Реферат: Характеристика діяльності сільськогосподарського підприємства "Золота нива"

ВСТУП

На сучасному розвитку сільського господарства великої уваги необхідно приділяти питанню підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, що повинно супроводжуватися із раціональним використання затрачуваних ресурсів.

Все це можливо за тієї умови, що при вирощуванні культурних рослин необхідно чітко дотримуватися усіх технологічних процесів. Це дотримання сівозмін, внесення добрив на заплановану урожайність, дотримання технології вирощування рослин, використання якісного посівного і садивного матеріалу, своєчасний і ефективний захист сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів та організації технології зберігання та переробки продукції рослинництва. Окрім цього необхідно ефективно використовувати побічну продукцію рослинництва, що зменшує собівартість вирощування культур.

Приватне сільськогосподарське підприємство ТОВ «Золота нива» перед собою ставить завдання економічно-вигідного вирощування сільськогосподарських культур. В цьому напрямку й працює господарство.

В майбутньому господарство планує збільшити насиченість 1 га площі орних земель органічними і мінеральними добривами, використовувати нові високопродуктивні сорти і гібриди сільськогосподарських культур, використовувати сучасну техніку та обладнання, побудувати надійні зерносховища, підняти на належний рівень галузь тваринництва. Окрім цього в господарстві планують перетворювати продукцію рослинництва в кінцеві продукти споживання, але для цього необхідне також спеціальне обладнання та устаткування. В цілому ТОВ «Золота нива» маючи непогане кліматично-географічне місце знаходження має всі передумови вийти на свій запланований рівень розвитку.

1 ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ОРГАНІЗАІДЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Приватне сільськогосподарське підприємство ТОВ «Золота нива»знаходиться в с. Баланівка, Бершадського району Черкаської області. Господарство реформовано в травні 1998 року, займається виробництвом зерново-буряково- молочної продукції.

Дане господарство займає досить вигідне адміністративно-економічне положення, по скільки за 30км. знаходиться залізниця, що дає змогу здійснювати постачання ТОВ «Золота нива» запчастинами, сільськогосподарською технікою, будівельними матеріалами, паливо-мастильними матеріалами, мінеральними добривами.

Для Вінницької області, де розташоване приватне сільськогосподарське підприємство ТОВ «Золота нива»характерні досить сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. І хоч тут іноді випадає недостатня кількість опадів, проте розподіл їх на протязі року відповідає біологічним потребам більшості сільськогосподарських культур, вирощуванням яких займається дане господарство. Загально-середня сума опадів становить 588 мм. За період з травня по серпень випадає в середньому 165 мм, ГТК (гідротехнічний коефіцієнт) становить 1,3 а отже умови зволоження задовільні. Температурний режим , досить таки помірний, визначається тривалістю високих температур повітря, які припадають саме на середину вегетаційного періоду. Сума активних температур вище +5°С для території на якій розташоване господарство становить 3012°С, вище +10°С 2509-2700°С. Вегетаційний період в умовах району триває в середньому 211 днів, а період активної вегетації з температурою виїде +10°С становить \66-169 днів. Річна сонячна радіація в області становить 109-112 ккал/см . Відносна вологість повітря за рік в середньому становить 67 %. За даними Уманської метеостанції, весняні заморозки були в четвертій декаді березня 2006 року з мінімальною температурою до -5 °С, осінні заморозки були в листопаді 2005 року з мінімальною температурою -5,9°С,

На основі цих даних можна зробити висновок, що природо-кліматичні умови дозволяють вирощувати більшість сільськогосподарських культур.

Таблиця 1.1

Землі господарства розміщуються на двох різновидах ґрунтів: чорноземи вплутувані глибокі мало,- та середньогумусні; чорноземи типові глибокі мало,- та середньогумусні.

Структура сільськогосподарських угідь має наступний вигляд (таблиця 1.1).

АгрохімічнахарактеристикаґрунтівТОВ «Золота нива»станом на01.01.2008рокунаводитьсявтаблиці1.2.

Таблиця1.2

Технічне забезпечення в структурі посівних площ складаєтьсяз 15 тракторів: колісних 13 шт., гусеничних 2шт.ЗагальногопризначенняТ-150К2шт.,Т-70С2шт.,К-7011шт.,ХТЗ-170211шт.Універсально-просапнихтракторів9шт.:МТЗ-802шт.,МТЗ-825шт.,ПМЗ2шт.

Сівалоквгосподарстві11шт.іоднакартоплесаджалка.СЗ-3,64шт., СЗТ-3,63шт.,СУТТН-82шт.,буряковасівалка2шт.

Кількістькультиваторівміжрядногообробіткустановить12шт.,з нихКРН-4,24шт.,КПС-45шт.,УСМК-5,43шт.

Для захисту сільськогосподарських культур від хвороб, шкідників та бур'яніввикористовуютьобприскувачі"НАКОГтаОП-2000.

Длявнесеннямінеральнихдобриввгосподарствієвнаявності розкидачіAMAZONNEтаЯВУ-900.

Дляскошуваннябагаторічнихіоднорічнихтраввикористовують самохіднімашиниЕ-303,длязаготівлісилосувикористовуютьЕ-271.

Також господарство має всвоємурозпорядженні2шт.преси-підбирачі KRONE.

Кількістькомбайнівстановить4шт.,ізних2шт.ДОН-1500Б, 2hit.KLASSDominator.

Бурякозбиральнихкомбайніввгосподарстві2шт.MAROвиробництва Франції.

Що стосується кількості автомобілів угосподарствітомаркиГАЗ-535шт.,КАМАЗ-3шт.,ЗІЛ-1302шт.

На всіх ланках виробництва господарство в більшій мірі технікою забезпечене.Однак,черезтещобільшістьтехнікивиробиласвій моторесурсвкритичніперіодигосподарствозалучаєнапольовіроботи орендованутехніку.

Середньорічна кількість працюючих становить 165 чоловік, в тому числі в рослинництві 89 чоловік і тваринництві 7 6чоловік. Крімцьогона сезонніроботивгосподарствонабираютьщеблизько70чоловік.

Що стосується кількості автомобілів у господарстві то марки ГАЗ -53 5шт., КАМАЗ - 3 шт, ЗІЛ -130 2 шт.

На всіх ланках виробництва господарство в більшій мірі технікою забезпечене. Однак, через те що більшість техніки виробила свій моторесурс в критичні періоди господарство залучає на польові роботи орендовану техніку.

Середньо річна кількість працюючих становить 165 чоловік, в тому числі в рослинництві 89 чоловік і тваринництві 76 чоловік. Крім цього на сезонні роботи в господарство набирають ще близько 70 чоловік.

2 ЗЕМЛЕРОБСТВО

2.1 СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ ГОСПОДАРСТВА

Під структурою посівних площ розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражених у відсотках до загальної площі орних земель. Раціональна структура посівних площ є основою для проектування науково обґрунтованої сівозміни.

В рік проходження виробничої (переддипломної) практики структура посівних площ мала такий вигляд (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Структура посівних площ ТОВ «Золота нива»на 2010 рік

Аналізуючиструктурупосівнихплощгосподарствахочу відзначити,щоТОВ «Золота нива»маєспеціалізаціюзерно–буряковуіз молочнимскотарством.

А в наведеній структурі є деякі протиріччя і недоліки стосовно вибраного напрямку спеціалізації.Цетакіякневідповідне співвідношенняміжзерновими,технічнимиікормовими культурами.Маючифактичнеспіввідношеннянаведенихгрупкультур 46,8:39,9:13,9тодляобраноїспеціалізаціїбулобкращим співвідношення55:20:20.Окрімцихнедоліківхочетьсявідмітитиі наступний.Розглядаючипитаннявідтворенняродючостіґрунту,захист йоговідерозійнихпроцесів,збереженнятапокращенняйогоструктури науковцірадять,щобблизько10%орнихземельгосподарствабули зайнятібагаторічнимитравами.Внашомужвипадкубагаторічнітрави розміщуютьсянаплощі,щовідповідає4,6%відусіхпосівнихплощ.А цебільшніжвдвічінижчийпоказникніжрекомендується.

Отже, ТОВ «Золота нива» маючи спеціалізацію зерно-бурякову із розвинениммолочнимскотарствомдлянормального функціонуваннямаєврахуватинаведеннінедоліки.

2.2 ТИПИ І ВИДИ СІВОЗМІН

Схема сівозміни - це перелік сільськогосподарських культур (і парів) в порядку їх чергування в сівозміні.

На основі матеріалів господарства я дізнався, що після реформування 1998 року на площі 1470 га орних земель було спроектовано дві семипільні польові сівозміни, одна кормова(прифермська) сівозміна. Ці сівозміни мали наступний вигляд:

Польова сівозміна №1

1. Кукурудза на силос

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Ярий ячмінь + багаторічні трави

5. Багаторічні трави

6. Озима пшениця

7. Соняшник

Польова сівозміна №2

1.Горох

2.Озимий ячмінь, Озима пшениця

3.Цукрові буряки

4.Ярий ячмінь

5.Кукурудза

6.Соя

7.Соняшник

Кормова (прифермська) сівозміна

1.Вико-вівсяна сумішка

2.Ярий ячмінь + багаторічні трави

3.Багаторічні трави

4.Кормові буряки

5.Кукурудза на силос, кукурудза на ЗК

Такий вигляд мали сівозміни в 2010 році. На сьогоднішній день господарство ігнорує науково обґрунтовані норми чергування культур. Розміщення культур здебільшого проводиться із недотримання основних вимог проектування сівозмін.

На мою думку, навіть сівозміни, які були спроектовані в 1998 році мають деякі недоліки. В польовій сівозміні №2 поле озимого ячменю і озимої пшениці розміщенні після гороху. А краще б було розмістити його в польовій сівозміні №1 після кукурудзи на силос яка є попередником цілого поля озимої пшениці. Таке коректування дозволить розмістити більші посіви озимої пшениці після кращого попередника, яким являється горох.

Наступне зауваження стосується також польової сівозміни №2. Якщо соя в господарстві висівалася на той час так як і нині, тобто широкорядним способом (на 45см) то одразу 5,6 і 7 поле сівозміни будуть зайнятими просапними культурами. Таке розміщення сприяє швидкій мінералізації гумусу і погіршенню структури ґрунту. В цій же сівозміні падалка соняшника потрапляє в посіви гороху, а це призведе до збільшення витрат на хімічну боротьбу із падалицею або ж значно утруднить процес збирання гороху.

Що ж стосовно нинішнього розміщення культур то щорічна зміна структури посівних площ призвела до порушення запроектованих сівозмін. Озиму пшеницю намагаються висівати після гороху, багаторічних трав, озимого ріпаку, кукурудзи на силос.

Однак збільшення технічних культур до 39,9% посівних площ не дозволяє правильно розмістити такі культури як озимий ріпак, цукрові буряки після хороших попередників. Не рідко трапляється, що цукровий буряк розміщують після ярих зернових культур (ярий ячмінь, кукурудза на зерно). Соняшник розміщують після кукурудзи на зерно, ярого ячменю і повторний посів. Часто падалиця соняшника потрапляє па поле, яке зайняте не кормовою культурою, то призначена для скошування. А тому в посівах зернових вона утруднює збирання. Серед численних недоліків недотримання термінів повернення культур на попереднє місце вирощування.

Несвідоме розміщення культур у сівозміні призводить до таких негативних наслідків як виснаження ґрунтів, зниженню вмісту гумусу, погіршення родючості, збільшенню забур'яненості, розвитку небажаних шкідників та збудників хвороб, збільшенню затрат на вирощування культур, зниженню рентабельності виробництва в цілому.

2.3 СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

На основі інформації автономічної служби та власних спостережень можна проаналізувати систему обробітку в ТОВ «Золота нива». Отож в господарстві система обробітку на певній групі культур носить подібний характер. Так, під такі культури як горох, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, цукрові буряки, кукурудза на силос, соя, овочеві культури проводиться восени лише оранка. Потім весною ранньовесняне вирівнювання поверхні ґрунту. Окрім зазначених заходів обробітку на таких культурах як кукурудза, цукрові буряки, соя, соняшник проводиться ще одна проміжна культивація, що пов'язано із пізнішими строками сівби. Оранка для зазначених культур проводиться плугами ПЛН-5-35 та ПНЛ-8-40. Глибина обробітку 23-25 см. Ранньовесняне вирівнювання ґрунту для всіх перелічених культур проводять за допомогою зубових борін БЗТС-1, БЗСС-1. Після ранньовесняного вирівнювання під цукрові та кормові буряки додатково проводять додатковий обробіток за допомогою комбінованих агрегатів "Компакторів" на глибину 4-5 см. Після сої, кукурудзи на зерно і силос, соняшника допоміжна культивація проводиться за допомогою культиваторів КПС-4. Глибина обробітку 6-8 см.

Під такі культури як озима пшениця, озимий ріпак обробіток проводять наступним чином. Під озиму пшеницю після багаторічних трав проводять дискування дисковими знаряддями на глибину 12-І 4 см, потім через два-три тижні проводиться оранка на глибину 23-25 см, культивації в послідуючому проводяться по мірі проростання насіння бур'янів.

Після гороху та озимого ріпаку обробіток під озиму пшеницю включає лущення стерні в два сліди дисковими лущильниками па глибину 8-10 см, культивації по мірі проростання насіння бур'янів під кутом 45° до попереднього обробітку на глибину 6-8 см.

Після кукурудзи на силос обробіток проводиться дисковими боронами одразу після збирання попередника на глибину 10-12 см в два сліди під певним кутом до попереднього обробітку.

Поля під сівбу озимого ріпаку після озимої пшениці обробляють так: після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, в подальшому проводять культивації по мірі проростання насіння бур'янів на глибину 6-8 см.

Описана система обробітку ґрунту під основні культури господарства має ряд недоліків. По-перше, в господарстві під ярі культури практично не проводять лущення стерні після збирання попередника, а обмежуються лише осінньою оранкою. Якби ж лущення стерні проводилося то це дало змогу знищити велику кількість шкідників та збудників хвороб, що розвиваються на пожнивних рештках. Також даний захід провокує проростання чималої кількості насіння бур'янів з якими можна було б поборотися ще з осені. По-друге, глибина оранки становить 23-25 см майже під усі культури, в той час як під більшість культур можна було провести оранку на глибину 20-22 см, що зменшить затрати паливо-мастильних матеріалів. По-третє, готуючи ґрунт під озиму пшеницю оранку після лущення багаторічних трав доцільно проводити через 6-7 днів, а не пізніше. І цей захід обов'язково повинен проходити із котком, і по в господарстві не дотримується. По-четверте, підготовку поля під цукрові буряки рекомендовано проводити в період від збирання попередника до настання зими. Для цього передбачено комбінований і напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту.

Ще одна важлива деталь: оранка проводиться плугами без передплужників, що не в повній мірі сприяє заробці рослинних решток.

Наведенні недоліки в проведенні обробітку ґрунту під основні культури господарства впливають на недодержання врожаїв.

3 АГРОХІМІЯ

За результатами агрохімічного обстеження ґрунтів, що проводилося в Бершадському районі можна оцінити забезпеченість рослин рухомими формами елементів живлення. Станом на 01.01.2008 року агрохімічна характеристика ґрунтівТОВ «Золота нива»має наступний вигляд (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Середня характеристика ґрунтів ТОВ «Золота нива» станом на 1 січня

2008 року

Аналізуючи дані таблиці 3.1 можна зробити висновок, що забезпеченість ґрунтів ТОВ «Золота нива»азотом середня, фосфор високий, калієм високий.

Опираючись на останній тур агрохімічного обстеження ґрунтів ТОВ «Золота нива»то тут слід сказати, що близько половини площ орних земель господарства мають показник гідролітичної кислотності на рівні рН 5,3-6,0. Такі землі потребують проведення спеціальних меліоративних заходів спрямованих на переведення рівня кислотності зазначених площ в нейтральну реакцію. Тобто, господарству необхідно проводити вапнування своїх ґрунтів. В першу чергу потрібно вносити меліоранти на поля де показник рН найнижчий і продовжувати на площі, де кислотність наближається до нейтральної. Цікавою є інформація стосовно динаміки вмісту гумусу в ґрунтах Бершадського районунатеренахякогорозташованенашегосподарство(табл..3.2).

Таблиця3.2

Динаміка вмісту гумусу в ґрунтах Бершадського району,%

Зданихтаблицівидно,щоіз1982рокуідепоступовезменшення вмістугумусуназемляхБершадськогорайону.Так,найбільш відчутне зниженнявмістугумусуприпадаєнаперіодміжIV-VIтурами обстежень.Меншпомітнезниженнявмістугумусуспостерігаєтьсяміж VIіVIIтурами.Починаючиіз1999рокупотеперішнійчасвміст гумусузалишаєтьсястабільним.

Фактична насиченість сівозмінної площі мінеральними і органічнимидобривамизображаєтьсяувиглядітаблиці3.3

Таблиця3.3

Фактична насиченість сівозмінної мінеральними і органічними добривами

Виходячи із фінансових можливостей господарства можна було б запропонувати наступну систему удобрення озимої пшениці. Знаючи, що для реалізації свого потенціалу озимій пшениці необхідно близько по 90 кг NPK.

Враховуючи те, що під пшеницю при невеликій кількості в господарстві органічних добрив доцільніше в системі удобрення озимої пшениці використовувати мінеральні добрива.

Окрім встановлення кількісної дози мінеральних добрив для отримання найкращого рівня врожайності необхідно розподілити обрану дозу добрив між фазами розвитку озимої пшениці.

Фосфорні і калійні добрива в кількості 70 кг в д.р. доцільно б було внести з осені під основний обробіток. Азотні добрива в цей період не варто застосовувати оскільки вони можуть талими водами змитися в нижні горизонти ґрунту, або ж взагалі потрапити у водоймище. Мінеральні добрива в кількості 20 кг в д.р. NPKдоцільно внести одночасно із сівбою озимої пшениці. Таким чином осінню ми повністю вносимо дозу фосфорних і калійних добрив, а азотних лише 20 кг.

В подальшому близько 55 кг азоту у вигляді 165 кг аміачної селітри вносимо на провесні по мерзлоталому ґрунту. Залишені 15 кг азоту вносимо у фазу молочної стиглості зерна озимої пшениці для збільшення вмісту білка в зерні. Для цього доцільно використати азотне добриво карбамід, який розчинивши у воді вносять за допомогою обприскувачів разом із засобами захисту рослин.

Отримана прибавка врожаю озимої пшениці, як свідчать дослідження кафедри агрохімії Уманського НУС, скуповують затрати на придбання добрив та додаткові затрати пов'язані із їх застосуванням.

4 РОСЛИННИЦТВО

Озима пшениця — основна зернова культура господарства. Посівні площі цієї культури в господарстві на 2008-2009 pp. становили 244 га. Озима пшениця розміщувалася після таких попередників як багаторічні трави на один укіс, горох, озимий ріпак, кукурудзи на силос. Основними сортами в господарстві були Подолянка, Одеська 267, Крижинка, Українка одеська. Найбільша площа озимої пшениці, а це 120 га, були відведені під сорт Подолянка, Одеська 267 розмішувалася на площі 67 га. Крижинка на ЗО га, Українка одеська на 27 га.

Передпосівний обробіток включав в себе передпосівну культивацію культиваторами КПС-4 на глибину загортання насіння (5-6 см). Проводили в день сівби або за 1-2 дні до сівби.

Після таких попередників як горох, багаторічні трави, озимий ріпак під час сівби вносили по 16 кг в д.р. NPK(нітрофоска). Після кукурудзи на силос норму мінеральних добрив збільшували до 20 кг в д.р. NPK.В подальшому по мерзлоталому фунті вносили по 34 кг в д.р. N (по 100 кг аміачної селітри). Сівба проводилася зерновими сівалками СЗ-3,6 та СЗП -3,6 на глибину 5-6 см. Норма висіву для всіх сортів становила 5 млн.шт. на гектар.

Підготовка посівного матеріалу полягала в очищенні насіннєвого матеріалу від домішок та подальшому протруюванні. Протруювання здійснювали на протруювальній машині ПО 10. Для протруювання насіння використовували препарат Вінцит із нормою витрати 2 л/т насіння.

Після сівби проводили коткування водоналивними котками. Осінньо-зимовий догляд за посівами полягав у розкладанні отруйних принад під час з'явлення колоній гризунів (використовували воскові брикети препарату Смерть щурам №1). Боротьба із хворобами і збудниками шкідників не проводиться.

Після перезимівлі оцінка стану перезимівлі проводиться спеціалістами господарства, це здебільшого візуальна оцінка стану озимих.

Весняно-літній догляд полягає в обприскуванні посівів гербіцидами у фазі кущення культури. Використовували гербіциди Лінтур, Гроділ Максі. Також проводять боротьбу із збудниками хвороб та шкідниками використовуючи фунгіциди їм пакт, Тілт, інсектициди Акіара, Карате Зеон.

Збирання озимої пшениці проводять прямим комбайнуванням за допомогою зернозбиральної техніки Дон -1500В та KLAASDominator.

Власна моя участь припала на безпосередній збір врожаю. Моїм завданням було стежити за якістю виконуваної роботи, щоб не було порушення трудової дисципліни.

Озимий ріпак - в господарстві вирощується на площі 180 га. Озимий ріпак розміщують в основному після озимої пшениці, а також сої.

Передпосівний обробіток включає вирівнювання поверхні за допомогою комбінованих агрегатів "Компактор" на глибину 4-5 см. Ця операція проводиться після заходів обробітку відображених в розділі 2.3.

Система удобрення озимого ріпаку включає внесення 20 кг в д.р. NPKпри сівбі культури. Навесні проводять перше підживлення азотними мінеральними добривами в дозі 34 кг в д.р., а на початку фази бутонізації - друге дозою N20.

Сівба проводиться кондиційним насінням, що щорічно закуповується господарством у відповідних організацій.ТОВ «Золота нива» вирощує ріпак німецьких гібридів Кронос, Артус. Сівба проводиться сівалкою точного висіву Клен.

Осінньо-зимовий догляд полягає в захисті посівів від капустяних блішок, для цього застосовують інсектицид Карате Зеон із нормою втрати препарату 0,15л/га. В цей же період проводять захист посівів від гризунів відповідними препаратами.

Весняло-літній догляд полягає в захисті культури від хрестоцвітих блішок, квіткоїда, ріпакового трача, капустяної попелиці. Для цього застосовуються препарати Дециспрофі в нормі 0.04 кг/га, Карате Зеон в нормі 0,15 л/га Захист культури від хвороб полягає в застосуванні фунгіциду Альєтт в нормі 1,2-1,5 кг/га, та застосовують гербіцид для боротьби із бур'янів.

Збирання проводять прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості насіння до початку розтріскування стручків. Для цього господарство застосовує комбайни фірми KLAAS.

Ярий ячмінь - вирощують в господарстві на площі близько 183 га.

Попередниками ярого ячменю в господарстві є цукрові буряки, кукурудза па зерно.

Система удобрення культури включає внесення 100 кг у фізичній вазі комплексного мінерального добриванітроамофоски під передпосівну культивацію: і більше добрив під ярий ячмінь не вносять. Передпосівний обробіток ґрунту полягає в проведенні ранньовесняного вирівнювання поверхні ґрунту зубовимиборонами в період настання фізичної стиглості ґрунту. Передпосівна культивація проводиться паровимикультиваторами КПС - 4 на глибину заробки насіння 5-6 см.

При підготовці насіннєвого матеріалу проводять його протруєння препаратом Байтан Універсал із нормою витрати робочою розчину 10 л/т насіння, а витрата препарату становить 2кг/т.

Сівба культури проводиться звичайними рядковими сівалками на ширину міжряддя 15 см. Сіють насіння на глибину 5-6 см зерновими сівалками СЗ- 3,6. Норма висіву 5,5 шт схожих зерен на гектар. При організації сівби то частіше використовують наступний склад посівного агрегату: в його складі 3-й зернові сівалки в зчіпці і трактор Т-150К. Даний агрегат обслуговує один автомобіль, яким підвозять насіння та 6-ть різноробочих. Одразу після сівби проводять коткування посівів водоналивними котками.

Догляд за посівами полягає в забезпеченні захисту від шкідників використовуючи препарати Базудин 600 EW, в.е. в нормі і л/га, Карате Зеон 050 мк.с, проти грибкових хвороб застосовують препарати Тілт, Імпакт із нормою витрати препарату 0,3 л,га. Захист посівів від бур'янів полягає в застосуванні гербіциду Калібр у фазу кущення культури. Норма витрати 50 г/га.

Збирання намагаються проводити прямим комбайнуванням комбайнами Дон -1500В та комбайнами KLAASDominator.

Після обмолоту зерно надходить на зерноочисний комплекс господарства для подальшого доочищення.

Кукурудза - площа цієї культури в господарстві становить 160 га. Попередниками кукурудзи є озима пшениця, ярий ячмінь, соя.

В рік проходження практики під дану культуру було внесено по 100 кг аміачної селітри незалежно від попередника. Добрива

Припідготовці насіннєвоїго матеріалу проводять його протруєння препаратом Байтан Універсал із нормою витрати робочого розчину 10 л/тнасіння, а витрата препарату становить 2кг/т.

Сівба культури проводиться звичайними рядковими сівалками на ширину міжряддя 15 см, Сіють насіння на глибину 5-6 см зерновими сівалками СЗ- 3,6. Норма висіву 5,5 мл схожих зерен на гектар. При організації сівби то частіше використовують наступний склад посівного агрегату: в його складі 3-й зернові сівалки в зчіпці і трактор Т-150К. Даний агрегат обслуговує один автомобіль, яким підвозять насіння та 6-ть різноробочих. Одразу після сівби проводять коткування посівів водоналивними котками.

Догляд за посівами полягає в забезпеченні захисту від шкідників використовуючи препарати Базудин 600 EW, в.е. в нормі 1 л/га, Карате Зеон050 мк.с, проти грибкових хвороб застосовують препарати Тілт, Імпакт із нормою витрати препарату 0,3 л,га. Захист посівів від бур'янів полягає в застосуванні гербіциду Калібр у фазу кущення культури. Норма витрати 50 г/га.

Збирання намагаються проводити прямим комбайнуванням комбайнами Дон -1500Б та комбайнами KLAASnominator.

Після обмолоту зерно надходить на зерноочисний комплекс господарства для подальшого доочищення.

Кукурудза - площа цієї культури в господарстві ТОВ «Золота нива»становить 160 га. Попередниками кукурудзи є озима пшениця, ярий ячмінь, соя.

В рік проходження практики під дану культуру було внесено по 100 кг аміачної селітри незалежно від попередника. Добрива вносили в передпосівну культивацію.

Передпосівний обробіток полягав у ранньовесняномувирівнюванні поверхні поля зубовими боронами при настанні фізично; стиглості ґрунту. Наступний обробіток проводиться в період проростання насіння бур'янів. За допомогою культиваторів КПС-4 проводиться знищення бур'янів і одночасно обробіток ґрунту на глибину 5-6см. Передпосівна культивація проводиться за день - два до сівби культури на глибину 5-6 см тим же агрегатом.

Господарство займається вирощування гібридів кукурудзи таких як Дніпровський 196 СВ, Поліський 177 MB, Маїс 226 MB, а тому насіння, що закуповується повністю придатне до сівби і не потребує протруєння та доведення до необхідних посівних кондицій.

Сівба проводиться нри настанні сталої температури ґрунту на глибині 10-12 см в 12-16°С. Сіють сівалками СУПН-8 із шириною міжряддя 70 см. Глибина заробки насіння становить 4-5 см. Склад посівного агрегату має наступний вигляд: трактор МТЗ--80 + сівалка СУПН-8. Після сівби проводиться прикочування посівів водоналивними котками.

Догляд за посівами полягає в проведенні міжрядного обробітку 1 -го на глибину 6-8 см, і другого на 8-10 см. Після двох міжрядних обробітків проводиться підгортання рослин кукурудзи культиваторами КРН-4,2 із підгортачами.

Збирання культури проводиться при настанні стиглості культури і вологості зерна нижчій 30%. Після збирання в господарстві часто проводять висушування кукурудзи на елеваторах.

Горох - вирощують на площі 105 га. Основними попередниками гороху є соняшник, цукрові буряки, інколи озимий ріпак. Горох разом із посівами сої є основною зернобобовою культурою господарства.

Система удобрення гороху полягає лише у внесенні 100 кг суперфосфату у передпосівну культивацію. Очевидно, що такс удобрення гороху не дозволяє повністю реалізувати потенціал культури.

Передпосівна обробка полягає в ранньовесняному вирівнюванні поверхні поля зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Передпосівна культивація проводиться паровими культиваторами КПС - 4 на глибину загортання насіння 5-6 см.

Сівба культури проводиться звичайними рядковими сівалками на ширину міжряддя 15 см. Сіють насіння на глибину 5-6 см зерновими сівалками СЗ- 3,6. Норма висіву становить 1 млн. схожих зерен на гектар. Сіють насіння попередньо доведених до посівних кондицій тобто проведено протруювання препаратом Максим 025 FS, т.к.с. з нормою витрати 1,0 л/га. Після сівби проводиться прикочування посівів водоналивними котками. Сівба проводиться одразу після ярого ячменю оскільки як відомо для проростання насіння потрібні значні запаси продуктивної вологи в ґрунті.

Господарство займається вирощуванням таких сортів гороху як Менгір, Дамір-2, Дамір-3. Це сорти приблизного однієї групи стиглості і відносяться до сортів стоячого гороху.

Догляд за посівами полягає у застосуванні гербіцидів проти злакових і дводольних бур'янів, оскільки посіви гороху не характеризуються високою конкурентко спроможністю із бур'янами. Для цієї операції застосовують гербіцид Дуал Голд 960 EC, к.е. із нормою витрати препарату 1,6 л/га.

В подальшому проводиться захист культури від комплексу шкідників зокрема таких як горохова попелиця, гороховий зерноїд (брухус), попелиць при настання перевищення порогового рівня шкодочинності використовують відповідні препарати, якими зазначенні шкідники знищуються.

Збирання гороху проводять прямим комбайнуванням. У випадку коли посіви все ж таки засмічені бур'янами проводять десикацію посівів препаратом РеглонСупер із нормою виграти 2-2,5 л/га.

Післязбиральна обробка полягає в очищенні зерна на зерноочисному комплексі господарства КЗС - 25.

Соняшник - в господарстві вирощують на площі 114 га. Розміщують дану культуру переважно після ярого ячменю , кукурудзи на зерно.

В рік проходження практики під дану культуру було внесено по 100 кг аміачної селітри незалежно від попередника. Добрива вносили в передпосівну культивацію.

Передпосівний обробіток полягав у ранньовесняному вирівнюванні поверхні поля зубовими боронами при настанні фізичної стиглості грунту. Передпосівна культивація під посів соняшника проводилася па глибину заробки насіння і становила 5-6 см. У посушливі роки глибину передпосівної культивації збільшують до 7-8 см. Операцію проводять за допомогою культиватора КПС-4 за кілька дні» до сівби соняшнику.

Господарство займається впрошування гібридів соняшнику таких як Атланта, Дует а тому насіння, що закуповується повністю придатне до сівби і не потребує протруєння га доведення до необхідних посівних кондицій.

Сівба соняшника проводиться при температурі грунту на глибині 8-10 см 8-12°С. Сіють сівалками СУПН-8 із шириною міжряддя 70 см. Глибина заробки насіння становить 5-6 см. Склад посівного агрегату має наступний вигляд: трактор МТЗ-80 + сівалка СУПН-8. Після сівби проводиться прикочування посівів водоналивними котками.

Догляд за посівами полягає в проведенні міжрядного обробітку 1 -го на глибину 6-8 см, і другого на 8-10 см. Після двох міжрядних обробітків проводиться підгортання рослин соняшнику культиваторами КРН-4,2 іпідгортачами.

Збирання проводять після дозрівання кошиків соняшнику. У вологі роки для висушування насіння використовують десикацію відповідними препаратами.

Післязбиральна обробка полягає в очищенні насіння і його подальшого висушування до вологості 7-8% при якій його можна зберігати тривалий час.

Цукрові буряки - вирощуються на площі 199 га. Основними попередниками даної культури є озима пшениця, ярий ячмінь.

В рік проходження практики під дану культуру було внесено по 100 кг нітроамофоски незалежно від попередника. Добрива вносили в передпосівну культивацію. В подальшому планувалося внести ще додатково по 100 кг в фізичній вазі аміачної селітри як підживлення перед настанням фази змикання листа в міжрядді. Однак через загибель сходів культури цей запланований захід не був виконаний.

Передпосівна обробка полягає в ранньовесняному вирівнюванні поверхні поли зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Передпосівна культивація проводиться комбінованими агрегатами "Компактор" на глибину загортання насіння 4-5 см.

Для сівби використовували високо кондиційне насіння вітчизняних гібридів Український ЧС 70, Уманський ЧС 90, Рубін. Сівбу проводили при настанні температури ґрунту в шарі 7-8 см становила 6-8°С. Сівба проводилася агрегатом в складі трактора МТЗ-80 та бурякової сівалки ССТ-12К. Глибина заробки насіння 4-5 см. Ширина міжрядь становила 45 см. Норма висіву насіння становила 100 тис. шт. насінин на 1га.

Догляд за посівами цукрових буряків полягає в проведенні міжрядного обробітку 1-го на глибину 6-8 см, і другого на 8-10 см. Міжрядний обробіток проводиться агрегатами в складі трак гора Т-70С та культиватора УСМК-5,4.

Поряд з цим проводиться внесення страхових гербіцидів, що веде до знищення бур'янів. Проти таких хвороб як церкоспороз, борошниста роса, фомоз використовують обприскування посівів фунгіцидами Альто Супер 330 EC, к.е. Із нормою витрати препарату 0,5 л/га.

Поряд з цим проводиться захист посівів від бурякового довгоносика, попелиці, озимої та капустяної совок та інших шкідників. Для цього застосовують вище згадуванні інсектициди. Обприскування посівів проводять за допомогою обприскувача фірми HARDІ.

Збирання коренеплодів цукрових буряків проводиться за таким принципом, що щойно викопані коренеплоди одразу завантажувалися в автомобілі і транспортувалися до цукрозаводу. Для одночасного зрізування гички і викопування коренеплодів цукрових буряків використовують 2-ва бурякозбиральних комбайна фірми МАРО. Орієнтовні строки збирання припадають на кінець вересня - жовтень місяць.

Соя - займає в господарстві в 2008 році площу 68 га. її вирощують після кукурудзи на силос, кукурудзи на зерно, овочевих культур.

Система удобрення даної культури включає в себе внесення 100 кг нітроамофоски в передпосівну культивацію.

Передпосівний обробіток полягав у ранньовесняному вирівнюванні поверхні поля зубовими боронами нри настанні фізичної стиглості ґрунту, Наступний обробіток проводиться в період проростання насіння бур'янів. За допомогою культиваторів КПС-4 проводиться знищення бур'янів і одночасно обробіток ґрунту на глибину 5-6 см, Передпосівна культивація проводиться за день - два до сівби культури на глибину 5-6 см тим же агрегатом.

В господарстві вирощують лише один сорт сої Романтика.

Сівба проводиться при настанні сталої температури ґрунту на глибині 10-12 см в 12-16°С. Сіють сівалками СЗ-3,6 із шириною міжряддя 15 см. Глибина заробки насіння становить 4-5 см. Склад посівного агрегату має наступний вигляд: трактор Т-150К зчіпка із трьох сівалок СЗ-3,6. Після сівби проводиться прикочування посівів водоналивними котками.

Догляд за посівами полягає у застосуванні гербіциду Дуал Голд до сходів культури для знищення однодольних і деяких дводольних бур'янів. Норма витрати препарату становить 1,2 л/га. В подальшому проводяться обробітки інсектицидами для зменшення чисельності шкідників сої.

Збирання культури проводять прямим комбайнуванням. Застосовують комбайни Дон-1500В. Збирання починають за повної стиглості зерна сої, але до початку розтріскування бобів.

Післязбиральна обробка полягає в доочищенні сої при необхідності проводять досушування зерна культури.

Багаторічні трави (люцерна) - площа на якій вирощують дану культуру займає 68 га.

Раніше багаторічні трави вирощували як підсівна культура під ярим ячменем. Нині багаторічні трави висівають не як підпокривну культуру, а як основну, її розміщують переважно після кукурудзи на зерно.

Під посів багаторічних грав не вносять ні мінеральних, ні органічних добрив. Вирощують люцерну сортуРегіна.

Сівба проводиться кондиційним насінням, що попередньо пройшло передпосівну обробку. Норма висіву становила 10 млн. схожих насінин. Сіють сівалкою СЗТ- 3,6 . Глибина заробки насіння становить 2-3 см.

Скошування багаторічних трав проводиться кормозбиральними комбайнами К-281с "Форшріт", Висота зрізу рослин становить 10-15 см. За сезон проводять скошування трави тричі.

5 КОРМОВИРО БНИЦТВО

За останні кілька років поголів'я ВРХ поступово зменшується. В господарстві ТОВ «Золота нива» на період, проходження практики було в наявності наступне поголів'я ВРХ: корів близько 200 голів, молодняк ВРХ 2-го року близько 125 голів, молодняк ВРХ 1 -го року Окрім цього в господарстві займаються розведенням свиней. Хоча поголів'я досі не чисельне однак в подальших планах господарство хоче розвивати цю галузь. Загальна кількість свиней становить 120 голів.

Тому галузь тваринництва в господарстві знаходиться в незадовільному стані. Все тому, що технології утримування і догляду за худобою потребують радикальних змін, нині галузь тваринництва в ТОВ «Золота нива»збиткова,

Виходячи з цього в господарстві розвиток кормовиробництва знаходиться в занедбаному стані. Даючи критичну оцінку загальному стану кормовиробництва хочу відмітити, що площі, які раніше були зайняті кормовими культурами значно скоротилися . Нині кормова площа становить 205 га, що відповідає 13,9% посівних площ господарства. З кормових культур вирощують багаторічні трави, кормові буряки і кукурудзу на силос.

Оснащеність технікою для заготівлі кормових культур складається лише із двох агрегатів. Це кормо-збиральний комбайн Е-281е, та косарка для скошування багаторічних трав Е-303. Окрім цього в наявності є прес-підбирач "Кроне". Забезпеченість технікою для галузі недостатня оскільки трапляються випадки, що через технічні несправності трапляються значні простої при організації заготівлі кормових культур.

Маючи нечисленне поголів'я худоби господарство має необхідну кількість сховищ для кормів, що залишилися із попередніх часів. Однак частина з них поступово стають непридатними через тривалий термін експлуатації.

Кормовий баланс останніми роками в господарстві не складається. Площа природних пасовий становить 51 га. Однак вони малопродуктивні і потребують негайного покращення. Тобто необхідно проводити рекультивацію із посівом кормових трав. Продуктивність кормових пасовищ давно не обліковувалась.

Під час утворення (реформування) господарства то на його посівних площах була запланована одна кормова (прифермська) сівозміна, її схема наступна:

Кормова (прифермська) сівозміна

6. Вико-вівсяна сумішка

7. Ярий ячмінь і багаторічні трави

8. Багаторічні трави

9. Кормові буряки

10.Кукурудза на силос, кукурудза на ЗК

На даний час землі цієї сівозміни були з'єднані із польовими і кормові культури вирощуються лише в польових сівозмінах.

Технологія заготівлі сіна

Сіно в господарстві заготовляють із багаторічних трав. Скошування трав проводиться у фазі цвітіння культури, при цьому використовують косарку плющилку Е-303, Висота зрізування трав становить 10-12 см. Трава після проходу косарки розміщуються у валках. Потім проводять перегортання цих валків за допомогою того ж агрегату , але робочим органом на ній встановлюються установка для перегортання валків. Після того я трава висохне до вологості 16-18% проводять тюкування її за допомогою преса-підбирача фірми "Кроне". Тюки отримуються циліндричної форми вагою близько 300 кг. За допомогою фронтального навантажувача тюки вантажаться на тракторні причепи і транспортуються до місця зберігання.

Технологія заготівлі сінажу

Сінаж також заготовляють із багаторічних трав. Технологія заготівлі сінажу відрізняється від рекомендованої технології. Недотримання технології полягає в ігноруванні положення про висушування трав до вологості близько 60%, а потім провести його подрібнення. В ТОВ «Золота нива»заготівля сінажу проводиться із зеленої маси багаторічних трав. Скошування і подрібнення проводиться за допомогою агрегату Е-281е. При скошуванні зелена маса одночасно подрібнюється і подається на причеп автомобіля який транспортує масу до місця заготівлі. Щоб зменшити вологість зеленої маси її змішують із частиною сухої пшеничної соломи і проводять трамбування у сінажній ямі за допомогою гусеничних тракторів. Яму із сінажем заповнюють на протязі 5-6 днів. При наповненні ями сінажем її поверхню накривають шаром соломи товщиною 30 см.

Технологія заготівлі силосу

Силос заготовляють із кукурудзи, що досягла молочно-воскової стиглості. Скошування кукурудзи проводиться за допомогою силосозбирального комбайну Е-281е. Одночасно комбайн скошує чотири рядки кукурудзи. При скошуванні зелена маса подасться в автомобільний причіп і транспортується до місця заготівлі. Заготовляють силос в спорудах силосних ямах. Зелена маса із автомобіля вивантажується в ямі і за допомогою гусеничного трактору розгортається по споруді і трамбується. Завантаження ями проводиться на протязі 5-6 днів. Після заповнення ями силос накривають соломою шаром 30 см.

Кормові буряки заготовляють у жовтні місяці. Коренеплоди викопуються за допомогою бурякозбирального комбайну і вантажать у автомобільний причіп. Після цього коренеплоди транспортуються до овочесховища господарства.

Господарствотакожпроводитьзаготівлюсоломи.Дляцьоговикористовуютьпрес-підбирач"Кроне",тобтосоломувгосподарстві заготовляють у тюки, які потім складають у скирту у вигляді піраміди.

Із кормових трав господарство заготовляє насіння лише із багаторічнихтрав.Дляцьогозалишаютьплощублизько5-6га,яка розміщенапоблизудеревнихнасаджень(лісосмуги,садків).При дозріваннінасіннятравускошуютьувалки.Післявисушуваннявалки обмолочуютьзадопомогоюкомбайнаKLAASDommator.

6 НАСІННИЦТВО

Стан насінництва в господарстві знаходиться в не досить задовільному стані, загалом насінництво в господарстві знаходиться під, керівництвом головного агронома. Господарство не с насіннєвим, тобто не має дозволу на вирощування і реалізацію насіння зернових культур. Вирощують насіння лише для власних потреб. Із зернових культур вирощують наступні сорти і гібриди:

Озимої пшениці вирощують сорти такі як Подолянка, Одеська 267, Крижинка, Українка одеська.

Озимого ріпаку вирощують німецькі гібриди Кронос, Артус.

Ярий ячмінь сортів Звершення, Джерело.

Горох таких сортів , як Менгір, Дамір-2, Дамір-У

Цукрові буряки гібридів Український ЧС-70, Уманський ЧС 90,

Рубін.

Соняшник гібриди фірми Сінгента,Атланта, Дует. Соя сорту Романтика.

Кукурудзу гібридів Дніпровський 196 СВ, Маїс 226 MB, Поліський 177 MB.

Власне насіння, заготовляють із таких культур як озима пшениця, ярий ячмінь, соя, горох, багаторічних трав (люцерни). Для решти культур проводиться закупівля насіння гібридів щорічно в насіннєвих організаціях.

Зрозуміло, що гібридне насіння змінють щорічно на нове, а от зернові і зернобобові культури вирощують насінням до репродукції не нижче IV класу, при рекомендованому показнику не нижче третього класу.

Насіння зернових культур проводиться недосконало, адже на насіння відбирають зерно із товарних посівів, а не із насіннєвих. Тому навіть для власних потреб в подальшому потрібно запроваджувати насіннєві посіви, де в більшій мірі можна буде зберегти насіннєві якості зерна.

Аналіз сортових якостей проводиться при візуальному аналізі товарних посівів на наявність в них інших сортів. Посівні якості аналізуються при підготовці насіння до сівби. При цьому встановлюють схожість насіння в кімнатних умовах.

Для зберігання насіння в господарстві побудовано насіннєсховище, що вмішує в себе близько 100 тон зерна. Приміщення за допомогою відсіків поділено на кілька секцій в яких розміщують різні сорти культур, або ж різні культури. Завантаження даного сховища проводиться за допомогою елеваторної стрічки. На кожному сортові розміщують етикетку із зазначенням назви сорту та його репродукції.

Для того, щоб насінництво було в належному стані головний агроном веде журнал, де зберігається документація по сортах і гібридах, що надходять і вирощуються в господарстві. В даному журналі вказується звідки в господарство було надіслано насіння, документація на отримане насіння, вказується репродукція насіннєвого матеріалу.

Решта заходів, що стосується проведення видових і сортових прополок, спеціальної технології вирощування в насіннєвих ділянках, в господарстві не проводиться.

7 ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР'ЯНІВ

На основі матеріалів, що були отримані під час ознайомлення із станом захисту рослин в ТОВ «Золота нива»хочеться відмітити, що в господарстві практично не проводиться таких важливих заходів, як прогнозування поширення організмів в окремих полях господарства, не проводяться розкопки ґрунту з метою встановлення чисельності шкідників, не складаються короткотермінові прогнози на основі результатів розкопок та обстежень в попередній період.

Для профілактичнихзаходів, що попереджають появу шкідників, хвороб, бур'янів в посівах сільськогосподарських культур, використовують в господарстві комплекс заходів. Це підбір стійких сортів та гібридів культур, оптимальні сі роки сівби.

Планування захисних засобів і заходів в ТОВ «Золота нива»зводиться до складання інтегрованих систем захисту основних сільськогосподарських культур.

Як приклад зображується інтегрована система захисту озимої пшениці у вигляді таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Інтегрована система захисту озимої пшеницінеобхідноїкількостіпестицидів.Так на 2009рікгосподарствозакупило гербіцидівЛінтур70WG,в.г.наплощу400га(56кг)підпосівиозимої пшеницітаярогоячменю,нацукровібурякипрепаратДуалГолдв кількості160л,соютагорохпрепаратуГезагардвкількості300л.На посівахкукурудзитасоняшниказаплановановнестипрепаратМілагро 140л,Оскар200л.

ФунгіцидівбулозакупленоАльтоСупер200л,Тілт100л.

ІнсектицидівКаратеЗеон50л/Актари50кг.

Регуляториростурослинімікроелементивгосподарствів2009 році не використовувалися.

Для протруювання насіння в господарстві використовують протруювач ПС-10, одна така машина повністю задовольняє потреби господарства.Дляобприскуванняпостіввикористовують обприскувачіОП-2000таобприскувачфірмиХарді.Заїх допомогоюгосподарствоповністюзабезпечуєсебевзахисті сільськогосподарськихкультур.

При проведенні технологічних операцій пообприскуваннюпосівів сільськогосподарськихкультурнедолікамиможнавважатине проводиться без відповідних індивідуальних засобів захисту. При проведенні хімічних робіт часто не враховуються такі показники як температура повітря і швидкість вітру.

8 ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ

РОСЛИННИЦТВА

Організація післязбиральної обробки зернових мас в ТОВ «Золота нива»здійснюється в основному на зерновому току. Зерновий тік господарства являє собою комплекс споруд, де відбуваються такі технологічні операції, як очищення, охолодження зернових мас. Очищення і висушування зернових мас відбувається на зерноочисно-сушильному комплексі КЗС-10Ш.

Базовою моделлю КЗС є комплекс КЗС-10. Комплекс КЗС випущений в одній із трьох модифікацій. Наш комплекс випущений на базі однієї шахтної сушарки СЗШ-8. До складу КЗС входить додатково машина для попереднього очищення зерна, двопоточна норія з двома циклами (тільки для очищення зерна або подачі йог в сушарку) та завальна двосекційна яма.

Технологічна схема роботи КЗС-10 така: з приймального бункера завальною норією ворох подається в машину для попереднього очищення, а далі зерно, якщо воно сухе, спрямовується на другу секцію завальної норії, а потім — на вторинне очищення. Зерносушильні комплекси для обробки насіннєвого зерна комплектуються насіннєвими приставками відповідної продуктивності.

Окрім зерноочисного комплексу в господарстві використовують І іншу техніку. Це здебільшого прості машини, які виконують лише один вид роботи. Так використовують такі машини як "Петкус", зерно метальники ЗМ-20. Похилі гумові стрічки для завантаження зерносховищ.

Основними типами зерносховищ є споруди місткістю 400-500 тон. Завантаження і вивантаження даних сховищ проводиться за допомогою пересувних транспортерів. Вони побудовані із цегли, підлога сховища вистелена шаром бетону. Покрівля виготовляється за допомогою металевих конструкцій до яких прикріплюють листи шиферу.

Зернові маси здебільшого зберігають в сухому стані. Сухими вважаються зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога, малодоступна для активної життєдіяльності як насіння, так і мікроорганізмів. Цей принцип ґрунтується на принципі ксероанабіозу, тобто усуненні дії на сухе зерно основного фактора його псування під час зберігання - мікроорганізмів. Даний режим зберігання дозволяє підтримувати зерно і насіння на високому рівні життєздатності в партіях.

Оптимальна волога при якій тривалий час можна зберігати зерно для зернових культур становить 13-14% вологості, для олійних культур оптимальною буде вологість 7-8%.

В господарстві картопля і коренеплоди кормових буряків зберігаються в найпростіших сховищах - буртах і траншеях.

Бурти або катати - це насипні під певним кутом нахилу довгі купи картоплі, коренеплодів, вкриті гідро - й ізолюючим матеріалом. Вони бувають наземними, напівзаглибленими і заглибленими.

Траншеї це довгі канави, вкриті в ґрунті на певну глибину і призначенні для зберігання картоплі, коренеплодів і капусти. Бувають глибокими і мілкими.

Розмішують бурти і траншеї попарно у напрямку з півночі на південь так, щоб протягом дня проміння однаково обігрівали боки буртів.

Бурти і траншеї бувають глухі (з постійним газовим режимом) або з вентиляцією. Вентиляція у них може бути природною, примусовою чи активною.

При зберіганні картоплі необхідно стежити за тим, щоб з осені картопля несамозігрівалася.Остаточнокартоплянакриваютьлише при постійнійтемпературінавколишньогосередовища4-5°С.

Для переробки сільськогосподарської сировини в господарстві є млин для отриманняборошна,олійнийцехдляотриманняолії з насіннясоняшника.

9 ОРГАНІЗАЦІЯ І ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА У ГОСПОДАРСТВІ

ВТОВ «Золота нива» існує дві форми оплати праці - погодинна і відрядна. Погодинна форма застосовується в тих випадках, коли відсутні можливості виміряти працю обсягами виконаних робіт, або кількість виробленої продукції. Відрядна форма застосовується, коли конкретний вид робіт можна виміряти або обсягом виконаних робіт, чи кількістю виробленої продукції, Звітним документом при відрядній формі оплати праці є наряд на роботу, а при погодинній - табель відпрацьованого робочого часу.

Звичайно в господарстві значно домінує відрядна форма оплати праці, погодинна переважно стосується нечисленної кількості людей (вона застосовується при оплаті праці сторожів, працівників на ремонтних роботах, працівників бухгалтерії).

Економічна служба господарства складається із персоналу в кількості шести працівників. Це головний бухгалтер, головний економіст, економіст по оплаті праці, касир та двох помічників головних спеціалістів. Вони складають і розраховують за участю керівника господарства і решти спеціалістів поточні і оперативні плани розвитку господарства. Роль агронома полягає у прогнозуванні майбутньої врожайності сільськогосподарських культур господарства, рівня затрат на придбання мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Аналізуючи рівень урожайності в прошуваних в господарстві культур, можна помітити коливання цього показника по роках, що зображено у вигляді таблиці 9.1.

Таблиця 9. 1

Урожайність основних культур господарства за останні три роки

Отримання різних рівнів урожайності окремих сільськогосподарських культур в значній мірі залежало від кліматичних умов певного року. Однак, середні показники урожайності дають підстави стверджувати, що в господарстві не в повній мірі реалізовують потенціал вирощуваних культур.

У 2007 році господарство мало наступні фінансові результати (табл.9.2).

Таблиця 9.2

Фінансові результати ТОВ «Золота нива» в 2007 році

Таблиця 9.5

Елементи операційних витрат господарства на 2007 рік

Елементи операційних витрат господарства на 2008 рік

Проводячи аналіз фінансових показників господарства ТОВ «Золота нива» за період від 2006 по 2008 рік можна помітити, що в цей період показники доходу (виручки) від реалізації продукції постійно збільшується. Однак, збільшення така закономірність стосується показника чистого доходу. Тобто господарство постійно нарощує темпи виробництва сільськогосподарської продукції.

10 ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВИРОБНИЦТВА

ТОВ «Золота нива» пройшло реєстрацію в Бершадській районній державній адміністрації. Було створене в 1998 р.

Для державної реєстрації господарством подавалися наступні документи:

1. Рішення власника майна або уповноваженого ним органу випадку передбачених законом.

2. Установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб.

3. Рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію суб'єктів господарювання у випадках встановлених законом.

4. Реєстраційна картка встановленого зразка.

5. Документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Статут приватного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Золота нива» містить у собі відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок створення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх комплектацію, про умови реорганізації та ліквідації, а також інші відомості.

11 ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

Організація охорони праці в ТОВ «Золота нива» знаходиться під керівництвом голови приватного сільськогосподарського підприємства, інженера з охорони праці, головних спеціалістів господарства.

Нормативної документації по охороні праці в господарстві мною виявлено не було. В інженера по охороні праці були деякі положення, але вони вже не одноразово були змінені і доопрацьовані керівництвом нашої держави.

Стосовно інструктажів, що мають місце в організації системи охорони праці в господарстві, то людині, яка вперше потрапила на виробництво обов'язково проводять вступний інструктаж. Це й же інструктаж проводиться і працівникам, які працювали в господарстві на основі сезонних робітників. Також проводиться первинний інструктаж: безпосередньо біля робочого місця працівника

Однак, мають місце й такі випадки, що інструктаж інженером чи головним спеціалістом господарства не проводиться, а в журналі в, якому він реєструються вимагають від працівників поставити підпис. Такі дії спричиняють потенційну загрозу перед працівниками. Адже переходячи на інший вид діяльності працівник не усвідомлює в повній мірі про небезпеку, яка може його очікувати при недотримані правил техніки безпеки. Інші ж види інструктажів фактично не проводяться.

Стосовно забезпеченості господарства засобами індивідуального захисту, то тут ситуація наступна: господарство виділяє малу кількість коштів на закупівлю необхідних для безпеки людини засобів захисту. А тому на таких небезпечних роботах , як внесення пестицидів, протруєння насіння, сівба культур з незахищеними від шкідливого впливу пестицидів.

На робочих місцях з важкими і шкідливими умовами праці працівники не забезпечуються спецхарчуванням.

Трапляються випадки коли на виробництві працівник отримує травму. Політика господарства спрямована на те, щоб приховати дані випадки від відповідних організацій. Тому проводяться всілякі заохочення потерпілого, щоб той відмовився від офіційної реєстрації випадку отримання виробничої травми. Тому офіційно показники рівня травматизму в господарстві на високому рівні. А неформально картина не така приваблива.

В якості пропозицій рекомендую керівництву господарства виділяти таку кількість коштів, якої необхідно для повного забезпечення працівників необхідним спецодягом. Ігнорування захистом працюючих призводить до отримання небажаних отруєнь та травм. Із повною відповідальністю підходити до організації проведення інструктажів, що працівники повністю усвідомлювали про потенційну небезпеку, яка може виникнути при їх роботі. Окрім цього необхідно рухатися у напрямку, коли здоров'я людини: буде пріоритетним явищем. Щоб обладнання які впроваджуються у виробництво мали більш комфортні умови праці, і були безпечними при експлуатації.

12 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На сьогоднішній день питанню охорони навколишнього середовища не приділяється належна увага. Дотримання природоохоронного законодавства та природоохоронних заходів в господарстві проводиться не зовсім належним чином. Є випадки, коли господарством проводилися агротехнічні заходи, які спричиняли погіршення умов навколишнього середовища. Це стосується того випадку, що при проведенні захисту посівів культур від шкідників не проводиться сповіщення населення. Внаслідок чого місцеві пасічники зазнають значних збитків, через масову загибель бджолосімей.

Сучасними проблемами на шляху у вирощуванні екологічно чистої продукції є значне поширення небажаних збудників хвороб та шкідників., засміченість орних земель бур'янами. Тому аби вберегти урожай доводиться застосовувати значну кількість пестицидів, що перетворюють продукцію в не зовсім екологічно чисту.

Раціональне використання земельних ресурсів одна із важливих умов збереження екологічного навколишнього середовища. Тому по мірі можливості господарство намагається раціонально використовувати свої земельні ресурси. Поблизу водоймищ проводять такий обробіток, який зменшує ризик появи значних ерозійних процесів. На території, яка сильно піддається ерозій проводять вирощування культур суцільного способу сівби, на сильно реградованих проводять заліснення.

В цілому землі господарства не є забрудненими. Інша річ засміченість полів насіння і вегетативними органами бур'янів. Попри спроби зменшення рівня забур'яненості стан полів дедалі погіршується.

Господарство вже протягом багатьох років не проводить на території свого господарювання будь-яких протиерозійних заходів. Тому все частіше проявляються такі явища як вітрова ерозія.

Підсумовуючи вищезазначене, потрібно сказати, що в охороні навколишнього середовища потрібно впроваджувати кардинальні зміни. В світі давно приділяють велику увагу охороні навколишнього середовища і нашій державі в цілому і в господарстві, в якому проводилася практика потрібно впроваджувати комплекс заходів, що були б спрямовані на поліпшення оточуючого середовища.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Господарство ТОВ «Золота нива» має сприятливе місце розташування, що сприяє реалізації вирощеної продукції. Також ґрунтово-кліматичні умови сприяють отриманню непоганих врожаїв сільськогосподарських культур.

Під час практики я багато чого дізнався про правильну організацію галузі рослинництва. Опираючись на здобутий досвід та проаналізовані недоліки господарювання можна зробити висновок, що в галузі землеробства необхідно дотримуватися науково-обґрунтованої сівозміни, обробіток ґрунту і проводити у строки, які найбільш є оптимальними, та на рекомендовану глибину. Окрім цього доцільно було б проводити заходи, по мірі можливості, по мінімалізації обробітку ґрунту.

В галузі рослинництва впроваджувати стійкі та високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур. Чітко дотримуватися технології вирощування культур. Застосовувати ефективний захист культур від комплексу хвороб, шкідників та бур'янів.

Для підняття галузі кормовиробництва необхідно по-перше, збільшувати площі під кормові культури, повертати в структурі посівних площ кормові сівозміни. Проводити будівництво сучасних сховищ для заготівлі кормових культур. Використовувати сучасну кормо збиральну техніку, яка дозволила б проводити заготівлю кормових культур у рекомендовані терміни.

В перспективі господарство може отримати статус насіннєвого, що дозволить проводити реалізацію насіннєвого матеріалу. Для цього потрібно розвивати організацію насінництва із впровадженням всіх заходів, які спрямовуються на правильну організацію вирощування насіннєвого матеріалу.

При захисті сільськогосподарських культур обов'язково проводити короткострокові і довгострокові прогнози появи тих чи інших шкідливих об'єктів. Для цього проводити необхідні розкопки та спостереження. Для кожної культури проектувати інтегровану систему захисту рослин. Використовувати сучасну техніку при догляді за культурами.

Технологія зберігання і переробки продукції важлива складова отримання кондиційного зерна та насіння. При проведені комплексу заходів спрямованих на післязбиральну обробку зернових мас чітко дотримуватися режимів сушіння та охолодження. Використовувати сучасні зерносховища, що є менш енергозатратними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Книга історії полів сівозмін ТОВ «Золота нива»с. Баланівка, Бершадського району, Вінницької області.

2. Агрономічний звіт про внесення мінеральних добрив та ядохімікатів в ТОВ «Золота нива».

3. «Сільськогосподарські машини». А.Ф. Головчук, В.І. Марченко — К.; Грамота, 2005. - 571 с.

4. О.І. Зінченко. «Рослинництво» - К.; Аграрна освіта, 2003. - 587 с.

5. Звіт про розміщення культур ТОВ «Золота нива».

6. Технологічні карти ТОВ «Золота нива»2010року.

Шпоры по Госам МСХА

Экономическая система

Комплексний заклад ресторанного господарства

Административное право (шпаргалка)

Економіка зарубіжних країн \укр\

Римское право

Шпаргалки по геометрии, алгебре, педагогике, методике математики (ИГПИ)

Политология

Внутрифирменое планирование

Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

Виготовлення деталі шестерня в машинобудуванні

Народногосподарське значення виробництва овочiв вiдкритого i закритого грунту

Билеты к экзамену по статистике с-х

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

Географія Фастівського району