Реферат: Організація експлуатації автомобільної техніки

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення занять з навчальної дисципліни

“Автомобільна техніка”

ТЕМА Організація експлуатації автомобільної техніки.

Парки та внутрішній порядок в них

ТЕМА. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ. ПАРКИ ТА ВНУТРІШНІЙ ПОРЯДОК В НИХ

Навчальна та виховна мета:

1. Вивчити види, періодичність технічного обслуговування автомобілів, порядок планування, обліку та контролю за технічним станом машин.

2. Вивчити види парків, елементи парку, їх призначення; розміщення, обладнання і документацію приміщення чергового парку.

3. Формування у курсантів відповідального ставлення до правильної організацію експлуатації автомобільної техніки, підтримання її у постійній готовності до використання за призначенням.

Час: 8 годин.

Організаційно – методичні вказівки:

1. На тему виділено 8 годин. Тема є об¢ємною, дає знання з організації експлуатації автомобільної техніки та внутрішньої служби в парку.

По темі вивчається:

- види, періодичність технічного обслуговування автомобілів;

- порядок планування, обліку та контролю за технічним станом і експлуатацією машин;

- види парків, елементи парку, їх призначення і розміщення;

- обладнання і документація приміщення чергового парку;

- організація внутрішньої служби в парку.

Тема служить базою для вивчення розділу І «Будова і експлуатація автомобіля».

2. Розподіл часу по заняттям, послідовність занять, особливості організації та методика проведення.

Заняття 1. Види і періодичність технічного обслуговування, порядок використання і обліку машин

Навчальна та виховна мета:

1. Вивчити види, періодичність технічного обслуговування автомобілів.

2. Вивчити порядок планування, обліку та контролю за технічним станом і експлуатацією машин.

3. Виховувати у курсантів відповідальне ставлення до своєчасного і якісного контролю за технічним станом і експлуатацією машин.

Час: 2 год.

Місце: клас.

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ – 5 хв.

1. Загальні положення. Порядок використання машин – 20 хв.

2. Види і періодичність технічного обслуговування автомобілів. Забезпечення працездатності машин за складних умов – 30 хв.

3. Планування, облік та контроль за технічним станом і експлуатацією машин – 20 хв.

Висновки та відповіді на питання – 5 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. “Лектор-2000.

2. Слайди.

3. Плакати.

Навчальна література:

1. Настанова з автомобільної служби, с. 46 – 59

І. Вступна частина

Автомобільна техніка є найбільш масовою технікою у Збройних Силах. Вона є основним засобом пересування озброєння і військової техніки , тран-спортним засобом для перевезення особового складу та підвозу і евакуації матеріальних засобів.

Автомобільна техніка - складова бойового порядку військ.

Досвід Великої Вітчизняної війни і аналіз бойової та повсякденної діяльності військ в сучасних локальних війнах та конфліктах показує , що успішне виконання поставлених завдань залежить від маневреності і рухомості військ. Все це нерозривно пов’язано з масовим використанням автомобільної техніки.

Ефективне використання автомобільної техніки в сучасних умовах обумовлено рядом показників:

- її наявністю та укомплектованістю військ;

- технічним станом;

- рівнем забезпеченності матеріально-технічного забезпечення і майном ;

- наявністю і рівнем підготовки спеціалістів автомобільної служби усіх рівнів .

Стан даних показників знаходиться у прямому зв’язку з правильною організацією експлуатації автомобільної техніки.

Особливостями нинішньої експлуатації автомобільної техніки є:

- старіючий склад автомобільного парку;

- використання однієї і тієї же автомобільної техніки для різних цілей та в різних умовах;

- недостатня матеріальна забезпеченність етапів експлуатації;

- низький рівень підготовки та значний некомплект спеціалістів автомобільної служби усіх видів військ;

- наявність великої кількості номенклатури керівних документів з експлуатації автомобільної техніки.

Знання основ організації експлуатації автомобільної техніки є необхідною умовою успішного виконання поставлених задач і збереження при цьому машин в справному стані для подальших дій.

ІІ. Основна частина

1. Загальні положення. Порядок використання машин

Заходи щодо ефективного використання машин розробляються і здійснюються при плануванні та проведенні бойової підготовки і повсякденної діяльності військ .

Основними заходами щодо ефективного використання машин є :

- правильна розстановка машин за їх призначенням при розробці штатів військових частин ;

- укомплектування машинами військ тільки відповідно до штатів і табелів;

- раціональне планування заходів щодо бойової підготовки,

забезпечення польотів, будівельних, господарських та інших робіт з залученням з цією метою мінімальної кількості машин;

- першочергове використання для перевезення матеріальних засобів автомобілів народногосподарського призначення, обмеження використання з цією метою повноприводних автомобілів і особливо нових марок;

- широке застосування причепів, поєднання перевезення дрібних партій вантажів , визначення черговості виконання заяв на невеликі за витратами часу перевезення;

- організація централізованого перевезення вантажів, впровадження раціональних маршрутів та схем вантажопотоків, виключення зустрічних перевезень;

- завантаження порожнього автомобільного транспорту попутними вантажами військових частин;

- найбільш повне використання вантажопідйомності і вантажомісткості автомобільного транспорту (з урахуванням тактико-технічних характеристик);

- скорочення часу простою машин під вантажно-розвантажувальними операціями за рахунок механізації вантажно-розвантажувальних робіт , збільшення і завчасної підготовки фронту завантаження та розвантаження , пакетування , контейнеризації, підготовки вантажів до відправки та своєчасне оформлення супроводжувальних документів на вантаж;

- прикріплення військових частин з невеликою кількістю машин для технічного обслуговування та ремонту до частин, що мають штатні засоби технічного обслуговування та ремонту , станціям технічного обслуговування автомобілів гарнізонів , раціональне об’єднання дрібних парків та гаражів;

- виконання технічних заходів, що підвищують надійність і економічність роботи машин , особливо у складних умовах експлуатації;

- здійснення контролю за законністю використання машин, списуванням моторесурсів та пального, правильність обліку виконаної роботи ;

- систематичне підведення підсумків роботи машин;

- проведення профілактичних заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод, поломок і аварій автомобільної техніки.

Використання машин - застосування їх за прямим призначенням з дотриманням установлених норм і правил та виконанням вимог безпеки руху.

Порядок використання машин у Збройних Силах України визначений “Інструкцією про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України” введеної в дію наказом Міністра оборони України від 10 січня 1995 року № 10 зі змінами, доповненнями внесеними наказами Міністра оборони України від 13 лютого 1995 року № 28 та від 25 квітня 2000 року № 118.

Використання машин планується та здійснюється тільки за штатним призначенням і в межах установлених річних норм витрат моторесурсів в мирний час на одну машину, які визначені наказами Міністра оборони України від 13 серпня 2003 року № 310 “Керівництво щодо визначення річних норм витрати моторесурсів у Збройних Силах України на мирний час”.

В воєнний час витрати моторесурсів здійснюються, виходячи із конкретних бойових задач. Витрати моторесурсів кожної машини підрозділу передбачені річним планом експлуатації та ремонту автомобільної техніки військової частини.

Основні річні норми витрат моторесурсів на одну машину на мирний час

Особливості використання легкових автомобілів

Легкові автомобілі використовуються тільки за штатним призначенням для забезпечення службової діяльності посадових осіб, перевезення особового складу, транспортування озброєння, техніки та дрібних партій вантажу.

Забороняється:

- використання легкових машин понад встановлених норм витрати моторесурсів, з особистою метою , технічно несправних;

- на відстань більш 100 км при наявності пасажирського транспорту загального користуванння, за межами дислокації підпорядкованих підрозділів, частин;

- установка додаткового обладнання та озброєння, не передбачених заводом - виготовлювачем та впливаючих на безпеку руху;

- стоянка автомобілів на вулицях, біля будівель, установ, штабів у зимовий час тривалістю більше 30 хв. при незначному віддалені парків, обладнаних сховищами, що опалюються;

- залишення автомобілів, не обладнаних протиугонними засобами, без нагляду.

Легкові автомобілі, що виконують завдання поблизу частини, при тривалих перервах у день їх використання , мають утримуватися у парках цих частин . Виклик легкових машин здійснюється через чергового частини порядком , встановленим командиром.

За правильність використання легкових автомобілів, в тому числі за правильність оформлення відповідних граф дорожнього листа, контроль за поверенням машин у парк за допомогою засобів зв’язку несуть персональну відповідальність ті посадові особи, у розпорядження яких надаються ці автомобілі.

Особливості використання вантажних і спеціальних автомобілів загального призначення.

Вантажні і спеціальні автомобілі бойової, стройової та учбової груп використовуються для забезпечення планів бойової підготовки. Не допускається використання цих автомобілів для забезпечення господарчої діяльності, а також замість легкових.

Перевезення військових та інших вантажів на відстань до 100 км планується і здійснюється як правило, автомобільними частинами.

Право дозволу на використання вантажних і спеціальних машин для разового перевезення матеріальних засобів, виконання службових завдань на відстань до 200 км надається:

- командиру військової частини - у межах дислокації частини;

- командиру з’єднання - у межах дислокації частини, з’єднання.

Право дозволу на використання вантажних і спеціальних автомобілів загального призначення на відстань понад 200 км надається відповідним посадовим особам для підпорядкованих частин, з’єднань у межах дислокації з’єднань, оперативних командувань , видів Збройних Сил України.

Дозвіл оформляється разовою перепусткою, а при неможливості своєчасно одержати разову перепустку - телеграмою.

Заявки на отримання перепусток надаються по підпорядкованості не пізніше ніж за 15 днів до початку перевезення.

Разова перепустка (телеграма) зберігається разом з дорожнім листом і знищується у порядку передбаченому для знищення дорожнього листа.

Для виконання завдань з перевезенням вантажів на відстань понад 200 км підбираються найбільш досвідчені водії (зі стажем роботи не менше 10 місяців) та старші машини , які призначаються командиром військової бчастини.

Особливості використання автомобільних базових шасі.

Автомобільні базові шасі використовуються у складі комплексів озброєння та військової техніки згідно з планами бойової підготовки на навчальний рік у межах встановлених річних норм витрат моторесурсів.

Категорично забороняються перевитрати норм моторесурсів на шасі. Про усі випадки витрачання моторесурсів понад установлених норм доповідається автомобільною службою по підлегості для вживання необхідних заходів.

Планування використання машин у військовій частині включає в себе наступні етапи.

Пропозиції до рішення (проект наряду на використання машин)
			Реєстація машин

Загальні положення з використанням ВАТ

Рішення на щоденне використання машин приймається командиром військової частини , що оформляється як наряд на використання машин , що ним і затверджується , а після затвердження наряду у виняткових випадках - його записом у дорожньому листі , засвідченим гербовою печаткою.

У військовій частині складається єдиний наряд на використання машин для усіх підрозділів.

Забороняється експлуатація автомобільної техніки у робочі дні з 18.00 до 7.00, у передвихідні дні після 16.00 , у вихідні та святкові дні , за винятком : забезпечення бойового чергування , несення служби , доставки хворих у лікувальні установи та невідкладних заходів щодо забезпечення життєдіяльності частини при наявності письмового дозволу командира частини на дорожньому листі , засвідченого гербовою печаткою.

Наряд на використання машин готується начальником автомобільної служби напередодні доби використання машин. При цьому він використовує книгу заяв на використання автомобільної техніки , в яку посадові особи частини подають заявки на необхідну техніку . Заявки подаються на техніку , яка буде експлуатуватися за межами частини , а також і на ту , яка буде використовуватися безпосередньо в частині, (в парку, на технічних позиціях).

Після складання наряду начальник автомобільної служби подає наряд (разом з книгою заявок) заступнику командира частини з озброєння для розгляду та подальшого затвердження командиром частини .

Наряд складається у двох примірниках, один передається черговому парку і є підставою для допуску особового складу для підготовки машин та випуску їх із парку , а другий - залишається в автомобільній службі.

В наряд включаються тільки передбачені штатом, справні машини, що пройшли технічне обслуговування , та при наявності водія , який закріплений за цією машиною.

Використання машин планується з урахуванням надання водіям відпочинку і необхідного часу для обслуговування та підготовки машин до рейсу. При необхідності продовження часу використання машини командиром робиться запис у дорожньому листі “Використання машини продовжено до ______ години” у розділі ІІ “Робота машини”, засвідчується підписом командира військової частини та гербовою печаткою.

Машини випускаються з парку за затвердженим напередодні командиром військової частини нарядом , технічно справні та ті , що пройшли обслуговуван-ня , закріплені за водіями , у яких є відповідні документи , що посвідчують особистість водія і право на керування машиною відповідної категорії , що пройшли передрейсовий медичний огляд та допущені у рейс, із оформленими дорожніми листами та відміткою техніка з безпеки - начальника контрольно - технічного пункту про справний стан машини, а також відміткою чергового парку про показання спідометра та час випуску з парку.

Дорожній лист є розпорядженням командиру підрозділу та водію на виконання завдання . Він є підставою для списування та визначення економії (перевитрачення) пального та мастильних матеріалів , а також обліку виконаної роботи:

Дорожній лист виписується в автомобільній службі (технічній частині) військової частини, підписується заступником командира військової частини з озброєння (начальником автомобільної служби або іншими посадовими особами , що відповідають за експлуатацію машин), засвідчується гербовою печаткою та передається під розпис у підрозділ ( в окремих випадках - черговому частини).

Дорожні листи вручаються командиру підрозділу, від якого призначені машини, з урахуванням забезпечення достатнього часу для підготовки водіїв і машин до рейсу , але не пізніше 16.00 напередодні виїзду.

На випадок виходу військової частини за тривогою дорожні листи готуються завчасно і зберігаються у чергового підрозділу (частини), видаються старшому, що прямує у парк з водіями .

Дорожні листи та їх корінці в автомобільній службі (технічній частині, штабі) пронумеровуються на поточний рік. Використані дорожні листи зберігаються у військовій частині протягом 3 місяців, а при перевезенні автомобільним транспортом за плату дорожні листи із штампом “За плату” подаються до фінансової служби військової частини і зберігаються за порядком, що установлений для зберігання фінансових документів.

Причому порядок надання військової автомобільної техніки за плату окремим особам та підприємствам і установам різних форм власності визначається керівництвами та інструкціями.

Використані повністю оформлені дорожні листи щомісячно, а корінці - після використання книжки здаються підрозділом в автомобільну службу (технічну службу) про що у книзі реєстрації облікових документів робиться відповідний запис.

Використання машини починається з підготовки її до рейсу (роботи) і закінчується постановкою її після рейсу (закінчення роботи) на відведене місце.

Робота машин у процесі використання підтверджується записами у дорожньому листі . Після кожної поїздки або в день повернення машини водієм заповнюється розділ ІІ “Робота машин”. Старшим машини (особою, що користувалася машиною) у графі 17 дорожнього листа проставляються показання спідометра, час і місце відпуску машини, записи засвідчуються його підписом. Після закінчення використання машини дорожній лист перевіряється, підписується командиром (старшим техніком) підрозділу або особою, призначеною командиром військової частини, і передається у автомобільну службу (технічну службу) військової частини.

Забороняється видавати водіям новий дорожній лист, якщо не оформлено і не здано дорожній лист за попередній вихід машин з парку, а у випадку загублення - до з’ясування причин та вживання заходів.

Дані з дорожнього листа про роботу машини, витрати пального та мастильних матеріалів щоденно записуються у книгу обліку роботи машин, витрат пального та мастильних матеріалів, що ведеться у підрозділ.

В мирний час забороняється використання машин:

- позаштатних та тих що використали ліміт моторесурсів;

- легкових - з метою не пов’язаного із службовою діяльністю;

- вантажних та спеціальних замість легкових бойових та стройових - з метою не пов’язаною з бойовою підготовкою військової частини;

- несправних, які не пройшли технічне обслуговування та не забезпечують безпеку руху (роботи);

- для виконання робіт, що викликають перевантаження машин;

- у разі заправлення машин паливно-мастильними матеріалами та іншими експлуатаційними матеріалами, які не відповідають нормативно-технічній документації;

У воєнний час порядок використання машин встановлюється Головнокомандувачем виду Збройних Сил України.

2. Види і періодичність ТО автомобілів. Забезпечення працездатності машин за складних умов

Основним засобом підтримання автомобільної техніки в постійній технічній справності і бойовій готовності є високоякісне та своєчасне її технічне обслуговування , яке є важливим елементом експлуатації.

Технічне обслуговування машин - комплекс заходів щодо підтримання їх справності (працездатності) для використання за призначенням , під час зберігання і транспортування з метою забезпечення постійної бойової готовності , попередження підвищеного зношування і виникнення несправностей.

У Збройних Силах України застосовується планово-попереджувальна система технічного обслуговування , яка передбачає обов’язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт в період їх використання , зберігання та транспортування.

Своєчасне та якісне технічне обслуговування є важливим елементом експлуатації машин та повинно забезпечувати:

- постійну готовність машини до використання;

- безпеку руху

- усунення причин , що викликають передчасне зношення , старіння , руйнування , несправності та поломки складових частин і механізмів;

- надійну роботу машин протягом встановлених міжремонтних ресурсів та термінів їх служби до ремонту і списання;

- мінімальну витрату пального, мастильних та інших експлуатаційних матеріалів.

Технічне обслуговування машин включає:

- заправку; - регулюванння агрегатів;

- очищення; - складових одиниць;

- миття (промивання); - механізмів та приладів;

- перевірку (технічне діагностування); - змащувальні роботи

- підтягування агрегатів; - усунення несправностей

В польових умовах технічне обслуговування проводиться з використанням рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту у порядку, встановле-ному командиром військової частини з урахуванням конкретних умов.

Періодичність і обсяг робіт з технічного обслуговування машин під час повсякденного використання та зберігання визначається Керівництвом по зберіганню автомобільної техніки та майна у Збройних Силах України, затвердженим наказом заступника Міністра оборони України з озброєння - начальника озброєння Збройних Сил України від 22 липня 1998 року № 72, інструкціями заводів - виробників.

Забороняється скорочувати обсяг і зменшувати тривалість робіт, що впливають на якість технічного обслуговування машин.

Машина, яка пройшла технічне обслуговування, повинна бути технічно справною, заправленою належними експлуатаційними матеріалами, чистою, змащеною. Всі агрегати, складові одиниці, механізми та прилади повинні бути надійно закріплен, працездатні і відповідати вимогам інструкції з експлуатації машин.

Відповідальність за своєчасне і якісне технічне обслуговування машин покладається на командирів військових частин і підрозділів. Вони зобов’язані забезпечити його проведення у встановлені терміни, надавати для цього час, засоби та матеріали. Технічне обслуговування організовує заступник командира військової частини з озброєння - начальник технічної частини (начальник автомобільної служби).

Час для проведення технічного обслуговування машин передбачається розпорядком дня, а під час масового їх використання на навчаннях (заняттях) - планами бойової підготовки військових частин (розкладом занять підрозділів).

Технічне обслуговування шасі спеціальних машин поєднується з відповідним за пробігом (часом) технічним обслуговуванням (регламентом) встановленого на них озброєння , обладнання і спеціальної техніки.

У разі розбіжностей періодичності рівнозначних за обсягом видів технічного обслуговування озброєння , обладнання , спеціальної техніки і шасі спеціальних машин періодичність технічного обслуговування шасі втанов-люються такою ж, що і для встановлених на ньому озброєнні , обладнанні і спеціальної техніки .Зміна періодичності технічного обслуговування шасі допускається тільки в бік її зменшення.

Для проведення технічного обслуговування шасі спеціальних машин, як првило, залучається особовий склад екіпажу (обслуги).

Технічне обслуговування машин залежить від періодичності та обсягу робіт і підрозділяється на такі види:

Періодичність номерних видів технічного обслуговування автомобільної техніки.

Організація технічного обслуговування і ремонту машин базується на принципах планово-попереджувальної системи, суть якої полягає в тому, що машина після встановленого пробігу або періоду часу примусово підлягає визначему виду технічного обслуговування .

Періодичність номерних видів ТО ВАТ

Примітка: технічне обслуговування причепів та напівпричепів проводиться одно часно з машиною - тягачем.

Обсяг та послідовність технічного обслуговування марки машин визначається відповідною інструкцією заводу-виробника та керівництвом з технічного обслуговування конкретної марки. Обсяг робіт , які виконуються спеціалістами пункту технічного обслуговування і ремонту (механіком - регулювальником , автоелектриком, автослюсарем , змазчиком та водієм машини) та послідовність їх виконання викладені для кожної машини в п’яти окремих книгах “Сборника техничической документации постов ПТОР”,(М.: Воениздат , 1981).

Обсяг та послідовність робіт регламентованого технічного обслуговування машин викладені в інструкціях з регламентованого технічного обслуговування конкретної марки машин.

Кожний наступний вид технічного обслуговування, починаючи з щоден-ного технічного обслуговування , включає в себе обсяг робіт попереднього виду і додатковий обсяг робіт, який визначений наступним видом технічного обслуговування.

При підготовці машин до експлуатації в зимовий період додатково до сезонного обслуговування проводяться:

- перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова , установка засобів утеплення;

- підключення до системи охолодженн і перевірка роботи передпускового підігрівника двигуна і опалювача кабіни;

- розблокування електромагнітних муфт приводу вентилятора;

- заправка системи охолодження двигуна низькозамерзаючою рідиною (для встановлених марок машин);

- видалення конденсату із трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах і системі пневатичних приводів гальм.

При стійкій температурі повітря нижче мінус 15⁰ С акумуляторної батареї з машин знімаються (крім особливих випадків) і зберігаються в опалюваних приміщеннях.

При підготовці машин до експлуатації в літній період додатково до сезонного обслуговування проводиться:

- відключення від системи охолодження двигуна передпускового підігрівника і опалювача кабіни;

- блокування електромагнітних муфт приводу вентилятора;

- заміна охолоджуючої рідини (при необхідності);

- зняття з машин засобів утеплення і здача їх на склад

При підготовці особового складу до експлуатації машин в зимовий (літіній) період на заняттях вивчаються:

- порядок підготовки і правила експлуатації машин в майбутній період;

- експлуатаційні матеріали і правила їх використання;

- особливості водіння машин в майбутній період експлуатації;

- способи і засоби підвищення прохідності машин і правила їх вико-ристання.

При підготовці особового складу до експлуатації машин в зимовий період, крім того, практично вивчаються:

- порядок пуску холодного двигуна при низькій температурі повітря;

- засоби , що полегшують пуск холодного двигуна;

- засоби обігріву і підтримання нормальної температури двигуна під час руху і на стоянках в польових умовах;

-заходи безпеки під час прогріву двигуна і при поводженні з отруйними низькозамерзаючими охолоджуючими рідинами.

Після закінчення занять від особового складу приймається залік . Особи , що не здали залік , до керування машинами не допускаються.

З метою якісної організації та проведення технічного обслуговування , зниження строків простою машин на технічне обслуговування або в поточному ремонті , в кожній частині розробляється раціональний (оптимальний) техноло-гічний процес технічного обслуговування і ремонту.

Згідно місячному плану експлуатації та ремонту автомобільної техніки і деталізованому плану-графіку технічного обслуговування у ПТОР командир підрозділу уточнює у начальника автомобільної служби і начальника ПТОР порядок та час постановки машини на передбачене номерне технічне обслуговування.

Машина на ПТОР поступає в терміни , передбачені планом - графіком , з водієм , чисто вимитою та сухою ; водій виконує прибирально - мийні роботи . Командир підрозділу несе особисту відповідальність за підготовку машини до технічного обслуговування і своєчасне її подання на ПТОР . Він здійснює конт-роль за якістю технічного обслуговування і проведення його в повному обсязі.

Машина, яка знаходиться на технічному обслуговуванні, в наряд на використання машин не включається і дорожній лист на неї не виписується. Машина, яка не пройшла передбаченого технічного обслуговування, в рейс не випускається.

По прибутті на ПТОР водій пред’являє машину начальнику ПТОР і доповідає йому про її технічний стан, виявлені несправності та пробіг після попереднього технічного обслуговування. Начальник ПТОР перевіряє підготовленість машин до технічного обслуговування та її стан (непідготовлена машина до технічного обслуговуання не приймається і відправляється до підроз-ділу, про що негайно доповідається начальнику автомобільної служби). Прийнятумашину начальник ПТОР розташовує на посту технічного обслуговування, уточнює обсяг робіт спеціалістам та водію машини і подає команду про початок роботи. В процесі технічного обслуговування він контролює обсяг (згідно дефектувальної відомості, яка складається на посту діагностики) та якість виконання робіт з технічного обслуговування машини.

Схема технологічного процесу ТО ТА військової частини

1 - майданчик попередньої очистки машин

2 - КТП

3 - майданчик машин, які очікують ТО

4 - пункт заправки ПММ

5 - пункт чистки та миття

6 - пункт ЩТО

7 - склад АМ

8 - ПТОР (акумуляторна , водомаслогрійна)

9 - сховище для техніки

10 - майданчик перевірки технічного стану машини, яка виходить з парку.

Після виконання робіт з технічного обслуговування начальник ПТОР разом з водієм і командиром підрозділу перевіряють якість виконаних робіт з використанням технічних засобів технічної діагностики. При необхідності проводиться контрольний пробіг машини.

Машина, яка пройшла технічне обслуговування направляється на стоянку підрозділу. Про проведення технічного обслуговування начальник ПТОР робить запис у книзі обліку технічного обслуговування, ремонту та витрат запасних частин.

Забезпечення працездатності машин за складних умов.

Складними вважаються умови експлуатації машин:

- у разі особливо низької температури повітря, глибоко снігового покриву;

- в гірських районах з розрідженим повітрям і зниженим атмосферним тиском, з сильно пересіченою місцевістю і бездоріжжям .

Надійна робота машин у разі низької температури повітря , глибокого снігового покриву , крім дотримання загальних правил експлуатації в зимовий період , забезпечується:

- застосування засобів утеплення та полегшення пуску двигунів , утепленням і своєчасним підзарядженням акумуляторних батарей;

- укомплектуванням машин засобами підвищеної прохідності , утеплення кабін і запобігання обмерзання скла;

- плавним початком руху , постійним контролем теплового режиму двигуна тощо;

- спеціальною підготовкою особового складу.

Надійна робота в гірських районах з розрідженим повітрям і зниженим атмосферним тиском, крім дотримання загальних правил експлуатації , забезпечується:

- укомплектування машин засобами , що підвищують безпеку руху в горах (спеціальні гірські гальма , упори тощо);

- ретельною перевіркою та регулюванням механізмів і приводів керування , особливо гальм;

- негайним усуненням навіть незначних несправностей машин;

- додатковим регулюванням систем живлення двигунів і гальм для роботи в умовах розрідженої атмосфери;

- проведення додаткових робіт, які передбачені “Керівництвом з експлуа-тації автомобільної техніки в складних умовах” затвердженим заступником начальника Головного автомобільного управління Міністерства оборони (Військове видавництво, 1984 р.);

- організацією пунктів технічної допомоги і регулювання на перевалах та в гірських ущелинах;

- спеціальною підготовкою особового складу

Надійна робота машин в сильно пересіченій місцевості і в умовах бездоріжжя, крім дотримання загальних правил експлуатації, забезпечується: - використання прийомів та методи водіння машин , що забезпечують безвідмовну та безаварійну роботу на обмерзлих , мокрих грунтових та засніжених дорогах ;

- укомплектування машин засобами підвищеної прохідності та вмілим їх застосуванням ;

- скороченням періодичності технічного обслуговування, особливою увагою до підтягування кріплень та регулювання агрегатів і механізмів машин;- ретельним контролем теплового режиму двигунів та завантаженням машин;

- правильним вибором місць привалів та зупинок машин і колон, спостереженням за зміною температури повітря;

- спеціальною підготовкою особового складу.

Для підготовки особового складу до експлуатації машин в складних умовах організують спеціальні заняття , на яких вивчають:

- вплив температурних умов і місцевості на роботу машин; зміст підготовки та особливості технічного обслуговування машин під час використання їх в цих умовах;

- дорожні умови , особливі правила водіння машин і автомобільних поїздів в складних умовах;

- правила зберіганяя і поводження з пальним, маслами та рідинами;

- пристосування , які забезпечують безпеку роботи машин;

- засоби підвищення прохідності машин;

- засоби обігріву та утеплення, способи запуску двигуна у разі низької температури;

- профіклатичні заходи , які забезпечують працездатність особового складу.

3. Планування, облік та контроль за технічним станом і експлуатацією машин

Планування експлуатації автомобільної техніки здійснюється у всіх військових частинах і включає розробку комплексу заходів по організації і забезпеченню правильного використання машин для виконання задач бойової підготовки , бойової готовності і господарчої діяльності військ.

Планування має за мету забезпечити:

- постійне утримання машин у справному стані

- технічно правильне , ефективне і економічне використання машин;

- своєчасне проведення технічного обслуговування машин;

- утримання в бойовій і стройовій групах машин із ресурсом до чергового ремонту в межах встановлених норм

Під час планування розробляються:

- річний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини (з’єднання);

- місячний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини (підрозділу);

- наряд на використання машин;

- план-графік технічного обслуговування і опробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні.

Річний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини розробляється за місяць до початку року. Вихідними даними для розробки плану є

- дані про наявність і технічний стан машин;

- дані по ресурсах до чергового ремонту машин;

- норми витрат моторесурсів (з відніманням резерву оперативного командування);

- розрахунок потреби в машинах і моторесурсів для забезпечення бойової підготовки , бойової і мобілізаційної готовності в військовій частині (складається штабом із залученням начальників служб частини);

- розрахунок потреби в машинах і моторесурсів для забезпечення господарчої діяльності військової частини згідно річному господарчому плану;

- розрахунок потреби в машинах і моторесурсів для виконання задач, не пов’язаних з потребами військової частини;

- розрахунок потреби в технічному обслуговуванні машин, які утримуються на зберіганні;

- дані про можливості підрозділів технічного обслуговування і ремонту машин.

План повинен відповідати наступним основним вимогам:

- планова витрата моторесурсів не повиння перевищувати норм, встановлених наказом Міністра оборони;

- вихід машин в ремонт на протязі року повинен бути рівномірним , коефіцієнт технічної готовності парку машин не повинен бути нижчим встановленого;

- потреби в технічному обслуговуванні і ремонті машин повинні відповідати можливостям підрозділів технічного обслуговування і ремонту . При невід-повідності можливостей планується підсилення цих підрозділів за рахунок залучення водіїв.

План складається у двох екземплярах: один екзимпляр плану представляється начальнику автомобільної служби з’єднання (оперативного командування).

Річний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки з’єднання розробляється за 15 днів до початку року на основі річних планів експлуатації і ремонту автомобільної техніки військових частин.

План затверджується командиром з’єднання і служить основою для розрахунку і запиту палива , мастильних і інших експлуатаційних матеріалів , агрегатів, деталей, а також грошей для експлуатації і ремонту машин. План складається у двох екземплярах: один екземпляр плана представляється начальнику автомобільної служби армії (оперативного командування).

Місячний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини, підрозділу розробляється за п’ять днів до початку плануємого періоду в одному екземплярі.

Вихідними даними для його складання є

- річний план експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини;

- наявність і технічний стан техніки;

- місячний план підвозу автомобільним транспортом;

- вказівки командира (штабу) по забезпеченню заходів, які проводяться в частині в плануємому місяці;

- розрахунок-заява на машини, які складають начальники служб військової частини;

- план-графік технічного обслуговування і опробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні;

- дані про витрати моторесурсів в поточному році до початку плануємого місяця.

На основі місячного плану експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини (підрозділу) розробляється план-графік технічного обслуговування і ремонту машин військової частини , який завчасно доводиться до командирів підрозділів технічного обслуговування і ремонту і відповідних командирів підрозділів.

Наряд на використання машин складається у двох екземплярах напередодні дн виходу машин із парку, підписується заступником командира з озброєння (начальником автомобільної служби) і затверджується командиром частини. В автомобільних частинах наряд підписується начальником штабу і заступником командира з озброєння.

Один екземпляр наряду передається черговому парку і служить основою для підготовки і випуску машин із парку, другий екземпляр залишаєтьс в технічній частині. На основі наряду виписуються дорожні листи.

В наряд включаються лише штатні справні машини , які пройшли необхідне технічне обслуговування, закріплені наказом командира військової частини за водіями.

План-графік технічного обслуговування і опробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні, розробляється в частині на 6 років.

Облік експлуатації машин ведеться:

- в дорожньому листі, який є первинним обліковим документом (виконана робота, витрати моторесурсів, палива і мастильних матеріалів);

- в книзі обліку роботи машин, витрати палива і мастильних матеріалів (витрата моторесурсів і ПММ);

- в місячному плані експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини або підрозділу (витрата моторесурсів, технічне обслуговування і ремонт машин);

- в формулярі (паспорті) машин (витрата моторесурсів за місяць і рік; регламентні роботи і ремонт, заміна шин і акумуляторних батарей) ;

- в книзі обліку технічного обслуговування, ремонту машин і агрегатів і витрати запасних частин (технічне обслуговування, ремонт і витрата деталей і метеріалів) ;

- в річному плані експлуатації і ремонту автомобільної техніки військової частини (зведений облік витрати моторесурсів, технічного обслуговування і ремонту машин).

У військовій частині, яка знаходяться у воєнний час в діючій армії, річні і місячні плани експлуатації і ремонту не складаються. Експлуатація машин організується у відповідності з планами автотехнічного забезпечення (в автомобільних частинах - планами підвозу).

Контроль за технічним станом і екпслуатацією машин.

Контроль за технічним станом і експлуатацією машин здійснюється:

- шляхом оглядів і перевірок машин посадовими особам ;

- шляхом перевірки машин на маршрутах руху;

-під час інспектування (перевірок) військових частин.

Огляди машин посадовими особами проводяться

- командиром взводу - не менше одного разу на два тижні - всі машини взводу ;

- старшим техніком (техніком) роти - не менше одного разу на місяць - всі машини роти;

- командиром роти - не менше одного разу на місяць - всі машини роти;

- начальником автомобільної служби батальйону (дивізіону) - не менше одного разу на три місяці - всі машини батальйону (дивізіону);

- заступником командира батальйону (дивізіону) з озброєння (технічної частини) - не менше одного разу на три місяці - всі машини батальйону (дивізіону);

- командиром батальйону (дивізіону) - не менше одного разу на три місяці - всі машини батальйону (дивізіону);

- начальником автомобільної служби військової частини - не менше ніж двічі на рік - всі машини військової частини;

- заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини - не менше ніж двічі на рік - всі машини військової частини;

- командиром військової частини - не менше ніж двічі на рік - всі машини військової частини.

Огляди спеціальних машин і машин підпорядкованих підрозділів начальниками служб військової частини проводяться відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Під час огляду перевіряються :

- наявність машин (відповідність обліковим даним);

- справність машин (заправлення, комплектність, надійність кріплень, правильність регулювань і робота агрегатів, механізмів та приладів), зовнішній огляд машин;

- укомплектованість машин майном за встановленими нормами;

- технічний стан машин, які утримуються на зберіганні;

- стан (заповнення) паспорта (формуляра) машини, витрата моторесурсів.

Для проведення оглядів командирами військових частин залучаються фахівці автомобільної служби. Під час цього перевіряється також стан парків і рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту машин.

За результатами огляду оцінюється технічний стан і збереження машин, їх готовність до використання, встановлюються терміни усунення недоліків.

Результати огляду записуються в Книгу (перевірки) машин підрозділу, яка постійно зберігається у командира або техніка підрозділу. Командир військової частини результати огляду оголошує в наказі.

Для визначення технічного стану машин, що відпрацювали міжремонтний ресурс або термін служби, наказом командира військової частини щорічно призначається постійна комісія.

За результатами огляду машини комісія складає Акт технічного стану, який затверджується командиром військової частини і є підставою для оформлення документів на її ремонт (списання) або для продовження експлуатації на встановлений комісією термін.

Контроль за використанням машин, а також дотриманням правил їх експлуатації згідно з нормативно-правовимм актами здійснюється посадовими особами автомобільної служби, внутрішніми перевірочними комісіями військової частини, військовою інспекцією безпеки дорожнього руху та під час інспектування і перевірок (ревізій) військ (сил).

ІІІ. Заключна частина

Розглянувши порядок використання, технічного обслуговування , а також порядок складання плануючих , облікових і звітних документів з організації експлуатації машин , можна сказати , що їх точне виконання буде сприяти підтриманню автомобільної техніки в постійній бойовій готовності.

Заняття 2. Парки і внутрішній порядок в них

Навчальна та виховна мета:

1. Вивчити загальну будову парків, призначення і характеристику його елементів.

2. Ознайомитися з організацією внутрішньої служби в парку.

3 .Готувати курсантів до виконання функціональних обов¢язків у військах.

Час: 2 години.

Місце: клас.

Навчально-матеріальне забезпечення:

- література:

1. Статут внутрішньої служби.

2. Керівництво з експлуатації автомобільної техніки в Збройних Силах України.

3. Настанова з автомобільної служби, с. 109 – 165.

4. Смірнов “Експлуатація армійських машин”, с. 340 – 422.

- наочні посібники:

1. Плакати.

2. Експлуатаційна документація.

- технічні засоби навчання:

1. Кінопроектор “Україна”.

2. Кінофільм “Паркова служба”.

3. Діапроектор ЛЕТІ.

4. Діафільм “Парки і внутрішня служба в них”.

5.

Навчальні питання, їх зміст, порядок вивчення та відпрацювання .

( Хід заняття ).

зміст заняття

1. Види парків, елементи парку, їх призначення і розміщення

Підтримання автомобільної техніки в постійній справності і готовності до використання в умовах мирного часу забезпечується наявністю добре обладнаних парків з чітко організованою внутрішньою службою в них.

Парком називається територія, обладнана для зберігання, обслуговування і ремонту автомобільної, бронетанкової, артилерійської і іншої техніки.

В залежності від тривалості і умов розміщення військової частини обладнуються і організуються постійні або польові парки.

Постійні парки обладнуються при казармовому і табірному розташуванні частин і в учбових центрах. Для окремих елементів парку передбачаються типові будівельні споруди капітального або тимчасового типу з використанням стаціонарного паркового обладнання у відповідності з нормами і табелями.

Польові парки організуються при тимчасовому розташуванні частин і підрозділів в польових умовах в мирний час, а також не в бойових обставинах в воєнний час.

Внутрішня служба в парках організується командиром частини у відповідності із Статутом внутрішньої служби, Статутом гарнізонної і вартової служби і відповідними настановами.

Розміщення і обладнання постійного парку і його окремих елементів повинно відповідати наступним військово-технічним вимогам:

- забезпечувати зручність розміщення, обслуговування і повне збереження автомобільної та інших видів техніки, розміщаємих в парку, і швидкий вивід її по бойовій тривозі;

- забезпечувати можливість реалізації прийнятої схеми технологічного процесу технічного обслуговування і ремонту машин і постановки їх на місця стоянок по підрозділам;

- мати достатній розмір ділянки місцевості для розміщення споруд із врахуванням будівельних і технологічних норм і вимог протипожежної безпеки;

- планування і обладнання паркових доріг повинні, як правило, забезпечувати роздільний рух колісних і гусеничних машин;

- будівельні споруди повинні в основному відповідати типовим проектам із врахуванням кліматичних умов;

- опалювальні споруди і приміщення повинні мати раціональне групування із врахуванням мінімальних витрат на будівництво тепломережі і системи водопостачання;

- обладнання окремих елементів і парку в цілому повинно задовольняти вимогам ППО, ПАЗ, маскування і іншим спеціальним військовим і військово-технічним вимогам;

- забезпечувати зручність організації охорони, а в необхідних випадках і оборони парку, забезпечувати пожежну безпеку;

- відведена під парк територія повинна забезпечувати можливість створення необхідних санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки особового складу, який виконує роботи в парку;

-планування паркових доріг повинно виключати перехрещення шляхів руху машин, мати окремі ворота на встановлену кількість одиниць техніки для виїзду із парку по тривозі;

- рух машин по парковим дорогам повинен регламентуватись стандартними дорожньо-сигнальними знаками;

- обладнання елементів парку повинно проводитись із врахуванням наявності спеціальних причепів і можливості заміни машин новими (перспективними) марками;

- забезпечувати можливість використання наявних поблизу енергетичних джерел, мереж водопостачання і каналізації, а також дорожніх магістралей, що значно зменшує кошти на будівництво і обладнання постійних парків і інше.

Постійні парки обладнуються у відповідності із генеральним планом.

Генеральний план постійного парку є основним документом, на основі якого вирішується увесь комплекс питань по будівництву нового або удосконаленню (реконструкції) наявного парку, будівництву і обладнанню на території парку споруд, майданчиків, паркових доріг, технічних споруд і комунікацій.

Загальна схема генерального плану визначається із врахуванням використання типового проекту генерального плану парку і уточнюється в залежності від типу військової частини, використання машин, вимог боєготовності автомобільної і інших видів техніки, а також прийнятого технологічного процесу технічного обслуговування і ремонту машин.

Для постійних і польових парків використовується такий технологічний процес обслуговування і ремонту машин, який забезпечує постійну бойову готовність автомобільної техніки і при якому буде зручно виконувати увесь обсяг робіт при мінімальних витратах сил і засобів. На основі прийнятої схеми технологічного процесу обслуговування машин визначається взаємне розташування окремих елементів і будівельних споруд парку.

Постійні парки обладнуються у відповідності із генеральним планом - основним документом по проектуванню і будівництву парку.

Генеральний план складається в кожній військовій частині, підписується командиром частини і представляється по команді на затвердження командуючому військами оперативного командування) військові частини центрального підпорядкування по підлеглості). Затверджений план зберігається в штабі частини.

В постійному парку обладнуються наступні основні елементи:

- приміщення чергового парку;

- контрольно-технічний пункт;

- клас безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин;

- пункт заправки;

- пункт чистки і миття;

- пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР);

-пункти (обладнані майданчики, приміщення) щоденного технічного обслуговування машин;

- водомаслогрійка;

- акумуляторна;

- стоянки (сховища, навіси) машин;

- опалювальні сховища (приміщення) для чергового тягача і інших чергових машин;

- склади (приміщення для зберігання автомобільного і іншого технічного майна);

- класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування автомобільної техніки;

- паркові дороги;

- необхідні технічні засоби охоронної і пожежної сигналізації. Крім того, в парку обладнуються майданчики для машин, які чекають ремонту і технічного обслуговування, місця для паління, необхідні побутові приміщення.

Розміщення основних елементів постійного парку повинно забезпечувати виконання прийнятої в армії і на флоті планово-попереджувальної системи технічного обслуговування техніки і озброєння.

Всі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються. Номерний знак уявляє собою біле коло з червоною каймою. Цифри наносяться чорною фарбою.

Розміри номерних знаків:

- на будівлях діаметр кола - 500 мм, висота цифр - 300 мм, ширина кайми - 25 мм;

- на воротах: діаметр кола - 250 мм, висота цифр - 150 мм, ширина кайми - 15 мм.

Номерні знаки наносяться на фасаді і боках будівель на відстані 0,5 м від карнизу і на правій частині воріт.

В парку обладнуються парковий зв¢язок і сигналізація.

Територія парку і підступи до нього повинні освітлюватись. Освітлення виконується у відповідності з вимогами правил обладнання електроустановок для пожеженебезпечних приміщень.

Опалення в парку, як правило, повинно бути центральним. При пічному опаленні печі обладнуються в кожухах з топками ззовні приміщень в спеціальних тамбурах.

Пункт заправки призначений для заправки машин фільтрованим паливом і маслом закритим струменем.

Він обладнується паливозаправочними колонками і заглибленими резервуарами для палива; маслозаправочними колонками або агрегатами і резервуарами (тарою) для мастильних матеріалів; заправочним інвентарем; засобами пожежегасіння; майданчиками для заправляємих машин.

В приміщенні пункту заправки повинні бути: інструкція по заходам безпеки під час роботи з обладнанням, поводженні з паливом, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами і заходам пожежної безпеки,

затверджена командиром воїнської частини; таблиці застосування і норм витрат палива, мастильних матеріалів і спеціальних рідин по маркам машин і часу року; стіл, стільці, облікові документи, технічна література.

В приміщенні також утримуються прилади для контролю якості палива, мастильних матеріалів і спеціальних рідин і заправочний інвентар.

Необхідна кількість заправочних колонок і вмістимість резервуарів (тари) визначається в залежності від кількості і типу машин і продуктивності колонок. При спільному розташуванню декількох невеликих військових частин заправка машин організується на об"єднаному заправочному пункті, розміщеному поза парку.

В парках навчальних центрів (таборів) допускається використання автозаправників, автопаливоцистерн і маслозаправників.

Пункт чистки і миття складається із постів: очистки машин від грязі, миття і сушки, обтирання. Перед в"їздом в парк можуть обладнуватись пости (майданчики) попередньої очистки машин від грязі.

Пункт чистки і миття повинен мати джерело води, пристрій для очистки води; багаторазового її використання і обладнаний естакадами, водороздавальними колонками і водозахисними перегородками.

Пост чистки і миття оснащується шафами і ящиками для утримання інвентарю спецодягу, чистого і використаного ганчір"я. Використане ганчір"я в кінці робочого дня прибирається.

На пункті чистки і миття повинна бути інструкція по заходам безпеки і догляду за обладнанням приміщення для миття. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (ТО) машин повинні мати:

- приміщення або навіси з пристроями для огляду і обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові канави);

- пости, оснащені обладнанням і інструментом для змащення машин мастильними матеріалами усіх сортів, передбачених картами змащення машин, а також змащувальні матеріали;

- слюсарні верстати з інструментом і пристосуваннями;

-шафи (ящики) для зберігання деталей кріплення і матеріалів, які витрачаються під час технічного обслуговування машин і усуненні несправностей на машинах;

- технологічні інструкції (операційні карти) по щоденному технічному обслуговуванню машин усіх марок, які є в частині, із вказівками по заходам безпеки під час роботи.

Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО повинно забезпечувати виконання робіт на них в будь-який час року і доби.

Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР) призначений для проведення технічного обслуговування (ТО-1,ТО-2,СО) і поточного ремонту машин. На ПТОР створюються пости технічного обслуговування і ремонту машин і робочі ділянки.

В залежності від умов і прийнятої схеми технологічного процесу технічне обслуговування машин може здійснюватись тупиковим або поточним методом.

При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою спеціалістів на одному місці на нерухомій машині.

В цьому випадку створюються і обладнуються пости:

- механіка-регулювальника;

- автоелектрика;

- автослюсаря;

- мастильника.

При поточному методі роботи виконуються на машині, яка переміщується вздовж спеціалізованих постів:

- обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски;

- перевірювально-кріплячих і регулювальних робіт;

- обслуговування систем електрообладнання і запалювання;

- обслуговування систем живлення і охолодження;

- мастильно-заправочних робіт.

В залежності від наявності спеціалістів і кількості машин число постів і робочих ділянок може змінюватись.

Для виконання поточного ремонту машин на ПТОР створюються робочі ділянки поточного ремонту агрегатів, слюсарно-механічна, електрогазозварювальна, ковальсько-жерстяна і рихтовки кабін і оперення машин, ремонту приладів гідросистем (підсилювачів рульового керування, гальм, амортизаторів), ремонту кузовів, сидінь, тентів, фарбувальних робіт, шиномонтажних і вулканізаційних робіт.

Пости і робочі ділянки оснащуються необхідним обладнанням: робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями по заходам безпеки і догляду за обладнанням.

Будова і обладнання пункту технічного обслуговування і ремонту повинні забезпечувати зручне, швидке і якісне виконання усіх робіт, а також дотримання правил безпеки і протипожежної охорони.

В частинах з великою кількістю машин пункт технічного обслуговування і ремонтна майстерня можуть створюватись роздільно.

Водомаслогрійка обладнується в будівлі ПТОР або в окремій будівлі і призначена для нагрівання, зберігання і видачі необхідної кількості гарячої води і масла в зимовий період на машини, які утримуються в неопалюваних сховищах, під навісами і на відкритих майданчиках. Водомаслогрійка повинна забезпечувати:

- нагрівання води і масла до 90-95^о С;

- зберігання двох-трьох заправок гарячої води, а також масла, необхідного для одночасного виводу із парку усіх машин частини;

- зручну і швидку роздачу гарячої води і масла при одночасному виїзді усіх машин частини.

Індивідуальні бачки з маслом зберігаються в водомаслогрійці по підрозділам. На кожний бачок наноситься номерний знак машини.

Акумуляторна розміщується з ПТОР або в окремій будівлі і включає оснащені відповідним обладнанням приміщення: для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей. Їх зарядження і зберігання, для зберігання електроліту і акумуляторної кислоти.

Акумуляторна повинна забезпечувати своєчасне зарядження, зручність зберігання акумуляторних батарей, швидку їх видачу при підйомі по тривозі і доставляння до машин за короткий час.

Акумуляторна ізолюється від інших приміщень глухими незгораємими стінами і обладнується примусовою вентиляцією. Температура в акумуляторній взимку підтримується в межах плюс 5-15^о С.

Акумуляторні батареї зберігаються по підрозділам. На кожну акумуляторну батарею наноситься номерний знак машини, на яку вона встановлюється. Для зберігання, зарядження і ремонту лужних акумуляторних батарей обладнується окреме приміщення.

Стоянки машин призначені для розміщення і зберігання справних машин, які пройшли технічне обслуговування. Вони обладнуються для кожного підрозділу із врахуванням забезпечення збереження, зручності підготовки машин до виходу із парку, технічного обслуговування машин, які утримуються на зберіганні, і швидкого виводу машин при оголошенні тривоги або збору.

На стоянках машини розміщуються в сховищах або під навісами (на обладнаних майданчиках).

Машини бойової і стройової груп розміщуються окремо від машин транспортної і учбової груп, а гусеничні - від колісних.

Для підвищення бойової готовності допускається спільне утримання на стоянках колісних і гусеничних машин у складі підрозділу.

Стоянки для автопаливних цистерн і автопаливозаправників обладнуються окремо від стоянок інших машин.

При розміщенні машин в сховищах або під навісами відстань між машинами, а також між машинами і стіною повинна бути не менше 0,8 м для колісних і 1 м для гусеничних машин, між задніми бортами і стіною або огородженням - не менше 1 м.

На відкритих майданчиках машини встановлюються на лежні, на стоянках з бетонною основою - безпосередньо на підлогу. Колісні машини (крім машин повсякденної експлуатації) встановлюються на підставки, які розвантажують колеса. При тривалому зберіганні автомобілів, крім того, розвантажуються ресори (крім не навантажених вантажних автомобілів).

Біля кожної машини вивішується табличка розміром 300x200 мм із зазначенням марки, номера машини і прізвища водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні машини без охолоджуючої рідини, масла і акумуляторних батарей - також таблички: "Вода спущена", "Масло злите", "Акумуляторні батареї зняті".

На стоянках машин дозволяється проведення наступних робіт:

- очистка машин від пилу, снігу або води;

- заправка охолоджуючою рідиною і маслом, зливання їх у зимовий період;

- підготовка машин до зберігання;

- підзарядження акумуляторних батарей малим струмом і підкачування шин;

- контрольні огляди і підготовка машин до виходу із парку, усунення дрібних дефектів;

- консервація, щомісячне, піврічне і річне технічне обслуговування машин, які утримуються на тривалому зберіганні.

Чергові тягачі і спеціальні автомобілі - санітарні автобуси, окремі машини керування утримуються в опалюваних сховищах (приміщеннях).

Склад автомобільного майна розміщується в окремих опалюваних і неопалюваних сховищах, обладнаних електричним освітленням. В учбових центрах (таборах) склад може розміщуватись в приміщенні, під навісом або в наметі.

Будова, обладнання складу і порядок зберігання майна в ньому визначаються відповідними керівництвами.

Клас відпрацювання нормативів і технічного обслуговування автомобільної техніки створюються в кожній військовій частині, яка нараховує 15 і більше водіїв. В класах встановлюються машини-експонати, агрегати машин і обладнання для практичних робіт.

Схема парку затверджується командиром військової частини. На ній вказуються розміщення паркових елементів, ділянки, які закріплюються за підрозділами, дороги і напрямки руху машин, основні і запасні виїзди із парку, місця розміщення постів охорони і засобів пожежегасіння.

Польові парки

Організація і обладнання польових парків повинна забезпечувати в першу чергу можливість швидкого виводу машин по бойовій тривозі, використання захисних властивостей місцевості, можливість надійної організації цілодобової охорони і оборони парку, а також маскування і укриття машин і особового складу.

Особливостями польових парків можуть бути:

- можлива наявність додаткових елементів (пункт повної або часткової дезактивації машин, пост дозиметричного контролю, КПП, суміщений з КТП та ін.);

- організація і обладнання парку в масштабі підрозділу;

- використання рухомих засобів технічного обслуговування і поточного ремонту, в тому числі безпосередньо на місцях стоянки машин;

- використання рухомих засобів для дозаправки машин паливом і іншими видами палива і мастильних матеріалів, в тому числі і шляхом подачі їх до місць стоянки (укриття) машин;

- можлива відсутність окремих елементів парку і інше. При визначенні ділянки місцевості і обладнання окремих елементів польового парку повинні враховуватись по можливості додаткові наступні основні військово-технічні вимоги:

- територія, яка відводиться під парк, повинна мати ділянки з сухим твердим грунтом і низьким рівнем грунтових вод, що дозволяє обладнувати укриття для машин в повний профіль, а також мати достатню кількість під"їздниx шляхів;

- для розміщення автомобільної і інших видів техніки не використовувати населених пунктів і солончакових грунтів, які мають стійку наведену радіацію;

- польові парки необхідно розміщувати по можливості поблизу джерел води, які можуть використовуватись для технічних потреб і гасіння пожежі;

- в польових парках повинна забезпечуватись можливість зручного розміщення і ефективного використання рухомих майстерень.

Послідовність і обсяг робіт по обладнанню польових парків визначаються командиром частини в залежності від обставин, термінів розміщення частини і наявності спеціальних технічних засобів, які можуть бути використані для виконання інженерних робіт по укриттю машин і особового складу.

Рекомендується наступна послідовність виконання окремих видів основних робіт по обладнанню польових парків:

- розчищення місцевості для попередження загоряємості і розповсюдження вогню у випадку виникнення джерел пожежі;

- обладнання під"їздних шляхів і запасних виїздів для швидкого виводу машин на дороги (маршрути) із врахуванням майбутніх дій частини;

- обладнання щілин, укрить і землянок для особового складу;

- обладнання укрить (траншей) для палива і мастильних матеріалів або спеціальних укрить (землянок) для автомобільного майна і матеріалів,якщо їх зберігання передбачається на грунті;

- обладнання капонірів, а потім укрить повного профілю для бойових машин;

- обладнання капонірів, а потім укрить повного профілю для стройових і транспортних машин;

- подальше обладнання всіх елементів польового парку. При обладнанні польового парку з дотриманням існуючих нормативів розосередження для захисту машин від звичайних засобів ураження необхідна ділянка місцевості визначається із встановлених площин на одиницю техніки.

Особливості будови і обладнання польових парків

Польові парки організовуються при тимчасовому розташуванні військ в польових умовах. Вони розбиваються звичайно побатальйонно.

Польовий парк на відміну від постійного парку обладнується спорудами і будовами тимчасового польового типу. Ступінь обладнання залежить від плануємої тривалості розташування частини у відведеному районі і бойових обставин. Для польового парку вибирається ділянка місцевості з сухим твердим ґрунтом по можливості поблизу джерела води з наявністю під"їздних шляхів і природним маскуванням. В першу чергу обладнуються майданчики для стоянки машин і КТП.

КТП організується у випадках компактного розташування частини і розчіщується біля основного виїзду із парку. При роззосередженому розташуванні військової частини контроль технічного стану машин організується командирами підрозділів.

КТП обладнується в наметі або землянці. Біля КТП відриваються щілини для укриття особового складу. Для контролю технічного стану машин використовується той же інструмент, що і на стаціонарному КТП.

Пункт заправки в польовому парку організується, як правило, з використанням рухомих засобів зберігання і видачі палива і масла. Заправляються машини із автопаливозаправників, автоцистерн, або бідонів (каністр), які перевозяться на бортових автомобілях.

В залежності від обставин -машини можна заправляти або на місцях їх стоянок з подачею до них засобів, або на спеціально обладнаному місці.

Взимку для заправки машин підігрітою водою і маслом використовуються водомаслозаправники і водомаслогрійки.

Пункт чистки і миття в польовому парку обладнується біля джерела води, розміщеного поблизу парку. В районі пункту чистки і миття організується майданчик для часткової дезактивації машин.

Якщо військова частина розміщується роззосереджено на значній території і машини підрозділу не мають спільних шляхів руху, то пункт миття необхідно обладнувати поблизу місць розгортання рухомих майстерень технічного обслуговування підрозділів. Для миття машин використовуються насосні установки ПЗ/2, МП-800, які входять в комплект майстерень.

Пункт технічного обслуговування в польових умовах обладнується на базі рухомих майстерень. Технічне обслуговування машин проводиться або на місцях стоянки машин, або на спеціально підготовлених майданчиках.

При роззосередженому розташуванні частини обслуговування машин організується в підрозділах силами водіїв за допомогою рухомих майстерень технічного обслуговування і ремонту МТО-АТ і МТО-АТГ.

В залежності від бойових обставин майстерня розгортається або частково, або повністю. При повному розгортанні і тривалому розміщенні майстерні на одному місці обладнуються укриття для особового складу і майстерні, біля майстерні розчищається ділянка, розбивається на пости, оснащується обладнанням для виконання робіт.

Звичайно біля майстерні обладнуються 2-4 виносних поста. Ділянка місцевості для розгортання майстерні повинна мати розміри приблизно 40x50 м. Але забезпечення обслуговування ходової частини і трансмісії автомобілів необхідно обладнати оглядові канави шириною 0,9 м.

Авторемонтна майстерня військової частини призначена для виконання поточного ремонту і при необхідності середнього ремонту на готових агрегатах в польових умовах розгортається на базі рухомої авторемонтної майстерні ПАРМ-ІМ.

Начальник ПАРМ-ІМ повинен організовувати охорону і оборону району розміщення майстерні з безперервним веденням радіаційної і хімічної розвідки шляхом патрулювання і організації кругової системи вогню з використанням окопів і щілин.

Для зменшення втрат техніки від бойових пошкоджень стоянки машин в польових парках організуються і розміщуються на місцевості роззосереджено, машини ставляться в укриття. При обладнані майданчиків для стоянки машин розчищаються відповідні ділянки, обладнуються під"їздні шляхи, основні і запасні. Ділянки огороджуються і обладнуються вказівними знаками. Машини розміщуються на відстані 20...25 м. Машини з паливом і мастильними матеріалами і з боєприпасами повинні розміщуватись роздільно на відстані не менше 100 м від інших машин. В мирний час на стоянках дотримуються мінімально допустимі відстані між машинами такі ж, як і на відкритих майданчиках в постійних парках.

В польовому парку повинно бути забезпечено маскування машин (використання природних укрить, маскувальних властивостей місцевості, пофарбованість машин, застосування маскувальних сіток і інше).

Зберігання автомобільного майна в польових умовах в залежності від обставин організується безпосередньо на автомобілях або на грунті в укриттях. Майно утримується в тарі.

В польовому парку призначається наряд по парку, який відповідає за встановлений в ньому порядок і заходи безпеки із врахуванням конкретних умов діяльності частини.

Охорона польового парку повинна бути цілодобовою. Також повинно бути організовано патрулювання району. Оборона району повинна бути круговою, по периметру району розміщення парку повинні бути відриті окопи і організована система вогню, а біля машин - щілини для укриття особового складу.

2. ОБЛАДНАННЯ І ДОКУМЕНТАЦІЯ ЧЕРГОВОГО ПАРКУ

Контрольно-технічний пункт (КТП) призначений для контролю за виходом машин із парку і поверненням їх в парк, перевірки їх технічного стану і правильності оформлення шляхових документів, за допуском особового складу в парк. КТП організується в кожній військовій частині, яка має 15 і більше машин. При спільному розташуванні частин в одному військовому містечку можуть організовуватись також гарнізонні КТП.

КТП включає будівлю, майданчик для перевірки технічного стану машин, в¢їздні і виїзні ворота.

Будівля КТП повинна розміщуватись між воротами для в"їзду і виїзду машин або біля них з одного боку.

Приміщення КТП повинно бути обладнано електричним освітленням (основним і черговим), опаленням, телефонним зв"язком і іншими засобами сигналізації і керування.

В будівлі КТП, як правило, обладнуються кімнати для чергового парку, начальника КТП, відпочинку осіб добового наряду і водіїв чергових машин, а також клас безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин. Крім того, в будівлі може бути обладнано приміщення для водіїв по оформленню ними шляхових листів і чекання дозволу на виїзд.

У разі відсутності на КТП або у парку необхідного приміщення під клас безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин такий клас створюється у учбовому корпусі, а на КТП в цьому випадку обладнується лише кімната інструктажу водіїв і старших машин. Тип будівлі КТП вибирається із врахуванням кліматичного поясу, а його площа - у відповідності з нормами.

Перед будівлею КТП на дорозі для виїзду машин із парку за рахунок її розширення або поруч з дорогою обладнується майданчик для перевірки технічного стану машин, які виходять поодинці.

Для майданчика необхідна горизонтальна ділянка з твердим покриттям довжиною 60-70 м при ширині не менше 4 м. На ньому розміщується естакада (напівестакада) для огляду машин знизу, щит з зазначенням послідовності огляду, технічними умовами і правилами перевірки машин, розмічена від 0 до 12 м ділянка дороги, для замірювання гальмівного шляху.

Контроль технічного стану машин, які виходять із парку у складі підрозділу, може проводитись на місцях їх стоянки.

Ззовні біля будівлі КТП встановлюється світлове табло з показанням погоди і станом дорожнього покриття, пристрій для подачі сигналів пожежі і тривоги, щит із протипожежним обладнанням, стела (вітрина) кращих водіїв і ремонтників частини і інше.

В приміщеннях чергового парку і начальника КТП повинні бути документація і обладнання у відповідності із Статутом внутрішньої служби і Настановою з автомобільної служби, схема парку, план виводу техніки при оголошенні тривоги або збору; інструкція по заходам пожежної безпеки; зразки допусків в парк і пломб (зліпків з печатками); інструкція черговому, днювальному парку і механіку-водію (водію) чергового тягача; опис техніки, майна і обладнання парку; книга прийому і здачі чергування по парку; журнал виходу і повернення машин, списки осіб, допущених до відкриття паркових приміщень і сховищ, розпорядок роботи в парку; зразки шляхових листів і підписів посадових осіб; книга відкриття паркових приміщень, бойових і стройових машин; книга видачі ключів від замків запалювання і люків машин, приміщень і воріт парку, шафи (ящики) для ключів; статути; годинник; термометр для заміру температури зовнішнього повітря; медична аптечка, телефон, стіл, стільці.

Черговий парку, крім того, повинен мати двосторонній селекторний зв¢язок з основними елементами парку і пристрій з інформацією про місце знаходження і стан машин. В приміщенні чергового відводиться кімната для відпочинку наряду по парку.

В приміщенні начальника КТП повинно бути: інструкція начальнику КТП з графіком робіт по часу доби, затверджена командиром військової частини; інструкція по експлуатації машин; операційні карти перевірки технічного стану машин усіх марок, які є в частині, з технічними вимогами до перевіряємих машин, механізмів і систем; інструкцією по заходам безпеки при перевірці машин, завдання по перевірці якості технічного обслуговування і зберігання і ремонту машин на добу (тиждень); зразки оформлених шляхових листів і іншої документації, комплекти інструментів і приладів в переносному ящику для перевірки машин; стіл, стілець, канцелярські приладдя і годинник.

В приміщенні чергового парку обладнується також пульт з системою автоматизації керування службою у парку і контролю за виходом техніки із парку.

Ця система забезпечує двосторонній голосномовний зв"язок чергового парку з елементами парку, автоматичну сигналізацію до чергового парку при відкритті воріт сховищ і про загрозу пожежної небезпеки, подачу команд особовому складу, який прибув до сховищ для дій по тривозі, автоматичний облік машин, які вийшли із парку і ін.

Комплект контрольно-вимірювальних приладів і інструменту начальника КТП (люфтомір руля мод.К-402, лінійка металева на 300 мм, шинний манометр, молоток вагою 200 г з довгою ручкою, лом сталевий довжиною 1250 мм, діаметром 30 мм, переносна лампа), передбачені нормою, призначений для перевірки систем, механізмів і вузлів машин, які забезпечують безпеку руху. Крім того, на КТП можуть використовуватись деселерометр мод 1155М для перевірки гальм, газоаналізатор для перевірки складу відпрацьованих газів, прилад мод.Е-6 для перевірки установки фар і глибиномір зносу протектора шин.

Клас безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин оснащується у відповідності з методичним посібником по їх обладнанню і використанню.

В класі рекомендується мати рельєфний електрифікований макет або схему основних маршрутів руху з характеристикою складних ділянок на маршрутах і правилами їх проїзду і наочні посібники для проведення інструктажу водіїв і старших машин, з особливостей водіння машин в найбільш складних умовах, для перевірки знань водіїв по Правилам дорожнього руху і водіння машин і інше.

3. ВНУТРІШНЯ СЛУЖБА В ПАРКУ

Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку організується у відповідності із Статутом внутрішньої служби із врахуванням конкретних умов діяльності частини.

Час роботи особового складу в парку, тривалість роботи елементів парку повинні бути узгоджені із розпорядком дня частини.

Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку встановлюється наказом командира частини, в якому визначається: порядок зберігання і утримання машин у парку, порядок виводу машин по тривозі, порядок допуску особового складу в парк, порядок випуску і повернення машин, розпорядок роботи парку, його елементів, порядок занять особового складу на матеріальній частині, організація охорони парку і склад внутрішнього наряду, час і порядок здачі парку під охорону варти, вимоги по забезпеченню пожежної безпеки, посадові особи частини, відповідальні за виконання наказу.

За дотриманням встановлених правил роботи у парку, утримання машин і приміщень і закріпленої території парку відповідають командири підрозділів.

Для підтримання внутрішнього порядку в парку і несення внутрішньої служби призначається добовий наряд: черговий парку, днювальні і водії чергових машин (тягачів). Відповідальність за організацію внутрішнього порядку в парку, правильне утримання і зберігання техніки і озброєння, утримання спеціальних споруд, підтримання чистоти, виконання заходів безпеки і протипожежних заходів покладена Статутом внутрішньої служби на заступника командира частини з озброєння (начальника автомобільної служби).

Черговий парку в полку призначається із офіцерів або прапорщиків, а в окремому батальйоні може призначатись із прапорщиків або сержантів. Він відповідає за внутрішній порядок в парку. Черговий парку підпорядковується черговому полку, а в порядку внутрішньої служби в парку - заступнику командира полку з озброєння.

Йому підпорядковуються днювальні парку і механік-водій (водій) чергового тягача.

Новий черговий парку в призначений час прибуває до заступника командира полку з озброєння на інструктаж.

Після розводу новий черговий парку разом із старим черговим обходить територію парку і всі паркові приміщення і приймає по опису опечатані сховища, а також машини, іншу техніку і обладнання, які знаходяться на відкритих майданчиках.

В книгу прийому і здачі чергування він записує ті недоліки, які не можуть бути усунені негайно при прийомі чергування. Про здачу і прийом чергування старий і новий черговий доповідають заступнику командира полку з озброєння, а потім черговому полку.

Машини із парку черговий парку випускає лише з оформленими шляховими листами, підписаними заступником командира полку з озброєння, і які мають відмітку начальника КТП про справний стан машин, при наявності у водія документів, які підтверджують їх особу, посвідчення водія, а у водіїв транспортних машин, крім того, талону на право експлуатації машин.

Після прибуття машини в парк і після огляду її начальником КТП черговий парку відмічає в шляховому листі і в журналі виходу і повернення машин час повернення і коли машина буде повністю обслугована і заправлена, приймає її на місці стоянки, після чого дозволяє екіпажу (водію) відбути із парку.

При отриманні відомостей про поломки і аварії машин, а також про несвоєчасне прибуття машин черговий парку доповідає заступнику командира полку з озброєння і черговому полку.

При виникненні пожежі в парку черговий парку негайно викликає пожежну команду, приймає міри до гасіння пожежі, виводу машин і рятуванню техніки і майна і доповідає про те, що трапилось, черговому полку, командиру полку і його заступнику з озброєння.

Після закінчення робіт в парку черговий парку слідкує, щоб всі приміщення і територія парку були приведені в порядок; приймає від командирів підрозділів опечатані паркові приміщення, техніку і озброєння, які зберігаються на відкритих майданчиках і під навісами. Після перевірки і опечатування приміщень він здає їх під охорону варті.

Порядок допуску особового складу в парк визнаний Статутом внутрішньої служби і інструкцією чергового парку. Особовий склад допускається у встановлений для роботи і занять час лише в строю

під командою офіцерів або сержантів. Водії машин, включених в наряд, проходять в парк по шляховим листам, офіцери і прапорщики частини по посвідченням особи. Сержанти і солдати, які прибувають в парк по службовим потребам в одиночному порядку, пропускаються по разовим перепусткам, підписаними заступником командира з озброєння (начальником автомобільної служби).

Особи, які не належать до частини, допускаються в парк лише з дозволу командира частини і в супроводі представника частини.

Особовий склад, який прибуває для виводу машин із парку по тривозі, пропускається в парк в строю по підрозділам і під командою офіцерів, прапорщиків або сержантів.

Ключі від паркових приміщень черговому парку дозволяється видавати відповідальним особам із підрозділів у відповідності із затвердженим списком. Видача і повернення ключів враховується по книзі видачі ключів.

Ключі від замків запалювання і люків машин черговий парку видає водіям по пред¢явленню шляхових листів, а при проведенні робіт на машинах або занять у парку - командирам підрозділів.

Порядок зберігання і видачі ключів від замків запалення, люків машин, паркових приміщень і воріт парку визначений Статутом внутрішньої служби.

Ключі від замків запалювання і люків машин зберігаються: один комплект у чергового парку, другий - у чергового роти (батальйону) в опечатаному ящику разом з шляховими листами на випадок тривоги або збору.

Ключі від паркових приміщень і вхідних воріт зберігаються: один комплект у чергового парку, другий - у чергового частини в опечатаному ящику.

Машини випускаються із парку згідно наряду на їх використання. Наряд затверджується командиром частини напередодні. Випуск машин, не передбачених нарядом, проводиться у виключних випадках з дозволу командира частини.

Шляхові листи вручаються водіям безпосередньо перед підготовкою машин до виходу із парку.

Інструктаж старших машин і водіїв проводиться командирами підрозділів напередодні або в день виходу.

Машини перед виходом із парку готуються водіями з виконанням всього обсягу робіт контрольного огляду. Готовність машин до виходу контролюють командири підрозділів або їх заступники з озброєння (авто-техніки). Після перевірки кожної машини заступник командира підрозділу (авто-техніки), а там, де він штатом не передбачений, начальник автомобільної служби частини звіряє показ спідометра з записом в шляховому листі, розписується в ньому і дозволяє водію виїхати на майданчик огляду машин і пред"ставляє машину начальнику КТП для перевірки.

Начальник КТП перевіряє технічний стан машини: зовнішній вигляд, заправку охолоджуючою рідиною і маслом, показ контрольних приладів, справність механізмів і вузлів, які забезпечують безпеку руху, справність обладнання для перевезення людей, стан, а також зовнішній вигляд водія і наявність необхідних шляхових документів.

Черговий парку при наявності в шляховому листі усіх підписів посадових осіб звіряє шляховий лист із нарядом на використання машин, робить запис в журналі виходу і повернення машин, відмічає в шляховому листі час відбуття машини з парку і дає дозвіл днювальному на її випуск.

Порядок допуску до машин і іншої техніки на випадок тривоги або збору визначається відповідними інструкціями.

Машини при виході із парку на КТП в цих випадках звичайно не перевіряються.

Після повернення із рейсу водій доповідає черговому парку про виконання щоденного технічного обслуговування в повному обсязі і черговий парку приймає машину на місці її стоянки, після чого дозволяє водію піти з парку.

Заняття 3

Організація експлуатації автомобільної техніки в парках

Навчальна та виховна мета:

1. Вивчити правила техніки безпеки під час технічного обслуговування автомобільної техніки.

2. Вивчити порядок організації технічного обслуговування машин та порядок організації роботи в парково-господарчі дні.

3. Формувати у курсантів практичні навички щодо організації технічного обслуговування автомобільної техніки.

Час: 4 години.

Місце: парк.

Навчально-матеріальне забезпечення:

- література:

1. Статут внутрішньої служби.

2. Настанова з автомобільної служби.

- наочні посібники:

1. Паркове обладнання.

2. Інструменти водія.

3. Технологічні картки.

- технічні засоби навчання:

1 .Кінопроектор “Україна”.

2. Кінофільм “Паркова служба”.

3. Діапроектор ЛЕТІ.

4. Діафільм “Парки і внутрішня служба в них”.

Навчальні питання, їх зміст, порядок вивчення та відпрацюваня .

( Хід заняття ).

Організація автотехнічного забезпечення військових частин

Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, з’єднань)

Система планово-попереджувального технічного обслуговування та ремонту машин

Підготовка, проведення та оцінки польових виходів

Прийом посади заступником командира роти з виховної роботи

Технічне обслуговування вагонів вантажного парку

Організація поточно-конвеєрного методу ремонту вагоноскладального цеху

Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку

Проведення допідготовки водіїв автомобілів

Захист від зброї масового ураження, наслідків зруйнувань радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів

Технологія і організація вантажних перевезень фанери з м. Рівне в Італію рухомим складом ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс"

Проект централізованого технічного обслуговування маршрутних транспортних засобів на базі філії "ТЕМП-АВТО" відкритого акціонерного товариства "РІВНЕ-АВТО"

Самостійні заняття з фізичного виховиння для студентів

Организация текущего и капитального ремонтов скважин