду – тятивою . Проте при перекладі індійського тексту арабські математики зіткнулися з проблемою: особливістю арабської мови є те, що в ній виписуються лише приголосні літери, а голосні пропускаються. Отже, голосні, ужиті в слові, доводиться встановлювати з контексту. Слово затока арабською має однакові приголосні зі словом тятива . Перекладач, який пізніше перекладав арабський текст латинською мовою, умудрився прочитати його як затока , що латиною звучить як синус .

§ 1. Рівні мовної системи. Норми літературної мови

Про рівні мовної системи, їхні одиниці та необхідність дотримання норм літературної мови

 Які розділи мовознавства ви знаєте? Що вивчає кожен із них?

5. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Як ви розумієте твердження автора: «Мова є системою» ? Які приклади інших систем ви могли б

навести? Чим мовна система подібна до них?

Мова є системою. Система – це сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо із системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функціонувати або її функціонування буде недостатньо ефективним. Уявіть собі, що з нашої мови зник звук [б ]. У такому випадку слова, які мають цей звук, довелося б вимовляти без нього або замість нього вживати найближчий за звучанням до нього звук [п ], що призвело б до непорозумінь (М. Кочерган).

ІІ. Наведіть кілька прикладів того, як вилучення окремого елемента із мовної системи може стати причиною непорозуміння.

Мовна система має ч о т и р и р і в н і. Найнижчим рівнем є фонетичний , далі йде морфемний , потім лексичний , і найвищим рівнем є синтаксичний . Кожен рівень має свою одиницю :

• фонетичний – звук;

• морфемний – морфему;

• лексичний – слово;

• синтаксичний – словосполучення, речення.

Мовні рівні не є автономними, незалежними. Морфемний рівень виражає найзагальніші елементи змісту і готує матеріал для побудови слів. На лексичному рівні формуються конкретні елементи змісту, але це ще не сам зміст. На рівні словосполучення актуалізуються, уточнюються потрібні для вираження змісту значення слів. Зміст виражається через речення, яке є основним знаком мовлення. На рівні тексту змісти окремих речень зливаються, взаємодоповнюються і таким чином передають не ізольовані деталі дійсності чи окремі думки, а цілісну картину в її динаміці й розвитку.

Така логічна схема більш-менш однакова для всіх мов. Але чим глибше ми проникаємо в структуру мови, тим більше виявляється її своєрідність.

Рівні мови можуть змінюватися. Найбільш чутливою до змін у суспільстві є лексика . Одні слова з’являються в мові (саміт, електорат, портфоліо ), інші зникають.

Щоправда, основний словниковий склад змінюється повільно. За даними американського мовознавця М. Сводеша , за 1000 років змінюється 20 % слів основного словникового фонду. Повільніше за словниковий склад змінюється фонетика . Зміни у фонетиці важко помітити протягом життя одного покоління. Однак фонетичні зміни все ж мають місце. Наприклад, у давньоукраїнській мові зникли голосні звуки [ъ ] і [ь ], звук [ь ] перейшов у [і ], стало діяти чергування [о ], [е ] з [і ] в закритому складі тощо.

6. Мозковий штурм. Що є спільного й відмінного між звуком, словом і реченням?

7. І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Поясніть, як ви розумієте зміст двох перших рядків.

І кохання має пори року,

Має вихідні й святкові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощально вдалині. То в життєвих нетрях заблукає Й, повернувшись, упаде до ніг.

І на всій землі того немає, Хто б йому простить цього не міг. Скільки сліз пролито через нього, Та вирує пристрасть в нім яка!

І хоч терном встелена дорога, М. Алексоматі.

Побачення (фрагмент) Та ніхто із неї не зверта.

(Г. Дудка)

II. На основі тексту покажіть функціонування в мовній системі чотирьох рівнів. Навед іть приклади одиниць кожного рівня. Який із рівнів реалізується лише в усному мовленні?

III. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрун-туйте орфограми та пунктограми. Накресліть схему останнього речення.

8. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. До якого стилю мовлення він належить?

КУДИ ПЛИВЕ МIСТО

У ХІХ столітті про катастрофічні наслідки глобального потепління ще й не чули, вважаючи його початком райського життя для землян. Тоді мріяли про різні способи покращення клімату.

Один учений, наприклад, запропонував розтопити льоди, посипавши чорним пилом арктичну кригу, адже темний колір добре притягує сонячну енергію. Понад 100 років тому не зважали на те, що рівень води підвищиться. Навпаки, сподівалися, що на узбережжі Північного Льодовит ого океану стане значно тепліше. Отоді, мовляв, людство не знатиме горя-біди, сіятиме на Півночі пшеничку та садитиме картопельку. А рясні дощі, може, випадуть аж в азійських та африканських пустелях.

Зараз учені далекі від думки влаштувати з доброго дива новий всесвітній потоп. Їх тривожить загроза танення крижаної шапки Землі. Тож найвидатніші уми планети пропонують свої проекти, як цього уникнути. По-перше, радять вивести на космічну орбіту величезні дзерк ала, що відбиватимуть надлишки сонячної енергії, по-друге, розпилювати в ат- О. Шовкуненко. Криголам мосфері хімічні речовини, які б не пропускали частину сонячних променів до земної поверхні, по-третє, вивести рослини з листям, що відбивало б сонячне проміння.

Поки вчені роблять свою справу, архітектори обмірковують, як ми житимемо, коли вся поверхня Землі опиниться під водою. За прогнозами, протягом ХХІ століття рівень Світового океану підніметься на 20–90 см!

Нещодавно зодчі запропонували проект плавучих міст-островів, що нагадують велетенські лілії. Такі міста триматимуться на воді, як поплавки, і вміщатимуть до 50 тисяч мешканців. Життя городян забезпечать екологічно чисті види енергії – вітру, сонця, припливів і відливів; а рослини, якими ці міста будуть озеленені, постачатимуть смачні овочі та фрукти (Із журналу).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте, які речення – прості чи складні – переважають у тексті. Як ви думаєте, чому? Які з цих двох видів речень допомагають повніше передати думку, точніше виразити зв’язки між явищами?

2. Запишіть у фонетичній транскрипції чотири слова (на вибір), у яких є букви, що позначають два звуки.

3. Знайдіть слова із суфіксами, які надають словам зменшено-пестливого відтін ку. З якою метою використано ці слова в тексті?

4. Випишіть словосполучення, характерні для наукового стилю мовлення. Визнач те головне та залежне слово в кожному словосполученні.

5. Випишіть із речень тексту вставні слова. Яку роль відіграють вони в структурі тексту?

6. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення двох виділених слів. Чи є вони синонімічними? З якою метою в тексті використано обидва слова?

9. І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення та надпишіть над кожним словом його частину мови. Випишіть словосполучення.

Похилився колос на долоню, довгим вусом шепче про врожай (П. Дорошко).

ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть до кожного повнозначного слова спільнокореневі. Виділіть словотворчі суфікси та префікси.

Упорядкованості мовній системі надають мовні норми . Норма властива кожній національній літературній мові як основна і необхідна умова її існування й повноцінного функціонування в суспільстві.

Мовна норма – це сукупність мовних засобів, що вважаються правильними і сприймаються носіями мови як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови і суспільства.

Визначальними ознаками мовної норми є гнучка стабільність, варіантність, дотримання усталених, загальноприйнятих правил щодо слововживання, написання, наголошу вання слів, граматичного оформлення висловлювання. Порушення літературної мовної норми спричиняються, наприклад, сплутуванням слів, що мають близьке звучання, але відмінне лексичне значення (тактовний – тактичний, талан – талант ); впливом діалектної вимови (хожу, ходю замість літературного ходжу ); незнанням законів синтаксичної сполучуваності слів (молодший брата замість нормативного молодший за брата ) тощо.

Мовні норми є спільними для різних стилів мовлення. Проте кожен з них має і свою специфічну – внутрішню – норму. Наприклад, використання слів привіт! бувай! у значенні одиниць мовного етикету для сучасної української літературної мови є нормативним. Однак внутрішня норма офіційно-ділового стилю не допускає вживання цих слів у своїх текстах. Для стильової ж норми розмовного мовлення названі слова є цілком прийнятними.

Зверніть увагу! Закони писемної мови зібрані в «Українському правописі» (редакція 1993 року). У цьому документі відтворено основні правила граматики, орфоепії, графіки. Усе, що суперечить цим правилам, є порушенням норми. Ілюстрації до наведених правил ви знайдете в словниках.

Норми української літературної мови поділяються на орфоепічні, лексичні, граматичні (морфологічні, синтаксичні), стилістичні, орфографічні, пунктуаційні .

Мовні норми різняться сферою застосування. Наприклад, орфографічні і пунктуаційні норми стосуються лише письма, а орфоепічні реалізуються тільки в усному мовленні. Частина норм є актуальною як для письма, так і для усного мовлення. Такими є норми, що стосуються лексичного складу мови або утворення форми слова чи побудови речення згідно з граматичними правилами.

10. Прочитайте висловлювання відомого українського мовознавця. Поміркуйте, чи має право носій мови ігнорувати усталені мовні норми, якщо його смаки й оцінки не збігаються з ними.

З погляду суто наукового не можна говорити, що в мові що-небудь є правильне або неправильне, – бо все, що є в мові, має причини своєї появи, отже, по-своєму обґрунтоване. Однак практичні потреби порозуміння, спілкування і закріплення національної єдності владно вимагають, щоб норми були і щоб у мові засуджувалося все те, що цим нормам не відповідає (Ю. Шерех).

11. І. Прочитайте типові мовні звороти, що вживаються в автобіографії, характеристиці. Які норми в них порушено? Запишіть правильно.

Підвищення в посаді, урядові винагороди, робота по сумісництв у, по закінченню, поступити в інститут, приймати участь, працюю в якості вчителя, написати свою власну біографію, працюючи на даній посаді, вдосконалив знання по роботі, інженер по обслуговуванню, відношення в колективі, відношення до роботи, гармонічний розвиток, особовий приклад, отримувати досвід, курси по вивченню іноземних мов.

II. З двома зворотами складіть і запишіть речення, характерні для вищезгаданих ділових паперів.

12. І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки відповідно до пунктуаційних норм. Обґрунтуйте орфограми.

1. Криниця розбалакалась з відром і вікна променями протирають очі (Н. Гнатюк). 2. Уміння розв’язувати задачі таке ж практичне мистецтво як і вміння плавати бігати чи танцювати (Д. Пойя). 3. Почалося у сонця безсоння і подовшали раптом дні (В. Симоненко). 4. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко). 5. Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі сині хмари діброви спілі ранки та грози (А. Малишко). 6. Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева перелітні в повінь лагідну свою (М. Рильський). 7. Край прогнутого вечорового неба врізаючись у зоряну імлу і досі трудиться старий нагорблений вітряк (М. Стельмах).

ІІ. Назвіть, чим ускладнено кожне речення. Знайдіть і підкресліть у двох реченнях дієприслівникові звороти.

13. Попрацюйте в парах. Запишіть по черзі словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне слово. Мотивуйте свій вибір.

(Прихильник, шанувальник, послідовник) таланту; (доступний, зрозумілий, досяжний) виклад; (обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (сперечання, спір, дискусія) у пресі; (говорити, казати, висловлювати) думки; (оплачувати, сплачувати, платити) борги; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (вичерпна, фундаментальна, глибока) відповідь; (хиба, помилка, вада) в розрахунках; (проведення, здійснення) валютних операцій.

14. Мікрофон. Чи згодні ви з твердженням польського письменника Адама М іцкевича: «Одного неточн ого, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження»? Обґрунтуйте свою відповідь.

15. Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови і запишіть.

1. Слухачі не зрозуміли смислу нового терміна. 2. Від сьогодні він звільнений із цієї посади. 3. Відношення між учнями та вчителями мають бути доброзичливими. 4. Для капітального ремонту нам підійде любий матеріал. 5. У цьому році я завершую навчання в інституті. 6. У відповідності з рішенням журі перемогу було присуджено наймолодшому учаснику. 7. Передсвяткова виставка-продажа відбудеться за адресом: вулиця Дмитрівська, 34. 8. Завдання потрібно виконати при всіх обставинах. 9. При відсутності старости класу його заміщає хтось другий. 10. Так як оратор не додержувався регламенту, то голова зборів лишив його слова.

16. І. Порівняйте наведені тексти. Визначте тему, стиль і тип мовлення кожного з них. Яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих текстах? Чи дотримано стилістичних норм?

1. Дуб звичайний – однодомна рослина родини букових. Дерево

20–50 м заввишки, з широкою неправильною кроною. Молоді гілки зелен увато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Кора на стовбурі і багаторічних гілках темно-сіра. Листки коротк о че реш кові, ви довже но-обер нен о яйце по дібні, перис то лопа теві, біля основи – з вушками. Цвіте протягом квітня – травня; плодоно сить у вересні – жовтні.

Утворює чисті насадження або росте в суміші з іншими породами майже по всій території України Г. Толпєкін. Дубовий гай (З енциклопедичного довідника).

2. У багатьох чудових українських народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття!

Дуб і справді живе надзвичайно довго. У селі Верхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить старезний дубвелетень, вік якого – понад вісімсот років. Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на могутнє розлоге дерево. Під ним проходили слов’янські племена, мешканці південних степів, у його затінку відпочивали, ховали ся від дощу або палючого сонця. Нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники Землі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів (С. Івченко).

ІІ. Перекажіть усно другий текст. Завершіть переказ висновком про такі риси людини, як незламність, могутність і стійкість, символом яких є дуб.

17. Відредагуйте текст. Поясніть типові помилки у вживанні лексичних засобів.

Галина перебувала на підприємстві на гарному рахунку. Вона домоглася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чимало зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього аж ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль в роботі, та згодом розгорнула свою діяльність. У кінцевому рахунку вона пере могла (За К. Гордієнком ).

18. Мозковий штурм. Як відомо, мова – це одночасно і жива діяльність, і продукт минулого. Стосовно цього доведіть або спростуйте тезу: «Мовна норма – категорія історична». Скористайтеся пам’яткою «Як довести думку» , вміщеною наприкінці підручника.

§ 2. Культура мовлення

Про основні вимоги до культури мовлення, а також про типові мовленнєві помилки та способи їх усунення

Пригадайте

• Яке мовлення вважається доречним, точним і змістовним?

• Що означає говорити й писати правильно?

19. І. Прочитайте текст. Як автор тлумачить поняття культура і мовна культура ? Користуючись довідниковою літературою, дайте визначення термінів

культура і культура мовлення . Порівняйте визначення, знайдені вами, з авторськими тлумаченнями.

ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА

Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.

Культура – це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціо нального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника (В. Русанівський) .

ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення тексту. Чи погоджуєтеся ви з автором?

Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови та майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення.

Крім того, культура мовлення – це і відповідний розділ мовознавства, який розробляє правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень та вимагає від мовців їх неухильного дотримання.

Володіючи нормами культури мовлення, можна уникнути багатьох проблем, конфліктів, швидше досягти життєвих цілей. Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості особи, її культури, а разом з тим – це і показник культури суспільства . Словесний бруд, що заполоняє мовлення громадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Ще мудрий Езоп довів, що наше слово – це і найкраще, що є в розпорядженні людини, і найгірше, чим вона володіє.

Основою мовленнєвої культури є грамотність , тобто дотрим ання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним . Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо чита ти різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебу довувати сказане, шукати найкращі варіанти вислов лювання.

Багатство мовлення визначається смисловим насиченням слова, що створюється правильним і доречним застосуванням у мовленні синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів. Емоційне забарвлення текст отримує завдяки використанню різних суфіксів, фразеологізмів, прислів’їв, приказок.

Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому? ; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання . Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи ), паузи вагання (е-е ..., гм ..., той ..., ну ...), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.

Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення . Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

20. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому пісню вважають душею народу.

ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА

Коли Творець подарував Україні Пісню – пісенною стала Душа українців. З Піснею вони працювали, святкували, проводжали родаків до вогнищ предків, ставали удатнішими, славнішими.

Уже мала Пісня новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася!

Не міг змиритися з такою красою, з таким успіхом Рода-Творця Чорнобог. Тож якось, коли вдосвіта Пісня з доньками молилася у своєму Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним мороком закрило від Ока Сонця.

– Побачимо, – мовив до Пісні Чорнобог, – як люди тебе люблять, як визволяти кинуться! А без живильної енергії світла ти хутко зачахнеш!

Спершу, і справді, усі лише слізно журилися, але скоро сміливіші рушили до Храму Пісні, який височів на найвищій горі. Та дорога була надзвичайно важкою. Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре каміння, зривалися в прірву... Слабодухі повернулися, мовляв: жили ж собі якось без пісень, то й далі проживемо. Але найвитриваліші і найхоробріші, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини, із запаленими факелами, свічками, з гілочками дерева верби (з неї вони майстрували бандури, вважали символом Матері Всесвіту і провісницею Весни) все ж дійшли до оточеного злими силами Храму, де на них оскаженіло накотився чорний Смерч. Погасив факели і свічки, крутив людей по землі, шмату вав одяг і тіло. Здавалося – це вже кінець... Та раптом вербові гілочки задзвеніли бандурно

і... розквітл и!

Це Сонце, почувши тривожну, сигнальну музику верби, послало на

В. Ольдрих . Чарівний концерт ті звуки свої промінці. Темрява розірвалася на шматки – і золотими пото ками поллялося світло! Нажахані вояки Пітьми з криками рвонули навті кача.

А знесилена Пісня стріпнула веселковими крильми, злотострунним волоссям і заспівала, а разом з нею співали ледь живі люди. І від тої незнищенної енергії народилася ще одна донька Пісні – Пісня-Перемога (Н. Петрук) .

ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.

ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.

21. З’ясуйте лексичні значення поданих слів-паронімів. Складіть і запишіть з ними словосполучення. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником паронімів.

Військовий – воєнний; особовий – особистий; афект – ефект; ефектний – ефективний; авторитетний – авторитарний; корисний – корисливий; пам’ятка – пам’ятник; показник – покажчик; кампанія – компанія.

22. І. Спишіть речення, вставляючи на місці крапок синонімічні сполучні слова який, що, котрий як засіб зв’язку підрядних частин. Чи допомогла вам варіативність сполучних засобів уникнути однотипності й урізноманітнити мовлення?

Зайшов до історичного музею, дивився на речі, ... якимсь чином не згоріли в часі, на зброю, ... якимсь чином не заржавіла, на книги, ... випускалися бозна-як давно і ... горталися впродовж сторіч новими й новими людьми, ... шукали в них загадки вічного (За В. Шевчуком ).

ІІ. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами слова як члени речення.

23. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. Питання йшло про нове будівництво школи на протязі року. 2. На нараді було розглянуто комплекс питань, пов’язаних з аграрним комплексом. 3. Текст заяви має бути лаконічним і стислим. 4. Публіка захоплено слухала тріо з трьох виконавців. 5. Питання про цей апарат досліджувалося в кількох дослідженнях. 6. У подальшому майбутньому підприємство планує покращити результати роботи. 7. У травні місяці кияни святкують день міста. 8. Своєю працею працівники галузі зміцнюють економіку держави. 9. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо повчальні сторінки історії нашої країни. 10. Відкривши очі, він побачив, що світло в кімнаті вже виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння.

Довідка

24. Мозковий штурм. Чому мовну культуру вважають опорою у вираженні думки, розвиненості почуттів?

25. З’ясуйте лексичні значення слів, які записані першими в кожному синонімічному ряді. Визначте, яке з наведених слів синонімічного ряду буде точнішим, доцільнішим, найбільш придатним у тому чи іншому конкретному випадку. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником синонімів.

Авторитет – повага, пошана, престиж, вага.

Аргумент – доказ, підстава, обґрунтування, мотив.

Дефект – помилка, прорахунок, хиба, вада.

Ремонтувати – лагодити, налагоджувати, виправляти, відновлювати.

Чіткий – ясний, очевидний, недвозначний, однозначний.

Екстрений – негайний, спішний, терміновий, надзвичайний, невідклад ний.

Енергійний – рішучий, наполегливий, активний, працьовитий.

Основний – головний, найважливіший, найактуальніший, першочерговий.

Стимул – причина, поштовх, рушійна сила, імпульс.

ІІ. Складіть і запишіть речення з кожним словом одного з синонімічних рядів (на вибір).

26. Мікрофон. Як ви розумієте вислів французького письменника Франсуа де Ларошфуко : «Істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що т реба, але не більше »? Чи тотожні поняття багато говорити й багато сказати ?

27. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, які якості мовлення порушено в ньому, чи всі слова вжито доречно.

ПОВНА КОНСОЛІДАЦІЯ

Добрий день, Поліно Платонівно!

Не знайшовши консенсусу, ти незначну конфронтацію так близько прийняла до серця, що навіть не погодилася на деякий консорціум і вирішила припинити наші стосунки. Я ще раз офіційно заявляю, що ніякої альтернативної тобі особи в мене немає. У тому, що часто приходив пізно, винуваті брифінги, бо я маю високий рейтинг і мені доручали їх проводити.

Сподіваюся, що ти все добре обміркуєш, прийдеш до конверсії і, незва жаючи на плюралізм наших думок, повернешся і в нас з’явиться повна консолідація.

Усе буде о’кей. Чекаю. Кирило (Ф. Лузан).

ІІ. Випишіть слова іншомовного походження і, скориставшися словником іншом овних слів, доберіть до них українські відповідники. Прочитайте текст удруге, замінюючи слова іншомовного походження українськими відповідниками. Як це вплинуло на емоційне забарвлення тексту?

28. І. Прочитайте вголос вірш з правильною інтонацією. Які мовні засоби допомагають автору досягти образності й виразності тексту?

Прицокало, прибилось, притекло,

Припало, пригорнулось, причинилось,

Заплакало і – никма утекло Чорняве полум’я з печальними очима.

До телефону – він його не бачив.

Хоч телефон – сюди-туди: нема!

А ніч, а дощ, а град по ринвах скаче ,

І груша з грушами прибилась до вікна.

Прицокало, прибилось, прилюбилось...

Узяв у голову, чи, може, так – приснилось!

Чорняве полум’я, чорняву ту завію Узяв у душу, як блакитний сон.

А чути плач – то плаче телефон,

Просунувши у ніч свою холодну шию.

(М. Вінграновський)

ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

29. І. Поясніть лексичне значення поданих фразеологізмів. Походження яких із них ви можете пояснити? Які помилки трапляються при використанні фразеологізмів у мовленні?

Колесо історії, наріжний камінь, тернистий шлях, титанічна боротьба, берегти як зіницю ока, вогнем і мечем, альфа і омега, манна небесна, грати першу скрипку, покласти в довгий ящик, за сімома замками, вітер у голові, бісики пускати, перейти рубікон, вивести на чисту воду, розставити всі крапки над «і», сидіти на шиї, повіяло іншим вітром, піти за вітром, дрижаки хапати.

ІІ. Складіть і запишіть два речення з фразеологізмами. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

Зверніть увагу! Окремі поняття можуть передаватися різними частинами мови. Наприклад: іменником і дієсловом (ходьба – ходити ), прикметником і іменником (мудрий – мудрість ) та ін. Це дає змогу уникати одноманітності та урізноманітнювати текст.

Порівняйте:

успішно виконав завдання – виконав завдання з успіхом побачив Марусину доньку – побачив доньку Марусі

потребує санаторного лікування – потребує лікування в санаторії

30. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А. Напишіть твір-опис за картиною С. Васильківського «Монастир. Пейзаж», дотримуючись точності й логічності мовлення та використовуючи різноманітні мовні засоби для уникнення одноманітності.

Варіант Б. Напишіть твір-розповідь на одну з тем: «Жертовність у житті людини», «Тепло отчого дому», «У вирій відлітають журавлі». Зверніть увагу на змістовність висловлювання та логічну послідовність.

§ 3. Спілкування. Мовленнєва діяльність

Про сутність спілкування та його види, а також про вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності

Пригадайте

• Які особливості усного й писемного спілкування?

• З якою метою в мовленні використовуються міміка й жести?

31. І. Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією почуття і настрій співрозмовників.

ПІНГ-ПОНГ

– добридень –– здрастуйте – – як справи? –

– спасибі – добре – як у вас?

– робота – літо – спека – спрага –

– а настрій? –

– добре –– все гаразд – – неправда – очі –

– вам здалося –– ви зблідли – – обережно – м’яч!

– вогнем мовчання зайнялося –схрестились погляди – пробач – кажи слова легкі й порожні – кажи їх знов – кажи їх знов! – а так дивитися не можна

в настільнім тенісі розмов. Г. Шпонько . Гра в пінг-понг

ІІ. Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться у творі?

Спілкування – це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій.

У процесі спілкування можна пізнати інших людей, обміня тися з ними інформацією, співпрацювати з ними і водночас пережити емоційний стан, що виникає в результаті цього.

Здібність до спілкування завжди була однією з найважливіших людських якостей. До людей, які легко вступають у контакт і вміють привернути увагу до себе, ставляться із симпатією. Із замкнутими людьми намагаються обмежити контакти або взагалі уникати їх.

Під час спілкування дуже важливо будувати свої висловлювання з урахуванням мовленнєвої ситуації . Основними її умовами є: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета і місце спілкування.

Спілкування може бути усним та писемним .

У сукупності основних мовних засобів (у лексиці, фонетиці, граматиці) усне й писемне спілкування майже не розрізняються, але їм властиві й специфічні ознаки . Основна відмінність полягає в тому, що усне спілкування розраховане на слухове сприйняття, найчастіше нетривале, неповторюване, а писемне – на зорове сприйняття, яке може відтворюватися без змін багаторазово й передбачає попередній аналіз. Писемне спілкування пов’язане з обдумуванням. Усне спілкування звичайно є імпровізованим, чітко індивідуалізованим, емоційним та експресивним.

Писемне спілкування характеризується точнішим слововживанням, більшою кількістю абстрактної та термінологічної лексики, широким використанням складних синтаксичних конструкцій, відокремлених членів речення, вставних слів.

В усному спілкуванні часто поєднуються різностильові елементи (просторічні слова, діалектизми, жаргонізми тощо). Для усного спілкування типовим є вживання простих синтаксичних конструкцій.

32. Мозковий штурм. Чому французький письменник Жан де Лабрюйєр вважав, що «в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне »?

За характером зв’язку спілкування поділяється на:

• контактне (безпосереднє, один на один);

• дистанційне (опосередковане, за допомогою письмових чи технічних засобів, віддалених у часі чи в просторі учасників спілкування).

За використанням знакових систем виділяють такі види спілкування :

• вербальне (словесне);  невербальне (безсловесне).

За деякими даними, 50–70 % інформації від співрозмовника ми отримуємо невербальним каналом. Понад дві ти сячі років тому китайський мудрець Лу Ван випадково зустрів незнайомого юнака, якому віддав за дружину свою доньку. Прозірливості мудреця можна дивуватися: через кілька років юнак проголосив себе повелителем Піднебесної, першим імператором династії Хань. Щасливий тесть стверджував, що виняткові здібності та велике майбутнє він прочитав у рисах обличчя незнайомця. Невербальні засоби спілкування доволі різноманітні.

Трактуючи невербальні засоби спілкування, варто звернути увагу на національні традиції співрозмовників . Наприклад, майже всі європейці, хитаючи головою зверху вниз, передають згоду, болгари – незгоду, японці підтверджу ють, що уважно слухають співрозмовника. Для китайців підняті брови – знак гніву, а для американців – властива їм манера здивування.

Значення багатьох рухів і жестів зумовлені культурним середовищем, у якому ми живемо.

Жестом і мімікою треба вміти користуватися для посилення смислової виразності , пам’ятаючи при цьому, що жести втрачають свою виразність при частому повтор енні, що запас жестів у кожної людини досить обмежений і що мова міміки і жестів не може і не повинна заміняти мову слів.

Варто пам’ятати про вади жестикуляції : зайві рухи заважають слухачам, не дають їм зосередитися; одноманітна жестикуляція втомлює слухачів, набридає їм; бідні, примітив ні, вульгарні жести розцінюються як невихованість; незграбні рухи, недоладна міміка смішать співрозмовників (як і жести випадкові або неприродні); рухи, розраховані лише на зовнішній ефект, відштовхують співрозмовника.

Під час спілкування потрібно триматися якомога простіше й природніше. Немає нічого гіршого, ніж коли співрозмовник помічає неправду в мовленні, надуманість і перебільшеність інтонацій, фальш у жестах та поведінці. У тих випадках, коли інформація, яка передається словами, не відповідає тому, про що говорять жести, міміка, інтонація, на більшу довіру заслуговує інформація невербальна.

Зверніть увагу! І жести, і міміка – це інтуїтивне вираження думки, тому не можуть бути наперед підготовленими. Вони визначаються ситуацією спілкування, настроєм співрозмовника, а не лише темою розмови.

33. І. Прочитайте текст. Визначте тему та мету спілкування персонажів. Поміркуйте, чому в деяких людей переважає споживацьке ставлення до природи.

ГОЛОВНИЙ ЗАКОН – У ДУШІ

У блідо-синьому небі вставало понад стіною темно-зеленого лісу багрян е сонце. Самоцвітні краплі роси заграли на траві.

Христина глянула на обрій, тривожно промовила, уперше порушивши мовчання:

– Спека буде. Вчора гриміло, гриміло, а дощу нема. Усе сухе довкола, мов трут . Кинь сірника – спалахне. Хоч би дощі пройшли.

Дорогу перебіг заєць. Зупинився, піднявши вуха. Не поспішаючи, пострибав далі. Сава засміявся.

– Приємно. Не боїться.

– І це лише за п’ятнадцять років. Раніше тут теж все було знищено. Порожній ліс був. Мисливці в сезон полювання винищували все, навіть по воронах стріляли.

– Лише п’ятнадцять років? – здивувався хлопець. – А великий у вас заповідник?

– Три тисячі гектарів. Крапля в

Карпатський біосферний заповідник морі. Кілька співробітників: я – еколог, є знавці флори, фауни. П’ять чо лов ік. Семеро єгерів . Але навіть за цю площу йде бій. Заготівельні орг анізації кричать, що план у них горить, а в нас є, мовляв, багато дерева, котре можна безболісно реалізувати . Слово яке страшне – реалізувати!

– А до чого тут їхній план? У них – свої ліси, у вас – свої.

– Заздрісно, що добро пропадає, – гірко всміхнулася Христина. – Та нічого. Ми воюємо. Тепер стало легше, газети підхопили ідеї захисту природи. Інститут ботаніки нам помагає. Та браконьєри не сплять. Сам бачив, які «красунчики» ходять. І перед убивством не зупиняються.

– Дивно. Є закон про захист природи, а люди...

– Головний закон – у душі. Нам треба було формувати твердині краси, закону, любові. А ми ігнорували душу, усе дбали про тіло, про черево. От і стала природа для багатьох людей джерелом насолоди, споживання (О. Бердник).

II. З’ясуйте за тлумачним словником лексичні значення виділених слів. Які з цих слів є однозначними, а які – багатозначними?

III. На основі тексту побудуйте діалог-обговорення (у формі «запитання – відповідь») порушеної в ньому проблеми.

34. Мікрофон. Які заходи з охорони довкілля ви б ініціювали, якби були міністром відповідного відомства?

35. І. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.

1. Промова так само як і наші вчинки створює сприятливе враження тільки тоді коли вона сповнена невимушеності простоти й щирості (Ф. Вейсс). 2. Виразний погляд доречно зроблений рух тіла варті іноді значно більше всіх промов (Г. Гайар). 3. Бесіда мистецтво в якому суперником людини виступає все людство (Ємерсон). 4. Лекція переобтяжена фактами нагадує вогнище настільки завалене дровами що воно починає згасати (Д. Менделєєв). 5. Тон голосу очі і вираз обличчя мовця є не менш красномовними ніж самі слова (Ж. де Лабрюйєр). 6. Можна язиком говорити одне а обличчям і жестами виражати прямо протилежне (І. Ньєво). 7. Жести й манери мають бути як мимовільний наслідок сердечних рухів а не навпаки... (Ф. Вейсс). 8. Хто ні про що не запитує той нічому не вчиться (Фуллер). 9. Уміння вести розмову це талант (Стендаль).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір четвертого речення. Накресліть схему.

36. І. Прочитайте текст. Визначте мотив мовлення кожного учасника спілкування в описаній ситуації. Проаналізуйте їхню мовленнєву поведінку, зверніть увагу на вербальні й невербальні засоби спілкування.

Від дверей почулися прудкі кроки, постать у білому кинулася до хворого, замерехтіли сині очі, повні сліз і страждання, брови, такі ж густі, як і в Гриця, зійшлися на переніссі з німим запитом.

– Братику, братику... Як тобі, що тобі?

Гриць пригорнув її голову до себе, поцілував у чоло.

– Соколице моя, сестро... прилетіла? Спасибі, спасибі... Батьки не знають?

– Що ти, що ти? – крізь сльози промовила Христина, пестячи його щоки, схудлі руки. – Мама не витримає, як знатиме все. Краще приїдеш у гості, скажеш, що переніс якусь недугу, але про бійку з бандитами – ні слова!

– Згода, згода! – усміхнувся Гриць. – Сам хотів просити про це... (О. Бердник).

ІІ. Закрийте підручники і запишіть текст під диктовку вчителя. Перевірте правильність написання. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

37. Попрацюйте в парах. Доберіть з художньої літератури діалогічний про зовий текст. Зробіть комунікативний аналіз тексту в такій послідо вності:

а) місце й час спілкування учасників діалогу; б) соціальна характеристика мовців (за текстом); в) комунікативна мета учасників спілкування; г) тип спілкування – офіційне чи неофіційне, етикетне чи фамільярне, напружене, конфліктне чи спокійне, злагоджене, дружнє; ґ) мовленнєва характеристика мовців; д) аналіз засобів їхнього спілкування; е) висновок про досягнення мети спілкування.

38. Прочитайте текст. Які поради промовцю щодо використання невербальних засобів спілкування дає автор? Чому до цих порад варто прислухатися? А що могли б порадити ви?

ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ

Виступ починається не зі слів, а з жестів.

Надзвичайно важливо, якими рухами ви розкладете перед собою папірц і, витягнете окуляри, відкинете з лоба пасмо волосся. Прийнятні лише такі рухи, які не видають, що у вас тремтять руки або по спині

стікає піт. Не радимо навалюватися ліктями на край трибуни – можуть подумати, що ви не тримаєтеся на ногах. Рекомендується все, що свідчить про те, що ви і трибуна – не два автономних механізми, а єдине ціле. Тому має сенс зняти з руки й покласти на пюпітр* трибуни годинник: створюється враження, начебто ви лише переклали їх з однієї ділянки тіла на іншу...

Ораторам пропонується час від часу, пробігши очима текст наступної фрази, підвести очі на зал, задумливо зморщити лоба й вимовити цю фразу як свіжу думку, яка тільки-но прийшла в голову. Однак не забудьте при цьому тикнути палець у кінець фрази, бо якщо, відшукуючи продовження промови, ви надовго замовкнете, весь ефект «свіжої думки» вилетить у трубу.

Трапляється, що оратор не може раптом знайти одного листочка підготов леної промови або переконується, що захопив із собою не той текст. Що тут робити? Спокійно розведіть руки і оголосіть, що на зниклому листочку було виписано дуже багато нових і дуже точних даних, які напам’ять могла б відтворити хіба що електронн а машина. Якщо біля вас поставили склянку з водою, то відпивати можна не

більше двох разів.

І головне: трибуну потрібно залишати з упевненістю, що ви не сказали щось таке, чого говорити було не треба (В. Жилінскайте).

*Пюпітр – підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки.

39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч – не привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник – не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ».

Мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, його галузями та процесами, із соціальними відносинами. Знати мову своєї професії – це значить вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах.

Одним з найголовніших лексичних масивів професійної мови є термінологія . Використовуючи терміни в професійному спілкуванні, потрібно дотримуватися таких вимог: а) кожен термін має лише одне значення в певній галузі; б) якщо певний термін викликає сумнів, то потрібно перевірити його написання чи тлумачення за словником.

40. І. Прочитайте виразно вірш. Випишіть з нього театральну лексику. Доповніть цей перелік самостійно дібраними прикладами. З’ясуйте за словником лексичне значення не зрозумілих вам слів.

ОСІННІЙ ТЕАТР

Сховалися артисти за лаштунки,

І я в театрі свій шукаю сектор,

Прем’єра буде в осені-чаклунки,

З-за хмар наводить сонце свій прожектор.

Завіса звисла золотом на сцену,

Вітри її поволі підіймають,

Цікаві глядачі навколо мене

Листки-програмки вкотре розглядають.

Смичок торкнувся скрипки – і поволі Озвавсь оркестр, злетіли дивні звуки, Струнка берізка заспівала соло, Здіймаючи до неба свої руки.

Тут цілу ніч трудився декоратор,

З ниток дощу він сизий ткав серпанок,

Ось дуб на сцені, наче гладіатор, Що захищає ніжних полонянок.

І ось – фінал і шквал аплодисментів,

Тріумф... Поклони... І щасливі сльози – Заходжу в золоті апартаменти, Несу жоржини з іскрами морозу.

(Г. Дудка)

Одеський державний академічний театр опери та балету

ІІ. Попрацюйте в парах. Уявіть себе акторами, режисерами чи іншими працівн иками театру. Розіграйте за особами діалог (10–12 реплік) професій-

ного спрямуванн я, використовуючи відповідну театральну лексику та доречну міміку і жести.

41. І. Уявіть, що ви працюєте на одному з підприємств. Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово, і дайте повні відповіді.

1. Як (називається, зветься) Ваша посада?

2. Хто (є, являється) Вашим безпосереднім керівником?

3. Які Ваші основні функціональні (обов’язки, зобов’язання)?

4. Яку заробітну (плату, платню) Ви (отримуєте, одержуєте)?

5. Якою є тривалість Вашого (робочого, робітничого) дня?

6. Якими (навичками, навиками) володієте?

ІІ. Складіть розповідь про уявну роботу за поданими запитаннями.

42. Спишіть, виправляючи допущені помилки.

1. Я настоюю на звільненні Василенка з посади. 2. Я прийшов до такого висновку. 3. Я не раз піднімав питання про підвищення зарплатні. 4. Моє заключення слідуюче. 5. Ця пропозиція заслуговує уваги. 6. Наші думки співпадають. 7. Я повинен зложити свої повноваження. 8. Вибачаюсь, якщо було щось не так. 9. Вироби підприємства поступили в прода жу. 10. Ми розробили міри по поліпшенню умов праці. 11. Збори акціонерів проголосили відкритими. 12. Буря нанесла велику шкоду посівам.

43. Попрацюйте в парах. І. Доберіть до 5–7 поданих іменників (на вибір) перифрази – описові звороти. Прочитайте однокласнику дібрані перифрази. Чи зумів він відгадати, про людину якої професії ви говорите? Які перифрази вашого однокласника ви вважаєте найбільш вдалими?

Зразок. Залізничники – господарі сталевих магістралей .

Педагоги, геологи, боксери, гумористи, клоуни, далекобійники, космонавти, альпіністи, хлібороби, комбайнери, лікарі, будівельники, лісничі, скрипалі, письменники, пожежники.

ІІ. У текстах яких стилів мовлення і з якою метою можуть бути використані дібрані вами перифрази?

44. Об’єднайтеся в декілька груп, які представлятимуть різні міста України під час уявного телемосту. Висловте свої міркування щодо не обхідності розвитку тієї чи іншої галузі виробництва в обраному вами місті.

§ 4. Мовленнєвий етикет

Про етичні норми мовленнєвої культури, особливості національного мовленнєвого етикету та етику професійного спілкування

Пригадайте

 Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ?

45. Прочитайте прислів’я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мовленнєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами.

1. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. 2. Що маєш казати – наперед обміркуй. 3. Краще недоговорити, ніж переговорити. 4. Умієш говорити – умій слухати. 5. Коли сам добре не знаєш, то не говори. 6. Краще мовчати, ніж брехати. 7. Треба знати, де що сказати. 8. Бесіди багато, а розуму мало. 9. Не кидай слів на вітер. 10. Будь добрим слухачем – будеш добрим оповідачем. 11. Коли хочеш що казати, то подумай, як почати.

Етикет – це сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні вияви людських взаємин (поводження з оточуючими, форми звертань і привітань, манери та одяг тощо). Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і немовленнєвої.

Мовленнєвий етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Правила мовленнєвого етикету залежать від мовленнєвих ситуацій , до яких належать знайомство, прощання, вибачення, прохання, запрошення, вітання, пропозиція, порада, відмова, згода, співчуття, комплімент тощо. Кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул . Наприклад, під час зустрічі вживаємо вислови: Яка приємна зустріч! Раді вас бачити! Ласкаво просимо! Під час прощання говоримо: На все добре! Хай вам щастить! До побачення!

За допомогою етикетних мовленнєвих формул люди налагоджують контакт між собою, виявляють ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримують доброзичливу тональність розмови. Наприклад: Щиро дякую! Вибачте, будь ласка! Дозвольте зайти! На все добре! Коли ваша ласка, допоможіть! Мовленнєвий етикет робить спілкування людей приємним, бажаним .

Національний мовленнєвий етикет постав із живої мовної практики українського народу. «Він, – за словами українського вченого Мирослава Стельмаховича , – сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон поряд ної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі, української шляхетності й аристократизму духу... Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів».

Великий князь Володимир Мономах у своєму «Поученні...» радив і дітям, і дорослим: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігат ись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити».

46. І. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мовленнєвої культури вони виражають?

1. Ніщо не ціниться так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість (Міґель де Сервантес). 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли нічого більше сказати (І. Лафатер). 3. Привітність і ввічливість – найкращі засоби боротьби з нечемністю (І. Томан). 4. Дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире (І. Томан). 5. Слова – теж вчинки (А. Франц). 6. Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розмірковувань (А. Алієв).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

47. І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх потрібно дотримуватися?

МАГІЯ СЛОВА

Мовознавці стверджують, що одним з важливих показників людської шляхетності є культура мовлення – поняття не лише лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася й закріпилася справжня система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «бувайте здорові» тощо.

Попри те, що в наш побут увійшло багато словесних вітань, українці завжди були обачливими з ними, до кожного випадку застосовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідають певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їхнього віку, навіть соціальної належності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров’я» тощо.

Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність – основні вимоги мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав’язливої розмови виграш обопільний. Лихослів’я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.

Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую» . Чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати однеєдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.

Вироблені віками й закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування – не звичайна людська забаганка. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров’я не лише в буквальному, але й переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя (За В. Скуратівським ).

ІІ. Запишіть 8–10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових ситуаціях могли б покращити настрій людини.

48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

Вуста незнайомця здригнулися, на обличчі майнув вираз іронії, проте слова були привітні й дружелюбні:

– Доброго ранку, друже. Дивовижний краєвид – чи не так? Такого внизу не побачиш!..

– Здрастуйте, – відповів Гриць. – Правда ваша, я вже милувався всім цим... але, пробачте...

– Вас хвилює мій вигляд?

– Та ні, – розгубився Гук, – але мені здалося... що вам потрібна допомога...

– Не потребую, – відгукнувся весело незнайомець, стріпнувши довгими чорними кучерями. – Я не божевільний, як ви подумали... ні, ні, вибачень не треба! Я й не потерпілий. Такий же мандрівник, як і ви. «Дикун». Люблю самотність, красиві місця, де можна заглибитися в себе, подумати...(О. Бердник).

ІІ. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передає ставлення мовця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання – інформаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну?

49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Якими формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!

Щодня, зустрічаючись з людьми, ми вітаємося. Вітання належить до найуживаніших етикетних виразів, воно є основною формою ґречності. З його допомогою встановлюється контакт між людьми, визначаються їхні взаємини вдома чи на роботі, підтримуються дружелюбні стосунки.

Здавна в Україні, зокрема в сільській місцевості, існувала добра традиція: вітатися з людьми незалежно від їх близькості, знайомства. Це було ознакою вихованості та шляхетності.

Вибір вітального слова залежить від різних обставин. Уранці ми використовуємо такі слова, як «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!». Нині набуває поширення остання форма як більш інтимна, яка виражає побажання людині. Адже ми своїм привітанням під час зустрічі бажаємо один одному добра, благополуччя. Крім того, вираз «Доброго ранку!» звучить набагато тепліше у ставленні до зустрічного, ніж вираз «Добрий ранок!» , хоча обидві форми є нормативними для сучасної української мови.

У своєму привітанні ми висловлюємо людині не лише побажання добра, а й здоров’я. Для цього слугують такі вислови: «Доброго здоров’я!» та «Здрастуйте!». Форма вітання «Здоровенькі були!» набула в укра їнській мові національного мовного колориту. В українців є ще одне своєрідне привітання,

яке вживається між добре знайомими людьми, – «Моє шанування!» .

Люди різного віку можуть вітатися по-різному: так, молодь або добре знайомі колеги, ровесники часто вживають однослівне вітання: «Привіт!» , люди старшого віку вживають більш урочисті вирази: «Моє вітання!», «Вітаю Вас!», а також виражають своє ставлення до людини, радість від зустрічі: «Радий Вас бачити!», «Як справи?», «Як здор ов’я?». У святкові дні вітаються: «Зі святом будьте здорові!», «З Різдвом Христовим!», «З Новим роком!» тощо. Часом вітання може містити елемент запросин: «Ласкаво просимо!», «Просимо заві тати!». У західних регіонах України поширеним є вітання «Слава Ісусу!». До цього часу зберігається в нашій мові форма привітання людини, що зайнята якоюсь роботою: «Боже поможи!», «Бог

на поміч!» ... В. Волков . Двоє

Різноманітними й колоритними є формули прощання в українській мові. Коли завершують зустріч добре знайомі люди, то вживають такі мовні звороти: «До побачення!», «До зустрічі!», «На добраніч!», «Прощавайте!» , а в колі найближчих друзів – «Бувай!». При цьому можуть використовувати різні побажання: «Усього найкращого!», «Ходіть здорові!», «Хай щастить!», «З роси і води!», «Щасливої дороги!» тощо.

Коли ж хочуть перервати розмову і залишити товариство, можна в культ урній формі попрощатися: «Вибачте, мені час іти!», «На жаль, я поспішаю!» ...

Як бачимо, є чимало різноманітних форм привітань та прощань у нашій мові, які свідчать про її багатство, про високу духовність її носіїв (О. Корніяка).

ІІ. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, яки-

ми ви могли б скористатися в такій ситуації.

50. Попрацюйте в парах. Накресліть таблицю і заповніть її формулами мовленнєвого етикету. За потреби скористайтеся інформацією, поданою на сторінці «Культура мовлення» (с. 42).

51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему мовленнє вого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно прочитаного.

Якою мовою говорити в кожній конкретній ситуації – це проблема

для багатьох. Звичайно, серед нас є ті, хто за будь-яких обставин уживає якусь одну мову, – це, безумовно, люди із сильною психікою, і їм не буває дискомфортно*, коли всі навколо говорять однією мовою, а вони – іншою. «Справа не в тому, якою мовою говорити, а в тому, якою відповідати», – цей афористичний вислів мовознавця Світлани Єрмоленко можна взяти за кредо спілкування двомовних мовців, адже тут чітко висвітлена установка на співрозмовника. Можна, ігноруючи адресата, вперто говорити якоюсь однією мовою, – і тоді всі подивуються вашій силі духу. Можна, перебуваючи в товаристві, де звучать обидві мови, до одних звертатися однією, до інших – іншою мовою, і в цьому разі всі пересвідчаться у ваших комунікативних здібностях. Два протилежних шляхи – а між ними море нюансів (В. Синюта).

*Дискомфорт – незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконання певної роботи.

52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізнал ися?

ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА

Щоб правильно називати і звертатися до посадових і титулованих осіб високих рангів, дотримуючись міжнародного етикету, варто запам’ятати деякі мовні формули.

До монархів (королів) та їхніх дружин звертаються Ваша величносте ; про них кажуть – Його (Її) величність .

До князів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаються Ваша високосте ; про них кажуть – Його (Її) високість .

До князів, кровно не пов’язаних з монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави), звертаються Світлий пане , Ваша світлосте ; про них кажуть – Його світлість .

Щодо керівників федеральних, центральних органів державної влади, послів уживаються вирази достойний, високодостойний пане .

Стосовно правопису потрібно зважити на таке: у шанобливому звертанні чи звертанні до найвищих посадових осіб можливе написання Пан на зразок: Вельмишановний Пане Президенте! Високошановний Пане Міністре! (З довідника).

53. І. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації.

ЯК ВАС ТЕПЕР ВЕЛИЧАТИ?

Як нам тепер величати один одного?

Колись було зрозуміло: «товариш». Хай він хоч на сто років від тебе старший, а все одно – «товариш». Я було попросив одного:

– Товаришу, дай прикурити.

Він і дав... Та так, що я ледве додому доплентався. І ще «товаришем» називається.

Тоді я подумав: «пан». Кажуть же «панове депутати»... Підходжу до дами в горжетці:

– Пані, скажіть, будь ласка...

А вона зміряла мене підведеними очиськами з ніг до голови, пхикнула і до вітрини одвернулася. Не «пан» я для неї, значить...

Може, про «добродія» згадати?.. Згадав. Коли в тролейбусі їхав. Вирішив перевірити. Кажу одному в капелюсі:

– Добродію, закомпостуйте квиток.

Він чогось розсердився: – А може, я зовсім не добродій.

Я теж розсердився.

– Ну, тоді ви злодій, – кажу.

Він мені, звісно, «віддячив». І не вступилися ні «панове», ні «товариші»...

Пішов я в неділю на базар, послухати, як народ говорить. А там одне одного найчастіше величають «дамочкою» або «дядьком».

Так і питаю в одного:

– Дядьку, почім сало?

– По тридцять, небоже.

Не полінувався, в словник зазирнув: «небіж» означає «племінник». Гарне слово. Треба запам’ятати.

Приходжу в понеділок до себе в майстерню. Сидять мої хлопці, мене чекають.

– Привіт, небіжчики. Ану вставайте.

Ще так шпарко мої хлопці ніколи не схоплювалися. А Петро навіть заїкатися почав...

Тепер я до всіх кажу лише «ей» або «агов»... (За В. Дубом ).

ІІ. Пригадайте й запишіть шанобливі форми звертань, які ви могли б використати у спілкуванні зі старшими за віком людьми, незнайомцями, батьками, однолітками; під час звертання до слухачів в аудиторії, до невеликої групи людей у коридорі школи, до продавця в магазині, до телеглядачів. З трьома дібраними звертаннями складіть і запишіть речення.

У спілкуванні найкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.

Виконуючи професійні обов’язки, людина виявляє свої ділові та моральні якості, впливає через них на інших. При цьому вона виявляє свою професійну культуру. Це поняття означає відповідність поведінки, говоріння, слухан ня, мовлення в професійній діяльності загальноприйнятим моральним нормам і принципам, а також вимог ам, що ставляться до професії.

Етика службових взаємин виключає прояви грубості, нетерпимості до думки інших, неправдивість та ін. Першою етичною вимогою у стосунках керівника і підлеглих є вимога поваги і доброзичливості : керівник ніколи не повинен висловлювати або загалом будь-яким чином проявляти неповагу до свого підлеглого. Звичайно, у багатьох ситуаціях керівник повинен сказати: «я вважаю», «я переконаний», «я вимагаю» . Такі слова означають, що керівник готовий взяти на себе відповідальність за вирішення якихось проблем. Проте в питаннях, які не мають принципового значення, керівник повинен уміти вибрати м’якший варіант («я думаю», «мені здається», «чи не здається вам, що» ).

Саме керівник створює в колективі потрібний тон спілкування. Це значить, що в колективі мають розмовляти спокійно, коректно, ввічливо, має панувати атмосфера доброзичливості і взаємоповаги . Як свідчать соціологи, в ображеної, виведеної з рівноваги людини продуктивність праці помітно знижується. Травмує працівників і манера керівника багатозначним тоном викликати їх на розмову до себе. Після почутої по телефону фрази «Зайдіть до мене» багато людей у глибині душі відчувають хвилювання, чекаючи неприємної розмови. Тому, запрошуючи до себе людину, високопрофесійний керівник хоча б кількома словами попередить про тему майбутньої розмови. Кожне доручення, завдання, справа тим краще зрозумілі, чим коротше вони викладені; потрібно завжди, де лише можливо, без втрат для змісту користуватися загальноприйнятими і зрозумілими словами.

54. Запишіть традиційні мовленнєві формули прохання на адресу посадових осіб, складаючи тексти таких заяв:

а) про допуск до складання екзаменів;

б) про надання відпустки;

в) про звільнення з роботи;

г) про поновлення на посаді.

55. Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8–12 реплік) відповідно до однієї з

поданих ситуацій.

Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтеся, підтримайте розмову.

Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з’ясуйте, що його хвилює, допоможіть у вирішенні проблеми.

Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі є вакантне місце. Ви ведете розмову з претендентом на це місце.

56. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Опрацювавши тему «Культура мовлення. Спілкування», я зрозумів (зрозуміла), що...

2. Найскладнішим під час опрацювання матеріалу для мене було...

3. Свої знання з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...

57. Тест для самоперевірки.

1. Рівні мовної системи записано в рядку:

А аудіювання, читання, говоріння, письмо;

Б звук, морфема, слово, речення;

В орфографія, пунктуація, орфоепія, словотвір; Г фонетичний, морфемний, лексичний, синтаксичний.

2. Мовленнєвий етикет – це:

А сукупність речень, об’єднаних у тематичну цілісність за правилами певної мовної системи;

Б правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців;

В обмін інформацією, передача її однією людиною іншій; Г правила вживання слів.

3. Використання різноманітних мовних засобів, уникнення невиправдан ого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій є ознакою:

А точності мовлення;

Б виразності мовлення; В багатства мовлення;

Г логічності мовлення.

4. До невербальних засобів спілкування належать:

А міміка і жести;

Б морфеми і слова;

В словосполучення і речення; Г текст і складне синтаксичне ціле.

5. Потребує редагування речення:

А Щиро Вам дякую, Петре Івановичу!

Б Доброго ранку, Світлано!

В «Я вибачаюся», – тихо промовив Назар. Г Будьте ласкаві, передайте квиток.

6. Якщо телефонну трубку підняла не та людина, яка вам потрібна, ви повинні:

А покласти трубку й зателефонувати пізніше;

Б з’ясувати прізвище людини, яка підійшла до телефону; В розповісти коротко про себе;

Г перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну людину.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке мовна норма? Чи обов’язковою вона є для всіх носіїв мови?

2. Які види норм розрізняють у сучасній українській літературній мові? Наведіть приклади різних норм і схарактеризуйте їх.

3. Що таке спілкування? Чому кажуть, що спілкування – найбільша розкіш? Визначте особливості усного й писемного спілкування.

4. Назвіть вербальні й невербальні засоби спілкування. Наведіть приклади застосування засобів невербального спілкування в ділових стосунках.

5. Розкрийте поняття «культура мовлення». У чому виявляється правильність мовлення?

6. Що таке логічність мовлення? Що спільного в логічності й точності мовлення? Чому логічність мовлення залежить від логіки мислення?

7. Визначте умови, за яких мовлення стає багатим і різноманітним. Як впливає на мовлення лексичне багатство мови?

8. Від чого залежить доречність мовлення? Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє ситуація спілкування?

9. На що ви порадили б звернути увагу в спілкуванні своїм ровесникам?

10. Розкажіть про особливості національного мовленнєвого етикету. Наведіть прислів’я та приказки, які відображають норми мовленнєвої культури.

П роект

Уявіть себе:

• ведучим ранкових новин;

• ведучим популярного ігрового шоу;

• ведучим вечірнього випуску новин;

• ведучим прогнозу погоди;

• коментатором футбольного матчу.

Об’єднайтеся в групи (2–5 учнів) відповідно до обраних «ролей».

Підготуйте групою виступ (на 3–4 хвилини) і проведіть уявну телевізійну програму в класі, використавши шанобливі форми звертань до глядачів, оригінальні етикетні мовленнєві формули привітання, прощання, вибачення, подяки, а також невербальні засоби спілкування.

Визначте, яка група найкраще впоралася із завданням.