Дипломная работа: Гурткова робота у початкових класах у системі трудового навчання і виховання

Гурткова робота у початкових класах у системі трудового навчання і виховання

Дипломна робота

Зміст

Вступ

Розділ 1.Психолого-педагогічні основи позакласної роботи

1.1 Позакласна діяльність та фактори впливу нанеї в загальноосвітній школі

1.2Гурткова робота-один із видів позакласноїроботи у навчально-виховному процесі

1.3 Роль гурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів

Розділ 2.Методика проведення гурткової роботи з трудового навчання у початкових класах

2.1 Гурткова робота-організація та планування

2.2 Формування в школярів вмінь і навичок у процесі гурткової роботи

2.3 Деякі результати апробації зібраних та розроблених матеріалів

Висновки

Список використаної літератури.

Вступ

Сьогодні звичними стали судження про кризу української системи освіти, педагогічної науки. Все це так. Але, констатуючи факт необхідно об’єктивно аналізувати ситуацію, що склалася й формулювати відповідні практичні завдання за допомогою науки шукати шляхи й засоби їх ефективного вирішення.

Всі ми розуміємо, що рівень цієї ефективності безпосередньо залежить від економічних подій, що відбуваються в суспільстві. Саме вони визначають сутність проблем, що виникають, та процесу реформування освіти та виховання.

І ось ці соціально-політичні й ідейні трансформації сьогодні висунули на перший план українського шкільництва аксеалогічні проблеми освіти й виховання, які докорінно змінили мету освіти молоді та цінності й ідеали виховання. Це треба усвідомлювати, як незаперечний факт, як наявну цінність. Щодо освіти, то тут, при всіх суперечностях і недоробках, є певні досягнення: це і створення нових технологій освіти, і побудова інтегративних навчальних курсів, розробка проблеми диференціації освіти тощо.

Нова мета освіти - це особистісно орієнтована модель освітнього процесу спрямована на формування освіченої людини, котра активно, творчо діє в умовах демократичного суспільства, побудованого на основі ринкових відносин.

Ця нова освітня парадигма, в свою чергу, змінює мету й зміст виховної діяльності, виховання як феномену, що охоплює всю життєдіяльність дитини.

З огляду на ці процеси сьогодні постає проблема створення виховної концепції засад діяльності тої чи іншої позакласної роботи. Тому що ніхто не прийде й не скаже: робіть так і так. Сьогодні на наш погляд форма позакласної роботи має розробляти свою концепцію, свою програму діяльності, своє бачення шляхів формування особистості. І при цьому пам’ятати, не випускати з поля зору свій напрям, свій простір діяльності, головну мету - забезпечити й зберегти для кожної дитини можливість розвивати себе, свої здібності, таланти, зруйнувавши при цьому соціальні й до цього часу ще відомчі перегородки між побутом, працею освітньою й культурною.

Актуальність реформування існуючих раніше форм і методів позакласної роботи в якісно нову систему позакласної освіти та виховання дітей та учнівської молоді, обумовлена рядом обставин.

По-перше, в умовах демократизації суспільства переходу до ринкових відносин, відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, а тому вагомого значення набуває погляд на особистість з позиції культурно-історичної педагогіки.

По-друге, посилюються тенденції входження різних країн світу, в тому числі української держави, до нового ступеня цивілізації, науково-технологічного та соціального прогресу.У цьому зв’язку актуалізується необхідність виховання особистості творчого типу, здатності до сприйняття інформаційних процесів у суспільстві, використання і впровадження нових.

По-третє, в сучасних умовах культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво-розважальні послуги користуються усе більше попитом у дітей і у батьків.

Пріоритетною системою розвитку позакласної освіти та виховання є сприяння становленню творчої особистості дитини.

Завдання формування всесторонньо розвинутої особистості заставляють звернути увагу на діяльність позаурочних шкільних організацій.У цьому плані особливе місце належить гуртковій роботі,де діти працюють за своїми власними інтересами.Ефективна діяльність гуртків на сьогоднішній час дещо злизалась.Причин багато, прицьому як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.Серед них досить вагомим є відсутність в арсеналі вчителів і відповідних дидактичних матеріалів, що допомогли б педагогу в організації та проведенні такого виду роботи.

Для ефективної організації роботи гуртка необхідно оптимально добирати вид матеріалу і продумати планування роботи гуртка, урізноманітнювати форми заняття, емоційний стан, сприяти розвиткові їх пізнавальних інтересів, реалізації можливостей кожної дитини. В цьому ми бачимо актуальність вибраної теми.

Об ’ єкт дослідження-позакласна робота в початкових класах.

Предмет дослідження- гурткова робота та фактори позитивного впливу на розвиток здібностей молодших школярів.

Мета дослідження- розробка змісту та структура роботи гуртка з трудового навчання.

Відповідно до об’єкту, предмету та мети дослідження були поставлені такі завдання:

- провести аналіз психолого- педагогічної літератури з даної проблематики;

- розробити систему завдань та їх інструкції для гурткової роботи(4клас);

- провести апробацію зібраних та розроблених матеріалів і узагальнити одержані результати.

Елемент новизни ми бачимо у розробці плану роботи гуртка "Чарівний клубок", системи завдань та інструкційних карток.

Розділ І. Психолого-педагогічні основи позакласної роботи.

1.1 Позакласна діяльність та фактори впливу на неї в загальноосвітній школі

Проблема взаємодії школи і позашкільних закладів є однією з педагогічних передумов підвищення ефективності організації і проведення позакласної діяльності серед учнів. Розв’язання цієї проблеми здійснюється на стику наук про суспільство і людину. Актуальними є філософсько-соціологічні розробки взаємодії освіти, культури і суспільства в цілому, соціокультурна теорія розвитку, педагогічного середовища, результати сучасних досліджень з даної проблеми.

Питання організації позакласної діяльності дітей займали важливе місце у педагогічній діяльності С.Т.Шацького. Він вважав, що школа не може повністю сприяти розвитку інтересів, нахилів, здібностей дітей. На його думку , потрібно створювати нові форми роботи з дітьми і які спрямовані на задоволення дитячих запитів, з вільними заняттями, що підтримують ініціативу і самодіяльність. С.Т.Шацький зазначав, що невпорядкованому впливові вулиці треба протиставити організацію цікавих справ у майстернях, гуртках, секціях, створити кожній дитині умови для розвитку її творчих здібностей. Цього можна досягнути спільними зусиллями всіх освітньо – виховних закладів [27].

У працях Л.К.Балясної, М.І.Болдирєва, М.І.Кондакова, Е.І.Моносзона, А.В.Мудрик значну увагу приділено питанням взаємодії школи і соціального середовища, як засобу вирішення завдань виховання учнівської молоді за місцем проживання.

Окремі аспекти проблеми взаємодії середовища та особистості розглядають також Б.Г.Бочарова, Ю.С.Бродський, Г.С.Корда, Н.Г.Нинкало, В.І.Чепелєв. Автори виходять із характерних сучасному суспільству тенденцій у розвитку виробництва, соціальних відносин, громадського виховання, що на практиці педагогічної роботи виражається у визначених формах співробітництва школи і позашкільних закладів різних відомств. При цьому основою інтеграції виховних сил суспільства педагоги вважають особистісний підхід до дитини.

Школа є центром усієї позакласної виховної та освітньої роботи що здійснюється в мікрорайоні. Школа має підтримувати найтісніші зв’язки з позашкільними закладами свого міста, допомагати їм в організації і проведенні позаурочної діяльності з дітьми, використовувати допомогу цих закладів для кращого розгортання позаурочної роботи серед учнів.

Школа є важливим компонентом єдиної системи суспільного розвитку і виховання.Ця система містить і навколишнє середовище, в якому відбувається їх навчання, праця, відпочинок, також цілісну систему взаємопов’язаних факторів виховного впливу суспільства, що існують в реальній діяльності.

Позакласна робота- це найоптимальніший майданчик для розвитку внутрішніх сил дитини, джерело її особистісного самовираження і самовдосконалення.

Найбільшою небезпекою є використання останнім часом культури з метою збагачення

Культура з духовної цінності перетворюється в товар. Набула поширення масова міщанська культура. Є небезпека втратити найбільш суттєве і необхідне: непідробний інтерес до старовини, народних традицій, пристойних стосунків, зрештою, найвищої цінності - до людини.

Школа не може захистити дітей від негативного впливу середовища, але вона в змозі включити в життя учнів турботи і проблеми найближчого оточення, перетворивши у культурно-духовний центр, здатний удосконалювати життя в мікросоціумі.

У розв’язанні цих завдань незаперечна перевага надається позакласній роботі. Утвердивши себе повноцінною ланкою в системі безперервного виховного процесу, реагують на зміни в соціальному середовищі, надають дітям можливості виходити за межі звичайного в житті, культурі, природі, науці, економіці.

У позакласній роботі відбувається процес формування таких найважливіших характеристик повноцінної людської діяльності, як:

- позитивне ставлення до свого життя завдяки реалізації себе як особистості в улюбленій діяльності;

- соціальна відповідальність яка виявляється у турботі про добробут близьких і далеких людей;

- культурна діяльність на дозвіллі;

- прагнення до безперервного духовно-творчого самовдосконалення.

Цілеспрямоване поєднання шкільної і позашкільної стратегії - запорука повноцінного виховання особистості і тому має велике майбутнє [20].

Співробітництво, взаємодія школи і позашкільних закладів має важливу закономірність: творча діяльність , якою дитина займається у позашкільному закладі, стимулює її пізнавальну активність у школі.

Позакласна робота за логікою належить до неформальної додаткової освіти та виховання.Однак по суті своїй вона є найдійовіша і найвпливовіша на формування прагнення; вміння безперервно й усвідомлено здійснювати духовне самовдосконалення, саморозвиток. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позакласній роботі з метою задоволення своїх захоплень впливають на характер самоорганізації усієї подальшої життєдіяльності дитини, на її базисну професійну підготовку і компетентність, допомагають відшукати власну модель майбутньої професійної діяльності, безпомилково "приміряти" її до своїх можливостей, свого характеру, в ранньому віці визначати гідне місце в житті, повноцінно реалізувати творчі можливості.

Позакласне заняття має інші виміри педагогічних цінностей. Про шкільний урок говорять: "провести урок ". Це природно і логічно.Так сказати про гурткове заняття не можна.Його разом з дітьми треба прожити, чітко виявляючи свою людську позицію, свою гідність і честь, глибокий інтерес до особистості дитини, зосередженість на її духовному світі [24].

Головна особливість позакласного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей на їх дружбі і духовній спільності, на визнанні самоцінності особистості дитини, на взаємодопомозі і взаємній зацікавленості у спільному успіхові і результаті діяльності.

Психологи довели: співтворчість можлива лише за сприятливих міжособистих стосунків, духовного психологічного комфорту.В атмосфері внутрішньої скутості і напруги кожен духовно бідніший, примітивніший, ніж є насправді.

Тому найпершим завданням позакласного педагогічного процесу є створення таких психолого-педагогічних умов, за яких дитина з першого дня перебування, скажімо у гуртку змогла б реалізувати хоча б мінімум товариських очікувань. Тоді її позитивне ставлення до цього середовища буде закріплене якісно новими враженнями, зближенням із чимось важливим і значним, незвичайним, виявленням нехай маленької ініціативи.

Цей висновок дає підстави вважати, що педагогічний процес у позакласний час - явище більш виховне, а ніж дидактичне, що основною його характеристикою є не пізнання, а духовні стосунки. Цей процес за своєю природою схожий, певно, на розв’язання важливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажання самовдосконалюватися і оновлюватися. Якщо таке прагнення стає невід’ємною рисою особистості, то це і є найвагоміший результат позакласного виховання, бо схильність дитини до оновлення має сильнішу енергію (розумову, духовну, емоційну, фізичну, естетичну), ніж енергія розщепленого атома.

Отже позакласний педагогічний процес не можна ототожнювати з навчальним. Перед ним не ставиться завдання опрацювати державний стандарт загальної комунікації, як процес соціально-педагогічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномени емпатії, атракції, рефлексивної саморегуляції тощо.

Вагомими принципами позакласного педагогічного процесу є його індивідуалізація, добровільність, пріоритет виховання, співтворчість, єдність розвитку і саморозвитку, емоційна привабливість між особових взаємин.

У позакласному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює, наприклад, культуру чи соціальний досвід. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює. Саме в цьому полягає закон творчості поведінки і особливість методів позакласного педагогічного процесу, які будуються на всілякому заохочені максимального творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні спеціально передбачених і організованих оптимальних стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності і дитячої спільності.

Оптимальне функціонування позакласного педагогічного процесу забезпечується здатністю і вмінням його організаторів "притягувати талантом", залучати дітей до власної системи цінностей, насичувати педагогічний процес такою творчою роботою, яка має велике духовне і соціальне значення.

Таким чином, позакласний педагогічний процес залежить від складу його вихованців і характеру взаємин між ними. Він відповідає терміну "творчий процес", оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль. Дитина у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями й бажаннями, робить їх відповідними ситуації. В одних випадках це може виявлятись у самостримуванні, в інших - у самоактивізації в умінні тримати себе в руках і долати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху.

1.2 Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі

Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позакласний час і спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх здібностей.

До проблеми підростаючого покоління в системі позакласної діяльності зверталися в своїх працях та пошуках видатні вчені-педагоги (К.Ушинський, А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, С.Шацький, П.Бланський та інші ) [11].

Так , Софія Русова, ще в 1918 році виступаючи з лекціями на позашкільному факультеті педагогічного інституту, відзначила: "Визначаючи усе віковічне значення школи, шкільної освіти для кращого розвитку дітей, не можна бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти і допомоги не дасть великих корисних наслідків... Позакласна і позашкільна освіта потрібна для культурного пошуку країни як один із засобів до виховання гармонійної розвиненої особи - індивідуальності"[17].

Високий внесок у розвитку теорії й практики виховання учнівської молоді в позакласній і позашкільній діяльності вніс видатний український педагог В.Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнє школи, системи народної освіти, процес соціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх суспільних відносин-виробничих, ідеологічних, правових, моральних, сімейних, тощо.

Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх. Він вважав ще необхідними умовами правильної організації вільного часу школярів є чітка організація всієї системи та структури виховної діяльності з учнями в позашкільному середовищі, за місцем проживання; різноманітності методів і форм виховної роботи, вивчення інтересів дітей; практична спрямованість занять; зацікавленість дітей учителів у цій роботі; створення у школі, за місцем проживання, умов, що впливають на розвиток у дітей умінь та навичок самостійної організації свого дозвілля тощо"...

" У кожного учня – підкреслив В.Сухомлинський, - є задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра"[18].

Позакласна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і в цьому випадку є логічним продовженням. Чим досконаліші методи викладання тим активні на уроці самі учні - їх думки, здібності, уявлення, тим реальніша потреба продовження пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об’єднаннях, громадських організаціях, наукових товариствах.

Організація позаурочної діяльності у відповідності з виховною метою - це суспільно-корисна і пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Всі позаурочні справи, заняття учнів повинні бути корисним і потрібним для себе, для дому, для школи, формувати свідомість і поведінку особистості.

Позакласна робота є однією складовою виховного процесу, продовжує формувати у підростаючого покоління інтерес до різноманітних професій, до історії народної творчості людей праці.

В багатьох школах, будинках школярів створені гуртки, в яких діти ознайомлюються з найкращими традиціями народного мистецтва: ткацтва, вишивки, в’язання спицями, гачком, різьба і розпис по дереву.

Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. Позакласна робота є багатогранною, різнобічною за своєю тематикою, учні можуть вибирати добровільно той вид позакласної роботи, який найбільш повно задовольняє їх потреби. Але слід враховувати і таке: учні початкових класів не можуть самотужки оцінити свої можливості, тому батьки і вчителі дуже делікатно і тактовно можуть переконати конкретних учнів вибрати той чи інший вид позакласної роботи, який допоможе їм найбільш повно проявити, виявити свої здібності.

Позакласний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно організувати його, щоб він був розумно використаний для відпочинку заняття улюбленою справою.

Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різних форм, позакласних заходів, зокрема гуртків.

Гурткова робота з трудового навчання розвиває естетичні та художні смаки учнів, поглиблює їх знання, розвиває їх творчі здібності, виховує почуття краси.

Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на уроках, допомагає учням працювати за покликанням. У процесі гурткової роботи вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожного учня, допомогти йому самовизначитись. Гурткова робота з трудового навчання нерозривно зв’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на заняттях. Характерною особистістю гурткової роботи з трудового навчання є те, що вона не регламентується обов’язковими програмами, а це надає їй гнучкості і дозволяє краще враховувати прагнення кожної дитини.

Цінність гурткової роботи полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує проблему організації вільного часу школярів, задовольняє їх різноманітні інтереси, активізує пізнавальну діяльність школярів, тощо.

Активізуючи пізнавальну діяльність школярів, вона в той же час створює умови для практичного застосування одержаних ними знань.

Позакласна робота базується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної, позаурочної роботи необхідно врахувати їх специфічні принципи, зокрема:

· добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з врахуванням їх особистих інтересів;

· масовість позакласної роботи;

· опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

· суспільно-корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи [ ].

Аналіз процесу становлення і розвитку позашкільної та позакласної роботи з дітьми свідчить про наявність прогресивних досягнень і позитивний вплив на творчий розвиток особистості. У процесі свого розвитку позашкільна освіта і виховання набули певного досвіду, престижу і сформувались як невід’ємна частина цілісної системи освіти України. Концепція позашкільної освіти та виховання є першим кроком і спробою наукового осмислення розвитку позашкільної освіти та виховання і фактично відкриває простір для становлення нової галузі педагогічної науки - позашкільної педагогіки.

В умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин

відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, а також вагомого значення набуває погляд на особистість з позиції культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво - розважальні послуги користуються усе більшим попитом у дітей і батьків.

Основні завдання позакласної та позаурочної роботи: сприяти творчій спрямованості особистості, розвитку творчих рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку творчих якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності, формуванню психічних якостей творчої особистості, вихованню у дітей чи підлітків здатності до творчого спілкування, тощо.

Позашкільна освіта та виховання - процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу.

Головною метою позакласної гурткової роботи є: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка до майбутнього життя в умовах переходу до ринкової економіки, задоволення їх освітніх потреб.

Демократичні перетворення в суспільстві зруйнували традиційні засади шкільного виховання, зумовили переосмислення змісту виховної роботи. Сучасна школа створює сприятливі умови для самореалізації і розвитку кожної дитини, врахування індивідуальних запитів й інтересів, стимулювання внутрішньої потреби дитини у формуванні її духовного світу.

Соціальний досвід, досвід ставлення особистості до світу, природи, людей, до самої себе нагромаджується в діяльності. Для забезпечення ефективності морального ставлення особистості потрібно забезпечити діяльність, яка є базою для розгортання гуманних стосунків, що спонукатиме до гуманістичних вчинків. Лише у спільній діяльності виникає потреба у налагодженні морально цінних, гуманних за змістом взаємин.

Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позаурочний час і спрямована вона на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до здібностей.

А позакласна чи позаурочна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і, як правило, продовжується. Чим досконаліші методи викладання, тим активніші на уроці самі учні - їх думки, здібності, уявлення, тим реальніше потреба продовження цього пізнавального процесу за рамками уроку і необхідність продовження пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об’єднаннях тощо.

1.3 Роль гурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів

Одна з основних умов розвитку творчої особистості - взаємодія між зовнішніми і внутрішніми чинниками, між генетичною обумовленістю творчої обдарованості й умовами, які пропонує навколишнє середовище. Якщо високий творчий потенціал має відповідні умови, то він піднімається на ще вищий рівень; у разі менших можливостей, розбудити творчість можна завдяки використанню відповідних навчально-виховних засобів і методів.

Проблема розвитку творчих здібностей учнів була і залишається однією з найбільш актуальних у педагогічній теорії і практиці. Як зазначає, зокрема Савченко О.Я. „ Всі здібності людини розвиваються в процесі діяльності" [10].

Дбаючи про розвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей учнів. Творча діяльність школяра разом з тим благотворно позначається на його фізичному і естетичному розвитку. Залучення учнів для творчої діяльності різних форм позакласних занять розкриває перед ними горизонти людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних умінь та здібностей.

Відбувається це з тієї причини, що в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже отримавши можливості випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконуються в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей і цим самим адекватно оцінює свої можливості, що безумовно сприяє в майбутньому правильному вибору професії.

Розвиток творчих здібності учнів, залучення їх до творчої діяльності саме у позаурочний час в деякій мірі уберігає школярів від моральної деградації. Адже не секрет, що підлітки, які позбавленні можливості самовираження, більш схильні до правопорушень.

У наш складний час саме життя диктує нові форми гурткової роботи: це насамперед створення ігрових ситуацій. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості і невимушеності, захоплює дитину і дає простір для розвитку фантазії, дитина реалізує свої природні можливості.

З великою увагою до розвитку творчих здібностей дітей відносився великий педагог В.Сухомлинський. В кожній дитині він бачив творця, творця з його ще не розкритими здібностями і можливостями [22].

Творчість дітей - це глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження, самоутвердження, в якому яскраво розкривається індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якими небудь правилами єдиними обов’язками.

Розглядаючи питання про здібності, оперуємо такими філософськими категоріями, як „можливість" і „дійсність".

Здібність - це можливість, а досягнутий рівень майстерності в цій або іншій справі - це дійсність. Тільки у процесі навчання техніки вишивання чи навчання рисунку та живопису можна з’ясувати чи є в того, хто навчається здібності. Здібності - це індивідуально-психологічні особливості конкретної людини, завдяки яким успішно виконується та чи інша продуктивна творча діяльність.

Глибоке і всебічне пізнання законів творчості слід починати з вивчення розумного розвитку, причин і можливостей встановлення художніх здібностей дитини.

Надзвичайно важливо, що дитина, в якої виявлено художній хист мала можливість його розвивати, мала умови для формування художніх здібностей. Адже саме соціальні умови на основі природних даних формують художній талант.

Позакласна та позаурочна робота, як система навчально-виховного процесу, що продовжує виховання учнів інтересу до різноманітних професій, історії народної творчості, видів діяльності. У процесі роботи учні знайомляться з кращими традиціями народного мистецтва - вишивкою, ткацтвом, плетінням.

А звідси можна сказати, що творчість - це діяльність людини в результаті якої створюються нові матеріали і духовні цінності. Головною діючою особою у гуртковій роботі є дитина, як індивідуальність, як потенційний творець власних цінностей.

Гурткова робота у початкових класів пов’язана здебільшого з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтуються на знаннях і навичках, набутих під час навчальних занять, оскільки гурткова робота не обмежується вимогами програми, не є конкретизована у змісті, то це сприяє урізноманітненню видів роботи під час роботи гуртка, заглиблює у різні види мистецтва, поєднання різних технік виконання того чи іншого виду роботи.

Творча діяльність школярів у гуртковій роботі сприяє формуванню у них певного відношення до навколишньої дійсності. Адже, відомо, що у людини яка не займається творчою діяльністю, виробляється прихильність до загально - прийнятих поглядів і думок.

Ефективність формування і розвитку творчих здібностей у гуртковій роботі у більшості залежить від вміння керівника організувати творчу діяльність школярів, якщо завдання для дітей будуть доступними, то їм буде працювати легко і цікаво. Складність їх повинна бути узгоджено з кожним „кроком" творчого розвитку школяра.

Особливе значення для розвитку творчих здібностей дітей має відвідування художніх музеїв, майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних майстрів.

Отже, у вихованні почуттів і творчого розвитку особистості гурток відіграє незамінну роль. Гурткова робота здатна перенести маленьку людину у світ творчості, в якійсь мірі прилучити до скарбів художньої культури. Вона може принести дитині першу творчу радість, а радість творчості - одна з найбільших радостей на землі, перемоги над собою, утвердження маленької особи у світі розмаїття фарб, звуків, етичних почуттів.

Розділ 2. Методика проведення гурткової роботи з трудового навчання у початкових класах

2.1 Гурткова робота - організація та планування

Праця та людина невіддільні одне від одного. У період перебудови загальноосвітньої школи не тільки розгорнулися пошуки нових методів і прийомів навчання й виховання школярів, а й переглядаються вимоги щодо традиційних.

По-новому слід підійти і до гурткової роботи у початковій школі. Адже не секрет, що педагогічна громадськість відвернулась від цих питань. Більшість вчителів прагнули "тихого життя", вважавши таку роботу зайвою, непотрібною у молодших класах. Доцільні на їх думку масові заходи, прогулянки, усякі урочистості.

За правильної постановки гурткової роботи значно зростає пізнавальна пошукова і творча активність учнів, вищим стає рівень їхнього психолого-педагогічного розвитку та вихованості.

Щоб гурткова робота мала суспільно-корисне спрямування, щоб учням було цікаво працювати потрібно заздалегідь врахувати їх потреби, можливості тощо. З цією метою варто провести серед учнів анкетування. Питання анкети можуть звучати таким чином:

1) Якщо у тебе є вільна хвилинка ти любиш:

· вишивати;

· в’язати спицями;

· в’язати гачком;

· конструювати і моделювати;

· виготовляти сувеніри з різних матеріалів (картон, природні матеріали, текстильні матеріали);

· шити;

2) Тобі найбільш подобається працювати з:

· тканиною, нитками, хутром;

· папером та картоном;

· з дерев’яними та залізними предметами;

· з різними природними матеріалами;

· з пластиліном, глиною;

3)Що ти хотів би зробити із вибраного матеріалу?

· пошити одяг для ляльки;

· згачкувати прикрасу для свого одягу;

· згачкувати обємну іграшку;

· виготовити аплікацію, панно;

· і свій варіант.

4)Скільки часу ти приділив би улюбленій справі?

· по півгодини кожен день;

· по годині через день;

· декілька годин, 2 -3 рази на тиждень.

Анкета, яка була нами проведена дала нам змогу визначити, що найбільше цікавить дітей, який вид роботи їм подобається. А це, в свою чергу дає можливість добре спланувати роботу, вибрати відповідно тематику, матеріал, тощо.

Плануючи роботу гуртка на рік вчитель враховує шкільні умови і можливості, в деякій мірі національні традиції в розробці і оформленні виробів, від наявного матеріалу.

План гуртка повинен включати теоретичну і практичну роботу. На першому занятті вчитель повинен ознайомити з ним учнів. Це дасть змогу учням вибрати те, що їх найбільше приваблює. План, складений при активній участі гуртківців, буде найбільш реальним, так він стане справою кожного з них. При обговоренні проекту плану з членами гуртка враховуються їх пропозиції і побажання. Це дає можливість гуртківцям самим організувати життя гуртка, відчувати відповідальність за нього.

На основі річного плану роботи гуртка керівник розробляє план окремих занять. У процесі підготовки до кожного заняття, він продумує зміст роботи гуртківців, вибирає необхідні інструменти, матеріали, а в окремих літературу. Інколи в процесі роботи виникає необхідність змінити зміст того чи іншого заняття скоротити чи збільшити об’єм матеріалу з будь-якої теми, чи навіть увести нову тему, до якої у членів гуртка виник підвищений інтерес. При активній і цілеспрямованій роботі такі зміни в плані цілком можливі і доступні. Необхідно лиш фіксувати ці зміни, періодично аналізуючи і оцінюючи хід виконання планом навчально-виховної роботи, відповідно з внесеними змінами з попередньою роботою.

В плані повинні передбачатися бесіди, розповіді, перелік основних практичних занять, заключні заняття по темі, а також екскурсії на виставку декоративно-прикладного мистецтва, на виробництво, в художні учбові заклади.

Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота і порядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховне значення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє підвищенню культури їх праці і творчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів, інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання і показ наочних посібників.

Гурткові заняття мають багато спільного з уроками в школі. Є чимало відмінних особливостей, які зумовлені різною кінцевою метою і змістом. Неоднорідним складом, добровільністю вибору ними видів занять, варіантністю змісту діяльності, відсутністю стимулюючого поточного і періодичного контролю. Починаючи з першого заняття, вчитель ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців, їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатися в ньому постійно. Для стимулюванні учнів позитивного відношення до занять в гуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. Зокрема, цікаві розповіді, практичні застосування своїх іграшок.

На заняттях завжди є можливість виділити дітей, які працюють і акуратно, бережливо відносяться до інструментів, економно витрачають матеріал, вміють оригінально оформити виріб.

Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході вступної бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань, демонструючи наочні посібники моделі, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання практичних дій чи застосування інструментів.

На кожному занятті вчитель вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали учні на попередніх заняттях гуртка. А звідси-методика роботи гуртка на початку навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці року. Постійно розвивається інтерес учнів до занять і вчитель намагається вибрати таку форму їх проведення при якій надається учням можливість самостійно, творчо підходити до створення вибору за зразком чи у створенні своїх зразків. Вони залучають до пошуку нових форм, проявляють фантазію в оформленні сувенірів.

Надаючи дітям якомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на творчу діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, художній смак інтересів, формує вміння та навики учнів у трудовій діяльності.

Особливий інтерес у гуртківців викликають екскурсії в музеї чи на виставки декоративно-прикладного мистецтва. Відвідуючи виставки декоративно-прикладного мистецтва, учні мають можливість ознайомитися з роботами майстрів, що виконані на основі кращих художніх традицій народного мистецтва.

Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується демонстрацією різного роду наочним матеріалом. Демонстрація послідовності виконання вчителем конкретного завдання дає найбільш повне уявлення про процес роботи над виробом, про його зовнішній вигляд, форму, оформлення.

Невід’ємною частиною цієї роботи є наявність технологічних карток щодо конкретного виробу. Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно плану гуртка.

Виходячи з результатів проведених анкетувань та бесід з учнями, нами розроблено план роботи гуртка.

Планування роботи гуртка "Чарівний клубок"

2.2 Формування в школярів вмінь і навичок у процесі гурткової роботи

В’язання - вид народного декоративного мистецтва. Виготовлення в’язаного полотна, окремих виробів вигинанням безперервної цілісної нитки у петлях, що по різному переплітаються між собою, мистецтво, що прийшло до нас з сивої давнини.

Хто і коли придумав першу петлю ніхто не знає, але вже давно відомо, що народилась ця чудо - петелька задовго до нашої ери.

Історія розповідає, що люди володіли технікою в’язання в давні часи. В Єгипті в одній із гробниць археологи знайшли в’язані дитячі мештики. Як встановили вчені знахідка відноситься до 3 тис. н.е.

Найкращими майстрами по в’язанні вважалися араби. Складні багатокольорові узори вони придумували вже 2 тис. років тому. А вже на початку нашої ери техніка в’язання і принципи складання узорів знаходились на високому рівні. Вважалось, що в Європу в’язання дійшло через єгипетських поселень. Як місіонери вони бували в Іспанії, Франції, Італії, Англії, часто брали із собою в’язані вироби, які приваблювали увагу.

В Шотландії з’являється традиційний головний убір - в’язаний берет. Поступово в’язання стало відомо в усій Європі.

Цікаво, що в’язання спочатку було виключно чоловічим ремеслом і чоловіки боролись із жіночою конкуренцією.

В 1589 році у ручному в’язанні пройшли зміни: англійський священик Вільям Лі винайшов ручний в’язальний верстат з гачковими голками, який збільшив швидкість в’язання в 10 разів.

Мистецтво в’язання гачком на початку ХІХ століття було витонченим і ювелірним. Для навчання молоді в окремих містах, зокрема у Львові, у 20роках були створені школи-майстерні. Талановиті майстрині створювали вишукані в художньому відношенні серветки, головні убори, скатертини.

Творчо переосмислюючи традиційні принципи декоративного вирішення виробів майстрині розробляли сучасні зразки оригінальних виробів, оздоблювали їх різноманітними китицями, крученими або плетеними шнурами та інше.

Інструменти та матеріали

Приступаючи до в’язання перш за все необхідно підібрати гачок та нитки.

В’язальні гачки бувають металеві, пластмасові, дерев’яні, гачки із кістки, короткі та довгі, різної товщини - від 0,8мм до 6 мм. Для роботи їх підбирають за товщиною до ниток. Гачки розрізняють за номером. Номер гачка - це його діаметр в міліметрах. Наприклад, діаметр гачка № 2 дорівнює 2 мм. Чим грубіша нитка має бути в роботі тим більший беруть номер гачка. Кращими вважають стальні гачки, тому, що вони не гнуться в процесі роботи і нитка по них ковзає дуже легко. Для товстої пряжі можна використовувати дерев’яні і кісткові гачки.

Довжина гачка від 12 до 15 см. Гачки мають бути відполіровані в заглибинах по боках головки. На відстані 2-3 см від головки на стержні гачка є плоска частина, що під час роботи його зручно тримати в руці. Головка гачка має бути добре заточена, але так, щоб колола вказівний палець лівої руки.

Пряжа

Для в’язання гачком придатна пряжа будь-якої якості, головне, щоб вона відповідала призначенню майбутнього виробу. Шерстяну пряжу перед використанням треба випрати, висушити і перемотати в клубок. Прати пряжу слід в пральному порошку або в рідині для шерстяних виробів. Температура води для прання і полоскання має бути однакова (40-45 С). Випрану пряжу прополіскують до чистої води, причому в останню воду додають оцет з розрахунку 1-2 столові ложки на 3 літри води. Пряжу віджимають кілька разів, обтрушують і вішають на пластмасові плечика для одягу (викручувати не можна). Сушити потрібно далеко від вогню і не на сонці.

Для в’язання гачком придатна пряжа всіх видів, що є в продажі. Придатна також пряжа, що була в ужитку, яку попередньо підготовляють: виріб перуть, сушать і змотують в клубки. Перемотуючи, одночасно сортують довгі нитки в один клубок (незв’язуючи їх вузликом), короткі у другий і зовсім короткі у третій. Залишки складають у поліетиленовий мішечок.

Щоб в’язати гачком без вузликів роблять так: залишають кінець робочої нитки (2-3 см) вводять гачок в елемент нижнього ряду, витягують петлю з приєднаної нитки і залишають кінчик в 2 або 3 см. Продовжують роботу приєднаною ниткою, проклавши обидва кінці вздовж нижнього ряду (по ходу в’язання). Пров’язуючи стовпчик ряду, що пров’язується, ці кінчики ниток зв’язують і це абсолютно непомітно в роботі, а вузликів не має. Таким способом можна приєднувати нитки іншого кольору.

Перед початком роботи, рекомендується пров’язати зразок 10х10см. Якщо елементи в’язки виходять дірчастими, то не розпускаючи зв’язаного, потрібно в’язати гачком іншого номера і продовжувати експериментувати доти, поки в’язка не матиме гарного вигляду.

Вдало підібрана пряжа і відповідний гачок - запорука правильного вибору.

Але при цьому не потрібно забувати про себе. Під час в’язання, щоб не втомлюватися, потрібно сидіти, торкаючись спиною до спинки крісла. Лікті опускають злегка, притискають до тулуба. На коліна кладуть білу серветку, або одягають білий фартух, так менше втомлюються очі і не брудниться одяг. Клубок ниток знаходиться зліва внизу в мішечку з невеличким отвором. Гачок з в’язання слід тримати на відстані 30-40 см від очей. Лампу в вечірній час розміщують зліва.

Положення рук і пальців при роботі гачком

Найпоширеніших і найзручніший спосіб в’язання гачком полягає ось у чому. Великим і вказівним пальцями правої руки тримають гачок в його плоскій частині так, щоб головка була звернута в бік в’язальниці і опиралась на подушечку середнього пальця. Робоча нитка (від клубка) повинна розташуватися так: поверх першого суглоба вказівного пальця лівої руки, під середній палець, поверх підмізинного пальця і під мізинець. Під час роботи треба стежити за тим, щоб середній палець правої руки знаходився як найближче до вказівного пальця лівої руки. Рухи гачка обмеженні певною відстанню кисті рук, рухаються одночасно до середини ( під час введення гачка у петлі нижнього ряду), на зустріч одна до одної і розходяться у протилежні під час витягування нитки з елементів нижнього ряду. Від відпрацьовані в такий спосіб ритмічні і плавні рухи в’язальниці дають рівномірний натяг нитки, стовпчик виходить щільним і рівним, а в’язання гарним (мал.1-7).

Умовні позначення:

● - повітряна петля, петля повороту;

- глуха петля, напівстовчик;

+ - стовпчик без накиду;

І - стовпчик з одним накидом;

І - стовпчик з двома накидами;

О - піко, цифра означає кількість петель;

О - обкручений стовпчик;

- послідовність та хід виконання роботи.

Види вузлів і техніка виконання.

Ланцюжок - основа.

Ланцюжок складається з повітряних питель. Першу петлю робимо так: нитку, що йде від клубка (робочу), кладемо на вказівний палець лівої руки, при цьому кінець нитки завжди 4-5 см має звисати в бік великого пальця. Притримуючи нитку великим і середнім пальцями вводимо головку гачка під робочу нитку, що лежить на вказівному пальці і повертаємо гачок на кут 360° проти ходу годинникової стрілки.

Не затягуючи утвореної петлі, накидаємо робочу нитку на головку гачка й протягуємо її в цю петлю. Утворилася перша петля, що називається повітряною. Усі наступні петлі в’яжемо так само, результаті чого, утворюється ланцюжок з повітряних петель - основа для майбутнього візерунку (мал.7).

Напівстовчик.

Деталі виробів можна в’язати, застосовуючи глуху петлю (напівстовпчик).

Для цього спочатку вводимо гачок у петлю попереднього ряду ланцюжка- основи з повітряних петель, робимо накид, протягуємо нитку крізь петлю ланцюжка і ведучу петлю на гачку. І так із кожної петлі до кінця ряду (мал.9).

Перед початком нового ряду в’яжуть петлі підйому (повороту), які ще називають коловими. Одну чи кілька повітряних петель, зв’язаних перед початком нового ряду називають петлями підйому. Їх кількість залежить від висоти ряду. Наприклад, перед плетінням ряду зі стовпчиків без накиду достатньо однієї повітряної петлі, а зі стовпчиків з двома накидами- двох. Петлі підйому процес в’язати в кінці ряду і повернувши в’язання до себе, розпочати новий ряд.

Стовпчик без накиду.

Для зразка в’яжемо ланцюжок із 16 петель. Після ланцюжка в’яжемо перший стовпчик. Для цього вводимо гачок в 3 петлю від тієї петлі, що знаходиться на гачку (мал.8 а, б, в, г). Потім підхоплюємо гачком нитку і протягуємо її крізь цю петлю ланцюжка. На гачку опинилося дві петлі. Ще раз підхоплюємо гачком нитку й протягуємо її крізь ці дві петлі. Утворюється перший стовпчик без накиду. В кінці кожного ряду в’яжемо повітряну петлю, щоб інший край в’язання був рівний і зберігалася висота наступного ряду. Всі наступні ряди в’яжемо, як другий ряд. Кількість стовпчиків у кожному ряді має бути однаковою.

Накид.

Накид роблять при в’язанні майже всіх елементів в’язки. Він утворює додаткову петлю. Найчастіше накид використовується під час в’язання стовпчиків. Накиди бувають одинарними, подвійними, потрійними. Чим більше накидів, тим вищий стовпчик. Накид утворюється, якщо рухати робочу нитку до себе( мал.10).

Стовпчик з накидом.

Стовпчик з накидом в один прийом пров’язуємо так: робимо накид на гачок, вводимо його у третю петлю ланцюжка й витягуємо петлю. На гачку утворилося три петлі. Знову вводимо гачок у третю петлю ланцюжка, витягуємо нову петлю і пров’язуємо всі петлі в один прийом(мал.11).

Стовпчик з одним накидом у два прийоми. Робимо накид на гачок і вводимо його в четверту петлю ланцюжка, рахуючи від гачка. Захоплюємо нитку на гачок і протягуємо її крізь петлю ланцюжка, потім накидаємо нитку на гачок і протягуємо її крізь останні дві петлі, які знаходяться на гачку (мал..12а,б).

Стовпчик з одним накидом у три прийоми. Пров’язуємо спочатку витягнуту петлю, потім петлю в накид, потім дві петлі, які залишились на гачку (мал.13а, б, в).

Стовпчик з двома або трьома накидами.

Цей стовпчик вив’язується так само , як і стовпчик з одним накидом. Відмінність у тому, що спочатку робимо два або три накиди на гачок, а потім вводимо його в середину петлі ланцюжка й вив’язуємо всі петлі в три прийоми по дві петлі при подвійному накиді та в чотири при потрійному накиді (мал. 17).

Піко.

Це ланцюжок утворений з трьох-пяти повітряних петель, який закріплюємо за одну петлю або під петлі дужки стовпчиком без накиду. Можна використати й глуху петлю (мал. 15).

Обкручений стовпчик.

Вив’язуємо ланцюжок, робимо накид на гачок ( можна два) вводимо гачок у четверту петлю ( рахуючи петлю на гачку ), захоплюємо нитку і витягуємо її до рівня петлі, яка лежить на гачку. Утворилося чотири петлі. Потім захоплюємо нитку й протягуємо її крізь дві перші петлі на гачку, робимо накид, знову захоплюємо нитку і протягуємо її через дві петлі. На гачку лишилося ще дві петлі, а в нас утворився стовпчик з двома накидами. Потім захопивши нитку під утвореним стовпчиком, витягуємо її на потрібну висоту, робимо накид і знову захоплюємо нитку під стовпчик, витягуємо до рівня інших петель. На гачку шість петель, підхоплюємо нитку і протягуємо її крізь усі отримані петлі ( мал. 16 а, б, в ).

Довгі петлі.

В’яжемо ланцюжок. Робимо одну петлю підйому і накидаємо нитку на олівець. Великим пальцем правої руки притримуємо кінець робочої нитки справа, де в’яжемо петлі, підхоплюємо нитку на гачок і протягуємо її крізь петлю. Усі наступні петлі до кінця ряду в’яжемо так само. Роботу повертаємо, робимо одну петлю повороту (підйому) і починаємо закріплювати петлі попереднього ряду, не знімаючи їх з олівця. У кожну петлю нижнього ряду пров’язуємо стовпчик без накиду. Малюнок повторюється через ряд. Один ряд – довгі петлі, наступний – закріплення цих петель ( мал.18 а, б ).

Дужки з повітряних петель.

Дужки утворюють при в’язанні кількох повітряних петель, які є з’єднувальним елементом в різноманітних узорах. Дужками можна прикрасити будь-який виріб. Закріплювати останню дужку слід глухою петлею (мал. 15).

Пишний стовпчик.

Вив’язуємо ланцюжок. Кількість петель повороту залежить від висоти стовпчика, а висота стовпчика визначається висотою петель підйому. Робимо накид, виводимо гачок у четверту петлю нижнього рядку й витягуємо нову петлю на ту саму висоту. Так повторюємо кілька разів. Пишність стовпчика залежить від кількості накидів і витягнутих петель. Потім петлі пров’язуємо всі разом. Щоб закріпити пишний стовпчик, пров’язуємо повітряну петлю ( мал.28).

Збільшення і зменшення стовпчиків.

Щоб збільшити кількість петель з краю в’язаного виробу, в кінці ряду вив’язуємо стільки петель ланцюжка, на скільки треба збільшити ряд. Наступний ряд в’яжемо основною в’язкою ( див. мал. 19-20).

Щоб добавити петлі в середині ряду, слід позначити ниткою іншого кольору петлю в якій буде зроблено додавання. Після цього в неї вв’язуємо дві-три петлі (за описом).

Якщо треба зменшити кількість петель у ряді, досить в кінці його не пров’язувати 1-2 або більше петель ( мал.21).

Щоб зменшити кількість петель у ряді, посередині ряду можна просто пропустити одну петлю нижнього ряду.

Щоб у наслідок зменшення кількості петель нез’явилася дірка можна в’язати так: вводимо гачок у петлю попереднього ряду, накидаємо на нього нижню і протягуємо її крізь петлю, накидаємо нижню знову на гачок і протягуємо її крізь три петлі, що на гачку. *...*- зірочки свідчать про те, що малюнок обмежений ними, повторюється до кінця ряду.

Стрілки на схемах узорів вказують напрям в’язки.

Навчивши дітей техніки виконання різних в’язок, починаємо в’язати найпростіші вироби, які складаються з ланцюжка, кружечків, квадратиків. Це можуть бути квіточки, листочки...

Конспект и занять.

Тема. Інструменти та матеріали.

Мета: ознайомити дітей з інструментами та матеріалами для гачкуваня, розвивати у дітей вміння поєднувати кольори і виховувати любов до мистецтва.

Обладнання: набір гачків, ниток для гачкування.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.

- Діти чи подобаються вам яскраві і гарні іграшки?

- Хто з вас хотів би сам виготовити іграшку, або закладку до книжки, а може хтось з вас хотів би своїми руками згачкувати красивого комірчика, чи оздобити носову хусточку?

- А як ви думаєте, чи можна зробити виріб не докладаючи зусиль?

- А чи можна зробити виріб без інструментів чи матеріалів?

Звичайно, що ні. Отож на сьогоднішньому занятті гуртка ми почнемо пізнавати світ краси з самого початку. А початок цей власне у вмінні правильно підібрати інструменти і матеріали.

- А які ж інструменти потрібні нам?

- Як же ж правильно підібрати гачки?

Але добрати гачки, це лише половина справи, а другою важливою складовою є підібрати нитки. Це означає, що маємо навчитись підбирати товщину нитки, а також колір. Отже, тема сьогоднішнього заняття є :

ІІ. Оголошення теми заняття.

- Діти, сьогодні на занятті ви дізнаєтеся, які інструменти та матеріали необхідні для гачкування.

ІІІ. Розповідь керівника.

Приступаючи до в’язання, перш за все добирають гачок та нитки.

Гачки для в’язання бувають металічні, дерев’яні, пластмасові та кісткові. Розрізняють гачки короткі (12-15 см.) і довгі (35-45 см.), товсті і тонкі (№ 1-6). (Показ набору гачків).

Більш зручні гачки з пластмасовою або дерев’яною ручкою, а також ті, в яких є приплюснута частина. Основна частина гачка - головка, але її товщину визначає номер гачка. Якщо товщина головки 3мм, то це гачок № 3. У в’язальниці для роботи з нитками різної товщини повинен бути набір гачків від №1 до №6.

Підбираючи гачок, потрібно особливу увагу звернути на головку. Надто гостра головка пошкоджує вказівний палець лівої руки, а тупа розтягує петлі і ускладнює в’язання. Гачки завжди зберігають в коробці, так як подряпини, викривлення роблять їх непридатними для роботи.

Гачок повинен бути в 1,5-2 рази тонший за самі нитки, щоб добре захоплювати нитку, не розділяти її.

Вироби з шерстяної пряжі в’яжуть товстими гачками (№2-6).

Тонкими металічними гачками (№ 0,5-1,5) в’яжуть ажурні вироби (мережива, серветки).

Для в’язання використовують нитки: шерстяні, напівшерстяні, синтетичні, гарус, краше, лляні, катушечні № 10-20. сеттону, ірис та інші. (Показ набору ниток для гачкування).

При доборі ниток для в’язання необхідно враховувати поєднання кольорів. Кожен колір має багато відтінків від світлого до темного, наприклад: від світло-сірого до чорного, від світло-голубого до темно-синього, від жовтого до червоного. Кольори підібрані в такій послідовності добре поєднуються.

ІІІ. Розвиток вмінь дітей поєднувати кольори.

-А зараз ми з вами будемо вчитися поєднувати кольори.

І V. Підсумок заняття.

- Що сьогодні ви дізналися нового на занятті.

- Які бувають нитки?

- Які гачки?

- Чи сподобалося вам заняття?

Тема. Виготовлення аплікації з простого ланцюжка.

Мета: навчити дітей складати ескіз малюнка для виконання аплікації і ознайомити із технікою виконання; прищеплювати естетичні смаку в підборі ниток. Вчити практично застосовувати виріб.

Обладнання: зразки малюнків, готові вироби, нитки різного кольору, папір, кольорові олівці, гачок.

Хід заняття.

І.Вступна бесіда.

Діти! Кожного дня ви відчиняєте двері своєї домівки. По один бік - ваш домашній світ, родина, дитинство, по іншій – світ зовнішній. Цей світ величезний, і ім’я його - Природа.

Спілкування з нею дає нам радість. Мабуть, тому, що природа це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. А що ж таке краса? Хмаринки влітку, які віддзеркалюються в блакитному озері? Чи красуня білочка, що швидко і вправно перестрибує з гілки на гілку? Чи жовте опале листя, вмерзле в перші крижинки? Чи може золота рибка, яка, мов пава, проходжає своїми морськими просторами?

Для більшості людей є один ні з чим не зрівняний учитель краси - природа. Це лише вона відважна і пустотлива робить сміливі спроби розмалювати увесь світ у різнобарв’я кольорів, яке милує око, захоплює душу, надихає на добрі справи чи вчинки.

Сьогоднішнє заняття я не випадково розпочала з розповіді про природу, про її красу. Бо власне вона є нашим учителем у створенні краси.

Невичерпною є фантазія художника в мистецтві. А мистецтво здатне творити чудеса з найпростіших здавалося б матеріалів. В основі нашого мистецтва на занятті лежить робота з ниткою і гачком. І власне із найпростішого згачкованого ланцюжка можна створити картинку.

Тому ми сьогодні спробуємо бути маленькими художниками.

ІІ. Практична робота.

Перш ніж приступити до виконання аплікації ми повинні підібрати фон, нитки, скласти ескіз малюнку.

Пропоную дітям свої малюнки, вони можуть доповнити їх, або намалювати свої (мал.22, 22а, 23, 23а, 24, 24а).

Технологічна картка.

· Складання ескізу малюнка для аплікації;

· Перенесення малюнка на тканину;

· Гачкування деталей із простого ланцюжка;

· Приклеювання або пришивання деталей по контуру малюнка.

ІІІ. Підсумок заняття.

І V . Демонстрація кращих робіт.

Тема. В’язання закладки до книжки.

Мета: ознайомити учнів з технікою виготовлення закладки, розвивати спостережливість увагу, творче мислення, навики роботи з гачком. Виховувати бережливе ставлення до книги.

Обладнання: гачок, нитки різного кольору, готові вироби, музичний супровід.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.(Про бережливе ставлення до книги).

Все шкільне приладдя повинне мати постійне місце: сумку завжди вішати на гачок, ручка з заглибленні, книжка зліва зверху. Верхній одяг залишається на вішалці. Вдома кожен повинен мати обладнане місце, щоб не було, як у Гриші Скворцова із вірша:

У Скворцова Гриші

Книги найбрудніші

Порвані, горбаті.

Ну, не має в них лиця,

Без початку, без кінця.

Запитала книжка в книжки,

Як позбутися нам Гришки?

Палітурка, як ганчірка,

Ті книжки ридають гірко...

- Чи добре поводиться Гришко з книжками?

- Чи можна вставляти в книгу ручку, олівець або лінійку?

- Чому ? - А що можна закласти в книжку?

На сьогоднішньому занятті ми будемо вчитися в’язати закладку до книги.

ІІ. Практична робота.

Складається з повітряних петель і стовпчиків з одним накидом. В’яжемо за схемою ( мал.25 а). Для зразка пров’язуємо ланцюжок з 22 повітряних петель.

Технологічна картка виготовлення закладки.

Перший ряд: 2 петлі підйому, стовпчик накиду у кожну петлю ланцюжка. Так до кінця ряду.

Другий ряд: 2 петлі підйому, 3 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом ( пропускаємо 2 стовпчики нижнього ряду) в петлю нижнього ряду , так в’яжемо 4 рази потім 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі стовпчики нижнього ряду.

Третій ряд: 2 повітряні петлі, 3 стовпчики з накидом у петлі нижніх стовпчиків, 2 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом у стовпчик нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у стовпчик нижнього ряду і повітряні петлі нижнього ряду , 2 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом у петлю стовпчика нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у стовпчики нижнього ряду.

Четвертий ряд: 2 петлі підйому, 3 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків і повітряних петель нижнього ряду, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі нижніх стовпчиків і повітряних петель, 2 повітряні петлі, 4 стовпчики з накидом у петлі стовпчиків нижнього ряду.

П’ятий ряд в’яжемо, як 3 ряд. Малюнок повторюється.

ІІІ. Підсумок заняття.

- Техніку яких в’язок ми використовували при в’язанні закладки?

- Як потрібно поводитись із книжками?

- Чи можна закладати в книжку олівець?

- А що можна закладати в книжку?

- Які бувають закладки?

Тема. В’язання вази з квітами.

Мета: ознайомити учнів із способами в’язання вази з квітами. Розвивати в них творче мислення, навички роботи гачком, фантазію.

Обладнання: нитки різного кольору ( червоні, білі, жовті, рожеві, оранжеві ), гачок.

Хід заняття.

І.Вступна бесіда (бесіда про квіти).

Велика і прекрасна наша Вкраїна. Кожна квітка, кожна стежина, деревце, колосок, травинка – невід’ємна частина її природи, багатства і краси. Без цієї природної краси нам не обійтись.

Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій. Вони надихають людей на творчість.

Чимало художників, композиторів, письменників та поетів присвячували свої класичні твори квітам.

- Ви вже напевно здогадались, що сьогодні ми будемо вчитися гачкувати квіти, створювати аплікацію „Ваза з квітами „.

- Чи любите ви відгадувати загадки?

Ось зараз ми з вами будемо відгадувати загадки про квіти.

Від сонечка жовтавого

Йдуть білі пелюстки,

Царівна поміж травами

Цвітеш все літо ти.

( Ромашка )

Я найпершим зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку...

(Пролісок )

З широкими листками,

З червоними квітками,

На високих ніжках,

В зелених панчішках

Серед поля росте пан

Називається ..... ( Тюльпан )

ІІ. Практична робота.

Починати в’язати треба з найпростіших виробів, які складаються з ланцюжка, кружечків, квадратиків. Це можуть бути квіточки, листочки.

На малюнку зображені різні квіти вив’язані повітряними петлями, стовпчиками без накиду, з одним накидом, пишним стовпчиком. Залежно від розміру і форми квіток, а також товщини ниток збільшується, або зменшується кількість петель ( повітряних ) для підйому. Середину можна вив’язати з повітряних петель, з’єднаних глухою петлею в коло ( кільце ), який також змінюється залежно від величини й форми квітки.

Технологічна картка виготовлення вази з квітами.

1. Ваза складається з окремих в’язаних кружечків, які потім пришивають до тла. Щоб виготовити такий кружечок, треба на вказівний палець або олівець накрутити 8-10 разів нитку (мал. 26 а ). Утворивши петлю, підхоплюємо гачком нитку і одержуємо нову петлю, захоплюємо нитку й протягуємо її крізь дві петлі ( мал. 26 б ). Таким чином пров’язуємо стовпчик без накиду по всьому колу. В кінці кола останню петлю з’єднуємо з першою глухою петлею ( мал. 26 в ). Ваза складається з 14 кружечків.

2. Квітка 1-ша. В’яжемо ланцюжок із 7 повітряних петель, з’єднуємо їх глухою петлею у коло. Обв’язуємо це кільце стовпчиком без накиду. Останній стовпчик з’єднуємо з першою глухою петлею ( мал. 26 а, б, в) 1-ряд в’яжемо ланцюжком з 8 повітряних петель, які з’єднуємо їх глухою петлею з кожним третім стовпчиком нижнього ряду ( мал. 26 г )

3. Квітка 2-га. В’яжемо так само, як першу. Кожну пелюстку обв’язуємо 19 стовпчиками без накиду ( мал. 26 д ).

4. Квітка 3-тя. В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель. Ланцюжок з’єднуємо у кільце глухою петлею. Потім робимо 3 петлі підйому, накид, вводимо гачок під ланцюжок кружечка, підхоплюємо нитку, протягуємо її й витягуємо на висоту 2 см. На гачку утворилося 3 петлі. Знову робимо накид і вводимо гачок під ланцюжок, підхоплюємо нитку і витягуємо її на висоту 2 см. Тепер на гачку 5 петель. Підхоплюємо нитку й протягуємо її крізь усі утворені петлі на гачку. Ще раз робимо повітряну петлю ( закріплюємо пишний стовпчик ). Наступний пишний стовпчик починаємо з повітряної петлі, а потім повторюємо прийом , описаний раніше. Таких стовпчиків має бути десять. У кінці ряду повітряну петлю девятого стовпчика з’єднуємо з третьою петлею підйому глухою петлею.

5. Квітка 4-та. В’яжемо ланцюжок з 10-ти повітряних петель з’єднуємо глухою петлею в кільце.

2-й ряд: робимо дві повітряні петлі 1 стовпчик з накидом у другу петлю нижнього ряду, 2 повітряні петлі в ту саму петлю, далі в’яжемо так само. Утворюється 5 пелюсток ( кожну пелюстку вив’язуємо у двох петлях ).

6. Квітка 5-та. Ланцюжок з 5 петель з’єднуємо у коло.

1-й ряд: 1 петля підйому. Під ланцюжок кільця в’яжемо 15 стовпчиків без накиду, останній стовпчик і перший з’єднуємо глухою петлею.

2-й ряд: 2 петлі підйому, 6 повітряних петель( дужка ), пропускаємо 1 петлю нижнього ряду кільця, в другу в’яжемо 1 стовпчик з накидом ( так повторюємо 7 разів ). У кінці кільця повітряні петлі останньої дужки з’єднуємо з другою петлею підйому глухою петлею.

3-й ряд: дві петлі підйому, 6 стовпчиків з накидом, у кожну петлю нижнього кола. Один стовпчик з накидом з’єднуємо з вершиною нижнього кола ( утворилося 7 стовпчиків ). Так в’яжемо по колу. Останній стовпчик з’єднуємо з другою петлею підйому глухою петлею.

7. Квітка 6-та. В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель з’єднуємо його глухою петлею, утворюється кільце. Обв’язуємо кільце 16 стовпчиками без накиду. Останній з’єднуємо з першим глухою петлею.

2-й ряд: робимо 5 повітряних петель, 1 стовпчик з накидом пров’язуємо в другу петлю нижнього ряду ( крізь петлю по всьому колу ).Потім провязуємо 3 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом пров’язуємо крізь одну петлю нижнього ряду і т. д. У 16 петлях нижнього ряду має поміститися 7 стовпчиків з одним накидом. Восьмий стовпчик у нас утворюється за рахунок того, що ми на початку кола зробили петлі підйому, а тепер в’яжемо ще 3 повітряні петлі й останню петлю з’єднуємо з другою петлею підйому ( з них 5, які провязали спочатку ).

3-й ряд: робимо 1 петлю підйому 3 стовпчиками без накиду. 3 повітряні петлі, які з’єднуємо кільцем і утворюємо кіно з трьох петель, і знову 3 стовпчики без накиду. Так в’яжемо по колу.

Квіти пришивають до тла й вишиваємо тичинки. Для гілочок і листочків в’яжемо ланцюжок з повітряних петель, який згодом пришиваємо швом „ уперед голку", по можливості передаючи форму листків.

ІІІ.Підсумок заняття.

- Чи сподобалась вам робота, яку ми сьогодні виготовляли?

- Які речі ми можемо оздобити квітками та листочками?

- Якої форми може бути тло для аплікації?

- Яке буде практичне застосування нашого виробу?

Тема. Виготовлення іграшки – Левеня.

Мета : ознайомити дітей з технікою виконання іграшки; навчити дітей гачкувати .

Обладнання: готовий виріб, нитки, гачок, вата, ґудзики, викройка.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.

Сьогодні на нашому занятті ми будемо вчитися виготовляти іграшки, а саме Левеня.

- Чи знаєте ви історію української іграшки?

Іграшки кожного народу мають свої педагогічні, художні і технічні традиції. В Україні вони характеризуються інтернаціональністю, оскільки наша держава різноманітна за етнографічним складом.

Українська народна іграшка оригінальна і неповторна. Народна іграшка народжувалась у зв’язку з природною потребою дитини пізнати світ, творчо і самостійно його осмислити. Національна іграшка є часткою всього народу.

Українські народні іграшки є надзвичайно різноманітні, вони відрізняються регіональними та віковими особливостями. Це такі види : дерев’яні, глиняні, ганчіркові, гачковані, солом’яні та іграшки з природничого матеріалу. Іграшки відрізняються за кольором, формою, візерунком, оздоблення і технікою виготовлення відповідно до регіону.

Найвідоміші місця виготовлення іграшок – це Прикарпаття ( Косів, Кути), Львівщина (Яворів, Стара Сіль), Полтавщина (Олійня, Хомутець ), Дніпропетровщина (Петриківка), Волинь ( Ковель ).

На сьогоднішньому занятті, як я уже говорила, ми теж будемо виготовляти іграшку, але за допомогою гачка і ниток. Будемо гачкувати Левеня.

Перш ніж приступити до роботи, давайте згадаємо і розкажемо про лева.

( Діти розповідають про лева, до якої групи тварин він належить, який його зовнішній вигляд.).

Я вам розповім чому індуси, жителі Індії вважають лева царем звірів.

Індуси притримуються загальної думки про те, що лев являється царем звірів. Цікава причина, по якій жителі прекрасної Індії піднесли на царський трон одну із самих більших кішок світу. Виявляється, діло зовсім не в силі лева. Індуси стверджують, що лев являється єдиним із всіх жителів царства тварин, хто може дивитися на сонце не жмурячись.

Не будемо сперечатись з мудрими індусами, а віддамо шану тому сміливцю, який рішився настільки близько підійти до лева, щоб роздивитися , як цей сильний звір дивиться на яскраве сонце.

ІІ. Практична робота.

Перш ніж розпочати в’язати левенятко, ми повинні намалювати викройку (мал. 29 а ), підібрати нитки.

Технологічна картка.

1. Починаємо в’язати з ланцюжка з п’яти повітряних петель, які з’єднуємо в кільце глухою петлею і далі в’яжемо по колу до потрібного розміру. (R-5 см). Звіряємо зі своєю викройкою. У кожну петлю пров’язуємо по 2 стовпчика без накиду. Знову пров’язуємо коло, робимо збільшення через 1 петлю попереднього нижнього кругу, тобто в першу петлю 1 стовпчик без накиду, в наступну петлю 2 стовпчики без накаду. Так по всьому колі. В’яжучи наступне коло, збільшення робимо через дві петлі, потім 3,4 і т.д. у наступних рядках збільшення робимо на око, головне, щоб круг був рівний і не стягував. Так в’яжемо доти, поки радіус круга становитиме 5 см.

2. Далі в’яжемо вгору 5 см. - тулуб левеняти не змінюючи кількості петель, потім 8 см зменшуємо кількість стовпчиків, , звіряючись з викройкою. Після цього починаємо додавати петлі (довільно) і переходимо до вив’язування голови левеняти (голову можна в’язати по частинах, а потім злити їх та прикріпити до тулуба). Коли залишається дов’язати 4 см по діаметру коло голови, щільно набиваємо тулуб і голову ватою і закінчуємо в’язати.

3. Гриву левеняти в’яжемо „довгими петлями", розмір полотна 20см х 6см. Голову деталь обшиваємо швом „через край", стягуємо і пришиваємо до голови.

4. Потім в’яжемо хвіст розміром 25х2 см, зшиваємо його, і кінці робимо китичку.

5. В’яжемо за викройкою мордочку, вуха, очі, ніс, які обшиваємо швом через край, стягуємо ниточку, набиваємо ватою й пришиваємо на зазначених місцях. Замість очей і носа можна пришити ґудзики.

6. Готовий виріб (мал.29, б).

ІІІ. Підсумок заняття.

Таким способом в’язання, можна зв’язати котика, песика ...

- Що нового ви дізналися про левенятко?

- Техніку якої в’язки ви використовували при в’язанні левенятка?

Вигачкувавши різні іграшки ми подаруємо їх дітям із дитячого будинку сиріт.

2.4 Деяк і результати апробац ії зібраних та розроблених матеріалів

Апробація зібраних та розроблених матеріалів здійснювалась в Бориславській середній школі № 4, серед учнів 3 класів (семерічок) і 4 класів (шестирічок). Щоб з’ясувати, яким видом діяльності мають бажання займатися школярі, було проведено анкетування ( зміст анкети в п.2.1).

В анкетуванні прийняло участь 86 учнів. Проаналізувавши відповіді дітей можна зробити висновок, що значний відсоток (62%) школярів мають бажання займатися у гуртку гачкування.

15% переважно хлопчики, виявили бажання займатися в гуртку моделювання і конструювання;

7%- виявили бажання працювати з папером і природнім матеріалом;

10%-вязання спицями і вишивання;

6% - мали бажання займатися в усіх гуртках.

Виходячи з результатів анкетування, розроблено план роботи гуртка, в якому враховувались побажання школярів, а також розроблені технологічні картки та інструкції до них.

На перших заняттях школярі вивчали різні техніки виконання в’язки, вивчали компонування ниток, їхню товщину, підібрати номер гачка для роботи.

Після засвоєння учнями техніки стовпчиків без накиду (з накидом) піко і т.д. перед ними ставились більш складні завдання, зокрема створення оригінальних іграшок, предметів побуту та композицій на різні теми. Звичайно, для успішного виконання цих завдань, окрім навиків, необхідні конкретні знання, мати уяву про конструкцію, форму, володіти декоративними засобами, тощо. Оскільки всі ці якості можна розвивати тільки врахуванням індивідуальних особливостей кожного гуртківця, а тому наша програма і передбачає в основному індивідуальну роботу з дітьми.

Де кожне заняття включає в себе такі елементи:

· Постановка творчої задачі (вибір теми, сюжету, образу).

· Попереднє знайомство з відповідною метрологічною літературою.

· Аналіз кожного готового виробу.

· Вибір матеріалу для своєї роботи.

· Практичне виконання і оформлення роботи.

· Огляд, оцінка і аналіз виконаної роботи.

Освоївши основні прийоми виготовлення і оформлення виробів, школярі уже з перших занять приймали участь в творчому процесі - підбирали нитки, їх колір, гачки, оздоблювальні матеріали. Всі ці елементи творчої роботи над завданням вимагають від дітей відповідної розумової діяльності, художнього смаку, вміння аналізувати. А тому, постійно розвиваючи інтерес школярів до творчих занять ми старалися вибрати таку форму їх проведення, де була б можливість в учнів самостійно творчо підходити до завдання.

Даючи школярам як найбільше самостійності, ми разом з тим направляли їх творчу діяльність, тактовно допомагали їм у виконанні поставленої задачі.

Представлення результатів роботи гуртка дають висновок кращих творчих робіт школярів.

Протягом навчального року у приміщенні гуртка працювала постійно-діюча виставка робіт гуртківців. Куток завжди поповнюється новими роботами. Участь дітей у роботі виставки активізувала їх творчу діяльність, прищеплювала бажання працювати краще, плідніше.

Роботи наших гуртківців неодноразово представлялись у нашій школі, а також в школах №1,2,5 м. Борислава. А відбір робіт на міську виставку, що була приурочена Дню Незалежності, спочатку проводилась в межах шкіл. На ній були представлені кращі творчі роботи різних гуртків, що отримали високу оцінку на міжшкільних виставках. Слід відмітити, що приблизно 70% робіт саме наших гуртківців, була представлена на цю виставку.

Міська виставка дитячої творчості - це не тільки звіт про виконану роботу, але і свято як для учасників виставки, так і для їх відвідувачів.

Висновки

Концепція позакласної освіти та виховання вказують на важливу роль художньо-естетичного виховання в гуртку, яка забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції народу.

Діяльність позакласних гуртків сприяє формуванню і розвитку творчої особистості. При правильної постановки гурткової роботи, значно зростає пізнавальна, наукова і творча активність учнів, вищим стає рівень їхнього виховання.

Зміст і форма роботи гуртків, в яких працюють діти молодшого шкільного віку мають свої особистості, що зумовлені в основному психофізіологічними характеристиками та рівнем навчальної підготовки дітей. Тому й зрозуміло, що основною формою роботи тут є гра діяльність, що приносить практично всі її ознаки. І таких гуртках діти працюють невимушено за інтересами, виконують відповідно складні завдання, аналізують готові вироби, розроблюють нові вироби.

А гурток покликаний нести дитині насамперед радість від виконаної роботи, моральне задоволення від спілкування у групі, розвиток її творчих здібностей, бажання бути корисним не лише себе, а й для оточуючих. Не менш важливим завданням гурткової роботи є: навчити дитину бачити красу, а ще більш творити цю красу; розвивати фантазію; з простого і непомітного на перший погляд створити красиве і неповторне, що милуватиме погляд і радуватиме душу.

Зміст позакласної роботи у порівнянні з базовою освітою ґрунтується на інших засадах. Такими засадами є особистісні замовлення дітей. Ці замовлення постійно розвиваються, в чому і простежуються безперервна динамічність цієї ланки, її нестандартність та варіативність. Особливість позашкільної, позакласної роботи полягає у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б як найактивніше допомогти дітям зорієнтуватися і само реалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації.

Враховуючи специфіку позашкільної виховної роботи, визначаємо діяльність учня, як один з найважливіших чинників виховання. Адже розмови, пасивне вислуховування не дають можливості формувати у свідомості стійкі погляди, переконання. Лише активна участь у навколишньому житті дають стійкі переконання, утверджують людину у вірі. Щоразу стикаючись з діяльністю, учень вирішує, як ставитись до певних життєвих ситуацій, яку позицію зайняти. Тому заняття в гуртках сприяє формуванню моделі поведінки дитини.

Можна сказати, що гурткова робота як один із видів позакласної роботи є невід’ємною складовою в навчально-виховному процесі освіти взагалі.

Практичну значимість роботи ми бачимо у розробці плану гуртка та методиці його проведення.

Література

1. Антонович Г.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станович М.Г. Декоративно-прикладне мистецтво.- Львів: Світ,1993.с.273.

2. Андрєєва З.Ф., Скобина Л.М. Вяжем сами. –К: Радянська школа,1988.

3. Берена В.І. Підготовка педагогічних кадрів для позашкільних закладів в умовах реформування. // Радянська школа, 2000 -№3- с.63-66

4. Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку. /Методичний посібник/-К.:Радянська школа, 1988.

5. Ворона Л.Я.Краса в кімнаті.-К: Мистецтво,1993.

6. Вишневський О.І. Сучасне українське виховання.- Львів,1996, с.210.

7. Гукасова Л.М. Внекласная работа по труду. Работа с разным материалом. –М: Просвещение,1981.

8. Гукасова Л.М. Методика трудового обучения.- М.: Просвещение, 1992.

9. Дейч О.М. Народна творчість у вихованні школярів.// Початкова школа-1998.-№ 7, -с. 36.

10. Концепція позашкільної роботи у загально-освітній школі // Рідна мова-1996.-№6-с.48-55.

11. Кобрій О., Чепіль М., Методика позаурочної діяльності.- Дрогобич, Відродження,1999,-21-25.

12. Литвинець О.І. Голки, нитки, намистинни. – К: Веселка,1988.

13. Луцик Д.В. Теорія національного виховання.-Дрогобич, 1997-с.142-150.

14. Присняжнюк Н.І. Організація позакласної роботи.//Початкова школа.1993-№ 3-с.42-44.

15. Рожнев. Я.А. Методика трудового обучения –М:Просвещение,1984.

16. Савченко О.Я. Розвий свої здібності. Навчальний посібник для молодших школярів. 2-е вид.-К:Освіта,1998.

17. Русова С. Націоналізація школи. // Вибрані педагогічні твори. К.: Початкова школа.- 1995. -№1-с. 28-30.

18. Сухомлинська О.В. Теоретичні основи виховання і діяльності позашкільних закладів. //Початкова школа.-1995.-№1- с.28-30.

19. Сухомлинська О.В. Роль учителя у формуванні творчої особистості //Рідна школа.-2000. №7-8. -с.75-76.

20. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка.- К: Освіта, 1996.

21. Сущенко Т.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.- 1996-№ 2-с.43-45.

22. Сущенко Т.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.- 1996-№ 3-с.36-37.

23. Св’ятелик З.І. Вчимо дітей в’язати гачком. –К: Радянська школа, 1989.

24. Тименко В.П. Гурткова робота з трудового навчання. // Початкова школа. 1996.-№ 3.-33-39.

25. Ханашевич Д.Р. Чарівні квадратики. К: Веселка, 1988.

26. Хорунжий В.І. Методика трудового навчання в початкових класах. –К: Освіта, 1996.

27. Шацький С.Т. Педагогічні твори (в 4-х т., т.2.)-М:1982.-с.251-285.

Додатки

Серветка

Ця серветка складається з окремих кружечків, зшитих між собою.

Вив’язуємо ланцюжок з повітряних петель, потім з’єднуємо його глухою петлею в коло.Продовжуємо в’язати так:

1. 1-й ряд: у кожній петлі ланцюжка вив’язуємо по 2 стовпчика без накиду (8 стовпчиків).

2. 2-й ряд: в’яжемо по 2 стовпчики без накиду в кожному стовпчику попереднього кола.

3. 3-й ряд: через кожні 2 петлі нижнього коло пров’язуємо 2 стовпчика без накиду (в третю петлю).

4. 4-й ряд: через кожні 3 петлі в четверту петлю нижнього кола провязуємо по 2 стовпчики без накиду. Нитку закріплюємо глухою петлею. В’яжемо 49 таких кружків. (мал.. 30, а, б).

Об ’ язування хустинок.

Для хустинок треба підготувати тканину розміром 11см х 9 см. На відстані 1 см від країв витягуємо ниточку (утворюється допоміжна лінія). Тканину підгинаємо та підшиваємо .

Перша хусточка.

Обв’язувати краї будемо спочатку стовпчиками без накиду (мал. 31,1).

1-й ряд: Рівномірно через додаткову відстань вводимо гачок у тканину й захоплюємо нитку, протягуємо її через тканину. На гачку утворюються петлі. Підхоплюємо нитку і протягуємо її через ці дві петлі (стовпчик без накаду). Так об’язуємо всю хустину.

2-й ряд: * 5 повітряних петель (дужку) з’єднуємо глухою петлею у четверту петлю нижнього ряду (пропускаємо 3 петлі нижнього ряду)* і так по всьому периметру (див. мал.31,б).

3-й ряд: 1 петля підйому, потім усі дужки обв’язуємо стовпчиками без накиду, в кожну дужку вміщуємо 10 стовпчиків без накиду. У кінці роботи закріплюємо нитку глухою петлею (див. мал.31,в).

Друга хустинка.

Обв’язуємо край хусточки стовпчиками без накиду.

2-й: * 3 повітряні петлі, пропускаємо 2 петлі нижнього ряду і в третю петлю в’яжемо 1 стовпчик з накидом, піко з трьох петель, 3 повітряні петлі (пропускаємо 2 петлі нижнього рядку з’єднуємо глухою петлею з третьої петлі нижнього ряду вив’язуємо з повітряні петлі для наступної ланки* і так по всьому колу. В кінці нитку закріплюємо глухою петлею (див. мал. 32).

Третя хусточка.

1-й ряд: в’яжемо стовпчик без накиду.

2-й ряд: 2 петлі підйому, * 1 стовпчик з накидом (пропускаємо 2 петлі нижнього ряду) в третю петлю нижнього ряду, 7 стовпчиків з накидом у ту саму петлю (див. мал. 33 а, б, в) пропускаємо 2 петлі попереднього кола та у третю з’єднуємо останній стовпчик глухою петлею *. У кінці кола нитку закріплюємо глухою петлею.Готові вироби (див. мал. 34).

В’язання гаманця.

Для зразка в’яжемо ланцюжок з 21 повітряної петлі.

1-й ряд: 2 петлі підйому, у 4-ту петлю в’яжемо 1 стовпчик з накидом, захоплюємо обидві нитки нижнього ряду (ланцюжка), захоплюємо обидві ниточки. В’яжемо так до кінця ряду, в кінці робимо 2 петлі підйому на наступний ряд.2-й ряд: стовпчик з 1 накидом , захоплюємо обидві ниточки нижніх стовпчиків. У кінці робимо 2 петлі підйому для переходу на наступний ряд. В’язка повторюється до відповідної величини.

Верхню час тину гаманця обв’язуємо повітряним петлями. 5 повітряних петель (дужку) з’єднуємо глухою петлею у четверту петлю нижнього ряду * і так по всьому периметру.Пізніше зшиваємо, пришиваємо ґудзик.

Рецензія

на дипломну роботу студентки третього курсу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Ів.Франка

Буньо Галини Вікторівни

на тему: "Гурткова робота в початкових класах у системі трудового навчання і виховання"

Дипломна робота написана на 70 сторінках комп’ютерного тексту. Складається з вступу, двох розділів, висновків, використаної літератури та додатків, в яких міститься кольорові малюнки, що доповнюють практичну частину.

Структура дипломної роботи добре продумана, чітко сплановані розділи, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання підібрані з врахуванням вікових особливостей гуртківців.

У дипломній роботі висвітлено актуальне питання організації дозвілля молодших школярів, а також відродження художніх промислів, прилучення молодого покоління до вміння естетичного прикрашувати побут.

Перший розділ роботи написаний на основі аналізу психолого-педагогічної літератури. У ньому розкриті психолого-педагогічні основи позакласної роботи в початкових класах. Особлива увага в розділі акцентується:

· на розвитку творчих здібностей молодшого школяра, які започатковуються на уроках трудового навчання, а розвиваються і вдосконалюються на заняттях в гуртках;

· на сучасних підходах до проблеми навчання і виховання в загальноосвітній школах;

· на гуртковій роботі- як на одному з видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі школи.

Другий розділ роботи описує методику гурткової роботи з трудового навчання у початкових класах. Студентка розробила систему завдань для роботи у гуртку в’язання гачком. Для цього вона представила план роботи гуртка, конспекти занять гуртківця і деякі результати апробації зібраних та розроблених матеріалів. Вона підкреслює, що заняття молодших школярів в гуртках сприяє надбанню знань і вмінь учнів, які вони можуть застосовувати у повсякденному житті, дає можливість можливість оволодіти методами пізнання, сприяє вихованню у школярів культури праці, спостережливості, розвитку логічного мислення, привчає учнів свідомо і творчо застосовувати набуті знання.

Вдало підібрані завдання, цікаві і змістовні конспекти занять, яскраві зразки виробів свідчать про те, що студентка ретельно готувало дипломну роботу.

Висновки узагальнюють дослідження, щодо доцільності організації позакласної роботи в системі навчання і виховання загально-освітньої школи.

Однак, можна було б спробувати внести зміни до плану роботи.

Вважаю, що дипломна робота відповідає всім вимогам, що до написання дипломних робіт. І заслуговує, за умови успішного захисту, оцінки "відмінно".

17.12.2001 р.

Підпис підтверджую

Рецензент- заступник директора з виховної роботи СШ №4 м. БориславаВарениця Ольга Григорівна

Директор школи Луцик Євген Михайлович

Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі

Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі

Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я

Використання різнорівневих завдань на уроках трудового навчання

Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів

Декоративно-прикладне мистецтво

Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів

Інноваційні методи позакласної та позашкільної роботи у початковій школі

Сумочка-косметичка: використання технології ручного плетіння гачком та бісером

Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики

Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів

Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

Декоративно-прикладне мистецтво Галичини

Формування світогляду молодших школярів

Організація самостійної роботи учнів початкових класів на уроках математики

Формування навички швидкого читання у молодших школярів

Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання