Дипломная работа: Розробка комплексної механізації вирощування озимої пшениці

Дипломний проект

„Розробка комплексної механізації вирощування озимої пшениці”

Дипломний проект включає в себе розрахунково-пояснювальну записку на _ __ сторінок, в якій нараховується ___ таблиць, ___малюнків, ___ формули. Графічна частина проекту містить в собі ___листів креслень формату А1.

В дипломному проекті розроблено комплексну механізацію вирощування озимої пшениці стосовно виробничих умов ТОВ агрофірма „Україна" Недригайлівського району Сумської області. В проекті наданахарактеристика машинно-тракторного парку господарства, проведений аналізйого роботи. Враховуючи нормативні показники та досвід передових господарств розроблено структурний та якісний склад збирально-транспортного комплексу для господарства та організацію його роботи.

Запропоновано нову сільськогосподарську машину для збирання і транспортування незернової частини врожаю. Спроектований когтновоз-волокуша агрегатується з трактором Т-150К. Розроблено заходи з охорони праці. Проведена екологічна експертиза проекту. Обгрунтовано економічну ефективність вирощування озимої пшениці.

Зміст

Вступ

І.ІІриродньо-господарська характеристика підприємства

1.1Загальні відомості про господарство

1.2Аналіз використання машинно-тракторного парку (МТП)

1.3 Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці

1.4 Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці

1.5 Забезпеченість комплексом машин.

1.6 Обгрунтування теми проекту

2.Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці

2.1 Місце озимої пшениці в сівозмінні

2.2 Внесення добрив

2.3 Основи й й обробіток грунту

2.4 Передпосівний обробіток грунту

2.5 Підготовка насіннєвого матеріалу

2.6 Сівба

2.7 Догляд за посівами

2.8 Збирання врожаю

2.9 Післязбиральна обробка зерна

2.10 Структурний і кількісний склад комплексу машин для проектованого тезнологічного процесу

3. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші (розробка)

3.1 Огляд існуючих технічних засобів та обґрунтування необхідності вдосконалення

3.2 Будова та принцип роботи машини

З.3 Міцнісний розрахунок

3.4 Розрахунок продуктивності копновоза-волокуші

З.5 Техиіко-економічна оцінка конструктивної розробки

4. Охорона праці

4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

4.2 Логічне моделювання небезпек

4.3 Розробка заходів безпеки праці при механізованому вирощуванні

зернових культур

4.4 Охорона праці по конструктивній розробці

5. Екологічна експертиза дипломного проекту

6.Економічна оцінка дипломного проекту

6.1 Розрахунок собівартості виробництва продукції

6.2 Розрахунок вартості додаткових капіталовкладень

6.3Техніко-економічні показники дипломного проекту

6.4 Ефективність впровадження комплексної механізації вирощування озимої пшениці

Висновки та пропозиції

Література

Додатки

Вступ

В останні роки в господарствах України широке розповсюдження одержала комплексна механізація вирощування озимої пшениці на площі понад 60 % її загальної кількості.

Комплексна механізація вирощування озимої пшениці передбачає:

- вибір найкращих попередників , високоврожайних сортів

- сувору технологічну дисципліну при виконанії! технологічних операцій процесу,

- застосування широкозахватної високопродуктивної техніки,

- потоковість виконання робіт з двозмінним режимом використання
техніки;

- мінімізацію обробітку фунту та догляду за посівами;

- використання нових високоефективних гербіцидів та необхідних
мінеральних та органічних добрив;

- застосування прогресивних форм організації праці, матеріального

стимулювання

- високу культуру землеробства.

Оснащення сільськогосподарських підприємств сучасною Високопродуктивною і надійною технікою – одна із основних умов подальшого індустріального розвитку сільського господарства , росту продуктивності праці, збільшення врожайності сільськогосподарських культур, скорочення трудових, матеріальних і грошових витрат на виробництво продукції рослинництва і тваринництва.

Висока оснащеність сільськогосподарських підприємств забезпечує повну механізацію виконання сільськогосподарських робіт. Сучасна техніка дозволяє виконувати сільськогосподарські роботи швидко і з високою якістю, при мінімальних витратах робочого часу та грошових засобів на виробництво одиниці продукції.

Інженер повинен мати не тільки глибоку професійну підготовку, але й певні навики дослідницької роботи. Він повинен уміти узагальнювати передовий досвід, виявити найбільш раціональні форми використання техніки. Цього поіребує сучасний рівень розвитку науки.

1. Природньо-господарська характеристика підприємства

1.1 Загальні відомості про господарство

Територія товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Україна» значодиться в Південно-східній частині Недригайлівського району Сумської області. До складу підприємства входять населені пункти :Тимченки, Саєво , Гаврики, Кінашиво. Центральна садиба с Тимченки знаходиться за 72 км від обласного центру міста Суми, та ЗО км від районного центру міста Недриіайлів і за 65 км від залізничної станції місто Ромни . Спеціалізація господарства : молочно-буряко-зернова

За господарством закріплено 2662 Га землі

Територія господарства розташована в межах Дніпровсько-Донецької впадини . Рельєф господарського масиву порівняно простий і представляє собою корінне плато р. Сула розчленоване балочною системою на широкі між балочні водорозділи .

Поверхня ускладнена неглибокими ложбинами стоку які зустрічаються по всій території землескористування .

Середньорічна кількість опадів складає 533 мм, найбільша їх кількість випадає літом 202мм

Середня відносна вологість від 45 до 67%

Господарство знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірно геплим кліматом н теплим кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами .

Середньорічна температура становить + 6,4°. Найбільш холодними місцями є січень і лютий, абсолютний мінімум температури повітря -34,6°. Абсолютний максимум температури повітря + 37,9°.

В цілому кліматичні мови за кількістю тепла , світа , вологи сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.

Серед земель найбільшого поширення набули чорноземи типові і їх змиті види, які займають водорозділи, плато і їх схили. Для них характерні такі властивості досить глибока гумусованість (до 120 см), порівняно високий вміст гумусу (3,6-4,2%) у верхньому горізонті з поступовим зниженням його до низу .

Ці грунти сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур .

Структура посівних площ по роках в агрофірмі стабільна , хіба що пересівається озима пшениця при вимерзанні і вимоканні.

Таблиця 1.2

З данних таблиці видно . що найбільшу площу в господарстві відведено під орні землі . Значна площа відведена під кормові культури – 38,1 % . В минулому господарство спеціалізувалось на вирощуванні насінників кормових коренеплодів , але в сучасних умовах площі зайняті під цією культурою скоротились до мінімуму .

Технічними культурами зайнято 19% від орних земель.

Урожайність сільськогосподарських культур

Таблиця 1.3

Як видно з таблиці 3урожайність деяких культїр за останні роки значно знизилась . Це пояснюється тим. , що господарство перебуває в скрутному економічному становищі , не вистачає коштів , щоб придбати необхідні мінеральні добрива , засоби захисту проти шкідників і хвороб сільськогосподарських культур , машино-тракторний парк не ононвлюється , і зростає навантаження на трактори і комбайни, внаслідок чого затягуються агротехнічні строки виконання польових робіт.

В таблиці 4 наведені показники собівартості і трудомісткості продукції за останні 3 роки

Таблиця 1.4

Собівартість і трудомісткість продукції рослинництва

Як видно з таблиці 1.4 затрати праці на виробництво 1 тони продукції прямо залежать від урожайності цієї культури в даний рік. Собівартість продукції з кожним роком зростає ,це пояснюється диспаритетом цін на с.г. продукцію і матеріально технічними ресурсами необхідними для вирощування.

1.2. Аналіз використання машинно-тракторного парку (МТП)

Наявність тракторів і їх наробіток по марках навелено в таблиці 1.5

Таблиця 1.5

Наявність тракторів по марках та їх наробіток

Як видно з таблиці 1 .5 кількість тракторів в господарстві за останні три роки зменшилась і відповідно знизився річний обсяг робіт, що приводить до розтягування агротехнічних строків виконання операцій , а як наслідок втрата врожаю сільськогосподарських культур. Для ефективного використання МТП в господарстві необхідно встановити двохзмінний робочий день у напружений період вирощування сільськогосподарських культур .

Таблиця 1.6 Показники використання самохідних сільськогосподарських машин

Як видно з таблиці 1.6 за останні три роки кількість зернозбиральних комбайнів зменшилось. Комбайни відпрацювали свій ресурс і вони були списані. Неспроможність господарства поновити парк зернозбиральних комбайнів приводить до того, що збільшується навантаження на працюючі комбайни, затримуються строки збирання врожаю, а отже збільшуються І втрати. На збирання врожаю залучаються наймана техніка, але звичайно з запізненням і вирощений урожай повністю зібрати не вдається.

Матеріально-технічна база технічного обслуговування машин включає комплекс будівель і споруд, обладнання, засоби механізації і зв'язку. До складу матеріально-технічної бази входять такі об'єкти: ремонтна майстерня з пунктом технічного обслуговування і діагностики, авто гараж, машинний двір, нафтогосподарство, склад, будівля для відпочинку механізаторів; пересувні засоби для обслуговування МТП, заправний агрегат, агрегат технічної допомоги: засоби оперативного управління роботою МТП внутрігосподарський радіотелефонний диспетчерський зв'язок.

До складу сектора технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки входять : ремонтна майстерня , матеріально-технічний склад , службово0побутове приміщення , майданчик для тракторів і сільськогосподарських машин , майданчик для миття машин.

Головним об'єктом даного сектора є ремонтна майстерня для поточного ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. В ремонтній майстерні одночасно може знаходитись на ремонті і обслуговуванні сім тракторів. Споруда майстерні не типова, до її складу входять токарний цех , слюсарно-інструментальний цех , зварювальний цех , кузня, компресорна та кімната адміністративно-побутового призначення.

В господарстві будувалась типова майстерня, але із-за відсутності коштів будівництво законсервоване.

Планування і організацію технічного обслуговування і ремонту тракторів виконує завідуючий машинним двором тракторної бригади.

В господарстві зберігання техніки здійснюється на відкритих площадках і закритих складах. За постановку техніки на зберігання несе відповідальність завідуючий машинним двором.

1.3 Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці

Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в господарстві за 2005-2007 роки наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7.

Як видно з таблиці посівна площа озимої пшениці не стабільна.Це пояснюється тим , що в окремі роки в наслідок несприятливих кліматичних умов частина посівів гине .

Основною причиною зниження урожайності озимої пшениці є відсутність коштів для придбання техніки.

1.4 Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці .

В ТОВ агрофірма „Україна" озима пшениця вирощується на основі існуючого комплексу машин загального і спеціального призначення . В сівозміні озима пшениця розміщена після кукурудзи на зелений корм і силос та кормових сумішей (горох, овес, ячмінь) на зелений корм.

Основний обробіток грунту включає в себе традиційний обробіток поля агрегатом Т-150 + ЛДГ-15А

Оранка здійснюється на глибину 22...24 см агрегатами у складі Т-150+ПЛН-5-35+ККШ-6. При оранці здійснюється обробка поля азотними і фосфорними добривами агрегатами Т-150 + РУМ-8.

Органічні добрива вносяться агрегатом ЮМЗ-6Л +РОУ-6 ; Т-150+ПРТ-10 .

Передпосівна культивація здійснюється за два тижні до посіву препаратами від шкідників та хвороб. Завантаження зерна в агрегат ГАЗ-53-УЗСА-40 здійснюється механізовано навантажувачем ЮМЗ-6Л + ПФ-0.75.

Сівба озимої пшениці здійснюється агрегатом Т-150К + СП-11А + СЗ-3.6А (3 шт).

Зимовий догляд за посівами заключається в проведенні снігозатримання на всій площині посіву агрегатом Т-150 + СВШ-7.

Ранньою весною проводяться підживлення добривами по мерзлому грунту, а також боронування посівів для закриття вологи і покращення повітрообміну кореневої системи сходів озимої пшениці.

Спеціалісти у весняно-літній період проводять обслідування посівів на предмет зараження кореневою гниллю, борошнистою росою, наявності злакових мух .

За 3-4 дні до збирання проводяться обкошування полів, прокошування загінок з наступним обмолотом валків.

Збирання проводяться по мірі дозрівання пшениці роздільним способом (246 га) та прямим комбайнуванням (164 га). На скошування у валки застосовують агрегати СК-5 + ЖВН-6А та ЮМЗ-6Л + ЖВС-6. На підбирання валків використовують комбайни Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Між скошуванням пшениці у валки та підбиранням валків встановлюється термін 5...6 днів.

Пряме комбайнування пшениці здійснюється комбайнами Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Транспортування зерна автомобілями САЗ-3507, КамАЗ-5320. Подальший обробіток зерна відбувається на току агрегатом ЗАВ-40.

Укладка соломи в скирти здійснюється агрегатом МТЗ-80 + УСА-10.Стягування соломи проводиться агрегатами К-700 + ВНК-11 , Т-150 + ВТУ-1О + Т-150 Така технологія збирання поживних решток підвищує затрати часу на збирання, суттєво впливає на його собівартість в сторону збільшення.

Слід також відзначній, що інтенсивна технологія вирощування та збирання озимої пшениці передбачає формування технологічної колії шириною 1800 мм. що дозволяє проводити обробіток посівів гербіцидами та стимулюючими препаратами аж до фази викидання колосу. В існуючій технології все це відсутнє. Тому при проектуванні механізованого процесу вирощування та збирання пшениці потрібно все це враховувати

1.5 Забезпеченність комплексом машин

Для вирощування озимої пшениці на площі 410 га в господарстві є слідуючий комплекс спеціальних машин.

Таблиця 1.8.

Як видно з таблиці 1.8. в господарстві в основному є достатня кількість спеціальних машин для вирощування, збирання і обробітку озимої пшениці.

Механізаторами господарство забезпечене в достатній кількості, що дає змогу у напружені періоди використовувати техніку у дві зміни.

1.6 Обгрунтування теми проекту

Озима пшениця одна з найбільш цінних продовольчих і фуражних культур. По урожаю зерна озима пшениця випереджає майже всі зернові культури. Стабільністю і рівнем врожайності озимої пшениці в структурі зернової групи в Україні досягаг майже 50 %. Середньорічне валове виробництво озимої пшениці складає більше половини валового збору зерна, а в окремі роки її заготівля перевищувала дві третіх загального продажу зерна державі (З).

Урожайність озимих культур в більшості районів України перевищує урожайність ярових. Потенціальна продуктивність багатьох найновіших сортів озимої пшениці складає понад 10,0 т/га . Але в несприятливі роки високий потенціал озимих не реалізується, а іноді спостерігається повна загибель озимих посівів.

Щоб знизити дію несприятливих факторів у такі роки потрібно проводити в агротехнічні строки оперативні роботи. Потрібно впроваджувати у виробництво досягнення науки і передового досвіду. У рослинництві це насамперед, стосується технології механізованого вирощування, яке не-редбачає механізацію всіх трудомістких процесів, виконання їх в оптимальні строки при добрій якості виконуваних робіт, що позитивно позначається на рівні врожаю, дозволяє значно скоротити витрати коштів на одиницю роботи.

І при правильному впровадженні і дотриманні технології вирощуванні озимої пшениці досягаються сталі і високі врожаї, незалежно від погодних умов.

Актуальною проблемою при вирощуванні озимої пшениці є також перехід на екологічно чисті технології, з максимальним використанням агротехнічних і біологічних заходів захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, поєднання технологічних операцій з метою меншого впливу машин на грунт

При існуючій технології вирощування озимої пшениці правильність вибору агротехнічного заходу і строків його проведення залежали в основному від досвіду та інтуїції агронома, то при сучасних технологіях строки виконання і агротехнічні заходи обумовлені технологічними картами.

Вивчення всіх проблем і факторів, а також в деякій мірі, покращення існуючої технології впрошування озимої пшениці для умов конкретного господарства, впровадження в виробництво більш продуктивних і досконаліших машин і є основною задачею дипломного проекту.

2. Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці

2.1 Місце озимої пшениці в сівозміні

Виходячи з умов господарювання, його механічної оснащеності, а також враховуючи передовий досвід господарств у вирощуванні та збиранні озимої пшениці, розробляємо перспективний механізований процес вирощування та збирання озимої пшениці по індустріальній технології із господарств і вищевказаних факторів, що впливають на технологічний процес вирощування пшениці [3]. Виходячи з того, що найкращими попередниками для озимої пшениці є однорічні та багаторічні трави, зернобобові, кукурудза на силос зелений корм, вибираємо попередники: кукурудза на зелений корм - 260 га. однорічні трави на сінаж - 150 га.

Після цих культур для одержання запланованого урожаю необхідно вносити як мінеральні, так і органічні добрива у відповідності до запланованих норм внесення. Із застосуванням добрив, за даними Миронівського науково-дослідницького інституту селекції та насінництва, урожай збільшується на 1.3-1,4 т/га. Одночасно Із збільшенням урожаю, при внесенні добрив під всі попередники , помітно поліпшувалися показники якості зерна . Удосконалення організації і технології проведення збиральних робіт , ретельна підготовка техніки ,оптимальне регулювання машин в полі в залежності від конкретних умов роботи з застосуванням спеціального комплекту пристосувань та інструментів. використання збирально-транспортних комплексів дозволяють знизити втрати врожаю зерна в 3...4 рази, підвищити продуктивність зернозбиральних комбайнів на 30...50 %.

2.2 Внесення добрив

Серед зернових культур озима пшениця найвимогливіша до родючості грунту. При врожаї більше 4,0 т/га вона виносить з грунту майже 120 кг азоту, 45-55 кт фосфору і 50 -80 кт калію [12]. Крім того, значна частина елементів живлення залишається в корінні та пожнивних рештках. Такої кількості легкозасвоюваних поживних речовин у грунті не буває. Тому для одержання високих і стабільних врожаїв озимої пшениці при одночасному поліпшенні якості зерна необхідно вносити невистачаючу для певного врожаю дозу добрив.

Внесення органічних добрив та мінеральних добрив позитивно впливає на зимостійкість , ріст і розвиток , нагромадження корисних речовин , ефективніше використання води та продуктів зерна .

Науковими дослідженнями встановлено, що інтенсивні сорти різняться специфічністю живлення протягом вегетаційного періоду. Високопродуктивні сорти характеризуються особливо активним використанням азоту і калію до середини фази колосіння, фосфору до початку формування зерна У зв'язку з цим для високопродуктивних сортів необхідна підвищена кількість елементів живлення в цілому і з урахуванням особлизостей кожною сорту, а також по основних елементах їх розвитку

Мовну дозу фосфорних і калійних добрив доцільно вносити під основний обробіток грунту, а також як правило за 2-3 рази [4].

До внесення мінеральних добрив пред'являються слідуючі агротехнічні вимоги.

При подрібненні добрив діаметр горошин повинен бути не більше 5 мм. При змішуванні - середнє арифметичне відхилення від потрібного співвідношення компонентів повинно бути не більше 10 %, допускається подрібнення гранул до розміру 1 мм не більше 5 %. При внесенні відхилення середньої фактичної дози внесення від загальної не більше 10 %, нерівномірність розподілу добрив не більше 15 % . Перекриття суміжних проходів не більше - 6 % від ширини захвату агрегату.

На поворотні смути, що обробляються, теж вносяться мінеральні добрива. Час між внесенням і заробкою добрив повинен становити не більше 12 годин.

Виходячи з характеристики агрегатів підбираємо комплекс машин для підготовки і внесення добрив. При цьому завантаження здійснюється агрегатом ЮМЗ-6Л + ПЕ-0.8Б, подрібнення - агрегатом ЮМЗ-6Л +І АІР-20, змішування добрив - агрегатом ЮМЗ-6Л +СЗУ-20, а внесення - агрегатом МТЗ-80 + 1РМГ-4.

Всі ці машини відповідають агротехнічним вимогам виконуваних операцій , задовольняють критерієві зменшення приведених затрат і органично вписуються в комплекс машин по інтенсивній технології вирощування озимої пшениці.

2.3 Основний обробіток грунту

Для створення оптимальних умов росту і розвитку озимої пшениці в сівозміні різних кліматичних зон застосовують обробіток грунту залежно від йою властивостей, окультурення, попередників і забур'янення.

Своєчасний доброякісний обробіток грунту під озиму пшеницю дозволяє зберегти запаси води, поліпшити поживний режим, зменшити забур'яненість посівів, запобігти ураженню рослин хворобами і шкідниками, створює умови для появи дружніх сходів і формування доброго врожаю.

Необхідно правильно поєднувати глибокий , звичайний і поверхневий обробіток із застосуванням полицевих, плоско різних, дискових, голчастих та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружнього його проростання .

Про ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю свідчать дані УНДІЗ (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1. Ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю .

Основний обробіток грунту включає лущення дисковими лущильниками або дисковими боронами стерні попередника, шо провокує ріст бур'янів, які знищуються при подальшому обробітку.

Структурний склад комплексів машин для основного обробітку грунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимої пшениці між собою принципово не відрізняються.

В нашому випадку загальна площа вирощування озимої пшениці
410 га складається із двох площ, які були зайняті попередниками кукурудза на зелений корм 260 га та однорічні трави на сінаж 150 га. Застосовуємо агрегати

Т-150 + ЛДГ-1 5 А; ДТ-75М+КПГ-250+БИГ-3;Т- 1 50+БДТ-7Л; ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

При дискуванні і лущенні стерні агрегати рухаються човниковим способом із петльовою формою повороту. Особливої розбивки поліз на загінки для виконання цієї операції не потрібно поворотні смути обробляються подвійним проходом агрегату при виконанні останнього проходу з однієї сторони і завершення обробітку всієї площи з другої сторони. Оранка полів здійснюється затінковим способом із розбивкою поля на загінки, площа кожної з яких рівна денному виробітку агрегату. Загінки нарізаються таким чином , щоб мали найменшу кількість борозен.

Крім того розбивки поля на загінки сприяє зменшенню кількості клинових залишків недоораної площі. Обробіток клинів пов'язаний з великою кількістю поворотів , в результаті чого перевитрачається паливо і зменшується продуктивність агрегату . Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату. Для орного агрегату з навісним плугом вона повинні складати 12... 15. а напівначіпним - 18. ..21 [5].

Після обробітку грунту вищевказаними операціями і часткового проростання бур'янів проводиться суцільна культивація по всій площині агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

Суцільна культивація проводиться для роз рихлення шару грунту на задану глибину, знищення сходів бур"янів, покращення повітряного і водного

2.4 Передпосівний обробіток грунту

Для того, щоб підготувати грунт до посіву проводять передпосівну культивацію агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) т С-1 І У на глибину 6-8 см. Необхідно, щоб проміжок часу міх передпосівною культивацією і посівом був мінімальним, доцільніше, щоб ці дві операції виконувалися в один день.

2.5 Підготовка насіннєвого матеріалу

Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих ділянок, на яких агротехніка звичайно вища від звичайних, а також перехідних фондів. тобто з врожаю попереднього року. Необхідно зазначити, що в господарствах не завжди є можливість закладати фонди насіння. При цьому велике значення мають строки збирання та його післязбиральна обробка. Насіння зібране на початку воскової стиглості, після обробки має схожість 85 %, а при збиранні повній стиглості 93 %. Тому, щоб одержати доброякісне насіння з нового урожаю йог необхідно збирати в кінці воскової стиглості або повної стиглості. Після цього підсушують протягом 5..7 днів на повітрі при температурі 30- 50 °С протягом 2- З годин залежно від вологості

Для одержання дружніх сходів, необхідно висівати насіння із силою росту не менше 80 %. На останнє помітно впливає маса насіння, від якої

(таблиця 2.2).

Таблиця 2.2.

Перед сівбою, згідно з інтенсивною технологію вирощування озимої пшениці в усіх зонах України, не пізніше ніж за 1 ..3 дні насіння протруюють із зволожуванням (10 л води на 1 т зерна ) проти гнилі кореневої, головневих хвороб та борошнистої роси байтаном (2 кт на 1 т насіння) або вітаваксом (2.8 кт ). фундазолом (2...З кт на 1 т). внаслідок чого посіви формують більший урожай. Обробляють при допомозі агрегату: електродвигун + ПСШ-ЗА.

2.6 Сівба

Від своєчасної та доброякісної сівби залежить дружність і повнота сходів, подальший ріст і розвиток рослин та формування урожаю. Порушення нього процесу сівби призводить до помітних втрат зерна.

Із заходів, які забезпечують високу продуктивність пшениці, важливе місце займають терміни сівби, вони впливають на накопичення зелених речовин у листках та вузлах ,кущення восени , зимостійкість рослин ,стійкість проти шкідників і хвороб, а також визначають у великій мірі рівень можливого врожаю та якості зерна .

Від строків сівби залежить і ефективність окремих агротехнічних заходів-попередників. обробітку грунту, норми висіву насіння, удобрення та ін. Пшениця ранніх строків сівби більше втрачає вологи, важче переносить весняну та літню посухи. Урожай таких посівів у посушливі роки зменшується. Пізні строки сівби також негативно впливають на урожай, так як рослини в осінній період не можуть розкущитися або мають недостатню кількість стебел, листя, не утворюють вторинної кореневої системи. Такі посіви легко піддаються вимерзанню ,випріванню , за зиму зріджуються , а не рідко і зовсім гинуть.

Найкращий розвиток рослин в осінній період і стійкість проти несприятливих умов при зимівлі та добрий урожай забезпечують такі строки сівби, у яких вегетація триває 55. ..70 днів, а сума середньодобових температур становить 500 ...580 градусів . Для посіву озимої пшениці пропонується агрегат ДТ-75М + СЗ-З.бА(Зшт) + СП-11А.

Кращим способом сівби, який забезпечує рівномірне розміщення зернин у рядках є вузькорядний, він забезпечує приріст врожаю на 0,2...0,3 т/га (3)

Агротехнічні вимоги до посіву озимої пшениці:

- допустиме відхилення глибини заробки насіння і мінеральних добрив не більше 15 %:

- відхилення норми висіву насіння - не більше 5 %

- відхилення норми висіву добир - не більше 7 %:

- відхилення норми висіву окремими висіваючими апаратами не більше 3 %. відхилення ширини стикових міжрядь суміжних проходів не більше +/- З см. по схилах більше 6 % - не більше +/- 10 см:

- Огріхи та незасіяні ділянки не допускаються

- Засіяне поле прикочують кільчасто-шпоровими катками.

У зв'язку з тим , що інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає догляд за посівами в період кущення, виходу в трубку, колосіння і цвітіння, для проходу агрегату необхідно утворювати технологічну колію на засіяному полі .

Складаємо ешелонний агрегат з трьома сівалками СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11Л. При ешелованому агрегатуванні трьох сівалок СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11А середню сівалку приєднуємо безпосередньо до бруса зчіпки, а
бокові через подовжувачі зчіпки. Так як в комплекті зчіпки СП-11А постовляється тільки один подовжувач, другий необхідно виготувати у майстерні господарства .

Для того щоб залишити незасіяними смуги технологічної колії на передній сівалці необхідно відключити 6. 7. 18. 19 висіваючі апарати сошників. Тоді технологічна колія буде мати ширину 1800 мм і забезпечить проходження по ній трактора із стандартними рушіями розміром 12.4 Х 38. Ширина незасіяної смуги становить 450 мм.

Посів ведеться човниковим способом. Ширина поворотної смуги рівна чотирьом проходам агрегату .

Якість сівби контролюють по трьох основних показниках:

- дотримання норми висіву

- глибина заробки

- дотримання ширини стикових міжрядь

При оцінці якості роботи на посіві враховують також такт показники. як нерівномірність висіву окремими висівними апаратами, огріхи та обхід

2.7 Догляд за посівами

Догляд за посівами відіграє значну роль в технологічному процесі вирощування та збирання озимої пшениці. Дотримання заходів, що посилають зимостійкість посівів ,ретельний догляд за посівами протягом осінньо-зимового та весняного періодів ,спрямований на підвищення життєздатності рослин ,менше їх зрідження за весняно-літній період вегетації , покращує умови формування продуктивності стеблостою.

Перша операція по догляду за посівами проводиться взимку це снігозатримання , як захід попередження вимерзання посівів , пошкодження льодовою кіркою та для накопичення води в фунті. Виконується агрегатом Т-150К т СВШ-7. Під сніговим покровом 10-15 см і зниженні температури до -22 -25 °С рослини пошкоджені не будуть .

До негативних факторів зимівлі належить і різке коливання температур із сильними відлигами , що приводять до танення снігу і утворення на посівах льодової корки .

У весняний період догляд за посівами починається із підживлення агрегатом ДТ-75М + СЗ-3.6А (3 шт) + СП-11 А.

Збудники хвороб зернових - в основному грибки, що передаються через грунт, насіння та залишки попередніх культур. Найпоширеніші хвороби іржа, борошниста роса, гниль коренева, сспторіох та і».

Заходи захисту від перерахованих хвороб виконуються комплексно. Покрашенню фітосанітарного стану сприяє дотримання порядку чергування культур в сівозмінах, правильне застосування системи добрив і обробітку грунту, знищення бур'янів та підбір імунних сортів.

Боротьба з бур'янами у системі догляду за рослинами посідає важливе місце, її здійснюють відповідно до зональних науково-обгрунтованих систем землеробства. Правильне поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами невід'ємна частина інтенсивної технології вирощування озимої пшениці. Технологію обробітку посівів пшениці пегтимилами навелено нижче.

Приготування розчину відбувається безпосередньо в полі. Транспортування води здійснюється агрегатом Т150К + РЖТ-8. приготування розчину агрегатом МТЗ-80 + АПР "Темп", а внесення агрегатом МТЗ-80 + ОПШ-15. Агрегати при роботі рухаються технологічними коліями.

Штанговий обприскувач ОПШ-15 має колію 1350 мм, але в господарстві його можливо переобладнати на колію 1800 мм [9]. Для цього зрізається жолоб, до якого, кріпляться півосі коліс, на його місце приварюється новий подовжений жолоб та подовжені колінчасті півосі для убезпечення дорожнього просвіту 500 мм. При ширині захвату 10,8 м частину розпилювачів по краям штанги відключають .

2.8 Збирання врожаю

З метою повного використання технічних можливостей зернозбиральні комбайни повинні працювати на швидкостях близьких до розрахункових.

Залежно від агро кліматичних умов, стану хліба та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазні (пряме комбайнування) чи двохфазний (зкошування у валки із наступним обмолотом) спосіб збирання.

Двофазний спосіб найбільш ефективний для більшості зон країни, що вирощують зернові культури . Його використовують при вбиранні забур'янених посівів, а також на посівах із підсівом трав, маючи густоту стеблистою не менше 300 рослин на 1 квадратний метр і висоту не нижче 0.6 м . Скошувати у валки при цьому способі починають у фазі середини воскової стиглості, яку визначають по таких показниках: стебло становиться повністю жовтим, ендосперм зерна білий, в кульку зерно не скатується, нігтем ріжеться, вологість має 25-35 %

Висоту стерні встановлюють у межах 16... 18 см. Хліби підвищеною соломистістю укладають на більш високу (16... 18 см) стерню, а низькорослі і полеглі на низьку (8...12 см). Оптимальна товщина валка 10. .18см. а ширина його не повинна перешкоджати підбору. Косовицю слід вести на постійній швидкості, щоб не утворювалися купи хлібної маси, не потрібно зупиняти (без потреби) комбайн чи жатку до виїзду за поворотну смуту. При об'їздах перешкод валки слід укладати на стерню не ближче ніж 1.5 м від краю керешкоди Втрати при скоту ванні не повинні перевищувати при стоячому стеблистою - 1 %. а при полеглих хлібах - 2 %.

Прямим комбайнуванням збирають рівномірно достиглі посіви із густотою стеблистою менше 300 рослин на квадратний метр , а також низькорослі . Збирання хлібів починають на початку повної стиглості, коли вологість зерна не перевищує 20 %. Оптимальна висота зрізу залежить від густоти і висоти стебел (таблиця 2.3).

Оптимальна висота зрізу при прямому комбайнуванні

Таблиця 2.3

При збиранні похилих хлібів висоту зрізу зменшують так. щоб різальний апарат знаходиться нижче колоса . Втрати зерна в цьому випадку допускаються такі ж як і при розподільному способі збиранні врожаюПри прямому комбайнуванні, як і у випадку обмолоту валків, солому і полову слід вивантажувати прямолінійними рядами. Копиці повинні бути до місця скирдувнннм в найкоротші строки. Втрати при cкирдуванні соломи допускаються не більше 5 %.

Недолік способу прямою комбайнування,полягає в тому , що збирання починають тоді , коли хліб уже достиг , що підвищує небезпеку втрати врожаю . Потрібно пам'ятати , що при досягненні повної стиглості біологічний урожай і якість зерна на корені залишається незмінними лише протягом 4...6 днів, а потім проходять «всихання» врожаю, понижується його якість; зменшується абсолютна вага зерна, погіршується борошномельна і хлібопекарна якість, посилюється випадання зерна з колосу і обламування цілих колосків.

В результаті втрати хлібів зростають часом до 25...30 % Якість збирання, як правило оцінюють за кожним комбайном На період збирання зернових доцільно на групу комбайнерів, що працюють в одному полі ,виділити одного із них як контролера якості.

2.9 Післязбиральна обробка зерна

Перевезене на тік зерно доробляється на зерноочисному комплексі ЗАВ-40, який має встановлену потужнісгь двигунів 57 кВт , дві лінії обробки зерна, шо включають машину попередньої очистки. два блоки вітрорешітних та два блока триєрів . Очищене зерно накопляється в двох бункерах об"ємом 40 м і по мірі накопичення вивантажуються в автомобілі та відправляються на збереження чи на здачу .

На основі агротехнічних вимог , площі , урожайності ,вибраних попередників , розрахованих агрегатів складаємо технологічну карту на вирощування озимої пшениці. Розрахунки проводяться на ЕОМ.

2.10 Структурний і кількісний склад комплексу машин для проектованого технологічного процесу

На кожну операцію технологічного процесу призначаються по декілька конкуруючих між собою агрегатів . Критерії оптимального вибору МТА були прийняті і мінімальні затрати праці . Розрахунки проводилися на ЕОМ . Дані розрахунків наведено в графічній частині. .

Стрктурний і кількісний склад комплексу машин наведено в таблиці 2.4.

Комплекс машин для вирощування та збирання озимої пшениці для технології , шо проектується .

Таблиця 2.4.

Як видно із таблиці майже всі машини в наявності в господарстві , але й є такі , яких немає або їх недастатня кількість . Ці машини можна замінити іншими , але з меншою продуктивністю або з більшими затратами праці .

3.Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші (розробка)

3.1 Огляд існуючих технічних засобів та обґрунтування необхідності вдосконалення

При вирощуванні зернових колосових культур за інтенсивною технологією необхідно дотримуватися агростроків виконання технологічних операцій.

При збиранні не зернової частини урожаю необхідно звозити солому до місця скиртування в найкоротші строки і з найменшими втратами.

Існують такі способи збирання соломи:

- укладання комбайном копиць в ряди з наступним стягуванням до місця скиртування агрегатами у складі К-700А + ВНК-1 1 або Т-150 +

+ВТУ-10 + Т-150, або МТЗ-80 + ПФ -0,5 Б навантажує причіп 2ПТС-4-887 і звезенням до місця скиртування;

- потоковий спосіб - подрібнення соломи через ПУН-5 і подачею подрібненої маси в причіп 2ПТС-4-887 і з наступним транспортуванням соломи до місця скиртування або вивантаженням із причепів на поле (при недостатній кількості тракторів або причепів) з послідуючим транспортуванням.

При збиранні соломи тросовою волокушею потрібні два трактори з однаковим тяговим зусиллям і два допоміжні працівники для розтягування тросів . Робота часто виконується з порушенням правил техніки безпеки, що призводить до травм людей. Також на роботу двох тракторів потрібно витратити більше палива ніж для одного, який агрегатується з пропонованою волокушею.

Після проходу волокушами ВТУ-10 і ВНК-1 1 на полі залишається скручена солома, яку потім дуже важко згромаджувати і скиртувати. Обидві волокуші при роботі забруднюють солому.

Застосування методу навантаження в причепи агрегатом ПФ-0,5Б з наступним перевезенням також призводить до високих прямих затрат оскільки операція виконується двома тракторами.

В господарстві більшість полів розташована недалеко від центральної садиби і тут буде вигідно застосувати пропоновану волокушу.

Тому пропонований метод збирання соломи можна вважати ефективним, оскільки він не потребує допоміжних робітників і виконується одним трактором Т-150К. Застосування копновоза-волокуші дає змогу в короткі строки, з меншими затратами і з більшою ефективністю очистити поле

3.2 Будова та принцип роботи машини

Копновоз-волокуша призначена для збирання соломи з копиць і перевезення до місця скиртування.

Вона складається з таких основних частин :

- рама нижня

- борт передній

- борти бокові

- стійка задня

- опорні колеса з паралелограмним механізмом і поворотними колонками

Рама нижня - зварна конструкція, яка складається з передньої балки, плити і задньої балки, до якої кріпляться нижні клини. З верхньої сторони балок приварено бокові борти.

Балки зварено із швелера : 12ГОСТ8240-72 / ВС₁ ЗЛС ГОСТ535-58

А фасони на боковину із листа Б-ЛН-5 ГОСТ19903-74 / В-С₁ 2ЛС ГОСТ14637-63

До лівого борта і правого борта на '/з від його краю приварено кронштейни для гідроциліндрів, якими розводяться і зводяться борти волокуші. Борти шарнірне кріпляться до переднього борта, який в свою чергу теж являються зварною конструкцією , до якої прикріплені кронштейни навіски волокуші і приварені кронштейни циліндрів. Знизу до балки кріпиться п'ять клинів, на яких утримується соломиста маса. В передній частині волокуші на обох бортах знаходяться опорні колеса з поворотними колонками та паралелограмним механізмом , який кріпиться однією стороною до гідроциліндра , а другою до корпусу поворотної колонки .

В транспортному положенні борти волокуші зведені і паралелограмний механізм знаходиться у верхньому положенні , трактор рухається вперед.

При переведені в робоче положення з допомогою гідросистеми, гідро циліндрами розводяться бокові борти волокуші, за допомогою гідроциліндрів паралелограмного механізму піднімаємо опорні колеса, внаслідок чого конструкція опускається. Рухаючись заднім ходом, наїжджаємо на ряд копиць,при заповненні волокуші трактор зупиняємо, зводимо, а за допомогою гідроциліндрів, борти і паралелограмним механізмом піднімаємо волокушу в транспортне положення. Транспортуємо до місця скиртування, де знову розводимо гідроциліндрами борти, опускаємо волокушу і від'їжджаємо. Солома залишається , після цього знову переводимо волокушу в транспортне положення і знову повертаємо до ряду копиць.

Оскільки волокуша, при транспортуванні, нижньою частиною не торкається грунту, а нижні клини добре утримують солому, втрати соломи зменшаться, забруднення зменшиться, солома не буде скручуватися, що значно полегшить очистку поля і скиртування .

З.З Міцнісний розрахунок

Вихідні дані: 1.Об'єм камери – V=40 м ³ : 2.Габаритні розміри: висота H=2845 мм, довжина L=5000 мм, ширина В =2830 мм, ΔB=2085 мм.

3.Вантаж, що транспортується - солома вологістю W_c = 12...15 %. 4.Кут розведення бокових стінок у =22 . 5.Густина соломи p=0.04 т/м"

Визначаємо зусилля, що діють на задню та бічні стінки копновоза в кінці завантаження, а також силу опору переміщенню копновоза (W ).

Сила тяжіння соломистої маси в коповозі дорівнює:

Mg = G = V * p * g (3.1)

Де G-сила ваги

g- прискорення вільного падіння

V - об'єм камери4

р – густина соломистої маси

G =9. 81*40*40=15969 H

Будемо вважати, що сила тиску на задню стінку та бічні стінки розподілена по закону трикутника [17]

q₁ =q₂ =p *μ(3.2)

p - коефіцієнт бічного тискуна дно копновоза

μ –коефіціент бічного тиску μ = 0,4. Сила тиску на дно копновоза:

p =G/A(3.3)

де G - сила тяжіння соломи А- площа дна копновоза

Площа дна копновоза

A= L (B + 2∆b )(3.4)

L- довжина стінки копновоза

В- ширина задньої стінки

∆b - відхилення бічної стінки.

А = 5.0(2.830 + 2 -2.085) -35 м² .

Тоді сила тиску на дно копновоза

тоді q₁ =q₂ =448.5 * 0.4 =179,4 Н /м²

Рис. 3.1 .Розрахункова схема агрегату.

Рівнодійна на задню стінку буде рівна :

F₁ = q₁ * B * H(3.5)

ДеF₁ – рівнодійна на задню стінку

q₁ - сила тиску на задню стінку

B – ширина стінки

Н- висота стінки

F₁ = 179,40 * 2,830 * 2,845 = 1444,410 Н

Точка прикладання сили знаходиться від дна на відстані:δ=(1/3)*Н(3.6)

де Н - висота стінки.

δ= (1 / 3) * 2,845 = 0,948 м.

Сила номінального тиску на бічні стінки буде рівна.

F_n = (q₂ * H * L) / cosγ(3.7)

де F_n - сила тиску на бічні стінки;

H-висота бічних стінок;

L - довжина бічних стінок;

γ - кут розведення бічних стінок.

F_n =(179,40 -2,845 -5,0)/ 0,928 = 2691H

Сила тертя соломи по бічній та нижній стінках

F_T1 = F_N * f _T (3.8)

F_T2 = F₁ f _T (3.9)

Де f _T - коефіцієнт тертя соломи по сталі. f _T .= 0,18 ;

F_N - сила номінального тиску на бічні стінки;

F₁ - рівнодійна на задню стінку;

F_{T 1} =2691*0,18 =484,38 Н,

F_{T 2} = 1444,41 * 0,18 - 260,00 Н.

Загальна сила тертя, а також сили внутрішнього тертя на переміщення шарів соломи:

W = (F_{T 2} + F_{T 1} ) * β₀ (3.10)

де F_{T 2} - сила тертя соломи по задній стінці;

F_{T 1} - сила тертя соломи по бічній стінці;

β₀ -коефіцієнт, що враховує фактори переміщення соломи,

β₀ =1,25 …1,35.

W=(260 + 484,38 * 2) * 1,35= 1658,83H

Сила опору на перекочування коліс:

W₂ =2T_k /d_k ,(3.11)

де d_k - діаметр колеса, d_k = 765 мм;

T_k - сила опору на перекочування.

T_k = G_заг *k +G_цап *f * d_ц /2 (3.12)

де G_заг - загальна сила, що діє на колеса; G_цап - вага цапфи, G_цап = 76 Н;

d_ц - діаметр цапфи, d_ц = 0,45 м;

k -коефіцієнт тертя кочення гумового колеса по стерні, k = 0.015... 0,030;

f - коефіцієнт тертя в цапфі колеса, f = 0,15 .

G_заг =( G+ G_маш ) /2 (3.13)

де G_маш - вага машини, G_маш = 12000 Н;

G- вага соломи, G = 15696 Н.

G_заг = (15696 + 12000)/ 2 = 13848 Н

T_k = 13848 * 0,030 * ((76*0,15*45)/2)= 671,94 Н

Рис. 3.2.Схема до розрахунку сил опору на перекочування коліс.

Сила опору на підйом (на похилій поверхні поля):W₃ = G_{заг м} *sinβ(3.14)

де G_{заг м} - загальна вага машини з вантажем; β -кут нахилу поля, β = 20°

G_{заг м} = 12000 + 15696 = 27696 Н,

W₃ = 27696 * 0,342 = 9472,03 Н.

Рис. 3.3.Схема визначення сил опору при русі на підйом.

Сила опору вітру:

W₄ = pmax * A_пр (3.15)

де А_ІП ,- проекція площини передньої стінки.

A _пр =H(2∆B + B), (3.16)

A _пр = 2,845(2*2,085 + 2,830) = 20м²

ТодіW₄ = 300 * 20 = 6000 Н.

Загальна сила опору пересуванню:

W = W₁ + W₂ + W₃ + W₄ < P_KP (3.17)

де P_KP - сила тяги трактора на гаку, для Т-150К P_KP =30 кН.

W = 1658,83 + 1756,70 + 9472,03 + 6000,00 =18887,56 18887,56 < 30000

Умова виконана, отже копновоз-волокушу можна агрегатувати з трактором Т-150К.

Визначаємо навантаження на гідросистему трактора та на шарніри бічної стінки

Рис. 3.4.Схема до визначення навантаження на гідросистему трактора.

Відстань від шарніра О до точки прикладання сили:

a = (1/3)*L*cosα(18) a = (1/3)*5.0*0.928 = 1.73 м

Σ M₀ = 0 F_N *a*F_N *(b/cosγ)= 0 γ=32^o

Fn=( F_N *a* cosγ) / b Fn=( 2691*1.73*0.834) / 2.2 = 1764.8 H

Реакція в шарнірі О :

Fy=F_N - F_n * cosγ, Fy=2691 – 1764.8* 0.834=1471.87 H , F_x = F_n *sinγ- F_N *f_T

Так як F_n *sinγ= 0, тоF_x = 484,38 Н.

Звідси сумарна реакція буде рівна:

F_Σ = √ F_X ² + F_Y ²

F_Σ = √ 1471.87 ² + 484.38 ² =1549.52 H

Розрахунок на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза-волокуші. Визначаємо діаметр осі з умови міцності на згин [17]

σ_зг = М_зг / W_у (3.21)

де М_зг .- згинаючий момент у небезпечному перерізі осі;

W_у - осьовий момент опору перерізу осі.

М_зг =F_Σ / 8 l (3.22)

Де F_Σ - сумарна реакція в шарнірі;

l - ширина кронштейна, l = 0,095 м.

М_зг =1549,52 / 8 * 0,095=2038,8 Н*м W_у = (πd³ )/32 ≈ 0.1 d³

Рис. 3.6.Схема до розрахунку на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза. Тоді

d = 10* √ М_зг / 0.1* [σ]₃₂ (3.24)

де [σ]₃₂ = (1,4 ...І,б) [σ]₃₂ - допустимі навантаження при пульсуючому згині, [17].

[σ_-1 ]₃₂ = σ_-1 / S₁₁₁ - допустимі навантаження при знакозмінному згині

Приймаємо матеріал Ст.5, [17].

Допустимі навантаження при пульсуючому згині:

σ_-1 = 245 МПа, S₁₁₁ = 2…2,5 (коефіцієнт запасу міцності).

[σ_-1 ] = 245/2.5=98 Мпа [σ_-1 ]₃₂ = 1,5 * 98 = 147 МП

Звідси : d = 10* √ 2038,8/ 0.1* 147 = 21 мм

Приймаємо по ГОСТ 9650-71 діаметр осі d =25 мм

3.4 Розрахунок продуктивності копновоза-волокуші

Розраховуємо продуктивність пропонованого МТА - трактора Т-150К та копновоза-волокуші, умовно позначеної нами КВ-40.

Визначаємо довжину робочого ходу, [16]:

Lp =(V_KB /V_K )*6+Lдод (3.25)

де V_KB – об^» єм копновоза-волокуші. V_KB = 40 м³ ;

V_K – об^» єм копиці, приймаємо V_K - 14 м³

Lдод - додатковий шлях копновоза-волокуші, приймаємо Lдод = 3 м.

Lp =(40/14)*6+3=20 м

Робочу швидкість копновоза-волокуші під час підбирання соломи приймаємо V_P = 2км/год.

Тоді час робочого ходу копновоза-волокуші під час підбирання соломи,[16|: T_PX = L_P *10^-3 / V_P (3.26)

T_PX = 20*10^-3 / 2 = 0,01 год

Аналогічно визначаємо час, необхідний для транспортування і вивантаження соломи, [16]:

T_TRB =(L_BHTP /V_TR )+T_дод (3.27)

де L_BHTP - віддаль внутрішньогосподарських перевезень,

V_TR - швидкість при транспортуванні, V_TR =10 км/год;

T_{дод -} додатковий час на розвантаження , T_дод = 0,03 год

T_TRB =(3/10)+0,03 = 0,33 год

Час циклу рівний сумі часу робочого ходу та часу необхідного для транспортування і вивантаження , [6]

T_ц = T_рх + T_трв , T_ц = 0,01 + 0,33 = 0,34 год (3.28)

Визначаємо кількість циклів за зміну :

К_ц = (Т_зм -(Т_то -Т_п +Т_ф )) / Т_ц

Де Т_зм – нормативний час зміни Т_зм = 7 год

Т_то – час на технічне обслуговування

Т_п – час на переїзди

Т_ф – час на фізиологічні потреби оператора агрегату

Т_то = 0,025 * Тзм (3.29)

Т_то = 0,025 * 7 = 0,175 год

Тц+Тф = 0,025 * Тзм (3.30)

Тп + Тф = 0,025 * 7 = 0,175 год

Тоді кількість циклів на зміну :

Кц = (7- (0,175+0,175)) / 0,34 = 19,56

Приймаємо кількість циклів за зміну Кц= 19

Копновоз-волокуша за 1 цикл виконує роботу :

Wц =Vкв*р *Lвнтр (3.31)

Де Vкв – об»єм копновоза-волокуші

р – густина соломи

Lвнтр – внутрішньогосподарська відстань перевезень

Wц =40*0,04*3 = 4,8 т*км ,

При кількості циклів за зміну Кц = 19

Wзм= Wц*19

Wц= 4,8*19=91,2 т*км

Час зміни становить:

(3.32)

Тзм=Тц*Кц

Тзм=0,34*19=6,46

Годинна продуктивність агрегату:

Wгод= Wзм / Тзм

Wгод= 91,2/6,46=15 т*км/годь (3.33)

Коефіцієнт використання часу зміни, [6]:

τ = Тзм/Т зм

τ = 6,46/7=0,92 (3.34)

3.5 Техніко-економічна оцінка конструктивної розробки

Для техніко-економічної оцінки розробки необхідно визначити затрати на виготовлення конструкції, очікувану економічну ефективність капітальних вкладень, річний економічний ефект [6].

Затрати на виготовлення конструкції виконуються і залежать від місця виконання робіт, і обчислюються за формулою:

Су.конц = Ск.д+Со.д.+Сп.д+Ссб.н+Соп (3.35)

де Ск.д - вартість виготовлення корпусних деталей;

Со.д -затрати на виготовлення оригінальних деталей;

Сп.д - вартість деталей, що купуються,

Ссб.н - повна заробітна плата (з нарахуваннями ) виробничих працівників, що зайняті на складання конструкції;

Соп –загально виробничі накладні витрати на виготовлення конструкції

Вартість виготовлення корпусних деталей : Ск.д=Q*Сг.д (3.36)

де Q- маса матеріалу (по кріпленню) на виготовлення корпусних деталей , рами , каркасів ,кг

С г.д.- середня вартість 1 кг готових деталей , грн

Ск.д=800*0,23+350*1,2 = 604 грн

Витрати на виготовлення оригінальних деталей визначаємо по формулі : Со.д.= Спр.н.+См (3.37)

де С пр.н- заробітна плата з нарахуванням працівників ,що виготовляють оригінальні деталі , См-вартість матеріалу заготовок

повна заробітна плата: Спр.н=Спр+Сд+Ссоц (3.38)

де Спр і Сд- основна і допоміжна заробітні плати працівників

С соц-нарахування по соціальному страхуванню

Основна заробітна плата працюючих : С пр=tср * Сг*Кд (3.39)

де tср – середня трудомісткість виготовлення окремих оригінальних деталей,приймаємо tср = 2 години-для валів, tср= 1,2 год –для втулок

Сг – годинна ставка робітників ,що обраховується по середньому розряду , приймаємо Сг=3,47

Кл- коефіціент що враховує доплату до основної заробітної плати рівний 1.03 [6]

Спрв= 2* 3.47*1,03*12=85,77 грн

Спр.вт= 1,2*3,47*1,03*20=85,77 грн

Додаткова заробітна плата :Сд= (5...12)Спр/100=8*85,77/100=6,86 (3,40)

Нарахування на соціальному страхуванню :

Ссоц=Rсоо*(Спр+Сд)/100 (3.41)

де Rсоц=4.4% -відрахування на соц.страхування

Ссоц=4.4*(85,77+6,86)/100=4,075

Вартість матеріалу заготовок : См=Сз*Qз (3.42)

де Сз-ціна кілограму матеріалу

Qз-маса заготовки См=300*4=1200 кг

Тоді вартість оригінальних деталей : Сод=27,92+1200=1227,9 грн

Повна заробітна плата працюючих ,що зайняті на складанні конструкції : Ссб.п=Ссб+Сд.сб+Ссоц.сб (3.43)

де Ссб і Сд.сб- основна і додаткова заробітні плати працюючих на сборці

Ссоц сб- нарахування по соціальному страхуванню

Основну заробітну плату робітників розраховуємо за формулою:

Ссб=Тсб*Сч*Кд (3.44)

де Тб-нормативна трудомісткість збирання конструкції,годин,яку знаходимо із виразу : Тсб= Кс*Σtсб (3.45)

де Кс- коефіціент що враховує відношення між повним і оперативним часом збирання і рвіний Кс= 1,08

Σtсб – сумарна трудомістікстьзбирання складових частин конструкції

Σtсб= 547,98 хвилин

Тсб=1,08*547,98=591,82 хвилини

Ссб=591,82*0,5*1,03=305,3 грн

Додаткова заробітна плата : Сд.сб=8*305,3/100=24,424 грн

Нарахування на соціальне страхування

Ссоц.сб=4,4(305,3+24,424)/100=14,51 грн

Загальновиробничі накладні витрати на виготовлення конструкції:

Соп=Спр*Rоп/100 (3,46)

де Спр-основна заробітна плата працюючих ,що приймають участь в виготовленні конструкції ,грн :

Rоп- процент загально-виробничих витрат,приймаємо Rоп=15%

Спр=85.77+305,3=330,06 Сон=330,06*15/100=49,51

Тоді витрати на виготовлення конструкції будуть рівні :Сц.кон=2668,464

Очикувану загальну економічну ефективність капітальних вкладень для даної конструкції розраховуємо по формулі : Ес=Ер/Сц.кон (3,48)

де Ер-очикувана річна економія від зниження собівартості при втіленні проектованої конструкції,грн

Сц.кон-затрати на виготовлення конструкції,грн

Ег=(С1-С2)/Nр (3,49)

де С1,С2-собівартість продукції відповідно до і після здійснення капітальних вкладень,грн

Nр- річна завантаженність

Ер=(166,9-98,76)*25=1703,5 грн тоді Ес=0,64 грн

Строк окупності капітальних вкладень ,що плануються на втілення розробки обраховуємо по формулі :

Qгод=Сц.кон/Ег (3,50)

Qгод= 2668,464/1703,5=1,6 роки

4.Охорона праці при вирощуванні озимої пшениці

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій.

Важливе значення має Кодекс законів про працю Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров»я у процесі трудової

діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці,порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації

4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню

аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

В відкритому акціонерному товаристві агрофірма „Україна" Недригайлівського району існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Крім того наказом по господарсгву обов'язки Інженера з охорони праці покладені на головного Інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В агрофірмі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві ,плани заходів з охорони праціна поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом.

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охопопм прпщ

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 4.1.

Показники стану охорони праці в ВАТ агрофірма „Україна" Недригайлівського району за останні три роки

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

З застосуванням цього методу визначимо коефіцієнти частоти, тяжкості та втрат і непрацездатності по формулах:

Кч=(Т/Р)*1000 (4,1)

Кт=Д/(Т-Тсм) (4,2)

Кп= Д/Р*1000 (4,3)

де Т-загальна кількість нещасних випадків з часовою втратою працездатності

Д-кількість днів непрацездатності

Тсм- кількість нещасних випадків з втратою життя

Р-середньорічна чисельність працюючих

Аналізуючи дані таблиці 4.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривнів, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежегасіння

Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів.

4.2 Логічне моделювання небезпек

Метод логічного моделювання небезпек, аварій і травм сприяє розробці досконалої системи управління безпекою життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому логічному аналізу і терміновій розробці заходів для усунення потенційних небезпек ще до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Логічну схему небезпек при механізованому вирощуванні зернових культур представимо в таблиці 4.2

Логічна схема небезпек при механізованому вирощуванні зернових культур

4.3 Розробка заходів безпеки праці при механізованому вирощуванні зернових культур

а)Вимоги до персоналу:

Персонал, тобто тракторно-рільнича бригада, яка займається вирощуванням зернових, повинна бути проінструктована щодо виконання робіт пов'язаних з використанням пестицидів та мінеральних добрив; з збиранням врожаю; з ремонтом сільськогосподарської техніки.

Усі працівники, які зайняті в рослинцтві повинні проходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал.Забороняється застосування праці жінок, осіб молодше 18 років на небезпечних і важливих роботах. б)Вимоги до машин та технологічних процесів :Державним стандартом ГОСТ 12.2.019-86 і санітарними правилами № 4282-87 регламентовані вимоги до конструкції тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин (обладнання машин приладами безпеки, сигналізації, спеціальними пристроями, інструментом і документацією), до статичної стійкості машин, гідро- і пневмоприводів, робочого місця оператора, органів керування та інших елементів конструкцій від яких залежать умовипраці і безпеки оператора.На тракторах, комбайнах, іншій сільськогосподарській техніці при робочий експлуатації повинні бути перевірені і встановлені: ширина існуючої колії трактора та її підповідальність нормативним значенням. стан грунтозачепів ведучих і напрямних коліс, я також сигналізація та система освітлення; блокувальний пристій, встанорлення якого обумовлюється існуючими вимогами (пристій для запобігання запуску двигуна при включеній передачі; пристрій, що запобігає опусканню важелів гідросистеми трактора при випадковій несправності гідросистеми або її деталей тощо) і наявність та стан підніжок; стан гальм та зчеплення; стан трубопроводів паливної системи, паливного бака і його арматури, шлангів гідросистем, масло-, водо- та пневмопроводів; засклення кабін та їх санітарний стан, вентиляція, мікроклімат.

Трактори і самохідні сільськогосподарські машини повинні бути зручними і безпечними при роботі і при технічному обслуговуванні.

Усі сільськогосподарські машини не повинні забруднювати навколишнього середовища (повітря, фунту, водоймів) шкідливими викидами, бути джерелом пожеж і вибухів, а матеріали, які застосовують при експлуатації і технічному обслуговуванні, мають бути безпечними і нешкідливими для людей. Забороняється експлуатувати несправні сільськогосподарські машини, а також експлуатувати машини без захисних огороджень деталей, які обертаються і рухаються, пофарбованих в червоний або жовтий колір.

Спеціальними правилами безпеки передбачені вимоги до сидінь, електрообладнання, начіпних і причіпних пристроїв, робочих органів тощо.

Стандартами нормуються зусилля, що прикладаються до органів керування машини. Наприклад, при дії ногами вони коливаються в діапазоні 60-2000; при дії руками 30-200 Н.

До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх органів,

Для вимірювання різних показників безпеки і умов праці застосовують різні конфольно-вимірювальні прилади, пристрої та установки (динамометри, манометри, люфтоміри, вимірювальні лінійки, стрічки, мікрометри, штангенциркулі, прилади для вимірювання рівнів шуму і вібрації, вагові установки та стенди). Параметри показників безпеки тракторів і сільскогосподарських машин вимірюють 'відповідно до методик , викладених у державних та галузевих стандартах, спеціальних рекомендаціях інструкціях та інших документа.У процесі технічної експлуатації виникає потреба розраховувати швидкосіі руху машин і радіуси повороту, при яких виникає занос або перекидання перекидаючи сили та інші показники.

Під час руху трактора (автомобіля) по криволінійній ділянці виникає відцентрова сила Р_п , яка діє на транспортний засіб у напрямку від центра повороту. Якщо своєчасно не знизити швидкість, то внаслідок бокового ковзання коліс (занос) може статися перекидання.

Початок перекилання відповідає рівності моментів сил. що діють на машину (факторі відносно точки перекилання :

Рв*hц=Gm*(В/2) (4.4)

У цей час момені відцентрову силу визначимо за формулою

Рв=(Gm*V² )/(g*R) (4.5)

де Рв - відцентрова сила_; Н;

Gm - маса трактора (автомобіля), кг;

hц - висоїа центру ваги фактора (автомобіля), м;

В - ширина колії, м:

R- радіус повороту ,м

V - швидкість руху, м/с;

g - прискорення вільного падінняg =9,81м/с.

Тоді швидкїсіь руху трактора (автомобіля) на повороті, при якому починається перекидання можна визначній за формулою:

Vmax=√(BRg / 2hц) (4.6)

Для трактора МТЗ-80 руху на повороті ,при якому починається перекидання визначається Vmax=√(BRg / 2hц)

де B- ширина колії. B = І_, 8 м;

R-радіус повороту R=8 м

hц - висота центру ваги, hц =0,96 м.

Vmax= 30,6 км/год

Якщо трактор (автомобіль) рухається по дорозі з поперечним нахилом,та умови рівноваги сил ,які діють на нього відносно осі,що проходить через точки опору правих коліс,можна записати рівняння

ΣRB+Gm*hц*sinβ-Gm*(B/2)*cosβ=0 (4.7)

де ΣR- сума нормальних реакцій на лівих колесах, кг

B- ширина колії трактора (автомобіля), м; Gm.- повна маса фактора (автомобіля), кг

На початку перекидання нормальні реакції на лівих колесах дорівнюють нулю (V Л=0). Тоді буде спостерігатися рівність:

Gm* hц* sinβ= Gm*(B/2)*cosβ (4.8)

Або

Tgβ=B/2hц(4.9)

Для трактора МТЗ-80:

Tgβ= B/ 2 hц=1.8/2*0.96=0.93

β=arctg0.93=40%

Отже, граничний кут поперечного нахилу дороги повинен бути набагато меншим ніж кут β=40°, тому що при досягненні цього кута нахилу відбудеться перекидання машини (трактора). Згідно нормативних правил кут повинен не перевищувати β=22° . Для випадків перекидання трактора при порушенніпоперечної і повздовжньої стійкості в конструкції трактора передбачається ряд елементів, які захищають тракториста від важких травм. До таких елементів відносяться безпечна кабіна (з каркасом безпеки ),реми безпеки і баласт для досягнення більшої стійкості і забеспечення більшого тягового зусилля Ймовірність перекидання трактора також зменшується при наявності тягового бруса і трьохточкового начіпного пристрою, які запобігають перекиданню трактора назад при агрегатуванні з сільськогосподарськими машинами і знаряддям

Технологічний процес вирощування зернових культур повинен відповідати типовим технологічним каргам.

Режими виконання технологічних процесів посіву, догляду за посівами і збирання врожаю повинні забезпечувати узгодженість роботи МТА, які виключають виникненню небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Виробничий персонал повинен знати: інструкції з техніки безпеки і виконувати їх: призначення та зміст технологічних операцій; будову машин і призначення огороджень та захисних пристроїв, що забезпечують безпеку їх експлуатації; способи і прийоми безпечного виконання операцій і способи надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Персонал повинен вміги користуватися засобами індивідуального захисту.

Для зменшення шкідливого впливу пестицидів на обслуговуючий персонал і навколішнє середовище слід організувати централізоване приготування робочих розчинів за допомогою змішувачів, розташованих на спеціальних бетонних майданчиках, і транспортування робочих розчинів у закришх гмностях Усі роботи, пов'язані із застосуванням пестицидів повинні бути механізованими і виконуватись за допомогою спеціально призначених для цього апаратури і сільськогосподарської техніки. У господарствах на всі процеси, пов'язані із застосуванням пестицидів, мінеральних добрив,, повинні бути розробленні і вивішені на видних місцях.Щоб запобігти шкідливій і небезпечній дії мінеральних добрив на організм людини, необхідно сурово дотримуватись вимог спеціальних правил і ретельно стежити за правильним вибором засобів індивідуального захисту. Усі особи, що працюють із пестицидами, повинні бути повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, які підбирають залежно від властивостей пестицидів і отрутохімікатів відповідно до спеціальної таблиці.

Необхідна річна кількість засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) для робітників, зайнятих при вирощуванні зернових культур (таблиця 4.3.) розраховується за формулою:

C=P*(12/n)-Ф (4.10)

де P - середньорічна кількість робітників даної професії чол ; n - строк служби ЗІЗ, місяців; Ф - фактична наявність 313, шт.

Перелік і термін використання 313 робітниками сільського господарства вищенаведених професій регламентовані Типовими галузевими нормами охорони праці.

Зведені розрахункові дані річної потреби в ЗІЗ в механізованому вирощуванні зернових культур

Пожежна беспека в господарстві. Пожежна профілактика в підприємстві розроблена на основі СНиП П-2-80. На всій території господарства передбачені і встановлені протипожежні щити з засобами пожежогасіння. В цілях швидкого виявлення і ліквідації пожарів на підприємстві створена пожежна дружина. Також для ліквідації пожеж на території птахо господарства є своя водозабірна башта, яка передбачена СНиП 2.04-02-84, крім того весь колектив підприємства пройшов навчання пов'язані з пожежною безпекою та використанням вогнегасників. Кожен транспортний засіб забезпечений вогнегасником. Особа вимога до пожежної безпеки ставиться під час збирання врожаю.

Отже організація пожежної охорони і пожежна профілактика у ТОВ афофірма „Україна" знаходиться на високому рівні, про то свідчить той факт, що на протязі трьох останніх років в господарстві і не виникло жодної пожежі(див.табл.4.1)

4.4 Охорона праці по конструктивній розробці

Установка представляє собою тракторний причеп 2ПТС-4-886Б, на платформі 5 (див. лист. 10) якого змонтовані три місткості по 1.5 м³ кожна (одна для питної 10 і дві для санітарно-технічної води 4). Місткість для питної води ізотермічна, зроблена з листового матеріалу 4 мм, в середину якої поміщена зварена капсула зі нержавіючої сталі місткістю 1.5 м з заливною горловиною, яка закривається герметичною кришкою 11; простір між стінками заповнена ізолюючим матеріалом. Санітарно-технічна вода розміщена в двох зварних із листового матеріалу 4 мм місткостях, які з'єднані між собою жорсткою обв'язкою із металевого кутника.

В верхній частині є заливна горловина, яка закривається герметичною кришкою 6. Вода із місткостей поступає через кран 9 в водороздільник 3, від якого через запорні пристрої 16 і розсікач 15 попадає для миття до робочих. Використана вода по лотку 2 відводиться в сторону від установки. Для видалення залишків води і промивки місткостей вони в торцевій частині з'єднані трубкою 7 з водозапорним краном 8. Для пиття пристрій типу „фонтан" з запорним клапаном 14 і водозливний кран 13. Для зручності користування установкою маються відкриті гратні підставки /, 12. Одночасно установкою можуть користуватися 9 чоловік. Дана установка поліпшує побутові умови робітників.

5. Екологічна експертиза дипломного проекту

Екологічна експертиза — це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених держ. Органів ,екологічно-експертних формувань, а також громадських формувань, що фупуються на міжгалузевому екологічному дослідженні ,аналізує передпроектні, проектні ті інші матеріали, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан природнього середовища .

Мета екологічної експертизи - запобігання негативного впливу антропогенної діяльності, а також оцінка ступеня екологічної безпекигосподарської та екологічної діяльності.

В даному дипломному проекті проектується нова технологія комплексної механізації вирощування озимої пшениці ,вона повинна замінити існуючу технологію в ТОВ агрофірма „Україна" Недригайлівського району Сумської області.

Господарство знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірно теплим кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодного зимою з відлигами. В цілому кліматичні умови за кількістю тепла ,світла,вологи сприятливі для вирощування всіх районованих с/г культур.

Серед земель найбільшого поширення набули чорноземи типові і їх злиті види, які займають водорозділи, плато і їх схили. Напрямок діяльності ТОВ агрофірма „Україна" рослинницько-тваринницький.

При технології вирощування озимої пшениці відрізняються такі види забруднення: механічне (пил, тверді частки і т.д.) та хімічне (мінеральні добрива, пестициди, гербіциди, хімічні засоби захисту рослин).

Види забруднюючих речовин - забруднюючі речовини в навколишнє середовище потрапляють у вигляді газів (викидні), твердих часток, рідких, аерозолів. Тому в даній проектуємій технології запропоновано:

-для підвищення якості внесення мінеральних добрив -використовувати машини локального способу внесення добрив;

-для гальмування процесу нітрифікації - застосовувати інгібітори (нітрапірин, АМ), що дає змогу підвищити коефіцієнт використання азоту з добрив на 10-15 % і зменшити його витрати у 1,5-2 рази;

-для ефективного використання добрив - внесення оптимальної дози в сівозміні оптимальні строки внесення:

- для зменшення втрат добрив при зберіганні і трпнспортулпнні використання тільки спеціальної техніки і складів.

При комплексній механізації вирощування озимої пшениці для захисту рослин використовуються і пестициди. Незалежно від того, що пестициди складають незначну частину від загальної маси забруднювачів, посту паючи в зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечні, внаслідок високої біологічної активності. Тому проектуємо технологія передбачає: метод токсикації сходів інсектицидами (передпосівна обробка насіння фосфоамідом (2 кг/т) разом з гуматом натрію (1 кг/т) з використанням РКД ). При цьому в фунт потрапляє в 5 разів менше пестицидів при тій же їх токсичності для шкпників озимої пшениці.

Проектуєма технологія при виконанні багатьох технологічних операцій 2-х змінний робочий день, отож заправка агрегатів буде проводитись в польових умовах, що нерідко приводить до попадання нафтопродуктів в фунт. В даному дипломному проекті передбачено для заправки афегатів використовувати спеціальний передвижник заправ очний пост який дп^ ?могг виконувати дозаправку закритим способом без втрат. Для заміни мастила використовується передвижний пункт технічного обслуговування.

З моторними вихлопними викидами в атмосферу попадає значна кількість різних забруднювачів в виді СО2 і чадного газу СО, вуглеводнів,

з єднань сірки і тоту, великої групи металів і других речовин. які впливають на здоров'я людей і рослинність. Велику небезпеку являють собою канцерогенні речовини. В атмосферу з вихлопними газами потрапляє 25. .27 % свинцю , який знаходиться у паливі

Змешити вплив ка ПНС вихлопних газів можна:

-шляхом покращення технічного обслуговування машин;

-мінімізацією обробітку фунту, за рахунок суміщення операцій,

використовуючи комбіновані агрегати;

-використання повної потужності тракторів з метою застосування широкозахватних агрегатів

Проаналізувавши матеріали даного дипломного проекту по ТОВ агрофірма „Україна" ми зробили такі висновки

Для запобігання переущільнення грунту в проекті передбачено [10]:

-виконання більшості операцій застосувати гусеничні трактори,

які мають невеликий питомий тиск на грунт

-мінімізацію обробітку грунту за рахунок суміщення операцій.

використовуючи комбіновані агрегати;

-проведення розрахунку МТА з метою використання їх повної

потужності і застосування потужності і застосування потужності агрегатів афостроків виконання операцій, щоб всі роботи виконувались на фізично спілому фунті (вологість 90..92 %);

- заправку афегатів викопувати тільки ма краю поля.

Ці заходи дають змогу за рахунок покращення властивостей фунту, підвищити урожайність озимої пшениці до 10 %.

6.Економічна оцінка дипломного проекту

6.1 Розрахунок собівартості виробництва продукції

Одним з головних критеріїв економічної ефективності виробництва сільськогосподарських культур є собівартість.

На основі технологічної карти розраховуємо собівартість вирощування озимої пшениці, враховуючи всі прямі затрати коштів [6]:

Сзаг = Са + Сто+Сзп+Спмм+Снас+См.д+Сгерб+Савт+Син(6. 1 )

де Са - амортизаційні відрахування, грн.;

Сто - відрахування на технічне обслуговування і поточний ремонт, грн.;

Сзп - оплата праці персоналу, який обслуговує агрегат, грн.;

Спмм - вартість витрачених ПММ, грн.

В сумі ці витрати становлять прямі експлуатаційні затрати. За даними технологічної карти сума витрат складає

Sпр= Са+Сто+Сзп+Спмм=85000 грн

Сплс-вартість насіння

Смд-вартість мінеральних добрив, грн.;

Сгерб - вартість гербіцидів, грн.;

Савт - затрати на автотранспорт грн ;

Сін - інші виробничі затрати (загальновиробничі та загальногосподарські), грн. Вони становлять 30. .35 % від суми затрат Са+Сто+Сзп.Так як Qпмм=49000 кг, то перемноживши на комплексну ціну отримаємо Gпмм=64000 грн

Са+Сто+Сзп=85000-64000=21000 грн (6.3)

Сзаг=390335

Результати розархунків заносимо в таблицю 6.2

Затрати на вирощування озимої пшениці таблиця 6.2

Собівартість : Спр=Сзаг/Вз де Вз-валовий збір,т (6.5)

Спр=390335/2205=173,48 грн

6.2 Розрахунок вартості додаткових капіталовкладень

Додаткові капіталовкладення - це вартість додатково придбаної техніки і затрати на впровадження в виробництво [4]:

Придбати необхідно:

Борони БИГ-3 А - 1 шт - 4800 грн.

Обприскувач ОПШ-15 1 шт-6500 грн.

Подрібнювач АИР-20 2 шт - 15300 грн.

Змішувач добрив СЗУ-20 - 2 шт 17000 грн.

Всього додаткових капіталовкладень на суму 43600 грн. Строк окупності додаткових капіталовкладень:

Ток=Кпр/Ер=0,12 року

6 .3 Техніко-економічні показники дипломного проекту

Всі основні показники вирощування озимої пшениці і конструктивної розробки заносимо в таблицю 6.3.

Визначаємо приведені затрати :

S1=Ср+Ен+Кпр (6.7)

де Ср - річна собівартість всієї продукції, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, Е_и =0,15;

Кпр -вартість додаткових капіталовкладень, грн

S1=204991 грн

Ер=((Со+Ео*Ко)-(Спр+Ен*Кпр)*d)*Вр (6.8)

де Со - собівартість виробництва озимої пшениці за базовий рік, грн./т;

Спр - собівартість по проекту, грн./т;

Ко - капіталовкладення до впровадження, грн,/т;

Кпр - капіталовкладення після впровадження, грн./т;

d - додатковий ефект від підвищення якості, грн./т;

Вр - валовий збір продукції по проекту, т.

Ер= ((166,94 -0,1 5-0) -(98,76 + 0,15 -8,22))- 2050 = 137159 грн

6.4 Ефективність впровадження комплексної механізації вирощування озимої пшениці.

Для порівняльних розрахунків затрат грошових засобів по проекту беремо базовий : рентабельність вирощування :

Р=((Сзак-Спр)/Спр))*100%=153%

Висновки та пропозиції

Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці має ряд організаційно-технічних недоліків і технологічних недоліків , а саме-велика кількість операцій по підготовці грунту,що призводить до ущільнення грунту; використання малопродуктивних МТА; низька технологічна дисципліна.

Розроблена нами перспективна технологія вирощування озимої пшениці забезпечує зниження собівартості виробництва зерна і ріст продуктивності праці,виключення ручної праці,використання високопродуктивних МТА, переведення процес) вирощування на інтенсивну технолог ію.

Розроблений копновоз-волокуша для збирання незернової частини врожаю має значно вищу продуктивність ніж існуючі засоби збирання нечернової частини врожаю, виконання операції! проводиться більш якісно і з меншими затратами.

В даному проекті наведено перелік небезпек, розрахунок необхідної кількості засобів пожежегасіння, засобів індивідуального захисту, спецодягу. Запропонований пристрій для знімання шківів виключає одержання робітником травм і підвищує продуктивність і якість ремонту.

В дипломному проекті проведена екологічна експертиза і наведені мірі по охороні навколишнього середовища.

В разі запровадження розробленого проекту в ТОВ агрофірма „Україна" собівартість виробництва зерна складатиме 173,59 грн/т , а річний економічний ефект сгановитиме 137 159 грн.

Література

1. Алилуев В. А. и др. Практикум по зксплуатации машинно-тракторного

парка. М.: Агропромиздат, 1987.

2.Анурьев В. Й. Справочник конструктора-машиностроителя. В 3-х томах.

М.: Машиностроение, 1978.

3. Гречкосій В.Д. та ін. Комплексна механізація виробництва зерна Київ.:
Урожай, 1991.

4. Гречкосій В.Д. та ін. Довідник сільського інженера. Київ.: Урожай,1991

5.Диденко Н.К. Зксплуатация машинно-тракторного парка. Киев.:

Вьісшая школа, 1997.

б.Добрышева В. А. Зкономика сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат,

7.Ільченко В.Ю. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному

виробництві. Київ.. Урожай, 1993.

8.Канарев Ф.Ш. и др. Охрана труда. - М.: Агропромиздат, 1988.

9.Катін І.М. та ін. Комплексна механізація виробництва зерна. Київ.:

Урожай, 1985.

10.Ю.Куценко О.М., Писаренко В.М. Екологічні основи раціонального природокористування в аграрному виробництві. - Київ.: НМКВО, 1992.

11 . .Куценко О.М., Писаренко В.М Охрана окружающей средьі в сельском

хозяйствс.- Киев.: Урожай, 1991.

12.Корнев Г.В. й др. Интенсивная технология воздельївания

сельскохозяйственньїх культур. - М.: Агропромиздат, 1988.

1З.Михайлов В.Н. й др. Охрана труда в сельском хозяйстве: Справочник. -

М: Агропромиздат, 1989.

14.Н.Никитин Ю.А. Интенсивная технология производства озимой пшеницы. - М.: Россельхозиздат, 1988.

15.Попов Г.Н., Алексеев С.Ю. Машиностроительное черчение. Справочник.

Л.: Машиностроение, 1986.

16.Фере М.Е. й др. справочник по эксплуатации машинно-тракторного

парка. М.: Колос, 1978.

17.Цурпал И.А. Краткий курс сопротивления материалов. Учсбное пособие.- Киев.: вьісшая школа, 1989.

18.Закон України про охорону праці.

19.Закон України про екологічну експертизу. — Київ, 1995.

20.Орманджи К.С., Барабаш Г.И. Операционная технология уборки

колосових культур. — М.; Россельхозиздат, 1983. - 271 с.

21.Бубнов В.З., Кузьмин М.В. Зксплуатация машино-тракторного парка. -

М.: Колос, 1980.-231 с.

22.Комков В.М. Технико-економическая зффективность конструкторской

розработки. Методические указания. - Сумы, 1997.

23.Ярошенко И.Ф. Методические указания по вьіполнению раздела «Охрана труда» - Сумы, 1997.

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

Технології вирощування ярого ріпаку

Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна

Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

Виробництво зерна, його економічна ефективність

Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi

Сучасний стан сільского господарства України

Основи розробки бізнес-плану

Економічна ефективність виробництва соняшника

Екологічне землеробство

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Повышение эффективности использования машинно-тракторного парка ЗАО СПФ "Агротон" отделение Штормово

Народногосподарське значення виробництва овочiв вiдкритого i закритого грунту

Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення