Реферат: Сучасні інформаційні технології в туризмі

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Сучасні інформаційні технології в туризмі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі

1.1 Інформація сполучна ланка туристичної діяльності

1.2 Системи резервування

1.3 Системи автоматизації документоотбору

Розділ 2. Можливості сучасних інформаційних технологій в туризмі

2.1 Можливості супутникових технологій

2.2 Використання сучасних інформаційних технологій у туристичній галузі Криму

Розділ 3. Автоматизація управління діяльністю тур фірми

3.1 Переваги впровадження в діяльність тур фірми інформаційних технологій

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Зараз як на Україні, так і за кордоном Інтернет стає активним учасником життя людини. Звичайно, на Заході це виявляється більше: там уже навіть ставлять експерименти з людьми, що повинні цілий рік жити на самоті і тільки комп'ютер та Інтернет покликані розважати їх. За допомогою Інтернету знаходять родичів, спілкуються, одружуються, роблять покупки, будують величезні стани. Інтернет – блискуче місце для реалізації творчих прагнень. Інтернет добре сполучить у собі практично все те, що вже придумало людство з успіхом це замінює, це активне середовище. Сполучаючи все це можна говорити і про рекламу.

Реклама досить швидко проникнула в Інтернет, практично відразу ж, як тільки він став доступний для широкого кола користувачів. Спочатку це термінали, Fido, e-mail, коли реклама була тільки поштовою, потім появу концепції WWW і бурхливий розвиток Інтернету у візуальній його частині. Зображення – от що захопило Інтернет, тепер це вже по більшому ступені web. Реклама вийшла на новий рівень – візуальний. З'явилися малюнки, аналоги звичайної друкованої реклами, потім малюнки-посилання і це відкрило нову сторону світу реклами. Якщо дотепер реклама була пасивною, то тепер вона стала активною. Поява CGI, Java, SWF ще більш додали активності новому дітищу комерції – Інтернет рекламі.

Однак, незабаром після того, як завершилися основні технологічні моменти постало питання: як робити правильну інтерактивну рекламу? Які методи застосовувати? З'явилися перші ресурси, що висвітлюють цю проблему. Спочатку в США, потім у Європі, а зараз починають з’являтися і у нас на Україні. Стало зрозуміло, що в більшості випадків такою рекламою займаються непрофесіонали: це або програмісти, або дизайнери і найчастіше, навіть професіонали в різних областях реклами, навіть у малому ступені не інформовані в такому понятті, як інтернет-реклама.

Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов’язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентоздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмні продукти наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому.

Інформаційно-технічна революція змінила характер і методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати задачі фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентоздатність і кількість продажів.

Кожен день приносить нові та ще більш оптимістичні прогнози щодо ролі автоматизації інформаційних технологій в туризмі.

Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне (АІТ) управління - це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта, неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих інформаційних систем.

У сьогоднішніх економічних умовах жорсткої конкуренції і ринкової економіки жодна успішна туристична фірма не може повноцінно розвиватися й ефективно просуватися без сучасних автоматизованих інформаційних технологій.

Інформаційні технології (ІТ) управління з'явилися у світовій індустрії давно - біля двадцяти п'яти років тому, і пройшли великий шлях розвитку. На українському ринку ІТ управління присутні відносно недавно. Експерименти з впровадження даних систем в Україні стали проводиться з середини 90-х років. Кількість впроваджень вимірюється в десятках, а якість упровадження найчастіше є предметом суперечок, слухів, домислів і розчарувань по сьогоднішній день.

Предметом цієї роботи є комплекс сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору,обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і використання інформації в галузі туризму.

Розділ 1. Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі

Інформаційні технології - термін, який застосовується для позначення самих сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і застосування інформації. Про інформаційні технології говорять як про технології століття, які здатні зробити серйозний вплив на виробничу діяльність, сферу обслуговування, зайнятість населення і на життя людства в цілому, завдяки досягненням у області мікроелектроніки. Саме мікроелектроніка створила основи для розробок у сфері проектування та виробництва за допомогою комп'ютера; гнучких виробничих систем; роботів; персональних комп'ютерів; автоматизованих систем управління (АСУ); відеотексту; телеконференцій і т.д.

Саме поняття «інформаційна технологія» виникло останнім десятиліттям ХХ століття у процесі становлення інформатики. Головною особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом,і продуктом праці є інформація, а знаряддям праці – засоби обчислювальної техніки і зв'язку. Причому сьогодні інформація стала розглядатися як цілком реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами. Виробництво ж інформації та її верхнього рівня - знань робить вирішальний вплив на модифікацію існуючих і створення нових технологій. Ще десять років тому інформаційні технології та туризм здавалися не сумісними партнерами. А сьогодні два ці поняття настільки тісно взаємопов'язані між собою, що з'явився навіть новий вид туризму - «альтернативний туризм» або «електронний туризм» .

Як відомо, туризм являє собою торгівлю послугами. Причому, по-перше, - це комплексна і різноманітна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача. По-друге, - це невидима, мінлива, інтегрована послуга. І, нарешті, по-третє, - це інформаційно-насичена послуга. Саме ці характеристики туризму представляють його як галузь ідеально підходить для застосування інформаційних технологій.

Пристрій туристської галузі дуже схожий на будь-який інший пристрій економічної сфери діяльності. Виробники туристських послуг діють всередині цілком певної керованої структури, що складається з урядових і комерційних організацій, торгових асоціацій наприклад: готельних, повітряного транспорту, туристичних агентів і т.д.

Виробники туристських послуг класифікуються на цілком певні категорії постачальників (авіакомпанії, готелі, оренда автомобілів, обслуговування в туристської Дестінація), оптові фірми (туроператори) і роздрібні фірми (турагенти). Споживачі (туристи) є останньою сходинкою всієї туристської системи .

Що стосується регулювання діяльності підприємств галузі, реклами,просування та оподаткування, то тут інформація відіграє важливу роль у процесі з'єднання постачальників туристських послуг в єдину соціально-економічну систему. Саме інформація є тою сполучною ланкою, яка пов'язує в єдине ціле різних постачальників в рамках єдиної туристичної галузі. Причому, найважливішою особливістю туризму є те, що взаємозв'язок між виробниками та постачальниками здійснюється не товаром, а потоками інформації.

Ці інформаційні потоки являють собою не тільки потоки конкретних даних, але також - послуги та платежі. Послуги, такі як розміщення в готелі, місця в літаках, не виставляються у фізичному вигляді і не оглядаються при продажу в пункті призначення. Єдиним путівником до наявності і якості продукту є інформація.

Відзначимо, що впровадження інформаційних технологій у туристичну індустрію включало в себе кілька етапів. Перший етап - «Створення даних ». Його головна мета полягала у підвищенні ефективності оперативної діяльності підприємств за допомогою автоматизації процесів, заснованих на інформації. Цей період почався в 1960-х рр.. і для нього було характерно використання міні-комп'ютерів. Другий етап - «Інформаційні системи управління». Представляв собою етап розробки таких інформаційних технологій, які сприяли підвищенню ефективності управлінської через вдосконалення вимог до безпосередньої організації передачі інформації. Вони були впроваджені в 70-і рр.. і використовували вже специфічні галузеві методи управління підприємствами, пов'язані з інформаційними ресурсами. У цей час, інформаційні технології, як правило, застосовувалися для потреб внутрішнього маркетингу та адміністративних функцій.

На початку 80-х рр.. настав етап «Системи стратегічної інформації»,мета якого полягала у поліпшенні конкурентоспроможності фірми шляхом зміни або самої природи, чи на поведінку в туристичному бізнесі. Були впроваджені різного виду інтегровані мережі з урахуванням підвищення конкурентоспроможності: для удосконалення безпосередній діяльності, для координації діяльності з функціональним і діловим лініях, а також для налагодження зв'язку із зовнішніми організаціями. І, нарешті,на початку 90-х рр.. настав четвертий етап - «Етап мереж». На даному етапі відбулося з'єднання мереж усіх рівнів: підприємств, регіональних і глобальних.

Головні характеристики даного етапу - це підвищення можливостей інформаційних технологій, зменшення розмірів обладнання, зниження витрат на його придбання з одночасним збільшенням надійності,взаємозв'язок терміналів, розташованих у різних точках планети. Все це сприяло тому, що інформаційні технології стали важливим інструментом у діяльності всіх організацій туризму. У результаті всередині 90-х років всі підприємства, не залежно від розміру,пропонованого продукту та географії, пережили серйозний процес переорганізації бізнесу .

Загалом, аналізуючи роль і значення інформаційних технологій для сучасного етапу розвитку суспільства, можна зробити цілком обґрунтовані висновки про те, що ця роль є стратегічно важливою, а значення цих технологій в найближчому майбутньому буде швидко зростати. Саме цим технологіям належить сьогодні визначальна роль у області технологічного розвитку держави. Аргументами для цих висновків є ряд унікальних властивостей інформаційних технологій (оперативність, доступність) які і висувають їх на пріоритетне місце по відношенню до виробничих і соціальних технологій . У числі відмітних властивостей інформаційних технологій, що мають стратегічне значення для розвитку суспільства представляється доцільним виділити наступні, найбільш важливі.

По-перше, інформаційні технології дозволяють активізувати і ефективно використовувати інформаційні ресурси суспільства, які сьогодні є найбільш важливим стратегічним фактором його розвитку. Досвід показує, що активізація/поширення та ефективне використання інформаційних ресурсів (наукових знань, відкриттів, винаходів, технологій,передового досвіду) дозволяють одержати істотну економію інших видів ресурсів: сировини, енергії, корисних копалин, матеріалів і устаткування, людських ресурсів, соціального часу.

По-друге, інформаційні технології дозволяють оптимізувати і під багатьох випадках автоматизувати інформаційні процеси, які в останні роки займають усе більше місце в життєдіяльності людського суспільства. Загальновідомо, що розвиток цивілізації відбувається в напрямку становлення інформаційного суспільства, в якому об'єктами і результатами праці більшості зайнятого населення стають уже не матеріальні цінності, а головним чином, інформація і наукові знання. В даний часів більшості розвинених країн велика частина зайнятого населення у своїй діяльності в тій чи іншій мірі пов'язана з процесами підготовки, зберігання,обробки і передачі інформації і тому змушена освоювати і практично використовувати відповідні цим процесам інформаційних технології.

Слід сказати, що інформаційні технології відіграють винятково важливу роль у забезпеченні інформаційної взаємодії між людьми, а також у системах підготовки та поширення масової інформації. Ці засоби швидко асимілюються культурою суспільства, так як вони не тільки створюють великі зручності, але знімають багато виробничі, соціальні і побутові проблеми, що викликаються процесами глобалізації та інтеграції світового співтовариства, розширенням внутрішніх і міжнародних економічних і культурних зв'язків, міграцією населення і його все більш динамічним переміщенням по планеті. На додаток що стали вже традиційними засобами зв'язку (телефон, телеграф радіо і телебачення) все більш широко використовуються системи електронних телекомунікацій, електронна пошта, факсимільний передача інформації та інші види зв'язку.

У свою чергу мережеві інформаційні технології є актуальний і перспективний напрямок розвитку інформаційних технологій.

Їх мета - не тільки забезпечення обміну інформацією між окремими користувачами інформаційно-обчислювальних систем, але також і створення для них можливості кооперативного використання розподілених інформаційних ресурсів суспільства, отримання довідкової, документальної та іншої інформації з різного роду спеціалізованих інформаційних фондів. Останнім часом центральною темою публікацій не тільки комп'ютерної преси, а й масових видань, став - Інтернет, прикувавши до себе увагу фахівців з інформаційних технологій, бізнесменів, рядових користувачів і всього цивілізованого світу. Справжній бум Інтернет припав на початок 90-х років, коли з'явилися перший навігаційні програми типу Mosaic, що дозволяють власникам звичайних комп'ютерів бродити по мережі. Разом з тим, Інтернет - це не одна комп'ютерна мережа, а десятки тисяч локальних і глобальних національних мереж, з'єднаних між собою. Серед російських комп'ютерних мереж до Інтернет підключені Relcom, Glasnet і багато інших. В даний час всесвітня павутина налічує понад 40 мільйонів передплатників у більш ніж 100 країнах світу на всіх семи континентах. Про популярність Інтернет говорить хоча б той факт, що кількість передплатників мережі подвоюється кожні 10місяців. Обмін інформацією через мережу щорічно зростає майже в 10 разів.

1.1 Інформація - сполучна ланка туристської діяльності

Як відомо основу туристичної індустрії становлять фірми туроператори та турагенти займаються туристичними поїздками, продажем їх у вигляді путівок і турів; що надають послуги з розміщення та харчування туристів (готелі, кемпінги тощо), їх пересування по країні, а також органи управління, інформації, реклами з дослідження туризму і підготовці для нього кадрів, підприємства з виробництва та продажу товарів туристського попиту. На туризм працюють і інші галузі, для яких обслуговування туристів не є основним видом діяльності (підприємства культури, торгівлі та ін.) Туризм – інформаційно-насичена діяльність.

Існує небагато інших галузей, в яких збір, обробка, застосування і передача інформації були б настільки ж важливі для щоденного функціонування, як в туристичній індустрії. Послуга в туризмі не може бути виставлена і розглянута в пункті продажу, як споживчі або виробничі товари Її зазвичай купують заздалегідь і далеко від місця споживання. Таким чином, туризм на ринку майже повністю залежить від зображень, описів, засобів комунікацій і передачі інформації .

Пристрій туристичної галузі дуже схоже на організацію будь-якої іншої економічної сфери діяльності. Турагент - фізична або юридична особа, яка виступає посередником у продажу сформованих туроператором турів. Тур - туристична організація,займається комплектацією турів.

Однак виділяється особливість - сполучною центром, який утримує різних виробників у рамках туристичної галузі, є інформація. Саме інформаційні потоки, а не товари забезпечують зв'язки між виробниками туристичних послуг. Вони йдуть не тільки у вигляді потоків даних, але виступають також у формі послуг і платежів. Послуги, наприклад (ночівля в готелі; оренда автомобіля; комплексні тури і місцях літаках) не пересилаються турагентам які в свою чергу не зберігають їх до тих пір, поки не продадуть споживачам. Передавання та використовується інформація про наявність, вартості та якості цих послуг. Точно так самореальні платежі не переводяться від турагентів турпоставщікам а комісійні

- Від турпоставщіков турагентам. Насправді перекладається інформація про платежі і надходження .

Можна виділити три характерні риси туризму. По-перше, це - різноманітна і інтегрована торгівля послугами. По-друге, це - комплексна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача.

Нарешті, туризм це – інформаційно-насичена послуга. Тому туризм – як міжнародний, так і внутрішній, - сфера зростаючого застосування інформаційних технологій. Система інформаційних технологій, що використовуються в туризмі, складається з комп'ютерної системи резервування, системи проведення телеконференцій, відео систем, комп'ютерів, інформаційних систем управління, електронних інформаційних систем авіаліній електронної пересилання грошей, телефонних мереж, рухливих засобів повідомлення і т.д. При цьому необхідно зазначити, що ця система технологій розгортається не туристичними агенціями, готелями або авіакомпаніями кожним в окремо, а всіма ними. Більше того, використання кожним сегментом туризму системи інформаційних технологій має значення для всіх інших частин. Наприклад, системи внутрішнього управління готелем можуть бути пов'язані з глобальними комп'ютерними мережами, які забезпечують, у свою чергу, основу для зв'язку з готельними системами резервування, які, вже у зворотному напрямку, можуть бути доступні туристичним агентствам через їхні комп'ютери.

Отже, тут ми маємо справу з інтегрованою системою інформаційних технологій, яка поширюється в туризмі. З викладеного вище стає зрозуміло, що в туристичній індустрії поширюються не комп'ютери, не телефони, і не відео терміналів самі по собі - тут функціонує система взаємопов'язаних комп'ютерних і комунікаційних технологій. Крім того, окремі компоненти туристичної галузі тісно взаємозалежні один з одним - адже багато туровиробники вертикально або горизонтально залучені в діяльність одне одного. Все це дозволяє розглядати туризм як високо інтегровану послугу, що робить його ще більш чутливим для застосування інформаційних технологій в організації та управлінні.

1.2 Системи резервування

Як відомо, туристичний продукт являє собою комплекс різних послуг мандрівникові, і туристична фірма – реалізатор є лише однією з ланок ланцюжка великих партнерів по організації туру. Швидкість інформації, оперативний зв'язок між ними набувають першорядне значення, тому інформаційних технологій в туризмі приділяється величезна роль. Системи бронювання авіаквитків стали з'являтися в кінці 50-х років XX століття. У 90-х почалося масштабне впровадження електронних технологій в готельне господарство, трохи пізніше – в туристичні фірми . Про масштаб сучасних систем бронювання свідчить статистика: в офісах туристичних фірм та авіакомпаній, які цілодобово користуються послугами систем бронювання, встановлено близько 600 тис. терміналов. В останні роки комп'ютерні системи бронювання в зв'язку зі зростанням масштабів застосування отримали нову назву

- Глобальні системи резервування .

Комп'ютерні системи резервування активно використовуються регіональними туристичними агентствами - без них, неможливо представити щоденне планування та управління операціями. Слід сказати, що в цілому комп'ютерні системи резервування впливають на всю туристичну галузь. Так близько 90% туристичних агенцій у США та Великобританії пов'язані в GDS, оскільки системи резервування надають собою не тільки авіа послуги, але також ночівлю у готелях,оренду автомобілів, круїзні поїздки, інформацію про місце перебування, курси валют, повідомлення про погодні умови, автобусне і залізничне сполучення. Такі системи дозволяють резервувати всі основні сегменти туру - від місць в готелях і авіаперельотів до квитків в театр і страхових полісів.

Фактично вони складають загальну інформаційну систему,що пропонує найважливіші розподільні мережі для всієї туристичної торгівлі. Одним з'єднанням через модем із серверами, що мають відповідну базу даних, туристичні агенції отримують доступ до інформації про наявність можливих послуг, вартості, якості, часу прибуття та відправлення по різноманітному ряді туристичних послуг від своїх постачальників. Більш того, туристичні агентства можуть зв'язатися з цими базами даних для того, щоб зробити і підтвердити своє замовлення.

Функціонування і ефективність цих систем вимагають, щоб постачальники туристичних послуг засвоїли, принаймні, мінімальний рівень технології (наприклад, навички роботи з персональними комп'ютерами та використання мережевих ресурсів в туристичних агентствах), щоб отримувати доступ до таких систем і бути на них представленими.

Найбільшими комп'ютерними системами резервування на міжнародному ринку туризму є системи Amadeus, Galileo, Worldspan.

Середні агентства більше влаштує стандартна версія, що встановлюється в офісі і що включає, окрім програмного забезпечення, особливі комп'ютери і принтери для друку квитків, програмне забезпечення. Великим агентствам, котрі володіють власними локальними комп'ютерними мережами, встановлюється система клієнт-сервер. Через шлюз, сервер локальної мережі, агентства зв'язуються з центральним сервером Amadeus. Таким чином, кожен термінал агентства має доступ до системи бронювання. Причому плата за підключення до Amadeus кожного наступного робочого місця досить незначна.

Worldspan вважається наймолодшою комп'ютерною системою бронювання, однак коріння системи йдуть дуже глибоко. На сьогоднішній система Worldspan дозволяє зарезервувати авіаквитки в 487-ми авіакомпаніях в цілому світі, оформити оренду автомобіля в 45-ти компаніях (що представляють послуги приблизно в 15854 точках світу), замовити номер в одній з 35000 готелів.

Система Worldspan вважається найбільш динамічно розвивається з усіх систем глобального резервування в світі і вже майже 7 років, як ця система резервування представлена на російському ринку. Сьогодні передплатниками

Одна з провідних GDS у світі - Galileo, лише зовсім недавно відкрило своє представництво в Москві. Проте, ця система являє собою серйозного конкурента і Amadeus, і Worldspan, оскільки позиції Galileo всвіті дуже сильні. Система резервування Galileo - є однією з найбільш передових систем бронювання в технічному відношенні. Саме Galileoоднією з перших надала агентствам Windows-версію системи резервації. Програма Premier дозволяє агентствам повністю автоматизувати роботу з обслуговування клієнтів. Наприклад, вести клієнтські бази даних, створювати власні екранні форми і меню, зберігати найбільш часто повторювані запити і т.д.

Залишається додати, що зазначені вище системи резервування відрізняються один від одного тільки:

- Повнотою й оперативністю видаваної інформації - набором послуг і кількістю власників різних видів ресурсів, що мають угоду з конкретної GDS, і рівнем доступності до їх баз даних;

- Зручністю формування запитів на бронювання, дружелюбність програмного забезпечення використовується в GDS і встановлюється на персональному комп'ютері туристичного агентства;

- Надійністю техніки і засобів зв'язку між агентством і центром обробки даних GDS;

- Розміром оплати за користування інформаційними послугами та порядком її формування.

1.3 Системи автоматизації документообігу

Сьогодні, коли серед найважливіших досягнень сфери туризму стала її комп'ютеризація, яка сталася комп'ютерна революція в туризмі одночасно набула характерних їй особливості, на які варто звернути увагу.

Кожна з них розповідає про застосування комп'ютерів у сере управління, прямо або побічно дає рекомендації менеджерам туристичних компаній,які зіткнулися з труднощами в застосуванні комп'ютерних технологій.

Існуючий сьогодні широкий діапазон економічно перспективних комп'ютерних програм (Voyage Office Pro, Turwin-MultiPro, Едельвейс та ін.) доступний більшій частині туристських фірм, часто обмежується недостатньою підготовкою персоналу, безпосередньо працює з комп'ютерами, а також недостатньою ініціативністю керівної ланки.

Разом з тим, керівники туристичних фірм вже почали усвідомлювати, що для найбільш плідного використання комп'ютерних технологій у майбутньому необхідно підвищувати рівень кваліфікації співробітників вже сьогодні, а також інформувати співробітників про великих можливостях комп'ютера. І окрема, в туристичному агентстві «Юнона» при об'єднанні всіх комп'ютерів в єдину мережу співробітники пройшли спеціальний курс навчання, що істотно підвищило оціночні критерії продуктивності праці. Очевидно, що і зросла при цьому якість обслуговування клієнтів, так як менеджери отримали можливість швидше і точніше компонувати тур, кожен з них може вивести на екран свого комп'ютера інформацію про різні тури,заповнюваності готелів, авіаперельотах і т. д.

Розділ 2. Можливості сучасних інформаційних технологій в туризмі

Сучасна індустрія туризму є однією з пріоритетних галузей національної економіки, бізнесу, культурного й духовного життя країни. Одним з напрямків розвитку туристичної галузі є активізація просування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і на міжнародному ринках туристичних послуг, підвищення якості та ефективності інформаційної інфраструктури. На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед інших галузей. В багатьох країнах туризм є основним джерелом прибутків.

Саме ця галузь відіграє значну роль у збереженні та відновленні здоров’я нації. Недарма вийшов Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів України», а наступний 2008 рік оголошений роком туризму і курортів.

Аналізуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним є застосування сучасних Web\ ГІС технологій. Найбільший ефект від їх застосування може бути досягнутий в наступних видах туристичної діяльності.

Створення туристичних Web–продуктів, зокрема, Національного туристичного Web-порталу, туристичних Web-сайтів в регіонах, Web-сторінок туристичних об’єктів.

Створення та ведення кадастру туристично-рекреаційних ресурсів.

Створення різноманітних геоінформаційних систем туристичного призначення. Це можуть бути ГІС туристичної інфраструктури на різних рівнях (національному, регіональному, місцевому), ГІС для туристичних центрів, ГІС курортів, ГІС окремих туристичних об’єктів, маршрутів, ГІС туристичної інфраструктури автомагістралей, великих міст тощо.

Моніторинг рекреаційно-туристичних територій засобами ГІС і дистанційного зондування. Здійснення моніторингу, особливо навколо курортів державного і місцевого значення, контроль за використанням природних лікувальних ресурсів, за забудовою всередині курортних зон.

У ДНВЦ «Природа» на протязі 2007 року розроблено ряд демонстраційних проектів ГІС «Турист». Такі інформаційні системи були створені на територію м. Чортків Тернопільської обл., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., м. Херсон і м. Генічеськ Херсонської обл., а також Київську область в загалом та доступні по мережі Інтернет. Використанні сучасні геоінформаційні технології (програмні комплекси Erdas Imagine та ArcGIS) і матеріали ДЗЗ.

Вони складаються з географічних даних та бази даних туристичних об‘єктів, додаткової інформації туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідкової інформації про ці об‘єкти. При цьому збір інформації, що становить основу довідкової бази даних, проводиться з різних джерел, в тому числі з друкованих видань, ресурсів Інтернет та вивчення об‘єктів на місцевості й уточнення їх місце знаходження. Вся підібрана інформація розбита по тематичним категоріям, у кожній з яких представлено декілька картографічних шарів з можливістю ідентифікації об'єкта й одержання додаткової інформації з нього.

Такі туристичні ГІС створені на базі використання технологій ESRI ArcGIS Server. Система складається з клієнтського інтерфейсу та серверного рівня. Клієнтська частина ГІС реалізована засобами Internet браузерів. Клієнти обробляють тільки функції клієнтського інтерфейсу, а всі дані відправляють на ArcGIS Server. Результати відпрацьовування запитів інтерпретуються браузером і відображається на екрані.

Реалізовані такі функції:

відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;

переміщення по карті, зміна масштабу відображення;

підключення та відключення даних до набору відображення;

підключення космічних знімків для відображення;

друк обраного фрагменту карти;

відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;

виконання просторових і атрибутивних запитів;

вимірювання відстаней;

можливість пошуку;

Але це далеко неповний перелік можливостей клієнтської частини запропонованої ГІС системи, яка при необхідності може бути додатково функціонально розширена.

Вважаємо, що створення туристичних інформаційних систем на базі ГІС/ДЗЗ технологій з можливістю доступу в мережі Інтернет є перспективним варіантом використання ГІС в сфері туризму. Зростаючий у нашому суспільстві попит на довідкову інформацію не задовольняється повною мірою паперовими виданнями й електронними довідниками в Інтернет. Основним недоліком цих ресурсів є відірваність даних, які описують об'єкт, від його географічного положення, що значно звужує область їхнього використання. Довідково-інформаційна система в Інтернет з картографічним інтерфейсом здатна поєднувати в собі всі переваги ГІС й Інтернет-довідника й слугувати для комп'ютеризованої частини населення оптимальною формою довідкової системи. Використання таких систем дає змогу оперативно отримувати найбільш об’єктивну інформацію та набагато точніше орієнтуватися на місцевості.

2.1 Можливості супутникових технологій в сфері туризму

Україна володіє потужними рекреаційними ресурсами, які забезпечує її природна складова, і тому туризм є однією з пріоритетних галузей національної економіки, бізнесу, культурного й духовного життя країни.. В Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 роки підкреслюється, що важливим напрямом туризму є активізація просування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і на міжнародному ринках туристичних послуг, підвищення якості та ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Слід зазначити, що за Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів України», 2008 рік оголошений роком туризму і курортів.

Враховуючи просторовий аспект цієї діяльності, дуже перспективним є застосування сучасних Web/ГІC/ДЗЗ – технологій. При цьому значну роль відіграють картографічні матеріали для потреб туризму, як просторові, образно-знакові моделі туристично-рекреаційних ресурсів території.

У ДНВЦ «Природа» створені ГІС туристичних атракцій (об’єктів туристичного відвідування) на територію м. Чортків Тернопільської обл., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., м. Херсон і м. Генічеськ Херсонської обл., а також Київської та Житомирської областей. При їх створенні були використанні програмні комплекси Erdas Imagine та ArcGIS і матеріали ДЗЗ.

Не менш цікавою з туристичної точки зору є і Чернігівська область. Культурно-мистецьке життя Чернігівщини формують 4 театри, обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, 772 публічних бібліотек, 806 закладів культури клубного типу, 29 музеїв державної та комунальної форм власності, 39 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М.Заньковецької, Чернігівське музичне училище ім. Л.Ревуцького. В області діє близько 3 тис. колективів художньої самодіяльності, працюють 300 народних майстрів та умільців, на території області знаходиться понад 4,5 тис. пам’яток історії та культури. В музеях області зберігається близько 350 тис. експонатів. Широко відомі своїми раритетами обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, обласний художній музей, Сосницький літературно-меморіальний музей О.Довженка, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Новгород-Сіверський державний історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», Батуринський історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».

Інформаційна компонента ГІС складається з географічних даних і туристичних атракцій (пам‘ятки, музеї, театри, церкви) та об’єктів туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідникової інформації по цим об’єктам. Завдяки використанню космічних зображень високого розрізнення місцевість легше «впізнається» та сприймається природно. Використання космічних знімків, разом з географічними даними, дає змогу отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулися, а також під час маршруту приймати більш обґрунтовані рішення в орієнтуванні. Збір інформації, що становить основу довідкової бази даних, проводився з різних джерел, в тому числі з друкованих видань, ресурсів Інтернет та вивчення об‘єктів на місцевості й уточнення їх місце знаходження. Інформація розбита по тематичним категоріям, у кожній з яких представлені декілька шарів з можливістю ідентифікації об’єкта й одержання додаткової інформації з нього. Всі туристичні атракції класифіковані наступним чином:

Пам’ятки архітектури та містобудування:

пам’ятки фортифікаційного зодчества (земляні вали та рови, фортеці, замки);

культові споруди (релігійні споруди різних конфесій: костьоли, церкви, монастирі, собори, синагоги);

архітектурна спадщина громадського призначення (адміністративні будівлі, палаци, садибні будівлі, адміністративні будинки, ратуші, палаци, маєтки).

Археологічні пам’ятки (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів).

Історичні пам’ятки: будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Мистецькі об’єкти (театри, палаци, будинки та центри культури, музеї, школи мистецтв, філармонії).

Природо-заповідний фонд:

природні території та об’єкти: заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи (печери, як пам’ятки природи), заповідні урочища;

штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Об’єкти туристичної інфраструктури:ul>

готелі, мотелі;

заклади харчування (кафе , ресторани);

транспортні об’єкти ( залізничний вокзал, автостанція, автозаправні станції, автомобільні стоянки, станція технічного обслуговування автомобілів, каси попереднього продажу авіаційних квитків);

адміністративні установи (органи управління, народний суд, правоохоронні органи);

об’єкти інформаційного туристичного сервісу (міжміський телефонний переговорний пункт, головпоштамт, бібліотеки, туристичні заклади);

медичні заклади;

банкомати та відділення банків.

Реалізовані такі функції:

відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;

переміщення по карті, зміна масштабу відображення;

підключення та відключення даних до набору відображення;

підключення космічних знімків для відображення;

друк обраного фрагменту карти;

відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;

виконання просторових і атрибутивних запитів;

вимірювання відстаней;

можливість пошуку;

Про значні можливості використання Web/ГІC/ДЗЗ – технології свідчить зарубіжний досвід.

GIS-технології є базовими при складанні туристичних карт на іноземних англомовних сайтах. Головна перевага таких карт зосереджена в їх функціональній компактності: на дуже маленькій карті може бути подана величезна кількість інформації, що видається поступово (в залежності від інтересів користувача). Це перевірені технології, які можна сміливо використовувати для повноцінного висвітлення усієї туристичної інформації обраної території.

2.2 Використання сучасних інформаційних технологій у туристичній галузі Криму

Сучасне суспільство характеризується швидким розповсюдженням нових інформаційних технологій і радикальними змінами соціально-економічного життя під впливом цих процесів. Останнє десятиріччя ознаменувалося стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів управління підприємствами туристичної сфери. Туризм сьогодні – це глобальний комп’ютеризований бізнес, у якому беруть участь великі авіакомпанії, готелі та туристичні корпорації всього світу. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність операційних та управлінських рішень у цій сфері. Великі капітальні вкладення в нові технології приведуть до вертикальної, горизонтальної та діагональної інтеграції туристичних підприємств. Інформаційні технології забезпечують значне зростання продуктивності у сфері послуг, а також у туризмі. Туризм у Криму – одна з найбільш перспективних індустрій. Гальмівним фактором для розвитку туризму в Криму є низька інформаційна грамотність та слабкі комунікації. Саме тому питання розвитку інформаційних технологій у туризмі актуальне для кримських туристичних фірм в умовах глобалізації економіки.

Глобалізація у сфері туризму – один із основних напрямків в індустрії міжнародних великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, мають можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосовувати сучасні маркетингові схеми доступу на міжнародний ринок праці, а також виграють від активного використання нових технологій.

У розвинених країнах світу водночас, доповнюючи одна одну, відбуваються зміни в інформаційних технологіях і в туристичному бізнесі, на відміну від України, де такі перетворення характеризуються відсутністю злагодженості. У зв’язку із цим процес впровадження інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання у сфері туризму Криму стикається з рядом проблем.

Розглянемо більш детально основні з них.

1. Слабкі комунікації. Більшість сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає актуальну інформацію, що постійно оновлюється. Але проведені дослідження показують, що в середньому тільки 12,3 % туристичних фірм Криму мають власний сайт. У інших він узагалі відсутній або з моменту створення не оновлювався й містить застарілу інформацію. Крім того, сайти кримських туристичних фірм мають порівняно обмежений обсяг інформації, є однотипними та характеризуються відсутністю явної спрямованості на розвиток туристичного комплексу регіону в цілому .

Лише 17 % туристичних фірм України мають власний сайт, а це свідчить про недосконалість механізму інформаційного обміну суб’єктів господарювання у сфері туризму й зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет.

2. Недостатній рівень підготовки менеджерів з інформаційних технологій та низька інформаційна грамотність. Основною проблемою при встановленні програмного забезпечення на кримських туристичних підприємствах, крім технічних питань, є недостатня кваліфікованість персоналу. Переважна кількість працівників туристичної галузі має гуманітарну освіту, що викликає певні труднощі в роботі з комп’ютером та Інтернетом. Навчання співробітників або наймання професіоналів потребує додаткових фінансових коштів; далеко не всі туристичні підприємства Криму можуть дозволити собі утримувати в штаті фахівців з інформаційних технологій .

3. Більшість кримських туристичних фірм дають неповну інформацію клієнтам на своїх сайтах щодо місця розташування готелю або пансіонату (дуже часто відсутня інформація про місцезнаходження об’єктів і віддаленість їх від моря), також інформація про вартість послуг нерідко буває застарілою та неточною.

4. Значні недоліки в системі бронювання та резервування готельних номерів. Найбільше розповсюдження отримала система резервування номерів, коли турист винаймає номер у готелі (чотирьох-, трьох- чи п’ятизірковому – як указано в прайсі), але не знає назви цього готелю до самого приїзду. Така система називається в різних операторів по-різному: ROULETTE, TEZ-EXPRESS тощо. Багато хто з операторів віддає перевагу такій системі, тому що вона дозволяє значно заощаджувати бюджет на поїздку та проживати в гарному готелі, але найчастіше результат не виправдовує сподівань туриста.

5. Відсутність державної електронної системи забезпечення суб’єктів туристичної діяльності оперативною інформацією про попит, пропозицію, ціни, тарифи та ін.

Таким чином, виявлення основних проблем туристичного комплексу в Криму вказує на доцільність розробки цільової програми розвитку інформаційних технологій у діяльності підприємств туристичної сфери, яка, у свою чергу, дасть можливість урахувати комплекс заходів щодо поліпшення діючої системи використання різноманітних видів інформаційних технологій та сприяти розвитку нових механізмів державного регулювання в цій сфері. Для кримських туристичних компаній існує багато шляхів підвищення ефективності діяльності.

Виходячи з малої кількості сайтів у туристичних компаній Криму (зі 108 туристичних фірм лише 14 мають власний сайт) можна запропонувати такі напрямки вдосконалення системи інформування:

розширення переліку та обсягу інформації;

зміна дизайну сайтів регіонального та загальнонаціонального призначення;

стимулювання приватних підприємств (суб’єктів туристичної діяльності) до створення сайтів регіонального призначення;

здійснення контролю за об’єктивністю інформації;

включення в бюджет витрат на використання комп’ютерних технологій із метою розвитку туризму в Криму .

Конкуренція на кримському ринку туристичних послуг також обумовлює підвищені вимоги до професійних якостей керівників та спеціалістів, що, насамперед, передбачає оволодіння фундаментальними знаннями теорії й практики управління з урахуванням галузевої специфіки, а також уміння активно використовувати інформаційні технології у своїй професійній діяльності. Саме тому активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність кримських туристичних підприємств є необхідною умовою їхньої успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передавання інформації визначає ефективність управлінських рішень у цій сфері.

Одним із головних факторів ефективної роботи кримських туроператорських і турагентських компаній є кількість і якість продажів. Вплинути на продажі, покращити їхню якість, максимально підвищити ефективність роботи можна шляхом застосування систем бронювання й резервування в діяльності підприємств туристичного бізнесу Криму.

Резервування – це оренда (створення запасу) частки місць оптом у готелях, санаторіях, транспортних засобах тощо проміжним продавцем (турагентом, туроператором) для подальшої їх роздрібної реалізації клієнтам (туристам та бізнесменам, організаціям). Фактори часу та умови повинні бути відображені в договорі.

Бронювання – поняття дещо вужче. Це закріплення за клієнтом (туристом) конкретного місця в готелях, санаторіях, транспортних засобах, яке відбувається за допомогою Інтернету, телефону тощо із частковою чи повною передоплатою.

Загальносвітовою тенденцією розвитку туристичного ринку провайдерських послуг є надання готелям пакету послуг, пов’язаних із просуванням на різних ринках із акцентом на глобальні системи бронювання (Global Distribution System – GDS).

До глобальних відносять чотири основні системи бронювання: Amadeus, Galileo, Sabre та Worldspan . Разом ці системи нараховують приблизно 500 000 терміналів, установлених у готелях по всьому світу, що складає близько 90 % ринку: не випадково їх називають "золотою четвіркою". 10 % займають регіональні системи резервування та системи, які знаходяться в стадії злиття з однією з вищеперерахованих. Кожна GDS, хоча і є глобальною, має свій арсенал розповсюдження. Для Amadeus та Galileo – це передусім Європа, для Sabre та Worldspan – Америка. Цікаво, що система Galileo використовується в 116 країнах світу, більш ніж 45 тисячами агенств. За результатами 2008 року Galileo має найбільш міцні позиції у Великобританії, Італії, Греції, Швейцарії, Португалії. У цілому, частка цієї системи на ринку Європи – 29,8 % (друге місце). Таких результатів Galileo досягла за три роки роботи на світовому ринку. Система Galileo дозволяє забезпечувати туриста та турагента інформацією про туристичні продукти й послуги, автоматизувати процес бронювання авіаквитків, здійснювати прямий обмін повідомленнями та замовлення додаткових послуг. На сьогодні цією системою активно користується 89 агентств у Росії та Азербайджані, але не користуються в Криму.

Не менш відома у світі система бронювання Sabre, яка надає туристу інформацію про послуги перекладачів, оренду автомобілів, бронювання місць у готелях, організацію екскурсій, прогноз погоди, курси валют, забезпечує демонстрацію географічних карт, відео та фото з місць відпочинку та багато ін. Використання цієї системи в туристичних фірмах Криму дозволило б впровадити систему з доступом до широкого спектру туристичних послуг, здійснювати продаж туристичних продуктів, дистрибуцію й розробку технологічних рішень для туристичної сфери Криму.

Комп’ютерна система бронювання Worldspan здійснює резервування місць на авіатранспорті, у театрах та інших закладах культури, номерів у готелях, екскурсій, компаніях з оренди автомобілів, надає додаткову інформацію, пов’язану з туризмом. На початку XXI ст. Worldspan активно просуває туристичні Інтернет-технології у сфері електронної комерції. Програма Dates&Destinations дозволяє створити Іnternet Booking Engine – систему бронювання через Worldspan на сайті туристичного агентства в Інтернет. Впровадження цієї системи в діяльність кримських туристичних компаній дозволило б клієнтам самостійно обирати авіарейс, готель і здійснювати їх бронювання.

Із вищеперерахованих систем бронювання в туристичних фірмах Криму користуються лише системою Amadeus. Останнім часом система Amadeus активно виходить на український ринок туристичних послуг і є однією із комп’ютерних систем бронювання, які динамічно розвиваються в Україні, зокрема в Криму.

Інформаційні технології (ІТ) – це сукупність прийомів, методів та засобів послідовного якісного перетворення інформації на таких етапах інформаційних процесів, як збирання, передавання, зберігання, обробка, накопичення.

Інакше кажучи, інформаційна технологія – це алгоритм перетворення інформації з використанням сучасної комп'ютерної техніки.

Ми виділили 5 головних сфер застосування сучасних інформаційних технологій у діяльності санаторно-готельних організацій.

Дослідивши практику застосування сучасних інформаційних технологій туристичними підприємствами міста Трускавця ми виявили активне впровадження комп'ютерної техніки у діяльність цих підприємств, але застосування комп'ютерів зводиться в основному до розмноження документів, пошуку інформації в мережі Інтернет, надсилання та приймання електронної пошти. Окремі підприємства розміщують інформацію в мережі Інтернет через власні веб-сторінки . Єдиний курортний комплекс, який на належному рівні організував як електронний документообіг, активно використовує рекламу в Інтернеті і навіть пропонує бронювати номери на власному веб-сайті – це діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття".

Застосування інформаційних технологій санаторно-готельними підприємствами міста Трускавця сфери застосування ІТ санаторно-готельні підприємства автоматизація управління автоматизація обліку комунікації реклама Інтернет-бронювання

Курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" + + + + +

Санаторій "Карпати" – – частково* + –

ЗАТ "СГК "Дніпро-Бескид" – – частково* – –

Санаторій "Женева" – – частково* – –

ЗАТ "Трускавецькурорт" – – частково* – –

Готель "Оскар" – – частково* – –

Оздоровчо-відпочинковий комплекс "Замок" – – частково* – –

* Примітка. Лише розміщення інформації на веб-сайті та спілкування за допомогою електронної пошти

Я вважаю, що – колосальні можливості сучасних інформаційних технологій використовуються туристичними підприємствами міста Трускавця несповна.

Тому для ефективної автоматизації діяльності туристичних підприємств Трускавця пропоную наступну систему заходів.

1. Встановити програмне забезпечення для автоматизації управління підприємством. Для санаторно-готельних організацій можна запропонувати такі комплексні програмні засоби автоматизації: Inter Hotel, Lodging Touch Libica, Intellect Service, UCS-UKR, Галактика, СІТЕК . Програмні продукти після купівлі супроводжуються сервісним обслуговуванням;

2. Встановити систему автоматизації бухгалтерського обліку, такі як 1С: Бухгалтерія , Парус або іншу;

3. Підключити підприємство до мережі Інтернет, зареєструвати доменне ім'я, створити веб-сторінку підприємства, розмістивши на ній інформацію про послуги, ціни, світлини готелю чи санаторію, зареєструвати сторінку у пошукових системах та каталогах;

4. Розмістити на власній веб-сторінці контекстну рекламу (наприклад, рекламу компаній-партнерів, транспортних підприємств, послуг роумінгу чи розважальних закладів у місцях відпочинку) та отримувати дохід від такої реклами, частково або повністю компенсуючи витрати на Інтернет;

5. Відкрити рахунок в Інтернет-грошах і приймати оплату за послуги або їх бронювання через мережу Інтернет;

6. Замовити рекламу в мережі Інтернет. Регіональну рекламу для санаторно-готельних підприємств міста Трускавця доцільно замовляти через Західноукраїнську баннерну мережу (www.banner.lviv.ua), національну - через Українську баннерну мережу (www.banner.kiev.ua), міжнародну - через систему Google AdSense (www.google.com/adsense/). Середній відклик від показу рекламних оголошень - 1-3%, середня кількість замовлень - 1-3% відвідувачів веб-сторінки

7. Зареєструвати електронну поштову скриньку на одному з безкоштовних поштових сервісів (наприклад Mail.ru, Online.ua, Gmail чи інших) або використати власний поштовий сервер

8. Встановити програмне забезпечення для Інтернет-телефонії (Skype) і економити на телефонному зв'язку (вартість міжнародних телефонних дзвінків складає орієнтовно 10-50 коп. за хвилину у більшість країн світу), встановити систему Інтернет-пейджингу ICQ, за допомогою якої по можливості надавати консультації відвідувачам веб-сторінки підприємства;

9. Встановити програмне забезпечення для розрахунку цін на турпакети та управління завантаженням рейсів. Ми рекомендуємо програмне забезпечення української компанії ТітБіт , а саме програмні продукти "Розрахунок цін" і "Ціни + рейси" для підприємств, котрі також надають послуги трансферу та перевезення туристів;

10. Впровадити систему Інтернет-бронювання на власній веб-сторінці, брати участь у міжнародних системах бронювання турів, таких як Sabre, Galileo, Worldspan, які використовують як засіб зв'язку Інтернет, а як термінал – звичайний комп'ютер ;

11. Використати переваги віртуального туризму. Віртуальний туризм – це подорожі за допомогою персонального комп'ютера, відвідання віддалених місць через мережу Інтернет за посередництвом веб-камери . Для готельно-ресторанних підприємств – це можливість показати в реальному часі, як протікає життя на території готелю чи санаторію, зацікавити потенційних туристів придбати тур після побаченого. Для цього встановлюється веб-камера і отримане зображення транслюється через веб-сторінку підприємства. Подібний сервіс надає багато Інтернет-проектів, серед найцікавіших можна назвати Веб-камери лижного курорту Буковель (www.bukovel.com), Укртелекому (www.ukrtelecom.ua), телеканалу Інтер (www.webcam.inter.ua).

Разом з тим, впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління санаторно-готельним підприємством вимагає певних капіталовкладень. Для ефективного використання комп'ютерних систем в організаціях також необхідний кваліфікований персонал або слід організувати навчання фахівців підприємства.

Розрахунок сумарних витрат на комплексну автоматизацію діяльності санаторно-готельних підприємств наведений у таблицях 2 та 3. При розрахунках ми не враховували вартість придбання комп'ютерів, оскільки всі досліджувані підприємства ними вже володіють.

Ми провели орієнтовний розрахунок для трьох варіантів:

1. Повний варіант – для великих санаторно-готельних підприємств;

2. Середній варіант – для підприємств середніх розмірів;

3. Мінімальний варіант – для невеликих підприємств, або для тих, котрі не можуть дозволити собі значних витрат на інформаційні технології.

Отже, при вмілому та раціональному використанні можливостей сучасних інформаційних технологій в туризмі, можна отримати багато переваг і нічого не витратити на це (мінімальний варіант). Разом з тим, для комфортної роботи доцільно скористатися ширшими можливостями (середній варіант – 2430 грн. одноразово та 275 грн. щомісячно). Такі витрати цілком припустимі, на наш погляд, для санаторно-готельних підприємств середнього розміру. Витрати для великих та потужних підприємств складуть орієнтовно 5080 грн. одноразово та 650 грн. щомісячно. Для великих організацій з мільйонними оборотами такі витрати також цілком доступні.

інформаційний туризм автоматизація супутниковий

Розділ 3. Автоматизація управління діяльністю турфірми

Можливості автоматизації обслуговування придбали комплексний характер і охоплюють усі процеси функціонування турфірми і взаємин із клієнтами. Донедавна українська туристична індустрія знаходилася в ізоляції від світових тенденцій розвитку, і сьогодні переживає етап масштабної переорієнтації з паперово-ручного методу роботи на застосування автоматизованих ІТ управління. Для більшості турфірм України (60 %), впровадження АІТ управління є необхідним, і вже стало реальним фактом, критично важливим для успішного розвитку бізнесу. Як в усьому світі, так і в Україні, використання сучасних АІТ стає засобом конкурентної боротьби туроператорів.

Загальними особливостями ІТ турфірм є автоматизація процесів планування, обліку і управління основних напрямків діяльності турфірми.

Тому загалом їх можна розглядати як інтегровану сукупність наступних основних підсистем: управління фінансами, управління матеріальними потоками, управління обслуговуванням, управління якістю, управління персоналом, управління збутом, аналіз фінансів, собівартості, оборотних коштів, управління маркетингом і т.д.

Сталою тенденцією останніх років розвитку міжнародної туристичної індустрії стало активне використання систем оптимізації прибутку (систем управління тарифами). Підприємства, що активно застосовують такі системи, одержують істотну конкурентну перевагу і досягають помітного збільшення доходів. Ця система працює в реальному часі, аналізує отриману від системи управління турфірмою інформацію (тенденції бронювання, сезонні коливання, динаміку попередніх періодів тощо) враховує специфіку сегментів ринку і проведені реконструкції по ціноутворенню та управлінню тарифами. Рекомендації стосуються як стратегії комерційної політики турфірми в середній і довгостроковій перспективі, так і щоденних дій відділів замовлення, продажів і розміщення турфірм. Модуль дозволяє проводити оцінку кожної заявки від груп і приватних осіб з метою визначення оптимальних умов, вимог і обмежень для даного замовлення. При експлуатації модуль оптимізації прибутку дозволяє збільшити доходи туристичного комплексу на 4% -8%. Він показує ключові параметри діяльності турфірми для різних керівників, у тому числі, для головного менеджера:

- загальна тенденція бізнесу турфірми;

- віддача від проведених заходів;

- напрямок сконцентрованих зусиль для підвищення прибутковості;

- цінова політика.

Модуль оптимізації прибутку складається з наступних підмодулей: “Управління доходами”, “Ціноутворення”, “Прогнозування”.

Будь-яка автоматизована “ІТ ” набудовується на різні технології роботи турфірми і дозволяє враховувати самі прискіпливі вимоги. Разом з тим, системи приносять в турфірму світову практику управління і контролю. Результатом впровадження будь-якої автоматизованої ІТ управління в туристичному комплексі є підвищення ефективності роботи, високий рівень сервісу для клієнтів і суворий фінансовий контроль. Модульність та інтеграція ІТ дозволяє нарощування їхньої функціональності зі зміною потреб туристичного комплексу.

Системи управління продажами турфірми - це сучасний підхід до управління відділом продажів (надання послуг) і вирішення задач з організації і проведення заходів у турфірмі, що ефективно управляє діяльністю комерційного відділу турфірми, здійснює групові продажі, аналізує прибутковість заявок, що надходять, формує цінову політику, складає контракти і контролює їхнє виконання, здійснює бронювання, продаж і оренду конференц-приміщень, допомагає організовувати банкети і заходи. Вона сприяє збільшенню продажів при істотній економії ресурсів і часу. Створення пакету необхідних послуг для клієнтів при організації заходів різного характеру відбувається за лічені хвилини - користувач має доступ до необмеженої кількості категорій імен, описів, опцій.

Автоматизовані ІТ управління туристичним комплексом функціонують як в окремих турфірмах, так і в цілих ланцюгах даної галузі. Перехресний продаж між турфірмами збільшує завантаження по групових продажах. Вони оснащені могутнім інструментарієм по збереженню і управлінню всією кореспонденцією між відділом продажів турфірми і клієнтами. Функціональний блок управління документацією зберігає та організує роботу з документами, відправленими клієнтами.

Сучасні АІТ працюють не тільки в локальній мережі турфірми, але і мають можливість підключення і роботи в глобальній мережі Інтернет.

Переваги тут у тому, що це дозволяє проводити гнучку маркетингову і цінову політику, досягаючи максимальної прибутковості від кожної отриманої заявки чи пропозиції. Створювати високоефективну стратегію продажів, що базується на аналізі тенденцій і взаємодій на ринку, турфірма має можливість, контролюючи умови реалізації своїх пакетів послуг (мінімальний тариф і тривалість перебування гостя, обмеження на кількість продаваних путівок по типах, вимоги, гарантії заявок, передоплату тощо), приводячи їх у відповідність з кон'юнктурою ринків у тих або інших географічних регіонах. У такий спосіб турфірма одержує максимально можливу віддачу від кожного сегменту ринку. Важливою перевагою для будь-якої турфірми, представленої в Інтернеті, безперечно, є своєчасність, повнота і доступність переданої інформації.

Традиційного методу оцінки економічної ефективності від впровадження АІТ - підрахунку прибутку від капіталу, що інвестується, недостатньо. Для цього потрібна велика методика, здатна показати повну віддачу. А це кількісний і якісний ефект сервісу в туристичній індустрії.

Ефективність досягається й у відділі збуту, про що свідчить підвищення продажів на 50% і зменшення вартості ліквідних угод на 15%.

Ефективність для виробничого відділу - це скорочення часу технологічного циклу на 20% або зниження рівня товарних запасів на 5%.

Ефективність і матеріальні вигоди від впровадження нового бухгалтерського модулю полягає в скороченні термінів пересилання платіжних документів, прискоренні поточних розрахунків і т.п.

Ефективність досягається за допомогою впровадження нового покоління АІТ туристичних систем, що створюють, свого роду, інтерактивну інформаційну базу по турфірмах загального ланцюга надання послуг, інтегровану з електронними системами бронювання. Запит кінцевого клієнта щодо туристичних послуг автоматично обробляється з урахуванням його індивідуальних переваг, дозволяючи миттєво скласти оптимальну пропозицію, і з великою імовірністю забезпечення позитивної реакції клієнта.

Маркетинг у туристичній індустрії здобуває нового відтінку. Тепер це не лише пошук нових клієнтів, але і робота з людьми, що уже коли-небудь були клієнтами тої чи іншої турфірми. На сьогоднішній день практично кожен туристичний ланцюг пропонує програму заохочення постійних клієнтів. А сучасні інформаційні засоби надають можливості для ефективного управління такими програмами.

Надання виняткового сервісу стає цілком реальним. Нові задачі, нові можливості інтеграції баз даних, інформаційний аналіз, двосторонній зв'язок з міжнародними системами і є остаточною моделлю інформаційних туристичних технологій.

Інформаційний технологічний прогрес випереджує очікування турфірм у довгостроковій адекватності впроваджених АІТ систем. Якщо раніше турфірми змінювали технологічне оснащення в середньому кожні 5-8 років, то сьогодні цикл скоротився до 3-4 років, і тенденція до скорочення цього терміну продовжується. Згідно проведеному на Заході компанією Microsoft дослідженню, 60-70% усіх турфірм протягом найближчих п'яти років закуплять нову систему управління турфірмою. Важливо відзначити, що сам по собі факт установки сучасної системи не означає безумовного отримання віддачі від здійснених витрат. Ефективність автоматизації обумовлюється цілим комплексом скоординованих заходів щодо перегляду сформованих методів і порядку роботи, перепідготовки персоналу турфірми, розробки і перетворення інформаційно-технологічної стратегії підприємства. Цінність системи можна розглядати в двох розрізах – у процесах, які система автоматизує, і даних, які акумулює система в ході своєї роботи.

Розглянемо значення і переваги кожного з них. Автоматизація процесів функціонування систем турфірми дозволяє автоматизувати виконання щоденних задач персоналу і керівництва турфірми. При цьому досягається взаємозв'язок між різними службами турфірми, що значною мірою підвищує ефективність і дозволяє позбутися помилок. Разом з цим керівництво одержує могутній інструмент контролю над станом турфірми і фінансових потоків, а можливості зловживань персоналом турфірми скорочуються до мінімуму. У цілому з використанням автоматизованих систем турфірма стає більш керованою. Керівництво турфірми, одержуючи адекватні дані по стан справ на сучасний момент часу і прогнози на майбутнє, має можливість приймати коректні і своєчасні рішення.

Крім функцій управління, системи пропонують додаткові можливості підвищення рівня сервісу для клієнтів. Споживач стає центром уваги та одержує індивідуально-орієнтований сервіс. Система дозволяє враховувати різноманітні побажання і переваги, а процес надання послуг робити безпроблемним для клієнта. Система зберігає дані по кожному клієнту, що коли-небудь користувався послугами турфірми, і при наступному його приїзді дозволить визначити правильний тариф і випередити його побажання.

На сьогоднішній день, за яскраво вираженої невизначеності, стохастичності зовнішнього середовища необхідною властивістю турфірми виступає її здатність до адаптації. Висока надійність і забезпечення стійкості – один з фундаментальних принципів її функціонування. З урахуванням конкретних умов для кожної турфірми, необхідно розробляти і впроваджувати комплексні автоматизовані системи, що концентрують у собі сукупність організаційних, режимних, технічних і інших можливостей спрямованих на досягнення достатнього рівня економічної ефективності і безпеки ведення бізнесу.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій привів до того, що за останні кілька років у сервісному секторі економіки стали широко застосовуватися найрізноманітніші інформаційні технологічні рішення. Інформаційне управління пов’язане з бурхливим розвитком технологій, що забезпечують швидкі й ефективні методи передачі, обробки, збереження й одержання інформації. Автоматизація різних процесів досягається шляхом інтеграції різних інформаційних технологій, метою яких є підвищення ефективності і продуктивності роботи працівників турфірми, і дає величезні потенційні можливості для підвищення ефективності управління турфірмою. Істотним елементом, від якого, буде залежати надійне функціонування всієї операційної системи турфірми, є інформаційний центр, що забезпечить об'єднання процесів постачання, споживання і виробництва, перетворюючи їх у єдину високоефективну систему. Це дозволить в умовах швидкої зміни потреб і бажань клієнтів на ринку туристичних послуг оперативно і гнучко адаптувати операційну систему (рух трудових, інформаційних, матеріальних і фінансових потоків) під індивідуальні потреби різних сегментів клієнтів. Також це надасть можливість мінімізувати витрати на виробництво послуг і дозволить істотно скоротити час обслуговування і доставки товарів, прискорити процес одержання інформації різними службами і підвищити рівень сервісу.

Інформаційний центр – це складний людинно-машинний комплекс, ядром якого є інформаційна комп'ютерна система, яка орієнтована на досягнення наступних цілей:

відстеження стану туристичного комплексу і ситуації довкола нього;

оперативний аналіз;

виявлення, ідентифікацію та оцінку несприятливих змін стану турфірми (потенційних небезпек і загроз клієнтам тощо);

підтримку прийняття оперативних і стратегічних рішень для управління турфірмою з повним врахуванням змінних умов і факторів його стану.

Діяльність інформаційного центру спрямована на підвищення ефективності управління туристичною галуззю. Також робота інформаційного центру спрямована на комплексне управління матеріальними й інформаційними потоками в сфері інформаційної підтримки служб перевезення, прийому та розміщення, ресторану, обслуговування, охорони, служби протипожежної охорони та ін.

У світовій практиці інформаційний центр забезпечує моніторинг стану турфірми (економічний, виробничий), роботу усіх відділів, що беруть участь у підготовці можливих варіантів оперативних і стратегічних рішень.

Інформаційний центр входить до структури управління турфірми і підпорядковується технічному директору. Взагалі він складається з технічних співробітників, що забезпечують підтримку та інформаційне забезпечення різних служб і відділів турфірми. До їхніх обов'язків входить:

- обслуговування і технічна підтримка автоматизованої інформаційної системи;

- ремонт, диспетчеризація, контроль за вхідною інформацією;

- забезпечення зв'язку, програмне забезпечення;

- оперативне управління персоналом турфірми;

- реєстрація і управління інформаційними і матеріальними потоками турфірми;

- обслуговування і супроводження серверу, електронної пошти і забезпечення зв'язку з Інтернет;

- обслуговування і підтримка в робочому стані комп'ютерної техніки, встановлення, настроювання;

- обслуговування і супроводження програмних продуктів, що купуються; підтримка і ведення бази необхідних даних;

- виявлення задач у сферах діяльності різних відділів турфірми та адміністрації для подальшої їхньої автоматизації, проектування подальших шляхів розвитку інформаційної системи;

- розробка і поновлення офіційного web-сайту турфірми;

- впровадження інформаційних технологій у виконавську практику, створення і поновлення баз даних;

- консультативна допомога співробітникам з питань використання інформаційних технологій у їхній роботі;

- програмно-технічне обслуговування мережі;

- передання інформації, здійснення поточного спостереження, аналіз інформації і представлення результатів керівнику відділу;

Автоматизована інформаційна система концентрує в собі всі результати роботи системи моніторингу і попередження подій і представляє на засобах відображення узагальнені, а також деталізовані по багатьох рівнях і аспектах дані та інформацію для ефективного управління турфірмою.

3.1 Переваги впровадження в діяльність турфірми інформаційних технологій

Впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління турфірмою вимагає значних капіталовкладень. Оцінка економічної доцільності інвестицій – задача дуже складна, особливо тому, що метою придбання нових технологій є не лише скорочення витрат на робочу силу, але і підвищення якості і розширення асортименту послуг, скорочення термінів підготовки нових послуг і підвищення гнучкості процесу обслуговування. В силу того, що деякі з цих переваг не спричиняють прямого скорочення витрат на робочу силу, виправдати їхній вибір буває дуже складно. Крім того, стрімкий розвиток нових технологій приводить до того, що придбане устаткування застаріває протягом яких-небудь декількох місяців, що робить оцінку витрат і вигод ще більш складною задачею.

Розглянемо позитивні сторони впровадження в практику роботи турфірми автоматизованої інформаційної системи з управління.

Маркетингові переваги. Зниження тривалості операційного циклу дозволяє турфірмі скоротити терміни надання послуг і забезпечує можливість швидко реагувати на зміни попиту. При чому збільшується кількість надаваних турфірмою послуг, поліпшується їхня якість. Однак усі ці вигоди складно точно оцінювати або прогнозувати, оскільки вони дуже сильно залежать від дій конкурентів, що практично непередбачувані. Але незважаючи на це, їх не слід ігнорувати, оскільки за своєю природою такі переваги є стратегічними і надзвичайно важливими для довгострокового успіху будь-якої компанії.

Інформаційна система турфірми дозволяє у найкоротший термін виключити з асортименту послуги, що реалізуються погано, і замістити їх новими, отримати ефект за рахунок більш точного визначення того, які категорії клієнтів отримують конкретні послуги, у який час і як змінюються їхні смаки тощо.

Впровадження автоматизованої інформаційної системи дозволяє скоротити витрати на робочу силу приблизно на 30%, знижуючи потребу в ній, а отже й підвищити продуктивність праці. Тобто робочий час і витрати на оплату праці з надання послуг будуть менше цих же показників при використанні старого підходу.

Економічний ефект одержується також від надання послуг через Інтернет.

Таким чином, впровадження інформаційної системи відкриває нові можливості для ефективного вирішення основних задач туристичного бізнесу. Експлуатація системи дозволяє турфірмі реалізувати програми ресурсозбереження шляхом зниження експлуатаційних витрат на утримання систем зв'язку, зниження енергоспоживання, уникнути пікових навантажень, збільшити продуктивність праці, поліпшити якість послуг, виконуваних робіт і підвищити кваліфікацію працівників турфірми.

Усе це визначає актуальність застосування інформаційні технологій в умовах розвитку ринкових відносин, координації наукової і практичної діяльності в області сучасних інформаційних технологій.

Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі здобуває сьогодні та фірма, яка оперативніше реагує на потреби клієнтів і надає послуги за прийнятною ціною і якістю. В умовах переходу до ринкових відносин інформаційний центр набуває першочергового значення, будучи невід'ємним елементом ефективної системи управління наданням послуг гостям.

Основним елементом зниження операційних витрат, підвищення якості і швидкості виконання операцій, пов’язаних з наданням послуг є впровадження автоматизованої інформаційної системи, що сприятиме ефективному управлінню потоками інформації та їх обробкою в турфірмі.

Також, на сьогоднішній день без Інтернету неможливо уявити діяльність сучасної турфірми. Інтернет використовується практично у всіх основних його бізнес-процесах, починаючи від пошуку і залучення клієнтів у якості комунікаційного і маркетингового інструмента і закінчуючи формуванням асортименту послуг.

Розвиток Інтернету дозволяє не лише здешевити засоби зв'язку, але й отримати реальну можливість налагодити працю всіх учасників ринку туристичних послуг як єдиного офісу. Робота з глобальними системами бронювання через Інтернет дозволяє турфірмі не лише надавати всім учасникам ринку оперативну і достовірну інформацію про ціни та асортимент у будь-який момент часу, але і надає можливість стежити за проходженням замовлення на всіх етапах його здійснення.

Висновки

У сучасних умовах неможливо забезпечити якісне ведення туристичного бізнесу без впровадження й застосування новітніх інформаційних технологій. Саме їх використання на практиці забезпечує дотримання суб’єктами туристичної діяльності комплексу взаємодіючих і взаємодоповнюючих вимог, що формують якість туристичних послуг.

Запропоноване впровадження систем бронювання GDS у туристичну галузь Криму дозволить туристичним підприємствам суттєво скоротити час на обслуговування клієнтів, забезпечити резервування в режимі он-лайн, знизити собівартість послуг, оптимізувати формування маршруту туристів за ціною, часом польоту та іншими параметрами та значно підвищити якість туристичних послуг.

Менеджмент, персонал та автоматизація – усе це дає шанс обійти конкурента та забезпечити тур-фірмі успіх в умовах ринкових відносин. Використовуючи переваги комп’ютерних технологій, сучасна туристична компанія упевнено та успішно працює сьогодні, закладаючи фундамент завтрашнього процвітання

Таким чином, впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність санаторно-готельних підприємств міста Трускавця дозволить, на наш погляд:

- збільшити кількість замовлень;

- підвищити продуктивність праці персоналу;

- покращити обслуговування;

- знизити окремі категорії витрат (на зв'язок, надсилання пошти);

- підвищити конкурентоспроможність підприємства та його турпродуктів;

- посилити економічну безпеку організації;

- покращити імідж організації.

Робота з глобальними системами бронювання через Інтернет забезпечить туристів та інших учасників ринку оперативною та достовірною інформацією про ціни та асортимент у будь-який момент часу.

Список використаної літератури

1. Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу. - Одеса.: Чорномор’я, 1997.

2. Карпов А.В. Психология менеджмента: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Гардарики, 2003.

3. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон'юнктури ринку: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. – К.: Знання, 2001.

4. Ветитнев А.М. Маркетинг санаторно-курортных услуг. –М.: изд-во «Медицина», 2001.

5. Восколович Н.А. Маркетинг туристских услуг. М.: изд-во "Теис", 2002.

6. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. – М.: ЮНИТИ, 2003.

7. Ополченцев И.И. Маркетинг в туризме: обеспечение рыночной позиции: Учеб. пособие. – М, 2003.

Реферат: Сучасні інформаційні технології в туризмі

Похожие рефераты: