Дипломная работа: Аналіз та розроблення стратегій ЗЕД для підприємства харчової промисловості

Р реферат

Дипломна робота на тему Аналіз та розроблення стратегій ЗЕД для підприємства харчової промисловості на прикладі АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" складається з чотирьох розділів, кожен з яких містить декілька підрозділів. В роботі представлені двадцять таблиць, три малюнки, розрахунковий матеріал, який містить відповідні формули. Дані представлених таблиць розраховані з допомогою формул Excel. В роботі використано 22 літературних джерела, з яких 6 Законів України.

В першому розділі дипломної роботи відображається стан існуючого виробництва кондитерських виробів, асортиментна політика, цінова та збутова. Особливу увагу приділено розвитку внутрішньої конкуренції та ринкам збуту. Проведено аналіз експортно-імпортної діяльності в кондитерській галузі.

Другий розділ "Аналіз економічної діяльності в АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" і розроблення рекомендацій по її вдосконаленню" розкриває організаційно економічну характеристику суб'єкту та умови його господарювання, дає аналіз маркетингової, фінансової діяльності. Особливу увагу тут звернено на ЗЕД суб'єкту, так як підприємство наполегливо займається нею. Також виявлено сучасні перспективи та проблеми розвитку фабрики, розроблені рекомендації щодо вдосконалення її господарської діяльності.

Третій розділ - це розрахункова частина, яка відображає ефективність виробничої діяльності підприємства за рахунок впровадження маркетингових рішень, на основі цього розраховано економічний ефект від експорту продукції.

У розділі "Організація безпеки та охорони праці " відображено стан безпеки життєдіяльності, пожежонебезпеки, охорони навколишнього середовища, а також запропоновані заходи щодо покращення умов праці на підприємстві.

В кінці дипломної роботи зроблені висновки, на основі яких можна зрозуміти характер та напрямок діяльності підприємства "Херсонська

кондитерська фабрика". Запропоновані в роботі пропозиції по вдосконаленню господарської діяльності фабрики можуть бути використані керівництвом в подальшій його роботі.

Розрахунковий матеріал представлений у вигляді комп'ютерної задачі за допомогою таблиць Excell.

Вступ

Кондитерська промисловість - це важлива галузь народного господарства. Основним напрямком розвитку цієї галузі є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Завжди актуальним є повне забезпечення потреб народного господарства і населення у високоякісній продукції; проведення технічного переозброєння, вдосконалення та інтенсифікація виробництва кондитерської галузі.

Кондитерські вироби - харчові продукти високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднішній день є використання натуральної вітчизняної сировини, придбання найсучаснішого обладнання та впровадження найновіших технологій для виробництва продуктів високої якості.

Сьогодні кондитерська промисловість - це 28 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Серед кондитерських фабрик України Херсонська кондитерська фабрика займає місце як підприємство з перспективним розвитком в майбутньому. Саме дослідження діяльності цього підприємства було вибрано темою дипломної роботи.

Ціллю дипломної роботи є відображення стану харчової промисловості в цілому, а також розкриття господарської діяльності окремого підприємства на прикладі Херсонської кондитерської фабрики та розроблення стратегій економічного розвитку в майбутньому для цього підприємства.

1. Огляд загального стану в кондитерській галузі та конкуренції в

ній

1.1 Основні економічні показники, які характеризують галузь

Сьогодні кондитерська промисловість України - це 28 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Сукупна потужність цих фабрик складає приблизно 625 тис. тонн за рік. Крім цього солодке печиво виробляють і хлібозаводи, окремі види кондитерської продукції випускають заводи продовольчих товарів.

В сучасних умовах господарювання провідними конкурентами-виробниками цукерок є підприємства, які входять до концерну "Укрпромінвест" (Київська, Вінницька, Маріупольська, Кременчуцька кондитерські фабрики),а також Полтавська, Харківська бісквітні фабрики. На рівні конкуренції в національному масштабі значно підтягнулися в 1998 році Чернівецька, Луцька фабрики.

При неперервному щорічному зростанні виробництва планується зміна структури асортименту в цілях зростання випуску виробів, які користуються підвищеним попитом (в тому числі цукерок), покращення якості виробів, зниження цукромісткості, використання нетрадиційних видів сировини і фруктово-ягідних заготівок місцевого виробництва, які дозволяють створити безвідхідні технології, безперервне технічне переозброєння кондитерських фабрик на базі нової техніки, створення і впровадження комплексно-механізованих і автоматизованих ліній, впровадження робототехніки і механізації трудомісткості, і ручних процесів. Створення і впровадження нової техніки і технології, застосування нових конструкторських матеріалів та освоєння нових виробів приводить до зниження трудомісткості їхнього виготовлення, а вдосконалення організації виробництва і праці дає змогу зменшити витрати робочого часу і простою устаткування.

В результаті проведених досліджень були виявлені три групи конкурентів галузі:

1.Оптові і дрібнооптові постачальники кондитерських виробів з країн Західної Європи.

2. Оптові і дрібнооптові постачальники з країн Східної Європи.

3. Вітчизняні підприємства виробники кондвиробів.

Споживачами кондитерських виробів є населення регіону, області чи країни в цілому. Сьогодні кондитерська промисловість побудована так, щоб максимально задовольнити потреби споживача. Звичайно імпортні вироби користуються неабияким попитом серед населення нашої країни, але вони відрізняються високою ціною, яка розрахована на категорію високо спроможних споживачів. Якість товару не завжди відповідає високій ціні реалізації. Продукція, що постачається з країн Східної Європи характеризується доступною ціною, що забезпечує постійний попит серед споживачів із середнім достатком.

Вітчизняні підприємства характеризуються співвідношенням високої якості та ціни товару, який в спромозі споживати кожна верства населення. Тому обсяг споживання національних кондитерських виробів серед населення нашої країни щорічно зростає.

Кондитерська галузь - це найважливіша галузь харчової промисловості. Всього в Україні біля шести сотень підприємств, які виробляють кондитерську продукцію. За 10 місяців 2000 року спеціалізовані кондитерські фабрики, хлібокомбінати, заводи промтоварів, дрібні цехи випустили 340678 тонн кондитерських виробів. За відповідний період минулого року було випущено 438815 тонн солодощів, тобто виробництво збільшилося на 28.8%. За розрахунками спеціалістів ЗАТ "Укркондитер" в 2002 році виробництво кондитерських виробів в Україні складе 700 тис. тонн, в тому числі підприємства ЗАТ, яким належить 70% шоколадно карамельного ринку, випустять біля 480-500 тис. тонн.

Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше 70 найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати.

Останнім часом зростає виробництво виробів покращеного, дорогого асортименту. Така ж ситуація була і в зарубіжних конкурентів Польщі, Угорщини, але після переходу до ринкової економіки в них також великими темпами розвивалось виробництво дешевої групи кондитерських виробів: шоколаду, шоколадних цукерок.

Значну роль у збільшені виробництва і розширення асортименту української кондитерської продукції зіграло різке збільшення обсягів експорту в Росію за останні два роки. Там українські солодощі зайняли нішу дешевих кондитерських виробів. Багато численні українські підприємства, особливо великі і середні, експортують в Росію більше половини виробленого.

Як відзначалося вище, конкуренція є невід'ємною частиною ринку. Тому внутрішня конкуренція для вітчизняних виробників - не новина. В таких умовах підприємства намагаються запропонувати не тільки випробуваний часом товар, але й освоїти випуск нової продукції, знайти свою особливість в асортименті, яка б відрізняла б їх, зробити наголос на реалізації цієї продукції.

Так, Одеська фабрика запропонувала карамель подрібненої форми "люкс" в металізованій упаковці і шоколадні цукерки "Асорті" (фасовані і вагові). Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику долю (20%), але лінії по їх випуску завантажені на повну потужність. А саме головне - підприємству забезпечений постійний попит на цей товар. При цьому попит може бути настільки високим, що оптові пропозиції товару стають дефіцитними. Концерн "АВК" змушений відпускати вафельну трубочку "Мажор" тільки по своїх дилерських мережах. Буквально за записом здійснюється реалізація фасованого печива, виготовленого на новій імпортній лінії Херсонської фабрики.

Представники кондитерських фабрик відмітили, що поки імпорт є менш привабливим, для вітчизняних підприємств настав час діяти ще більш ретельно- боротьба йде не тільки за регіон, але й за смак споживача, якщо вітчизняний виробник зможе створити стійкий попит на новий "смак".

Цукерки є найбільш багато численною по асортименту групою кондитерських виробів і найбільшою по числу кондитерських мас, з яких вони виготовляються. В загальному обсязі виробництва кондитерських виробів цукерки складають більше ніж на 13 відсотків. Основна маса цукерок на теперішній час випускається з помадних мас, а потім з інших мас різного типу, для роздрібного асортименту незначна кількість. Такий обсяг випуску обумовлений присутністю високовиробничих поточних ліній помадних цукерок.

Розробка і впровадження нових сортів цукерок і використання нетрадиційних видів сировини (різноманітні види молочної сироватки, фруктові порошки, молочна суха продукція, білкові концентрати, пюре з дикорослих плодів і ягід) дозволять знизити цукромісткість виробів і підвищити їх смакові і харчові якості.

Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробів (зокрема цукерок) є впровадження високовиробничого обгортаючого і пакувального устаткування, що дозволить збільшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскраві коробки.

Значну роль в зростанні якості кондитерських виробів в умовах нових економічних форм господарювання має комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП), покращення організації і умов праці кожного працюючого на підприємстві, збільшення високо кваліфікованих робочих кадрів на виробництві.

Головна задача кондитерської промисловості - більш повне забезпечення потреб народного господарства і населення високоякісною продукцією, а також забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва у всіх галузях.

Основним напрямком розвитку народного господарства є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Кондитерські вироби - харчові вироби високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вид. Ці якості присутні кондитерським виробам завдяки застосуванню для їх виробництва багатьох натуральної високоякісної сировини.

В залежності від сировини, яка застосовується у виробництві і технології, кондитерські вироби розподіляються на цукрові і борошняні. Для отримання високоякісних кондитерських виробів використовують різноманітну сировину (цукор, борошно, патоку, горіхи, олійні зерна, какао-боби, каву, плодово-ягідні напівфабрикати, фрукти і ягоди). Одержати високоякісні кондитерські вироби з низької якості сировини неможливо Тому на більшості підприємств кондитерської галузі значна увага приділяється контролю якості сировини яка надходить, а знання вимог стосовно сировини вкрай необхідні всім працівникам промисловості.

В основному, імідж відносно кондитерської галузі підтримується зусиллями підприємств, які входять в концерни "Укрпромінвест"(Київською, Вінницькою, Маріупольською і Кременчуцькою кондитерськими фабриками). Добре себе зарекомендували Полтавська кондитерська, Харківська бісквітна фабрика. Підтягнулись в 1998 році Чернігівська, Луцька фабрики, Чернівецька "Буковинка".

Високими темпами в 1998 році зросли обсяги виробництва карамелі (13,5 відсотків в порівнянні з останнім роком). Ще активнішими стали виробники плиткового шоколаду (140%). До останнього часу в Україні для випуску даної продукції було недостатньо потужностей, його робили на шоколадній фабриці "Україна" (зараз "Крафт Якобз Сушард Україна"), кондитерських фабрик Львова ("Світоч"), Києва, Дніпропетровська, Харкова.

Сьогодні провідними виробниками плиткового шоколаду на Україні можна назвати перші три з перерахованих вище підприємств і Вінницьку кондитерську фабрику, яка входить в "Укрпромінвест".

В 1998 році за різними оцінками, доля імпортованих кондитерських виробів на внутрішньому ринку України складала від 40 відсотків до 60 відсотків. Сьогодні закордонну продукцію витискують вітчизняні виробництва по всім позиціям.

В 1997 році українські кондитери не могли конкурувати з західними в області плиткового шоколаду, начинених батончиків. Сьогодні аналогічною вітчизняною продукцією заповнені магазини країни.

На ринку карамелі українці поступово витісняють прибалтійських виробників, поляків, болгар. Не існує конкурентів вітчизняному дешевому печиву.В собівартість кондитерських виробів біля 90 відсотків приходиться на долю сировини пакувальних матеріалів. А більшість інгредієнтів різноманітних солодощів імпортується, але керівництво країни ввело обмежувальні заходи щодо імпорту кокосу, бобів, рослинних і твердих жирів і полівінілхлоридної плівки. Правда, не менш екзотичні для України фундук, мигдаль і арахіс залишилися за межами цього переліку. Ввезення цих горіхів підлягає нульовій ставці митного збору, проте треба сплачувати ПДВ. Не ввійшло в цей перелік і обладнання для кондитерської промисловості, за яке при ввезенні треба сплачувати 20 відсотків ПДВ і 10 відсотків збору.

На кондитерському ринку можна виділити три групи підприємств, кожне з яких по своєму змагається за нішу на ринку. Перший спосіб - залучення іноземного інвестора. Таким шляхом пішло одне велике підприємство -колишня шоколадна фабрика "Україна". Особливу увагу тут приділили інвестори контролю якості сировини, яка надходить, підготовчому відділенню виробництва і санітарного стану підприємства. Другий спосіб - об'єднання з великими виробниками, які зайняли своє місце на ринку і мають ім'я. Добре працюють фабрики, які входять до складу концернів "Укрпромінвест" і"А.В.К." Третій спосіб - намагатися самостійно вийти на ринок. Яскравий приклад - АОЗТ "Харківська бісквітна фабрика". Підприємство на стільки твердо стало на ноги, що може собі дозволити інвестувати і другі кондитерські підприємства. Таким же методом скористалися і такі підприємства як Дніпропетровська, Одеська, Полтавська кондитерські фабрики. [12]

1.2 Асортимент

Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше сімдесят найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати (Табл. 1).

На протязі року майже на всіх підприємствах розробляються до десятка, а то й більше видів виробів. Правда, основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існують фабрики, являються звичайна карамель і вагове печиво. Так, наприклад, ці позиції складають 60 відсотків обсягу продаж АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика". В обсязі виробництва Херсонської кондитерської фабрики займають 60 відсотків карамель, 30 відсотків печиво, у ЗАТ "Одеса" 30 відсотків карамель і 30 відсотків печиво. Концерн "А.В.К." (Донецьк) в основному випускає карамель. В цілому, по даним операторів ринку, випуск карамелі в загальному обсязі виробництва солодощів в Україні приблизно складає 35 відсотків.

Торгівля карамеллю для підприємств виявилась настільки вигідною, що АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" крім своєї основної продукції пропонує дев'ять видів карамелі. Випускаються вони на технологічних лініях Харківської кондитерської фабрики.

Останні бісквітні фабрики основний наголос роблять на випуску вагового печива (більш дешевого в порівнянні з фасованим). Так, в обсязі виробництва Черкаської бісквітної фабрики і КП "Новомосковське" (Дніпропетровська область) даний вид продукції складає біля 70 відсотків. Оскільки ряди забезпеченого населення порідшали, то значний період часу ці групи товарів будуть займати основні позиції в обсязі випуску продукції (Табл. 1.1). [12]

Таблиця 1.1

Кількість найменувань продукції деяких українських виробників

1.3 Аналіз конкурентної середи та оцінка її перспектив

Як зазначалося вище Україні "у спадок від Союзу зосталися" 28 кондитерських фабрик, тобто фактично у кожній області діє свій вітчизняний виробник. Але якщо раніше вони забезпечували солодощами 270 мільйонів населення СРСР, то зараз реальний ринок збуту скоротився в декілька разів. До цього ж значно зменшилась покупна спроможність населення. В результаті виробничі потужності підприємств використовують не на повну силу. Наприклад, ЗАТ "Одеса" - одне з самих великих в Україні, при потужності виробництва 40 тисяч тонн кондитерських виробів за рік випускає всього біля 20 тисяч тонн.

По суті, ринок заповнений кондитерськими виробами. Працювати ж на склад не одне підприємство собі дозволити не може. Взагалі, конкуренція для вітчизняних виробників - не новина. Але якщо до останнього часу вони змушені були конкурувати в основному з імпортним товаром, то зараз - з українськими партнерами.

В таких умовах підприємства намагаються запропонувати не тільки випробуваний часом товар, але й освоїти випуск нової продукції, знайти свою особливість в асортименті, яка відрізняла б їх, зробити наголос на реалізацію саме цієї продукції. Так, Одеська фабрика "знайшла себе", запропонувавши карамель подрібненої форми "люкс" в металізованій упаковці (1 кг - 330 шт.) і шоколадні цукерки "Асорті" (фасовані і вагові).

Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику долю (до 20 відсотків), проте лінії по їх випуску завантажені на повну потужність. А саме головне - підприємству забезпечений постійний попит на цей товар.

При цьому попит може бути настільки високим, що оптові пропозиції товару стають дефіцитними. Концерн "А.В.К " змушений випускати вафельну трубочку "Мажор" тільки по своїх дилерських сітках Буквально за записом здійснюється реалізація фасованого печива, виготовленого на новій імпортній лінії Херсонської фабрики.

Продукція Херсонської фабрики в 1998 році в порівнянні з 1997 роком реалізовано на 2 млн. 600 тис. гривень і більше. Обсяги випуску збільшились на 30 відсотків, в 1997 році було виготовлено 3161 тонна, в 1998 році - 4019 тонн. Також необхідно відмітити, що в 1998 році на 0,5 відсотків знизилась рентабельність виробництва. Але валовий дохід в результаті збільшення продаж виріс на 247 тис. гривень. На думку спеціалістів Херсонської кондитерської фабрики, щоб вижити в теперішніх умовах підприємству необхідно мати запаси сировини, допоміжні матеріали (не дивлячись на те, що при їх придбанні необхідно сплачувати немалі податки).

Найбільш "кмітливі" виробники скористалися зростаючим попитом: вони відпускають такий товар тільки за умови придбання певної кількості менш знаменитої продукції. Наприклад, КП "Новомосковське" освоїло виготовлення халви за новою вакуумною технологією. Виріб виявився настільки привабливим для оптовиків, що вони змушені придбавати його разом з менш ходовим товаром.

1.4 Цінова та збутова політика

Основним аргументом вітчизняних виробників в боротьбі за ринок залишається ціна - у кого вона нижча, той і у виграші. Але не все так просто, як може здатись на перший погляд. Практично на всіх виробництвах доля імпортованих інгредієнтів у випуску виробів (за винятком печива) складає 15-20 відсотків фізичного обсягу, а при виробництві, наприклад, шоколаду доходить і до 40 відсотків. Імпортуються какао-боби, жири, пальмове, арахісове, кокосове масла, ароматизатори. За все це треба платити дорожчою валютою. Приходиться імпортувати і пакувальні матеріали (хоча б частково), що також обходиться надто недешево.

Кожне з підприємств подбало знайти свій рецепт "задержування" цін. ЗАТ "Одеса" віддало перевагу в період кризи скороченню випуску виробів, виробництво яких потребує значних обсягів імпортної сировини. На найбільш ходові групи товарів (карамель, печиво) підприємство постаралось не підвищувати ціну взагалі. Правда, вдалося це не до кінця - ціни на карамель в середньому зросли на 5-15 відсотків (в результаті утримання енергоносіїв, упаковки, ароматизаторів). Ціна на звичайне печиво зросла на 30 відсотків, а на печиво з добавкою какао-порошка - на 10 відсотків.

Особливо успішно пройшло "задержування" цін на підприємствах, які мають запаси сировини (Херсонська кондитерська фабрика пропрацювала на своїй сировині два місяці). Але треба мати на увазі, що не всі виробники в спромозі робити великі запаси, так як складові приміщення не розраховані на зберігання товару в значних обсягах. До того ж деяка продукція має визначений термін зберігання.

Точка зору представників підприємств відносно необхідної величини запасів сировини виявилась різною. Одні вважають відносно достатнім запас цукру на 3-4 (і навіть один) тижні роботи, вважаючи, що ціни на нього будуть стабільними. Інші хочуть перестрахуватись, створивши запаси на трьохмісячний, а то й піврічний термін. Проте необхідно відмітити, що купуючи сировину у великих обсягах, приходиться заморожувати обігові засоби (а в умовах кризи це не бажано). [11]

Одним із наслідків зникнення з ринку левової частки імпорту стало те, що маса діючих, добре налагоджених збутових мереж залишилися ні з чим. І не скористатися такою ситуацією було б просто невірно, особливо тим із вітчизняних виробників, які займали слабі позиції в "грошових" регіонах.

Скажімо, в столиці добре продавалась продукція кондитерської фабрики імені Карла Маркса, Львівської "Світоч", Тростянецької "Крафт Якобз Сушард Україна". Східний регіон був особливо добре опанований Харківською бісквітною фабрикою, концерном "А.В.К.", Дніпропетровською кондитерською фабрикою.

А зараз в інших виробників з'явилася можливість закріпитися на цих ринках. Причому не просто "викинувши" на них товар, але й оволодіти частиною місцевої збутової мережі. Не гають часу й концерни промисловості -вони намагаються охопити пропозиціями свого товару всю Україну. Так, якщо раніше 57 відсотків обсягу продаж "Крафт Якобз Сушард Україна" приходилось на Київ і близько розташовані райони, то зараз підприємства намагаються рівномірно розподілити товар по всій території країни, завойовуючи навіть недоступний західний регіон.

Практично вже всі підприємства мають достатню мережу дилерів. В період кризи деякі з них приклали зусилля для додаткового підтримання збутовиків, представляючи їм товарні кредити. Потурбувалися постачальники зберегти для своїх давніх партнерів і відстрочку платежу, але при цьому, правда, зменшивши терміни розрахунків. В разі введення підприємствами передоплати за продукцію дилерам з'явилась можливість робити це частково. Не обійшлося і без ожорсточення умов фінансового розрахунку. Наприклад, концерн "А.В.К." лишає оптовика знижок, якщо він не розрахувався за товар в установлений термін. Враховуючи деяку ненадійність роботи з "ексклюзивним" оптовиком, деякі підприємства пішли шляхом створення власних торгівельних структур в регіонах.

Так, КП "Новомосковське" відкрило мережу таких організацій, що дало можливість довести товар до кінцевого споживача по мінімальним цінам. Окремі підприємства (наприклад Житомирська і Херсонська фабрики) згадали про стару практику відкриття фірмових магазинів. В сучасних умовах це достатньо вигідний захід - на товар встановлюється лише десятивідсоткова націнка. До того ж отримані кошти відразу надходять на рахунок підприємства.

1.5 Привабливість кондитерської галузі для іноземних інвесторів

В 1995 році харчові продукти становили майже третину експорту до України, то вже в 1996 році процентне співвідношення цієї групи товарів тяжіло до 40 відсотків. З продукції харчової промисловості, зокрема кондитерських виробів, іноземні підприємці - виробники какао, шоколаду та цукерок, схоже також покладають на український ринок великі надії. Це означає не лише експорт в Україну готових кондитерських виробів, а й створення спільних підприємств, де у виробництві використовуватиметься українська сировина і де значну частину персоналу становитимуть українські фахівці.

Після замороження торгових відносин з Росією деякі колишні країни СНД, зокрема Естонія, активніше виявляють інтерес до ринку України. Сьогодні деякі Естонські підприємства харчової промисловості зацікавлені у створені дистрибутивної мережі в Україні й активно шукають партнерів для співробітництва.

Так, наприклад, в Естонії зареєстровано 119 підприємств з українським капіталом. За останніми даними загальний капітал становить близько 1,89 млн. доларів США. Сфера діяльності цих підприємств поширюється на оптову торгівлю товарами промисловості, продуктами харчування і т. д.

Так, незважаючи на труднощі, українсько-естонські спільні підприємства все ж відкриваються, зокрема у Києві та Запоріжжі. Восени в Києві розпочало роботу акціонерне товариство "Калев", яке являється одним із членів групи харчових підприємств Естонії - Акціонерне товариство "ЕТФУГруп".

Акціонерним товариством "Калев" став в 1996 році. Серед напрямків діяльності - виробництво кондитерських виробів (шоколадні плитки - 40%, цукерки - 20%), а також оптова торгівля, експорт та імпорт. [12]

Як відомо, інвестиційна активність є однією з основних напрямків стабілізації вітчизняної економіки. Західні гроші допомагають підприємствам придбати обладнання та впроваджувати найсучасніші технології і не перешкоджають їх самостійності. Одним із найяскравіших прикладів західного інвестування є те, що ЄБРР розпочинає фінансування "Світоча", одного з найбільших підприємств по виготовленню кондитерських виробів в Україні, на 10 млн. Доларів США і "відкриває" його для інвестицій.

Сьогодні частка "Світоча" у загальному виробництві вітчизняних кондитерських виробів становить майже 20відсотків. Минулого року підприємство випустило 41 тис. тонн шоколаду, цукерок, карамелі, драже, печива, вафель, мармеладу, зефіру. 12,5 відсотків продукції "Світоч" реалізував за кордон. У1997 році було виготовлено 37 тис. тонн солодощів. Торік "Світоч" сплатив до бюджету держави 35 млн. гривень. Цього року податкові відрахування становитимуть понад 60 млн. гривень. [12]

Нині львівське кондитерське підприємство має справу з відомими компаніями у більш як двадцяти країнах. Тільки один приклад. Якщо раніше розрахунки за какао-боби - стратегічну для "Світоча" сировину -постачальники відтерміновували на 40-60 днів, то тепер вони погодяться чекати грошей і три місяці.[12]

Фінансування "Світоча" - це перший випадок надання коштів ЄБРР повністю українському підприємству. Львівська фірма заслужила право скористатися кредитом завдяки своєму прогресивному, готовому до розвитку підприємству, керівництву і виробничому потенціалу. "Світоч" здатний скласти гідну конкуренцію іноземним виробникам солодощів.

Після підписання угоди з ЄБРР акціонерне товариство зробило заявку на отримання першого траншу кредиту у розмірі 105 млн. Доларів. Ці гроші підуть на закупівлю італійської лінії фірми "Мацетті" - найсучаснішого обладнання, якого немає жодне з українських кондитерських підприємств. Нова повністю автоматизована лінія поєднає процес виготовлення продукції у комплексі: переробку какао-бобів, приготування шоколадних мас та формування виробів. Фахівці акціонерного товариства підготували під італійську техніку серію елітного шоколаду "Світоч", батончики з різноманітними наповнювачами та цукерки.

Сьогодні технологи розробляють рецептуру нового шоколаду. Після запуску обладнання виробництво шоколаду на фірмове зросте більш як у тричі. Але гроші ЄБРР передбачається використовувати не тільки на освоєння основних фондів. На "Світочі" буде впроваджена більш раціональна та ефективна система управління акціонерним капіталом, максимально комп'ютеризовано робочі місця, що дозволить застосувати міжнародну систему якості ISO -9001 та світові стандарти.

За три найближчі роки у розвиток "Світоча" планується вкласти 40 млн. доларів, отримавши їх за рахунок зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Одним із джерел фінансування підприємства стане його вихід з акціями на українську біржу цінних паперів.

Відкриття акціонерного товариства "Світоч було і однією з умов ЄБРР. В угоді записано, що у разі її порушення відсотки за кредит будуть збільшені. У спільному документі також обумовлена передача частини акцій банку на період

кредитування. Це дуже незначний відсоток цінних паперів, який не загрожує підприємству потрапити у залежність до іноземної структури. Навіть розмір позики у ЄБРР складає таку частину, що за будь-яких форс-мажорних обставин підприємству під силу буде їх повернути.

Усю сукупність процесів, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи -традиційні та інноваційні. Протягом тривалого періоду, коли економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів - персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні еволюційні процеси. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або стали економічно невигідними, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях організаційних форм і методах господарювання.

На протязі останніх років розвиток харчової промисловості набуває інтенсивного характеру, тобто в діяльності підприємств присутні інноваційні процеси. Вони являються сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі і просторі.

Так, на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських виробів, який заполонив не тільки ринок нашої країни, а й почав охоплювати закордонний ринок. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів). Сучасним технологіям в цій галузі властиві певні тенденції розвитку і застосування. Головним з них є: перехід до мало стадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, забезпечення в нових технологічних системах мало -або безвідходності виробництва.

Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємств, зокрема харчової промисловості, визначається в сучасних умовах згідно із загальною стратегією підприємства на конкретному етапі його існування. Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку таких підприємств зв'язані з вирішенням таких проблем:

1) Кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому і вітчизняному ринках.

2) Розробки і впровадження ресурсозберігаючих (енергозберігаючих) технологій.

3) Скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки.

4) Здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища.

1.6. Розвиток експортно-імпортної діяльності в кондитерській

галузі

Згідно статистичним даним обсяг виробництва вітчизняних кондитерських виробів 2000 року збільшився в порівнянні з 1999 на 114 тис. Т. І склав 515 тис. т. З урахуванням імпорту-експорту на внутрішньому ринку в 2000 році було реалізовано більше 420 тис. т. Кондитерської продукції. В 2001 році планується виробництво не менше 700 тис. т. Солодощів з урахуванням експортних постачань, на які в цьому році припадає приблизно 25% загального обсягу виробництва, і з урахуванням імпорту (10 - 15 тис. т. до кінця року) на внутрішньому ринку може бути реалізовано 520 - 530 тис. т. кондвиробів. Обсяг ринку в грошовому вираженні в 2001 році склав 650 - 700 млн. Доларів в роздрібних цінах.

Якщо в 1997 -1998 роках на долю імпорту припадало 20 - 30% продаж, то в цьому році - не більше 5%. Фінансова криза мала значний вплив на скорочення імпорту, коли ціни зросли на імпорті солодощі в два рази. Сприяли Звільненню ринку від імпортної продукції порівняно високі митні збори.

Згідно постанові Кабінету міністрів України від 26. 12. 98року, митний збір на кондитерські вироби з цукру складає EUR1 за 1 кг. (пільгова) і EUR2 за 1 кг. (повна).

Тією ж постановою Кабміна встановлений митний збір на шоколад з начинкою і без начинки в розмірі EUR0,9 за 1 кг. (повна і пільгова). Але за оцінкою деяких трейдерів в цьому році зниження обсягів імпорту зупинилась і є деякі перспективи його росту. Сьогодні за імпортерами кондитерських виробів залишаються ті сегменти ринку, де можливості українських кондитерів обмежені. Просування імпортного товару на ринок супроводжується рекламною підтримкою, а його виробники продавці застосовують випробувані і діючі маркетингові засоби.

Традиційно основні країни-імпортери шоколаду і шоколадних виробів -Росія і Німеччина. Але за останній час обсяги продажу російського шоколаду зросли приблизно на 5 - 10% німецького ж зменшилися на 60%.

Зростання продажу російської продукції можна пояснити, по-перше, тим, що ввезення кондитерських виробів з Росії в Україну здійснюється без сплати ПДВ. По друге, на ринку з'явилися і почали активно працювати торгівельні представництва і офіційні дистриб'ютори російських фабрик. Російські солодощі традиційно користуються популярністю серед українських споживачів, хоча за ціною цей товар дорожчий за вітчизняний на 25%.

Борошняні кондитерські вироби займають приблизно 25%) в загальному обсязі імпорту. Як правило, це рулети, кекси, коржі, які постачаються з європейських країн. Інші солодощі (карамель, східні солодощі, різноманітні м'які цукерки) займають приблизно 5% в обсязі імпорту. Тут вітчизняні виробники - на висоті, і не залишають місця для імпорту.

Безперечно, очікувати особливого росту обсягів імпортної продукції не приходиться - занадто неплатежеспроможні вітчизняні виробники. Але деяку частину ринку - 5-10% - вона займати буде, і цим можуть скористатися,торговці.

Крім цього, на думку більшості реалізаторів українських кондитерських виробів, у вітчизняних виробників повинен бути гідний суперник, з яким вони могли б конкурувати не тільки по ціні, але й по якості.

В таблиці 1.2 приведені дані імпорту та експорту українських кондитерських виробів.

Таблиця 1.2

Імпорт кондитерських виробів в Україну

Як видно з таблиці 1.2 вироби, які імпортуються в Україну займають значну долю продажу.

Кондитерські вироби імпортуються з різних країн як з країн близького ^л ак і далекого зарубіжжя.

Експорт кондитерських виробів з України останнім часом значно розширився. Експортується продукція національного виробництва в країни близького зарубіжжя, в основному в Росію.

В таблиці 1.3 приведені дані експорту продукції на Російські ринки.

Таблиця 1.3

Експорт кондитерських виробів з України

1.7 Інноваційний процес - чинник економічного зростання

Економічна теорія технологічних змін та інноваційних процесів стверджує, що головним чинником економічного зростання є науково-технічний прогрес, який втілюється в технологічних змінах. Технологічні зміни здійснюються через інноваційні процеси потоки нововведень, що є основним елементом доведення науково-технічних знань до стадії використання у процесі виробництва, забезпечуючи основну мету ринку - отримання та примноження прибутку.

Потреба у впровадженні нововведень у виробництво або поновлення виробництва служить джерелом безперервних змін в економічній системі. Масові інвестиції у впровадження певних нововведень грають найважливішу роль у забезпеченні динамічного економічного розвитку, ефективної конкуренції і господарського процвітання.

Країни, у яких переважно базуються власники новітніх технологій є учасниками розподілу надприбутку. На порядок менше збагачуються ті, хто тиражує чужі технології. Відсутність достатньо продуктивних технологій, навіть в умовах надходження інвестицій, позбавляє країну економічного зростання та експортної конкуренції в галузях і призводять до становища хронічної нестійкості. Так, і в Україні за умов становлення ринку інноваційна політика не стала основним блоком загальної економічної політики держави.

Перевага під час реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики має надаватись довготерміновій стабільності перед тимчасовим успіхом. В Україні необхідно сформувати модель організації інноваційної діяльності, яка поєднувала б у собі елементи ринкової економіки, зі збереженням гнучких потужних важелів державного регулювання. При цьому, державі важливо вловити ту межу, де, власне, ринкових стимулів виявляється недостатньо, і створити противагу, стимулюючи інвестиції в нововведення, використовуючи методи державного регулювання.

Комплексне розв'язання проблем підвищення ефективності всіх складових кредитно-інвестиційного механізму прискорить розвиток інноваційного процесу. У цьому полягає суть економічної складової інноваційної політики держави в умовах ринкової економіки.

До заходів, що можна реалізувати за короткий термін та досягти вагомих результатів у стимулюванні інноваційної діяльності, зокрема, належать: створення нормативно-правового середовища; пристосування фінансово-податкової системи і кредитної політики; створення системи органів регулювання та підтримки; створення ефективного механізму концентрації науково-технічних ресурсів; створення юридичних умов; формування політики обміну продукцією виробництва та послугами; розвиток комп'ютерних систем збору і переробки інформації, а також систем консультацій.

Аналіз іноземного досвіду функціонування інституту фондів як у країнах з подібною до України економічною ситуацією, так і в умовах розвиненої ринкової економіки свідчить про їх значний внесок у справу розбудови економік своїх держав. Об'єднані однією кінцевою метою сприяння підвищенню науково-технологічного рівня національного виробництва - ці фонди мають відмінності у шляхах досягнення поставленої мети.

Стратегія в галузі інвестицій є рушійною силою будь-якої системи. Вихідними принципами побудови системи фінансування інновацій, повинні виступати: чітка цільова орієнтація системи; логічність, обґрунтованість і юридична захищеність використаних прийомів і механізмів; множинність джерел фінансування; широта і комплексність системи; адаптивність і гнучкість.

Інноваційні процеси, у кінцевому рахунку, являють собою інноваційні проекти, під час реалізації яких інноваційна та інвестиційна діяльність здійснюються у взаємозв'язку під єдиним керівництвом. Отже, проект як об'єкт управлінця за рахунок матеріалізації ідеї здатний з меншого зробити більше, що в умовах гострої обмеженості інвестиційних ресурсів в Україні набуває важливого значення.

Формування інноваційних проектів для розв'язання найважливіших науково-технічних проблем забезпечує: комплексний, системний підхід до досягнення конкретної мети; кількісна конкретизацію цілей і точне відбиття кінцевих результатів проекту в управлінні інноваціями, безперервне управління процесами створення, освоєння виробництва і споживання інновацій; обґрунтований вибір шляхів найефективнішої реалізації мети проекту: збалансованість ресурсів, необхідних для його реалізації; міжвідомчу координацію та ефективне управління складним комплексом робіт з проекту.

Особливістю інноваційного менеджменту в сучасних умовах є широке використання в процесі прийняття рішень висновків незалежної експертизи. Характерними особливостями методу експертних оцінок як наукового інструменту розв'язання складних неформалізованих проблем є, по-перше, науково обґрунтована організація проведення всіх етапів експертизи, по-друге, застосування кількісних показників як при організації експертизи, так і при оцінці суджень експертів та груповій обробці результатів.

У розвинених країнах майже 50% витрат на науку у ВВП фінансують суспільні фонди інвестиційна діяльність інноваційних фондів в Україні здійснюється відповідно до затверджених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Слабка інноваційна активність в Україні пов'язана, крім усього, із нерозвиненістю фінансових механізмів її забезпечення. Прикладом цьому є те, що основним джерелом коштів українських фондів і досі продовжує залишатись бюджет.

Основне завдання, чинного з 1992 p., Державного фонду фундаментальних досліджені (ДФФД) - забезпечення розвитку фундаментальних наукових досліджень шляхом стабільного фінансування на основі грантів. На відміну від ДФФД джерела фінансових ресурси Державного інноваційного фонду (ДІФ) України, чинного з 1992 p., - це внески підприємств. ДІФ виконує функції державної підтримки інноваційної діяльності в Україні шляхом здійснення фінансової, інвестиційної та матеріально-технічної підтримки заходів зі створення, реалізації та розповсюдження науково-технічної, інноваційної продукції. Фонд здійснює фінансування у формі: інноваційної позики; фінансової інвестиції; фінансового лізингу; оперативного лізингу. Нині Фонд фактично є єдиним державним органом, який здійсню фінансову підтримку інноваційних проектів в економіці, у першу чергу на регіональному рівні.

Галузеві підприємства та організації в Україні поки що повинні самостійно вишукувати кошти для інноваційної діяльності.

Ефективність інноваційної діяльності значною мірою залежить і під наявності та фінансового стану інвестиційного та інноваційного банків. З економічного погляду участі інноваційного банку у фінансуванні інноваційних проектів можна розділити на кредитування різні форми прямого інвестування. Характерна риса інноваційних кредитів - їх високий фінансовий ризик. Для розв'язання цієї проблеми, а також проблеми низької кредитоспроможності клієнта, використовуються такі підходи: часткове фінансування; придбання авторських прав на нововведення; послуги з реалізації результатів дослідження; організація спільних виробництв; лізингові операції; цільове фінансування досліджень і розробок. Як правило, інноваційні банки використовують "комбінований" підхід при фінансуванні створення і впровадження нововведень.

Для швидкого становлення інноваційно-інвестиційного механізму та його подальшого розвитку необхідно вдосконалити існуючий механізм управління вже функціонуючими фондами. Отже економічною базою реформування науково-технологічної системи України с вдосконалення механізмів її фінансування, відповідаючих критерію самофінансування.

Найпотужнішим засобом державної підтримки науки і в той же час найдинамічнішим елементом регулювання цього процесу може стати створення механізму економічного стимулювання всіх учасників інноваційного циклу незалежно від типів організацій і форм власності й на всіх його стадіях - системи фондів для інвестування інноваційного процесу.

Економічна теорія та міжнародна практика доводять значну роль інновацій у забезпеченні виходу економіки з кризи та подальшої о економічного зростання. Тому питання інноваційного менеджменту на макро- та мікроекономічному рівнях у трансформаційній економіці України набувають значної актуальності.

Сучасний інноваційний менеджмент має враховувати світові тенденції інноваційної діяльності:

- відбувається подальша диверсифікація та індивідуалізація продукту;

- зростають темпи нарощування обсягу виробництва та товарообороту інноваційних продуктів;

- розширяється асортимент продукції (за останніх 25 років він збільшився в 10-15 разів);

- скорочується середня протяжність життєвого циклу продукту (за 25 років зменшилася на половину);

- зростає швидкість морального старіння патентної інформації (у середньому термін коригування патентом становить нині 10-14 років, а в галузі мікроелектроніки - всього 4-5 років);

- скорочується інноваційний період (до 3-5 років);

- зменшується час розповсюдження інновацій (кожні 20 років скорочувався наполовину і зараз становить 2-6 років);

- інновація все більше стає необхідним засобом створення конкурентних переваг, завоювання національною і міжнародного ринків. Відсутність достатньо продуктивних інновацій, навіть в умовах значних інвестицій, позбавляє країну економічного зростання та експортної конкуренції в провідних галузях;

- країни-власники нових технологій отримують основну частку надприбутків, а ті країни, що тиражують створені іншими технології -отримують прибутки на порядок менші;

- активізація інноваційної діяльності вимагає обґрунтованого державного регулювання та оперативного корпоративного менеджменту.

Характер науково-технічних інновацій такий, що їх ініціатори (першопроходці) майже зразу власною потилицею починають відчувати подих конкурентів. Якщо ці новатори спіткнуться, то їх неодмінно випередять. Тому, підприємницьке управління на новому підприємстві вимагає: а) концентрації зусиль на ринку; б) фінансового передбачення, особливо у плануванні та регулюванні наявних грошей; в) створення вищої управлінської ланки, задовго до того, як нове підприємство відчує в цьому реальну потребу та задовго до появи в нього реальної можливості позволити собі мати цей підрозділ; г) вміння визначити ділянки найефективнішого застосування своїх сил та здібностей.

Важливою проблемою управління інноваціями є знаходження необхідної міри втручання держави та оптимального співвідношення ринкового та державного регулювання інновацій. При цьому необхідно враховувати характер сучасного НТП та такі обставини. Так, з одного боку, ускладнення умов відтворення та самозростання капіталу привело до підвищення регулюючої ролі ринкового механізму та конкурентної боротьби. У зв'язку з цим в економічних системах відбувається зміна принципів макроекономічної та індустріальної політики. Ця зміна полягає в обмеженні прямого державного втручання в економічну діяльність, перенесенні акценту на регулювання самих ринкових механізмів та проголошенні самостійності приватного підприємництва.

З іншого боку конкуренція у сфері НТП виявила деякі проблеми, які не можуть бути розв'язаними без участі держави. Високі витрати на наукові дослідження та розробки, значний ризик при виборі пріоритетних напрямів, необхідність координації діяльності учасників наукових досліджень (університетів, приватних фірм, державних інститутів та лабораторій, фондів), завдання підтримки національних учасників міжнародної конкуренції, розв'язання соціальних та екологічних проблем тощо — усе це вимагає державного фінансування, гарантій, розподілу ризику, організаційної та інформаційної допомоги. Велику роль держава відіграє у створенні виробничих, інформаційних та соціальних інфраструктур, сприяючи широкому та динамічному розвиткові інноваційного процесу.

Роль держави визначає також міжнародний фактор. На сучасному етапі переваги в конкурентній боротьбі вже не визначаються ні розмірами країни, ні багатими природними ресурсами або могутністю фінансового капіталу. Тепер вирішальними факторами є рівень освіти, обсяг нагромаджених знань, здатність до науково-технічних проривів, що надають переваги, першопроходця. Це вимагає вироблення єдиної довгострокової загальнонаціональної інноваційної полі гики.

Збільшилася роль держави в організації та підтримці кооперації на всіх стадіях інноваційного процесу, і особливо на доконкурентній. Держава не тільки заохочує міжфірмову кооперацію, міжнародну інтеграцію, співробітництво університетів з промисловістю, а й сама входить до складу таких об'єднань. Усі вищевказані фактори визначають міру втручання держави в управління інноваціями, конкретні форми та методи цього втручання.

У світовій практиці прийнято виділяти основні зони державного впливу на інноваційну сферу:

1) "Пропозиція" інновацій, тобто здійснення технічної та фінансової допомоги, включаючи формування науково-дослідної інфраструктури;

2) "Попит", тобто створення попиту на результат інновацій центральними та місцевими органами влади (державні контракти на виконання дослідницьких робіт та закупку нових технологічних процесів, продуктів, послуг);

3) "Середовище", тобто вплив на умови, стимулюючі нововведення (податкова, патентна політика та інші заходи непрямого державного регулювання).

Унаслідок проведення таких заходів в інноваційній сфері утворюється, зокрема, державний ринок, що є досить вагомим фактором створення та розповсюдження нововведень. По-перше, він забезпечує державний попит на інновації. По-друге, для виробників інновацій важливо те, що для більшої частини контрактів уряду технічні та експлуатаційні характеристики замовлених товарів мають значний пріоритет над ціною. Гарантований дер­жавою ринок збуту звільняє більшу частину ризику комерціалізації нової технології. По-третє, наявність значного державного ринку збуту дозволяє фірмам-виробникам понижувати витрати за рахунок економії на досвіді та на масштабах виробництва. По-четверте, конкурентний характер багатьох державних контрактів сприяє створенню відразу декількох різних нововведень. З одного боку, уряд уникає покладання тільки на одного постачальника. З іншого боку, державне відомство вимагає від свого основного постачальника обов'язкової видачі ліцензії на виробництво продукції другим фірмам. Але при цьому новаторам владою держави на певний час забезпечуються монопольні умови підприємницької діяльності. Держава гарантує фірмам-новаторам в піонерних областях НТП значні пільги в порівнянні з можливими послідовниками.

Ураховуючи міжнародний досвід з метою стимулювання інноваційної діяльності українській державі необхідно реалізувати деякі заходи в таких напрямах:

- запровадження фінансово-економічних та податкових інструментів;

- створення системи фондів для фінансування інноваційної діяльності;

- створення механізмів кредитування та інноваційних банків;

- вдосконалення правового та нормативного забезпечення інноваційної діяльності;

- формування науково-дослідної інфраструктури, ефективних механізмів концентрації науково-технічних ресурсів, інформаційної бази та систем консультацій;

- удосконалення інституційної структури.

Міжнародний досвід свідчить про велику роль інституту фондів, зокрема венчурних, у розвитку інновацій. Цікавим є прийняття у США закону, що дозволяє пенсійним фондам брати участь у ризикованих фінансових операціях. Структура венчурних фондів включає такі джерела формування: пенсійні фонди - близько 35%, корпорації та фізичні особи - 15%, іноземні інвестори - 18%, страхові компанії - 13%. інші - 19%. Неоднорідний склад учасників дозволяє розподілити високий рівень ризику інновацій. Інвестиційна форма має фінансувати інновації на тривалий період без виплати відсотків та погашення кредиту. У розвинених країнах суспільні фонди фінансують майже 50%) витрат на науку. В Україні ж основним джерелом фондів залишається бюджет. Крім того, проявляється обернена тенденція - кошти Державною інноваційного фонду України, що формується за рахунок відрахувань підприємств (у розмірі 1%) від доходів без ПДВ) переважно спрямовуються в бюджет. Інноваційним фондам України необхідно надати право поповнювати кошти шляхом залучення ощадних вкладів населення, організації спеціальних лотерей, випуску цінних паперів.

Таким чином, інноваційний розвиток України вимагає вдосконалення державної інноваційної політики та її фінансового забезпечення з урахуванням передового міжнародного досвіду. Інноваційна політика має стати базовою серед інших напрямків загальної економічної політики держави.

Усю сукупність процесів, що відбуваються на підприємствах можна умовно поділити на дві групи - традиційні та інноваційні. На протязі останніх років розвиток харчової промисловості набуває інтенсивного характеру, тобто в діяльності більшості підприємств присутні інноваційні процеси. Вони є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі і просторі.

Так, на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських виробів, який заполонив ринок не тільки ринок нашої країни, але й почав охоплювати зама кордонний ринок. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів). Сучасним технологіям в цій галузі властиві певні тенденції розвитку й застосування. Головним з них є перехід до мало стадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, забезпечення в нових технологічних системах безвідходності виробництва.

Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємств, зокрема харчової промисловості, визначаються в сучасних умовах згідно із загальною стратегією його функціонування. Стратегічні напрямки технічного розвитку таких підприємств зв'язані з вирішенням наступних питань:

1. Кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому і вітчизняному ринках.

2. Розробка і впровадження ресурсозберігаючих (енергозберігаючих) технологій.

3. Скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки.

4. Здійснення всебічної екологізації виробництва згідно з сучасними вимогами охорони навколишнього середовища.

Новітні технології та обладнання - майбутнє кондитерської промисловості України. Основна задача, яка стоїть перед кожним керівником кондитерської промисловості - формування стратегічних напрямків розвитку кондитерської галузі, впровадження на підприємствах новітнього обладнання та технологій, підвищення конкурентоспроможності продукції.

За оцінкою фахівців зазначається, що в цілому спостерігається зростання обсягів виробництва кондитерської продукції. Це значною мірою сприяло тому, що на внутрішньому ринку тепер 92% харчової продукції - вироби вітчизняних підприємств. Понад 16% усіх надходжень до державного бюджету дають структурні підрозділи харчової промисловості. Ця галузь була й залишається найпривабливішою для інвесторів. [14]

Водночас було виявлено, що раніше українські кондитери виробляли за рік мільйон 100 тисяч тонн солодощів.

Чимало підприємств потребують переоснащення, для чого потрібні чималі кошти. Нажаль, не всі їх мають, хоча торік з цією метою підприємства використали 179 мільйонів гривень власних коштів, та їх недостатньо.

Дедалі більше підприємств відмовляються від закупівлі закордоном тієї сировини й різних добавок, які можна придбати в Україні. Потрібно також враховувати, що різним категоріям населення потрібні різні продукти. З різними властивостями. У цьому плані значну роль мають відіграти невеликі підприємства, як найповніше використовуючи практично невичерпний потенціал місцевої сировини, швидко переорієнтувати виробництво з одного виду продукції на інший.

Одне з головних завдань - розширення асортименту виробів. Виробникам потрібно активніше співпрацювати з науковцями, бо саме з їхніх лабораторій виходить чимало нових видів солодощів, з новими властивостями, зовнішнім видом тощо. Необхідно також активніше вивчати ринки збуту продукції, пропонувати свої вироби. Воднораз повинен бути рух товарів, їх обмін, ринок вільної торгівлі.

Кондитери одними з перших серед харчовиків перейшли до ринкових відносин. Нині всі 28 підприємств приватизовані своїми колективами. Вітчизняними та своїми інвесторами. Лише Черкаська бісквітна фабрика має державну форму власності.

Підприємства галузі постійно нарощують обсяги виробництва. Зокрема торік вироблено понад 384 тисячі тонн продукції на суму. Що перевищує 1126 мільйонів гривень, темпи приросту продукції порівняно з попереднім роком - 129%. Високих темпів досягнуто з виробництва карамелі, вафель, драже. [14]

Протягом минулого року до 100- Відсоткового використання потужностей по карамелі та шоколаду наблизилася в цілому вся галузь, а серед підприємств Хмельницька, Херсонська, Луцька кондитерські фабрики, концерни "АВК" та "Укрпромінвест".

Нагальна потреба підприємств - переоснащення виробництва. Адже лише 28 відсотків діючого обладнання відповідає світовому рівню, а 25 відсотків потрібно замінити негайно. Укркондитер прагне створити необхідні умови для подальшого розвитку підприємств. Активно переоснащують виробництво Харківська бісквітна фабрика, львівська кондитерська фірма "Світоч", Хмельницька, Житомирська, Одеська та інші фабрики.

Більшість підприємств галузі переконливо довели свою здатність успішно конкурувати в умовах вільного ринку серед інших відомих світових компаній.

Отже, сьогодні існуючий ринок кондитерських виробів є привабливим для іноземних інвесторів, постачальників сировини, устаткування. Подальше співробітництво з такими фірмами, а також створення на основі цього СП значно підвищить якість українських кондитерських виробів і дозволить конкурувати з провідними зарубіжними фірмами, а також перейняти їхній досвід роботи.

2. Аналіз економічної діяльності в АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" і розроблення рекомендацій по її вдосконаленню

2.1. Організаційно економічна характеристика об'єкту та умови

господарювання

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" працює на ринку кондитерських виробів України з 1928 року. В серпні 1994 року фабрика була викуплена колективом і зареєстрована як акціонерне товариство.

Херсонська кондитерська фабрика розміщена в центрі міста серед житлового масиву. В міському архіві зберігся річний звіт і пояснювальна записка за 1928 - 1929 роки - фактично перший рік роботи.

Після війни за період з 1944 року по 1956 рік споруди і територія фабрики були реконструйовані. З моменту заснування і до сьогоднішнього дня підприємство спеціалізується на виробництві кондитерських виробів різного асортименту.

Після створення в Україні незалежної держави підприємство втратило багато ринків збуту, але незважаючи на це зберегло свій профіль, змінивши лише напрямки асортиментної політики.

Стан виробничої сфери підприємства дозволяє реставрувати обсяги випуску продукції періоду перебудови. Таким чином реконструкція фабрики дала можливість виробляти до семи тисяч тонн кондитерських виробів за рік. В 1991 році був укладений договір оренди між кондитерською фабрикою і республіканським об'єднанням "Укркондитерпром".

На сьогоднішній день фабрика випускає більше ніж 200 найменувань цукерок, карамелі, драже, ірису, вафель, печива і зефіру, які відрізняються оригінальним дизайном і чудовою якістю.

Найкращі світові технології, натуральна вітчизняна сировина, відсутність консервантів зробило продукцію корисною з чудовим смаком.

За останній час значно розширилися зв'язки з державами близького і дальнього зарубіжжя. Економічні відносини встановлено з Росією, Таджикістаном, Польщею, Грузією, Естонією, Молдавією, Ізраїлем.

Виробнича програма планується і регулюється з урахуванням споживчого попиту. За 1999 рік освоєно 20 найменувань нових видів продукції. Зокрема, вперше не тільки на фабриці, але й на Україні був розроблений жувальний ірис "Лакомка", "М'ятні аромати", цукерки з жувальним ефектом "Малютці", "Грильяжні палички", "Завжди з тобою" (типу "Птичого молока"), "Дикі лебеді".

На початку останнього року була запущена нова італійська лінія по виготовленню печива, яке на даний момент користується неабияким попитом. Завдяки цьому підприємство збирається розширювати асортимент. Також планується закупка обладнання для виробництва нового виду продукції -зефіру в шоколаді.

На фабриці три основні цехи: карамельний, цукерковий і вафельний. Виробнича площа карамельного цеху - 977 м. кв, цукеркового - 1118 м. кв і вафельного - 844 м. кв. Загальна площа участку фабрики - 10,4 тис. м кв (1,04 га). До складу фабрики входять два фірмові магазини, через які реалізується до 10% продукції, 56% продукції реалізується за межі країни, а решта - по областям України через оптові магазини чи фірми.

Випуск продукції в 1995 році склав 2953 тонни, 1996 - 3439 тонни (темп росту склав 116%), 1997 році - 4663 тонни (темп росту відносно попереднього року 135%), 1998 році - 5688 тонни (темп росту - 122%) і за 1999 рік випуск продукції склав не менше 6100 (темп росту 107%).

З 1995 року склав фабрику очолює генеральний директор Дронова Ганна Василівна. Зараз робота підприємства багато в чому залежить від керівництва. Завдяки досвіду керуючого персоналу підприємство не тільки працює у звичайному режимі, але й покращує свої показники. Практичний досвід роботи і вивчення ринкових відносин дозволило йому раціонально організувати роботу підприємства в існуючих умовах, зберегти виробничий і творчий потенціал на підприємстві.

Фабрика - прибуткове, високорентабельне підприємство. В рейтинзі -500 найбільш успішно працюючих підприємств в 1995 -1999 років, серед яких і Херсонська кондитерська фабрика.

В таблиці приведена порівняльна характеристика основних техніко -економічних показників роботи підприємства за період 1998 -1999 років.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники роботи підприємства

З таблиці 2.1 видно, що підприємство збільшило реалізацію продукції в порівнянні з базовим періодом (1998 р.) на 1175,6 грн. в 1999 році, що в % вираженні складе 10,9, в 2000 році реалізація продукції збільшилась на 1275,6 тис. грн.., тобто на 10,6%, в 2001 році на 1010 тис. грн., тобто на 7,8%. Основні фонди зросли на 1101,5, тобто на 28,3%. Обігові кошти доведені до 274 тис. грн.., що становить 12% в порівнянні з 1998 роком. В 2000 році вони зросли на 284,4 тис. грн., тобто на 11,2%. В 2001 році вони зросли на 110 тис. грн., тобто на 4%. Щодо чисельності працюючих, то вона зросла на 18 чоловік, чи на 4,9%.

Підприємство випускає наступні основні види продукції: карамель, драже, цукерки глазуровані, цукерки н/глазуровані, ірис, вафлі, торти вафельні.

В обсязі виробництва більшу частину займає карамель, питома вага якої складає 60 відсотків. Цукерки займають 27 відсотків.

В 1993 p., коли використання потужностей підприємства складало 100 відсотків, питома вага карамелі була 29%, а цукерок - 37%, хоча потужність цукеркової лінії використовувалась тільки на 85%). Зміна питомих ваг була визвана зниженням попиту на цукерки із-за їх високої ціни.

З 1992р. почалось скорочення виробництва: з 11072 тонн в 1992 р. до 2953 тонн-в 1997 р.

Вперше в 1998 р. приріст виробництва склав 16.5%>, що позитивно характеризує роботу підприємства по виходу з економічної кризи.

В табл. 2.2 приведені показники виробництва основних видів продукції за звітний рік.

Таблиця 2.2

Показники виробництва основних видів продукції

Як видно з табл. 2.2 було досягнуто зниження витрат на деякі види продукції. Також планується зниження середньої відпускної, що приведе до збільшення обсягу реалізації продукції внаслідок підвищення попиту на неї.

Таблиця 2.3

План виробництва продукції на 2002 р.

Як свідчать дані табл. 2.3 в кожному кварталі 2001 р. планується зростання обсягу виробництва, більша частина якого намічена на перший квартал 2001 р.

На перспективу підприємство планує збільшення обсягів виробництва продукції в кожному кварталі 2002 року. Це дасть можливість розширення ринків реалізованої продукції та завоювання нових сегментів ринку.

Малюнок 1 План виробництва продукції на 2002 рік відображає долю кожного виду продукції в загальному обсязі виробництва. Так план виробництва на 2002 рік в четвертому кварталі займає найбільшу частину.

Виробничі плани підприємства розробляються з урахуванням споживчого попиту та пропозиції на ринку кондитерських виробів.

Мал. 1 План виробництва на 2002 рік

Для прогнозування виробничих планів доцільно провести розрахунок фінансових результатів від виробництва кондитерських виробів. Це допоможе чітко визначити довгострокове планування виробництва та розподілення виробничих витрат на одиницю продукції

Розрахунок фінансових показників - важливий етап планування на підприємстві в цілому. Без фінансових показників роботи підприємства неможливо визначити його справжній обсяг виробництва та реалізації продукції, неможливо також спрогнозувати плани розвитку на перспективу та стратегічні плани.

Розрахунок фінансових результатів від виробництва кондитерських виробів приведена в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок фінансових результатів від виробництва кондитерських виробів

Як показують дані табл. 2.4 підприємство збільшило обсяг товарної продукції, яка випускається на 10.3%, що в грошовому вираженні складе 988 тис. грн. Зниження витрат на 1 грн. товарної продукції, на 1.2% (1 коп.), приводить до зниження витрат на матеріальні витрати, взагалі, і збільшення видатків на оплату праці працюючих. Прибуток від виробництва товарної продукції збільшився на 107 тис. грн., що на 6.53% більше, ніж в базовому.

Херсонська кондитерська фабрика працює з різними клієнтами зовнішнього середовища, яке її оточує

Постачальники - це ділові фірми і окремі особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, які необхідні для виробництва конкретної продукції. Для того щоб випускати кондитерські вироби, АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" повинна купувати молоко, масло, муку, цукор та іншу сировину. Крім того, вона повинна купувати робочу силу, устаткування, паливо, електроенергію, комп'ютери та інше. Події в "середовищі постачальників" можуть серйозно вплинути на діяльність підприємства. Керівництво повинно уважно слідкувати за цінами на предмети постачання, оскільки ріст цін на матеріали, які закуповуються може з підняти цін на кондитерські вироби.

Посередники - це фірми, які допомагають підприємству в просуванні, збуті і розподіленні його продукції серед клієнтури. До них відносяться торгові посередники, фірми - спеціалісти по організації просування товарів, агентства по представленню маркетингових послуг і кредитно-фінансових установ.

Головними конкурентами підприємства є: Львівська кондфірма "Світоч", ВАТ "Крафт Якобз Сушард Україна", АТЗТ "Одеса", ЗАТ "Харківська кондитерська фабрика", ЗАТ "Житомирські солодощі", Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка" та інші. Головна ціль підприємства "Херсонська кондитерська фабрика" - забезпечення прибутковості в його діяльності шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління виробництвом і розвитком техніко - технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу. В існуючих умовах ціль підприємства - постійне подолання ризику чи ризикових ситуацій в майбутньому.

В табл. 2.7 приведені існуючі джерела поставок на підприємство сировини, матеріалів.

Таблиця 2.7

Джерела поставок на підприємство сировини і матеріалів

У зв'язку з цим в задачі організації менеджменту на підприємстві входять забезпечення автоматизації виробництва і перехід до використання робітників високої кваліфікації; організація виробництва товарів з урахуванням вимог споживачів і забезпечення рентабельності діяльності підприємства і його стабільного положення на ринку; постійний контроль за ефективністю роботи підприємства, пошук і освоєння нових ринків. До задач також відносяться визначення конкретних цілей розвитку фабрики; виявлення їх пріоритетності та послідовності вирішення; розроблення стратегій розвитку підприємства; вирішення господарських задач шляхом визначення необхідних ресурсів і джерел забезпечення.

2.2 Аналіз ЗЕД підприємства в сучасних умовах господарювання

На даний момент поточна доля на ринку Херсонської кондитерської фабрики становить 1.7%, в найближчі 5 років очікується збільшення до 50%.

Очікуваний обсяг продаж - на загальну суму 282 млн. грн. Щодо системи збуту, то фабрика користується добре налагодженою власною збутовою системою. Метод збуту у підприємства прямий.

Згідно маркетинговим дослідженням ринків збуту з пошуком покупців був зроблений наголос на висунення стратегічних цілей виходу на зовнішній ринок з пошуком нових партнерів, як ближнього, так і далекого зарубіжжя. При цьому враховувались кон'юнктура, конкуренція вітчизняних і зарубіжних виробників і сегментація клієнтури за ознакою споживчої спроможності. Були проведені маркетингові дослідження ринків збуту і споживчої спроможності потенційних клієнтів продукції АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика", в результаті яких виявилося, які види солодощів користуються найбільшим попитом, і намітились потенційні клієнти на найближчу перспективу.

На початок 2001 року на підприємстві була підключена система INTERNET, завдяки чому стало можливим використання цього каналу для реклами діяльності і пошуку необхідної інформації. Створена база даних потенційних партнерів і покупців країн СНД. На протязі останніх двох років ведеться робота по організації прийомів делегацій іноземних спеціалістів в АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика", а також виїзду спеціалістів фабрики в закордоння відрядження (Росія, Польща, Ізраїль). Підписаний контракт з австрійською фірмою "Хаас" на поставку нової технологічної лінії по виробництву вафель, встановлені ділові відносини з Казахстаном, Узбекистаном, Польщею, Угорщиною, досягнена домовленість про проведення в Росії виставки "Солодощі 2002". Продовжується робота з фірмами Ізраїлю, а також підписаний контракт на імпорт ізраїльської пакувальної продукції.

Планомірно ведеться робота по нарощуванню ділових контактів з партнерами країн СНД і далекого зарубіжжя по всім можливим каналам: через торгівельні представництва, торгівельно-промислові палати, посольства України. Значна і результативна робота була проведена по підготовці і участі у виставках, конференціях і семінарах на різних рівнях. Продовжується послідовна робота з пошуку варіантів співробітництва з німецькими партнерами, заключний договір з перспективою виходу на співробітництво з країнами Сходу. Ведеться робота по розсилці рекламно-інформаційних матеріалів в Туреччину, та інші країни далекого зарубіжжя.

Механізм здійснення зовнішньоекономічних операції повністю підконтрольний відділу збуту. Саме тут розробляються стратегії виходу на нові ринки, а також розширення кордонів вже існуючих. Основним зовнішнім ринком збуту товарної продукції підприємства являються країни СНД. Передусім це давній партнер Росія, куди відправляється більше половини виробленого. І заявки продовжують надходити. Добре в Росії користуються попитом карамель, всі види печива, а також високі сорти шоколадних цукерок. Добре налагоджені стосунки з Таджикистаном, Польщею, Грузією, Естонією, Ізраїлем.

Для здійснення операцій по зовнішній торгівлі підприємство використовує зовнішньоекономічний контракт. Це в основному контракт купівлі-продажу товарів. Механізм підготування і реалізації контрактів наступний:

I етап - Запит. Підприємство в разі експорту кондвиробів виявляє партнерів, розсилаючи листи-запити. В них вказують загальну характеристику товару, каталожні дані про нього і другі реквізити, які характеризують товар.

Маючи великий досвід роботи з постійними клієнтами, фабрика в більшості випадків приймає запити від своїх клієнтів самостійно на поставку тієї чи іншої продукції. Якщо клієнт виявляє зацікавленість щодо інформації, то відсилається прейскурант на даний товар з вказівкою кількості товару, його орієнтованої світової ціни, а також інформація про упаковку і схема платежів.

IIетап - Пропозиція. Це згода на укладання угоди. На практиці підприємство для прискорення ходу переговорів вносить "тверду пропозицію", тобто пропозицію з встановленням термінів.

IIIетап - Заключения контракту. Партнери оформляють документально угоду купівлі-продажу товару.

IVетап - Експортер поставляє товар, партнери здійснюють розрахунки по угоді.

Предметом зовнішньоекономічного контракту є кондитерські вироби. При реалізації продукції найменування і кількість кондвиробів вказується в рахунках-фактурах, які присутні при кожній поставці, згідно заявці покупця. Якість кондитерських виробів підтверджується сертифікатом якості виробника.

Відвантаження продукції здійснюється на умовах ДАФ кордон України. Цей термін може бути застосований при будь-якому способі транспортування. Частіше всього використовується підприємством при залізничному або автомобільному транспортуванні. Виконуючи умови контракту на основі ДАФ підприємство поставляє товар на кордон, тобто готує його для передачі в розпорядження покупця в узгодженому пункті поставки, який розміщений на кордоні, в узгоджений термін на протязі узгодженого періоду. При такій поставці використовуються наступні документи. Зі сторони країни-експортера - це накладна, страховий документ, транспортний, дозвіл на вивезення. Зі сторони країни-імпортера - свідоцтво походження, консульська накладна, дозвіл на ввезення. [9]

Крім базисної умови ДАФ підприємство користується умовою ФСА (франко перевізник). Термін ФСА може бути вжитий при кожному способі транспортування, в тому числі при використанні декількох способів. Згідно цієї умови покупець одержує гарантію того, що товар буде переданий продавцем перевізнику, а в деяких випадках - завантажений на транспортні засоби, якими буде перевезений за кордон.[9]

Продавець, тобто в даному випадку кондитерська фабрика, несе всі витрати до моменту доставки товару в порт погрузки. Крім того продавець оплачує витрати по фрахту до порту призначення, а також всі інші витрати згідно укладеному ним договору про перевезення. При перевезенні товару на умовах ФСА використовуються документи-аналоги умови ДАФ.

Ціни на кондитерські вироби вказуються в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною контракту і встановлюються в доларах США. Продавці залишає за собою право на протязі терміну дії контракту вносити зміни у відправну ціну кондвиробів при зміні витрат, пов'язаних з виробництвом продукції чи законодавчої бази України. В ціну кондвиробів включається вартість тари, упаковки, маркування, а також транспортні витрати на території України.

При відвантаженні товару продавець представляє покупцю наступні документи на російській чи українській мові:

1 товарно-транспортні накладні

2 рахунок - фактура

3 сертифікат країни походження

4 сертифікат відповідності

5 фітосанітарний сертифікат

6 якісне підтвердження

При тлумаченні контрактів має силу документ ІНКОТЕРМС - 90 і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 рік. Контракти вступають в силу з моменту їх підписання, складаються в 2-х примірниках на російській чи українській мовах. Контракти, зміни та доповнення до них можуть укладатись сторонами по факсу. Копії таких контрактів мають юридичну силу і діють до моменту одержання сторонами оригіналів, переданих поштою. [18]

Переміщення товарів через митний кордон України підприємство здійснює у відповідності із законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", основним переліком законів і правил по митній справі "Митним кодексом У країни ".[1] [7]

Основним документом в митній справі являється декларація. На підприємстві "Херсонська кондитерська фабрика" ВМД оформляє декларант, в обов'язки якого також входить підписання всіх інших митних документів, таких як рахунок-фактура, рахунок-специфікація, вантажо-митні накладні, а також контроль за відвантаженням товарів і своєчасній поставці на митний кордон.

Основний зміст декларації - це перелік кондитерських виробів, їх кількості, ваги, найменування сторін, їх юридичні адреси, коди товарів, перелік валюти, який декларант у відповідності з митним кодексом зобов'язаний включити в декларацію. Також в декларацію включається коротка характеристика транспортних засобів.

В організації митної справи на підприємстві "Херсонська кондитерська фабрика" беруть участь митні брокери, які також можуть виконувати обов'язки декларанта. Вони повинні заповнювати декларацію і інші митні документи у відповідності з митним кодексом і пред'являти їх митному органу; сплачувати митні збори і допомагати митнім органам у догляді вантажу.

Товари, які перетинають кордон України підлягають спеціальному кодуванню, тобто на кожен вид кондитерських виробів встановлюється свій індивідуальний код, який відображається в декларації. При кодуванні товарів

підприємство керується Міжнародною конвенцією "Про гармонізовану систему опису і кодування товарів".[8]

Зовнішньоекономічна діяльність, якою займається кондитерська фабрика, передбачає сплату митних зборів і платежів, які регулюються Законом України "Про єдиний митний тариф". Митно-тарифне регулювання ЗЕД пов'язане з застосуванням імпортних і експортних тарифів, які входять в загальну систему митних платежів.

2.2.1 Характеристика зовнішньоекономічних стратегій

підприємства

Херсонська кондитерська фабрика на зовнішньому ринку кондитерських виробів працює давно. Більшу половину виробленої продукції вона відправляє за кордон. Стабільні відносини налагоджені з країнами СНГ, особливо з Росією. Великим попитом в цій країні користується карамель завдяки високій якості та низькій ціні в порівнянні з місцевими виробниками кондитерських виробів. Звичайно, Херсонська кондитерська фабрика є не одна на Російському ринку. Існують інші провідні конкуренти, як українські так і російські. Так, Харківська бісквітна фабрика біля 9% своєї продукції відправляє на експорт, в першу чергу в Росію і деякі середньоазіатські країни СНД. Після сертифікації на відповідність ISO - 9001 і участі в декількох зарубіжних виставках продукція Харківської фабрики добре користується попитом. АТЗТ "Буковинка" також є конкурентом на зовнішньому ринку. її продукція представлена на ринку Росії, Грузії Туркменистану та ін. Провідним конкурентом є львівська кондитерська фірма "Світоч". її продукція не поступається по якості Російським виробникам і широко відома по всій Україні та країнах СНГ.

Отже, конкуренція на зовнішньому ринку дуже жорстка. Кожне підприємство намагається запропонувати найкращі свої вироби, які найбільше користуються попитом. Так, солодка продукція Херсонської кондитерської фабрики, особливо карамель, мають великий попит серед населення Росії.

Як відомо витримувати конкуренцію на зовнішньому ринку неможливо без високої якості товару, а висока якість забезпечується завдяки новому технологічному обладнанні. Тому підприємство активно займається реконструкцією та переоснащенням морально застарілого обладнання.

Таблиця 2.8

Порівняльна таблиця експортних цін на кондитерські вироби в країни СНГ

Як видно з таблиці 2.8 ціни на експортну продукцію Херсонської кондитерської фабрики найнижчі в порівнянні з іншими конкурентами.

На малюнку 2 відображено процентне співвідношення експортних цін.

Мал.2 Експортні ціни на кондитерські вироби

Російський ринок карамелі заповнений як національними так і зарубіжними конкурентами. Тому головною стратегію підприємства "Херсонська кондитерська фабрика" на цьому ринку є стратегія низьких витрат. Тобто виробництво продукції високої якості з мінімальними витратами. Як відомо карамель розрахована на всі верстви населення, тобто цю продукцію споживає населення з різним рівнем прибутку. На Російському ринку українська карамель відома своєю якістю і недорогою ціною. Збільшення обсягів реалізації цього виду продукції з мінімальними витратами призведе до покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємства в цілому, а також до підвищення рентабельності та прибутковості.

Отже, підприємство "Херсонська кондитерська фабрика" на Російському ринку карамелі зарекомендувала себе як підприємство з високим рівнем якості товару, та доступної ціни. Але така політика підприємства виявилася дещо невигідною для місцевих Російських виробників кондитерської продукції.

Так, восени минулого року члени правління російської Асоціації підприємств кондитерської промисловості направили прем'єр-міністру Росії звернення з проханням ввести ввізне мито на українську продукцію в розмірі 50% вартості товару.

За даними З AT"Укркондитер", 30% вироблених в Україні кондитерських виробів експортуються. При цьому на Росію приходиться біля 90% солодкої продукції, яка вивозиться. Як відзначалося вище, Херсонська кондитерська фабрика більшу половину виробленої продукції експортує в Росію. Тому введення експортного мита негативно відобразилося на діяльності підприємства, а особливо на прибутку від експорту, що становить більшу частину загального прибутку підприємства. У зв'язку з цим керівництво вирішило підняти рівень ціни на експортну продукцію і розробити стратегію поставок. Тому підприємство на деякий час планує припинити поставку продукції в Росію і дочекатись введення нового ввізного мита і формувати ціну в залежності від них. На даний момент ведеться інтенсивний пошук нових ринків збуту, але все ж таки Російський ринок експорту карамелі залишається найбільш привабливим.

2.2.2 Існуючі стратегії просування та збуту на АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика"

Відправною точкою створення системи просування товарів на фабриці, являється вивчення потреб клієнтів, перелік конкурентів. Споживачів цікавлять: своєчасна доставка товару; готовність постачальника задовольняти екстрені потреби клієнта; акуратне поводження з товаром при вантажно-розвантажувальних роботах; готовність постачальника приймати назад прострочені, по термінам придатності, і дефектні товари і швидко замінювати їх; готовність постачальника піддержувати товарно-матеріальні запаси заради клієнта.

Обробка замовлень. Просування товару починається з одержання замовлення від клієнта. Відділ замовлень готує рахунки-фактури і розсилає їх різним підрозділам підприємства. Вироби, які відсутні записуються в заборгованість. Вироби, які відвантажуються супроводжуються відвантажу вальною і платіжною документацією. Копії відвантажувальних і платіжних документів направляються, також, різноманітним підрозділам підприємства.

Складування. Будь-якому підприємству до моменту продажу, в тому числі і кондитерській фабриці, приходиться зберігати продукцію на складах. Організація зберігання необхідна тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються один з одним. Організація складського зберігання допомагає усувати ці протиріччя.

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" зберігає свою продукцію на складі, котрий знаходиться на території фабрики. Це підвищує рівень контролю за продукцією, але з іншої сторони, склади зв'язують капітал, а при необхідності зміни місця зберігання фабрика не може реагувати достатньо гнучко.

Вибір виду транспорту. Кондитерська фабрика знаходиться в центрі житлового масиву, поблизу транспортних магістралей, тому найбільш придатним видом транспорту продукції, являється автомобільний транспорт.

У вирішені проблеми транспортування підприємство враховує складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності в системі розподілення складування і підтримки товарно-матеріальних запасів. Оскільки з плином часу відносні витрати різних видів транспорту змінюються, підприємство переглядає свої схеми транспортування з ціллю пошуку найбільш оптимального варіанту організації просування товару.

Ринок збуту кондитерських виробів можна віднести до ринку монополістичної конкуренції.

В результаті проведених досліджень були виявлені три групи конкурентов АОЗТ "Херсонская кондитерская фабрика":

• Оптові і дрібнооптові постачальники кондитерських виробів із країн західної Європи;

• Оптові і дрібнооптові постачальники кондитерських виробів із країн східної Європи;

• Вітчизняні підприємства-виробники кондитерських виробів.

Перевагою постачальників товару з країн західної Європи є добре поставлена реклама, барвисте упаковування, дрібне розфасування товару, що дозволяє купувати товар у мінімально необхідних кількостях. Проте імпортні продукти відрізняються високою ціною, розрахованої на категорію високо спроможних споживачів. Якість товару не завжди відповідає високій ціні реалізації. До хиб імпортної продукції так само ставляться застосування, при їхньому виробництві, канцерогенних смакових і колірних добавок, консервантів; прострочені терміни споживання.

Продукція, що поставляється з країн східної Європи, характеризується прийнятною якістю і доступною ціною запропонованих виробів, що забезпечує постійний попит покупців із середнім рівнем прибутку. Але припускаються збої в постачаннях цих виробів, що призводить до частої відсутності їх на прилавках магазинів, лотків.

Вітчизняні підприємства характеризуються гарною якістю і доступною ціною виробленої продукції - це їхня основна гідність. Хоча обсяг постачань продукції вітчизняних виробників на наш ринок не дуже великий, а обсяг споживання кондитерських виробів населенням нашої країни щорічно зростає.

Задачі, що стоять перед фабрикою в області збуту виробленої продукції вирішуються за допомогою каналів її розподілу, що включають у себе всіх суб'єктів збутового процесу, пов'язаних із просуванням і продажем кондитерських виробів кінцевому споживачу.

Як було відзначено вище, АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" знаходиться в центрі житлового масиву, поблизу транспортних магістралей, по яких, продукція доставляється до споживачів використовуючи,різноманітні канали збуту. Поруч з нею розташований парк ім. "Ленінського комсомолу", ПриватБанк, бібліотека ім. О.Гончара, це дозволяє здійснювати торгівлю виробленою продукцією безпосередньо з лотків.

Фабрика використовує нульові, однорівневі і двохрівневі канали реалізації своєї продукції.

Канал нульового рівня збуту, поданий власними фірмовими магазинами "Гануся", "Аннушка" і торгівлею з лотків.

Однорівневий канал збуту поданий збутовими організаціями міста і районних центрів Херсона, а також торговими організаціями інших областей. Двохрівневий канал збуту - оптові збутові підприємства по території України.

Таблиця 2.8

Існуючі канали збуту продукції підприємства

У табл. 2.8 показані існуючі канали збуту продукції. Як видно з таблиці підприємство планує збільшення обсягів реалізації кондитерських виробів по всіх каналах збуту. Велику частину своєї продукції фабрика реалізує через відповідні торгові організації. Значну частину займає і закордонний ринок.

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" планує виробництво нових видів кондитерських виробів.

1. Карамель "Шафран" - начинка помадна-фруктова;

2. Карамель "Казка" - начинка помадна-молочна з добавкою какао-продуктів;

3. Цукерки 2-х шарові - один шар зі збитими сливками (банановий), інший -помадний;

4. Мармелад у шоколаді - желейний із добавкою абрикосового пюре;

5. Цукерки на вафельній основі "Чарівні" із чорносливом і какао-продуктами;

6. Цукерки на вафельній основі "Карнавал" - із горіхами і какао-продуктами;

7. Торт глазурований на вафельній основі "Ілюзія" - із горіхами;

8. Горіх грецький у шоколаді

9. Зефір в шоколаді

Виробництво нових видів виробів, дозволить підприємству урізноманітнити свій асортимент, і тим самим залучити на ринок кондитерських виробів нового покупця. А також розширити межі ринку збуту своєї продукції.

Аналіз реалізації продукції по ринках збуту

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" реалізує свою продукцію як на ринках області і ринках України, так і на зовнішніх ринках. Велику частку реалізації продукції, у загальному обсязі, займає реалізація в межах України, вона склала 2445 тонн.На другому місці по обсязі реалізації, стоїть реалізація продукції по області - 1400 тонн, що більше на 164 тонни, порівнюючи з 1998 р. Реалізація продукції на зовнішніх ринках 4600 тонни. Якщо розглядати реалізацію продукції по ринках збуту в номенклатурі, то можна зауважити, що в 1999 р. тортів у межах України було реалізовано З тонни, з урахуванням того, що в 1998 р. реалізація тортів не була запланована. Постачання тортів на зовнішні ринки за період 1998-1999 р. не провадилися. У процесі аналізу необхідно вивчити зміни не тільки в обсязі виробництва товарної продукції, але й в обсязі її реалізації. Від обсягу продажів залежать фінансові результати підприємства, його фінансове положення, платоспроможність і т.д. На зміну обсягу продажів впливають численні чинники (мал.)

Реалізація продукції тісно пов'язана з виконанням договірних зобов'язань з постачання продукції. Недовиконання плану по договорах для підприємства обертається зменшенням виторгу, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може загубити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.

У процесі аналізу визначається виконання плану постачань за місяць і з наростаючим результатом у цілому по фабриці, у розтині окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань.

2.2. 3 Стратегія стимулювання збутової діяльності на підприємстві

З метою розширення збуту АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" для залучення покупців використовує різні засоби реклами, а також для розширення зв'язків з державами ближнього і далекого зарубіжжя бере участь у виставках товарів народного споживання, як на території України, так і за її межами. У 1998 році фабрика одержала міжнародний приз за якість у Франції.

Цей вид рекламної діяльності був би ще більш успішним, якби фабрика мала свій фірмовий знак, що у свою чергу робить її товар пізнаваним серед інших кондитерських виробів як наприклад, фірма "Світоч", "Корона", ВАТ "Тростянецька кондитерська фабрика".

Для того щоб товари могли задовольняти будь яку потребу, їх потрібно доставити туди, де вони необхідні і де вони можуть бути використані в потрібний час і в потрібній кількості. У цьому і полягає задача відділу, що займається збутом і розподілом продукції.

Рішення керівництва підприємства планувати всю роботу на основі концепції маркетингу ні в якій мірі не призводить до зменшення значення функцій відділу збуту. Навпаки, статус і роль цього відділу підвищуються, тому що велика увага приділяється потребам ринку, ніж можливостям виробництва. Основною турботою підприємства стає виробництво таких товарів, що мають найбільш високі шанси бути прибутково проданими.

Заходи щодо стимулювання збуту звернені до покупця, що уже на особистому досвіді ознайомився з споживчими властивостями товару. Задача цих заходів - спонукання до наступних покупок даного товару, придбанню великих партій, регулярним комерційним зв'язкам з підприємством-виробником.

Дуже важливий (і, на жаль, ще недооцінюваний нашою практикою) спосіб стимулювання збуту - це формування визначеного іміджу товару. Англійське слово imageозначає образ, подобу. Імідж у практиці наділяє товар такими характеристиками (властивостями), що лежать, взагалі говорячи, за межами його реальних властивостей, є додатковими до споживчих характеристик, а разом з тим мають соціальну значимість для людини, у розрахунку на який імідж задуманий. Треба відзначити також, що імідж, на відміну від добутків власне реклами, спрямований не на порівняно вузьку групу, а на дуже широке коло людей, нарешті, імідж рухливий і швидко видозмінюється відповідно до змін політичних і соціальних ситуацій - за цим стежать фахівці з реклами і просування товару.

2.3 Сучасні проблеми та перспективи розвитку «Херсонської кондитерської фабрики»

Для подальшого розвитку підприємства важливим є збільшення обсягів виробництва, прибутків та рентабельності продукції. Одним із шляхів досягнення цієї мети є укріплення відносин із зарубіжними партнерами. Але на світовому ринку якість продукції є одним із визначальних факторів конкурентоспроможності. Тому для підвищення конкурентоспроможності існуючих виробів необхідно провести технологічну реконструкцію морально застарілого обладнання. Стратегічним рішенням в цьому є закупка італійської технологічної лінії по виробництву нового виду продукції - зефіру в шоколаді.

Один із основних видів експортних товарів АТЗТ "Херсонська кондитерська Фабрика" - карамель, яка користується високим попитом в країнах СНГ, особливо в Росії. Впровадження нової лінії і виготовлення нового виду продукції передбачає збільшення експорту закордон.

Особливе місце займає проблема фінансування технологічного переоснащення. Але в існуючих умовах господарювання в більшості підприємств власних коштів, як правило не вистачає. Державний бюджет має постійний дефіцит, що не дозволяє йому в повній мірі фінансувати намічені програми. Тому доводиться розраховувати на власні сили та банківські кредити.

В таких умовах діяльності основною проблемою є пошук коштів для технологічного переоснащення підприємства та вибір найбільш вигідного партнера-інвестора.

Отже, якщо підприємство вирішило впровадити нову технологічну лінію, то перед усім треба провести оцінку ефективності інвестиційного проекту. Від того наскільки об'єктивно і широко проведена ця оцінка, залежить термін повернення вкладеного капіталу.

Перш за все для проведення цієї оцінки визначається вартість проекту(тобто вартість нової технологічної лінії). Вона становить 600 тис. доларів США або 3192 тис. грн.

Далі оцінюються сподівані грошові потоки від проекту, враховуючи собівартість активу на визначену кінцеву дату.

Сподівані грошові потоки розраховуються за формулою

Гt= Дt- Bt, де

Д - дохід від реалізації

В - витрати

t- рік, протягом якого має місце грошовий потік.

В свою чергу Дt розраховується як:

Дt=Увt*Цв+ Vзt*Цз, де

Vb, Цз - обсяг реалізації продукції (шт.) відповідно на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Цв, Цз - ціна реалізації продукції (грн.) відповідно на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Btрозраховується за формулою

Bt = С * (Vвt+ Vзt),

де С - повна собівартість одиниці продукції (грн.)

Собівартість (С) і запланований прибуток (Пр пл) в сумі визначають ціну одиниці продукції.

Ц = С+(Р*С)=С*(1+Р), і

С = Ц/(1+Р)

Розрахунок чистого грошового потоку:

Гt= Гt- ПП,

де ПП - податок на прибуток

Відповідно до приведених формул були виконані розрахунки сподіваних грошових потоків за допомогою таблиці Excell. Результати наведені в таблиці 2.9

Таблиця 2.9

Розрахунки сподіваних грошових потоків

В розрахунках використана ціна на внутрішньому ринку 8557 грн., на зовнішньому - 18400.

3. Розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів

В сучасних ринкових відносинах для укріплення свого положення на зовнішньому ринку та одержання стабільного прибутку АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" обрала стратегію диференціації, тобто вирішила розширити асортимент експортної продукції. Головними споживачами кондвиробів є країни СНГ, в основному Росія, куди експортується карамель. Херсонська кондитерська фабрика займає позицію лідера на Російському ринку карамелі.

Для покращення діяльності підприємства і підвищення його рентабельності керівництво вирішило експортувати новий вид продукції -зефір в шоколаді. За даними досліджень маркетологів російський ринок не досить заповнений таким видом продукції. До того ж майже вся продукція Херсонської кондитерської фабрики розрахована на середнього споживача завдяки якості товару. Тому на думку маркетологів наповнення російських сегментів ринку даним видом продукції призведе до збільшення Зовнішньоекономічних операцій підприємства, підвищенню його прибутковості та рентабельності.

Цінова політика на підприємстві направлена на підтримку національного споживача, тому ціна на національному ринку нижча ніж на експортну продукцію.

Підприємство "Херсонська кондитерська фабрика" обрало стратегію підтримки національного споживача. Тому вся продукція виробляється з урахуванням побажань та вимог споживачів. Вироби характеризується високою якістю, доступною ціною, а також у виробництві використовується натуральна вітчизняна сировина.

Дані цін на національному та зарубіжному ринках і наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розподіл реалізованої продукції по ринках збуту

Таблиця 3.2

Валовий прибуток основних видів продукції

Рис. 3 Валовий прибуток

Як видно з рис. 3 зефір займає найбільшу частину загального валового прибутку АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика". Тому для збільшення прибутку від експорту зефіру підприємству доцільно впровадити нову технологічну лінію.

З плином часу відносні витрати різних видів транспорту змінюються, підприємству необхідно переглянути свої схеми транспортування в цілях пошуку найбільш оптимального варіанту організації просування товару. Тому підприємству необхідно зробити аналіз загальних витрат виробничої продукції.

В таблиці 3.3 приведені витрати на виробництво всіх видів продукції.

Таблиця 3.3

Загальні виробничі витрати всіх видів продукції

Як видно з таблиці 3.3 найбільша доля витрат приходиться на транспортні витрати та заробітну плату. Тому підприємство в цілях покращення економічної ефективності планує зменшити транспортні витрати на 15% і

одночасно підвищити ціну на продукцію, яка експортується за межі України на 5%.

В таблиці 3.4 приведені розрахунки економічної ефективності від запропонованих заходів.

Таблиця 3.4

Розрахунки економічної ефективності

Таблиця 3.4 показує, що зменшення транспортних витрат на 15% і підвищення ціни на експортну продукцію на 5% приведе до збільшення чистого прибутку на 408 тис. грн. або на 7% щорічно. Отже, підприємство може запровадити такі заходи.

На основі проведених досліджень діяльності підприємства "Херсонська кондитерська фабрика" можна зробити експрес-аналіз фінансових показників та виявити чи досить ефективно працює підприємство. Цей аналіз можливо провести по наступним даним, які наведені в таблиці 3.5

Таблиця 3.5

Основні фінансові показники роботи підприємства

За даними таблиці 3.5 можна зробити такі розрахунки:

1.Визначити сили операційних важелів по кожному фактору

ОР по обсягу реалізації = Валова маржа/Прибуток

ОР по ціні = Виручка від реалізації/ Прибуток

ОР по змінним витратам = Змінні витрати/Прибуток

ОР по постійним витратам = Постійні витрати/Прибуток

Результати розрахунків наведені в таблиці 3.6

Таблиця 3.6

Сили операційних важелів

Висновок: найбільший вплив на прибуток здійснює ціна (4,9) та змінні витрати (3), менший вплив мають постійні витрати та обсяг реалізації.

Проведемо аналіз беззбитковості по обсягу реалізації, це визначення критичного значення обсягу реалізації і запасу фінансової твердості.

Поріг рентабельності = Виручка від реалізації*(1-1/ОР по обсягу реалізації)

Критичне значення обсягу реалізації = Поріг рентабельності/Ціну одиниці продукції

Запас фінансової твердості (в %) = 100%/ОР по обсягу реалізації

Запас фінансової твердості (абсол. ) = Виручка від реалізації/ ОР по обсягу реалізації

Результати розрахунків наведені в таблиці 3.7

Таблиця 3.7

Аналіз беззбитковості по обсягу реалізації

Висновок: Поріг рентабельності 148500грн. Показує, що у підприємства немає збитків, тобто повністю окупаються постійні витрати в сумі 65000 та змінні витрати на 5500 шт. Запас фінансової твердості 45% показує, що підприємство може знизити виручку до 147273грн., нижче не можна - будуть збитки.

Аналіз беззбитковості по ціні.

Критичне значення по ціні = Ціна* (1-1/ОР по ціні) Запас фінансової твердості по ціні (в%) =100%/ ОР по ціні Запас фінансової твердості по ціні (вабсол.) = Ціна /ОР по ціні Результати розрахунків наведені в таблиці 3.8

Таблиця3.8

Аналіз беззбитковості по ціні

Висновок: якщо підприємство знизить ціну на5,35грн. (3,8%) до 26,2грн., то у підприємства не буде прибутку.

Аналіз беззбитковості по змінним витратам

Критичне значення змінних витрат = Змінні витрати* (1 + 1/Ор по зміннимвитратам)

Запас фінансової твердості ( в %) = 100%/Ор по змінним витратам

Запас фінансової твердості ( в абсол.) = Змінні витрати/ Ор по змінним витратам

Запас фінансової твердості на од. продукції = Змінні витрати на од. продукції/ Ор по змінним витратам

Результати розрахунків наведені в таблиці 3.9

Таблиця 3.9

Аналіз беззбитковості по ціні

Висновок: якщо в наступному періоді витрати підприємства збільшаться до 1005000 грн., тобто на 1 одиницю збільшення витрат на 33,3% складе 4,8 грн. Підприємство не матиме прибутку.

Аналіз беззбитковості по постійним витратам Критичне значення постійних витрат = Постійні витрати* ( 1+ 1/ОР по постійним витратам)

Запас фінансової твердості по постійним витратам (в %) =100%/ОР по постійним витратам. Запас фінансової твердості по постійним витратам = Постійні витрати на одиницю/ Ор по постійним витратам. Результати розрахунків наведені в таблиці 3.10

Таблиця 3.10

Аналіз беззбитковості по постійним витратам

Висновок: якщо в наступному періоді у підприємства сума постійних витрат зросте до 18950грн.. тобто на 83,3%,що в розрахунку на одну одиницю складе збільшення на 5,4грн., то у підприємства не буде прибутку. Проведемо аналіз одержаних результатів в цілому для підприємства. У підприємства "Херсонська кондитерська фабрика" дуже малий запас фінансової твердості по ціні (3,8%), що обмежує можливість проведення менеджерами цінової політики. Дії конкурентів, направлені на зниження ціни можуть принести шкоду підприємству. Збільшити запас фінансової твердості по ціні можна шляхом одного з двох варіантів: зробити продукцію підприємства ще більш якісною та підвищити ціни або зменшити витрати при тій же якості. Ці дії можливі тільки в тому випадку, якщо підприємство давно працює з цим товаром. Так як підприємство " Херсонська кондитерська фабрика " працює на ринку кондитерських виробів дуже давно, то оптимальною стратегією підвищення запасу фінансової твердості є зниження витрат. Найбільшу долю витрат в загальному обсязі виробництва займають транспортні витрати. Тому керівництво прийняло рішення знизити транспортні витрати на 15 %.На зовнішньому ринку підприємство планує ввести новий вид продукції, т ому було вирішено підвищитиекспортні ціни на 5%.

4. Організація безпеки і охорони праці на підприємстві

"Херсонська кондитерська фабрика"

4.1. Забезпечення БЖД

Забезпечення БЖД на підприємстві є важливою і невід'ємною складовою його діяльності. На підприємстві "Херсонська кондитерська фабрика" за БЖД відповідальний керівник штабу ЦО. В його задачі входить проектування, реконструкція, монтаж, ремонт, технічного діагностування та експлуатації обладнання та слідкує за його безпечною роботою для працівників.

Для херсонської кондитерської фабрики найбільш вірогідними НС технічного характеру пов'язані з викидами в повітря аміаку, який накопичується в аміачній компресорній. Аміак необхідний для роботи аміачно-холодильних пристроїв. Як відомо аміак - безкольоровий газ з задушливим запахом 4-го класу небезпеки, суміш парів якого з повітрям при об'ємній їх місткості від 15 до 28% являється вибухонебезпечними. Аміак при незначних концентраціях наділений попереджуючим запахом здійснює негативний вплив на очі і слизисті оболонки носоглотки. Рідкий аміак спричиняє опіки шкіри, велику небезпеку представляє попадання аміаку в очі. В основному вихід аміаку спричиняється при заправці пристроїв, при виконанні ремонтних робіт.

На підприємстві в цілях попередження викидання аміаку існують відповідні правила його зберігання та перевезення. Склади для зберігання аміаку в балонах відносяться до категорії Б по вибухо- пожежонебезпеці (згідно СНІП) і класу В- 16 по вибухонебезпечності. Склад для зберігання аміаку місткістю не більше 500 балонів віддалений від складських і виробничих будівель не менше ніж на 20 м. В приміщення складу для зберігання балонів дозволяється входити тільки з протигазом. При завантажувально-розвантажувальних роботах, транспортуванні і зберіганні застосовуються заходи проти падіння, зіпсування і забруднення балонів. Перенесення балонів на руках забороняється. [4]

Наступним видом НС технічного характеру є можливість виникнення пожежі в компресорній, та вибух газу, так як котельня газифікована. Виходячи з надзвичайно небезпечних факторів впливу на людину на підприємстві існують засоби індивідуального захисту. А саме:

1. На аміачних холодильних установках є протигази типу КД, ізоляційні апарати стислого повітря типу АСВ.

2. Робітники ІТР забезпечені захисним спецодягом, спецвзуттям і індивідуальними засобами захисту.

3. Наявність не менш ніж двох універсальних рятувальних гідрокостюмів.

На підприємстві "Херсонська кондитерська фабрика» всі вище перераховані заходи по забезпеченню БЖД чітко виконуються згідно з типовими галузевими нормами, затвердженими Державним комітетом по праці та соціальним питанням. [4]

4. 2. Охорона праці та протипожежна безпека

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" у своїй діяльності по охороні праці використовує такі міжгалузеві та галузеві нормативні акти:

1. Закон України Про охорону праці.[2]

2. Закон України Про пожежну безпеку.[3]

3. ДНАОП 0.00 - 1. 08-88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.

4. НАОП 8. 1. 00 - 1.04 - 90.Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок

Основними причинами виробничого травма тизму на підприємстві являються: дія предметів, які рухаються; падання предметів. Динаміка виробничого травматизму досить незначна. На рік спостерігається 1-2 травми. За останні 10 років профзахворювань на підприємстві не зареєстровано. До основних приміщень по вибухо- та пожежонебезпечності на фабриці можна віднести:

1. Відділення посіву борошна, цукру, розмелу цукру-піску, розмелу та фасування какао-порошку.

2. Відділення загортки та упаковки кондвиробів.

3. Відділення формування та випічки печива, тортів, вафель та тістечок.

4. Апарати відділення аміачної холодильної установки.

5. Закритий склад зберігання спирту, коньяку, есенції, розчинів, ефірів.

6. Центральна лабораторія.

Відповідно до Закону України Про пожежну безпеку її забезпечення покладається на керівника підприємства та уповноважених осіб. На фабриці в цілях пожежної безпеки розробляються комплексні заходи: розробляються і затверджуються положення, інструкції; організовуються навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганди заходів щодо їх забезпечення.[5]

4. 3. Керівництво охороною навколишнього середовища

Основним законодавчим актом, яким керується підприємство є Закон України Про охорону навколишнього середовища. [6] Харчова промисловість не є екологічно небезпечним виробництвом. Тому на Херсонській кондитерській фабриці не передбачено окремих заходів з охорони навколишнього середовища.

В процесі роботи підприємства виділяються шкідливі речовини, такі як оксид азоту (в наслідок роботи котельні, вафельних печей), аміак, пил нетоксичний, зварювальний аерозоль.

Кількість їх виділення суворо регламентується відповідними інструкціями і санітарними нормами, ведеться систематичний контроль. На

підприємстві постійно розробляються заходи по охороні навколишнього середовища.

Для розміщення утилізації відходів отримується і затверджується дозвіл в Державному управлінні по Екобезпеці, заключаються договори на передачу окремих відходів іншим організаціям: "Вторчермет", "Вторресурси"; непридатні лампи з вмістом ртуті зберігаються в окремому контейнері до їх утилізації.

4.4 Заходи, спрямовані на доведення умов і безпеки праці до

нормативних вимог, підвищення існуючого рівня праці

1. З метою профілактики захворювань і доведення температурного режиму до нормативних вимог проводиться парове опалення і утеплення приміщень.

2. З метою профілактики захворювань ліквідовуються протяги в обжарювальному відділенні.

3. З метою досягнення нормативних вимог реконструйовується штучне освітлення робочої зони тарного цеху.

4. З метою заміни ручної операції механізовується подача начиночної маси з начиноварильних апаратів в приймальний бак.

5. З метою зниження до регламентованого рівня концентрації пилу у повітрі робочої зони встановлюються уловлювачі пилу борошна бункерного відділення.

Отже, роблячи висновок, можна відмітити, що організація охорони праці на підприємстві відповідає всім нормативам та діючим законодавствам. В цілях забезпечення та покращення безпеки життєдіяльності робітників планується згодом замінити аміачно-холодильні установки на більш безпечні як для працюючих так і для навколишнього середовища.

Висновок

В результаті проведених досліджень стану кондитерської промисловості в цілому і окремо на підприємстві харчової промисловості "Херсонська кондитерська фабрика" можна зробити висновок, що харчова промисловість, зокрема кондитерська галузь, в сучасних ринкових відносинах набули інтенсивного розвитку. Так, за останні роки спостерігається збільшення обсягів виробництва кондитерських виробів до 515 тис. т., що більше на 114 тис. т. В порівнянні з минулими роками. Значну роль у збільшенні виробництва і розширенні асортименту української кондитерської продукції зіграло різке збільшення обсягів експорту в Росію.

Кондитерська галузь з кожним роком стає все більш привабливою для іноземних інвесторів. Це означає не тільки вкладення іноземного капіталу в її розвиток, але й створення спільних підприємств, де у виробництві використовуватиметься українська сировина і де значну частину персоналу становитимуть українські фахівці.

Маркетингові дослідження показали, що на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських виробів. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових продуктів, технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва.

Згідно статистичним даним обсяг виробництва вітчизняних кондитерських виробів в майбутньому буде зростати. З урахуванням імпорту-експорту на внутрішньому ринку буде реалізовано більше 420 тис. т. Кондитерської продукції. Також планується виробництво 700 тис. т. Солодощів з урахуванням експортних постачань.

В процесі написання дипломної роботи було вивчено економічний стан діяльності підприємства "Херсонська кондитерська фабрика", а також за допомогою маркетингових досліджень проаналізовано зовнішні ринки, на яких працює підприємство. В результаті можна відмітити, що "Херсонська кондитерська фабрика" в цілому прибуткове, рентабельне підприємство. Діяльність його спрямована на максимальне задоволення потреб населення, як нашої країни так і закордонних. В довгострокових планах фабрики є виробництво нових видів продукції з мінімальним використанням виробничих витрат, а також освоєння ринків далекого зарубіжжя. З цією метою було розроблено ряд економічних стратегій, а саме стратегія широкої диференціації та диверсифікації для нового виду продукції та стратегія низьких витрат для вже існуючих кондитерських виробів.

Звичайно підприємство має ряд проблем, які в деякій мірі стримують його розвиток. В процесі аналізу діяльності підприємства були виявлені ці проблеми та запропоновано заходи по їх вирішенню.

На завершальному етапі роботи проведено детальний експрес-аналіз роботи підприємства "Херсонська кондитерська фабрика", з якого видно, що для подальшого успішного функціонування на ринку кондитерської продукції керівництву необхідно переглянути деякі позиції в його діяльності.

Список використаних джерел

1. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.91р.

2. Закон України Про охорону праці від 14.10.92р. №2695

3. Закон України Про пожежну безпеку від 17.12.93р. №3747

4. Закон України Про пожежну безпеку від 18.06.91р.

5. Закон України Про охорону навколишнього середовища від 28.09.91р.

6. Закон України Про єдиний митний тариф від 05.02.92р.

7. Грузинов В. П., Глебов В. Д. Экономика предприятия: Учебн. Пособие. - 2-е изд. - М. : Финанси и статистика, 1999. - 208 с. : ил.

8. Економіка підприємства. : Підручник. - В 2т. Т. 2 /За ред. С. Ф. Покро-пивного. - К. : "Хвиля - Прес", Донецьк: Мале підприємство " Поиск". Т-во книголюбів, 1999. - 400 с

9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с анг. / Е. М. Пеньковой. -М. : Прогресе, 1990.-736с.

10. Коробов Ю. И. Маркетинг и структура банка // Деньги и кредит. 1995. - № 4. - с. 47-68.

11. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебное пособие / А. И. Кредисов, С. Н. Березенко, В. В. Волошин, Д. П. Расшивалов и др. / Под ред. А. И. Кредисова. - К., "Феникс", 1996. - 420с.

12. Куприянов Е. М., Швандер В. А. Курс предпринимательства: Учебник для вузов. - М.: Финансы ЮНИТИ, 1997. - 439 с.

13. Синецкий Б.А. Организацыя и техника внешнеторговых операцій. - М.:, 1990. 281с.

14. Соколенко С. И. Современные мирове рынки и Украина. - К., 1995 186 с.

15. Финансовый менеджмент: теорія и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. - 2-е изд., пере раб. И доп. - М.: Издательство Перспектива. 1997.-574 с.

16. Фомичев В. И. Международная торговля. - М.: ИНФОРМ. 1998. - 385 с.

17. П.Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений.: Учебно-методическое пособие. -К.% МЗУУП., 1994. -120с.

18. Савицкая Г. В. Аналіз хозяйственной деятельности предприятия.: 4-е изд., пере раб. И доп. - Мн.: ООО "новое знание", 2000г. - с. 233 - 300.

19. Шаповал Н. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. - К.: Українсько - фінський інститут менеджменту і бізнесу., 1998. - 144 с

20. Стислий звіт про фінансові результати, Ф. №5 - ф.

21.Звіт про фінансові показники підприємства, Ф №1 - ф.2

22.3віт про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства, Ф. №5 - з.

23. План економічного і соціального розвитку (бізнес-план)., 1999р.

24. НАОП 8. 1. 00 - 1. 04 - 90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок

25. Міжнародна Конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 1.01.88р.

26.В. Кульпінов. Харчові добавки: користь чи шкода? // Харчова промисловість. - 2000 - №27: с 7-9.

27. Д. Мараховський. Ринкова ціна на кондитерські вироби. // Бізнес. - 2000 -№39.с. 12-15

28. Н. Самбрус. Промислово торгівельний огляд кондитерської промисловості. // Бізнес. - 200 - №48. с 13-16.

29. В. Серий. Галузевий огляд виробників обладнання для харчової промисловості. // Бізнес. -2000 - №6гс. 22-24.

30. В. Скаршевський. Новітні технології - в практику кондитерських виробів. // Харчова промисловість. - 2001 - №18гс. 10-12.С. 25-28.

Управління Херсонським виноробним заводом у кризовій ситуації

Розвиток і розміщення харчової промисловості

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції

Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства

Бізнес–планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Сучасний облік прямих витрат

Аналіз та удосконалення системи оцінки ефективності виробничої діяльності інструментального цеха оснастки допоміжного виробництва підприємства по виробництву меблів ЗАТ "Новий Стиль Україна" (м. Харків)

Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту

Бюджетування як сучасна технологія внутрішньофірмового фінансового планування

Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна

Міжнародний маркетинг

Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті

Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)

Виробництво зерна, його економічна ефективність

Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи

Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт"

Облік та аудит

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка