Реферат: Застосування засобів індивідуального захисту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичного заняття

"Застосування засобів індивідуального захисту"

з курсу "Цивільна оборона"

для студентів усіх факультетів

Затверджено

редакційно-видавничою радою університету,

протокол № 1 від 05.04.06

Харків 2007

Методичні вказівки до виконання практичного заняття "Застосування засобів індивідуального захисту" з курсу "Цивільна оборона" для студентів усіх факультетів / Уклад. Т. В. Кукленко, І. В. Гуренко, В. О. М’який. - Харків: НТУ "ХПІ", 2007. – 15 с.

Укладачі:Т. В. Кукленко

І. В. Гуренко

В. О. Мягкий

РецензентВ. І. Кузьменко

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

МЕТА РОБОТИ

Методичні вказівки призначені для студентів денної форми навчання. Вони розроблені на основі наказу Міністра освіти і науки України № 97-2001 та Міністра з надзвичайних ситуацій № 182/2000-95 і відповідають сучасним вимогам, які стоять перед вищою школою і народним господарством.

Дана методична розробка дає можливість самостійного активного виконання студентами практичного заняття після вивчення відповідної теми лекцій "Захист населення від надзвичайних ситуацій" з курсу „Цивільна оборона".

Захист населення України за надзвичайних ситуацій – одне з головних завдань цивільної оборони (ЦО). У комплексі захисних заходів важливе значення має забезпечення особового складу формувань ЦО та населення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), а також практичне навчання правильному, швидкому та умілому використанню цих засобів при виникненні надзвичайних ситуацій (НС).

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.Користуючись даними методичними вказівками, ознайомитись з засобами індивідуального захисту людини.

2.Набути практичні навички використання ЗІЗ.

3.Після виконання завдання захистити практичну роботу.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Класифікація засобів індивідуального захисту

ЗІЗ призначені для захисту від потрапляння на одяг, шкіряні покрови та всередину організму отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

ЗІЗ поділяються на такі:

1. Засоби захисту органів дихання

1.1. Протигази

1.2. Респіратори

1.3. Найпростіші засоби

2. Засоби захисту шкіри

2.1. Табельні

2.2. Підручні

3. Медичні засоби захисту

1. Засоби захисту органів дихання

1.1. Протигази

За принципом захисної дії можуть бути:

· фільтруючі;

· ізолюючі.

Фільтруючі протигази поділяються на дві групи:

· цивільні (для населення та невоєнізованих формувань);

· промислові (для працівників об’єктів хімічної промисловості та інших небезпечних виробництв).

Протигаз складається з таких елементів:

· фільтр-поглинаючої коробки;

· лицевої частини;

· єднальної трубки;

· сумки протигазу.

Фільтр-поглинаюча коробка (рис. 1) металева. Споряджається (за потоком повітря) протидимним фільтром (протиаерозольний фільтр), вугіллям-каталізатором (шихтою) та протипильним фільтром.

Протиаерозольний фільтр призначений для затримання отруйних речовин (ОР), радіоактивних речовин (РР) і бактеріальних засобів (БЗ), що застосовуються у вигляді аерозолів, диму, туману та пилу. Його виготовляють з матеріалів, що мають велику кількість довгих і звивистих каналів (з клітковини, картону або азбесту). Великі частинки (розміром понад 0,3 мкм), які мають значну інерцію на звивинах ("поворотах") каналу фільтра, вилітають за межі повітряної течії та, потрапляючи на поверхню каналу, затримуються. Дрібні частинки (менше 0,1 мкм), що мають виражений "броунівський рух", ударяючись об поверхню каналу, також затримуються. А частинки розміром від 0,1 до 0,3 мкм, рухаючись за потоком течії повітря, проникають через аерозольний фільтр і дають певний відсоток проскоку.

Рисунок 1 - Фільтр-поглинаюча коробка:

1 - протиаерозольний фільтр

2 - великий перфорований циліндр

3 - активоване вугілля /шихта/

4 - малий перфорований циліндр

5 - протипильний фільтр

Шихта (активоване вугілля) призначена для затримання ОР у вигляді газу або пари. Площа поверхні пор 1 г вугілля досягає 800 - 900 м² , тому воно може поглинути до 0,5 г отруйних речовин. При проходженні ОР через активоване вугілля відбувається ряд фізико-хімічних процесів:

·адсорбція – утримання та ущільнення молекул речовини на поверхні сорбенту за рахунок сил молекулярного тяжіння;

·хемосорбція - утворення нових нетоксичних хімічних сполук унаслідок нанесення на пори шихти просочень (не більш ніж 2 % від ваги вугілля);

·каталіз – прискорення хемосорбції за рахунок введення каталізаторів;

·капілярна конденсація – зрідження пароподібної ОР під впливом капілярних сил сорбенту.

Лицева частина протигаза служить для проведення очищеного повітря до органів дихання і для захисту очей від отруйних і радіоактивних речовин, а також від хвороботворних мікробів та отрути. Складається з шолом-маски, клапанної коробки та єднальної трубки. Лицеві частини мають різну ростовку.

У шолом-маску (маску) герметично вставлені плоскі окуляри.

Клапанна коробка (рис. 2) призначена для розподілу потоку повітря. В ній є один клапан для вдиху і два для видиху.

Єднальна трубка виготовляється з гуми і має поперечні складки у вигляді гофри, що збільшують її гнучкість і не дають можливості стискатися при скручуванні. Цивільні протигази ГП-5 і ГП-7 її не мають.

Рисунок 2 - Клапанна коробка

Протигаз також комплектується незапотіваючими плівками, "олівцем" та манжетами для утеплення.

Незапотіваюча плівка являє собою круг з целулоїду, на одну сторону якого нанесений шар желатину, що має велику гігроскопічність. Поглинаючи вологу, він набухає, внаслідок чого на целулоїді утворюється однорідний водно-желатиновий шар, який забезпечує гарну видимість. "Олівець" використовується за відсутності незапотіваючих плівок. На внутрішню сторону скла окулярів наноситься тонкий шар. За відсутності "олівця" можна користуватися звичайним милом.Манжети для утеплення виробляють з гуми, в них вмонтовано очкове скло. Манжети надіваються на окуляри шолом-маски. Таким чином одержуються подвійні окуляри з повітряною подушкою між скельцями. Це запобігає замерзанню скла. Застосовуються при температурі нижче -10°С при одночасному використанні незапотіваючих плівок.До цивільних протигазів належать:

- для захисту дорослого населення - ГП-5; (ГП-5М); ГП-7;

- для захисту дітей:

· ПДФШ (від 7 до 17 років)

· ПДФ-2Д (від 1,5 до 6-7 років);

· КЗД-4 (КЗД-6) – камера захисна дитяча (для дітей до 1,5 років).

Цивільні фільтруючі протигази захищають від усіх відомих ОР, крім окису вуглецю (СО - чадний газ). За умов наявності в атмосфері СО до протигазу приєднується гопкалітовий патрон (рис. 3), який виконує роль каталізатора при окисленні СО до вуглекислого газу.

Рисунок 3 - Гопкалітовий патрон (1 - гопкаліт;2 - висушувач (силікагель))

Промислові протигази належать до ЗІЗ працівників різних галузей промисловості. Вони комплектуються лицевою частиною від цивільних протигазів. Залежно від виду отруйної речовини протигазові коробки вміщують шихту з протиаерозольним фільтром чи без нього, про що свідчить її колір та марка коробки (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив протигаза на організм

При користуванні протигазом на організм людини діють три фактори.

Опір диханню вимірюється різницею тиску повітря в атмосфері та в просторі під маскою. Опір диханню залежить від товщини шару фільтра та розміру зерен активованого вугілля, а також від інтенсивності фізичного навантаження.

Шкідливий простір у протигазі - це внутрішній об’єм його порожнини, де затримується видихуване повітря з підвищеним вмістом вуглекислоти та водяної пари. При повторному вдиху це повітря домішується до очищеного, яке надходить з фільтр-поглинаючої коробки.

Вплив лицевої частини протигазу зводиться до механічного тиску маски на обличчя та голову, що викликає болючі відчуття.

Ізолюючі протигази

Ізолюючі протигази (типу ІП-4, ІП-5, ІП-46) або кисневі ізолюючі прилади (КІП-5, КІП-7, КІП-8) повністю ізолюють органи дихання людини від зовнішнього повітря, дихання відбувається за рахунок вивільнення кисню з регенеративного патрона або подавання з кисневого балона. Вони використовуються при високих концентраціях ОР та при пожежах.

Ізолюючий протигаз (рис. 4) складається з лицевої частини, регенеративного патрона з пусковим пристосуванням, дихального мішка з клапаном надмірного тиску, каркаса і сумки. У комплект протигазу входять: запасний пусковий брикет у футлярі, коробка з ампулою, коробка з незапотіваючими плівками.

Тривалість дії пускового брикета - до 2 хв.

Регенеративний патрон виділяє кисень за рахунок реакції хемопоглинача з вуглекислим газом та водяною парою видихуваного повітря.

Пускове пристосування служить для приведення в дію регенеративного патрона та складається з пускового брикета й ампули з сірчаною кислотою. Перед користуванням протигазом брикет розміщують у гнізді регенеративного патрона, над ним - ампулу з кислотою. При роздавлюванні ампули відбувається хімічна реакція, при якій виділяється до 12 л кисню.

Дихальний мішок ємністю 4 л має клапан надмірного тиску.

Вплив ізолюючого протигаза на організм

Процес регенерації повітря в ІП-46 супроводжується виділенням значної кількості тепла. У зв’язку з цим температура газової суміші при вдиханні звичайно становить 37-40 °С і може бути навіть вищою при високій температурі зовнішнього повітря або під час інтенсивного фізичного навантаження, що може призвести до неприємних відчуттів.

Рисунок 4 - Ізолюючий протигаз:

1 - регенеративний патрон;

2 - дихальний мішок;

3 - клапан надлишкового тиску;

4 - пусковий брикет

Опір диханню в ІП-46 у стані спокою не перевищує 25-30 мм вод. ст. При виконанні фізичної роботи у зв’язку зі збільшенням легеневої вентиляції він зростає і може досягати на марші 100-150 мм вод. ст., а при бігу - 200-250 мм вод. ст. Різке зростання опору диханню може призвести до відносного сповільнення пульсу, підвищення мінімального артеріального тиску при зниженні пульсового тиску та зменшення ударного і хвилинного об’єму серця. При різкому переході від стану спокою до інтенсивної фізичної роботи швидкість надходження кисню в дихальний мішок протигаза відстає від швидкості споживання його організмом, що може стати причиною обмеження обсягу дихальних рухів грудної клітини та різкого утруднення дихання. При цьому з'являється відчуття недостатності газової суміші на вдиху. Тому в умовах перебування в ізолюючому протигазі інтенсивність фізичного навантаження слід збільшувати поступово.

При експлуатації ізолюючого протигаза необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки.

1.Вчасно перевіряти справність зібраного протигаза в процесі зберігання.

2.При встановленні негерметичності протигазу регенеративний патрон

і пусковий брикет замінити на нові (після усунень несправності).

3.Перед проведенням робіт у приміщенні або всередині цистерни з токсичною речовиною по можливості провітрити приміщення, продегазувати цистерну.

4.Кількість осіб, що водночас працюють в ізолюючих протигазах в одному приміщенні, має бути не менше двох, і з ними повинен підтримуватися безперервний зв'язок.

5.У задимлених приміщеннях та цистернах кожний працюючий в ізолюючому протигазі повинен бути обв’язаний тросом, інший кінець якого тримає спеціально призначений черговий або дублюючий номер, який знаходиться поза задимленим приміщенням (цистерною).

6.Не починати роботу в протигазі, якщо твердо не переконався в тому, що пусковий брикет при запуску спрацював.

7.У випадку знімання лицевої частини протигаза під час перерви в роботі регенеративний патрон слід заміняти на новий.

8.Вчасно закінчувати роботу в ізолюючому протигазі або заміняти регенеративний патрон.

9.Не допускати потрапляння на пусковий брикет і в регенеративний патрон води та органічних речовин при підготовці протигаза до користування.

10. У випадку обливання шолому окислювачами замінити протигаз.

11. Повторне використання протигазів, облитих агресивними рідинами, допускається тільки після нейтралізації та ретельної перевірки їх стану.

1.2. Респіратори

Призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пилу, шкідливих газів і аерозолів.

1.3. Найпростіші засоби захисту органів дихання

Виготовляються населенням. Це протипилові тканеві маски і ватно-марлеві пов'язки. Кожна людина повинна мати їх по місцю проживання і роботи.

2. Засоби захисту шкіри

Засоби захисту шкіри призначені для уберігання відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження та взуття від потрапляння на них краплинно-рідких ОР і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), збудників інфекційних захворювань, РР, а також частково від впливу світлового випромінювання.

Вони поділяються на такі:

· табельні - загальновійськовий захисний комбінезон (ЗЗК), легкий захисний комбінезон (Л-1);

· підручні - предмети побутового одягу.

3. Медичні засоби захисту

Це лікувально-профілактичні засоби, що використовуються для попередження ураження людей іонізуючим випромінюванням, РР, ОР, СДОР, БЗ.

До табельних засобів індивідуального захисту відносяться:

▲ аптечка індивідуальна (АІ-2);

▲ пакет перев'язочний індивідуальний (ППІ);

▲ індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-10).

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ

1. За допомогою матеріального забезпечення заняття вивчити будову протигазів, ЗЗК, Л-1. Студенти повинні ознайомитися з улаштуванням різних марок цивільних протигазів (ГП-4, ГП-5, ГП-7), гопкалітового патрона, промислових та ізолюючих протигазів, а також комплектність засобів захисту шкіри – ЗЗК, Л-1.

2. Визначити власний розмір лицевої частини протигаза (табл. 2, 3). Користуючись засобами для вимірювання, студенти повинні визначити особистий розмір різних марок протигазів.

Таблиця 2

Лише справний протигаз при ретельному визначенні розміру забезпечує надійний захист людини від СДОР. Для підбору необхідного росту шолом-маски протигазів ГП-5 та ГП-5м необхідно виміряти голову по замкнутій лінії, що проходить через маківку, щоки і підборіддя.

Підбір лицевої частини необхідного типорозміру ГП-7 здійснюється на основі результатів вимірювання горизонтального та вертикального об’єму голови. Горизонтальний об’єм визначається вимірюванням голови по замкнутій лінії, що проходить на обличчі по надбрівних дугах, збоку на 2 -

3 см вище краю вушної раковини та позаду через найбільш виступаючу точку голови. Вертикальний об’єм визначається вимірюванням голови по замкнутій лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя. Вимірювання округлюються з точністю до 5 мм. За сумою двох вимірів встановлюють потрібний типорозмір - зріст маски та положення (номер) упорів лямок наголовника, в якому вони зафіксовані. Першою цифрою позначається номер лямки, другою - скроневих, третьої - щічних. Положення лямок наголовника встановлюють при підгонці протигазу. Ріст вказано на підборідній частині маски.

Таблиця 3

Час захисної дії цивільних протигазів від СДОР залежить від об’єму легеневої вентиляції людини, а також виду та концентрації ОР (від десятків хвилин до декількох годин). Наприклад, при об’ємі легеневої вентиляції 30 л/хв (стан спокою) від хлору і сірководню у концентрації 5 мл/л цивільні протигази захищають протягом 40 хв. Однак фільтруючі протигази не захищають від окису вуглецю (чадного газу), тому для захисту від нього застосовується гопкалітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки. Для збільшення спектра та терміну захисту розроблені додаткові патрони.

3. Визначити власний розмір загальновійськового захисного комбінезона (табл. 4).

ЗЗК складається із захисного плаща, панчіх та рукавичок. Захисні плащі виготовляються п’яти розмірів. Користуючись табл. 4 студенти визначають особистий розмір.

Таблиця 4

4. Ознайомитися з засобами медичного захисту людини.

Після отримання аптечки АІ-2 студенти вивчають її комплектність та правила користування нею за інструкцією.

Для попередження розвитку больового шоку при переломах кісток, пораненнях, поширених опіках застосовується знеболюючий засіб (1 мл 2,5 % розчину промедолу), що вводять внутрішньом’язово (підшкірно) за допомогою шприц-тюбика, що знаходиться у гнізді 1 аптечки (у мирний час цей засіб в аптечку не вкладається, а зберігається окремо).

У гнізді 2 - пенал червоного кольору, в якому знаходиться таблетований антидот (тарен, 6 таблеток) проти отруйних речовин фосфорорганічного ряду. В одній таблетці міститься 0,006 г чистого терену. Застосовують при загрозі отруєння ФОР або ФОС: 1 таблетку під язик, повторний прийом можливий не раніше, ніж через 6 годин.

Гніздо 3 - великий пенал білого кольору з протибактеріальним засобом 2 (15 таблеток сульфадиметоксину по 0,2 г кожна). Рекомендується застосовувати при шлунково-кишкових розладах, що виникають після опромінення, по 7 таблеток в один прийом у першу добу і по 4 таблетки у наступні дві доби.

У гнізді 4 - два пенали рожевого кольору з радіозахисним засобом 1 (цистамін, по 6 таблеток кожний). Одна таблетка містить 0,2 г препарата (радіопротектор швидкої дії), вживають до впливу проникаючої радіації за 40-60 хвилин (6 таблеток в один прийом). При новій загрозі опромінення через 4-6 годин приймають інші 6 таблеток.

Гніздо 5 - два пенали білого кольору з протибактеріальним засобом 1. У кожному пеналі знаходиться по 5 таблеток тетрацикліну. Одна таблетка тетрацикліну містить 100 000 ОД антибіотика. Хлортетрациклін застосовують при загрозі бактеріального зараження з метою екстреної неспецифічної профілактики. Одноразова доза становить 500 000 ОД. Повторний прийом у тій же дозі - через 6 годин.

У гнізді 6 - пенал молочного кольору з радіозахисним засобом 2 (йодистий калій, 10 таблеток по 0,125 г). Препарат приймається по 1 таблетці щодня протягом 10 днів після випадіння радіоактивних опадів при небезпеці потрапляння радіоактивного йоду в організм, особливо з молоком від корів, що випасаються на зараженій РР території.

У гнізді 7 - пенал синього кольору з протиблювотним засобом (етаперазин – 0,006 г 5 таблеток). Препарат застосовується при прояві первинної реакції на опромінення для попередження блювоти, а також при черепно-мозкових травмах.

Разові дози засобів, наявних в аптечці (окрім радіозахисного засобу № 2 і протибольового засобу), становлять для дітей до 8 років - 1/4, від 8 до

15 років - 1/2 дози дорослого; разові дози радіозахисного засобу № 2 і протибольові засоби для дітей і дорослих однакові.

У захисті людини засоби індивідуального захисту мають винятково важливе значення, передусім внаслідок можливості швидкого їх застосування при необхідності. Тому вони повинні бути в постійній готовності до вживання, а при виникненні надзвичайної ситуації (зараження атмосфери ОР, РР, БЗ, СДОР) використовуватися людиною негайно.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

1. Класифікація ЗІЗ за принципом захисної дії.

2. Класифікація ЗІЗ за встановленим порядком постачання цими засобами.

3. Призначення респіраторів.

4. Термін захисної дії коробки фільтруючого протигаза.

5. Що входить до комплекту фільтруючого протигаза?

6. Що входить до складу ізолюючого протигаза?

7. Чому дорівнює питома поверхня 1 г активованого вугілля?

8. Призначення гопкалітового патронау.

9. Які суміші застосовуються для підсилення захисних властивостей протигаза?

10. Чому дорівнює оптимальний відсоток просочень до ваги вугілля?

11. Розмір частинок, які затримує протиаерозольний фільтр сучасних протигазів.

12. Яку максимальну кількість отруйних речовин може поглинути 1 г активованого вугілля?

13. Які процеси відбуваються у фільтр-поглинаючій коробці протигаза?

14. Які клапани має маска протигаза?

15. Яке призначення протиаерозольного фільтра?

16. Фактори, що діють на організм людини при користуванні протигазом.

17. Колір коробки протигаза для захисту від парів органічних речовин, фосфору і хлорорганічних хімікатів.

18. Колір коробки протигаза для захисту від сірчаного газу, хлору, окисів азоту, синильної кислоти.

19. Колір коробки протигаза для захисту від аміаку, сірководню та їх сполук.
ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України № 1809 – ІІІ "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру". – К., 2000.

2. Положення про Цивільну оборони України: Постанова КМУ № 299. – К., 1994.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру: Постанова КМУ № 1198. – К., 1998.

4. Мігович Г. Г. Довідник з цивільної оборони. - К.: ЗАТ "УТГ", 1998.- 526 с.

5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. - Львів: Афіша, 2001.- 332 с.

6. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. – К.: Урожай, 2004. – 357 с.

7. Шоботов В. М. Цивільна оборона. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 437 с.

8. Кучма М. М. Цивільна оборона (цивільний захист): Навчальний посібник. – Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 354 с.