Реферат: Особливості говіркового мовлення Житомирської області

ЗМІСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

2.1.2 Родинні свята

2.2Господарство

2.2.1 Тваринництво

2.2.2 Рослинництво

2.3 Будівництво

2.4 Одяг

2.5 Розповіді про минуле

ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

3.2 Їжа, напої

3.3 Господарство

3.3.1Рослинництво

3.3.2 Тваринництво

3.4 Весілля

ЧАСТИНА 4. Словник

ВИСНОВКИ

Вступ

Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу.

Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах сіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному.

Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.

Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної Середньої Наддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання :

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.

Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалу проводився за двома запропонованими та трьома спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів – з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.

Діалектний матеріал збирався експедиційним методом , для опрацювання матеріалу використано описовий, і частково лінгвогеографічний методи , а також дослідницькі прийоми аналізу звукового потоку.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов.

Ружин – селище міського типу, розташоване на березі річки Роставиці, центр Ружинського району Житомирської області. Колись був волосним центром, потім Ружин належав до Сквирського повіту Київської губернії, за першим адміністративно-територіальним поділом в Радянському союзі – Ружин відносився до Вчорайшанського району.

Населення Ружина – 5200, до найближчої залізничної станції в с. Чорнорудка – 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир – 110 км.

Знайдені археологічні знахідки засвідчують, що 7 тисяч років тому регіон був заселений трипільцями, 2,5 тисяч років тому – разом з іншими територіями, потрапив під вплив Великої Скіфії. На території Ружинщини частково збереглись залишки Змієвих Валів.

Згодом на цих територіях мешкало слов’янське плем’я уличів, що ще 50 років після того як князь Олег став до влади зберігало свою незалежність, а після поразки уличі мігрують до Дунаю, територію захоплюють печеніги, і лиш в 1036 році, з остаточною перемогою над печенігами землі Ружинщини входять до складу Київської Русі, тому з прийняттям християнства тут ще довго зберігалися язичницькі звичаї.

На місці Ружина з’являється містечко-укріплення Скоргородок, згодом воно отримує назву Щербів. Кримське ханство спустошило землі Ружинщини, в Щербові залишився лише один отаман і 13 замкових слуг.

У 1581 році з’являється перший представник роду Ружинських – Кирик Євстафійович Ружинський. Йому подарували маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопив ближні міста і перейменував Щербів в Ружин.

Ружинська сотня у складі Паволоцького полку брала участь у національно-визвольній війні. Після Андрусівського перемир’я Ружинщина відійшла до складу Польщі, під керівництвом Йосипа Будаковського утворилося Ружинське князівство.

В 1817 році при Емілії Каліновській в Ружині було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.

З початку 20-х років 20 ст у всіх селах Ружинщини були відкриті польські і єврейські школи. 1922 року в Ружин прибула комуна реемігрантів з США і Канади «Новий світ», але невдовзі значна частина розчарувалась і повернулась назад, ті, хто залишився були реорганізовані у колгосп. У 1941 році територія Ружинщини була окупована фашистами. Частина населення організувала партизанські загони, інша поповнила лави ОУН. 1943 року територію Ружинщини було звільнено від фашистів. В 1954 в Ружині з’явився перший телевізор.

Сьогодні в Ружині є поштове відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, в Ружинському районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод і верхівянський сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходиться маєток Ганської, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинській школі певний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружині в післявоєнні роки жив Василь Земляк, працюючи кореспондентом в Житомирській газеті.

Крилівка - село Ружинського району, Житомирської області. Населення – 480. Відстань до найближчої залізничної станції в с.Чорнорудка – 27 км, до районо центра стм. Ружин – 10 км, до м. Житомира – 120 км.

В селі діють церква (в приміщенні колишнього дитячого садка), школа, сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.

ЧАСТИНА 1.

Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

Південно-східні діалекти, які лежать в основі національної української літературної мови, рядом своїх ознак збігаються з нею, проте серед їхніх характерних рис є й такі, якими вони відрізняються від літературної мови. Водночас сукупністю ознак ці діалекти протиставляються, з одного боку, південно-західним, а з другого — поліським діалектам.

Загалом, говірка Ружина й Крилівки наближена до літературної мови, але присутній ряд особливостей на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.

Зона кордону між Південно-східні, південно-західним, поліським діалектам, говірками, тому містить в собі явища, притаманні різним регіонам України.

Фонетичні ознаки :

· етимологічні [о], [е] в новозакритих складах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях заступаються [і], перед яким звичайно пом’якшуються попередні приголосні, включаючи й випадки перед [і] (<[о] ), (пóт’'і̃м, к'í̃н', на̃ливá jeⁱ ш та ін.);

· фонема [а] будь-якого походження зберігається, зокрема відповідно до давнього [ę] послідовно виступає [а] з пом'якшенням попереднього приголосного (пjат', дас'ат', м’і̃с'ац' та ін.);

· ненаголошена [е] зближується у вимові і реалізується у вимові як [е^и ] або навіть [и] та іноді [е^і ] (пе^и чé̃мо̃, не̃^и сé̃мо̃, гов’í j е ⁱ с' :а та ін.);

· ненаголошене [о] перед наступним складом з наголошеним [у], [і] набирає відтінку [у], тобто зазнає помірного “укання”, проте явище відбито непослідовно (та ін.);

· дзвінкі приголосні в кінці слів і всередині перед глухими, к правило, зберігають свою дзвінкість (аж, ji жте, на̃зáд, зáраз )

· повна диспалаталізація [р’], що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для поліських діалектів (грúj e ^і ш, в’íру, бурáк )

· наявне альвеолярне [л^. ] (будувáл · и, гл · ú̃на, м’і̃сúл · и )

· вживається вставне [л] після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІос. мн. терпер. і простого майбутн. часу (станоўл'ájут', садóўл'ат' )

· широко вживається вставний [н] (мн 'á̃та, мн'á̃со, с'í̃мн'а̃ )

· тверда вимова шиплячих (пе^и чéш, пáриш, чаркáми )

Морфологічні ознаки:

· у іменниках І відміни м'якої групи в дав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни м'якої групи в місц. відм. однини виступає закінчення -і (на колгóсп’і , од рóзпис'і , бáт'кºов’і та ін.);

· іменники жін. роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однини мають закінчення -оjу, -еjу (чáркºоjºу , вá̃н'кºоjºу та ін.), проте в частині південно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на м'я­кий приголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjу замість -еjу (сáд ͡ жºоjºу та ін. )

· прикметники, дієприкметники, порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член­ну стягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як м'яка, так і напівм'яка вимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда (тверд'і' , шти'р ’ і, гарн'і̃ та ін.)

· досить чітке розрізнення прикметників твердої і м'якої груп (раби́ĭ , харо́шиĭ, та ін.),

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jíден , штúри ,що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для південнно-західних діалектів;

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного [н] (до jóго, за jóго та ін.);

· наявний інфінітив на -ти або на -т' з перевагою суфікса -ти (ходúти — ходúт', робúти — робúт', носúти — носúт' та ін.;)

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими (хóжу, вóжу , та ін.);

· дієслова І дієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягнені (усічені) форми (зна, гра та ін.);

· у дав.відм. однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. (даў jіjí грóші та ін.);

· вживаються форми умовного способу типу (ходúў би , ходúла б та ін.);

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од (при̃нé̃сли од хре^и ста́ )

· іменники ІІ відміни в множині мають наголос на флексії (ко^у ровú, бабú, калиткú та ін.).

Синтаксичні ознаки:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;

· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃^и нºу̃вáла );

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .

діалектичний говірка текст мовлення транскрипція

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Великдень

/пáскºу рºóблат' jак / нºу̃ пе^и чé̃мºо̃ / паскú ц'і пе^и чé̃мºо̃ // пºотºó̃м не̃^и сé̃мºо̃ св’атúти / ĭде̃м ўже // тºо в пjáтни̃ц′ºу такé // нºу̃ рºозчи̃н'á̃jºу т'íстºо // jак рºозчи̃н'á̃jºy / бе^и рºý / др’íж’:і / мºу̃кá / сáхар / о^у л'íjі тºудú л'º:ý/ шчºоб вºо̃нú̃ бºулú так’í пºохºóж’і на̃ пасºочкú / такé здºóбне̃ рºóбл'ºy т'íстºо // вºо̃нºó̃ тºод'í висхºóд͡ жºуje / кладºý jºогºó в хвºóрмºо̃чки // вºо̃нºó̃ п’ідхºóдит' шче в хвºóрмºо̃чках / а тºод'í ўже садºóвл'ºу jа jºогºó ў дºухºóўкºу // рá̃н'ше пе^и клá jа в печ’í // зáра пе^и ч’í не̃^и мá // а пºотºó ̃м ўже вит'агájeⁱ ш і вºо̃нú̃ охºолºодájºyт' / jіх обливájеⁱ ш // так сáмºо̃ ĭ хл'іб пе^и чéш ў пе^и ч’í // краша̃нкú крáси̃мºо̃ / хтºо в цибºýл'і/ хтºо в пºорºошкºý/ хтºо jак // y пºорºошкºý вºо̃нú̃ ли̃н'á̃jºyт' // д'íти о^у бмºý̃рзºуjºyц':а/ т'і jáĭц′а о^у бмºý̃рзан'і̃/ т'і об:ирájºyт' // a в цибºýл'і вºо̃нú̃ так'í гáрн'і̃ че^и рвºó̃̃н'і̃ і харºóш’і // лºушпú̃̃н':а̃ з цибºýл'ки / на̃ливájeⁱ ш jºогºó / вºо̃нºó̃ де̃н' стºójiц':а / пºотºó̃м ўже крáсиш // пºóт'і̃м ĭдéмºо св’атúти ў цéрквºу / пºóт'і̃м прихºóди̃мºо̃ врá̃нц'і з цéркви ўже в пjат' часºóв і тºоп'íрºу ўже на̃зивájец':а гºов’í̃н':а̃ / це ўже гºов’íjеⁱ с':а ўдºó̃ма̃ // це jiсú св’ачé̃не̃ / а тºод'í ўже jiсú все / шчºо ўже ва̃м та̃м трéба тºод'í jiсú / мн'á̃сºо та̃м // а дºо пáски пºоўнºó̃стjºyjºy п’іст // хтºо мºó̃же пºóстити / пºóстит' ц′íлиĭ п’іст // і зáраз ос'ºó цеĭ п’іст такúĭ сá̃ми̃ĭ ос'ºó бºув з чºотúрна̃дц'атºогºо пºо двáц':ат' вºóс'ме̃ // такúĭ jак і на̃ ве^и лúкде̃н' / шчºо не̃ мºó̃жна̃ jìсти не̃ мн'á̃са не̃ рúби н'і̃чºóгºо // це стрºóгиĭ п’іст на̃зивájец':а // так сá̃мºо̃ ĭ на̃ пáскºу // пºóстиш // на̃чинá̃jе^и ц':а п’íст ўже цеĭ // от вºо̃нá̃ не̃ мºóже пºóстити / вºо̃нá̃ не̃ пºóстит' // а jа пºóшчºу / jа ц′íлиĭ п’іст пºóшчºу дºо паски // ja т'íки jĩм та̃м о^у л'íjºy / о^у л'íjºy jа jĩм // мн'á̃са jа не̃ jĩм / jа дºо сá̃мºо̃ji паски // пºорºос'á кºóл′ºут' кáжºут' jак же це так / ви jºогºó не̃ jíли / нá̃шºо ж jºогºó тºод'í гºодºувáти // ajа кажºý / бºýдºу jìсти ўже на̃ пáскºу // ja ўже тºод'í рºозгºо^у в’íjºyс'а/ тºод'í jа бºýдºу jìсти // нºу̃ тºо не̃ jiжте / в мé̃не̃ кáжºут' д'іўчáта // jaкшчºó ви так / тºо не̃ jíжте // нºу̃ тºо ви jíжте/ кажºý / jа не̃ бºýдºу // вºо̃нú̃ сºóб’і jiд'áт' те мн'á̃сºо / а jа сºоб’í jĩм п’існé̃ // ja ж не̃ ўми̃рájºу / живºý ж // тра шчºоб орга̃н'í̃зм привикáў дºо вс'ºóгºо і дºо п’існºó̃гºо і дºо жúрнºо̃гºо // жúрнºо̃гºо тºóже багáтºо jíсти не̃^и мºóжна̃//

Трійця

/тр’íĭц'а це ў чéрўн'і̃ // та̃м тºóже // тр’íĭц'а це св’áт'ат' з'íл′:е // хатú ўсте^и л'ájºут' // це на̃зивájец':а татáрс'ке з'іл′:е // і д'ітéĭ у jºó̃мºу̃ кºупáли/ вºо̃нºó̃ харашºó / jак і нºó̃ги бºол'áт' пáриш jiх // гºóлºовºу мú̃jeⁱ ш/ дºýже харашºó / шчºоб гºолºовá не̃ бºол'íла / цим ужé свачé̃ни̃м з'íл′:eм // д'ітéĭ ма̃лé̃н'ких кºупájеш / вºо̃нºó̃ так гáрнºо̃ пáхне̃ / ĭ гºóлºовºу мú̃jeⁱ ш вºонºó гáрнºо пáхне̃ / бºо вºо̃нºó̃ такé / харºóше такé ĭ зáпах // і вºо̃нºó̃ пºол′éзне̃ // пºокºупáлас'а / пºо̃мú̃ла гºóлºовºу ци̃м з'íл':ачкºом / вúсºушила jºогºó / пºов’íсила і знºо̃ў мú̃jeⁱ с':а / грúje^і ш вºóдºу і знºо̃ў ми̃je^і ш // харашºó тºод'í / вºóлºос не̃ вилáзит' і харашºó//

Різдво

/a на̃ р’іздвºó так сá̃мºо̃ пе^и клú хл'іб знºо̃ў / з чаркá̃ми̃ // на̃зивájец':а кни̃шí / тºо паска / а тºо кни̃ш // чáркºоjºу вирºобл'ájеш // тºо кни̃ш на̃зивájец':а різдв’а̃нú̃ĭ // кºол'адºýjºyт' / кºол'áдки вс'áк’і // хтºо jакí знá̃jе // на̃ нºó̃виĭ гºод вºорºóта зн'і̃мá̃ли хлºóпц'і де д'іўчáта бºулú // нºу̃ тепéр же бачиш / вºо̃нú̃ не̃ ĭдºут' тºудú де je д'іўчáта таĭ зн'і̃мá̃jºут' т'і вºорºóта / а ĭдºут' дºо старúх бабíв // нá̃шºо // та бáба пºостáвила на̃пр’і̃м’é̃р сºоб’í вºорºóта // вºо̃нú̃ п’ішлú jiх зн'á̃ли / хтºо jiĭ jiх при̃не̃^и сé // кºолúс' де д’íўчи̃на̃ je і тºо не̃ зн'і̃мá̃ли / п’ід'іпрºýт' чи та̃м шºос' такегºó // нºу̃ зн'і̃мá̃ли це не̃ зн'і̃мá̃ли / шчºо дес' пºоза̃нºó̃с'ат' / аж дºо дрºýгºоji хáти чи шче кºудúс' / такºóгºо не̃ бºýлºо //

Святого Андрія

/на̃ а̃ндрéjа д'іўчáта схºóд'ац':а і хлºóпц'і прихºóд'ат' // вáри̃м варé̃ни̃ки / печºýт' па̃мпºýшки / в’íшаjºут' ц'ºу калатºý // оцé такúĭ обúчаĭ бºуў // т'і jíдºут' т'і мá̃ст'ат' сáд͡ жºоjºу пºо лºóб’і/ а тºоĭ кáже ўкºуснºý̃ / тºоĭ кáже jа писнºý̃ // оцé такúĭ бºуў обúчаĭ // ajак ве^и снá̃ пºочи̃нá̃jе^і ц':а тºо сп’івájºут' гºолºодарá д'іўчáта // a зáраз / зáраз ц'ºóгºо не̃мá̃ // зáраз на̃чнú шчºос' сп’івáти / чи там шºо // скáжºут' оцé ўже пºо̃на̃пивáлис'а таĭ сп’івájºут' // ме̃н'í̃ кºолúс' бºулºó з д'áд'кºо̃м вá̃н'кºоjºу // в’і̃н же ж кºолúс' рá̃н'ше пиў / зáраз в’і̃н ўже̃ не̃ пje // a тºо в’і̃н рá̃н'ше рºобúў на̃ трáхтºор’і / таĭ вúпje// таĭ приĭдé дºодºó̃ми̃ // трáхтºора на̃ кºолгºóсп’і пºостáвит' / а са̃м приĭдé дºодºó̃ми̃ // не̃ знá̃jе де в’і̃н тºóгºо трáхтºора д'ів // ўже ĭде шºукáти трáхтºора ма̃рºýшка / кºудá ти ĭдеш // кºудá ти ĭва̃н ідéш / трáхтºор на̃ кºолгºóсп’і // jа тºоб’í не̃ в’íрºу // і це ĭде а jа ĭдºу з хвéрми // стр’ічájºу jºогºó так отºó на̃ сел'í // д'íдºу вá̃н'ка кºудá тºо ви̃ ĭдéте // і ма̃рºýшка ж з:áд'і за ни̃м шкºутил'гájе // а jа ĭдºу з хвéрми // кºудá тºо ви ĭдéте / кáт'ºyjа jĩм не̃ в’íрºу / jа т'íки тºо^и бí в’íрºу // jакшчºó ти ме̃н'í̃ скáжеш де мі̃ĭ трáхтºор / jа зрáзºу ве^и ртájºус'а з тºобºójºу дºодºó̃ми̃ // кáжºу д'íдºу вá̃н'ка / трáхтºор ваш на̃ тáбºор’і стºо^у jíт' // ў стратºý / все jак не̃ мºó̃же бºýти / закрúтиĭ / кáжºу // ви jºогºó пºостáвили / закрúли / ĭде̃м дºодºó̃ми̃ // ĭде̃м // вертájе̃ⁱ мс'а з ни̃м дºодºó̃ми̃ / ĭдºу // кáже / jа бºýдºу завºóдити / ти бºýдеш вивºодити / бºýде̃м сп’івáти / бºýде̃м / а ма̃рºýшка вертájе^і ц':а на̃зáд і каже / бºóже / дºóбре шчºо ти ме̃н'í jºогºó хºоч приве^и лá // ĭде // в’і̃н завºóдит' /а jа вивºóд͡ жºу // на̃ дрºýгиĭ де̃н' кáжºут' / кáт'а на̃пилáс'а так з вá̃н'кºоjºу // сп’івáла // а jа з хвéрми ĭдºу // так кáжºут' сп’івáла шчºо кºудú // вá̃н'ка завºóдит' / а вºо̃нá̃ / кáжºут' / вивºóдит' // пºотºó̃м приĭшлú ў хáтºу / с'íли ў хáт'і// сп’івájе̃^і м // jа тºоб’í скажºý / jа так кºó̃нчила шкºóлºу / тºо jа бíл'ш’іст' хºодúлa на̃ хвéрмºу̃ // jа кºорºовú дºоjíла // jа мá̃лºо такé // а вºо̃нú̃ тºо хºодúли жáти ĭ вjазáти // а jа н'ẽ // jа це хºодúла тºут на̃ хвéрмºу / а пºотºó̃м л'íтºо хºодúла на̃ кирп’íчни̃ĭ завºод // кирп’íч вирºобл'áли // та̃м бºулá // a ўдºó̃ма̃ / тºо так / с'íjали жúтºо / пше̃^и нú̃ц'ºy// y бáби jаўдºóхи / бáба пºос'íje жúтºо ĭ пше̃^и нú̃ц'ºy самá ўже не̃ мºó̃же // гºукájе ме̃нé̃ / кáт'ºу пºо̃мºо̃жú жúтºо жáти // ĭдºу /жнºу̃ // ĭва̃н приĭдé / це jijí си̃н // jа жнºу̃ / а в’і̃н складájе / вjáже ĭ складájе // а зáраз ўже jºогºó не̃ с'íjºyт' // н'і̃хтºó н'і̃ч’ºó не̃ с'íje //

2.1.2 Родинні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Народження дитини

/так сá̃мºо̃ бºулú рºодú̃ни̃ jак і зáраз рºодú̃ни̃ // прихºóд'ат' на̃ рºодú̃ни̃ кºолúс' // ідéш на̃ рºодú̃ни̃ бе^и рéш хºустú̃нºу̃ // нá̃шºос' брáли jáĭц'а // ja не̃ знá̃jºу нá̃шºо jiх брáли // a на̃ шºó jiх брáли / jа не̃ знá̃jºу // бºо кºолúс' jак jа бºýла шчºо це рºодúла цих д'ітéĭ / дºо мé̃не̃ прихºóдили бабú та ĭ мá̃ти прихºóдила і бáба мºо̃já прихºóдила // бºо вºо̃нá̃ ў мé̃не̃ бºулá за бáбºу за д'íт'ми̃ // прихºóдили // б’ілé̃н'ка такá хºустú̃на̃ // при̃нºó̃сили у вºýзликºу jáĭц'а // a нá̃шºо т'і jáĭц'а // на̃ шºó вºо̃нú̃ // jajiх так не̃ рºозпúтºувала / вºо̃нú̃ ме̃^и н'í̃ не̃ рºозказáли дл'а чºóгºо вºо̃нú̃ // зáраз тºóже ідºýт' / але jак та̃м ідºýт' / хтºо jак іде // a хтºо стар’íшиĭ знá̃jе / тºоĭ ĭде // a мºо̃лºод'ºóж ідé так ужé п’ішлú таĭ п’ішлú // cид'íли сп’івáли теĭ усé / ºоцé такé рºобúли на̃ рºодú̃на̃х //

Хрестини

/a христú̃ни̃ так сá̃мºо̃ // пºохре^и стúли / при̃нé̃ли од хрестá // пéрших кºу̃м’í̃в jак’í шé̃нºо̃ пéрших хрешчé̃ни̃к’ів хрúст'ат' п’ідн'і̃мá̃jºут' на̃ўрá // цеĭ кºу̃м уже з кºу̃мºó̃jºу шчºо вºо̃нú̃ пºо пéршºо̃мºу̃ / шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу // ста̃нºó̃вл'ат' мºо̃гºoрúч // п’і̃дн'і̃мá̃jºут' jiх дºогºорú // шчºо даjéте / мºо̃гºорúч // мºо̃гºорúч зна̃чúт' // ста̃нºó̃вл'ат' та̃м л'íтрºу гºор’íлки / там ви̃нºóе / шчºо та̃м уже стáвит' в’і̃н на̃ цеĭ мºо̃гºорúч / а кºу̃мá̃ свºоjé і тºод'í ўже с'ідájºут' та гºул'ájºут' вºо̃нú̃ // ўже кºу̃мú̃ угºошчájºут' і це вºо̃нú̃ с'ідájºут' і гºул'ájºyт' // двºójе брáли кºолúс' кºу̃мí̃ў / зáра берºýт' чéтверºо // ос'ºó ў нá̃д'і це с'ºóдн'і̃ вºо̃нú̃ хре^и стúли тºо чéтверºо бºулºó кºу̃мí̃ў / бºо двºójе д'ітéĭ //

Похорон

/на пºóхºорºо̃н ўже так // прихºóдит' п’éўча сп’івájºут' / нºу̃ мºó̃л'ац':а / нºо̃ це ми̃ кáже̃м сп’івájºут' // сп’івájºут' пºохºорºó̃н':і̃ п’існ'í̃ // прºовºод͡ жájе̃м ў остá̃н'º:у̃ пºут' і сп’івájе̃мºо̃ п’íсн'ºу̃ ц'ºу jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти / тºо ўже тºо^у д'í ми̃ сп’івájе̃м п’íсн'ºу̃ / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃jа дºорºóга / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' од р’íднºогºо пºорºóга // ужé jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти // а так шºó ми̃ / н'і̃ч’ºó / це ўже рі̃дн'á̃ та̃м плáче / випрºовºод͡ жáти шкºодá / бºо ўмé̃рлºо тºо шкºодá // не̃^и сºýт' на̃ цвú̃ндар / опºускájºут' ў já̃мºу̃ //

Весілля

/свáд'ба // jак тºо кáжºут' / гºул'аjºут' // мºо̃лºодúĭ ідé дºо мºо̃лºодºóji// тºод'í тºоĭ р’ід іде с'ºyдú / од мºо̃лºодºójiр’ід ідé тºудú // cтарºостú / свáшки ĭдºут' забирájºут' од мºо̃лºодºóгºо р’ід і ĭдºут' дºо мºо̃лºодºóji// a пºотºó̃м уже ўвéче^и р’і забирájºут' мºо̃лºодºý і ведºýт' дºо мºо̃лºодºóгºо // це ўже такúĭ бºуў обрáд // це бºулºó ў сºубºóтºу / а ў не̃^и д'íл'ºу ўже прихºóд'ат' так сá̃мºо̃ од рºóзпис'і бºо ж у не̃^и д'íл'ºy ĭдºут' сºоб’í дºо рºóзпис'і // ў сºубºóтºу хºóдит' клúкат' мºо̃лºодá / а ў не̃^и д'íл'ºу кºолúс' свáд'ба на̃чи̃нá̃лас' / а зáра на̃чи̃нá̃jец':а ў сºубºóтºу / а тºо^у д'í на̃чи̃нá̃лас'а ў не̃д'íл'ºу / а ў пºо̃не̃^и д'íлºок це ўже за пºо̃не̃^и д'íлºок // а зара ўже не̃^и д'íл'а за пºо̃не̃^и д'íлºок // ўже ў сºубºóтºу гºул'ájºут' / а ў пjатнú̃ц'ºy хºóд'ат' клúкат' // нºу̃ ў пºо̃не̃^и д'íлºок ужé jакшчºó остá̃н':ºо̃гºо жé̃ни̃т' чи од:аjé дºóчкºу остá̃н'º:ỹ зá̃м’і̃ж / знá̃чит' пле^и тºýт' так'í в’і̃нкú з жúта / на̃кладájºут' на̃ гºóлºовºу / мá̃те^и ри ĭ бáт'кºов’і і це ўже вивºóз'ат' jiх із пºодв’íрjа // вивºóз'ат' / пºовéзли пºокºупáли jiх із цú̃ми̃ в’і̃нкá̃ми̃ / тºод'í при̃нºó̃с'ат' ц'і в’і̃нкú кладºýт' на̃ пºодв’íрji та̃м на̃ чºó̃мºу̃ // кладºýт' на̃ рад'ºýшкºу ц'і в’і̃нкú і вс'і пºо̃мºо̃лºóт'ат' // пºо̃мºо̃лºотúли / а пºотºó̃м не̃сºýт' на гºорºóд і с'íjºyт' / рºозс'íjали це все шчºо на̃мºо̃лºотúли // садºóўл'ат' jiх на̃ гіл':áкºу і везºýт' вºолºочúти / завºолºочúли / дºоп’íрºу с'ідájºут' за ст'іл і дáл'ше прºодºолжájºут' пúти // оцé так'í кºолúс' обрáди бºулú // jaк ужé ĭде мºо̃лºодá од рºóзпис'і / от зáраз ужé в на̃с пе^и ре^и jмá̃jºут' мá̃лºо / а кºолúс' пе^и ре^и jмá̃jºут'/ ста̃нºо̃ўл'ájºут' хлºóпц'і ст'іл'ц'á / на̃ ст'ілéц' кладºýт' хл'íб // мºо̃лºо^у д'í п’ідхºóд'ат' уклºо̃н'á̃jºуц':а дºо ц'ºóгºо хл'íба/ а ўже збºóкºу дрºужкú сп’івájºут' / рºозстºуп’íте^и с'а вºорºогú не̃ пере^и хºóд'те дºорºогú / хаĭ прºоĭдé гºоспºóд' сад / благºослºовúт' ус'íх на̃с // тºод'í ўже вºо̃нú̃ дºогºовºорájºуц':а / старºостú дºогºовºорájºуц':а // мºо̃гºорúч хºóчте хлºóпц'і / знáчит' мºо̃гºорúч / забирájºут' // ви ĭдéте з нá̃ми̃ пºо мºо̃гºорúч // вºо̃нú̃ од:аjºýт' jĩм мºо̃гºорúч і вºо̃нú̃ сºо^у б’í ĭдºут' і та̃м гºул'ájºут' // y на̃с хºовájºут' мºо̃лºодºý // óбше^и м приĭшлú ўже од рºóзпис'і / ўвéче^и рі та̃нц'ºý'jºут' та̃нц'ºý'jºут' ўже вéч’ір // пºо̃тºó̃м ўз'ав стáршиĭ укрáў ц'ºу мºо̃лºо^у дºý і схºовáў // же̃н'í̃х дºóлже̃^и н ітú шºукáти // кáжºут' / jак це ти та̃нц'ºyвáў / шчºо ў тéбе мºо̃лºо^у дºý ўкрáли // де ви jijí схºовáли // ўже в’і̃н хºóдит' jijí шºукájе // не̃^и мá̃jе // нºу̃ шºукáĭ / ми̃ тºоб’í далú /а ти тепéр шºукáĭ/ нºу̃ ўже jак знáĭде / приве^и дé / тºо в’і̃н jijí на̃ рºукáх нºó̃сит' і та̃нц'ºyje / це все кáжºут' усé // пºотºó̃м с'ідájºут' за ст'іл / стáршиĭ бºоjáри̃н /абºо мé̃ншиĭ бºоjáри̃н крадé тºýхвл'а // кáжºут' вихºóд'те ўже з:а стºолá // а н'е̃в’éста кáже jа не̃ п'ідºý бºо jа бºóса // jaк бºóса // ўкраў хтºос' тºухвл'á // знá̃чит' дºóлже̃^и н стáршиĭ бºоjáри̃н вúкºупити тºýхвл'а / шчºоб мºо̃лºодá ўзºýлас' // oцé так'í ше тºóже / jак кáжºут' / бºулú // мºо̃лºодúĭ тéшч’і нºó̃ги мú̃je // óпши̃м це ўже ў сºубºóтºу ўвéче^и р’і з'ат' тéшч’і мú̃je нºó̃ги / і та̃м шºуткºýjºyт' / та̃м ўже обстºупájºут' і та̃м мú̃jºyт' нºó̃ги // з'ат' тéшчºу садºóвит' на̃ стºýлºо/ ста̃нºóвит' тáзика / і на̃ливájе тºудú вºодú і пºó̃мі̃ж вºóдºу гºорíлки // рве бºурjá̃н // кáжºут' / крºопúви / не̃ бºýдºут' нºó̃ги бºол'íти і шарºýje тéшч’і ўже ц'і нºó̃ги / мú̃je з усéji сúли // вúкрºути // берé рºушнúк витирájе // пºотºó̃м узºувájе тºýхл'і / кладé ўже ў тºýхвл'і грºóші і jiдé̃н тºýхвел' пºотºó̃м ў дрºýгиĭ / т'і тºýхл'і jijí ўже пºозакидáje / а ў цих вºо̃нá̃ ўже та̃нц'ºýje// ўвéче^и р’і п’íсл'а вс'ºóгºо ўзºýли тéшчºу ўже тºод'í завºóд'ат' мºо̃лºодºý ў шалáш / чи та̃м кºолúс' у хáт'і бºулú свáд'би // захºóдит' у хатºý с'ідájе за ст'іл / і тºут ужé чи дрºужкú чи сватú / хтºо та̃м ужé сп’івájе п’існ'í̃ / оĭ ідú ідú мá̃ти дºо дºочкú збирáти з дºочкú бúндºочки // мá̃ти ўже ĭде не̃^и сé платºóк шчºоб на̃пнºý̃ти мºо̃лºодºý // зн'і̃мá̃jе в’і̃нºó̃к цеĭ і на̃пинá̃jе ўже jijí платкºóм // і тºоп’íрºу сп’івájºут' // jaк отºó ў пºоне̃^и д'íлºок / тºо сп’івájºут' / св’атúĭ пºо̃не̃д'íлкºу / ти спºóртиў на̃м д'íўкºу / ў кºомºóр’і п’ід пºолúце^и jºу / зрºобúў jijí мºо̃лºодúце^и jºу // це такºý п’íсн'ºу̃ сп’івájºут' // теĭ мá̃ти на̃пи̃нá̃jе jijí хºýсткºо^у jºу і так jijí на̃пú̃н'ºу̃jºyт' і це шчитájец':а мºо̃̃лºодúц'а // cватú / рºóдич’і ўбирájºуц':а зáмі̃ст' цих мºо̃лºодúх/ з т'ºýл'і хватºý такºý рºóбл'ат' / в’і̃нкá рºóбл'ат' і отºó на̃кладájºут' // чºолºов’і́́к убирájе^і ц':а за н'е̃в’éстºу / а ж’í̃нка ўбирájец':а за мºу̃жикá // це ос'ºó у вáл'і jак це ми̃ бºулú на̃ свáд'б’і /тºо та̃м хлºóпц'і пºоўбирáлис'а // оксá̃на̃ бºулá / це мºо̃já пле̃^и мé̃н:и̃чка за мºу̃жикá / а тºоĭ убрáўс'а за н'ẽв’éстºу // на̃мºо̃стúли грºýд'і / на̃клá̃ли jºо̃^у мºý̃ / такúĭ шºýтливиĭ хлºóпец' бºуў // ўбрáли і пºовéзли ц'ºу мá̃т'ір бºо це ж остá̃н'º:о̃гºо вºо̃нá̃ ўже жи̃нú̃ла // пºовéзли аж тºудú / на̃ сéлишче ў ставºóк кºупáти // бáт'ка ĭ мá̃ти // кажºý / вºолºóд'а / ўбирáĭс' / бºо пºовезºýт' кºупáти // та ви шºо // пºобáчиш / шºо пºовезºýт' // п’ішлú дºо в’íт'і ц'ºóгºо / jак тиб’í сказáти / cºó̃ндрикºовºогºо / ўз'áли прицéпа од ма̃шú̃ни̃ // в’і̃н даў / в’і̃н jĩм рºозр’ішúў / кáже бе^и р’íт' прицéпа / ва̃м бºýде лéгше на̃ прицéпºов’і вéзти // в’і̃н ле^и гé̃н'киĭ // а ви ж гºуртºóм // залигájете / с'ºудú / кáже ўстрºó̃ми̃те такºóгºо дрºучкá / приўjаж’íт' jºогºó прºóвºолºокºоjºу / шчºоб ва̃м дºоўгé̃н'кºо бºулºó / вас же бºýдºут' пºога̃н'á̃ти // в’і̃н jĩм рºозкáзºуje ци̃м хлºóпц'а̃м // вºо̃нú̃ jºогºó ўз'áли / прикрºутúли / с'ºудú вз'алú ўче^и пúли два мºо̃тºузкú / тºоĭ за дúшл'а т'á̃не / а т'і два збºóкºу / тºоĭ ле^и гé̃н'кºо і дºo нºо̃вºострºоjé̃н'і̃jа і аж дºо сéлишча на̃ стаў // пºовезлú / jак пºоскидáли з грéбл'і ў стаў / а тéплºо ж / пºокºупáлис'а приjíхали на̃зáд // кáже вс'ºо ўже пºокºупáлис'а / так шчºо стаў тºоп’íрºу мºо̃гºорúч // стáўл'ат' мºо̃гºорúч і с'ідájºут' дáл'ше цеĭ // тºо це jа ж кажºý / так’і це шчºо так рºóбиш і на̃ свáд'б’і так’í хвºóкºуси одпáл'ºyjºyт' // хтºо л'ºýбит' / да // а je тºут от це гáл'і / ма̃рºýс'і бºо̃ндарчºýк бáт'кºо бºуў / пºокºóĭни̃ĭ ўже / а бºуў живúĭ // а гáл'а ц'а ўже остá̃н:'а̃ / jijí вºо̃нá̃ од:авáла зá̃мºу̃ж // кажºý дºо ма̃рºýс'і / ма̃рºýс'ºу / бºýдºут' ж ўзáўтра вас кºупáти / тебé ĭ jiвá̃на̃ // oĭ кáт'ºy / а jа там гºотºóвила // кáт'ºy не̃ ч’іпáĭте jºогºó // кажºý ни̃ пе^и ре^и живáĭ // бºýде все ў нºó̃рм’і̃ / jiвá̃н не̃ такúĭ ўже дºурнú̃ĭ чºолºов’íк // ти кажºý ўбирáĭс'а // вºо̃нá̃ п’ішлá та̃м ужé ў старé ўбирájе^і ц':а // а jа кажºý / jiвá̃н / це такúĭ обúчаĭ це кажºý трéба // це шчитáĭ шчºо ти ўже остáн́'º:у̃ дºóчкºу од:аjéш // тра вас ужé вúвезти з пºодв’íрjа // а мºо̃лºод'í хаĭ ужé тºут хаз'аĭнºý̃jºyт' // a вас старíх ужé тре вúвезти / а вºо̃нú̃ шчºоб вас дºогл'адáли // тºо тра / кажºý / шчºоб ти ўбрáўс'а ў старé / ў старºý одéжºу бºо пºовезºýт' вас кºупáти // харашºó // п’ішºóў ўд'íвс'а ў старºý одéжºу // пºокá ма̃рºýс'а вд'íлас' // jiвá̃н ужé гºотºóвиĭ / п’ідпе^и рéзаниĭ / о / перéвеслºо̃м п’ідпе^и ре^и зáўс'а і ўд'іўс'а // на̃ чºó̃мºу̃̃ бºýдете вéзти / хлºóпц'і привéзли сúл'нºо̃ дºóўгºу гил':áкºу такºý з jáвºора / такá рáсна̃ / jiвá̃н с'ідájе з:áд'і / а ма̃рºýс'а сперéд'і / ма̃рºýс'а це ўже пºога̃н'á̃jе / ск’íл'ки та̃м дºо стáвºу вéзли / та̃м же близé̃н'кºо / везºýт' / привéзли jiх на̃ грéбл'ºy / з грéбл'і jiх ў ставºóк скрájºу кú̃нºу̃ли / та̃м же не̃ гл'íбºокºо / jiвá̃н ше пºоплúваў пºо стáвºу / вúл'ізли / ве^и з'íт' те^и пéр на̃зáд / с'ºýди ж вéзли // вез'íт' / бºо не̃ пºолºýчите н'і̃ч’ºó / садºóўл'ат' на̃зáд на̃ ц'ºу гил':áкºу // вºонú̃ мºó̃крі і везºýт' на̃гºóрºу / привéзли / вºо̃нú п’ішлú переўд'íлис'а / дºоп’íрºу // ме̃н'í̃ ма̃рºýс'а кáже jак ти jºогºó ўб’ідúла // ja дºýма̃ла шºо ўс'ºо / кажºý в’і̃н спºокºóĭни̃ĭ чºолºов’íк / шºо ти кажºý так це^и гºó / так бºулºó харашºó пºогºул'áли //

2.2 Господарство

2.2.1 Тваринництво

Інформатор: Гаврилюк Надія Півонівна, 1954 р. н., освіта 8 класів.

Догляд за коровою

/ў сáми̃ĭ перéд з те^и л'áтка ма̃лé̃н'кºогºо дºогл'адájºут' кºорºóвºу // випºójºуjºут' / вºо̃нºó̃ рºостé два гºóди / три // хºóдит' те^и лúчкºоjºу / п’ісл'а jіjí парºýjºут' / і тºо^у д'í ўже кºорºóва // нºу̃ / кºормá̃ / jак’í та̃м jíсти jім давáти // нºу̃ с'і́́̃нºо̃ /ĭ бºур’áк / і тºоўч // ўсе такé пºовú̃нº:о̃ бºýти / шºоб кºорºóва jºогºó jíла // jак ужé кºорºóва тéлиц':а // jе такé шºо са̃мá̃ тéлиц':а / jе такé шºо трºóшки тре пºо̃ма̃гáт' // оте^и лúлас'а // ў сá̃ми̃ĭ пе^и рéд трéба / шºоб вºо̃нá̃ облизáла те^и л'áткºо / а тºод'í ўже та̃м обсºóхне̃ вºо̃нºó̃ два три часá прºоĭдé /та ĭ тºоп’íрºу пºускáти jºогºó дºо кºорºóви // і та̃м пºускájºут' jºогºó чéрез п’jат / чéрез ш’іст' часºóў / пºускájºут' це те^и л'áткºо дºо кºорºóви / шºоб вºо̃нºó̃ с:áлºо // пºотºó̃м уже п’івгºóда / два три м’í̃с'ац'і тре давáти jºо̃мºý̃ мºо̃лºокºó / шºоб вºо̃нºó̃ с:áлºо / тºо тºод'í крáшче і телúчка / гет' і бичºóк чи телúчка / вºонºó ж крáшче̃^и н'ке те^и л'áткºо тºод'í // тºо такúĭ дºóгл'ад за кºорºóвºоjºу //

Догляд за свинями

/а за свú̃н'ми тºóже такé // ос'ºó бáчиш / дивú / jак’í б’íгаjºут' ма̃лéн'к’і // ск’íл'ки та̃м вºо̃нú̃ // кºóлºо сви̃нºо̃мá̃тки вºо̃ни́́̃ пºовú̃н':і̃ бºýти два м’í̃с'ац'і / тºод'í отлºучájеш // і вºо̃нú̃ ўже тºод'í / даjéш jі̃м та̃м / нºу̃ вºо̃нú̃ ўсе ж jід'áт' / пºорºос'áткºо ўсе ж jіст' // та сá̃ма̃ тºоўч / бºур’áк даjéш // л'íтºом жеж і крºопúвºу / ĭ бºур’а̃нú̃ ц'і ўс'áк’і / ĭ л’ºуцéрка // сá̃мºо̃ лºýч:е л’ºуцéркºу пºорºос'áта̃м давáти / вºо̃нá̃ сá̃ма̃ вигºодн'í̃ша / ў ні̃ĭ сá̃мºо̃ б’íл'ше б’ілкá // це сá̃ме̃ лºýч:е давáти // а ма̃лé̃н'ким тºо крºопúвºу // рºóбит' привúўки jі̃м пºорºос'áтка̃м // ос'ºó jак ос'ºó опºорºосúлас' сви̃н'á̃ / тºо на трéт'іĭ де̃н' рºобл'áт' привúвкºу / шче чéрез дес'ат' де̃н' опjат’ рºобл'áт' привúвкºу ма̃лé̃н'ким / шºоб вºо̃нú̃ бºулú так’í / цºупк’íш’і / шºоб крáшч’і бºулú //

Догляд за конем

/дºóгл'ад за кºо̃нé̃м такúĭ сá̃ми̃ĭ jак і за кºорºóвºоjºу // кºорºóва нºó̃сит' дéв’jат' м’í̃с'ац'іў / а кºо̃н'á̃ка нºó̃сит' дв’і̃нá̃дц'ат' // тºóже так сá̃мºо̃ парºýjºут' з лºошáти // і вºо̃нá̃ нºó̃сит' дв’і̃нá̃дц'ат' м’í̃с'ац'іў / і так сá̃мºо̃ ж вºо̃нá̃ рºóдит' та jак і кºорºóва // і вºо̃нá̃ сºоб’і та̃м с:е / тºу цúц'кºу хºóдит' // так сá̃мºо̃ / так’í сá̃мºо̃ кºо̃рмú̃ тºоже // бºур’áк обºов’jазкºóвºо кºо̃н'á̃ц'і пºолºóже̃нºо̃ / с'í̃нºо̃ / сºолºó̃ма̃ // це ўсе пºолºóже̃нºо̃ // кºо̃н'á̃̃ка ўсе так сá̃мºо̃ jіст' // а дºóгл'ад за кºо̃н'á̃кºоjºу такúĭ jак за кºорºóвºоjºу // т'íки шºо це кºо̃н'á̃ки не̃ трéба в чéре^и дºу вигºó̃ни̃ти / але кáже̃н де̃н' вигºó̃н'а̃т' на̃ пасºовúс'кºо // де̃н' пасéц':а на̃ пºóл'і чи де вºо̃нá̃ та̃м //

Колгосп

/шºо ми̃ рºобúли // ўрá̃нц'і прихºóди̃м // ў сá̃ми̃ĭ перéд рºоздаjé̃м jíсти / мú̃ли кºорºовú / пºостºоjá̃нº:о̃ мú̃ли кºорºовú // рºоздáли jíсти / пºо̃мú̃ли кºорºовú / згºорнºý̃ли гні̃ĭ / і сідájе̃мºо̃ дºоjíти // прºохºóдит' дºóĭка / два часá чи ск’íл'ки // нºу̃ ў на̃с же бºýлºо пºо двáц':ат' пjат’ кºор’íв / ми̃ jіх дºоjíли // хтºо рºукáми трºóхи / jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас' / тºо рºукá̃ми̃ дºоjíли // бºулºó // тºоўч // пºодºоjíли / ĭдé̃м пºо тºоўч // рºоздавáли тºовч нºосúли / так’í ве^и лúк’і бºочкú бºулú / нºо̃сúли тºудú вºóдºу ĭ кºолºотúли це // відрºó на̃ дв’і кºорºóви // брáгºу jакºýс' вºозúли / такé jак вºо̃нºó̃ тºовч вáре̃^и не̃ вºо̃нºó̃ бºулºó // тºóже кºорºовá̃м це давáли // jакшºó ўрá̃нц'і тºовч / тºо ўвéче^и р’і брáга // це ми̃ ўрá̃нц'і так пºопºóрали / ўвéче^и р’і / опjáт' такºó сá̃мºо̃̃ прихºóди̃мºо̃ / опjáт' рºоздаjé̃м jíсти // чи с́ілºóс // jак л'íтºо̃м / тºо зе^и лéна мá̃са / а зи̃мºó̃jºу ўже загºотºóвле̃ни̃ĭ с́ілºóс // тºóже пºорºоздавáли с́ілºóс / пºоза̃м’і̃тáли / згºорнºýли гні̃ĭ / і вже підгºотºовл'ájе̃мºо̃ все дºо дºójºу // ў піўс'ºó̃мºо̃гºо це в на̃с бºула ўвéче^и р’і дºоĭ // ў піўс'ºó̃мºо̃гºо с'íли дºоĭт' // пºодºоjíли // тел'áта теж бºулú // це ж ми̃ / кºорºовú те^и лúлис'а / ше ĭ те^и л'áта дºогл'адáли // там дºогл'адáли ми̃ те^и л'áта тºóже // так прац'ºувáли / т'ажелºó прац'ºувáли // т'ажелºó / бºо двáц':ат' пjат’ кºор’íў / а бºулºó ўсе ўрºучнºý̃ // це т'іл'ки шºо кºорºовú // тºод'і ж не̃̃ бºулºó все ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºо̃ // пjатнá̃ц':ат' кºор’ів / ўсе ўрºучнºý̃ рºобúли / … ви̃нºó̃сили на̃дв’íр рºукá̃ми̃ / гн'і̃ĭ на̃кидáли на̃ вºозú / вивºóзили / хºуражéри бºýли / вивºóзили хлºóпц'і на̃дв’íр / вºозúли гнºо̃jаркú // тºоўч нºо̃сúли чéрез увес' кºолгºóсп з дрºýгих бºудú̃нк’ів // ўсе бºулºó ўрºучнºý̃ // ў с'і̃мдес'áтих рºокáх ўже ў на̃с пºостáвили ц'ºу ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºу̃ рºобºóтºу / до́́ĭкºу ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºу̃ // тºоп’íрºу ми̃ ўже стáли хºот' рºукá̃ми̃ не̃ дºоĭт' // а тºо це рºукá̃ми̃ / те рºукá̃ми̃ //

Інформатор: Поліщук Галина Іллівна, 1944 р. н., освіта 5 класів.

Качки

/дві бáби жилºó під ºоднú̃м на̃крит':á̃м // однá̃ бáба мá̃ша / д′ід сте^и пá̃н // ота бáба сте^и па̃нú̃на̃ звáлас'а // ц'а сте^и па̃нú̃на̃ де^и ржáла ж / хтºос' jіĭ дав качú̃н'і̃х jájец'/ вºо̃нá̃ п’ідсúпала під ц'ºу квºóчкºу // ... тºут вºо̃нú̃ хатú такºовºó на̃д крájе̃м хáта так стºоjáла // вºо̃нá̃ такá ц'а кºýрка п’ішлá // вºо̃нú̃ ц'і каче̃^и н'á̃та / вºо̃нá̃ ве^и лá ве^и лá дºо сих п’ір/ вºо̃нú̃ че^и рвjакú збирáли збирáли збирáли ц'і каче̃^и н'á̃тка // і дºо стаўкá де брúла зараз/ та̃м мºý̃ра ше не̃ бºулºó // і вºо̃нú̃ ў ставºóк // вºо̃нá̃ кричúт' ц'а кºýрка // хтºос' на̃гºукáўс'а мá̃ртºу/ чи бáби сте^и па̃нú̃ни̃/ чи мáрти/ б’іжú забе^и рú ц'ºогºó // а бºуло́́ однºó̃ кºурчá // вºо̃нá̃ п’ішлá з цим кºурчá̃м забрáла/ а каче̃^и н'á̃та так п’ішлú на̃ став і ўс'ºо // і вºо̃нá̃ кáже̃^и н вéч’ір хºодúла jіх ўстр’ічáла jак вºо̃нú̃ вихºóд'ат' із стáвºу дºодºó̃мºу̃ / ĭ вºо̃нú̃ jшлú // пºопрºóбºуĭ / хáта бºулá / і бáба жилá із дíдºо̃м // і бáба са̃мá̃ жилá //

2.2 . 2 Рослинництво

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

/зáра не̃ сíjºyт' на̃ гºорºóдах / а тºо сíjaли жúтºо пше̃^и нú̃ц′ºy // на̃ хл′іб / мºо̃лºотúли // зáра ja не̃ знá̃jºу чи пе^и чé т'ºóт′a гáл'а жúтні̃ĭ хліб / бºо не̃^и мá жúта // а ў т'ºóт'і нá̃д′і je жúтºо // вºо̃нá̃ на̃ гºорºóд′і пºосíjaла / кáже кºусºóчºок пºосíjºy дл'а сéбе шчºоб бºулºó // це мºó̃на̃ пºосíjaти / це харашºó // jºогºó змºо̃лºотúў // жúтºо мºó̃на дáже спе^и тл′ºувáти // везéш на пúтел' і пúтел' пºускáje // ве^и зéш пше̃нú̃ц′ºy так сáмºо̃̃ ĭ жúтºо // т′íки п’íсл'а свºогºó жúта / сúплеш пше̃^и нú̃ц′ºy // жúтн'а̃ мºу̃кá вúĭшла / пше̃^и нú̃чнºу̃ ти засúпала // і висипáje тиб’í з пше̃^и нú̃ц′i б’íла мºу̃кá і з жúта б’íла мºу̃кá // тºо спечú хл′іб із жúтн'ºо̃ji мºу̃кú і спечú з цéji б’íлºоji/ шºо ти спе^и тл'ºувáў з пше̃^и нú̃ц′і // тºо тºоĭ б’іл′íшиĭ хл′іб jaк із ц'ºóгºо // да // ў на̃с кºолúс' сестрá пе^и клá кºóржики // на̃пе^и чé цих кºóржик'ів у печ’í // при̃нºó̃сит' на̃ пºóле / на̃ бºуракú // ў на̃с ж’і̃нкú тºóже брáли ў пºóле // та пи^е р’іжéчки бе^и рé / а та кºóржики бе^и рé дºо мºо̃лºокá // кáжне̃ спеклºó сºоб’í у тºóрбºу // шºоб бºулºó шºо вз′áти // прихºóд′aт' / а вºо̃нá̃ кáже / д′іўчáта // нºу̃ ў вас не̃ так’í кºóржики / пºокºýшаĭте мºо̃jí // мºо̃ji з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // та̃м ж’í̃нºо̃чка кáже клáва // аĭ с′é̃н'ºу̃ // jaк’í ж вºо̃нú̃ з теji жúтн'ºо̃ji мºу̃кú / чºóрн′і̃ // ти в’із'мú̃ пºокºýшаĭ / jaк’í дºóбр’і мºо̃jí кºóржики // вºо̃нú в’із'мºý̃т' / jaк’í ж тºо вºо̃нú̃ дºóбр’і з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // вºо̃нú̃ ж дºý̃ма̃ли вºо̃нá̃ ж не̃ б’íла / а такá жúтн'а̃ чºóрна̃ // jaк у мли̃н′í̃ змºо̃лºóла // теĭjaк’í ж вºо̃нú̃ / чºóрн′і̃ // а це ж на̃ пúтел' вºозúли // jaк вºонú рºозлºо̃мú̃ли // рºозлºо̃мú̃ли свºóгºо пир’іжкá дúўл'ац':а і рºозлºо̃мú̃ли jіjí пир’іжкá дúўл'ац':а // тºо кáжºут' / оĭ с′ẽн' / тºо твºоjí пир’іжкú б’іл′іш’í jaк нá̃ш’і // а вºо̃нá̃ кáже ja ж ва̃м кажºý / ви пºокºýшаĭте мºо̃jí пир’іжкú / а тºод′í свºоjí бºýдете jíсти // це з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // це ja кáже спе^и тл'ºувáла жúтн'ºу̃ мºукºý / тºо кºудú пше̃^и нú̃чн'і̃ĭ мºу̃ц′í дºо жúтн'ºо̃ji // jaк спе^и тл'ºувáла мºу̃кºý // пºоjíxаў ми̃кºóла спитл'ºувáў і прив’íз // і хºорºóш’і пирºогú і хл′іб дºужé гáрни̃ĭ б’íлиĭ // о / тºо тепéр і ми̃ бºýдем так // нºо̃ кáже / jaк бºýде^и те жúтºо вéзти / бер’íт' з сºобºójºy хºоч два м’і̃шéчки пше̃^и нú̃ц′і / шчºоб ви за свºоjí̃м жúтºо̃м засúпали //

2.3 Будівництво

Будівництво хати

/нºу̃ jaк хáтºу бºудºувáл·и // бºудºувáл·и з самºóji гл·ú̃ни̃ // м’і̃сúл·и так’í зам’í̃си здºорºóв’і із сºолºó̃мºо̃jºy / тºод'і вирºобл'áли так’í… хºодúли пºо т′і̃м бºолºóт′і / зам’í̃шºувал·и jºогºó // зрáзºу м’і̃сúли нºо̃гá̃ми̃ /а пºотºó̃м ўже к’í̃н'ми̃ стáли м’і̃сúти / а тºод'í л'ºýди с′ідájºут' крºугºóм цéji за̃м’í̃си // хºóд′aт' прºóс'ат' шºоб хтºо приĭшºóў ўже на̃ це ма̃ст'í̃н′:ã // с′ідájºут' на̃ўкрºугú таĭ викáчºуjºyт' так’í балáбºухи / вáл'ки на̃ ни̃х казáли // і рºобúл·и на̃ хáтºу цеĭ п’ідмºý̃рºок // а тºод′í л'áпал·и такé // ст′і̃нºý̃ клáл·и // клáл·и ст′і̃нºý̃ // де̃н' пºоклáл·и вºо̃нºó̃ пºосºóхлºо // пºотºó̃м на̃ дрºýгиĭ де̃н' знºо̃ў такé сá̃ме̃ збирájºут' / чи та̃м чéрез тúжде̃н' / чи чéрез ск’íл'ки на̃ дрºýгиĭ раз збирájºут' // знºо̃ў так сá̃мºо̃ рºóбл'ат' за̃м’í̃са // такé сáме рºóбл'ат' // і знºо̃ў кл·адºýт' / цúми вáл'ками складájºут' / і так три читúри рáзи // так’í ст′í̃ни̃ зрºóбл'ат' / а тºод′і̀ викида̀jºут' верха̀ // беру̀т' лºо̃мá̃ки так’і дºóўгі // обт′íсºуjºyт' на̃ свºол·ºокѝ // кл·аду̀т' свºолºокѝ на̃ ха̀тºу // а тºод′í викидájºут' крºóкви // теĭ отакé от на̃ верхá // пºотºó̃м крújºут' // отºó шчас крújºут' шúхве^и рºом / а тºо сºолºó̃мºо̃jºy крúли // теĭ так рºобúли // а рºобúли шеĭ прá̃мºо̃ у за̃м’í̃т / дере^и в’á̃на̃ хáта на̃зивáлас' // вºо̃нá̃ з дéрева рºобúлас'/ але ºобмá̃шчºували jіjí тºóже гл·ú̃нºо̃jºy // стáвили стºо^у ўпú // стáвили стºоºуўпú пºо бºокáх // закладáли так’í лºо̃мá̃ки / на̃зивáлис' вºо̃нú̃ за̃м’í̃т // закл·адáли цеĭ за̃м’í̃т // і теĭ за̃м’í̃т пере̃^и мá̃шчºували гл·ú̃нºо̃jºy // пºоклáли однºý̃ за̃м’і̃тú̃нºу̃ / за̃ма̃стúли / зал'áпали jіjí гл·ú̃нºо̃jºy // пºóт′і̃м знºо̃ў пºоклáли і аж дºо верхá // а тºод′і jaк ўже обма̃стúли ўсі ц′і ст′í̃ни̃ // jix обт′áли / пºори'івн'á̃л·и і тºод′í на̃чи̃нá̃jºут' ўже стéл'ºу / стéл'ºу скадájºут' // з дºóшчºок // в кºóгºо je дºóшки / з дºошчºóк // ў кºóгºо не̃^и мá̃jе дºóшчºок / крºугл'акú так’í кладºýт' // така крºýгл·а не̃грºýба / лºо̃мá̃ка такá // кл·адºýт' од свºóлºока дºо свºóлºока пºо ўсíĭ хáт′і // і тºóже гл·ú̃нºо̃jºy м’í̃ша̃нºо̃jºy закидájºут' закидájºут' закидájºут' // закидáли / рºозріўн'á̃ли // а пºотºó̃м ўже ў хáті зсе^и рéди̃ни̃ / тºóже п’ідмá̃шчºуют' підмá̃шчºуют'/ так п’ідт′aгájºут' гл·ú̃нºо̃jºy // і вºо̃нá̃ висихáje / а тºод′í знºо̃ў збирájºут' тºо^у лºо^у кºý / мá̃ст'aт' ст′í̃ни̃ // підт′áгºуjºyт' // дºóшче^и чка такá // і дºóшчечками ріўн'á̃jºyт' шºоб бºулú р’íўні̃ ст′í̃ни̃ р’íўна̃ стéл'а // а тºод′í пере^и тирájºут' пºолºóвºоjºy / гл·ú̃на̃ ĭ пºо^у лºóва / пере^и тирájºут' jºогºó і б’íл'ат' // рºобºóти багáтºо //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класів.

Покриття хати

/оцé зáра ж ў мé̃не̃ хáта / т′íл'ки ми̃ jіjí пере^и крúли // та̃м ле^и жáт' отак’í крºóкви // дºо цих крºóкв’ів прибит'і отáк’і бáлºочки // оцé мºо̃лºóтиш жúтºо / вjáжеш так’í кºул'í і оцé вjaже^и ш і за оц′ºy бáлºочкºу пришивájeⁱ ш // пришúли / пºотºó̃м ос'ºó jiднá бáлка прибúта / прибúта дрºýга / тºод′í вjáже^и ш ц′і с'ºудú ж // шчºоб цеĭ кºул' на̃кривáў ц'ºóгºо // шºоб уже jaк дºóшч / шчºоб вºо̃нºó̃ зб’ігáлºо пºо jідн'í̃ĭ сºолºóм’і̃ тºудú / ўже вºо̃нºó̃ на̃ хáтºу не̃ б’іжúт' // так ушивáли // ушúли ўс'ºу хáтºу // верхá викладájºут' так сá̃мºо̃ / сн′і̃пºóчки так’í вjáжºут' одр’ізájºут' і викладájºут' так jiдé̃н на̃ дрºýгиĭ /jiдé̃н на̃ дрºýгиĭ пºотºó̃м на̃ верх / шчºоб ц′і сн′і̃пºóчки не̃ рºозjiж:áлис'а / кºолúс' хºодúли на̃ пºóле вибирáли переĭ і тºоĭ кºóре̃н' тºогºó периjºý / бáт'кºо привезé кºýпºу ц’ºóгºо пир’іjºý / тºудú вилкá̃ми̃ на̃ т′і сн′і̃пºóчки вúкладºут' ц'ºогºó верхá шчºоб jºогºó не̃ з′ірвáлºо / в’íтер не̃ скú̃нºу̃ў // оцé так ушивáли // отак’í бºулú хатú п′ід сн′і̃пкáми //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Як будували піч

/тºóже такºó обмºу̃рºóвºуjºyт' такé / і на̃сипájºут' тºудá гл·ú̃ни̃ // збивájºут' jіjí // збивájºут' / збивájºут' / а тºодí стéл'ат' так’í крºугú / жил'íзн'і̃ так’í крºугú // пºостáвили ц′і крºугú і на̃ ц′і крºугú на̃кладájºут' кирп’íч // рá̃н'ше не̃ бºулºó такºóгºо кирп’ічá / тºо цéгла такá сир’íўка із зимл'í // цéгла такá вирºобл'á̃на̃ / вúсºуше̃на̃ // і з цéji сир’íўки складájºут' / складájºут' складájºут'/ за̃мá̃шчºуjºyт' // вºо̃нºó̃ висихáje / тºод'í ц′і крºугú викидájºут' теĭ ўжé мºу̃рºýjºyт' ди̃мºохºóда / рºóбл'ат' // теĭ це так вихºóдит' п’іч //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класи.

Як піч будували

/п’іч з к’ірп’ічá бºудºувáли // oтáк мºу̃рºýjºyт' такºóгºо барабàна /і це та̃м отºó чºутºóк змá̃шчºуjeш / а та̃м ужé чер’і̃н'á̃ на̃бивájеш глú̃нºо̃jºу / теĭ так пеклú хл'íб // чирí̃н' / пºóза чир’í̃н' заспájеш глú̃ни̃ / а тут кºó̃ми̃на̃ збºудºувáў / таĭ п’ішºóў ўверх // з кирп’ічá прºóстºо змºу̃рºóва̃ни̃ĭ / таĭ усé // а збºóкºу ле^и жáнка // кºолúс' с'íjали кºо̃нºó̃пл'і // мºо̃чúли / теĭ бjºyт' на̃ битéл'н'ºỹ // на̃ тéрни̃ц'і трºут' теĭ тéjºу/ кºострúце^и jºу пáл'ат' у грºýб’і / у ле^и жá̃нц'і // запалили / на̃гр’íли лежá̃нку // в печ’í та̃к самºо пáл'ат' // хл'іб пе^и клú // зáраз дрºóвами / а тºод'í пе^и клú сºолºó̃мºо̃jºу // сºолºó̃ми̃ на̃сте^и лúли ў хáт'і // зáраз кºоўр’í // хºóдиш // а тºо сºолºó̃мºу̃ рºозсте^и лúли на̃ земл'í / теĭ вс'і спл'ат' // теĭ так бºулºó // кºолúс' це такé бºулºó / а зараз // кºолúс' і тел'áта ў хáт'і бºулú ма̃лé̃н'к'і // зи̃мá / отéлиц':а кºорºóва / то тел'á ў хáтºу // хºóдиш / дúвис':а шчºоб не̃ на̃п’íс'алºо н'і̃чºó // а зáраз / зáраз ужé вс'ºо // л'ºýди не̃ пºотр’íбн'і // jaк у хáт'і пºокºóĭ / тºо л'ºýди не̃^и пºотр’íбн'і //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

2.4 Одяг

Одяг

/хтºо ў чºó̃мºу̃ бáчиў ў тºó̃мºу̃ ĭ хºодúў // хаĭ вáл'а рºозкáже ў чºóмºу вºо̃нá̃ хºодúла // шúла jіjí шарºовáри // кºупл'áл·а бájºу і самá шúла jiĭ шарºовáри // пºошújºу // бºóб^п кºу jaк це кáжºут' на̃ jºóгºо / це такé на̃ пºоjaскºóв’і j заст'ºобájeц':а // тºод′í казáли бºóб^п ка // теĭ так хºодúли // пал'тºó такé бºулºó / тºóже пºолсºукºóн:е̃ // такé шºоб шчас хºодúти / jºогºó б н′і̃хтºó на̃ сéбе не̃ ўз′аў // ўзºувáти / шúли сам′í вáл'а̃нки рºукá̃ми̃ // пºóт′ім кºупл'áли т′і галºóш’і / а не̃^и мá̃ галºóш’іў / обр’ізáли jaк’í ризи̃н'á̃ки та стрºо̃мл'áли т′і вáл'а̃нки // теĭ так хºодúл·и // ўже jaк ja ўже бºулá тºо ўс'áкºогºо бºулºó // бºулºó одн′í̃ вáл'а̃нки на̃ двºох // бºувáje два на̃ однºý̃ нºó̃гºу // взºýjeш такºóгºо ĭ такºóгºо // теĭ так хºодúл·и // а ja хºодúла ў шкºóлºу // ўже бºуў грºýде̃н' м’í̃с'ац' / ўже мºо̃рºóз бºуў / а ja хºодúл·а бºóса ў шкºóлºу // ідºý ў шкºóлºу / а нºó̃ги так’í сú̃н′і̃ jaк ў гºóлºуба // тºут жилá ўчúте^и л'ка // хºодúл·а ja чéрез jіjí пºодв’íрjа ў шкºóлºу // тºо гºукáла ме̃^и нé̃ дºо хáти / тºо далá ме̃^и н′í̃ свºоjí тºýхл′і і так’í капрºó̃нºо̃в’і па̃нчºóхи // це так ў тºýхл'ах тих хºодúла пºошт′í дºо сáмºогºо р’іздвá // так хºодúли // кºухвáĭка такá // хºóдиш хºóдиш / пºорвáлас' на̃ лицé / вивертáje^і ш на̃вúвºор’іт на̃ дрºýгºу стºóрºонºу і хºóдиш // ґºýд͡ з′і з лºо̃ма̃чºóк / ст′íсºували так’í дºовгé̃н'к’і ц′і лºо̃ма̃чкú / тºут пере^и р’ізájºут' / такºó рºóбл’ат' такºý ка̃нá̃ўкºу і так пришивájºут' // так заст′ібáлис'а/ і так хºодúл·и //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класи.

Одяг

/кºухвáĭка / чºóбºоти к’íрзºов’і / оце такé бºулºó // не̃ бºулºó цих сапºóжк’іў / оцúх тáпºочºок не̃ бºулºó // л'íтºо бºóс'і хºодили // ĭдéш на̃ пºóле / пºоде^и рéш нºó̃ги стернé̃jºу / шчºо стрáшнºо̃ дивúтис'/ аж крºоў jºyшúт' із ни̃х // a тепéр взºýт'і і не̃пºотр’íбн'і // oцé так’í ширºóк’і сп’ідни̃ц′í на̃ ж’і̃нкáх // з пºолºотнá̃ шили // ў кºóгºо бºулá ма̃тéр’іjа / тºо шúли із ма̃тéр’іji// a хтºо / тºо шиў / пºолºотн'á̃на̃ сп’іднú̃ц'а ºокрáша̃на̃ ў бºузи̃нºý̃ // oц'ігºóх кв’íтºок на̃рвºýт' / на̃дºýшат' і це тºудú ўкú̃нºу̃т'/ шчºоб вºо̃нá̃ не̃ б’íла бºулá // пºокрасúли і оцé хºóд'ат' // це крáша̃н'і̃ сп’ідни̃ц′í // тºо шúли з пºолºотнá̃ / пºолºотн'á̃н'і̃ бºулú ĭ сºорºочкú пºолºотн'á̃н'і̃ / вишивáли пºолºотн'á̃н'і̃ сºорºочкú / бºулú так’í з дºóвги̃ми̃̃ рºукавá̃ми̃ вúшит'і // тºут пºóлики вúшит'і тºут вúшитºо // так’í бºулú // ў с'é̃н'і̃ шче мá̃ла̃ бºýти вишита // н'е̃ /не̃мá̃ // ма̃рú̃нºу̃ вºо̃нú̃ ўбрáли ў тºу сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃^и нºу̃вáла // вúшита сºорºочка / вúшита кºóхта // а зáраз не̃^и мá̃ // мºó̃же б л'ºýди шче пºовишивáли / хтºо ше мºó̃же вúшити / мºó̃же б вúшили // ja б jºогºó вúшила / та не̃ бáчºу/ і ў очкáх ужé не̃ бáчºу // кºолúс' шúли глáдjºy/ і хрéстикºо̃м шили // хрéстикºо̃м вишивájºут' // так’í ц'і пºоликú пºовишúваjºут' / шºо кºудú / тºут такºý ме̃рéж^ш кºу // харºóше такé бºулºó // jак кºолúс' ºоцé гºуцºýл'с'ке // jaк ўл'íзе^и ш у ц'і гºорºóди / так не̃^и мá̃ кºолú //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

2. 5 Розповіді про минуле

Розповідь про війну

/нºу̃ ja тºо мºó̃жºу рºозказáти jaк ў на̃с ў се^и л′í тºут бºулá перестр’éлка // ja ц′ºy знá̃jºу // заĭшлú н′í̃мц′і с'ºудú дºо нас // нá̃ш’і отºо бºулú пºо ц'іĭ гºýjлиц′і /де це ми̃ живéм // jaк ў на̃с на̃зивáли крáсн′і̃ // а н′í̃мц′і бºул·ú там на тіĭ гºор’í/ там де т'ºóт′a гáлка живé // і т′і зв’íдси с'ºудú стрил'ájºyт' на̃ на̃с // а тºут сéлишче̃м ідºýт' тá̃нки // ĭдºут' і ĭдºут' і ĭдºут' // кáжºут' ўже заĭшлú крáсн′і̃ // ja ше ма̃лá бºулá // л'ºýди зб’ігáлис'а ĭ б’íгли/ ĭ дºо кºýч’і /ĭ ў л'ºох дес' хºовáлис’а // ў jãмú̃ хºовáлис'а // шºоб не̃пºобúлºо // с'ºудú це дºо на̃с на̃б’íглºо ў л'ºох такºогºó л'ºудéĭ / шºо не̃ бºул·ºó де пºовернºý̃тис'а // заĭшºóў одú̃н крáсни̃ĭ цеĭ у цеĭ л'ºох // таĭ кáже / бºóже /л'ºýди дºóбр’і / шºо ви рºóбите // с'ºудá на̃зб’ігáлис'а ў однé̃ м’í̃сце // тºут кáже / с'ºудá jaк кú̃не̃ / пºокáзºуje гра̃нá̃тºу / jaк кú̃не̃ такºý штºýчкºу // од вас тºут н′і̃чºóгºо н′і̃кºóгºо не̃ остá̃не̃ц:'а // рºозхºóд'тес'а і хºо^у вáĭтес' дес' так пºо̃мé̃нш / пºо̃мé̃нш л'ºудéĭ шºоб бºул·ºó // рáзºо̃м так багáтºо л'ºудéĭ так не̃ схºóд'тес' // одбирáли / забирáли ўсе/ і кºорºовú забирáли/ і кºурéĭ забирáл·и / вир’ізáл·и // це ja такé знá̃jºу // пºотºó̃м ўже ў вºóĭнºу̃ л'ºýди і гні̃ĭ на̃ плéчах нºо̃сúли // рºознºó̃сили пºо пºóл′і // бикáми / кºорºовá̃ми̃ орáли / сíjaли // забирáл·и ў л'ºудеĭ кºорºовú і не̃ од:авáли // забрáли // ў мé̃не̃ забрáли / ў дрºýгºоji забрáли / спарºувáли jix дºокºýпи / запраглú ў jaрмºó̃ і рºóбл'ат' нú̃ми̃ // с'íjºyт' / орºýт' // тºо це ja прºо вºóĭнºу̃ знá̃jºу / шчºо це в на̃с у селі бºулºó // хатú пал·úли / ос'ºо не̃^и далéкºо од на̃с спалúли хáтºу // чéрез дºорºóгºу оце ў нá̃ст′і / де це нá̃д'ка ц′a с′é̃н'чĩна̃ живé // спал·úл·и хáтºу // а ц′і ўже кра́̃сн′і / хтºо на̃дºоjíл·ºо вºоjºyвáти / тºо хºовáлис'а ў хатáх ў л'ºудеĭ // хтºо ў скрú̃н'ºу̃ ўл′íзе / шахв’íв не̃ бºулºó / а бºулá скрú̃н'а̃ // ў скрú̃н'ºу̃ ўл′íзе схºовáje^і ц:'а // од н′í̃мц′іў хºовáл·ис'а / шºоб ужé не̃ пºобúл·и // тºод′í ўже л'ºудéĭ багáтºо ў на̃с забрáл·и на̃ цеĭ фрºонт // і не̃ пºове^и ртáлис'а ц′і л'ºýди / пºобúли // ў мé̃не̃ два д′áд'ки тºод′í ўбúл·ºо / забрáли і ўбил·ºо // ºодú̃н тºо ме̃нé̃ ше з хáти ви̃нºóсиў у л'ºох // покáзºуваў jaк’í тá̃нки jдºут' // jºогºó т′íки забрáли /тºо в’і̃н за б’íлºу цéрквºу тºудá дес' ĭшºов / теĭ та̃м jºогºó вбúл·и //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 року народження, освіта 3 класи.

/в’і̃н знаў шчºо це тºутºó пºохºóдит' / а тºут же ў на̃с бºуў ма̃газú̃н тºут / де зáраз ц′а чºу̃мá̃чка живé / тºут бºуў ма̃газúн // в’і̃н знаў дºо ма̃газúна ĭти / на̃зáд ве^и ртáтис' і ў гºýличкºу с'ºудú / ў ма̃кºогºóн′іўкºу / де ми̃ хºодúли пºо вºóдºу і на̃ пере^и гºó̃ні̃ўкºу захºóдиў са̃м // шчºодн'á̃ // а тºо шºос' jºомºý ўлíзлºо ў гºóлºовºу / ві̃н вúĭшºоў з ц'ºóгºо ма̃газúна / не̃ пішºóў у ц′ºy стºóрºо̃нºу̃ шчºо дºодºó̃ми̃ // а п’ішºóў та̃м гºýличка je такá / мºó̃же кºолúс' хºодúла // таĭ гет' аж тºудú дºо клºýба вúĭшºоў і та̃м кºóлºо клºýба хºодúў ц′íлиĭ де̃н' / де в’і̃н та̃м бºуў / бºог jºогºó знá̃je / н′і̃хтºó не̃ знá̃je // і де̃н' дºодºó̃ми̃ не̃мá̃ // нºу̃ ja дºý̃ма̃jºу мºó̃же в’і̃н п’ішºóў на̃ пере^и гºó̃н′і̃ўкºу / в’і̃н уже jaк вúпjе / такºóгºо пºо м′í̃р’і шºо знá̃je / так в’і̃н на̃ пере^и гºó̃н′і̃ўкºу заĭдé теĭ там ўдºó̃ма̃ мºó̃же спáти // не̃мá̃// д′іўчáта ўже пºозбирáлис'а / ма̃рºýс'а ĭ с′е̃н'а̃ / п’ішлú ў клºуб // ўвéчер’і // і д′ід кºóлºо клºуба хºóдит' // н′і̃хтºó ў н'ºó̃гºо не̃ питáje ч’ºо в’і̃н хºóдит' / а в’і̃н не̃ знá̃je / кºудú ĭти // ўже та̃м мºó̃же бºуў дес' трºóшки пjá̃ни̃ĭ / тºо ўже дºо вéчºора вºо̃нºó̃ вúĭшлºо ж // а в’і̃н не̃ зна̃ў кºудá ĭти // марºýс'а кáже // jaк ja пºобáчила / ja гет' аж зл'акáлас' // ч’ºо це цеĭ д'ід тºут // дºо ц'ºóгºо д′íда /ч’ºо ви тºут // а в’і̃н кáже прá̃мºо̃ гет' аж такúĭ рºозвºолнºó̃ва̃ни̃ĭ // ja не̃ знá̃jºу кºудú дºодºó̃ми̃ ĭти // тºо заве^и дú ме̃нé̃ // привºóдит’ ма̃рºýс'а та̃м з ки̃мс' не̃ знá̃jºу / д′íда // тºо ў дéв’aт' чи ў піўде^и с'áтºогºо вéчºора // дºóбре шчºо вºо̃нá̃ на̃ jºóгºо на̃здр’íлас' // а jaкбú не̃ на̃здр’íлас' / тºо не̃ знá̃jºу де б в’і̃н бºуў // мºó̃же дес' ўпаў та лежáў би // а кºолúс' ĭде̃н раз ĭшºоў / не̃ пішºóў на̃ бéре^и зі на̃ цеĭ гºорºóд на̃ на̃ш // а п’ішºóў ў такиĭ прамúĭ гºорºóд чиĭс' // бºо ў на̃с такá ширºóка стéжка бºулá на̃ гºорб // в’і̃н на̃ тºу стéжкºу пришºóў / вúĭшºоў на̃гºóрºу // і в’ірáнда стºоjíт' // заĭшºóў ў в’ірá̃ндºу і л′іг // але ж на̃ пере^и гºó̃н′і̃ўц′і / шºо знá̃jºут' jºогºó // гáл'а бºулá // кача̃нá̃ ўже не̃ бºулºó / качá̃н ужé ўмер / гáл'а бºулá // кáже / jaодчи̃н'á̃jºy двéр’і / ле^и жúт' кáже // нºу̃ дºý̃ма̃jºу / це ж ти пjá̃ни̃ĭ / не̃ бºýдºу бºудúти / хаĭ трºóхи пºоле^и жúт' // п’ішлá там шºос' трºóхи пºохºодúла / прихºóжºу / ше ле^и жúт' // обзивájºус' дºо н'ºó̃гºо // чºогºó ви приĭшлú у мºо̃jºý в’ірá̃ндºу //а ч’ºо ти дºо мé̃не пристáла / ja в свºоjíĭ в’ірá̃нд′і //

Інформатор: Пилипчук Наталія філімонівна, 1921 р. н., освіта 3 класи.

ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

1. Стілець фабричного виготовлення зі спинкою: стºулºо.

2. Табуретка, стілець без спинки з квадратним сидінням: ст΄ілец΄, ос΄л΄í̃н.

3. Ослін, лава у вигляді довгої дошки без спинки і бокових билець, на чотирьох ніжках: ла ́ ва .

4. Лава, довга широка дошка (або кілька дошок, часто вздовж усієї стіни) на стояках, із спинкою і поруччям: лава

5. Стільниця, верхня дошка, кришка стола: ст΄іл΄нú̃ц'а.

6. Шухляда, висувна скринька в столі: шºухл΄ада .

7. Ліжко: л'і ́ жкºо .

8. П’іл – дошки настелені соломою.

9. Постіль: пºостел΄.

10. Мисник, шафа з полицями для посуду і продуктів: мú̃сник .

11. Полиця, горизонтально закріплена на стіні дошка для зберігання чого-небудь: пºолиц΄а

12. Скриня, великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін.: скрú̃н'а̃.

13. Шафа для одягу: шафа .

14. Чемодан: чама j дá̃н.

15. Годинник: часи.

16. Годинник-будильник: бºуд΄іл΄н΄і̃к.

17. Дзеркало: д ͡ зеркалºо, зеркалºо .

18. Подушка для спання: пºодºушка.

19. Маленька подушка –ja с΄ік.

20. Наволочка, чохол із тканини на подушку: нá̃вºолºочка.

21. Напірник, мішок у який насипають пір’я на подушку: нá̃сипки.

22. Солом’яник, матрац, набитий соломою: реалія відсутня.

23. Рядно, домоткане грубе полотнище з різнокольорових поперечних смуг для покриття ліжка: раднºó̃.

24. Одіяло бавовняне: реалія відсутня.

25. Тепле одіяло на ваті: оді ja лºо ватне̃.

26. Простирадло: прºости̃н΄á̃, р a днºо ́ .

27. Рушник: рºушнú̃ к.

28. Клейонка, тканина, покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною: кл΄і j ºó̃нка .

29. Занавіска на вікна: ф΄ірá̃ нка .

30. Колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі: кºолиска .

31. Вервечка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску: вервечка, уч’іпка .

32. Мотузка, тягнучи за яку, гойдають колиску: слово відсутнє .

33. Колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися): л΄ºул΄ка.

34. Пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти: стºо j ачка.

35. Пристрій, за допомогою якого дітей вчать ходити: реалія відсутня.

36. Вазон, кімнатна рослина, що вирощується в горщику: вазºó̃н .

37. Праска: праска.

38. Качалка і рºубел΄ : – пристрій, що в давнину використовувався замість праски.

39. Прасувати праскою: гладити.

40. Прилад для биття мух у вигляді шматка шкіри, гуми, закріпленого на довгій ручці: хлºопаўка, л΄апка, лапаўка.

41. Віник, міцно зв’язаний жмуток лозин, гілок для підмітання підлоги: в’іни̃к .

42. Віник з нерозкритого цвіту очерету (більш мякий): мет΄ілка, м΄ітелка.

43. Старий стертий віник: драпач .

44. Мітла, великий віник, звичайно на довгому дерев’яному держаку для підмітання подвір’я: м ’ і̃тла.

45. Гасова лампа: керºосú̃но̃ва л΄á̃мпа, ґазºова л΄á̃мпа .

46. Бляшаний ковпачок на машинці гасової лампи: реалія відсутня.

47. Скло в гасової лампи - ка̃н΄кет

48. Каганець, невеличкий світильник, що складається з ґнота та посудини, в яку наливається олія, лій чи гас: кага̃нé̃ц΄.

49. Резервуар лампи, в який наливають гас: реалія відсутня.

50. Ліхтар, освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом: фºо̃нá̃р, хвºо̃нá̃р.

51. Довга тонка тріска, що використовувалася у давнину для освітлення хати: тр΄іска, скалка, шчепка.

52. Гас: керºосú̃н.

53. Сірник: си^і рнú̃к .

54. Запальничка, невеликий кишеньковий прилад для запалювання вогню: зажигалка.

55. Сковорода – шкºурºуда.

56. Глечик – гладишка , гладучшик.

3.2 Ї жа, напої

1. Їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва): j і́жа.

2. Значення слова "стра́ва ". Страва – рідка їжа.

3. Перше, ранкове вживання їжі: сн'і̃дá̃н º о ̃ к .

4. Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею: п’ідвеч’і́р º ок .

5. Си́тни̃ĭ - який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про їжу, страви). Лише стосовно їжі, але не окремої страви.

6. Друге, денне вживання їжі: об’і́д .

7. Заквашувати тісто: розчи ̃ н'á̃ти хл'і́б .

8. Квас: квас.

9. М’яка частина хліба та хлібних виробів: мjа́киш.

10. Глевкий, недопечений хліб: глевки́ĭ, зака́лец' на палец' .

11. Скибка, відрізаний ножем шматок печеного хліба: окра́jец' .

12. Перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини: ц'ілу́шка .

13. Останній шматок хліба: п º отили́чни̃к .

14. Перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді: пере́п’ічка .

15. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладуть сир): реалія відсутня .

16. Бублик: кала́ч .

17. Прісний пиріг з сиром, гарбузом чи іншою начинкою: пр'і́сни̃ĭ пир'і́г.

18. Начинка для пирогів: начи́нка.

19. Вареник, невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром, картоплею, ягодами та ін: варе́ник.

20. Оладка: мли̃нé̃ц' .

21. Налисник, тонкий млинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру: на̃л'і́сни̃к .

22. Суп: кул'і́ш .

23. Картопляний суп без круп – jу́шка .

24. Бульйон (наприклад, курячий): реалія відсутня .

25. Перша страва з овочів, обов’язкове додавання буряків і помідорів: б º оршч .

26. Затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою: заті́рка .

27. Лемішка, страва з густо запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом: ле̃м’í̃шка.

28. Мамалига, каша з кукурудзяного борошна: реалія відсутня.

29. Галушки, страва з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці: гал º ушки́ .

30. Локшина, виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготована з цього виробу: л º о́кши̃на̃ .

31. Знімати, обчищати шкірку зі старої картоплі : об:ира́ти.

32. Обчищати шкірку з молодої картоплі : шкребти́.

33. Лушпайки зі старої картоплі : л º ушпаĭки́.

34. Картопляне пюре : т º о́пта̃нка .

35. Оладка з тертої картоплі : карт º опл'á̃ни̃ки.

36. Холодець : х º ол º оде́ц'

37. Поребрина, передня частина туші з ребрами, м’ясо з ребрами : п º ор'ібрú̃на̃, п º ор'і́бр'а.

38. Печеня, м’ясна страва, запечене або смажене м’ясо : печé̃н'а̃, смажé̃н'а̃ .

39. Готувати їжу (м’ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води: жа́рити .

40. Шкварка, висмажений шматочок сала : шква́рка .

41. Шкварка з внутрішнього сала: ви́шквар º ок .

42. Підлива, рідка приправа до страви, соус : б º ул'j º о̃нчик.

43. Домашня кров’яна ковбаса : кр º ов’á̃нка.

44. Тваринний жир (загальна назва) : са́л º о .

45. Смалець, жир, вироблений зі свинячого сала : смá̃лец'

46. Внутрішній жир: зд'ір.

47. Олія, жир, вироблений із соняшникового насіння : ол'íjа .

48. Осад від олії : х º уз, ф º уз.

49. Яєчня : смажé̃н'а̃.

50. Засмажка (звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху та ін.: зажа́рка .

51. Додавати до страви засмажку : смачи́ти, д º ури́ти.

52. Куштувати, з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби : пр º óб º у̃вати .

53. Пісний (про страву), такий, в якому відсутні м’ясні і молочні продукти : пр'і́сни̃ĭ.

54. Сушені фрукти, ягоди : с º уши̃нá̃.

55. Узвар, солодка рідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот : узва́р.

56. Цукерка : ц º уке́рка .

57. Свіжовидоєне молоко : те́пле м º о̃л º о̃к º о́ .

58. Кип’ятити молоко. Кип’ятити, якщо довго: пра́жити.

59. Зсідатися при кип’ятінні (про несвіже молоко) : зг º у́рбитис'а, скип’і́тис'а

60. Кисляк, загусле кисле молоко : кисл'а́к.

61. Сироватка з коров’ячого молока : сир º о́ватка.

62. Сир, продукт, одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки : сир .

63. Сметана : сметá̃на̃.

64. Ряжанка, пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною : ра́жа̃нка .

65. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі : шк º у́рка.

66. Горілка державного виробництва – каз' º ó̃нка.

67. Самогон- само̃гó̃нка, бур'ачишча, сп º опере́чни̃х.

68. Перша горілка – перва́к.

69. Остання – в’і́тка, сиву́ха, не̃д º ог’í̃н.

70. Оселедець : оселе́дец'.

71. Плямкати, чавкати під час жування : ц'á̃мкати.

72. Ковток, те, що за один раз ковтають : к º овт º о́к.

73. Дуже повільно їсти – н'á ̃ мл'ати.

74. Пожадливо й багато пити : д º у́длити, ґ º о́л'ґати .

75. Шматок чогось їстівного (напр., хліба) : кус º о́к.

76. Недоїдений або надкушений шматок чого-небудь їстівного : ку́се̃̃н' .

77. Недоїдені рештки яблука, груші : гриз'ак, огри́з º о̃к, качá̃н .

78. Пліснява (на застоялому молоці, різних квашеннях) : цв’іл', пл'і́сн'а̃ва.

79. Отрута : отра́ва, тр'і́ĭка.

80. Той, хто курить, курець : ку́рец'.

81. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочкою : кали́тка.

82. Люлька, прилад для паління : л' º у́л'ка.

83. Цигарка : пап’ір º о́са.

84. Залишок недокуреної або викуреної цигарки : нед º о́к º ур º ок, нед º о́пал º ок.

85. Білий амур: кача́лка .

86. Окунь: дирк º ý ̃ н .

87. Гречаники: к º уц′ º ур º у́би, па́з′і .

88. Страва з цукрового буряка і житньої муки : д ͡ ж º ур .

3.3 Господарство

3.3 . 1 Рослинництво

1. Кукурудза: к º ук º ур º у́за .

2. Плоди кукурудзи: кача̃нú̃ .

3. Картопля: карт º о́пл'а, карт º о́пл'і (одн.).

4. Морква: м º о́рґва .

5. Кущ картоплі: кºущ , кºорч .

6. Зелене листя і гілки картоплі: карт º оплú̃н':а̃ .

7. Сухе листя і гілки картоплі: бади́л':а .

8. Буряк: бара́к , бараки́ , бура́к .

9. Листя буряка: ги́чка .

10. Значення слова качá̃н : плід кукурудзи, серединка капусти.

11. Соняшник: сºо j а́шни̃к .

12. Голівка соняшника: гºолºова́ .

13. Насіння соняшника : зерн'á̃та , д ͡ зерн'á̃та .

14. Внутрішня частина насінини : ка́ шка .

15. Кріп : укр º о́п .

16. Зав’язі огірків : пу́п j а̃нки .

17. Квітка без зав’язі : пустºоцв’і́т .

18. Гарбуз : гарбºуза́ .

19. Рядки : радки́ .

20. Спосіб висадження окремими кущами : кºу́башки .

21. Бур’ян : б º урá̃н .

22. Рвати бур’ян руками : п º ол º о́ти .

23. Пристрій для знищення буряну : са́па .

24. Лопата для копання : за́ступ .

25. Древко заступа : держа́к .

26. Вирівнювати землю після орання : в º ол º очи́ти , ск º ор º оди́ти .

27. Пристрій для волочіння : б º ор º о̃нá̃ .

28. Стручки : стр º учки́ .

29. Порічки : п º орі́чки , шп º орі́чки .

30. Полуниці : кл º убн'í̃ка .

31. Дика яблуня : ди́чка .

32. Дика груша : гни̃ли́чка .

33. Велика гілка дерева : гил':а́ка .

34. Редиска : ре́д'ка .

35. Грудки землі: гр º у́д':а .

36. Пристрій для обробки землі, схожий на лопату, але вужчий: к º опа̃нú̃ц' а , к º опа̃нú̃чка .

37. Точити косу : ма̃нта́чити .

38. Частина городу, що знаходиться у низині : бе́р ’ іг .

39. Яблуня : jа́бл º у̃н' а̃ , jа́бл º у̃н'̃і .

40. Груша : гр º у́ша , гр º ушки́ .

41. Слива : сли́ва , сливки́ .

42. Абрикос : абрик º о́са , абрик º о́си .

43. Механізм для подрібнення рослин : с'ічка́рн'а̃ .

44. Кропива : кр º опи́ва .

45. Маленькі ягідки, н-д смородини : б º у́бка , б º убки́ .

46. Розгалужена рослина : мú̃чка .

47. Чоловіча рослина коноплі : пл º оск'í̃н' .

48. Жіноча рослина коноплі : матерú̃нка .

49. Механізм для збирання зернових: к º о̃мба́ ĭ , к º о̃мба́j і .

50. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (про родину гарбузових:ог º удú̃н' :а̃ .

51. Бутон:б º у́бл' а х .

3.3 . 2 Тваринництво

1. Як кликати курей : т΄ºу т΄ºу т΄ºу.

2. Як кликати курчат : ц΄іп ц΄іп ц΄іп.

3. Як кликати качок : тас΄ тас΄ тас΄.

4. Як кликати каченят : пºул΄а пºул΄а пºул΄а, пºул΄ пºул΄ пºул΄.

5. Як кликати гусей : с΄ºу с΄ºу с΄ºу, гºу́си гºу́си гºу́си.

6. Як кликати гусенят : пºул΄а пºул΄а пºул΄а, пºул΄ пºул΄ пºул΄.

7. Як кликати індиків : дºу̃н΄ дºу̃н΄ дºу̃н΄, т΄ºу̃н.

8. Як кликати котів : киц΄ киц΄, кц кц кц.

9. Як кликати корів : ми̃н΄ ми̃н΄.

10. Як кликати коней : кºос΄ кºос΄.

11. Як кликати овець : бац΄ бац΄ бац΄, бас΄ бас΄ бас΄.

12. Як кликати собак : н΄а̃ н΄а̃ н΄а̃, н΄а̃х н΄а̃х н΄а̃х.

13. Як кликати свиней : кºуц΄ кºуц΄ кºуц΄.

14. Як гнати курей : киш а киш.

15. Як гнати гусей : ги ́ л΄а ги ́ л΄а.

16. Як гнати котів : кºотºу, кºоцºу.

17. Як гнати корів : геĭ, геĭ п’ішла ́j , нºо̃.

18. Як гнати коней : но̃, н:о̃.

19. Як гнати овець : бир, а бир.

20. Курка, що водить курей : квºочка.

21. Бути квочкою : квºоктати, квºокче.

22. Діти курки : кºурчата, ц'і́пки.

23. Класти яйця під квочку : п’ід^т сипати.

24. Будова, в якій живе пес : бºуда, кºуча.

25. Півень : п’іве̃н’.

26. Процес запліднення півнем курки : тºоптати.

27. Відро для доїння корови : діjнú̃чка, діjнú̃ц'а.

28. Місце в хліві для корови : ст΄іjлºо.

29. Місце в хліві для свиней : кºуча, ста̃нºó̃к.

30. Місце в хліві для курей : с΄ідалºо.

31. Ємкість з якої їсть корова : jасла.

32. Ємкість з якої їсть кінь : опалки.

33. Ємкість з якої їсть свиня : кºоритºо.

34. Вбивати свиню для їжі : кºолºоти.

35. Вим’я корови : вú̃м ’ а̃.

36. Прив’язувати корову для випасання : при^е пи̃^е нá̃ти.

37. Засіб для прив’язування у вигляді залізної палиці : прикºоре̃н΄.

38. Корова з чорними плямами : чºорнºо̃раба.

39. Корова з рудими плямами : червºо̃нºо̃раба.

40. Сіра масть курки : зºозул΄аста.

41. Зіпсоване яйце : бутý̃н.

42. Гніздо курки : кºублºо.

43. Багато корів : стадºо.

44. Багато коней : табºý̃н.

45. Багато овець : отара.

46. Багато гусей : табºý̃н.

47. Сільська отара корів для випасання : че^и ре^и да ́ .

48. Кабан для запліднення : кнºур.

49. Кабан для їжі : кабá̃н.

50. Народити теля : отелити^е с΄а.

51. Народити поросят : опºорºосити^е с΄а.

52. Народити лоша : при^е ве^и сти лºоша.

53. Народити ягнят : окºотити^е с΄а.

54. Народжені ягнята : окºот.

55. Вагітна корова : т΄іл΄на̃.

56. Вагітна кобила : жеребна̃.

3.4 Весілля

1. Дівчина, що досягла шлюбного віку: д'і́ўка.

2. Хлопець, що досяг шлюбного віку: па́рубºок.

3. Дівчина з посагом до сватання: на̃ вида̃н':í̃.

4. Дівування: д'івºувá̃н':а̃.

5. Парубкування: парºубкºувá̃н':а̃.

6. Незаміжній чоловік, холостяк: бºоби́л ' .

7. Особи, що йшли сватати дівчину: старºости́.

8. Обрядовий хліб на сватанні: хл'іб.

9. Дівчина періоду сватання: д'і́ўка засва́тана.

10. Парубок періоду сватання: па́рºубºок.

11. Відмовити під час сватання: гарбºуза́ оде́ржати.

12. Закріплення остаточної згоди на шлюб: дºо́гºов’ір.

13. Обряд виторговування нареченої: пере́ĭми̃ .

14. Дівчата збоку нареченої: дрºу́жки.

15. Хлопці збоку нареченої: дºру́жби .

16. Дівчата збоку нареченого: св’іти́лки .

17. Хлопці збоку нареченого: бºоjа́ри, марша́лки .

18. Мати нареченого для нареченої: свекрºу́ха .

19. Батько нареченої для нареченого: свекр .

20. Наречений, для батьків нареченої: з'ат' .

21. Мати нареченої для нареченого: те́шча .

22. Батько нареченої для нареченого: тест' .

23. Наречена, для батьків нареченого: нев’і́стка, jатрºо́ўка .

24. Сестра нареченої для нареченого: зºови́ц'а .

25. Брат нареченої для нареченого: шºура́к .

26. Дружина брата: братºова́.

27. Чоловік, прийнятий у дім дружини: приĭмá̃к .

28. Наречений під час весілля: мºо̃лºоди́ĭ .

29. Наречена під час весілля: мºо̃лºода́ .

30. Хліб, з яким запрошують гостей зі сторони нареченого: кала́ч .

31. Хліб з яким запрошують гостей зі сторони нареченої: шишки́ .

32. Посаг: при́да̃не̃ .

33. Жінки, що виготовляють коровай: кºорºова́ĭни̃ц'і .

34. Жінки, що виготовляють весільні страви: кºухºова́рки, перев’íдни̃ц'і (жартома).

35. Нижня частина короваю: п’ідºо́шва .

36. Коровай: кºорºова́ĭ .

37. Віник, яким замітають в печі, перед тим як садити коровай: пºо̃ме̃лºо́ .

38. Прикраси короваю: шишки́ .

39. Людина, що замінює когось з відсутніх батьків: пºоса́д ͡ же̃ни̃ĭ .

40. Батько на весіллі: вес'і́л'ни̃ĭ ба́т'кºо .

41. Мати на весіллі: вес'і́л'на̃ мá̃ти .

42. Значення «свашка»: будь-яка представниця іншого роду, сва́шка .

43. Батьки нареченої для батьків нареченого і навпаки: свати́ .

44. Урочиста реєстрація шлюбу: рºосп’іс' .

45. Весільне дерево: г’і́л'це .

46. Подарунки для молодих: переп’і́ĭ.

47. Жартівливі переспівування дружок і світилок: пересп’іўки, те́рки .

48. Стрічки: бú̃ндºочки .

49. Довга фата: ве ́ л'і̃н .

50. Обряд гостювання молодої у матері наприкінці весілля: сва́ши̃ни̃ .

ЧАСТИНА 4. Словник

ВИСНОВКИ

1. Загалом обстежено 2 населених пункти Житомирської області – смт. Ружин та с. Крилівка Ружинського району.

2. Інформаторами добиралися типові носії говірки. Переважно це люди старші за 65 років, з початковою або неповною середньою освітою, що не виїжджали на довго за межі села.

3. Основу аналізованого матеріалу становлять понад 300 лексичних одиниць середньонаддіпрянських говорів. Деякі лексеми з тим же значенням вживаються в інших українських говорах, оскільки досліджена територія знаходиться на прикордонні середньонадніпрянського, волинського та подільського говорів, також окремі риси говірки перегукуються з поліськими говорами. Багато з них є загальнонародними і нормативними, проте значна їх кількість має фонетичні і морфологічні відмінності.

Основними рисами дослідженої говірки на фонетичному рівні є:

· помірне «укання»;

· повна диспалаталізація [р’]

· наявне альвеолярне [л^. ]

· широко вживається вставний [н]

На морфологічному ровні:

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jíден , штúри

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного [н]

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од

На синтаксичному рівні:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;

· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃^и нºу̃вáла );

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .

Зібраний та проаналізований матеріал становить велику цінність для дослідження взаємовпливу різних говіркових масивів та загалом середньонаддіпрянського говору.

Оборудование летательных аппаратов

Проектирование четырехэтажной гостиницы в г. Краснодаре

Экономическая система

Шпоры по Госам МСХА

Электроснабжение 8-го микрорайона города Оренбурга

Билеты и ответы по туризму и экскурсиям

Курсовая по горному делу

Шпаргалки по учету, анализу и аудиту в РБ

Проектирование электрической части ТЭЦ 180 МВт

Организация перевозок и управление на транспорте

Расчет механизма подъема мостового крана

Навигационный проект перехода судна типа "Буг" по маршруту порт "Феодосия – порт Палермо"

Анализ товарооборота предприятия общественного питания (ресторана "Горизонт")

Фонетическая система русского языка

Энергосбережение на современном этапе

Установки погружных центробежных насосов (УЭЦН)

Традиційні зимові календарні обряди як об’єкт етнолінгвістичного дослідження

Основы БЖД

Общее языкознание - учебник