Реферат: Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання

Міністерство освіти та науки України

Національна Металургійна академія України

Кафедра охорони праці

Реферат

На тему:

“Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання.”

Виконала: ст.гр ФК-03-2

Завгородня Н.А.

Перевірив:

Каракаш О.І.

м. Дніпропетровськ

2004 р.

Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання

Електрозварювальні роботи слід виконувати
згідно з вимогами "Правил техники безопасности й про-
изводственной санитарии при злектросварочньїх рабо-
тах", затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85, та
Правил пожежної безпеки в Україні.

Електрозварювальне обладнання має відповідати ви­могам ГОСТ 12.2.007.8 та ПВЕ.

До електрозварювальних робіт допускаються
робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний
огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних
знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони
праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про
допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання
(пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань
з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимога­
ми Правил пожежної безпеки в Україні.

Порядок організації та проведення інструктажів, на­вчання та перевірки знань з пожежного мінімуму, вста­новлено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної без­пеки на підприємствах і в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 №628, зареєстрованим в Мін'юсті України 22.12.94 за №307/517.

Електрозварювальники повинні мати II групу з елект­робезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електробезпеки.

Підготовка електрозварювальників має про­
водитись у спеціалізованих професійно-технічних учили­
щах, на курсах зі зварювання, на підприємствах чи в
учбових комбінатах.

Атестація зварювальників на право виконання зварю­вальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремон­ту об'єктів, що підлягають реєстрації в Держнаглядохо-ронпраці, має проводитись відповідно до Правил атес-тації зварників, затверджених наказом Держнаглядохо-ронпраці України 19.04.96 №61, зареєстрованих в Мін'юсті України 31.05.96 за № 262/1287.

Для електрозварювальних установок та зва­
рювальних постів, призначених для постійних електроз­
варювальних робіт у будовах поза збірно-зварювальни­
ми цехами та ділянками, мають бути передбачені спец­
іальні вентильовані приміщення зі стінами із негорючих
матеріалів.

У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність та безпеку виконання зварюваль­них робіт та доставки виробів до місця зварювання та назад, але не менше 0,8 м.

Площа окремого приміщення для електрозварюваль­них установок має бути не менше 10 м² , причому пло­ща , вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м² для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою - 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіт­кою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не біль­ше 1,0 мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів - 300 мм.

Проходи між однопостовими джерелами зва­
рювального струму, перетворювальними установками зва­
рювання (різання, наплавлення) мають бути шириною не
менше 0,8 м, між багатопостовими - не менше 1,5 м,
відстань від одного та багатопостових джерел зварюваль­
ного струму до стіни має бути не менше 0,5 м.

Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зва­рювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансфор­матором та ацетиленовим генератором — не менше 3 м.

Забороняється встановлення зварювального трансфор­матора над регулятором струму. Регулятор зварюваль­ного струму може розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.

Приєднання зварювальних установок до елек­
тричної мережі провадиться тільки через комутаційні
апарати.

Забороняється безпосереднє живлення зварю­
вальної дуги від силової, освітлювальної та контактної
мереж.

Схема приєднання декількох джерел зварю­
вального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.

Напруга холостого ходу джерел струму для
дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі
не повинна перевищувати:

80 В ефективного значення - для джерел змінного
струму ручного дугового та напівавтоматичного зварю­
вання;

140 В ефективного значення - для джерел змінно­
го струму автоматичного зварювання;

100 В середнього значення — для джерел постійно­
го струму.

Одно та багатопостові зварювальні установ­
ки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматич­
ними вимикачами з боку живильної мережі. Установки
для ручного зварювання повинні бути оснащені покаж­
чиком значення зварювального струму (амперметром або
шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварю­
вальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі
повинні також мати і автоматичний вимикач чи кон­
тактор (для підключення джерела струму до розподіль­
чої цехової мережі) у загальному проводі зварювального
кола та запобіжника на кожному проводі до зварюваль­
ного поста.

Для запобігання займанню електропроводів та
зварювального обладнання слід правильно добирати пе­
реріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за
робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за
гранично допустимим струмом.

Приєднання до мережі живлення та відклю­
чення від неї зварювальних установок повинні викону­
вати електротехнічні працівники підприємства, які екс­
плуатують цю електромережу.

Пересувні джерела зварювального струму на
час їх пересування мають бути відключені від мережі.

Електрозварювальну установку на весь час
роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не
менше 6 мм² або сталевим прутом (смужкою) перерізом
не менше 12 мм² . Заземлення здійснюється через спец­
іальний болт, що має бути на корпусі установки.

Крім заземлення основного електрозварювального об­ладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварюваль­ного трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).

Забороняється використання нульового робочого чи фазного проводу двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.

Заземлення електрозварювальних установок слід ви­конувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.

Для живлення однофазного зварювального
трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий
шланговий кабель, третю жилу якого слід приєднати до
заземлювального болта корпуса зварювального трансфор­
матора та до заземлювальної шини пункту живлення.

Для живлення трифазного трансформатора слід зас­тосовувати чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення.

Заземлювальну шину пункту живлення слід з'єднати з нульовим захисним проводом живильної лінії в уста­новках з глухозаземленою нейтраллю або заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.

Затискач (полюс) зварювального трансформа­
тора повинен бути приєднаний до деталі, що зварюєть­
ся, за допомогою заземлювального проводу заземлюваль-
ним болтом на корпусі зварювального трансформатора
згідно з рисунком 6.1.

1 - пункт живлення; 2 - зварювальний трансфор­матор; 3 - регулятор; 4 - електродотримач; 5 — шланговий одножильний дріт; 6 - заземлюваль-ний болт; 7 - живильний шланговий трижильний кабель із заземлювальною жилою; 8 - нульовий дріт мережі.

Рис. 6.1. Схема підключення зварювального трансформатора

Зварювальні кабелі слід з'єднувати опресову­
вання зварюванням або паянням.

Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабель­ними наконечниками.

Довжина первинного кола між пунктом жив­
лення і пересувною зварювальною установкою має бути
не більше 10 м.

Як зворотний провід, який з'єднує вироби, що зва­рюються, з джерелом зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, алюмінієві або мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама зварювальна конструкція (металоконструкції та знепа-рені і зневоджені трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких провадять зварювальні роботи) за умови, що їх переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) про­тікання зварювального струму.

З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами, струбцина­ми або затискачами.

Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи за-нулення, а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.

Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.

Використання заземлювальних провідників розподіль­чих пристроїв як зворотнього провода для зварюваль­них установок може призвести до відгалужування стру­му на металеві оболонки розташованих поблизу конт­рольних кабелів, їх пошкодження та помилкової роботи релейного захисту. Помилкова робота релейного захис­ту може бути спричинена також появою різниці потен­ціалів між заземленими точками кіл релейного захисту під час роботи зварювальних установок.

У разі застосування пересувних джерел зва­
рювального струму та виконанні робіт в пожежонебез-
печних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати
також, як і прямий.

Забороняється подавати напругу до виробу,
який зварюється, через систему послідовно з'єднаних
металевих стрижнів, рейок чи будь-яких інших пред­
метів.

Якщо зварювальний виріб не має електричного кон­такту із заземленим столом, то заземленню підлягає безпосередньо цей виріб.

Перед початком електрозварювальних робіт
необхідно зовнішнім оглядом перевірити справність ізо­
ляції зварювальних проводів та електродотримачів, а
також надійність з'єднання усіх контактів.

Проводи, підключені до зварювальних апаратів,
розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у
місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольо­
вані, а в необхідних місцях- захищені від дії високої
температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.

У разі пошкодження ізоляції проводів їх слід заміни­ти або помістити в резиновий шланг.

Допускається ізоляція пошкоджених ділянок дротів методом вулканізації з використанням сирої гуми.

Відстань від зварювальних проводів до гаря­
чих трубопроводів та балонів з киснем має бути не мен­
ше 0,5 м, до балонів та трубопроводів з пальними га­
зами — не менше 1 м.

Забороняється користування електродотрима­
чами, у яких порушена ізоляція держаків. Держаки
електродотримачів мають бути виготовлені із негорючо­
го діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.

Забороняється застосування саморобних електродот­римачів. Електродотримачі повинні відповідати ГОСТ 14651.

Струмовідні частини електродотримача мають
бути ізольовані, крім того, має бути забезпечений за­
хист від випадкового дотику до них рук зварювальника
чи виробу, що зварюється.

Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і навколишнього повітря на ділянці, що охоплюється ру­кою зварювальника за номінального режиму роботи еле­ктродотримача, має бути не більше 40 °С.

Допускається застосовувати для зварювання
постійним струмом електродотримачі з електричною ізо­
ляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція
повинна виключати можливість створення струмовідних
містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталя­
ми електродотримача, що перебувають під напругою, та
безпосереднього контакту зі струмовідними деталями під
час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути
попереджувальний надпис «ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ
ДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ».

Ремонт зварювальних установок слід викону­
вати тільки після зняття напруги.

Оглядання та чищення зварювальної установ­
ки та її пускової апаратури слід провадити не рідше 1
разу на місяць.

Опір ізоляції обмоток зварювальних трансфор­
маторів та перетворювачів струму слід вимірювати після
усіх видів ремонту, але не рідше 1 разу на 12 місяців.

Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпу­са та між обмотками має бути не менше 0,5 МОм. Опір ізоляції струмовідних частин зварювального кола (кабелі, електродотримачі) повинен бути не меншим 0,5 МОм.

Під час введення в експлуатацію, та після капіталь­ного ремонту ізоляція зварювальних трансформаторів має бути випробувана підвищеною напругою частотою 50 Гц протягом 1 хв; випробувальна напруга має відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.7.1.

Результати вимірювання опору ізоляції та
випробування ізоляції зварювальних трансформаторів та
перетворювачів струму особа, яка проводила вимірюван­
ня чи випробування, повинна заносити у «Журнал об­
ліку, перевірки та випробувань електроінструмента».

На корпусі зварювального трансформатора чи
перетворювача слід зазначити інвентарний номер, дату
наступного вимірювання опору ізоляції та належність до
цеху (дільниці та ін.)„

Під час роботи з підручним або у складі бри­
гади, зварювальник перед запалюванням дуги зобов'я­
заний попередити людей, що його оточують.

Таблиця 6.7.1. Випробувальна напруга зварювальних трансформаторів

Під час ручного зварювання всередині ємності та зварювання великогабаритних виробів слід застосо­вувати переносне портативне місцеве відсмоктувальне устаткування, оснащене пристроями для швидкого та надійного закріплення поблизу зони зварювання.

Для виконання зварювальних робіт всередині
барабанів котлів та інших резервуарів і підземних спо­
руд має бути призначено не менше 3 працівників, із
яких двоє є наглядачами, повинні перебувати поза ре­
зервуаром (спорудою), біля люка (лаза) і страхувати
зварювальника за допомогою рятувальної мотузки, зак­
ріпленої за його запобіжний пасок.

Під час виконання робіт всередині газонебезпечних підземних споруд та резервуарів застосування рятуваль­них пасків і канатів обов'язково.

У рятувальних пасків мають бути наплічні ремені з боку спини з кільцем на їх перетині для закріплення рятувального канату. Пасок слід підганяти так, щоб кільце розташовувалось не нижче лопаток.

Забороняється застосування поясів без наплічних ре­менів. Другий кінець рятувальної мотузки має бути протягом усього часу виконання робіт у руках нагляда­ча назовні.

Наглядачі не мають права відходити від люка резер­вуара чи підземної споруди доти, поки у резервуарі пе­ребуває зварювальник.

За необхідності спуску до постраждалого, один із наглядачів має одягти шланговий протигаз та рятуваль­ний пасок і передати кінець від рятувального каната наглядачу, який залишився зовні.

Допускати до місця роботи 'сторонніх осіб заборо­няється.

Роботу в замкнених або обмежених просто­
рах слід виконувати відповідно до вимог пункту 6.7.80
цих Правил. Один із наглядачів повинен мати II групу
з електробезпеки.

Зварювання в замкнених та важкодоступних просто­рах слід виконувати з дотриманням таких умов:

- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівників;

- безперервної роботи системи місцевої витяжної вен­тиляції та устаткувань (повітроприймачів та ін„), які видаляють шкідливі речовини, що є в повітрі, до гра-нично допустимих концентрацій та підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних просторах не менше 20% за об'ємом;

- наявності у зварювальному обладнанні пристроїв
припинення подавання захисного газу, у разі відключен­
ня чи зникнення напруги у зварювальному колі;

- наявності обмежувача напруги холостого ходу під
час ручного дугового зварювання змінним струмом.

- Обмежувач, виконаний як приставка, має бути зазем­лений окремим проводом.

(Замкненими просторами (приміщеннями) вважають­ся простори, обмежені поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджують вільному та швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг; важкодоступними просторами (при­міщеннями) слід вважати такі, в яких через малі роз­міри ускладнюється виконання робіт, а природний по­вітрообмін недостатній.)

Забороняється провадити електрозварювальні
роботи під час дощу та снігопаду за відсутності намету
над електрозварювальним обладнанням та робочим міс­
цем електрозварювальника.

Над переносними і пересувними електрозварювальни­ми установками, які застосовуються на відкритому по­вітрі, мають бути споруджені намети з негорючих мате­ріалів.

В разі виконання електрозварювальних робіт
у виробничих приміщеннях робочі місця зварювальників
мають бути відокремлені від інших робочих місць та
проходів негорючими екранами (ширмами, щитами) з
висотою не менше 1,8 м.

Під час зварювання на відкритому повітрі такі ого­рожі слід ставити у випадку одночасної роботи декіль­кох зварювальників поблизу один від одного та на діль­ницях інтенсивного руху людей.

Блектрозварювальники, які працюють на ви­
соті, повинні мати спеціальні сумки для електродів та
металеві негорючі ящики для збору недогарків. У пост­
ійних та тимчасових місцях проведення електрозварю­
вальних робіт мають бути встановлені металеві ящики
для збору недогарків. Розкидати недогарки забороня­
ється.

Під час електрозварювальних робіт у вогких
місцях зварювальник повинен стояти на настилі із су­
хих дощок або на діелектричному килимку.

У разі будь-якого відлучення з робочого місця
зварювальник повинен вимикати зварювальний апарат.

Під час електрозварювальних робіт зварю­
вальник та його підручні повинні користуватись індив­
ідуальними засобами захисту:

- захисною каскою із струмонепровідних матеріалів. Каску слід зручно сполучувати з щитком, який служить для захисту обличчя та очей. Захисні щитки повинні бути відповідними до вимог ГОСТ 12.4.035;

- захисними окулярами з безкольоровим склом для
оберігання очей від осколків та гарячого шлаку під час
зачищення зварених швів молотком чи зубилом;

- рукавицями, рукавицями з крагами або рукавичка­
ми з негорючих матеріалів з низькою електропровідні­
стю.

Працівники повинні бути проінструктовані про шкід­ливий вплив на зір та шкіру ультрафіолетових та інфра­червоних променів, що виділяються під час електрозва­рювання.

Особи, які виконують електрозварювання або присутні при цьому , за появи болю в очах повинні негайно звернутися до лікаря.

Під час зварювальних робіт в умовах підви­щеної небезпеки враження електричним струмом (зварю­вання у резервуарах та ін.) електрозварювальники, крім спецодягу, повинні забезпечуватись діелектричними ру­кавичками, галошами або килимками і у разі дотику до холодного металу — наколінниками та наплічниками.

Роботи в електроустановках, пов'язані з підійманням на висоту

До робіт на висоті і верхолазних робіт допус­
каються навчені особи, стан здоров'я яких має відпов­
ідати медичним вимогам, встановленим для даних видів
робіт («Положення про медичний огляд працівників пев­
них категорій»).

Працівники, які виконують верхолазні роботи, по­винні мати відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.

До самостійних верхолазних робіт допускаються осо­би віком не молодші 18 років, які мають стаж верхо­лазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого. Робітники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених спеціалістів, призначених наказом керівни­ка підприємства.

Працівники мають бути навчені безпеці праці до по­чатку виконання верхолазних робіт.

Драбини, риштування, помости, кігті, лази та
інші пристосування, що застосовуються для виконання
робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути серти-
фіковані, а також відповідати вимогам «Правил безо-
пасности при работе с инструментом й приспоеоблениями», затверджених Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки 30,04.85.

Під час виконання робіт, коли немає можли­
вості закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію
або опору, слід користуватися страхувальним канатом,
що е відповідним до вимог ГОСТ 12.4.107. В цьому разі
строп запобіжного паска заводиться за конструкцію,
деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві
особи, друга особа в міру необхідності попускає чи на­
тягує канат.

Під час роботи на конструкціях, під якими
розташовані струмовідні частини, що перебувають під
напругою, ремонтні пристосування і інструмент прив'я­
зуються для запобігання їх падінню. Застосовувати в
цих випадках монтерські запобіжні паски зі стропами з
металевого ланцюга забороняється.

Подавати деталі на конструкції чи устаткуван­
ня слід за допомогою «нескінченного» канату. Праців­
ник, який стоїть внизу, повинен утримувати канат для
запобігання його розгойдуванню і наближенню до стру-
мовідних частин.

Працівники, які виконують роботи на висоті
або верхолазні роботи, повинні бути в спецодязі, що не
заважає рухам. Особистий інструмент слід зберігати в
сумці.

Працівники, що здійснюють нагляд за члена­
ми бригади, які виконують верхолазні роботи або робо­
ти на висоті, можуть розташовуватися на землі.

Обслуговування освітлювальних пристроїв, роз­
ташованих на стелі машинних залів і цехів підприємств,
з візків мостового крану слід провадити не менш ніж
двома працівниками, один з яких з групою III. Під час
виконання робіт з використанням крану ремонтникам
має бути виданий наряд-допуск.