| Скачать .docx |
Реферат: Управління праці і соціального захисту населення
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінансів
ЗВІТ ПО ПЕРЕДДИПЛОМНІЙ ПРАКТИЦІ
УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
Студента ___________
Факультет______________
спеціальність___________
Керівник від інституту________
Керівник від (підприємства,
банку, організації, установи)
(підпис)_______________________
М.П.
Хмельницький
Зміст
Вступ
1. Характеристика управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі
2. Види державної соціальної допомоги окремим категоріям населення та порядок її надання
3. Порядок визначення розміру державної соціальної допомоги
4. Порядок виплати державної соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі
5. Порядок припинення виплати державної соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі
6. Кошторис доходів та видатків управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі
7. Порядок сплати податків управлінням праці та соціальним захистом населення у Дунаєвецькому районі
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку актуальним є гарантія права громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках. В державі створено систему фондів соціального страхування в яких акумулюються кошти для вирішення соціальних проблем в державі.
Проблема соціального захисту вирішується через фонди соціального страхування, кошти яких відокремлені від фондів Державного бюджету.
В сфері соціального страхування є ряд не розв’язаних проблем, виникає необхідність пошуку шляхів щодо покращення фінансового забезпечення соціального захисту, вирішення та удосконалення процесів організації розрахунків.
Проходження переддипломної практики є актуальним, оскільки підготовка фахівців будь-якої сфери діяльності повинна ґрунтуватись на глибоких знаннях процесу контролю за заробітною платою та соціальним захистом населення.
Мета переддипломної практики – дати студентам базові знання щодо процесу встановлення та аналізу встановлення та виплати заробітної плати, вивчення методів розрахунку заробітної плати та існуючих принципів їх регулювання, а також розширення, конкретизація знань, одержаних у процесі вивчення теоретичних курсів фінансових дисциплін.
Об’єктом проходження практики виступило управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі. Предметом проходження переддипломної практики є процес управління соціального захисту та дотримання законодавства в частині виплати заробітної плати та створення умов праці. Звіт включає теоретичну та практичну частину з додатками.
Основні завдання практики:
- ознайомлення з організаційною структурою управління праці та соціального захисту населення;
- ознайомлення з призначенням управління, його напрямками діяльності;
- ознайомлення з порядком кошторисного фінансування управління;
- ознайомлення з порядком виплати різних допомог та виплат;
- ознайомлення з порядком взаємовідносин управління з іншими державними установами.
За результатами проходження практики складено звіт практики, на основі практичних та нормативно-правових актів.
1. ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова районної адміністрації після попередньої експертизи у фінансовому відділі. Управління праці та соціального захисту є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує реорганізацію заходів, спрямованих на посилення мотивації до праці, удосконалення її організації, оплати та нормування;
2) аналізує ситуацію в соціально-трудовій сфері на відповідній території, стан справ з укладенням колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях; сприяє організації переговорного процесу між сторонами соціального партнерства, надає їм організаційно-методичну допомогу; забезпечує у межах своїх повноважень дотримання законодавства з питань колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); здійснює реєстрацію, облік, зберігання колективних договорів, змін та доповнень до них;
3) бере участь у розробленні та забезпечує разом з іншими культурними підрозділами районні держадміністрації, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян здійснення заходів регіональної програми з питань охорони праці, впровадження регіональної системи запобігання травматизм невиробничого характеру; сприяє впровадженню безпечних виробничих процесів і устаткування;
4) вивчає стан використання трудових ресурсів, аналізує розвиток процесів, які відбуваються на ринку праці, готує відповідні пропозиції та прогнози, забезпечує і бере участь у розробленні та здійсненні територіальної програми зайнятості населення, заходів, спрямованих на реалізацію довгострокової державної політики розвитку трудового потенціалу;
5) забезпечує діяльність комісій у справах альтернативної (невійськової) служби та комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням статусу учасника війни;
6) здійснює державний контроль за охороною праці, додержанням законодавства про соціальний захист населення, своєчасну і не нижче визначеного державою мінімального розміру виплати заробітної плати, а також за своєчасним проведенням на підприємствах навчання та інструктажів, забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, миючими засобами, наданням працівникам пільг і компенсацій, передбачених законодавством;
7) забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживає заходів до якісного проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актом про охорону праці;
8) бере участь у розслідуванні групових, а також смертельних нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до законодавства: організовує розслідування, облік та аналіз нещасних випадків невиробничого характеру;
9) організовує роботу з надання пільг інвалідам, ветеранам війни та праці, забезпечує надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
10) аналізує стан реалізації комплексних програм, здійснення заходів соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, надання встановлених законодавством пільг соціально незахищеним громадянам та подає голові районної держадміністрації пропозиції з цих питань;
11) забезпечує надання адресної цільової грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, а також сім’ям з дітьми;
12) здійснює в установленому порядку компенсаційні витрати інвалідам на бензин, технічне обслуговування та ремонт автомобіля, транспортне обслуговування інвалідів, а також вартості санаторно-курортного лікування;
13) формує банк даних одержувачів соціальної допомоги за категоріями сімей та видами допомоги, здійснює перерахунок раніше призначених допомог та субсидій;
14) забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань, передбачених на соціальний захист населення;
15) організовує роботу соціальних інспекторів;
16) видає посвідчення ветеранів війни, «Ветеран праці»;
17) надає консультаційно-правову допомогу підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності з підготовки документів для призначення пенсій, а також сприяє громадянам в одержанні документів, необхідних для призначення пенсій та допомоги;
18) сприяє впровадженню персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
19) проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які одержують допомогу, в установленому законодавством порядку;
20) подає пропозиції органам місцевого самоврядування щодо встановлення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, сприяє створенню виробництв, цехів і дільниць для використання їхньої праці, професійно-технічному навчанню і перекваліфікації інвалідів, перевіряє на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності умови праці інвалідів;
21) організовує матеріально-побутове обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, їх санаторно-курортне лікування, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує інвалідів транспортними засобами в установленому порядку;
22) створює мережу і організовує роботу територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, контролює якість та своєчасність надання ними соціальних послуг;
23) вносить в установленому порядку пропозиції щодо встановлення піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров’я потребують догляду;
24) забезпечує у разі потреби піклування до будинків-інтернатів (пансіонатів) громадян похилого віку та інвалідів, надає допомогу в організації роботи зазначених закладів;
25) сприяє благодійним, релігійним організаціям, окремим громадянам та їх об’єднанням у наданні соціальної допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці ц громадянам похилого віку;
26) сприяє підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації працівників соціальної сфери;
27) підтримує функціонування апаратно-програмних засобів управління у складі єдиної інформаційної мережі у складі Мінпраці, а також єдине комп’ютерне інформаційне і телекомунікаційне середовище;
28) надає методичну допомогу з питань охорони праці;
29) організовує і проводить консультації, здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції управління, вживає відповідних заходів до усунення причин, які викликають скарги;
30) роз’яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції управління;
31) інформує населення з питань, що належать до компетенції управління, через засоби масової інформації.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі має право:
1. здійснювати контроль за наданням інвалідам, ветеранам праці та війни, сім’ям загиблих військовослужбовців, сім’ям з дітьми, іншим громадянам пільг, установлених законодавством;
2. перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на виробничих об’єктах, що перевіряється, обов’язкові для виконання розпорядження щодо усунення виявлених недоліків;
3. вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, на мають допуску до відповідних робіт або порушують вимоги нормативно-правових актів про охорону праці;
4. подавати органам державного нагляду за охороною праці пропозиції про притягнення до відповідальності працівників підприємств, установ та організацій, які не дотримуються вимог нормативно-правових актів про охорону праці;
5. здійснювати контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності встановленого порядку оформлення документів (у тому числі їх достовірності) для призначення допомоги;
6. одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів районної держадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
7. подавати районній держадміністрації та головному управлінню праці та соціального захисту населення пропозиції з питань, що належать до компетенції управління;
8. здійснювати контроль за своєчасним проведенням атестації робочих місць працівників, зайнятих на підземних роботах, на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці;
9. залучати спеціалістів інших структурних підрозділів районної держадміністрації, підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції управління.
Управління праці та соціального захисту населення під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами районної держадміністрації, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами, організаціями, громадянами та їх об’єднаннями.
Дане управління складається з відділів, які в своїй діяльності керується положенням про відділ а працівники відділів посадовими інструкціями (додаток1-5).
2. ВИДИ ДЕРЖАВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ОКРЕМИМИ КАТЕГОРІЯМИ НАСЕЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ЇЇ НАДАННЯ
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі здійснює надання соціальних допомог різними категоріями населення. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається у таких розмірах:
- інвалідам з дитинства I групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з дитинства II групи – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, втратили працездатність;
- непрацюючим інвалідам з дитинства III групи – 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- на дітей-інвалідів віком до 16 років – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи:
· заява за формою;
· паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
· копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
· довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про прописку чи копія паспорта інваліда дитинства з відомостями про місце проживання;
· довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву чи копію паспорта з відомостями про постійне місце проживання.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання інваліда, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.
Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.
Якщо до заяви про призначення державної соціальної допомоги додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.
Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органами праці та соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.
У випадку коли один з батьків, усиновителів постійно проживає за інакшою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку органу праці та соціального захисту населення про те, що другий з батьків, усиновителів не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання. Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.
При прийнятті заяви про призначення державної соціальної допомоги, видається заявнику (уповноваженій особі) розписка про прийняття заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийняття заяви.
В управлінні праці і соціальному захисті населення у Дунаєвецькому районі працівники відповідного відділу перевіряють правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника паспорта та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність зняття копій відповідних документів і, при необхідності, фіксує і засвідчує виявлені розходження.
Група інвалідності визначається органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України. Медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, затверджено спільним наказом МОЗ, Мінпраці та Мінфіну України від 08.11.2001 року. Органи методико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я у триденний строк зобов’язані надіслати витяг з акту огляду інвалідів з дитинства або медичний висновок про визнання дитини інвалідом до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитині інваліда.
Після надходження зазначених документів, не пізніше 10 днів орган праці та соціального захисту населення зобов’язаний направити письмове повідомлення з дитинства, батькам, усиновителям, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда про право держави на соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.
Соціальна допомога призначається на кожного інваліда з дитинства чи дитину-інваліда відповідно до порядкую Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей-інвалідів призначається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника.
Переведення інвалідів з дитинства чи дитини-інваліда з пенсії на державну соціальну допомогу здійснюється на підставі заяви. При цьому державна соціальна допомога призначається з дня звернення за нею. Виплати призначеної державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням суми виплаченої пенсії. До документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги, додається атестат про припинення раніше призначеної пенсії та витяг з акту огляду органів медико-соціальної експертизи чи справи одержувача пенсії (у пенсійній справі залишається завірена у встановленому порядку копія медичного документа).
З дня звернення призначається державна соціальна допомога за її призначенням. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства I та II групи, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органом мотико-соціальної експертизи.
На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку включно. У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога виплачується в новому розмірі. Якщо така зміна призводить до збільшення розміру, то допомога виплачується в новому розмірі з дня зміни групи інвалідності, якщо призводить до зменшення розміру – з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності.
Перерахунок розміру державної соціальної допомоги у зв’язку зі зміною групи інвалідності інваліда з дитинства органи праці та соціального захисту населення здійснюють без подання заяви одержувачем на підставі витягу з акта огляду інваліда з дитинства органами медико-соціальної експертизи. Цей перерахунок оформлюється рішенням органу праці та соціального захисту населення в установленому порядку, яке зберігається в особовій справі інваліда з дитинства чи дитини-інваліда.
Якщо дитина-інвалід, на яку виплачується державна соціальна допомога, по досягненні нею 16-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатним – за заявою опікуна). У разі збільшення розміру, допомога в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності, а при зменшенні розміру – з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності.
Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства строку переогляду стану здоров’я органами медико-соціальної експертизи або дитиною інвалідом лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи (вищої або нижчої), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою в розмірах, що були встановленні у попередніх періодах.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як на три роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення строку виплата державної соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення зобов’язаний у письмовій формі, попередити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда про причину припинення її виплати.
3. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
Працівниками відділу по призначенню державної соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі проводиться розрахунок розміру допомоги. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років обчислюється згідно з Методикою обчислення СУКУПНОГО доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстатуту та Держкомспорту від 15.11.2001 року.
При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім’ї до її складу включаються:
1) чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років;
2) студенти вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів віком до 18 років, у тому числі ті, які одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в інших містах);
3) особи, шлюб яких незареєстрований, якщо вони разом проживають, ведуть спільне господарство, а також разом виховують дітей;
4) усиновлені діти, які проживають з усиновителями, нарівні з рідними дітьми.
При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім’ї до її складу не включаються:
а) батьки, дідусі, бабусі, брати і сестри подружжя;
б) батьки, позбавлені батьківських прав;
в) діти, яким виповнилось 18 років;
г) діти, які перебувають на повному державному утриманні;
д) один із подружжя, з яким розірвано шлюб, або якщо шлюб не розірвано, але винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів;
е) мати (батько, усиновитель), яка (який) не працювала (не працював), не навчалася (не навчався), не зареєстрована (не зареєстрований) у державній службі зайнятості як безробітна (безробітний) протягом повного періоду, за який обчислюється середньомісячний дохід (шість календарних місяців) до місця звернення за винятком:
- непрацюючої непрацездатної матері (батька, усиновителя), яка (який)
доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- непрацюючої непрацездатної матері (батька, усиновителя), яка (який)
доглядає дитину-інваліда віком до 16 років;
- непрацюючої непрацездатної матері (батька, усиновителя), яка (який)
доглядає дитину віком до 14 років, у разі, коли за висновком дитячого
лікувально-профілактичного закладу такий догляд необхідний;
- непрацюючої непрацездатної матері (батька, усиновителя), яка (який)
доглядає інваліда I групи;
є) опікуни, піклувальники та їх сім’ї.
Якщо у складі сім’ї протягом періоду, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід, відбулися зміни у зв’язку з розірванням шлюбу, або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів, із середньомісячного сукупного доходу сім’ї, обчисленого за шість останніх місяців, виключається дохід особи, яка вибула з кола членів сім’ї, і включається середньомісячний розмір її аліментів.
Крім того, законодавчо передбачено що на кожного одержувача державної соціальної допомоги органом праці та соціального захисту населення формується особова справа , в якій зберігаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів.
До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства I групи призначається надбавка на догляд за ними. Інвалідам з дитинства I групи надбавка на догляд встановлюється на підставі документів, поданих для призначення державної соціальної допомоги відповідно до пункту 2.4 цього Порядку.
До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 16 років може призначатися надбавка на догляд за ними. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається на підставі поданих документів відповідно до пункту 2.4 цього порядку незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї, в якій виховується дитина-інвалід. Одинокою матір’ю вважається жінка (яка не перебуває у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини-інваліда відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено у встановленому порядку за вказівкою матері. Одиноким батьком вважається чоловік (який не перебуває у шлюбі), який самостійно виховує усиновлену дитину-інваліда або дитину-інваліда, у якої немає матері (мати відмовилась від дитини у пологовому будинку).
Якщо одинока матір (одинокий батько) одружилась, право на надбавку за умови, що діють для одинокої матері (одинокого батька), втрачається. У разі розірвання шлюбу, право на надбавку на догляд за дитиною-інвалідом як одинокій матері, так і одинокому батьку, по відношенню до дітей, народжених до шлюбу, поновлюється (якщо діти не були усиновлені під час шлюбу).
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років призначається одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, в тому числі і інваліду III групи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників з числа інвалідів I або II групи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років особам, зазначеним в пункті 3.3 цього розділу, призначається за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї, в якій виховується дитина-інвалід (крім сімей опікунів і піклувальників), за шість календарних днів, що передують місяцю звернення за призначенням цієї надбавки, не перевищує прожиткового мінімуму на сім’ю.
З додержанням таких вимог призначається надбавка на догляд жінці, яка має дитину-інваліда від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, а також жінці, яка припинила спільне життя з особою, від якої вона має дитину-інваліда, або яка раніше перебувала у шлюбі і має дитину-інваліда, яка народилась до розірвання шлюбу.
Прожитковий мінімум на сім’ю визначається відповідно до законодавства України. У разі призначення державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за дитиною-інвалідом опікуну чи піклувальнику, прожитковий мінімум визначається тільки на дитину-інваліда.
Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, проводить вдома більше, ніж місяць на утриманні батьків, при призначенні середньомісячного сукупного доходу сім’ї ця дитина включається до складу сім’ї, право на призначення надбавки переглядається на період перебування дитини вдома.
У разі встановлення опіки, піклування право на призначення надбавки на догляд визначається на підставі середньомісячної суми одержуваних на дитину-інваліда, яка перебуває під опікою чи піклуванням, пенсій, допомоги, аліментів, стипендій тощо за шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням цієї надбавки.
Розміри надбавки за догляд:
- за інвалідом з дитинства I групи – 50 відсотків прожиткового мінімуму;
- за дитиною-інвалідом віком до 6 років – зо відсотків прожиткового мінімуму;
- за дитиною-інвалідом віком від6 до 16 років – 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Розмір надбавки встановлюється відповідно до прожиткового мінімуму
для осіб, які втратили працездатність.
Надбавка на догляд призначається з дня звернення за її призначенням. Для призначення такої надбавки одинока мати (одинокий батько) додатково до документів, вказаних у пункті 2.4 цього порядку подає:
· заяву про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом за формою;
· оригінал довідки органу реєстрації актів громадського стану про підстави внесення до книги реєстрації народження відомостей про батька дитини, якщо одинока мати не перебуває (не перебувала) на обліку в органах праці та соціального захисту населення як одинока мати, або довідку зазначених органів про те, що вона перебувала (перебуває) на обліку як одинока мати;
· довідку про спільне проживання з дитиною-інвалідом, видану місцем проживання. При неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів за формою;
· рішення про усиновлення (для усиновлених дітей).
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих
батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, призначається до 6 місяців, але не більш ніж на строк інвалідності, зазначений у медичному висновку, та не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку включно.
Одиноким матерям (одиноким батькам), які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається на строк інвалідності, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку включно.
У разі встановлення дитині-інваліду, яка досягла 16-річного віку, інвалідності I групи, надбавка на догляд встановлюється з дня визначення інвалідності органом медико-соціальної експертизи з урахуванням суми виплаченої надбавки на догляд за дитиною-інвалідом, якщо остання була призначена.
Перерахунок розміру надбавки на догляд за дитиною-інвалідом, якій виповнилося 6 років, органи праці та соціального захисту населення здійснюють без подання одержувачем заяви, але з оформленням рішення про перерахунок в установленому порядку. В новому розмірі надбавка на догляд встановлюється з дня, коли дитині виповнилося 6 років.
Виплата надбавки на догляд зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства I групи строку переогляду органом медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплати надбавки поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш, як за один місяць, при умові, що за цей період його визнано інвалідом або дитиною-інвалідом і при наявності права на отримання надбавки. У разі припинення виплати надбавки на догляд унаслідок нез’явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цін надбавки поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною-інвалідом і при наявності права на отримання надбавки.
У випадках, наведених у цьому пункты, виплата надбавки на догляд поновлюється із додержанням умов, зазначених у пунктах 3.1 – 3.4 цього розділу.
У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.
У разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд за дитиною-інвалідом (зміни у складі сім’ї, збільшення сукупного доходу сім’ї, влаштування на повне державне утримання тощо), одержувачі зобов’язані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
4. ПОРЯДОК ВИПЛАТИ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ УПРАВЛІННЯМ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ
Відповідно до діючого законодавства, управління праці та соціального захисту у Дунаєвецькому районі проводиться виплата державної соціальної допомоги, вона виплачується державними підприємствами об’єднаннями зв’язку за місцем проживання інвалідів з дитинства або батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, яким призначена допомога на дітей-інвалідів або інвалідів I чи II групи, які визнані недієздатними.
Державна соціальна допомога виплачується щомісячно за графіками, які складаються державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку та узгоджуються органами праці та соціального захисту населення, на підставі виплатних документів, що готують органи праці та соціального захисту населення, згідно з Інструкцією про порядок організацій, оформлення, фінансування та виплати пенсій і грошової допомоги підприємствами поштового зв’язку України, затвердженої спільним наказом Держкомзв’язку, Мінпраці та Пенсійного фонду України від 02.07.1998 року.
Крім того, виплата державної соціальної допомоги може здійснюватися через установи уповноважених банків за письмовою заявою одержувача згідно з діючим Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 N 1596.
Органи державного казначейства України проводять перерахування коштів державним підприємствам і об’єднанням зв’язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати державної соціальної допомоги здійснюється за поданням відповідних органів праці та соціального захисту населення.
5. ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ВИПЛАТИ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬН О Ї ДОПОМОГИ УПРАВЛІННЯМ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ
Відповідно до чинного законодавства, передбачено випадки коли призупиняється виплата державної соціальної допомоги. В управлінні соціального захисту у Дунаєвецькому районі виникають різні моменти щодо зміни діючого порядку виплати державної соціальної допомоги.
Так, при зміні одержувачем державної соціальної допомоги постійного місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.
Однак, припинення виплати державної соціальної допомоги ( в тому числі з надбавкою) у зв’язку з відновленням здоров’я здійснюється з місяця, наступного за тим, в якому особу не визнано інвалідом.
Слід зазначити, що виплата державної соціальної допомоги та надбавки припиняється з місяця, наступного за тим, з якого дитина-інвалід перебуває на повному державному утриманні.
Якщо дитина-інвалід вибуває назавжди з установи (закладу), де вона була на повному державному утриманні, або на період більше ніж місяць, державна соціальна допомога з надбавкою на догляд, якщо дитина0інвалід має на неї право, відновлюється в повному розмірі з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
Протягом перебування дитини-інваліда на повному державному утриманні одному з батьків (усиновителів, опікуну, піклувальнику), якому була призначена допомога на дитину-інваліда, на підставі його заяви може бути призначена пенсія, на яку дитина-інвалід має право. Органи праці та соціального захисту населення повинні повідомити одержувачів державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів, які влаштовані на повне державне утримання, про їх право на призначення пенсії. У цьому випадку, коли дитина-інвалід, якій була призначена пенсія, вибуває назавжди з уствнови, де вона перебувала на повному державному утриманні, або на період більше ніж один місяць, державна соціальна допомога з надбавкою на догляд, за наявності підстав, призначається і виплачується в повному розмірі з дати вибуття, яка підтверджується документом установи, де вона перебувала на повному державному утриманні, але не раніше ніж з дня звернення за її призначенням. Дитина-інвалід, яка перебуває на повному державному утриманні, по досягненню 16-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата державної допомоги поновлюється в розмірі 20% розміру державної соціальної допомоги за заявою з дня встановлення групи інвалідності.
Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, не витребувані своєчасно одержувачем, виплачується за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за їх одержанням. Призначені суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на день виплати з компенсацією за несвоєчасну виплату відповідно до законодавства України. При смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 16 років членам сім’ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги на день смерті.
Законодавчо визнано, що особам, які мають право одночасно на допомогу на поховання інваліда з дитинства або дитини-інваліда відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (2109-14) та на допомогу на поховання, яка надається на загальних підставах у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, призначається один із видів допомоги за їх вибором.
Допомога на поховання не виплачується у разі:
- смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім’ї або іншою особою);
- смерті осіб, поховання яких проводиться за рахунок коштів державного бюджету.
Особа може отримати допомогу на поховання, однак для її оформлення органам праці та соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана органами реєстрації актів громадянського стану. У довідці про смерть робиться розпорядження керівника органу праці та соціального захисту населення про призначення допомоги на поховання з зазначенням дати та суми, яка належить до виплати, і завіряється печаткою.
Витрати на виплату допомоги на поховання інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася державна соціальна допомога. Розмір державної соціальної допомоги встановлюється відповідно до прожиткового мінімуму, що визначається згідно з законодавством України. У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок державної соціальної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення без подання одержувачем заяви, але з оформленням відповідного рішення про перерахунок в установленому порядку. Виплата в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за тим, в якому збільшився прожитковий мінімум, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства або дітям-інвалідам віком до 16 років призначається органами праці та соціального захисту населення.
Заяви з необхідними документами можуть приймати уповноважені особи, визначені виконавчими комітетами селищних і сільських рад. Для призначення і нарахування державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання уповноважені особи передають прийняті документи відповідним органам праці та соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень органу праці та соціального захисту населення щомісячно проводяться в розмірі не більше 25 % державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали інваліду з дитинства і залишились недоодержаними у зв’язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім’ї, які згідно з законодавством належать до кола його осіб, забезпечуваних пенсією у зв’язку із втратою годувальника. Однак батьки і чоловік (дружина), а також родичі, які проживали разом з інвалідом з дитинства на день його смерті, мають право на одержання цих сум і втому разі, якщо вони не входять у коло забезпечуваних пенсією у зв’язку із втратою годувальника.
Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали дитині-інваліду і залишились недоодержаними у зв’язку з його смертю, виплачуються одному з батьків (усиновителів, опікуну, піклувальнику), або одному з членів сім’ї дитини-інваліда, які проживали разом з дитиною-інвалідом на день його смерті. Ця державна соціальна допомога виплачується за повний місяць, в якому настала смерть дитини-інваліда.
Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення (не призначення) державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, дитині-інваліду чи надбавки на догляд за ними, може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або в судовому порядку.
6. КОШТОРИС ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНВЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ
Основним планово фінансовим документом управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі є кошторис доходів та видатків. Даний документ визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів (додаток 6). Його формування здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету (додаток 7), яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ.
Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється. До затвердженого кошторису можуть вноситися зміни лише з дозволу організації, яка затвердила кошторис і штатний розпис . Керівники установ мають право в межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошти між фондом заробітної плати та головним окладом, фондом заробітної плати і надбавками та фондом на преміювання.
Складена в управлінні праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі лімітна довідка відображає об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Слід зазначити, що єдиний кошторис доходів і видатків управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі складається на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації, не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування управління. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящої організації подається штатний розпис установи, паспорт і лімітна довідка (додаток 8), включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.
Кошторис доходів і видатків управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі складається з розділів:
- бюджетні асигнування;
- інші кошти;
- видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів.
Кошторис поділяється на доходну та видаткову частини. Доходна частина єдиного кошторису – визначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовують на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел (додаток 9). Формування доходної частини єдиного кошторису здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруться показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати з розрахунку на одиницю показника.
Видатковій частині єдиного кошторису зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також з встановленням витрат, які планується профінансувати за розрахунок бюджетних асигнувань і витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджетних) надходжень. Передбачені у видатковій частині асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат установ. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження та штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з фондом заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – відповідно до наявних джерел фінансування.
7. ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКІВ УПРАВЛІННЯМ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі відповідно до Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» утримує даний податок з доходів працівників, які перебувають з ним в трудових відносинах. Всю відповідальність за правильність утримання і податків і внесків із заробітної плати несе бухгалтерія управління. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати, об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Оподатковуваний дохід по ПДФО включає:
- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;
- доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної власності;
- доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання прав на користування або розпорядження іншими особами нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами);
- роялті, у тому числі одержувачі спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;
- сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування;
- частина доходів від операцій з майном;
- дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/обо користування);
- доходи, отримані платником податку від його працедавця як додаткові блага (у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування);
- доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів;
- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших ніж цінні папери формах;
- доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягають оподаткуванню;
- інші доходи згідно із Законом.
В Законі передбачено доходи, не включаються до оподатковуваного доходу.
Починаючи з 1 січня 2004 року та до 1 січня 2007 року ставка оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється на рівні 13% від об’єкту оподаткування. З 1 січня 2007 року ставка податку становитиме 15% до об’єкту оподаткування.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Якщо платник податку є само зайнятою особою, податкова соціальна пільга щодо отриманих нею доходів від такої діяльності не застосовується.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10-ти гривень.
Податковий кредит – це суми, на які щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний податком прибуток. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кредит, громадяни можуть подати декларацію в податковий орган для відшкодування частин сплачених податків. Такі витрати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, накладною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, що ідентифікують продавця і підтверджують суму витрат. Розмір податкового кредиту не може перевищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за відповідний рік.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі проводять нарахування страхових зборів до фондів державного загального обов’язкового страхування:
· Пенсійного Фонду;
· Фонду соціального страхування на випадок безробіття;
· Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності;
· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Із заробітної плати працівників бюджетної сфери утримуються внески у фонди:
- Пенсійний Фонд – 1-2%;
- Фонд соціального захисту на випадок безробіття – 0,5%;
- Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності – 0,5-1%;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві – диференційовані ставки в залежності від рівня ризику.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі сплачує також такі податки:
- плата на землю;
- податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів.
ВИСНОВКИ
Фінансування Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі фінансується з державного бюджету.
Основне призначення управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі це:
o забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення;
o удосконалення форм засад соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;
o призначення та організація виплати пенсій, здійснення контролю за їх призначенням та виплатою, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;
o призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива;
o у межах своєї компетенції бере участь у здійсненні комплексних програм поліпшення обслуговування інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, а також громадян похилого віку та сприяння всебічного розвитку соціального обслуговування за місцем їх проживання;
o забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;
o сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
При цьому управління праці і соціального захисту населення здійснює:
- виплата допомоги інвалідам;
- виплата допомоги інвалідам з дитинства;
- виплата інших допомог;
- працевлаштування інвалідів та контроль за умовами їх праці.
Соціальне страхування являє собою систему заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, на випадок захворювання чи втрати працездатності в працездатному віці, на випадок безробіття, підтримки материнства й дитинства, охорони здоров’я громадян в умовах страхової медицини, при виході на пенсію тощо.
Система соціального страхування реалізується через систему соціального захисту окремих категорій населення. Створення фондів соціального страхування цільового призначення, по суті є об’єктивним процесом фінансового забезпечення соціальних потреб населення у зв’язку з настанням або виникненням відповідних обставин. Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі організовує свою діяльність відповідно до кошторису доходів та видатків.
Система соціального страхування потребує реформування, яке на нашу думку доцільно здійснювати через збільшення виплат державної соціальної допомоги, спрощення процедури її надання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.//Голос України. – 1996. – 13 липня.
2. Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік». // Відомості Верховної Ради – 2007р.
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік». // Вісник Податкової служби України. –№ 15 (квітень). – 2008. – с.29.
4. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 – ВР від 26.06.1997р. // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 12.
5. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» № 1105-12 від 23.09.1999р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 40.
7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2213-111 від 02. 03.2000р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
8. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181- 3 від 21.12.2000рю // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 16.
9. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213-3 від 11.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та поховання» № 2240-3 від 18.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
11. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – № 70.
12. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми // Соціальний захист. – 2006-7. – № 2. С.43-51.
13. Бандур С. І., Кучинська О. О. Система соціального страхування в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку // Стоян О. М. Україна: утвердження незалежної держави: 1991 – 2007р. К.,2001.
14. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України: навч. Посіб.; -К.: «Олан», 2008. – 312 с.
15. Ганко А. Фінансовий механізм реалізації державної програми соцзахисту // Соціальний захист. – 2004. – № 5. – с.45-47.
16. Губар О. Є. Соціальне стахування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 130-137.
17. Губар О. Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 7-8. С. 155-162.
18. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків // Соціальний захист. – 2002. – № 3. – С.25-27.
19. Кікіян Т. Страхова пенсійна виплата – чи можна її надати більш цивілізованого вигляду? // Україна: аспекти праці. 2006. – № 3. – С. 29-33.
20. Кичко І. І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту. // Фінанси України. – 2007. – № 4. – с. 148.
21. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Соціальний захист. – 2007. – № 2. – С. 20-24.
22. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 34. – С.5.
23. Новіков В. Соціальна політика і пенсійне забезпечення // Соціальний захист. – 2008. – спецвипуск. – с. 41-46.
24. Основи законодавстваУкраїни про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98 – ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 21.
25. Трубич С. Ю., Швець В. Є. Формування системи соціального страхування // Фінанси України. – 2007. – № 2. – С. 110.
26. Фурман В. М. Страхові послуги для населення. // Фінанси України. – 2007. – № 4. –с. 139.
27. Фурман В. М. Страхування та роль в соціально-економічних процесах. // Фінанси України. – 2008. – № 8. – с. 145.
28. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування: підручник. –К.:Кондор. – 2007. – с. 464.