Курсовая работа: Курсовая работа: Ремонт гусеничних тракторів Характеристика та

1. Загальна частина

У будь-якої машини, незалежно від того, працює вона, простоює чи транспортується, змінюються фізико-механічні і геометричні параметри деталей. Одночасно знижуються техніко-економічні показники конструкції в цілому і настає момент, коли подальша її експлуатація неможлива, або стає економічно недоцільною. Тому у процесі експлуатації машина потребує технічного обслуговування з метою підтримання її технічного стану, а також ремонту для відновлення цих якостей, коли експлуатація стає неможливою.

Проте, коли машина (або інша техніка) вийшла з ладу, то це ще не означає, що всі деталі та спряження втратили свої якості, оскільки деталі виготовленні з матеріалів із різними фізико-механічними властивостями і мають різну інтенсивність зношування; застосування систем допусків на розміри, похибка форми та шорсткості поверхонь, показники термічної обробки та інші параметри обумовлюють випадковість сприятливих та несприятливих поєднань цих параметрів у спряженнях і, як результат, – різні строки служби; неоднакова напруженість роботи деталей та вузлів; строки служби елементів окремих екземплярів машин мають значні розходження внаслідок різноманітних умов роботи.

Відомо, що при нормальній інтенсивності використання основні агрегати тракторів виробляють закладений конструкцією ресурс через 3–4 роки при розрахунковому строку служби 10 років і більше. Створювати ж техніку, яка не потребуватиме ремонту весь період експлуатації, економічно невиправдано, та і досягти цього у недалекому майбутньому неможливо.

Як показують досліди та практика, з одного боку, ремонту сільськогосподарської техніки уникнути технічно неможливо, а з другого – він є економічно доцільний. Адже більшість зношених деталей має високу залишкову вартість: при їх відновленні витрачається у 20–30 разів менше металу і матеріалів, ніж при виготовленні нових. Наприклад, понад 90% маси деталей, віднесених до категорії повністю непридатних до подальшої роботи мають знос всього 0,1–0,3 мм по діаметру, тобто втратили менше 0,1–0,5% маси, і після відновлення 65–75% їх загальної кількості практично можна використати вдруге.

Ефективне виконання усіх видів ремонтних робіт і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки із застосуванням прогресивних технологій може бути забезпечене широко розвинутою системою наукових, виробничих та інших структур. Тому необхідно створювати та постійно удосконалювати ремонтно-обслуговуючу базу сільського господарства.

Сільськогосподарське підприємство ПСП «Комишанське» знаходиться в с. Комиші Охтирського району Сумської області за 34 кілометри від районного центру і за 105 кілометрів від обласного центру. Господарство знаходиться в зоні лісостепу, клімат – помірний. За напрямком виробництва господарство займається вирощуванням зернових культур і деяких технічних культур.

Щодо захисту навколишнього середовища підприємство відноситься досить відповідально і строго. На господарстві дотримаються заходів боротьби по зменшенню шкідливої дії на навколишнє середовище майстерень по ремонту с/г техніки.

В господарстві мається своя ремонтна база, на цій базі здійснюється поточний ремонт тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки. Ремонт машин здійснюється в майстерні, а обслуговування і зберігання машин навідкритих майданчиках.

Таблиця 1.1. Склад МТП та планове річне навантаження

Таблиця 1.2. Сільськогосподарські машини, які має господарство

Планово-річне навантаження на трактори, автомобілі, та комбайни визначається на основі плану річних робіт в даному господарстві і представлено в таблиці 1.1.

2. Розрахункова частина

2.1 Складання річного завантаження майстерні

2.1.1 Визначаємо кількість ремонтів і технічного обслуговування тракторів

, (2.1)

Де, – планове річне навантаження на один трактор даної марки, витраченого

палива (дивись табл. 1.1)

n – Кількість тракторів даної марки (дивись таблицю 1.1)

– напрацювання до капітального ремонту

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

, (2.2)

Де, Напрацювання до поточного ремонту

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.3)

Де, – напрацювання до ТО-З

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

), (2.4)

Де, – це напрацювання до ТО-2

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

1 + 2+ 4) =6.5шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

=2.9шт.

Приймаємо, шт.

) (2.5)

Де, – напрацювання до ТО-1

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

Приймаємо, шт.

(2.6)

шт.

шт.

шт.

шт.

шт.

шт.

шт.

2.1.2 Визначаємо кількість ремонтів і ТО автомобілів

(2.7)

Де, – планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, про-

біг в км (дивись таблицю 1.1)

– кількість автомобілів даної марки

- напрацювання до капітального ремонту

Приймаємо, шт.

Приймаємо, шт.

, (2.8)

Де, – напрацювання до ТО-2

Приймаємо, шт.

Приймаємо, шт.

(2.9)

Де, – напрацювання до То-1

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

Для всіх автомобілів приймаємо шт.

2.1.3 Визначаємо кількість ремонтів і ТО для комбайнів

(2.10)

Де, – планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, пробіг в км (дивись таблицю 1.1)

– кількість автомобілів даної марки

- напрацювання до капітального ремонту

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, 1 шт.

шт.

Приймаємо, шт.

, (2.11)

Де, Напрацювання до поточного ремонту

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

(2.12)

Де, – напрацювання до То-2

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

,(2.13)

Де, .

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо,

Для всіх автомобілів приймаємо шт.

2.1.4 Визначаємо кількість поточних ремонтів не складних сільськогосподарських машин

(2.14)

Де, кількість плугів;

коефіцієнт охоплення ремонтів плугів.

шт.

Приймаємо, ш

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.15)

Де, кількість лущильників;

коефіцієнт охоплення ремонтів лущильників.

шт.

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.16)

Де, ;

коефіцієнт охоплення ремонтів дискових борон.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.17)

Де, кількість зубових борон;

коефіцієнт охоплення ремонтів зубових борон.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.18)

Де,

коефіцієнт охоплення ремонтів котків.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.19)

Де, кількість зчіпок;

коефіцієнт охоплення ремонтів зчіпок

шт.

Приймаємо,

(2.20)

Де, кількість культиваторів;

коефіцієнт охоплення ремонтів культиваторів

шт.

Приймаємо, шт.

Приймаємо,

(2.21)

Де, кількість зернових сівалок;

коефіцієнт охоплення ремонтів зернових сівалок

Приймаємо, шт.

шт.

Приймаємо, шт.

(2.22)

Де, кількість кукурудзяних сівалок;

коефіцієнт охоплення ремонтів кукурудзяних сівалок

шт.

Приймаємо, шт.

(2.23)

Де, кількість обприскувачів;

коефіцієнт охоплення ремонтів обприскувачів

шт.

Приймаємо, шт.

(2.24)

Де,

коефіцієнт охоплення ремонтів протруювачів

шт.

Приймаємо, шт.

(2.25)

Де, кількість косарок;

коефіцієнт охоплення ремонтів косарок

шт.

Приймаємо, шт.

Приймаємо, шт.

(2.26)

Де, кількість тракторних граблів;

коефіцієнт охоплення тракторних граблів

шт.

Приймаємо, шт.

(2.27)

Де, кількість скиртокладачів;

коефіцієнт охоплення ремонтів скиртокладачів

8 шт.

Приймаємо, шт.

(2.28)

Де, кількість жаток;

шт.

Приймаємо, шт.

2.1.5 Визначаємо трудомісткість проведення ремонтів

, (2.29)

Де, , , , , - трудомісткість проведення капітального ремонту. Третього, другого, першого і сезонно – технічного обслуговування даного трактора даної марки.

Де, , , , , - трудомісткість проведення капітального ремонту. Третього, другого, першого і сезонно-технічного обслуговування автомобіля даної марки

Де, , , , , - трудомісткість проведення капітального ремонту. Третього, другого, першого і сезонно-технічного обслуговування комбайна даної марки

, (2.32)

(2.33)

1519,9 + 763,9 + 1170,6 + 1046,3 + 700,9 + 25 +378,8+ 646 + 490 + 456 + 140 + 93 + 280,6 + 42 + 105 + 68 + 34 + 66 + 58 + 92 + 60 + 22 +132 + 96 + 189 +86 +98 + 38 + 50 + 40 + 76 + 30 +240 + 180240 = 9573 люд-год

Ремонт обладнання складає 8% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,08 * = 0,08 * 9573 = 766 люд-год (2.34)

Виготовленнязапасних частин складає 5% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,05 * = 0,05 * 9573 = 479 люд – год (2.35)

Ремонт пристроїв складає 3% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайні і сільськогосподарських машин.

0,03 * = 0,03 * 9573 = 287 люд-год (2.36)

Виконання ремонту загонів, майстерень, автогаражу та іншої роботи складає 15% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,15 * = 0,15 *9573= 1436 люд-год (2.37)

2.2 Складання річного плану ремонту по видам робіт

Річний план ремонту по видам робіт дає можливість визначити трудомісткість в люд/год. по видам робіт. Витрати трудомісткості на ремонт беруться у відсотковому відношенні від загальної трудомісткості на кожний вид робіт.

Примітка

1. Сума відсотків кожного виду роботи повинна дорівнювати 100%

2. Сума трудомісткостей по кожному виду робіт повинна дорівнювати загальній трудомісткості.

Таблиця 3 – Річний план ремонту по видам робіт

2.3 Розрахунок необхідний кількості робітників підприємства допоміжних робітників, молодшого обслуговуючого персоналу

2.3.1 Визначення фонду часу робітника за рік

, (2.38)

Де, d_k – кількість календарних днів за рік, d_k = 365 днів;

d_b – кількість вихідних днів, d_b = 48 днів;

d_{c д} – кількість святкових днів, d_{c д} =12 днів;

d_o – кількість днів відпусток, d_o =24 днів;

n – кількість змін, n =1;

z – тривалість зміни, z =8,0 год.;

η – коефіцієнт, який враховує пропуски робочого часу з поважних причин і через хворобу, η=0,96.

*1*8*0.96 = 2112

2.3.2 Визначаємо необхідну кількість працівників

, (2.39)

де, Р_ВР – кількість робітників по даному виду роботи;

Т_СУМ – річна сумарна трудоємкість по даному виду роботи,

h – коефіцієнт, враховуючий перевиконання плану, h =1,1–1,2.

(2.40)

чол (2.41)

(2.42)

Приймаємо,

(2.43)

Приймаємо,

чол (2.44)

Приймаємо,

(2.45)

Приймаємо,

(2.46)

Приймаємо,

чол (2.47)

Приймаємо,

(2.48)

Приймаємо, =1 чол

(2.49)

Приймаємо, =0 чол

(2.50)

Приймаємо,

чол (2.51)

Приймаємо,

,2 чол (2.52)

Приймаємо, =0 чол

2.3.3 Визначаємо кількість по розрядам:

, (2.53)

Де, – кількість робітників даного розряду;

– загальна кількість виробничих робітників, Р_ЗАГ = 7;

– відсоткова кількість виробничих робітників по розряду, %.

(2.54)

Приймаємо,

чол

Приймаємо,

(2.55)

Приймаємо,

чол

Приймаємо, =1

(2.56)

Приймаємо,

Приймаємо, чол

2.3.3.4 Визначаємо кількість робітників ІV розряду

(2.57)

Приймаємо,

Приймаємо, чол

2.3.4 Визначаємо кількість технічного персоналу і молодшого персоналу і допоміжних робітників

, (2.60)

де – загальна кількість виробничих робітників, =10;

Де, n – кількість персоналу допоміжних робітників, n=5

Приймаємо, = 1 чол

(2.61)

Де, n – відсоткова кількість інженерно-технічного персоналу, n=10

Приймаємо,

(2.62)

Де, n– відсоткова кількість молодшого обслуговуючого, n=4

Приймаємо,

На основі розрахункових даних складаємо звітну таблицю розходів обслуговуючого персоналу.

Таблиця 4 – Таблиця необхідних виробничих працівників

Таблиця 5 – Таблиця необхідної кількості інженерно-технічних робітників і молодшого обслуговуючого персоналу

2.4 Розрахунок і підбір обладнання для дільниці зарядки акумуляторних батарей

2.4.1 Визначаємо фонд часу обладнання за рік

(2.63)

де d_k – кількість календарних днів за рік, d_k = 365 днів;

d_в – кількість вихідних днів, d_в = 48 днів;

d_cв – кількість святкових днів, d_cв = 12 днів;

n – кількість змін, n = 1;

t – тривалість зміни, t = 8 год;

η – коефіцієнт часу роботи верстата з урахуванням простою, η=0,95

2.4.2 Визначаємо необхідну кількість робітників в дільниці зарядки акумуляторних батарей

(2.64)

Де, Т – трудомісткість

кількість змін

Приймаємо, 0,95

Приймаємо, = 1

2.4.3 Підбір необхідного обладнання

1. Стенд – верстак 23–14П

2. Шафа для зарядки акумуляторів 2268

3. Шафа для кислоти АИ-121М

4. Електродистилятор Д-1

5. Стелаж ОРГ-1019–501

6. Візок для акамуляторів

2.5 Розрахунок площі і кубатури дільниці зарядки акумуляторних батарей

2.5.1 Визначаємо площу дільниці зарядки акумуляторних батарей

Визначаємо площу слюсарно-механічної дільниці з урахуванням, яку займає ремонтуємо машина і площі, яку займає обладнання, яке використовують в процесі ремонту. Площу слюсарно-механічної дільниці визначають по формулі:

(2.65)

Де, Р – кількість робітників у відділенні

– питома площа на одного виробничого працівника з урахуванням розташування обладнання і проходів, =20…25,

Приймаємо,

К – коефіцієнт запасу для визначення площі відділення 3…3,5

Приймаємо, К=3

2.5.2 Визначаємо кубатуру дільниці зарядки акумуляторних батарей

(2.66)

Де, Н – висота відділення, Н=3,6 м

2.6 Розрахунок вентиляції, освітлення і опалення

2.6.1 Розрахунок вентиляції

Продуктивність вентилятора визначаємо виходячи з кубатури приміщення і кратності обміну повітря.

, (2.67)

Де, – кубатура слюсарно-механічної дільниці

К – кратність обміну повітря, К=2…3, приймаємо К=3

Визначаємо потужність електродвигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом з електродвигунами. Згідно з довідника сільськогосподарського виробництва вибираємо вентилятор:

Таблиця 6 – Характеристика вентилятора

Номер вентилятора	Частота обертання об/хв	Продуктивність вентилятора	Напір вентилятора кг/	ККД вентилятора	Тип електродвигуна
2	3000	1000	91	0,55	АО-1–2

2.6.2 Розрахунок природного освітлення

Площу вікон для відділення визначаємо за формулою:

, (2.68)

Де, - площа підлоги

– коефіцієнт природного освітлення К=0,25…30, приймаємо К=0,30

Кількість вікон визначаємо за формулою:

(2.69)

Де,

За нормами будівельного проектування потрібно взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 і висотою 2,4 метра. Визначається площа одного вікна за формулою:

Визначаємо площу одного вікна за формулою:

=1,5*2,4 =3,6 м (2.70)

==9шт.

2.6.3 Розрахунок штучного освітлення

Світловий потік необхідний для освітлення приміщення визначаємо за формулою:

, (2.71)

Де, а – коефіцієнт запасу, а = 1,3

- площа підлоги

Е – норма штучного освітлення, Е = 75 мм

- ККД джерела освітлення, = 1

- ККД світлового потоку,

=17333,3

Знаючи потік однієї лампи визначаємо кількість лампи

(2.72)

=3

Приймаємо кількість ламп, =3 шт. напругою 220 В і потужністю 400 Вт кожна

2.6.4 Розрахунок опалення

Розрахунок визначаємо за формулою:

, (2.73)

Де, - норма витрати кКал/год, = 15 кКал/год

- кількість годин опалення, =16 год

- кубатура відділення, = 216

– теплопровідність природного газу, що використовується,

= 8400 кКал/год

3. Технологічна частина

3.1 Основні дефекти

Основними дефектами Вилки є:

1. Знос поверхні отвору під тягу

2. Знос отвору під валик.

3. Знос поверхні отвору під вивертаючий штифт.

3.2 Технологія відновлення деталі

1. Деталь очищаємо від бруду. Отвір діаметром 10 мм розсвердлимо під діаметр 12 мм, підготовлену запресовуємо отвір, обварюємо шви, зачищаємо

2. Деталь очищаємо від бруду і знежирюємо бензином.

3. Деталь очищаємо від бруду і обезжирюємо бензином. Деталь опускають у ванну з підготовленим розчином електроліту.

4. Економічна частина

4.1 Визначаємо середній розряд виробничих працівників

, (4.1)

Де, , , , , , – кількість робітників даного ремонту

- загальна кількість виробничих робітників

Приймаємо,

4.2 Собівартість ремонту визначаємо по формулі

С = , (4.2)

Де, - основна заробітня плата виробничих працівників

(4.3)

Де, - трудомісткість ремонту, = 1,5 люд-год

- тарифна ставка для ІІІ розряду, = 20 грн

= 1,5*20 = 30 грн.

Додаткова заробітна плата виробничих працівників складає 7% від основної заробітної плати

, (4.4)

= 30*0,07 = 2,1 грн.

Накладні витрати складають 1,491% від основної і додаткової плати праці

Н = , (4.5)

Н = (30+2,1)*1,491=47,9 грн.

- відрахування на соціальні страхування складає 37% від суми основної і додаткової оплати праці

=, (4.6)

= (30+2,1)*0,37 = 11,9 грн.

- вартість запасних частин і матеріалів зазначено в таблиці 7

Таблиця 7 – Таблиця розходу запасних частин

C=

С= 30+2,1+47,9+11,9+26,34=128,4 грн.

Накопичення по плану до вартості витрат становить 8% від собівартості ремонту.

(4.7)

=118,2*0,08 = 10,3 грн.

Визначаємо товарну вартість ремонту.

, (4.8)

=118,2+9,5 = 138,7 грн.

Таблиця 8 – Таблиця розходів

5. Висновки і пропозиції

5.1 Охорона праці на ремонтному підприємстві

Основними вимогами, що ставляться до конструкції машини і механізмів є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

В ремонтному підприємстві велику увагу приділяють безпеці праці і виконання пожежної безпеки. Охорона праці є найважливішим обов'язком не тільки керівників і майстрів, а також робітників, зайнятих на ремонті машин.

В ремонтній майстерні на всіх робочих місцях повинні бути створені умови, які забезпечують повну безпеку робітників. Робочі місця повинні бути позбавлені від сторонніх предметів, вузлів і деталей.

Забороняється закривати світлові пройми з внутрішньої і зовнішньої сторін, палити користуватися відкритим вогнем в приміщенні. Необхідно вентилювати приміщення під час виконання робіт. Виконувати роботу робітник повинен у спеціальному одязі. Весь інструмент, яким користується робітник, повинен бути у повній справності. Всі пристрої для виконання робіт повинні використовуватися по призначенню.

Мета техніки безпеки в тому, щоб попередити травматизм, забезпечити повну безпеку праці на робочому місці. Всі робітники повинні знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися протипожежними засобами.

На ремонтному підприємстві повинен бути встановлений протипожежний щит, вогнегасник. Палити потрібно у спеціально відведених місцях. Повинні бути встановлені протипожежні знаки і таблиці.

5.2 Охорона навколишнього середовища

На сучасному етапі розвитку велику увагу приділяють необхідності охорони середовища. В процесі сільськогосподарського виробництва чітка дія охорони навколишнього середовища перед усім залежить від робітників господарства.

Велике значення має попередження забрудненості навколишнього середовища нафтопродуктами і їх відходами.

Забороняється розташовувати поблизу рік і інших водойм нафтосклади і станції заправки паливно-мастильними матеріалами. Не допускається миття сільськогосподарської техніки у водоймах. Дня цій мети необхідно мати спеціальні установки для миття з наявністю спеціальної водостічної ями і з фільтрації полів для стікання води.

Не допускається вихлоп газів з несправною паливною апаратурою, що збільшує забруднення навколишнього середовища.

5.3 Цивільна оборона

Захист населення, збереження життя – найголовніша мета, яка відповідає конкретним інтересам працівників.

У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії і катастрофи. На сільськогосподарських об'єктах у надзвичайних умовах проводять комплекс інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів спрямованих на забезпечення роботи майстерні. Інженерно-технічні заходи повинні забезпечити підвищення стійкості виробничих будівель, споруд, обладнання, захисних споруд. Технічні заходи передбачають підвищення стійкості роботи об'єктів, впровадження технологічних процесів, що спрощують виробництво і зменшують можливість впливу небезпечних факторів на людей і матеріальні засоби.

Організаційні заходи передбачають завчасну розробку і планування дії керівного складу спеціального об'єкту, штабу, формуванню цивільної оборони при виробничому процесі, проведення рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах.

Основні способи захисту людей від зброї масового знищення – це укриття населення в захисних спорудах, використання засобів індивідуального захисту. Поряд з цим для збереження життя і захисту людей загальне обов'язкове навчання робітників способам захисту.

Необхідно організувати оповіщення про загрозу нападу з застосуванням зброї масового знищення, захистити воду і рослини від забруднення і організувати радіаційну, хімічну і бактеріальну розвідку.

Тому на підприємстві потрібно будувати споруди, які б мали захистити від зброї масового знищення робітників.

Висновок

Під час виконання курсового проекту я набув знання по розрахунку собівартості робіт, ефективність впровадження прогресивних способів ремонту машин, технологію і організацію ремонту сільськогосподарської техніки. Також набув навички у самостійному вирішенні питань з організації технічного обслуговування і розробки ремонту машин, розробки технологічних процесів обслуговування і ремонту МТП, розрахунок собівартості цих робіт та використанні навчальної і довідкової літератури, матеріалів типової технології ремонту машин, періодичної літератури.